Реферат: Трипольская культура

/>/>

Реферат виконавстудент ** гр.ФМЄ

Міністерство освіти та науки України

Одеський державний економічний університет

Кафедра:історії України

Одеса ОДЕУ 2003

/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>Вступ

До того, як я почну друкуватицей реферат, хотілося б сказати декілька слів про нього.

По-перше, чому він буденаписаний саме на цю тему?

Тема малодосліджена, збезліччю гіпотез щодо походження трипільців, розвитку їхньої культури, а отже,просто цікава.

Я давно вже намагаласяпрочитати книги з цієї теми, але ніяк не виходило, оскільки, щоб їх врешті-рештдістати (а це було важко), потрібно було багато вільного часу, який з’явивсялише на тижні самостійної роботи.

Я зацікавлена гіпотезою проте, що наші предки слов’яни пішли від трипільців, і хотілося б самій побачити,чи має така гіпотеза реальне підґрунтя, а якщо так, то яке?

По-друге, яка ж мета моєї роботи?

Поповнити свої знання зобраної теми.

Узагальнити свої знання зобраної теми.

Під час написання цієї роботия буду використовувати:

Підручник, який мені допоможесистематизувати знання.

Книги з обраної теми, якідопоможуть поглибити знання.

Книги, в яких написано пропобут слов’ян та українського народу, які допоможуть мені зрозуміти, чи дійснослов’яни є нащадками трипільців.

От, мабуть, це і все, щохотіла сказати у вступі. Переходжу до головної частини.

/>/>Те, що потрібнознати про трипільську культуру

/>/>/>/>Відкриття та дослідження трипільської культури

ХІХ та початок ХХ століттяінколи називають часом археологічних відкриттів. Саме тоді Г.Шліманн розкопавТрою, Мікени, Тірінф, А.Еванс виявив залишки палацової держави, яку назвавмінойською, а також записів (лінійне письмо А і Б). В Україні теж було зробленобагато досліджень, і особливу увагу привернули до себе роботи В.Хвойки, який з1893 року проводив розкопи в Києві на вулиці Кирилівській, і ці знахідки буливідмінні від знайдених раніше. Незабаром у 1896 році В.Хвойка проводить розкопиі в селі Трипілля, де виявляє пам’ятки тієї ж культури, що й знайдена ним уКиєві. Звідти, від назви села, і пішла назва культури – трипільська.

Величезний інтерес до знахідокпроявили такі історики, як Е.Штерн (1901-1902 р. – розкопав пам’яткианалогічного характеру), В.Б.Антонович і Хв.Вовк. Пізніше, у радянський час, цюкультуру досліджували такі вчені, як Т.Пассек, С.Бібіков, Є.Черниш, В.Маркевич,В.Збенович, та досліджувалась вже переважно територія Румунії і східноїУкраїни, де, за думкою цих учених, ця культура зароджувалась.

У наш час трипільську культурудосліджують такі вчені, як Н.Бурдо та Л.Кульчицька.

/>/>/>/>Проблема походження трипільської культури

Існують різні думки щодопоходження трипільської культури. За В.Хвойкою, наприклад, це було автохтонненаселення (предки слов’ян), яке жило на територіїСередньої Наддніпрянщини.[1]Чи є така думка абсолютно вірною? Адже автохтонна культура, яка існувала дотрипільської, була відкрита лише у 40-50х роках ХХ століття українськимархеологом В.Даниленком, і лише тоді стало можливим говорити про їїспорідненість з трипільською. Крім того, за П.Третьяковим, прослов'яни у IV-III тисячоліттях до н.е. існували на північнішихземлях. Тому, напевно, гіпотеза В.Маркевича та В.Даниленка, за якою місцевіплемена дністровського варіанту буго-дністровської культури були швидкоасимільовані боянськими (балкано-дунайськими) прийшлими племенами, ітрипільська культура – не що інше, як синтез цих двох культур, здається більшймовірною. Внесок до цієї теорії зробив і В.Збенович, який приєднався до думкисвоїх попередників, але доводив відсутність впливу буго-дністровської культури,що також цілком можливо.[2]

Крім такої, можна виділити щеодну гіпотезу. На думку Ф.Біляшівського, О.Спіцина та В.Городцова, “культурапроникла з півдня через Егейське та Мармурове моря з берегів Малої Азії абочерез Середземне море з Фінікії або Єгипту, і в розмальованій кераміцівідчувається вплив Сходу”. Історик радянського часу М.Марр стверджує, щопредками трипільців є пелазги, які прийшли з Північного Кавказу Чорним морем, адо того ще були “сусідами” етрусків, що мешкали на території ПівденногоКавказу.[3]

/>/>/>/>Періодизація трипільської культури

За В.Хвойкою трипільськакультура є містком між епохами каменю та бронзи, тому вірно було б виділяти вній 2 періоди: перший зв’язаний з кам’яним віком, другий – з віком мідним.Перший – період примітивності у формах посуду, використання знарядь праці зкременю або каменю. У цей час більше розвинено землеробство, а скотарства майженемає. Більш розвиненими галузями були полювання, рибальство, збиральництво.Селилися здебільшого біля води, в землянках чи наземних глинобитних будинках.Для цього поселення характерні такі поселення, як Лука-Врублевецька, Бернашівкана Дністрі, П’янишків коло Умані, Ленківці, Солончани та інші. Другий — періодвикористання знарядь праці і зброї з міді, менш примітивної кераміки. Крімтого, вже починають закріплюватися патріархально-родові відносини, хоча єдумка, що такі відносини виникли раніше внаслідок того, що чоловіки вже тодіграли велику роль у скотарстві та полюванні, крім того, лісний характерземлеробства потребував великих затрат сил, що було неможливо для жінки.Найбільш великими поселеннями того часу були Усатове (біля сучасної Одеси) іколо Городська (Житомирська область).[4]

Існує також інший типперіодизації Т.Пассека, який складається з трьох етапів: раннього, середнього іпізнього в залежності від зародження, розквіту чи занепаду цивілізації. Цяперіодизація стосується трипільсько-кукутенської спільноти, частиною якої єкультура, яку я досліджую.

/>/>/>Як зникла трипільськакультура

Ще й досі неясно, як зниклатрипільська культура. Радянські вчені Т.Пассек і Т.Білановська взагаліобминають це питання, говорячи тільки про взаємозв’язки трипільців з племенамисередньодніпровської культури на Сході, Волинсько-Подільської мегалітичноїкультури – на заході, пізньострічкової і шнурової кераміки на північному заході.[5]

Мені відома поки що однатеорія зникнення трипільців. Це змішення їх з іншими племенами. Якими? За В.Г.Збеновичем це нібито племена середньодніпровської культури на сході, оскількиїх кераміка та побутові речі дуже схожі на ті, що вироблялися колисьтрипільцями.[6]

/>/>/>/>Житла

На території Трипіллязустрічалося два типи жител.

По-перше, це землянки.Землянками називалися заглиблені житла глибиною 0.6-1.5м, які складалися зжилої частини і господарських ям. У плані ці “будівлі” нагадували напіввісімкучи вісімку. Стіни їх були пологі, дно нерівне. У кожному з таких жителзнаходилось по два-три вогнища.

По-друге, це наземні глинобитні житла. Цебув великий будинок метрів у 20, що складався з 4-5 кімнаток-камер, у кожній зяких була піч. Також було 2 камери без печей: одна – «сіни», інша – комора длязерна. У камері з піччю наліво проти печі містилося підвищення з посудом, противходу – жертовник у формі грецького хреста, а над ним – маленьке округле вікно.Техніка будівництва таких жител була на високому рівні розвитку. Місце длябудівництва згладжували, а потім на цю поверхню клали деревяні плахи, якіобмазувались глиною, інколи декілька раз. Потім цю глину обпалювали. Покрівлямала 2 схили і обмазувалась соломою. Такі будівлі нерідко розташовувалиськолом, що могло вказувати на існування у трипільців перших релігійних вірувань.[7]

Призначення цих жител ще й досі неясне. Так,В.Хвойка вважав, що глинобитні житла були спорудженнями поховного характеру, «домами мертвих». За В.Збеновичем, навпаки, глинобитні будівлі булистаціонарними житлами трипільців, а землянки будувались лише на ранньому етапізаснування поселення.[8]

/>/>/>/>Господарство

/>/>/>/>Землеробство

Ця галузь господарства була найрозвинутішоюу трипільців, особливо в ранній період. Навіть тоді оброблялося не менш якчотири види сільськогосподарських культур (в основному пшениця, жито, овес). Участки знаходилися близько від поселень. Було відоме мотичнеземлеробство. Крім мотик, вироблених з лосячого чи оленячого рога,використовувалися і серпи, але їх знайдена невелика кількість, тому, можливо,землероби здебільшого збирали колосся руками. [9]Звичайно, екстенсивне ведення господарства призводило до виснаження грунтів, ітому трипільцям приходилося кожні 30-60 років залишати засновані поселення йосвоювати нові землі.[10]

Для переробки продуктів землеробствавикористовувалися зернотерки, які складалися з двох частин, вернього і нижньогокаменів. Ймовірно, що це було роботою для жінок, і доказом тому є знайдені утрипільських хатах фігурки жінок, які мололи зерно (див. зноску 9).

/>/>/>/>Скотарство

Звичайно, землеробство завждизалишалось для трипільців основним видом господарства, але воно завдяки нечастимврожаям не могло повною мірою задовольнити потреби племен. Тому паралельно зземлеробством розвивалося скотарство, а також такі невідтворюючі видигосподарства, як рибальство, мисливство, збиральництво.

Про існування скотарства свідчать знахідки кістоктварин. Так, на Коломийщині знайдено кістки биків, а також корів і овець (хочаїхня кількість була значно меншою), а в Халеп’ї та Усатові – свиней. Такожймовірно, що на той час уже був приручений кінь, а також собака. Про існуванняскотарства свідчить і знаходження таких керамічних виробів, як сосуди зістінками в дірках. Ймовірно, що вони використовувалися для виготовлення творогуй сиру.[11]

Також, крім кісток, було знайденоміфологічні зображення таких істот. Так, наприклад, це фантастичні фігури биківз кігтями з Петрен, виконані чорною фарбою, що свідчить, можливо, про те, що утрипільців, як і в середземноморських народів, існував культ бика. [12]

/>/>/>/>Полювання

Ця галузь господарства гралапомітну роль на ранньому етапі розвитку трипільської культури, хоча меншу впорівнянні з полюванням. Про це нам говорить той факт, що кісток диких тваринзнайдено в два рази менше ніж домашніх (див. зноску 13). Полювали трипільці восновному на благородного оленя, лося, косулю, бобра, зайця, використовуючи прицьому такі знаряддя, як наконечники стріл з кременю, скребки, кам’янісокири-клини.

Займалися також і рибальством,і це теж було характерно більш на ранньому етапі, оскільки для цього булисприятливі умови (поселення біля річок). Ловили здебільшого щук, сомів,осетрів. [13]

/>/>/>/>Збиральництво

Трипільці збирали в основномучерепашки прісноводних молюсків, залишки яких знайдено в купах сміття білябудинків, які ще називають “черепашковими купами”. Очевидно ці черепашкиварили, а потім їх мясом годували свиней. У давнину черепашки використовувалисьтакож для розпису, прикрас.

Збиралися також жолуді, якісушилися в закритих печах, розтиралися на зернотерках і домішувалися в тісто.[14]

/>/>/>/>Прядіння та ткацтво

Ця галузь була безпосередньозв’язана зі скотарством, і тому логічно, що, як і скотарство, набула свогорозвитку у пізній період трипільської культури. Уже тоді тканини підкладалисяпід дно керамічних виробів, щоб їх легше було виліпити (Петрени), була відомав’язка простого панчішного типу, а матерії вироблялися двох видів – полотна ікилими; також, ймовірно, трипільці вміли плести сіті.[15]

/>/>/>Кераміка

Кераміка трипільців є однією знайкращих у світі, а керамічні вироби – просто витвір мистецтва для того часу.

Керамічний посуд того часувиготовлявся з гончарської глини з домішками кварцового піску і черепашокпрісноводних молюсків. Він ліпився без гончарського кола на твердій основі,товщина його днища переважала товщину стін, а самі стіни були нерівномірноїтовщини і не завжди правильної форми. Великий посуд ліпився з двох окремихчастин. Зовнішня поверхня була рівною і вкривалася нанесеною до розпису іобпалення червсоною фарбою.

Посуд був розписним інерозписним.

Розписний поділявся на:

Виготовлений в одну фарбу.Переважно вона була чорною.

Біохромний. Посуд в одну чорнуфарбу обводився білою чи червоною.

Поліхромний.

Нерозписним був переважнопосуд для приготування їжі, який, до того ж, ще й був з більш товстимистінками, кольором після обпалення від сірувато-коричневого до темно-червоного.[16]

Крім фарби на посуд наносивсяще й орнамент. На ранніх етапах трипільської культури це був поглибленимспіральний орнамент (схожий на орнамент техніки камарес мінойського Криту) таканельований. Пізніше канельованої кераміки вже немає, зате зустрічаєтьсякераміка з менш поглибленим орнаментом, а також розписом. Пізній періодхарактеризується появою мотузкового і штампового орнаменту, характерних длякультур епохи бронзи. Посуд для приготування їжі прикрашали дуже бідниморнаментом; це були зображення людей та тварин.[17]

/>/>/>/>Духовна культура та уявлення трипільців

/>/>/>Статуетки та зображення

Трипільські зображення булиздебільшого жіночими, лише зрідка чоловічими. Чому так? Скоріше всього, це булопов’язано з ідеями матріархату. Яке призначення цих фігур, також залишаєтьсядля нас загадкою. Чи це були “дитячі іграшки”, чи, може, культові фігурки, якізакладалися у фундамент з ціллю оборонити себе від злих духів? Жодна з цихтеорій точно не доведена, тому сказати тут просто нічого.

Фігурки були стоячими тасидячими. У сидячих було округле обличчя, рук не було, і ноги відділені однавід одної. Стоячі відрізнялися тим, що мали волосся.

Ці фігурки у трипільціврозміщалися коло печі-вогнища.[18]

/>/>Первісніуявлення трипільців

На жаль, зараз навряд чивдасться відтворити картину первісних уявлень трипільців, але дещо иожнадізнатись з нових досліджень цієї культури (див. зноску 19)

Існування Трипілля відповідалокліматичній фазі атлантику, і початок цієї культури збігся якраз з істотнимизрушеннями в Сонячній системі. Тому можна твердити: населення Трипілля мало вжеусвідомлювати періодичність глобальних криз і катаклізмів як загибель старого ізародження нового. І декілька сюжетів з їхньої міфології доводять це.

По-перше, це стосуєтьсядавнього вірування про звірину, яка ковтає сонце. Хто ж був цією звіриною, недуже ясно. Можливо, це вовк, як, наприклад, в гальській міфології чискандинавських сагах. Та скоріше всього, це була змія, яка, до речі,символізувала не тільки кінець, а й відродження світу в новій, вищій якості.Також змія символізувала жіночність. З цього ми можемо сказати, що у трипільцівбуло циклічне уявлення про час. Вони представляли його собі як безкінечнудорогу, що рухається навколо центру Всесвіту. Цим, мабуть, і пояснюєтьсяспіральний орнамент трипільців, де спіраль символізує такий шлях.[19]

/>/>/>/>Поховання

Поховання, мабуть, належитьдо однієї з обрядових дій трипільців, яку ми можемо дослідити найбільш детальноз усіх інших.

Та це стосується пізніхпоховань, де, на відміну від ранніх, труп не спалювався, а ховався в скорченомувигляді. Такі були відомі, наприклад, під Одесою (Красна Слобідка), Херсоном(Білозірка), в Усатові. У центрі ховався голова сімї (тоді це був уже чоловік),а біля нього – жінка та діти. Цей курган був оточений іншими курганами зкаміння (кромлехи), де були поховані зображення людей і тварин. Крім того,існували ще й ями для інших членів родової організації, вмерлих на стороні –так звані кенотафи.

Що ж могло це символізувати?Мабуть, у пізніх трипільців вже існувало уявлення про те, що людина з одногосвіту переходила в інший, перенароджувалась, і тому ховали її у скорченомувигляді, що нагадував ембріон.[20]

/>/>/>Чи були трипільці пращурами слов’ян

Сказати, чи трипільці булипращурами слов’ян, дуже важко, оскільки про них незалишилось ніяких писемних згадок про них. Звичайно, побут їх багато в чомусхожий на слов’янський. Так, слов’янитеж будували хати з глини, хоча ці хати були однокімнатними і розташовувалисьхаотично. Цікаво, що технологія будівництва з глини й дерну зберіглася навіть уXVII-XVIII століттяx, як зазначаєХв.Вовк, і такого роду будівлі можна бачити вже в передмістях Дніпропетровська.[21]

Поселення слов’ян, як ітрипільські, перебували на одному й тому ж місці недовго, і це пояснювалосьпідсічно-вогневою системою землеробства, коли потрібно було йти на нові землічерез виснаження старих грунтів. [22]

Посуд слов’яни ліпили руками, але на відміну від трипільського, він був простішимв плані орнаменту, мав більш округлі форми, коротше кажучи, майже не був схожимна трипільській.

Звичайно, за матеріальнимизнахідками більш-менш можна визначити спорідненість трипільців зі слов’янами, а от говорити про те, чи є трипільці їхніми (чи нашими) родичами, з точністю ще не наважився ніхто. В.Хвойка був упевнений, що трипільці –предки протослов’ян, за П.Третьяковим слов’яни жили північніше і десь століттів ІІІ-ІІ змішалися з трипільцями, є навіть думки про те, що це були кельти.Тобто, це питання залишається відкритим. Чи розкриється воно колись?

/>/>/>Висновки

Які висновки я можу зробитипісля того, як написала цей реферат?

Трипільська культура як одиніз феноменів, була відкрита наприкінці 19 століття археологом В.Хвойкою, і зтих пір досліджувалась багатьма ученими, у тому числі радянськими (Т.Пассек,В.Білановська), пострадянськими (Н.Бурдо, Л.Кульчицька) та іншими.

Є три можливі теоріївиникнення трипільської культури: суто автохтонна (В.Хвойки), асиміляціяавтохтонного населення з прийшлими племенами (В.Збеновича) та прийшлих племен,що оселилися на тих землях (М.Марра).

Є два основні видиперіодизації трипільської культури: періодизація В.Хвойки (два періоди: перший– звязаний з камяним віком, другий – з віком мідним) та Т.Пассека (три періодив залежності від виникнення, розвитку та занепаду трипільської культури).

Зникли трипільці, очевидно,тому, що змішалися з іншою культурою, мабуть, це була середньодніпровськакультура на сході.

У трипільців було добрерозвинене господарство. Землеробство становило наййбільшу його частку, системаведення його була підсічно-вогневою, тому часто потрібно було змінювати землі,що було сприятливим для розселення їхніх племен на великі території. Також невідставали трипільці у скотарстві (особливо на пізньому етапі), полюванні,рибальстві, збиральництві (на ранньому етапі), прядінні та ткацтві.

Керамічні витвори трипільців єсправжніми витворами мистецтва. Вони ділилися на пофарбовані (в одну, дві, трифарби) та непофарбовані, а також на орнаментовані та неорнаментовані. Посуд бувпростий і для приготування їжі, що був майже завжди непофарбованим, але зрослинним чи тваринним орнаментом.

Первісні уявлення трипільцівбули, очевидно, звязані з періодичними катаклізмами, викликаними істотнимизрушеннями в Сонячній системі під час їхнього існування. Ймовірно, тодізявилося уявлення про циклічність часу, і знайшло своє відображення втрипільській кераміці.

З точністю не можна сказати,чи були трипільці предками слов’ян. Їхній побут дужесхожий на наш (слов’янський), але є довести спорідненість,не враховуючи теорії про те, що трипільці не були автохтонами на наших землях,просто неможливо.

/>/>Список литературы

/>/>/>Основнікниги:

Пассек Т. – Трипільськакультура – К., 1941.

Белановская Т.Д. – Трипольскаякультура – Л., 1958.

Бурдо Н.Б. – Населенняраннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра та Південного Бугу – К.,1993.

Збенович В.Г. –Раннетрипольские племена на територии Украины – К.,1985.

Індоєвропа – книга 1-2 рік 7504 – Такісправи – С.50-53, 88-89.

/>/>/>Підручники:

Смолій В.А. – Історія України– К., 1997.

Толочко П.П. – Давня історіяУкраїни, Кн. 1 – К., 1994.

/>/>/>Допоміжні книги:

Попович М.В. – Мировоззрениедревних славян – К., 1985.