Реферат: Закон україни про міліцію
РЕФЕРАТ
З А К О Н У К Р А Ї Н И ПР О М І Л І Ц І Ю
Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природнесередовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Основними завданнями міліції є:
-забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законнихінтересів;
-запобігання правопорушенням та їх припинення;
-охорона і забезпечення громадського порядку;
-виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
-забезпечення безпеки дорожнього руху;
-захист власності від злочинних посягань;
-виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
-участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам іорганізаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи,соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськимиорганізаціями й населенням.Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення ізасоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку тазаходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масовоїінформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, щостановлять державну або службовутаємницю. У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій,рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливубудь-яких політичних, громадських об'єднань.
Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цейЗакон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані увстановленому порядку. Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від їїсоціального походження, майнового та іншого стану, расової та національноїналежності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії,статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівникміліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівникміліції повинен виявляти високу культуру і такт.
Міліціяє єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніхсправ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів:
-кримінальної міліції;
-міліції громадської безпеки;
-транспортної міліції;
-державної автомобільної інспекції;
-міліції охорони;
-спеціальної міліції.
Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:
1.забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;
2.виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чиннимзаконодавством;
3.приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративніправопорушення, своєчасно приймати по них рішення;
4.здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, провадити дізнання у межах, визначених кримінально- процесуальним законодавством;
5.припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження усправах по них;
6. виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень,вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; брати участь управовому вихованні населення;
7.проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів,здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено, атакож контроль за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних зпозбавленням волі;
8.виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання та адміністративністягнення;
9.розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду,ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, передбачених
законодавством;
10.виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах своєїкомпетенції рішення прокурора, слідчого, суду;
11.забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху,додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати реєстрацію та облік автомототранспортних засобів, приймати іспити на правокерування транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарськоютехнікою;
Працівникміліції на території України незалежно від посади, яку він займає,місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осібз заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень,рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:
1.вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненнюповноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, якідопустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу;
2.перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясуванняпитання щодо додержання правил, нагляд і
контрольза виконанням яких покладено на міліцію;
3.викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку зматеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без поважнихпричин від явки за викликом піддавати
їхприводу у встановленому законом порядку;
4.виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;
5. використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належатьпідприємствам, установам, організаціям і громадянам , для проїзду до місцяподії, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребуютьневідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їхдоставки в міліцію.
6.користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобамизв'язку, що належать підприємствам, установам, організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, -
заїх згодою;
7.користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановленняобставин вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих,розшуку злочинців, які втекли, осіб,
які пропали безвісти, та з іншою метою, що пов'язана з необхідністюподання допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв'язкуз виконанням міліцією покладених на неї обов'язків.
Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом. Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо
дозволяютьобставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можутьзастосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'югромадян чи працівників міліції. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками
інвалідностіта малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життюі здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройногоопору.
Працівники міліції мають право застосовувати заходифізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припиненняправопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.Працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристроївідволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинкитранспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак.
Працівники міліції як крайній захід мають правозастосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:
1.для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а такожзвільнення заложників;
2.для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їхжиттю або здоров'ю загрожує небезпека.
3.для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ іорганізацій, а також звільнення їх у разі
захоплення;
4. для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;
5. для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втектиз-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї таінших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції.
6.для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїмидіями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.
Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, якасклалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При
затриманнізлочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник міліції запідозрив ускоєнні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці документів упідозрілих осіб, працівник міліції може привести у готовність вогнепальнузброю, що є попередженням про можливість її застосування.
На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими і моральнимиякостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу може бути встановлено іспитовий строк до одного року. Порядок та умовипроходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним КабінетомМіністрів України. При звільненні зі служби в міліції за ініціативою адміністрації у разі відхилення скарги з цього приводу вищестоящими в порядку підлеглості службовою особою чи органом звільненийпрацівник міліції має право оскаржити звільнення в народний суд.Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України
затверджуєтьсяВерховною Радою України. Працівники міліції вправі створювати професійні спілки
Форми і розміри грошового утримання працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечуватидостатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності ікомпенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
Працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади. Законні вимоги працівників міліції є обов'язковими для виконання громадянами іслужбовими особами. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах іпідпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Працівникміліції перебуває під захистом закону. Законом гарантується захист життя,здоров'я, честі, гідності,
майнапрацівника міліції та членів його сім'ї від злочинних посягань та іншихпротиправних дій.
Образапрацівника міліції, опір, погроза, насильство та інші дії, які перешкоджаютьвиконанню покладених на працівника міліції завдань, тягнуть за собоювстановлену законом відповідальність.
Держава гарантує працівникам міліції соціальнийзахист. Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла,встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні
заклади,вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку,передбаченому законодавством України. Жила площа працівникам міліції, в тому числі працюючим на транспорті, надається місцевими Радами народних депутатів, відповідними міністерствами та відомствами у першочерговомупорядку. Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижкапо оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Працівники міліції мають право на одержання кредитів на індивідуальне і кооперативне житловебудівництво в розстрочку на 20 років з погашенням 50 процентів наданої позики за рахунок відповідних фондів Міністерства внутрішніх справ України і місцевих бюджетів. У необхідних випадках особи рядового і начальницького
складунесуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні тасвяткові дні.
Оплатапраці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадитьсявідповідно до вимог законодавства.
Працівник міліції підлягає обов'язковому державному страхуванню. У разі загибелі працівника міліції при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі іззлочинністю сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразовадопомога у розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньоюпосадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника в розмірі місячного посадового окладу.
Контроль за діяльністю міліції здійснюють КабінетМіністрів України, Міністр внутрішніх справ України і в межах своєїкомпетенції Ради народних депутатів.Ради народних депутатів, здійснюючи контроль за роботою міліції, не втручаються в її оперативно-розшукову,кримінально-процесуальну та адміністративну діяльність. Нагляд за додержанням законності у діяльності міліції здійснюють Генеральнийпрокурор України і підлеглі йому прокурори.
Література :
1. “Закон України про міліцію” від 20 грудня 1990 року
(Відомості Верховної Ради 1991, №4)
Із змінами, внесеними згідно із Законами
від19.06.92, ВВР 1992, N 36, ст.526
від26.01.93, ВВР 1993, N 11, ст. 83
від28.06.94, ВВР 1994, N 26, ст.216
від14.03.95, ВВР 1995, N 15, ст.102
від11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст.35 )