Реферат: Cистеми телекомунікацій /Укр./

Cистемителекомунікацій

Тема 1: Загальна характеристика системтелекомунікацій.

1. Поняття телекомунікаційноїсистеми і етапи розвитку телекомунікацій.

2. Поняття системи передачіданих.

3. Класифікація ТК систем.

4. Характеристика сучасногостану ТК в Україні.

5. Організація і розробкастандартів в області ТК.

1.1. Поняття телекомунікаційної системи і етапирозвитку телекомунікацій.

ТК — системи віддаленогоінформаційного зв’язку.

Телематика — наука провивчення засобів ТК.

1832 р. — перша ТК система,російський винахідник Шеллінг створив перший електромагнітний телеграф.

1837 р. — азбука Морзе.

1895 р. — Попов. Винахідрадіо.

Основні етапи розвитку ТК:

1 — з 1832 р. — створення ірозвиток телефону і телеграфу.

2 — з 1895 р. — радіо ітелебачення. Етап радіохвильових ТК систем.

3 — з 1957 р. — використаннясупутників. Етап супутникових ТК систем.

4 — з 1968 р. — появаглобальних комп.мереж. Етап комп’ютерних ТК систем.

5 — з 1980 р. — злиттязасобів обчислювальної техніки ті зв’язку — інтегровані ТК системи.

1.2. Поняття системи передачі даних (СПД).

Більшість ТК системвикористовуються також і для передачі даних СПД, яка складається з такихкомпонентів:

Кінечне обладнання даних(ДТЕ) — узагальнене поняття, що використовується для опису пристрою користувачата його частини. Може бути джерелом, отримувачем інформації.

Апаратура каналу даних (ДСЕ)- забезпечення можливості передачі інформації між ДТЕ по каналах певного типу.

Канал передачі даних — сукупність середовища розповсюдження і технічного забезпечення. В залежностівід типу сигналів розрізняють аналогові та цифрові канали зв’язку. За режимомвикористання канали комутовані та виділені; симплексні (передача лише в одномунапрямку), напівдуплексні (почергова передача в різних напрямках), дуплексні(одночасна передача в обох напрямках); низькошвидкісні (50-200 біт/с) — телеграф, середньошвидкісні (до 9600 біт/с) — аналоговий телефон, високошвидкісні(понад 19200 біт/с) — ТВ, супутник.

В залежності відконструктивних особливостей можна розділити:

· коаксіал (тонкий, товстий);

· вита пара (екранована,неекранована);

· оптоволоконний кабель.

1.3. Класифікація ТК систем

Транспортний рівень –забезпечує інтерфейс між мережним рівнем і верхніми рівнями і призначений длявідокремлення користувача від фіз. особливостей. Може забезпечуватися розбиттяповідомлення на пакети. Протокол: Х.224.

Сеансовий рівень – забезпечуєвзаємодію користувача з транспортним рівнем. Існують можливості заданняпараметрів передачі інформації.

Представницький або рівеньпредствалення даних – конвертація даних з будь-якого формату у формат длянизьких рівнів.

Прикладний рівень – підтримкаприкладних процесів користувача.

1.4. Характеристика сучасного стану ТК в Україні.

Розвиток ТК в Україні іде понапрямкам:

1. Створення ЛОМ установ

2. Створення шлюзів (вузлів)для виходу на глобальні мережі.

3. Створення спеціалізованихТК систем відомчого або загального призначення.

На сучасномуетапіздійснюється процес цифровізації телефонного зв’язку. В багатьох містахУкраїни введена цифрова мережа з інтеграцією послуг (ISDN).

Поширення мобілного з’взку. ВУкраїні поширюється мережа УкрПАК (забезпечує взаємодію з Інтернет). Здійснюєтьсябудівництво за проектом ІТУР – передбачає об’єднання волокнооптичними лініямиІталію, Турцію, Україну і Росію. В Україні є вихід в Інтернет, Фідонет,GlassnetUkraine та ін. В Україні існує понад 103 провайдери (22 в Києві –Укртелеком, Інфоком, Global Ukrainе і т.ін.)

Стандарти – набір семантичнихі синтаксичних правил, що визначають поведінку функціональних блоків системипередачі даних. Або – набір правил, дотримання яких забезпечує сумісність тех.та програмних засобів. Інтерфейс – система уніфікованих зв’язків і сигналів,через які з’єднуються пристрої системи. Інтерфейс може бути описаний в певнихстандартах.

Тема 2. Еталонна модель взаємодії відкритих систем тапротоколів .

1. Основні поняття ЕМ ВВС.

2. Рівневі протоколи.

3. Базові моделі протоколів.

4. Аналізатори протоколів.

2.1. Основні поняття ЕМ ВВС.

Відкритими називаються двісистеми, основаних на однакових стандартах. Модель взаємодії ВС була розробленаМОС з МККТТ і названа еталонною тому, що дана модель використовується дляпобудови реальних систем. В ЕМ використовуються такі поняття:

відкриті системи, прикладнийоб’єкт (процес), з’єднання, фізичне середовище.

Прикладний об’єкт (процес) –програми, що є джерелами чи отримувачами інформації. З’єднання – процесінформаційного обміну між системами. Фізичне середовище – сукупність тех.обладнання для передачі даних і сама фізична середа. Всі функції ВС згрупованоу 7 рівнів. Функції кожного рівня дають можливість виконувати дії вищим рівням.Кожний з 7 рівнів виконує формування пакету, додаючи свої заголовок і кінцевіблоки до повідомлення.

1.Загальна характеристикамережних стандартів.

2.Технічні засоби дляорганізації ЛОМ типу Ethernet.

3.Технічні засоби дляорганізації ЛОМ типу Arcnet.

4.Технічні засоби дляорганізації ЛОМ типу Token Ring.

5.Міжмережні пристрої дляоб’єднання ЛОМ.

2.2. Рівневі протоколи.

Фізичний рівень ЕМ визначаєфізичні, електричні, функціональні властивості фізичного середовища. Функціїїзабезпечують активізацію, підтримку і деактивізацію зв’язку між ДТЕ і ДСЕ.

RS-232c – фізичний стандарт.

Канальний рівень (ланкапередачі) — відповідає за надійність і достовірність, здійснює контроль ікорекцію помилок, відновлення даних, а також визначає метод доступу до каналу.CRC – цикличний надлишковий код – механізм контролю помилок.

Методи доступу до каналу абопротоколу керування каналом зв’язку: детерміновані та недетерміновані.Детерміновані – середовище передачі розділяється між вузлами за допомогоюпевних механізмів: метод опитування; метод передачі маркера, метод кільцевихслотів, методи без опитування. Недетерміновані – передбачає конкуренцію засередовище передачі: множинний метод доступу з контролем несучої і визначеннямколізій (CSMA/CD).

Метод з опитуванням –виділяється головний вузол, який по черзі опитує інші вузли на предметнаявності в них інформації для передачі: зупинка і очікування; ARQ.

Метод без опитування:

Xon/Xoff – вузол починаєпередачу, якщо від іншого пристрою поступив сигнал Xon (дозвіл на передачу).Закінчення передачі Xoff.

RTS/CTS

TDMA – множинний методдоступу з часовим розділенням.

Метод передачі маркера –постійний рух сигналу-маркеру. Вузол займає маркер і приєднує до ньогоінформацію. Може бути з пріоритетом або без пріоритету.

Метод кільцевих слотів – якпопередній тільки багато маркерів.

Колізія – конкуренція засередовище передачі.

CSMA/CD – кожний вузол прослуховує канална предмет передачі інформації, якщо він вільний, вузол починає передачу. Якщов цей момент інші починають передачу, то всі інші вузли припиняють передачу.Передана інформація вважається шумом і вузли знову починають прослуховуватиканал.

Мережний рівень – забезпечуємаршрутизацію даних, тобто визначають шлях від однієї системи до іншої.Алгоритми маршрутизації повинні забезпечити незалежність від тех. засобів.Протоколи: Х.25, Х.75

За типом середовищапередачі: провідні (кабельні),безпровідні.

По охоплюванню території: локальні, глобальні:

За способом організаціївзаємодії: ієрархічні, з опорноюпідмережею, із зірчатим з’єднанням.

За типом комутації: з комутацією каналів, пакетів, повідомлень.

По використовуванихпротоколах.

За використовуваним тех.забезпеченням.

За використаним програмнимзабезпеченням.

2.3. Базові моделі протоколів

Базова модель Ethernet.

OSI Internet Protocols

1. Фізичний

2. Data Link

1. Фізичний 3. Network 2. Internet IP, ICMP, RIP, DNS, EGP, IGP, GGP 4. Transport 3. Transport TCP, UDP

5. Session

6. Presentation

7. Application

4. Application FTP, TELNET, NFS, RPC, SMTP

TCP/IP – сукупністьпротоколів Інтернету

2.4. Аналізатори протоколів.

Аналізатори протоколів –апаратно-програмні або програмні пристрої, які фізично підключаються до мережіта перехоплюють дані, що передаються по кабелю мережі, декодуючи і аналізуючидеякі з них.

Використовуються аналізаторипротоколів з метою оптимізації мереж і забезпечення вимірювання такихпоказників:

· Визначення рабочого навантаженнямережі;

· Складу протоколів;

· Вимірювання ефективності мережнихдодатків;

· Вимірювання продуктивностіапаратних пристроїв;

· Перевірка сумісності пристроїв вмережі;

· Визначити час реакції системи;

· Визначення пропускної здатності;

· Визначення цілісності передачіінформації.

Приклади аналізаторів:

Sniffer Analyzer (фірмаNetwork General)

1. Стандартний аналізатор дляРС.

2. Аналізатор в форматі Pccard (портативні комп’ютери).

3. Розподілені (DistributingSniffer System)/

Аналізатори підтримують такімоделі протоколів: TCP/IP, SNA, DECNET, NOVELL, OS/2, APPLETEL, X.25 і т. д.

Protolyzer (фірма ProTools).

Тема 3. Засоби організації компю’терних мереж.

3.1. Загальна характеристика мережних стандартів.

Значний вклад в розвитокстандартів комп’ютерних мереж вніс ІЕЕЕ. В 80 р був створений комітет №802,який зайнявся розробкою ряду стандартів, в яких визначалася термінологія,архітектура і протоколи ЛОМ. Основні:

ІЕЕЕ 802.1 — загальнийдокумент, який визначає архітектуру і прикладні процеси керування мережами напідрівні МАС;

ІЕЕЕ 802.2 — визначаєпротоколи специфікації інтерфейсу між мережним рівнем і підрівнем МАС;

ІЕЕЕ 802.3 — виконуєпроцедури CSMA/CD, описує ряд особливостей побудови Ethernet;

ІЕЕЕ 802.4 — визначеннямаршрутного доступу до моноканалу (шина);

ІЕЕЕ 802.5 — визначаємаркерний доступ по кільцю (Token Ring);

ІЕЕЕ 802.6 — стандартстворення міських мереж MAN (радіус 25 км), кабельне ТВ;

ІЕЕЕ 802.11 — стандарт длярадіомережі мобільних комп’ютерів;

ІЕЕЕ 802.12 — стандарт нависокошвидкісні мережі 100 VG AnyLAN

Основна відмінність базовоїмоделі ЛОМ від еталонної полягає в тому, що:

1)в моделі ЛОМ фізичний іканальний рівень розбиті на підрівні;

2)верхні рівні неспецифікуються.

Фізичний рівень розбитий на 3підрівні:

-рівень передачі фізичнихсигналів;

-рівень модуля з’єднання зсередовищем;

-рівень інтерфейсу з модулемз’єднання.

Канальний рівень розбито на 2підрівня:

-керування логічним каналом;

-управління доступом дологічного середовища МАС.

3.2. Технічні засоби для організації ЛОМ типуEthernet.

22.05.73 — день народженняEthernet. Співробітник XEROX виклав основні принципи. У 80 р. XEROX, Intel, іDEC затвердили Ethernet 1 як стандарт, 82 р. — Ethernet 2 (коаксіал), 83 р. — стандарт ІЕЕЕ 802.3 (коаксіал, вита пара, оптоволокно).

10 BASE 2 — Тhin Ethernet(тонкий) на основі тонкого коаксіального кабелю RG58. Мережі мають шиннутопологію. Обмеження: макс довжина сегменту — 185 м, на кінцях — термінатори 50Ом (1 з заземленням), ефективна кількість машин — 12-15 шт. (макс — 30), накожну ЕОМ встановлений адаптер. Кожен вузол прєднаний до мережі за допомогоюТ-конектора. BNC — конектори циліндричні, до яких приєднаний кабель. Принеобхідності розширення мережі використовується додаткове

макс відстань між MAU і ЕОМ(MAU) до 45м; в кільце мобуть бути підключено не більше 96 машин.

Стандартом Token Ringпідтримуються 7 типів кабільних з’єднань. (кабельна система IBM).

У випадку підведення великоїкількості кабелів до області доцільно використовувати комунікаційну панель, яказабезпечить гнучкість при переміщенні кабелів розгалужень з 1 MAU і на інше.

Всі MAU і комунакаційнапанель монтуються на одній стойці. Технологія FDDI.

3.3. Тех. засоби для організації мереж типу Arcnet

Одна з найстаріших топологійпобудови ЛОМ (77р.), дешева і проста. Швидкість передачі — 10 Мб/с.використовується маркерно-шинний метод доступу. Стандарт підтримує зірчату ішинну топологію фізично, але логічно — кільце.

Кожний сегмент шини Arcnetможе містити до 8 вузлів і мати довжину до 300м.

Розрізняють активні і пасивніконцентратори. Активні перед тим, як передати сигнал підсилюють його.

Малюнок

При створенні мережівикористовуються такі елементи компоновки:

мережні плати;

кабель марки RG62 75 Ом абоекранована вита пара;

BNC конектори для під’єднаннякабеля до мережної плати і концентратора;

пасивні HUB;

активні HUB;

термінатори дляневикористаних на HUB портів.

Обмеження на при з’єднанніобладнання:

Відстань між пасивними HUB іЕОМ не більше 30 м;

Відстані між пасивним HUB іактивним HUB до 300м;

Відстань між активним HUB іЕОМ до 600м.

Якщо в мережі лише 2 ЕОМ, торозміри мережі можуть досягати 6 км. Активний розгалужувач може з’єднуватись зактивним, пасивним і ЕОМ. Пасивний HUB тільки з активним або ЕОМ. Не можнаробити кільце.

3.4. Тех. засоби для організації мереж типу TokenRing.

Token Ring — розроблена IBM,описана в стандарті ІЕЕЕ25. Мета — побудова платформи для надійноївисокопродуктивної роботи мереж з детермінованими характеристиками.

Метод доступу до каналу зпередачею маркера, кільце і фізично, і логічно.

Використовуються 16 Мб/с ТК,переміщується два маркери і підтримуються кадри повідомлень різного розміру.

На кожний вузелвстановлюється мережна плата. Має телефонний роз’єм (UTP-порт) і 9-тиконтактний MAU-пристрій багатостанційного доступу.

Малюнок.

Кожний MAU має 8 портів дляпідключення ЕОМ. Розширення мережі відбувається за допомогою 2 портів,розміщених на кінцях MAU. Т.ч. щоб розширити мережу до 16 вузлів необхідноз’єднати між собою RI, RO. Невикористані порти RI, RO є нормально замкнутими,т.т. автоматично закільцьовують кабельні з’єднання, утворюючи активне кільце.Порти для підключення ЕОМ мають такий же спосіб підключення.

При з’єднанні обладнаннянеобхідно враховувати обмеження:

Гібридний маршрутизатор — наканальному та мережному рівнях.

обладнання:прийомо-передачтик, репітер. За допомогою репітерів можеть бути об’єднані небільше 5 сегментів і 2 з них не повинні бути навантажені ЕОМ (просто лініяпередачі даних).

10 BASE 5 — Thicknet товстийEthernet. Мережі мають шинну топологію. Швидкість передачі даних — 10 Мбіт/с.Середовище передачі — товстий коаксіальний кабель (має жовту обмотку).Малогнучкий, використовується для прокладання магістральних каналів міжбудівлями. Обмеження: макс довжина сегменту — 500 м, на кінцях 50 Ом,термінатори, макс число вузлів в сегменті — 100, макс число сегментів в мережіз двохпортовими регістрами — 5, станцій можуть бути підключені до 3 з 5сегментів. Підключаються до кабелю за допомогою спеціальних трансіверів(гольчаті трансівери, вампіри). На трансівери є роз’єми ДВ15. Використовуютьсярегістри, трасівери для збільшення мережі.

10 BASE T — twisted pair(Ethernet вита пара). Є найбільш популярним. Підтримує (візуально) мережу типузірка, але фактично — шина.(використовує той же метод доступу, що і 10 BASE 5.Використовується неекранована вита пара категорії 3 і 5 UTP. На мережних платахвикористовуються телефонні роз’єми RS45. Кожен вузол підключається доцентрального пристою (концентратора, HUB) окремим кабелем через порт UTP.Концентратор, як і репітер, регенерує сигнали, що поступають в кожен його порт,перш ніж відсилати їх далі. Концентратори 10 BASE Т є багатопортовимиповторювачами. HUBи можуть бути з різною кількістю портів (4,8,12,16). Увідповідності до них підключають таку ж кількість комп’ютерів. Концентраторикрім портів UTP мають досить часто порти BNC і AUI для зв’язку з різнимистандартами Ethernet. Концентратори називають інтелектуальними кабельними конценраторамиівикористовують, як міжмережні пристрої. Обмеження: макс довжина сегменту(відводів) — 100 м, макс число відводів — 1024, макс число послідовно включенихсегментів — 5, макс діаметр мережі — 500 м, макс число концентраторів — 4.

Існують інші стандартиEthernet. Волокнооптичні 10 і 100 Мбіт — 10 BASE F, макс довжина відводів — 2100 м, використовують спеціальні конектори і концентратори. Switching Ethernet10 Мбіт, використовує замість центральних пристроїв не концентратори, акомутатори. Комутатор передає інформацію не всім вузлам, а лише тому, якомувона призначена.

100 BASE Т — fast Ethernet — модифікація попереднього

100 BASE ТХ — дві виті паракатегорії 5.

100 BASE Т4 — чотири витіпари категорії 3,4,5.

Технологія 100 BASE VG — AnyLAN — підтримує типи кадрів не лише Ethernet, а і Token Ring, топологія — зірка.

Є одногігабітний Ethernet.Може бути TP/оптоволокно.

1000 BASE — 5X — одномодовеоптоволокно.

1000 BASE LX — багатомодовеоптоволокно.

1000 BASE T — UTP 5категорії.

Відстані між вузлами 2 км,500 м, 100 м відповідно.

Шлюзи — на всіх рівнях(транспортний, представлення даних, додатки, сеансовий)

3.5. Тех засоби для об’єднання ЛОМ.

Трансівери, репітери,концентратори, комутатори використовуються для об’єднання декількох вузлів употрібну конфігурацію мережі.

Трансівери — двонаправленапередача між адаптером і мережним кабелем або двома відрізками мережногокабелю. При цьому сигнал може підсилюватись або перетворюватись в іншу форму.Зазвичай трансівери двоточкові (1 вх, 1 вих).

Повторювачі (репітери) — призначені для відновлення форми сигналу, спотвореного проходженням довгоюлінією; не змінюють інформацію в пакеті як і трансівери. Вимагають джерелзовнішнього живлення.

Концентратори — дляпідключення декількох абонентів мережі. Пасивні концентратори виконують функціїзібраних в одному місці (корпусі) декількох репітерів чи трансиверів. Активніконцентратори відрізняються тим, що підсилюють сигнал, можуть перетворювати.

Комутатори (комутуючіконцентратори) — на відміну від концентраторів розпізнають адресу повідомленняі посилають його в потрібний сегмент.

Існують міжмережні пристрої:мости; маршрутизатори; шлюзи, для об’єднання в єдину мережу декількох різнихмереж або, навіть, підключення до глобальних мереж.

Мости — призначені:

коли необхідно організуватимережі з різними протоколами нижнього рівня;

коли слід об’єднати сегментиоднієї мережі, розділивши їх навантаження.

Технічно мости реалізуютьсяна основі виділеного комп’ютера до якого під’єднуються на більше 4 мережнихплат.

Маршрутизатори (router) — основне призначення — вибір оптимального шляху для кожного пакету.Використовуються тільки в сильно розгалужених мережах, де є декілька маршрутів.Чмсті маршрутизатори використовують системи однієї технології. Івамаршрутизатори (brouter) поєднують в собі функції моста і маршрутизатора.

Шлюзи (gateway) — поєднуютьлокальні мережі з глобальними. Т.т. з’єднують мережі, протоколи яких повністюнесумісні (різні формати). Шлюзи перетворюють повність весь потік інформації.

Концентратори на фізичному рівні.

Мости — на канальному рівні.

Маршрутизатори — на мережномурівні.

Тема 4. Модем

1. Поняття і класифікаціямодемів

2. Модемні протоколи

3. Настройка параметрівмодемів

4. АТ-команди

4.1. Поняття і класифікація модемів

1) Hayes microcomputers — 1979 (300 біт/с)

2) 2400 біт/с

3) 1986 р. — 9600 біт/с

Модем — модулятор+мемодулятор.

Модуляція — перетворенняцифрової комп’ютерної інформації в аналоговий вигляд для передачі по телефону.

Модеми: зовнішні, внутрішні;РС кард (для ноутбуков), групові (Rack Mautable).

Внутрішні — платавставляється в слот розширювання комп’ютера.

РС кард використовується дляпортативних комп’ютерів у вигляді карток.

Групові (стоячні) сукупністьокремих модемів, об’єднаних в спільний блок і маючих спільний блок живлення,спільні пристрої керування. Використовуються на вузлах Internet.

По області застосування:

модеми для комутованихтелефонних ліній;

для фізичних з’єднувальнихліній (велика швидкість);

для цифрових систем передачі(CSU/DSU) забезпечують підключення до стандартних цифрових каналів;

для сотових систем зв’язку(видрізняються компактністю і використанням спец.протоколів);

для пакетних радіомереж;

для локальних радіомереж.

За типом передач: синхронні,асинхронні.

Всі сучасні модеми є факс-модемами.

В модемах є додатковіфункції: передача голосової інформації, одночосно дані і голос, автовідповідач,автоматичне визначення номеру.

Модеми з додатковимифункціями називають Smartmodem (інтелектуальні модеми).

4.2. Модемні протоколи.

Канальний рівень: Xon/Xoff — програмний рівень, CTS/RTS — наапаратному рівні.

Протоколи взаємодії: використовуються для опису функцій взаємодії модемівміж собою та з кінцевим обладнанням. V.8, V.25 — описує функції зв’язку модемута комп’ютеру.

Зазвичай перелік АТ-команд єв документації до модему.

4.3. Настройка параметрів модемів.

Для пересилки поштовихповідомлень існують спеціальні програми, які дають можливість звертатись допоштових серверів. Клієнтське програмне забезпечення дозволяє також настроюватимодеми (Windows Terminal).

Основні параметри настройкимодемів:

- тип модема;

- номер COM — порта (зазвичай COM2);

- тоновий чи імпульсний набір;

- швидкість передачімодем-комп’ютер;

- формат передачі

4. АТ-команди.

Кожний модем може сприйматипевну множину команд, які в загальному випадку не співпадають з іншимимодемами.

Hayes — сумісними ввааютьсямодеми, які підтримують певну множину команд АТ.

Команди набираютьсябудь-якими літерами.

Якщо чисельний параметрпропущен, то його значення позмовчанню дорівнює 0.

Пробіли і керуючі символиігноруються.

АТ — загальний для всіхкоманд.

АТ не ставиться: а/ — повторостанньої команди; +++ — ESC — послідовність; вихід з режиму передачі даних вкомандний режим.

АТ-команди бувають:

-стандартні (основний набір);

-розширені (&, \, *, %, )

Основний набір АТ-команд:

A Відповісти на виклик модема Dn Набрати номер n, встановити зв’язок En Ехо модемних команд: Е0 — заборона еха, Е1 — вкл еха Fn Встановлення режиму дуплекса: F0 — напівдуплексна; F1 — дуплексна Ln Керування гучністю вбудованого динаміку: L0-L3 Mn Керування динаміком: М0 — відкл звук на час набору; М1 — вкл звук на час набору; М2 — вкл звук на весь час зв’язку P Імпульсний набір номера Т Тональний набір номера Sn? Зчитати регистр з номером n Sn=X Записати в регістр значення Х Vn Вибір виду відповіді: V0 — в цифровому вигляді; V1 — в символьному вигляді R Встановлення автовідповіді , Пауза перед набором частини номера, що залишилася. Тривалість паузи в S8 — 2 сек W Перед подальшим набором номера модем очікує довгий гудок (30 сек), значення в регістрі S7 S0 Число гудків до автовідповіді

Приклад АТ-команди: АТ&E1&M0&DP8 W09531

Команди управлінняфакс-модемами поділяються на декілька класів (розширені набори АТ-команд):

&F — завантажитизаводські параметри модему;

&W — команда настройкипараметрів в пам’яті (запам’ятати)

&Zn — запам’ятатителефонний номер

Протоколи модуляції: описують яким чином здійснюються основні функціїмодему (модуляції) зокрема: частотна модуляція — FSK, відносна FSK — DFSK, квадратурнамодуляція — QAM. Способ модуляції відіграє основну роль у досягненні певноїшвидкості передачі інформації.

Швидкість модуляції (бод) Швидкість передачі (біт/с) V.17 (fax) 2400 14400 V.21 300 300 V.22 600 1200 V.22 bis 1200,60 2400 V.32 2400 9600 V.34 2400-3429 28800 V.34 bis 2400-3429 33600

Фірмені протоколи модуляції:

HST — 2400 — 16800

RHST - — 21600

ZyX — 2400 — 19200

PEP — 2400 — 19600

Протоколи виправленняпомилок: формат кадра повідомлення запротоколом виправлення помилок повинен містити контрольну послідовність кадрів(FCK); контрольну суму; ??????; контроль з циклічним надлишковим кодом CRC.Повторна передача може здійснюватись декількома способами: старт-стопний; зповерненням на m кадрів; метод вибіркового або селективного повтору. Протоколи:MNP (Microsoft Net Proyocols), MNP1 — швидкість 300, MNP2 — 2000, MNP3 — 2600,MNP4 — 9600, MNP6 — 14400, MNP9 — 28800, MNP10, V.42.

Протоколи стисненняінформації: ????? бувають з втратамита без втрат. V.42 bis — забезпечує стиснення 4/1; MNP5; MNP7.

Протоколи передачі файлів.Основна функція: керування потоком даних, передача допоміжної інформації.

ASCII — без помилок.

Bitmodem — одночасно в двохнапрямках.

X-Modem — корекція помилок.

Z-Modem — дозволяє докачкуфайлу.

Kermit — для передачі міжкомп’ютерами різних типів.

Тема 5: Комунікаційні сервери Internet

1. Основні компонентитехнології WWW

2. HTML.

3. Створення і переглядWeb-сторінок. Browser.

5.1. Основні компоненти WWW:

HTML (Hyper Text MarkupLanguage) — мова розмітки гіпертексту

URL (Uniform ResourceLocator) — універсальний локатор ресурсів

HTTP (Hyper Text TransferProtocol) — протокол обміну гіпертекстовою інформацією

CGI (Common GatewayInterface) — універсальний інтерфейс шлюзів

Система WWW надає можливістьроботи з документами в яких об’єднуються текст, графіка, звук, анімація і т.д.В основі WWW лежить використання документів спеціального формату (гіпертекстовідокументи), для побудови яких існує спеціальна мова HTML.

Документи WWW містятьпосилання на інші, схожі за змістом, документи, які можуть бути на іншихкомп’ютерах.

Посилання називаютьсягіпертекстовими. Можуть бути не лише у вигляді тексту, а і зображення і т.д.при посиланні використовується універсальна адресація інформації WWW так званіURL-адреси, які вказують місце, де знаходиться ресурс:

Вид сервісу://ім’ясерверу/шлях/файл

Вид сервісу: http, ftp,gopher.

Протокол HTTP розробленийспеціально для пересилки гіпертекстових документів, використовується длядоступу до Web-серверу. В ньому описується процес обміну інформацією. CGIвизначає в Web-серверах спосіб виклику і передачі інформації прикладнимпрограмам. На даний час існують більш прості інтерфейси, додатки, побудовані наних легко переносяться на інші платформи.

Існує спеціальне сервернезабезпечення, яке встановлюється на Web серверах, що забезпечує підтримкуWeb-сторінок та доступ до різноманітної інформації. Провайдери Internet надаютьпослуги WWW по розробці і розміщенні сторінок на своєму сервері.

5.2. HTML.

Таговаямодель документа:

«элемент» := <«имяэлемента» «список атрибутов»> содержание элемента</«имя элемента»>

Структурадокумента

Элемент HTML илигипертекстовый документ состоит из двух частей:

· заголовка документа (HEAD)

· тела документа (BODY)

· АТ — команди.

<HTML>

<HEAD>

Содержание заголовка

</HEAD>

<BODY>

Содержание тела документа

</BODY>

</HTML>

Элементы заголовка

<TITLE>

поля документа

<BASE>

базовый адрес

<ISINDEX>

поисковый документ

<LINK>

общая гипертекстовая ссылка

<META>

Примеры элементовзаголовка:

<TITLE>Название документа </TITLE>

<BASEHREF=«polyn.net.kiae.su/>,

<AHREF=»/altai/index.html">

<AHREF=«polyn.net.kiae.su/altai/index.html»>

<imgSRC="/gif/test.gif">

<imgSRC=«polyn.net.kiae.su/gif/test.gif»>

<ISINDEXHREF=«polyn.net.kiae.su/cgi-bin/search» PROMPT=«EnterKeywords:»>

<LINKREL=Help HREF=«polyn.net.kiae.su/dss/syshelp.html»>

<LINKREL=Banner HREF=banner.html>

<METAHTTP-EQUIV=«Keywords»

CONTENT=«Plsma,Nuclear Physics»>

Keywords:Plasma, Nuclear Physics

Основные классыэлементов тела

Тело документа состоит из:

· Иерархических контейнеров изаставок

· Заглавий (от H1 до H6)

· Блоков (параграфы, списки, формы,таблицы, картинки и т. п.)

· Горизонтальных отчеркиваний иадресов

· Текста, разбитого на областидействия стилей (подчеркивание, выделение, курсив), математические описания,графику и гипертекстовые ссылки

Элементы стиля

Элемент Значение Примечание

<I>.....</I> Курсив(Italic)

<B>...</B> Усиление(BOLD)

<ANAME=«point»>

<AHREF=«polyn.net.kiae.su/index.html#point»>

Ссылкана точку «point» в документе «index.html»</A>

Ошибка! Закладка не определена.

<imgSRC=«polyn.net.kiae.su/gif/sarclast.gif»ALT=«Sarcofagus.Winter, 1997»>

<AHREF=«doc.html»><img SRC=«icon.gif»ALIGN=MIDDLE></A>

Таблицы

<CAPTION>Atest table with merged cells. <CREDIT> (T.BernersLee/WWWC,1995.)</CREDIT> </CAPTION>

<TR><THROWSPAN=2><TH COLSPAN=2>Average>

<THrowspan=2>other<BR>category<TH ROWSPAN=2>Misc</TR>

<TR><TH>height<TH>weght</TR>

<TR><THALIGN=left>males<TD>1.9<TD>0.003

<TR><THALIGN=left>females<TD>1.7<TD>0.002

</TABLE>

Пример таблицы

Пример таблицы построенной в текстовом редакторе

Формы

Элемент

Назначение

INPUT поля ввода информации имеют множество типов TEXTAREA поле ввода многострочного текста SELECT описание меню OPTION описание элемента меню

Пример использованияполей ввода

<FORMMETHOD=POST ACTION=http://polyn.net.kiae.su/cgi-bin/test>

<P>Ниже приведен список примеров полей ввода:<BR>

Простоетекстовое поле: <INPUT NAME=«test1» VALUE=«test1»TYPE=«text»><BR>

Полетипа checkbox: <INPUT NAME=«test2» TYPE=«checkbox»CHECKED><BR>

Полетипа radiobutton: <INPUT NAME=«test3»TYPE=«radio»><BR>

Полетипа password: <INPUT NAME=«test4»TYPE=«password»><BR>

Невидимоеполе: <INPUT NAME=«test5» TYPE=«hidden»VALUE=«kuku»><BR>

КнопкаSubmit: <INPUT NAME=«submit» VALUE=«Submit»TYPE=«submit»><BR>

КнопкаReset: <INPUT NAME=«reset» VALUE=«Reset»TYPE=«reset»><BR>

Графическаякнопка: <INPUT NAME=«graph» VALUE=«default»SRC=«test.gif» TYPE=«image»><BR>

</FORM>

БАЗИСНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ

<LI>Netsite — server;

<LI>Netscape Novigator.

</UL>

Вложенныененумерованные списки

<UL>

<LI>Titleof WWW programmes (NCSA).

<UL>

<LI>NCSA HTTPD;

<LI>NCSA MOSAIC

</UL>

<LI>Titleof WWW programmes (CERN).

<UL>

<LI>CERN HTTPD;

<LI>AGORA — email robot;

<LI>HTTPD CERN;

<LI>WWW Line Browser;

<LI>Arena.

</UL>

<LI>Title of WWW programmes (Netscape).

<UL>

<LI>Netsite — server;

<LI>Netscape Novigator.

</UL></UL>

Вложенные нумерованныесписки

<OL>

<HL>Нумерованныйсписок

<LI>Элементызаголовка документа

<OL>

<LI>TITLE

<LI>BASE

<LI>LINK

</OL>

<LI>Элементытела документа

<OL>

<LI>BODY

<LI>Heading

<LI>Paragraph

<LI>LineBreak

<LI>HorizontalRule

<LI>...

</OL>

Пример спискаопределений

<AHREF=«polyn.net.kiae.su/index.html»>

Индексбазы данных «Полынь»</A>

<TT>...</TT> Телетайп

<U>...</U> Подчеркивание

<S>...</S> Перечеркнутыйтекст

<BIG>...</BIG> Увеличенныйтекст только Arena

<SMALL>...</SMALL> Уменьшенныйфонт только Arena

<SUB>...</SUB> Подстрочныесимволы только Arena

<SUP>...</SUP> Надстрочныесимволы только Arena

Информационныеэлементы

Элемент Значение Примечание

<EM>...</EM> Типографскоеусиление Часто отображается как Italic

<CITE>...</CITE> ЦитированиеНереализовано в Mosaic

<STRONG>...</STRONG> УсилениеОтображаетсякак BOLD

<CODE>...</CODE>Отображает примеры кода (например, коды программ) Отображается непропорциональным фонтом

<SAMP>...</SAMP>Последовательностьлитералов Не реализован в Mosaic

<KBD>...</KBD> Примерввода символов с клавиатуры Используется при разработке руководств

<VAR>...</VAR> Переменная

<DFN>...</DFN> Определение толькоArena

<Q>...</Q>Текст,заключенный в скобки Вид скобок зависит от атрибута LANG. Реализован только вArena

<LANG>...</LANG>Определяет язык отображения только Arena

<AU>...</AU> Автор толькоArena

<PERSON>...</PERSON> Имяперсоны Введено для простоты выделения при индексировании документов.Реализован только в Arena

<ACRONIM>...</ACRONIM>АкронимтолькоArena

<ABBREV>...</ABBREV> АббревиатуратолькоArena

<INS>...<INS> Вставленныйтекст только Arena

<DEL>...</DEL> Удаленныйтекст только Arena

Управлениеотображением стиля символов текста

Отображениененумерованного списка

<UL>

<LH>Titleof WWW programmes (NCSA).

<LI>NCSA HTTPD;

<LI>NCSA MOSAIC

<UL>

<LH>Titleof WWW programmes (CERN).

<LI>CERN HTTPD;

<LI>AGORA — email robot;

<LI>HTTPD CERN;

<LI>WWW Line Browser;

<LI>Arena.

</UL>

<UL>

<LH>Title of WWW programmes (Netscape).

Тип документа <HTML></HTML> (началои конец файла)

Имя документа <TITLE></TITLE> (должнобыть в заголовке)

Заголовок <HEAD></HEAD> (описаниедокумента, например его имя)

Тело <BODY></BODY> (содержимоестраницы)

ОПРЕДЕЛЕНИЕ СТРУКТУРЫ

Заглавие <H?></H?> (стандартопределяет 6 уровней)

с выравниванием <H?ALIGN=LEFT|CENTER|RIGHT></H?>

Секция <DIV></DIV>

с выравниванием <DIVALIGN=LEFT|RIGHT|CENTER></DIV>

Цитата <BLOCKQUOTE></BLOCKQUOTE> (обычно выделяется отступом)

Выделение <EM></EM> (обычноизображается курсивом)

Дополнительноевыделение<STRONG></STRONG>(обычноизображается жирным шрифтом)

Отсылка, цитата <CITE></CITE> (обычнокурсив)

Код <CODE></CODE> (длялистингов кода)

Пример вывода <SAMP></SAMP>

Ввод с клавиатуры <KBD></KBD>

Переменная <VAR></VAR>

Определение <DFN></DFN> (частоне поддерживается)

Адрес автора <ADDRESS></ADDRESS>

Большой шрифт <BIG></BIG>

Маленький шрифт <SMALL></SMALL>

ВНЕШНИЙ ВИД

Жирный <B></B>

Курсив <I></I>

N3.0b Подчеркнутый <U></U> (частоне поддерживается)

Перечеркнутый <STRIKE></STRIKE> (частоне поддерживается)

N3.0b Перечеркнутый <S></S> (частоне поддерживается)

Верхний индекс <SUB></SUB>

Нижний индекс <SUP></SUP>

Неупорядоченный <UL><LI></UL> (<LI>перед каждым элементом)Компактный <UL COMPACT></UL>

Тип метки <ULTYPE=DISC|CIRCLE|SQUARE> (для всего списка)

<LITYPE=DISC|CIRCLE|SQUARE> (этот и последующие)

Нумерованый <OL><LI></OL> (<LI>перед каждым элементом) Компактный <OL COMPACT></OL>

Тип нумерации<OLTYPE=A|a|I|i|1> (для всего списка)

<LITYPE=A|a|I|i|1> (этот и следующие)

Первый номер<OLSTART=?> (для всего списка)

<LIVALUE=?> (этот и следующие)

Список определений <DL><DT><DD></DL> (<DT>=термин,<DD>=определение) Компактный <DLCOMPACT></DL>

Меню <MENU><LI></MENU> (<LI>перед каждым элементом)

Компактное <MENUCOMPACT></MENU>

Каталог <DIR><LI></DIR> (<LI>передкаждым элементом)

Компактный <DIRCOMPACT></DIR>

ФОН И ЦВЕТА

Фоновая картинка <BODYBACKGROUND=«URL»>

Цвет фона <BODYBGCOLOR="#$$$$$$"> (порядок:красный/зеленый/синий)

Цвет текста <BODYTEXT="#$$$$$$">

Цвет ссылки <BODYLINK="#$$$$$$">

Пройденная ссылка <BODYVLINK="#$$$$$$">

Активная ссылка <BODYALINK="#$$$$$$">

СПЕЦИАЛЬНЫЕ СИМВОЛЫ(обязаны быть в нижнем регистре)

Специальный символ &#?; (где? это код ISO 8859-1)

< <

> >

& &

" "

Торговая марка ТМ ®

Copyright ©

Неразделяющий пробел

ФОРМЫ

Альтернатива <IMG SRC=«URL»ALT="***">(выводится если картинка не изображается)

Карта <IMGSRC=«URL» ISMAP> (нужна также программа)

Локальная карта <IMGSRC=«URL» USEMAP=«URL»>

Определение карты <MAPNAME="***"></MAP>

Области карты<AREASHAPE=«RECT» COORDS=",,," HREF=«URL»|NOHREF> Размеры <IMGSRC=«URL» WIDTH=? HEIGHT=?> (в точках)

Окантовка <IMGSRC=«URL» BORDER=?> (в точках)

Отступ <IMGSRC=«URL» HSPACE=? VSPACE=?> (в точках)

N1.0 Заменитель внизком разрешении <IMG SRC=«URL»LOWSRC=«URL»>

N1.1 Обновить <METAHTTP-EQUIV=«Refresh» CONTENT="?; URL=URL">

N2.0 Включить об'ект <EMBEDSRC=«URL»> (вставить об'ект в страницу)

N2.0 Размер об'екта <EMBEDSRC=«URL» WIDTH=? HEIGHT=?>

РАЗДЕЛИТЕЛИ

Параграф <P></P> (закрыватьэлемент часто не обязательно)

Выравнивание <PALIGN=LEFT|CENTER|RIGHT></P>

Новая строка <BR> (одиночныйперевод строки)

Убрать выравнивание <BRCLEAR=LEFT|RIGHT|ALL>

Горизонтальныйразделитель <HR>

Выравнивание <HRALIGN=LEFT|RIGHT|CENTER>

Толщина <HRSIZE=?> (в точках)

Ширина <HRWIDTH=?> (в точках)

N1.0 Ширина впроцентах <HRWIDTH="%"> (в процентах от ширины страницы)

Сплошная линия <HRNOSHADE> (без трехмерных эффектов)

N1.0 Нет разбивки <NOBR></NOBR> (запрещаетперевод строки)

N1.0 Перенос <WBR> (гдеразбивать строку для переноса при необходимости)

СПИСКИ

Печатная машинка <TT></TT> (изображаетсякак шрифт фиксированой ширины)

Форматированый <PRE></PRE> (сохранитьформат текста как есть)

Ширина <PREWIDTH=?></PRE> (в символах)

Центрировать <CENTER></CENTER>> (как текст, так и графика)

N1.0 Мигающий <BLINK></BLINK> (наиболееосмеянный элемент)

Размер шрифта <FONTSIZE=?></FONT> (от 1 до 7)

Изменить размер шрифта <FONTSIZE="+|-?"></FONT>

N1.0 Базовый размершрифта <BASEFONTSIZE=?> (от 1 до 7; по умолчанию 3)

Цвет шрифта <FONTCOLOR="#$$$$$$"></FONT>

N3.0b Выбор шрифта <FONTFACE="***"></FONT>

N3.0b Многоколоночныйтекст <MULTICOLCOLS=?></MULTICOL>

N3.0b Пробел междуколонками <MULTICOLGUTTER=?></MULTICOL> (по умолчанию 10 точек)

N3.0b Ширина колонки <MULTICOLWIDTH=?></MULTICOL>

N3.0b Пустой блок <SPACER>

N3.0b Тип пустогоблока <SPACERTYPE=horizontal| vertical|block>

N3.0b Величина пустогоблока <SPACERSIZE=?>

N3.0b Размеры пустогоблока <SPACERWIDTH=? HEIGHT=?>

N3.0b Выравнивание <SPACERALIGN=left|right|center>

ССЫЛКИ И ГРАФИКА

Ссылка <AHREF=«URL»></A>

Ссылка на закладку <AHREF=«URL#***»></A>(в другом документе)

<AHREF="#***"></A> (в том же документе)

Определить закладку <ANAME="***"></A>

Отношение <AREL="***"></A> (часто неподдерживается)

Обратное отношение <AREV="***"></A> (часто неподдерживается)

Графика <IMGSRC=«URL»>

Выравнивание<IMGSRC=«URL»ALIGN=TOP|BOTTOM|MIDDLE|LEFT|RIGHT>

N1.0Выравнивание<IMGSRC=«URL» ALIGN=TEXTTOP|ABSMIDDLE|BASELINE|ABSBOTTOM>

Определить форму<FORMACTION=«URL» METHOD=GET|POST></FORM>

N2.0 Посылка файла<FORMENCTYPE=«multipart/form-data»></FORM>

Имя поля <INPUTNAME="***">

Значение поля <INPUTVALUE="***">

Отмечен? <INPUTCHECKED> (checkboxes и radio boxes)

Размер поля <INPUTSIZE=?> (в символах)

Максимальная длина <INPUTMAXLENGTH=?> (в символах)

Список вариантов <SELECT></SELECT>

Имя списка <SELECTNAME="***"></SELECT>

Число вариантов <SELECTSIZE=?></SELECT>

Множественний выбор <SELECTMULTIPLE> (можно выбрать больше одного)

Опция <OPTION> (элементкоторый может быть выбран)

Опция по умолчанию <OPTIONSELECTED>

Ввод текста, размер <TEXTAREAROWS=? COLS=?></TEXTAREA>

Имя текста <TEXTAREANAME="***"></TEXTAREA>

N2.0 Разбивка настроки <TEXTAREAWRAP=OFF|VIRTUAL|PHYSICAL></TEXTAREA>

Таблицы

Определить таблицу <TABLE></TABLE>

Окантовка таблицы <tableborder=?></TABLE>

Расстояние междуячейками <TABLECELLSPACING=?>

Дополнение ячеек <TABLECELLPADDING=?>

Желаемая ширина <TABLEWIDTH=?> (в точках)

Ширина в процентах <TABLEWIDTH="%"> (проценты от ширины страницы)

Строка таблицы <TR></TR>

Выравнивание <TRALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM> Ячейкатаблицы <TD></TD> (должнабыть внутри строки)

Выравнивание <TDALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM> Без переводастроки <TDNOWRAP>

Растягивание по колонке <TDCOLSPAN=?>

Растягивание по строке <TDROWSPAN=?>

N1.1 Желаемая ширина <TDWIDTH=?> (в точках)

N2.0 Скроллинг? <FRAMESCROLLING=«YES|NO|AUTO»>

Команди мови HTML можнанабрати за допомогою звичайного текстового редактора, але розширення повиннобути .html. проте існують спеціальні редактори для створення Web-сторінок. Їхподіляють на:

Кодорієнтовані та WYSIWYG(What you see is what you get)/

Відмінність в тому, щоWYSIWYG дозаоляє створювати сторінки без знання мови HTML.

В кодорієнтованому редакторівигляд сторінки не завжди можна побачити, а в WYSIWYG ви одразу бачите виглядсторінки.

Серед кодорієнтованихредакторів можна назвати:

— HTML Assistent

— Allaire Come Site

— HotDog Professional

WYSIWYG редактори:

— Font Page Express

— HTML Composer

— Word

Для перегляду Web-сторіноквикористовуються Browser. Вони інтерпритують команди мови HTML і представляютьдокумент у відповідному вигляді. Перший Browser був розроблений в 1993 роцістудентом ілінойського університета. Перший Browser називався Mosaic.

Другий броузер NetscapeNavigator — самий поширений в світі — складається:

Browser, клієнт електронноїпошти Missager, Conferense, клієнт новин Колабро, HTML-компоузер (16 Мб — RAM,15 Мбайт — диск, ОС — Windows)

Internet Explorer складаєтьсяз: Browser, E-Mail, Outlook Express, Net-Meeting — конференція, для електроннихбесід MS-Hart, HTML-Font Page Express, Web Public Wizard (16 Мбайт RAM, 25Мбайт HDD, ОС — з Windows 95)

Т6.Цифрові мережі.

1.Поняття цифрової системипередачі даних.

2.Стандарти ISDN.

3.Технічне забезпеч. дляпідключення до Internet через ISDN.

1.Поняття цифрової системи передачі даних.

Процес оцифровування буврозробл. в телефонії в 60-х для уникнення обмежень передачі аналоговихсигналів(АС). АС хар-ся постійною зміною амплітуди в часі. Щоб запобігтизатуханню АС- його періодично підсилювали. Шуми на лінії спотворюють сигнал,його відновлення — проблема. В цифров. сигналах(ЦС) шуми і затух-ня можнаповністю видалити. Дискретність ЦС передбачає: досить відмічативідсутн/наявн-ть 2-го цифр-го імпульсу в каналі(0;1), а не абсол-не йогозначення як в АС. Реконструкція здійснюється відновлюючими пристроями — повторювачами, що розміщуються на каналі через певні інтервали, які визнач-сятипом лінії. Ц. технол-ї надійніші, швидші, т.я. ЕОМ можутькодувати/де-||- цифр. дані

N2.0 Постоянныйразмер <FRAMENORESIZE>

N3.0b Окантовка <FRAMEFRAMEBORDER=«yes|no»>

N3.0b Цвет окантовки <FRAMEBORDERCOLOR="#$$$$$$">

N2.0 Содержание безфреймов <NOFRAMES></NOFRAMES>(дляпросмотрщиков не поддерживающих фреймы)

ЯЗЫК JAVA

Applet <APPLET></APPLET>

Applet — имя файла <APPLETCODE="***">

Параметры <APPLETPARAM NAME="***">

Applet — адрес <APPLETCODEBASE=«URL»>

Applet — имя <APPLETNAME="***"> (для ссылок из других частейстраницы)

Альтернативный текст <APPLETALT="***">(для программ не поддерживающих Java)

Выравнивание <APPLETALIGN=«LEFT|RIGHT|CENTER»>

Размеры <APPLETWIDTH=? HEIGHT=?> (в точках)

Отступ <APPLETHSPACE=? VSPACE=?> (в точках)

РАЗНОЕ

Комментарий  (игнорируется просмотрщиком)

Пролог HTML 3.2 <!DOCTYPEHTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 3.2//EN"> Поиск <ISINDEX>

(означает начальную точкупоиска)

Приглашение <ISINDEXPROMPT="***">(текст приглашения для поля ввода)

Запустить поиск<AHREF=«URL?***»></a>(используйте действительнознак вопроса)

URL этого файла <BASEHREF=«URL»> (должно быть в заголовке)

N2.0 Имя базовогоокна <BASETARGET="***"> (должно быть в заголовке)

Отношение <LINKREV="***" REL="***" HREF=«URL»>(должнобыть в заголовке)

Метаинформация <META> (должнобыть в заголовке)

Стили <STYLE></STYLE> (частоне поддерживается)

Программа <SCRIPT></SCRIPT> (частоне поддерживается)

3. Створення і перегляд Web-сторінок. Browser.

N1.1 Ширина впроцентах <TDWIDTH="%"> (проценты от ширины страницы)

N3.0b Цвет ячейки <TDBGCOLOR="#$$$$$$">

Заголовок таблицы <TH></TH> (какданные, но жирный шрифт и центровка)

Выравнивание <THALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM> Без переводастроки <THNOWRAP>

Растягивание по колонке <THCOLSPAN=?>

Растягивание по строке <THROWSPAN=?>

N1.1 Желаемая ширина <THWIDTH=?> (в точках)

N1.1 Ширина впроцентах <THWIDTH="%"> (проценты ширины таблицы)

N3.0b Цвет ячейки <THBGCOLOR="#$$$$$$">

Заглавие таблицы <CAPTION></CAPTION>

Выравнивание <CAPTIONALIGN=TOP|BOTTOM> (сверху/снизу таблицы)

ФРЕЙМЫ

N2.0 Документ сфреймами <FRAMESET></FRAMESET> (вместо<BODY>)

N2.0 Высота строк <FRAMESETROWS=,,,></FRAMESET>(точки или %)

N2.0 Высота строк <FRAMESETROWS=*></FRAMESET>(* = относительный размер)

N2.0 Ширина колонок <FRAMESETCOLS=,,,></FRAMESET>(точки или %)

N2.0 Ширина колонок <FRAMESETCOLS=*></FRAMESET>(* = относительный размер)

N3.0b Ширина окантовки <FRAMESETBORDER=?>

N3.0b Окантовка <FRAMESETFRAMEBORDER=«yes|no»>

N3.0b Цвет окантовки <FRAMESETBORDERCOLOR="#$$$$$$">

N2.0 Определитьфрейм <FRAME> (содержаниеотдельного фрейма)

N2.0 Документ <FRAMESRC=«URL»>

N2.0 Имя фрейма <FRAMENAME="***"|_blank|_self| _parent|_top>

N2.0 Ширина границы <FRAMEMARGINWIDTH=?>(правая и левая границы)

N2.0 Высота границы <FRAMEMARGINHEIGHT=?>(верхняя и нижняя границы)

в 100раз швидше ніж здійсн-тианалогову вибірку сигналів. М-д для перетвор. АС в ЦС: *імпульсно-кодовамодуляція(38р); *аналіз форми хвилі; *параметричного кодування. ЦС:Switched56(для комутованого зв'язку), Dedicated56(для виділених каналівзв'язку)-old; T1/T4- кабель — вита пара, протоколи: TDM, PCM (технологіяімпульсно-кодової модуляції(>1,5Mbit/c), E1/E4, FrameRelay(56 КБіт/с), Sonet(наоптоволокні-600Mbit/c), ISDN.

2.ISDN.

ISDN- інтегрована цифровамережна служба. Переваги: *передача і-ції зіщвидк. 64Kbit/c; *збільш.діапазону передачі звук. сигналу(3-7КГерц)-вища якість звуку; *можл-ть підключ.до 1 лінії 8 користув-х терміналів; *мож-ть об’єднання віддал. ЛОМ; *м-тьроботи в пакетному режимі; *м-ть додатков. послуг: визнач. № абонента,факс-зв’язок, переадресація виклику, відеотелеф, 3-сторон. зв’язок. ТипиISDN: *BRI(DSL)- інтерфейс базового доступую Для місцевоговикорист-ня телефонних ліній, дешевий. В рамках 1 лінії виділ-ся 3 дуплекснихканали(2 з них -”В-канали”, по них м.б. передані дані, мова, V=64Kbit/c. 3-й-”Д-канал” для передачі служб. і-ції, швидк-ть=16Kbit/c ); *PRI(ISDN23,EDSL)- інтерфейс основного доступу, для підключ. до ISDN груп кор-чів.1)ISDN23(Північно-амер. стандарт)- виділення 23 «В»- канали+ 1«Д» розшир. до 64Kbit(S=1.5 Мбіт/с); 2)ISDN30(Європ-й станд-т):30«В»- канали +1«Д»(S=2.048Мbit/c); *BISDN-широкополосна ISDN(>600Мbit/c).

3.Технічне забезпеч. для підключ. до Internet черезISDN.

Для підкл-ня ЕОМ за станд-мBRI треба обладнання: ISDN- термінальний адаптер ($500), ISDN- телефон,NTU(Network terminate) для перетвор.2-х каналів в 1 лінію з V=128 кБіт/с,CSU/DSU- модуль цифрової обробки, ISDN- маршрутиз-р.

Т7.Система сотового зв’язку.

1.Заг. хар-ка сотовоїмережі(СМ).

2.Стандарти сотових мереж.

3.Використання сотових мереждля передачі даних.

1.Заг. хар-ка сотової мережі(СМ).

UMC- мережаNT-450, GSM-900.С-ма сотового зв’язку буд-ся у вигляді сук-ті ячеек(сот), які покрив-тьтер-рію. В центрі кожн. ячейки- базова станція(BSS), яка обслуг-є всіабонент-кі телефони в межах ячейки.Склад технічн. забезпеч.: *антени(min 2 приймаючі, 1 передаюча); *BTS (прийомо-передатчики); *BSC (контролербазової станції). Для надійності блоки блоки BSS дублюються; *автономні станціїбезперебійного живлення. Всі базові станціїодн. с-ми залиш-ся на мобільномуцентрі комутації (MCS), звідти-> на комутовану телефонну мережу. КомпонентиMCS: *комутатор, що перемикає потоки і-ції; *центральнй контролер — заг. керування роботою центру комутації; *термінали операторів; * БД:-HRL-домашній реєстр місцеположення (міст-ся і-ція про всіх абон-тів, зареєстров-х вдан. с-мі, про види послуг, які їм м.б. надані);-VRLвизитерський реєстр-||-(і-ція про гостей с-ми);-EIR-реєстр апаратури (і-ція про всімобільні телефони, які викор-ся в дан. забезпечення, перешкоди в каналахзв'язку, спец-не П.Заб-ня (віруси), спец-не ТЗ. Стандарти MKKTT X.800: 1)загрозабезпеці (непереднамірна, ненавмисна, навмисна: активна, пасивна): відкриттяконфіденц. і-ції, компроментація, несанкціонов. або помилкове використ.рес-сів, несанкціонов. обмін і-цією, відмови від обслуг-ня; 2)службабезпеки — специфіковані на спеціальному рівні напрямки реалізації загрозибезпеці; 3)механізми безпеки.

Служби безпеки: а) аутентифікації — повинна забезпечитипідтвердження, або заперечення того, що відправник — саме той, б) забезпеченняцілісності — буває з відновленням даних, в) засекречування даних — кодування інф-ції, г) контролю доступу — запобігання несанкц-го доступу,д) захист від відмов — забезп-ня доказів того, що саме той відправникпередав певну і-цію, або отримувач точно отримав і-цію.

Механізм безпеки — конкретні методи захисту і-ції.

Методи захисту і-ції: 1)шифрування (скремблювання сигналу: змінахарактеристик, кодування, шифрування), 2)цифровий (електроний) підпис(заснов-й на RSA-шифруванні)- використання криптографічних алгоритмів, 3)контрольдоступу — здійснюється за паролем (види аутентифікації: речовий доказ — магнітна картка, персональна і-ція — фраза, власний доказ — палець), 4)забезпеченняцілісності — приєднання до кожного пакету контрольних сум, 5)підстановкатрафіка — заповнення тексту фіктивними блоками за допомогою спец-гообладнання, 6)управління маршрутизацією — передача повідомлень замаршрутами, 7)арбітраж — для того, щоб не було відмов від повідомлень.Для аутентиф-ї: 1,2,3 м-ди. Для служби забезпеч-ня цілісності: 4, 6(частково).Засекречування: 1,5. К-ль доступу: 3. Служба захисту від відмов: 2, 7.

Стандарти рівня захистусистеми: А (А3>А1), В (В3=А1), С (Windows NT), Д (Nowell).

2.Криптографічні м-ди захисту.

Етапи розвитку засобівзахисту: ручним способом, 30-ті роки — механічні засоби, 1976 р. — розробкаалгоритму шифрування з відкритим ключем (RSA).

Криптографія - знання м-дівшифрування. Криптологія — наука про розшифрування без знання ключу. Видишифрування: 1) шифри підстановки, 2) перестановки, 3) метод збивання DES — розроблений IBM під назвою — Люцифер, 4) алгоритм RSA, 5) шифр Ель Гашаля.

Класифікація шифрів: потокові, блочні, з відкритим ключем, звертки — залежність тексту не тільки від ключа а і від попереднього тексту.

3.Використання сотових мереж для передачі даних.

Необх. обладн-ня для передачі д-х: *портативний комп-р зі слотомPC-Card; *сотовий телефон; *модем; *шнур до сотов. телефона. Для передачі д-хчерез аналогову СМ сотовий модем пов. підтримувати пртокол MNP10, що дозволяютьпрацювати на лініях з високим рівнем перешкод

3.Програмні м-ди захисту інф-ції.

Програмне забезпечення: 1)парольного захисту (CMOS, MAWR 5.01, PROTEST COM 3.0, NULOCK 2.0, PASS 1.0, ADM1.03), 2) шифрування (Secur PC for Windows, Return to Live, Diskreet, Protest,PGP), копіювання, видалення інформації.

4.Технічні м-ди захисту інф-ції.

Засоби: 1) засоби пошуку ізнищення технічних засобів розвідки (пристрої пошуку змін електромагнітноговипромінювання, тепловізори, зміни магнітного поля, ренгенометри, металошукачі,пошук змін телефонної лінії), 2) пасивні засоби захисту с-мі);

потрібно вказати деякийперелік імен (домен — країна, або мережа; субдомен — місто, або організація).

Адресація в Relcom:loz@dials.msk.su

Адресація в InterNet:user%comp1%comp2@tip.fiw.ca

Адресація FidoNet:Z:RRNN/SS.PP, де Z — № зони (частини світу: 1-Амер., 2_Європа), RR — № регіону(46-Укр), NN- № мережі в регіоні (місто, група міст), SS- № станції (вузла),PP- № точки pointа (кор-ч). Пр.:2:5020/63 — Європа-Рос.-Москва-станц.63

Формати файлів тапротоколи передач ЕП.Форматифайлів: 1) ASCII — інформація представлена у 7-бітному вигляді, 2)двійковий — 8-бітний. Протоколи: 1) SMTP — опиисаний в стандарті RFC821, RFC 822, програми перекодування: UU Encode, UU Decode, 2) MIME — багатоцільове розширення InterNet, 3) UUCP (для UNIX), MAPI та VIP длялокальних мереж.

Т9.Безпека телекомунікаційних сис-м (ТС).

1. Стандартизація в галузібезпеки ТС.

2.Криптографічні м-дизахисту.

3.Програмні м-ди захистуінф-ції.

4.Технічні м-ди захистуінф-ції.

1. Стандартизація в галузі безпеки ТС.

Захист інф-ції потрібен, щобзапобігти несанкціонованому доступу, руйнуванню, зміненню інформації. Шляхинесанкц-го доступу: електромагнітні коливання (підключення аналізаторів протоколів),перехват акустичних коливань, дистанційне фотографування, крадіжка носіївінформації, копіювання чужих файлів, використання залишкової і-ції в пам'яті,маскування під запис системи. Шляхи руйнування інф-ції: власні збоїтехнічного і програмного

-AC-центр атентиф-ції (опізнавання кор-чів і шифрув-няпов-нь). 1 СМ м. мати декілька MCS, рамки 1 СМ визнач-ся спільним домашнімреєстром. Осн. принцип роботи СМ- повторне викор-ня частот. Ідея — в сусідніхсотах с-ми викор-ся різні полоси частот, через кілька ячеек повтор-ся.

2.Стандарти сотових мереж(СМ).

Для Аналог-х СМ: *AMPS (частоти-800Герц) -США, Канада, Укр, Рос.;*TACS- Австрія, Італія, Анг, Іспанія; *Radiocom200 Франц; *NMT450 (Rсоти-1-40км) -Скандінавія, Рос, Укр; *T450-Германія; *RTMS-Італ; *NTT-Японія.Всі станд-ти Анал.СМ відрізн-ся парам-рами: *типовий радіус соти; *потужністьпередачі базової станції; *частоти передачі для базової станції. Для цифр-хСМ: *GSM (найб. розповсюдж. R<=35км, частота=890-915МГерц.Принцип побудови -відкриті с-ми, повторне викор-ня частот, часове розділенняприйому/передачі, м-д доступу-TDMA)-Укр; *DAMOS-США; *DHS-Японія.

Осн. послуги СМ: *rouning-викор-ня мобільн. телеф. за кордоном привідповідн. домовленності між операторами; *визначення №; *факс, якщо підключ. докомп-ра; *очікування, утримання виклику; *конференц-зв”язок; *блокуваннявикликів; *голосова пошта; *SMS (2-стор. пейджер); * переадрес-ція виклику.

3.Програмні м-ди захисту інф-ції.

4.Технічні м-ди захисту інф-ції.

потрібно вказати деякийперелік імен (домен — країна, або мережа; субдомен — місто, або організація).

Адресація в Relcom:loz@dials.msk.su

Адресація в InterNet:user%comp1%comp2@tip.fiw.ca

Т8.Електронна пошта (e-mail).

1.Поняття ЕП, Спискирозсилки, телеконференції.

2.Адресація повідомленьв ЕП.

3.Формати повідомлень іпрограми для роботи з ЕП.

4.Викор-ня ЕП в бізнесі,стандарти ЕП.

1.Організація системи ЕП.

ЕП передбачає викор-няканалів зв’язку для передачі повідомлень в електрон. вигляді. Для пересилки Епм.б. івикористані глобальні мережі. Служби ЕП в СНД: *MCI-Mail, *Internet,*Relcom, *Fidonet. ЕП передається по телефонним, або виділеним каналамзв'язку, для пересилки (через локальні та глобальні мережі).

Типова система ЕП: 1) поштовий сервер — спец. програма на файл-серверідля маршрутизації повідомлень адресату (БД з іменами, адресами клієнтів, 3)програми клієнтів. 3 типи ЕП: * 1:1; *1: Б (1 джерело-Ботрим-чів); *Б: Б (телеконференції, BBS).

Списки розсилки: LISTSERV, Magerdomo (програми підписка та розсилки).Списки м.б. пакетні (дайджестні), або послідовної обробки. FAQ- спец. файли пронайбільш часто задавані ?.

2.Адресація повідомлень.

Типи: 1) явна (SR) — вимагає вказання повного маршрутуповідомлення, 2) доменна (DNS) — адресація в InterNet приміщень і апаратури(пристрої постановки перешкод, пристрої спостереження, запису телефоннихрозмов, екранування приміщень та апаратури), 3) технічні засобикриптографічного захисту (скремблери, пристрої перетворення аналогового сигналув цифровий), 4) технічні засоби упізнавання користувачів (магнітні картки,електронні картки, електронні ключі, за відбитками пальців, за відзнакою руки,за почерком, за голосом).

3.Формати повідомлень і програми для роботи з ЕП.

Формати повідомлень: X.400,RFC 822.

Склад повідомлень: конверт — інформація адресації (кому, від кого,предмет повідомлення, які файли приєднуються), тіло — власне текст. Програми:OutlookExpress, MC-Mail — можливість створення адресних книг, CC:Mail,PegasusMail, MCI Mail, Eldora.

4.Викор-ня ЕП в бізнесі, стандарти ЕП.

Станд-ти ЕП для бізнес-стр-рвизнач-ть стр-ру повідомлень, якими обмін-ся саме ці орг-ціїї. В них — перелікобов’язкових/не-||- атрибутів док-тів,їх послід-ть, форма подання. Ці станд-тивіднос-ся до 7 рівня м-лі OSI. Приклад станд-в міжнар-х орг-цій: *EDI (дляелектрон. обміну діловими док-тами — квитанції, розписки при торгових угодах);*ANSI X.12 (визнач-ся формат ел.док-тів при заключенні комерц-х угод); *SWIFTсумісно з ISO -> ряд станд-тів для обміну банк-ми док-тами по SWIFT: ISO-1217,7746, 8730. Комісія ООН -> стан-т ел. обміну UN/EDIFACT (для адмін-ції,торгівлі, транспорту): ISO-7372, 9735 (правила застос-ня ел-тів д-х). Станд-тиODA/EDIF (архітектура офісних док-тів). МККТТ розробив стан-т для структуров.док-в в телеком-х DTAM.

Т10.Електронний обмін даними.

1.Загальна характеристикаЕОД.

2.Стандартизація ЕОД.

1.Загальна характеристика ЕОД.

ЕОД (ЕДI) — міжкомп'ютернийобмін діловими, фінансовими та комерційними документами. Послуги ЕОД надаютьспеціальні організації, діяльність яких базується на цьому.

Основні види послуг ЕОД: 1)MailBox, 2) to mail or fax, 3) file transfer — пересилка файлів за допомогоюспеціального ретрансляційного обладнання, 4) point to point — наданнябезпосереднього зв'язку в діалоговому режимі з абонентом, 5) financial — дляфінансових документів, 6) to database- для виходу до БД загального призначення,7) based on X.400 — 26 вузлів, які з'єднанні виділеними каналами зв'язку.

2.Стандартизація ЕОД.

Стандартизація почалася у80-х рр. ANSI X.12 — форми електронних документів при заключені комерційнихугод.

Документи визначеннястандарту UN/EDIFACT:

1) ISO 7372 — довідник комерційнихелементів даних,

2) ISO 9735 — для розробниківпрограмного забезпечення,

Документи визначеннястандарту ODA/ODIF:

1) ISO 8613,

2) ISO 8879.

Документи визначеннястандарту DTAM:

1) Т.400

2) Т.500

3) Т.600

Т11.Оцінка витрат на організацію телекомунікацій.

1.Загальна характеристика.

Групи витрат: 1) на розробкупроекту системи, 2) на купівля і встановлення технічного та програмногозабезпечення, 3) на відключення ТК каналів (фіксована абонентська плата, платаза час, плата за обсяг, комбінована плата), 4) на оплату послуг (поточнівитрати: щомісячна абонентська плата, плата за пересилку, додаткова абонентськаплата, плата за міжміські розмови).

еще рефераты

Еще работы по информатике, программированию

Реферат по информатике, программированию

Концепции общей теории информации

18 Июня 2015

Реферат по информатике, программированию

Классификация операторских профессий

31 Августа 2013

Реферат по информатике, программированию

Агрегаты фактов

18 Июня 2015

Реферат по информатике, программированию

Особенности реализации экспертных систем на базе логической модели знаний

18 Июня 2015