Реферат: Охрана труда в Украине

Охорона праці в Україні; проблеми, досвід іперспективи

Проблема створення безпечних і нешкідливих умов праців Україні існувала завжди, про що свідчить статистика нещасних випадків: ще 10 років тому на виробництві щорічно травмувалося 125 000працівників, з них гинуло майже 3 000. Проте, справжній стан охорони праці тарівень виробничого травматизму на той час замовчувались. З цих причин багатоважливих невідкладних наукових і виробничих завдань з питань умов і працізовсім не вирішувалось.

Наслідками такого становища стали:

— Відставання від світовихдосягнень на 15-20 років вітчизняної науки з питань охорони праці.

— Зростання в 5-8 разіврівня виробничого травматизму порівняно з такими же показниками в іншихпромислово-розвинених країнах.

— Перевищення майже в 2 разив розрахунку на одного працюючого виплат на пільги і компенсації за роботу вшкідливих умовах над витратами на профілактику нещасних випадків і професійнихзахворювань.

В 1992 р. Україна прийняла Закон “Про охорону праці”.

Цей закон визначив пріоритетні напрямки реалізаціїконституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, проголосив основні принципи державноїполітики в галузі охорони праці (см. ст. 4).

За роки, що минули з часу прийняття Закону, зробленодля реалізації цих принципів:

— створено Національну радуз питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України.Вона розробляє та здійснює заходи щодо створення цілісної системи державногоуправління охороною життя людей на виробництві, організовує контроль завиконанням відповідних законодавчих актів і рішень Уряду України, координуєдіяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади з цих проблем;

— створено Державний комітетпо нагляду за охороною праці, якому передано від профспілок державний нагляд задотриманням законодавства про охорону життя і здоров’япрацівників в усьому народному господарстві, доручено комплексне управлінняохороною праці на державному рівні.

— У 1994-1995 рр. В Україні були розроблені і, в основному,виконані перші Національна галузеві, регіональні і виробничі програмиполіпшення стану умов, безпеки праці і виробничого середовища.

    У теперішній час йде реалізація Національної,галузевих та інших програм з охорони праці, розроблених до 2000 року.

Фінансування програм здійснювалось із спеціальностворених відповідних фондів охорони праці. Такі фонди були запровадженіЗаконом “Про охорону праці”вперше. Зазначені фонди певною мірою стали економічною основою для поліпшеннястану безпеки і гігієни праці.

— Створено Національнийнауково-інформаційнийі навчальний центр охорони праці, виходить щомісячнийнауково-виробничий журнал “Охорона праці”. Завершується створення єдиноїавтоматизованої інформаційної системи охорони праці, яка спрямована напідвищення ефективності управління охороною праці в масштабі всієї країни.

Створюється національне законодавство про охорону праці. Здійснюєтьсязаходи щодо використання в ньому конвенцій і рекомендацій МОП, директивЄвропейського Союзу, налагоджується більш тісні контакти з питань нормотворчоїдіяльності з Росією, Німеччиною, великобританією, іншими країнами.

Незадовільний стан охорони праці важким тягарем лягає на економікупідприємтсв, організацій, всієї держави. Щорічно майже 17 000 осіб стаютьінвалідами внаслідок травм і профзахворювань. Чисельність пенсіонерів потрудовому каліцству торік перевищіла 150 000, а пенсіонерів у зв’язку з втратоюгодувальника внаслідок нещасного випадку — 50 000 осіб. Загальна сума витрат нафінансування пільгових професійних пенсій і пенсії по трудовому каліцтву,вишкодування шкоди потерпілим на виробництві та інших витрат, пов’язання з цим,сьогодні становить від 10-15 відсотків фонду оплати праці в промисловості, а вокремих галузях і регіонах — від 15-30 відсотків. Особливо гостро ці проблемивідчуваються на підприємтсвах галузей з високим рівнем професійного ризику.

Викликаєзанепокоєння стан охорони праці та забезпечення соціальних гарантій напідприємствах недержавного сектору економіки, який все збільшується. Тутпорушення правил безпеки носять масовий характер, допускається прихованнянещасних випадків, свавілля роботодавців в додержанні тривалості робочого часу,відпочинку, ухилення від виплат і компенсацій за заподіяну шкоду від нещаснихвипадків.

Приоритети в роботі з охорони праці, як і раніше,спямовані не на здійснення профілактичних заходів, а на надання різнихкомпенсацій та пільг. У значній мірі це пов’язано нестраховим характероммеханізму соціального захисту від професійних ризиків, а також із відсутністюорганізаційного зв’язку меж системами охорони праці і соціального страхування.

Нові умови господарювання вимагають і нових,ефективніших форм та методів профілактичної роботи. Мається на увазі перехід наобов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійнихзахворювань.

Задачі

—  ввести такий механізм управління охороною праці, коли роботодавцям будеекономічно не вигідно мати шкідливи і небезпечні умови виробництва(встановлення диференційованих страхових тарифів залежно від стану охоронипраці на підприємствах).

—  Забезпечити надійне фінансування витрат, повМязаних з виплатоюкомпенсацій працівникам при втраті працездатності, а також пенсій поінвалідності і у випадку смерті годувальника.

—  Організувати надійну систему медичної, професійної та соціальноїреабілітації потерпілих на виробництві.

—  Значно підвищити рівень усієї профілактичної роботи щодо запобіганнянещасним випадкам та професійним захворюванням.

 

Міжнародне законодаство про охорону праці

Конвенції та рекомендації МОП утрьох томах, — К., Основа, 1997

МОП(міжнародна організація праці) була створена у 1919 р. як автономна інституціяпри Лізі Націй, а з 1946 р. — як перша спеціалізована установа ООН (організаційоб’єднаних націй).

Штаб-квартираМОП-МБП (міжнародне бюро праці у Женеві, Швейцарія.

Вищим органомМОП є Генеральна Конференція праці, виконавчий орган — Адміністративна рада.

За станомна 1 липня 1997 р. членами МОП є 174 держави, прийнято 181 конвенція і 1881рекомендацій. Ураїна є членом МОП з 1954 р.

Головноюметою МОП, згідно з її Статутом, є сприяння встановленню миру на основісоціальної справедливості, поліпшення умов праці і життя працівників усіхкраїн.

До основнихнапрямів діяльності МОП належать:участь у міжнародно-правовому регулюванні праці шляхом розроблення та ухваленнянормативних актів (конвенцій і рекомендацій) з питань умов праці і життяпрацівників;

Розробленнята здійснення міжнародних цільових програм, спрямованих на вирішення важливихсоціально-трудових проблем (зайнятість, умови праці та ін.),

Наданнядопомоги державам-членам МОП в удосконаленні національного трудовогозаконодовства, професійно-технічної підготовки працівників, поліпшення умовпраці тощо шляхом здійснення міжнародних програм технічного співробітництва,проведення дослідницьких робіт та видавничої діяльності.


Закон України “Про охрону праці”

—  прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року.

—  Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного правагромадян на охорону їх життя і здоров’я.

—  Він регулює за участю відповідних державних органів відносини міжвласником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом іпрацівником з питань безпеки, і гігєни праці та виробничого середовища.

—  Він встановлює єдиний порядок порядок, організації охорони праці вУкраїні.

—  Закон характеризують численні нововведення:

1.   впровадження економічних методів управління охороною праці на змінуадміністративно-командних,

2.   створення спеціальних фондів охорони праці на державному, галузевому,регіональному рівнях і на госпрозрахункових підприємствах,

3.   застосування ряду додаткових штрафних санкцій, а також пільг щодооподаткування,

4.   створення чіткої системи органів державного управління і нагляду заохороною праці та системи організації цієї роботи юезпосередньо напідприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності,

5.   суттєве розширення прав і соціальних гарантій працівників, насампередосіб, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві або професійногозахворювання, та сімей загиблих,

6.   визначення місця і ролі колективного договору підприємства у вирішеннязавдань щодо поліпшення умов і безпеки праці, забезпечення встановлених закономправ і соціальних гарантій працівників, у тому числі на пільги й компенсації,

7.   визначення правового статусу служб охорони праці на підприємствах і ворганах державного управління всіх рівнів,

8.   Забезпечення навчання населення з питань охорони праці,

9.    Введення цього спеціального курсу в усіх навчальних закладах системиосвіти України, започаткування підготовки фахівців зохохрони праці у вищих технічнихучбових закладах,

10.    Забезпечення активної участі профспілок та іншихгромадських формувань, широких кіл трудящих у вирішенні проблем охохрони праці,

11.    створення необхідних передумов для започаткуваннянових громадських інститутів і можливості обрання комісій охорони підприємствата уповноважених трудового колективу з цих питань тощо.

 

В Законі враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій МіжнародноїОрганізації Праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища,регулювання відносин охорони праці передових промислово-розвинених країнах,досвід охорони праці в Ураїні в попередні роки.  

еще рефераты
Еще работы по государству и праву