Реферат: Аудит в странах СНГ

Зміст.

Вступ.                                                                                                              2

1. АУДИТ В РОСІЇ.                                                                                          4

1.1.Історична Довідка.                                                                                   4

1.2. Станаудиту.                                                                                               5

1.3.Стандарти                                                                                                   8

1.4.Ринок аудиторських послуг                                                                  9

1.5.Консалтинг                                                                                              11

1.6.Перспективи.                                                                                           11

2. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ                                                  15

3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН                                              17

Завершення.                                                                                            18

Література.                                                                                                19

/>/>/> 

Вступ.

Виникненняаудиту пов’язано з розподілом інтересів тих, хто безпосередньо займаєтьсякеруванням підприємством (адміністрація, менеджери), і тих, хто вкладає гроші вйого діяльність (власники, акціонери, інвестори). Останні не могли і не хотілипокладатися на ту фінансову інформацію, яку подавали керівники і підлеглі їмбухгалтери підприємства. Досить часті банкрутства підприємств, обман з бокуадміністрації підприємства значно підвищували ризик фінансових вкладень.Акціонери хотіли бути впевнені в тому, що їх не обдурюють, що звітність, якаподається адміністрацією, повністю відбиває реальний фінансовий  станпідприємства. Для перевірки правильності фінансової інформації і підтвердженняфінансової звітності запрошувались люди, яким, на думку акціонерів, можна булодовіряти. Головною вимогою до аудитора, були його беззаперечна чесність інезалежність.

Історичноюбатьківщиною аудиту є Англія, де з 1844 року виходить серія законів прокомпанії, відповідно до яких правління акціонерних компаній зобов’язаннізапрошувати не рідше ніж один раз на рік спеціальну людину для перевіркибухгалтерських рахунків і звіту перед акціонерами.

ВРосійській Імперії, до складу якої входили всі теперішні країни СНД, званняаудитора було введене царем Петром І. Посада аудитора вміщувала в себе деякіобов’язки діловода, секретаря і прокурора. Аудиторів в Росії називали присяжнимибухгалтерами. Всі три спроби організації аудиту: в 1889 році, 1912 та 1928,виявились марними.

Вкраїнах СНД, які виникли на терені СРСР, аудиторська діяльність у сучасномувигляді з’явилась порівняно недавно, і в зв’язку з економічними реформами отримуєвсе більше розповсюдження.

Першимиаудиторськими організаціями в колишніх республіках СРСР стали представництва тадочірні підприємства акціонерного товариства "Інаудит", яке булозасновано восени 1987 року. Спочатку аудит проводився на спільних підприємствах,пов’язаних з участю іноземного капіталу, так як зарубіжні партнери вимагалиподання їм  звітності, яка  підтверджена незалежною аудиторською організацією.

Звиникненням нових форм підприємницької діяльності, появою акціонернихтовариств, товариств з обмеженою відповідальністю, комерційних банків та іншихпідприємств сфера застосування аудиту значно розширилась.

Аудиторськіпослуги в країнах СНД пропонує і так звана Велика шістка найбільшихаудиторських фірм світу, до якої входять: Deloitte & Touche, Ernst &Young, Artur Anderson, Price Waterhouse, Cooper & Lybrant, KPMG. Кожна зцих фірм є великою міжнародною групіровкою, фірми-члени якої працюють вбагатьох країнах світу. Всі ці фірми за своєю організаційною структурою являютьсобою партнерства (товариства) з необмеженою відповідальністю. Кожна з груп,яка входить до великої шістки в цілому пропонуюють весь спектр аудиторських іконсультаційних послуг, а окремі фірми, які входять в дану групу можуть матипевну спеціалізацію (податкове консультування і аудит в певній сфері бізнесу таінше).

Аудиторськадіяльність в країнах СНД — в Україні, Російській Федерації, Білорусі,Казахстані, Вірменії, Узбекистані, та інших — розвивається в міру розвиткуринкової економіки, урізноманітнення форм власності капіталу. Аудиторськадіяльність в цих країнах регулюється спеціальним законодавством танормативно-правовими актами з аудиту. Позитивним в розвитку аудиту в країнахСНД є те, що створено координаційний центр з Аудиту за участю певних структурООН, Асоціації аудиторів і бухгалтерів СНД, асоціації аудиторів та бухгалтерівкраїн-учасників. Координаційний центр сприяє розробці методичного забезпеченняаудиту, створенню підручників для підготовки бухгалтерів — аудиторів у вузах,уніфікації навчальних планів для підготовки бакалаврів і магістрів за фахом«економіст з бухгалтерського обліку і аудиту».

У країн СНД загальне соціалістичне минуле і, як наслідокцього, — схожість проблем, що виникають при формуванні ринкових відносин векономіці.  Тому метою нарад даної робочої групи є координація дій організаційі об'єднань бухгалтерів і аудиторів для обміну досвідом.  Такий обмін досвідомграє важливу роль у спільному розвитку, приведенні системи обліку, отже — Аудиту у відповідність із міжнародними стандартами.  Крім того, сьогодні й ублизькому майбутньому повна дезинтегрованність економіки колишніх республікСРСР недоцільна.

Якслідство цього виникає необхідність у єдності систем бухгалтерського обліку іспільної організації і побудови аудиторської справи.

Регламентацією бухгалтерського обліку майже у всіх країнахСНД займаються Міністерства фінансів.  (Крім Казахстану, де разом із Мінфіномпрацює в даному напрямку і Національний комітет по бухгалтерському обліку). Регламентацією аудиторської діяльності займаються: — в Азербайджан — Аудиторськапалата; — у Бєларусі — Аудиторська палата; — у Казахстані — Міністерствофінансів і Національний комітет по Аудиту; — у Молдові — Міністерство фінансіві Асоціація аудиторів; — у Російській федерації — Міністерство фінансів, Центробанк. Росстрахнадзор і Президія Асоціації аудиторів; — в Україні — Аудиторськапалата.

Ліцензування і сертифікацію аудиторів здійснюють:

-    У Республіці Бєларусь.  — Аудиторська палата(Аудиторська палата Республіки Бєларусь входить до складу Кабінету Міністрівкраїни — прим. авт.) 

-    Молдова — Міністерство фінансів (сертифікат«А») і Нацбанк (сертифікат «Б»). 

-    Казахстан.  Міністерство фінансів і Нацбанк.

-    Російська федерація.  Міністерство фінансів,Центробанк.  Росстрахнадзор.

-    Україна.  Аудиторська палата. 

Кваліфікаційні вимоги до аудиторів у країнах СНД восновному схожі.  До відмінностей можна віднести: необов'язковість вищої освіти(Молдова — середнє спеціальне); досвід роботи з фаху бухгалтер, економіст,юрист, помічник аудитора від 3-х років (Азербайджан і Україна) до 5-и років(Бєларусь.  Казахстан, Молдова, Росія).  Громадянство для претендентів насертифікат аудитора обов'язково тільки в Україні.

Усе пізнається в порівнянні, і якщо виходити з приведенихданих, то український аудитор знаходиться сьогодні далеко не в самому гіршомуположенні.  Звичайно, не можна сказати, що в найбільше вигідному.  Наприклад,глава Аудиторської палати Республіки Бєларусь дивується з приводу майбутніх вУкраїні законодавчих обмежень, звуженні сфери додатка обов'язкового Аудиту. Оскільки в Бєларусі Президент Республіки спеціальним Указом доручив КабінетуМіністрів доповнити перелік суб'єктів господарської діяльності, для якихобов'язкова аудиторська перевірка.  (На сьогоднішній день у Бєларусі Аудитобов'язковий тільки для комерційних банків, страхових компаній і іноземнихфірм).  Крім того, і в Парламенті, і в Уряді Бєларусі в даний час відсутніскільки-небудь істотні антиаудиторські настрої.  Аудит у Росії, у відмінностівід України і Бєларусі, розвивається особливим шляхом, у відриві від світовогодосвіду, що призводить до деякої дезорганізації і плутанини.  Наприклад, присутністьу Росії чотирьох фахових об'єднань аудиторів: Асоціація бухгалтерів іаудиторів, Спілка аудиторів, Товариство аудиторів, Російська колегія аудиторіві декількох інституцій по ліцензуванню аудиторів лише ускладнює розвитокросійського Аудиту.

/>1. АУДИТ В РОСІЇ./>1.1. Історична Довідка.

 

З різних причин довго не вдавалосьстворити спеціалізоване законодавство як основу для ауди­торської діяльності.Тільки, у грудні 1993р. Указом Президента Російської Федерації було затвердженоТимчасові правила аудиторської діяльності, які, врешті-решт, майже через сімроків після того як аудит в Росії став одним з видів підприємницької діяльностівизначили «правила гри».

Оцінка якості цих правил буланеоднозначною, проте вони й визначили організаційні основи інституційноїпобудови аудиту, його цілі і завдання. Тимча­сові правила мали значнийпозитивний вплив на подальший розвиток не тільки аудиторської діяль­ності, а івсієї системи ринкових відносин у Росії.

З грудня 1993 р. і до тепер аудиторськадіяльність у Росії розвивається бурхливими тем­пами, збільшується кількістьаудиторських, фірм і атестованих аудиторів, з'являється багато новихпрофесійних періодичних видань, розвивається система професійної підготовкиаудиторів, прак­тично в усіх. адміністративних одиницях Росії створенопрофесійні аудиторські організації.

У 1994 р. було затверджено критеріїобов'яз­кового аудиту, що суттєво розширило кількість організацій, якіпідлягають обов'язковому аудиту, і збільшило попит на аудиторські послуги.

Розробляються правила (стандарти)аудиторської діяльності. У квітні 1996р. Комісія з аудиторської діяльностірозробила і рекомендувала до використання Порядок складанню ауди­торськоговисновку про бухгалтерську звітність. Практично завершено підготовку ще рядуправил (стандартів) з аудиторської діяльності, їх подальше затвердження багатов чому затримується у зв'язку з відсутністю закону про аудиторську діяльність.

Початковий період розвитку аудиту в Росіїза­вершився.

/>1.2. Стан аудиту.

Законодавча база

Тимчасові правила аудиторської діяльності

в Російській Федерації

Указом Президента Російської Федерації«Про аудиторську діяльність в Російській Федерації» від 22 грудня1993 р. № 2263 було затверджено Тимчасові правила аудиторської діяльності вРосійській Федерації (далі — Тимчасові правила). Передбачалось, що Тимчасові правила діятимуть до прийняттязакону, що регулює аудиторську діяльність.

Усі аудитори — фізичні особи повинні;були до 1 жовтня 1994 р. пройти атестацію на право здійснення аудиторськоїдіяльності; юридичні й фізичні особи, що займаються аудиторською діяльністюсамостійно, зобов'язані були до 1 січня 1995 р. одержати відповідні ліцензії.

Проведення аудиторської діяльності безатестації. починаючи з 1 жовтня 1994 р. і без ліцензії,   починаючи з 1 січня1995 р., було заборонено.

Для розробки відповідних документівкоординації робіт з атестації і ліцензування Указом передбачалось створенняКомісії з аудиторської  діяльності при Президенті Російської Федерації. Комісіюне було наділено будь-якими адміністративними повноваженнями, її рользводилась  практично до організації підготовки для Уряду  проектів нормативнихактів і положень, необхідних  для створення умов аудиторської діяльності вРосії.

Тимчасові правила визначають,аудиторську  діяльність як незалежний позавідомчий фінансовий контроль.

Тепер основною метою аудиторської діяль­ностіє встановлення достовірності і бухгалтерської (фінансової) звітностіорганізацій і  відповідності здійснених ними фінансових та господарськихоперацій нормативним актам, чинним в Російській Федерації.

Встановлено, що аудиторська перевіркаможе ї бути1 обов'язковою або ініціативною. Обов'язкова аудиторськаперевірка здійснюється тільки у випадках, прямо встановлених законодавствомРосійської  і Федерації, а ініціативна — за рішенням організації. Крім того,відповідно до Тимчасових правил обов’язкова аудиторська перевірка можепровадитися також за дорученням державних органів.

У Тимчасових правилах визначено«супутні» послуги, які можуть надаватися аудиторами: постанов­ка,відновлення і ведення бухгалтерського (фінан­сового) обліку, складаннядекларацій про доходи бухгалтерську (фінансову) звітність, аналізгосподарсько-фінансової діяльності, оцінка активів і пасивів консультування зпитань фінансового,  «податкового» банківського та іншогогосподарського законодавства Російської Федерації, а також навчання і  наданняінших послуг за профілем своєї діяльний.

Тимчасові правила забороняють займатисяаудиторам будь-якою підприємницькою діяльністю крім визначеної цими правилами.Неважко помітити, що список «супутніх» послуг далеко не повний. Так,очевидно, проведення аудитором консультацій з неросійського господарськогозаконодавства, якщо формально застосовувати Тимчасові правила, може виявитисянезаконним.

Є одне з положень Тимчасових правил, якедосі все ще не працює. Йдеться про так звані перевірки за замовленнямидержавних органів. Процедура запрошення аудитора дуже докладно описується іТимчасовими правилами. Проте досі не встановлено порядок визначення вартостітакого роду перевірок, і ця норма практично не застосовується.

Сама по собі ідея запрошення аудитора дляпроведення робіт за замовленням прокурора, суду або арбітражного суду невикликає заперечень. Проте Тимчасові правила дають змогу органу дізнання іслідчому за умови наявності санкції прокурора, а також прокурору, суду йарбітражному суду дати аудитору «доручення про прове­дення аудиторськоїперевірки організації за умови наявності у виробництві зазначених органів пору­шеної(відновленої виробництвом) кримінальної справи, прийнятої до виробництва(відновленої виробництвом) цивільної справи або справи, підвідомчоїарбітражному суду». Строк проведен­ня аудиторської перевірки за такимдорученням визначається за домовленістю з аудитором і, як правило, не повиненперевищувати двох місяців.

Оплата при проведенні перевірки задоручен­ням органів дізнання, прокурора, слідчого, суду й арбітражного суду. яквизначено в Тимчасових правилах, має здійснюватися попередньо за раху­нокорганізації, яку перевіряють, за ставками, що­року затвердженими УрядомРосійської Федерації з врахуванням середньої ставки оплати, що скла­лася наринку аудиторських послуг. Аудитори ка­тегорично заперечують проти такогоспособу, визначенні вартості їх послуг, оскільки для ба­гатьох аудиторськихфірм, і насамперед великих, де ставки суттєво вищі від середніх, це означаєявно збиткові умови роботи.

Тимчасовими правилами встановлюютьсяпевні обмеження для аудиторів і аудиторських фірм на проведений аудиторськихперевірок. Так, ауди­торська перевірка не може провадитися аудито­рами, якщовони в засновниками, власниками, акціонерами, керівниками та іншими посадовимиособами організації, яку перевіряють, або є із зазначеними особами родичами(батьки, по­дружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також бра­ти, сестри, батькиі діти подружжя). Аудиторські фірми не можуть здійснювати аудиторську пе­ревіркущодо організацій, які є Їх засновниками, власниками, акціонерами, кредиторами,страхуваль­никами, а також щодо яких ці аудиторські фірми є засновниками, власниками,акціонерами. Також за­бороняється провадити аудиторські перевірки в ор­ганізаціях,де цією аудиторською фірмою надавались послуги з відновлення і ведення бухгалтерськогообліку, складання фінансової звітності.

Аудитори можуть самостійно визначатиформи і методи аудиторської перевірки, виходячи з ви­мог нормативних актівРосійської Федерації, а та­кож з конкретних умов договору з організацією абозмісту доручення державного органу.

Результат аудиторської перевірки — висновок аудитора складається з трьох частин — вступної, аналітичної йпідсумкової.

У вступній частині для аудиторської фірмизазначають: юридичну адресу і телефони; поряд­ковий номер, дату видачі й назвуоргану, що ви­дав ліцензію на здійснення аудиторської діяль­ності, а такожстрок дії ліцензії; номер реєстра­ційного свідоцтва; номер розрахунковогорахунку; прізвища, імена і по батькові всіх аудиторів, що брали участь уперевірці; для аудитора, який пра­цює самостійно: прізвище, Ім'я і по батькові,стаж роботи аудитором; дату видачі й назву органу, що видав ліцензію наздійснення аудиторської діяль­ності, а також строк дії ліцензії; номер реєстра­ційногосвідоцтва; номер розрахункового рахунку.

В аналітичній частині вказують: назву ор­ганізаціїі період діяльності її, за який здійснюєть­ся перевірка; результати експертизиорганізації бухгалтерського (фінансового) обліку, складання відповідноїзвітності і стану внутрішнього контро­лю; факти, виявлених у ході аудиторськоїпе­ревірки суттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерськогообліку і складання фінан­сової звітності, що впливають на її достовірністьтакож порушень законодавства Російської Федерації при здійсненнігосподарсько-фінансових операцій, які завдали або можуть завдати шкодиінтересам власників організації, держави і третіх осіб.

Підсумкова частина аудиторського висновкумістить запис про підтвердження достовірності бух­галтерської (фінансової)звітності організації. Тільки підсумкова частина висновку призначена для пу­блікаціїі подання заінтересованим користувачам.

У випадку, якщо організацією-замовником уході проведенні перевірки не усунуто суттєві по­рушення у веденнібухгалтерського (фінансового) обліку, складанні відповідної звітності та додер­жаннізаконодавства Російської Федерації, у підсум­ковій частині аудиторськоговисновку робиться за­пис про неможливість підтвердження достовірностібухгалтерської (фінансової) звітності.

Отже, Тимчасові правила визначають тількидва можливих варіанти: або позитивний, або негативний аудиторський висновок, щозвичайно, не вкла­дається у норми міжнародних стандартів. Не досить чітким єствердження про те, що «позитивний аудиторський висновок може бути тількиза умови усу­нення порушень законодавства», оскільки далеко не всякепорушення закону можна «усунути».

Порядок атестації аудиторів на правоздійснення аудиторської діяльності, формування атестаційних комісій і розмірсплати за проведення атестації, а та­кож порядок одержання ліцензій наздійснення ауди­торської діяльності затверджуються Урядом Росій­ської Федератза поданням Комісії з аудиторської діяльності при Президенті РосійськоїФедерації.

До атестації допускаються особи, що маютьекономічну або юридичну (вищу або середню спеціальну) освіту, а також стажроботи не менш як три роки з останніх п'яти як аудитора, спе­ціалістааудиторської організації, бухгалтера еко­номіста, ревізора, керівникапідприємства, науко­вого працівника або викладача з економічного профілю. Доатестації не допускаються особи за­суджені вироком суду із застосуванняпокарання у вигляді позбавлення права посідати певні посади або займатисяпевною діяльністю у сфері фінансово-господарських відносин протягом відбуттяпокарання і в подальший період до погашення (зняття) судимості в установленомузаконом порядку.

Ліцензії видаються на здійснення:банківського ау­диту, аудиту страхових організацій, аудиту бірж, позабюджетнихфондів та інвестиційних інститутів: за­гального аудиту (аудиту іншихекономічних суб'єктів).

Ліцензії на здійснення аудиторськоїдіяльності мо­жуть бути анульовані тільки органами, які видали їх.

Такі основні положення Тимчасових правил,за якими регулюється аудиторська діяльність у Росії тепер.

/>1.3. Стандарти

У Росії розробка правил (стандартів) зауди­торської діяльності розпочалась більш як два роки тому. Перші дев’ятьпроектів стандартів були розроблені й опубліковані у збірнику «Аудит уРосії» (Видання «Контакт» (ФБК) — НИФИ, 1994. -186 с.). У квітні1996 р. перший стандарт з ауди­торської діяльності — «Порядок підготовкиауди­торського висновку» було схвалено Комісією з аудиторської діяльності.У процесі доробки пере­буває ще рад стандартів.

Проте підготовка і впровадженняаудиторських стандартів відбуваються досить повільно з двох при­чин. По-перше,немає закону з аудиторської діяль­ності, без якого неможлива розробка деякихзагаль­них стандартів, наприклад, стандарту «Принципи аудиту»,оскільки його зміст великою мірою визнача­тиметься положеннями закону.По-друге, немає ор­гану, якому надано право розробляти і затверджува­тистандарти, які б були обов'язковими до застосу­вання. Тепер Комісія заудиторської діяльності за своїм статусом може тільки розробити стандарт ірекомендувати аудиторам застосовувати його. Ре­ально правила і методи роботиаудиторів визнача­ються органами, що видають ліцензії.

Так, Центральний банк випустивінструкцію, що визначає порядок підготовки аудиторських вис­новків за звітамибанків, яка багато в чому відрізняється від аналогічного стандарту, схвале­ногоКомісією з аудиторської діяльності. «Росстрахнадзор» готує своїправила за поданням ре­зультатів аудиту. Отже, вже сьогодні можна розглядати якпевну тенденцію розподіл правил і методів аудиту згідно з його видами:загальний (фондів і бірж), банківський і страховий.

Негативні наслідки такого становищаочевидні. У майбутньому законі необхідно обов'язково ви­ключити можливістьзастосування різних стан­дартів при проведенні аудиту різних типів ор­ганізацій.Стандарти аудиту повинні бути єдиними і грунтуватися на міжнароднихаудиторських стан­дартах. Інакше можливе абсолютне домінування на російськомуринку аудиторських послуг міжна­родних аудиторських фірм або, що набагатогірше, російським підприємствам буде значно утруднений вихід на міжнародніфінансові ринки.

/>1.4. Ринок аудиторських послуг

Постійне зростання попиту на аудиторськіпо­слуги в Росії визначається двома основними фак­торами: розвиткомгосподарського законодавства і розвитком ринку як такого. В перші роки розви­токаудиту визначається наявністю в нормативних актах вимоги проведення аудиту дляСП, банків, страхових організацій, представництв іноземних фірм. І цей етапзакінчився з прийняттям Тимчасових правил. З 1994р. багато які підприємствапочали розглядати аудит не тільки як обов'язок, визначений законодавче, а й якпотребу і необхідність. Набутий досвід роботи в умовах ринку, вірніше, в умовахвідсутності централізованого управління, підказує, що дешевше користуватисяпослугами професіоналів, ніж розплачуватися за свої помилки.

Особливо великі ризики російських під­приємств, пов'язані з нечітким, що швидко змінюється, господарським законодавством, утому числі податковим. Тому аудиторські послуги багато в чому асоціюються у нихіз захистом від цих ризиків. Багато які великі російські під­приємства вжеознайомились на практиці з діями податкових органів. І тепер наявність ауди­торськоговисновку, що підтверджує достовірність фінансового звіту, багато в чому є дляпід­приємства гарантією відсутності претензій з боку державних органів ізсплати податків І відсутності інших порушень законодавства у звітному періоді.

Коло користувачів фінансової звітності,ана­логічно тому, що є в країнах з розвиненою ринко­вою економікою, ще тількиформується в Росії.

Тут доречно зазначити роль міжнароднихаудиторських і консультаційних фірм, що працюють на російському ринку. Дуже важливо, що саме діяльністьміжнародних аудиторських і консалтингових фірм серйозно вплинула і продовжуєбезперечно вплива­ти на розвиток аудиту і консалтингу в Росії.

Відмінні стартові умови для роботиміжнарод­них аудиторських і консалтингових фірм в Росії було створено внаслідок реалізації багатьох про­ектів, щофінансуються за рахунок коштів міжна­родних організацій.

Міжнародні аудиторські фірми в Росіїпрацю­ють із «своїми» клієнтами — транснаціональними компаніями, щоприйшли а Росію, а також з вели­кими російськими підприємствами. Останні, якправило, є одержувачами іноземних кредитів, і ауди­торський висновок,підготовлений на основі міжна­родних аудиторських стандартів, служить їмнеобхідною «перепусткою» у світ міжнародних фінансів.

Інтелектуальний і фінансовий потенціалміж­народних і національних аудиторських фірм незіставні. В дійсності вонипрацюють у певному ро­зумінні на різних поверхах російської економіки. Протенайбільші національні аудиторські фірми у чомусь починають конкурувати в Росіїз фірмами «великої шістки». За деякими даними, окремі міжнародніаудиторські фірми відчувають серйозні труднощі, пов'язані із занадто великоюорієнта­цією на проекти, що фінансуються за рахунок міжнародних організацій,надлишковою концент­рацією на обслуговуванні «своїх» зарубіжнихклієнтів і недооцінкою національного сектора еко­номіки, помилками у кадровійполітиці з росій­ським персоналом.

Великі російські комерційні банкикористують­ся послугами міжнародних аудиторських фірм, очевидно, не без підставвважаючи, що це їм до­поможе підтвердити свою надійність і солідність пе­редклієнтами не тільки в Росії, а й за її межами.

Дуже часто останнім часом найбільшіросійські підприємства прагнуть користуватися одночасно послугами міжнародних інаціональних аудиторських фірм. Перші виконують аудит І відкри­вають,підприємству виходи на міжнародні ринки. другі ж працюють як бухгалтерські йподаткові консультанти і знижують ризики підприємства за претензіями з бокудержавних органів.

З введенням Положення про атестацію ауди­торіввиникла одна проблема, яка спершу була не дуже помітною на ринку аудиторськихпослуг. З'явилось багато аудиторів, які дають позитивний аудиторський висновок,практично не проводячи аудит. По-перше, це пов'язано з відсутністю на багатьохпідприємствах реального власника, яко­му необхідна об'єктивна інформація профінансо­ве становище підприємства. Реальний власник багатьох підприємств уРосії — керівництво цихпідприємств, яке не вбачає потреби в розкритті фінансової інформації длязовнішніх користувачів. По-друге, немає офіційних стандартів, що регу­люютьпроведення аудиторських перевірок. Тому немає ^ критеріїв для оцінки необхіднихобсягів робіт, які повинен виконати аудитор, щоб зібрати достатні свідчення дляформування думки про до­стовірність і правильність фінансової звітності.

Отже, з одного боку. в Росії ще несформувався Інститут власників і зовнішніх користувачів фінансо­вої звітності,а з другого — аудиторам необхідно розробити професійні стандарти, за якимиможна було б об'єктивно оцінювати якість їхньої роботи.

/>1.5. Консалтинг

Управлінське консультування в Росії — най­меншерозвинений напрям, а, отже, і найбільш перспективний. Поки ще не можна сказати,що настає час управлінського консультування, проте, що такий час скоро настане,можна стверджувати з достатньою певністю. Практично закінчилась приватизація.На багатьох підприємствах а Росії з'явився реальний власник, який хоче створитиефективні механізми з контролю й управління своєю власністю. Він безперечнозахоче підвищи­ти ефективність роботи підприємства, його при­бутковість, економічністьтощо. Це велике поле діяльності для аудиторських і консалтингових фірм, і тут,на думку деяких експертів, переваги порівняно з міжнародними фірмами матимутьнаціональні фірми, які краще знають конкретні проблеми своїх клієнтів. До тогож і середня вартість послуг відіграватиме не останню роль при виборіконсультантів.

/>1.6. Перспективи.

Комісією з аудиторської діяльності приПрези­денті Російської Федерації розроблено проект Закону «Про аудиторськудіяльність», який за по­становою Уряду Російської Федерації мав бутиподаний Президенту Російської федерації до 1 січня 1996 р. Проект розроблявся вдва етапна на першому етапі проект розроблявся групою спеціалістів з аудиту уРаді з аудиту, на другому етапі він був практично повністю перероблений згідноз пропозиціями державних служб, що відповідають за організацію атестації йліцензу­вання аудиторів та інших державних органів, представлених в Комісії заудиторської діяль­ності.

Згідно з чинною процедурою проект Законуможе бути переданий Президенту Російської Фе­дерації тільки після погодження івізування чотир­ма відомствами: Верховним Судом, Вищим ар­бітражним судом,Генеральною Прокуратурою і Міністерством юстиції російської федерації. У травні проект Закону передано цимвідомствам для остаточного розгляду і візування.

Велика вірогідність, що Міністерствоюстиції не завізує Закон, оскільки, на його думку, він має передбачатипроведення аудиторських перевірок за замовленнями правоохоронних органів. У цьо­мувипадку, на думку міністерства, Закон повинен зобов'язувати аудитора провадитиперевірки. Цей проект Закону такого обов'язку для аудиторів не передбачає, узв'язку з цим можна передбачити, що Закон найближчим часом навряд чи потрапитьдо Президента, а рухатиметься ще тривалий час між різними урядовими структурами.

Процедура затвердження Закону триває-розгляд Президентом Російської Федерації, Дер­жавною Думою, Радою Федерації.Тому за найбільш оптимістичними оцінками Закон буде прийнято не раніше, ніж учервні 1996р., а його остаточна версія суттєво відрізнятиметься від по­чатковоговаріанта.

Проте у будь-якому випадку цікавими єаналіз проекту Закону, розробленого Комісією з ауди­торської діяльності, і йогозіставлення з нині дію­чими Тимчасовими правилами, що регулюють аудиторськудіяльність. Ця версія Закону багато в чому відображає стан аудиту і розумінняйого суті тепер, у тому числі різними державними відом­ствами: Міністерствомфінансів, Центральним банком, «Росстрахнадзором» та ін.

У проекті Закону аудиторська діяльністьвизна­чається як підприємницька діяльність аудиторів, що працюютьіндивідуально, й аудиторських ор­ганізацій, Власне аудит розглядається як неза­лежнаперевірка документів бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності. Як і вТимчасо­вих правилах. Закон визначає,  що аудит поділяється на обов'язковий іініціативний.

Мета аудиту — встановлення достовірностібух­галтерської звітності осіб, що підлягають аудиту, і відповідностіздійснених ними фінансових опера­цій нормам законодавства Російської Федерації.

На відміну вій Тимчасових правил упроекті Зако­ну подано поняття достовірності бухгалтерської звіт­ності. Піддостовірністю розуміють такий ступінь точності даних звітності, яка дає змогукомпетент­ному користувачу звітності робити на її основі пра­вильні висновкипро результати фінансово-госпо­дарської діяльності суб'єктів, що підлягаютьаудиту, і приймати рішення, які грунтуються на цих висновках.

У проекті досить докладно визначено, якісу­путні аудиту послуги можуть надавати аудитори. Це досить важливо, оскількиніякі інші послуги не можуть розглядатися як аудиторська діяльність. Вонивключають: постановку, відновлення і ве­дення бухгалтерського обліку, а також складаннябухгалтерської звітності; податкове планування і розрахунок  податків;  аналіз  фінансово-гос­подарської діяльності; консультант з питань бух­галтерськогообліку, економіки, фінансів, податків і управління; надання юридичних послуг угалузі підприємницької діяльності; навчання бухгал­терському обліку, економікиі фінансам, аудиту.

Слід зазначити, що коло послуг доситьобмеже­не, проте можна надавати й інші послуги «за профі­лем аудиторськоїдіяльності». На практиці це озна­чає, що через певний час після прийняттяЗакону, можливо, буде затверджено розширений список «ау­диторськихпослуг». Наприклад, він може поповни­тись видавничою діяльністю завідповідним профілем.

Проектом Закону визначено основні принци­пиаудиторської діяльності: незалежність, про­фесіоналізм, додержанняконфіденційності й етичних норм.

Деякі принципи більш докладнороз'яснюються безпосередньо у тексті проекту, для інших є відповідне посиланнядо аудиторських стандартів. Зокрема, принцип незалежності досить докладновикладено у проекті, проте його формулювання фак­тично ідентичне тому, що є уТимчасових правилах.

Разом з тим проектом передбачається, щоокремі сторони аудиторської діяльності регулюва­тимуться спеціальними правилами(стандартами). Так, прийоми і методи аудиторської діяльності ре­гулюватимутьсяв правилах (стандартах), обов'яз­кових до застосування.

На жаль, у проекті Закону аудит, як і уТимчасо­вих правилах, поділяється на чотири види: аудит банків та іншихкредитних організацій (банківський аудит); аудит страховик організацій ітовариств взаємного страхування (страховий аудит}; аудит бірж, позабюджетнихфондів і інвестиційних інститутів; ау­дит інших юридичних і фізичних осіб, щозаймають­ся підприємницькою діяльністю (загальний аудит).

Розробка і затвердження етичних норм по­ведінкиаудитора, а також заходів суспільного впливу за їх порушення покладено наЗагальне російське об'єднання аудиторів.

У проекті Закону передбачено, щоздійснення аудиторської діяльності регулюється також пра­вилами (стандартами)аудиторської діяльності.

У проекті Закону визначено, що правила(стан­дарти) розробляються центральними атестаційно-ліцензійними комісіямиМіністерства фінансів, Центрального банку, «Росстрахнадзором» спільноз Загальноросійським об'єднанням аудиторів з врахуванням спеціалізації осіб, щоздійснюють аудит. Правила ж затверджуються Комісією з аудиторської діяльностіпри Уряді Російської Фе­дерації. Це може. як показує практика, привести дорозробки чотирьох різних наборів стандартів згідно з кількістю видів спеціалізаціїаудиторів. «Творчість» відомств може створити велику неуз­годженістьу стандартах за видами аудиту, що врешті-решт може призвести до непорівнянностірезультатів аудиту для різних організацій.

Дуже важливим і позитивним моментомпроекту є визначення результату аудиторської перевірки як висловлювання думкиособи, що провадить аудит, про правильність ведення і достовірності бух­галтерськоїзвітності особи, що підлягає аудиту.

Проектом Закону підкреслюється потребавве­дення спеціальних стандартів, що регламентують порядок документуванняаудиторської перевірки. Підсумкові документи з перевірки — це ауди­торськийзвіт і аудиторський висновок. Ауди­торський звіт адресується керівникам і (або)власникам особи, що підлягає аудиту, і містить вичерпну інформацію про хідаудиторської пе­ревірки, виявлені відхилення від установленого порядку веденнябухгалтерського обліку, суттєві порушення підготовки бухгалтерської звітності,а також інші відомості, одержані у ході перевірки і передбачені договором напроведення аудиту. Аудиторський висновок призначений для будь-яких користувачівбухгалтерської звітності особи, що підлягає аудиту, і містить думку аудиторапро достовірність бухгалтерської звітності й відповідності порядку  веденнябухгалтерського обліку вимогам, установленим нормами актів законодавства,чинних у Російській федерації. Проект Закону передбачає кримінальнувідповідальність за підготовку явно неправдивих аудиторського виснов­ку йаудиторського звіту. При цьому розглядається відповідальність за підготовку явнонеправдивого позитивного аудиторського висновку, хоча теоре­тично можливівипадки видачі й явно неправдивого негативного аудиторського висновку.

Як і в Тимчасових правилах, у проектіЗакону пе­редбачено, що аудиторською діяльністю можуть займатися фізичні особий аудиторські організації. Фізична особа мас бути зареєстрована як індивіду­альнийпідприємець. Аудиторською організацію може бути комерційна організація, щоздійснює винятково аудиторську діяльність і має будь-яку ор­ганізаційно-правовуформу, передбачену Законом за винятком відкритого акціонерного товариства.

Аудиторські організації можутьздійснювати    свою діяльність тільки при додержанні таких   обов'язкових умов:

-    атестованимаудиторам, які є громадянами Російської Федерації, і (або) аудиторськиморганізаціям, що одержали ліцензії й створені без участі (прямої або непрямої)іноземних громадян, осіб без громадянства й іноземних юридичних осіб, повинноналежати більш як половина голосів, які враховуються при прийнятті рішеньорганами управління аудиторської організації;

-    у штаті аудиторськоїорганізації повинно бути не менш ніж два атестованих аудитори, що постійнопрацюють у ній і мають аудиторську спеціалізацію, яка відповідає профілюодержаної цією організацією   ліцензії на право здійснення аудиторськоїдіяльності.

Отже, у проекті Закону стверджуєтьсяпріоритет російського громадянства при створенні ауди­торських організацій.Щодо вимоги, згідно з якою  для одержання відповідної ліцензії необхідно мати в аудиторській організації щонайменше два  атестованих аудитори за необхідноюспеціальністю, то вона в надто нелогічною і непослідовною. Цей же проект Законупередбачає видачу  ліцензії одному атестованому аудитору, якщо він  зареєстрований як індивідуальний підприємець.

Важливо зазначити, що проектом Законупередбачаються два нових моменти порівняно з чинним порядком, По-перше,передбачається обмежена матеріальна відповідальність аудиторів. Так. розмірвідшкодування визначається у межах збитків у вигляді реального збитку,завданого особі, що підлягає аудиту без врахування втраче­ної вигоди. При цьомумаксимальна сума реаль­ного збитку, що підлягає відшкодуванню, не можеперевищувати трикратного розміру оплати послуг особи, що здійснювала аудит. І,по-друге, вво­диться обов'язкове страхування цивільно-пра­вовоївідповідальності аудиторів. Остання вимога, якщо цей проект буде прийнято,набуде чинності тільки з моменту визначення видів, умов і порядку проведенняобов'язкового страхування аудиторів відповідним федеральним законом.

Порядок атестації на право здійсненняаудиторської діяльності та ліцензування цієї діяльності передбачений у проектіЗакону, практично ідентичний діючому.

Заслуговує на увагу  зміна вимог до осіб,яких допускають до атестації. Так, до атестації передбачається допускати дієздатнихгромадян Росій­ської Федерації, іноземних громадян і осіб без громадянства, якімають вищу або середню спе­ціальну освіту за спеціалізацією, пов'язаною збухгалтерським обліком,  фінансово-господар­ською діяльністю або аудитом. Отже,спеціалісти з юридичною освітою вже не зможуть одержувати атестат аудитора, Нажаль, незважаючи на чис­ленні побажання, як і раніше тільки спеціалісти зекономічною освітою матимуть право складати атестаційні іспити.

Вимоги до стажу роботи тих, когоатестують, відповідають діючим, проте передбачається сут­тєво посилити вимогищодо відповідності виду практичної діяльності профільної спеціальності, так,щоб претендувати на те, щоб стати атесто­ваним у галузі банківського аудиту,необхідно ма­ти стаж практичної роботи за профільною спе­ціальністю не менш ніжтри роки з останніх п'яти, що передували зверненню за одержаннямкваліфікаційного атестата аудитора.

У проекті суттєво змінюються статус іроль. Комісії з аудиторської діяльності. Вона діятиме при Уряді РосійськоїФедерації і складатиметься з 14 членів і голови. Сім членів Комісії та їїголова -представляють федеральні органи державної вла­ди (серед них вобов'язковому пороку представ­ники Міністерства фінансів, Центрального банку іРосстрахнадзора); інші сім членів, що представляють інтересиЗагальноросійського об'єднання аудиторів, включаються до складу Комісії згідноз рішенням органу управління цього об'єднання.

На жаль, серед переліку завдань, щовирішує Комісія, немає завдання контролю за додержан­ням чинного законодавстварегулювання у галузі аудиторської діяльності.

Слід звернути увагу на надзвичайно широкіправа атестаційно-ліцензійних комісій, що надає проект Закону, Так,атестаційно-ліцензійні комісії зможуть контролювати якість аудиторських пере­вірок,а також здійснювати переперевірки. Це призведе до збільшення чисельностідержавного апарату, оскільки виникне потреба створення при кожнійатестаційно-ліцензійній комісії підрозділів Із суттєвою кількістювисококваліфікованих спеціалістів, що сьогодні абсолютно нереально.

На закінчення слід зазначити, що на етапіпро­ходження проекту Закону у Державній Думі не­обхідно створити групуавторитетних експертів, які зможуть доопрацювати Закон, щоб він найбільшоюмірою сприяв створенню нормально­го ринкового механізму і максимально б врахову­вавсвітовий досвід створення інституту аудиту. В зв'язку з останнім бажана участьміжнародних експертів при доопрацюванні цього проекту Закону.

/>2. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ

Закон Республіки Білорусь «Проаудиторську діяльність» було прийнято у листопаді 1994 р.

Законом аудиторська діяльність (аудит)визна­чається як «незалежна перевірка аудиторами і аудиторськимиорганізаціями бухгалтерської (фінансової звітності та інших документівсуб'єктів господарювання з метою оцінки достовірності та відповідностіздійснених фінансових і госпо­дарських операцій законодавству РеспублікиБілорусь, спрямована на захист інтересів влас­ників, надання допомоги суб'єктамгосподарювання, і  сприяння їм у правильності розрахунків з бюджетом і впіднесенні ефективності їх діяльності».    

Отже, в Білорусі аудиторська діяльність іауди­торська перевірка — синоніми. Проте саме поняття аудиторської перевіркизначно розширено.

Так, у процесі проведення аудиту аудиторзобов'язаний дати висновок про стан і зміст річної бухгалтерської (фінансової)звітності; про достовірність    і повноту річного балансу; про «потенційніможли­вості суб'єктів господарювання з приймання інве­стицій і участі вздійсненні інноваційних проектів».

Аудиторська перевірка повинна також провадитисяперед «вибором підприємств при визначенні учасників інноваційних проектів,при цільовому використанні кредитних ресурсів та інвестицій; при перевірцісвоєчасності й повноти формування статутного капіталу; при перевірціфінансового становища емітентів цінних паперів; при відчуженні майна державнихпідприємств, при здаванні майна державних підприємств в оренду в процесіприватизації в разі визнання неплатоспроможними або банкрутами суб'єктівгосподарювання.

Список інших аудиторських послуг, щовизна­чається Законом, аналогічний російському.

Законом визначено поняття зовнішнього івнутрішнього аудиту. Зовнішній аудит — неза­лежна форма аудиту, внутрішній — внутрішня форма контролю.

Як і в інших країнах СНД в Білорусі аудитподіляється на обов'язковий і ініціативний. Обов'яз­кова аудиторська перевіркапровадиться у випадках, установлених законодавством, ініціативна — за рішеннямсуб’єктів господарювання або власника.

До атестації на право займатисяаудиторською діяльністю допускаються особи, що мають вищу економічну абоюридичну освіту, а також стаж ро­боти за спеціальністю не менш як п'ять років.Іно­земні громадяни можуть нарівні з громадянами Білорусі одержувати атестат ізайматися ауди­торською діяльністю.

Керівництво і розробку спеціальнихпрофесій­них стандартів з аудиторської діяльності в Рес­публіці здійснюєАудиторська палата. Передбаче­но обов'язкове членство в Аудиторській палаті.Усі аудитори й аудиторські організації зобов'язані бути членами Аудиторськоїпалати.

Аудиторська палата об'єднує аудиторів наоснові обов'язкового членства і фінансується за рахунок обов'язкових членськихвнесків. Порядок внесення внесків та їхні розміри визначаються керівним органомАудиторської палати. Рішення Аудиторської палати обов'язкові для аудиторів іаудиторських організацій.

Для досягнення професійних цілей ізахисту своїх інтересів аудитори можуть створювати гро­мадські професійніоб'єднання.

У Білорусі організація аудиторськоїдіяльності, порядок атестації спеціалістів і видача їм ліцензій на правозайняття аудиторською діяльністю, ліцензу­вання аудиторських організацій,ведення державного реєстру аудиторів І аудиторських організацій та інші питанняаудиту е компетенцією Кабінету Міністрів.

/>3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН

Закон Республіки Казахстан „Про аудиторськудіяльність“ було прийнято в жовтні 1993 р.

У Законі розділено поняття аудиту й ауди­торськоїдіяльності.

Закон визначає аудит як перевірку бухгал­терськоїзвітності, обліку первинних документів та іншої інформації профінансово-господарську діяльність господарюючих суб'єктів з метою виз­наченнядостовірності їх звітності, обліку, повноти і відповідності чинномузаконодавству і вста­новленим нормативам.

Під аудиторською діяльністю розуміють під­приємницькудіяльність у вигляді організаційного і методичного забезпечення аудиту,практичного виконання аудиторських перевірок і надання інших аудиторськихпослуг.

Перелік „супутніх“ послуг дещовідрізняється від переліків аналогічних послуг в інших країнах СНД. До іншихаудиторських послуг відносять: експертизу, консультації з питаньфінансово-господарської діяльності, бухгалтерського обліку фінансів,оподаткування, права, банківської і страхової справи, екології, правильноїорганізації виробництва, маркетингу, проведення аналізу і прогнозуванняфінансового становища.

У Казахстані дозволяється діяльністьіноземних аудиторів, Іноземні аудитори і фірми повинні одер­жати вустановленому порядку дозвіл від Кваліфіка­ційної комісії на право зайняттяаудиторською діяльністю на території Республіки Казахстан. Підприємства маютьправо залучати зарубіжних аудиторів і аудиторські фірми для проведення пе­ревіркифінансово-господарської діяльності.

Особливістю в введення у Закон статусу по­мічникааудитора. Помічник аудитора — це особа з вищою або середньою спеціальною освітою.Він не користується правом підпису аудиторського висновку, експертноговисновку, довідки або іншого офіційного документа про проведення аудиту.Взаємовідносини аудитора і помічника, обсяг робіт, які виконує помічник, оплатапраці та інші питання, що стосуються його діяльності, визна­чаються чиннимзаконодавством і взаємного угодою. Час роботи як помічника аудитора включаєтьсяв стаж роботи, необхідний для одержання свідоцтва на право зайняттяаудиторською діяльністю.

У Законі не визначається зміст аудиторськоговисновку, а є посилання до відповідних стандартів.

Атестацій аудиторів у Казахстаніздійснюється Кваліфікаційною комісією.

До атестації допускаються особи, що маютьвищу або середню спеціальну освіту, а також досвід еко­номічної, фінансової, обліково-аналітичної,кон­трольно-ревізійної або правової роботи.

Кваліфікаційне свідоцтво видаєтьсястроком на п'ять років.

Атестація претендентів, у тому числі іінозем­них, що бажають займатися аудиторською діяль­ністю, здійснюєтьсяКваліфікаційною комісією при. Міністерстві фінансів  Республіки  Казахстан.Кваліфікаційна комісія формується з однакової кількості представників аудиторіві працівників державних органів строком на п’ять років.

Суперечності, що виникають між аудиторами(аудиторськими фірмами) та їхніми замовниками, мо­жуть вирішуватися судом абоПалатою аудиторів Рес­публіки Казахстан, якщо це передбачено в договорі.

Відповідальність аудиторів і аудиторськихфірм за.кваліфіковане й якісне виконання своїх обов’язків визначаєтьсязаконодавством і договором. Матеріальна відповідальність аудиторів іаудиторських фірм у зв’язку із завданням збитків замовнику внаслідок неякісногопроведення аудиту повинна передбачатися в договорі.

Як випливає з тексту Закону, аудиторськіфірми і аудитори повинні застрахувати свою матеріальну відповідальність, протецей механізм у Законі не визначено.

Палата аудиторів — громадське об’єднанняаудиторських фірм, окремих аудиторів Казахстану та інших держав.

Інші Положення Закону в основномузбігаються з основними положеннями аналогічних актів інших країн СНД.

/>/>/>Завершення.

З переходом до ринкових відносин в економіці країн СНДвиникли нові проблеми і потреби, обумовлені появою нових спеціальностей і новихтеоретичних і практичних дисциплін, в тому числі і аудиторського контролю.

Сам аудиторський контроль важко віднести донововведень  ринкових відносин, але новим є поява незалежного контролю, якийзабезпечує реалізацію практичної суспільної необхідності — підтвердженнядостовірності фінансової інформації про діяльність економічних суб’єктів вінтересах користувачів цієї інформації. Новим є те, що незалежний аудиторськийконтроль — це підприємницька діяльність, здійснюється  на комерційній основі зарахунок економічних суб’єктів, що перевіряються.

Фактично процес створення незалежного аудиторськогоконтролю продовжується в країнах СНД вже досить довгий термін, але попереду щевелика робота по підготовці, атестації та ліцензування кваліфікованих кадріваудиту, які б відповідали своїм рівнем кваліфікації світовому рівню.

Не викликає сумнівів, що розвиток аудиторськоїдіяльності в країнах СНД, затвердження нормативно-законодавчої бази істандартів аудиту буде проходити безперервно, разом з вдосконаленням іншихекономічних інститутів та економіки в цілому.

/>/> Література.

1.  “Про аудиторськудіяльність у Російській Федерації”.  Указ Президента РФ від 22.12.93 р. №2263. 

2.  Аудит у Росії. Законодавство.  Стандарти.  — М.: Вид-во “Инвест Фонд”, 1994 — 192 с. 

3.  Білуха М.Т. „КурсАудита“ підручник.  — К.: Вища шк. — Знання, 1998.  — 574 с.

4.  Додж Р. Посібник ізстандартів і норм Аудита: Пер.  с англ.; передмова С.А. Стукова.  — М.: Фінансиі статистика; ЮНИТИ, 1992.  — 240 с. 

5.  Робертсон Дж. Аудит. Перекл. з англ. — М.: KPMG, Аудиторська фірма ”Контакт”, 1993.  — 496 с. 

6.  Сопко В.В. „Аудит вкраїнах співдружності незалежних держав“ — Ж.: „Бухгалтерський облікі аудит“ №8 1996 рік Ст. 4-12.

7.  Тимчасові правилааудиторської діяльності в Російській Федерації.  Затверджені Указом ПрезидентаРФ від 22.12.93 р. №2263. 

8.   Цивільний кодекс РФ.  — М., 1994. 

9.  Шеремент А.Д., Суйц В.П.Аудит: Навчальний посібник.  — М.: ИНФА-М, 1995 — 240 с.