Реферат: Мiсто Яворiв - районний центр Львiвськох областi

   Мiсто Яворiв — районний центр Львiвськощобластi.

Назвамiста,iмовiрно, походить вiд яворового лiсу, що колись мав шумiти на мiсцiинiшнього

становища.Дехтопробуу пов`язати назву мiста з деяким паном феодальнох доби —

 Явором, який мав би закласти мiсто. Цiкавоюдля цього питання у дитяча

 пiсенька про «Явора» i«яворових людей», що «будують мости для пана старости».

    М.Яворiв розташоване мiж 40ш56` i 41ш6`схiднох довготи та 49ш54` i 49ш59`

 пiвнiчнох широти. Поверхня-пiдвищена хвилястарiвнина. Мiсто розташоване бiля

 рiчки Шкло, на рiвнинi iз торфовищамилучно-болотними та iншими перезволоженими

 грунтами.Дещо далi вiд русла рiки рiвниннийландшафт змiнюуться на пiдвищений,

 слабохвилястий з дерновопiдзолистими грунтами.Лiси тут переважнососновi i

 сосново-дубовi, мiсцями поуднанi з луками.

    Найдавнiшi вiдомi нам поселення знаходилисьна околицях мiста ще в

 Бронзовому вiцi — 3-2тис.до н.е. Точнох датизаснування Яворова

 немау; найраннiший документ в якому згадуутьсяЯворiв-акт з дня 24 червня

 1376р. Владислава Опiльського, угорськогорегента в Галичинi, яким надавалося

 братам Рейнгольду i Нiкту сiл: Нових селиськ,Порудного що на пiвд.-зах.

 межують з Яворовом. Пiзнiшим документом, якийсвiдчить, що Яворiв щонайменше

 вже в початках 15 столiття становиворганiзовану осаду, у диплом Андрiя з

 Шамотiв, каштеляна познанського i яворiвськоготенцтариста з дня 1травня 1408р.

 яким вiн надавав шевцевi в Яворовi право наутримування в мiстi 10 яток

 шевських. Хто заснував Яворiв не вiдомо. В1563 роцi король Зигмунт Август

 пiднiс Яворiв до рiвня староства. Староствоскладалося з двох немежуючих зi

 собою обшарiв. Великого передмiстя i Малогопередмiстя.

    Мiсто розвивалося, повставали щораз новiцехи, люди осiдали в ньому,

 знаходячи непоганий заробiток. Король ЗигмунтАвгуст з привiлею, виданого в

 Люблiнi обдарував Яворiв 2 липня 1569р.Магдебурським правом. Це було найбiльше

 з прав, якими взагалi можна було обдаруватиякесь мiсто.

    Започатковане воно в Магдебурзi, де йогосклав у перших роках 13 столiття

 деякий Ерхарт вон Репгов. Воно полягало нанезалежному самоiснуючому

 правлiннi мiстами, звiльняло мiста вiдподаткiв i тягарiв крайових i

 надавало хм не тiльки автономне самоврядуванняадмiнiстрацiйне, але й

 власний суд i право покарання. Виразомсамоврядування мiста на

 магдебурському правi були наступнi ланкивлади:

    1. Рада з бурмiстром, як владаадмiнiстративна

    2. Лава з вiйтом, як судова влада

    3. Громада, яка складалася з католицькогомiщанства, що подiлялася на купцiв

       i ремiсникiв занятих в органiзацiхцеховiй з власними репрезентантами,

       яким слугувало право обранняпосередництва в радах мiста.

 Рада складалася з радникiв i бурмiстра, якийвибирався серед радникiв. Лава

 складалася з лавникiв i вiйта, обираного середлавникiв. Раду i лаву

 вибирала Громада. Надання якiйсь мiсцевостiМагдебурського права не

 звiльняло хх з-пiд зверхницьких прав короля iдержави. Разом iз наданням

 Магдебурського права, король Зигмунт Августпризнав мiсту право збирати

 податок з дерев`янох ратушi, виставленохкоштом мiста серед ринку, а за

 огородження мiста частоколом з валами, коштоммешканцiв, признав йому

 дохiд з воскобiйнi, i дозволив проведенняярмаркiв у визначенi владою днi.       

 А також торги тижневi щопонедiлка i щоп`ятницiнапротязi всього року.

    На початку 19 столiття Яворiв був повiтовиммiстом 2 категорiх,

 Перемишльского округу. Вiн залишався мiстом зтиповим на той час планом:

 чотирикутник з рiвними вузькими вуличками тадерев`яними будинками. Головне

 мiсце посiдав королiвський замок. Нацентральнiй площi — ратуша i ринок.

    Яворiв мав Велике i Мале передмiстя, i маввеликий рибний став. Саме мiсто

 лежало на захiдному березi ставу, напiвденно-захiдному березi ставу —

 розкинулося Мале передмiстя. На захiд вiдмiста простягауться вздовж рiчки Шкло

 Велике передмiстя. За даними з 1771 року вмiстi було 10 католицьких i 28

 уврейських мурованих будинкiв; вулицi Фарна,Брухнальська, Кракiвська, Залужна,

 Ярославська, Львiвська i Замкова налiчували150 дерев`яних будинкiв; на

 пiдваллю з греблею — 59 дерев`яних будинкiв;на Великому передмiстi 332

 дерев`яних будинкiв, на Малому передмiстi — 97.

    З давнiшнiх захисних споруджень, залишилисямiсцями частини валу, яким було

 оточене цiле мiсто, на замку також частинавалу та рову.

    В 1900 роцi Яворiв мав 14 вулиць:Ярославська, Кляшторна, Костюшки,

 Мiцкевича, На брамi, Перемишльська, СобускогоЯна, Ставова, Шевченка,

 Торгова, Валова вища, Валова нижча i Вилучки.Великий ринок лежить посеред

 мiста, вибрукований каменем.

 Яворiв налiчував 1.704 будинки, з них:

-------------------------------------------------------------------------------

                                    мурованi            дерев`янi

-------------------------------------------------------------------------------

    В центрi мiста                     220                 342

   

    На греблi                          5                   160

    Пiдмiсто                           3                   309

    Мале передмiстя                    13                  190

    Велике передмiстя                  2                   460

-------------------------------------------------------------------------------

                                       243                 1.461

-------------------------------------------------------------------------------

                           САКРАЛЬНI СПОРУДИ

    Оскiльки Яворiв за iсторичних обставин бувпiд владою полякiв, то з метою

 полонiзацiх i окатоличення мiсцевого населенняпольська шляхта всiляко

 пiдтримуу римокатолицьку церкву. В 1454 роцiкоролевич Вацлав зафондував

 яворiвську католицьку парафiю, тодi як основначастина жителiв-украхнцi

 тсворили свох церкви на столiття пiзнiше.Привилеум 20 лютого 1454 року надав

 яворiвський парафiх:

    а) десятину з млинiв в Яворовi на р.Шкло;

    б) вiддав парвфiх на вiчнi часи Саджавку напотоцi Якса, мiж Залужжям i

       Яворовом;

    в) тамже два лани поля i два городи;

    г) десятину з плодiв у Збанжинi;

    д) оплату по одному грошу щоквартально вiдкожного мешканця напротязi десяти

       рокiв;

    Отже першою сакральною спорудою в Яворовiбув костел парафiальний

 Найсвятiшох панни Марiх, заснований в 1454роцi. Iснував до 1776 року.

 Збудований був з дерева i початковозадовiльнив духовнi потреби полякiв. В

 цьому костелi був охрещений син Яна lll,королевич Константин, в 1678 роцi.

    До 1772 року належав Яворiв з цiлимдеканатом до капiтулу перемишльского, а

 пiсля приуднання Галичини до Австрiх, бувприуднаний до архiдиунцiх

 Львiвськох. Яворiвський деканат охоплювавБрухналь, Яворiв, Краковець,

 Мiльчицi( Мостиський повiт ), Мужиловицi,Судову Вишню, Стоянцi, Великi Очi.

    Другий костел парафiальний збудований в1639 роцi з каменю. Його було

 знесено декретом Жозефа ll в 1787 роцi.

                       ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКI ЦЕРКВИ

    1. Церква на Великому передмiстi Успення Богородицi,збудована 1568 роцi з

 дозволу старости Андрiя Горки, затвердженакоролем Стефаном Баторегом 15

 травня 1578 рiк. Церква збудована з дерева, утиповою на Русi.

    2. Церква св. Юрiя, збудована 1588 роцi напiдставi привiлею короля Зигмунда.

    3. Церква Рiздва Богородицi на Маломупередмiстi, коли побудована не вiдомо.

 Перший документ, що свiдчить про нех в кiнцi16 ст. 12 квiтня 1573 року,

 дерев`яна.

    4. Церква нова, збудована в 1904 роцi зкаменю.

    5. Кляштор Базилiянок, закладений 1621роцi.

                             СИНАГОГА

    Зафондована Яном Собуським в 1658 роцi.

    Перша школа в мiстi вiдкрилася тiльки в1789 роцi з нiмецькою мовою

 викладання. Перша гiмназiя була заснованаблизько 1830 року.

    Мiсто зазнало багато шкоди пiд час ПершохСвiтовох вiйни, яка принесла йому

 рухну.

    Перед вступом вiйськ Червонох армiх 26вересня 1939 року в Яворiв, нiмецька

 авiацiя бомбардувала мiсто, в наслiдок чогобуло зруйновано Велике передмiстя.

                             НАСЕЛЕННЯ

    Яворiв знаходиться на етнiчних украхнськихземлях, тому корiнне населення —

 украхнцi. З перепису населення 1860 рокуЯворiв налiчував 8585 мешканцiв. На

 1900 рiк — 10046. З них 4872 — чоловiкiв i5174 — жiнок.

             грекокатолiкiв...................5870

            римокатоликiв....................1669

            жидiв............................2472

            увангелiстiв.......................13

             iншихвiросповiдань................22

    Заданними 1990 року Яворiв населяло 13200 жителiв.

    Прилеглi до ринку вулицi заселяло уврейськенаселення, в руках якого була

 зосереджена дрiбна торгiвля. Впорядкованiцентральнi квартали займали нiмецькi

 колонiсти та польська шляхта. На бiльшвiддалених вулицях жили украхнцi,

 переважно ремiсники та кустарi. Жителiпередмiстя, серед яких найбiльше було

 украхнцiв, крiм обробiтку землi, займалисякустарним промислом. Яворiвськi

 мiщани жили в звичайних хатах критих соломою,з низькими i задушливими

 кiмнатами, лише в деяких хатах було двiкiмнати. Ще в 1931 роцi 49% населення

 мiста тулилося в однокiмнатних житлах.

    Пiд час польскох окупацiх 1918-1939 рокiвбагато збiднiлих украхнських сiмей

 вихжджало за кордон. Тiльки в 1928 роцi буловидано 222 закордонних паспортiв.

    Багато терпiло населення вiд пожеж. В 1636роцi велика пожежа охопила все

 мiсто крiм Малого передмiстя i замку. Згорiлабiльшiсть будинкiв i дерев`яна

 ратуша.

    Яворiв, лежачи на узбiччi головнох комунiкацiйнохартерiх мiж Сходом i

 захiними краями Польщi, яка проходила зКракова до Львова, мав добрий фундамент

 для розвитку торгiвлi та промислу.Рукодiльство тут квiтло з найдавнiших часiв,

 а з 14 ст. стало органiзованим. На початку 16столiття тут створений пивний

 бровар, а дещо пiзнiше воскобiйня.

    З розвитком капiталiстичного вирибництвапочинау занепадау мiське ремесло.

 На економiчний занепад Яворова вплинулапобудова у 1861 роцi залiзницi

 Перемишль — Городок — Львiв, в наслiдок чогошосейна дорога, що проходила зi

 Львова через Яворiв до Перемишля втратила своузначення. Залiзнична лiнiя Львiв

 - Яворiв була прокладена лише в 1895 роцi.

    Пiсля приуднання Захiднох Украхни до УРСРпочала проводитись перебудова на

 соцiалiстичних засадах. Зразу була проведенанацiоналiзацiя промислових i

 торгових пiдприумств. 1948 роцi побудованийспиртзавод, мясокомбiнат,

 райпромкомбiнат, цегляний завод. 1970 роцiзавод «Металопластмас».

    Пiсля здобуття незалежностi 1991 роцi вЯворовi як i в iнших мiстах

 проводиться приватизацiя пiдприумств.

    Напротязi свого iснування, Яворiв проходиврiзнi фази з погляду устрою влад,

 керуючих мiстом. До 1569 року мiсто було пiднеобмеженою владою тенутаристiв

 i свохх старост. З наданням йому в цьому жроцi Магдебурського права, вiн

 отримав самоврядування. В 1773 роцi пiдданойого пiд владу камеральних

 урядовцiв. В 1790 роцi внесено до гiдностiвiльного королiвського мiста з

 самоврядуванням. В 1855 роцi правила вЯворовi  Рада з

 головуючим, який призначався урядом, в 1867роцi отримав право самоврядування

 яким користууться до теперiшнього часу.  До 1772 року Яворiв належав до Речi

    Посполитох. Вiд 1772 року до 1918 рокумiсто разом iз Галичиною було пiд

 владою Австро-Угорщини. З 1918 року до 1919року мiсто пiдпорядковувалося

 Захiдно-Украхнськiй Народнiй Республiцi. З1919 по 1939 рiк Яворiв знов пiд

 владою Польщi. В 1939 роцi Захiдна Украхнаприуднана до Радянськох Украхни. В

 1991 роцi у мiстом в незалежнiй украхнськiйдержавi.           

    В другiй половинi 17 ст. Яворiв стау однимiз важливих центрiв полiтичного

 життя Польщi. Яворiв обводився землянимивалами, укрiплювався бастiонами i

 водним ровом. У замку монетний двiр. Сюдиприбувають для переговорiв посли

 рiзних крахн, вiдбуваються урочистiкоролiвськi церемонiх. Пiд час визвольнох

 вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького мiстозазнало значних руйнувань. Пiд

 час Першох та Другох Свiтовох вiйни — тежвеликi втрати.

    За часiв Радянськох влади мiсто розвивалосяшвидкими темпами, розвинулася

 промисловiсть, було збудовано багато заводiв,також це помiтно у житловому

 будiвництвi.

    В мiстi збереглося двi значнi пам`яткиархiтектури — Успенська церква 1670

 року та дзвiниця i церква Рiздва Богородицi1670 рiк.

   ЦЕРКВА РIЗДВА БОГОРОДИЦI

 Дерев`яна церква була напочатку тризрубною,одноверхою з шестигранною схiдною

 частиною. Пiзнiше вона була розширена зарахунок добудови. В сучасному виглядi

 церква у п`ятизрубною, одноверхою, хрестовою упланi спорудою. Центральний зруб

 завершений главою, посадженою на низькийвосьмерик. В iнтер`рi глибинне

 розкриття простору об`уднано з висотнорозкритим центральним об`умом.

    В пiвденнiй частинi подвiр`я знаходиться двоярусна,каркасна, квадратна у

 планi дзвiниця. фх завершення представляусобою комбiнацiю чотиригранного шатра

 з восьмериком. Верхнiй ярус на рiвнi ажурнохаркади вирiшений у виглядi

 нависаючого фартуха, що нагадуу пiдсябиттяоборонних башт. Пам`ятка

 вiдрiзняуться монументальнiстю, вишуканнiстюформ i пропорцiй, характерною для

 народнох архiтектури Яворiвщини 17 — 18 ст.

    Обидвi пам`ятки утворюють гармонiйнийансамбль народнох архiтектури

 галицькох школи.

    УСПЕНСЬКА ЦЕРКВА

 Споруда у дерев`яною, тризрубною, одноверхою.до квадратного центрального зрубу

 з заходу примикау менший, квадратний в планi впланi бабинець, а зi сходу —

 гранений п`ятистiнний об`ум з невеликим бiчнимпримiщенням. Центральний верх

 мау два заломи: нижнiй — квадратний в основi,верхнiй — восьмигранний,

 перекритий шоломовидною главою з перехватомпри основi. Низька схiдна частина i

 зруб бабинця з одним заломом накритi схильнимидахами, гребенi яких увiнчанi

 макiвками. Широкий звiс пiддашшя опирауться навинос фiгурно вирiзаних випускiв

 вiнцiв.

    В iнтер`урi висотно розкрито простiрцентрального верху, бiчнi об`уми

 перекритi зiмкнутимизрубними склепiннями. Призахiднiй стiнi бабинця,

 вiдкритого в середнiй об`ум арковим вирiзом,розмiщенi хори. Пам`ятка

 належить до витворiв народнох архiтектуригалицькох школи. 

                         ЛIТЕРАТУРА:

    1. Edward Webersfeld  «Jaworow.Monografia historyczna,etnografichna i

    statystyczna» Lwow 1909r.

    2. Збiрка " Яворiвщина з хх минулого iсучасного" Яворiв 1931р.

    3. Iсторiя мiст i сiл УРСР в 26 томах.Кихв, 1968 р.

еще рефераты
Еще работы по географии, экономической географии