Реферат: Характеристика родин української чорно–рябої молочної породи в ВАТ "Горохівський бурякорадгосп" Горохівського району Волинської області

Міністерство аграрної політики України

Кафедраскотарства і конярства

Дипломна робота

Характеристика родинукраїнської чорно–рябої молочної породи в ВАТ “Горохівський буряко — радгосп”Горохівського району Волинської області

Науковийкерівник:

Консультанти:

.

Львів-2010

Зміст

Вступ

1 Огляд літератури

1.1 Походженняі поширення української чорно – рябої молочної породи в Україні

1.2 Екстер’єр і конституція

1.3 Молочна продуктивність

2 Характеристикагосподарства

2.1 Місце знаходження, природно — кліматичніумови.

2.2 Виробнича структура ігосподарсько – економічна діяльність

3 Матеріалта методика дослідження

4 Власнідослідження

4.1 Характеристикастада великої рогатої худоби ВАТ “ Горохівського бурякорадгоспу ”

4.2.Екстер’єркорів різних родин української чорно – рябої молочноїпороди в розрізі родин.

4.3 Молочнапродуктивність корів української чорно – рябої молочноїпороди в розрізі родин.

4.4 Характеристика відтворної здатності корів української чорно-рябоїмолочної породи в розрізі родин.

5 Економічнаоцінка результатів роботи

6 Охоронаприроди

7 Охоронапраці

8 Цивільнаоборона

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Сільське господарство – це галузь сільськогогосподарства, яка є складовою частиною єдиного агропромислового комплексукраїни. Основним завданням сільськогосподарського виробництва на сучасномуетапі є забезпечення населення продуктами харчування, а промисловість деякимивидами сировини.

Без високорозвинутого сільського господарства не може бути гармонійно розвинутоїекономіки країни. Тому рентабельність сільськогосподарського виробництванасамперед визначається правильним співвідношенням галузей рослинництва йтваринництва, а також вибором певних видів і порід сільськогосподарських твариндля розведення.

Найбільшпоширеною галуззю тваринництва України є молочне скотарство. Його розвитокпроводиться шляхом підвищення кормової бази і поліпшення племінного потенціалутварин, впровадження промислових технологій, що дають можливість значно знизитище і затрати праці при утриманні й експлуатації худоби. Це дає можливістьефективно використовувати вкладення капіталу, трудові ресурси, корми.

На сучасномуетапі розвиток скотарства, його дальша інтенсифікація і рівень продуктивностітварин не можливий без використання досягнень науки й практики. В Україністворено ряд нових порід молочного і молочно – м’ясного напрямківпродуктивності.

Успішний розвитокмолочного скотарства в Україні залежить від правильного вибору порід великоїрогатої худоби й ареалу її розведення. На даний час в Україні розводитьсяБільше 10 порід великої рогатої худоби. Ці породи по різному пристосовуються доіндустріальних технологій і мають різні племінні якості.

Сьогодні однією знайскладніших проблем є задоволення потреб людини у продукції тваринництва. Занауково – обґрунтованими нормами харчування на душу населення потрібно не меншеяк 405 кг. молока й молочних продуктів та 85 кг. м’яса на рік. Розв’язання цієїпроблеми у найкоротший строк, можливо при використання у сільському виробництвівисокопродуктивних порід великої рогатої худоби. Тепер в Україні найпоширенішоюмолочною породою є українська чорно – ряба молочна порода. Рівеньпродуктивності тварин, яких розводять в Україні не високий. Це залежить узначній мірі від недостатньої відселекціонованості тварин щодо умов сучасноїмашинної технології виробництва молока.

Найактуальнішоюзалишається проблема постійного формування маточного високопродуктивного стада,придатного до використання в умовах ферм і комплексів нового промислового типу.

Велика увагаприділяється розведенню за лініями та родинами, так як це дозволяє не тількизакріпити наявні результати і примножити їх, але й на основі поєднання наявнихспоріднених груп створити нові лінії та родини з більш збагаченою спадковістю.Але першочергове значення у створенні високопродуктивного стада має йогокормозабезпеченність.

Створення впороді ліній та родин, які характеризуються своїми індивідуальними якостями,роблять породу більш пластичною, і дозволяють ефективно здійснювати селекційнуроботу.

Таким чином,розведення за лініями та родинами на сьогоднішній є важливим в галузіскотарства, у зв’язку з цим тема нашої дипломної роботи є актуальною, так яквона присвячена вивченню продуктивних якостей корів Української чорно – рябоїмолочної породи в розрізі родин в умовах ВАТ “Горохівського бурякорадгоспу”Горохівського району Волинської області.

1 Огляд літератури

 

1.1 Походження й поширення української чорно – рябої молочної породи вУкраїні

В західнихобластях України розведення української чорно рябої молочної породи почалося всередині XIX століття. За даними Х.І.Классена (1963) вперше невелику кількість тварин цієї породи зі східнихпровінцій Німеччини на територію західних областей завезли в 50–60– ті рокиминулого століття. Але на думку багатьох спеціалістів, це не вплинуло на формуваннямісцевого масиву чорно–рябої породи (А.Г. Бич, 1984).

Сучасні твариничорно рябої породи Волинської області найбільшою мірою відповідають типуголландської худоби, тому що на початку XIX століття з Голландії було завезенозначну кількість чорно рябої худоби.

Проте чорно рябахудоба все таки не повною мірою задовольняє вимоги інтенсивної технологіївиробництва молока. Їй притаманні переваги й недолі-ки тварин голландськоїпороди, яку протягом багатьох років використовува-ли як поліпшуючу длявітчизняної чорно рябої худоби (В.П. Буркат і ін., 1992).

Збільшеннявиробництва і поліпшення якості тісно пов’язано з удоскона-ленням існуючих тастворення нових більш продуктивних, а також пристосо-ваних до умов машинногодоїння порід, ліній, родин і стад корів на основі поліпшення спадкових якостей,створення оптимальних умов годівлі й утримання.

Для вирішенняпроблем підвищення продуктивності методами внутріпородної селекції необхіднідесятиріччя. Тому більш радикальним є залучення генофонду спеціалізованихмолочних порід зарубіжної селекції. Крім цього, слід здійснювати заходи попідвищенню продуктивності і її племінної цінності шляхом поліпшення годівлі,утримання й підвищення плодючості корів (М.З. Басовський, В.П. Буркат, В.І.Власов і ін., 1994; М.З. Басовський, В.П. Буркат, М.В. Зубець і ін., 1995).

Починаючи із 70років XX століття почали широковикористовувати бугаїв – плідників голштинської породи, а в 1996 р.,затверджено нлву породу – українська чорно ряба молочна. В породі виділено тривнутріпородні типи, які відрізняються материнською основою та часткоюспадковості голштинської породи: центрально–східний, західний та полісь-кий. Їхвиведено схрещуванням корів чорно–рябої худоби з голштинськими бугаями.Найбільший і найпродуктивніший масив становить поголів’я центрально–східноговнутріпородного типу, створене на основі місцевої чорно рябої худоби звикористанням чистопородних бугаїв голштинської породи. Частка спадковостіголштинської породи в межах 5/8–7/8.

Дещо дрібнішавелика рогата худоба західного регіону, в основі якої гол-ландські, німецькі, вобмеженій кровності голштинські тварини. За будовою тіла тварини західноговнутріпородного типу наближаються до центрально–східного, поступаючись йомупродуктивністю на 10–15%. На Полісі сформо-вано тип худоби, який є похідним відбілоголової української й голландської порід. У цих тварин частка спадковостіголштинів невелика, а тому вони ма-ють в основному комбінований тип будови тіла(Т.В Засуха, М.В. Зубець, Й.З. Сірацький і ін., 1999).

Удосконаленняплемінних і продуктивних якостей корів чорно – рябої породи здійснюється запринципом крупно масштабної селекції, в основі яко-го покладено методчистопородного розведення ( Д.Т. Віничук, П.М. Ме-режко, 1991 ).

Щоб покращитимасив чорно рябої породи породи виникає необхідність упорядкування їїгенетичної структури й інтенсивної селекції, спрямованої на консолідаціюспадковості і бажаного типу (Б.А. Павлів, З.Є. Щербатий, 1997; І.В. Мамачак,А.П. Брантюк, І.М. Довгополий і ін. 1997; З.Є. Щербатий, 1997 ).

Поряд із поліпшеннямплемінних і продуктивних якостей корів чорно – рябої породи методомвнутріпородної селекції, в Україні у широких масшта-бах проводять схрещуванняїї з плідниками споріднених чорно–рябих порід, яких завозили з європейськихкраїн. Протягом останніх 20 років в Україну було імпортовано 11975 голівплемінного молодняка, в тому числі 543 бугай-ці та 11432 нетелі і телиць ізрізних країн (М.З. Басовський, І.А. Рудик, В.П. Буркат, 1992).

1.2Екстер’єр і конституція

Сучасна українська чорно – ряба молочна породахарактеризується неоднорідністю масті і деякими відхиленнями від голландськоїмоделі: із білою проточиною або плямою на лобі та двома білими плямами натулубі… Так тварини створенні на материнській основі білоголової українськоїпороди характеризується переважно чорним тулубом з білими відмітинами на черевіі білою плямою на лобі.

Для тваринодержаних в Результаті схрещування місцевої чорно – рябої породи зголштинськими бугаями характерна, як правило, чорно – ряба масть, із перевагоючорних чи білих відмітин.

Твариниукраїнської чорно – рябої молочної породи характеризуються дещо короткуватимтулубом, глибокими й широкими грудьми, прямою холкою і рівною спиною, широкимвирівняним задом та правильно поставленими кінцівками. Для переважної більшостікорів властиве добре розвинуте вим’я чашоподібної та округлої форми ірівномірно розвинутими частками, широко розміщеними дійками циліндричної читрохи конічної форми.

1.3Молочна продуктивність

На формуванняукраїнської чорно – рябої молочної породи великий вплив здійснили твариниімпортної селекції, а саме голландської й німецької, а та-кож голштинськоїпороди. Цей вплив позначився в першу чергу на молочній продуктивності.

На думку багатьохучених велика рогата худоба української чорно – рябої молочної породи, якарозводиться в різних зонах нашої країни, має високу молочну продуктивність(Н.Г. Дмітрієв, Н.З. Басовський, 1998; А.П. Бегучев, Т.І.Безенко, Л.Т.Боярський і ін., 1992; В.М… Макаров, О.М. Храмцов, 1995).

Ще у 1981 роціК.Й. Прозора, а пізніше Н.П. Прохоренко (1987) вказу-вали, що найбільшперспективні генотипи з питомою вагою спадковості гол-штинської породи 65 – 75% і чорно–рябої – 38–25 %, корови таких генотипів відрізняються більш високиминадоями, кращими технологічними властиво-стями вим’я і бажаним типомтілоскладу.

Продуктивністькорів української чорно–рябої молочної породи в племін-них базовихгосподарствах становить 5260 кг. молока з вмістом жиру в мо-лоці 3,86 % — запершу лактацію, а повновікових корів відповідно – 6403 кг і 3,86 %. Вони мають залозисте вим’я з чітковираженими молочними венами, індекс вим’я – 43-45 % та швидкістю молоковіддачі1,8–2,3 кг/хв.

У зв’язку знезадовільними умовами годівлі й утримання, що склалися сьогодні в більшостігосподарств, що розводять українську чорно–рябу мо-лочну породу, основоюселекції має стати добір на підставі оцінки за влас-ною продуктивністю таякістю нащадків тварин, які в конкретних господар-ських умовах краще оплачуютькорм підвищенням виходу продукції, мають високу плодючість і відтворнуздатність, що сприятиме створенню конкурен-тно–спроможної галузі молочногоскотарства (М.Я. Єфіменко, В.П. Бойко, Г.С. Коваленко і ін., 1997; М.В. Зубець,В.П. Буркат, 1998).

З вище сказаногоможна зробити висновок, що українська чорно–ряба молочна порода євисокопродуктивною худобою молочного напрямку про-дуктивності. Вонахарактеризується високими надоями, але Дещо низьким вмістом жиру в молоці (І.В. Мамчак, А.П. Брантюк, І.М. Довгополий, Д.С. Остапів, 1999 ).

Подальшевдосконалення чорно-рябої породи має відбуватися в Україні в такому напрямку:підвищення жирномолочності (стандарт породи зараз 3,6%), зміцнення конституціїі стійкості до різних захворювань і стресів, поліпшення м’ясних якостей. (Ю.Д.Рубан, 2002).

2Характеристика господарства

 

2.1 Місце знаходження, природно – кліматичні умови

Відкритеакціонерне товариство “Горохівський бурякорадгосп” розміщене впівденно–західній частині Горохівського району Волинської області уЛьвівсько–Рівненському агрогрунтовому районі і підпорядковується асо-ціації“Волиньцукор”.

Центральна садибагосподарства розміщена в с. Цегів, що знаходиться на відстані 3 км. відрайцентру м. Горохів і на відстані 60 км. від обласного центру м. Луцьк.

В господарствірозміщені наступні типи ґрунтів: сірі опідзолені, легко суглинкові, темно сіріопідзолені, легко суглинкові, чорноземи неглибокі слабо гумусовані, чорноземиглибокі вилугувані, торфові болотні ґрунти.

Клімат територіїгосподарства визначається м’якою зміною та теплим літом. Середня температураповітря найхолоднішого місця зими січня –15 0С, а найтеплішогомісяця літа липня +18 0С. Середньорічна кількість опадів складає 600– 620 мм. Найменша кількість опадів проходить на лютий – квітень. Найбільшакількість опадів проходить на літній період травень – серпень. Середня висотаснігового покриву за зиму становить 13 см… Середня тривалість безморозногоперіоду становить 158 днів.

На територіїгосподарства кількість опадів перевищує природне випаровування, а тому рослинизабезпечені вологою протягом усього вегетаційного періоду. Отже, за умовамизволоження ґрунтів і температури територія господарства характеризуєтьсяпомірним, достатньо вологим кліматом, сприятливим для вирощування всіхсільськогосподарських культур, а також для створення багаторічних культурних пасовищта сіножатей.

2.2Виробнича структура і господарсько–економічна діяльність

Основними виробничими підрозділами відкритогоакціонерного товариства є чотири відділки: с. Широка, с. Борочиче, с. Цегів, с.Сільце. До складу кож-ного відділення входять дільнична та тракторна бригади,твариницькі ферми по вирощуванню великої рогатої худоби та свиней, склади,комори, рем — майстерні. Крім цього на відділенні с. Цегів є також автогараж,столярний цех, пилорама, забійний цех, а на відділенні с. Борочиче є млин щопрацює для всього господарства.

Господарствоекономічно ефективно розташоване відносно пунктів заготівлі і переробкисільськогосподарської продукції що розташовані с.м.т. Мар’янівка де єзалізнична колія: це ВАТ “Горохівський молокозавод”, Горохівський цукровийзавод, ВАТ “Горохівське хлібоприймальне підприємство” на відстані 3 км. відцентральної садиби. Реалізацію великої рогатої худоби і свиней господарствоздійснює у ВАТ Луцький м’ясокомбінат, ВАТ Нововолинський м’ясокомбінат.

Основнимпостачальником запасних частин, обладнання, техніки, паливно – мастильнихматеріалів для господарства є ВАТ “Горохівський райагропостач”. Забезпеченнямінеральними добривами, гербіцидами, засобами захисту рослин здійснює ВАТГорохівське “Родючість”, а ремонт обладнання проводиться у ВАТ Горохівський“Агротехсервіс”.

В населенихпунктах господарства працює тир будинки просвіти, чотири медпункти, чотириторгових комплекси, дві початкові, одна неповна і одна середня школи, тридитячі садки… На території господарства проживає 3805 чоловік з нихпрацездатних 1720 чоловік, а в господарстві працює 523 чоловіки.

Загальна земельнаплоща акціонерного товариства станом на 1.01.2002 року становить 4838 га.

Таблиця 1.

Склад і структура земельних угідьВАТ “Горохівський бурякорадгосп”.

Земельні угіддя 2008 2009 2010 Площа, га Питома вага, % Площа, га Питома вага, % Площа, га Питома вага, % Загальна земельна площа 4976 100 4838 100 4682 100 Всього с/г угідь 4520 90,8 4382 90,5 4283 91,4 З них: рілля 4345 96,1 4207 96,0 4110 87,8  Сінокоси 75 1,65 75 1,70 73 1,56  Пасовища 100 2,21 100 2,28 100 2,13 Площа лісу 236 4,75 236 4,87 236 5,04 Ставки 19 0,38 19 0,39 19 0,4 Інші угіддя 201 4,03 201 4,15 144 3,16

Наведені в таблиці дані свідчать про те, що вгосподарстві висока розораність земель. Рілля в структурі сільськогосподарськихугідь займала в 2000 р. – 96,1, а 2001 р. – 96,0 %. Зменшення земельної площі в2001 – 2002 р.р. на 138 га. порівняно з 2000 роком відбулося за рахунокзменшення площі ріллі, що в свою чергу пояснюється тим, що частина земельгосподарства віддана у приватне користування громадян.

Структурапосівних площ розробляється щорічно. Раціональна структура посівних площ знабором сільськогосподарських культур які найбільш відповідають природно –кліматичним і територіальним умовам, що мають високі врожаї є успіхом виконаннявсіх виробничих завдань господарства.

Співвідношенняміж окремими культурами обумовлюється насамперед завданням, яке ставиться передгосподарством по виробництву і реалізації сільськогосподарської продукції.

Таблиця 2.

Структура посівних площ.

Назва культур 2008 2009 2010 га % га % га % Вся посівна площа 4345 100 4207 100 4110 100 В т. ч. зернових і зерна бобових 1887 43,4 1825 43,3 1800 43,7 Цукрові буряки 90 2,1 74 1,8 74 1,8 Ріпак озимий 30 0,7 148 3,5 148 3,6 Картопля 10 0,2 10 0,2 5 0,12 Овочі 2 0,04 2 0,04 2 0,04 Кормові культури 347 8,0 255 6,1 250 6,08 Кормові коренеплоди 35 0,8 38 1,0 30 0,72 Кукурудза на силос 507 11,6 460 11,0 460 11,2 Однорічні трави 789 18,2 865 21,0 845 20,5 Багаторічні трави 648 15,0 530 12,5 501 12,24

Аналіз структурипосівних площ свідчить про те, що в господарстві за останні роки воназмінювалась, а саме в структурі посівних площ, зернові становили в 2002 році –43,7 %, а також в 2000 році – 43,4 %, зменшили площу посіву на 87 га., такожзменшили посіви цукрових буряків, кормових коренеплодів, багаторічних трав.Проте дещо збільшились площі під однорічні трави, які використовують як насіно, так і на зелений корм і також ріпак озимий, який використовують якбілковий корм.

Урожайність сільськогосподарських культур вгосподарстві є дещо низькою, це пов’язане з недостатнім внесенням органічних імінеральних добрив в грунт, тому що недостатньо коштів на їх купівлю, ависнажений грунт не може дати високого врожаю і ще на урожайність вплинуликліматичні умови.

Серед заходів, щовпливають на продуктивність худоби, важливе значення має повноцінна годівлятварин. Забезпечення кормами в необхідній структурі можливе при створенніміцної кормової бази. Провідну роль у забезпеченні тваринництва кормами вгосподарстві належить польовому кормовиробництву, від якого надходить понад 90% кормів. Виростити високий врожай кормових культур, вилучити джерела їхнагромадження це ще не все. Комплекс вирішення проблеми вимагає по господарськіїх зберігати із найвищою ефективністю використання. А тут важливу роль відіграєвисокоякісна годівля заготівля всіх видів кормів, старанне їх зберігання,переробка і підготовка до згодовування.

Таблиця 3.

Динаміка урожайності сільськогосподарськихкультур (ц/га)

Назва культур 2008 2009 2010 Пшениця озима 27 28 29 Пшениця яра 25 24 26 Жито 20 18 18 Ячмінь 19 20 21 Овес 21 16 18 Цукрові буряки 228 226 240 Кормові буряки 130 210 200 Картопля 80 78 65 Кормові коренеплоди 280 302 306 Кукурудза на силос 276 216 250 Однорічні трави на зелену масу 135 124 140 Багаторічні трави на сіно 21 19 22

З кожним роком зменшувалась заготівля кормів, тому щознижувалась урожайність рослин, через те господарство зменшувало поголів’я.

Тваринництво єоднією з основних галузей сільськогосподарського виробництва. Наявність йогодає можливість раціонально використовувати значну частину як основної так іпобічної продукції рослинництва.

Таблиця 4.

Заготівля кормів для тваринництва(ц кормових одиниць).

Назва корму Роки 2008 2009 2010 Сіно природних і сіяних трав 2754 2055 2347 Сінажу 10209 7586 8743 Соломи і полови Ярої і озимої 3949 3137  3474 Кормових коренеплодів 1178 1378 1284 Силосу 14238 2257 2751 Трав’яне борошно — — — Зернофуражні 5492 6061 7050 Всього 37820 22514 23539

Розвитоктваринницьких галузей сприяє більш рівномірному використанню трудових ресурсівпротягом року, а також джерелом органічних добрив.

Протягом трьохроків поголів’я тварин зменшувалась, тому що галузь тваринництва ставала неприбутковою і господарство надавало перевагу рослинництву. З 2002 рокугосподарство планує збільшити поголів’я худоби і свиней.

Таблиця 5.

Структура поголів’я, гол.

Поголів’я 2008 2009 2010 гол. % гол. % гол. % Всього поголів’я ВРХ 2368 100 2200 100 2300 100 В т.ч. корови  700 29,5 660 30 680 29,5  Нетелі 87 3,7 80 3,6 85 3,7 Телиці старше року 134 5,7 150 6,8 160 6,9 Телиці 6 – 12 міс. 144 6,1 140 6,3 154 6,6 Телиці до 6 міс. 184 7,8 160 7,2 190 8,3 Молодняк та дорослі тварини на відгодівлі 1119 47,2 1010 46,1 1031 45 Свині всього 1200 100 935 100 850 100  в т.ч. свиноматки основні 141 11,8 110 11,7 100 11,7 Свиноматки перевіряємі 102 8,5 60 6,4 60 7,0 Кнурі плідники 11 0,9 10 1 8 0.9 Поросята до 2 – х міс. 360 30 205 22 195 22,9 Поросята 2 – 4 міс. 312 26 410 43,8 352 41.4 Поросята 4 – 9 міс. 274 22,8 140 15,1 135 15,1 Коні 98 — 76 — 110 —

Протягом трьохроків поголів’я тварин зменшилося, тому що галузь твариництва ставала неприбутковою і господарство надавало перевагу рослинництву. З 2002 рокугосподарство планує збільшити поголів’я худоби і свиней.

Таблиця 6.

Структуратоварної продукції.

Види продукції Продано всього Роки 2008 2009 2010 ц % ц % ц % Зернові і зерно бобові 19457 35,74 20862 47,57 21038 39,4 Всього в т.ч. пшениця 15544 28,56 14612 33,32 15002 28.1  Жито 410 0,75 1068 2,44 1000 1,87  Гречка — — 287 0,65 67 0,12  Ячмінь 3503 6,43 4857 11,07 4914 9,2  Овес — — 38 0,09 55 0,1 Цукрові буряки 22057 40,52 11959 27,27 21348  39,9 Овочі відкритого грунту 177 0,33 88 0,2 70 0,23 Всього по рослинництву 41691 76,59 32909 75,04 42456 79,53 Велика рогата худоба 2348 4,13 1888 4,3 2000 3,7 Свині 363 0,67 50 1,14 75 0,29 Коні 56 0,1 90 0,21 100 0,18 Молоко 10073 18,.5 8468 19,31 8754 16,3 Всього по тваринництву 12740 23.41 10646 24,96 10929 20,47 Разом 54431 100 43855 100 53385 100

ВАТ Горохівський бурякорадгосп реалізує більшепродукції рослинництва – 78–80 %, найбільшу питому вагу займають зернові іцукрові буряки, а у тваринництві реалізація м’яса великої рогатої худоби,свиней і молока. Отже, напрямок господарства зерново–цукровий з розвинутиммолочно–м’ясним скотарством.

Таблиця 7.

Виробництвопродукції тваринництва.

Показники Роки 2008 2009 2010 Середньо річне поголів’я корів 700 660 680 Надій на одну корову 2360 2210 2400 Валовий надій 16520 14587 16320 Середній вміст жиру в молоці 3,5 3,6 3,6 Середньо добові прирости ВРХ 690 620 645 Середньодобові прирости свиней 295 275 280 Одержано телят на 100 корів 90 89 91

З таблиці видно, що на валове виробництво впливає нетільки кількість голів худоби, але й її продуктивність. Валовий надій молока у2002 році порівняно з 2000 роком знизився на 200ц, також знизилисьсередньодобові прирости свиней і худоби, це пов’язано з недостатньою кількістюкормів і наявністю низькопродуктивного стада.

Таблиця 8.

Інтенсифікація тваринництва.

Показники Роки 2008 2009 2010 Виробництво молока на 100 га с/г угідь 365 332 381 Виробництво м’яса на 100 га. с/г угідь 50 42 46 Поголів’я свиней на 100 га. ріллі 27 22 21 Поголів’я ВРХ на 100 га с/г угідь 62 60 54

Аналізуючи данітаблиці можна зробити висновок, що виробництво молока, м’яса на 100 га с/гугідь і ріллі є низьким показником у зв’язку з низьким середньодобовимприростами з низькими надоями молока, через неповноцінну годівлю і низькопродуктивне стадо.

Таблиця 9. Собівартість тваринницькоїпродукції. Види продукції Роки 2008 2009 2010 Собівартість 1 ц. молока 38,4 38,5 38,8 Собівартість 1 ц. приросту ВРХ 205 421 440 Собівартість 1 ц. приросту свинини 308 538 575

Як свідчать дані таблиці собівартість 1ц.тваринницької продукції за останній рік значно зросла. Такі зростаннятваринницької продукції обумовлюються тим, що за останні роки подорожчалиматеріальні і енергетичні ресурси. Корми які вирощують в господарстві маютьвисоку собівартість.

Таблиця 10.Рівень рентабельностігосподарства. Показники Роки 2008 2009 2010 По господарству 44 53 48 В т.ч. в тваринництві — — — В рослинництві 44 53 48

Рентабельність ведення тваринництва передбачаєпокриття витрат на виробництво продукції за рахунок виручки від її реалізації іодержання чистого доходу. Виробничий напрямок господарства має передбачати такепоєднання галузей, яке забезпечує безумовне виконання завдання по виробництвуреалізації сільськогосподарської продукції при найбільш повноцінному,ефективному використанню земель, техніки і робочої сили з метою одержаннянайбільшої кількості сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площії зниження затрат на одиницю продукції. Так, що в господарстві галузьрослинництва є рентабельнішою, а тваринництво – збитковою. Ці показники ємінливі із часом вони змінюються в кращу сторону.

3 Матеріали і методикароботи

Розведення за лініями та родинами дозволяє на тількизакріпити наявні результати і примножити їх, але і на основі лінійних тародинних поєднань створити нові лінії та родини з більш збагаченою спадковістю.

В завдання нашоїдипломної роботи входило провести порівняльну характеристику за молочноюпродуктивністю і екстер’єром корів української чорно – рябої молочної породи,які належали до різних родин.

Для цього булипідібрані дві групи корів, які належать до наступних родин: Хвоя 1325 та Слава2035. До родин корови Хвої 1325 враховано 25 нащадків, у корови Слави 2035 – 20нащадків.

Для проведенняпорівняльної характеристики за молочною продуктивністю враховувались наступніпоказники: надій за 305 днів лактації (л), вміст жиру в молоці (%) та вихідмолочного жиру (кг).

А для проведенняпорівняльної характеристики за екстер’єром врахову-вались такі показники:висота в холці (см), ширина грудей (см), глибина грудей (см), обхват грудей(см), коса довжина тулуба (см), ширина заду в клубах (см), ширина в сідничнихбуграх (см), обхват п’ястя (см), форма вим’я і швидкість молоковіддачі(кг/хв.).

Тварини, з якимипроводилась робота, вирощувалась і продукували в однакових умовах догляду,утримання і годівлі.

Дані, одержані вроботі, оброблялися біометрично згідно методики Г.Ф. Ланіна (1990), при цьомувизначались наступні показники :

Середнєарифметичне; C

Середнєквадратичне відхилення; Q

Похибкасереднього арифметичного; m x.

Крім цього взавдання входило провести економічну оцінку продуктивності корів, які належалидо різних родин.

При проведенні економічноїоцінки враховувались такі показники :

-          надіймолока за лактацію в базисній жирності;

-          вартістьодержаного молока від корови в рік;

-          середняреалізаційна ціна 1 ц. молока;

-          затратина утримання корови в рік, віднесенні на молока;

-          собівартість1 ц. молока;

-          чистийдохід на корову в рік;

-          рівеньрентабельності.

4 Власні дослідження

 

4.1 Характеристика стада великої рогатої худобиВАТ “Горохівського бурякорадгоспу”

Формуванняматочного стада корів у ВАТ “ Горохівський бурякорадгосп Горохівського районуВолинської області почалося з часу створення господарства, спочатку за рахунокзавозу племінних телиць з племінних господарств, а також за рахунок власноговідтворення. Крім того для покращення генофонду використовували сперму висококласнихбугаїв – плідників які належать Волинській Держплемстанції.

Структура поголів’я великої рогатої худоби українськоїчорно – рябої породи в господарстві за останні 3 роки наведена в таблиці 11.

Таблиця11.

Структурапоголів’я великої рогатої худоби.

Поголів’я Роки 2008 2009 2010 Гол. % Гол. % Гол. % Всього поголів’я 2368 100 2200 100 2300 100 В т.ч. корови 700 29,5 660 30 680 29,5  Нетелі 87 3,7 80 3,6 85 3,7  Телиці до 1 року 328 13,9 300 13,5 344 14,9  Телиці до 2 років 134 5,7 150 6,8 160 6,9 Молодняк та дорослі тварини на відгодівлі 1119 47,2 1010 46,1 1031 45,0

Протягом трьох років поголів’я тварин зменшувалась,тому що галузь тваринництва ставала не прибутковою і господарство надавалоперевагу рослинництву.

В господарствірозводиться українська чорно–ряба молочна порода великої рогатої худоби, яканалежить до тварин молочного напрямку продуктивності, і є чистопородною.

Про класний складкорів господарства свідчать дані таблиці 12

Таблиця 12.

Характеристикакорів за класністю, гол.

Класи Роки 2008 2009 2010 Еліта рекорд 32 25 23 Еліта 97 84 88 Перший 217 185 200 Другий 320 325 330 Некласні 34 41 39 Всього 700 660 680

Дані бонітуваньсвідчать про те що в стаді корів української чорно–рябої молочної породигосподарства є мало тварин високих класів еліта рекорд та еліта; тварини восновному I та II класів – більше 76 %, а третинакорів некласні. Погіршення класності по роках відбулося у зв’язку з зменшеннямїх кількості та незабезпеченням поголів’я кормами.

Українськачорно–ряба молочна порода характеризується дещо коротку-ватим тулубом,глибокими і широкими грудьми, прямою холкою і рівною спиною, широким івирівняним задом та правильно поставленими кінцівками.

Проміри та індекси тілоскладу повновікових корівгосподарства наведенні в таблиці 13; 14.

Таблиця 13.

Проміриповновікових корів господарства, см.

Проміри Величина Висота в холці 127,4 Ширина грудей 45,0 Глибина грудей 68,1 Обхват грудей 191,9 Коса довжина тулоба 155,0 Ширина в клубах 52,8 Ширина в сідничних буграх 30,3 Обхват п’ястя 18,5

Дані таблицісвідчать про те, що у ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” корови стада маютьнормальний розвиток тілобудови, що практично відповідає вимогам стандартупороди.

Загальний розвиток тілобудови доповнюють індекситілоскладу (табл.1 4).

Таблиця 14.

Індекси тілобудови повновікових корів господарства, %.

Назва індексів Величина Довгоногості 46,5 Розтягнутості 121,6 Грудний 66,1 Збитості 123,8 Костистості 14,5 Тазо-грудний 85,2

При проведенні племінної роботи зі стадом в умовахпромислової технології звернуто особливу увагу на форму вим’я, його об’єм,довжину і форму дійок, правильність прикріплення вим’я. Від розвитку вим’язалежить і рівень молочної продуктивності корів.

Згідно данихтаблиці 15 ми можемо судити про морфо — функціональні ознаки вим’я які властивіпоголів’ю корів господарства.

Таблиця 15.

Форма вим’я корівгосподарства, гол., %.

Форма вим’я Роки 2008 2009 2010 гол. % гол. % гол. % Чашоподібна 314 44,8 300 45,4 305 44.8 Ванноподібна 270 38,6 272 41,2 283 41,6 Округла 116 16,6 88 13,4 92 13,6 Козяча — — — — — — Всього 700 100 660 100 680 100

Найбільш бажаною формою вим’я є чашоподібна іванноподібна. З таблиці 15 видно, що найбільшу питому вагу в стаді корівгосподарства займають корови власне з такою формою вим’я. Слід визначити, щокількість корів господарства займають корови власне з такою формою вим’я. Слідвідзначити, що кількість корів з вище вказаними формами вим’я з кожним рокомзменшується, це пов’язано із загальним зменшенням поголів’я корів. Слідсказати, що в господарстві за останні три роки немає корів з козячою формоювим’я.

Велике значеннямає прикріплення вим’я, найціннішим є вим’я із щільним прикріпленням.

Придатність корівдо машинного доїння один з найважливіших біологічних компонентів ефективностівикористання їх в умовах промислової технології. Як правило корова повиннаповністю видоюватися за 6 – 8 хвилин. Якщо додати хвилину на підготовку вим’ядо доїння і одну хвилину – заключне додоювання, то максимум часу на технологічнийпроцес видоювання однієї корови буде складати 8 – 10 хвилин.

Придатність домашинного доїння визначається такими вимогами, як симетрично і рівномірнорозвинуте вим’я, добре прикріплене до черева з середніми за величиною іправильно поставленими дійками циліндричної форми. Високоудійна корова маєбільше вим’я, яке може містити і більше кілограмів молока у проміжках міждоїнням.

Швидкістьмолоковіддачі є одним з важливих показників молочної продуктивності. Показникимолоковіддачі у корів господарства наведені в таблиці 16.

Таблиця 16.

Показники молоковіддачі корів господарства.

Показники молоковіддачі Величина Добовий надій, кг. 12,4 Час видоювання, хв. 8,7 Надій за 1 хвилину, кг. 1,42

Молочна продуктивність є одним з основних показниківплемінної цінності корів, яка зумовлена багатьма факторами, насамперед на неївпливають: порода, вік тварини, методи утримання, догляду і годівлі, вікпершого плодотворного осіменіння, тривалість сухостійного і сервіс періоду таряд інших факторів.

Розподіл тварин вгосподарстві за віком в отелах подано в таблиці 17.

Таблиця 17.

Розподіл корів за віком в отелах.

Роки Поголів’я корів В тому числі за отеленнями 1 2 3 4-5 6-7 8-9 10 і старш 2000 Гол.700 289 135 106 78 74 18 — %100 41,3 19,3 15,1 11,1 10,6 2,6 — 2001 Гол 660 300 133 95 70 54 8 — % 100 45,4 20,2 14,4 10,6 8,2 1,2 — 2002 Гол. 680 310 138 97 70 55 10 — % 100 45,5 20,3 14,3 10,3 8,1 1,5 —

Аналіз даних таблиці 17 свідчить про те, що понад 50 %корів в стаді належить до 1 – 5 отелень.

В господарствіслід звернути увагу на більш довше використання корів, тому що повновіковікорови краще оплачують корми, дають більше молока, що значно впливає насобівартість та рентабельність виробництва молока. Можливість більш довшевикористовувати тварин є тому, що стадо господарства характеризується міцноюконституцією і екстер’єром, добрими властивостями відтворних функцій.

Розподіл корівстада за тривалістю сухостійного періоду наведено в таблиці 18.

Як свідчать данітаблиці 18, середня тривалість сухостійного періоду у корів господарствастановить 41 – 60 днів, що відповідає оптимальним нормам цього періоду.Невелика кількість корів має тривалістю сухостою до 40 і більше 80 днів.

Таблиця 18.

Розподіл корів затривалістю сухостійного періоду.

Тривалість, сухостійного періоду, днів Роки  2008 2009 2010 гол. % гол. % гол. % До 20 — — — — — — 21 – 40 21 3 26 4 24 3,5 41 – 60 420 60 403 61 400 58,8 61 – 80 224 32 198 30 226 33,3 81 – більше 35 5 33 5 30 4,4 всього 700 100 660 100 680 100

Розподіл корів за тривалістю сервіс періоду наведено втаблиці 19.

Таблиця 19.

Розподіл корів затривалістю сервіс періоду.

Тривалість сервіс періоду днів Роки 2008 2009 2010 гол. % гол. % гол. % До 30 63 9 46 7 42 6,2 31 – 50 252 36 205 31 195 28,7 51 – 70 294 42 290 44 323 47,5 71 – 90 56 8 66  10 73 10,7 90 – 120 35 5 53 8 47 6,9 121 – і більше — — — — — — всього 700 100 660 100 680 100

 Дані таблиці свідчать, що на протязіостанніх трьох років корови господарства мають тривалість сервіс – періоду восновному 31 – 70 днів. Так відсоток корів т, які мають тривалість сервісперіоду від 30 до 50 днів відповідно по роках становить: 40 %, 36 %, 31 %. А зтривалістю даного періоду від 51 до 70 днів відсоток корів становить відповідно: 35 %, 42 %, 44%. Невелика кількість корів мала період від отелення до першогоплодотворного осіменіння до 30 днів, а також 90 днів і більше. Слід відмітитищо за останні роки дещо збільшилась кількість корів які мають довгий сервіс –період від 3 до 5 відсотків.

На молочну продуктивністьмає також вплив вік та жива маса при першому плодотворному осіменінні. Згідноданих багатьох дослідників, телиць доцільно осіменяти у віці 16 – 18 місяцівпри досягненні ними живої маси 350 – 400 кг.

Вплив вікупершого плодотворного осіменіння на молочну продуктивність телиць господарстванаведено в таблиці 10.

Таблиці 20.

Вплив віку першого плодотворногоосіменіння на молочну продуктивність

Вік першого запліднення, міс. n Надій за лактацію, кг. I II III 16 – 18 20 2740 2980 3248 18 – 20 60 3301 3792 4020 21 – і більше 7 3055 3486 3917

На основі даних таблиці можна зробити висновок, що вумовах нашого господарства найоптимальнішим віком першого плодотворногоосіменіння є вік 18 – 20 міс. Середній надій по групі тварин відповідно по лактаціяхстановить: 3301 кг., 3792 кг., 4020 кг.

Суттєвим є впливна молочну продуктивність корів мають також умови утримання молочної худоби увеликій мірі залежить від економічних особливостей господарства і прийнятоїтехнології виробництва молока.

Молочнапродуктивність корів знаходиться в тісному взаємозв’язку з рівнем іповноцінністю годівлі. Структура раціонів, їх поживна цінність в значній міріобумовлюють рівень продуктивності тварин зі прояв їх генетичного потенціалу.

Достатня іповноцінна годівля корів сприяє збільшенню їх молочної продуктивності,підвищенню оплати праці, корму продукцією і зниженню собівартості молока.

Аналіз годівлі худоби в господарствах показує, щооднією з причин неодержання високих надоїв є низький рівень годівлі інеповноцінності кормів.

Аналіз матеріалівпоказує, що з підвищенням повноцінності годівлі затрат кормів на виробництвомолока знижується. Дослідженнями встановлено, що тільки при введенні в раціонрізних кормів забезпечується повноцінна годівля підвищується продуктивністьхудоби і оплата корму продукцією. Результати наукових досліджень і практикапередових господарств показує, що то ефективність кормі залежить в значній мірівід співвідношення окремих кормів в раціоні Для одержання високих надоївнеобхідно забезпечити відповідну кількість легко перетравних вуглеводів.Необхідна кількість вуглеводів регулюється відповідною структурою в раціонікоренеплодів, сіна і концентратів.

ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” застосовуєстійлово–пасовищну систему утримання. У весняно літній період коровизнаходяться на пасовищі. Раціон годівлі тварин наведені в таблиці 21 і 22.

Таблиця 21.

Раціон годівлі корів господарства(добовий надій 12 кг.,

жива маса 540 кг).

Корми Добова даванка кг. Корм. од. кг Перетравний, протеїн, г Са, г Р, г Каротин, мг норма — 13,0 1360 90 70 570 Солома пшенична 6 1,32 60 26,4 4,2 25 Силос кукурудзяний 40 8 360 60 20 600 Жом кислий 10 1 80 12 1 — Дерть ячмінна 2,23 2,66 178,2 2,6 7,2 2,2- Кухонна сіль 0,1 — — — — — Всього — 12,98 878,,2 101 32,4 627,2 ± до норми — -0,02 -481,1 +11 -37,6 +57,2

Раціони, у зимово-весняний були дефіцитні поперетравному протеїну. Хоч раціони годівлі тварин складені з розрахункуодержання 4000 кг. молока на корову в рік, але тієї продуктивності не одержановнаслідок того, що не дотримано безперебійної технології повноцінної годівлітварин.

В літній періодпіддослідні тварини повністю були забезпечені загальною поживністю раціону,який збалансований по вмісту перетравного протеїну, крім кормових одиниць,фосфору та вітамінів.

Таблиця 22.

Раціон годівлі корів у літнійперіод

Корми Добова даванка кг. Корм. од. кг Перетравний протеїн г. Са, г Р, г Каротин, мг норма — 13,0 1360 90 70 570 Зелена маса 45 8,0 1060 75 48 1000 Солома 5 1,4 25 7 4 15 Комбікорм 2,5 2,9 280 7,3 8 3 Кухонна сіль 0,1 — — — — — Всього — 12,3 1365 89,3 60 1018 ± до норми — -0,7 +5 -0,7 -10 +448

Однак як видно знаведених раціонів, в цілому за лактацію тварини були забезпечені поживними речовинамище недостатньо.

4.2Екстер’єр корів різних родин української чорно–рябої молочної породи

Одним зпоказників, що характеризують розмір, будову, тілоскладу є проміри тварин. Даніпро проміри корів української чорно–рябої молочної породи різних родингосподарства наведені в таблиці 23.