Реферат: Водопостачання, водовідведення та поліпшення якості води

--PAGE_BREAK--Середньодобова витрата води на гуртожиток:


Q гур.доб.порівн = qн ´N ´10-3= 70 ´2100 ´10-3= 147 м3/ доб.
Середньодобова витрата води на ПТУ:
Qтехнік.доб.порівн= qн ´N ´10-3=10Ч1000Ч10-3=10 м3/ доб.
Середньодобова витрата води на інститут:
Qін-тдоб.порівн= qн ´N ´10-3=10Ч2200Ч10-3=22 м3/ доб.


Середньодобова витрата води житлового сектора знайдемо, як різницю між витратою на господарсько — питні потреби населеного пункту й витратою на суспільні будинки.
Q жит.с.доб.порівн = Q к.с.доб.порівн — SQ сус.буд.доб.порівн= 1926 – (7+35+ 147+90+10+22) =1615 м3/доб
Середньодобова витрата води на господарсько-питні потреби промислового підприємства по видах цехів знаходимо, як суму витрат води, споживаних у кожну зміну й обумовлених по формулі(1),:
Q див = qн ´Nсм.´10-3 ,
де qн — норми витрати холодної води в л/ доб. на одного працюючого по видах цехів, прийнята відповідно до додатка 3; Nсм. — число людей, що працюють на підприємстві в кожну зміну по видах цехів (див. завдання).

Гарячі цехи:
1 зміна Q х.п.1 див.= 21 ´300 ´10-3= 6,3 м3/ доб;

2 зміна Q х.п.2 див.= 21 ´300 ´10-3= 6,3 м3/ доб;

3 зміна Q х.п.3 див.= 21 ´300 ´10-3= 6,3 м3/ доб.

Q гор.ц.доб.ср = SQ х.п.див. = 6,3 + 6,3 + 6,3 = 18,9 м3/діб.
Інші цехи:
1 зміна Q х.п.1 див.= 14 ´800 ´10-3= 11,2 м3/ доб;

2 зміна Q х.п.2 див.= 14 ´800 ´10-3= 11,2 м3/ доб;

3 зміна Q х.п.3 див.= 14 ´700 ´10-3= 9,8 м3/ доб.

Q ост… ц.добср = SQ х.п.див. = 11,2+11,2 + 9,8 =32,2 м3/доб.

Середньодобова витрата води на виробничі (технологічні) потреби промислового підприємства також визначаємо, як суму витрат води, споживаних у кожну зміну й обумовлених по формулі (1), де qн — норма витрати води в л на одиницю продукції що випускається (див. завдання); Nсм. — кількість продукції, що випускається підприємством, по змінах (див. завдання);
1 зміна Q техн.1 див.= 10´500 ´10-3= 50м3/ діб;

2 зміна Q техн.2 див.= 10´500 ´10-3= 50м3/ діб;

3 зміна Q техн.3 див.= 10´500 ´10-3= 50м3/ діб.

Q техн.доб.порівн = SQ техн.див. = 50 + 50 + 50= 150 м3/діб.
Середньодобова витрата води на користування душем знаходять виходячи з кількості робітників, що користуються душем у максимальну зміну й групи виробничого процесу. Розрахункове число людей на одну душову сітку визначають виходячи із санітарних характеристик виробничого процесу (додаток 4). У нашому випадку в максимальну зміну працює 1000 чоловік, з них 30% користується душем. Відповідно до додатку 4 приймемо на одну душову сітку 7 чоловік. Тоді потрібна кількість душових сіток по формулі (2) буде дорівнювати:
nдуш = Nмакс / Nн ,= 396/ 7 = 57, (2)
де Nмакс – кількість робітників, що користуються душем у максимальну зміну;

Nн – розрахункове число людей на одну душову сітку.

Середньодобова витрата води на душ визначимо з вираження (3)
Q душ.доб порівн = 0,75´qн ´nдуш´nзм´10-3, (3)


де qн – норма витрати води на одну душову сітку, рівна 230 л/год по холодній воді; nсм – кількість змін роботи в добу; 0,75 – коефіцієнт, що враховує час користування душем (45 хвилин після закінчення зміни).
Q душ.доб.порівн = 0,75´qн ´nдуш´nзм´10-3= 0,75 ´230 ´57 ´3 ´10-3= 29,4 м3/доб,
1.2 Визначення максимальних і мінімальних добових витрат води
Розрахункові витрати води на добу найбільшого водоспоживання на господарсько-питні й комунальні потреби слід визначати по формулі (4):
Qдоб.макс = Kдоб.макс´Qдоб.ср, (4)
де Кдоб — коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання, що враховує уклад життя населення, режим роботи підприємств, ступінь благоустрою будинків, зміни водоспоживання по сезонах року й дням тижня. Згідно СНІП 2.04. 01-85 Kдоб.макс = 1,1...1,3

Приймаємо Kдоб.макс = 1,1 так як заданий ступінь благоустрою споруд є найвищим, а чим вище ступінь благоустрою, тим рівномірніше споживання води протягом доби.

Для всіх інших категорій водоспоживачів максимальне й мінімальне добове споживання води можна прийняти рівним середньому.

Результати розрахунку зводимо в таблицю 1.
1.3 Визначення розрахункових годинних витрат
Розподіл витрат води по годинах доби в населеному пункті, на промисловому підприємстві, а також у суспільних спорудах приймаємо на підставі розрахункових графіків водоспоживання. При цьому постараємося уникнути збігу за часом максимальних відборів води з мережі на різні потреби. Наприклад, обсяг води, необхідний для користування душем на промисловому підприємстві будемо запасати в спеціальних баках, що акумулюють. Розрахункові графіки водоспоживання приймемо на підставі досвіду експлуатації аналогічних об'єктів (населених пунктів, промислових підприємств, суспільних споруд). Так, наприклад, розрахункові графіки годинного водоспоживання на господарсько-питні потреби населення (жилий сектор) виберемо по величині максимального коефіцієнта годинної нерівномірності водоспоживання:


    продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 1. Визначення розрахункових добових витрат води
Найменування

водоспоживачів

Одиниці вимірювання

Норма

споживання,

л/добу

Кількість

споживачів,

чол
Qдоб.ср
Qдоб.max

м3/ діб

А. Жилий і комунальний сектор

1 житель

180

10700

1926

2118,6

Готель

1 житель

90

1000

90

99

Дитячий садок

1 дитина

70

500

35

38,5

Гуртожиток

1 житель

70

2100

147

161,7

Школа

1 дитина

10

700

7

11

Університет

1 студент

10

2200

22

24,2

ПТУ

1 студент

10

1000

10

11

Житловий сектор







1615

1773,2

Б.Промисловий сектор







230,5

230,5

Хоз.питні потреби

Гарячі цехи

1 зміна

2 зміна

3 зміна

Інші цеха

1 зміна

2 зміна

3 зміна

1 працюючий


21

21

21
14

14

14


300

300

300
800

800

700


6,3

6,3

6,3
11,2

11,2

9,8


6,3

6,3

6,3
11,2

11,2

9,8

Технологічні потреби

1 зміна

2 зміна

3 зміна

Одиниця

продукції



100

100

100



500

500

500



50

50

50



50

50

50

Витрата води на душ

1 душова

сітка

230

57

29,4

29,4

Усього по населеному пункту
А + Б
2156,5

2349,1
    продолжение
--PAGE_BREAK--


К год… макс = aмакс.<img width=«13» height=«13» src=«ref-1_1568760164-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025"> bмакс., (5)
де aмакс — коефіцієнт, що враховує ступінь благоустрою споруд, режим роботи підприємств і інші місцеві умови. Згідно [1] (Додаток 5) aмакс = 1,2…1,4. Для заданого ступеню благоустрою споруд (централізоване гаряче водопостачання приймемо aмакс = 1,2. bмакс — коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті, прийнятий по додатку 5. У нашому випадку, для населеного пункту із числом жителів 10 тисяч чоловік коефіцієнт bмакс = 1,3.
К год… макс = aмакс.<img width=«13» height=«13» src=«ref-1_1568760164-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026"> bмакс.= 1.2 <img width=«13» height=«13» src=«ref-1_1568760164-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027"> 1,3 = 1,56.
Для інших водоспоживачів відповідно до норм величиниК год… макс вважають постійною і не розраховують.Режими водоспоживання для різних категорій водоспоживачів наведені в додатках 6...8. Вони показують розподіл води по годинах доби від максимальної добової витрати у відсотках. Тоді погодинну витрату води за добу можна визначити по формулі:
Qгод… = Qдрб.макс<img width=«13» height=«13» src=«ref-1_1568760164-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">р / 100, (6)
де      р — відсоток добового споживання для конкретної години доби.

Режим споживання води на технологічні потреби підприємства вважаємо рівномірним протягом зміни. Не забудемо, що перша зміна починається в 8 годин ранку.

Запас води на душ створюємо за рахунок нагромадження води в баку-акумуляторі. Час заповнення бака-акумулятора приймаємо рівним 4 годинникам протягом кожної зміни (додаток 9). Тоді годинна витрата води на поповнення запасу води на душ буде дорівнювати:
Q душгод… = Q душ доб.макс / (nсм.´t) = 29,4 / (3´4) = 2,45 м3/год. (7)
Заповнення баків — акумуляторів будемо проводити в години що не співпадають за часом з максимальними відборами води з мережі.

Всі розрахунки зводимо в табл.2. У графі 27 обчислені обсяги води, що витрачаються населеним пунктом, за наростаючим підсумком. Ці дані нам будуть потрібні при визначенні регулюючого обсягу бака водонапірної башти.

Підсумовуючи по горизонталі витрати всіх водоспоживачів, одержимо розподіл максимальної добової витрати населеного пункту по годинах доби. Виділимо рядок, у якій годинна витрата населеного пункту максимальна. Година, якій відповідає цей рядок (з21 до 22 годин), буде розрахунковим, а всі витрати, що входять у цей рядок, називаються розрахунковими витратами. По цих витратах роблять гідравлічний розрахунок магістральної водогінної мережі населеного пункту. Однак, максимальні годинні витрати окремих споживачів можуть бути більше розрахункових. Тому для окремих споживачів крім розрахункових витрат води варто визначати максимальні витрати, за якими підбирають діаметри труб відгалужень, що подають воду з магістральної мережі безпосередньо до споживача.

Отримані розрахункові й максимальні витрати зведемо в табл.3.
Таблиця 2. Визначення розрахункових годинних витрат на добу максимального водоспоживання
Години

доби

Житловий

сектор

Готель

Дитячий садок

Гуртожиток

Година

%

м3/год

%

м3/год

%

м3/год

%

м3/год

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0-1

2,44

43,26

0,2

0,19

-

-

0,15

0,24

1-2

1,36

24,11

0,2

0,19

-

-

0,15

0,24

2-3

1,26

22,34

0,2

0,19

-

-

0,15

0,24

3-4

1,36

24,11

0,2

0,19

-

-

0,15

0,24

4-5

1,61

28,55

0,5

0,49

-

-

0,15

0,24

5-6

2,75

48,76

0,5

0,49

-

-

0,25

0,41

6-7

4,13

73,23

3,0

2,97

5,0

1,92

0,30

0,48

7-8

5,33

94,51

5,0

4,95

3,0

1,15

30,0

48,51

8-9

6,42

113,83

8,0

7,92

15,0

5,77

6,80

11,00

9-10

6,24

110,65

10,0

9,9

5,5

2,11

4,60

7,43

10-11

5,52

97,88

6,0

5,94

3,4

1,31

3,60

5,82

11-12

4,92

87,24

10,0

9,9

7,4

2,85

2,00

3,23

12-13

3,82

67,74

10,0

9,9

21,0

8,08

3,00

4,85

13-14

3,58

63,48

6,0

5,94

2,8

1,08

3,00

4,85

14-15

3,32

58,87

5,0

4,95

2,4

0,93

3,00

4,85

15-16

4,06

71,99

8,5

8,41

4,5

1,73

3,00

4,85

16-17

4,51

79,97

5,5

5,44

4,0

1,54

4,00

6,47

17-18

4,29

76,07

5,0

4,95

16,0

6,16

3,60

5,82

18-19

5,72

101,42

5,0

4,95

3,0

1,15

3,30

5,34

19-20

5,70

101,07

5,0

4,95

2,0

0,77

5,00

8,09

20-21

6,07

107,63

2,0

1,98

2,0

0,77

2,60

4,20

21-22

6,67

118,27

0,7

0,69

3,0

1,15

18,6

30,07

22-23

5,88

104,26

3,0

2,97

-

-

1,60

2,59

23-24

3,04

53,90

0,5

0,49

-

-

1,00

1,61

Разом

100

1773,2

100

99

100

38,5

100

161,7



Години

доби

Університет

ПТУ

Школа

Година

%

м3/год

%

м3/год

%

м3/год

11

12

13

14

15

16

17

0-1

0,1

0,02

0,1

0,01

0,15

0,01

1-2

0,1

0,02

0,1

0,01

0,15

0,01

2-3

0,1

0,02

0,1

0,01

0,15

0,01

3-4

0,1

0,02

0,1

0,01

0,25

0,02

4-5

0,1

0,02

0,1

0,01

0,3

0,03

5-6

0,25

0,06

0,5

0,06

0,5

0,05

6-7

0,3

0,7

0,7

0,08

0,5

0,05

7-8

25

6,05

21

2,31

0,6

0,06

8-9

6,8

1,65

11,86

1,30

0,6

0,06

9-10

4,6

1,11

10,3

1,13

4,0

0,4

10-11

3,6

0,88

7,25

0,8

7,0

0,78

11-12

2,25

0,54

5,63

0,61

20,5

2,26

12-13

11,5

2,8

12,65

1,39

25,0

2,75

13-14

11,0

2,66

12,01

1,32

10,02

1,10

14-15

3,5

0,84

5,0

0,55

10,0

1,1

15-16

3,0

0,72

4,75

0,52

9,8

1,08

16-17

4,0

0,96

2,05

0,22

4,0

0,44

17-18

8,6

2,08

1,35

0,15

3,0

0,33

18-19

3,3

0,8

1,25

0,14

1,39

0,15

19-20

5,0

1,21

0,7

0,08

1,39

0,15

20-21

3,2

0,77

0,7

0,08

0,3

0,03

21-22

1,6

0,38

0,6

0,07

0,2

0,02

22-23

1,0

0,24

0,6

0,07

0,1

0,01

23-24

1,0

0,24

0,6

0,07

0,1

0,01

Разом

100

24,2

100

11

100

11



Години

доби



Промислове підприємство

(Q

попер.

Витрата

на

душ

(Q

остаточ.

W

Гос.питні потреби

Техн.

потреби

Гар. цехи

Інші цехи

Година

%

м3/год

%

м3/год

м3/год

м3/год

м3/год

м3/год

м3

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

0-1

12,05

0,76

6,25

0,68

6,25

51,42

-

51,42

51,42

1-2

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

32,93

2,45

35,38

86,8

2-3

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

31,16

2,45

33,61

120,41

3-4

12,05

0,76

18,75

2,01

6,25

33,61

2,45

36,06

156,47

4-5

12,05

0,76

6,25

0,68

6,25

37,03

2,45

39,48

195,95

5-6

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

58,18

-

58,18

254,13

6-7

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

87,78

-

87,78

341,91

7-8

15,65

0,98

18,75

2,01

6,25

166,78

-

166,78

508,69

8-9

12,05

0,76

6,25

0,68

6,25

149,22

-

149,22

657,91

9-10

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

141,08

-

141,08

798,99

10-11

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

121,76

-

121,76

920,75

11-12

12,05

0,76

18,75

2,01

6,25

115,65

-

115,65

1036,4

12-13

12,05

0,76

6,25

0,68

6,25

105,2

2,45

107,65

1144,05

13-14

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

88,78

2,45

91,23

1235,28

14-15

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

80,44

2,45

82,89

1318,17

15-16

15,65

0,98

18,75

2,01

6,25

98,54

2,45

100,99

1419,16

16-17

12,05

0,76

6,25

0,68

6,25

102,73

2,45

105,18

1524,34

17-18

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

103,91

2,45

106,36

1630,7

18-19

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

122,3

2,45

124,75

1755,45

19-20

12,05

0,76

18,75

2,01

6,25

125,34

-

125,34

1880,79

20-21

12,05

0,76

6,25

0,68

6,25

123,15

-

123,15

2003,94

21-22

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

159

-

159

2162,94

22-23

12,05

0,76

12,50

1,34

6,25

118,49

-

118,49

2281,43

23-24

15,65

0,98

18,75

2,01

6,25

65,56

2,45

68,01

2349,1

Разом

300

18,90

300

32,2

150



29,4

2349,1





Таблиця 3. Розрахункові й максимальні витрати води на добу максимального водоспоживання



Для зручності наступних обчислень витрати води в табл.3 наведені в м3/год і в л/с. (1 л/с = 3,6 м3/год).


2.                Побудова графіку погодинного водоспоживання води за добу для населеного пункту
Графік погодинного водоспоживання води за добу для населеного пункту будуємо, відкладаючи по осі ординат години доби, а по осі абсцис погодинні витрати води в населеному пункті (табл.2, стовпець 26). Побудований графік наведений на мал.2.



Мал.1. Графіки водоспоживання населеного пункту й подачі води насосними станціями: 1 – графік добового водоспоживання; 2 — графік подачі води насосною станцією першого підйому; 3 — графік подачі води насосною станцією другого підйому.




3.               
Визначення режиму роботи насосних станцій

Для насосної станції першого підйому (НС I) режим роботи протягом доби призначаємо рівномірним.
Qнс1год.= Qнпдоб.макс./ 24 = 2349,1/24 = 97,88 м3/год, (8)
де Qнпдоб.макс – максимальна добова витрата населеного пункту.

Для насосної станції другого підйому (НС II) графік подачі води, по можливості, повинен збігатися із графіком водоспоживання населеного пункту. Аналізуючи графік водоспоживання приймемо три розрахункових режими роботи НС II (може бути і менше і більше). Перший режим — мінімальна подача води в період з 0 до 6 годин. Другий режим — середня подача води в періоди з 6 до 7, з 12 до 18 і з 23 до 24 годин. Третій режим — максимальна подача води в періоди з 7 до 12 і з 18 до 23 години. Співвідношення між подачами приймемо:
Q нсII год.макс / Q нсII год.хв = 3

Q нсII год.порівн / Q нсII год.хв = 2
Ці співвідношення можуть бути й іншими, але, при використанні однакових насосів, обов'язково кратними 1; 1,5; 2; 2,5; 3; 3,5 і т.д. Наприклад, якщо при мінімальній подачі буде працювати два насоси, а при максимальній — п'ять, то співвідношення між подачами складе 2,5.

Подачу одного насоса визначимо по формулі:
Qгод.нас = Q нп год.макс / å(n i ´ti), (9)
де n i – кількість працюючих насосів; t i – час роботи даної кількості насосів у годинах доби.

У першому наближенні будемо вважати, що мінімальну подачу здійснює один насос, тоді при середній подачі необхідно два насоси, а при максимальної — три.

Qгод.нас = 2349,1/ (1´6+2´8+3´10) = 45,2 м3/год.

Прийняті графіки подачі насосних станцій наведені на мал.1.




4.                Визначення об’єму резервуарів чистої води і об’єму бака водонапірної башти
4.1 Визначення об’єму резервуарів чистої води
Об’єм резервуарів чистої води (РЧВ) знайдемо, як суму трьох обсягів води: регулюючого обсягу, запасного обсягу на власні потреби очисних споруд і недоторканного запасу води на протипожежні потреби.
    продолжение
--PAGE_BREAK--Регулюючий обсяг визначаємо як подачу води в РЧВ (подача НС I) і відбір води із РЧВ (подача НС II). Розрахунок проводимо табличним способом (табл.4). Заносимо в графу 3 в інтегральному (сумарному) виді подачу НС I, а в графу 4 — НС II. Різниця між ними дає нам поточне значення обсягу води акумульованого в резервуарах чистої води. Шуканий регулюючий обсяг одержимо, як суму максимального позитивного і максимального негативного (по абсолютній величині) значень поточного обсягу води в резервуарах. Негативних значень може й не бути.
Wрчврег.= 323,56+ 8,67= 332,32 м3.

Запасний обсяг води на власні потреби очисних споруд орієнтовно приймемо рівним 7% від добового споживання води:

Wрчво.с.= 0,07 ´2349,1= 164,4 м3.

Недоторканий запас води на протипожежні потреби знайдемо по формулі:
Wрчвпож.= SW + 3(3,6 ´nпож´qпож – Qнс1ч), (10)
де SW – максимальна сума споживання води за третю годину підряд (за графіком водоспоживання це період з 7 до 10 годин); nпож – розрахункова кількість одночасних пожеж; qпож – розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння в л/с; Qнс1год – подача насосної станції першого підйому в м3/год.

Wрчвпож.= (166,78+149,22 +141,08) + 3(3,6 ´2 ´15 – 97,88) = 487,44м3.
Wрчв = Wрчврег. + Wрчво.с. + Wрчвпож. =164,4+ 487,44 + 332,32= 984,16 м3.
Таблиця 4. Визначення регулюючих обсягів резервуарів чистої води й бака водонапірної башти

Години

доби

Обсяг споживання

Обсяг подачі НС I

Обсяг подачі

НС II

Зміна обсягу води в РЧВ

Зміна обсягу води у ВБ

Година

м3

м3

м3

м3

м3

1

2

3

4

5

6

0-1

51,42

97,88

45,2

52,68

-6,22

1-2

86,8

195,76

90,4

105,36

3,6

2-3

120,41

293,64

135,6

158,04

15,19

3-4

154,47

391,52

180,8

210,72

26,33

4-5

195,95

489,5

226

263,5

30,05

5-6

254,13

587,28

271,2

316,08

17,07

6-7

341,91

685,16

361,6

323,56

19,69

7-8

508,69

783,04

497,2

285,4

-11,49

8-9

657,91

880,92

632,8

248,12

-25,11

9-10

798,99

979,8

768,4

210,4

-30,59

10-11

920,75

1076,68

904

172,68

-16,75

11-12

1036,4

1174,56

1039,6

134,96

3,2

12-13

1144,05

1272,44

1130

142,44

-14,05

13-14

1235,28

1370,32

1220,1

150,22

-15,18

14-15

1318,17

1468,2

1310,8

157,4

-7,37

15-16

1419,16

1566,08

1401,2

164,88

-17,96

16-17

1524,34

1663,96

1491,6

172,36

-32,74

17-18

1630,17

1761,84

1582

179,84

-48,17

18-19

1755,45

1859,72

1717,6

142,12

-37,85

19-20

1880,79

1957,6

1853,2

104,4

-27,59

20-21

2003,94

2055,48

1988,4

67,08

-15,54

21-22

2162,91

2153,36

2124,2

29,16

-38,71

22-23

2281,43

2251,24

2262

-8,76

-21,43

23-24

2349,1

2349,1

2349,1





Регулюючий обсяг

332,32

78,22


4.2 Визначення числа й розмірів резервуарів чистої води
Число резервуарів має бути, по можливості, найменшим, але не менш двох. По додатку 10 підбираємо кількість і розміри підходящих за обсягом типових резервуарів для води. Вибираємо два круглих резервуара зі збірного залізобетону місткістю в 500 м3 (Діаметр одного резервуара 12 м, висота 4,8м). Резервуари роблять напівзаглибленими із захисним насипом зверху. Відповідно до розрахункової схеми резервуару (рис.2) визначимо максимально можливу глибину води в ньому й проведемо висотну прив'язку.
<img width=«519» height=«248» src=«ref-1_1568776853-14603.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033">

Рис.2. Розрахункова схема резервуара чистої води.
Тому що ми маємо два однакових резервуара, по об’єму, розглянемо їх водночас (кожен на 500 м3 ):

Максимальна глибина води в резервуарі:
h = 4Wрчв / npD2 = 4 ´984,16/2 ´3,14 ´122 = 4,35 м.
Оцінка поверхні землі в місці розташування резервуарів, відповідно до плану населеного пункту (мал.1), становить 42м. Оцінка дна резервуара буде дорівнювати:


Ñдна РЧВ= Ñпов. землі– H/2 = 42 –4,8/2 = 39,6 м.
Оцінка максимального рівня води:
Ñводи макс = Ñдна РЧВ + h = 39,6 + 4,35 = 43,95 м.
4.3 Визначення об’єму бака водонапірної башти
Об’єм баку водонапірної башти (ВБ) визначаємо, як суму регулюючого обсягу й запасного об’єму води на пожежогасіння.

Регулюючий обсяг визначимо, зіставляючи приплив води у ВБ (подача НС II) і відбір води із ВБ (споживання води населеним пунктом).

Розрахунок проводимо табличним способом (табл.4). Заносимо в графу 2 в інтегральному виді споживання води населеним пунктом (переписуємо стовпець 27, табл.2). Подача НС II у нас уже є в графі 4. Різниця між ними дає нам поточне значення обсягу води, що повинен бути в баку водонапірної башти. Шуканий регулюючий обсяг одержимо, як суму максимального позитивного і максимального негативного (по абсолютній величині) значень поточного обсягу води в баку.

Wвбрег. = 30,05+ 48,17= 78,22м3.

Обсяг води на пожежогасіння, що запасається в баку водонапірної башти, повинен забезпечувати десятихвилинне гасіння однієї зовнішньої й однієї внутрішньої пожежі при одночасній найбільшій витраті води на інші потреби населеного пункту:
Wвбпож.= 0,6 ( qпож + qвнпож + qнп ), (11)
де — qпож. – розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння, прийнята відповідно до додатку 11 (у нашім випадку qпож. = 15 л/с); qвнпож. — розрахункова витрата води на внутрішнє пожежогасіння (відповідно до додатка 12, приймаємо qвнпож. = 2,5 л/с);

qнп – максимальна витрата населеного пункту, дорівнює 46,32/с (див.табл.3).

Wвбпож.= 0,6 ( 15 + 2,5 + 46,32) = 38,3м3.
Wвб = Wвбрег. + Wвбпож. = 78,22+ 38,3 = 116,52 м3.
4.4 Визначення розмірів бака водонапірної башти
Резервуар або бак водонапірної башти звичайно роблять циліндричним. Максимальну висоту води в баку визначають по залежності:
h = 4Wрчв / pD2.
Відношення найбільшої висоти води в баку до діаметра бака лежить у межах від 0,8 до 1,2. У першому наближенні приймемо це співвідношення рівним 1. Тоді h =D і формула прийме вид:
D = 4Wвб / pD2;

D3 = 4Wвб / p= 4 ´116,52/3,14 = 148,43 м3;
D = 5,29 м.

Округлимо діаметр до півметра в найближчу сторону. D = 5,5 м.
h = 4Wрчв / pD2 = 4 ´116,52/3,14 ´5,52 = 4,90 м;
h / D = 4,90 /5,5 = 0 ,89.


<img width=«216» height=«179» src=«ref-1_1568791456-4613.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034">

Мал.4. Розрахункова схема бака водонапірної башти.


5.               
Трасування магістральної водогінної мережі. Визначення місця розташування водопровідних споруд

Магістральну водогінну мережу проектуємо кільцевою так, щоб вона рівномірно охоплювала райони житлової забудови населеного пункту.

Магістральну мережу прокладаємо по найкоротшому шляху поблизу автодоріг і проїздів, прямолінійно, паралельно лініям забудови. Перетинання проїздів виконуємо під прямим кутом.

Місце розташування водозабірних споруд (артезіанська свердловина) у нас задана. Насосну станцію першого підйому поєднуємо із свердловиною. Очисні споруди, резервуари чистої води і насосну станцію другого підйому розташовуємо в безпосередній близькості до насосної станції першого підйому. Водонапірну башту встановлюємо на початку магістральної водогінної мережі, бажано на високій місцевості.

На план населеного пункту наносимо трасу магістральної мережі й позначаємо місце розташування водопровідних споруд.

Вузлові зосереджені відбори води з магістральної мережі на потреби суспільних будинків і промислового підприємства намічаємо на перехрестях вулиць у безпосередній близькості до них.

Магістральне кільце розбиваємо на розрахункові ділянки, вузлові крапки яких установлюємо в місцях зосередженого відбору води з мережі і на перехрестях вулиць, але не більш ніж через 400...600 метрів. Вузлові крапки нумеруємо за годинниковою стрілкою, починаючи з водонапірної башти.

Намічаємо напрямок руху води в магістральній мережі й призначаємо точку зустрічі потоків (диктуючу точку). Як правило, це буде вузлова точка найбільш віддалена від початку мережі. У нашім випадку такою точкою буде вузол 7.


6.                Розрахунок водогонів
Споруди для подачі води від джерела до об'єкту водопостачання називають водогонами (водопроводами).

Кількість ліній водогонів слід приймати з урахуванням категорії системи водопостачання і черговості будівництва (додаток 17). Приймаємо для другої категорії надійності дві лінії водогонів.

Водогони, як правило, розраховують на середню годинну витрату води на добу максимального водоспоживання. У нашому випадку цей об’єм водоспоживання дорівнює:
Qгод.ср. = Qнпдоб.макс./ 24 = 2349,1/24 = 97,88м3/год,
qср. = 97,88/3,6 = 27,2 л/с

Тому що водогонів два, то розрахункова витрата кожного водогону складе 13,6л/с. Водогони виконаємо із чавунних труб. По додатку 12 виберемо середнє значення економічного фактора Э в залежності від географічного положення населеного пункту. Харківська область (див. завдання) перебуває на сході України, отже, Э =1. Відповідно до додатка 13 (чавунні труби) умовний діаметр водогонів приймаємо рівним 150 та 200 мм.

Визначимо втрати напору у водогонах при різних режимах водоспоживання.

При максимальному водоспоживанні населеного пункту від насосної станції другого підйому у водогони надходить 135,6 м3/год (див. мал.2), що відповідає 37,6л/с або 18,8 л/с на кожний водогін.

Втрати напору визначаємо по формулі 12.
h = K ´A ´q2´L, (12)
де: K — поправочний коефіцієнт, що залежить від швидкості руху води в трубопроводі і матеріалу трубопроводу; A -питомий опір трубопроводу; q — витрата води в трубопроводі; L — довжина трубопроводу.

Величину швидкості знайдемо з виразу n= q ´m, де m = 4/pd2.

Значення A і m приймаємо по додатку 15. Для чавунних труб діаметром 150 мм: m = 0,0548; A = 37,11 ´10-6.

v= 18,8 ´0,0548= 1,03 м/с

Значення коефіцієнта К знайдемо з додатку 16, удавшись при необхідності до інтерполяції. К = 1,015.

h1 = 1,015 ´37,11 ´10-6´18,82´200= 2,7 м

При пожежогасінні витрату води у водогонах необхідно збільшити на величину протипожежної витрати, прийнятого по додатку 11 (у нашім випадку можливо дві одночасних пожежі з витратою води на кожну пожежу qпож. = 15 л/с). Витрата води в одному водогоні при гасінні пожеж складе 18,8 + 15 = 33,8 л/с.

v= 33,8 ´0,0548= 1,85 м/с

К = 1,015

h2 = 1,015 ´37,11 ´10-6´33,8 2´200=8,6 м

При прокладенні водогонів у дві або більше лінії із загальних водозабірних споруд, між водогонами влаштовують перемички, при цьому у випадку аварії на одному з водогонів подачу води на господарсько-питні потреби знижуємо на 30 % розрахункової витрати, а на виробничі потреби — за графіком (див. завдання).
qав. = 0,7 qх.п.
qав. = 0,7 ´37,7= 26,39 л/с

Кількість перемичок між водогонами визначимо виходячи з умови рівності втрат напору у водогонах при нормальній експлуатації і при аварії на одному з водогонів. Для двох паралельних водогонів число ділянок перемикань при однаковому їхньому діаметрі й довжині можна визначити з рівняння:
n = 3 qав.2 /( q2 — qав2 ), (13)

де: n – число ділянок перемикань; qав. — витрата води при аварії; q — витрата води при нормальній експлуатації.

n = 3 ´26,39 2/ (37,7 2 — 26,39 2 ) = 1,92

Приймаємо дві ділянки перемикань.




7.               
Гідравлічний розрахунок магістральної водогінної мережі

Гідравлічний розрахунок магістральної водогінної мережі у випадку розташування водонапірної башти на початку мережі проведемо для двох основних режимів роботи системи водопостачання:

Максимальна годинна витрата води на всі потреби населеного пункту на добу максимального водоспоживання; Те ж, але при гасінні пожеж.
7.1 Підготовка до гідравлічного розрахунку
Споживання води житловим сектором у міських водопроводах звичайно приймають за спрощеною схемою, що умовно допускає, що відбір води в житлові будинки відбувається рівномірно по довжині мережі. Тоді кількість води, що відбирається на кожній розрахунковій ділянці, буде пропорційно його довжині й наявності житлової забудови. Обидва ці фактори враховує так звана «умовна довжина» ділянки. При відсутності житлової забудови умовну довжину ділянки приймають рівної нулю. Якщо житлова забудова є тільки з однієї сторони ділянки, то умовну довжину ділянки приймають рівній геометричній довжині цієї ділянки. Якщо житлова забудова є із двох сторін від ділянки водогону, то умовну довжину ділянки рівна подвоєній геометричній довжині цієї ділянки.

Виходячи з вищевикладених допущень, можна обчислити питому шляхову витрату води, тобто витрату води, що відбирається з одиниці умовної довжини магістральної мережі:
Qпит.шл. = qжил.с. / SL умов., (14)
де qжил.с. – розрахункова витрата води житлового сектора населеного пункту, таблиця 3 в л/с; SL умов. — сума умовних довжин всіх ділянок магістральної водогінної мережі. qжил.с. =26,25л/с,

SL умов. =3280(Дані з таблиці 5, стовпець 5 ),

Qпит.шл. =26,25/3280=0,008л/(с´м).

Витрата води, що забирається на потреби житлового сектора на кожній конкретній ділянці, зветься шляховою витратою води. Шляхові витрати води визначаємо по формулі:
qm-nшл. = qпит.шл.Lm-nумов., (15)
де Lm-nумов. – умовна довжина ділянок мережі.

q1-2шл. =0,008´400=3,2 л/(с´м). q2-3шл. =0,008´150=1,2л/(с´м).

q3-4шл. =0,008´100=0,8 л/(с´м). q4-5шл. =0,008´280=2,24л/(с´м).

q5-6шл. =0,008´120=0,96 л/(с´м). q6-7шл. =0,008´800=6,4л/(с´м).

q7-8шл. =0,008´240=1,72 л/(с´м). q8-9шл. =0,008´140=1,12 л/(с´м).

q9-10шл.=0,008´100=0,8 л/(с´м). q10-11шл.=0,008´150=1,2 л/(с´м).

q11-12шл.=0,008´400=3,2 л/(с´м). q12-1шл.=0,008´400=3,2 л/(с´м).

Відбір води з магістральної мережі в суспільні будинки й промислові підприємства здійснюють із конкретних вузлів мережі. Такі відбори називають зосередженими відборами, а витрати води — зосередженими витратами води. Перенесемо у вигляді схеми трасу магістральної водогінної мережі з основними спорудами. На цій схемі для двох розрахункових режимів роботи системи вкажемо всі розрахункові відбори води з мережі (табл.3), крім житлового сектора. Відбір води на гасіння пожеж намітимо в самій несприятливій точці. Такою точкою буде найбільш віддалений вузол мережі — вузол 7.

Для зручності ведення розрахунків шляхові витрати води також заміняють зосередженими, тобто умовно вважають, що половину шляхової витрати забирають на початку ділянки, а половину наприкінці. Ці фіктивні зосереджені витрати води називають умовними вузловими витратами води.

Результати обчислень заносимо в табл.5 і представляємо у вигляді розрахункової схеми на мал.7.

Після обчислення вузлових водовідборів робимо попереднє (у першому наближенні) потокорозподілення по ділянках магістральної мережі. Напрямок потоків у кільці задаємо відповідно до схеми. Точку зустрічі потоків намічаємо у вузлі 5, як найбільш віддалену від початку мережі. Надалі цей вузол будемо іменувати вузлом, що диктує.

При визначенні розрахункових витрат води по ділянках мережі варто керуватися наступним положенням:

— для всіх вузлів мережі повинна виконуватися умова (перший закон Кірхгофа):
SQ i = 0(18)
Кількість води, що приходить у вузол, повинна дорівнювати кількості води, що виходить із цього вузла.

Розрахункові витрати води по ділянках мережі будемо визначати, рухаючись від вузла, що диктує, до початку мережі. Попередньо випишемо на розрахункову схему значення розрахункових вузлових витрат води. У вузлі, що диктує, значення розрахункових вузлових витрат у розглянутому прикладі складає 2,4535 л/с для першого розрахункового випадку і 32,4535 л/с для випадку пожежогасіння. Відповідно до першого закону Кірхгофа витрата води, що забирається з вузла, дорівнює сумі витрат води, що надходять у вузол. У першому наближенні будемо вважати, що половина розрахункової вузлової витрати, що забирається в точці, що диктує, приходить по ділянці 4-5 і половина по ділянці 5-6. Тоді розрахункова витрата води на ділянках, що примикають до вузла, що диктує, складе 1,2 л/с для першого розрахункового випадку й 16,2л/с для випадку пожежогасіння. Рухаючись від вузла, що диктує, до початку мережі, розрахункові витрати води на кожній ділянці одержуємо як суму транзитної витрати, що йде в наступну ділянку, і розрахункової вузлової витрати в кінцевому вузлі даної ділянки. Отримані в першому наближенні значення розрахункових витрат по ділянках мережі записуємо на розрахункову схему (мал.8)

--PAGE_BREAK--Таблиця 5. Визначення розрахункових вузлових витрат для режимів максимального годинного водоразбору і максимального годинного водоразбору з пожежогасінням на добу максимального водоспоживання

--PAGE_BREAK--Для режиму пожежогасіння Нвіл.мін = 10 м.
Додавши до відмітки поверхні землі в точці, що диктує, значення мінімальних вільних напорів, одержимо початкові відмітки ліній п’єзометричних висот. Рухаючись послідовно по ділянках мережі до водонапірної башти і додаючи до отриманої раніше відмітки п’єзометричних ліній втрати напору на кожній з ділянок (табл.6 і 7), будуємо дві лінії п’єзометричних висот. Вільний напір у вузлах магістральної мережі визначаємо як різницю між відмітками п’єзометричних ліній і поверхні землі. Вільний напір у точці розташування водонапірної башти (у режимі максимального господарсько-питного водоспоживання) визначає висоту вежі від поверхні землі до дна баку. Аналітично висоту водонапірної башти можна визначити з вираження:
НВБ = Нвіл.мін + Sh — ( Ñ1— Ñд),
де: Нвіл.мін – мінімальний вільний напір у точці, що диктує, для випадку максимального господарсько-питного водоспоживання; (h — сума втрат напору від точки, що диктує, до початку кільцевої мережі (див. табл.6); Ñ1і Ñд– відмітки поверхні землі на початку мережі й у точці, що диктує.

Для розглянутого прикладу НВБ = 22 + 3,94 – 3,8 = 22,14м

У режимі максимального водоспоживання п’єзометрична лінія в створі водонапірної башти робить стрибок вверх на висоту, рівну найбільшій глибині води в баку водонапірної башти (див. п.4.3.). При пожежогасінні водонапірна башта не працює, тому п’єзометрична лінія в цьому випадку розривів не має і є безперервною. Додавши до оцінок п’єзометричних ліній у створі водонапірної башти відповідні втрати напору у водогонах (див. п.6), одержимо відмітки п’єзометричних ліній у створі насосної станції другого підйому. Різниця між цими відмітками і відміткою дна резервуарів чистої води (див. п.4.2.) визначає розрахунковий напір насосів насосної станції другого підйому. Для першого розрахункового випадку:

Нр1 = 72,31– 39,6= 32,71м;

Для другого розрахункового випадку:

Нр2 = 77,75 – 39,6 = 38,15 м.

На мал.9 побудовані лінії п’єзометричних висот для розглянутого конкретного прикладу і позначені розрахункові значення напорів насосної станції другого підйому і висоти водонапірної башти.
Таблиця 6. Гідравлічний розрахунок кільцевої магістральної мережі в режимі максимального погодинного водозабору на добу максимального водоспоживання

Номера

ділянок

Довжина ділянок, м

Діаметр труб, мм

Попередній розподіл витрат
Перше виправлення Друге виправлення
qр, л/с

n, м/с
К А, 10-6
КАqрl

h, м

qр±Dq, л/с

n, м/с
К
h, м

qр±Dq, л/с

n, м/с

К

h, м

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

1-2

200

200

16,76

0,51956

1,15

8,092

0,31193

0,522795

16,93399

0,524954

1,15

0,533706

17,05566

0,528725

1,13

0,531978

2-3

150

150

14,24

0,780352

1,06

37,11

0,084023

1,196487

14,41399

0,789887

1,06

1,225904

14,53566

0,796554

1,06

1,246687

3-4

100

150

13,24

0,725552

1,085

37,11

0,05331

0,705824

13,41399

0,735087

1,07

0,714481

13,53566

0,741754

1,07

0,727501

4-5

140

150

11,72

0,642256

1,1

37,11

0,066979

0,784995

11,89399

0,651791

1,1

0,808476

12,01566

0,658458

1,1

0,8251

5-6

120

150

8,75

0,4795

1,15

37,11

0,04481

0,39209

8,923992

0,489035

1,15

0,407839

9,045657

0,495702

1,15

0,419035

6-7

400

150

2,4

0,13152

1,68

37,11

0,059851

0,143642

2,573992

0,141055

1,68

0,165225

2,695657

0,147722

1,68

0,181213

Разом:

0,340166

3,745835

Разом:

3,855631

Разом:

3,831523

7-8

120

150

2,4

0,13152

1,68

37,11

0,017955

0,043093

2,226008

0,121985

1,68

0,037071

2,104343

0,115318

1,68

0,033129

8-9

140

150

3,82

0,209336

1,41

37,11

0,027983

0,106897

3,646008

0,199801

1,41

0,097381

3,524343

0,193134

1,41

0,09099

9-10

100

200

18,26

0,56606

1,13

8,092

0,016697

0,304885

18,08601

0,560666

1,13

0,299102

17,96434

0,556895

1,13

0,295092

10-11

150

200

20,94

0,64914

1,1

8,092

0,027959

0,585455

20,76601

0,643746

1,1

0,575766

20,64434

0,639975

1,1

0,569039

11-12

200

200

23,156

0,717836

1,085

8,092

0,040661

0,941548

22,98201

0,712442

1,085

0,927452

22,86034

0,708671

1,085

0,917658

12-1

400

200

26,356

0,817036

1,06

8,092

0,090428

2,383311

26,18201

0,811642

1,06

2,351948

26,06034

0,807871

1,06

2,33014

Разом:

0,221683

4,365189

Разом:

4,28872

Разом:

4,236048



Таблиця 7. Гідравлічний розрахунок кільцевої магістральної мережі в режимі максимального погодинного водоразбору і пожежогасіння на добу максимального водоспоживання

Номера

ділянок

Довжина ділянок, м

Діаметр труб, мм

Попередній розподіл витрат

Перше виправлення

qр, л/с

n, м/с

К

А, 10-6

КАqрl

h, м

qр±Dq, л/с

n, м/с

К

h, м

1-2

200

200

31,76

0,98456

1,03

8,092

0,052942

1,68145

29,21

0,90551

1,04

1,44

2-3

150

150

29,24

1,602352

1

37,11

0,162764

4,759233

26,69

1,42612

1

3,96

3-4

100

150

28,24

1,547552

1

37,11

0,104799

2,959514

25,69

1,4078

1

2,45

4-5

140

150

26,72

1,464256

1

37,11

0,138821

3,709299

24,17

1,3245

1

3,03

5-6

120

150

23,75

1,3015

1

37,11

0,105764

2,511883

21,2

1,1617

1

2,0

6-7

400

150

17,4

0,95352

1,04

37,11

0,268617

4,673936

14,85

0,81378

1,06

3,47

Разом:

0,833707

20,29532

Разом:

16,35

7-8

120

150

17,4

0,95352

1,04

37,11

0,080585

1,402181

19,95

1,09326

1,03

1,8

8-9

140

150

18,82

1,031336

1,03

37,11

0,100711

1,895376

21,37

1,1710

1

2,4

9-10

100

200

33,26

1,03106

1,03

8,092

0,027721

0,922014

35,81

1,11011

1,015

1,05

10-11

150

200

35,94

1,11414

1,015

8,092

0,044278

1,591363

38,49

1,19319

1

1,8

11-12

200

200

38,156

1,182836

1

8,092

0,061752

2,356197

40,706

1,2618

1

2,6

12-1

400

200

41,356

1,282036

1

8,092

0,133861

5,53596

43,906

1,3610

1

6,2

Разом:

0,448908

13,70309

Разом:

15,85

    продолжение
--PAGE_BREAK--Додаток 1


Питоме господарсько-питне водоспоживання в населених пунктах [1]



Ступінь благоустрою районів житлової забудови

Питоме господарсько-питне водоспоживання в населених пунктах на 1 жителя середньодобове (за рік) у л/доб

1. Забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом і каналізацією без ванн

125-160

2. Те ж, з ваннами й місцевими водонагрівачами

160-230

3. Те ж, із централізованим гарячим водопостачанням

230-350



Примітки:

1.                 Для районів забудови будинками з водокористуванням з водорозбірних колонок норму середньодобового за рік водоспоживання на одного жителя варто приймати 30-50 л/доб.

2.                 Нормами водоспоживання враховані витрати води на господарсько-питні й побутові потреби в житлових і суспільних будинках (за винятком будинків відпочинку, санаторіїв і піонерських таборів).

3.                 Вибір норм водоспоживання в межах, зазначених у таблиці, роблять залежно від природно-кліматичних умов, потужності джерела водопостачання, ступеню благоустрою будинків, поверховості забудови, укладу життя населення й інших місцевих умов.

4.                 При централізованій системі гарячого водопостачання до 40% загальної витрати води подають із мереж теплопостачання.

Додаток 2 Норми витрати холодної води в суспільних будинках [2]




Найменування водоспоживача

Одиниця

вимірювання

Максимальна добова витрата в л/доб

1. Гуртожиток:

— із загальними душовими

— з душами у всіх житлових кімнатах

— із загальними кухнями і блоками душових

на поверхах в житлових кімнатах у кожній

секції будинку

2. Готель:

— із загальними ваннами й душами

— з душами у всіх окремих номерах

— з ваннами в окремих номерах, % від

від загального числа номерів:

до 25

до 75

до 100

3. Лікарні:

— із загальними ваннами й душовими

— із санітарними вузлами, наближеними

до палат

4. Дитячі ясла-сади

— з денним перебуванням дітей

5. Школи-Інтернати

— зі спальними приміщеннями

6. Клуби

7. Підприємства громадського харчування



1 житель

1 житель

1 житель
1 житель

1 житель
1 житель

1 житель

1 житель
1 ліжко

1 ліжко
1 дитина
1 місце

1 місце

1 страва



40

50

70
50

90
100

100

120
40

110
70
40

7

13,3

Додаток 3


Питоме водоспоживання холодної води на господарсько-питні потреби на промислових підприємствах [2]



Види цехів

Норми витрати води на 1 чоловіка у зміну в л.

Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання

У цехах з тепловиділенням більше 84 кДж на 1 м<img width=«9» height=«20» src=«ref-1_1568796069-79.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035">/год

(гарячі цеха)

В інших цехах


21

14


2,5

3



Норми витрати води на технологічні потреби промислових підприємств визначають залежно від виду й технології виробництва.

    продолжение
--PAGE_BREAK--Додаток 4Нормативні дані для розрахунку витрати води на душ на промислових підприємствах [2,3]
Годинна витрата холодної води на одну душову сітку на промислових підприємствах варто приймати рівним 230 л; тривалість користування душем — 45 хвилин після закінчення зміни.

Кількість чоловік, що обслуговуються однією душовою сіткою приймають залежно від групи виробничого процесу і його санітарних характеристик відповідно до таблиці:



Групи виробничих процесів

Санітарні характеристики виробничих процесів

Кількість чоловік на 1 душову сітку

I

а) Не визивають забруднення одягу й рук

б) Визивають забруднення одягу й рук

15
7

II

в) Із використанням води

г) З виділенням великих кількостей пилу, або особливо забруднюючих речовин

5

3

Додаток 5Коефіцієнти нерівномірності водоспоживання [1]
Коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання, що враховує уклад життя населення, режим роботи підприємств, ступінь благоустрою будинків, зміни водоспоживання по сезонах року і дням тижня, слід приймати рівним:

К доб.макс = 1,1…1,3; К доб.хв = 0,7...0…0,9

Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання варто визначати з формул:
К год.макс = aмакс <img width=«13» height=«13» src=«ref-1_1568760164-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036">bмакс;

К год.мін = aхв <img width=«13» height=«13» src=«ref-1_1568760164-84.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037"> bхв, <img width=«9» height=«20» src=«ref-1_1568796069-79.coolpic» v:shapes="_x0000_i1038">
де a— коефіцієнт, що враховує ступінь благоустрою будинків, режим роботи підприємств і інші місцеві умови, визначається:

aмакс = 1,2…1,4; aмін = 0,4…0,6

b-коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті, і визначається по таблиці:

Число жителів

у тис.чіл.

від 4 до 6

10

20

50

100

300

1000 і більше

bмакс

bмін

1,4

0,25

1,3

0,4

1,2

0,5

1,15

0,6

1,1

0,7

1,05

0,85

1

1

Додаток 6


Режим господарсько-питного водоспоживання населення



Години

доби

Розрахункові витрати води в % від максимального добового споживання при К год.макс

1,35

1,4

1,5

1,6

1,7

1,8

2,0

0-1

1-2

2-3

3-4

4-5

5-6

6-7

7-8

8-9

9-10

10-11

11-12

12-13

13-14

14-15

15-16

16-17

17-18

18-19

19-20

20-21

21-22

22-23

23-24

3,13

2,12

2,10

2,10

2,55

3,36

4,83

4,93

5,50

5,41

5,03

4,71

4,07

3,91

3,74

4,21

4,48

4,34

4,60

5,14

5,32

5,63

5,23

3,56

2,98

1,92

1,91

1,91

2,36

3,23

4,90

5,02

5,68

5,58

5,14

4,76

4,03

3,85

3,66

4,19

4,50

4,35

4,63

5,26

5,48

5,83

5,37

3,46

2,70

1,58

1,57

1,58

2,01

2,99

5,02

5,18

6,05

5,92

5,34

4,86

3,93

3,72

3,49

4,14

4,51

4,32

4,69

5,49

5,78

6,25

5,63

3,25

2,44

1,36

1,26

1,36

1,61

2,75

4,13

5,33

6,42

6,24

5,52

4,92

3,82

3,58

3,32

4,06

4,51

4,29

5,72

5,70

6,07

6,67

5,88

3,04

2,19

1,14

1,02

1,14

1,35

2,52

5,21

5,45

6,77

6,56

5,68

4,98

3,70

3,42

3,14

3,97

4,49

4,23

4,74

5,91

6,34

7,08

6,13

2,84

1,96

0,96

0,83

0,96

1,12

2,31

4,28

5,55

7,12

6,86

5,82

5,01

4,56

3,27

2,96

3,87

4,45

4,17

4,75

6,09

6,61

7,50

6,35

2,64

1,56

0,69

0,53

0,69

0,74

1,91

5,36

5,75

7,81

7,46

6,07

5,03

3,30

2,95

2,60

3,64

4,34

3,99

4,69

6,72

7,11

8,03

6,77

2,26



    продолжение
--PAGE_BREAK--Додаток 7


Режими господарсько-питного водоспоживання на промислових підприємствах



Восьмигодинна зміна

Семигодинна зміна

Години зміни

Витрати води в % від

споживання за зміну

Години зміни

Витрати води в % від споживання за зміну
К год=2,5
(гарячі цехи)

Кгод=3

(інші цехи)
К год=2,5
(гарячі цехи)
К год=3
(інші цехи)

1-2

2-3

3-4

4-5

5-6

6-7

7-8

8-9

12,05

12,05

12,05

12,05

12,05

12,05

12,05

15,65

6,25

12,50

12,50

18,75

6,25

12,50

12,50

18,75

1-2

2-3

3-4

4-5

5-6

6-7

7-8



10

13

18

10

13

18

18

5,8

12,0

21,4

5,9

12,0

21,4

21,5

Додаток 8 Режими добового водоспоживання в суспільних будинках


Години доби

Витрати води в % від добового споживання

Гуртожитки,

інтернати

Лікарні,

готелі

Їдальні

Дитячі садки

Дитячі

ясла

Клуби

0-1

1-2

2-3

3-4

4-5

5-6

6-7

7-8

8-9

9-10

10-11

11-12

12-13

13-14

14-15

15-16

16-17

17-18

18-19

19-20

20-21

21-22

22-23

23-24

0,15

0,15

0,15

0,15

0,15

0,25

0,30

30,00

6,80

4,60

3,60

2,00

3,00

3,00

3,00

3,00

4,00

3,60

3,30

5,00

2,60

18,60

1,60

1,00

0,2

0,2

0,2

0,2

0,5

0,5

3,0

5,0

8,0

10,0

6,0

10,0

10,0

6,0

5,0

8,5

5,5

5,0

5,0

5,0

2,0

0,7

3,0

0,5

-

-

-

-

-

-

12,0

3,0

1,0

18,0

16,0

2,0

1,0

1,0

4,0

4,0

4,0

6,0

3,0

6,0

7,0

10,0

-

-

-

-

-

-

-

-

5,0

3,0

15,0

5,5

3,4

7,4

21,0

2,8

2,4

4,5

4,0

16,0

3,0

2,0

2,0

3,0

-

-

-

-

-

-

-

-

10

5

7

5

7

3

20

6

6

6

2

12

6

1

1

3

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

7

8

-

-

-

-

-

-

8

15

9

14

10

8

9

12

    продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по геологии