Реферат: Фiнансова дiяльнiсть держави, ii правовi аспекти

Індексгрупи 26897-МБС-1

П.І.Б.студента Даниловський Вадим Леонідович

Домашняадреса 284019,м.Івано-Франківськ, вул. Довга, б.47, кв.75

Назва організації,посада ТзОВ“Інтерком” ЛТД,

менеджер відділу реалізації

Контрольна робота

з спеціальності “Банківська і страхова справа”

з предмету “Фінансове право”

Тема

ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ,

ЇЇ ПРАВОВІ АСПЕКТИ

ПЛАН.

Вступ…………………………………………………………………….С.3.

1.Сутністьфінансової діяльності держави…………………………….С.4.

2.Принципита методи фінансової діяльності держави
в Україні……..…………………………………………………………… С.6.

3.Правовіаспекти фінансової діяльності держави в Україні………… С.8.

Висновки…………………………………………………………………С.10.

Списоквикористаної літератури……………………………………….С.11.

ВСТУП.

Фінансова діяльність держави –одна з найважливіших сфер її діяльності, передбачених законодавством України.Ця діяльність виявляється у збиранні, розподілі та використанні потрібнихдержаві грошових коштів. Отже, фінансова діяльність держави спричиненанеобхідністю держави здійснювати розподіл та перерозподіл національного доходу.

При висвітленні теми даноїконтрольної роботи ставиться мета визначити, в чому полягає сутність фінансовоїдіяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при їїздійсненні, які методи вона при цьому застосовує. В роботі аналізуються ряднорм Конституції України та інших законодавчих актів, присвячених правовимаспектам фінансової діяльності держави.

Джерелами принаписанні даної роботи є Конституція та закони України, матеріали підручниківта посібників.

1.СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІДЕРЖАВИ.

Термін “фінанси” походить від франц.

finance – “обов`язкова сплата грошей”, що, у своючергу походить від лат. finare – “закінчити, врегулювати суперечку ( грошову )”.

У сучасному розумінні фінансаминазивають систему економічних відносин, за допомогою яких створюються ірозподіляються державні кошти.

Як зазначає А.Г.Зюнькін, “фінансовадіяльність держави зумовлена об

`єктивною необхідністю розподілу та перерозподілу національного доходу, атакож задоволення як індивідуальних потреб громадян, так і потреб суспільства вцілому.” [3; 4]

На практиці фінансова діяльністьдержави уявляє собою процес збирання, розподілу (перерозподілу) та використаннякоштів, що забезпечуют

ь виконання державою функцій. Нею займаються уповноважені державні органи, що здійснюють пряме плановезбирання і розподіл коштів.

Всі фінансові ресурси в державіподіляються на централізовані та децентралізовані фонди грошових коштів.Централізовані фонди надходять у розпорядження держави як суб

’єкта влади, тоді як децентралізованіутворюються в усіх галузях народного господарства.

До державних фінансів Україниналежать зведений державний бюджет України, фінанси державного сектораекономіки, централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення,державний кредит, резервні та страхові фонди.

До поняття “фінанси” близьке за своїмзначенням поняття “гроші”. Проте, між цими поняттями існує й принциповавідмінність: якщо гроші – це загальний еквівалент, за допомогою якоговимірюються затрати праці виробників, то фінанси є економічним інструментомрозподілу й перерозподілу національного доходу, знаряддям контролю за фондамигрошових ресурсів. Крім державних, у суспільстві є й приватніфінанси. Якщо стан і розвиток державних фінансів визначаються рішеннями державиі діями публічної влади, то приватні фінанси залежать виключно від законівринкової економіки. Здіснюючи финансову діяльність, держава може в примусовомупорядку забезпечити власні доходи, приватні ж особи зробити цього не можуть.Державні фінанси по

в`язані з грошовою системою держави, яка не залежить від волі приватноговласника. Нарешті, ще одна відмінність між державними та приватними фінансамиполягає в тому, що перші є засобом досягнення загального інтересу громадяндержави, тоді як другі зорієнтовані переважно на на отримання прибутку тих чиінших фізичних чи юридичних осіб.

Таким чином, фінансову діяльністьдержави можна розглядати як особливу галузь управління, спеціальним завданнямякої є мобілізація коштів для всіх інших сфер її діяльності. На сучасномуетапі, коли Україна здійснює перехід до ринкової економіки, значення фінансовоїдіяльності держави дедалі зростає, причому держава частіше вдається доекономічних важелів фінансової діяльності на противагу тоталітарній економіці,за якої держава у своїй фінансовій діяльності віддавала перевагукомандно-адміністративним важелям.

2. ПРИНЦИПИ та МЕТОДИ ФІНАНСОВОЇДІЯЛЬНОСТІ
ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ.

У своїй фінансовій діяльності держава керується рядом принципів. Одним зних є публічний характер фінансової діяльності, що означає її відкритість.Найважливіші акти цієї діяльності держави доводяться до відому громадськостізавдяки засобам масової інформації.

Іншим принципом фінансовоі діяльності є розподіл функцій між представницькимита виконавчими органами влади. Чіткому розмежуванню повноважень різних органіввлади щодо фінансової діяльності присвячено цілий ряд статей КонституціїУкраіни, інших законодавчих актів.Докладніше функції тих чи інших органіврозглядаються у третій частині даної роботи.

З цим принципом тісно пов

`язанонаступний – пріоритет представницьких органів влади перед виконавчими увирішенні державних проблем, пов`язаних зфінансами.

Ще одним принципом є пріоритетність публічних видатків щодо прибутківказни.

Важливим принципом фінансової діяльності держави є фінансування їїбезпеки, що здійснюється за рахунок централізованих державних фондів.

Одним з принципів фінансової діяльності виступає єдність фінансовоїдіяльності та грошової системи держави, адже державні кошти створюються йрозподіляються у грошовій формі, закріпленій національним законодавством.

В якості одного з принципів фінансової діяльності розглядають їїміжгалузевий характер. Ця діяльність охоплює виробничу й невиробничу сфериекономіки, утримання соціальної сфери тощо.

Принципом фінансової діяльності держави є також її самостійність, тобтодержава займається цією діяльністю відокремлено від інших сфер діяльності,маючи для цього фінансову систему з її фондами та інститутами.

Ще одним важливим принципом фінансової діяльності держави є її соціальнаспрямованість. Даний принцип має на увазі орієнтованість держави у своїйфінансовій діяльності на здійснення широкої та ефективної соціальної політики,яка має практично втілюватися в реальності прав людини і громадянина, віснуванні доступних та ефективних систем освіти, охорони здоров

`я,соціального забезпечення, у підтримці малозабезпечених прошарків населеннятощо.

Принцип плановості фінансової діяльності держави передбачає, що кожнасфера цієї діяльності обов

`язково планується державним бюджетом, зведеним балансом доходів і видатків (вміністерствах), балансом доходів і видатків (на підприємствах), кошторисомдоходів і видатків (в установах і організаціях), кредитним планом і касовимпланом (в банках).

Нарешті ще одним принципом фінансової діяльності є принцип гласності,тісно пов

`язаний з першим із вищезгаданих принципів – принципом їїпублічного характеру. Фінансова діяльність держави перебуває під контролемсуспільства, зокрема, завдяки обраному виборцями депутатському корпусу.

Завизначенням А.Г.Зюнькіна, “методи фінансової діяльності – засоби, прийоми, задопомогою яких уповноважений державою орган від її імені мобілізує,розпоряджається і використовує фонди грошових ресурсів.”

[3,7].Всі методи фінансової діяльності держави поділяються на дві категорії: методиформування фондів грошових ресурсів та методи розподілу цих фондів.

Методи формування фондів грошових ресурсів, у свою чергу, поділяються наобов

`язкові та добровільні.

Дообов

`язкових методів належать податки, збори (митні,дорожні та ін.), штрафи, плата за використання природних ресурсів, страхування(страхування майна, особисте страхування, страхування відповідальності тощо),платежі в централізовані спеціальні фонди грошових ресурсів (пенсійний фонд,фонд соціального страхування, Чорнобильський фонд і т.і.).За допомогою цихметодів держава примусово залучає грошові кошти до своїх фондів.

Крім обов`

язкових існують добровільні методи мобілізації грошовихресурсів. До них належать грошово-речові лотереї, позики різних видів,добровільні внески громадян, акції та ін.Застосовуючи ці методи, державазалучає у своє розпорядження тимчасово вільні кошти населення і підприємств.

Другою категорієюметодів фінансової діяльності є методи розподілу фондів грошових ресурсів.Одним з основних серед них є метод бюджетного

фінансування, тобто безповоротного безвідплатного цільового відпускукоштів на певні потреби. Іншим методом є метод банківського кредитування, тобтоповоротний відплатний цільовий терміновий відпуск коштів державним банкомкредиторові під заставу.

До методів розподілу фондів грошових ресурсів належать також виплатипенсій, страхових відшкодувань і різних допомог.

3. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ.

Фінансовадіяльність держави регламентована системою фінансово-правових актів, серед якихвиділяють акти органів законодавчої влади (закони) та акти органів виконавчоївлади (підзаконні акти).Існують різніформи фінансово-правових актів: Конституція України, закони України, указиПрезидента України, декрети Кабінету Міністрів України, накази, інструкції чиположення Міністерства фінансів України або Державної податкової адміністрації,методичні вказівки, листи, телеграми Національного банку України та ін.

Конституція України приділяє велику увагу фінансовій діяльності держави.Так, п.4 ст.85 Конституції передбачає, що “до повноважень Верховної Ради Україниналежить…затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього;контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звітупро його виконання…”

[1,405]. Виходячи з необхідності забезпечення економічноїбезпеки держави, ст.92 Конституції закріплює, що “виключно законами України встановлюються…Державнийбюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки ізбори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного таінвестиційного ринків; а також статус іноземних валют на території України;порядок утворення і погашення державного внутрішнього боргу; порядок випуску таобігу державних цінних паперів, їх види і типи…’’[1;410].

Ст. 95 Конституції наголошує, що “бюджетна система України будується назасадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства міжгромадянами і територіальними громадами.”

[1;411]. Ст. 96 Конституції закріплює за Верховною Радою Українизатвердження бюджета на певний термін. Участь Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Національногобанку України у здійсненні фінансової діяльності передбачено статтями 97, 98 та100 Конституції. Ст. 99 Конституції визначає національну грошову одиницюУкраїни – гривню. Ст. 116 встановлює, що “Кабінет Міністрів України …забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податковоїполітики…” [1; 418].

Ст. 138 Конституції України відносить до відання Автономної РеспублікиКрим розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим.Ст. 143 передбачає, зокрема, що “територіальні громади села, селища, містабезпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування …затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання;встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону…”

[1,430].

Крім Конституції України правовим аспектам фінансової діяльності державиприділяється увага в інших законодавчих актах, зокрема в Законі України “Про банки і банківську діяльність”.Розділ ІІ цього Закону присвяченодіяльності такого важливого суб

`єкта фінансової діяльності держави як Національний банкУкраїни. У відповідності до ст.8 Закону “Національний банк є центральним банкомУкраїни, її емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузігрошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківськірозрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курсгрошової одиниці відносно валют інших країн. Йому належить монопольне право навипуск грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків за рішенням

Верховної Ради України.” [2;203

].

Правове регулювання фінансової діяльності держави здійснюється такожзаконами України “Про систему оподаткування”, “Про контрольно-ревізійну службув Україні”, “Про Державну податкову службу в Україні”, “Про бюджетну системуУкраїни”, “Про страхування”, “ПроРахункову палату Верховної Ради України” та ін.

Ще одним законодавчим актом, щорегулює фінансову діяльність держави, а саме таку її форму як випуск ціннихпаперів, є Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”. Даний законпередбачає можливість випуску облігацій внутрішніх республіканських і місцевихпозик. “Рішення про випуск облігацій внутрішніх республіканських і місцевихпозик приймається відповідно Кабінетом Міністрів України і місцевими радаминародних депутатів. Кошти, одержані від реалізації внутрішніх республіканськихабо місцевих позик, спрямовуються відповідно в республіканський і місцевібюджети, в позабюджетні фонди місцевих рад народних депутатів.”

[4;86-87]

ВИСНОВКИ.

Фінансовоюдіяльністю називають процес збирання,розподілу (перерозподілу) та використання коштів, що забезпечують виконаннядержавою її функцій. Фінансовою діяльністю займаються уповноваженгі державніоргани, здійснюючи пряме плановезбирання і розподіл грошових коштів.

У своїй фінансовій діяльності Українська державадотримується наступних принципів :

·

публічний характер;

·

розподіл функцій міжпредставницькими та виконавчими органами влади;

·

пріоритет представницьких органіввлади перед виконавчими;

·

пріоритетність публічних видатківщодо прибутків казни;

·

фінансування безпеки держави;

·

єдність фінансової діяльності тагрошової системи держави;

·

міжгалузевий характер;

·

самостійність;

·

соціальна спрямованість;

·

плановість;

·

гласність.

Державаздійснює свою фінансову діяльність за допомогою обов`язкових (податки, збори,штрафи, плата за використання природних ресурсів, страхування, платежі вцентралізовані спеціальні фонди та ін.) та добровільних (лотереї, позики,добровільні внески, акції та ін.) методів формування фондів грошових ресурсів,а також за допомогою методів розподілу цих фондів, до яких належать фінансування, кредитування, випати пенсій,страхових відшкодувань і різних допомог.

Правовіаспекти фінансової діяльності держави знайшли відбиток у деяких статтяхКонституції України, у законах Украіни “Про банки та банківську діяльність”,“Про цінні папери та фондову біржу”, “Про систему оподаткування”, “Про державнуподаткову службу в Україні”, “Прооподаткування прибутку підприємств” та деяких інших.

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1.

Конституція України // Історія української Конституції /Упоряд. А.Г.Слюсаренко, М.В.Томенко. – К.: Право, 1997. –С.383-435.

2.

Закон України “Про банки і банківську діяльність” //Калина А.В.,
Кощеєв А.А. Работа современного коммерческого банка: Учеб.-метод. пособие. –К.: МАУП, 1997. – 224 с.

3.

Зюнькін А.Г. Фінансове право: Опорний конспект лекцій. –К.:
МАУП, 1999. – 112 с.

4.

Іванов В.М. Гроші та кредит: Курс лекцій. — К.: МАУП,1999. – 230 с.

еще рефераты

Еще работы по финансовому праву

Реферат по финансовому праву

Финансовый контроль в Республике Беларусь

29 Августа 2013

Реферат по финансовому праву

Современная финансовая политика России

29 Августа 2013