Реферат: Порівняльна характеристика правового статусу особи в Німеччині та Японії

МІНІСТЕРСТВООСВІТИ ІНАУКИ УКРАНЇИКИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім.ВАДИМА ГЕТЬМАНА

РЕФЕРАТ

Натему: «Порівняльна характеристика правового статусу особи в Німеччині та Японії»

Виконаластудентка

ІІкурсу 1 групи

Спеціальності6601

П’ятоволенкоІрина

КИЇВ

2008р.

ПЛАН

ВСТУП

1.        Правовий статус особи:

-           Характеристика правового статусу особи вНімеччині;

-           Загальна характеристика правовогостатусу особи в Японії;

2.        Характеристика основних прав та обов’язківгромадян:

-           Права та обов’язки громадян в Німеччині

-           Права та обов’язки громадян в Японії;

3.        Основні принципи громадянства вНімеччині та Японії;

4.        Правовий статус іноземців, біженців вЯпонії та Німеччині.

Висновки

Списоквикористаних джерел

Характеристикаправового статусу особи в Німеччині

На даний момент,Німеччина є демократичною, соціальною, правовою державою.

КонституціяФедеративної Республіки Німеччина була прийнята 23 травня 1949р. Її прийняттяпов’язане з закінченням ІІ світової війни. Саме тому певні положенняКонституції мають свої особливості. Такі особливості присутні і у розділі ІКонституції Федеративної Республіки Німеччина, який називається «Основні права»та закріплює основні положення правового статусу людини та громадянина, основніправа, свободи та обов’язки зазначених вище осіб.

В Конституціїзакріплені декілька основоположних положень демократичної концепції прав тасвобод, їх використання та обмеження.

Так, перше місцеу конституції посідає каталог основних прав свобод та зобов’язань. Держава вконституції зобов’язується гарантувати та захищати права своїх громадян таіноземців.

Основний законпроголошує принцип рівноправності, надає йому розширеного тлумачення. Поряд зізвичайними положеннями про рівність перед законом, рівноправності громадяннезалежно від статі, раси, національності, в конституції також містятьсяположення про неможливість надання привілегій або обмежень, у зв’язку зпоходження, мовою, місцем народження, релігійними або політичними поглядами.

Загальнахарактеристика правового статусу в Японії

Важливимфактором у становленні нового конституційного порядку в Японії було визнаннянової ролі особистості як активного носія прав та свобод.

В Японіїтрадиційно виховується колективізм: загальна користь важливіша за власнувигоду. Саме тому японський підхід до прав людини та громадянина пов'язаний нестільки з західним індивідуалізмом, скільки з приналежністю людини до певноїорганізації, від якої він отримує підтримку. Однак такий підхід домінує лише напобутовому рівні, а в Конституції він виражений досить слабко. Також, настановлення демократичного правового статусу особи в країні вплинула капітуляціяв 1945 році. В країні склалася система цінностей, яка поєднувала її власнітрадиції із західною концепцією цивільних прав та свобод. З того часу, усідержавні інститути і закони базуються на ідеї гідності і цінності людськоїособистості.

Основи правовогостатусу закріплені ІІІ розділі Конституції Японії, який називається «Права іобов’язки громадян». Її положення базуються на концепції природного правалюдини, які вважаються одвічними, непорушними, такими, що належать сучасному тамайбутньому поколінням.

Разом з тим, нарегулювання правового статусу особи впливає концепція «наданих прав». ВКонституції сказано, що надані згідно Конституції права надаються тагарантуються. У певній кількості статей говориться саме про гарантування правпритому для невизначеної кількості суб’єктів. Таким чином, конституція вважаєсуб’єктом певних прав не конкретного індивіда, а народ. Наприклад, зазначено,що усі посадові особи є слугами усього суспільства, а не конкретної особи абоверстви населення.

Також,здійснення прав та свобод пов’язане з роллю суспільства, з діяльністю народу. Вконституції говориться про те, що права повинні підтримуватись постійнимизусиллями народу, що народ, а не лише особа «має утримуватись від будь-якихзловживань свободами і правами і несе постійну відповідальність за виконання їхв інтересах суспільного добробуту»[1].

Конституціянадає велике значення принципу рівноправ’я громадян. В ній говориться прорівноправ’я перед законом, про недопустимість дискримінації з будь-якоїпричини, і про неможливість надання особливих привілегій. Також забороняєтьсярабство, примусова праця, окрім кари за злочин; проголошується рівність статіта ліквідуються дворянські чини.

Правата обов’язки громадян в Німеччині

Так, вже булозазначено вище, що перше місце в конституції Федеративної Республіки Німеччинипосідає розділ основних прав, свобод та обов’язків людини та громадянина.

Отже, згідноКонституції Німеччини основними правами та свободами людини та громадянина є:право на людську гідність, яке складається з недоторканності людської гідностіта обов’язку держави захищати це право особи. В силу цього, Німецька держававизнає невід’ємні права людини як основу, будь-якого людського суспільства,миру та справедливості в світі.

Другим основнимправом громадян Німеччини є право на розвиток своєї особистості. У цій же 2статті конституції надається право на життя та особисту недоторканність.Гарантується непорушність права на свободу особистості.

Основним правиломпри побудові суспільного устрою є те, що всі люди рівні перед законом. У цеправо входить:

-          Рівноправність жінок та чоловіків;

-          Права особи не можуть бути обмеженічерез недоліки особи;

-          Недоліки, що виникають між правамичоловіків та жінок усуваються державою.

Також вконституції закріплюються такі права:

-          Право на свободу віросповідання,гарантується вільне провадження релігійних обрядів;

-          Кожний має право вільно виражати своїдумки в усній та письмовій формах. Гарантується свобода друку інформації тапреси. Не існує цензури. Границі цих прав можуть встановлюватись законами таіншими законодавчими актами, про охорону молоді та право на честь особистості.

-          Шлюб та сім’я та шлюб знаходяться підособливою охороною. Піклування батьків про дітей, є їх природним обов’язком,кожна мати має право на захист.

-          Вся шкільна справа знаходиться наглядомдержави. Релігійне навчання є обов’язковим для державних шкіл, окрім неконфесійних; Також гарантується право на відкриття приватних шкіл, на відкриттяяких має бути наданий дозвіл держави. Особливістю німецького права на освіту єте, що там заборонені підготовчі школи.

-          Гарантується право збиратися мирно, беззброї, без попереднього попередження спеціальних органів. Надається також правостворювати об’єднання для захисту прав робітників та поліпшення умов праці.

-          Гарантується таємниця листування тателефонних розмов. Певні обмеження можуть встановлюватись тільки на основізакону.

-          Гарантується свобода пересування німцівпо всій території федерації.

-          Усім німцям надається право вільнообирати для себе професію, місце роботи та місце отримання освіти. Примусовапраця допускається лише за умови позбавлення волі за вироком суду, або в умовахвоєнного стану

-          Гарантується недоторканність житла.Згідно статті 13 конституції, обшуки можуть проводитись лише при наявностідозволу суду.

-          Гарантується власність та правовласності. Власність зобов’язує.

-          особа, згідно статті 16, не може бутипозбавлена Громадянства. Втрата громадянства може відбуватись лише на підставізакону. Гарантується невидання німців іноземним державам.

-          При порушенні зазначених прав, особаможе звертатися за захистом до федерального конституційного суду.

Таким чином,виходячи з вище сказаного, можна виділити таку особливість німецької держави всфері прав та свобод: в Німеччині школа та церква не розділені, щопідтверджується тим, що в державних школах вивчення релігії є обов’язковим. Вконституції також зазначається, що вказані в ній права та свободи є обов’язковимидля охорони та виконання з боку законодавчої, виконавчої та судової влади.

Обов’язкамигромадян Німеччини є: повага до конституції та законів держави, для чоловіків з18 років встановлюється обов’язок несення військової служби. Також існує зобов’язаннявідповідати за нанесену власності шкоду тощо.

-          Права та обов’язки громадян в Японії;

Щодо прав,свобод та обов’язків в Японії, то в статті 11 її Конституції зазначається, щонарод безперешкодно користується всіма основними правами людини. Ці праванадаються як сучасному так і майбутньому поколінням, і мають підтримуватисьпостійними зусиллями народу.

Так, згідноконституції Японії, встановлюються такі основні права:

-          По-перше, всі особи повинні поважатисяяк особистості. Як право на життя, свободу є невід’ємними.

На відміну відконституції Німеччини встановлюється таке право як на стремління до щастя,оскільки це не порушує суспільного благоустрою.

-          Закріплюється рівність всіх передзаконом. Не можуть підлягати дискримінації особи з різними політичними,соціальними та економічними поглядами, а також ті особи, що мають іншепоходження, релігію, стать тощо.

В конституціїЯпонії окремо наявна норма про скасування різних аристократичних інститутів,яка зрівнює усіх людей, незалежно від їх соціального та майнового стану передзаконом.

-          В конституції Японії встановлюєтьсяправо народу обирати посадових осіб органів публічної влади, шляхом загальнихвиборів, у яких беруть участь повнолітні особи.

-          Закріплюється право особи звертатися змирними петиціями до посадових осіб про введення або виправлення існуючихзаконів.

-          Офіційно закріплюється протиправністьрабства та інших форм поневолення. (така норма відсутня в Німецькійконституції).

-          Закріплюється свобода думки та слова танаукової діяльності.

-          Гарантується свобода релігії. Ця нормавстановлює те, що жодна з релігійних організацій не може отримувати привілегійвід держави, а також неприпустимість примусової участі в релігійних обрядах.

-          Встановлюється свобода зібрань таоб’єднань.

-          В конституції встановлюється право напідтримку мінімального рівня культури та здоров’я.

-          Всі мають право на освіту та працю.Водночас, зазначено, що початкова освіта є обов’язковою. Також відзначається,що кожна особа зобов’язана працювати.

-          Встановлюється непорушність прававласності, яке визначається законом. А також визначається можливістьвикористання приватної власності з виплатою компенсації.

-          Встановлюються права підсудних, а такожправо неможливості бути заарештованим, окрім випадків підозри у скоєнні злочину.Також визнається протизаконність безпідставного притягнення до кримінальноївідповідальності, тощо.

Конституційніобов’язки громадян перебувають в тісному контакті з конституційними правами тасвободами. Інколи вони сформульовані не прямо, а побічно (стаття 27)

Серед основнихобов’язків громадян визначаються такі обов’язки як: обов’язкова праця,обов’язкове надання початкової безкоштовної освіти, обов’язок вчасно сплачуватиподатки (стаття 30), обов’язок дотримуватись конституції, сплачувати податки тощо.Також, одним з особливих обов’язків, встановлених японською конституцією єобов’язок народу утримуватись від зловживання правами та свободами.

КонституціяЯпонії також містить і гарантії додержання основних прав та свобод. Основноюсеред них є контроль за конституційністю нормативних актів. Відповідальність запорушення конституційних прав та свобод здійснює судова влада.

Основні права тасвободи в Японії розглядаються як абсолютні і притаманні людині від народження,які не можуть бути порушеними навіть шляхом прийняття законів.

Основніпринципи громадянства в Німеччині та Японії

Як ми вжезнаємо, громадянство, це особливий постійний, двосторонній правовий зв'язок міжособою та державою. Так визначимо його особливості в Німеччині та Японії.

В конституціїЯпонії зазначено, що умови набуття громадянства визначаються законом пропідданство, хоча в змісті закону принципово не наголошується на різниці міжтермінами «громадянство» та «підданство» і часто вони ототожнюються.

Громадянство восновному набувається за народження, на основі принципу крові, навіть якщодитина народилася поза шлюбом, а мати дитини є підданою Японії.

Правонатуралізації набуває сили, якщо особа самостійно подала заяву про набуттягромадянство, яка має бути затверджена рішенням міністра юстиції, щоопубліковується в його офіційному віснику. Для натуралізації особа має прожитина території держави не менше 5 років.

Припиненнягромадянства може мати місце навіть після прийняття рішення міністра юстиції.

В Японіївикористовується також право підстави – тобто коли дитина народилася натериторії Японії а батько й мати невідомі, а також якщо батьки не маютьгромадянства.

На відміну відЯпонії, в Конституції Німеччини зазначено, що німецьке громадянство єневід’ємним і його не можна позбавити, а втрата громадянства можлива лише напідставі закону. А проти волі особи – лише у тому випадку, якщо ця особа нестає особою без громадянства. Також вагомим принципом Німецької держави є те,що подвійне громадянство не допускається.

Длянатуралізації в Німеччині необхідне виконання таких умов яз знання та повага доконституції та законів, проживання на її території не менше 8 років тощо.Також,обов’язковою умовою набуття громадянства Німеччини є те, що особа має довести,що вона відмовилась від попереднього громадянства.

Правовийстатус іноземців, біженців в Японії та Німеччині.

Правовий статусіноземців та осіб без громадянства в цих країнах лише частково визначений в їхконституціях. Так, в статті 16-а Конституції Німеччини гарантується право напритулок для біженців. Ця стаття встановлює: процедуру розгляду заяв щодонадання притулку, яка скорочується порівняно з попереднім законодавством;встановлює запобіжні заходи для унеможливлення багаторазового одержаннядопомоги; встановлює рівень прожиткового мінімуму біженців шляхом наданнянатуральної допомоги; встановлює, що іноземці з країн ЄС, де діє женевськаконвенція не можуть мати навіть тимчасовий політичний притулок, і не можутьпосилатися на право політичного притулку.

 В Конституції жЯпонії таке право прямо е зазначено.

Окремі правабіженців та іноземців можуть обмежуватись як в Японії так і в Німеччині, протеніякий закон не може змінювати самої суті, змісту права. Так, обмежуютьсяздебільшого політичні права осіб (право обирати та бути обраними, право участів політичних партіях тощо).

Основні праваіноземців та біженців в Німеччині захищаються також тим, що Німеччинаратифікувала міжнародні пакти про права людини Організації Об’єднаних Націй.

В Японії правата свободи іноземців та біженців встановлюються відповідно до їх законів.

Висновки

Проаналізувавшифакти, викладені в роботі, можна зробити такі висновки:

1. Отже,громадянство (підданство) – це постійний, сталий, безперервний, двостороннійправовий зв'язок між державою та особою, який полягає у встановленні взаємнихправ та обов’язків, які закріплені в конституціях.

2. Правовийстатус особи в Німеччині та Японії відрізняється тим, що Німеччина – цефедеративна республіка, а Японія – конституційна монархія, хоча на даному етапірозвитку в обох країнах прослідковується швидкий розвиток демократичних засадпобудови суспільства. Спільною рисою цих двох країн є те, що вони єпереможеними у ІІ світовій війні, і тому взяли на себе зобов’язання передпевними народами про надання їм певних пільг (Німеччина).

3. Основнавідмінність прав та обов’язків осіб в Німеччині та Японії полягає в тому, що вяпонській конституції більше наголошується ролі суспільства та народу в цілому.Це умовлено певними історичними чинниками, такими як феодальний та монархічнийустрій, який існував довгий час в державі.

Що ж до способувикладення прав, свобод та обов’язків в конституції, то можна сказати про те,що конституція Німеччини більш деталізована в цьому сенсі. Вона не лишезакріплює певне право, але й розкриває його суть.

4. Спільноюрисою, при характеристиці розділу конституції названих країн про права, свободита обов’язки особи є те, що в них майже не прописані обов’язки, і є широкийперелік прав та свобод, які здебільшого є спільними для обох країн.

5. ще однієюсуттєвою відмінністю правового статусу особи в Німеччині та Японії є те, щоНімеччина є членом Європейського союзу, а отже ратифікувала основні конвенціїпро права людини та громадянина, статус іноземців та біженців. Таким чином,особи, що проживають на її території, у разі порушення своїх прав можутьзвертатись до Європейського Суду з Прав Людини. І таким чином це є ще однимспособом захищати свої прав та інтересів, яким не можуть користуватися підданіЯпонії.