Реферат: Италия
Реферат
з географії
на тему:
“ІТАЛІЯ"
/>
Виконав:
учень 10 А класу
середньої школи № 96
Коркуна Дмитро
Львів 2000
Економіко-географічне положення.
Площа – 301,3 тис. км2 .
Столиця – Рим.
Італія розташована на півдні Європи. На її територіїможна виділити 3 частини: материкову (біля 1/2 площі), півострівну (Апеннінськийпівострів ) і острівну ( острови Сіцілія, Сардінія і ряд дрібних ). Морські кордони в 4 рази довші від сухопутних.Навіть самі глибинні райони країни розташовані від побережжя не більш, ніж на 200 — 300 кілометрів.
Економіко-географічне положення в центрі Середземноморського басейну здавна сприялорозвитку зв'язків з країнами Близького Сходу і Північної Африки, а такожз іншими країнами Південної Європи. І тепер воно сприяє господарському розвиткуІталії. Сухопутні кордони з Францією,Швейцарією і Австрією, а частково і зколишньою Югославією проходять поАльпах. Північна Італія знаходиться вбільш вигідному ніж Південна Італія положенні,оскільки має можливість здійснюватизовнішні економічні зв'язки і по сухопутних і по морських дорогах.
Державний лад і політико-адміністративнийустрій. По державному устроюІталія – парламентська республіка. Глава держави–президент, якого обираєпарламент і представники областей на сім років. Вся виконавча влада належитьРаді Міністрів. На політичній арені провідну роль відіграє ХДП(Християнсько-демократична партія). В адміністративному відношенні таліяділиться на 20 автономних областей, 94 – провінції і 8тис. комун.
Природні умови і ресурси
На півночі Італії знаходяться Альпи, які значноутруднюють її
територіальні зв'язки з Францією, Швейцарією, Австрією. Разом з тим цігори мають виключне значення у формуванні клімату Італії, оскільки являютьсобою природну перешкоду для проникнення повітряних мас з півночі материка.
Мінеральні ресурси Італії незначні за розмірамизапасів. Італія має незначні запаси вугілля, нафти, залізної руди. Тільки Поданськанизовина містить великі запаси природного газу. Приблизно на половину Італіязабезпечена власними ресурсами свинцю цинку. За запасами ртуті країна займаєпровідне місце у світі. У надрах Італії є великі запаси калійної та кухонноїсолі.
Кліматичні ресурси і талії виключно сприятливі длярозвитку сільського господарства. Так на півночі кліматпомірно-континентальний, південь італії характеризується сухим субтропічнимкліматом.
Водні ресурси Італії небагаті. Ріки невеликі і вліткумаловодні. Найбільша ріка– По. Ріки, які спадають з гір Альп, багаті га гідроенергоресурси(56 млрд.кВт). На Апеннінському півострові найбільшими ріками є Тібр і Арно.
В цілому Італія бідна на сільськогосподарські угіддята особливо на орні землі. На душу населення припадає близько 0,2 га рілліюЗначна кількість орних земель зрошується, що є необхідною умовою одержаннявисоких урожаїв. Грунти в цілому сприятливі для розвитку землеробства.
Лише 20 % території італії покрита лісами, основнамаса яких знаходиться на півночі країни. В цілому ж дефіцит деревини обмежуєможливості розвитку окремих галузей промисловості.
Населення.
Італія займає другемісце в Європі ( після Німеччини ) по числу жителів – 57,9 млн. чоловік. Країнавідзначається великою густотою населення (191 чол. на км2).
Італія — одна з густонаселених країн Європи. На розміщеннянаселення впливає інтенсивно протікаючий процес урбанізації. Основна частина міського населення зосереджена вПівнічній Італії. Більшість міст Італії виникла в древні і середні віки. Вони користуються світовоюпопулярністю як своєрідні історичні музеї з архітектурними пам'ятниками старовиниі творами мистецтва. Серед нихвиділяються Рим, Флоренція, Венеція, Мілан, Геную, Болонья.
Національний склад населення однорідний — 98% його складають італійці. По віросповіданнюіталійці — католики. Хоч церква в Італії відділенавід держави, вона активно втручається в політичне життя країни і впливаєвеликий чином на широкі коланаселення. У західній частині Рима один квартал займає державу Ватікан — теократична монархія. Його голова — папаримський — одночасно є головою всієїкатолицької церкви.
Для складу населення характерна велика питома вага міськогонаселення – 60 %. Найбільш урбанізованою частиною є Поданська низовина. Напівдні переважає сільське населення. Найбільшими містами є Рим, Мілан, Неапольі Турин.
Економічно активне населення Італії не перевищує 40 %його загальної кількості. У структурі зайнятості домінує сфера послуг 57 %,промисловість – 37,9 %, сільське господарство – 5,4 %. Серед країн, що входятьдо Європейського союзу Італія виступає, як постачальник дешевої робочої сили.Кількість безробітних тут становить 2 млн. чоловік.
Промисловість.
Італія погано забезпечена основними видами корисних копалин — вугіллям, нафтою, залізняком. Більш значні запаси природного газу, бокситів, поліметалічних руд. Дуже багаті родовища ртуті, сірки, мармуру. Серед інших країнЄвропи Італія виділяється також по ресурсах водної і геотермічної енергії. Промисловість Італії сильно залежить відімпорту сировини і палива.
Енергетика країни базується на імпортних нафті, коксі івугіллі, своєму природному газі і гідро-ресурсах. По потужності нафтопереробних заводів Італія випереджає іншікраїни Західної Європи. Хоч у виробництві електроенергії перше місце займає ТЕС, відносно велика і частка ГЕС, побудованихна альпійських ріках. У Центральній Італії працюють геотермічні електростанції. Виробництво електроенергії становить200 млрд.кВт. ГЕС виробляють 30 % електроенергії. АЕС – закриті з 1987 р.
Виключно важливезначення у виробництві і експорті має машинобудування: виробництво автомобілів,моторолерів ( Італія — батьківщина моторолера ), велосипедів, суден. Великоюпопулярністю користуються побутове енергоустаткуванняі друкарські машинки. 3/4 машинобудівних заводів схильно в Північній Італії. У1990 році було виготовлено 2,26 млн. автомобілів. В Неаполі функціонує великийзавод компанії «Альфа-Ромео». Тракторні заводи фірми «Фіат»розміщені в містах півночі і особливо в Мілані, Емілії-Романьї.
У зв'язку із зростанняммашинобудування збільшилася виплавка чорних і кольорових металів. Чорнаметалургія засновується на імпорті лома і чавуна, коксу, залізняку, легуючихметалів. Виплавка стали набагато перевищує виробництво чавуна. Найбільшікомбінати розташовані в портах Таранто, Генуї, Неаполі. Підприємства металургіїзбудовані при великих машинобудівних заводах ( в Мілані, Туріне ). Електрометалургія — виплавлення сталі іалюмінію — виникла поблизу альпійських ГЕС.
Хімічна промисловість базується на привізних нафті і фосфоритах, на місцевому природному газі,сірці і іншій сировині. Високими темпами розвивається нафтохімія, особливозбільшилося виробництво пластмас і синтетичних волокон на базі крекінгу нафти. Велика частина хімічних заводів розташована вПівнічній Італії, але нові комбінати нафтохімія були побудовані також в портах Південної Італії.
Текстильна промисловість Італії виробляє переважно бавовнянітканини і тканини з синтетичноговолокна. Ця галузь сконцентрована головним чином в Мілані і його передмісті.Економічні кризи і спади виробництва середини 70-х — початку 80-х років особливо сильно відбилися в Італії на судно- і автомобілебудуванні, текстильнійпромисловості.
Сільське господарство.
Природні умови Італії дозволяють вирощувати всікультури помірного клімату, але особливо вони сприятливі для субтропічнихплодових рослин і винограду. У Північній Італії розташована Поданська низовиназ родючими грунтами, зручна для землеробства. По ній тече сама велика рікаІталії — По, що широко використовується для іригації. Клімат тут м'який,перехідний від помірного до субтропічного. У Південній Італії рельєф гористий,вузькі смужки низовин тягнуться лише вздовжпобережжя. Переважають кам'янисті, бідні гумусом грунту. Типовийсередземноморський клімат з жарким і сухим літом і теплою зимою сприятливий дляцитрусових, оливкових, мигдалевихдерев мі інших садових культур, а також винограду.
Італія належить до країн, що мають високопродуктивнийаграрний сектор. Однак країна забезпечує себе за рахунок власного виробництвана 75 %. Сільське господарство країни дає 10 % ВВП. У ньому зайнято майже 5,6 %робочої сили.
Сільське господарство Італії багатогалузеве, як і у Франції, але поступається йому поінтенсивності і рівню розвитку. Найважливіше значення має рослинництво. Першемісце в світі належить їй по зборувинограду, друге в Європі ( після Іспанії ) — по збору маслин і цитрусових. Виноградники покривають схилипередгір'їв і горбів як на півночі, так і по всьому Апеннінському півострову. Побережжя Сіцілії виділяється вирощуваннямапельсинових і лимонних дерев. Ранній овочі дозрівають на півдні в зимовий час,тому Італія постачає їх наєвропейський ринок раніше за своїх конкурентів. Головні зернові культури — пшениця, кукурудза і рис, технічна — цукровий буряк і коноплі.
Тваринництво розвинено порівняно слабо. Велика рогатахудоба розводять в капіталістичних господарствах Північної Італії. У біднихкормами гірських районах Апеннін, Сіціліїі Сардінії селяни розводять вівці, кіз і мулів. У прибережних районах підмогоюдля них служать продукти моря.
Транспорт.
Серед видів транспорту провідне місце належитьзалізничному транспорту. По рівню електрифікації залізниць країна займає однез перших місць в світі.
Протяжність залізничних колій становить понад 30,5тис.км., у тому числі 20 тис. електрифікованих. Найбільшим залізничним вузлом єМілан. Найважливішими залізничними коліями є магістралі, що проходять посхідному та західному узбережжі Апеннінського півострова. Центральноюзалізничною магістраллю є Мілан – Болонья–Флоренція – Рим .
Другий за значенням вид транспорту – морський, тнажякого досяг 7,5 млн. бр. – регют. Морські порти Генуя, Венеція, Триестзабезпечують експортно-імпортні перевезення.
У внутрішніх перевезеннях вантажів і пасажирів головну роль грає автомобільний транспорт, наякий припадпає 75 % усіх сухопутних перевезень. В Італії 300 тис. кмавтошляхів, зних 5900 км автострад. Густа мережасучасного шосе і залізниць зв'язуєміста північної Італії.
Зовнішні економічні зв'язки.
У імпорті Італії переважають паливо ( нафта, вугілля, кокс ) і промислова сировина ( металолом,бавовна ); вона ввозить також машини іпродовольство. У експорті головну роль грають готові вироби ( машини,обладнання, тканини ) і фрукти ( апельсини, лимони ). Найбільш великийтоварооборот з країнами «Загального ринку», Швейцарією і США.Галуззямми міжнародної спеціалізації є текстильна, швейна та взуттева,овочівництво, виноробство, вирощування винограду, цитрусових, фруктів. У 1991р. було експортовано продукції на 209 млрд. долларів.
Основними торговими партнерами Італії є країниЄвропейського Союзу, на які припадає майже 57 % експорту і 56 % імпорту. Середінших країн найбільш тісні торговельні зв'язкикраїна має з ФРН, Францією і США, на які припадає майже 45 % експорту і 44,5 %імпорту. Італлійські фірми проявили інтерес до природних ресурсів України.
Щорічно Італію відвідують понад 30 млн. іноземнихтуристів. Обслуговування туристів перетворилося в одну з найважливішихгалузей економіки. Доходи від іноземного туризму становили понад 13 мдрд.долларів.