Реферат: Инвестирование

Міністерствоосвіти та науки України

Красноармійськийіндустріальний інститут ДонНТУ

КафедраЕМ

Контрольнаробота

з дисципліни:“Інвестування.”

Виконала студентка групи ОА-03-10

3 курсу

заочного відділення

СекретєваІрина

Перевірив викладач Сидорова Л.В.

Красноармійськ 2005

Теорітичні питання.

1.

Охарактеризуйте права і обов`язки інвесторів таучасників інвестиційної діяльності.

Суб`єктами (інвесторами та учасниками) інвестиційноїдіяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав,а також держави. Інвестори – суб`єкти інвестиційної діяльності, якіприймають рішення про вкладення власних, позичкових і залученних майнових таінтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування. Інвестори можуть виступати вролі вкладників, кредиторів, покупців. А також виконувати функції будь-якого учасникаінвестиційної діяльності. Учасниками інвестиційної діяльності можутьбути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечуютьреалізацію інвестицій, як виконавці замовлень, або на підставі дорученняінвестора.

Законом України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року № 1560 – ХІІ визначеноосновні права суб`єктів інвестиційної діяльності. Зокрема, всі суб`єктиінвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання маютьрівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності. Інвестор самостійновизначає цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій, залучає для їх реалізаціїна договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності. У тому числішляхом організації конкурсів і торгів. За рішенням інвестора права володіння,користування та розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійсненняможуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку,встановленному законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюютьсяними самостійно на основі договорів.

Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти увигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперівта позичок.

Інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатисяоб`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торгівельніоперації на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Інвестор також має право на придбання необхідних йому майнау громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами тана умовах, що визначаються за домовленістю сторін.

Визначено Законом і обов`язкисуб`єктів інвестиційної діяльності:

·

інвестор у випадках і порядку,встановлених законодавством України, зобов`язаний: подати фінансовим органамдекларацію про обсяги й джерела здійснюваних ними інвестицій; одержатинеобхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальнихслужб на капітальне будівництво; одержати висновок експертизи інвестиційнихпроектів щодо додержання технологічних, санітарно-гігієнічних, радіаційних,екологічних та архітектурних вимог.

·

суб`єкти інвестиційної діяльностізобов`язані: додержувати державних норм та стандартів; виконувати вимогидержавних органів та посадових осіб, що пред`являються в межах їх компетенції;подавати в установленному порядку бухгалтерську та статистичну звітність; недопускати недобросовісної конкуренції і виконувати усі вимоги антимонопольногорегулювання.

2.

Назвіть фактори, що впливають на ціну фінансовихінструментів.

Фінансовіінвестиції – це вкладення коштів у фінансові інструменти, середяких переважають цінні папери, із метою отримання доходу (прибутку) умайбутньому.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30листопада 2001 року №559 “Про затвердження Положення (стандарту)бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” під фінансовими інструментамирозуміють контракти, які одночасно приводять до виникнення (збільшення)фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов`язання абоінструмента власного капіталу в іншого.

Фінансові інструменти поділяються на:

·

Фінансові активи, які включають усебе: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти;дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансовіінвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені дляперепродажу; інші фінансові активи;

·

Фінансові зобов`язання – включають фінансові зобов`язання, призначені для перепродажу та інші фінансовізобов`язання;

·

Інструменти власного капіталу –це прсті акції, частки та інші види власного капіталу; похідні фінансовіінструменти – ф`ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні цінніпапери.

Основою фінансових інструментів є цінні папери – це грошовідокументи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначаютьвзаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачаютьвиплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачігрошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Усі цінніпапери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як заставадля забезпечення платежів і кредитів.

Відповідно до діючого законодавства в Україні можутьвипускатися та обертатися на фондовому ринку такі види цінних паперів:

1.

основні (боргові та прававласності): акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігаціїмісцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов`язання республіки,ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі;

2.

похідні цінні папери(деривативи): опціони (варанти), депозитарні розписки (свідоцтва) та інші.

При розробці оптимальних фінансових рішень у конкретнихситуаціях інвестор має вміти оцінювати майбутню вартість інвестованих грошовихкоштів.

Оцінка майбутньої вартості грошових вкладень, інвестованихна строк більше одного року залежить від того, який прцент (простий чискладний) буде прийматися в розрахунках. При використанні прстого відсоткуінвестор буде одержувати доход тільки з суми початкових інвестицій протягомвсього строку реалізації проекту. При використанні складного проценту,одержаний доход періодично додаєтьсядо суми початкових інвестицій. У результацічого відсоток нараховується також із накопиченої у попередніх періодах сумивідсоткових платежів або будь-якого іншого виду доходу.

Вартістьактиву – це очікувані майбутні прибутки його власника, що вінзможе отримати впродовж періоду існування активу.

Методкапіталізації прибутку (МКП) визначає вартість активу яктеперішню вартість потоку майбутніх прибутків, що дисконтувалися за відповідноюнеобхібною ставкою прибутковості.

Ринкова ціна активу визначається попитом та пропозицією наданий та аналогічні активи. Якщо на даний актив встановлюється ціна рівноваги,то ринкова ціна активу не матиме тенденції до зміни. Однак при зміні необхідноїставки прибутковості інвестора з даного активу ринкова ціна активу такожзмінюється.

Якщо актив продається на ринку, то його ринкова ціна єціною рівноваги на даний актив. Якщо актив не продається публічно, то його цінаможе бути визначена за аналогією, тобто за ринковою ціною аналогічних ціннихпаперів.

Балансовавартість активу – це його вартість у момент придбання мінус вартістьнагромадженої амортизації. Балансова вартість активу не пов`язана з його ринковою ціною.

Облігації належать до цінних паперів з фіксованимприбутком. Вони випускаються державою, регіональними владами, фінансовимиінститутами і різноманітними корпораціями.

До основних параметрів облігації відносяться:

·

номінальна ціна;

·

викупна ціна, якщо вонавідрізняється від номінальної;

·

норма прибутку;

·

термін виплати процентів.

Облігації, будучи об`єктом купівлі-продажу на ринку ціннихпаперів, мають ринкову ціну, що в момент емісії може дорівнювати номіналу, атакож бути вищою або нижчою від нього. Ринкові ціни істотно відрізняються міжсобою, тому для досягнення їхньої порівняності розрваховується курс облігації.

Курсоблігації – це покупна ціна облігації в розрахунку на 100 грошовиходиниць номіналу. Він залежить від середньої величини на даний моментпозичкового проценту, терміну погашення, міри надійності емітентів та іншихчинників.

Звичайні акції не відносяться до цінних паперів зфіксованим прибутком. Тому ефективність операцій з акціями може бутиспрогнозована лише умовно. Власник звичайних акцій наражається на більшийризик, ніж власник облігацій, ризик тут розуміється як невизначеність вотриманні мийбутніх прибктків. Ефективність інвестицій в акції можна виразитивідносною величиною, що може бути записана так: r= (P1– P0+ d) / P0, де Р1– ціна придбання акції; Р0– ціна продажу акції; d– дивіденди, отримані під часволодіння акцією.

Цінаакції визначається великим числом чинників, серед якихнайістотнішими є очікуваний розмір виплат за дивідендами. До інших чинниківможна віднести ступінь довіри до корпорації-емітента, перспективи її розвитку,рівень ринкового позичкового проценту тощо.

При розв`язанніпроблеми визначення ціни акції виходять з двох припущень:

1.

З певною ймовірністю можнапередбачити розмір дивідендів за акціями в поточному році (D1), а також за ряд наступних років.

2.

Акція безстроково перебуватиме вруках власника, тобто не продаватиметься.

В цьому разі теоретична ціна акції Радорівнюватиме теперішній вартості очікуваного майбутнього потоку дивідендів – Ра = Dt/(1 + k)t,Dt–дивіденд, сплачуваний у рік t;k–очікувана ставка реінвестування дивідендів.

Якщо власник акції продасть її через nроків, то її ціна дорівнюватимесумі теперішніх вартостей потоку дивідендів і ціни реалізації акції.

Ціна продажу в кінці періоду володіння залежить відвартості майбутніх дивідендів після періоду n, а вартість акції в період 0 – прямо віддивідендів, одержуваних упродовж періоду володіння, і, побічно,від дивідендів після періоду володіння.

Таким чином, на ціну фінансових інструментів перш за всевпливають середня величина позичкового проценту, терміну погашення, міринадійності емітентів для облігацій та очікуваний розмір виплат за дивідендами,ступінь довіри до корпорації-емітента, перспективи її розвитку для акцій.

3.

Охарактеризуйте напрямки політики держави іззалучення іноземних інвестицій.

Перебудова української економіки, трасформація її у ринковусеред інших якісних перетворень включає налагодження зовнішньоекономічнихзв`язків і відкритість.

За наявними підрахунками, Україна потребує сьогодні близькоUS$ 40млрд. іноземних інвестицій для своєї економіки, а фактично одержала зв період з1992 року по 1. 10. 2001 року лише US$ 4194 млн. або US$ 85 наодного жителя. іноземних інвестицій потребують майже всі галузі економіки,зокрема, металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість, машинобудування,транспорт та агропромисловий комплекс та інші.

У порівнянні з іншими обсягами прямих іноземних інвестиційв країни Східної Європи і колишнього Радянського Союзу іноземні інвестиції вУкраїну є надто малим (табл. 1).

Географічна структура іноземного інвестування в Україніформується під впливом двох взаємопов`язанихгруп факторів. З одного боку, її розвиток визначається глибиноюзовнішньоекономічних зв`язків з традиційними партнерами (країни СНД здомінуванням Росії, окремі східноєвропейські та західні країни), а з іншого –потребою диверсифікації, перш за все міжнародної інвестиційної діяльності.

Станом на 1. 01. 2001 року ПІІ в Україну вкладені з 106країн світу. Географічна структура міжнародного інвестування залишаєтьсядостатньо стабільною. Список країн-інвесторів очолюють представники далекогозарубіжжя, які забезпечують майже 90 % загальних обсягів надходжень. Найбільшийсегмент (більше 60%) українського ринку займають інвестиції шести країн світу:США (635,8 млн.$), Кіпру (372,6 млн.$), Нідерландів (361,8 млн.$), Росії (314,3млн.$), Великобританії (299,4 млн.$) та Німеччини (237,9 млн.$).

Таблиця 1.

Обсяги прямих іноземних інвестицій в країни Східної Європи і колишньогоСРСР на 1. 01. 2001 р.

Країна

Обсяг ПІІ, US$ млрд.

Обсяг ПІІ на душу населення

Чехія

2300

Угорщина

2100

Естонія

2,7

1800

Словенія

2,7

1350

Хорватія

4,1

1025

Латвія

2,4

960

Польща

769

Словакія

3,5

700

Литва

2,4

686

Казахстан

8,8

550

Болгарія

375

Румунія

261

Росія

143

Україна

3,9

Державна політика щодо залучення іноземного капіталуздійснюється Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ і регулюється ВерховноюРадою України. Неабияку роль в цьому процесі відіграє Адміністрація Президента.Указами Президента України створена певна кількість державних інституцій, щобезпосередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Україну:

·

Українська державнакредитно-інвестиційна компанія;

·

Національне агенство України пореконструкції і розвитку;

·

Державнийінвестиційно-кліринговий комітет;

·

Палата незалежних експертів зпитань інвестицій;

·

Консультативна рада з питаньіноземних інвестицій в Україну;

·

Валютно-кредитна рада КабінетуМінісирів;

·

Координаційна рада з питаньінвестиційно-клірингових співробітництва.

Існує багато напрямків залучення іноземного капіталу дляінвестування економіки країни. Найважливіші з них:

·

прямі інвестиції через створенняпідприємств з іноземним капіталом, в тому числі спільних підприємств;

·

портфельні інвестиції шляхомпродажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів;

·

кредити, позики та грантиміжнародних фінансових інституцій, країн, державних установ, міжнароднихфондів, експортих агенств, банків тощо.

Найсприятливішим для іноземних інвесторів був Закон проіноземні інвестиції, прийнятий ще в 1992 році.

В Законі передбачались такі положення:

·

іноземним інвесторам надавалисьгарантії непогіршення їх фінансового стану від змін законодавства протягом 10років;

·

підприємства з іноземнимиінвестиціями звільнялись від сплати податку на доходи в виробничій сферіпротягом 5 років, в торгівлі – протягом 3 років, в посередницькій діяльності –протягом 2 років;

·

іноземні інвестиції в Україні непідлягали націоналізації;

·

в разі припинення інвестиційноїдіяльності іноземний інвестор мав право репатріації свого майна та доходівпротягом 6 місяців;

·

з іноземними інвесторами моглиукладатися концесійні договору на розробку корисних копалин строком на 99років.

Крім встановлення низької номінальної податкової ставки,існують інші напрямки стимулювання іноземних інвесторів з мінімальними збиткамидля Держбюджету:

·

запровадження пільговихпроцентних ставок на кредити, доходи від фінансових інвестицій;

·

швидке списання капіталу черезприскорену амортизацію;

·

звільнення від податку прибутку,що йде на відшкодування інвестиційного кредиту;

·

запровадження інвестиційногоподаткового кредиту або податкових канікул тощо.

Залучення іноземного капіталу в Україну потребує розробкинауково-обгрунтованої програми уряду на тривалий строк.

Програма повинна передбачати:

·

залучення до інвестуваннявеликихкомпаній з промислово розвинутих країн і транснаціональних корпорацій;

·

суттєве вдосконаленняфондовогоринку та фінансово-кредитної системи, залучення до інвестиційного процесувеликих іноземних фінансово-кредитних установ;

·

розробку, впровадження тафінансування з допомогою іноземних інвестицій проектів, що маютьсоціально-економічне значення на всій території України.

Таким чином, для активізації іноземного інвестуваннядержаві необхідно насамперед розв`язати проблеми макроекономічної стабільностіта активізувати дію комплексу важелів регулювання інвестиційної діяльності, асаме: створити нормативно-правові та соціально-економічні основи збільшеннянеобхідних обсягів іноземних інвестицій; суворо дотримуватися визначенихпріорітетів у розвитку національної економіки; мати ефективний механізмпублічного контролю за їх виконанням; контролювати та певним чином регулюватигалузевий розподіл іноземних інвестицій; спростити процедуру участі іноземнихінвесторів у процесі приватизації державного майна; мати зважену, обгрунтовануполітику щодо встановлення податкових пільг; активізувати кредитну політику,розвивати практику надання гарантій під іноземні кредити не лише урядом чи НБУ,а й комерційними банками.

Практичні задачі.

Задача 1.

Власник ферми продав землю за ціною$ 3200 за га. Він каже, що володів землею 20 років і що вартість землізростала щорічно на 10 %. За яку цінуфермер купував землю?

Розв`язання:

Р=S/(1+і)t, де Р- початкова ціна землі, S — ціна землі на даний момент, і-показник щорічного зростання вартості землі, t — період часу,протягом якого відбувалось зростання ціни; S=$ 3200 за га, i=10%=0,1, t=20 років.

Р=3200/(1+0,1)20=3200/1,120=473,4$.

Відповідь: 473,4$.

Задача 2.

Інвестор купував у 1993 році пакетакцій за ціною $23 за акцію. Якщо він у 2003 році продасть цей пакет за $46,6 за акцію,то який буде щорічний темп зростання ціни акції?

Розв`язання:

Вирахуємо скільки років зросталаціна на акції: t=2003-1993=10(років);

вирахуємо, на скільки за цей періодзросла ціна на одну акцію:P=46,6-23=23,6$.

Щорічне зростання ціни акціїскладає: Р=23,6/10=2,36$.

Відповідь: 2,36$.

Задача 3.

Через скільки років ви зможетеподвоїти ваші гроші, якщо їх вартість щорічно зростає на 16 %?

Розв`язання:

Виходячи з формули 2Р=Р(1+іt), де Р-початков ціна грошей, і- темп зростання грошей, t — кількість років, необхідна для подвоєння грошей, 2Р- подвоєна цінагрошей.

2Р=Р(1+іt); 2Р=Р(1+0,16t); 2=1+0,16t; 2-1=0,16t; 1=0,16t; t=1/0,16; t=6,25(роки).

Висновок: 6,25роки.

Задача 4.

Припустимо, що середня вартістьбудинку у 1992 році була $90000. який щорічний рівень інфляції має бути, щобсередня вартість будинку була $140000 у 2003 році?

Розв`язання:

Протягом 11 років (2003-1992)вартість будинку зросла на $50000 (140000-90000). Отже, щорічно його вартість зросталана 50000/11=4545,5$, а це складає 4545,5/50000=0,091 від загальної вартостібудинку. Тому щорічний рівень інфляції має бути 9,1%.

Відповідь: 9,1%.

Задача 5.

Ви бажаєте розмістити депозит водному з трьох банків. Кожен банк сплачує 17% річних. Банк А нараховуєвідсотки щорічно, банк В – що піврічча, банк С – щоквартально. Доякого банку треба вкласти кошти, якщо ви плануєте отримати депозит через 5років?

Розв`язання:

Нарощування процентів визначаємо заформулею:S=P(1+it).

Через 5 років банк Авиплатить: S=P(1+0,17*5)=1,85P.

Нарощування процентів декількаразів на рік:

S=P(1+i/m)tm.

Банк В виплатить: S=P(1+0,17/2)5*2=2,5P.

Банк С виплатить: S=P(1+0,17/4)5*4=2,4P.

Відповідь: вигіднішевкласти кошти до банку В.

Задача 6.

Інвестор має $15000. Він можевкласти цю суму на 15 років під 15% річних. Яку суму грошей він одержить через15 років?

Розв`язання:

S=P(1+it)=15000(1+0,15*15)=15000*3,25=48750$ — інвестор отримає через 15 років.

Відповідь: 48750$.

Задача 7.

Інвестор планує вкладати $1100 в ануїтетна початку кожного року впродовж 10 років. Якщо проценти нараховуються щорічнов розмірі 12%, визначте суму, яку отримає інвестор через 10 років.

Розв`язання:

Для рішення використовуємо формулу F=A(((1+i)t-1)/і), де F– майбутня вартість ануїтету, А – сума, що сплачується в ануїтет вкінці кожного періоду, і – процентна ставка, t– кількістьроків.

F=1100(((1+0,12)10-1)/0,12); F=1100*17,58=19338$.

Відповідь: 19338$.

Задача 8.

Інвестор має 1300$. Він можевкласти гроші в ощадний сертифікат під 9% річних на 5 років. Інвестор очікує,що процентна ставка сертифіката зростатиме на 3% кожні 5 років. Яку суму коштівінвестор отримає через 15 років?

Розв`язання:

Використовуємо формулу: S=P(1+і*t) або S=P(1+I)t, де Р – початкова сума інвестора,і – ставка відсотку, t– кількість років, S– очікувана сума.

S=1300(1+0,09)5=2000,21$ — очікувана сума через 5 років.

S=2000,21(1+0,12)5=3525,05$.

S=3525,05(1+0,15)5=7090,13$ — очікувана сума через 15 років.

Відповідь: 7090,13$.

Задача 9.

Ви бажаєте купити будинок за $25000. один банкзгоден дати вам кредит під 9% річних терміном на 20 років з щорічними виплатамиплюс виплата $15000 у момент отримання кредиту. Інший банк надає кредитпід 10% річних, але терміном на 25 років і теж з виплатою $15000у моментотримання кредиту. Який з варіантів вигідніший?

Розв`язання:

S=P(1+it),i1=0,09, i2=0,1, t1=20років, t2=25років. V=N(((1+i)t-1)/(I(1+i)t); N=v((i(1+i)t)/((1+i)t-1)); v=25000-15000=10000;

N=10000((0,09(1+0,09)20)/((1+0,09)20-1)=10000(0,504/4,6)=1095,7$; 1095,7*20=21914$ — банк 1.

S=P(1+it)=10000(1+0,1*25)=35000$ — банк 2.

Відповідь: 1 варіантвигідніший.

Задача 10.

Працівнику зараз 40 років,пенсійний вік – 65 років. Він може інвестувати $500 щорічно допенсійного фонду в кінці кожного року під 14% річних. Працівник сподіваєтьсяпрожити 80 років. Після виходу на пенсію він планує отримати прибуток відінвестованих до фонду коштів у розмірі 9% річних. Визначити суму, якунагромадить працівник у віці 65 років і розмір щорічної пенсії.

Розв`язання:

t1=25років; F=500(((1+0,14)25-1)/0,14)=90935,41$.

t2=15років; N=90935,41((0,09(1+0,09)15)/((1+0,09)15-1)=11366,93$.

Відповідь: 90935,41$, 11366,93$.

Завдання.

За даними таблиці необхідно:

1.Визначити показник чистоїпоточної вартості проекту, якщо дисконтна ставка складає 14%.

2.Розрахувати дисконтований стрококупності інвестиційного проекту.

3.Скласти аналітичне заключення продоречність прийняття даного інвестиційного рішення.

Таблиця.

Оцінка інвестиційної привабливості довгострокових капітальнихвкладень.

Період часу (t),