Реферат: Благотворительные организации
<u/>Вступ
I. Благодійні організації: загальні засади
1. поняття благодійної організації
2. засади благодійництва та благодійницької діяльності
3. основні напрямки благодійницької діяльності
4.Законодавчі акти,що регулюють діяльність благодійних організацій
IІ. Благодійні організації як юридичні особи
1.Порядок виникнення та припинення діяльностіблагодійних організацій
а)порядоквиникнення
б)засновники
в)статутблагодійних організацій
г) порядокприпинення діяльності
2. Статус благодійних організацій
3. Правоздатність благодійних організацій
а)Права
б)Господарська і фінансова діяльність
в)Обов’язкиблагодійних організацій
4. Органи управління благодійними організаціями
ІІІ. Організаційно-правові форми благодійної орагнізації
1. членська благодійна орагнізація
2. благодійний фонд
3. благодійна установа
4. інші благодійні організації
ІV.Благодійні організації в Україні
1. Благодійні організації і держава
2.Проблеми, що спіткають благодійні організації всучасному суспільстві Висновок
Список літератури
Вступ: важливість існування та правильного правовогорегулювання благодійних організацій і неприбуткового сектора в Україні
За часів Радянського Союзу стовідсоткове удержавленнявсього суспільного життя зумовлювало неможливість існування громадянськогосуспільства, і, як наслідок, нерозвинутий недержавний сектор, до якоговідносяться і благодійні організації.
У колишньому Радянському Союзі існувало два видинедержавних організацій: одні перебували під контролем держави, а інші стояли внезаконній опозиції до неї. Недержавні організації першого виду були офіційновизнаними громадськими об’єднаннями,переважно соціально-побутового або культурного характеру. І хоча формально вони вважалися “неурядовими”, протеперебували під контролем держави, яка контролювала вирішення більшості кадровихпитань та розподіл фінансових ресурсів.
Таким чином, серед громадян не існувало традиції об’єднання з власної ініціативи для праці на загальнийдобробут та захист спільних інтересів. З приходом незалежності ці організаціїдістали дозвіл утворюватись і діяти на законних підставах. Одночасно внаслідокрозпаду старої системи відбувся значний економічний спад, була зруйнованадержавна інфраструктура соціальних служб. Здобувши свободу щодо створення ідіяльності незалежних об’єднань, було створено величезну кількість недержавних,в тому числі і благодійних об’єднань, які намагалися, з одного боку, заповнитивакуум в громадській діяльності, а з другого- взяти на себе функції, які доцього виконувала держава.
Однак формування недержавних організацій відбувалося несистемно іспонтанно. І до сих пір існує величезна кількість проблем у зв’язку з їхіснуванням та діяльністю, в тому числі у сфері правового регулювання.
Цілком очевидна необхідність дієвого неприбуткового сектора, який бизаохотив громадян до участі в процесах управління громадським життям таполіпшення якості свого життя. Так званий «третій», неприбутковий сектор увзаємодії з державою та комерційним сектором складає основубудь-якого демократичного суспільства. Ось чому питання правого регулюванняіснування та діяльності некомерційних організацій і благодійних утворень в томучислі є надзвичайно важливим для нашої держави.
Благодійні організації: загальні засади
Поняттяблагодійних організацій
Відповіднодо закону України “Про благодійництво та благодійніорганізації”, ми розуміємо поняття благодійні організації як:
благодійнаорганізація — це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.
Благодійнадіяльність — безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності.
Благодійництво- добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійноїдопомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.
Меценатство- добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги;
Спонсорство- добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальнійпідтримці благодійної діяльності з метою популяризації винятково свого імені(назви), торгової марки.
Засади благодійництва та благодійноїдіяльності
Благодійництво,благодійна діяльність здійснюються на засадах законності, гуманності, спільності інтересів і рівності прав її учасників, гласності, добровільності тасамоврядування.
Діяльністьблагодійників і благодійних організацій має суспільний характер, що не суперечить їх взаємодії з органами державної влади і не позбавляє права на отримання державної підтримки.
Фізичніта юридичні особи можуть займатися благодійництвомразомз відповідними благодійними організаціями, зареєстрованими увстановленомузаконодавством порядку.
ПрезидентУкраїни, депутати, посадові і службові особиорганівдержавної влади та органів місцевого самоврядування, атакож члени їх сімей можуть займатися благодійництвом іблагодійноюдіяльністю тільки в межах отриманих і задекларованихдоходів.
Основнінапрямки діяльності благодійних організацій
Благодійництво,благодійна діяльність здійснюються у таких основнихнапрямах:
-сприяння практичному здійсненню загальнодержавних,регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані наполіпшення соціально-економічного становища.
Це,зокрема, прийняття на себе частини турбот уряду, пов’язаних,наприклад, із будівництвом чи експлуатацією суспільних будов, доглядом за пам’ятникамичи здійснення будь-якої діяльності з приводу утримання парків, озер,прикрашення міста і т.д.
- поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених,безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів.
Спочаткутака діяльність означала в основному розподіл грошей чи речей серед бідних.Зараз, особливо коли держава бере на себе деяку долю турботи про це,благодійність стала більше означати надання послуг (створення адвокатськогоцентру, організація заочної освіти, надання допомоги в працевлаштуванні,будівництво житла для малозабезпечених, транспортні послуги і т.д.).
-подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям;
— сприяннярозвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніхпрограм, подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням.
Це,наприклад, допомога студентам, заохочення досліджень, популяризація знаньшляхом публікацій, семінарів, лекцій і т.д.
Сприяннярозвитку науки- це діяльність, спрямована на розвиток науки і поширеннянаукових знань: проведення наукових досліджень, публікація їх результатів іт.д.
— сприяннярозвитку культури, в тому числі реалізації програмнаціонально-культурногорозвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньоїтворчості.
Наприклад,це управління театром, заохочення талантів, виробництво фільмів, спонсорствофестивалів, виставок та інше.
— поданнядопомоги талановитій творчій молоді;
— сприянняохороні і збереженню культурної спадщини,історико-культурного середовища, пам'яток історії та культури, місцьпоховання;
— поданнядопомоги у розвитку видавничої справи, засобівмасової інформації, інформаційної інфраструктури;
— сприяння розвитку природно-заповідного фонду таприродоохоронної справи;
— сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичноїкультури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя,участь у наданні медичної допомоги населенню та здійсненнясоціальногодогляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальнічи інші особливості потребують соціальної підтримки тапіклування.
Створеннята експлуатація таких установ та організацій, як лікарні, клініки, будинкипрестарілих та ін. Також це профілактичні установи, наркологічні центри, банкикрові, притулки.
— сприяннязахисту материнства та дитинства, подання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім'ям.
Благодійнаорганізація може одночасно займатися декількома видами благодійної діяльності.Конкретні її напрями визначаютьсяблагодійникамиі статутами (положеннями) благодійних організацій.
Законодавчі акти, що регулюють діяльністьблагодійних організацій
Впершепередбачив можливість створення організацій, діяльність яких спрямована назадоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових,національно-культурних, спортивних та інших загальних інтересів громадян законУкраїни “Про об’єднання громадян”, прийнятий Верховною Радою 16 червня 1992року. Однак цей законодавчій акт та підзаконні нормативно-правові акти, що булиприйняті на його виконання, не ввели до правової термінології терміни“благодійництво” та “благодійна діяльність”.
Такітерміни вперше було застосовано Постановою Президії Верховної Ради України від26 жовтня 1992 року “Про благодійні фонди”, із змінами та доповненнями.Одночасно цими актами вперше було дозволено юридичним особам, в тому числінерезидентам, брати участь у створенні та функціонуванні благодійних фондів, аотже в здійсненні безпосередньої благодійної діяльності в Україні.
Такожбуло прийнято велику кількість законодавчих актів, які стимулюють благодійнудіяльність в Україні, насамперед шляхи легального її здійснення в режиміпільгового оподаткування об’єктів та суб’єктів благодійної діяльності.
Цетакі законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти: Закон України “Прооподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р., Указ Президента “Просправляння податку на добавлену вартість з імпортних товарів” від 30 червня1995 р., Постанова Кабінету Міністрів України “Про впорядкування, приймання тарозподіл гуманітарної допомоги” від 24 липня 1993 р., Розпорядження КабінетуМіністрів від 17 вересня 1993 року, що передбачає звільнення від ввізного мита.
Законодавчимактом, який комплексно та майже цілісно розглядає питання пільговогооподаткування об’єктів і суб’єктів благодійної діяльності є Указ ПрезидентаУкраїни “Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань юридичних тафізичних осіб” від 21 серпня 1995 року.
Чиннезаконодавство про благодійництво та благодійні організації складається з Конституції України, Закону України “Про благодійництво та благодійніорганізації” та інших нормативно-правових актів, що регулюють благодійництво та благодійну діяльність і які вже були розглянуті вище.
Якщоміжнародним договором України встановлені інші правила,ніжті, що містяться в законодавстві України про благодійництво таблагодійніорганізації, то застосовуються правила міжнародногодоговору, згода на обов'язковість яких надана Верховною РадоюУкраїни.
Законодавство про благодійні організації всфері оподаткування (як заохочення діяльності)
Пільгове оподаткування об’єктів та суб’єктівблагодійної діяльності передбачено кількома законодавчими та підзаконниминормативно-правовими актами України.
Це, перш за все Закон України “Про оподаткуванняприбутку підприємств” від 28 грудня 1994 року, положеннями якого передбаченозвільнення від податку на прибуток підприємств коштів, матеріальних цінностейта нематеріальних активів, що надаються безкоштовно у вигляді безповоротноїфінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб, утому числі нерезидентів, на користь громадських та релігійних організацій,фондів та установ, метою діяльності яких не є одержання прибутку дляздійснення ними екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної,освітньої, наукової та благодійної діяльності, а також звільнення віданалогічного податку чотирьох відсотків балансового прибутку підприємств увигляді грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, щоперераховуються такими підприємствами до вищезгаданих фондів, установ,організацій для здійснення ними екологічної, оздоровчої, аматорської,спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності.
Досить ефективним для використання при звільненні відподатку на добавлену вартість на імпорт є Указ Президента України “Просправляння податку на добавлену вартість з імпортних товарів” від 30 червня1995 р., що дозволив господарюючим суб’єктам, а отже і неприбутковим організаціям таблагодійним фондам, отримувати необхідні для їх діяльності імпортні товари безсправляння податку на добавлену вартість.
Постанова Кабінету Міністрів “Про впорядкування,приймання та розподіл гуманітарної допомоги” від 24 липня 1993 р. передбачаєзвільнення об’єктів гуманітарної допомоги під час переміщення через митнийкордон України від ввізного мита. Однак застосування цього нормативногодокумента звужено вичерпним переліком об’єктів, що визнаються ним як гуманітарнадопомога. Цей перелік є вичерпним і може бути розширений в кожному конкретномувипадку разовим дозволом.
Звільнення від ввізного мита також передбаченоРозпорядженням Кабінетом Міністрів України від 17 вересня 1993 р. Щоправда,тільки для звільнення від такого мита приладів, обладнання і запасних частин доних, матеріалів для обладнання, реактивів, зразків та матеріалів для дослідів,а також науково-технічної літератури, що возиться в Україну лише фізичними іюридичними особами виключно для підтримки безприбуткової науково-технічноїдіяльності науково-дослідних установ і безпосередньо українських вчених.
Указ Президента “Про пільги щодо оподаткуваннядобровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб” від 12 серпня 1995комплексно та майже цілісно вирішує питання пільгового оподаткування об’єктівта суб’єктів благодійної діяльності. Саме для таких організацій: громадських тарелігійних, а також фондів, установ та закладів, метою діяльності яких не єодержання прибутку й доходи яких формуються виключно з добровільнихпожертвувань і членських внесків та (або) бюджетних асигнувань і лише дляздійснення ними, передбаченої статутними документами екологічної, оздоровчої,культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності встановленобезподатковий режим одержання коштів, матеріальних цінностей та нематеріальнихактивів, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомогиабо добровільних пожертвувань від інших юридичних та фізичних осі, у томучислі нерезидентів. Такий пільговий режим поширюється на звільнення коштів,одержаних як добровільні пожертвування, від обов’язкових платежів до бюджетів івнесків до державних цільових фондів та обов’язкового продажу наміжбанківському валютному ринку надходжень в іноземній валюті, а також назвільнення товарів від обкладання податками на добавлену вартість, акцизнимзбором та ввізним митом під час переміщення таких товарів через митний кордонУкраїни.
Що стосується одержувачів благодійної допомогифізичних осіб, то зазначених Указом, з сукупного доходу, одержуваного такимифізичними особами протягом календарного року, включаються суми добровільнихпожертвувань, одержаних як в грошовій, так і в натуральній формі, незалежно відїх розміру.
Щоправда, цей указ не звільнив від обкладанняподатками на добавлену вартість обороти з безкоштовної передачі товарів (робіт,послуг), включаючи імпортні, на користь фізичних осіб, а також не вирішивпитання звільнення від ввізного мита товарів, що закуповуються за кордоном навласні кошти неприбуткових організацій.
Благодійних організацій в Україні як юридичніособи
Благодійні організації в Україні є юридичними особамиі тому наділяються правами, які мають юридичні особи.
Юридичними особами визнаються організації, які маютьвідокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистихнемайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді,арбітражному суді або в третейському суді.
3 цьоговизначення можна виділити такі істотні ознаки юридичної особи:
1. Організаційна єдність.
Юридична особа — це не окремий громадянин(фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колективлюдей (організація).
Організаційна єдність виявляєтьсяу певній ієрархії, співпідпорядкованості органам управління, що складають йогоструктуру, в чіткій регламентації відносин між його учасниками. Завдяки цьому,стає можливим перетворити бажання великої кількості учасників у єдину волююридичної особи в цілому, а також узгоджено виразити цю волю зовні.[1]
Благодійні організації маютьвідповідну структуру, їх організаційна єдність закріплюється в установчихдокументах благодійних організацій.
2.Майнова відокремленість
Кожна юридична особа має своє майно, відокремлене, по-перше, від майначленів даної організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення,територіальної громади; по-третє, від майна інших організацій.
Благодійніорганізації мають у своїй власності або в оперативному управлінні відокремленемайно.У власності благодійної організації можуть перебувати рухомеінерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, атакожінше майно, придбане на законних підставах. Благодійнаорганізація має право здійснювати відносно майна та коштів, які знаходятьсяу її власності, будь-які угоди, що не суперечатьїї статутним цілям та законодавству України.
Зовнішній прояв майновавідокремленість знаходить у наявності самостійного баланса і смети.
3. Виступ у цивільному обороті від свого імені.
Кожна юридична особа має своє найменування (ім'я).Від свого імені вона набуває майнових та особистих немайнових прав і несеобов'язки, вступаючи в різні цивільно-правові відносини з іншими організаціямита громадянами. Інші особи можуть діяти від імені юридичноїособи тільки за її згодою.
Існують обов’язкові вимоги щодо найменуванняблагодійних організацій. Воно повинно містити вказівки на організаційно-правовуформу та характер діяльності, тобто мету діяльності благодійної організації,наприклад, благодійного фонда.
Благодійні організації, назви яких було зареєстрованоу встановленому законом порядку, мають виключне право його використання.
Місцезнаходженням благодійної організації вважаєтьсямісце його державної реєстрації, якщо у відповідності до закону установчимидокументами не встановлено інше.
З поняттям місцезнаходження юридичної особи пов’язаноздійснення дій, що тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Зокрема, це місце виконання ряду договірних зобов’язань.
4. Здатність нести самостійну майновувідповідальність.
Здатність організації від свого імені брати участь уцивільних правовідносинах,
самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нестиобов'язки зумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи засвоїми зобов'язаннями. Невиконання або неналежного виконання зобов'язанняборжником він повинен відшкодувати кредиторові завдані збитки. Формоюцивільно-правової відповідальності юридичних осіб є також неустойка — визначеназаконом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові уразі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разіпрострочення виконання.
Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належнимїй (закріпленим за нею) майном, на яке за ст.7 Закону України «Провласність», ст. 32 ЦК України та іншими актами законодавства може бутизвернено стягнення.
5. Здатність бути позивачем абовідповідачем у суді, арбітражному чи третейському суді.
Широка участь юридичних осіб у майнових таособистих немайнових відносинах, можливість покладення на них цивільно-правовоївідповідальності за порушення зобов'язань, заподіяння майнової шкоди іншимособам спричинюють потребу в захисті порушених цивільних прав, а у зв'язку зцим і необхідність звернення з позовом до суду, арбітражного чи третейськогосуду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-позивачем або відповідачем уцивільному, арбітражному процесі або третейському розгляді цивільного спору.
Всі зазначені ознаки юридичної особи взаємозумовлені імають розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають сутьюридичної особи. До ознак юридичної особи іноді відносять право організаціїмати рахунок у банку, круглу печатку тощо. Але ці ознаки не є істотними, вонидругорядні, похідні. Адже коли організація створена і вже існує як юридичнаособа, то вона за законом повинна звернутися до установи банку із заявою провідкриття рахунку для зберігання своїх коштів і проведення безготівковихрозрахунків з іншими організаціями. Цей обов'язок стає вже елементом цивільноїправосуб'єктності організації як юридичної особи.[2]
Порядок виникнення і припинення благодійнихорганізацій
Порядок виникнення благодійних організаційБлагодійнаорганізація набуває права юридичної особи з моменту її державноїреєстрації.
Державна реєстрація всеукраїнських та міжнароднихблагодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевихблагодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських,міжнародних благодійних організацій – відповідними місцевими органамивиконавчої влади.
Для державної реєстрації благодійної організаціїподаються такі документи: заява засновників (засновника) чи їхуповноважених, статут (положення), протокол установчих зборів (з'їзду, конференції), відомості про засновників (засновника) та органи управлінняблагодійної організації, відомості про місцеві відділення (філії,представництва) благодійної організації, документ, що засвідчує сплатукоштів за державну реєстрацію.
Орган, який здійснює державну реєстрацію, можепроводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах. Зарезультатами розгляду заяви приймається рішення про державнуреєстрацію або відмову в державній реєстрації. Після державної реєстрації благодійної організації засновникам (засновнику) видається свідоцтво про реєстрацію за зразком, встановленим Кабінетом МіністрівУкраїни.
Зареєстрована благодійна організація вноситься до реєстру благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснюєдержавну реєстрацію, з присвоєнням відповідного номера. Порядок веденняреєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дані реєстру щодо благодійних організацій, якізареєстровані Міністерством юстиції України, оприлюднюються в офіційних виданнях.
Благодійна організація зобов'язана після отриманнясвідоцтва про державну реєстрацію у місячний термін стати на облік уподаткових органах за її місцезнаходженням.
Благодійній організації може бути відмовлено уреєстрації. Зокрема, при порушенні встановленого законом України «Проблагодійництво та благодійні організації» та іншими нормативно-правовими актамиУкраїни порядку створення благодійної організації або наявність раніше зареєстрованої благодійноїорганізації під такою ж назвою є підставою для відмови у державній реєстрації.
Не може вважатися підставою для відмови в державній реєстрації благодійної організації надання їй юридичної адресигромадянином за місцем його проживання.
Рішення про відмову в державній реєстрації благодійної організації може бути оскаржене у судовому порядку відповідно дозаконодавства України.
Засновники благодійних організацій
Засновниками благодійної організації можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли 18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,а також державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками благодійної організації.
Засновники благодійної організації на загальнихзборах (з'їзді, конференції) приймають рішення про заснування благодійноїорганізації, затверджують статут формують орган управління організацією, заслуховують звіти наглядової ради щодо контролю за цільовим використаннямкоштів і майна благодійної організації, вирішують інші питання, що відносяться до їх компетенції.
Статут (положення)благодійної організації
Благодійна організація діє на підставі статуту(положення).
У статуті (положенні) зазначаються:
- назва, місцезнаходження, статус та організаційно-правова форма благодійної організації;
- предмет, цілі, завдання та основні форми благодійної діяльності;
— порядок утворення і діяльності органівуправління благодійної організації;
— джерела фінансування та порядок використаннямайна і коштів благодійної організації;
— порядок внесення змін до статуту (положення) благодійної організації;
— порядок реорганізації або ліквідації благодійноїорганізації, використання її майна і коштів у разі припинення діяльності;
— умови і порядок прийняття в члени благодійноїорганізації та вибуття з неї;
— права і обов'язки членів благодійноїорганізації.
До статуту (положення) можуть включатися інші положення, пов'язані з особливостями діяльності благодійної організації.
Статут(положення) благодійної організації не повинен суперечити законодавствуУкраїни.
Припинення діяльності благодійних організацій
При настанні передбачених у законі обставин юридичнаорганізація припиняє свою діяльність.
Юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
Злиття має місце тоді, коли дві або більше юридичніособи об’єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування.
Приєднання — це форма реорганізації, за якої однаюридична особа включається до складу іншої юридичної особи, яка продовжуєіснувати далі, але вже в більшому масштабі. Приєднувана організація припиняєсвою діяльність.
Поділ означає, що на базі однієї юридичної особивиникає дві або більше юридичних осіб, а ця перша припиняється. При виділеннінемає припинення юридичної особи, з її складу лише виділяється нове соціальнеутворення, яке наділяється правами юридичної особи.
Своєрідною формою реорганізації юридичних осіб є їхперетворення. Суть перетворення полягає в тому, що на основі юридичної особистворюється нова організація, яка має інший профіль, цілі діяльності, структурутощо, але приймає всі активи і пасиви попередника. [3]
При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанніюридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточногобалансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.Особливістю реорганізації благодійних організацій як юридичних осіб є те, щоблагодійна організація не може бути реорганізована в юридичну особу, метоюдіяльності якої є одержання прибутку. Реорганізація благодійної організації здійснюється за рішенням її вищого органу управління відповідно до вимог статуту (положення).
Іншою формою припинення діяльності є ліквідація благодійної організації.Ліквідація благодійної організації здійснюється в установленому законодавствомпорядку. При ліквідації благодійна організація припиняє свою діяльність безправонаступництва, тобто переходу прав та обов’язків до інших осіб. Дляздійснення рішення про ліквідацію благодійної організації створюєтьсяліквідаційна комісія.
Статус благодійнихорганізацій
Благодійні організації в Україні мають різний статус.Зокрема, відповідно до закону України “Про благодійництво та благодійніорганізації” благодійні організації утворюються і діють за територіальнимпринципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські,
місцеві та міжнародні.
До всеукраїнських благодійних організацій належатьблагодійні організації, діяльність яких поширюється на територію всієїУкраїни та які мають свої відділення (філії, представництва) в більшостіобластей України.
До прикладів всеукраїнських благодійних організаційможна віднести, наприклад, такі організації як:
1.“Фонд милосердя і здоров’яУкраїни”. Метою цього фонду є утворення в суспільстві ідеалів гуманізму імилосердя, привернення уваги громадян до найгостріших проблем життя, наданнясоціальної та медичної допомоги престарілим, хворим, інвалідам, захист їхніхзаконних інтересів і прав.
Засновниками цього фонду є Українське товариствоЧервоного Христа, Українська рада профспілок та інші громадські організаціїУкраїни.
2. Український фонд культури
Був створений у 1987 році. Здійснює діяльність порозвитку та підвищенню рівня культури в Україні: наприклад, проведення виставокмитців, заснування премій (засновано премії імені В. Винниченко,Нечуя-Левицького), організаційне сприяння проведенню культурних заходів та ін.
3. Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Т.Г,Шевченка, відоме своєю діяльністю по сприянню розвитку культури, науки,освіти. Наукове товариство також здійснює активну публіцистичну діяльність.[4]
До місцевих належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію відповідного регіону або адміністративно-територіальної одиниці.
Нажаль і до сьогодні більшість благодійнихорганізацій розташовані у великих містах, здебільшого у столиці — централізованість і відставання периферії також залишилось у спадок відРадянських часів.[5]
До міжнародних належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншоїдержави.
В Україні діє велика кількість міжнародних благодійнихорганізацій.
1.Серед них найбільшим, мабуть, є фонд “Відродження”,який
фінансується відомим меценатом Джоржем Соросом. Цей фонд належить домережі фундацій Джорда Сороса, яка складається з національних та регіональнихфондів більше, ніж у 30 країнах світу, переважно в Центральній, Східній Європіта на території колишнього Радянського Союзу. Фонд “Відродження” був заснованийу 1990 році. Спільна мета всієї мережі фундацій Джоржа Сороса- освітні,соціальні і правничі ініціативи, що спрямовані на розвиток та утвердженнявідкритого суспільства. Завданням безпосередньо фонду “Відродження” єфінансово, організаційно сприяти становленню демократичного, відкритогосуспільства в Україні шляхом підтримки важливих для його розвитку громадськихініціатив. Фонд фінансує проекти та програми, що сприяють відродженнюнаціональної культури й демократичної освіти, розбудови громадянськогосуспільства.
Приорітети фонду встановлюються Правлінням таПрограмними радами, до складу яких входять авторитетні громадські діячі,фахівці в тих галузях, у яких фонд здійснює свою діяльність: громадянськесуспільство, культура, освіта, державне управління, охорона здоров’я тощо.[6]
2.Іншим прикладом міжнародної благодійної організаціїє Міжнародна
організація “Діти Чорнобиля”. На відміну від міжнародного фонду“Відродження”, ця організація була створена в Україні, і вже потім у своїдіяльності охопила інші держави, здебільшого Білорусію, Росію та ін.
3.Міжнародний благодійних фонд “Духовна спадщина”.Метою
діяльності цієї організації є виявлення жертв репресивної політикиРадянської влади. Здійснює діяльність по розшуку в архівах, друку списківв’язнів, залучаючи історію і літературу, документально підтверджуючи їхнібіографії.
Зареєстровані всеукраїнські та міжнародні благодійні організації мають право створювати відділення, філії, а також представництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Територія діяльності благодійної організації визначається відповідно до її статуту (положення).
Правоздатність благодійних організацій
Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносинблагодійна організація наділяється цивільною право-дієздатністю.У юридичноїособи право-дієздатність виникають водночас, тому в законі (ст 26 ЦК України)йдеться лише по цивільну правоздатність юридичної особи. Якій за змістом тотожна цивільна дієздатність.Правоздатність благодійної організації виникає з моменту її державноїреєстрації. В цей самий момент виникає і цивільна дієздатність благодійноїорганізації, тобто здатність своїми діями набувати цивільних прав істворювати для себе цивільні обов’язки.
Правоздатність юридичної особи є спеціальною: вона маєправоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності (ч.1 ст 26 ЦКУкраїни).
Права благодійних організацій
Благодійні організації несуть цивільні права, щовідповідають цілям їх діяльності, передбаченої в установчих документах, і нестипов’язані з цією діяльністю обов’язки.
Благодійні організації не мають отримувати прибуток вякості основної мети діяльності. Мета діяльності і предмет мають бути визначенів установчих документах. Взагалі, правоздатність благодійних організаційє спеціальною, оскільки вони можуть здійснювати лише ті дії, які відповідаютьметі їх діяльності і передбачені в установчих документах.
Благодійні організації можуть здійснювати один чидекілька видів діяльності, що не заборонені законом.
Основні напрямки діяльності благодійнихорганізацій вже розглядали вище. А безпосередніми формами здійсненняблагодійної діяльності суб'єктами благодійництва, відповідно до закону України“Про благодійництво та благодійні організації” є:
надання одноразової фінансової, матеріальної таіншої допомоги;
систематичної фінансової, матеріальної та іншоїдопомоги;
фінансування конкретних цільових програм;
допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійну діяльність;
дарування або дозволу на безоплатне (пільгове)використання об'єктів власності;
дозволу на використання своєї назви, емблеми,символів;
подання безпосередньо допомоги особистою працею,послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності;
прийняття на себе витрат по безоплатному, повному або частковому утриманню об'єктів благодійництва;
інших заходів, не заборонених законом.
Здійснення благодійними організаціями благодійноїдіяльності у вигляді надання конкретних послуг (виконання робіт), щопідлягають обов'язковій сертифікації або ліцензуванню,допускається після такої сертифікації або ліцензування вустановленому законодавством України порядку.
З метою здійснення благодійної діяльності благодійні організації мають право:
— самостійно вирішувати питання про подання благодійної допомоги її набувачам, використовувати цільовіпожертвування, що подаються благодійниками на реалізацію благодійної програмизгідно з умовами цього пожертвування;
— утворювати відповідно до законодавства України свої відділення, філії, представництва;
— об'єднуватися у спілки, асоціації та іншіоб'єднання, що створюються на добровільній основі і сприяють виконанню статутних завдань;
- обмінюватися інформацією та спеціалістами з відповідними організаціями зарубіжних країн;
— організовувати збір благодійних пожертвуваньта внесків від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав та міжнародних організацій;
— постійно визначати форми, об'єкти, суб'єкти і обсяги благодійної допомоги;
— відкривати рахунки (у національній таіноземній валютах) в установах банків;
— засновувати засоби масової інформації, підприємства і організації, займатися видавничою діяльністю;
— бути членом інших благодійних організацій;
— мати власну символіку, яка підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України «Про об'єднаннягромадян» ( 2460-12 ) для реєстрації символіки об'єднань громадян;
— популяризувати своє ім'я (назву), символіку;
— мати інші права згідно з законодавствомУкраїни.
Господарська тафінансова діяльність благодійних організацій
Надзвичайно важливим є питання про здійснення господарської та фінансовоїдіяльності благодійними організаціями. Благодійні організації можуть займатисьгосподарською діяльністю лише настільки, наскільки це необхідно для досягненняцілей, для яких були створені ці благодійні організації. Благодійна організаціякористується самостійністю у питаннях прийняття господарських рішень, визначення умов оплати праці працівників апарату благодійної організації, використання власних фінансових та матеріальних ресурсів відповідно до вимог законодавства.
Зокрема, благодійні організації можуть:
- здійснювати виробництвотоварів і послуг, що приносять і відповідає цілям, для яких було створено ціблагодійні організації;
- отримання для реалізаціїцінні папери, майнові та немайнові права;
- учать в господарськихтовариствах та товариствах на вірі в якості вкладника.
Законодавчо обмежені права на здійснення деякимиблагодійними організаціями підприємницької діяльності ними самими. Такожвстановлені обмеження на участь благодійних організацій в господарськихтовариствах і товариствах на вірі. Можуть встановлюватись обмеження на деяківиди діяльності, якими не вправі займатися благодійні організації. Наприклад,вони не можуть бути фінансовими агентами. Також передбачається право засновникаблагодійної організації, органів місцевого самоуправління а також органами,якими було зареєстровано благодійні організації, припиняти підприємницькудіяльність цих організацій, якщо вона здійснюється на шкоду основнійдіяльності, передбаченій статутом, тобто тимчасово припиняти цю діяльність.Зокрема: використання благодійними організаціями благодійних пожертвувань не наблагодійні цілі, а на здійснення підприємницької діяльності. [7]
Благодійна організація обліковує на окремих банківських рахунках кошти для господарської та благодійної діяльності як внаціональній, так і в іноземній валютах.
Порядок відкриття та ведення банківських рахунківблагодійних організацій встановлюється Національним банком України.
Фінансова діяльність благодійної організації здійснюється відповідно до вимог законодавства України. Фінансова діяльність,спрямована на благодійництво, не розглядається як підприємницька або іншаприбуткова діяльність.
Надходження благодійної організації відфінансової діяльності спрямовуються виключно на благодійництво і забезпечення господарської діяльності у розмірах та порядку, передбаченихзаконом України “Про благодійництво та благодійні організації”
У власності благодійної організації можуть перебувати рухоме і нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а такожінше майно, придбане на законних підставах.
Благодійна організація має право здійснювативідносно майна та коштів, які знаходяться у її власності, будь-які угоди, щоне суперечать її статутним цілям та законодавству України.
Джерела формування майна та коштів благодійноїорганізації передбачені ст 19 закону України “Про благодійництво та благодійніорганізації. Це, зокрема: внески засновників (засновника) та іншихблагодійників; благодійні внески і пожертвування, що мають цільовий характер(благодійні гранти), надані фізичними та юридичними особами в грошовій танатуральній формі; надходження від проведення благодійних кампаній по збору благодійних пожертвувань, благодійних масових заходів, благодійнихлотерей та благодійних аукціонів з реалізації майна тапожертвувань, які надійшли від благодійників; доходи від депозитних вкладів та від цінних паперів, надходження від підприємств, організацій, що перебувають у власності благодійної організації;
Обов’язки благодійної організації
Отож, були розглянуті права, які має благодійнаорганізація. Але якщо суб’єкт цивільних правовідносин має права, то він має іцивільні обов’язки. Такі обов’язки благодійних організацій передбачені закономУкраїни “Про благодійництво та благодійні організації”, зокрема, в статті 14:Благодійна організація зобов'язана забезпечити виконання статутнихзавдань, вільний доступ до своїх звітів, документів про господарську тафінансову діяльність. Засновники та працівники благодійної організації не мають права отримувати матеріальних переваг і додаткових коштів у зв'язку ізсвоїм становищем в цій організації, крім тих, що передбачені законом “Проблагодійництво та благодійні організації”.
Органи управління благодійними організаціями
Вищим органом управління благодійної організації є колегіальний орган (загальні збори, з'їзд, конференція), який здійснює свої повноваження згідно із статутом (положенням)благодійної організації.
До компетенції вищого органу управління благодійної організації належать затвердження статуту (положення) благодійноїорганізації, внесення змін до нього, обрання виконавчого таконтрольного органів благодійної організації, затвердження
благодійних програм, визначення основних напрямів діяльностіблагодійної організації, прийняття рішень про реорганізацію та ліквідацію благодійної організації і вирішення інших питань, що передбачені статутом(положенням) про благодійну організацію.
Виконавчим органом благодійної організації є правління (комітет). Повноваження правління (комітету) визначаються статутом(положенням) благодійної організації. Для забезпечення поточної діяльностіблагодійної організації призначається адміністративно-виконавчий орган начолі з президентом (директором), повноваження якого визначаються статутом (положенням).
Розпорядчі та контролюючі функції в благодійнійорганізації здійснює наглядова рада, персональний склад якої визначаєтьсязасновниками (засновником).
Члени виконавчого органу благодійної організації, крім президента (директора), не одержують заробітну плату за свою роботу в цьому органі. Витрати, обумовлені виконанням статутнихобов'язків у цих органах, можуть бути відшкодовані за рахунок
коштів благодійної організації за рішенням правління (комітету).
На працівників апарату благодійної організаціїпоширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення ісоціальне страхування.
Якщо брати за приклад міжнародний фонд ДжоржаСороса “Відродженя”, то такими органами управління є стратегічне правління інаглядова рада. Стратегічне правління на чолі з директором є виконавчиморганом. Його повноваження визначаються статутом фонду “Відродження”. Зокрема,Правління визначає приорітети діяльності фонду, формує стратегію діяльностівсієї організації. Розпорядчі та наглядові функції здійснює наглядова рада,персональний склад якої визначається Джоржем Соросом, який є засновником даноїмережі благодійних організацій, або його представниками у даній державі.[8]
Юридичні форми благодійних орагнізацій
У статті 6 закону України “Про благодійництво та благодійніорганізації” передбачаються такі організаційно-правові форми благодійнихорганізацій:
членська благодійна організація;
благодійний фонд;
благодійна установа;
інші благодійні організації (фундації, місії,ліги тощо).
Конкретна організаційно-правова форма благодійнихорганізацій визначається засновниками (засновником).
Членська благодійна організація
Учасниками такихорганизацій можуть бути лише фізичні особи(громадяни). При цьому вони не мають ні речових, ні зобов’язальних прав на майно такихюридичних осіб.Інакше кажучи, громадяни як члени благодійних організацій не набувають відучасті в них ніяких майнових доходів та вигід, а також не вправі витребуватиповернення членських вкладів, пожертвувань та іншого майна, переданого нимиблагодійній організації.
Благодійніорганізації є власниками свого майна і не несуть відповідальності за зобов’язанням своїх членів, таксамо, як останні не відповідають за зобов‘язаннями цих організацій. Доходи від їх діяльностінадходять їх учасникам (засновникам). Але вони не можуть розподілятися міжчленами чи засновниками благодійних організацій, а поступають на потреби цихорганізацій.
Юридичнимособами та власниками свого майна можуть визнаватися як окремі ланки такихорганізацій, так і організація в цілому.
Як власники майнаблагодійні оганізації беруть участь в майновому оббігу, але виключно длядосягнення поставлених завдань, для яких створювалась дана благодійнаорганізація. Але про це вже зазначалося вище.
Благодійний фонд
Це один із видів благодійних організацій, його статусмає ряд особливостей. Це відносно новий вид юридичних осіб, особливістю якого єта обставина, що ця організація не заснована на членстві учасників.Крім того,фонд є власником свого майна, на яке у його засновників відсутні будь-якіправа.
— засновниками благодійного фонда не можуть виступатиоргани державної влади та місцевого самоврядування, а також державні тамуніципальні унітарні підприємства, державні та муніципальні установи;
— благодійні фонди не можуть брати участь вгосподарській діяльності спільно з іншими особами;
— вищий орган благодійного фонда є колегіальним ічлени цього органу управління виконують ці обов’язки добровільно;
В якості вищогооргана управління благодійного фонду може бути не більше одного працівника йоговиконавчих органів. Члени вищого органа управління благодійного фонду і йогопосадові особи не мають права займати штатні посади в адміністрації комерційноїчи некомерційної організації, учасником яких є цей фонд.
До компетенції вищого органу благодійного фондувідноситься:
Зміна статуту;
Утворення виконавчих та контрольно-ревізійнихорганів та дострокове припинення їх повноважень;
Затвердження благодійних програм;
Затвердження річного плану бюджету та йогорічного звіту;
Прийняття рішень про створеннякомерційних та некомерційних організацій, про участь в таких організаціях,відкриття філіалів, представництв.
Отож, фонд не маєфіксованого членства і його учасники не можуть прямо брати участь в управліннійого справами. Таким чином, засновники фонду вимушені довіряти його керівниморганам в тому, щостосується використання фонду. Для того, щоб уникнути зловживань, введено двітакі важливі вимоги: по-перше, створення піклувальної ради, що контролюєдіяльність фонду та його посадових осіб, і по-друге, фонд зобов’язаний здійснювати своюдіяльність публічно.
Учасниками(засновниками) фонду можуть бутигромадяни та юридичні особи. Фонд є власником свого майна, а його засновники(учасники), не несутьвідповідальності за його зобов’язаннями. Майно фонду, що залишається після йоголіквідації не підлягає розподіленню між кредиторами.
Благодійна тасуспільна корисна діяльність фондів потребує постійних матеріальних витрат, якінеможливо фінансувати при відсутності членських вкладів, бо фонд не маєфіксованого членства. Тому фонди у окремих випадках можуть здійснюватипідприємницьку діяльність як безпосередньо, так і через господарськітовариства, які створюються з цією метою.
У першому випадку підприємницькадіяльність фонду має відповідати суспільно корисним цілям, для яких булостворено цей фонд.
У другому випадкуфонд може створювати господарські товариства чи брати участь у їх діяльності,яка напряму може бути і не пов’язана з його основними завданнями.
Але фондможе створювати лише господарські товариства, а не інші види комерційнихорганізацій, а отримані від участі в них доходи можуть бути використані лише зацільовим призначенням.
БлагодійнаустановаЦе неурядова та некомерційна організація, створена для реалізаціїпередбачених законодавством цілей шляхом здійснення благодійної в інтересахсуспільства чи окремих категорій осіб.
Засновником благодійної установи може виступати лишеінша благодійна організація.
Цілями благодійної установи є:
- соціальна підтримка тазахист громадян, включаючи покращення матеріального становища малозабезпечених,соціальну реабілітацію безробітних, інвалідів та інших осіб, які в силу своїхфізичних чи інтелектуальних особливостей не можуть самостійно реалізовуватисвої права та законні інтереси;
- підготовка населення доподолання наслідків стихійного лиха, екологічної, промислової та іншихкатастроф, попередженню нещасних випадків;
- надання допомогипотерпілим в результаті стихійного лиха, екологічних, промислових чи іншихкатастроф, соціальних, національних, релігійних конфліктів, жертвам репресій,біженцям та вимушеним переселенцям;
- сприяння зміцненню дружби,мира та згоди між народами, попередження соціальних, національних, релігійнихконфліктів;
- сприяння зміцненнюпрестижу та ролі родини в суспільстві;
- сприяння захистуматеринства, дитинства, батьківства;
- сприяння діяльності усфері освіти, науки, культури, мистецтва, просвіти, духовному розвиткуособистості;
- сприяння діяльності усфері профілактики та охорони здоров’я громадян, а також пропаганди здорово способужиття, покращення морально-психічного стану громадян;
- сприяння діяльності усфері фізичної культури та масового спорту;
- охорона навколишньогосередовища та захист тварин;
- охорона та належнеутримання будівель, об’єктів та територій, що мають історичне,культурне, природне значення та місць поховання.
Благодійні організації вправі займатися діяльністю по залученню ресурсівта веденню внереалізаційних операцій.
Благодійна установа не може брати участь угосподарських товариств спільно з іншими особами.
Обмежено використання коштів благодійними установами,зокрема:
1. не може використовуватизасоби та своє майно для підтримки політичних партій, рухів, груп та компаній;
2. на фінансуванняблагодійних програм може бути направлено не менше 80% доходів відвнереалізаційних операцій та програм, що надійшли за фінансовий рік;
3. не вправі використовуватина оплату праці адміністративно-управлінського персоналу більше 20% фінансовихкоштів, що використовуються протягом року;
4. більше 80% благодійнихпожертвувань мають бути використані на благодійні цілі протягом року;
5. майно установи,яким вона вправі самостійно розпоряджатися не може бути передано власникуустанови на більш вигідних умовах, ніж для інших осіб;
Джерела формування майна благодійної установи:
Кошти та майно, передане власниками;
Благодійні пожертвуваннями, в тому числі ті, що носятьцільовий характер, надані громадянами та юридичним особами в грошовій танатуральній формі;
Доходи від внереалізаційних операцій, включаючи доходивід цінних паперів;
Надходження від діяльності по залученню ресурсів;
Доходи від дозволеної законом та передбаченої статутомпідприємницької діяльності;
Доходи від діяльності господарських товариств,заснованих установ;
Праця добровольців;
Інші, не заборонені законом джерела.
Управління благодійними установами також має своїособливості- обов’язкове створення колегіального вищого органауправління. Обмежена можливість участі членів вищого управління в заміщенніштатних посад в адміністрації комерційних і некомерційних організацій,засновником яких є благодійна установа.
Як виняток, майно благодійних організацій непередається власнику, а використовується на благодійні цілі в порядку,встановленому статутом чи за рішенням ліквідаційної комісії.[9]
Об’єднання юридичних осіб(асоціації та союзи)
Благодійніорганізації, в тому числі і установи можуть добровільно об’єднуватисьв асоціації (союзи) цих організацій. Асоціація некомерційних організаційявляється некомерційною організацією.
Члени асоціації(союзу) зберігають свою самостійність та права юридичної особи. Асоціація невідповідає за зобов’язаннями своїх членів. Члени асоціації несутьсубседіарну відповідальність за її зобов’язаннями у розмірі та порядку, передбаченимиустановчими документами асоціації.
Благодійні організації і держава
Законом України “Про благодійництво та благодійні організації” такожврегульовано відносини між благодійною організацією та державною(ст. 23-25).Тому я не можу обминути це питання в своїй роботі.
Держава в особі її органів влади гарантує і забезпечує захистпередбачених законодавством України прав та інтересів фізичних і юридичних осіб - учасників благодійництва та благодійної діяльності.
Втручання органів державної влади, органів місцевогосамоврядування та їх посадових осіб у діяльність благодійнихорганізацій, як і втручання благодійних організацій у діяльність органівдержавної влади та органів місцевого самоврядування забороняється.
Держава законодавчо охороняє права благодійних організацій: особи,винні у порушенні законодавства про благодійництво та благодійні організації, несуть відповідальність відповідно до законів України.
В Україні проводяться заходи по заохочення благодійницької діяльності.Наприклад, 18.09.2000 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів №1491“Про загальнодержавний огляд меценатства та спонсорства”.
Метою цієї програми було створення належних умов, які сприятимутьблагодійництву та відродженню традицій меценатства в духовному житті народу,звернення уваги суспільства на проблеми сьогодення, наданню допомогималозабезпеченим верствам населення, а також популяризації благодійноїдіяльності, яка направлена на захист громадян похилого віку, інвалідів,материнства і дитинства, розвитку культури і спорту, охорону та збереженнякультурної спадщини.
Ця програма проводиться щорічно на регіональних та загальнодержавномурівнях.
Попереднім розглядом, підготовкою питань, поданих для регіональногоогляду будуть займатись регіональні організаційні комітети. На державному рівніці документи розглядатиме Організаційних комітет з підготовки та проведеннязагальнодержавного огляду меценатства і спонсорства.[10]
Проблеми, що спіткають благодійні організації в сучасномусуспільстві
Благодійні організації, як і увесь неприбутковий сектор в ціломупотребують підтримки як у своєму функціонуванні і розвитку, так і в створеннізагального клімату в суспільстві, який би їм дав змогу успішно діяти. Ось тісфери, які вимагають особливої уваги:
1. Функціонуванняі розвиток
- Формуванняголовної мети і стратегії
Багатьом благодійним і некомерційниморганізаціям в цілому властива короткострокова орієнтація, яка є наслідкоміснуючої політичної та економічної нестабільності;
- Керівніоргани
Часто благодійні організації не маютьчіткого уявлення про те, як найкраще обрати та організувати наглядові тадорадчі органи, а також розподілити між ними ролі та функції;
- Управління
Благодійні організації частостворюються ентузіастами, які є фахівцями в своїй галузі, але не в управлінніорганізацією. Щоб вирішити це питання, керівникам організацій потрібно пройтипідготовку в галузях організаційної структури і розвитку, управління тарозвитку людських ресурсів, стратегічного планування, інформаційних систем,проектного і фінансового менеджменту, управління грантами, моноторінгу;
- Життєздатність
Так само, як і у питанні управління,тут бракує спеціальних знань;
- Етика,звітність і саморегуляція;
- Комунікаціята інформація
Благодійні організації нерідко діютьв інформаційному вакуумі. Часто неможливо дізнатися, що було вже зроблено у ційгалузі іншими благодійними організаціями, державою чи комерційним сектором;
- Обміндосвідом та співпраця
Багато благодійних організаційпобоюються тісної співпраці з іншими організаціями, оскільки вбачають у нихконкурентів на отримання обмежених донорських коштів. Крім того, вониостерігаються втратити самостійність;
2. Загальнийклімат
- Законодавство
Необхідно підтримувати розвитокзаконодавства у цій сфері, а також вдосконалювати вже існуюче законодавство.;
- Узгодженнядіяльності з державним та діловим сектором
На державному рівні та в діловихколах потрібно досягати розуміння тієї позитивної ролі, яку відіграєнеприбутковий сектор у громадянському суспільстві, а також користі, яку можуть принести благодійны організації танеприбутковий сектор в цілому державному та приватному сектору;
- Культурасоціальної відповідальності та філантропії
Є досить нерозвиненою сьогодні,оскільки благодійні організації здебільшого покладаються на фінансування з-закордону або намагаються вижити без фінансування взагалі;
- Нормиетики
Існує потреба у нормах етики тавідповідальності, яка б поширювалася на весь сектор. Без встановлення тадотримання цих норм весь сектор може втратити довіру громадян;
- Інформування громадськості
Слід надавати громадянам, державі таділовому сектору більше інформації про позитивну роль благодійних організаційта неприбуткового сектора в суспільстві.
Висновок
В моїй роботі я розглянула питанняправового регулювання благодійних організацій як юридичних осіб: поняття,загальні засади, порядок створення та припинення, дієздатність і юридичні формиблагодійних організацій.
Отож, благодійна організація - недержавна організація, головноюметою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.
Благодійна організація є юридичною особою і має всі ознаки, властивіюридичній особі: відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових іособистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами всуді, арбітражному суді або в третейському суді.
Як суб'єкт майнових та особистихнемайнових відносин благодійна організація наділяється цивільноюправо-дієздатністю.Правоздатність юридичної особи є спеціальною: вона маєправоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Благодійніорганізації набуває права юридичної особи з моменту її державноїреєстрації, а припиняють в порядку реорганізації або ліквідації. Вони маютьчітко визначене законом України “Про благодійництво та благодійні організації”коло прав і обов’язків.У сфері господарської та фінансової діяльності законодавством накладаютьсязначні обмеження.
Розрізняють такі основніорганізаційно-правові форми діяльності благодійних установ: членськаблагодійна організація, благодійний фонд, благодійна установа, інші благодійніорганізації (фундації, місії, ліги тощо).
Отож, треба зазначити, що питанняправового регулювання існування і діяльності благодійних організацій, якіналежать до так званого “третього”, неприбуткового сектору є надзвичайноважливим и проблемним для України. Оскільки лише державний, комерційний танеприбутковий сектор у співпраці можуть забезпечити існування стабільної,демократичної, правової держави і громадянського суспільства.
Список літератури
1. Цивільнийкодекс України, 18.07.1989
2. ЗаконУкраїни “Про благодійництво та благодійницькі організації” від 16.09.1997
3.”Цивільне право України” підредакцією О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової, Київ, 2000р.
4.”Некоммерческие фонды и ораганизации: правовые аспекты” О.Г. Дрокин, А.А.Игнатенко, С.В Изотова, С.Н Мовчан, Н.С. Невменова, Москва, 1997
5.“Как создать благотворительнуюорганизацию и управлять ею” Брюс Р. Хопкинс
6.“О благотворительной инекоммерческой деятельности” под ред. Вербицкого, Москва 1992 год
7.“Вітчизна”№ 3-4, 1999 рік. МиколаДейчаківський: “Громадянське суспільство і недержавні організації”
8. “Вітчизна” №3-4, 1998 рік
9. “Вісник законодавства України”№42, 2000рік “Загальнодержавний огляд меценатства: коментар до Постанови КМУвід 28.09.2000”
10. “Вісник законодавства України”№47. 2000 рік
11. “Регулирование правового статусанекоммерческих организаций в гражданских кодексах мира” от.ред. К.Ньюмен