Реферат: Облік основних засобів

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування темидослідження

1.1 Економічний зміст основних засобів, завдання їхобліку

1.2 Правове регулювання організації обліку основнихзасобів

1.3 Проблеми обліку основних засобів в економічнійлітературі

Розділ 2.Організаційно- економічнахарактеристика підприємства

2.1  Виробничо-економічна характеристикапідприємства

2.2  Організація обліку на підприємстві

2.3  Структура активів і зобов'язань

Розділ 3. Стан обліку основних засобів уКорбутівському військовому лісництві

3.1. Первинний облік основних засобів

3.2 Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

3.3 Облік зносу і амортизаційних відрахувань основнихзасобів

3.4 Інвентаризація основних засобів

Розділ4. Недоліки та шляхивдосконалення обліку основних засобів

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

ПерехідУкраїни до ринкових відносин різко дестабілізував внутрішнє і зовнішнєсередовище підприємств, що вимагає корінного поліпшення системи обліку. Всучасних умовах добре організований облік – це гнучкий комплекс господарськихдій, що постійно змінюється і вдосконалюється. Він представляє собоюекономіко-правові та фінансові аспекти життя і діяльності всіх підприємницькихструктур. Перебудова бухгалтерського обліку ведеться в напрямку наближення доміжнародних стандартів. Формування ринкових відносин сприяє виникненню новихпідходів до бухгалтерського обліку, подальшому удосконаленню їх в цілому і,зокрема, обліку основних засобів. Адже виробничо — господарська діяльність та фінансовийстан підприємств багато в чому залежить від рівня забезпеченості основнимизасобами.

Основні засобивиробництва являють собою засоби праці, що багаторазово беруть участь у процесівиробництва, зберігаючи при цьому свою натурально-речову форму, поступовозношуються і частинами переносять свою вартість на продукцію або виконануроботу.

Завданнямибухгалтерського обліку основних засобів є: контроль за збереженням таефективним використанням об’єктів; правильне й своєчасне оформлення івідображення, від однієї матеріальної особи до іншої та вибуття об’єктів; показнаявних цінностей відповідно до прийнятої класифікації; своєчасне відображеннязносу (амортизації) об’єктів і витрат на їхній ремонт та реконструкцію; точневизначення результатів від ліквідації основних засобів. Метою даної курсовоїроботи є вивчення основних питань щодо стану обліку основних засобів в сучаснихумовах формування ринкових відносин на прикладі Корбутівського воєнноголісництва.

Невід’ємною частиною обліку таконтролю основних засобів є економічний аналіз їх використання, якийспрямований на пошук резервів підвищення ефективності.

Метоюдослідження курсової роботи євивчити облік основних засобів та запропонувати напрями та шляхи удосконалення.Мета дослідження розкривається у переліку завдань:

— дослідитиосновні аспекти обліку основних засобів;

— дослідитиорганізацію обліку та аналізу основних засобів на Корбутівському військовомулісництві;

— визначитиосновні напрями удосконалення обліку основних засобів;

— запропонувати шляхи удосконалення обліку основних засобів.

Об’єктомдослідження є діяльністьКорбутівського війсквоого лісництва. Предметом дослідження виступаєорганізація обліку основних засобів на Корбутівському військовому лісництві.

Розширення,підтримання належного функціонального стану і раціональне використання основнихзасобів великою мірою визначають обсяг виробництва, можливості росту іпідвищення його ефективності. Формування ринкових відносин передбачає подальшеудосконалення обліку основних засобів, що обумовлює актуальність вибраної теми.

Розділ1.Теоретичне обгрунтування теми дослідження

1.1 Економічний зміст основних засобів,завдання їх обліку

Існування ірозвиток людського суспільства неможливі без виробництва матеріальних благ інагромадження багатства, які забезпечують відповідний рівень добробутунаселення. Виробництво продукції здійснюється на основі органічної єдностітаких факторів як земля, трудові ресурси, засоби і предмети праці.

Засоби праці —це матеріально — технічна база виробництва. Завдяки своїм характернимособливостям, які виявляються у процесі виробництва, засоби праці відносять доосновних засобів.

Основні засобив грошовій оцінці прийнято називати основнимифондами. Під основнимифондами слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарськійдіяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарнихднів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартістьяких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Основні засобиграють велику роль в процесі виробництва і є одним із джерел впливу на кінцевийфінансовий результат діяльності будь-якого підприємства.

Основнимизавданнями бухгалтерського обліку основних засобів є:

1) контроль зазбереженням основних засобів;

2) правильнедокументальне оформлення і своєчасне відображення в обліку надходження основнихзасобів, їх внутрішнього переміщення ( зі складу в цех, з цеху в цех, ізвідділу у відділ тощо), вибуття;

3) своєчасне(щомісячне) відображення в обліку зносу ( амортизації ) основних засобів;

4) своєчасневідображення в обліку витрат на ремонт основних засобів;

5) сприянняконтролю за ефективним використанням машин, обладнання, виробничих площ,транспортних засобів та інших засобів праці.

Основоюпобудови обліку основних засобів являється їх класифікація.Класифікаціяосновних засобів означає групування їх за певними ознаками.

Згідно діючоїтипової класифікації основні засоби групуються:

· залежно від характеру участі їх в процесі відтвореннявони підрозділяються на виробничі і невиробничі;

· за приналежністю підрозділяються навласні йорендовані;

· за використанням їх ділять напрацюючі (основнізасоби в експлуатації) інепрацюючі (що знаходяться на складі, в запасі,на консервації і т.д.).

Залежно відцільового призначення і характеру виконуваних функцій виробничі основні фондипідрозділяються на такі три групи:

група 1: будівлі, споруди, їхструктурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі житлові будівлі іїх частини (квартири і місця загального користування);

група 2: автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) донього меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади таінструменти, включаючи ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації,інформаційні системи, телефони, мікрофони, інше конторське (офісне) обладнанняі приладдя до нього;

група 3: будь-які інші основніфонди, не включені до груп 1 і 2. Це передусім машини й обладнання (силове,робоче, підіймальне та інше). Також відносяться затрати на придбання,закладання і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоносіння,придбання племінної худоби, капітальні затрати на поліпшення земель та ін.

Облік основнихзасобів ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”. Цей рахунок має такі субрахунки:

·  101 „Земельні ділянки”

·  102 „Капітальні витрати на поліпшення земель”

·  103 „Будинки та споруди”

·  104 „Машини та обладнання”

·  105 „Транспортні засоби”

·  106 „Інструмент, прилади та інвентар”

·  107 „Робоча і продуктивна худоба”

·  108 „Багаторічні насадження”

·  109 „Інші основні засоби”

На субрахунку101 „Земельні ділянки” ведеться облік земельних ділянок, які було придбановідповідно до Указу Президента „ Про продаж земельних ділянокнесільськогосподарського призначення” від 19 січня 1999 р. № 32/99.

На рахунку 102„Капітальні витрати на поліпшення земель” ведеться облік капітальних витрат уполіпшення земель.

До нихвідносяться витрати неінвентарного характеру (не пов’язані з будівництвомспоруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель длясільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальнихвкладень (планування земельних ділянок, викорчування площ під ріллю, очищенняводойм, меліоративні роботи та інше).

На субрахунку103 „Будинки та споруди” ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їхструктурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель.Облік доцільно вести за такими групами:

1)  будинки виробничо-господарського,соціально-культурного (будівлі учбових закладів, лікарень, поліклінік іамбулаторій, будинків інтернатів для пристарілих та інвалідів, дитячихзакладів, бібліотек, клубів, лабораторій та ін.) та іншого призначення;

2)  будинки, що повністю чи переважно призначенідля проживання;

3)  водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости,пам’ятники, загорожі та інше.

На субрахунку104 „Машини та обладнання” обліковуються силові машини та устаткування, робочімашини та обладнання, вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої,лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання та іншімашини та обладнання з виділенням в окремі підгрупи:

1) силові машини таобладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, імашини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру,теплову, електричну енергію та ін.) в механічну;

2) робочі машини таобладнання, машини, апарати та їх обладнання, що призначені для механічного,термічного та хімічного впливу на предмет праці в процесі створення продукту чипослуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничомупроцесі за допомогою механічних двигунів, сили людини та тварин;

3) вимірювальні прилади –дозатори, амперметри, барометри, ватметри, вакуумметри, вапориметри,вольтметри, висотометри, гальванометри, геодезичні прилади, гігроскопи,індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касовіапарати та ін.;

4) регулюючі прилади тапристрої – киснево-дихальні прилади, регулюючі, електричні, пневматичні тагідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації таблокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю та ін. ;

5) лабораторне обладнання –пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегіннікуби, лабораторні копри, прилади для випробування на газонепроникність, приладидля випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, термостати,стабілізатори, витяжні шафи та ін.;

6) обчислювальна техніка –електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальнімашини та пристрої (клавішні обчислювальні та підсумовуючі машини та ін.);

7) медичне обладнання –медичне обладнання (зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зспеціальним обладнанням та ін.), спеціальне дезинфекційне та дезинсекційнеобладнання та ін.);

8) комп’ютерна техніка і їїкомплектуючі – комп’ютери, монітори, периферійне і сітьове обладнаннякомп’ютера, що за вартістю за одиницю чи комплект відноситься до основнихзасобів;

9) інші машини та обладнання– машини, апарати та інше обладнання, не назване у вище перерахованихпідгрупах. До інших машин та обладнання відносяться: обладнання стадіонів,спортмайданчиків та спортивних приміщень (у тому числі спортивні снаряди),обладнання кабінетів та майстерень в учбових закладах, кіноапаратура, освітлювальнаапаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура,обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні машини наавтомобільному та кінному ходу, пожежні автоцистерни, механічні пожежнідрабини, пральні та швейні машини, холодильники, пилососи та ін.

На субрахунку105 „Транспортні засоби” з виділенням на окремі підгрупи обліковуються усі видипересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно відвартості:

1)  автомобільний транспорт (автомобілі вантажні талегкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі таін.);

2)  гужовий транспорт (вози, сани та ін.)

3)  виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли,моторолери, велосипеди, візки та ін.);

4)  запасні частини до транспортних засобів, які за своєювартістю за одиницю відносяться до основних засобів.

На субрахунку106 „Інструменти, прилади та інвентар” обліковується:

1)  лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи зусіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) іпередачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібнихречовин до споживача;

2) інструменти – механічні танемеханічні знаряддя праці загального значення, а також прикріплені до машинпредмети, які слугують для обробки матеріалів. До них відносяться: різальні,ударні, натискувальні та ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручнімеханічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітрята ін. (електродрелі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти та ін.), атакож різного роду пристрої для обробки матеріалів, здіснення монтажних робітта ін. (лещати, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунівта для прокручування карданного валу на автомобілях та ін.);

3) виробничий інвентар таприладдя – предмети виробничого значення, які слугують для полегшеннявиробничих операцій під час роботи: робочі столи, верстаки, кафедри, парти таін.;

4) господарський інвентар –предмети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка,переносні бар’єри, вішалки гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафита ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручнірозмножувальні та нумеровальні апарати, переносні палатки (крім кисневих),ліжка (крім ліжок із спеціальним обладнанням), килими, порт’єри та іншийгосподарський інвентар, а також предмети протипожежного значення – гідропульти,стендери, драбини ручні, та ін. (крім насосів пожежних на автомобільному чикінному ходу та механічних пожежних драбин, врахованих на субрахунку 104„Машини та обладнання”.

На субрахунку107 „Робочі і продуктивні тварини” обліковується із виділенням на окреміпідгрупи:

1) робоча худоба – коні,воли, осли та інші робочі тварини;

2) продуктивна худоба –корови, бики-плідники, жеребці-плідники, та кобили (неробочі), переведені натабунне утримання, кнурі та свиноматки, вівцематки, кози, барани та ін.;

3)  племінна худоба –племінні корови та бики-плідники, жеребці-плідники та племінні кобили, племіннікнурі свиноматки, вівцематки, кози, барани та інше;

4) службові собаки.

На субрахунку108 „Багаторічні насадження” обліковуються багаторічні насадження, а саме:плодово-ягідні насадження, озеленювальні та декоративні насадження на вулицях,у дворах, яробалочні насадження та ін.

Молодінасадження усіх видів враховуються окремо від насаджень, що досягли повногорозвитку, тобто від початку плодоношення, зімкнення крони та ін…

На субрахунку109 „Інші основні засоби” ведеться облік основних засобів, які не включені доінших субрахунків рахунку 10 „Основні засоби”.

Аналітичнийоблік основних засобів ведеться щодо кожного об’єкту окремо.

1.2 Правове регулюванняорганізації обліку основних засобів

Облік основнихзасобів в Україні регулюється наступними нормативними актами:

— Законом України „Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16 липня1999 p. (зі змінами і доповненнями);

— Законом України „Прооподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР в редакції від 22.05.97 p. (зізмінами і доповненнями);

— Законом України „Про податок надодану вартість” № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 p. (зі змінами і доповненнями);

— Положенням (стандартом)бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого НаказомМіністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р. Зареєстрованого вМіністерстві юстиції України 18.05.00р. № 288/4509 (зі змінами тадоповненнями);

— Положенням (стандартом)бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом МінфінуУкраїни від 31.03.99р. № 87;

— Наказом Міністерства статистикиУкраїни від 29. 12. 95 р. № 352 “Про затвердження типових форм первинногообліку”;

— Вказівками про склад і заповненняоблікових регістрів малими підприємствами, затвердженими наказом Міністерствафінансів України № 112 від 31.05.96 p.;

 - Планомрахунку бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарськихоперацій підприємств і організацій затверджений наказом Міністерства фінансівУкраїни від 30.11.1999р. № 291(зі змінами та доповненнями);

— Типовими нормами безоплатноївидачі спеціального одягу працівникам сільського та водного господарства,елеваторної, борошномельно-круп’яної і комбікормової промисловості (затвердженонаказом Комітету з нагляду за охороною праці України; типові норми набуличинності з 1 січня 1999 року);

— Інструкцією про інвентаризаціюосновних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей,грошових коштів і документів та розрахунків (затверджено наказом Міністерствафінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69) [29, С. 345] (зі змінами та доповненнями).

ЗУ „Про бухгалтерський облік тафінансову звітність” визначає правові засади регулювання, організації, веденнябухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні стосовнобудь-якого об’єкту обліку, в тому числі основних засобів.

Основнимнормативним документом, що безпосередньо регулює порядок обліку основнихзасобів є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основнізасоби»:

1. Положення(стандарт) 7 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському облікуінформації про основні засоби інші необоротні матеріальні активи та незавершенікапітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі — основні засоби),а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

[У пункт 1внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 989 від25.11.2002р.]

2. НормиПоложення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншимиюридичними особами (далі — підприємства) усіх форм власності (крім бюджетнихустанов).

3. Положення(стандарт) 7 не поширюється на невідтворювані природні ресурси та операції зосновними засобами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями(стандартами) бухгалтерського обліку.

[У пункт 3внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України N 989 від25.11.2002р.]

Необхіднотакож звернути увагу на те, що згідно П(С)БО 7 основні засоби відносяться доматеріальних активів, а це означає, що як і будь-який актив, відображаються вбалансі тільки при виконанні двох наступних умов (п. 10 П(С)БО 2«Баланс»):

– існує вірогідність отримання в майбутньому економічнихвигод, пов'язаних з їх використанням;

 – вартістьможе бути достовірно визначена.

Рух основнихзасобів пов'язаний із здійсненням господарських операцій з надходження,внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів, оформлюють за допомогоютипових форм первинної облікової документації, затверджених Наказом МінстатуУкраїни від 29.12.95р. №352, в яких вказують найменування об'єкта, рікпридбанняабо дату випуску підприємством, коротку характеристику об'єкту, його первіснувартість, присвоєний інвентарний номер, місце використання та іншівідомості,необхідні для аналітичного обліку основних засобів.

 

1.3Проблеми обліку основних засобів в економічній літературі

В умовахінтеграції України до світової спільноти важливого значення набуває досягненняєдності економічних термінів і понять як на міжнародному, так і навнутрішньодержавному рівні. Особливого значення в цьому контексті маєузгодженість термінології, що визначає матеріальну основу виробництва, а саме:засоби праці і предмети праці.

Так ряд вченихвважають, що ці категорії мають різне значення. Л.К. Сук і Н.Г. Виговськастверджують, що ці поняття неможливо не відрізняти насамперед тому, що основнізасоби-це сукупність матеріально-речових цінностей, а основні фонди-це джерелаформування основних і оборотних засобів. А також підкреслюють, що їх значеннявідображаються у різних частинах балансу: основні засоби-в активі, основніфонди-в пасиві [ 52, 9 ]. В.Г. Андрійчук також наголошує на тому, що фонди-цегрошове вираження засобів праці(основних засобів), в той час. Як основні засобиє матеріально-речовими елементами [ 2 ].

Вважають, щоодним з перших визначень терміну «основні фонди» є висловлювання А. Сміта проте, що «фондом є будь-яке накопичення продуктів землі і промислової праці. Фондбуде капіталом лише в тому випадку. Якщо він приносить власнику дохід чиприбуток»[ 50 ].Таким чином. А. Сміт визначає фонди як матеріальну основу дляутворення капіталу.

На думку К.О.Утенкова необхідно все ж таки досягти єдності в термінології. Так, вона вважаєза доцільне вживати термін «основні засоби», коли мається на увазі саме майно,матеріальні цінності, а термін «основні фонди» вживати по відношенню до джерелутворення господарських засобів виробництва, а згодом взагалі відмовитись віднього, замінивши його терміном «капітал» (від лат. сapitalus- головний) [ 55 ].

Тривалий час вУкраїні удосконалення амортизаційної політики здійснювалося під кутом її впливуна процеси оподаткування прибутку підприємств та удосконалення обліку.Дослідження такого типу є традиційними і мають практичне значення дляформування цілеспрямованої податкової та облікової політики держави. Аналізостанніх наукових публікацій свідчить про акцентування уваги провіднихвітчизняних фахівців переважно на дослідженні саме цих аспектів амортизаційноїполітики. Так, Л. Бабіч вважає, що увага до актуальних на сьогодні проблемамортизаційної політики зростає у зв'язку з необхідністю проведення податковоїреформи. Одну з головних проблем сучасної амортизаційної політики вона вбачає унецільовому використанні підприємствами амортизаційних відрахувань, оскількиподатковий метод амортизації не визначає, на які заходи можутьвикористовуватися амортизаційні кошти. Означена проблема, на думку Л. Бабіч,виникла через послаблення ролі держави у питанні використання амортизаційнихкоштів, яке сталося у зв'язку зі скасуванням положень законодавства, щоіснували раніше, щодо формування амортизаційного фонду підприємства [ 3 ].

Іншийдослідник О. Болоховітінова визначає напрями удосконалення амортизаційноїсистеми, виходячи з необхідності поліпшення методичної бази складання зведеногобалансу фінансових ресурсів та стимулювання інвестиційних процесів у економіці[ 5 ].

Предметомдослідження Л. Городянської є функції амортизації. На її думку, в сучаснихумовах перехідної економіки амортизація виконує дві узагальнювальні функції:податкову (фіскальну) та економічну [ 16 ].

Парнюкстверджує, що норми амортизації є досить дієвим засобом стимулювання попиту. Їхслід використовувати як засіб стимулювання виробництва сучасних засобіввиробництва, насамперед таких, як автоматизована лінія. Роботи, очисні споруди,енергоощадні та ресурсоощадні технології тощо. Реалізація такого заходусприятиме технічному та технологічному переоснащенню виробництва, скороченнютехнологічного відставання України [ 41 ].

С. Головконстатує:

1. Обліковаконцепція амортизації не призначена для формування інформації для прийняттяуправлінських рішень, оцінки рентабельності діяльності підприємства йефективності використання амортизаційних відрахувань.

2.Амортизаційні відрахування є частиною минулих грошових потоків підприємства, ане джерелом коштів для майбутніх інвестицій.

3. Безреального акумулювання конкретної суми коштів не існує цільового фондуфінансування відтворення основних засобів

4. Веденнязабалансового рахунку 09 «Амортизаційні відрахування» викривлює інформацію провикористання засобів на капітальні інвестиції, оскільки на цьому відображуєтьсяне реальне надходження коштів на рахунок підприємства, а нарахуванняамортизації, що не є реальними грошовими надходженнями в звітному періоді.

5. Існуючасистема оподаткування не забезпечує можливості реалізації інвестиційноїполітики держави і реальне відтворення основних засобів підприємствами [ 12 ].

З метоюформування нової системи амортизації Г. Кірейцев розглянув проблеми управління(інвестиціями в основний капітал, процесами відтворення основних засобів) іздійснив докладний огляд нормативних документів, які стосуються питань зносу йамортизації. Автор вважає, що «недостатня теоретична розробленість даноїпроблеми не сприяє правильному розумінню суті та можливостей амортизації» [ 30].

Існуючі двапаралельні рівні управління діють у країні завдяки наявності двох систем. Цезаважає реальному оцінюванню фінансово-господарської діяльності підприємств. Наоснові проведеного аналізу системи нарахування та використання амортизаціїобґрунтовано її мету, визначено особливості. Система нарахування й використанняамортизації – це складова обліково-аналітичної системи, вихідну інформацію якоїпропонуємо використовувати у подальшому для проведення податкових розрахунківрозміру амортизації та підготовки відповідної звітності. Для цього доцільнопоступово гармонізувати об'єкти обліку й оподаткування, що приведе уподальшому до зникнення потреби у веденні розрахунків в окремій податковійсистемі та недоцільності існування самої системи. Тобто методологічні основибухгалтерського обліку мають бути єдиними для підприємств. Тому длязабезпечення інтересів підприємства і держави, які полягають в отриманні нимидостовірної інформації, Л. Городянська пропонує зробити базовою вихіднуінформацію обліково-аналітичної системи, за даними якої проводити розрахункиподатків [ 15 ].

Отже, якщовартість об'єкту основних фондів (основних засобів), що належить до групи 1досягла 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то нарахуванняподаткової амортизації такого об'єкта припиняється і він вилучається з групи 1.Нарахування амортизації в податковому обліку на вартість кожного окремогооб'єкту основних засобів, що відносяться до складу груп 2, 3 і 4, непроводиться. Тому індивідуальну залишкову вартість по кожному з таких об'єктівв податковому обліку не визначають. Якщо підприємство не списує такі основні засоби,а продовжує їх використовувати в господарській діяльності. То вони облічуютьсяна балансі за залишковою або ліквідаційною вартістю, визначеною в порядкупередбаченому П(С)БО 7 [ 1 ].

Поняття зносуосновних засобів у бюджетних установах відмінне від зносу підприємстввиробничої сфери, так як в процесі виробництва не здійснюється перенесення йогообсягів на результати виробництва, тобто на основні засоби не нараховуєтьсяамортизація. Основні моменти проведення переоцінки основних засобів в бюджетнихустановах та відображення даних операцій в бухгалтерському обліку описані впублікації Л.І. Лавріненко [ 33 ].

Ю.С. Рудченкодає відповіді на запитання, які стосуються обліку ремонту основних засобівбюджетної установи, зокрема відображення в обліку витрат на поточний ремонтосновних засобів, витрат пов'язаних з доукомплектуванням комп'ютера та інші [49 ].

І. Павлюкзазначає, що своєчасне й правильне відображення в бухгалтерському облікуреалізації та передачі об'єктів основних засобів згідно з нормами П(С)БО 7 маєвелике значення для об'єктивного відображення в синтетичному й аналітичномуобліку та наявності основних засобів, витрат і доходів підприємства, а такожнакопичення інформації, необхідної для правильного складання фінансовоїзвітності підприємства [39].

Одним ізнайскладніших і трудомістких для виконання вимог П(С)БО 7 є розділ, девикладено порядок проведення оцінки і переоцінки основних засобів.

«Якщокласифікація основних фондів слугує меті якісної характеристики, — вказував В.Новодворський, — то їх оцінка необхідна для кількісної характеристики» [ 37 ].

Оцінка – це«присвоєння числових значень об'єктам і подіям за певними правилами». Вонаохоплює три елементи: а) об'єкт або подію; б) властивість (якість, ознаку,характеристику), що підлягає кількісній оцінці; в) шкалу виміру чи сукупністьодиниць, в яких можна виразити властивість — писав Метьюс М. [с. 270-271].

Ще Лука Пачоліу «Трактаті про рахунки і запаси» (1494) указував на дві протилежнірекомендації: оцінка за продажними максимально високими цінами (що призводилодо систематичного завищення величини капіталу і зменшення суми відображеногоприбутку) та за собівартістю, яку автор пропонував застосовувати в поточномуобліку [ 34 ].

Л. Розенбергстверджував, що нормою оцінки може бути лише собівартість, жодних переоцінок неповинно бути [ 48 ]. Його погляди на оцінку за собівартістю поділял І. Кошкін [32 ].

Проаналізувавширізні підходи до оцінки основних засобів та проблеми, Олександр Бондарзазначає:

1. Оцінкаосновних засобів має забезпечувати достовірне подання інформації про майновийта фінансовий стан підприємства в його бухгалтерській звітності.

2. Не існуєуніверсального методу оцінки. Тому вибір методу оцінки основних засобівпередбачає досконале вивчення цілей оцінки в бухгалтерському обліку.

3. Ключовиммоментом у відображенні результатів переоцінки на рахунках бухгалтерськогообліку є контроль за результатами всіх попередніх переоцінок конкретногооб'єкта основних засобів [ 6 ].

Л. Ткаченкотакож погоджується з О. Бондарем і пропонує вдосконалювати форми внутрішньоїзвітності, оскільки затвердженні форми документів з обліку основних засобів невраховують вимог П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 28 «Зменшення корисностіактивів» [ 53 ].

А. Бєлоусовпропонує, за рахунок впровадження перелічених у статті документів, спроститипроцедуру проведення переоцінки, а також розрахунок і облік її результатів поокремим об'єктах. За наявності на підприємстві спеціалізованої бух. програмиалгоритм складання запропонованих форм документів може бути інтегрований дотакої програми (наприклад, «1С» передбачає таку можливість). Також зазначає, щоновий порядок бух. обліку основних засобів застосовується вже понад п'ятьроків, але за цей час типові форми первинного обліку не були приведені увідповідність із ним. Масова автоматизація бух. обліку теж не знижує гостротупроблеми, адже документ і в електронному вигляді повинен зберігати встановленуформу і мати необхідні реквізити [ 4 ].

Як бачимо основним засобам приділяється досить велика увага,з часом визначення основних засобів набувало дещо іншого значення, але базацього поняття значно, як бачимо не змінюється.

Деякі авторитрактують це поняття більш повно, розподіляючи їх за призначенням та іншимиознаками, деякі розглядають поверхово, не досить глибоко

Розділ2. Організаційно-економічна характеристика Корбутівського військового лісництва

2.1 Виробничо-економічна характеристикапідприємства

Територія господарства розміщена в зоні Полісся і знаходиться впівнічно-західному агрокліматичному районі. Клімат зони помірно континентальнийз м'якою зимою та помірно теплим літом.

Корбутівське військове лісництво державного підприємства «Івано-Франківського ліс промкомбінату Міністерства оборони України», далі «Лісгосп» єпідрозділом державного підприємства, який створено на підставі Господарськогокодексу України «Про власність», Декрету Кабінету Міністрів України №8-92 від1992р.

Лісництво є підрозділом державного підприємства Міністерства оборониУкраїни, діяльність якого регулюється законодавством України, наказами Міністраоборони України, наказами директора ліс промкомбінату

Лісництво є відособленим підрозділом комбінату, має розрахунковий рахунокв банку, круглу печатку, штамп та бланки зі своєю назвою та емблемою.

Місце розташування управління Лісництва:

30400, вул… Черняховського,118, с.Тетерівка, Житомирського р-н,Житомирська обл..

Основною метою діяльності лісництва є задоволення потреб Міністерстваоборони України, а також потреб народного господарства своєю продукцією іреалізація на підставі отриманих прибутків соціальних та економічних інтересівчленів трудового колективу

Предмет діяльності підприємства є:

- комплекс робіт повирощуванню лісів;

- -лісозаготівля і переробкадеревини, випуск продукції деревообробки. столярних виробів;

- -комплекс робіт попоточному і капітальному ремонтах і будівництву промислових ісоціально-побутових об'єктів;

- -товарообмінні операції,роздрібна торгівля продукцією власного виробництва, а також послугигромадського харчування через власні магазини та заклади громадськогохарчування;

- -надання послуг по сушцідеревини;

- -надання послуг пообслуговуванню іноземних туристів, влючаючи ліцензійне полювання;

- участь в реалізаціїрегіональних програмах розвитку виробничої і соціальної структур.

Лісництво у своєму складі має підрозділи, які формуються начальникомлісництва.

Лісництво, згідно діючого законодавства України, наказів Міністра оборониУкраїни, директора ліспромкомбінату, здійснює володіння, користуванняірозпорядження майном у відповідності до мети своєї мети і призначення майна.

Лісництво здійснює свою діяльність на принципах повного господарського тасамофінансування.

Розміри господарства покажемо в таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Аналіз розмірів Корбуівського військового лісницва

Показники 2006р. 2007 р. Зміна 2007р. до 2006 р. +,- в% Валова продукція (в порівняльних цінах 2000р), тис.грн 298,5 375 76,5 125,6 Валова продукція ( по собівартості), тис.грн 375,3 456,5 81,2 121,6 Прибуток (збиток), тис.грн -51,6 46,5 98,1 Товарна продукція, тис.грн 217 198,9 18,1 91,7 Валовий дохід, тис.грн 97,7 120 22,3 122,8 Норма прибутку, % -1,8 1,6 3,4

Рівень сукупної рентабельності, %

-19 21,5 40,5 Середньорічна чисельність пра цюючих, чол 52 40 -12 76,9 Середньорічна вартість основних виробничих фондів с.г. призначення, тис.грн 2500 2534 34,2 101,4 Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн 375 425 50 113,3 Всього с/г угідь, га 645 540 -105 83,7 Площа ріллі, га 600,8 540 -60,8 89,9

Валова продукція по собівартості зросла на 76,5.тис.грн чи на 25,6%. Товарнапродукція зменшилася на 18,1 тис.грн прибуток зріс на 98,1 тис.грн. Земля основнийі незамінний ресурс сільськогосподарського виробництва, одне з найважливіших складовихресурсного потенціалу аграрних формувань, який, крім землі, включає трудовіресурси, основні та оборотні засоби. Наявний ресурсний потенціал, якісні йогопараметри та раціональне поєднання його в процесі господарської діяльності євихідною передумовою виробництва конкурентоспроможної продукції. Одним ізнайбільш важливих показників, який характеризує розмір господарства являєтьсянаявність і структура земельного фонду.

 

Таблиця 2. Склад і структураземельних угідь в Корбутівському військовому лісництві

Види угідь 2006 2007 . Зміна 2007. до2006р.(+;-)

%

га

%

га

%

га Загальна земельна площа 660,34 100,0 555,34 100,0 -105,0 84,1 Площа ріллі 645 97,7 540 97,2 -105,0 83,7 Сінокоси - - - - - - Пасовища - - - - - - Під господарськими будівлями 26,9 4,1 0,0 -26,9 0,0 Багаторічні насадження 15,3 2,3 15,3 2,8 0,0 100,0

В таблиці 3 розглянемо показники ефективності виробництва.

Таблиця 3

Ефективність господарськоїдіяльності в Корбутівському військовому лісництві

Показники 2006 р. 2007 р. Зміна2007р.- до 2006р. +,-

в%

Вироблено валової продукції (в порівняльних цінах 2000 року) на: на 100га с.г. угідь, тис.грн 46,3 69,4 23,2 150,1 на 1 середньорічного працюючого, грн 5740,38 9375,00 3634,62 163,3 на 1 люд.-год. затрачену на виробництво, грн 6,12 7,98 1,86 130,4 Прибуток (+), збиток (-), тис.грн на 100га с.г. угідь, тис.грк -8,0 8,6 16,6 на 1 середньорічного працюючого, грн -992,31 1162,50 2154,81 на 1 люд.-год. затрачену на виробництво, грн -1,06 0,99 2,05 Отримано валового доходу- тис.грн на 100га с.г. угідь, тис.грн 15Д 22,2 7,1 146,7 на 1 середньорічного працюючого, грн 1878,85 3000,00 1121,15 159,7 на 1 люд.-год. затрачену на 2,00 2,55- 0,55 127,5 виробництво, грн Середньорічна оплата праці на 1-го працівника, грн 1878,85 3000,00 1121,2 159,7 Норма прибутку, % -1,8 1,6 3,4 Різень сукупної рентабельності, % -19 21,5 40,5

Можемо зробити висновок, що загальна ефективність господарськоїдіяльності за досліджуваний період покращилася, і підприємство сталоприбутковим. В 2007 році було отримано прибутку в розрахунку на 1середньорічного працюючого 1162,5грн, а на 1 люд.-год. затрачену на виробництво6,16 грн, в розрахунку на 100 га с.г.угідь отримано прибутку 8,6тис.грн.

Рівень сукупної рентабельності в 2007 році становив 21,5%, що краще ніж в2005 році на 40,5%.

Підвищення ефективності виробництва є однією з найбільш актуальнихпроблем на сьогодні. Підвищення ефективності допомагає збільшенню доходівгосподарства, одержанню додаткових засобів для оплати праці і покращеннюсоціальних умов.

2.2 Організація обліку на підприємстві

Розподілобов’язків між працівниками бухгалтерської служби на Корбутівському військовомулісництві

№ п/п

Прізвище, ім’я та по батькові працівників

Освіта (кваліфікація)

Стаж роботи

Ділянка виконуваної роботи, обов’язки

1

Турська Т. О. Головний бухгалтер 26 Організація та контроль обліку

2

Бондарчук С.Б. економіст 20

3

Канащук К. А. бухгалтер 25 Розрахунки по оплаті праці

Головнийбухгалтер Турська Т. О. отримала повну вищу освіту. Стаж її бухгалтерськоїроботи складає 26 років. Вона забезпечує дотримання встановлених засад,складання і надання у встановленні строки фінансової звітності. Спільно зкерівником підприємства Бруцьким Ю.В. визначає облікову політику підприємствата несе відповідальність за законість та ефективність діяльності Лісництва.

В її обов’язкитакож входить організовувати роботу працівників бухгалтерської служби з метоюскладання і надання в установлений строк повної та досконалої фінансовоїзвітності. Організовує ведення податкового обліку і своєчасне подання звітностіу податкові органи.

БухгалтерКанащук К. А. має вищу освіту і стаж 25 років. Вона нараховує заробітну плату,переказує кошти за виконанні роботи, здійснює відрахування та нарахування увідповідні фонди.

 

2.3 Структура активів і зобов'язань

Фінансовий стан підприємства щодо складу і джерел утворення його майна напевний момент часу характеризує баланс підприємства.

В таблиці 2.1 дослідимо структуру активів ДП «Житомирськийлікеро-горілчаний завод»

Активи підприємства – це економічні ресурси підприємства у формі сукупнихматеріальних цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метоюотримання прибутку.

В таблиці 4 дослідимо структуру активів підприємства

 

Таблиця 4.

Склад і структура активів підприємства за 2006-2007 рр.

Види активів 2006 <• 2007. Зміна показника тис.грн тис.грн % +,- % І. Необоротні активи Незавершене будівництво Основні засоби: залишкова вартість 966 79 1146 61 180 27 первісна вартість 1072 87,9 1390 74 318 48 знос 106 8,7 244 13 138 21 Усього за розділом І 966 79 1224 65 258 39 П. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси 24 2 59 3 35 5 готова продукція 116 9,5 242 13 126 19

Дебіторська заборгованість за товари,

роботи і послуги:

чиста реалізаційна вартість 30 2,4 124 6,6 94 14,3 Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 1 0,1 -1 із внутрішніх рзрахунків 18 1,5 151 8 133 20 інша поточна дебіторська заборгованість 6 0,5 2 0,1 -4 грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті 59 4,8 4 0,2 -55 Усього за розділом П 254 21 654 35 400 61 Ш.Витрати майбутніх періодів Баланс 1220 100 1878 100 658 100

В 2007 році необоротні активи становили 1224тис.грн чи 65,0% від валютибалансу, що краще 2006 році на 258 тис.грн.

В 2007 і оборотні активи становили 654 тис.грн чи 21,0% від валютибалансу, що краще 2006 року на 400 тис.грн.

В структурі балансу питома вага необоротних активів зменшилася аоборотних зросла на 6,9%.

З данихтаблиці видно, що нематеріальні активи зменшились з 2959,1тис. грн. у 2007р. до2629,2 тис. грн. у 2008р. Також спостерігається збільшення основних засоби з5735,0 тис. грн. у 2007р. до 8093,2 тис. грн. у 2008р. Виробничі запасизменшились з 3813,0 тис. грн. у 2007р. до 3679,3 тис. грн. у 2008р. У 2008р.зменшились товари на 14663,7 тис. грн. порівняно з 2007р.; Знизиласьдебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 393,2 тис. грн.порівняно з 2007р.; знизилась дебіторська заборгованість за бюджетом на533,1тис. грн. порівняно з 2007р.; зросла інша поточна дебіторськазаборгованість на 18701,7 тис. грн. порівняно з 2007р.

В таблиці 5 дослідимо структуру пасивів підприємства

 

Таблиця 5,

Склад і структура пасивів підприємства за 2006-2007 рр.

Види пасивів 2006 2007 Зміна показника тисгрн % тис.грн % +,- % І. Власний капітал Статутний капітал Пайовий капітал Інший додатковий капітал 971 81 915 48,7 -56 Нерозподілений прибуток, (непокритий збиток) 28 2,3 667 55,5 639 95 Усього за розділом І 999 83 1582 84 583 86 П.Забєзпечення наступних витрат і платежів Ш.Довгострокові зобов'язання ГУ.Поточні зобов'язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги 85 7 154 8,2 69 10 Поточні зобов'язання за розрахунками: з бюджетом 47 4 51 2,7 4 0,6 зі страхування 17 0,9 17 2,5 з оплати праці 10 0,9 17 0,9 7 1 Із внутрішніх розрахунків 79 6,6 14 0,7 -65 Інші поточні зобов'язання 5 0,3 5 0,7 Усього за розділом IV 221 18,4 296 16 75 11 У.Доходи майбутніх періодів Баланс 1202 100,0 1878 100,0 676 100

Проаналізувавшидані таблиці можна зробити висновок, що у 2008р. порівняно з 2007р. незмінилися: статутний капітал, інший додатковий капітал. Поточні зобов’язанняза розрахунками з бюджетом зменшились на 4355,1 тис. грн., поточні зобов’язанняза розрахунками зі страхування на 142,5 тис. грн., поточні зобов’язання зарозрахунками з оплати праці на 279,9 тис. грн… Збільшився: нерозподіленийприбуток (непокритий збиток) на 1056,3 тис. грн., кредиторська заборгованістьза товари, роботи, послуги на 10211,1тис. грн., інші поточні зобов’язання на8209,1 тис. грн.

 

Розділ 3. Стан обліку основних засобів у Корбутвськомувійськовому лісництві

 

3.1 Первинний облік основних засобів

У процесівиконання заходів з реалізації Державної програми переходу України на Міжнароднусистему обліку Міністерство статистики України протягом 1995 — 1996 роківвидало низку наказів, якими затвердило типові форми первинної обліковоїдокументації.

До складу цихформ входять: первинні документи, реєстри аналітичного обліку, реєстри облікуінших документів. Розглянемо типові форми первинної документації з облікуосновних засобів та взаємозв’язок цих форм у процесі діяльності підприємства.

03 — 1 “Актприймання — передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів”.

03 — 2 “Актприймання — здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованихоб’єктів”.

03 — 3 “Акт насписання основних засобів”.

03 — 4 “Акт насписання автотранспортних засобів”.

03 — 5 “Актпро установку, пуск та демонтажі будівельної машини”.

03 — 6“Інвентарна партія обліку основних засобів”

03 — 7 “ Описінвентарних карток по обліку основних засобів”.

03 — 8 “Карткаобліку руху основних засобів”.

03 — 9“Інвентарний список основних засобів”.

 03 — 14“Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)”.

03 — 15“Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)”.

03 — 16“Розрахунок амортизації по автотранспорту”.

Форма 03 — 1застосовується для оформлення зарахувань до складу основних засобів окремихоб’єктів, для обліку введення їх в експлуатацію; для оформлення внутрішньогопереміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, атакож для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншомупідприємству (організації).

При отриманні(купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначаєтьсярозпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одномупримірнику на кожний окремий об’єкт. Складання загального акта, якимоформляється приймання декількох об’єктів основних засобів, дозволяється лишепри обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання і т.п., якщо ціоб’єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарномуроці, місяці. При виконанні ремонту, реконструкції та модернізаціїгосподарським способом акт складається в одному примірнику.

Форму 03 — 2«Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованихоб'єктів» використовують при оформленні приймання-передачі основногозасобу з капітального ремонту, реконструкції або модернізації. Акт складаєтьсяв одному примірнику, якщо ремонт, реконструкція або модернізація здійснювалисьгосподарським способом, а в двох — якщо на іншому підприємстві (другийпримірник передається підприємству, яке здійснювало роботи).

Форми 03 — 3 і03 — 4 застосовуються для оформлення вибуття окремих об’єктів основних засобівпри повній або частковій їх ліквідації. Акт складається в двох примірникахкомісією, що затверджена наказом керівника підприємства. Витрати по ліквідації,а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель,демонтажу обладнання і т. п. відображають в акті в розділі “ Розрахунокрезультатів списання об’єктів”.

Форма 03 — 5 складаєтьсяпри установці, пуску і демонтажу будівельної машини, що взята на прокат.Підписується представником машинопрокатної бази та механіком будівельноїдільниці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до їїздачі на прокат та після повернення.

Форма 03 — 6 застосовуєтьсядля аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі типи основнихзасобів на підприємстві. Форма містить у собі дані про технічні особливостіоб’єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одномупримірнику в бухгалтерії, проте існує варіант побудови обліку з веденням двохпримірників цих форм: один — у бухгалтерії, другий — в місцях експлуатаціїосновних засобів замість 03 — 9.

Форма 03 — 7застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одномупримірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.

Форма 03 — 8застосовується при ручній обробці облікової інформації для обліку руху основнихзасобів по кваліфікаційних групах. Відкривається в бухгалтерії в одномупримірнику.

Форма 03 — 9застосовується в місцях експлуатації основних засобів для обліку кожногооб’єкта по матеріально відповідальних особах. Дані, що містять ці формі,повинні бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основнихзасобів.

Форма 03-16 “Розрахунокамортизації по автотранспорту” використовуються для розрахунку амортизаціїосновних засобів та заповнюються на підставі інвентарних карток форми ОЗ — 6 зурахуванням змін, внесених актом форми 03 — 2 при прийманні-здачівідремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

Придокументальному оформленні господарських операцій та пов’язаних з ними змін напідприємстві відбувається рух облікової інформації між первинною документацією,реєстрами синтетичного і аналітичного обліку та звітністю.

Прослідкуєморух первинної документації.

Акт приймання- передачі ( внутрішнього переміщення ) основних засобів після їх оформлення тазатвердження керівником господарства передається до бухгалтерії і зберігаєтьсяв окремій папці протягом терміну експлуатації та 3-х років і одного місця післясписання з обліку за умови, якщо за цей термін діяльності проведенадокументальна ревізія. До акта додають технічну документацію даного об’єкта.

На основі цихдокументів бухгалтерія робить відповідні записи в інвентарних картках облікуосновних записів. Технічна документація передається до виробничого або іншоговідділу і в бухгалтерії не зберігається.

На основнізасоби, що орендуються, форма 03–6 не відкривається. В якості реєструаналітичного обліку таких засобів є копія інвентарної картки орендодавця, якаповинна бути отримана разом з орендованими основними засобами.

Коли акт 03-1 застосовуютьдля внутрішнього переміщення основних засобів, один примірник акта передають добухгалтерії, де на його основі роблять запис в інвентарній картці. В другомупримірнику працівник, що здає основний засіб, робить відповідний запис вінвентарному списку 03 — 9. Заповнені інвентарні картки реєструються в описі 03- 7.

За данимиінвентарних карток, а також за даними форм розрахунку амортизації в кінцімісяця заповнюються картки обліку руху основних засобів. Інвентарні картки, атакож картки обліку руху основних засобів сумарно звіряють з данимисинтетичного обліку. В кінці звітного року за даними карток обліку рухуосновних засобів та за даними синтетичного обліку заповнюється річна звітністьпо основних засобах.

Післяліквідації основних засобів і складання актів форми 03 — 3 або 03 — 4 першийпримірник акта передається до бухгалтерії, де на його основі роблять запис доформи 03 — 9, також вилучають відповідну інвентарну картку, що додаткововідображають в описі 03 — 7.Другий примірник акта залишається у матеріальновідповідальної особи і є основою для здачі на склад запчастин, матеріалів іт.п., які залишилися в результаті ліквідації об’єкта. Вилучена картка насписані з обліку основні засоби зберігаються в бухгалтерії протягомвстановленого терміну зберігання документів. Таким чином, вищевикладена схемафактично є графіком документообігу стосовно документального оформлення обліку основнихзаписів.

3.2Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

Основні засобизберігаються і використовуються безпосередньо у цехах, на складах, в ремонтнихмайстернях, гаражах та інших структурних підрозділах. Це визначає потребу вестиоблік основних засобів за місцем зберігання і використання.

Обліковоюодиницею основних засобів є окремий інвентарний об’єкт. Інвентарний об’єкт –окремий предмет або комплекс предметів з усіма приладами, призначеними длявиконання певних виробничих функцій.

Об’єкт облікупо кожній групі і підгрупі основних засобів визначають, керуючись типовоюкласифікацією основних засобів. Для контролю за станом і рухом основнихзасобів, їх зберіганням і використанням кожному інвентарному об’єкту на весьперіод перебування на підприємстві присвоюють за порядково-серійною системоюінвентарний номер, який проставляється в усіх первинних документах, щооформляють наявність і рух об’єкту (акт прийому — передачі основних засобів,акт про ліквідацію основних засобів тощо). На кожну кваліфікаційну групуосновних засобів відводять певну кількість номерів з резервом, що дає змогуприсвоїти номери цієї серії однотипним об’єктам, які надійдуть на підприємствов майбутньому. Інвентарні номери наносять на об’єкт фарбою, татуюванням чипозначають на закріплених металевих або дерев’яних бирках і записують в усіхдокументах обліку руху основних засобів.

У цехах, на складах,в допоміжних і обслуговуючих виробництвах та структурних підрозділах ведуть по- об’єктний облік основних засобів. Для по — об’єктного обліку основних засобівв місцях їх знаходження у матеріально відповідальних осіб ведуться інвентарнісписки основних засобів (форма 03 — 9), в яких вказується інвентарний обліковийномер, повна назва і первинна вартість об’єкту.

Аналітичнийоблік основних засобів ведеться по кожному інвентарному об’єкту за допомогоюінвентарних карток (форма 03 — 6), які відкриваються на кожний інвентарнийоб’єкт або групу однотипних об’єктів, що мають однакову вартість, введені вексплуатацію в один час і перебувають в одному підрозділі підприємства.Інвентарні картки заповнюють на основі первинних документів з обліку рухуосновних засобів. У картках указують реквізити, номер картки і дату заповненняїї, назву об’єкта, його інвентарний номер і коротку характеристику, первіснувартість, норму амортизаційних відрахувань, суму нарахованого зносу на моментвведення в експлуатацію, дані про вибуття об’єкту його добудову, реконструкцію,проведені ремонти та ін.

Інвентарнікартки реєструються в описах (форма 03 — 7), записи в яких здійснюються завидами основних засобів. Зареєстровані в опису картки вміщують у картотекуосновних засобів, де їх групують за видами, а всередині видів – за місцямизнаходження. Картки основних засобів, що не діють, групують окремо. Вибуттяосновних засобів зазначають у картці, яку вилучають з картотеки діючихоб’єктів.

Облікруху основних засобів за їх видами (будівлі споруди тощо) здійснюється у картці(ф. 03 — 8). За даними цієї картки складають оборотну відомість руху основнихзасобів, підсумки якої, звірені з даними синтетичного обліку, є підставою дляскладання звітності про наявність і рух основних засобів.

Аналітичнийоблік основних засобів відображає технічну і економічну характеристику об’єкту,його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінку (індексацію) повідновлювальній вартості, а також норму амортизаційних відрахувань (нормузносу). У аналітичному обліку відображають всі зміни, що відбулися за часексплуатації основних засобів. Аналітичний облік ведеться за місцями, дезнаходяться основні засоби, за нормами і напрямками нарахування амортизації таін.

Синтетичнийоблік основних засобів ведеться на рахунку 10 “Основні фонди”. Це рахунокактивний і має такі субрахунки:

·  101 „Земельні ділянки”

·  102 „Капітальні витрати на поліпшення земель”

·  103 „Будинки та споруди”

·  104 „Машини та обладнання”

·  105 „Транспортні засоби”

·  106 „Інструмент, прилади та інвентар”

·  107 „Робоча і продуктивна худоба”

·  108 „Багаторічні насадження”

·  109 „Інші основні засоби”

На дебеті синтетичногорахунку 10 “Основні засоби “ відображається первісна вартість основних засобів,що надійшли у звітному періоді, на кредиті — первісна вартість основнихзасобів, що вибули у звітному періоді. Дебетове (і тільки) сальдо означаєпервісну (відновлювальну) вартість власних об’єктів основних засобів, щознаходяться в розпорядженні господарства.

Аналітичнийоблік ведеться по кожному інвентарному об’єкту за допомогоюінвентарнихкарток типових форм №№ 03-6, 03-7, 03-8. На підприємствах, що мають невеликукількість інвентарних об’єктів, аналітичний облік ведуть за допомогоюінвентарнихкниг.

Балансовавартість основних засобів (п. 12 Вказівок щодо організації бухгалтерськогообліку в Україні, затверджених наказом Мінфіну України від 07.05.93 р. №25 зізмінами і доповненнями) дорівнює первинній.

У балансіпідприємства (форма № 1) у статті “Основні засоби” наводяться окремо первиннавартість, залишкова вартість основних засобів, а також сума нарахованого увстановленому порядку зносу. Залишкова вартість визначається як різниця міжпервинною вартістю і сумою зносу.

Основою длябухгалтерських засобів по обліку руху і залишків основних засобів, а такожоперацій, пов’язаних з їх експлуатацією є первинні документи.

Документи, якіє основою бухгалтерських засобів по обліку основних засобів повинні відповідатитаким вимогам :

1) чітке, повне заповненнявсіх рядків і реквізитів, наявність підписів осіб, які несуть відповідальністьза дану операцію;

2) спирання на рішення,постанову, наказ, на основі якого здійснено приймання, передачу, списання,переміщення або переоцінка основних засобів.

Крім цього, вдокументах на поставку і списання основних засобів обов’язково повинні бутивказані вартість, сума зносу та встановлений для даного об’єкту процент амортизації.

Синтетичний іаналітичний обліки операцій з основними засобами та амортизаційнимивідрахуваннями ведуться у журналі-ордері № 04 та за допомогою ПЕОМ у програмі1-С «Підприємство». Сальдо на кредиті рахунку № 13 «Знос(амортизація) основних засобів являє собою амортизаційний резерв, щонакопичується за нормативний період амортизаційних відрахувань.

Надходженняосновних засобів на підприємство відбувається в результаті капітальнихвкладень, безкоштовної їх передачі інших підприємств, в порядку купівлі готовихоб’єктів, придбання за плату або в результаті будівництва нових об’єктівосновних засобів або реконструкції, розширення і технічного переобладнаннядіючих виробничих потужностей, виявлення лишків основних засобів приінвентаризації, виготовлення у самому підприємстві.

При початкуексплуатації основних засобів складають на кожний об’єкт акт прийому — передачітипової форми, за винятком випадків, коли введення об’єктів до дії повиннооформлюватись чинним законодавством. В акті фіксується вартість інвентарногооб’єкту і основні показники, що характеризують його технічні особливості, місцейого використання та ін., необхідне для встановлення норм амортизаційнихвідрахувань.

Так, усі об’єктизакінченого будівництва приймають в експлуатацію, як правило, державніприймальні комісії з попереднім прийманням їх робочими комісіями підприємства.Робоча комісія, приймаючи закінчений об’єкт, зобов’язана оглянути його,перевірити, а в разі потреби провести випробування.

Державнаприймальна комісія на основі актів робочої комісії та інших документів післяогляду об’єкту складають “Акт приймання — передачі основних засобів”. У ньомузазначають дані актів робочої комісії, відповідність об’єкта технічним умовам,результати випробувань, висновки комісії, кошторисну вартість об’єкта.

Оприбутковуютьпридбані основні засоби (трактори, обладнання, транспорт, господарськийінвентар та ін.) за рахунками — фактурами постачальників і “Актами приймання — передачі основних засобів”. Акт складає комісія, призначена керівникомпідприємства.

Основнізасоби, виготовлені у власних ремонтних майстернях, оприбутковують занакладними внутрішньогосподарського призначення (ф. №87), “Актами приймання — передачі основних засобів.” За цими ж документами оприбутковують виявленінеоблічені основні засоби.

При проведенніреконструкції окремих об’єктів складають «Акт приймання — здачівідремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів» (03 — 2).

 Основнізасоби вибувають із підприємства з різних причин: внаслідок повного зносу інепридатності для дальшої експлуатації; у порядку безплатної передачі іншимгосподарствам, продажу; стихійного лиха, передачі міжгосподарськимпідприємствам у порядку пайової участі.

Модернізація іпереустаткування можуть вплинути на ліквідацію окремих частин інвентарногооб’єкта, капітальні витрати інвентарного характеру списують з балансу післязакінчення строку їх погашення.

З балансівможуть бути списані будівлі, споруди, устаткування, прилади, обладнання,транспортні засоби, інвентар та інші основні засоби, які стали непридатними дляподальшого використання: морально застарілі, зношені, пошкоджені внаслідокаварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим абоекономічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані). Крім того,підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв’язку збудівництвом нових об’єктів та такі, що зруйновані часом.

Для визначеннянепридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективностіпроведення їх відновлювального ремонту. А також для оформлення необхідноїдокументації на списання цих засобів наказом керівника установи щорічностворюється постійно діюча комісія у складі:

·  керівника або його заступника (головакомісії);

·  головного бухгалтера або його заступника;

·  керівників груп обліку або інших працівниківбухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;

·  особа, на яку покладена відповідальність зазбереження основних засобів;

·  інших посадових осіб (на розсуд керівника).

Для участі вроботі комісії по встановленню непридатності автомобілів, нагрівальних котлів,підйомників та інших основних засобів, які перебувають під наглядом державнихінспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує актпро списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.У тих установах, де технічне обслуговування здійснюється своїми штатамиспеціалістами, акт чи довідка готуються ними. У цьому випадку до складу комісіївходить відповідний спеціаліст даної установи.

Постійно діючакомісія підприємства:

1.  Проводить огляд основних засобів для складання акта наїх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічніпаспорти, по-поверхові плани, відомості дефектів та інші документи), а такождані бухгалтерського обліку.

2.  Встановлює неможливість відновлення і подальшоговикористання об’єкта в даній установі та вносить пропозиції про його продаж,передачу чи списання.

3.  Встановлює конкретні причини списання об’єкта:фізичний або моральний знос, реконструкція, порушення нормальних умовексплуатації, аварія та інше.

4.  Встановлює осіб, з вини яких трапилося передчасневибуття основних засобів із експлуатації.

5.  Встановлює можливість використання окремих вузлів,деталей, матеріалів списаного об’єкта і проводять їх оцінку.

6.  Здійснює контроль за вилученням із списаних основнихзасобів придатних вузлів, деталей та матеріалів з кольорових і дорогоціннихметалів, визначає їхню кількість, вагу та контролює їх здачу на відповіднийсклад.

У тихвипадках, коли обладнання списується у зв’язку з будівництвом нових об’єктів,розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об’єктів,комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічногопереоснащення, затвердженому вищестоящою організацією та робить в акті насписання посилення на пункт та дату затвердження плану.

Зарезультатами обстеження комісією складаються акти на списання основних засобівза встановленими формами. В актах на списання вказуються дані, якіхарактеризують об’єкт: рік виготовлення або будівництва, дата його отриманняустановою, первісна вартість (для проіндексованих — відновлювальна), суманарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку, кількість проведенихкапітальних ремонтів та ін.

В актідетально вказуються причини вибуття об’єкта, стан основних частин, деталей івузлів, конструктивних елементів та обгрунтовується недоцільність інеможливість їх відновлення.

При списанні збалансів установ та організацій основних засобів, які вибули внаслідок аварій,до акта про списання додається копія акта про аварію, де пояснюються причини,які викликали аварію та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб. Складенікомісією акти на списання основних засобів затверджуються керівником установи.

Матеріальніцінності, одержані від ліквідації основних засобів, оприбутковують по цінахможливого використання. В бухгалтерії господарства дані затверджених актіввикористовують для записів про вибуття основних засобів в інвентарних картках,інвентаризаційних описах. Вони також є підставою для здачі на склад запаснихчастин, агрегатів, металобрухту, інших цінностей, одержаних у результатіліквідації. Бухгалтерія визначає результат від ліквідації основних засобів.

3.3 Облікзносу й амортизація основних засобів

Основні засобив процесі використання спрацьовуються, руйнуються, від чого первісна вартістьїх зменшується. Грошовий вираз втрати об’єктами своїх фізичних і техніко — економічних якостей називається зносом основних засобів.

У ЗаконіУкраїни «Про оподаткування прибутку підприємств» записано: «Під терміномамортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступовевіднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення на зменшенняскоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційнихвідрахувань».

Амортизаційнікошти надходять підприємству у складі виручки від реалізації готової продукції(робіт, послуг) і накопичуються для подальшого використання як джерелавідтворення вартості основних засобів в амортизаційному фонді.

Амортизаційнийфонд накопичується підприємством поступово і використовується для вкладень восновні засоби не відразу, а по мірі накопичення коштів. Тому вони абовідкладаються на банківських рахунках, або вкладаються підприємствами воборотні засоби і засоби обігу.

Розрізняютьдва види зносу основних засобів: фізичний, моральний .

Фізичнийзнос пов’язаний безпосередньоз участю основних засобів у виробничому процесі і залежить від продовження їхвикористання, обсягу виконаних робіт або від інших факторів.

Моральнийзнос визначається двома факторами— ростом продуктивності праці і темпами технічного прогресу. Виникнення більшдосконалих зразків обладнання й інших видів основних засобів веде до моральногозносу діючих основних засобів і зниження продуктивності праці.

Знос під дієюсил природи пов’язаний із впливом зовнішніх факторів і приводить допередчасного старіння основних засобів.

Длявідшкодування зносу і заміни повністю спрацьованих об’єктів необхіднонакопичувати спеціальні засоби. Таке накопичування забезпечується за рахуноквключення у собівартість продукції (робіт, послуг) сум, які називаютьсяамортизаційними відрахуваннями, абоамортизацією.

Під терміном“амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступовевіднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшенняскоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційнихвідрахувань.

Амортизаціїпідлягають витрати на:

 1)придбанняосновних фондів та нематеріальних активів для власного виробничоговикористання;

2)самостійневиготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витратина виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні такихосновних фондів;

3) проведення всіхвидів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основнихфондів.

Сумиамортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосуваннянорм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початокзвітного періоду.

Розрізняютьтакі методи нарахування амортизації на основні засоби:

1.  прямолінійний;

2.  зменшення залишкової вартості;

3.  прискорення зменшення залишкової вартості;

4.  кумулятивного;

5.  виробничого.

Підприємствоможе також застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів,передбачені податковим законодавством.

Прямолінійнийметод. Нарахуванняамортизації за прямолінійним методом передбачає рівномірне зменшення вартості,що амортизується протягом визначеного строку корисного використання. За цимметодом визначення річної суми амортизації можливе двома варіантами. За першимрічна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, наочікуваний період часу використання об’єкта основних засобів. За другим річнасума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується на річнунорму амортизації, яка визначається діленням одиниці на строк корисноговикористання об’єкту.

Перший варіантДругий варіант

 

A=S/T A=H*S

H=1/T

 

A – річна сума амортизації, грн;

Т – строк корисного використання об’єкту;

S— вартість, яка амортизується, грн;

H – річна норма амортизації, %;

Методзменшення залишкової вартості.Цей метод грунтується на тому положенні, що протягом періоду експлуатаціїосновних засобів вони мають різну корисність та продуктивність. Так на початку експлуатаціївони мають максимальну корисність, яка поступово знижується. Це пов’язано нетільки з фізичними властивостями об’єкту, а в більшій мірі це обумовленозмінами в технології виробництва та життєвим циклом товарів.

На відмінупрямолінійного методу сума амортизації визначається не від вартості об’єкту,яка амортизується, а від залишкової вартості на початок звітного періоду. Алецей метод суттєво відрізняється від методу амортизації який застосовується вподатковому обліку. Принципова відмінність полягає в тому, що на відміну відподаткової амортизації, де об’єкт амортизується безмежно довго, за методомзменшення залишкової вартості норма амортизації розраховується виходячи зстроку корисного використання об’єкту.

Річна сумаамортизації за методом зменшення залишкової вартості визначається як добутокзалишкової вартості об’єкту на початок звітного року або первісної вартості надату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річнаамортизація (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатомкореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату відліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість. Норма П(С)БО 7стосовно того, що норма амортизації застосовується до первісної вартості на датупочатку нарахування амортизації стосується придбаних об’єктів протягом звітногоперіоду. Формула розрахунку має такий вигляд:

 Т ____

/>H=1 — √ Л/П А=Зл*H

 

A – річна сума амортизації, грн;

Т – строк корисного використання об’єкту;

H – річна норма амортизації, %;

Л – ліквідаційна вартість об’єкту, грн;

П – первісна вартість об’єкту, грн;

Зл – залишкова вартість об’єкту, грн;

Методприскореного зменшення залишкової вартості. Цей метод грунтується на тих самих засадах, що іметод залишкової вартості і відрізняється тільки спрощеним підходом довизначення річної норми нарахування амортизації. Тобто за цим методом річнасума амортизації також визначається як добуток залишкової вартості об’єкта напочаток звітного року та річної норми амортизації, але вона обчислюється,виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється. Таким чиномформула розрахунку річної суми амортизації має такий вигляд:

 

А=H*Зл H=(1/Т)*2

 

А – річна сума амортизації, грн.

Т – строк корисного використання об’єкту.

H – річна норма амортизації, %.

Зл – залишкова вартість об’єкту, грн.

Кумулятивнийметод.Один з методів прискореної амортизації, якийтакож забезпечує нарахування максимальної суми амортизації у перший рікексплуатації з поступовим зменшенням. За цим методом річна сума амортизаціївизначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивногокоефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років,що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основнихзасобів, на суму числа років його корисного використання. Формула розрахункурічної амортизації має такий вигляд:

 

A=Ki*S Ki=Ta/ЄT

 

A – річна сума амортизації, грн;

S– вартість, яка амортизується, грн;

Кі – кумулятивний коефіцієнт звітного періоду;

ЄТ – сума чисел – років експлуатації;

Та – кількість років, що залишаються до кінцяочікуваного використання об’єкта.

Виробничийметод. За цим методом сумаамортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції(робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизаціїобчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсягпродукції, який підприємство очікує виробити з використанням об’єкта основнихзасобів.

Нарахуванняамортизації проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характеромвиробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботипідприємства у звітному році. Місячна сума амортизації при застосуванні методівзалишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійногота кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахуванняамортизації починається з місця, наступного за місцем, у якому об’єкт основнихзасобів став для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється,починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Сумунарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витратпідприємства і зносу необоротних активів. Одночасно на суму нарахованоїамортизації об’єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, щоперебувають на балансі підприємства, а також автомобільних доріг загальногокористування збільшуються доходи цих підприємств і організацій із зменшеннямдодаткового капіталу, а при його недостачі – статутного капіталу.

3.4Інвентаризація основних засобів

Післяознайомлення з основними елементами методів бухгалтерського обліку мивстановили, що одним із таких елементів є інвентаризація, яка виступає в якостіобов'язкового доповнення до поточної документації господарських операцій.

Положенням проорганізацію бухгалтерського обліку тазвітності в Україні, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України № 250 від 3 квітня 1993 р., дляпідтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку тазвітності передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями тагоспрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності інвентаризаціїмайна, коштів і зобов'язань;

ПостановаКабінету Міністрів України від 16 травня 1996 року № 523 „Про проведенняіндексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірівамортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996 -1997 рр.;

Методикаоцінки вартості майна під час приватизації, затверджена постановою КабінетуМіністрів України від 22 липня 1998 р. № 1114 із змінами та доповненнями;

Порядокпроведення балансової вартості основних фондів підприємства, організацій таустанов за станом на 1 квітня 1996 року (крім об’єктів житлового фонду),затверджений спільним наказом Міністерств статистики, Міністерства економіки,Міністерства фінансів та Фонду державного майна № 148/64/103/563 від23.05.96р.;

Порядоквизначення вартості будівництва, ремонту житла, об’єктів соціальної сфери,комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам’ятокархітектури і містобудування (ДБH IV-16-98 частина II), затверджений наказомДержкомбуду №35 від 11.02.98р.;

ЛистМіністерства Фінансів України „Щодо вартості основних фондів” № 07-202/519 від31.07.96 р.;

Роз’ясненняМіністерства статистики України „Щодо індексації основних фондів” № 05/4-8/396від 12.08.96р.;

Лист Головноїдержавної податкової інспекції України „Про індексацію балансової вартостіосновних фондів” № 14-114/10-6015 від 11.09.96р.;

Лист Головноїдержавної податкової інспекції України „Про окремі питання щодо проведення індексаціїосновних фондів” № 14-115а/11-685 від 11.11.96 р.;

Рекомендаціїпо визначенню окремих вартісних показників у зв’язку з введенням національноїгрошової одиниці для відображення їх у статистичній звітності з капітальногобудівництва, доведені листом Міністерства статистики України від 17 січня№07/1-06/2.

Відповідальністьза організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створитинеобхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількістьі строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли її проведення єобов'язковим.

Для проведенняінвентаризації створюються комісії на основі наказу керівника підприємства. Доскладу інвентаризаційної комісії входить головний бухгалтер підприємства (абоінший представник бухгалтерії) на правах заступника голови інвентаризаційноїкомісії.

Залежно відповноти охоплення засобів (коштів) інвентаризації поділяються на повні йчасткові. Інвентаризація, що охоплює всі засоби, кошти і розрахункипідприємства, називаєтьсяповною. Повні інвентаризації —річні.Частковаінвентаризація охоплює лише якийсь одинвид засобів, коштів (матеріальних цінностей, основних засобів, господарськогоінвентаря, каси, незавершеного виробництва тощо). Часткові інвентаризаціїпроводяться для забезпечення точності звітних даних, посилення боротьби звтратами і зміцнення фінансової дисципліни. Відповідальність за організаціюпроведення інвентаризації несе керівник підприємства, установи.

У звітномуроці кількість інвентаризацій, дати їх проведення, перелік майна і зобов'язань,що підлягають інвентаризації, визначаються підприємством, установою, крімвипадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Обов'язковоюінвентаризація є:

— при передачі майна державного підприємства,установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, а також в іншихвипадках, передбачених законодавством;

— перед складанням річної бухгалтерськоїзвітності, крім майна, інвентаризація якого проводилася раніше 1 жовтнязвітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктівосновних засобів може проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів —один раз на п'ять років;

— при зміні матеріально відповідальних осіб (надень прийому — передачі справ);

— при встановленні фактів крадіжок абозловживань, псування цінностей, а також за приписомсудово — слідчих органів;

— у разі пожежі або стихійного лиха.

Обирають дляперевірки ті види матеріальних цінностей, по яких на момент перевірки в облікує мінімальний залишок. Частіше в натурі цей вид матеріальнихцінностей відсутній, а залишок по обліку являє собою природній збиток(наприклад, по зберіганню спирту), який і фіксується інвентаризаційноюкомісією. Такого типу інвентаризація називаєтьсяперманентною.Організація перманентної інвентаризації не вимагає припинення приходно — витратних операцій, забезпечує постійний контроль за роботою матеріальновідповідальних осіб. Перманентні інвентаризації знижують трудомісткість ітривалість при їх проведенні.

До початкупроведення обов'язкової або визначеної підприємством,установою інвентаризації в присутності комісіїматеріально відповідальні особи складають звіт про останні проведені операції,відображають їх у складському обліку і разом з описом документів під розпискуздають до бухгалтерії. Матеріально відповідальніособи дають комісії розписку, у якій підтверджують, що всі приходні і витратнідокументи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності, довірені їх зберіганню,знаходяться в приміщенні складу або інших місцях. Якщо підрозділ здійснюєреалізацію матеріальних цінностей за готівку, то насамперед підраховуєтьсянаявність готівки: реєструються показники лічильниківкасових апаратів, готівка звіряється з показниками касового апарату. Під час інвентаризації приходні й витратні операції зматеріальними цінностями, як правило, нездійснюються. Також до початку інвентаризаціїперевіряється стан ваговимірювального господарства —точність вагів, гир та ін.

Дані пронаявність тих чи інших цінностей із зазначеннямназви, відмітних ознаквключаючи номенклатурний номер, одиниці виміру ікількості фактично виявлених натуральних одиниць записуються доінвентаризаційногоопису. Кожна сторінка опису підписується всіма членами комісіїматеріально відповідальними особами. Наприкінці кожноїсторінки цифрами і словами записується загальна сума натуральних одиниць,відображених на даній сторінці. На останній сторінці інвентаризаційного описуматеріально відповідальні особи підтверджують, що всі матеріальні цінностіоблічені і відображені в інвентаризаційному описі правильно і повністю, ніякихпропусків і не включених до опису предметів немає. Інвентаризаційні описискладаються в необхідній кількості примірників, один з яких вручаєтьсяматеріально відповідальним особам.

Якщоінвентаризація триває понад один день, то інвентаризаційні описи залишаються всховищі матеріальних цінностей до завершення інвентаризації. На час перерви вроботі інвентаризаційної комісії сховища зачиняються двома замками, ключі відодного з них зберігаються у матеріально відповідальних осіб, від другого — уголови інвентаризаційної комісії. Сховище запечатується відтиском печатки, яказберігається у голови або одного із членів інвентаризаційної комісії.

У результатіспівставлення облікових даних з фактичними можуть бути виявлені такі факти :

а) фактичний ібухгалтерський залишки співпадають;

б) фактичнийзалишок менше облікового — нестача;

в) фактичнийзалишок більше бухгалтерського облікового — надлишок.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей такоштів з даними бухгалтерського обліку, встановлені при інвентаризації та іншихперевірках, регулюються підприємством, установою у такому порядку:

— основнізасоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося унадлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результатифінансово — господарської діяльності або збільшення фінансування з наступнимвстановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб;

— убутокцінностей у межах затверджених норм списування за рішенням керівникапідприємства, установи відповідно до витрат виробництва, обігу або на зменшенняфінансування. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише в разівиявлення фактичних нестач. При відсутності норм убуток розглядається якпонаднормова нестача;

— понаднормовінестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на виннихосіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач,знищення та псування матеріальних цінностей;

— понаднормові втрати і нестачі матеріальнихцінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватців невстановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються назбитки або зменшення фінансування.

У документах,якими оформлюються списання втрат і понаднормові нестачі цінностей, мають бутизазначені вжиті заходи щодо запобігання таких нестач і втрат. Матеріалиінвентаризацій та рішення щодо регулювання розбіжностей затверджуютьсякерівником підприємства, установи з включенням результатів до звіту за тойперіод, в якому закінчено інвентаризацію, а також і до річного звіту.

При повнійінвентаризації основних засобів :

— здійснюєтьсяперевірка правильності використання норм амортизації;

— здійснюєтьсяперевірка правильності переоцінки (індексації) основних засобів.

Обробкарезультатів інвентаризації полягає у регулюванні розходжень фактичної наявностіосновних засобів із даними бухгалтерського обліку, встановленими приінвентаризації.

Неправильновикористовувані норми амортизації не тягнуть за собою змін облікових даних пророзмір зносу за минулі періоди (до 1-го числа місяця, в якому проводитьсяінвентаризація) і після уточнення слугують для правильного наступноговідображення зносу.

Розходження внаслідок використання невірно визначених коефіцієнтів індексації (переоцінки)основних засобів підлягають відображенню в обліку у встановленому порядку насуму виявленої різниці за станом на 1-е число місяця, в якому проводитьсяінвентаризація. Розходження внаслідок невірно проведеної переоцінки основнихзасобів підлягають відображенню в обліку у встановленому порядку на сумувиявленої різниці.

Порядоквизначення розміру збитків від нестачі, розкрадання, знищення(псування)матеріальних цінностей (Постанова Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.96р. про Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення(псування) матеріальних цінностей) встановлює механізм визначення розмірузбитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей,крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей. Розмірзбитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностейвизначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуваннямамортизаційних відрахувань), але не менше 50 % балансової вартості на моментвстановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця

 

Розділ 4. Удосконалення обліку основних засобів уКорбутівському військовому лісництві

З появоюперсональних комп’ютерів швидко впроваджується така прогресивна організаційнаформа їх використання як автоматизовані робочі місця працівників.

Автоматизованеробоче місце (АРМ) — це робоче місце спеціаліста, яке поряд з іншими засобамипраці обладнане персональним комп’ютером, а також комплексам програм дляавтоматизованого виконання функцій з обробки і аналізу інформації.

Автоматизованевирішення задач по обліку основних засобів на АРМ бухгалтера (АРМБ) базуєтьсяна створенні і введенні інформаційної бази наявності основних засобів, якаформується на основі інвентарної картотеки.

При веденніінвентарної картотеки на АРМБ ручний спосіб відсутній.

ПризначенняАРМБ по обліку основних засобів полягає у виконанні системних обліково — контрольних операцій:

· автоматизація документаціїпервинної інформації;

· оперативну управлінню,контролю за наявністю і рухом основних засобів;

· видачі необхідноїінформації на екран дисплея .

Для обробкиінформації по обліку основних засобів доцільно створювати дворівневу системуАРМБ.

Технологічнийпроцес обробки інформації складається із таких етапів:

· підготовка первинноїінформації;

· створення інвентарноїкартотеки на момент введення;

· створення нормативно — довідкової інформації на момент введення;

· створення набору данихруху основних засобів;

· проведення розрахунків наАРМ і занесення інформації в базу зберігання;

· формування інформації длянаступного використання;

· проведення аналізурезультативної інформації;

· приймання управлінськихрішень по даній інформації;

Управлінняроботою АРМБ по обліку основних засобів і вибору функції здійснюється вдіалоговому режимі через головний модуль з використанням трьох рівнів системименю.

Інформаційнийвзаємозв’язок АРМ бухгалтера залежить від організації обліку основних засобів,територіального розміщення АРМБ, потужності технологічних засобів іінформаційних потоків.

ФункціонуванняАРМБ по обліку основних засобів організовується шляхом вводу інформації,проведення розрахунків і виведення проміжних і кінцевих результатів звикористанням дисплея і клавіатури.

Людино — машинна взаємодія при організації діалогових процедур складається ізпослідовних етапів роботи. На першому етапі здійснюється введення поточної ірозрахункової дати, а також пароля бухгалтера.

На другомуетапі виводиться на екран головне меню-список необхідних функцій робіт по АРМБ.На третьому — конкретизація виду робіт вибраної функції головного меню АРМБ.

На четвертомуетапі виконуються функції заповнення первинної інформації, розрахунку, виборунеобхідної вихідної інформації або виконання відповідних модулів. Набір поточноїі розрахункової дати необхідний для контролю коректування бази даних основнихзасобів, набору фактичної інформації, контролю розрахунків.

Введенняпароля присікає несанкціонований доступ до інформаційної бази АРМБ по облікуосновних засобів. Система санкціонованого доступу пропонує установитькористувачів: головний бухгалтер або його замісник, відповідальний користувач,програміст.

Головне “меню”для вирішення завдань по обліку, контролю, аналізу має вигляд:

* нормативно — довідковаінформація;

* операції по облікуосновних засобів;

* вихідна інформація;

* введення інформаційноїбази ;

* контрольно — аналітичнаробота ;

* вихід .

Початкомроботи є формування, коректування нормативно-довідкової інформації, яка привирішенні завдань по обліку основних засобів має вигляд:

* довідник підприємств;

* довідник структурнихпідрозділів;

* довідник матеріальновідповідальних осіб;

* довідник господарськихоперацій;

* довідник видівдорогоцінних металів;

* довідник — календар;

* довідник бухгалтерськихпроводок;

* довідник можливоїкореспонденції рахунків;

* база знань;

* вихід;

Довідникструктурних підрозділів використовується для формування інформації поструктурних підрозділах і має таку структуру: код підприємства, кодструктурного підрозділу, назва структурного підрозділу.

Довідникматеріально відповідальних осіб використовується для формування інформації поматеріально відповідальних особах. Структура: табельний номер, прізвище, ім’я.

Довідникгосподарських операцій використовується для формування інформації по кодамоперацій. Структура: код операції та її назва.

Довідник-календарпризначений для формування інформації на потрібну дату.

Довідникбухгалтерських проводок використовується для автоматизованого формуваннябухгалтерських проводок.

Довідникможливої кореспонденції рахунків використовується для контролю і аудитуздійснення господарських операцій на предмет правильності формуваннякореспонденції рахунків.

База знаньвикористовується для підказки бухгалтеру при роботі на АРМБ, правильностіформування, ведення і відображення інформації.

Для формуваннявхідної інформації використовується “меню” як операції руху основних засобів набазі стандартних уніфікованих форм так і автоматизоване документування вхідноїінформації шляхом формування первинного документу різної форми. При цьомуформуються дані по всіх господарських операціях із відображенням на екрані ідрукарському пристрої.

Важливезначення має забезпечення високої достовірності вихідних даних, тому програмнезабезпечення АРМБ по обліку основних засобів забезпечує автоматизацію пошукупомилок даних, які вводяться, і видачу повідомлень користувачу.

Програмнезабезпечення вводу і обробки первинного обліку включає набір формалізованихпроцедур, які забезпечують: введення даних у відповідності із структуроюпервинного документу; контроль реквізитів, які вводяться на основі заведенихметодів; контроль машиночитаємого об’єкта документа; коректування данихпервинного обліку; алгоритмічну обробку показників первинного обліку;організацію алгоритмічної бази даних; виведення на екран або печать данихпервинного обліку, введених в обробку.

На АРМБ пообліку основних засобів інформаційне забезпечення створюється у вигляділокальної бази.

Після введеннянормативно — довідкової, первинної інформації здійснюється розрахунок івідображення вихідної інформації.

Дляаналітичного обліку основних засобів автоматизування шляхом ведеться інвентарнакартотека, в якій відображається всі необхідні дані для управління і облікуданих. Бухгалтер на основі картки має можливість проаналізувати стан основнихзасобів, суми нарахованого зносу, строки і суми переоцінки основних засобів,правильність застосування процентів амортизаційних відрахувань і застосуваннявідповідних поправочних коефіцієнтів, а також правильність нарахування івіднесення на рахунки виробничої діяльності амортизаційних відрахувань.Особливе місце займає питання використання основних засобів. Шляхом перегляду іаналізу даних, які знаходяться в аналітичних даних в картці, визначаєтьсянеобхідність і загрузка основних засобів, а при необхідності визначається іфондовіддача даного об’єкту.

Длявідображення інформації про наявність і рух основних засобів по підрозділах, уматеріально-відповідальних особах, по групах, видах і підприємству в ціломувикористовується “Відомість наявності основних засобів по підрозділах іматеріально-відповідальним особам”.

Сформульованаінформація у відомостях або в “Опису основних засобів по групах і видах”,відомості руху основних засобів відображається за необхідний період часу дляздійснення контролю по інвентарних об’єктах наявності і стану основних засобів,а також для проведення інвентаризації.

Для здійсненнянарахування і розподілу амортизаційних відрахувань по кодах виробничих витратформують “Відомість нарахування і розподілу амортизаційних відрахувань”. На їїоснові бухгалтер здійснює за необхідний період аналіз і контроль, правильністьформування кодів норм амортизаційних відрахувань, пробігу автотранспорту, суминарахування амортизації і віднесення на коди виробничих витрат.

Бухгалтерздійснює контроль за станом основних засобів шляхом перегляду залишковоївартості і нарахованого зносу на потрібну дату.

Для здійсненняобліку про виконання капітального ремонту і реконструкції основних засобіввикористовується відомість “Довідка про виконаний капітальний ремонт іреконструкцію основних засобів”. Ця відомість дозволяє здійснювати контроль застаном основних засобів, кількістю проведених ремонтів, а також доцільність їхпроведення.

Контрольнаявність основних засобів в оренді, здійснюється шляхом формування “Відомостінаявності основних засобів в оренді”. Бухгалтер здійснює перевірку правильностіобліку основних засобів і нарахування зносу по об’єктах, які знаходяться воренді.

Бухгалтер можепроаналізувати або одержать необхідний показник, який є в інформаційній базі,переглянув його значення за необхідний проміжок часу.

Одним ізважливих шляхів удосконалення обліку основних засобів на Україні і, зокрема, уКорбутівському військовому лісництві, є його комп’ютеризація. Використання ЕОМв обліку основних засобів і нематеріальних активів викликано необхідністюоперативного одержання відомостей про їх рух, своєчасного та правильногорозрахунку сум амортизації, визначення зносу відповідності до встановлених нормтощо.

В сучасних умовахнайпоширенішими програмами, що застосовуються на підприємствах, є “1С:Бухгалтерія” та “Фінанси без проблем”. Коротко про одну із них. “1С:Бухгалтерія” являє собою універсальну програму бухгалтерського обліку, яка можебути налагоджена користувачем на різні схеми обліку. Програма маєінструментальні засоби, які дозволяють максимально гнучко автоматизуватискладні операції, що виконуються бухгалтером. Ця версія програми є32-розрядною, що дозволяє ефективно застосовувати всі можливості, які надаютьсяв додатках операційних систем Windows 95 та Windows NT.

“1С:Бухгалтерія” має свої переваги і недоліки. Вона дозволяє вести облік по всіхділянках, що дає змогу розглядати діяльність підприємства як одне ціле. Допереваг можна віднести також і, те що відбувається розмежування проводок міжбухгалтерами. Однак необхідно чітко розмежовувати коло проводок, за яківідповідає кожен бухгалтер. Що мається на увазі? Наприклад, рахунок 10 “Основнізасоби” тісно пов’язаний з рахунками 20, 13, 68. Виникнуть певні протиріччя,якщо інформація по даних рахунках буде дублюватись, тобто якщо дії окремихбухгалтерів будуть неузгодженими. Інші недоліки застосування “1С: Бухгалтерія”викликані змінами в обліку основних засобів. Наприклад, як в сучасних умовахреалізовувати об’єкт основних засобів 2-ої або 3-ої групи, якщо зноснараховують на всю групу? Кожен бухгалтер виходить із цього становищапо-своєму. Одним із розв’язків цієї проблеми є ведення пооб’єктного облікуосновних засобів 2-ої і 3-ої групи, що буде зручним, однак буде суперечитизаконодавству.

Таким чином, всучасних умовах програма “1С: Бухгалтерія” відповідає вимогам бухгалтерів не вповній мірі, але вона вдосконалюється, змінюється, з’являються її нові версії.Однак на першому етапі потрібно позбутися протиріч в законодавстві.

 

Висновкита пропозиції

Господарськадіяльність підприємства відбувається за участю засобів праці, тобто необоротнихактивів. До необоротних активів відносяться: основні засоби, інші необоротніматеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції,довгострокова дебіторська заборгованість тощо. Основні засоби займають значнупитому вагу в необоротних активах будь-якого підприємства, саме за допомогоютаких засобів людина впливає на предмети праці з метою перетворення вхіднихматеріальних ресурсів у готовий продукт.

Основні засобипідприємства — один із основних об’єктів бухгалтерського обліку. Завданнямобліку основних засобів є: контроль за збереженням та ефективним використаннямоб’єктів; правильне й своєчасне оформлення і відображення руху від однієїматеріальної особи до іншої та вибуття об’єктів; показ наявних цінностейвідповідно до прийнятої класифікації; своєчасне відображення зносу(амортизації) об’єктів і витрат на їхній ремонт та реконструкцію; точневизначення результатів від ліквідації основних засобів. За результатами облікузасобів можна також визначити ефективність їх використання в господарстві.

Виробничо — господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежитьвід рівня забезпеченості основними засобами. Найбільшу питому вагу у структуріосновних засобів займають будівлі, споруди, машини та обладнання. Проте прианалізі слід врахувати, що вартість вибулих засобів і тих, що надійшлиформуються в різні періоди і часто ціна, навіть аналогічних засобів, щонадходять на заміну, значно вища ціни тих, які вибувають (таке становищехарактерне для теперішніх часів).

Одним ізважливих шляхів удосконалення обліку основних засобів у Корбутівському військовомулісництві є повна його комп’ютеризація. Використання ЕОМ в обліку основнихзасобів викликано необхідністю оперативного одержання відомостей про їх рух,своєчасного та правильного розрахунку сум амортизації, визначення зносу увідповідності до встановлених норм тощо.

Однією ізнайпоширеніших програм є «1С: Бухгалтерія», впровадження якої забезпечило боперативний, точний облік, охоплювало всю виробничу і фінансово — господарськудіяльність господарства. В сучасних умовах ця програма відповідає вимогамбухгалтерів не в повній мірі, але вона вдосконалюється, змінюється, з’являютьсяїї нові версії. Однак на першому етапі потрібно позбутися протиріч в законодавстві.

Амортизаційнівідрахування на відновлення основних засобів здійснюються у відповідності здіючою методикою. Для нарахування амортизації важливе значення має науково — обгрунтована класифікація основних засобів. Вона не повинна бути надтодетальною і одночасно повинна показувати їх структуру, що дозволяє здійснюватиекономічний аналіз використання основних засобів.

Крімнаведених шляхів покращення результативності діяльності підприємства можназапропонувати: впровадження комплексної механізації та автоматизаціївиробництва; нових форм оплати праці, які б стимулювали працівників допідвищення рівня продуктивності праці; раціональне використання виробничихресурсів; оптимальне співвідношення основних і оборотних фондів та ін.

Отже,досконала перевірка та достовірна інформація – гарантія успіху та розвиткупідприємства

Список використаної літератури

1.  Актуальні питаннябухгалтерського та податкового обліку господарської діяльності в сільськомугосподарстві // Облік і фінанси АПК. – 2006. — № 9-10. – С. 82-86.

2. Андрійчук В.Г. Фонди незношуються, зношуються засоби праці // Голос України. – 1999. — № 6. – С. 3.

3. Бабіч Л.М. Актуальніпроблеми амортизаційної політики в контексті податкового реформування. – У зб.:Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць професорсько-викладацькогоскладу і аспірантів: Знання України, 2003 – С. 162-167.

4. Білоусов А. Удосконаленнядокументального оформлення операцій з основними засобами в умовах застосуванняП(С)БО 7 «Основні засоби» // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. — № 3. – С.49-54.

5. Болховітінова О. Ю.Амортизація як елемент розрахунку зведеного балансу фінансових ресурсів(методологія прогнозних обчислень) // Економіка і прогнозування.Науково-аналітичний журнал. – 2005. — № 1. – С. 77-91.

6.  Бондар О. До питанняоцінки основних засобів підприємства в бухгалтерському обліку // Бухгалтерськийоблік і аудит. – 2005. — № 3. – С. 23-28.

7. Виговська Н.Г.Удосконалення обліку амортизації: стан, перспективи, проблеми. – Житомир: ЖІТІ,1998. – 340 с.

8. Голов С. Дискусійніаспекти амортизації // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. — № 5. – С. 3-8.

9. Городянська Л. Нарахуванняамортизації в єдиній системі // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. — № 7. –С. 37-40.

10.  Городянська Л.В.Амортизація: функції, фінансовий механізм управління, концептуальні підходи дорозробки загальної методики обліку амортизації // Актуальні проблеми економіки.– 2004. — № 2. – С. 57-68.

11. Кірейцев Г.Г. Формуваннянової системи амортизації в Україні // Облік і фінанси АПК. – 2004. — № 1. – С.23-30.

12. Кошкин И.О. Вопросы учетаосновных фондов. – М., 1939.

13.  Лавриненко Л.І. Тонкощіпереоцінки основних засобів та їх облік в бюджетних установах // Облік іфінанси АПК. – 2006. — № 9-10. – С. 87-88.

14.  Лука Пачоли. Трактат осчетах и записях. – М., 1983.

15. Новодворский В.Д. Проблемыучета основных фондов // Бухгалтерский учет. – 1989. — № 3. – С. 36-40.

16. Павлюк І. Бухгалтерськийоблік реалізації та передачі основних засобів // Бухгалтерський облік і аудит.– 2006. — №4. – С. 33-36.

17. Розенберг Л.Я. Оправильном учете баланса // Вестник счетоводства. – 1993. — № 3-4.

18.  Рудченко Ю.С. Облікремонту основних засобів бюджетної установи // Облік і фінанси АПК. – 2006. — №9-10. – С. 89-92.

19.  Смит А. Исследование оприроде и причинах багатства народов. – М.; Наука, 1993. – 572 с.

20. Сук Л.К. Облік капітальнихвкладень // Бухгалтерія в сільському господарстві. — 1998. — № 8. — С. 2-12.Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч.для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. – 6-те вид. – К.: А.С.К., 2001. – 784 с.