Реферат: Непрямые налоги

1.<span Times New Roman"">                     

Cутність і значення непрямих податків. Їх роль уформуванні податкових надходжень до бюджету.

    

    Доходи бюджету відображають економічні відносини, що виникають міждержавою та підприємствами, організаціями та громадянами в процесі формуваннядержавного фонду держави. Формою проявлення цих економічних відносин слугуютьрізні види платежів підприємств, організацій та громадян у державний бюджет, аїх матеріально-речовим втіленням – грошові кошти, мобілізовані в бюджетнийфонд. Бюджетні доходи, з одного боку є результатом розподілення вартостісуспільного продукту між різними учасниками процесу відтворення, а з іншого –виступають об’єктом подальшого розподілу сконцентрованної в руках держави вартості, боостання використовується для формування бюджетних фондів териториального,галузевого та цільового призначення.

    Склад доходів бюждету, форми мобілізації грошових коштів у бюджетзалежать від системи та методів господарювання, а також від економічнихзавданнь, які вирішує суспільство. В нашій державі, де власником переважаючоїдолі засобів виробництва до недавнього часу виступала держава, бюджетні доходибазувались в більшості на грошових накопиченнях державних підприємств. Системаплатежів у період 1930-1990 гг. відрізнялась тим, що мала яскраво виявленийфіскальний характер, була централізованою, будувалась на використанні  індивідуальних ставок. Ці риси відображалиадміністративно-командний підхід мобілізації фінансових ресурсів урозпорядженні держави, свідчили  пропрагнення центру зосередити в своїх руках максимально важливу величину грошовихкоштів.

    Перехід до ринкового способу господарювання потребує використанняекономічних методів керівництва суспільним виробництвом, а неефективність  форм мобілізації частини чистого доходупідприємств у бюджет, які використовувались раніше, обумовила зміни системидоходних надходжень – вона стала будуватись на базі податкових платежів;взаємовідносини підприємств з бюджетом були переведені на правову основурегульовану законодавством.

    Податки, як особлива сфера виробничих відносин, є своєрідною економічноюкатегорією. Податки виражають реально існуючі грошові відносини, якіпроявляються під час використання частини національного доходу назагальнодержавні потреби.

    Економічна сутність податків характеризується грошовими відносинами, якісклалися між державою та юридичними та фізичними особами. Ці грошові відносиниоб’єктивно обумовлені та мають специфічне суспільне призначення-мобілізаціюгрошових коштів у розпорядження держави. Тому податок може розглядатися вякості економічної категорії, якій притаманні дві функції – фіскальна таекономічна (іноді замість економічної виділяють регулюючу функцію).

    За допомогою фіскальної функції формується бюджетний фонд. Податкибезпосередньо зв’язані з розподільчою функцією фінансів у частині перерозподілу створеногоВНП між державою та юридичними та фізичними особами. Одночасно вони виступаютьметодом централізації ВНП у бюджеті на загальнодержавні потреби. Фіскальнафункція є важливою в характеристиці сутності податків, вона визначає їхсуспільне призначення. Дивлячись на цю функцію держава повинна отримувати непросто достатньо податків, а головне – надійних податків. Податкові надходженняповинні бути постійними, стабільними, рівномірно розподілятися у регіональномупросторі.

    Постійність означає, що податки повинні надходити до бюджету не увигляді разових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно на протязібюджетного року в чітко встановлені строки. Так як призначення податків лежитьу забезпеченні  видатків держави, тостроки їх надходжень повинні бути узгоджені з термінами фінансування видатківбюджету.

    Стабільність надходжень визначається високим рівнем гарантій того, щопередбачені законом про бюджет на поточний рік доходи будуть отримані в повномуобсязі. Нема сенсу встановлювати такі податки, які таких гарантій не дають, такяк тоді невизначеною стає вся фінансова діяльність держави. 

     Рівномірність розподілення податків у територіальному розрізі необхіднадля забезпечення достатніми доходами всіх ланок бюджетної системи. Без цьоговиникає потреба в значному перерозподілі грошових коштів між бюджетами, щопонижує рівень автономності кожного бюджету, ступінь регіональногосамоврядування та самофінансування.

    Податки характеризуються рухом вартості від юридичних та фізичних осібдо держави. Їх сплата призводить до зменшення доходів платників, причому об’єктивно коженплатник зацікавлен сплатити якомога меншу суму податків. Таким чином в сутністькожного податку покладена економічна або регулююча функція. Її суть полягає увпливі податків на різні сторони діяльності платників податків. Так якрегулююча функція є об’єктивним явищем, то вплив податків здійснюється незалежновід бажання держави, яка їх встановлює. Разом з тим, держава може свідомовикористовувати податки з ціллю регулюиання певних процесів усоціально-економічному житті суспільства. Реалізуючи цю функцію, держававпливає на виробництво, стимулюючи або стримуючи його розвиток, посилюючи абопослаблюючи накопичення капіталу, розширюючи або зменшуючи платоспроможнійпопит населення.

    Використання податків в якості фінансових регуляторів- дуже складна татонка справа. Тут не може бути основного та другорозрядного – все головне.Іноді незначні деталі в оподаткуванні можуть значним чином змінити зміст впливуподатку: зробити його прямо протилежним у порівнянні з передбаченим. Проблемаполягає в тому, що податки торкаються всього суспільства, а це — безмежна  гама інтересів, врахувати які дуже важко, алевкрай необхідно. Не може бути оцінки регулюючої функції по сальдовому методу –чого більше: позитивного або негативного. Сама по собі наявність негативноговпливу, навіть незначного, свідчить про недолік того чи іншого податка.

    Податки та їх функції відображають базисні відносини, які використовуєдержава у податковій  політиці черезширокий арсенал надбудовних інструментів ( податкові ставки, спосібоподаткування, пільги тощо).        

    Конкретними формами прояву категорії податку є всі види податковихплатежів, які встановлені законодавством. З організаційно-правової точки зоруподаток – це обов’язкова плата, яка надходить до бюджетних фондів у встановленомузаконодавством розмірі та встановлені строки. Сукупність різних видів податків,у побудові та методах розрахунку яких реалізуються певні принципи, утворюєподаткову систему держави.

    Податки є економічною базою функціонування держави та важливою формоюрегулювання ринкових видносин. Податки – основний доход державного бюджету. Всвіті вони складають від 80% до 97% доходної частини державного бюджету. Все,що зв’язано з потребами держави, заключено у податках.

    Податки – це плата суспільству за виконання державою її функцій, цевідрахування частини валового національного продукту на суспільні потреби, беззадоволення яких існування сучасного суспільства неможливе. Податкивстановлюються для утримання державних структур і для фінансового забезпеченнявиконання функцій держави – управління, оборона, соціальні та економічніфункції.

    Податкова система більшості країн світу, в тому числі й України,будується на на сполученні між прямими та непрямими податками. Першівстановлюються безпосередньо на доход чи майно платників податків, другівключаються у вигляді надбавки у ціну товару або тарифу на послуги тасплачуються споживачами. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникаютьміж державою та платником податків, які сплачують податок безпосередньо вбюджет; при непрямому оподаткуванні – суб’єктом цих відносин стає продавець товаручи послуги, який виступає посередником між державою і платником податку(споживачем).

    Використання в єдиній системі різномонітних по об’єктамоподаткування та методам розрахунків прямих и непрямих податків, дає змогудержаві повніше реалізувати на практиці обидві функції податків – фіскальну таекономічну; під впливом податків опиняються майно підприємств і громадян, різнівиди ресурсів, що споживаються в процесі виробництва, робоча сила, отриманийдоход.

    В залежності від характеру торгівельної діяльності, яку проводять суб’єктиекономічної діяльності непрямі податки поділяються на дві групи. Внутрішняторгівля пов’язана з використанням двох видів непрямих податків: акцизів і фіскальноїмонополії. Зовнішня торгівля пов’язана з використанням мита на товари, які експортуютьсяабо імпортуються.

    Акцизи – непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки доринкової ціни. Вони характерні для системи ринкового ціноутворення, в якомудержава прямо не втручається в цей процес.

    В залежності від метода встановлення надбавки розрізняють фіксовані йпропорційні ставки акцизів. Фіксовані – встановлюються в грошовому вимірі наодиницю товару. Вони не залежать від ціни та якості товару. Пропорційні ставкиакцизу встановлюються у процентах до обороту реалізації. У відмінності відфіксованих ставок вони реагують на коливання ринку. В залежності від обсягівподатків на товари пропорційні акцизи поділяються на специфічні тауніверсальні.

    Специфічні акцизи встановлюються на окремі види товарів з ціллюобмеження їх рентабельності, а також з ціллю обмеження випуску та експортушкідливих товарів (наприклад, тютюнові вироби). Універсальні акцизивстановлюються для всього обсягу реалізації. Історично, спочатку виниклиспецифічні акцизи, а потім коло підакцизних товарів розширився на стільки, щораціонально було встановити один акциз на весь обсяг товарів, щореалізуються.Цей акциз прийняв назву універсального. Прикладом специфічнихакцизів на Україні може слугувати акцизний збір, а універсальних – податок надодану вартість.

    Іншим видом непрямого оподаткування є фіскальна монополія. Якщо привикористанні акцизів держава встановлює фіксовану надбавку до ринкової ціни, тофіскальна монополія полягає в тому, що держава встановлює таку ціну, яказабезпечуе йому необхідні надходження. Економічний зміст фіскальної монополії –прибуток держави від реалізації монопольних товарів. Монополія держави можебути повною або частковою. При повній монополії держава має ексклюзивне правона виробництво та реалізацію окремих товарів. При частковій монополії державамонополізує або тільки процес виробництва, або процес ціноутворення тареалізацію. Зараз, як правило, фіскальна монополія в країнах з ринковоюекономікою не використовується. Приклад фіскальної монополії можна побачити векономіці СРСР, де держава монополізувала виробництво, ціноутворення тареалізацію, як предметів першої необхідності, так і предметів розкоші.

    Третім видом непрямих податків є мито, яке стягується при переміщеннітоварів через кордон держави. Історично, багато країн отримували доход відвикористання свого вигідного географічного положення.

    Значнішим серед непрямих податків, які використовують на Україні єподаток не додану вартість. Цей податок був введений у 1992р. і разом закцизним збором кількісно замінив раніше існуючі податок з обороту та податок зпродаж. Податок з обороту, оснований на застосуванні фіксованих оптових тароздрібних цін, в умовах їх лібералізації, вже не міг иснувати, тому йогозамінили податком на додану вартість. Однак стягнення ПДВ у 1992р. відобразилосуттєвий недалік введеной податковой системи – слабке поєднання між собоюокремих її елементів, яке допускало можливість оподаткування одних і тих же об’єктів. У майбутньому, розвиваючи систему непрямогооподаткування, слід обережно звертатися з непрямим оподаткуванням, невмілезастосування яких може привести до різкого погіршення матеріального становищазначної частини громадян.

    Одночасно з ПДВ в системі непрямого оподаткування використовуютьсяакцизи, які встановлюються на окремі види товарів. Їх введення у 1992р. булообумовлено відміною податку з обороту. Також до системи непрямого оподаткуваннявідноситься мито.

    Застосуємо комплексний підхід до розгляду непрямих податків. Непряміподатки встановлюються в цінах товарів і їх розмір не залежить прямо віддоходів платників. Підкреслюємо, тільки прямо, так як непрямі податкивключаються до ціни товару, то в абсолютному розмірі їх сплачує більше той, хтобільше споживає, а більше споживає той, хто має більш високі доходи.

    У недалекому минулому, непрямі податки розглядались лише з негативноїточки зору. Але характеризувати непрямі податки тільки як фінансовий тягар длянаселення – безглуздо, так як таким є всі податки. Мова може йти тільки проодне: наскільки вони торкаються різних верств населення та як виконують своєпризначення.

    Перевага непрямих податків пов’язано в першу чергу з їх роллю у формуванні доходівбюджету. Однак це не говорить про те, що вони не виконують регулюючої функції.При вмілому їх використанні, непрямі податки можуть бути ефективним засобомрегулювання економіки.

    По-перше, непрямим податкам характерне швидке надходження до бюджету.Відбулась реалізація – проводиться перерахування ПДВ та акцизного збору вбюджет. Це, в свою чергу, дає кошти для фінансування витрат.

    По-друге, так як непрямі податки охоплюють товари громадськогоспоживання та послуги, то існує висока вирогідність їх повного або майжеповного надходження, а зупинити процес споживання товарів та послуг неможливо.

    По-третє, споживання більш-менш рівномірне у териториальному розрізі, атому непрямі податки знімають напругу в міжрегіональному розподіленні доходів.Якщо доходи бюджету базуються на доходах підприємств, то внаслідокнерівномірності економічного розвитку виникає проблема нерівноцінності доходноїбази різних бюджетів. Без використання непрямих податків виникають труднощі взбалансуванні місцевих бюджетів.

    По-четверте, непрямі податки суттєво впливають на саму державу.Використовуючи всі свої можливості та інструменти, вона повина забезпечуватипевні умови для розвитку виробництва та сфери послуг, так як чим більше обсягреалізації тим більші надходження до бюджету. Проблемою тут може бути лишеправильний вибір товарів на які розповсюджуються непрямі податки.

    По-п’яте, непрямі податки впливають наспоживача. При вмілому їх використанні держава може регулювати процесспоживання, стримуючи його водному напрямку та стимулюючи в іншому. Такерегулювання повинно бути відкритим, тому що незавжди інтереси держави співпадаютьз інтересами суспільства. Таке регулювання, в той же час, ніколи не зможезадовільнити інтереси всіх верств населення. Однак це регулювання необхідно,тому диференціація ставок акцизного збору в Україні виправдана. Разом з тимслід сказати, що єдина для всіх товарів ставка ПДВ знижуе його регулюючу роль.Світовий досвід переконує доцільність використання декількох різних ставок.Структура споживання різних верств населення суттєво відрізняється, томупринцип справедливості оподаткування може бути реалізован через диференційовнийпідхід до встановлення непрямих податків на окремі види товарів, робот, послуг.Однак тут теж існують деякі обмеження. Встановлення більш високих ставок тількина товари першої необхідності та предмети розкоші звужує сферу непрямогооподаткування та зменшує податкові надходження в бюджат. Навпаки, навітьневисокий рівень непрямого оподаткування товарів щоденного попиту забезпечитьдержаві постійні та стабільні надходження, так як постійним, стабільним тазначним є суспільне споживання.

    З точки зору рішення фіскальних завданнь непрямі податки завждиєфективніші ніж прямі. Це пов’язано з цілим рядом причин. Одна з головних причинполягає в різних базах оподаткування: прибутку чи доходу – при прямомуоподаткуванні, обсягу та структури споживання – при непрямому. Відомо, щоекономічний розвиток всіх без винятку країн має циклічний характер з тим чиіншим періодом коливаннь, економічне зростання чергується з спадами векономічному розвитку. Саме в період кризисного падіння економіки, колизменшуються макроекономічні показники розвитку, відбувається зменшення базиоподаткування, що призводить при незмінних ставках до зменшення доходівбюджету. Практика свідчить, що база прямих податків є більш чутливою до змін вєкономічному розвитку, ніж база непрямих податків.

    З точки зору впливу на економічний розвиток прямі податки традиційно пов’язують ізстимулами і антистимулами для трудової та підприємницької діяльності, непрямі –з їх впливом на ціни. Очевидно, що непрямі податки здійснюють тим більший впливна загальний рівень цін, чим більший обсяг вироблених в країні товарів вониохоплюють, чим вищє їх ставки. Дослідження економістів свідчать про те, щовведення непрямих податків або збільшення їх ставокможе привести до підвищеннязагальногорівня цін в країні, навіть при незмінності всіх основних економічнихфакторах. Тому, як свідчить зарубіжний досвід, їх намагаються вводити тільки вперіод економічної стабільності.

      

        

           

  

                                           

еще рефераты
Еще работы по государственному регулированию, таможне, налогам