Реферат: Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТзОВ "Авто-Лайф"

Київськийкооперативний економіко-правовий коледж

Спеціальність №5.050111

“Бухгалтерський облік”

З в і т

з технологічної практики

студента ІІІ курсу групи Б-13

РоманченкоОлександр Володимирович

 

Період практики: з 5.04. по 2.05. 2004р.

 

Місце практики:

ТОВ “Авто-Лайф”
Керівник практики

відорганізації              ___________                   _____________

                                              підпис                                 прізвище

 

Керівник практики

від коледжу                ____________                Кравцова Л.Л

                                             підпис                                 прізвище

  Київ-2004

Тема  1.    Вступ. Організація бухгалтерськогообліку на підприємстві, організації.

 

Організаційно– економічна характеристика ТзОВ “Авто-Лайф”

           

       “Авто-Лайф” –– це сучасне підприємство по ремонту й обслуговуванню легкових ікомерційних автомобілів. Автосервіс розташований на площі 2558 м2.спеціалізовані ділянки і пости оснащені професійним устаткуванням, інструментомі інформацією. Усе це, у сполучені з сучасними технологіями і кваліфікованимперсоналом, створюють умови для якісного ремонту практично будь-якогоавтомобіля.

       Основні напрямки діяльності “Авто-Лайф” –– це продажавтомобілів; сервісне обслуговування, ремонт легкових і комерційнихавтомобілів; оптова і роздрібна торгівля запасними частинами Bosch, Lemforder,Sachs, Boge, Lukas, оригінальними запчастинами й аксесуарами.(додаток № 4)

         Сервісний центр по ремонті і сервісному обслуговуванні легковихі комерційних автомобілів  укомплектований сучасним високоякісним устаткуванням –– 19-тью ремонтними діагностичними постами: 3 поста електронноїдіагностики, стенд розвал-сходження “Beissbarth”, тест-лінія SDL 260, стенд дляперевірки люфтів –– ATZ-15, заправлення кондиціонерів, мийки інжекторів. 10посад займає ремонт ходової частини автомобіля.

            Для складних робіт з ремонту електричних систем автомобіля,існує окреме приміщення площею 150 кв.м., а також моторна ділянка, ділянкаремонту вузлів і агрегатів, ділянка шиномонтажа і балансування коліс, постпопереднього огляду автомобілів і 3 поста мийки автомобілів. В даний часведеться будівництво малярно-кузовного комплексу площею 972 кв.м. на 16 постів.Після його введення в експлуатацію СТЦ “Авто-Лайф” надасть повний комплекспослуг  власникам широкого модельного ряду автомобілів. СТО укомплектованослюсарним інструментом Hazett.

      Також є приміщення технічної інформації,спеціального інструмента й оснащення. При СТО побудований новий великий склад іофісна частина для обслуговування відвідувачів. Звичайно безвисококваліфікованого персоналу досягти максимальної якості неможливо. Усіспівробітники ретельно відбиралися. Технічний персонал проходить навчання вцентрах “Bosch” і “Sachs”.Крім того, для всіх співробітників керівництво фірми“Авто-Лайф” створило умови для якісної і плодотворної роботи. Це і зручнароздягальня, комфортні душові, їдальня європейського рівня.  

Організаційнаструктура ТОВ “Авто-Лайф”

Керівник: аналіз оперативних і статистичних даних,  контроль і плануванняроботи станції.

СТО

Начальник СТО: оперативний аналіз і контроль роботи СТО,  планування роботи СТО,установка нормативних даних для роботи, виняткові права роботи в системі (установка правспівробітникам, формування карт знижок на роботи, відкриття закритихдокументів.)

Адміністратор СТО: створення документів для клієнта на виконання робіт,призначення майстра-приймальника, заповнення необхідних довідників, формуваннязвітів про роботу СТО.

Майстер-приймальник: створення документів для клієнта, підбір робіт,призначення виконавців і установка відсотка виконання робіт, виписуванняподаткових накладних, заповнення необхідних довідкових даних, формування звітівпро роботу.

Інженер ділянки: призначення виконавців і установка відсоткавиконання робіт, установка фактичного часу виконання робіт, формування звітівпо обліку робітника часу і завантаженню ділянки.

Механік: проглядання звіту по обліку власного робочого часу.

Відділ запчастин

Начальник ВЗЧ: оперативний аналіз і контроль роботи ВЗЧ, планування роботи ВЗЧ, установка нормативних даних для роботи, виняткові правароботи в системі (установка прав співробітникам, формування карт знижок назапчастини.

Продавець: створення документів для клієнта на продаж запчастин,підбір і резервування запчастин, виписування податкових накладних, поверненнязапчастин від клієнта, заповнення необхідних довідкових даних, формуваннязвітів про роботу, робота з простроченими резервами, контроль оплат документів.

Логістик: формування замовлень постачальнику, аналіз продажів і установкадовідкових даних для автоматичного формування замовлення постачальнику,виконання розподілу замовлених запчастин, контроль замовлення клієнта на всіхетапах до видачі.

Системний адміністратор.

Системний адміністратор: настройка і первинний запуск системи,заповнення констант, завантаження або початкове заповнення довідників,віддзеркалення в довідниках структури станції (кількість фірм, підрозділів,цехів, складів, робочих місць) при початку роботи, ведення списку користувачіві установка їх прав в системі, щоденне формування архіву бази    (в ручну абоавтоматично), виконання вивантаження і завантаження даних за день (в ручну абоавтоматично) (за наявності модуля вивантаження даних в бухгалтерію), створеннязовнішніх звітів, зміна виду друкарських документів.

Бухгалтерія

Головний бухгалтер: установка нормативних даних для ведення обліку ісписання, виняткові права роботи в системі (відкриття закритих документів,коректування карток клієнтів), оперативний  аналіз і контроль ведення обліку,подання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи,установлені чинним законодавством, надання щорічного звіту  в органи правліннятовариства.

Бухгалтер: заповнення необхідних довідкових даних, контроль оформленнядокументів на реалізацію товарів і послуг, контроль оформлення податковихнакладних, завантаження банку, розноска платежів, формування перерахункуплатежів, за наявності модуля обміну контроль завантаження даних.

Касир:формування оплати по документах і друк чека.

Склад

Зав. складу: прийом на склад і видача запчастин з складу, переміщення і списаннязапчастин, повернення постачальнику, виконання інвентаризації, контроль станускладу, рекомендації для замовлення постачальнику, заповнення необхіднихдовідкових даних, формування і аналіз звітів про стан складу, аналізвзаєморозрахунків з постачальниками, аналіз реалізації запчастин.

Комірник: прийом на склад і видача запчастин з складу, переміщення і списаннязапчастин, повернення постачальнику, виконання інвентаризації, контроль станускладу, рекомендації для замовлення постачальнику, заповнення необхіднихдовідкових даних.

Організаціябухгалтерського обліку на підприємствіБухгалтерський облік на підприємстві проводитьсяскладанням статистичної звітності форми № 1-підприємництво (додаток   № 5), де розглядаються основні показникидіяльності підприємства.Статистична звітність складається за місяць і рік.Бухгалтерська звітність складається форми № 1,2, в яких міститься інформація про фінансовий стан підприємства, результатидіяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

В бухгалтерії ТОВ “Авто-Лайф”використовують програму „1С. Бухгалтерия 7.7"

Загальна характеристикапрограми:

  Набір програм «1С:Предприятие 7.7» є універсальною програмою автоматизації діяльностіпідприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічноїдіяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку.Програма «1С: Предприятие 7.7» має компонентну структуру.

«1С: Бухгалтерия 7.7» єскладовою частиною системи програм «1С: Предприятие 7.7» — їїкомпонентою. Всього існує три основні компоненти:

1) «1С: Бухгалтерия7.7»;

2) «1С: Оперативный учет7.7»;

3) «1С: Расчет 7. 7.

Інтерфейс розглянутих програм єросійським. Всі команди, документи, довідники та інші функціональніхарактеристики викладені російською мовою. Саме тому далі в тексті всіперераховані елементи програм та команди, за допомогою яких виконуютьсяоперації наведені мовою оригіналу та подаються в лапках.

Інформаційні системибухгалтерського обліку

»1С: Бухгалтерія 7.7" — це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись напідприємствах різних форм власності та видів діяльності. Класифікаційні ознаки,програми наведені в табл. 1

 

 

 

Таблиця 1. Ознаки програми «1С: Бухгалтерія 7.7»та їх характеристика

№ п/п Класифікаційна ознака Характеристика ознак 1 Клас програми Універсальна бухгалтерська програма        (міді-бухгалтерія) 2 Призначення Для ведення бухгалтерського обліку 3 Група споживачів Невелика чисельність персоналу бухгалтерії 4 Об'єкт обліку Малі та середні за розміром   підприємства   різних галузей діяльності 5 Спосіб реалізації облікових функцій Перевага надається введенню операцій за шаблонами та за допомогою документів 6 Комплексність виконання функцій Інтегрована програма зведеного обліку

В програмі також реалізованіможливості ведення на одному робочому місці бухгалтерського обліку декількох  підприємств, ведення  обліку паралельно в декількох робочих планах рахунків,багатовимірного та багаторівневого аналітичного обліку, кількісного тавалютного обліку.

Програма має однокористувацьку імережеву версії. Для користувачів програми є декілька режимів роботи, набіряких різний залежно від версії програми.

Функції

бухгалтерського обліку

1. Нормативна

а) ліміти;    б)нормативи.

2. Планова

а) оперативно-виробниче планування;     б)поточне;       в) перспективне.

3. Облікова

а) оперативна;   б) бухгалтерська;    в)статистична.

4. Аналітична

а) оперативний аналіз;   б) ретроспективний;  в) перспективний.

   У складі економічної інформації важливароль належить обліковій,  оскільки її об'єм 75%  всієї інформації. В обліковійінформації максимальну питому вагу займає бухгалтерська інформація.

   В системі управління господарськоюдіяльністю підприємства бухгалтерський облік  виконує функції:

   1. Інформаційну:

Процеси спостереження, реєстрації, збору,обробки і узагальнення облікової інформації і забезпечення цією інформацієюкерівництво підприємства або вищестоящі організації, в цілях управліннягосподарською діяльністю підприємства.

   2. Контрольна:

Процеси спостереження і перевірки явищгосподарської діяльності з метою виявлення відхилень від встановленихпараметрів.

  Здійснення контрольної  функції  обліковимипрацівниками має

велике значення, оскільки дозволяє попереджатиі пересікати приписки, зважувати безхозяйственності, зловживанням, невиробничимвитратам і втратам, дотримувати режим економії, раціонально використовувати матеріальні і трудові ресурси,  охороняти власність і сприяти збільшеннюприбутковості підприємства.

В умовах застосування ЕОМ відбуваєтьсявивільнення бухгалтерів від трудомістких і рутинних процесів збору і обробкиінформації.Тепер бухгалтерія сама споживач інформації, що не означає, що воназвільняється від інформації в своїй роботі. Вона залишається організатором іметодичним центром облікової роботи, облікової інформації на підприємстві,тобто  здійснює постановку задач для обробки облікової інформації.

Задачі бухгалтерського обліку:

   1. Формування повної і достовірноїінформації про господарський і фінансовий процеси,  результатах  діяльностігосподарюючого суб'єкта, його структурних підрозділів.

   2. Контроль  за наявністю і рухом майна(тільки бухгалтерський облік через свою специфіку може надавати достовірні даніпро  всі  господарські операції  для спостереження за станом і раціональнимвикористовуванням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства.Бухгалтерський облік  повинен не тільки виявляти порушення і недоліки, але іпопереджати їх).

   3. Виявлення і використовування внутрішніхрезервів:

за допомогою обліку виявляються: ступіньраціонального витрачання засобів, використовування фундацій, причининеправильного використовування і намічаються заходи для усунення недоліків

   4. Контроль за мірою праці і міроюспоживання, виконання зобов'язань перед державним бюджетом, контроль заправильним розподілом доходів.

    5.Подготовка даних для складаннядостовірної фінансової звітності, що використовується інвесторами, постачальниками,покупцями, податковими і іншими службами і особами, зацікавленими ринковими ідержавними структурами.

    6. Визначення фінансових результатівдіяльності суб'єкта.

 

Користувачіданих бухгалтерського обліку.

 

Внутрішні:

1. Справжні власники фірми (рівеньприбутку)

2. Працівники підприємства (ЗП)

Зовнішні:

1. Майбутні власники (рівеньприбутку)

2. Кредитори (платоспроможність)

3. Клієнти і покупці (ціни)

4. Державні служби (доходи ірівень відрахувань)

5. Громадськість (екологія ...)

Податковий календар головного бухгалтера

на квітень 2004р.

10 квітня –– останній строк подання розрахункової відомості пронарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язковогодержавного соціального страхування України на випадок безробіття за І квартал2004 року;

19 квітня –– останній строк здачі єдиного податку, що сплачується суб’єктамипідприємницької діяльності  юридичними особами оподаткування, обліку ізвітності суб’єктів малого підприємництва;

–   останній строк розрахункусплати єдиного податку суб’єктами підприємницької діяльності;

–   останній строк сплатиюридичними особами платника єдиного податку;

20 квітня –– останній строк подання звіту про нараховані внески, перерахуваннята витрати пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуваннямУкраїни у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності за І квартал 2004 року;

–   останній строк здачірозрахункової відомості про нарахування і перерахування соціальних внесків івитрачених коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків навиробництві і професійних захворювань за І квартал 2004 року;

–   останній строк поданнядекларації по податку на додану вартість;

–   останній строк поданнярозрахунку по комунальному податку;

–   останній строк подання тасплати розрахунку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

30 квітня –– останній день сплати:

–   податку на доданувартість;

–   комунального податку.

Тема 2.   Облік грошових коштів,розрахункових та кредитних операцій.

 

 Організація розрахунків. Порядок відкриття іпризначення розрахункового рахунку. Ознайомлення з формами безготівковихрозрахунків.

Відповідно Інструкції “Про відкриття банками, рахунківу національні та іноземній валюті” банки відкривають своїм клієнтам рахунки ірозрахункові поточні, позикові, депозитні, бюджетні й субрахунки. Банкивідкривають рахунки юридичним і фізичним особам за місцем реєстраціїпідприємства або в іншому банку України за погодженням сторін. Для зберіганнякоштів і здійснення всіх видів розрахунків і касових операцій юридичні іфізичні особи відкривають банківські рахунки, тому що він є неодмінною умовоюучасті відповідних осіб у фінансово-господарських операціях. Поточні рахункивідкриваються підприємством, що здійснюють науково-дослідну, виробничу й іншукомерційну діяльність з метою одержання прибутку, що володіють основними іоборотними засобами і мають самостійний баланс.

Для відкриття поточних та інших рахунків підприємстваподають в банк такі документи:

1.  Заяву про відкриттярахунку встановленого зразка.

2.  Копію свідоцтва продержавну реєстрацію.

3.  Копію рішення простворення, реорганізацію підприємства.

4.  Копію належним чиномзареєстрованого статуту, засвідченого нотаріально.

5.  Картку із зразкамипідписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства або установчихдокументів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підписурозрахункових документів. До картки включається також відтиск печаткипідприємства.

Підприємство самостійно обирає формурозрахунків з іншими підприємствами, організаціями й установами. Найбільшпоширеними формами розрахунків зовнішньоекономічної діяльності на підприємствіє:

-    платіжною готівкою;

-    розрахунки банківськимипереказами;

-    документарний акредитив;

-    продаж у кредит звикористанням векселя.

При розрахунках і платежам між державамивикористовується клірингова форма розрахунків, що заснована на заліку грошовихвимог і зобов’язань та здійснюється на основі міжнародних платіжних угод.Платіжна готівка – форма розрахунків, при якій оплата товарів здійснюється негайнопісля передачі їх експортером імпортерові або надання експортером в банкдокументів, що підтверджують факт поставки товарів з додержанням умов,передбачених у контракті. Негайним вважається платіж, на проведення якоговитрачено часу більше, ніж необхідно для оброки платіжних документів в банкуплатника. При цій формі розрахунків можуть використовуватися чеки.

Вексель є універсальним платіжнимрозрахунковим документом придатним для оплати товарів, наданнякороткотермінового комерційного кредиту, повернення позики та використовуєтьсядля оформлення боргових відносин між банками. Головна властивість векселя – цеабстрактність і беззаперечність, тобто цей вексель не вказує підставу боргу, ачітко зафіксовує суму і обов’язковість оплати векселя на основі договорувекселі видані обліковують на пасивному рахунку №62 “Короткострокові векселівидані”. Видача векселя постачальнику відображається записом:

                  Дт 63                Кт 62

 Погашення заборгованості за векселемможна здійснювати готівкою, безготівковими розрахунками записом:

           Дт62                 Кт 30

           Дт62                 Кт 31

Одержані позики під вексельвідображають записом:

           Дт 311               Кт60 “Короткострокові позики”;

                   Дт 311               Кт 50“Довгострокові позики”.

Облік операцій по розрахунковому рахунку.

Основна частина розрахунківна ТОВ “Авто-Лайф” здійснюється безготівковим шляхом, тобто перерахуваннямгрошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача в його банку. Банкзберігає грошові кошти підприємств на їх рахунку, зараховує що поступили на цірахунки суми, виконує розпорядження підприємств про їх перерахування і видачу зрахунків і про проведення інших банківських операцій, передбачених банківськимиправилами і договорами.

      У ТОВ “Авто-Лайф”розрахунки з іншими підприємствами здійснюються тільки в безготівковомупорядку.

      Порядок і формарозрахунків між платником і одержувачем засобів визначаються договором міжсторонами (угодою, окремими домовленостями).

       Бухгалтерський облікоперацій по розрахунковому рахунку здійснюється на підставі виписки банку зрозрахункового рахунку, отримуваного підприємством періодично. До виписки банкудодаються документи, на підставі яких проведений рух засобів на розрахунковомурахунку. Збільшення грошових коштів відображається по дебету рахунку 31«Рахунки в банках», який є активним, а зменшення (списання) – по кредиту даногорахунку.(додаток Журнал-ордер і відомість по рахунку № 311)

      Облік руху засобів напоточних рахунках в установах банків ведеться на рахунку 31 «Рахунки в банках»з розподілом на субрахунки:

-    311«Поточні рахунки в національній валюті»;

-    312«Поточні рахунки в іноземній валюті»;

-    313«Інші рахунки в банку в національній валюті»;

-    314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті »;

 Облік касових операцій і підзвітних сум.

     Готівка, отримана в установахбанків суб'єктами господарювання, витрачається на ту мету, на яку вониотримані.       Підприємства можуть мати в своїх касах готівку в межах лімітів,встановлених установами банків (на ТОВ “Авто-Лайф” ліміт каси –– 2000 грн.), вяких відкриті їх розрахункові рахунки. Всю грошову готівку понад встановленийліміт залишку каси підприємство зобов'язане здавати в обслуговуючий банк –– ВАТ“АГРОКОМБАНК” м.Київ на свій розрахунковий рахунок в порядку і терміни,злагоджені з банком.

       Для бухгалтерськогообліку касових операцій призначений активний синтетичний рахунок 30 «Каса».Дані аналітичного обліку відображаються в касовій книзі.(додатокЖурнал-ордер і відомість по рахунку 30. Касові операції оформляютьсяобліковими документами існуючих типових форм відповідно до законодавстваУкраїни.

-    301«Каса в національній валюті»;

-    302«Каса в іноземній валюті».

В ТОВ “Авто-Лайф” із касипроводяться наступні виплати:

1.  Видача заробітної плати;матеріальної допомоги;

2.  Видача сум під звіт нагосподарські і командировочні витрати і інше.

Підзвітними особами є працівникиданої установи, яким в об­межених розмірах видаються аванси на здійсненнядеяких опера­ційно-господарських витрат, які не можуть бути здійснені шля­хомбезготівкових розрахунків, а також на відрядження і наукові експедиції. Черезпідзвітних осіб може виплачуватися заробітна плата в установах, в яких заштатом не передбачено посади каси­ра, або якщо через віддаленістьобслуговуваної установи платіж­на чи розрахунково-платіжна відомості не можутьбути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії по закін­ченнітрьох робочих днів.

Готівка видається під звіт з касиустанови тільки за дозволом керівника установи і лише у разі відсутностізаборгованості за раніше отримані аванси.

Згідно з Порядком ведення касовихоперацій розмір авансу на господарські потреби не лімітується, але підзвітнаосо­ба повинна відзвітувати за отримані підзвітні суми не пізніше на­ступногоробочого дня після їх видачі (за службовими відря­дженнями — не пізніше трьохробочих днів після повернення з відрядження). У противному разі готівка, виданапід звіт, але не витрачена і не повернена до каси (в повній сумі, вида­ній підзвіт, або в сумі, не підтвердженій авансовими звітами), наступного дня післязакінчення зазначених вище термінів вклю­чається розрахункове до сумифактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті розрахунковасума порів­нюється з встановленим лімітом залишку готівки в касі.

Основна маса авансів видається підзвіт на службові відря­дження у межах сум, необхідних відрядженим особам наоплату вартості проїзду до місця відрядження і назад, добових і витрат нанаймання житлового приміщення.

Порядок оплати службовихвідряджень встановлено Інструк­цією про службові відрядження в межах України таза кордон, зат­вердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 №59 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом від 13.08.98 № 165) тапостановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат навідрядження в межах України та за кор­дон» від 23.04.99 № 663 з подальшимизмінами.

Термін відрядження в межах Українивизначається керівни­ком або його заступником, але не може перевищувати 30кален­дарних днів.

За відрядженнями виплачуютьсядобові в єдиній сумі — 18 грн. за кожний день перебування у відрядженні(включаючи день від'їзду та приїзду) незалежно від статусу населеного пункту.Фактичний час перебування у відрядженні визначається за від­мітками упосвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи і прибуття домісця постійної роботи працівни­ка, а днем прибуття — день прибуттятранспортного засобу до місця постійної роботи.

За наявності підтверджувальнихдокументів установою відш­кодовуються витрати відрядженим працівникам нанаймання жи­тлового приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуваннямдодаткових побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодженнята прасування одягу), за користування холо­дильником, телевізором, але небільше 50 грн.

За бронювання місця в готеляхвідшкодовується плата в роз­мірі не більше 50% його вартості за добу згідно зподаними підтверджувальними документами.

Відрядженому працівниковівідшкодовуються також витрати на проїзд до місця відрядження і назад у розмірівартості проїзду повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортомзагального користування з урахуванням усіх витрат, пов'язаних з придбаннямпроїзних квитків, користуванням постільними реча­ми в поїздах, страховихплатежів на транспорті, суми податку на додану вартість за придбані проїзнідокументи.

Виплати на відрядження (крімдобових) відшкодовуються ли­ше за умови наявності підтверджувальних документівв оригіналі.

Термін відрядження працівника закордон визначається та­кож керівником установи, але не може бути більше 60кален­дарних днів.

Аванс відрядженому працівникові закордон видається в наці­ональній валюті країни, куди відряджається працівник,або у вільно конвертованій валюті на поточні витрати в розмірах, які обумовленіреальними потребами в країні перебування.

Перерахунок граничних норм добових(до 160 грн. за добу) у до­лари США здійснюється за прогнозним офіційним курсомобміну національної валюти України до долара США на поточний рік.

Наприклад, норма добових — 160грн. Прогнозний офіційний курс обміну гривні до долара США на поточний рік —5,30. Пе­рерахунок:

160 грн.: 5,30 = 30,19 дол. США.

За час перебування у відрядженніза кордоном працівникові відшкодовується більш широкий спектр витрат, а самевитрати:

а) на проїзд як до місцявідрядження і назад, так і за місцем відрядження;

б) на оплату рахунків запроживання в готелях, включаючи витрати на харчування і побутові послуги;

в) на оплату телефонних рахунків;

г) на оформлення закордоннихпаспортів, віз, обов'язкове стра­хування тощо.

При відрядженні у межах України таза кордон за працівником зберігається місце роботи та середній заробіток за часвідряджен­ня, включаючи час перебування в дорозі.

При відрядженні в межах України таза кордон державних службовців і працівників бюджетних установ встановленододат­кові обмеження витрат відповідно до чинного законодавства.

У бухгалтерії здійснюєтьсяарифметична перевірка авансових звітів, а також перевірка правильностіоформлення документів і витрачання коштів за призначенням. Керівник установизобов'я­заний не пізніше трьох робочих днів прийняти рішення щодо за­твердженняперевірених авансових звітів.

У разі неподання в строк авансовихзвітів або неповернення в касу невикористаних авансів бухгалтерія має правоздійснювати утримання цієї заборгованості із заробітної плати осіб, які отри­малиаванси, з дотриманням вимог, встановлених чинним зако­нодавством.

Розрахунки з підзвітними особамиобліковуються на активно­му субрахунку № 372 «Розрахунки з підзвітнимиособами».

Операції з обліку розрахунків зпідзвітними особами оформ­ляються такими бухгалтерськими записами:

Зміст операції

Д-т

К-т

1.Видача авансу 372 301,302 2. На суму поданого авансового звіту про витрачання коштів, отриманих під звіт: 23, 80, 81 372 3. Повернення в касу невикористаного залишку авансу 301, 302 372 4. Утримання невикористаного залишку авансу із заробітної плати 661 372

(додаток №)

На практиці субрахунок № 372 можебути активно-пасивним. Дебетове його сальдо відображається в активі балансу, акреди­тове показується в пасиві балансу за статтею «Розрахунки з ін­шимикредиторами».

Тема 3.   Облікрозрахунків з оплати праці. Матеріальне стимулювання персоналу підприємства.

        Оплата праці (заробітна плата) – це винагорода в грошовій абонатуральній формі, яка повинна бути виплачена роботодавцем найманомупрацівникові за виконану ним роботу. Розмір цієї винагороди визначено трудовимдоговором між працівником і власником або уповноваженою ним особою.

(додаток №)

        Однак витрати підприємства, пов’язані з використаннямнайманої робочої сили, не обмежуються тільки виплатою заробітної платипрацівникам, що перебувають у трудових відносинах з підприємством і включені дойого облікового складу. З одного боку, підприємство для виконання певних робітза потребою може залучати фізичних осіб (що не перебувають у трудовихвідносинах з підприємством і, відповідно, не включені до його обліковогоскладу) й оплачувати їхню працю за договорами цивільно-правового характеру. Зіншого боку, крім власне заробітної плати, працівникам можуть виплачувати різнівиди надбавок і доплат, премій, компенсацій тощо. У свою чергу, підприємствозобов’язане утримувати із заробітної плати працівників прибутковий податок ізбори (внески) на пенсійне та всі види соціального страхування, а також деякіінші суми, встановлені законодавством або угодою між працівником іроботодавцем.

        Отже, між підприємством і йогопрацівниками постійно здійснюються розрахунки, більшість з яких пов’язані зоплатою праці. Як і будь-які інші господарські операції, ці розрахунки повиннібути відображені в бухгалтерському обліку.

         Синтетичний облік розрахунків пооплаті праці підприємство здійснює на пасивному рахунку  № 66 «Розрахунки зоплатипраці» за субрахунками:
   661 «Розрахунки за заробітною платою»,

   662 «Розрахунки з депонентами».

   По  кредиту субрахунка 661 «Розрахунки зазаробітною платою»  відображаються суми нарахованої основної і до датковоїзаробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по дебету–– утримання із заробітної плати  (прибуткового податку, збору до Пенсійногофонду, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, за виконавчимилистками та інші утримання), суми  виплаченої заробітної плати і депонованої.Звідси в бухгалтерському обліку  на суму нарахованої заробітної плати роблятьзапис по кредиту рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і дебетурахунків:

   23 «Виробництво», 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 «Адміністративнівитрати», 93 «Витрати на збут» та інші (на суму  нарахованої основної ідодаткової заробітної плати  премій, які виплачуються із фонду оплати праці);

   652 «По соціальному страхуванню» (на суму допомоги по соціальному  страхуванню, нарахованої за  рахунок коштів соціальногострахування) та ін.
         Суми   утримань   із заробітної плати  працівників підприємствавідображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки по  заробітній платі»в кореспонденції з кредитом рахунків:

         641 «Розрахунки  за податками» (насуму утриманого прибуткового  податку, що  підлягає перерахуванню  до бюджету);

   651 «За пенсійним забезпеченням» (на суму утримані збору доПенсійного фонду);

  653 «За страхуванням на випадок безробіття» (на сумуутримань збору до Фонду  соціального страхування на випадок безробіття);

   685 «Розрахунки з іншими  кредиторами» (на суму утримань за виконавчими листками) та ін.

         Суми, виплачені з каси підприємства(заробітна плата премії, допомога по тимчасовій  непрацездатності тощо належніпрацівникам), відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки зазаробітною платою» і кредиту рахунка 30 «Каса».

   На суму депонованої заробітної плати роблятьзапис по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка662 «Розрахунки з депонентами». В подальшому, при виплаті працівникам заробітної плати, зарахованої раніше на рахунок депонентів, роблять запис подебету рахунка 662 «Розрахунки з депонентами» в кореспонденції кредитом рахунка30 «Каса».

          Сума депонованої заробітної плати, поякій закінчився строк позовної давності (3 роки), яка підлягає перерахуванню до бюджету, відображається записом по дебету рахунка 662 «Розрахунки здепонентами» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».Перерахування  зазначеної суми до бюджету відображається записом по  дебетурахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»  і кредиту рахунка 31«Рахунки в банках».

         Аналітичний облік розрахунків зробітниками і службовцями  по оплаті ведеться в картках — особових рахунках,які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплаті. Ця інформаціявикористовується  для  наступних  розрахунків середньої заробітної плати (приоплаті відпусток, нарахуваннях допомоги  по тимчасовій непрацездатності тощо),видачі різного виду довідок.
         Аналітичний  облік депонованої заробітної плати ведеться по кожнійнезатребуваній сумі безпосередньо в реєстрі або книзі обліку депонованоїзаробітної плати. Виплата такої заробітної плати оформляється видатковимкасовим  ордером.

 

Схема відображення операцій по рахунку 66субрахунок 1 «Нарахована заробітна плата».

№     п/п

 

          Найменування господарської операції        

Бухгалтерська проводка

 

 

Дт

Кт   

1

2

3

4

  1      

Нарахована заробітна плата за ремонт основних засобів ро

бітникам основного і допоміжного виробництв та ін .

23 661   2 Нарахована заробітна плата інженерно-технічним працівникам і адміністративному персоналу. 91,92 661   3 Нарахована заробітна плата за роботи, що належать до витрат майбутніх періодів. 39 661   4 Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом і реалізацією продукції. 93 661   5

Нарахована оплата, пов‘язана з виправленням браку прдук

ції.

24 661   6 Нарахована заробітна плата торговим працівникам, працівникам посередницьких підприємств.

92,93,

94

661   7

Нараховані суми оплати праці, пов‘язані з операціями по

вибуттю (реалізації) основних засобів.

972 661   8 Нараховані суми за рахунок відрахувань на соціальне страхування (за лікарняними листками та ін.). 652 661   9

Нестачі, раніше віднесені за рахунок винних осіб, списані

за рахунок підприємства.   

92 661  10

Нараховані суми оплати праці робітникам основного

виробництва.

23 661  11

Нараховані суми оплати праці (премії) за рахунок Фондів

економічного стимулювання, Фондів спеціального

 призначення і доплат. 

-- --  12 Нарахована заробітна плата за роботи, виконані за рахунок коштів цільового фінансування. 48 661  13

Нарахована заробітна плата за рахунок резерву наступних

платежів.

47 661  14 Нарахована матеріальна допомога (оздоровча тощо). 65 661  15

Нарахована вихідна допомога передбачена діючим

законодавством.

23,91,

92

661  16 Депонована заробітна плата 661 662  17

Нарахована заробітна плата працівникам за роботу, пов‘я

зану з ліквідацією стихійного лиха, пожеж тощо. 

991 661  18 Повернуті до каси надлишки нарахованих сум (переплата) 30 661  19 Виплачені з каси заробітна плата, суми за лікарняними листками. 661 30 20  Відраховані із заробітної плати прибутковий податок і збір на випадок безробіття. 661 641 21

Відраховані із нарахованої заробітної плати працюючих

1 % — 2% до Пенсійного фонду.

661 651 22  Відраховані із заробітної плати проф.внески, 1% 661 685 23  Відраховані із заробітної плати перевитрачені підзвітні суми. 661 372 24  Сплачено за подарунки. 68 31 25 Видані подарунки працівникам підприємства, речові призи та матеріальна допомога (придбані з урахуванням ПДВ): а) що не перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати в розрахунку за рік:   — видані подарунки працівникам підприємства 661 68

-      списана вартість подарунків за рахунок коштів

 підприємства.

48 661

-      нарахування на вартість подарунків до Пенсійного фон

  ду 32%.

91 651

б) що перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати у розрахунку за рік:

 - видані подарунки працівникам підприємства 661 68  - списана вартість подарунків за рахунок коштів підприємства 48 661  -  нарахування на вартість подарунків, речових призів та матеріальну допомогу  91 651  - прибутковий податок (у складі сукупного оподатковуваного доходу працівника за місяць 661 641  - відрахування із сукупного оподатковуваного доходу (750грн. +300грн.)*2% — до Пенсійного фонду 661 651  - збір на випадок безробіття (750грн.+300грн.)*0,5% 661 65

Заробітна плата — є важливішим засобом підвищення зацікавленостіпрацюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягіввиробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

Збільшення ефективності суспільної продуктивностіобумовлено, на сам перед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

Мінімальна  заробітна плата – це законодавчо  встановлений  розмір заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватисяоплата  за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи).

Почасова заробітна плата — форма оплати праці, коли обсяг виконаноїроботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми почасової оплатипраці — проста почасова та почасово-преміальна.

При погодинній оплаті заробітоквизначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікаціїпрацівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробіткувизначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованихгодин.

               загальний заробіток робітника

К = --------------------------------------------------- , де

       sum ((n1 * m1) +(n2 * m2) +… + (nn * mn))

n1, n2,…, nn   — часова тарифна ставка n-го робітника

m1, m2, ..., mn — відпрацьована кількість робочого часу робітником

Коефіцієнт приробітку є одним для всіх робітниківбригад. Якщо помножити заробіток по тарифу кожного робітника на цей коефіцієнт,то можливо визначити його загальний заробіток.

Облік розрахунків пообов'язковому державному
  соціальному страхуванню на випадок безробіття.

         Постановою   ВерховноїРади  України  від 02.03.2000 №  1533-111 прийнято  Закон  України  «Про  загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якийнабрав чинності з 1 січня 2001 р.
         Соціальне  страхування  по   безробіттю передбачає матеріальнезабезпечення:

§  допомога  по безробіттю,у тому числі одноразова виплата  для  організації безробітним підприємницькоїдіяльності;

§  допомога  при частковомубезробіттю (вимушеному тимчасовому  скороченню нормальної або встановленоїзаконодавством  тривалості робочого часу, перерв в отриманні заробітку абоскороченню його розміру у зв'язку з тимчасовим   припиненням  виробництва без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного,структурного характеру);

§  матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення  кваліфікаціїбезробітного;

§  матеріальна допомога по  безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному і непрацездатнимособам, що знаходяться на його утриманні;

§  допомога  попрацевлаштуванню, у тому  числі надання роботодавцю  дотації на створенняробочих місць;

§  допомога   на  похованняу  випадку  смерті безробітного або особи, що знаходиться на його утриманні.

         Управління  страхуванням  на  випадок   безробіття здійснюється Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадокбезробіття.

         Розміри страховихвнесків встановлюються на календарний рік:

§  для роботодавця — впроцентах до суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, яківключають витрати  на виплату основної і додаткової заробітної плати, іншихзаохочувальних і компенсаційних виплат (у тому числі в натуральній формі), щопідлягають оподаткуванню прибутковим  податком  з громадян;

§  для найманих працівників — у процентах до суми оплати  праці,  які  включають  основну  і додаткову заробітну плату, а також  інші заохочувальні і компенсаційні виплати(у тому числі в натуральній формі), які підлягають оподаткуванню  прибутковим податком з громадян;

§  для осіб, якізабезпечують себе роботою самостійно -  фізичних осіб — суб'єктівпідприємницької діяльності — в процентах до суми оподатковуваного доходу (прибутку).

         Страхові внески на соціальне страхування навипадок безробіття платники сплачують одночасно  з одержанням коштів в установах банку на виплату заробітної плати і зараховуються на  рахунок Фонду загальнообов'язкового державного  соціального страхування України на випадокбезробіття. Кошти Фонду не включаються  до складу Державного  бюджету України.

         Облік розрахунків повнесках на соціальне страхування на випадок безробіття підприємство (платникивнесків) веде на  рахунку      653 «За страхуванням  на випадок безробіття». Насуму нарахованих внесків у бухгалтерському обліку роблять запис по кредитурахунка 653 «За страхуванням на  випадок безробіття» і дебету рахунків:

   23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративнівитрати», 93 «Витрати  на збут» та ін. (на суму  внесків, визначених доосновної і додаткової заробітної плати, нарахованої працівникам);

661  «Розрахунки за  заробітною платою»  (на  суму внесків, утриманих із заробітку працівників).

            Перерахування  страхових внесків доФонду соціального  страхування  на випадок  безробіття відображаєтьсяплатниками  збору по дебету рахунка 653 «За страхуванням  на випадокбезробіття» в кореспонденції з кредитом рахунка  31 «Рахунки в банках».

Облік розрахунків по обов'язковому державному  пенсійному страхуванню

         Законом  України «Про  збір наобов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставки збору на пенсійне страхування в таких розмірах:
     Для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми  власності,їх об'єднань, бюджетних, громадських організацій, а також фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників,––32% від фактичних витрат на оплату праці працівників, які вилучають витрати навиплату основної і додаткової заробітної плати   та інших  видів заохочень івиплат (у тому числі   в натуральній формі), а також  винагород, яківиплачуться  громадянам  за виконання робіт згідно з цивільно-правовимидоговорами,  крім виплат, передбачених Переліком видів оплати  праці та виплат, на  які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійнестрахування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітноїплати для позначення пенсій.

Облік розрахунків по обов'язковому державному  соціальному страхуванню

         Порядок  нарахування,витрачання  та обліку розрахунків по збору на обов'язкове державне соціальнестрахування регламентується Законом України «Про  збір на обов'язкове соціальнестрахування», інструкцією  про порядок  надходження,  обліку та використаннякоштів Фонду  соціального страхування України, затвердженою   Правлінням   Фонду   соціального  страхування України.

        Згідно з Законом України «Про  збір на обов'язкове соціальне  страхування», ТОВ “Авто-Лайф”використовує  працю найманих  працівників, ставка  збору в фонд соціальногострахування встановлена у  розмірі 2,9%, в фонд соціального страхування віднещасного випадку –– 1,05%   від об'єкта оподаткування.               

В  бухгалтерському обліку насуму збору на соціальне страхування роблять запис:

         Д-т  рах. 23«Виробництво»,  91  «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати»,93 «Витрати на збут» та ін. (на суму збору, визначеного до основної і додатковоїзаробітної плати та інших виплат, що  включаються  до фондів оплати праці)

К-т  рах. 652 «За соціальнимстрахуванням».  

(додаток № 13-17)

            

Тема 4. Облік запасів.

Відповідно до  зазначеного Положення   підзапасами розуміють активи, які:

§  утримуються дляподальшого продажу  за умов звичайної господарської діяльності;

§  знаходяться в процесівиробництва з метою подальшого  продажу продукту виробництва;

§  утримуються  дляспоживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, атакож управління підприємством.

         Запаси визнаються  активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічнівигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірновизначена.
         Важливою  передумовою  раціональної організації обліку виробничихзапасів є економічно обгрунтована їх класифікація.  Відповідно доПоложення   (стандарту) 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси поділяютьсяна:

§  сировину, основні ідопоміжні матеріали; комплектуючі  вироби та інші матеріальні цінності, якіпризначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг, обслуговування   виробництва  й адміністративних
потреб;

§  незавершене виробництвоу вигляді незакінчених обробкою  та збіркою деталей, вузлів і незакінченихтехнологічних процесів;

§  готову продукцію, якавиготовлена на підприємстві, призначена для продажу  і відповідає технічним іякісним характеристикам, які передбачені договором або  іншимнормативно-правовим  актом;

§  товари у виглядіматеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством зметою подальшого  продажу;

§  малоцінні ішвидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного рокуабо нормального операційного циклу) якщо він більше одного року;

Первинною  вартістю запасів, які прибрані заплату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

§  суми, які сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю),

§  суми, які сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги у зв'язку з пошуком тапридбанням запасів;

§  суми ввізного мита;

§  суми  непрямих  податківу зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; затрати позаготівлі, на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасівдо місця їх використання, включаючи  витрати по страхуванню і ризикутранспортування запасів;

Інші витрати, які безпосередньопов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатнідля використання за призначенням. До  таких витрат, зокрема, належать прямівитрати підприємства на доробку і підвищення якісних характеристик запасів.

   Невключаються  до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, уякому вони були здійснені (установлені):

§  понаднормативні  втратиі недостачі запасів;

§  відсотки за користуванняпозиками;

§  витрати на збут;

§  загальногосподарські таінші подібні витрати, які безпосередньо  не пов'язані з придбанням   ідоставкою запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання запризначенням.

           Первинна  вартість запасів убухгалтерському обліку не змінюється,  крім випадків,  передбачених  Положенням(стандартом) 9.

Облікнадходження виробничих запасів

         Синтетичний облік наявності і рухувиробничих запасів на ТОВ “Авто-Лайф” ведеться на  рахунку  20 «Виробничі запаси» за субрахунками:

201 «Сировина  й матеріали»,

202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»,

203 «Паливо»,

204 «Тара й тарні матеріали»,

205 «Будівельні матеріали».

206 «Матеріали, передані в переробку»,

207 «Запасні частини»,

208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»,

209 «Інші матеріали».

         По  дебету рахунка 20«Виробничі запаси» та його субрахунків відображають  надходження  відповіднихзапасів на  підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки (додаток №18-23), по кредиту — витрати на виробництво, вибуттязапасних частин, а  також зменшення  вартості запасів внаслідок уцінки (додаток №24-36).

         На субрахунку 207«Запасні частини» ведуть облік придбаних і виготовлених запаснихчастин, вузлів і деталей, призначених  для проведення  ремонту, заміни зношенихчастин обладнання і транспортних засобів, а також автомобільних шин,  обмінногофонду двигунів, вузлів і агрегатів, що  створюються  в ремонтних  підприємствах та підрозділах. (додаток №37,38)

         Автомобільні шини,  що є на колесах та взапасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля і включені в йогоінвентарну вартість, обліковуються в складі основних засобів. Аналітичний облікобмінного фонду  машин, вузлів та агрегатів ведеться за групами: придатні дляексплуатації (нові та  відновлені); що підлягають  відновленню  (на складі); щознаходяться в ремонті.

        Приймання  матеріалів,що надійшли на склад підприємства, здійснюється на підставі накладної навідпуск товарно-матеріальних цінностей або оформляється прибутковим  ордером ,якщо  під час приймання  виявлені розходження між фактичною  кількістюматеріальних цінностей, що надійшли, і кількістю, вказаною у накладній. Прицьому  недостача (псування) матеріальних цінностей, виявлена при прийманні їхвід залізниці (порту), оформляється комерційним   актом, а  при прийманні  їхна складі — приймальним актом. Ці акти є підставою для пред'явлення претензіївинуватцю недостачі (або псування) матеріальних цінностей (транспортнійорганізації) постачальнику –– у разі недовантаження або неправильної упаковки(затарення), що послужило причиною псування цінностей при перевезенні).
         Матеріали, доставлені автотранспортом, прибуткуються на підставітоварно-транспортних накладних(додаток №18). Приймання матеріалів від своїхцехів та інших  підрозділів (невикористані матеріали, відходи виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), непоправний брак, матеріальні цінності відсписання основних засобів або  малоцінних і швидкозношуваних  предметів,зношені шини  та утильна гума тощо) здійснюється за накладною, яка виписується  цехом-здавальником  або  іншим   підрозділом.

         Синтетичний  облікпридбаних  запасів –– на рахунку 20 «Виробничі  запаси» та  його субрахунках,обліковують за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), якавключає: покупну вартість і транспортно-заготівельні витрати (витрати потранспортуванню, навантаженню,  розвантаженню, доставці до складівпідприємства, включаючи націнки постачальницьких  і посередницьких організацій,вартість послуг товарних  бірж і брокерських контор, мито і митні збори тощо).Ця  собівартість виявляється, як правило, тільки наприкінці місяця — післявідображення всіх заготівельних операцій і розподілу їх між окремими видамизапасів. Документи  ж на оприбуткування і списання витрачених матеріалів, що надходять  до  бухгалтерії, вимагають їх систематичного опрацювання  івідображення в облікових регістрах, що неможливо  робити без попередньої оцінкиматеріалів. Тому аналітичний облік запасів протягом місяця ведуть заприйнятими обліковими цінами: покупними (з відокремленим облікомтранспортно-заготівельних витрат) або за розрахунково-плановою собівартістю (з відокремленимобліком  відхилення від фактичної собівартості).

         Наприкінці місяця вартість запасівсписаних за обліковими цінами, а також вартість залишку запасів на складахкоригують до фактичної собівартості (шляхом списання транспортно-заготівельнихвитрат або  відхилення планової собівартості запасів від фактичної).

 

У бухгалтерському облікуроблять записи:

1)  на покупну вартість запасів (безПДВ):

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповіднийсубрахунок), 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та ін.

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками»;

2) на суму  податкового кредиту по ПДВ,   на яку підприємство   набуло   право   зменшити   податковезобов'язання:

Д-т рах. 641 «Розрахунки  за податками»

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками»;

 3) на суму, перерахованупостачальникам в оплату вартості за придбані запаси (включаючи ПДВ):

Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками)

К-т рах. 31 «Рахунки  в банках».

         Якщо  договором передбачена попередня оплата  постачальникам виробничих запасів, щопідлягають поставці, то в  бухгалтерському обліку підприємства роблять записи:

1.   на суму,  перераховану постачальнику  в  оплату відпускної вартості виробничих  запасів, що підлягають поставці (без ПДВ):
   Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками):
   К-т рах. 31 «Рахунки в банках»;

2.   на суму оплаченого ПДВ:

         Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»

         К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»;

3.  одночасно на суму податкового кредиту по ПДВ:

          Д-т рах. 63 “Розрахунки зпостачальниками і підрядчиками”

          К-т рах. 644 «Податковий  кредит»;

4.    на оприбуткування  одержаних  від постачальниківпопередньо оплачених   запасів за покупною вартістю:

  Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповіднийсубрахунок) 22     «Малоцінні  і    швидкозношувані предмети»  та ін

 К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками»

5.   одночасно — на сумуподаткового кредиту по ПДВ;

Д-т рах. 644 «Податковий  кредит»

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками»

                

Тема5.    Облік інших необоротних активів.

 

Відповідно до Плану рахунків облікмалоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного вико­ристаннябільше одного року ведеться у складі необорот­них активів на рахунку 112«Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Ні про що інше з цього, питання унормативних доку­ментах не зазначається. Отже, підприємство надано вільнийвибір не тільки у визначенні норм зносу малоцінних і швидкозношуванихпредметів, але і щодо віднесення зазначених предметів до необоротних чи обо­ротнихактивів.

У практиці обліку підприємствнайбільш поширеним є метод рівномірного нарахування зносу по малоцінних не­оборотнихматеріальних активах, виходячи з корисного строку їх використання. Длязручності знос нараховують не по кожному об'єкту, а по групі однорідних запризна­ченням і строком служби предметів.

На суму нарахованого зносу попереданих в експлуа­тацію малоцінних необоротних матеріальних активах у бухгалтерськомуобліку роблять запис по кредиту рахунка

132 «Знос інших необоротнихматеріальних активів» у ко­респонденції з дебетом рахунків:

23 «Виробництво», 91«Загальновиробничі витрати» (на суму нарахованого зносу по малоцінних активах,що вико­ристовуються у виробництві);

92 «Адміністративні витрати» (насуму нарахованого зносу по малоцінних активах загальногосподарського при­значення)та ін.

Вартість малоцінних необоротнихматеріальних акти­вів, що прийшли до непридатності, списується з кредиту рахунка112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» в кореспонденції з дебетомрахунків:

976 «Списання необоротних активів»(у сумі залишко­вої вартості);

132 «Знос інших необоротнихматеріальних активів» (на суму нарахованого зносу).

Метал та інші цінні відходи,одержані від списан­ня малоцінних необоротних матеріальних активів, прибут­куютьсяв доходи підприємства за ціною можливого вико­ристання або реалізації записом:

Д-т рах. 209 «Інші матеріали»

К-т рах. 746 «Інші доходи відзвичайної діяльності».

 

Основні бухгалтерські проводки по обліку малоцінних необоротнихматеріальних активів

Зміст господарських операцій

Дебет рахунка

Кредит рахунка

1.Оприбутковано придбані у постачаль­ників малоцінні необоротні матеріальні активи за покупною вартістю

2.Відображено суму податкового креди­ту по ПДВ

3.Перераховано постачальникам в опла­ту придбаних малоцінних необоротних активів (включаючи суму ПДВ)

4.Оприбутковано малоцінні необоротні активи, одержані як внесок засновників (учасників) до статутного капіталу підприємства.

5.Оприбутковано малоцінні необоротні матеріальні активи, одержані безоплатно від інших юридичних осіб.

6.Нараховано за встановленими ставка­ми (нормами) суму зносу по переданих в експлуатацію малоцінних необо­ротних матеріальних активах:

-     що використовуються в основному і допоміжному виробництві для виготовлення певних видів про­дукції (робіт, послуг)

-     що використовуються для загальновиробничих потреб

7.Списано за непридатністю малоцінні необоротні активи:

-     в сумі залишкової вартості

-     в сумі нарахованого зносу 

Оприбутковано цінні відходи за ціною можливого використання (реалізації), одержані від списання малоцінних не­оборотних матеріальних активів

15

112

641

63

112

112

23

91

976

132

209

63

15

63

31

40

745

132

132

112

112

746

 

Тема 6.    Облік власного капіталу.

Рахунки класу 4 “Власний капіталта забезпечення зобов'язань” призначені для узагальнення інформації про стан ірух коштів різно­видів власного капіталу — статутного, пайового, додаткового,резерв­ного, вилученого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків),цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страховихрезервів. Фінансові ресурси, що вико­ристовуються на розвиток виробничо-торговогопроцесу — це капітал у грошовій формі.

Капітал — це сукупністьматеріальних ресурсів і коштів, фінан­сових вкладень і витрат на придбанняправ, необхідних для суб'єкта господарювання. Аудиту підлягає структуракапіталу за джерелами його утворення. Джерела утворення капіталу суб'єктагосподарюван­ня — це власні й позичкові кошти.

Власний капітал суб'єктагосподарювання визначається вартістю його майна, тобто чистими активами. Вонаобчислюється як різниця між вартістю майна і позичковим капіталом. Власнийкапітал скла­дається зі статутного, додаткового і резервного капіталу,нерозподі­леного прибутку та цільових (спеціальних) фондів.

Власник поділяє капітал наосновний (довгостроковий) і оборот­ний (поточний) капітал.

Основний капітал складається зосновних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій(довгострокових позичок).

Оборотний капітал складається зматеріальних оборотних засо­бів, коштів у поточних розрахунках,короткострокових фінансових вкладень.

Рахунок 40 «Статутнийкапітал» призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рухстатутного капіталу під­приємства. За кредитом рахунка 40 «Статутнийкапітал» відобра­жається збільшення статутного капіталу, за дебетом — йогозмен­шення (вилучення) — повернення частки внесків у разі вибуття учас­ника,списання збитків за рахунок внесків.

Власний капітал засновників(учасників) поділяється на дві частини: 1) реєстрований; 2) нереєстрований.Перший — це статутний, або пайовий, капітал. Другий — додатковий — резервний,страховий, капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Статутнийкапітал утворюється за рахунок вкладів (внесків) засновників або учасників.Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання, цінні папери, правана користування землею, водою, будинками.

Пайовий капітал — це сукупністькоштів фізичних і юридич­них осіб, добровільно розміщених у товаристві. Пайовийкапітал складається із сум пайових внесків членів споживчого товариства,житлово-будівельних кооперативів, кредитних спілок, а також паїв членівколективних сільськогосподарських підприємств, одержаних внаслідок розподілу напаї колективної власності.

Додатковий капітал складається земісійного доходу від роз­міщення акцій власної емісії за цінами, щоперевищують номіналь­ну вартість, дооцінки активів, безоплатно одержанихнеоборотних ак­тивів, іншого додаткового капіталу.

Кошти резервного (страхового)капіталу використовуються згідно з установчими документами — у випадку нестачіприбутку покриваються витрати, погашаються борги перед кредиторами приліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейовани­ми акціямитощо.

Нерозподілені прибутки — цеприбутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльностіпідприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році, у томучислі нарахування податку на прибуток. Якщо є збитки, то сума збитку зменшуєсуму власного капіталу.

Неоплачений капітал призначенийдля обліку розрахунків із засновниками підприємства за вкладами до статутногокапіталу підприємства.

Здійснюючи аудит статутногокапіталу, виходять із того, що він формується на основі внесків власниківпідприємства у вигляді гро­шових коштів, майна, нематеріальних активів урозмірах, визначених установчими документами.

Надходження внесків засновниківконтролюється на підставі да­них первинних документів і записів за кредитомрахунка 67 «Роз­рахунки з учасниками» в кореспонденції з дебетомрахунків основ­них засобів, грошових коштів, нематеріальних активів, виробничихзапасів тощо. Так, за даними прибуткових касових ордерів, виписок банку зпоточних рахунків у національній та іноземній валюті з доданими до нихвиправдувальними документами перевіряють по­вноту і своєчасність грошових сум іматеріальних цінностей.

Використовуючи інформацію актівприймання-передання основних засобів, документів, що відображають надходженнянематеріальних активів, і дебетові обороти за рахунками 10 «Основнізасоби», 12 «Нема­теріальні активи» визначають вартістьпереданого обладнання, будин­ків, споруд, майнових прав на інтелектуальнувласність. На основі даних актів про приймання матеріалів, товарно-транспортнихнаклад­них, рахунків щодо обліку виробничих запасів (рахунок 20), рахунка 22«МШП» з'ясовують вартість матеріальних цінностей, що надійшли.

Кожний внесок підтверджуєтьсядокументами, де обов'язково роблять посилання на формування статутногокапіталу.

Особливу увагу слід приділятитехнічній стороні реєстрації нема­теріальних активів, внесених учасниками(засновниками) у статут­ний капітал. В обліку нематеріальні активи оцінюютьсяза договірни­ми цінами. При цьому складають акт, що фіксує факт надходження напідприємство нематеріальних активів.

Наступний етап аудиту — перевіркасвоєчасності внесків у ста­тутний капітал засновниками підприємства.

Моментом фактичного надходженнявнесків у статутний капітал є:

• для грошей — дата зарахування їхна рахунок у банку чи вне­сення у касу підприємства;

• для основних засобів,матеріальних і нематеріальних активів — дата складання акта приймання-переданняосновних засобів, мате­ріальних і нематеріальних активів або інших документів,що підтвер­джують надходження вказаних об'єктів на підприємство.

Повноту внесків засновників устатутний капітал підприємства перевіряють шляхом зіставлення його розміру, щозафіксований в установчих документах і числиться на рахунку 40 «Статутнийка­пітал», із величиною заборгованості за рахунком 67 «Розрахунки зучасниками» і встановленими строками її погашення.

З метою систематизації наслідківперевірки рекомендується скла­дати відомість такої форми.

Аудит повноти надходження внесківзасновників у ста­тутний капітал підприємства (тис. грн)

№  з/п

Дата

Підлягає

внесенню

Фактично

внесено

Відхилення (+;-)

Вид внеску

Назва первинних документів

1 09.08 200,00 225,00 — 25,00 Гроші

Платіжне доручення

№ 11 від 09.08.2001 р. до виписки банку

2 25.11 95,00 95,00 —

Основні

засоби

Акт приймання-

передачі основних

засобів № 32 від

25. 11. 2001 р.

Одним із важливих завдань єперевірка дотримання прин­ципу стабільності величини статутного капіталу, їївідповідності розміру, визначеному засновницькими документами.

Керуючись Положенням (стандартом)бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», аудиторперевіряє правильність розподі­лу прибутку між учасниками (власниками)підприємства або спря­мування прибутку до статутного капіталу, резервногокапіталу тощо. Так, у статтях розділу «Внески учасників» наводятьсядані про збіль­шення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченогокапіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської за­боргованості учасниківза внесками до статутного капіталу підпри­ємства.

Власний капітал зменшуєтьсявнаслідок виходу учасника, випуску чи анулювання викуплених акцій акціонернимтовариством, зменшен­ня номінальної вартості акцій або з інших причин. Томуздійснюючи аудит статутного капіталу, слід перевірити наявність іобґрунтованість змін у статутному капіталі й установчих документахпідприємства.

Завершальним етапом аудиту єузагальнення виявлених відхи­лень в обліку статутного капіталу порівняно зчинними норматив­ними положеннями і обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.

Перевіряє забезпечення майбутніхвитрат і платежів (рахунок 47) за такими субрахунками:

471 «Забезпечення виплатвідпусток»

472 «Додаткове пенсійнезабезпечення»

473 «Забезпечення гарантійнихзобов'язань»

474 «Забезпечення іншихвитрат і платежів».

Слід врахувати, що за кредитомрахунка 47 «Забезпе­чення майбутніх витрат і платежів» відображаєтьсянарахування забезпечень, за дебетом — їх використання.

Зокрема, сума забезпечення виплатвідпусток визначається щомі­сячно як добуток фактично нарахованої заробітноїплати працівни­кам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової сумина оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьомусубрахунку також узагальнюється інформація про забезпечен­ня обов'язковихвідрахувань (зборів) на обов'язкове державне пен­сійне страхування, соціальнестрахування.

        Обґрунтованість включення резервованих сум на рахунки ви­робничихвитрат встановлюють на підставі записів із дебетом ра­хунків 23«Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92«Адмі­ністративні витрати» і кредиту рахунка 47 «Забезпеченнямайбутніх витрат і платежів».

Тема 7.  Облік витрат діяльності.

                  Положенням  (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»  встановлено групування витрат  операційної діяльності підприємства за такими елементами:

§  матеріальні затрати;

§  витрати на оплату праці;

§  відрахування насоціальні заходи;

§  амортизація;

          До  складу  елемента «Матеріальнізатрати»  включається вартість використаних у виробництві (крім продуктувласного виробництва):

§  сировини й основнихматеріалів;

§  покупних напівфабрикатіві комплектуючих виробів;

§  палива й енергії;

§  будівельних матеріалів;

§  запасних частин;

§  тари і тарних матеріалів;

§  допоміжних та іншихматеріалів.

         До складу елемента «Витрати  на оплатупраці» включаються: заробітна плата за окладами і тарифами, премії ізаохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та  іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату
праці.
         До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування  за  пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування,страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу  підприємства, відрахування  на  інші соціальні заходи.

        До  складу елемента «Амортизація»включається  сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальнихактивів та інших необоротних матеріальних активів.

         До складу елемента «Інші операційнівитрати» включаються  інші витрати операційної діяльності (витрати навідрядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги,  плата банкуза розрахунково-касове обслуговування та ін.).

         Групування витрат  за економічнимиелементами використовується для планування витрат виробництва (обігу),виявлення  резервів їх зниження, нормування оборотних коштів і контролю за їхоборотністю, для розрахунку економічних   показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства (матеріалоємність, трудоємкістьвиробництва  та  ін.), а також для складання Звіту про фінансові             результати  (розділ II «Елементи операційних витрат»).
         За цільовим призначенням витрати виробництва поділяються  на основні інакладні. До основних належать витрати, які безпосередньо пов'язані звиробництвом продукції і становлять її речову основу (сировина, матеріали,комплектуючі  вироби, технологічне паливо, заробітна плата робітників  та ін.).  До накладних   належать  витрати, пов'язані з обслуговуваннямвиробництва  й управлінням (загальновиробничі витрати).

         За способом включення до собівартостіпродукції (робіт, послуг) витрати виробництва  поділяються на прямі інепрямі.                     Прямі витрати  безпосередньо пов'язані звиробництвом   певних виробів (робіт, послуг), а тому до  їх собівартостівключаються прямо на підставі даних первинних  документів (матеріали, заробітнаплата робітників та ін.).

       Непрямі витрати пов'язані зобслуговуванням і управлінням  виробництвом  (наприклад, загальновиробничівитрати),  а  тому  між  об'єктами обліку  витрат (продукцією, роботами,послугами тощо)  розподіляються пропорційно   встановленому   базису  (заробітній  платі робітників, матеріальним, прямим витратам тощо).
         Відповідно до П(с)БО 16 до виробничої собівартості продукції (робіт,послуг) включаються:

§  прямі матеріальнівитрати;

§  прямі витрати на оплатупраці;

§  інші прямі витрати;

§  загальновиробничівитрати.

 

         До  складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини, основних матеріалів, що створюють основупродукції, яка виготовляється, купованих комплектуючих  виробів, допоміжних таінших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретних об'єктіввитрат (тобто продукції, робіт, послуг або  виду діяльності, які потребуютьвизначення пов'язаних з їх виробництвом витрат).

         До складу прямих витрат  на оплатупраці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, які зайнятіу виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бутибезпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

         До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі  витрати, які не можуть  бути  безпосередньовіднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на  соціальнізаходи, плата за оренду земельних і
майнових  паїв, амортизаційні відрахування та ін.

Рахунок 80 «Матеріальнівитрати»призначено для узагальнення    інформації   про    матеріальні  витрати підприємстваза звітний період. Ведеться за субрахунками:

   801 «Витрати сировини й матеріалів»,
   802 «Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих  виробів»,
   803 «Витрати палива й енергії»,
   804 «Витрати тари і тарних матеріалів»,
   805 «Витрати будівельних матеріалів»,
   806 «Витрати запасних частин»,
   807 «Витрати  матеріалів сільськогосподарського значення»,
   808 «Витрати товарів»,
   809 «Інші матеріальні витрати».

   Рахунок 81 «Витрати наоплату праці» призначено для узагальнення інформації про витрати на оплатупраці за звітний період. Ведеться за субрахунками:

   811 «Виплати за окладами і тарифами»,
   812 «Премії та заохочення»,
   813 «Компенсаційні виплати»,
   814 «Оплата відпусток»,
   815 «Оплата іншого  невідпрацьованого часу»,
   816 «Інші витрати на оплату праці».

   Рахунок 82 «Відрахуванняна соціальні заходи» призначено  для узагальнення інформації про відрахування на соціальні заходи за звітний період. Ведеться за субрахунками:

   821 «Відрахування на пенсійне забезпечення»,
   822 «Відрахування на соціальне страхування»,
   823 «Страхування на випадок безробіття»,
   824 «Відрахування на індивідуальне страхування».

   Рахунок 83 «Амортизація»призначено для узагальнення інформації про суму амортизації, нараховану за звітнийперіод по  основних  засобах, інших необоротних  матеріальних активах,нематеріальних  активах. Ведеться за
субрахунками:

   831 «Амортизація основних  засобів»,
   832 «Амортизація інших  необоротних матеріальних активів»,
   833 «Амортизація нематеріальних активів».

          Рахунок 84  «Іншіопераційні витрати» призначено для обліку операційних  витрат, що  не відображаються  на інших  рахунках класу 8, зокрема: вартість робіт, послугсторонніх підприємств; сума  податків, зборів (обов'язкових  платежів), крімподатків на  прибуток; втрати від курсових  різниць, знецінення запасів;псування цінностей, списання  уцінки активів, сума фінансових санкцій тощо.

         Таким  чином на дебетірахунків 80 «Матеріальні витрати»; 81 «Витрати на оплату праці», 82«Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційнівитрати» ведуть облік витрат за елементами, які в кінці звітного періоду разомз доходами, відображеними на рахунках класу 7 «Доходи і результати діяльності»,списують безпосередньо на рахунок  79 «Фінансові результати».

Тема 8.   Облік доходів і фінансовихрезультатів.

     Статті доходів і витрат, пов’язаних з господарсько-фінансовоюдіяльністю підприємства, розміщені в Звіті про фінансові результати відповіднокласифікації діяльності підприємства.

     Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарнийрік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.Проміжна (місячна та квартальна) звітність складається наростаючим підсумком зпочатку звітного періоду.

     Фінансові результати господарсько-фінансової діяльностіпідприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати,що складається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку  3. ЦимПоложенням визначені зміст і форма Звіту про фінансові результати, а такожзагальні вимоги до розкриття його статей.

     Метою складання Звіту про фінансові результати  є наданнякористувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати,прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

     Для визначення фінансового результату підприємства в звітінеобхідно порівняти доходи звітного періоду  з витратами, що були здійснені дляотримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають вбухгалтерському обліку, а на підставі цього обліку в Звіті про фінансовірезультати у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей(спосіб нарахування).

     При способі нарахування дохід у Звіті про фінансові результативідображається в момент надходження активу або погашення зобов’язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталуза рахунок внесків учасників). Витрати відображаються у звіті в момент вибуттяактиву або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власногокапіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення аборозподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється,крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

     Положенням «Звіт про фінансові результати»  встановленоекономічний зміст статей  доходів і витрат та порядок визначення прибутку(збитку) за звітний період. Вимоги до звіту Про фінансові результати визначаютьі вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витратпідприємства. Як і в Звіті про фінансові результати, так і в бухгалтерськомуобліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат відзвичайної діяльності та надзвичайних подій, а також у складі звичайноїдіяльності — від основної та  іншої діяльності (фінансової та інвестиційної).Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об’єктивної оцінкидіяльності підприємства.

          Протягом  року на рахунках класів 7 «Доходи і результатидіяльності» та 9 «Витрати діяльності» відображаються інакопичуються відповідно доходи та витрати, що дає можливість складати проміжнузвітність про фінансові результати (квартальну, піврічну). В кінці року рахункидоходів і витрат закриваються перенесенням сальдо з цих рахунків на рахунок 79«Фінансові результати». На рахунку 70 «Доходи відреалізації»  відображається виручка від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг), нарахована або отримана підприємством у звітному періоді наростаючимпідсумком з початку року. Для визначення на цьому рахунку чистого доходупідприємства на дебеті рахунку 70 «Доходи від реалізації»відображають податки, що підлягають сплаті з доходу (податок на додану вартістьі акцизний збір), а також частину доходу, що передається іншим підприємствам задоговорами про спільну діяльність, за договорами комісії і ін.

    На рахунку 71 “Інший операційний дохід відображаються дорхід відреалізації інших обортних активів, іноземної валюти, дохід від операційної орендиактивів, одержані штрафи, пені, неустойки та інші доходи.

     На рахунку  74 "Інші  доходи"  відображаються доходи відінших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності(від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, від реалізаціїфінансових інвестицій, від реалізації майнових комплексів та інші.  

     На рахунку 90 «Собівартість реалізації»  відображаєтьсявиробнича собівартість готової продукції (робіт, послуг) або собівартістьпридбаних товарів, реалізованих у звітному періоді.

    На рахунк 94 “Інші витрати операційної діяльності” відображаютьсявитрати на дослідження і розробки, собівартість реалізованих виробничихзапасів, іноземної валюти, визнані штрафи, пені, неустойки та інші витратиопераційної діяльності.

     На рахунку 97 "Інші витрати" відображаються витрати відінших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності(собівартість реалізованих  основних засобів, нематеріальних активів,фінансових інвестицій, реалізованих майнових комплексів та інші.

     З метою розмежування доходів і витрат від звичайної діяльності(операційної або основної та іншої), а також надзвичайних подій  для облікудоходів і витрат Планом рахунків передбачені відповідні взаємопов’язанісубрахунки. Наприклад, доходи і витрати підприємства обліковуються на окремихсубрахунках до рахунків 70 «Доходи від реалізації», 90«Собівартість реалізації» і 79 «Фінансові результати».

     Рахунок 70 «Доходи від реалізації» длярозмежування доходів від основної діяльності має субрахунки:

     701 «Дохід від реалізації готової продукції»,

     702 «Дохід від реалізації товарів»,

     703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

     704 “Вирахування з доходу.

(додаток №39,40)

     Рахунок  90 «Собівартість реалізації» для розмежуваннявитрат на основну діяльність  має субрахунки:

     901 «Собівартість реалізованої готової продукції»,

     902 «Собівартість реалізованих товарів»,

     903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

     Рахунок 79 «Фінансові результати»  для розмежування вобліку фінансових результатів від звичайної діяльності і надзвичайних подій має субрахунки:

     791 «Фінансовий результат від основної діяльності»,

     792 «Фінансовий результат від фінансових операцій»,

     793 «Фінансовий результат від іншої звичайноїдіяльності»,

     794 «Фінансовий результат від надзвичайних подій».

(додаток №41)

     Враховуючи, що підприємства звичайно здійснюють різні видиосновної діяльності (виробництво продукції, роботи, послуги, торгівля тощо), адля обліку фінансових результатів  від основної діяльності на рахунку 79«Фінансові результати» виділено один субрахунок, то в аналітичномуобліку до субрахунку  791 «Фінансовий результат від основноїдіяльності» необхідно виділити фінансові результати за видами основноїдіяльності аналогічно як  це зроблено на рахунках 70 «Доходи відреалізації»  і 90 «Собівартість реалізації». Без цього неможливий ефективний аналіз фінансових результатів господарсько-фінансовоїдіяльності підприємства.

     Сальдо рахунків 74 "Інші  доходи" і 97 "Іншівитрати" списуються в кінці року на субрахунок 793 «Фінансовийрезультат від іншої звичайної діяльності». В такий спосіб визначаєтьсяфінансовий результат від іншої звичайної діяльності.

    Записи в синтетичному обліку протягом року за кредитом рахунківдоходів та за дебетом рахунків витрат здійснюють в кореспонденції рахунків,вказаній до кожного рахунку в Інструкції про застосування Плану рахунківбухгалтерського обліку.

     Протягом року фінансовий результат від господарсько-фінансовоїдіяльності підприємства — прибуток або збиток визначається оперативно безвідображення на бухгалтерських рахунках тільки в Звіті про фінансові результатипідприємства. Аналогічно визначається фінансовий результат від фінансовихоперацій та  від надзвичайних подій.

         Економічний зміст доходів і витрат, що обліковуються наокремих синтетичних рахунках і субрахунках розкривається за їх видами(статтями) в  аналітичного обліку до цих рахунків.

        Загальногосподарські та інші витрати до собівартості продукціїне включаються  і відображаються на окремих рахунках 92 «Адміністративнівитрати», 93 «Витрати на збут», 94 "Інші операційнівитрати" і списуються безпосередньо на дебет субрахунку 791«Фінансовий результат від основної діяльності» в установленому порядкув кінці року.

      На підприємстві до собівартості реалізованих товарів, щообліковуються на субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів»за ПсБО 9 “Запаси” відносяться витрати на придбання товарів, на доставку їх тадоведення до придатного для реалізації стану. На рахунках 92«Адміністративні витрати» 93 «Витрати обігу»  торговельніпідприємства обліковують витрати обігу торгівлі. 

     Отже до фінансово-результатних рахунків відносяться також рахункиобліку доходів і витрат.                                                

    

Особливості синтетичного обліку доходів,витрат

і фінансових результатів.

Синтетичний облік фінансових результатів наТОВ “Авто-Лайф” має особливості, що випливають із специфіки торговельноїдіяльності та порядку ціноутворення в оптовій і роздрібній торгівлі, зособливого порядку обліку доходів і витрат обігу.

   Згідно з Положенням (стандартом)бухгалтерського обліку 9 “Запаси” придбані або отримані запаси, включаючитовари, зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.    Первісна вартість запасів, що придбані за плату є собівартістю запасів, якаскладається із суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю)і витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів — транспортуваннямїх до місця використання та доведенням до стану, в якому вони придатні довикористання у запланованих цілях.

  ПсБО 9 “Запаси”  не конкретизує порядоквизначення первісної (балансової  вартості товарів (додаток№42)) та визначення фактичної собівартості реалізованих товарів зврахуванням первісної їх вартості та облікових цін на товари в оптовій тароздрібній торгівлі.

  Якщо за  відомчими методичнимирекомендаціями буде встановлено спрощений порядок визначення собівартостіреалізованих товарів, що дорівнює тільки договірній (купівельній) їх вартості,то витрати обігу  торгівлі слід буде списувати на фінансові результати повністюв кінці звітного року з кредиту рахунку 93 “Втрати на збут” на дебет субрахунку791 “Фінансовий результат від основної діяльності”, а щомісячний  запис зарозрахунком витрат обігу на реалізовані товари (Дт 902  -  Кт 93) здійснюватисьне буде. Тобто витрати обігу будуть списуватись аналогічно як списуються витрати на збут.  

Синтетичний облік фінансових результатів вторгівлі ведеться за загальною схемою бухгалтерського обліку фінансовихрезультатів виробничих підприємств з врахуванням особливостей відображення вобліку собівартості реалізованих товарів:

1. На оптово-збутових, оптових іпосередницьких підприємствах, які обліковують товари  за купівельними цінами, собівартість реалізованих товарів складається із купівельної їх вартості (безПДВ) і витрат підприємства на придбання товарів, на доставку їх  та доведеннятоварів до придатного для реалізації стану.

2. На підприємствах роздрібної торгівлі, втому числі на, які обліковують товари за продажними цінами,  включаючи товарнінадбавки,  собівартість реалізованих товарів складається із продажної їхвартості за виключенням (мінусом) товарних надбавок, що за щомісячним розрахункомвідносяться до реалізованих товарів, і  витрат підприємства на придбаннятоварів, на їх доставку  та доведення товарів до придатного для реалізаціїстану.

      Відповідно до типового положення про склад витрат обігу тапорядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності з врахуваннямположень ПсБО 9 “Запаси” витрати підприємства на придбання товарів, на їхдоставку та доведення до придатного для реалізації стану мають щомісячносписуватись на дебет рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів»в сумі, що відноситься до реалізованих  за місяць товарів. При цьому названівитрати розподіляються за щомісячним розрахунком на витрати, що відносяться дореалізованих товарів і до залишку товарів на кінець звітного місяця. Іншівитрати обігу, а також адміністративні витрати та інші операційні витрати  списуються на рахунок 791 «Фінансовий результат від основноїдіяльності» заключними записами в кінці року.

Тема 9.  Бухгалтерська звітність.

      Бухгалтерська звітність –– це звітність, що складається напідставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певнихкористувачів.

      Бухгалтерська звітність поділяється на:

1.  управлінську –– внутрішнязвітність підприємства, за допомогою якої надається оперативна інформація дляздійснення аналізу діяльності підприємства та планування його майбутньоїроботи;

2.  фінансова –– звітність, щомістить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності підприємства зазвітний період і яку можуть використовувати зовнішні користувачі.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності,складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачемузагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а такожзмінах у його фінансовому стані за звітний період, в установленій формі дляприйняття цим користувачем визначених ділових рішень. Фінансові звіти єскладовою частиною фінансової звітності. Фінансові звіти мають за метузабезпечити загальні інформаційні потреби широкого кола користувачів. Повнийнабір фінансових звітів містить баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт прозміни у фінансовому стані підприємства, примітки та інші звіти і пояснювальнийматеріал. Фінансові звіти є доступними, публікуються один раз на рік іпідлягають аудиторській перевірці з наданням відповідного звіту.

Звітнимперіодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Перший звітнийперіод новоствореного ТОВ “Авто-Лайф” становив 12 місяців. Проміжна звітністьскладається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складібалансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складаєтьсястаном на кінець останнього року.

Визнання статей балансу. Активи відображається в балансі за умови, що оцінка його може бутидостовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод,пов’язаних з його використанням. Витрати на придбання та створення активу, якіне можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітногоперіоду і звіті про фінансові результати. Зобов’язання відображаються убалансі, його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірністьзменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Власнийкапітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів абозобов’язань, які призводять до його зміни. Між статтями Активу і Пасиву існуєвзаємозв’язок. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування. Джереламифінансування довгострокових активів є власний капітал і довгострокові позиковікошти. Але не виключається формування довгострокових активів і за рахуноккредитів банку.

У процесі діяльності для збереження фінансовоїстійкості й відповідно взаємозв’язку статей балансу підприємство постійноконтролює зміни у складі і структурі активів підприємства.

На самому початку аудитуфінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності встановлюєтьсявідповідність її чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам(затвердженим положенням (стандартам), Положенню про організаціюбухгалтерського обліку і звітності в Україні, Інструк­ції про порядокзаповнення форм бухгалтерської звітності, затвердженої Мін­фіном, тощо).

Під час аналізу показниківфінансової звітності з метою встановлення її реальності й достовірностіаудитори покликані виявляти нереальну дебіторсь­ку заборгованість. При цьомуособливу увагу слід зосередити на контролі по­зовної давності заборгованості,що рахується на балансі як реальна, а фактич­но термін її стягнення черезарбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущений і вона підлягає списаннюна збитки. У такому разі аудитор зобо­в'язаний встановити причини утвореннянереальної дебіторської заборгова­ності, місце її виникнення та відповідальнихосіб.

Аудит встановлює також несвоєчаснопогашену кредиторську заборгованість (кредити і позики, не погашені в строк;кредити за товари, роботи і пос­луги, не сплачені в строк; поточні зобов'язанняза розрахунками з бюджетом, з оплати праці тощо).

Аудитор перевіряє правильність ісвоєчасність складання балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рухкоштів, звіту про власний капітал. Однак насамперед слід встановитивідповідність даних аналітичного обліку обо­ротам і залишкам із рахунківсинтетичного обліку у головній книзі, оборотній відомості за синтетичнимирахунками і балансу. Перевірка ідентичності даних синтетичного й аналітичногообліку в умовах автоматизованої системи обліку здійснюється в автоматичномурежимі. При цьому кожна стаття балансу має бути проінвентаризована іпідтверджена актами звірки, довідками тощо.

Під час аудиту правильності оцінкистатей бухгалтерського балансу і фі­нансової звітності слід встановити:

— обгрунтованість довгостроковихфінансових інвестицій, відстрочених податкових активів та інших необоротнихактивів;

— правильність оцінкинезавершеного будівництва, виробничих запасів, готової продукції, товарів;

— реальність відображення убалансі основних засобів і нематеріальних активів;

— достовірність відображення вобліку заборгованості покупців і замовни­ків за відвантажену продукцію, яказабезпечена векселями і за виданими авансами у рахунок наступних платежів тасум нарахованих дивідендів, про­центів, роялті, що підлягають надходженню;

— правильність сум статутногокапіталу, пайового капіталу, додаткового вкладеного капіталу, резервногокапіталу, нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та вилученого капіталу;

— взаємну погодженість показниківфінансової звітності.

Необхідність аудиторськоїперевірки фінансової звітності пов'язана з і публікацією. Такий порядокпередбачений Законом України «Про аудиторсь­ку діяльність». У ньому,зокрема, вказується, що суб'єкти підприємницької діяльності, звітність якихоприлюднюється, повинні бути перевірені на предмет достовірності такоїзвітності і для підтвердження зобов'язані мати аудиторський висновок.

Аудит фінансової звітності повиненпідтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.

Світова практика аудиту свідчитьпро те, що відповідальність за фінансо­ву звітність несе керівництво суб'єктапідприємницької діяльності.

Аудиторська перевірка здійснюєтьсяу відповідності із загальноприйнятими аудиторськими стандартами, якіпередбачають планування і проведення аудиту таким чином, аби отримати надійнугарантію того, що баланс складе­ний правильно і у відповідності іззагальноприйнятими принципами обліку.

Після дати складання балансуаудитору слід ознайомитися з усією доступ­ною інформацією, яка належить дофінансових справ клієнта, з проміжними фінансовими звітами, з протоколами нарадакціонерів, директорів і всіх відпо­відних комітетів, із доповідями провідхилення.

Аудитору слід розуміти клієнта,знати, які ділянки об'єкта схильні до най­більшого ризику і яка інформація проних, імовірно, буде придатною. Для цьо­го аудитор налагоджує тісні робочістосунки з клієнтом, оперативно робить за­пити про фінансову діяльність, пронезвичайні показники й коригування звітності, про потенціальні проблеми,виявлені під час аудиторської перевірки.

На етапі аналізу наступного періодуаудитор може зіставити також остан­ні проміжні фінансові звіти з фактичними ізробити інші порівняння, необхід­ні за даних обставин.

У Положенні про аудиторські стандартиуказується, що коли бухгалтер передає своєму клієнтові або іншим особамфінансові звіти, які він підготував або у підготовці яких він брав участь, товважається, що він причетний до цих звітів, хоч його імені у цих звітах немає.

Таким чином, для кожного завданняє стандартний формат складання висновку, з якого випливає відповідний ступіньупевненості.

Інформаційною базою аналізуфінансового стану підприємства служать дані про надходження і витрачаннякоштів:

— виписки банків;

— картотека рахунків, щопідлягають оплаті;

— платіжні календарі, якіскладаються фінансовим відділом     підприємства;

— інші дані бухгалтерського йоперативного обліку;

— баланс;

— звіт про фінансові результати;

— відомості, що містяться уфінансовому плані підприємства (баланс доходів і витрат) тощо. (додаток №43-51)

             

                     

Тема 9.1.   Аналіз фінансового станупідприємства.

Аналіз фінансового стану напідприємстві –– важливий етап роботи бухгалтера, що проводить економічнийаналіз.

    Основні завдання аналізу:

1.   оцінка господарськоїситуації;

2.   виявлення факторів і причиндосягнутого стану;

3.   підготовка і обгрунтуваннямайбутніх рішень;

4.   викриття і мобілізаціярезервів підвищення ефективності господарської діяльності.

Проаналізувавши звіт про фінансовірезультати можна зказати, що дохід від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) порівняно з попереднім періодом зріс на 229,45% або на981,5 тис.грн., тим самим збільшився і валовий прибуток на 121 тис.грн. Врезультаті діяльності збільшилася собівартість реалізованої продукції (порівняно з попереднім періодом) адміністративні, інші операційні та витратина збут також значно зросли, і фінансовий результат від операційної діяльностісклав прибуток в розмірі 24,2 тис.грн., попередній період –– збиток 17,5тис.грн. Інші фінансові доходи становлять за попередній період 0,1 тис.грн.Чистий прибуток склав 24,3 тис.грн (мин.рік –– збиток 17,5 тис.грн).  (додаток № 41)