Реферат: Глобальна продовольча проблема

<img src="/cache/referats/5280/image001.gif" v:shapes="_x0000_i1025">

Доповідь

з географії

на тему:

«Глобальнапродовольча проблема»

Виконав:

учень 10 — А класу

середньої школи № 96

КоркунаДмитро

Львів2000

Глобальнапродовольча проблема

Стародавня мудрість каже:«Людина їсть щоб жити, а не живе, щоб їсти». Кількість їжі, потрібнадля нормального життя і

діяльності, залежить відстаті, віку, маси, зросту, від характеру і умов праці, побуту, від кліматичнихособливостей території. Учені вважають, що методична норма калорійностідобового раціону їжі повинна становити не менш як 2300-2600 ккал і 70-100 гбілка. Але за нашого часу,  як свідчатьдані ООН, лише 1/3 людства забезпечена харчуванням, яке має достатнюкалорійність і раціональну структуру.

Протягом останніх десятилітьХХ ст. перед народами світу постало багато гострих і складних проблем, якідістали назву глобальних. Серед них слід відзначити продовольчу проблему.

На шляху глобальноїпродовольчої проблеми є багато перешкод. Продовольча криза у багатьох малорозвинених країнах  проявляється у неспроможності сільського господарствазабезпечити стабільний приріст продуктів харчування. Він повинен, принаймнівідповідати темпам приросту населення цих країн. Продовольча криза поглиблюєтьсясоціальними, економічними інколи і політичними чинниками та зумовлена низькимрівнем землекористування. Половина тих, хто займається у цих країнах сільським господарством, обробляють земельніділянки і досі сохою та мотикою.

Найбільш складна продовольча ситуація склалась вкраїнах, що розвиваються,на які припадає лише 1/3 світового збору зернових,15-20 % виробництва м‘яса,  молока, яєць.Середня калорійність харчового раціону в цих країнах –– 2400 ккал і 60 г білказа добу. У більшості з них харчування недостатнє і за калорійністтю і закількісттю білків, що негативно позначається на здоров‘ї, працездатності інавіть на розумовому розвитку людей. Ще в середині минулого століттябразильский учений Жозуе де Кастро написав книжку «Географія голоду».Відтоді голод у світі набрав ще більших масштабів. За нашого часу«географію голоду» насамперед визначають найвідсталіші країни Африки.Південної і Південно-Східної Азії, де значна частина населення живе буквальнона грані голодної смерті.

Кількість голодуючих людей усвіті, за даними ООН, зросла з 460 млн. у 1970 р. до 550 млн. у 1990 р.  і, можливо, досягне 600– 650 млн. у 2000 р. Цеозначатиме, що голодуватиме кожен десятий житель планети. У розвинутих країнахдобове споживання їжі складає  у  середньому 33000 кКал., а в країнах щорозвиваються – не більше 2200 кКал., при мінімальній нормі, визначеній органамиООН у 2400 кКал. Це тоді, коли при наявних технологіях обробітку землі, запрогнозами можна було  б прогодувати привірному підході населення, яке в кілька разів перевищувало б сучасне.

Щоб розв‘язати глобальнупродовольчу проблему, людство має повніше використовувати ресурси рослинництва,тваринництва і рибальства. При цьому воно може йти двома шляхами.

Екстенсивний шлях–– ще дальшерозширення орних, пасовищних і рибопромислових угідь.

Та оскільки всі родючі ізручно розташовані землі практично вже освоєні, цей шлях вимагає дуже великихзатрат.

Інтенсивний шлях ––  полягає насамперед у підвищенні біологічноїпродуктивності існуючих угідь. Вирішальне значення для нього матимутьбіотехнологія, впровадження нових високоврожайних сортів і нових методівобробки грунту, розвиток механізації, хімізації, а також меліорації, історіяякої налічує вже кілька тисячоліть.

Проте меліорація земельтакож потребує старанної підготовки і прогнозування, бо досвід багатьох країнпоказує, що вона може спричинити до багатьох небажаних наслідків.

Перспективне вирішенняпродовольчої проблеми йтиме найшвидшим шляхом підвищення урожайності, збільшення площ зрошувальних земель таудосконалення технологій обробітку земель. Технічні можливості для впровадженнятаких заходів є лише у найрозвиненіших країнах, а тому важливо підкреслитинеобхідність всебічного співробітництва, яке може закласти основи прогресу увирішенні  продовольчої проблеми напланеті.

Щоб забезпечити населенняземлі продовольством, потрібно в останню чверть ХХ століття збільшити обсягсільськогосподарського виробництва у два рази, а на середину ХХІ – у п'ять разі. Розрахунки показують, що, коли бдосягнутий тепер у багатьох розвинутих країнах  рівень продуктивності сільського господарствапоширити на всі країни світу, можна було б повністю задовольнитити потреби впродовольстві 10 млрд.  чоловік і навітьбільше.

Отже, інтенсивний шлях-головний у розв'язанні продовольчої проблеми людства. Уже тепер вінзабезпечує 9/10 усього приросту продукції землеробства.            

У наш час питаннями, які єпов'язані з глобальною продовольчою проблемою займаєтьсяпродовольча і сільськогосподарська організаціяООН (ФАО).  ФАО заснована 1945 р. Їїофіційна мета – поліпшення харчування і підвищення життєвого рівня народів;підвищення продуктивності сільського господарства і поліпшення системирозподілу продовольства та продукції. Найвищий орган ФАО – конференція у складіпредставників усіх держав-членів. Керівний орган – рада у складі представників49 держав-членів, яких обирає конференція. Адміністративний орган – Секретаріатна чолі з генеральним директором. Місце перебування секретаріату ФАО – Рим.