Реферат: Канада

Канада

канада лісопаперовий промисловість економіка

Канада– гігантська країна, що є другою в світі за площею (10 млн. км2),при цьому чисельність її населення складає лише 29,1 млн. осіб (клас середніхкраїн).  Густота населення становить заледве 3 особи/км2.Кордильєрські високогір’я, тундра Північної Канади і острови КанадськогоАрктичного архіпелагу – практично безлюдні. Щоправда в долині річки СвятогоЛаврентія густота населення може сягати 200 осіб/км2.

Омиваєтьсятериторія країни трьома океанами і має найдовшу в світі берегову лінію, щодорівнює трьом екваторам. При цьому Канада відокремлена від Європи й Азії тамає сухопутний кордон лише з однією державою – США. Цей кордон не охороняється.

СимволомКанади, що зображений на державному прапорі, став лист канадського цукровогоклена.

Формаправління Канади – держава в складі британської Співдружності націй; цеозначає, що формально головою держави виступає британська королева, яка заподанням канадського парламенту призначає генерал-губернатора з повноваженнямипрезидента у парламентській республіці. Форма адміністративно-територіальногоустрою – федерація (10 провінцій, що є суб’єктами федерації, і 3території, що підпорядковуються федеральному міністерству у справах Півночі). ВКанаді діє феномен «подвійного громадянства» – спочатку провінційного, а потім– загальнодержавного.

НазвуКанаді (дослівний переклад з мови ірокезів «це наше село») дав відомийфранцузький моряк Жак Картьє. Ця історична постать дуже популярнав країні, канадці досить гучно святкують річниці його плавання по річці СвятогоЛаврентія. Саме після експедиції Картьє країна стала відома світу.

Канадавходить до «великої сімки» та займає 7 місце в світі за сумарним обсягом ВНП(при такій невеликій кількості населення!). Середня тривалість життя – 77,4роки. Згідно з комплексною багатофакторною оцінкою ООН Канада займає 1-е місцев світі за якістю життя. Зокрема індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП)стабільно є найвищим у світі (зараз – 0,950; для порівняння у США – 0,937; а вУкраїні – 0,842). І хоча, скажімо, населення США номінально є багатшим, прицьому в Канаді вода і повітря чистіші, рівень злочинності менший та й цінизначно нижчі. Пенсіонери США і Великобританії із задоволенням переселяютьсяжити в Канаду.

85%канадців живуть південніше широти Києва. Найбільше місто країни – 4-мільйоннеТоронто розташовується на широті Сочі, а 3,5-мільйонний Монреаль, як іфедеральна столиця Оттава – на широті Сімферополя. Отже Канада не така вже й«країна снігів та криги», як схарактеризував її великий Вольтер, відмовляючиуряд Франції воювати з Великобританією через Канаду. Але авторитет Вольтера бувнепохитним, таким чином з 1763 року Канада стала колонією Великобританії.

Дійсно,деякі контрасти канадської території є просто вражаючими: наприклад, в Монреаліколібрі і північне сяйво можна бачити одночасно (треба врахувати специфікурозташування Північного магнітного полюсу поблизу острова Еллеф-РінгнесКанадського Арктичного архіпелагу).

Доконтрастів природи додаються ті, що створені людиною. Про південну частинуКанади (де живуть колібрі й росте виноград) можна сказати, що вонаперенаселена. 160-кілометрова смуга вздовж кордону із США концентрує практичновсе населення країни. У надзвичайно багатих на природні ресурси (дешевагідроенергія, ліс, нафта, природний газ, уран, залізна і мідно-нікелева руди,золото, срібло, біологічні ресурси Світового океану тощо) регіонах Середньої іПівнічної Канади мешкає лише 1,5% населення.

НаПівночі Канади існують переважно невеликі поселення при шахтах і рудниках, дедуже ефективно, мінімальною кількістю робочих рук з високою продуктивністюпраці розробляються природні багатства.

Високоюпродуктивністю праці відзначається й сільське господарство. Фермерськенаселення країни становить менше 3%, але виробляє 50-60 млн. тон зерна щорічно(обсяги співставні із Францією та більші за українські).

Рівеньурбанізації – 77%. Жителі сільської місцевості часто зайнятінесільськогосподарськими заняттями (видобувна промисловість, малагідроенергетика, заготівля деревини тощо). Внаслідок субурбанізації утворилисяміські агломерації Торонто, Монреаля, Ванкувера й Оттави. Рурбанізація веде дошвидкого зростання Канадського мегаполісу по лінії Уїнсор – Квебек (на ділянціТоронто – Оттава – Монреаль він вже сформувався).

Специфічноюрисою економіки Канади є її сильна залежність від іноземного капіталу (головнимчином – із США). Можливо, коріння цієї залежності – в колоніальному минулому(спочатку французькому, а потім – британському), у переселенні «лоялістів» ізСША під час їхньої війни за незалежність.

Лишеу 1867 році Канада отримала статус першого британського домініону, 1931 рокукраїна отримала фактичну самостійність, а юридично оформила свою незалежність у1947 році, коли був прийнятий «Акт про канадське громадянство». У 1949 році доскладу Канади ввійшов колишній британський домініон Ньюфаундленд, так остаточносформувалася нинішня державна територія.

Канада– багатонаціональна країна, інколи її навіть називають «країноюнаціональних меншин». Твердження цілком слушне, адже навіть найбільший етнос – англоканадці– є національною меншиною, оскільки його частка становить менше 45%.Англоканадці переважно протестанти. На другий за значенням етнос – франко-канадців– припадає 31% населення (у провінції Квебек – всі 80%), хоча саме французипершими розпочинали колонізацію Канади ще у ХVІІ столітті. Франко-канадцітривалий час жили без допомоги метрополії, тому лише завдяки вищійнароджуваності збереглися як етнос («виграли війну колисками»). Франко-канадцімайже виключно католики.

УКанаді дві офіційні мови – англійська та французька (точніше – північнийдіалект старофранцузької). Сучасні іммігранти асимілюються переважно яканглоканадці.

Іммігрантистановлять п’яту частину населення, серед них нараховується по 1 млн. осібнімецького та італійського походження, близько 900 тис. осіб українського походження.Українці проживають переважно в сільській місцевості Степових провінцій тамістах Онтаріо.

Українцівідіграють значну роль в економічному і політичному житті країни (хазяїнхокейної команди «Оттава Сенаторз» Юджин Мельник – мільярдер, найкращим генерал-губернаторомв історії країни вважається Рамон Гнатишин і т.д.). Також згадаймо, що Канада(разом з Польщею) серед перших визнала незалежність України.

Корінненаселення (близько 0,6 млн.) – теж неоднорідне: одну групу утворюють індіанськінароди, іншу – ескімоси. До речі, в Канаді не було такого масовоговинищення місцевого населення, як в США.

Всівідзначають, що в Канаді завдяки її багатонаціональності та поліконфесійностібільше культури, лояльності, толерантності та менше агресії, грубощів і насильства,ніж у сусідніх США. Якщо головні персонажі історії США – ковбої і гангстери, аУкраїни – козаки (тобто сильні особистості, що дозволяють собі нехтуватизаконами), то в Канаді це вояжери (торговці, що скуповували хутро ваборигенів). «Канада – це неамериканська Америка. Канадці більші європейці ніжянкі», – такі слова можна часто почути у Північній Америці.

Господарство

Канада– високорозвинена індустріальна країна. ВНП на душу населення становить20320 $ на рік. І хоча в структурі зайнятості промисловість поступиласясервісним галузям, відчувається її переважання в експорті, тому Канадалишається індустріальною.

Промисловістьрозвивається виключно на власній сировинній базі. Фундаментом канадськоїіндустрії є один з найпотужніших у світі паливно-енергетичних комплексів.Фахівці вважають, що економічний успіх країни пов’язаний із споживанням великоїкількості енергії. Дешева електроенергія дала змогу «облагородити» експорт:замість лісу вивозити целюлозу і папір, замість рудних концентратів – кольоровіметали. Крім того, значна частина електроенергії продається в США(енергосистеми двох країн об’єднані між собою).

Завиробництвом електроенергії на душу населення Канада поступається в світі лишеНорвегії, а сумарний (валовий) показник у неї 5-й в світі. В структуріпаливно-енергетичного балансу (ПЕБ) на гідроенергію припадає 30%, а в структуріелектроенергетичного балансу (ЕЕБ) – навіть 65% (це найдешевша електроенергія).20% виробляють ТЕС на кам’яному вугіллі, ще 15% електроенергії виробляється наАЕС (Канада навіть розробила власний ядерний реактор).

Чудовозабезпечена Канада нафтою і природним газом (провінції Альберта, Саскачеван іБританська Колумбія). Країна експортує значну кількість вуглеводнів до США.Починаючи з 80-х років минулого століття значно збільшився видобуток кам’яноговугілля в Британській Колумбії (цьому сприяв японський попит), після цьогочастка східних шахт (у Новій Шотландії) впала до 10%.

Загалом,гірничо-видобувна промисловість – одна з ключових в економіці Канади.80% її продукції експортується. При цьому більшість діючих гірничозаводськихцентрів розташовується в південній частині країни, де кращі кліматичні умови істворена гарна транспортна інфраструктура. В провінції Онтаріо видобуваютьсямідно-нікелеві та уранові руди; Квебек славний залізною (Фермон) та мідною(Норанда) рудами; Саскачеван – калійними солями та урановими рудами (найбільшів світі родовища Кі-Лейк та Сігар-Лейк); Британська Колумбія –свинцево-цинковими рудами. Світове значення мають поклади залізної руди в провінціїНьюфаундленд (півострів Лабрадор).

Такарозмаїта структура природно-ресурсного потенціалу країни призвела добезпосереднього зв’язку обробної промисловості з добувними галузями, а такожсільським та лісовим господарством.

Намашинобудування припадає дещо менше 30% вартості виробленої промисловоїпродукції. Чільна роль належить транспортному машинобудуванню, де пануєамериканський та японський капітал («Дженерал Моторз», «Форд», «Крайслер»,«Ніссан», «Хонда»). Автомобілебудування сконцентровано в провінціях Онтаріо таКвебек, сільськогосподарське машинобудування – в степових провінціях (Манітоба,Саскачеван, Альберта). Канада виробляє також залізничні вагони і тепловози,літаки і кораблі, але міжнародною спеціалізацією стали лише снігоходи.

ВКанаді розвинуто виробництво енергосилового обладнання для електростанцій,широко представлений випуск гірничошахтного обладнання, техніки длялісорозробок та целюлозно-паперової промисловості. Практично відсутнє в країніверстатобудування. Така специфіка свідчить про обслуговування виключновнутрішніх потреб країни. В міжнародному поділі праці машинобудування Канадиучасті практично не бере.

Вметалургійному комплексі країни переважає кольорова металургія. Виключнона власній сировині працюють мідно-нікелеві і свинцево-цинкові комбінати (місцяв світовій ієрархії: нікель – 1-е; цинк – 3-е; рафінована мідь – 4-е; свинець –6-е). На імпортній сировині працює лише алюмінієва промисловість (7% світовоївиплавки, 3-е місце). Готова продукція кольорової металургії майже повністюекспортується, сама Канада здатна спожити не більше 5% виплавлених металів.Чорна металургія стабілізувала виробництво на рівні 14,5 млн. тон сталі (13місце в світі). Найбільший центр – м. Гамільтон.

Хімічна промисловістькраїни дуже диверсифікована, в її структурі представлені як основна хімія(особливо виробництво мінеральних добрив), так і органічний синтез (особливовиробництво високополімерних сполук і синтетичного каучуку, фармацевтичнихпрепаратів тощо), що спираються на потужну власну нафтохімію і гірничо-хімічнупромисловість.

Найбільшимицентрами хімічної галузі є Монреаль, Ванкувер, Калгарі та Едмонтон. Вміжнародному поділі праці Канада помітно виділяється обсягами виробництва йекспорту мінеральних добрив (3-е місце в світі), а по калійним добривам взагалізаймає 1-е місце (40% світового виробництва). Центри продукування добрив –Монреаль, Торонто, Ніагара-Фолс, Кітченер.

Лісопаперова промисловістьвикористовує надзвичайно багаті власні лісові ресурси. За сумарними заготовкамидеревини Канада займає 5-е місце в світі, але за виробництвом пиломатеріалів іпаперу – 3-е місце, а за обсягами та вартістю експорту Канада позаконкуренцією. Загалом в країні 34 заводи виробляють целюлозу, 76 – папір ікартон. Більшість цих заводів концентрується поблизу каскадів ГЕС на річціСвятого Лаврентія та її притоків. Особливо відомий канадський газетний папір(36,2% світового виробництва). У західній частині країни переважають лісопильніпідприємства (їх продукція майже повністю експортується в Японію).

ВКанаді склався потужний АПК, з яким пов’язано близько 15% економічно активногонаселення. Частка сільського господарства в ньому невелика, майже 70% вартостіпродукції АПК дають переробні галузі, зокрема харчова промисловість.

Канадськесільське господарство характеризується високим рівнем механізації,товарності і спеціалізації. Канада забезпечує себе основними видамипродовольства та майже половину виробленої сільськогосподарської продукціївивозить на світовий ринок. В структурі вартості виробленої продукціїсільського господарства переважає тваринництво, хоча експортний потенціалскладається більше за рахунок рослинництва (особливо зернових культур ікартоплі).

Середнійрозмір ферми – 250 га. ⅔ ферм знаходяться у приватній власності самихфермерів, решта – орендовані. За спеціалізацією переважають зернові, м’ясні імолочні ферми.

Найкращісільськогосподарські угіддя Канади знаходяться в Степових провінціях (Манітоба,Саскачеван, Альберта), вони й створюють головний сільськогосподарський район зпотужним зерновим господарством, пасовищним м’ясним скотарством там’ясо-вовняним вівчарством. Сільське господарство провінцій Онтаріо і Квебекспеціалізується на кормових культурах, молочному скотарстві, свинарстві йсадівництві. Нова Шотландія, Ніагарський регіон та субтропічна частинаБританської Колумбії славляться виробництвом винограду, фруктів, ягід, овочів.Спеціалізація острова Принца Едуарда – виробництво насіннєвої картоплі. ЩеКанада відома вирощуванням такої олійної культури як льон-кучерявець – чверть світовоговиробництва.

Країназ такою величезною територією та залежністю від сировинного експорту потребуєпотужного розвитку транспорту. Природні умови Канади не дуже сприятливідля транспортного будівництва (складний рельєф, значні водні перешкоди, важкікліматичні умови, багаторічна мерзлота), але ціною надзусиль була створенасучасна транспортна система, що цілком відповідає потребам національноїекономіки. Велику роль в ній відіграють дві трансканадських залізниці та однатрансканадська автострада, довжина кожної з них перевищує 8 тис. км.

Длязв’язку з необжитими районами збудовано шосе «Маккензі» та ще тисячі кілометрівавтострад за програмою «Дороги до ресурсів». У пасажироперевезеннях лідируютьавтотранспорт і авіація. Навіть у маленьких поселеннях Середньої і ПівнічноїКанади функціонують аеропорти. У вантажоперевезеннях з автотранспортом серйозноконкурують водний і трубопровідний транспорт.

Мережатрубопроводів з’єднує нафтогазові промисли провінції Альберта із споживачами всередині країни (трансканадські нафтопровід і газопровід довжиною у 3,5 тис. км– до Монреаля) та за кордоном (нафтопровід «Транмаунтін» та каліфорнійськийгазопровід, що перетинають Кордильєри на шляху до тихоокеанських штатів США).

Виключнезначення у зовнішніх вантажоперевезеннях належить водному транспорту. Найбільшіпорти Канади – Ванкувер і Монреаль (останній завдяки реконструкціїглибоководного шляху Святого Лаврентія приймає океанські кораблі, хоча відстаньвід Монреаля до Атлантики становить 1600 км).

Економічні райони

Територіальнівідмінності у поєднанні різноманітних природних особливостей ландшафтів ігалузей господарства в Канаді дуже значні. Нагадаємо, що країна строката нетільки в етнічному відношенні. Природні зони теж варіюють від майже субтропіківпівденно-західної частини країни до полярних пустель. Склад тваринного світузмінюється від пуми і колібрі до білого ведмедя. Освоєння території змінюєтьсявід інтенсивної експлуатації й перенавантаження на Південному Сході – донезайманих просторів Канадської Арктики. Отже, без районування ніяк необійтися.

Втериторіальній структурі господарства Канади представлені 5 економічних районів(4 зрілих райони з чітко оформленою спеціалізацією та 5-й район – піонерногоосвоєння з величезними резервними територіями). В силу федеративного устроюКанади в її економічному районуванні доводиться враховуватиадміністративно-територіальний поділ. Провінції фактично розглядаються якпідрайони.

Центральний економічний район (абоПромисловий Центр) має у складі дві найрозвинутіші провінції країни – Онтаріота Квебек. Район займає 26% території Канади, але мешкає тут 62% населення івиробляється 63% ВНП. Його частка у продукції обробної промисловості ще вища –75%.

Центральнийрайон являє собою індустріальне серце країни, тут сконцентрована половинавиплавки кольорових і чорних металів, виробляється 90% всієї продукціїмашинобудування (при цьому 100% канадських автомобілів), випускається 60%продукції легкої промисловості тощо.

Високийрівень економічного розвитку значною мірою пов’язаний з вигодамисуспільно-географічного положення – сусідство із США та наявністьглибоководного шляху річкою Святого Лаврентія (функціонує з 1959 року длядоставки лабрадорської залізної руди в США), яким океанські лайнерипіднімаються вгору по течії, минаючи порти Атлантичних провінцій.

Центральнийрайон фактично складається з двох підрайонів з дещо відмінними економічнимиструктурами і складними протиріччями. Онтаріо – це ядроформування англо-канадської нації, а Квебек – франко-канадської.

Онтаріо – найбільшапровінція Канади за чисельністю населення і промисловим потенціалом. Південначастина підрайону глибоко вклинюється в промислову смугу США. Тутнайсприятливіші природні умови для розвитку виноградарства й виноробства,туризму тощо (Ніагарський водоспад). Найбільшим містом Канади є столиця Онтаріо– Торонто (українська діаспора становить 250 тис. осіб). Торонто – канадськийлідер не тільки у високотехнологічній промисловості, але й у транспортнихзв’язках, науці, освіті, культурі й спорті. Місто має також потужну харчову(м’ясопереробну, фруктоовочеконсервну) і легку (швейну, трикотажну)промисловість.

Опорнийкаркас території цього підрайону складають також Гамільтон (найбільший центрчорної металургії), Уїнсор, Ошава і Оквілл (канадські сусіди Детройта – значніцентри автомобілебудування). На кордоні Онтаріо з Квебеком знаходитьсяканадська столиця Оттава (точне машинобудування, целюлозно-паперовапромисловість і поліграфія).

Квебек – дещо більшийза площею, але за чисельністю населення поступається Онтаріо. Більшістьмешканців сконцентровано в південній частині підрайону. Ландшафти Квебекунастільки різноманітні і привабливі, що в Канаді ця провінція отрималанеофіційну назву «LaBelle Province»(«Прекрасна провінція»). Квебек вже тричі проводив референдум з приводу виходуіз складу федерації та отримання незалежності.

45%населення Квебеку сконцентровано в Монреалі, головному фінансово-діловомуцентрі Канади, який по своєму значенню для країни є аналогом Нью-Йорку (хоча заархітектурний стиль його називають «другим Парижем»). Монреаль виділяєтьсядеревообробною і целюлозно-паперовою промисловістю, нафтопереробкою іфармацевтикою, шкіряно-взуттєвою, текстильною, швейною і харчовоюпромисловістю. З галузей машинобудування в Монреалі представлені судно- й автомобілебудування,електроніка та авіакосмічне виробництво.

Дужецікавим є місто Квебек (700 тис. осіб) – столиця провінції. В ньому зберігсяцілий район середньовічної забудови – Латинський квартал, а також старафортеця. Квебек приваблює шалену кількість американських туристів – як«дешевий» спосіб познайомитися з Європою, не перетинаючи океан. В містіпредставлені лише підприємства легкої і харчової промисловості, які незаважають розвитку індустрії туризму.

Потужніпідприємства кольорової металургії відсунуті на периферію підрайону – до ГЕС,які утворюють декілька каскадів. Надлишок електроенергії продається до США.

Степовий район(Манітоба, Саскачеван, Альберта) є переважно ресурсно-сільськогосподарським. Це– житниця Канади, але водночас і надзвичайно важливий район гірничо-видобувноїпромисловості (тут видобувається 90% канадських нафти і газу та 100% калійнихсолей, кам’яне вугілля і уранова руда). При 17% населення тут виробляється 18%ВНП країни.

Манітоба – це «хлібнийкошик Канади» (пшениця, ячмінь і кукурудза). Кожен 10-й мешканець провінції маєукраїнське коріння. Перед провінційним парламентом стоять пам’ятники Т.Шевченку і Л. Українці. Столиця Манітоби – Вінніпег (650 тис. населення). Цемісто називають «воротами на захід» або «воротами у прерії». Вінніпег маєнайбільший у Канаді ринок зерна та розгалужену харчову промисловість (м’ясну,олійну, борошномельну) і сільськогосподарське машинобудування.

Назагальному лісо-сільськогосподарському фоні у північній частині провінціївиділяється один з найбільших в світі центрів виплавки нікелю – місто Томпсон.Саме в провінції Манітоба на узбережжі Гудзонової затоки знаходиться єдинийканадський порт у Північному Льодовитому океані – Черчілл. До нього підведеназалізниця для вивозу пшениці і нікелю. Арктична навігація триває всього 3місяці на рік.

Саскачеван – провінціяпшениці й урану. Сільськогосподарською спеціалізацією нагадує Манітобу. Світовезначення має видобуток уранової руди та калійних солей. Столиця провінції –невелике місто Реджайна, відоме своїми сільськогосподарськими виставками.Найбільшим промисловим центром є місто Саскатун (сільськогосподарськемашинобудування), також в ньому знаходиться Український музей Канади.

Альберта – найбагатшапровінція Канади і найдинамічніша за темпами соціально-економічного розвитку.Образ провінції – «нафтові вишки серед полів». Видобувається в Альберті 85%канадської нафти. Розпочато також видобуток кам’яного вугілля, яке йде наекспорт в Японію через тихоокеанські порти. Зберігають своє значення зернове господарствоі пасовищне тваринництво.

ВАльберті чітко виділяються 2 міста-лідера: столиця провінції – Едмонтон (850тис.) та неофіційна «нафтова столиця» Канади – Калгарі (650 тис.). Багатствотут б’є в очі на кожному кроці, центральна частина Калгарі з найсучаснішимихмарочосами має такий вигляд, що навіть голлівудські кінематографістиприїжджають сюди знімати фантастичні фільми про майбутнє.

Едмонтонстав своєрідними «воротами на північ», як головний організуючий центр восвоєнні природних ресурсів Північної Канади.

Далекий Захід(Британська Колумбія) – це «тихоокеанський фасад» Канади та її аванпорт длянаступу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. При 12% населення район виробляє12% ВНП країни. Серед провінцій – Британська Колумбія третя за значенням післяОнтаріо і Квебеку.

Цікаво,що природний бар’єр Скелястих гір дещо ізолював цей економічний район від іншоїтериторії Канади. В економічних зв’язках Далекий Захід більше зорієнтований наЯпонію і США. В населенні помітним є азійський елемент: 10% становлять китайці,«Чайна-тауни» є у всіх портових містах.

ВБританській Колумбії розвинута гідроенергетика, а на її базі – алюмінієвапромисловість. Велике значення мають лісова, деревообробна і целюлозно-паперовапромисловість. Зростають обсяги видобутку кам’яного вугілля.

Але⅔ населення і промислового потенціалу району зосереджено упівденно-західній субтропічній частині Британської Колумбії.

Наострові Ванкувер знаходиться невелика, але дуже симпатична столиця провінції –м. Вікторія, що потопає в субтропічних квітах, а за архітектурою вважаєтьсянайбільш «англійським містом Канади» (настільки англійським, що його уподобалипенсіонери з Великобританії).

НавпротиВікторії – на материку в гирлі річки Фрейзер розташовується третє за людністюмісто країни (1,8 млн. мешканців) та її головний порт (50 млн. тон вантажів нарік) – Ванкувер. Це кінцевий пункт трансканадських залізниць ізагальнодержавної шосейної дороги. Місто є великим центром суднобудування ірибопереробки. Ведеться вилов цінних лососевих порід і палтусу.

Ванкуверє одним з лідерів рейтингу найкращих для проживання міст світу. МешканціВанкуверу 10 місяців на рік купаються в океані та, водночас, цілорічнокатаються на лижах – гірськолижні курорти в годині їзди електричкою. А щеВанкувер прославився тим, що саме тут у 1971 році було створено екологічнуорганізацію «Грінпіс» та проведено її першу акцію – протест проти ядернихвипробувань США на Алясці.

Черезскладний рельєф для сільського господарства придатні лише 5% територіїекономічного району, але сприятливий клімат дозволяє спеціалізуватися насадівництві (груші, вишні, абрикоси, персики) та виноградарстві. Вздовжузбережжя простягається сільськогосподарська смуга, яку назвали «фруктовимкошиком Канади». Тваринництво представлене молочним скотарством.

Атлантичний (Приатлантичний) районмає в своєму складі 4 приморські провінції (Ньюфаундленд, Принца Едуарда, НоваШотландія, Нью-Брансуїк) з найбільш давньою європейською колонізацією. При 9%населення економічний район виробляє лише 6% ВВП країни та має найвищий рівеньбезробіття в країні й постійне від’ємне сальдо міграцій. Певну«відповідальність» за такі показники несе суспільно-географічне положення:район надто глибоко вдається в Атлантичний океан (він розташовується напівостровах Лабрадор і Нова Шотландія та групі островів – Принца Едуарда,Мадлен, Кейп-Бретон, Ньюфаундленд, Сейбл та інших). Внаслідок цього зв’язкисвіту із Центральною Канадою здійснюються в обхід Атлантичного економічногорайону: або через глибоководний шлях Святого Лаврентія, або через порти США(наприклад, Нью-Йорк Ері-каналом дуже зручно з’єднується з системою Великихозер).

Нью-Брансуїкцікавий тим, що майже 40% населення тут становлять франко-канадці. Розвинутітакі галузі господарства як гірничо-видобувна промисловість (поліметалічніруди) і кольорова металургія на базі власної дешевої електроенергії АЕС такаскаду ГЕС. Представлене рибальство (у виловах переважає оселедець) та іншіморські промисли (заготівля омарів, крабів) у знаменитій затоці Фанді. Всільському господарстві провінція спеціалізується на свинарстві ікартоплярстві. Великих міст немає. Столиця Нью-Брансуїка – місто Фредеріктонналічує всього 50 тис. мешканців.

Нова Шотландія– одна з перших колоній Північної Америки, заснована ще за дорученнямшотландського короля Якова VІ. Тому і сьогодні 11% населення складають«чистокровні» шотландці.

Столицяпровінції Галіфакс – єдине велике місто у всьому Атлантичному районі, але вононавіть не входить до «десятки» найбільш людних канадських міст. Галіфакс –досить важливий порт і крупний центр суднобудування, а також військовоїпромисловості. Гірничо-видобувна промисловість представлена низкоюкам’яновугільних шахт.

Сільськегосподарство провінції має приміське спрямування (молочне скотарство,свинарство, птахівництво, садівництво, овочівництво). Високими врожаями яблукславиться долина річки Аннаполіс.

Ньюфаундленд– «новачок» федерації Канада (з 1949 р.). Крім однойменного острову провінціявключає в себе частину півострова Лабрадор. Ньюфаундленд – найбідніша провінціяКанади. Тривалий час господарство трималося виключно на рибальстві (виловтріски на знаменитій ньюфаундлендській банці ведеться з ХV століття) тарибоконсервній промисловості. В Канаді набули поширення анекдоти пропростачків-«ньюфі» (як в Росії про чукчів).

Сільськегосподарство провінції традиційно спеціалізується на пасовищному тваринництві(м’ясне скотарство, м’ясо-вовняне вівчарство). Розвиток целюлозно-паперовоїпромисловості та розробка азбестових родовищ сприяють економічному пожвавленнюцього типово депресивного підрайону та диверсифікації його виробничогокомплексу.

Острів Принца Едуарда– найменша за площею провінція, але густозаселена. Провідні галузі економіки –сільське господарство і туризм. Сільське господарство острова відоме на весьсвіт найкрупнішою картоплею. 15 країн купують її як насіннєву. А ще цей«картопляний острів» щорічно приймає на своїх пляжах близько 0,5 млн.відпочивальників із США і Канади.

Північний район(Юкон, Північно-Західні території, Нунавут) займає 40% території країни. Наплощі майже у 4 млн. км2 мешкає ледве 100 тис. осіб (0,3% населенняКанади). Поки що тут сформувалися лише певні осередки господарського освоєння(частка у ВНП країни становить 1%).

Вструктурі економіки Північного району гіпертрофоване значення має гірничо-видобувнапромисловість (поліметалічні руди, срібло, золото, платина). Автохтонненаселення займається мисливством і рибальством та вважає, що канадська Північ«перенаселена». Парламент Канади підтримує вимоги корінних мешканців (зокремабув заборонений проект «Арктік Пайлот» з видобутку й вивозу шельфової нафти,оскільки це могло нанести непоправну шкоду тендітним арктичним екосистемам ітрадиційному господарству. «Новому Кувейту» так і не судилося з’явитися накарті).