Реферат: Права і обов`язки юриста

Вступ.

Предметз якого друкуєтся реферат моє назву „Юридична деонтологія ”, тема для надрукування реферата„Права і обов`язки юриста”.

Мабуть всім відомо що справжній професіонал повинен знати і дотримуватипевні права, обов`язки, і культуру, за якимивін і поводить себе як серед колег так і серед населення. За цими ж  нормамиюрист повинен виконувати такі обов`язки як наприклад адвокатська таємниця.

У цьому рефераті використано 7 джерел. За якими і написана подана робота.


Права і обов`язки юриста складаються з багатьох факторів наприклад одну знайголовніших відіграє юридична освіта. Вона і формує правову культуру, освітаповинна забезпечувати юридичні знання, необхідні для практикуючого юриста,включаючи розуміння його правових його правових і моральних обов`язків, прав іосновних свобод людини, розуміння права і сутності механізму правовогорегулювання. Знання, навички, і вміння, які юрист-професіонал  одержує під часнавчання у вищому юридичному закладі, повинні значною мірою відповідатисучасному рівню юридичної науки.

Юрист повинен постійно підвищувати власну професійну культуру,опановувати досягнення теоретичної та практичної юриспруденції. Виконувати усіпередумовленні згідно до закону срідства для захисту прав та  законнихінтересів громадян і юридичних осіб. Юрист не має права використовувати своїповноваження в шкоду  до громадян в інтересах яких виконує  доручення. Не маєправо прийняти справу якщо вона не відповідає або противажіть чинномузаконодавству. Це важлива передумова переходу особистої правової культуриюриста на більш високий рівень. Далі формуються умови для засвоєння  новихпідходів і запозичення досвіду інших юристів для пошуку права, його розвитку йудосконалення. Правова культура полягає в критичному, творчому осмисленніправових норм, законів, правових явищ  з точки зору їх гуманістичного,демократичного і морального змісту.

Разом з тим кожна юридична професія має свою специфіку, що обумовлює і особливостіпрофесійної правової культури різних її представників (суддів, юрисконсультів,адвокатів, прокурорів, працівників міліції тощо). Тому йдеться про існуванняцивілістичної, криміналістичної, адміністративної, судово – процесуальноїправової культури тощо.

Отже можна зробити на цьому етапі висновок, що правова культура юриста –це єдність його професійних знань про право, особистого ставлення до нього іпрактичних дії з врахуванням правових вимог.

Зміст правової культури юриста складається з таких елементів як:

-          професійно- правова  майстерність(всебічне і глибоке знання правових норм, специфіки їхпрактичної реалізації, висока нормативна культура, якісний рівень правовогомислення, навички  і вміння необхідні для юридичної діяльності, оптимальна професійнапідготовка і ефективне використання спеціальних юридичних засобів)

-          ціннісно-правовіорієнтації всфері права (належний рівень загальної правової культури, ступінь готовностіпослідовно і цілеспрямовано проводити в життя принципи права, ставлення дочинного законодавства та практики його застосування, мотиви власної професії)

-          соціально-політичнаі громадянська відповідальність(забезпечення прав і свобод громадян, які виступають нетільки за особисті цінності, але й як загальний суспільний інтерес)

-          ґрунтовнізнання у різних галузях суспільного життя(належний ступінь глибини політичногоі економічного мислення, кругозір в сфері специфічних проблем)

Що відноситься до оплати праці, правового і соціального захисту юристів тооплата різних категорій юристів має певні особливості. Тому треба розмежуватиоплату праці юристів – державних службовців(судді, працівники прокуратури), іюристів, що займаються приватною практикою (адвокати).

Грошове утримання юристів – державних службовців складається з посадовихокладів, надбавок за класи, класні цини, спеціальні звання, вислугу робіт тощо.Оплата праці цієї категорії юристів має забезпечувати достатній матеріальнийрівень для належного виконання службових обов`язків, збереження у цих органах кваліфікованих юридичнихкадрів.

Правовий та соціальний захист юристів – державних службовців передбачаєцілий ряд гарантій їх діяльності. Заходи правового і соціального захистуюристів – державних посадових осіб передбачає  їх захист згідно ззаконодавством, а саме :

-          встановленнявідповідальності за нанесення тілесних ушкоджень, образу, погрозу щодо них чиїх близьких родичів, знищення їх майна, інші  насильнецьки дії у зв`язку звиконанням службових обов`язків;

-          відшкодуваннядержавного бюджету збитків, що заподіяні знищенням або пошкодженням майна їм,членам їх сімей і близьким родичам у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

-          обов`язковедержавне страхування їх життя і здоров`я за рахунок коштів відповідних бюджетів;

-          виплатаїм у разі каліцтва чи інвалідності, отриманих під час виконанням службовихобов`язків;

-          виплатачленам сім`ї чи утриманцям одноразової допомоги у випадку загибелі, щопов’язана з виконанням службових обов`язків, а також призначення пенсій узв`язку з втратою годувальника та збереження права на одержання житловогоприміщення на умовах і підставах, які існували на час загибелі, що сталася узв`язку з виконанням службових обов`язків;

-          щорічнавідпустка згідно із законодавством;

-          наданнядодаткової оплачувальної відпустки;

-          призначенняпенсії за вислугу років за особливими правилами;

-          безкоштовнекористування за службовим посвіченням на території України всіма видамитранспорту міського, приміського і місцевого сполученням(крім таксі);

-          користуванняпід час службового відрядження правом на бронювання місць у готелях і на всіхвидах транспорту, а також позачергово придбання проїзних документів;

-          забезпеченняжитловою площею місцевими органами влади в першочерговому порядку протягомвизначеного законодавством строку;

Особи, що займаються приватною юридичною практикою, отримують платусвоєї праці за рахунок доходів, які одержані від здійснення професіональноїдіяльності після сплати встановлених законом податки.

Оплата їх праці здійснюється на підставі домовленостей між громадянином,юридичною особою та юристом(юридичним         об`єднанням ), розмір якоївстановлюється цими домовленостями, але не може бути нижчого від встановленогодержавою мінімального розміру заробітної платні. Оплата праці проводиться зафактично виконану  роботу, якщо договір розривається достроково.

У випадку звільнення громадян від оплати юридичної допомоги через їхмалозабезпеченість, праця винагороджується за рахунок держави.

Приватні юристи.

Приватні юристи теж мають права такі як:

-          правона життя

-          правона особисту недоторканість

-          правона труд

-          правона відпочинок

-          правовступати в громадські об`єднання

Це так звані права першої групи. До другої групи належать права які зв`язані с виконуванням своїхпрофесійних забов`язень, це такі як:

-          представлятиі захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням в усіхінстанціях;

-          збиратисвідоцтва і факти, які можуть бути використані в громадянських, господарських, кримінальнихсправах і також у справах про адміністративні правопорушення;

-          запитуватиі одержувати документи або їх копії від підприємств, об`єднань, організацій, атакож від громадян але за їхнім бажанням;

-          ознайомлюватисяна підприємствах з необхідними документами для виконунування доручень, але завиключенням тих які складають таємницю;

-          отримувативід спеціалістів письмових висновків з питань, які потребують спеціальнізнання;

-          використовуватинауково-технічні методи згідно з чинним законодавством;

-          докладатиходайства і скарги на прийме посадових осіб і згідно до чинного законодавства одержувативід них мотивовані відповіді на свої ходайства і скарги;

-          бутиприсутнім при розгляне ні своїх ходайств і скарг на засіданні колегіальнихорганів і давати мотивовані відповіді відносно своїх скарг і ходайств;

-          виконуватиінщі дії, передбачені законодавством;    

Юрист має право на помічника, який за дорученням адвоката може виконуватиякісь справи, але помічник повинен мати юридичну освіту, і не працювати в суді,прокуратурі, нотаріаті, міліції, служби безпеки, а також не мати судимостей.

Соціальні права приватного юриста і помічника складаються з :

-          відпустки;

-          соціальноївідпустки;

-          отриманнягрошової підтримки за тимчасову втрату працездатності;

-          пенсійне,медичне, та інших страхових випадків;

Гонорар приватного юриста прописується в узгоджені по наданню юридичноїдопомоги, гонорар залежить від:

-          об`ему часу які необхідні для якісноговиконання доручення;

-          ступеніскладнощі справи

-          ймовірністьтого, що дане доручення може викликати виконання іншого;

-          необхідністьвідрядження у командування;

-          характерта професійні взаємостосунки юриста і клієнта;

Мабуть один з найголовніших обов`язків юриста це адвокатська таємниця, цевідомості які отримані юристом у процесі професійної діяльності у рамкахвідношення з клієнтом у тому числі і данні отримані безпосередньо під часнадання клієнту юридичної допомоги. До адвокатської таємничі також належать ісам факт консультації з юристом, а також фінансові взаємовідношення юриста зклієнтом, які в жодному випадку не можуть бути предметом показань свідків.

Основними  критеріями  юридичної етики з питань збереження адвокатськоїтаємниці є: по-перше, гарантії таємниці відношень юриста з клієнтом, якнеобхідні  дані для отримання професійної юридичної допомоги, яке прописане вміжнародно-правових нормах, у цілому в статті 14 Міжнародного пакта о цивільнихі політичних правах.

По-друге, в кримінальних справах допомога захисна не стримується у рамкахйого участі у кримінальній справі і судового процесу, вона включає в себе іюридичні консультації. Згідно до 5 статті законі „про адвокатуру” захисникиможуть давати консультації та роз`яснення з юридичних питань, усні та письмові довідки до законодавства,зкладати заяви, довідки, скарги та інщі правові документи, і юридичнодопомагати з інших правових питань.

Втрете, норма, згідно з 10 статтею закону „про адвокатуру” і 69 КПКУкраїни відносить юристів та осіб інших спеціалістів в галузі права докатегорії осіб, що непідлягоють до допиту у якості свідків з причини яку сталоїм відомо у  разі здійснення правових обов`язків, якщо вони не були звільненівід зобов’язань зберігати тайну особою, яка довірила ці свідчення.

Заборона допитувати юриста о відомих йому фактів справи поширяються такожна данні отримані під час захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.Допит захисника зі справи особи яку він захищає, не допускається з тієї причинипередумов тому, що при здійсненні функцій захисту захисник не повинен випробовуватина себе силу державного впливу з боків правоохоронних органів, інтереси якогопротилежні інтересам  особи, що перебуває під захистом правника.

В-четвертих, зняття з юриста забов`язень свідчити згідно до тих фактів які стали відомими тільки йому,служить правом кожного на недоторканість особистого життя, захисту своєї честі, совісті, та доброго ім`я(28,29,30 статті КонституціїУкраїни).

Адвокатська таємниця виникає незалежно від істочника отриманих даних. Їхможе дати лице, котре потім стане стороною у процесі. Також  інформація можебути отримана від особи, яка не приймає участі в процесі, але з якоїсь прицінизвернулась до захисника. Також істочником можуть стати письмові матеріалиотримані в результаті запиту адвоката(згідно до 6 статті закону ”Проадвокатуру”).

Адвокатську таємницю можуть зоставляти лише ті факти і обставини, якістали відомими адвокату під час надання їм юридичної допомоги.

 Адвокатська таємниця починається з того моменту коли людина звернуласядо правника, питання щодо гонорару, і всі технічні деталі зв`язані з процесом надання юридичноїдопомоги. Адвокат може надати дані у необхідному обсязі лише ті факти, щонеобхідні для успішного розкриття справи і також тільки прокурору і слідчому.Стаття 121 КПК України не має забов`язень у письмової форми, щодо нерозголошення даних слідства, тому вономоже бути зроблено в усній формі. Зберігати таємницю захисник повинен не тількипід час слідства, а по його завершенню, він не повинен давати свідчення щодорозмов з обвинуваченим.

Якщо адвокат, помічник адвоката, та інщі працівники Феміди використовуютьдані третіх осіб у своїх особистих справах, тоді до них відносятьсякримінальні, дисциплінарні, адміністративній або інщі, покарання передбаченізаконодавством, покарання.   


Висновок.

У даній роботі описані основі  риси правників. Які в них права суто зпрофесійного і соціального статусу. Та які в них обов`язки, як вони повинні виконувати обов`язки та що буде за недотримання цихофіційних правил. 


Список джерел:

1.        ЗакониУкраїни: „Про адвокатуру”  „Про нотаріат”

2.        Юридичнадеонтологія”/підручник за ред. кандидатаюридичних наук, доцента В.Д.Ткаченка. — Харків. Одісей. 2006. 254с.

3.        ЖалинскийА.Е. «Профессиональнаядеятельностьюриста. Введение в специальность ». – Москва. БЕК.1997.330с.

4.        КонституціяУкраїни (від 28.06.1996)

5.        Кримінально-процесуальнийкодекс України(станом на 1.02.2007)

6.        Адвокатскаядеятельность: Учебно-профилактическое пособие/ под ред. канд. юрид. наукВ.Н.Буробина.-М.МНЭПУ,2001

7.        Яновська.О.Адвокатська таємниця як правова гарантія адвокатської діяльності//ПравоУкраїни. – 1997.-№2.

еще рефераты
Еще работы по государству и праву