Реферат: Системи оброблення економічної інформації

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ЗАКУРСОМ


«СИСТЕМИОБРОБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ»

Автори:Валерій Анатолійович Лахно, Павло Петрович Палагно

Редактор   В.А. Лахно

Оригінал-макет П.П. Палагно

Підписано до друку

Формат 60х84 1/16. Папір офсетна. ГарнітураTimes.

Друк офсетний. Усл. печ. л. 2 .  

Тираж 100 экз. Видав. № 215. Замовлення № 71-16.Ціна договірна.

Видавництво Луганського національного аграрногоуніверситету

91000, м. Луганськ.

УДК519.21.(075.8).

/>Системи оброблення економічної інформації(методичні вказівки до курсового проектування студентівспеціальності 6.050100 – Економічна кібернетика) /Автор: Лахно В.А., ПалагноП.П. – Луганськ: ЛНАУ, 2005.- 40 с.

Методичні вказівки покликанідопомогти студентам в виконані курсового проекту з курсу “Системи обробленняекономічної інформації”.

Подано навчально-методичнезабезпечення до курсового проектування, що розкривають технологічні таорганізаційні питання проектування автоматизованих економічних систем, зміст іправила оформлення документації. Наведено інструктивний матеріал для кожногоетапу курсового проектування АІС. Програмування частин автоматизованої системиздійснюється у середовищі Delphi,C++Builder, VB

.

Автор:                                                        В.А. Лахно, к.т.н., доц.

П.П. Палагно, ас.

Відповідальний завипуск:                        І.М.Кукса, к.е.н., доц.

Рецензент: Леви Л.І. д.т.н., проф. Луганськогонаціонального аграрного університету


ЗМІСТ

1. Цілі курсового проектування.

4. Зміст курсового проекту та його обсяг

5. Зміст пояснювальної записки.

6. Вказівки щодо оформлення та захисту курсового проекту

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Приклади вхідних даних до курсового проекту

Вхідні дані до індивідуального завдання до курсовогопроекту

Вхідні дані до індивідуального завдання до курсовогопроекту

Вхідні дані до індивідуального завдання до курсовогопроекту


/>1. Цілі курсовогопроектування.

Курсове проектування з дисципліни«Економічної інформації» передбачає знання студентами сучасних системпрограмування та систем управління базами даних, основних технологічних таорганізаційних засобів забезпечення якості програмного продукту і має такіцілі:

— розвиток у студентів ініціативи татворчих здібностей, поглиблення та закріплення теоретичних знань;

— набуття практичних навичоквикористання сучасних технологічних засобів та методів розробки програм;

— розвиток вміння працювати в колективірозробників програмних продуктів;

— набуття навичок управління якістюпрограмного продукту;

— закріплення вміння користуватисядовідковою літературою, правильно оформлювати програмну документацію.

З метою наближення процесупроектування програмного продукту до реальних виробничих умов його організаціяздійснюється в умовах застосування ігрових методів навчання.

2. Тематика курсовихпроектів.

Тематика курсових проектівформується, виходячи з потреб галузей народного господарства в інформаційномуобслуговуванні, і тісно пов'язується з спрямованістю цільової підготовкистудентів. Щорічно перелік тем курсових проектів оновлюється.

Орієнтований перелік тем курсовихпроектів за рівнями складності подано в додатку.


3. Графік виконання робіт

 

Курсовий проект виконується в процесікурсу відповідно до графіка (табл.3. 1).

Таблиця 3.1.

Графік виконання робіт№ п/п Етапи і зміст роботи Документація Термін (тиждень)

1

1.1

1.2

1.3

Обґрунтування необхідності розробки програми:

Постановка задачі

Визначення складу вихідних та вхідних даних

Попередній вибір методів розв'язання задачі

Розділ технічн.

завдання

2

3

3

2

2.1

2.2

Розробка та затвердження технічного завдання:

Визначення вимог до програмного комплексу

Узгодження та затвердження технічного завдання

Техн. завд.

Розділи техн. завд.

Перелік знайдених

дефектів

4

5

3

3.1

3.2

3.3

3.4

3.5

Розробка технічного проекту:

Уточнення методів розв'язання задачі

Уточнення структури та визначення способу організації вихідних та вхідних даних

Розробка алгоритму: зовнішнє проектування програми; проектування логіки програми

Визначення інформаційних зв'язків програмних компонент комплексу

Узгодження та затвердження технічного проекту

Пояснюв. записка

Перелік знайдених

дефектів

6

7

4

4.1

4.2

4.3

Розробка робочого проекту:

Написання текстів програм

Тестування та налагодження програм:

–   розробка тестів для перевірки зовнішніх функцій комплексу;

–   розробка тестів для перевірки логіки програми;

–   перевірка працездатності програмного комплексу

Оформлення експлуатаційних документів

Текст прог.

Набір тестів

Перелік зн.

дефектів

Опис прог.

Опис застос.

8

13

15

16

16

5

5.1

5.2

Захист проекту:

Тестування програмного комплексу членами комісії

Оцінка якості документації

Протокол знайдених дефектів 16

 


4. Зміст курсового проекту та йогообсяг

У структурному плані курсовий проектскладається з текстової частини з приблизним обсягом 30—40 аркушів та додатків: формидокументів, набір тестових даних, результати тестування.

Пропонується така структура текстовоїчастини:

—   технічне завдання;

—   пояснювальна записка;

—   опис застосування;

—   опис програми;

§ література;

—   додатки (текст програми, інструкція,вихідні відомості).

/>/>4.1.Зміст документа «технічне завдання»

Технічне завдання є специфікацієювимог до програмного виробу, що розробляється, і містить такі розділи:

1.1. Найменування та областьзастосування.

1.2. Призначення розробки.

1.3. Вимоги до програмногозабезпечення.

1.4. Вимоги до програмноїдокументації.

1.5. Техніко-економічні показники.

1.6. Стадії та етапи розробки.

1.7. Порядок контролю та прийому.

У підрозділі«Найменування таобласть застосування» подається повне найменування та позначення (стисланазва проекту) програмного виробу; стисла характеристика області застосуванняпрограмного виробу та об'єкта, в якому передбачається його використання.

Наприклад, повне найменування —«Нарахування допомоги у зв'язку з непрацездатністю»; позначення —«Непрацездатність».

У підрозділі«Призначеннярозробки» повинно бути викладено експлуатаційне та функціональнепризначення програмного виробу.

Експлуатаційне призначення — це метавикористання майбутнього програмного виробу. Наприклад, експлуатаційнимпризначенням системи автоматизованого обліку праці та заробітної плати (АОПЗ) єоперативність розрахунків (не треба вибирати вручну дані для кожного робітниказа минулі періоди; швидкість розрахунків, що особливо відчутно за умови великихобсягів робіт); зручність виконання операцій (не треба потім вручну переноситирезультати до «книги» розрахунків по зарплаті); достовірність результатів;надійність виконання операцій (можливість оперативного внесення змін привиявленні помилок користувача під час введення початкових даних).

Функціональне призначення — це засобидосягнення поставленої мети.

У підрозділі«Вимоги до програмного забезпечення» містить перелік основнихвимог, реалізація яких дасть змогу розв'язати поставлену задачу. Вимоги маютьбути викладені повно, чітко, в термінах, зрозумілих проектувальнику. Недозволяється використання формулювань, що мають неоднозначний зміст. У разінеобхідності в текстову частину можуть бути включені приклади та схеми.

Підрозділ«Вимоги до функціональниххарактеристик» містить таку інформацію:

1. Опис функцій та обмежень.

Дається поетапний опис кожногообчислення, функції чи процедури, яка повинна виконуватись програмою, щопроектується.

У процесі цього опису необхідновикористовувати матеріал, викладений в пунктах «Вхідні дані» та «Вихідні дані»,тобто описувати, які вхідні дані обробляються під час виконання кожної функціїчи процедури і які вихідні дані одержуються в результаті цієї обробки.

Визначаються всі обмеження, якіобумовлюються характером чи умовами використання функцій або процедур.

Вказується необхідна точністьобчислень.

Стисло описуються теоретичніположення, методи та пропозиції, обрані для використання.

З метою забезпечення надійногофункціонування програми повинні бути передбачені:

— ієрархічна структура комплексу;

— блоки, які контролюють усуненнязбійних ситуацій в роботі системи (наприклад, блок контролю наявностінеобхідних баз даних або блок поновлення зруйнованого заголовка файла бази даних);

— контроль вводу даних, якийзабезпечує стійкість програми до помилок користувача (наприклад, контроль подіапазону значень даних або застосування методу контрольних сум і т. ін.).Зверніть увагу, що повинні бути вказані конкретні методи контролю щодо даних,що обробляються;

— можливості, які забезпечуютьзбереження та використання даних під час оновлення роботи після аварійногопереривання (наприклад, використання проміжних файлів для зберігання даних тарозподілу етапів розв'язання задачі, періодичне запам'ятовування даних, яківводяться).

У підрозділі “Умови експлуатації” необхідноописати експлуатаційні характеристики комплексу:

—    перелік функціональнихможливостей комплексу та різновиди їх реалізації (наприклад, можливість обробкине тільки первинного лікарняного листка, а и його продовження; можливістьнастроювання розрахунків допомоги по непрацездатності, використовуючи даніпопередніх двох місяців або за окладом);

—    під час одного звертання докомплексу можлива реалізація будь-якої кількості технологічно взаємопов'язанихфункцій, передбачених у ньому;

—    під час звертання добудь-якої функції можлива відмова віднеї забажаннямкористувача;

—   режимвзаємодії користувача з програмним комплексом — діалоговий, з реалізацієюнайбільш зручного для користувача рівня спілкування (повідомлення, підказки,можливість повторного звертання, можливість настроювання на рівень підказок);

—    одноразове введення даних підчас формування інформаційної бази;

—    автоматичне формуванняпохідних показників;

—    можливість перегляду змістуінформаційної бази та її коригування;

—    відсутність обмежень нарозміри задачі;

—    можливість поетапногорозв'язання задачііз забезпеченням збереження проміжних результатів;

—   можливістьвидачі вихідної інформації за бажанням користувача як на екран дисплея, так іна друкуючий пристрій.

У підрозділі«Вимоги до складу та параметрівтехнічних засобів» вказуються можлива конфігурація комплексу технічних засобів та вимоги доефективності роботи програми (час, обсяг оперативної та зовнішньої пам'яті).

У підрозділі«Вимоги до інформаційної тапрограмної сумісності» містяться вимоги до інформаційних структур на виході тавході.


/>5. Зміст пояснювальноїзаписки.

Пояснювальна записка відображає змістробіт, які виконуються на етапі зовнішнього та технічного проектування, імістить такі підрозділи:

1. Постановка задачі на розробкупрограмного забезпечення.

2. Опис та обґрунтування виборуметоду організації вхідних та вихідних даних.

3. Опис алгоритму функціонуванняпрограмного забезпечення.

У підрозділі «Постановка задачі нарозробку програмного забезпечення» дається загальний опис задачі,визначається клас задачі та специфічні особливості реалізації цього класу наЕОМ; наводиться опис застосованих математичних методів і, в разі необхідності,опис припущень та обмежень, пов'язаних з обраним математичним апаратом. Під часопису наводять математичну модель чи математичні формули розрахунківпоказників, які формуються в процесі розв'язання задачі. У математичнихформулах повинні бути використані позначення реквізитів, наведених під часопису структурних одиниць вхідної та вихідної інформації, описаної у«Технічному завданні».

У підрозділі «Опис таобґрунтування вибору методу організації вхідних та вихідних даних»уточнюється структура та метод організації даних, описаних у «Технічномузавданні», а також описуються раніше не розглянуті вхідні та вихідні дані.Виходячи з характеру функцій програми, що проектується, наводиться ієрархічнаструктура вхідних та вихідних даних; приймається рішення про упорядкуваннявхідних даних, уточнюються ключі упорядкування. У підрозділі«Опис алгоритмуфункціонування програмного забезпечення» розглядається ієрархічна схемазовнішніх функцій програмного комплексу в графічному або табличному вигляді танаводяться функціональні специфікації. Опис логіки розв'язання задачі дається уформі НІРО-схем, а взаємозв'язок між функціями програмного комплексузображається у вигляді структурної моделі (наочна таблиця змісту).

Алгоритм розв'язання задачі, якийвідображає логіку програми, наводиться у формалізованому вигляді в форміНІРО-схем.

У розділі «Текст програми»відокремлюється інформаційна частина й подаються тексти програмних компоненткомплексу (роздрук).

У підрозділі «Загальні відомості»зазначаються позначення (стисла назва проекту) та найменування програмногокомплексу (у відповідності з попередніми документами, а саме: технічнимзавданням та пояснювальною запискою); пакет прикладних програм, складовоючастиною якого є цей комплекс; програмне забезпечення, необхідне дляфункціонування комплексу (операційні системи, у середовищі яких данийпрограмний комплекс може працювати; система керування базами даних та їїверсія; інструментальні засоби програмування, що були використані під час розробки(наприклад, генератор звітів, генератор екранів тощо)); мова(и) програмування,якою(якими) написані програми комплексу; технологічний тип представленняпрограм (початковий, об'єктний, завантажувальний).

У підрозділі«Функціональнепризначення» в стислій формі відображаються цілі й основні задачі, длярозв'язання яких призначений програмний комплекс; сфера застосування;застосовані методи; клас задач, що розв'язуються; функціональні обмеження найого застосування.

У підрозділі«Опис логічноїструктури» наводиться алгоритм розв'язання задачі, реалізований програмамикомплексу; опис методів, що використовуються; структура програмного комплексу вцілому та характеристика кожної програми, яка входить до нього.

У підрозділі«Технічні засоби, щовикористовувалися» визначається мінімальна конфігурація комплексу технічнихзасобів, в разі необхідності —потрібні додаткові пристрої, технічніхарактеристики принтера; вказуються можливі конфігурації технічних засобів, якіпотрібні для роботи програмного комплексу в різних умовах застосування.

У підрозділі«Виклик тазавантаження» визначається спосіб звертання до комплексу (у середовищі СКБДабо на рівні операційної системи за допомогою файла настроювання). У разінеобхідності описуються файли настроювання, створені для забезпеченняфункціонування комплексу (наприклад, файли типу «mem» чи «bat»);

вказуються рекомендації щодовідображення у файлі настроювання СКБД (файл config.fx), розміщення команднихфайлів комплексу та таблиць баз даних у відповідних директоріях системи дляприскорення пошуку під час роботи комплексу. У разі необхідності описуються діїщодо настроювання програмного комплексу за умови конкретного застосування(настроювання на можливі конфігурації технічних засобів, генерація робочоговаріанта комплексу і зв'язки з вибірковим виконанням окремих функцій чи їхсукупності).

Допускається наведення відомостей провикористання оперативної пам'яті та обсягів завантажувальних модулів укілобайтах.

У підрозділі«Вхідні та вихіднідані» опис виконується по кожній таблиці бази даних із вказівкою змістувідомостей, які в ній зберігаються, джерела її формування (первинний документ,програма, де вона утворюється), призначення, наявність індексного файла зуточненням ключів упорядкування, у разі необхідності — спосіб кодування окремихреквізитів з наведенням системи кодування по тексту або у додатках. Якщо дляроботи комплексу треба виконати попередню автономну підготовку вхідних даних(наприклад, створення довідників), то її необхідно описати.

Допускається посилання на описформату даних у додатку проекту. Під час опису вихідних документівзазначаються: термін видання та користувач інформації; дії, пов'язані зперевіркою правильності одержаних результатів. Зразки документів належитьнаводити у додатку проект).

У підрозділі«Призначенняпрограми» наводиться стислий опис призначення програмного комплексу тафункцій, які він виконує; опис основних характеристик і особливостей комплексу(режим і час роботи, потрібний обсяг пам'яті); обмеження на галузьзастосування.

У підрозділі«Умови застосування»вказуються умови, необхідні для виконання програмного комплексу:

—    конфігурація комплексутехнічних засобів і потрібне додаткове устаткування з описом йогохарактеристик;

—    загальне програмне оточення,необхідне для його функціонування (операційна система, система керування базамиданих з уточненням їх версій);

—    загальні характеристикивхідних даних. Для кожного виду вхідних даних вказується найменування,призначення, джерело виникнення, термін і форма подання;

—   загальніхарактеристики вихідної інформації. Для кожного виду вихідної інформаціївказується користувач, мета та періодичність формування, термін видання таможливий час затримки, форма подання;

—    вимоги організаційного ітехнологічного характеру: категорія персоналу; порядок подання первиннихдокументів та особи, відповідальні за оформлення документів; особливостітехнології експлуатації програмного комплексу; послідовність дій користувачапід час звернення до програмного комплексу та виконання окремих функцій;таблиця стану, яка включає опис текстів повідомлень, які видаються під часроботи комплексу, і дій, які виконує користувач; наявність можливостейзвернення до довідкової інформації та її перегляд на екрані під час виконанняокремих функцій і т.д.

Допускається посилання на зразки формвхідної та вихідної інформації у додатку проекту. В додаток документарекомендується включати образи екранів, послідовно сформованих під час роботи зкомплексом.

Підрозділ «Опис задачі» містить стислий описекономічної суті задачі та опис реалізованого математичного апарату.

У підрозділі «Вхідні та вихіднідані» опис виконується по кожній таблиці бази даних з вказівкою змістувідомостей, які в ній зберігаються, джерела її формування (первинний документта програма, де вона утворюється), призначення, наявності індексного файла зуточненням ключів упорядкування, а в разі необхідності — способу кодуванняокремих реквізитів. Якщо для роботи комплексу має бути виконана попередняавтономна підготовка вхідних даних (наприклад, створення довідників), то їїнеобхідно описати.

Допускається посилання на описформату даних у додатку проекту..

Під час опису вихідних документіввказуються: термін подання та користувач інформації, дії щодо перевіркиправильності одержаних результатів. Зразки документів слід наводити у додаткупроекту.

Обов'язковим є подання структури тазмісту таблиць бази даних, що використовуються в процесі експлуатаціїкомплексу;

результатів, одержаних під часвиконання набору тестів та машинного експерименту.


/>6. Вказівки щодо оформленнята захисту курсового проекту

Курсовий проект оформляється кожнимстудентом у вигляді окремого звіту.

Оформлення текстової частиникурсового проектута додатків до нього має відповідати таким вимогам:

1. Текстова частина курсового проектурозташовується на одній сторінці чистого аркуша формату А4 (210*297).Текст нааркуші розміщується таким чином: ліворуч — поле для підшивки не менш як 30 мм, праворуч — 10 мм, знизу — 25 мм та зверху — по 20 мм. У разі необхідності (подання схемвеликого обсягу) можна використовувати вкладки формату A3 (297*420), якщоскласти їх до формату А4.

2. Титульний аркуш проекту (див.додаток А) повинен бути підписаний студентом та керівником курсового проекту.

3. Кожен документ проекту повиненмати окремий титульний аркуш.

4. Нумерація сторінок у курсовомупроекті повинна починатися з другої сторінки і закінчуватися додатками. Номерсторінки ставиться у верхньому правому куті. Нумерація — наскрізна (титульніаркуші документів рахуються, але не нумеруються).

5. Зміст проекту розміщується післятитульного аркуша проекту на окремій сторінці із заголовком «Зміст». У зміст включаютьдокументи, розділи, їх найменування та номери сторінок, з яких вонипочинаються. Найменування документів і розділів курсового проекту повинновідповідати змісту тексту. При наявності у проекті додатків у змісті длякожного з них наводиться номер, назва та номер сторінки, з якого вінпочинається.

6. Графічна частина виконується нааркушах ватману або слайдах. В графічну частину рекомендується включитиінформаційну модель, схему зовнішніх функцій та структурну модель програмногокомплексу.

Захист курсового проектуорганізується в кілька етапів:

1. Демонстрація експлуатаційнихможливостей програмного комплексу (виконується розробником у присутності членівкомісії). Виявлені недоліки фіксуються у протоколі.

2. Доповідь з основних положенькурсового проекту (10—15 хвилин). У доповіді повинно бути визначено: об'єктрозробки, галузь застосування програмного комплексу; обґрунтовано прийнятіпроектні рішення та проаналізовано одержані результати; зроблено пояснення щодоусунення дефектів, знайдених на всіх стадіях проектування.

Під час підготовки відповідей назапитання, поставлені членами комісії, студенту дозволяється користуватисятезами доповіді, графічним та ілюстративним матеріалом, текстовою частиноюпроекту.

3. Оцінка якості оформлення курсовогопроекту членами комісії.

4. Аналіз курсового проектування тавинесення рішення про оцінку проекту проводиться на закритому засіданнікомісії. Основні критерії оцінки проекту такі:

—   рівень якості поданої програмноїрозробки (повнота реалізованих функцій, рівень інтерфейсу, наявністьможливостей настроювання, стійкість та надійність функціонування, наявністьзасобів допомоги тощо);

—   практична цінність проектних рішень(відповідність реальним умовам об'єкта, універсальність та оригінальністьприйнятих рішень);

—   відповідність оформлення курсовогопроекту встановленим вимогам, дотримання встановлених стандартів;

—   своєчасність виконання графіка робітпри проектуванні та поданні курсового проекту.


7. Приклад курсової роботи.Розробка системи обробки інформації в податковій сфері

 

Діаграмипотоків даних (DFD) є основнимзасобом моделювання функціональних вимог до проектованої системи. З їхдопомогою ці вимоги представляються у вигляді ієрархіїфункціональних компонентів (процесів), зв'язаних потоками даних. Головнамета такого уявлення — продемонструвати, як кожний процес перетворить своївхідні дані у вихідні, а також виявити відносини між цими процесами.

Дляпобудови DFD традиційно використовуються двірізні нотації, відповідні методам Йордану і Гейна -Сэрсона. Ці нотації трохивідрізняються один від одного графічним зображенням символів. Відповіднодо даних методів модель системи визначається як ієрархія діаграм потоків даних,що описують асинхронний процес перетворення інформації від їївведення в систему до видачі користувачу. Діаграми верхніх рівнівієрархії (контекстні діаграми) визначають основні процеси або підсистеми іззовнішніми входами і виходами. Вони деталізують за допомогою діаграм нижньогорівня. Така декомпозиція продовжується, створюючи багаторівневу ієрархіюдіаграм, до тих пір, поки не буде досягнутий рівень декомпозиції,на якому процеси стають елементарними і деталізувати їх далінеможливо.

Основними компонентамидіаграм потоків даних є:

·          зовнішні єства; системи і підсистеми; процеси; накопичувачі даних;

·          потокиданих.

Зовнішнє єство є матеріальнимоб'єктом або фізичною особою, є джерелом або приймачем інформації, наприкладзамовники, персонал, постачальники, клієнти, склад. Визначення деякого об'єктуабо системи як зовнішнє єство указує на те, що вони знаходяться за межами межаналізованої системи. В процесі аналізу деякі зовнішні єства можуть бутиперенесені всередину діаграми аналізованої системи, якщо це необхідне, або,навпаки, частина процесів може бути винесена за межі діаграми і представлена якзовнішнє єство.

Першим кроком при побудовіієрархії DFD є побудова контекстних діаграм. Звичайно при проектуванніщодо простих систем будується єдина контекстна діаграма із зіркоподібноютопологією, в центрі якій знаходиться так званий головний процес, сполучений зприймачами і джерелами інформації, за допомогою яких з системою взаємодіютькористувачі і інші зовнішні системи. Перед побудовою контекстної DFDнеобхідно проаналізувати зовнішні події (зовнішні єства), що роблять вплив нафункціонування системи. Кількість потоків на контекстній діаграмі повинна бутипо можливості невеликою, оскільки кожний з них може бути надалі розбитий надекілька потоків,  на наступних рівнях діаграми.

Для перевірки контекстноїдіаграми можна скласти список подій. Список подій повинен складатися з описівдій зовнішніх єств (подій) і відповідних реакцій системи на події. Кожна подіяповинна відповідати одному (або більш) потоку даних: вхідні потокиінтерпретуються як дії, а вихідні потоки — як реакції системи на вхідні потоки.

Для складних систем будуєтьсяієрархія контекстних діаграм. При цьому контекстна діаграма верхнього рівнямістить не єдиний (головний) процес, а набір підсистем, сполучених потокамиданих. Контекстні діаграми наступного рівня деталізують контекст і структурупідсистем.

Ієрархія контекстних діаграмвизначає взаємодію основних функціональних підсистем, як між собою, так і іззовнішніми вхідними і вихідними потоками даних і зовнішніми об'єктами(джерелами і приймачами інформації), з якими взаємодіє система.

•    наявністьу процесу щодо невеликої кількості вхідних і вихідних потоків даних (2-3потоки);

•    можливостіопису перетворення даних процесом у вигляді послідовного алгоритму;

•    виконанняпроцесом єдиної логічної функції перетворення вхідної інформації у вихідну;

•    можливостіопису логіки процесу за допомогою специфікації невеликого

•    об'єму(не більше 20 — 30 рядків).

•    Специфікаціїповинні задовольняти наступним вимогам:

•    длякожного процесу нижнього рівня повинна існувати одна тільки одна специфікація;

•    специфікаціяповинна визначати спосіб перетворення вхідних потоків у вихідні;

•    немаєнеобхідності (принаймні, на стадії формування вимог) визначати метод реалізаціїцього перетворення;

•    специфікаціяповинна прагнути обмеження надмірності;

•    набірконструкцій для побудови специфікації повинен бути простим і зрозумілим.

Фактично специфікації єописами алгоритмів задач, виконуваних процесами. Специфікації містять номер абоім'я процесу, списки вхідних і вихідних даних і тіло (опис) процесу, що єспецифікацією алгоритму або операції, що трансформує вхідні потоки даних увихідні. Відома велика кількість різноманітних методів, що дозволяють описатитіло процесу. Відповідні цим методам мови можуть варіюватися від структурованоїприродної мови або псевдокоду до візуальних мов проектування.

Структурована природна мовазастосовується для читабельного, достатньо строгого опису специфікаційпроцесів. Він є розумним поєднанням строгості мови програмування ічитабельності природної мови і складається з підмножини слів, організованих впевні логічні структури, арифметичних виразів і діаграм.

Прикладна система, щорозробляється для даного підрозділу, повинна забезпечувати інформаційнупідтримку функції обліку і реєстрації платників-організацій податків. Реалізаціяфункції обліку включає наступні дії:

•    первиннупостановку на податковий облік (платник податків перший раз стає на облік);

•    повторнупостановку на податковий облік (платник податків вже має  ІНП (ідентифікаційнийномер платника податків));

•    зняття зподаткового обліку (без Ліквідації юридичної особи);

•    зняття зподаткового обліку (при ліквідації юридичної особи);

•    веденняДержавного реєстру платників податків;

•    обліквідомостей про відкриття і закриття банківських рахунків платника податків;

•    звіркуданих по розрахункових рахівницях платників податків з комерційними банками;

•    прийомзаяв платників податків про зміну облікової політики, організації обліку ізвітності. Платник-організація податків відповідно до статті  податкового кодексупідлягає постановці на облік в податковому органі:

•    по місцюзнаходження організації;

•    по місцюзнаходження філіалів і представництв організації;

•    по місцюзнаходження нерухомого майна і транспортних засобів, що підлягаютьоподаткуванню, що належить організації. Облік і реєстрація виконуютьсяподатковим інспектором дпі.

Платник податків повиненпредставити наступні документи:

•    заява пропостановку на облік;

•    статуторганізації;

•    лист зкодами статистики з Держкомстату;

•    свідоцтвопро державну реєстрацію юридичної особи, одержане в Державній реєстраційнійпалаті;

•    протоколзбору засновників.

Початкова контекстна діаграмав нотації Гейна — Серсона зображена на мал. 7.1.

Для завершення аналізуфункціонального аспекту системи будується повна контекстна діаграма, що включаєдіаграму нульового рівня..

Концептуальна модель даних увигляді ERD будується виходячи з таких міркувань:

•    єстваможуть бути розпізнані як структури даних в DFD. Щоб розглядати об'єктяк єство, він повинен володіти більш ніж одним атрибутом;

•    зв'язкиповинні відображати наявність взаємодії між єствами, причому в системі повинназберігатися інформація про цю взаємодію.

/> <td/> />
Длятого, щоб створити базу даних необхідно запустити програму DataBaseDesktop, див. мал 7.1.

Мал. 7.1.Загальний вид програми DataBase Desktop

/> <td/> />
З'являєтьсядіалогове вікно, де ми указуємо тип бази Тable typeParadox7, див. мал. 7.2.

Мал… 7.2. Вибіртипу БД

Потімв полі Field Name указуємо імена полів, які будуть в таблицях, див. мал.7.3, 7.4.

/>

Мал. 7.3. Поля таблиці Fiz.DB (для фізичних осіб)

/>

Мал.7.4. Поля  таблиці Urid.DB. (Юридичні особи)

Загальній вигляд інтерфейсуінформаційної системи для податкової служби наведені на мал. 7.5.

/>

Мал.7.5. Загальній вигляд інтерфейсу інформаційної системи

дляподаткової служби.

еще рефераты
Еще работы по информатике, программированию