Реферат: Актуальні проблеми та напрямки реформування спрощеної системи оподаткування в Україні
Актуальніпроблеми та напрями реформування спрощеної системи оподаткування в Україні
Постановка проблеми.Всучасних умовах розвитку економіки запорукою успішного розвитку держави єстановлення малого бізнесу, що в умовах ринкової економіки набуває особливоактуального значення. У сучасних умовахгосподарювання головним чином саме мале підприємництво стимулює економічнуконкуренцію, сприяє структурній перебудові економіки та створює сприятливіумови для формування нової соціальної верстви – підприємців-власників, якізабезпечують стабільність суспільства. Ось чому, для України основоюекономічного благополуччя та її соціальною орієнтацією є розвиток малого підприємництва,а також об’єктивна необхідність стимулювання такої підприємницької діяльності.Протягомостанніх років увага науковців, економістів, політиків зосереджується нааналізі тенденцій розвитку малих підприємств в Україні. Підтримкамалого бізнесу, у тім числі через систему оподаткування, є одним із способівподолання економічної кризи в економіці. На перших етапах становлення системиоподаткування малому підприємництву надавались певні пільги. Особливо цестосувалося оподаткування прибутку. Згодом податкові пільги для малогопідприємництва практично було ліквідовано, що негативно вплинуло на йогорозвиток. Розуміючи, що діяльність суб'єктів малого підприємництва сприяєрозв'язанню важливих соціальних та економічних проблем, існують численні спробиполегшити їх роботу. Одним із напрямів сьогоденноїдержавної підтримки суб’єктів малого підприємництва в Україні є надання їмпільг у податковій сфері в рамках введення спрощеної системи оподаткування, щоє визначальною передумовою створення ефективної системи, яка дозволитьзабезпечити гармонічні стосунки та реалізувати економічні інтереси держави іплатників податків. Проте, через недосконалість законодавчої бази тавідсутність необхідних регулювань з боку держави, на даний момент актуальнимпостає питання подальшого реформування такої системи оподаткування.
Аналіз останніхдосліджень і публікацій. Проблеми виборуоптимального режиму оподаткування для малих підприємств, дослідження впливуспрощеної системи оподаткування на економічну активність малого бізнесу,наукове обгрунтування концептуальних засад альтернативної податкової політики неодноразоводосліджувались у публікаціях вітчизняних науковців та економістів З.С.Варналія, О.Д. Василика, М.А. Гапонюка, О.Д. Данілова, І.А.Брижаня,В.Я.Чевганова, О.О.Олійника, І.О.Лютого, М.В.Романюка, К.Л.Бакума та ін.Зокрема, Ю.Б. Іванов та А.М. Тищенко, які аналізують спрощену системуоподаткування обліку й звітності в контексті таких інструментів податковогорегулювання, як податкові пільги та податкове стимулювання, А.М. Соколовськарозглядає її як один із чинників зниження податкового навантаження та засібпристосування податкової системи України до об'єктивних умовсоціально-економічного розвитку.
Постановказавдання. І хоча на даний час є велика кількістьстатей, публікацій і монографій щодо порядку переходу на спрощену системуоподаткування та її економічної доцільності, проте недостатньо проаналізованіпереваги та недоліки спеціальних податкових режимів, їх вплив намакроекономічні та соціальні процеси. Саме тому метою написання статті єрозгляд основних недоліків спрощеної системи оподаткування та обгрунтуваннянеобхідності її реформування.
Викладосновного матеріалу. Особливості застосування спрощеноїсистеми оподаткування закріплено Указом Президента України «Про спрощенусистему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва» №727/98 від 3 липня 1998 року, що з 19 вересня 1999 року діє в новій редакціїУказу № 746/99 від 28 червня 1999 року. Запровадженняспрощеної системи оподаткування повинно призвести до усунення диспропорцій наокремих товарних ринках, до створення додаткових робочих місць і скороченнябезробіття, а також активізації інноваційних процесів та розвитку конкуренції удержаві – про що свідчать позитивні результати розвитку малого бізнесу українах, які пройшли етап реформування економічних систем. Проте, вУкраїні використання спрощеного режиму оподаткування суб’єктів малогопідприємництва зумовило виникнення низки проблем, які потребують об’єктивногоперегляду та ефективного вирішення.
Зокрема, граничний обсяг операційдля реєстрації платником єдиного податку перевищують граничний обсяг операційдля обов’язкової реєстрації платником податкуна додану вартість (ПДВ). Зокрема, для можливостіпереходу на спрощену систему обсяг виручки суб’єкта господарювання – фізичноїособи не має перевищувати 500 тис. грн., а юридичної особи – 1 млн. грн.,в той час як для обов’язкової реєстрації платником ПДВ обсяг оподатковуванихоперацій має бути більшим за 300 тис. грн., згідно Закону України «Проподаток на додану вартість». Через таку розбіжність на практиці можуть виникатиситуації, коли платник єдиного податку зобов’язаний реєструватися платником ПДВ, незважаючи на можливістьлишатися на спрощеній системі оподаткування. Такий суб’єкт господарювання будесплачувати і єдиний податок, і ПДВ. З огляду на складність обліку податку надодану вартість це може виявитись неприйнятним для багатьох дрібних підприємстві підприємців і стати причиною наростання тінізації.
Суттєвимнедоліком залишається на даний моментелемент подвійного оподаткування в спрощеній системі за ставкою єдиного податку6% — при умові сплати ПДВ. Сутьполягає у тому, що 6% податку береться з суми виручки включаючиПДВ, яке надходить від покупців, що єекономічно неправильним, оскільки необгрунтованонакладати податок на податок.
Такожфахівці відзначають, що існуюча спрощена система оподаткування не враховуєтого, що, якщо об’єктом оподаткування є виручка від реалізації, то зростаннявитрат виробництва, які включаються до ціни продукції, при збереженні обсягуреалізації збільшує виручку, а відповідно і збільшує суму нарахованого податку.Отже, прибуток підприємства зменшується, від чого потерпають в першу чергу самемалі промислові підприємства [3, 175].
Щеодним недоліком спрощеної системи оподаткування є недоотримання надходженьдержавним бюджетом та позабюджетними цільовими фондами фінансування. Адже,згідно з чинним законодавством, більша частина надходжень від єдиного податкуспрямовується безпосередньо до місцевих бюджетів.
Недосконалоює система формування коштів соціального призначення, що базується на доситьвисоких ставках внесків та характеризується нераціональною структурою джерелфінансування, коли основнийфінансовий тягар несуть роботодавці, а найманими працівниками фінансуєтьсязначно менша частка загальних надходжень. Високе навантаження на фонд оплатипраці (більше 40%) створює умови для тінізації доходів.Існування чотирьох автономних фондів соціального страхування тадиференційованих платежів до кожного з них призводить до значного збільшеннявитрат на адміністрування внесків, порівняно з консолідованим варіантом їхсплати (єдиний соціальний внесок). Відсутність належного обліку обсягуреалізації дає можливість використовувати спрощену систему в схемах мінімізаціїоподаткування та тінізації заробітної плати [7].
До вагомихнедоліків застосування спрощеної системи оподаткування можна віднести такожнаступні обставини:
1. Обмеження заобсягом діяльності (розмір виручки) таких суб’єктів.
2. Сума єдиногоподатку підприємцями сплачується авансом за звітний період, проте при цьому невраховується чи буде фактично отримано дохід від здійснення такої діяльності зазвітний період, чи ні.
3. Привикористанні праці найманих робітників підприємець має сплачувати за кожного зних 50% суми єдиного податку.
4. Обмеження вможливості використовувати велику кількість найманих працівників.
Такимчином, варто зауважити про колосальні обсяги коштів, які легально виходятьз-під оподаткування та набувають готівкової форми через діяльність платниківфіксованого податку. Неприпустимим є те, що спрощена система оподаткування, якамала на меті підтримку самозайнятого населення та підприємців-початківців,використовується великим і середнім бізнесом для зменшення своїх податковихзобов’язань.
Для усуненнянедоліків спрощеної системи оподаткування необхідно перш за все провести зміниу законодавстві та прийняти Податковий кодекс, який містить значнівдосконалення даної системи.
Зокрема,необхідно реалізувати наступні заходи комплексного реформування спрощеноїсистеми оподаткування, обліку та звітності.
Доцільним є встановлення«прогресивної» шкалиставок оподаткування для різних обсягів виручки платника єдиного податку.Таким чином, забезпечуватиметься своєрідна фіскальнасправедливість, оскільки особа з вищим рівнем доходів в даному випадку сплатитьбільшу суму податкового зобов’язання.
Об’єктивнонеобхідним є внесеннязмін до певних елементів діючої системи спрощеного оподаткування,а саме щодо переліку податків, замість яких сплачується єдиний податок; ставокта граничного обсягу виручки, який дозволяє застосовувати спрощену систему.
Даний підхіддозволяє зберегти позитивний досвід функціонування спрощеної системи, а такожусунути виявлені недоліки і закрити законодавчі «дірки», які використовуютьсядля мінімізації податкових зобов’язань.
В рамках цьогопідходу варто також законодавчо визначити перелік тихвидівдіяльності, щодо яких юридичним та фізичним особам дозволено застосовуватиспрощену систему оподаткування. Прикладом такого обмеження можуть бути іншісистеми спрощеного оподаткування, передбачені українським законодавством –фіксований сільськогосподарський податок та фіксований податок з доходівфізичних осіб. Перевагою такого підходу є обмеженість можливостей йоговикористання у схемах зменшення обов’язковихдо сплати податкових виплат[6].
Продуктивниммогло би бути використання зарубіжного досвіду, зокрема країн ЄвропейськогоСоюзу, де спрощені системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва набулипоширення в інших формах державної підтримки:
— звільненнядеяких видів підприємств від необхідності ведення звітності про результатигосподарської діяльності та запровадження спрощеної системи бухгалтерськогообліку і звітності;
— запровадженняспеціальних режимів оподаткування податком на додану вартість деяких видівоперацій характерних для фермерських господарств і сільськогосподарськихкооперативів;
— використанняподатків на оціночний дохід і мінімальних податків.
Такийпідхід передбачає здатність через механізм малого бізнесу у повній мірівирішувати проблеми зайнятості населення, скорочувати рівень безробіття,створювати нові робочі місця та задовільняти пропозицію на ринку праці,особливо в умовах фінансової кризи та масового скорочення робочих місць.
Висновки
Аналізуючиумови розвитку малого підприємництва в Україні, можна зробити висновок, що длямалого бізнесухарактерна відсутність дієвої системи державної підтримки,зокрема в питанні оподаткування.
Проведенийаналіз дає змогу стверджувати, що даний режими оподаткування є значноефективнішими у порівнянні із загальною системою — з фіскальної точки зору, танадають можливість зменшити податкове навантаження, витрати коштів і часу наведення обліку та звітності.
Виходячи звищесказаного, можна запропонувати такі шляхи реформування системи спрощеногооподаткування:
— законодавчезакріплення спрощеної системи оподаткування шляхом прийняття спеціальногозакону або окремої глави Податкового кодексу;
— здійснення індексаціїпоказника єдиного податку та обсягу виручки від реалізації продукції зурахуванням рівня інфляції за період з 1998 по 2009 рр.;
— передбаченняможливості щорічного збільшення ліміту обсягу виручки та розміру ставок єдиногоподатку на корегуючий коефіцієнт, який враховує зміну споживчих цін в країні запопередній календарний рік;
— застосуванняспрощених схем справляння окремих податків (ПДВ, податок на прибуток) дляпевних галузей;
— конкретизація колаплатників, на яких не поширюється спрощена система оподаткування, обліку тазвітності.
Так, використання спеціальнихрежимів оподаткування забезпечує динамічне створення робочих місць, швидкереагування на зміни ринку праці та поглинання надлишків робочої сили.
Для досягнення вищезазначених цілей та завдань необхідно створити законодавчу базу з питаньоподаткування, яка б найбільшою мірою враховувала соціально-економічний танауково-технічний розвиток нашої держави, створити такі податкові умови, які бсприяли розвитку малого та середнього бізнесу. Приділити особливу увагустворенню Податкового кодексу України.
Література:
1. Указ Президента України «Проспрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктівмалого підприємництва» № 746/99 від 28.06.1999 // www.zakon.rada.gov.ua.
2. Закон України «Про податок надодану вартість» від 03.04.1997№168/97-ВР (з наступними змінами і доповненнями)// www.zakon.rada.gov.ua.
3. Брижань І.А.,Олійник О.О. Реформування системи оподаткування суб’єктів малого підприємництваяк один із заходів державної підтримки їх розвитку // Економіка і регіони. –2009. — №2. – с.171-176.
4. Лютий І.О., РоманюкМ.В. Проблеми та перспективи спрощеної системи оподаткування суб’єктів малогопідприємництва в Україні // Фінанси України. – 2007. — №6. – с.31-38.