Реферат: Облік нематеріальних активів
ВСТУП
Актуальність теми дослідження, зумовлена тим, що поняттянематеріальних активів для економіки України є досить новим, обмеженим ввикористанні, а тому мало вивченим.
Але повсякденне використання комп’ютерних програм,інтелектуальної праці (власності), розвиток науки і техніки зумовлюють потребуправового оформлення та відображення в бухгалтерському обліку цих процесів.
Нематеріальні активи підприємства являють собою частинузагального капіталу підприємства. На протязі всього часу діяльностіпідприємства нематеріальні активи частково відносяться до собівартостіпродукції. Але їх особливість полягає в тому, що вони можуть на кінець строкувизначеного корисного використання:
― стати не придатними до подальшого використання (100%зносу);
― бути придатними до подальшого використання (їхнеобхідно проіндексувати і далі використовувати в виробничій діяльності абореалізувати);
― стати більш цінними, ніж їх первинна вартість(необхідна оцінка вартості).
Мета та задачі дослідження Мета цієї роботи полягає у вивченіта систематизації основних методичних принципів і організаційних основвдосконалення обліку, контролю і аудиту нематеріальних активів підприємства вумовах діючого законодавства.
Для досягнення визначеної мети в роботі поставлені вирішеннінаступні задачі:
― вивчені теоретичні та методологічні основи побудовиобліку та аудиту нематеріальних активів підприємства;
― вивчені організаційно-технологічні особливості галузіта їх вплив на систему обліку, контролю, аудиту нематеріальних активівпідприємства;
― розглянуті питання облікової політики, бухгалтерськийта податковий облік нематеріальних активів підприємства;
― розглянута технологія використання інформаційнихсистем у процесі обліку, контролю і аудиту нематеріальних активів підприємства вумовах діючої облікової політики;
― досліджені основні напрямки контролю і аудитунематеріальних активів підприємства.
Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження єметодика й організація обліку і аудиту нематеріальних активів підприємства. Уякості об’єкта дослідження обрано МПМ «Контакт».
Методологія та методика дослідження. Теоретичною таметодологічною основою дослідження є Конституція України, закони та законодавчіакти України, постанови Уряду України з питань вдосконалення господарськоїдіяльності, бухгалтерського і податкового обліку та аудиту в умовах сучасноїоблікової політики, навчальні та фахові видання .
У процесі дослідження вивчені праці вітчизняних і зарубіжнихекономістів, інструктивні вказівки і рекомендації, облікові та звітні данібазового підприємства .
У зазначених матеріалах недостатньо вивчені питання обліку,контролю й аудиту в сучасних умовах господарювання. Для детального вивчення цихі інших питань написана ця випускна робота.
Структура та обсяг роботи. Випускна бакалаврська роботаскладається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел ідодатків.
У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, визначеннімета, основні задачі, об’єкти дослідження, розкрита практична цінністьрозроблених пропозицій і рекомендацій.
У першому розділі «Теоретичні основи побудови обліку і аудитунематеріальних активів підприємства» вказані основні задачі обліку і аудитунематеріальних активів у фінансово-господарській діяльності підприємства,висвітлені основи побудови та міжнародні стандарти обліку і аудитунематеріальних активів.
У другому розділі «Облік нематеріальних активівпідприємства» розглянута діюча система обліку нематеріальних активів, їїзв’язок з податковим обліком, внесено пропозиції щодо вдосконалення облікунематеріальних активів з використанням інформаційних комп’ютерних систем.
У третьому розділі «Контроль і аудит нематеріальних активівпідприємства» представлена методика перевірки нематеріальних активівпідприємства державними контролюючими органами та аудит нематеріальних активівна МПМ «Контакт» в умовах діючої законодавчої бази.
У висновку формульовані основні висновки та пропозиції зобліку, контролю та аудиту нематеріальних активів підприємства.
Теоретичні основи побудови ОБЛІКУ І АУДИТУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВПІДПРИЄМСТВА
1.1. нематеріальні активи підприємства, як об’єкт обліку і аудиту
Згідно ПСБО 8 нематеріальні активи –це немонетарніактиви, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані таутримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одногороку (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) длявиробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншимособам. В свою чергу в ПСБО 19 дається визначення терміну «немонетарні активи».Немонетарні активи — активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів тадебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей. І в ПСБО2 та законі України про бухгалтерський облік та фінансову звітність даєтьсявизначення терміну «активи». Активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій,використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод умайбутньому. Виходячи з цього, визначення нематеріальних активів набуваєнаступного вигляду: «Нематеріальний актив ― ресурс, контрольованийпідприємством в результаті минулих подій, використання якого, як очікується,приведе до надходження економічних вигод у майбутньому, який не маєматеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством зметою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційногоциклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, вадміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам».
Дане означення, дає змогу зрозумітиекономічний зміст поняття «нематеріальний актив», який дано в науковійлітературі. Насамперед, нематеріальні активи відносяться до основного капіталупідприємства[1].
А саме, до юридичного капіталу ―це права розпорядження цінностями, які приносять власнику дохід, беззастосування праці.
Покропивний С.Ф. розрізнює поняттянематеріальні ресурси і нематеріальні активи. Де, нематеріальні активи ―це доступ до прав власності автора, які захищено правами, «що самі по собі і єнематеріальними активами»[2].
Нематеріальні ресурси ― цескладова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічнукористь протягом відносно тривалого періоду. Відмінними рисами цих ресурсів єбрак матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірівмайбутнього прибутку від їхнього використання.[3]
Поняття «нематеріальні ресурси»використовується для характеристики сукупності об’єктів інтелектуальноївласності. В свою чергу об’єкти інтелектуальної власності ― це права, якізахищені патентами, свідоцтвами, ліцензіями, авторським та суміжними правами.
Отже, нематеріальні активи ― цекатегорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об’єкти інтелектуальноївласності або обмежені природні ресурси для використання в господарськійдіяльності для отримання прибутку.
Вартість нематеріальних активівчастинами, поступово переноситься на виробничий продукт, послуги.
При вивченні літератури, длянаписання даної роботи, звернула увагу на різні тлумачення поняття «гудвілу».
Згідно ПСБО 19 ― гудвіл — перевищення вартості придбання надчасткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів тазобов’язань на дату придбання.
Але деякі автори намагаються довести,що гудвіл, це не платіж, який перевищує частку покупця при придбанні активів, анематеріальний актив, який знаходиться в складі підприємства і єнеідентифікованим. Але нематеріальний актив – це насамперед «права». І, якщо крімвизначення «нематеріального активу» було визначення «об’єкту нематеріальногоактиву», то не виникало даних колізій. Наприклад: «Об’єкт нематеріальнихактивів – це права користування об’єктами інтелектуальної власності, природнимиресурсами, майном, при наявності паперових носіїв, підтверджуючих, правовласності на ці об’єкти. Строк корисного використання цих об’єктів перевищує один рік (або одинопераційний цикл, якщо він перевищує один рік). Утримується підприємством длявиробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншимособам».
Покропивний С.Ф. до іншихнематеріальних активів відносить – раціоналізаторські пропозиції, ноу-хау,комерційна таємниця, гудвіл, які не мають спеціального правового захисту.Порядок їхнього захисту визначається керівництвом підприємства[4].
Г. Уманців в своєї статті[5] пише, що до основних складових гудвілуналежать технології, ноу-хау, фірмові найменування…, технічне і програмнезабезпечення, торговельні марки…, «або ціну сплачену за окремі праваінтелектуальної власності». Але це все є нематеріальні активи, які чітко ізрозуміло окреслені в законодавстві та нормативних документах.
Наказом Міністерства фінансів України№ 102 від 09.12. 2002р. внесено зміни до Плану рахунків. Субрахунок 126«Гудвіл» було виключено. Назва рахунку 19 викладено в новій редакції «Гудвілпри придбанні».
Гудвіл ― це платіж, якийздійснив підприємство в очікуванні майбутніх вигід від його діяльності. Гудвілна відміну від інших активів, не можна продати, обміняти, здати в оренду окремовід підприємства[6].
Виходячи з вище сказаного «Гудвіл» невідноситься до нематеріальних активів, а отже не може розглядатися в данійроботі.
Облік та узагальнення інформації про нематеріальні активиздійснюється на відповідних рахунках бухгалтерського обліку і подаєтьсякористувачам у вигляді фінансової звітності. Ця інформація є складовоюпредметної області аудиторського дослідження.
1.2. Основипобудови обліку та аудиту нематеріальних активів підприємства
Бухгалтерський облік нематеріальнихактивів згідно п. 5 ПСБО 8 ведеться по об’єктам і по групам:
Правильність організації обліку таконтроль за наявністю та рухом нематеріальних активів на підприємстві забезпечуєтьсянаказом про облікову політику.
При організації обліку нематеріальнихактивів необхідно враховувати, що:
― права володіння(користування) надаються тільки при укладанні відповідних угод, по яким майнопередається в користування;
― право на здійснення окремихвидів діяльності вимагає наявності ліцензій, дозволу;
― право користування об’єктамиінтелектуальної та промислової власності є патенти, свідоцтва, ліцензії,відповідні угоди.
Придбані (створені) нематеріальніактиви зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Існує відмінність в облікунематеріальних активів між податковим та бухгалтерським обліком. А, отжевиникає потреба в ведені одразу двох видів обліку.
В бухгалтерському обліку нематеріальнийактив визнається активом, якщо він використовується більше року, а вподатковому за термін не оговорено.
Амортизація нараховується вбухгалтерському обліку не більше 20 років у податковому – 10 років. Длянарахування амортизації застосовується прямолінійний метод. Момент закінченняамортизації в бухгалтерському обліку з місяця, наступного за місяцем вибуття, вподатковому – досягнення нульової вартості.[7]
В податковому обліку ведетьсярозрахунок податку на прибуток (валові доходи мінус валові витрати). Витрати напридбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації, не відносяться довалових витрат.
Підставою для оприбуткування об’єктанематеріальних активів є первинний документ. Відповідно до закону України «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність на Україні» і Положення продокументальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, підставоюдля бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якіфіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати встановленіобов’язкові реквізити.
Надходження та оприбуткування об’єктунематеріального активу має бути оформлено первинним документом, що містить йогоопис, порядок використання, первісну вартість, підписи осіб, що прийняли об’єктнематеріального активу. Первинні документи про витрати на нематеріальні активи,отримані в результаті розробки, повинні, зокрема, містити інформацію про зміствитрат (виконання робіт зі створення нематеріального активу, витрачанняматеріальних цінностей на створення активу), кількісні і вартісні показникитаких витрат.
Типові форми первинного облікуоб’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів тапорядок їх застосування затверджені наказом Міністерства фінансів України від22 листопада 2004 року № 732.
Відповідно до порядку застосуваннятипових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності ускладі нематеріальних активів введення в господарський оборот об’єкта праваінтелектуальної власності оформлюється Актом введення в господарський оборотоб’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типоваформа № НА-1). Інформація з Акту введення в господарський оборот об’єкта праваінтелектуальної власності у складі нематеріальних активів заноситься вІнвентарну картку обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складінематеріальних активів (типова форма № НА-2), яка оформлюється бухгалтерськоюслужбою підприємства на кожний об’єкт чи групу однотипних за призначенням таумовами використання об’єктів права інтелектуальної власності. У наведенихдокументах зазначаються правові умови введення об’єкта права інтелектуальноївласності в господарський оборот, тобто, зазначається назва документації, згідноз якою такий об’єкт вводиться в господарський оборот (договір на використаннямайнових прав інтелектуальної власності, ліцензійний договір тощо).
Відповідно до Плану рахунків обліквитрат підприємств на придбання або створення нематеріальних активів ведетьсяна субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”. Фактичнівитрати на придбання (створення) і модернізацію нематеріальних активів,використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося (не введені вгосподарський оборот), відображаються у складі незавершених капітальнихінвестицій у нематеріальні активи.
Бухгалтерський облік нематеріальнихактивів ведеться за об’єктами права інтелектуальної власності у складікласифікаційних груп і підгруп, визначених ПСБО 8, на окремих субрахункахрахунку 12 “Нематеріальні активи”.
Для систематизації на рахункахбухгалтерського обліку даних прийнятих до обліку первинних документів щодооперацій з нематеріальними активами можуть застосовуватися регістрисинтетичного та аналітичного обліку, затверджені наказами Міністерства фінансівУкраїни від 29 грудня 2000 року № 356 і від 25 червня 2003 року № 422 (длямалих підприємств): журнал 4, відомість 4.1, відомість 4.3, відомість 4-м.
Проведення інвентаризації активів таоформлення її результатів здійснюється в порядку, встановленому Інструкцією поінвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальнихцінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказомМіністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69.
При інвентаризації об’єктів праваінтелектуальної власності їх наявність установлюється за документами, що булипідставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені(тобто, підтверджуються) відповідні права. Зокрема, з метою ідентифікаціїоб’єктів права інтелектуальної власності інвентаризаційна комісіяпересвідчується у наявності та чинності документів, що засвідчуютьправомірність набуття прав власності, прав використання об’єктівінтелектуальної власності — патентів, свідоцтв, дипломів, ліцензій, договорівтощо.
Інвентаризаційною комісією доінвентаризаційного опису, типова форма якого затверджена наказом Міністерствафінансів України від 22 листопада 2004 року № 732, заносяться об’єкти праваінтелектуальної власності, які ідентифіковані (виявлені) під часінвентаризації. Інвентаризаційна комісія повинна перевірити обґрунтованістьоприбуткування нематеріальних активів, тобто, наявність документів, на підставіяких оформлені придбані права, і документів (довідок), що описують сам об’єктнематеріальних активів або порядок його використання (письмовий та/абообразотворчий опис з формулою, креслення, схема, зразок, дискета, аудіо-відеокасета, договори щодо права суб’єкта на об’єкт інтелектуальної власностітощо).
Виявлені в інвентаризаційних описахоб’єкти права інтелектуальної власності як такі, що не відображені вбухгалтерському обліку, заносяться до звіряльної відомості, яка оформлюється упорядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 22 листопада2004 року № 732, а їх вартість визначається у порядку, який відповідно додоручення Кабінету Міністрів України від 20 липня 2005 року повідомляєтьсяФондом державного майна України.
За даними звіряльної відомостіскладається Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальноївласності у складі нематеріальних активів. Бухгалтерська служба на підставізазначеного Акту відкриває Інвентарну картку обліку об’єкта праваінтелектуальної власності у складі нематеріальних активів.
Виходячи із особливостей тривалогофункціонування та поступового спрацювання, умов постійної динаміки відтвореннянематеріальних активів використовуються наступні види оцінки нематеріальнихактивів:
― Первіснавартість нематеріальних активів (ВНМАП) – фактична вартість,представлена в сумі грошових коштів, які підприємство витратило на придбання(створення) нематеріальних активів;
― Залишковавартість нематеріальних активів (ВНМАЗ) – різниця між первісноювартістю та сумою амортизаційних відрахувань;
― Середньорічнавартість нематеріальних активів (ВНМАСР) – сума вартості придбанихпідприємством нематеріальних активів на початок року та їх вартість на кінецьпоточного року і розділена порівну;
― Балансовавартість нематеріальних активів (ВНМАБ) – вартість нематеріальнихактивів, які утримуються на балансі підприємства;
― Ліквідаційнавартість нематеріальних активів (ВНМАЛ) – сума, яку підприємствоочікує отримати при ліквідації нематеріального активу після закінчення строкувикористання з врахуванням витрат, пов’язаних з продажем у разі подальшоїреалізації.[8]
1.3. Міжнародністандарти обліку нематеріальних активів підприємства та їх зв’язок знаціональними стандартами обліку
Облік нематеріальних активів по міжнародним стандартамведеться згідно Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальніактиви». Цей стандарт використовується з 1 липня 1999 року.
Згідно МСБО 38 нематеріальним активом є немонетарний актив,який не має фізичної субстанції, може бути ідентифікованим, утримуєтьсяпідприємством для виробництва або постачання товарів (послуг), для передавання воренду іншим особам або для адміністративних цілей.
Особливістю нематеріальних активів є відсутність фізичноїсубстанції, але вони мають певний матеріальний носій. Наприклад: диск ―матеріальний носій програмного комп’ютерного забезпечення; на папері міститьсяугода про авторські права, свідоцтво, ліцензія, патент та інше. Але фізичнаоснова має вторинний характер.
Ідентифікувати нематеріальний актив можна: по йоговідокремлюваності (підприємство може продати, орендувати, обміняти чирозподілити конкретні економічні вигоди, пов’язані з активом, без втратимайбутніх економічних вигод, що надходять віл інших активів); по наявностіюридичного права; по можливості виділені отримання майбутніх економічних вигодвід активу, серед загальних економічних вигод, що генерує цей актив разом зіншими активами.[9]
До нематеріальних активів належатькомп’ютерне програмне забезпечення, патенти, авторські права, кінофільми, правана іпотечне обслуговування, ліцензії на риболовлю, квоти на імпорт, привілеї,ринкові дослідження, торгові марки тощо.
Нематеріальні активи відображаютьсяв балансі за таких умов:
а) існує імовірність того, щомайбутні економічні вигоди, які відносяться до активу, надходитимуть допідприємства;
б) собівартість активу можнадостовірно оцінити.
Якщо підприємство не отримує(не купує або не створює) нематеріальний актив, але здійснює витрати з метоюотримання майбутніх вигод, то ці витрати відносяться до складу витрат звітногоперіоду.
Прикладом таких витрат є:
а) пов’язані із заснуваннямпідприємства (організаційні витрати) або запуском нової продукції (процесів);
б) на навчання персоналу;
в) на рекламу та або(просування продукції на ринку;
г) на переміщення тареорганізацію підприємства або його частини.
Витрати, не визнанінематеріальними активами та списані на витрати в попередніх звітних періодах (утому числі проміжних), не слід сторнувати та включати до собівартостінематеріальних активів у наступних звітних періодах.
Нематеріальний актив слідпервісно оцінювати за собівартістю. Собівартість нематеріального активускладається з ціни його придбання (включаючи будь-які імпортні мита та податкина придбання, що не відшкодовуються), а також із будь-яких видатків напідготовку активу до використання за призначенням, які безпосередньовідносяться до нього. Будь-які торговельні знижки вираховуються при визначеннісобівартості.
У деяких випадкахнематеріальний актив можна придбати безкоштовно або за номінальну компенсаціюшляхом державного гранта. Це відбувається, коли держава продає чи розподіляєпідприємству нематеріальні активи, такі як ліцензії на роботу радіо- чителестанцій, ліцензії чи квоти на імпорт або права на доступ до інших обмеженихресурсів.
Нематеріальні активи можнаобмінювати на подібні чи неподібні.
Створені самим підприємствомгудвіл, торгові марки (товарні знаки), газетні заголовки, назви видань, списокклієнтури та інші об’єкти, що мають аналогічну субстанцію, не визнаютьсяактивами. Інші нематеріальні активи потребують аналізу процесу їх створення.Такий аналіз передбачає поділ процесу створення нематеріальних активів на двіфази – дослідження та розробки.
МСБО 38 «Нематеріальніактиви» вказує на те, що внутрішньогенерований гудвіл не слід визнавати якактив тому, що він не становить контрольований підприємством ресурс, який можнаідентифікувати та достовірно оцінити за собівартістю.
Якщо підприємство не можевідокремити етап дослідження від етапу розробок внутрішнього проекту длястворення нематеріального активу, воно розглядає видатки на такий проект так,ніби вони були понесені та етапі дослідження.
Прикладами досліджень є:
а) діяльність, спрямована наотримання нових знань;
б) пошук, оцінка та остаточнийвибір застосування результатів дослідження чи інших знань;
в) пошук альтернативи матеріалам,приладам, продуктам, технологіям, системам чи послугам;
г) формулювання, розробка,оцінка та остаточний вибір можливих альтернатив новим чи вдосконаленимматеріалам, приладам, продуктам, технологіям, системам чи послугам.
Прикладами розробок є:
а) проектування,конструювання та випробовування прототипів та моделей перед комерційнимвиробництвом або використанням;
б) проектування інструментів,матриць, ливарних форм та штампів, у яких застосовано нову технологію;
в) проектування,конструювання та функціонування дослідного заводу, який за масштабом не єекономічно доцільним для комерційного виробництва;
г) проектування,конструювання та випробовування обраної і альтернативи для нових чивдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, технологій, систем чи послуг.[10]
Собівартістьвнутрішньогенерованого нематеріального активу складається зі всіх видатків (якіобґрунтовано та послідовно можна прямо віднести або розподілити) на створення,виробництво та підготовку активу до використання за призначенням.
У фінансових звітах слідрозкривати сукупну суму видатків на дослідження та розробки, визнану як витратипротягом періоду.
Кожний вид нематеріальнихактивів відображається в обліку на окремому рахунку.
Систематичний розподіл вартості нематеріальних активів наперіоди, в яких вони приносять прибутки, називають амортизацією.
Суму нематеріального активу,яка амортизується, слід розподіляти на систематичній основі протягом найкращеоціненого строку його корисної експлуатації.
Строк корисної експлуатаціїнематеріального активу, як правило, не перевищує двадцяти років, починаючи здати, коли актив стає придатним для використання. Нематеріальні активи чутливідо технічного старіння. Отже, імовірно, що строк їхньої корисної експлуатаціїбуде коротким і завжди обмеженим. Для нарахування амортизації нематеріальнихактивів використовують прямолінійний метод до того часу поки компанія не доведенеобхідність застосування іншого методу.
Нематеріальний актив слідвиключати з балансу при ліквідації або якщо від його використання та наступноїліквідації майбутньої економічної вигоди не очікується.
Федеральна Податкова СлужбаСША (ФПС) регулює розрахунок оподатковуваного прибутку, оскільки розміроподатковуваного прибутку та прибутку у фінансовій звітності не завждивідповідають один одному.[11]
Інструкція ФедеральноїПодаткової Служби для розрахунку оподатковуваного прибутку дозволяєвикористовувати метод прискореної амортизації.
Спираючись на методприскореної амортизації та принц «піврічної конвенції», інструкції ФедеральноїПодаткової Служби США з розрахунку податку на прибуток диференціюють нормуамортизації для різних груп засобів, при цьому встановлений процент амортизаціїможе змінюватись з року в рік.
Застосування принципу «піврічноїконвенції» дозволяє амортизуватизасоби швидше, ніж за рівномірним методом.
Якщо при розрахунку оподатковуваного прибутку на підприємствівикористовують метод прискореної амортизації при розрахунку бухгалтерськогоприбутку ― метод рівномір амортизації, оподатковуваний прибуток у першіроки може бути меншим, ніж бухгалтерський прибуток. При такій ситуації у фірмивиникають відстрочені податкові зобов'язання, які класифікуються якдовгострокові.
Згідно з МСБО 36 «зменшення корисності активів» слідперіодично оцінювати спроможність нематеріального активу забезпечувати майбутніекономічні вигоди, достатні для відшкодовування балансової вартості цьогоактиву. Сумою відшкодування нематеріального активу є вища з двох оцінок: чистаціна реалізації або теперішня (дисконтова на) вартість очікуваних грошовихнадходжень від використання активу.[12]
2. ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Облікова політика обліку нематеріальних активів напідприємстві
2.2. Бухгалтерськийоблік нематеріальних активів на підприємстві
2.3. Податковийоблік нематеріальних активів на підприємства та його зв’язок з фінансовимобліком
2.4. Організаціяобліку нематеріальних активів підприємства в умовах використання інформаційнихкомп’ютерних систем
3. КОНТРОЛЬ І АУДИТ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Методика перевірки державними контролюючими органами облікунематеріальних активів підприємства
Відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодопідвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» від 27 серпня 2000 р. №1031/2000 контрольно-ревізійна служба має забезпечити суворий контроль завикористанням коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, а такожконтроль за збереженням державного і комунального майнавсіма підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власностіта відомчої належності й підпорядкованості. Головне контрольно-ревізійнеуправління України стає центральним органом виконавчої влади, який забезпечуєреалізацію державної політики у сфері фінансового контролю.
Під час ревізії слід перевірити, чи правильно включенівідповідні витрати підприємства до нематеріальних активів і чи правильно вониоцінені.
Рахунок 12 «Нематеріальні активи» призначений дляобліку та узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів.
До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які немають матеріальної форми й можуть утримуватися підприємством для використаннябільше року (права користування природними ресурсами, майном, права на знакидля товарів і послуг та на об'єкти промислової власності, авторські права,гудвіл та інші нематеріальні активи).
Методологічні засади формування інформації про нематеріальніактиви визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8«Нематеріальні активи».
Ревізор перевіряє, чи достовірно визначено вартістьпридбаного нематеріального активу і яку економічну вигоду від реалізації абовикористання його має підприємство.
Не менш важливо також визначити витрати, пов'язані зрозробкою нематеріального активу. Однак слід мати на увазі, що не визначаютьсяактивом, а підлягають відображенню в складі витрат того звітного періоду, вякому їх було здійснено: витрати на дослідження, на підготовку й перепідготовкукадрів, на рекламу й підвищення репутації підприємства (гудвіл). Придбанінематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісноювартістю.
Коли нематеріальні активи отримано внаслідок об'єднанняпідприємств, то вони оцінюються за їх справедливою вартістю. Ревізор повинентакож з'ясувати, чи правильно здійснюється переоцінка тих нематеріальнихактивів, щодо яких існує активний ринок.
При цьому слід врахувати, що переоцінені первісна вартість тазнос об'єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповіднопервісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінкивизначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, найого залишкову вартість.
Як правило, сума дооцінки залишкової вартості об'єктанематеріальних активів показується у складі додаткового капіталу, а сум уцінки— у складі витрат звітного періоду. При вибутті об'єктів нематеріальнихактивів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок надсумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта включається до складунерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.
Ревізор перевіряє правильність нарахування зносу занематеріальними активами і включення його у витрати виробництва. Зносвідноситься на собівартість продукції (робіт, послуг), сума зносу нараховуєтьсящомісяця за нормами, розрахованими виходячи з первинної вартості нематеріальнихактивів і строку їх корисного використання (але не більше строку діяльностіпідприємства).
Перевіряючи документи щодо нарахування зносу нематеріальнихактивів, треба встановити, чи за всіма об'єктами нематеріальних активівнараховується знос і чи економічно обґрунтовані встановлені норми, якаперіодичність нарахування зносу й наскільки правильно його включено усобівартість продукції.
Ревізор перевіряє також правильність нарахування амортизаціїнематеріальних активів. Згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»нарахування амортизації здійснюється протягом строку їх корисного використання,який встановлює підприємство при визначенні цього об'єкта активом (призарахуванні на баланс), але не більше 20 років. При визначенні строку корисноговикористання об'єкта слід урахувати строки використання подібних активів,моральний знос і правові обмеження щодо строків його використання. Причомуметод амортизації нематеріального активу вибирається підприємством самостійно.Якщо умови отримання майбутніх економічних вигод підприємство не можевизначити, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.Розрахунок амортизації здійснюється згідно з П(С)БО 7 «Основнізасоби».
Розраховуючи вартість, яка амортизується, ліквідаційнувартість нематеріальних активів прирівнюють до нуля, за винятком випадку, колиліквідаційну вартість можна визначити на підставі інформації існуючогоактивного ринку і останній існуватиме наприкінці строку корисного використанняцього об'єкта. Причому нарахування амортизації починається з місяця, наступногоза місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання.
І навпаки, нарахування амортизації припиняється починаючи змісяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу. Метод амортизаціїта термін використання об'єкта може переглядатися наприкінці звітного року,якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активуабо зміни умов отримання економічних вигід.
Таким чином, амортизація нематеріального активунараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації й строкувикористання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.
На завершальній стадії ревізії ревізору слід перевіритиправильність визначення підприємством кінцевого фінансового результату відвибуття нематеріальних активів.
Варто зауважити, що нематеріальний актив може бути списаний збалансу в разі його вибуття чи продажу, безоплатної передачі або неможливостіотримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.
У цьому разі фінансовий результат від вибуття об'єкта нематеріальнихактивів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуваннямнепрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.
3.2. Аудитнематеріальних активів підприємства
Аудиторпри підписанні угоди на проведення аудиту танадання аудиторських послуг, узгоджує свою діяльність та майбутні дії, формуючипрограму проведення аудиту нематеріальних активів.
При укладанні договору тапрограми на проведення перевірки аудитор повинен керуватися Законом України«Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність» від14.09.2006 р. № 140-V,відповідно до якого він може здійснювати аудиторську діяльність в тому разі,якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг враховує необхідний час,належні знання, вміння, кваліфікацію, ступінь відповідальності аудитора дляякісного виконання таких послуг і т. п. В свою чергу, це дасть змогуконтролювати витрачений час на здійснення аудиторської перевірки, йогонормувати та раціонально використовувати.
Разом із тим, сама програма проведення аудиту проектується заокремими стадіями та етапами перевірки, що є взаємопов'язаними між собою ідоповнюють один одного.
Для початку розробляється загальна програма проведення аудитунематеріальних активів (таб. ):
Таблиця
Загальна програма аудиту нематеріальних активів
№: з/п Аудиторські процедури Термін перевірки Виконавець Примітки 1 2 3 4 5 1. Перевірка наявності нематеріальних активів і отримання підтвердження на право власності на всі необоротні матеріальні активи, які зберігаються на підприємстві чи у довірених осіб 2. Перевірка правильності й повноти відображення в обліку нематеріальних активів 3. Перевірка санкціонування операцій із нематеріальними активами 4. Порівняння даних первинного обліку, реєстрів синтетичного й аналітичного обліку нематеріальних активів із даними Головної книги 5. Перевірка правильності й повноти оприбуткування, обліку та вибуття нематеріальних активів 6.Перевірка правильності нарахування амортизації, а саме:
— термінів корисного використання;
— розрахунків сум амортизації;
— спадкоємності облікової політики попередніх періодів
Перевірка даних синтетичного й аналітичного обліку, зносу нематеріальних активів за Головною книгою 8. Визначення правомірності обліку активів у складі нематеріальних 9. Визначення правомірності віднесення об'єктів, які надійшли у звітному періоді, до нематеріальних активів 10. Перевірка правильності визначення фактичної собівартості придбання об'єктів 11. Перевірка правильності відображення в обліку сум сплаченого при придбанні об'єктів ПДВ 12. Перевірка обґрунтованості встановленого строку корисного використання, правильності нарахування норми погашення 13. Перевірка дотримання при розрахунку норми погашення вартості окремих активів, терміну їх дії, передбаченого нормативними актами 14. Визначення правомірності розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку суми вартості нематеріальних активів, які списуються.На основі загальної програми проведення аудиту складаєтьсябільш детальна програма проведення аудиту нематеріальних активів, яка міститьнаступні реквізити: (таб. .)
Таблиця
Програма проведення аудиту нематеріальних активів
Основні етапи проведення аудиту нематеріальних активів Завдання ті цілі аудиту на кожному етапі Методи проведення перевірки, джерела аудиторських доказів Строки перевір-ки та кількість заплано-ваних людино-годинПримітки,
специфічні характеристики виявлені аудитором
ПОПЕРЕДНІЙ Ознайомлення із специфікою діяльності підприємства та його обліковою політикою. Складання плану аудиту Спостереження, опитування, анкетування, дослідження попередніх аудиторських перевірок. Статут підприємства, інвентарні картки, накази тощо БЕЗПОСЕРЕДНІЙПеревірка
за
фактом
Оцінка результатів раніше проведених інвентаризацій, проведення наочної інвентаризації Порівняння даних інвентаризації з даними аналітичного обліку, проведення вибіркової перевірки за участю аудитора (спостереження). Інвентаризаційні матеріали, описи, акти, відомості, картки, інші первинні документиДокументальна
перевірка
Перевірка правильності та повноти оприбуткування нематеріальних активів, їх вибуття, поліпшення, результатів Порівняння даних регістрів обліку з даними Головної книги, перевірка документації щодо витрат, понесених у зв'язку із придбанням, поліпшенням. Перевірка правильності розрахунку ПДВ, орендної плати згідно з орендними договорами, визначення первісної вартості,Документальна
перевірка
переоцінки, оренди, капітальних інвестицій, амортизаційних відрахувань, зносу, кореспонденції рахунків в обліку розрахунку суми уцінки та дооцінки, доцільності обраного методу амортизації. Перевірка наявності документів на право власності на об'єкти нематеріальних активів, відповідності Даних аналітичного та синтетичного обліку. Інвентаризаційні відомості, ліцензій, сертифікати, розрахунки бухгалтерії, акти приймання-передачі, договори оренди, наказ про облікову політику, регістри обліку Заключний Формування розділу аудиторського висновку щодо нематеріальних активів Аналіз та обґрунтування отриманої в процесі аудиторської перевірки інформації. Робочі документи аудитораМетою аудиту операцій з нематеріальними активами єоб’єктивний збір інформації про економічні дії з цими активами, та їх оцінка длявстановлення ступеня відповідності прийнятим нормам податкового ібухгалтерського обліку; та надання результатів перевірки зацікавленимкористувачам.
Аудит нематеріальних активів є невід’ємною частиноюзагального аудиту суб’єкта господарювання.
Метою аудиторської перевірки нематеріальних активів єпідтвердження відповідності облікової політики, методики обліку таоподаткування операцій з нематеріальними активами чинному законодавству тавідповідного відображення в податковому та бухгалтерському обліку і фінансовійзвітності:
― Первісноївартості нематеріальних активів
― Наявністьматеріального носія об’єкту і документів, які підтверджують права нанематеріальний актив
― Строкидії правовстановлюючих документів
― Сумнарахованої амортизації нематеріальних активів
― Операцій,пов’язаних із рухом нематеріальних активів
― Витрат наполіпшення нематеріальних активів
― Результатипереоцінок нематеріальних активів
Завданням аудиту нематеріальних активів є:
― Перевіркатвердження, що нематеріальні активи, відображені у звітності, належатьпідприємству
― Перевіркавідповідності оцінки та класифікації нематеріальних активів згідно П(с)БО 8«Нематеріальні активи»
― Перевіркавідповідності нарахування та відображення зносу нематеріальних активів обранійобліковій політиці
― Перевіркадостовірності відображення залишків нематеріальних активів у звітностіпідприємства
― Встановленняправильності документального оформлення надходження, переміщення, використаннята списання нематеріальних активів
― Оцінкаорганізації синтетичного й аналітичного обліку нематеріальних активів
― Перевіркаправильності нарахування щомісячного зносу нематеріальних активів
― Перевіркадотримання підприємством податкового законодавства щодо операцій пов’язаних зпридбанням, нарахуванням амортизації, вибуттям нематеріальних активів
― Аналізвикористання підприємством нематеріальних активів за часом і потужністю зурахуванням специфіки виробничої діяльності підприємства, якщо це обумовленоукладеним договором
― Встановленняправильності визначення строку корисної експлуатації (використання)нематеріальних активів
― Підтвердженнядостовірності відображення в бухгалтерському первісної та ліквідаційноївартості нематеріальних активів, а також результатів їх переоцінки
― Перевіркадоцільності проведення витрат на поліпшення нематеріальних активів таправильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку понесенихвитрат
― Вивченнязаконності списання нематеріальних активів внаслідок непридатності їх довикористання та правильності проведених операцій по ліквідації нематеріальнихактивів
― Підтвердженнязаконності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського облікуоперацій з нематеріальних активів
У першу чергу аудитор ознайомлюється з обліковою політикоюпідприємства щодо нематеріальних активів. В наказі про облікову політику МПМ«Контакт» розкрита така інформація:
― проспособи оцінки об'єктів нематеріальних активів, придбаних в обмін на інше майно, яке відрізняєтьсявід грошових коштів;
― про змінувартості нематеріальнихактивів, у якійвони прийняті до бухгалтерського обліку (враховуючи випадки поліпшення, доробокі ліквідації);
― проприйняті суб'єктом господарювання строки корисного використання об'єктів нематеріальних активів;
При проведенні аудиту бухгалтерського обліку нематеріальних активів у суб'єкта господарюванняаудитор повинен використовувати такі доказові джерела інформації:
― Первиннідокументи з обліку нематеріальних активів.
― Обліковірегістри синтетичного обліку нематеріальних активів (відомості, журнали, книги).
― РахункиГоловної книги, призначені для обліку нематеріальних активів і їх зносу.
― Бухгалтерськийбаланс звітного періоду.
― Звіт профінансові результати (в частині фінансових результатів від ліквідації, продажу нематеріальних активів і витрат на поліпшення нематеріальних активів, амортизація як елементопераційних витрат).
― Звіт прорух грошових коштів (розділ 2).
― Приміткидо фінансової звітності.
― Фінансовазвітність за попередній період.
― Результатиопитування і анкетування керівництва підприємства з питань збереження,використання, обліку нематеріальних активів.
― Документаціявнутрішнього аудитора з контролю за необоротними активами.
― Відповідіна запит від постачальників, розробників нематеріальних активів.
― Робочідокументи і звіт попереднього аудитора.
― Контракти,угоди про оренду, страхові поліси.
― Кошторисиі плани поліпшень, доробок нематеріальних активів.
― Розрахункиамортизаційних відрахувань по нематеріальним активам.
― Наказ прооблікову політику в частині обліку нематеріальних активів.
Згідно законодавства аудиторпо результатам своєї роботи складає:
― Аудиторськийзвіт про виконану роботу
― Аудиторськийвисновок при здійснені аудиту фінансової звітності.
Аудит нематеріальних активів ділиться на дві частини:
― Фактичнанаявність
― Документальнаперевірка
Перевірка фактичної наявності – це проведення інвентаризаціїнематеріальних активів.
При інвентаризаціїнематеріальних активів слід врахувати наступне:
― перевірканематеріальних активів здійснюється тільки в грошовому (вартісному) вираженні на підставі первинних документів. До останніх відносяться актиприймання-передачі, платіжні документи, ліцензійні угоди, патенти та іншісвідоцтва, що підтверджують факт придбання або створення нематеріальнихактивів;
― перевіряєтьсявідповідність нематеріальних активів вимогам, викладеним в П(С)БО 8;
― визначаєтьсяможливість отримання в майбутньому економічних вигід від використаннянематеріальних активів.
Проведення інвентаризаціїнематеріальних активів починається з визначення правильності віднесення сум, щообліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи», саме до складунематеріальних активів, після чого проводиться перевірка обґрунтованості їхоприбуткування, тобто наявності документів, на підставі яких оформлено придбанімайнові права.
По всіх нематеріальнихактивах перевіряється наявність розпорядчого документу підприємства прозатвердження корисного терміну їх використання; повинна бути встановленанаявність на підприємстві документів з детальним описом кожного нематеріальногоактиву та порядку його використання.
Програмні продуктиперевіряються за їх наявністю на відповідних носіях та експлуатаційною пробою.
В інвентаризаційному описіобов'язково повинно бути зазначено:
― інвентарнийномер об'єкта нематеріального активу;
― йогоназву та стислу характеристику;
― місцезнаходження (експлуатації), тобто назву структурної одиниці підприємства, девикористовується даний інвентарний об'єкт;
― первіснувартість і суму нарахованого зносу;
― строккорисного використання.
При перевірки нематеріальних активів за фактом особливу увагуприділяють попереднім матеріалам інвентаризації, актам інвентаризаціїорендованих нематеріальних активів. Якщо картина виявляється нечіткою тазаплутаною, то провадять вибіркову інвентаризацію під наглядом аудитора.Розбіжності в документальному оформленні наявності та руху нематеріальнихактивів виявляють зіставленням сум, що наведені в аналітичних та синтетичнихдокументах обліку нематеріальних активів (Типові форми № НА-1, № НА-2, № НА-4,Журнал 4 Відомість 4.3, Журнал 5 розділ 1).
Після вивчення фактичної наявності нематеріальних активіваудитор розпочинає документальну перевірку.
1. Перевіркаправильності віднесення активів підприємства до нематеріальних активів.Перевіряються – достатність умов визнання об’єктів нематеріальними активами.
2. Перевіркадостовірності визначення строку корисної експлуатації нематеріальних активів.Перевіряється наявність в Наказі про облікову політику підприємства інформаціїпро строк корисної експлуатації нематеріальних активів, який згідно з вимогамиП(с)БО 8 «Нематеріальні активи» не повинен перевищувати 20-ти років.
3. Перевіркаправильності оприбуткування нематеріальних активів, порівнюючи даних обліку зданими первинних документів.
Для цього аудитору необхідно з’ясувати:
― Шляхинаходження нематеріальних активів на підприємство
― Наявністькомісії по прийняттю та оприбуткуванню активів
― Відповіднідоговори купівлі-продажу
― Чи вірнозазначена первісна вартість в актах приймання-передачі
― Призначенняматеріально-відповідальних осіб та укладання з ними договорів про матеріальнувідповідальність.
Особливу увагу потрібно приділити програмним продуктам, які єна підприємстві, і наявності документів, що підтверджують право на їхвикористання безпосередньо на підприємстві: договір купівлі-продажу, договорударування, державного патенту, ліцензійного узгодження, інші документи, якіпідтверджують право власності. Крім того звіряються дані первинних документів зпридбання об’єкту з платіжними вимогами постачальників, а останні порівнюютьсяз виписками банку.
4. Перевіркаправильності нарахування амортизації нематеріальних активів. Для цього аудиторз’ясовує, чи дотримано обраний в обліковій політиці метод нарахуванняамортизації для нематеріальних активів.
5. Перевіркавідповідності даних аналітичного та синтетичного обліку нематеріальних активів.Звіряються данні в Журналі 4 відомості 4.3 з даними типових форм НА-2«Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності в складінематеріальних активів», НА-4 «Інвентарний опис об’єкта інтелектуальної прававласності в складі нематеріальних активів»; та з даними Головної книги іфінансової звітності.
6. Перевіркаправильності оформлення вибуття об’єктів шляхом порівняння даних з первиннимидокументами. Необхідно з’ясувати причини вибуття об’єктів, звірити з первиннимидокументами факт вибуття. Аудитор повинен ознайомитися зі складом комісії,призначеної керівником підприємства, яка контролює рух і ліквідацію об’єктівнематеріальних активів. Особливу увагу слід приділити нарахуванню ПДВ, як привибутті так і при надходженні нематеріальних активів; наслідків відображенняцих операцій в рахунках доходів та витрат.
7. Перевіркаправильності ведення обліку орендованих об’єктів. При обліку нематеріальнихактивів використовуються договори оренди: ліцензіоні договори на використанняоб’єктів інтелектуальної власності (право використання об’єкту) та франчайзинг(право використовувати нематеріальні активи за оплату. Перевіркоювстановлюється наявність угод на оренду, правильність та обґрунтованість ставокорендної плати, порядок повернення нематеріальних активів орендодавцю. Увипадку оренди земельної ділянки перевіряється договір оренди (суборенди) аботимчасового користування земель із зазначенням реквізитів документа, якийпідтверджує право власності орендодавця на земельну ділянку. Особливо ретельноаудитором перевіряються договори комерційної концесії, укладені підприємствомна предмет передачі в оренду об’єктів інтелектуальної власності (промисловізразки, програмні продукти, бази даних, ноу-хау. тощо). Необхідно перевіритиправильність відображення оренди нематеріальних активів згідно Плану рахунківбухгалтерського обліку.
8. Виявитиможливі порушення, задокументувати, обґрунтувати, зробити необхідні висновки,що надасть змогу підприємству виправити їх.
Дані, отримані в результаті перевірки оформлюються згіднонаведеної нижче таблиці (таб. 3.1.1):
Таблиця 3.1.1
Перевірка руху нематеріальних активів
Номенклатурний номер Найменування основних засобів Зміст операції Напрямок вибуття Дані про рух основних засобів Кореспонденція рахунків Первісна вартість Сума нарахованого зносу дебет кредитВисновки
Нематеріальні активи надають підприємству певні переваги вбізнесі. Але головна проблема з якою зустрічаються їх власники – це оцінка нематеріальних активів. На данийчас на Україні існує інститут оцінки — суб’єкти оціночної діяльності. Іпостановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1185 булозатверджено Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальноївласності». Згідно цього стандарту повинна провадиться незалежна оцінкамайнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ЗаконУкраїни «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ // ГолосУкраїни. — 1993. — 29 травня.
2. ЗаконУкраїни «Про внесення змін і доповнень до статті 10 Закону України «Проаудиторську діяльність»» // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 14. — С. 88.
3. ЗаконУкраїни «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993р. // Голос України. — 1993. — 2 березня.
4. ЗаконУкраїни від 28 грудня 1994р. № 34/94-ВР «Про оподаткування підприємств» уредакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 293/9 7-ВР (зі змінами ідоповненнями) // Бібліотека «Все про бухгалтерський облік». — № 4. — С.476-507.
5. ЗаконУкраїни «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про податок на доданувартість»» від 5 грудня 1997 р. за № 698/97-ВР // Голос України. — 1997. — 25грудня.
6. ЗаконУкраїни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16липня 1999 p. № 996-XIV // Нове діло. 2000. — № 15 (34). — 13-20 жовтня.
7. ЗаконУкраїни «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 № 3792-XII.
8. ЗаконУкраїни «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.93 № 3687-XII.
9. ЗаконУкраїни «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 №3689-XII.
10. П(С)БО 2 — Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 2 «Баланс». Затверджений наказомМіністерства фінансів України від 31.03.1999 р.№ 87.
11. П(С)БО 8- Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи».Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242.
12. П(С)БО 19- Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств»Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. № 163.
13. Національнінормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. — К.: Основа,1999. — 274 с.
14. Наказ 732- Наказ МінфінуУкраїни від 22.11.2004 № 732 «Про затвердження типових форм первинного облікуоб’єктів права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів».
15. Наказ 356– Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356 «Про затвердження Методичнихрекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку».
16. Международныенормативы аудита: Сб. с коммент. — Вып. 5. — М.: Аудит-трейнинг, 1992.
17. 2001 МБФ.Стандарти аудиту та етики. – К.: ТОВ «Паритет-інформ», 2003. – 712 с.
18. Національніположення (стандарти) бухгалтерського обліку: нормативна база. Нова редакція. –Х.: Курсор, 2006 – 278 с.
19. Планрахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування / Уклад. М.Пустовіт. – Х.: Фактор, 2006. – 183 с. – (Серія «Бібліотека законодавства»)
20. БілухаМ.Т. Курс аудиту. — К.: Вища школа: Т-во «Знання», 2000. – 574 с.
21. Бойчик І.М. Економікапідприємства. Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2002.-480 с.
22. БутинецъФ.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с.
23. БутинецьФ.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106«Облік і аудит». — 3-є вид., доп. і перероб. — Житомир: ЖІТІ,2003.-444 с.
24. БутинецьФ.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків,стандарти і кореспонденція рахунків, звітність: Навчальний посібник для студентіввищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». /Заред. проф. Ф.Ф. Бугинця. — 3-є вид. перероб. і доп. — Житомир: ПП«Рута», 2001. -512 с.
25. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник для студентів вузівспеціальності 7.050201 «Менеджмент організацій» та 7.050107 «Економікапідприємств»/ Т.А. Бутинець, Л.В. Чижевська, С.Л. Береза; За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. Житомир: ЖІТІ, 2000. – 672 с.
26. Бухгалтерськийсловник. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ПП «Рута»,2001.-224 с.
27. Бухгалтерськийфінансовий облік. Конспект лекцій: Навчальний посібник для студентів вищихнавчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». / За ред.проф. Ф.Ф. Бутинця. — 2-ге вид. доп. і перероб. — Житомир: ЖІТ1, 2003. — 300 с.
28. Бухгалтерськийфінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищихнавчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — 5-е вид., доп. і перероб.- Житомир: ПП «Рута», 2003. — 724 с.
29. Должанський М. І., Должанський А. М. Бухгалтерський облік вУкраїні з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку:Навчальний посібник. – Л.: Львівський банківський інститут НБУ, 2003. – 494 с.
30. Додж Р.Краткое руководство по стандартам и нормам аудита: Пер. с англ. — М: Финансы истатистика: ЮНИТИ, 1992. — 240 с.
31. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид.2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с., іл.
32. Енциклопедіягосподарських операцій. – Х.: Фактор, 2006. – 992 с.
33. Енциклопедіягосподарських операцій. – Х.: Фактор, 2006. – 992 с.
34. КадурінаЛ.О. Основи аудиту: Навч. посіб. – Краматорськ, ДДМА, 2003. – 195 с.
35. КармайклД.Р., Бенис М. Стандарты и нормы аудита. — М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. — 527 с.
36. КлименкоА. нематеріальні активи: від придбання до ліквідації. – Х.: Фактор, 2005. – 320с.
37. КочергаС.В., Пилипенко К.А, Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальнийпосібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 216 с.
38. КулаковськаЛ.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч. посіб. – К.: Каравела,2004. – 568 с.
39. КулішовВ.В. Основи економічної теорії: Підручник для студентів вищих закладів освіти.– 3-те вид., випр. і доп. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 516 с.
40. Організаціябухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності7.050106 «Облік і аудит» / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М.Шулепова; 2-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 576 с.
41. ПетрикО.А. Аудит: методологія і організація: Монографія. – К., 2003. – 260 с.
42. ПетрикО.А., Фенченко М.Т. Аудит у зарубіжних країнах: Навч.-метод. Посібник длясамостійного вивчення дисципліни / За заг. ред. О.А. Петрик. – К.: КНЕУ, 2002.
43. РомановА.М., Одинцов Б.Є. Автоматизація аудиту. – М.: Аудит, ЮНІТІ 1999. – 336 с.
44. РудницькийВ. Методологія і організація аудиту. — Тернопіль: Економічна думка, 1998. — 192с.
45. СавченкоВ. Аудит використання активів і фінансово-господарських операцій //Бухгалтерський облік і аудит. — 1994. — № 9. — С. 12-15.
46. С.Ф. Голов, В.М.Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади такоментарі. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2001. – 840 с.
47. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. – 4-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 231 с.
48. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник. – 4-те вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2002. –253 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
49. Види таструктура аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність // Вісникподаткової служби України – 2005. – №30. – с. 55-61.
50. ВовченкоТ. Нічого матеріального. // Дебет-Кредит. – 2003. – № 42. – стор.21-25.
51. Голов С.Облік нематеріальних активів за МСБО // Бухгалтерський облік і аудит – 1999. –№7-8 – с. 42-50.
52. ДьяченкоЮ.Н. Касьян О.В. Определение виборки при проведении аудиторской проверки //Економіка. Фінанси. Право. – 2005. – № 6. – с. 34-37.
53. ЗахаркінаІ. Процедури аудиту окремих форм обману (шахрайства). Дії аудитора привиявленні фактів шахрайства. // Бухгалтерський облік і аудит… – 2002. – № 11.– с. 51-52.
54. Зубик С.,Середа О., Колотило О. Виды аудиторских заключений и особенности ихсоставления. // Аудит, ревизия, контроль. – 1998. – № 1. – с. 35-40.
55. КозловА. Робоча таблиця аудитора по оцінці внутрішнього контролю. // Бухгалтерськийоблік і аудит. – 2002. – № 11. – с. 52-53.
56. КруглякБ., Гуменюк А., Аудит основних засобів промислових підприємств: методичнийаспект. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – № 7. – с. 50-58.
57. МіроновД. НМА в податковому бух обліку: Шість особливостей. // Дебет-Кредит. – 2006. –№ 12. – стор.29-33.
58. НашкерськаГ. Оцінка нематеріальних активів. // Бухгалтерський облік та аудит. – 2006. – №11. – стор. 23-30.
59. Оценкаторговых марок // Практика оценки. – 2008. – № 3 (18).
60. ПетрикО., Зотов В. Аудиторська діяльність в Україні: законодавчо-нормативнерегулювання, сучасний стан… // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. — № 11.– с. 59-65.
61. СавченкоВ. Аудит використання активів і фінансово-господарських операцій // Бухгалтерськийоблік і аудит. — 1994. — № 9. — С. 12-15.
62. СаженецС. Организацияаналитического учёта нематериальных активов на предприятиях. // Бухгалтерський облік тааудит. – 2002. – № 7. – стор. 23-27.
63. СлавковаО.П. Особливості проведення аудиту в комп’ютерному середовищі // Економіка АПК.- 2006. — № 3. — с. 45-49.
64. УманцівГ. Внутрішній гудвіл підприємства: економічна природа, проблеми оцінки таобліку. // Бухгалтерський облік та аудит. – 2006. – № 9. –стор. 20-23.