Реферат: Монополии сегодня

Зміст.

 Вступ........................................................................................................................3

1<span Times New Roman"">      

Сутьмонополій..............................................................................................5

1.1. Що такемонополія....................................................................................................5

1.2. Причини виникненнямонополій..............................................................................5

2<span Times New Roman"">      

Історія виникнення монополій вУкраїні і світі.........................................7

3<span Times New Roman"">      

Види монополій..........................................................................................12

3.1. Адміністративна, природна,економічна...............................................................12

3.2. Картель, синдикат, трест,концерн…................13

3.3. Прості, дискримінуючи, монопсонії,двосторонні...............................................15

3.4. Міжнародні монополії............................................................................................17

4<span Times New Roman"">      

Антимонопольнезаконодавство................................................................18

4.1. Причини антимонопольногорегулювання...........................................................18

4.2. Історія виникнення антимонопольногозаконодавства........................................21

4.3.  Сучасне антимонопольнезаконодавство.............................................................23

5<span Times New Roman"">      

Монопольне ціноутворення тамаксимізація прибутку монополії........26

5.1. Попит на продукціюмонополіста..........................................................................26

           5.2.  Максимізація прибуткумонополії.........................................................................29

           5.3.  Монопольнеціноутворення....................................................................................30

Висновок.................................................................................................................35

Література..............................................................................................................37

Вступ.

Сучасне життя не можливо уявити без ринкових відносин, а відповідно і безринків. Існує багато ринків:ринок товарів і послуг, ринок праці, ринок капіталу тощо. Але умовно всі ціринки можна поділити на два види:

1)<span Times New Roman"">     

ринки досконалої конкуренції. Модельдосконалої конкуренції описує функціонування ідеальної економічної системи, вякій господарські зв’язки організуються на засадах вільного обміну міжнезалежними економічними суб’єктами.

2)<span Times New Roman"">     

ринки недосконалої конкуренції – цеструктури, у яких не діють умови повної конкуренції. Найсуттєвіша відмінністьнеповністю конкурентних ринків від повністю конкурентних полягає у здатностіучасників таких ринків впливати на ринкові ціни.

Моя курсова робота присвячується проблемі монополії, як одному з об’єктівринку недосконалої конкуренції .

Проблема монополій є досить актуальною. Таким явищем як монополіяцікавились ще в стародавній Греції і потім протягом всього розвитку людства.Але найбільш гостро це питання стало наприкінці 19 ст. але не дивлячись на такудовгу історію проблеми монополії й досі досліджуються. Це пов’язано з тим щомонополій край неоднозначно впливають на суспільний розвиток – їх існування маєяк негативні так і позитивні наслідки.

Але не дивлячись на це сьогодні не має жодної  розвинутої країни, яка б не малаантимонопольного законодавства, бо конкуренція є одним з найголовніших чинниківіснування добре функціонуючого ринку. 

Завдання моєї курсової – визначити причини виникнення монополій,проаналізувавши історію їх виникнення та розвитку; розглянути різні видимонополій – їх спільні та відмінні риси. Визначити негативні і позитивнінаслідки існування монополії для суспільства, та шляхи обмеження монопольноївлади. З’ясувати поведінку монополіста, щодо встановлення ціни та максимізаціїприбутка.

 Щоб детальніше розібратися в ційпроблемі я розглянула такі питання: передумови та причини існування монополій;встановлення монопольної ціни та максимізація прибутку; суспільні та економічнінаслідки існування монополії; види монополій; антимонопольна політика держави.

Основною джерельною базою для підготовки курсової роботи були:підручники “Мікро і макроекономіка”за ред. С.В. Будаговської, “Економічна історіяУкраїни і світу ” за ред. Б.Д. Лановика, “Політична економія”– Р. Барр, закон України “Про обмеження монопольної влади та недопущеннянедосконалої конкуренції ”.

1 Сутьмонополій.

1.1 Що такемонополія.

Монополія — цетакийтипринкової структури, де:

1) весьгалузевийвипускпостачаєоднафірма,частка кожного споживача (яких на         ринку дуже багато) в загальному обсязіринковоїпродукціїнезначна;

2) продукція одноріднаi не маєблизьких замінників;

3) входження на ринок нових фірм блоковано;

4) споживачіне взаемодіють міжсобою;

5) існує повнапоінформованість щодо ринкових цін, обсягів та попиту покупців.

Відповідно, фірмав умовах монополіїзветься монополістом, а рынок, на якому діємонополіст — монопольним ринком.

Практично монополієюзвуться також ринки iз порушеннямидеяких iз вищезазначених умов. Наприклад, монополіст може виробляти лише 80% галузевого обсягу,а 20% постачатимуть дрібнівиробники; також може бути послаблена умова шодо відсутностізамінників.

Ринок, де сурово виконуються всі зазначені умови називається чистоюмонополією(але на практиці її так само не існує як і досконалої конкуренції). [1.стр 94]

1.2Причини виникненнямонополій

Об’єктивною основоюмонополізму є домінуюче положення фірми на ринку, що дозволяє їй проявлятивирішальний вплив на конкуренцію, підвищувати ціни і знижувати обсягвиробництва, ускладнювати доступ на ринок іншим фірмам. Продавець маємоноп-ольну владу, якщо він може підвищувати ціни на свою продукцію шляхомобмеження випуску цієї продукції. Підтримці монопольної влади сприяють вхіднібар’єри, які бло-кують входження у монополізовану галузь завдяки чинникам, щостворюють несприят-ливі умови для фірм-новачків порівняно з фірмою яка вжепрацює в галузі. Серед основ-них типів бар’єрів можна виділити такі:

1)<span Times New Roman"">      

Виняткові праваотримані від влади. Так органи влади зазвичайнадають право  монополії на наданнятранспортних послуг, послуг зв’язку, а такожкомунальні послуги. В багатьох випадках влада сама ж і керує монополіями.

2)<span Times New Roman"">      

Патенти і авторські права, які забезпечуютьвинахідникам нових продуктів або творів мистецтва виключні права,   щоб продавати або надавати ліцензії, які бдозволяли користуватись цими винаходами. Але патенти і авторські права можутьзабезпечувати монопольні позиції тільки на обмежену кількість років. Післязакінчення строку дії патенту монопольні права на винахід зникають.

Колияка-небудь фірма випускає товар не придбавши патенту її можуть примуситиприпинити продаж за рішенням суду. Так, наприклад, в 1985р. федеральний судпостановив, що “Кодак корпорейшн”порушила сім патентів, виданих фірмі “Поларойд корпорейшин”, виготовляючи з 1976р. фотоапарати миттєвої зйомки. Коли була виданапостанова суду, компанія “Кодак”, на долю якої приходилось 25% річних продажівфотоапаратів миттєвої зйомки, змушена була припинити виробництво цихфотоапаратів.

3)<span Times New Roman"">      

Монопольне володіння всім обсягом пропозиціїокремого ресурсу. ”DeBeers” має монопольнувладу на ринку алмазів завдяки її контролю над продажем 85% необробленихалмазів, придатних для виготовлеання коштовностей.

4)<span Times New Roman"">      

Економія намасштабі виникає тоді, коли одна фірма виробляє продукцію з меншими витратами, чимце було б можливо, якщо б ринок обслуговувався двома чи більшою кількість фірм.

   5)    Недобросовісна конкуренція. Деякіфірми-монополісти застосовують методиборотьбу з конкурентами, якіне тількине відповідають кодексу честіпідприємця, а й у більшості випадківзабороненізаконом. Це може бути тиск на постачальників сировини, профспілки, банки, переманювання провідного персоналу, цінова війназ метою банкрутства конкурента тощо. Однак виявити порушника закону тазастосувати до нього відповідне покарання досить складно. 

На основі вище сказаногоможна зробити такі висновки про причини виникнення моно-

полій:     

1) через процес концентрації виробництва, колипідприємства замість введення між собою всеможливої конкурентної боротьбиукладають між собою угоди, тобто обєднують капітал.

2) на основіцентралізації виробництва і капіталу.

Централізаціявиробництва — це збільшення масштабів виробництва продукції в результатіобєднань кількох підприємств в одне із загальним управлінням.

Централізаціякапіталу — це збільшення розмірівкапіталу внасоідок обєднання раніше самостійних капіталів.

3) внаслідок дій держави, спеціальнихабо навмисних її кроків.

4) поява акціонерної капіталістичноївласності, коли індивідуальна приватна власність перетворюється на гальма розвитку продуктивних сил. Вона виникає в результатізлиття, обєднання декількохкапіталістів.

2. Історія виникнення монополій в Україні і світі.

Історія монополій сягає сивої давнини. Згадку пронеї знаходимо вже у стародавнього філософа Аристотеля. Він відносить її до “мистецтва наживати майно”. [3.стр 397]

Англійський філософ Т. Гоббс описуємонополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Він їхназиває корпораціями, зазначаючи, що “ метою подібної корпорації є збільшенняприбутків шляхом монопольного права купівлі і продажу”. [4. стр180]

Монополістичні тенденції у різних формах інеоднаковою мірою проявляються на всіх етапах розвитку ринкових процесів. Протеїх новітня історія починається у другій поло-вині 19 ст.Їх виникнення булопов’язано з такими процесами в суспільстві, як збільшення акціонерноївласності, нова роль банків, концентрація виробництва і капіталу, еволюція формкапіталістичних об’єднань. Всі ці процеси прискорили розвиток монопольногогосподарства.

Методи концентрації і централізації капіталу, яківикористовувались в 19 ст., не забез-

печували достатньої концентрації капіталу для ефективного виробництва.Концентрація виробництва, створення нових великих заводів і фабрикпотребувалирозширення кордо-иів капіталістичної власності. Шляхи такогошвидкого розширення існували давно, але лише під впливом бурхливого зростанняпродуктивних сил вони  отримали широкерозповсюдження і вирішальне значення. Це, в першу чергу, акціонерна формаорганізації компаній.

  Важливасторона розвитку монополій пов’язана з новою роллю банків. Збільшенняконцентрації виробництва постійно посилювало необхідність розширення ролібанків, змушуючи промислові компанії шукати з банками контактів для отриманнядовготер-інових позик. Це призвело до перетворення банків у всесильнихмонополістів.

Важливою формою створення галузевих таміжгалузевих монополістичних союзів була система участі. Суть її полягає втому, що при акціонерній формі організації, компанія належить власникуконтрольного пакету акцій. Якщо власником контрольного пакету є інша компанія,то вона тим самим отримує право керувати своєю “дочірньою”компанією.

У США процесиакціонування, концентрації виробництва iкапіталу прискорилися після кризи 1873 р. Кількість підприємствзбільшувалась повільніше, ніж вартість їхньої продукції. Так, в обробній промисловостіза 1900 — 1913 рр. зростання становило відповідно130 i 210 %. У 1914 р. акціонернітовариства становили 28,3% вciхпідприємств,авипускали83,2% промисловоїпродукції, на них працювало 80%робітників. У 1910 р. підприємстваза обсягом виробництва поділялися наневеликі(до 20 тис. дол.) — 67,2%,середні(від20 до 100 тис. дол.) — 21,3%. Великі (100тис. дол. iбільше) — 11,5%корпорацій, вартість продукції яких була понад 1 млн дол., виробляли міді —99%, свинцю— 92%, прокату — 91, чавуну — 85,8, автомобілів,сільськогосподарських машин, продукціюхімічної,електро-технічної,текстильноїгалузей — 50, перероблялим'яса — 80%.

Монополізація розпочалася з виникненням залізничноїiмпepiїВандербільта. Першою формою монополістичних об'єднань були пули (або картелі), яківстановлювали ціни, розподілялизамовлення та прибутки. У 1866 р. виник соляний пул у штатіМічіган, у 1870 р. — Чиказький пул, якийконтролював залізничніперевезення. Панівною формою монополій спочатку в легкій, потіму важкій промисловостістали трести. Першим з них був нафтовийтрест Рокфеллера «Стандарт ойл Компані”, утворений у 1870 р.

У 90-х роках провідна роль у монополізаціїпромисловості, транспорту, банківперейшла до холдинг-компаній таконцернів. У 1901 р. в США налічувалося 440 трестів з загальним капіталом 20,3 млрд дол.

Одночасно відбуваласьмонополізаціябанків. У 1890 р. у Нью-Йоркубуло 64 банки, що володіли капіталом 302 млн дол., у 1900 р. — 58, капітал яких збільшився до 548 млн дол. Інтенсивно, внаслідок злиття банківського та промислового капіталів,формувався фінан-совий капітал.

Найбільшимиамериканськими монополіями булигрупи Рокфеллера (контролювали 95% американського видобутку нафти i 90% їїекспорту, промисловіпідприємства, банки, залізниці),Моргана (»Юнайтед Стейтс Стіл",що монополізував виробництво 2/3 сталі, трести в сільськогосподарському машинобудуванні, торговому пароплавстві; електро-технічнакорпорація «Дженерал електрік», підприємствазв'язку, міського транспорту, страховікомпанії),Пенсільванська група, групаВандербільта, групи Гульда, Гарримана,три автомобільнікорпорації: «Форд», «Дженералмоторс», «Крайслер» та фінансовігрупи Рокфеллера та Моргана контролювали 112банков.

  УНімеччиніактивний розвиток акціонерноївласності(грюндерства) почався збудівництва залізниць у 70-х роках XIX ст. У 1870 р. Існувало 418 акціонерних товари-ств, за період 1871 — 1872 рр. з'явилося 978 нових з акціонерним капіталом 2,8 млрд марок. Процес монополізаціїохопив yci галузіпромисловості, навіть ті, які в інших країнах залишились полем для конкуренції(виготовлення відривних календарів).[5] На відмінувідСША, монополіїоб'єднувалибільшу кількість підприємств (кількасотень), існували у формікартелівi синдикатів. У 1879 р. їx кількість становила 14, в 1900 р. — 300, передпершою світовою війною кількість їxзросла в 2 рази. У кінці90-х років XIX ст. — на початку ХХ ст. з'явилися першітрести: електротехнічнікорпорацй АЕГ i товариство «Ciмeнc».

Інтенсивно формувався фінансовий капітал. У 1913 р. icнyвало 1850 банків; 9 берлінських банків контролювали 85 % банківського капіталу (11,3 млрд марок). До таких банків належали Німецький (капітал 3 млрд марок i контроль за 87 банками),Дрезден-ський, Дармштадтськийбанки, облікове товариство (власний капітал 300 млн марок), їхнійприбуток в 1895 — 1900 рр. становив 38,6 — 67,7% щорічно. Німецькібанки вкла-дали капіталив основному в промисловість. Так,6 берлінських банків контролювали 751 підприемств.

У Великобританіїще на початку 60-х років XIX ст. було 639 акціонерних корпорацій. Проте першімонополіївиникли лише в кінці80-90-х рр. XIX ст. У 1888 р. виник Соляний союз, що контролював 90% продукцій. В 1894-1896 рр. у Шотландійутворилося моно-польне об'єднання з виготовлення труб. Поступово монополіїз'явилисьв хімічній,трубо-прокатній, військовійпромисловості, суднобудуванні, на транспорті. В 1913 р. у Велико-британіїїх налічувалось93. Отже, формування монополиїрозпочалося пізніше, нїж в США та Німеччині таздійснювалося повільніше.В основному вони об'єднували30-50 фірм.Контроль над галузями був практично відсутній. Найменше монополій було в легкій iвидобувній промисловості. За темпами монополізаціїбанківський капітал випереджав промисловий. У 80-х роках XIXст. кількість приватних банків зменшилася до 172, а кількістьакціонерних досягла 91.Депозити в банках за 1880-1908 рр.зросли в 2,8 раза, їмналежало 25% вciхціннихпаперівсвіту.В 1913 р. 12 банків на чоліз Англійськимзосередили 70% всього cвітовогoкапіталу.[6. стр.160-162]

В Україні першімонополії почали зароджуватись в  кінці19 на початку 20 ст., поява яких сприяла розвитку економіки. Як і у всьомусвіті поява монополій була пов’язана з зростанням концентрації виробництва ікапіталу. Переломним моментом процесу зростаючої концентрації була економічнакриза 1900-1903рр. Вона безпосередньо призвела до краху сотень невеликих іслабких підприємств та створенню ряду великих монополістичних об’єднань.

Важливим фактором умонополізації промисловості було створення у 1904р. синдикату “Продвугілля”,який об’єднав майже весь видобуток і продаж кам’яного вугілля в Донбасі. Це буводин з найбільших синдикатів в Російській імперії, до якого входило 18акціонерних товариств, які зосереджували 75% видобутку всього вугілля вДонбасі.

У 1902р. в Україні булозасновано найбільший у металургії завод ”Продамет”, що об’єднував 12металургійних заводів, які виробляли 2/3 усього заліза і сталі Пд. України.

У харчовій  промисловості найбільшим був синдикат“Цукрозавод”, який об’єднував 90% усього виробництва галузі, підприємцінавмисно вивозили частину цукру за кордон, тим самим підтримуючи високі ціни нанього в Україні. Ще у харчовій промисловості існували синдикат “Дріжжі”, солянамонополія, тютюновий трест.

Монополії охопили своєюдіяльністю й інші галузі народного господарства.  Напередодні першої світової війни в Українівже не було жодної важливої галузі промисловості, щоб не була монополізована.Усі монополістичні об’єднання, що діяли в Україні мали не регіональне, азагальноімперське значення [6.стр.486]   

3. Видимонополій.

3.1. Адміністративна,природна, економічна монополії

Протягом всієї  історії розвитку монополій, вони булипредставлені різними видами, які можна класифікувати за такими ознаками:

1) За причиноювиникнення. За такою ознакою можна виділити три основні види монополій – природна,адміністративна, економічна. 

Природнамонополія виникаєвнаслідок об'єктивних причин.Вонавідбиває ситуацію, коли попит на даний товар чи послугу найкращезадовольняється однією або кількома фірмами. В її ocнові — особливостітехнологій виробництва й обслуговування спожива- чів. Тут конкуренція неможливаабо небажана, бо при входжені в галузь інших фірм, витрати на виготовленіпродукції зростуть. Причиною є економія від маштабу – чим більше виробленопродукції, тим менша її вартість. Прикладом можуть служити енергоза-безпечення,телефонні послуги, зв'язок, трубопровідний транспорт i т. д. У цих галузяхіснує обмежена кількість, якщо не єдине національне підприємство, і тому,природньо, вони посідають монопольне становище на ринку. Ліквідація чи розукрупненнятаких мо-нополій економічно недоцільно. Найвища ефективність функціонуваннягалузі забезпе-чується лише за умови наявності одного виробника чидистрибьютора (розподільника).

Адміністративна монополія вииикає внаслідок дій державних oрганів. 3 одного боку, це надання окремим фірмамвиключного права на виконання певного роду діяльності. Такголландській та англійській Ост-Індським компаніямна початку 17 ст. державоюбуло надано вийняткове правона торговлю з Індією.

3другого боку, це органюзаційні структури для державних підприємств, коли вони об'єднуються і підпорядковуютьсярізним главкам, міністерствам, асоціаціям. Тут, як правило, групуються підприємства однієї галузі Вонивиступають на ринку як єдинийгосподарський суб'єкт i між ними відсутня конкуренція.Економіка колишнього Pa-дянського Союзу належала до найбільшмонополізованих у cвіті. Домінуючою там була саме адміністративнамонополія, пepeдусім монополіявсесильних міністерств i відомств. Більше того, існувалаабсолютна монополія держави на організацію й управління еконо-мікою, яка базуваласьна пануючій державній власності на засоби виробництва.

Найпоширенішоюєекономічна монополія. Саме про неї ітиме головним чином мова далі.Їїпоява зумовлена економічними причинами, вона виростає на базі закономірностей господарського розвитку. Йдеться про підриємців, які зуміли завоювати монопольне становищена ринку. До нього ведуть два основні шляхи. Перший полягае в ycпішному розвитку підприємства, постійному зростанні його масштабів шляхом концентрації капі-талу. Другий—набагато швидший—базуеться на процесах центральзації капіталів, тобто на добровільномуоб'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів. Тим чи іншим шляхом або поєднуючи обидва, підприємство досягаєтаких масштабів, коли починає домінувати на ринку. Воно переходить в іншу категоріюпідприємств: з розряду «статистів», що не грають істотної ролі i кожне зокрема не може вплинути назагальну ситуацію, до розряду«солістів», які фактично розігруютьринковий «спектакль». [7.стр178]

3.2 Картель, синдикат, трест, концерн.

2) За формою об’єднання капіталумонополії поділяють на трести, синдикати,картелі, багатогалузеві концерни.

Картель – це об’єднання декількох підприємств однієї галузівиробництва, учасники якого зберігають свою власність на засоби виробництва івироблений продукт, промис-лову і комерційну самостійність, і домовляються прочастку кожного в загальному об’ємі виробництва, цінах, ринках збуту.

Існує багато міжнародних картелів. Найвідоміший зних – це картель Організації стран експортерів нафти ( ОПЕК ). Він намагаєтьсярегулювати випуск нафти його членам, з метою контролювати ціну, щобмаксимізувати групові прибутки.

Синдикат— це об'єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості, учасники якогозберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на виго-товлений продукт, а значить, зберігають виробничу, але втрачають комерційнусамо-стьйність. У синдикатівзбут товарів здійснюється загальною збутовою конторою.

Більш складні форми монополістичних об'єднань виникають тоді,коли процес моно-полізації поширюється і насферу безпосереднього виробництва. У цьому випадку ви- никлає необхідність об'єднання у межах однієї корпорації послідовних,взаємопов'язаних виробництв кількох галузей промисловості, тобто вертикальній інтеграції, абокомбіну- вання. Наприклад, умежах велетенських автомобільнихкорпорацій можуть об'єднуватися підприємства, що видобувають сировину, виплавляють сталь, виготовляютьавтомобілі та iн. На цій основі виникає така більш висока форма монополістичнх об'єднань,як трест.

Трест— це об'єднання ряду підприємств однієї або декількохгалузей промисловості,учасники якого втрачають власністьна засоби виробництва i виготовлений продукт, виробничу i комерційну самостійність, тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, управліния, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акціїтресту, які дають їм право брати участь в управлінні i привласнювати відповідну частку прибутку.

За допомогоюмеханізму мікгалузевої конкуренції тапереливання капіталів вертикальна інтеграція переростае у диверсифікацію, яка є процесомпроникнення капіталу тієї чи іншої монополії у галузі, якібезпосередньо не пов'язані зосновною сферою їх діяльності. Якщо диверсифікація здійснюється на основі концентрації капіталу, то проникнення монополиї в іншу галузьпромисловості здійснюється за рахунок внутрішнйх нагромаджень капіталу, коли цей процес відбувається на основіцентралізації капіталу, то організація виробництва в інших галузях здійснюється шляхом купівлі акцій, «системи участі».

На основідиверсифікаціївиникаєтакасучасна основна форма монополістичних об'єднань, як багатогалузевий концерн. Останній єоб'єднаннямдесятків i навіть сотень підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втра-чають власність назасоби виробництва i виготовлений продукт, а головна фірма здійснюєнад іншими учасниками об'єднання фінансовийконтроль. Серед 500 наймогутніших монополій СШАпонад 90 % існують у формібагатогалузевих концернів. Лише 5 % серед цих гігантських корпорацій випускаютьоднопрофільну продукцію, а переважна більшість їх маєу своему складіу середньому підприемства 11 галузей, а найбільш могутнімоно-полії— до 30-50 галузей.

У 60-тіроки у США i деяких інших країнах почали зростати конгломерати,тобто монополістичні об'єднання,якіутворилися шляхом поглинання прибуткових різногалу-зевихпідприємств,якіне мали виробничоїта технічноїспільності.[7. стр183]

3.3 Прості,дискримінуючи, монопсонії, двосторонні монополії.

3) За своїм становищем на ринку,монополії можнаподілити на:

Прості монополії.Монополіст, що намагається отриматимаксимальний прибуток, буде намагатися встановити таку ціну і таку кількістьтовару, які будуть сумісні з вимогами попиту на цей товар, з його кривоювитрат.

Він роздивляється попит як еластичний. Якщо вінпідніме ціну, то загубить частину своїх клієнтів; якщо зменшить ціну, топродасть більше.

Поведінку монополіста легко пояснити. В умовахдосконалої конкуренції продавець може збільшити кількість продаваної продукції,не викликаючи зменшення ціни; продаж додаткової одиниці продукції додає дозагального доходу ціну продажу цієї одиниці, і в цих умовах граничний дохіддорівнюватиме ціні продажу.

При монополії будь-який додатковий продажпризводить до зниження ціни, що відображається на всіх інших проданих одиницяхтовару. Таким чином отриманий моно-полістом доход менший за суму доходів,втрачених внаслідок зменшення цін на інші одиниці товару. Наприклад:продавець міг продати 7 одиниць товару по50 гр. але, щоб продати восьму одиницю йому необхідно було б знизити ціну до 49гр. Але восьма одиниця не принесе йому 49 гр., так як 7 попередніх одиницьбудуть тепер продаватись по 49 гр., що означатиме втрату 7 гр. Таким чиномграничний дохід за восьму одиницю становитиме лише 42 гр.

Але монополіст коли він встановлює ціну повинентакож передбачити небезпеку того, що може з’явитись при появі конкурентів в ційгалузі, де він домінував поки один. Тому монополіст буде намагатись встановититаку ціну, яка була б йому вигідна і забезпечувала прибуток на довгостроковийперіод, уникаючи того, щоб ця ціна могла вплинути на появу конкурентів.

Дискримінуючімонополії.Дискримінація виникає тоді колимонополіст протягом одного періоду пропонує покупцям один і той же товар зарізними цінами. Зрозуміло що дискримінація може відбуватися тоді коли продавецьконтролює ринок.

Три основних типи дискримінаційно монополіїї:

1)<span Times New Roman"">      

особиста: наприклад, лі