Реферат: Земельні ресурси та ефективність їх використання СПТ "Урожай" Братського району

МИКОЛАЇВСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедраекономіки сільського господарства

КУРСОВИЙПРОЕКТ

З ЕКОНОМІКИСІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

З ОСНОВАМИСТАТИСТИКИ НА ТЕМУ:

«ЗЕМЕЛЬНІРЕСУРСИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ СПТ «УРОЖАЙ» БРАТСЬКОГО РАЙОНУ»

Виконав:

Студент Галабурда

Костянтин Вікторович

група Б- 3/4

Перевірила:

Викладач Фурман

Тетяна Олександрівна

Миколаїв – 2009


Рецензія на комплексну курсову роботу

Студента_____________________________________________________

                                          (призвіще, ім’я, по батькові)

Шифр_________Факультет_________________Курс_____Група_______

Спеціальність_________________________________________________

Дисципліна___________________________________________________

Тема_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Датаотримання роботи “_______”_______________200__р.

Датаповернення роботи“_______” _______________200__р.

Рецензет______________________________________________________

                                    (вчене звання, призвіще, ім’я, по батькові)

ЗМІСТ РЕЦЕНЗІЇ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підписрецензента_________________Оцінка________________


ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Наукові основираціонального й ефективного використання земельних ресурсів в сільськомугосподарстві

1.1    Земельні ресурси – основавиробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств

1.2    Сутність показниківекономічної ефективності використання землі та методика їх визначення

Розділ 2. Сучасний рівень таекономічна ефективність використання землі в підприємстві

2.1    Виробничо-економічнахарактеристика підприємства

2.2    Земельні ресурси сільськогосподарськогопідприємства та рівень їх використання.

2.3    Економічна ефективністьвикористання земельних ресурсів у господарстві.

Розділ 3. Динаміка та факториефективності використання землі

3.1    Динаміка валової продукціїсільського господарства на 100 га с.г. угідь.

3.2    Кореляційний аналіз залежностівиходу валової продукції сільського господарства від рівня інтенсивностівиробництва

Розділ 4. Шляхи підвищенняефективності використання земельних ресурсів.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


ВСТУП

Україна— щаслива володарка великих за площею та високо родючих за складом земель.Недарма часто-густо можна почути притчу, стислий зміст якої полягає внаступному: при розподілі землі між різними народами Бог віддав українцям шматземлі, який припас для себе.

ТериторіяУкраїни складає 60,3 млн га, з них сільськогосподарські угіддя займають 41,8млн га, у тому числі рілля — 32,7 млн га. За різними оцінками Україна має від 8до 15% світових запасів чорноземів, що становить найбільш родючу частинуоброблюваного ґрунту. Треба зауважити, що розораність земель в Україністановить відносно території країни 54,4 % і у складі сільськогосподарськихугідь сягає 78,5%. Характеризуючи землі сільськогосподарського призначення,варто додати, що з них осушені землі складають 3,3 млн. га, або майже 8,0 % ізрошувані землі — 5,9 %, а по відношенню до ріллі — відповідно 10 і 7,5% Сучасніпроцеси політичної і економічної перебудови України свідчать про те, що середбагатьох проблем, які потребують радикального вирішення, а тому є найбільшгострими і суперечливими, є проблеми реформування аграрного сектора і, в першучергу, земельних відносин. На відміну від всіх інших об'єктів суспільнихвідносин земля в її природно-продуктивних та територіальних функціях єуніверсальним фактором суспільного відтворення і виконує багато важливихфункцій життєзабезпечення людини, у результаті чого в земельні відносинизалучені всі члени людського суспільства з їхніми інтересами і цінностями. Томупозитивне вирішення проблем землекористування сприятиме не тільки поліпшеннюсоціально-економічних умов життя народу, але, що більш важливо, йогокультурному та духовному оновленню. Історично сформована єдністьприродно-кліматичних умов, великих площ, найкращих у світі чорноземів,багатовікової хліборобської майстерності українського селянина, вигіднегеостратегічне положення України сприяють ефективному розвиткусільськогосподарського виробництва.

РОЗДІЛ 1

НАУКОВІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО Й ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

1.1 Земельні ресурси – основа виробничого потенціалусільськогосподарських підприємств

Земля єневід’ємною частиною нашого життя і нашого існування. Як природний об’єкт, щоохороняється законом, існує незалежно від волі людини, земля виконує екологічнуфункцію; як місце й умова життя – соціальну; як територія держави, просторовамежа державної влади – політичну; як об’єкт господарювання – економічнуфункцію.

Земля якспецифічний засіб виробництва відіграє подвійну роль, оскільки задіяна упроцесі суспільного матеріального виробництва або іншої сфери соціальноїдіяльності.

Для підприємствпромисловості, транспорту, будівництва, розміщення населених пунктів, рядуінших галузей вона слугує просторовим операційним базисом, місцем длярозміщення будинків, споруд, устрою шляхів сполучень.

Цілком іншу рольвиконує земля сільськогосподарському виробництві і лісовому господарстві, девона є не тільки матеріальної умовою, але й активним чинником виробництва.Землі є носите лем визначених природних властивостей, тому в сільському ілісовому господарствах слугують не тільки загальною умовою праці, але іголовним, основним засобом виробництва, предметом праці. Оброблюючи землю якпредмет праці, людина перетворює її в засіб праці.

Земля як засібвиробництва має ряд якісних характеристик. Найважливішою є родючість,якою володіє її верхній поверхневий прошарок – ґрунт, що містить у собінеобхідні для зростання рослин вологу і живильні речовини (фосфор, азот, калійі ін.) у засвоюваної для рослин формі. Родючість значною мірою визначає собоювартість землі, її корисність. Родючість землі на різних її ділянкахнеоднакова.

Природнародючістьґрунту характеризується запасом поживних речовин, що утворився в результатіприродного процесу ґрунтоутворення.

Штучнародючість ґрунтустворюється в процесі виробничої діяльності людини за допомогою праці і засобіввиробництва шляхом підвищення культури землеробства.

Економічнародючість –це сукупність його природної та штучної родючості в умовах певного розвиткупродуктивних сил.

Рівень економічноїродючості характеризується врожайністю сільськогосподарських культур.Розрізняють абсолютну і відносну економічну родючість ґрунту.

Абсолютнародючість ґрунтухарактеризується кількістю продукції з одиниці земельної площі, а відносна– вартістю продукції на одиницю виробничих витрат.

У процесівикористання природна продуктивна спроможність землі не зменшується, азбільшується при її раціональному використанні. Внаслідок цього земля є вічнимзасобом виробництва.

Істотноюособливістю землі є її незамінність, тобто, неможливість використовуватизамість її які-небудь інші засоби виробництва. А це створює об’єктивнунеобхідність підвищення рівня інтенсивності використання земельних ділянокшляхом вкладання додаткових витрат із метою одержання більшої кількостіпродукції з одиниці земельної площі.

Земельнівідносини в Україні регулюються головним земельним законом – Земельнимкодексом України.

Усі землі Українистановлять її земельний фонд – 60354,8 тис.га. Згідно ст.18 Земельного кодексуУкраїни, до земель України належать усі землі в межах її території, в томучислі острови та землі, зайняті водними об’єктами, які за цільовим призначеннямі правовим режимом поділяються на такі категорії: 1) землісільськогосподарського призначення –сільськогосподарські угіддя (рілля,багаторічні насадження, сінокоси, пасовища, перелоги) та несільськогосподарськіугіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захиснінасадження); 2) землі житлової та громадської забудови; 3) землі природно –заповідного та іншого природоохоронного призначення; 4) землі оздоровчогопризначення; 5) землі рекреаційного призначення; 6) землі історико-культурногопризначення;

7) землілісогосподарського призначення; 8) землі водного фонду; 9) землі  промисловості,  транспорту,  зв'язку,  енергетики, оборони та іншогопризначення.

Відносинивласності на землю є невід’ємною складовою частиною економічних відносинвласності в цілому. У Законі України «Про форми власності на землю» визначенітри рівноправні форми власності на землю: державна, колективна і приватна. УЗемельному кодексі України в ст.78 ч.3 зазначено, що земля в Україні можеперебувати у приватній, комунальній та державній власності.

У постійневолодіння одержують землі товариства, радгоспи, кооперативи, громадськіпідприємства, громадяни для ведення сільськогосподарського виробництва.

У постійне аботимчасове користування земля надається промисловим, транспортним та іншимнесільськогосподарським державним, кооперативним, громадським організаціям, атакож для потреб оборони. Тимчасове користування землею може бутикороткостроковим (до трьох років) і довгостроковим (від трьох до десяти років).

У тимчасовекористування на умовах оренди земля надається громадянам, іншим державним,кооперативним, громадським підприємствам і установам.

Таким чином,володіння землею є тільки постійним, а користування землею може бути постійнимабо тимчасовим, в оренду земля надається тільки тимчасово, але, як правило,оренда має бути довгостроковою.

Відповідно до«Основ законодавства про землю» володіння і користування землею є платним.Плата за землю вноситься щорічно у вигляді земельного податку, розмір якогозалежить  від якості і місце розташування земельної ділянки, виходячи зкадастрової оцінки земель. Якщо земля використовується на умовах оренди, тоорендар сплачує орендну плату, розмір якої встановлюється за згодою сторін.

Україна перебуваєна стадії активного реформування земельних відносин: запроваджено плату заземлю, проводиться грошова оцінка земельних ділянок тощо.

В основу визначенняплати за землю покладено рентну концепцію – розрахунок диференційного рентногодоходу. Причому рентний дохід трактується як різниця між очікуваним доходом відпродукції,  одержаної на земельній ділянці, та здійсненими для його досягненнязатратами і плюс прибуток виробництва.

Право володінняземлею втрачається у випадку, якщо земля використовується не за цільовимпризначенням протягом тільки одного року, якщо вона надана длясільськогосподарського виробництва, і двох років – для інших цілей.

Рента єекономічної формою реалізації земельної власності. Наявність власності на землюзумовлює отримання землевласником додаткового доходу, який виступає як земельнарента.

Виділяють такіосновні форми земельної ренти: абсолютну, диференціальну, монопольну.

Диференціальназемельна рента характеризується відмінностями в природних умовах, які призводять дотого, що при однакових витратах на різних за якістю і місце розташуваннямземлях виробляється різний обсяг продукції, а відповідно додатковий дохід, якийі є матеріальною основою ренти.

Фактори, яківпливають на утворення диференціальної ренти у сільськогосподарськомувиробництві, поділяються на об’єктивні ( родючість земельних ділянок, їх місцерозташування) і суб’єктивні, що залежать в основному від підвищенняінтенсивності ведення господарства, продуктивності праці тощо. Тому, заспособом утворення земельну ренту поділяють на два види: диференціальну ренту I(утворюється під дією об’єктивних факторів при одному і тому ж рівніінтенсивності ведення господарства) і диференціальну ренту II (в результаті діїсуб’єктивних факторів на одних і тих же земельних ділянках).

Абсолютназемельна рента не пов’язана з природними та економічними факторами веденнясільськогосподарського виробництва, а зумовлена монополією власності на землю.Тобто, власник землі надає земельну ділянку в оренду тільки за плату, навіть втому випадку, коли земельна ділянка має найгірші показники за якістю тарозташуванням. В цьому випадку за умови, що попит на продукцію, якавиробляється в даній місцевості, перевищуватиме її виробництво, складатимутьсябільш високі ринкові ціни на продукцію, що забезпечить отримання прибутку, якийі набирає форми абсолютної ренти.

Умовами утвореннямонопольної ренти є обмеженість і не відтворюваність земель особливоїякості чи певні кліматичні умови. Для цих земель характерно те, що лише на них,лише в даних природно – кліматичних умовах можливе виробництвосільськогосподарської продукції з особливими характеристиками. Оскількизбільшення виробництва специфічної продукції не може бути збільшене за рахунокрозширення регіону вирощування та залучення до сільськогосподарського обігунових земель, а постійний і високий попит на цю продукцію не задовольняється,то виникає можливість встановлення монопольно високих цін. Саме різниця міжмонопольними цінами і витратами на виробництво і складає монопольну ренту, яказалишається у землевласника.

Із проведеннямземельної реформи (15 березня 1991р.) в Україні сталися зміниорганізаційно-правових форм власності на землю і господарювання на ній, врезультаті чого збільшилася кількість приватних землекористувачів. Нині уприватній власності перебуває 30178,0 тис. га земель, що становить 50%загальної площі держави.

Гострими єпроблеми землекористування в Україні, що зумовлено високим рівнемгосподарського використання території, значною її розораністю, надзвичайновисокою інтенсивністю ерозійних процесів (водній і вітровій ерозії піддаєтьсяблизько 15 млн. га сільськогосподарських угідь, а щорічний приріст еродованихземель становить 80 тисяч гектарів). За останні 30 років площасільськогосподарських угідь зменшилась в державі на 2 млн. га, з них ріллі на 1млн. га. При таких темпах третина землі через 25-30 років буде непридатною длясільськогосподарського використання. Щороку в Україні втрачається 600 млн. тґрунту і до 20 млн. т гумусу, вміст якого в ґрунтах знизився на 20%. Все це єнаслідком безвідповідального типу ведення сільськогосподарського виробництва,коли не враховуються еколого-економічні фактори.

1.2Сутність показників економічної ефективності використання землі  та методика їхвизначення

 

На кожномуаграрному підприємстві з урахуванням його конкретних умов (типів ґрунтів, їхмеханічного складу, конфігурації земельних ділянок, кута їх нахилу,спеціалізації виробництва тощо) необхідно розробити і впровадити системуагрономічних, зооветеринарних, технічних і організаційно-економічних заходів,що забезпечують ефективне використання земельних ресурсів. Важливе місцезаймають заходи, спрямовані на підвищення потенційних можливостей підприємстващодо збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з кожного гектараугідь. На ефективність використання землі впливають рівень розвиткупродуктивних сил, ступінь розораності землі, структура посівних площ, часткамеліорованих земель у загальній площі сільськогосподарських угідь.

Про економічнуефективність використання землі у сільському господарстві судять на основісистеми натуральних і вартісних показників. До натуральних показниківвідносять: урожайність сільськогосподарських культур; виробництво окремих видівтваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (продукціюскотарства і вівчарства розраховують на 100 га сільськогосподарських угідь, свинарства — на ріллю, птахівництва — на площу зернових). До вартісних показниківвідносять: виробництво валової продукції в порівнянних цінах, товарноїпродукції в поточних цінах реалізації, чистої продукції і прибутку в розрахункуна гектар сільськогосподарських угідь.

Натуральніпоказники характеризують продуктивність лише певної частинисільськогосподарських угідь, а вартісні — всієї їх площі. Ці дві групипоказників доцільно розраховувати як на гектар фізичної площі, так і зурахуванням грошової оцінки гектара сільськогосподарських угідь, в якійвідображена їх економічна родючість.

При економічнійоцінці землі визначають ступінь впливу якості ґрунту на валову продукцію,валовий і чистий дохід, прибуток. Економічну оцінку землі здійснюють у двохнапрямах:

-          загальнаекономічна оцінка землі як засобу виробництва;

-          окремаоцінка за ефективністю вирощування окремих сільськогосподарських культур.

Підвищенняефективності використання земельних ресурсів є однією з найважливішихнародногосподарських проблем, успішне розв’язання якої значною мірою залежитьвід реалізації господарствами своїх потенціальних можливостей у збільшеннівиробництва сільськогосподарської продукції з    1 га землі.


РОЗДІЛ2

СУЧАСНИЙРІВЕНЬ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ В ПІДПРИЄМСТВІ

2.1Виробничо-економічна характеристика підприємства

Приватнесільськогосподарське підприємство «Урожай» розташоване в селещи Братське,Братськлгл ройону Миколаївської області на відстані 100-110 км від обласного центру.

Значна частинатериторія району – рівнина з невеликою кількістю опадів. Ґрунтовий покрив –переважно чорноземи південні але зустрічаються також и темно-каштановізалишково слабосолонцюваті ґрунти. Їх характерною особливістю є остаточнасолонцюватість, ґрунти мають слабку структуру, внаслідок чого при висиханні наповерхні такого ґрунту утворюється кірка, а при зволоженні – вони запливають.

Основна кількістьопадів (65-70%) випадає у теплий період року у вигляді злив, іноді з градом,при цьому добова кількість опадів може досягнути 60-70 мм. Клімат – континентальний, дуже теплий, посушливий. Середня річна температура повітря плюс 9-11ºС,середня температура липня – плюс 21,9-23,6ºС, січня – мінус4-5,6ºС, абсолютний максимум – плюс 38-39ºС, аабсолютний мінімум – мінус 29-33ºС. Тривалість безморозногоперіоду становить 160-205 днів, а вегетаціцного – 215-225 днів. Відноснавологість повітря в середньому за рік становить 60-70%, а в літні місяці 40-60%.

Сільськегосподарство – перша за обсягами по зайнятості трудових ресурсів галузьматеріального виробництва району. Питома вага підприємства в районномувиробництві сільськогосподарської продукції досягає 5,1%.

Площасільськогосподарських угідь підприємства в звітному році становить 2289 га. Питома вага продукції рослинництва в загальному обсязі досягає 87%. Основними культурамирослинництва є пшениця, ячмінь, овес та соняшник на зерно.

Щоб визначити,яке за розмірами є досліджуване господарство (велике, середнє, мале) потрібнорозрахувати показники розміру виробництва.

До факторіввиробничо-економічної характеристика господарства відносять спеціспеціалізацію,що представляє собою переважний розвиток однієї або кількох галузей увиробництві товарної продукції.

Найбільшраціональною для господарства є та, яка дозволяє за відповідних умов вироблятимаксимальну кількість продукції з найменшими витратами коштів і праці,ефективно використовувати земельні ресурси.

 

Таблиця 2.1.

Показники розміру  виробництва у СПТ «Урожай» Братського району Показник Роки В середньому по господарству за три роки 2006 2007 2008 Валова продукція в порівняльних цінах 2005р., тис грн.

/>271,41

164,79 139,98 192,06 Грошова виручка від реалізації продукції сільського господарства, тис. грн. 1937,60 2079,60 2456,50 2157,90 Площа сільськогосподарських угідь, га 4114,40 2857,00 2289,00 3086,80 Вартість основних фондів, тис. грн. 1342,80 1263,40 636,00 1080,73 Середньорічна чисельність працівників, чол. 55 39 35 43 Середньорічна кількість худоби та птиці в перерахунку на умовне поголів'я, гол. 117,40 4,96 10,50 44,28

 

Таким чином,аналізуючи данні розраховані в таблиці 2.1. можна зробити висновок про те, щоСПТ «Урожай» Братського району відноситься до малих господарств. Про цесвідчать показники: середньорічної чисельності працівників зайнятих всільськогосподарському виробництві 43 чол., площа сільськогосподарських угідь,що в середньому складає 3086,80 га.

Ефективністьвиробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провіднихгалузей, а й від того як розвинуті й інші галузі, що мають товарних характер.

Таким чином,ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розмірупровідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарнийхарактер.

На ефективністьсільськогосподарського виробництва впливає рівень спеціалізації господарства,наскільки він відповідає природно-кліматичним умовам, його місцезнаходженню. Вданому підрозділі необхідно  визначити поняття та вплив спеціалізації наефективність виробництва сільськогосподарського підприємства.  При чому,необхідно взяти до уваги, що для більш точного і всебічного вивченняспеціалізації, її можна визначити за наступними показниками: за структуроютоварної продукції, за структурою валової продукції в поточних та співставнихцінах, за структурою посівної площі, за структурою основних фондів тощо.

Основнимпоказником, за допомогою якого визначається спеціалізація господарства,структура його грошових надходжень від реалізації товарної продукції (табл.2.2).

 

Таблиця 2.2.

Розмір та структура грошових надходжень від реалізації продукції сільського господарства виробництва в СПТ «Урожай» Братського району /> /> Галузі та види продукції 2006 2007 2008 В середньому за 3 роки /> /> /> тис.грн % тис.грн % тис.грн % тис.грн % /> /> Зерно 1085,9 52,48 1061,80 51,06 1415,5 57,62 1187,73 53,95 /> Соняшник 680 32,86 947,1 45,54 972,3 39,58 866,47 39,35 /> Овочі 6 0,29 20,8 1,00 9,7 0,395 12,17 0,553 /> Інша продукція рослинництва 37,6 1,82 46,3 2,23 39 1,588 40,97 1,861 />

Разом по рослинництву

1809,5 87,45 2076,00 99,83 2436,5 99,19 2107,33 95,71 /> Молоко 32,4 1,57 - - - - - - /> ВРХ 77,9 3,76 - - - - - - /> Свинарство 10,3 0,50 3,3 0,16 20 0,814 11,20 0,509 /> Птахівництво - - - - - - - - /> і т.д. 0,3 0,01 0,3 0,01 - - - - /> Інша продукція тваринництва 7,2 0,35 - - - - - - />

Разом по тваринництву

128,1 6,19 3,6 0,17 20 0,814 50,57 2,297 />

Всього по сільськогосподарському виробництву

1937,6 93,64 2079,60 100,00 2456,5 100 2157,90 98,01 /> Продукція інших галузей 131,5 6,36 - - - - - - />

Всього по господарству

2069,1 100,00 2079,60 100,00 2456,5 100 2201,73 100 />

За данимитаблиці, можна визначити коефіцієнт спеціалізації за формулою:

/> , де

Рі – питома вагаі-тої галузі в структурі грошової виручки;

і – порядковий номер і-тої галузі в ранжированомуряді, побудованому за спадаючою ознакою.

/>


Це свідчить про упідприємства  рівень спеціалізації вище середнього

Для визначення забезпеченості господарства виробничимиресурсами, та ефективність їх використання використаю розрахункові дані (табл.2.3)

Таблиця 2.3

Забезпеченість СПТ «Урожай» Братського району виробничими ресурсами та ефективність їх використання Показники 2006 2007 2008 2008р. в % 2006р. 2007р. Припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в с/г виробництві: — с/г угідь, га 74,81 73,26 65,40 87,42 89,28 — основних виробничих фондів с/г призначення, тис. грн. 24,41 32,39 18,17 74,43 56,09 — енергетичних потужностей 214,509 298,41 311,371 145,16 104,34 Припадає на 100 га с/г угідь: — основних виробничих фондів с/г призначення, тис. грн. 32,64 44,22 27,79 85,13 62,83 — затрат праці, тис. люд.-год. 8,63 10,08 7,38 85,57 73,22 — енергетичних потужностей 34,8737 24,5489 21,0039 60,23 85,56 Одержано на 100 га с/г угідь, тис. грн.: — валової продукції сільського господарства (в порівняльних цінах 2005р.) 6,60 5,77 6,12 92,70 106,02 — прибутку -1,91 -9,32 -1,20 62,97 12,89 Одержано на одного працівника, зайнятого в с/г виробництві, тис. грн. — валової продукції сільського господарства (в порівняльних цінах 2005р.) 4,93 4,23 4,00 81,04 94,65 — прибутку -1,43 -6,83 -0,79 55,05 11,51 Фондовіддача, грн./грн. 0,20 0,13 0,22 108,89 168,74 Рівень рентабельності, % -3,66 -11,35 -1,11 30,29 9,75

Аналізуючи даніможна сказати, що найкраще господарство було забезпечено в 2008 році. Можемобачити, що:

-          зменшиласьплоща с/г угідь на одного працівника

-          зменшиласькількість основних виробничіх фондів с/г призначення на одного працівника,

-          знизиласьвалова продукція сільського господарства (в порівняних цінах 2005 року).

-          Дещо зрісприбуток у порівнянні з базиснм роком

-          фондовіддачізросла в порівнянні з базисним роком на 8,89% і з проміжним – на 68,74%. Щосвідчить про краще їх використання

-          зростаннярівня рентабельності

2.2Земельні  ресурси сільськогосподарського підприємства та рівень їх використання

Розглянемо за останні трироки динаміку та структуру сільськогосподарських угідь, висвітлити причини їхзмін(табл. 2.4).

 

Таблиця 2.4

Розмір та структурасільськогосподарських угідь в СПТ «Урожай»

Братського району

2006р 2007р 2008р В середньому Види угідь га % га % га % Га % Сільськогосподарські угіддя 4114,4 100 2857 100 2289 100 3086,8 100 З них: - рілля 3699,00 89,90 2551,00 89,29 2132,00 93,14 2794,00 90,51 - багаторічні насадження 6,30 0,15 - - - - 2,10 0,07 -      пасовища 409,10 9,94 - - - - 136,37 4,42 -      інші - - 306,00 10,71 157,00 6,86 154,33 5,00

Розрахувавши дані таблиці 2.4 можна зробити наступні висновки, що сільськогосподарськіугіддя зменшуються з 4114,4га в 2006р, 285га7 в 2007р, 2289га в 2008р за рахунокзменшення як ріллі так і багаторічних насаджень, і пасовищ. В середньомуза три роки загальна площа сільськогосподарських угідь становила 3086,8 га основну частину з яких займае рілля 90,51%

Охарактеризуємо теперпосівні площі та їх структуру за останні три роки (табл. 2.5).

 

Таблиця 2.5

Розмір та структура посівних площ в СПТ«Урожай» Братського району

Культури 2 006р. 2 007р. 2 008р. В середньому за три роки га % га % га % га % Зернові і зернобобові – всього в т.ч. 1934,00 59,25 1940,00 78,83 1542,00 70,73 1805,33 70,73 -      озима пшениця 1075,00 32,94 1195,00 48,56 1186,00 54,40 1152,00 45,14 -      озимий ячмінь 43,00 1,32 83,00 3,37 187,00 8,58 104,33 4,09 -      ярий ячмінь 730,00 22,37 90,00 3,66 126,00 5,78 315,33 12,35 -      овес 86,00 2,63 22,00 0,89 43,00 1,97 50,33 1,97 Соняшник 1067,00 32,69 506,00 20,56 623,00 28,58 732,00 28,68 Овочі 7,00 0,21 5,00 0,20 5,00 0,23 5,67 0,22 Баштанні продовольчі 8,00 0,25 10,00 0,41 10,00 0,46 9,33 0,37 Кормові культури – всього, в т.ч. 248 7,60 0,00 0,00 0,00 -      однорічні трави 42 1,29 0,00 0,00 0,00 -      кукурудза на силос та зелений корм 206 6,31 0,00 0,00 0,00 Всього посівної площі 3264,00 100 2461,00 100 2180,00 100 2552,33 100

За даними таблиці 2.5 можна зробитивисновки, що розмір та структура посівнихплощ в середньому за три роки бала такою:

— площа зерновихта зернобобових склала – 1805,33 га(70,73%)в т.ч.

площа озимої пшениці – 1152,00га(45,14%),

площа озимого ячменю – 104,33(4,09%),

площа ярого ячменю – 315,33 га(12,35%),

площа овесу – 50,33 га(1,97%),

Площа соняшника склала 732 га(28,68%).

Площа овочів склала 5,67 га(0,22%)

Площа баштаннихпродовольчіх 9,33 га(0,37%)

Проаналізуємо вплив існуючої структури посівних площна ефективність виробництва і реалізацію сільськогосподарської продукції задопомогою показників рівня товарності та інших. Рівеньінтенсивності використання земельних ресурсів можливо розглянути за допомогоюнаступних показників:

— коефіцієнтгосподарського використання землі, який розраховується діленням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

— коефіцієнтрозорюваності, що визначається діленням площі землі в обробітку (рілля +багаторічні культурні насадження) на площу сільськогосподарських угідь;

— коефіцієнт використанняріллі, як відношення площі посівів до площі ріллі;

— коефіцієнт меліораціїрозраховується діленням площі меліорованих земель на площусільськогосподарських угідь;

— питома вагаінтенсивних культур (кукурудза на зерно, соняшник, цукрові буряки, овочі) узагальній посівній площі досліджуваного господарства;

— коефіцієнтповторного використання землі, який визначається діленням суми посівної площі іплощі повторних посівів на посівну площу господарства.

Раніше вказані показники занесу дотаблиці (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Рівеньвикористання земельних ресурсів в СПТ «Урожай» Братського району

Показники 2 006р. 2 007р. 2 008р. У % 2008p до 2006p 2007p Коефіцієнт господарського використання землі 0,79 0,86 0,95 120,05 110,56 Коефіцієнт розорюваності 0,90 0,89 0,93 103,60 104,31 Коефіцієнт використання ріллі 0,88 0,96 0,78 88,42 80,88 Питома вага інтенсивних культур в загальній посівній площі 0,33 0,21 0,29 87,42 138,99

Проаналізувавши таблицю2.6 можна зробити наступні висновки, що коефіцієнт господарського використанняземлі збільшивсяна 20,05% та 10,56% порівнюючи 2008р з2006р та 2007р відповідно.Коефіцієнт розорюваності збільшився на 3,6% та 4,31% порівнюючи2008р з 2006р та 2007р відповідно. Коефіцієнт використання ріллі зменшився на 11,58% та 19,12% порівнюючи2008р з 2006р та 2007р відповідно. Питома вага інтенсивних культур взагальній посівній площі зменшилась на 12,58% порівнюючи 2008р з 2006р тазбільшилась на 38,99% при порівнянні 2008р з 2007р

 

2.3Економічна ефективність використання земельних ресурсів в господарстві

Про економічнуефективність використання землі свідчить система натуральних і вартіснихпоказників.

До натуральнихпоказників відносяться: урожайність сільськогосподарських культур; виробництвоокремих видів рослинницької і тваринницької продукції на 100 га відповіднихземельних угідь (молоко і м’ясо всіх видів, вовни – на 100 гасільськогосподарських угідь, свинини і зерна – на ріллю, продукції птахівництва– на площу посіву зернових).

З початку охарактеризуємозміну врожайності сільськогосподарських культур(табл 2.7).

 

Таблиця 2.7

Динаміка врожайностісільськогосподарських культур в СПТ «Урожай» Братського району

Культури Роки В середньому за 3 роки У % 2008p до 2006 2007 2008 2006p 2007p Зернові  в цілому (без кукурудзи) 20,63 11,12 21,08 17,35 102,19 189,56 в тому числі: -озимі зернові 26,18 15,97 22,00 21,20 84,03 137,74 з них: -озима пшениця 26,71 16,70 22,10 21,67 82,73 132,36 -озимий ячмінь 12,98 5,59 21,40 16,05 164,88 383,06 Ярі зернові: 13,02 10,35 13,58 12,83 104,33 131,25 з них: -ярий ячмінь 13,10 10,49 15,49 13,17 118,26 147,68 -овес 12,30 9,76 7,98 10,70 64,84 81,74 Соняшник 7,01 10,53 6,50 7,68 92,71 61,76 Овочі 15,71 18,00 18,00 17,06 114,55 100,00

Отже за даними таблиці 2.7 можна зробитинаступні висновки, що динаміка врожайності сільськогосподарських культур в СПТ «Урожай» Братськогорайону в ціломукрім соняшнику та овесу збільшилась.

Врожайністьзернових в цілому збільшилась на 2,19% та 89,56% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Врожайністьозимих зернових зменшилась на 15,97% порівнюючи 2008р з 2006р тазбільшилась на 37,79% при порівнянні 2008р з 2007р

Врожайністьозимої пшениці зменшилась на 17,27% порівнюючи 2008р з 2006р тазбільшилась на 32,36% при порівнянні 2008р з 2007р

Врожайністьозимого ячміня збільшилась на 64,88% та 283,06% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Врожайність ярихзернових збільшилась на 4,33% та31,25% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Врожайність ярогоячменю збільшилась на 18,26% та47,68% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Врожайність овесузменшилась на 35,16% та 18,16% порівнюючи 2008р з2006р та 2007р відповідно

Врожайністьсоняшнику зменшилась на 7,29% та38,24% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Врожайністьовочив збільшилась на 14,55% порівнюючи 2008р з 2006р та лишиласьсталою при порівнянні 2008р з 2007р

Розглянемовиробництво окремих видів рослинницької і тваринницької продукції на 100 га відповідних земедьних угідь(табл. 2.8.).

Таблиця 2.8

Динаміка натуральнихпоказників ефективності використання землі в СПТ «Урожай» Братськогорайону

Показники 2006p 2007p 2008p У % 2008p до 2006p 2007p Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь, ц: -   яловичини (у живій масі) 0,32 0,70 0,87 276,53 124,81 Вироблено на 100 га ріллі, ц: -   зерна 52,28 76,05 72,33 138,33 95,11 -   м’яса свиней (у живій масі) 0,35 0,78 0,94 266,92 119,65

За показниками таблиці2.8 можна зробити наступні висновки, що виробництво яловичини на 100 га с/г угідь збільшилась на 176,53% та 24,81% порівнюючи 2008р з 2006рта 2007р відповідно.

Виробництво зернана 100 га ріллі збільшилась на 38,33% та зменшилась на 4,89% порівнюючи 2008р з2006р та 2007р відповідно виробництво м’яса свиней на 100 га ріллі збільшилась на 166,92% та 19,65%порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

Для визначенняекономічної ефективності використання земельних ресурсів доцільно також розглянути і вартісні показники(табл.2.9.).

 

Таблиця 2.9

Вартісні показникиефективності використання земельних угідь в СПТ «Урожай» Братськогорайону

Показники 2006 р. 2007 р. 2008 р. У % 2008p до 2006p 2007p Вироблено на 1га сільськогосподарських угідь, грн : — валової продукції в порівнянних цінах 2005 р. 65,97 57,68 61,15 92,70 106,02 -      валового доходу 484,62 668,01 814,02 167,97% 121,86 -      прибутку (+), збитку (-) 63,00 20,00 381,00 128,57 405,00 Вироблено валової продукції (у поточних цінах) в розрахунку на 1 грн. витрат на її виробництво, грн. 1,09 0,81 1,08 99,08 133,33

Проаналізувавши вартісніпоказники використання земельних угідь зроблю висновок що в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь:

-          виробництвовалової продукції в порівнянних ціна 2005р. у 2008р. порівнянно з 2006р.зменшилось на 7,3%, і в порівнянні з 2007р.збільшилось на 6,02%;

-          виробництвовалового доходу у 2008р. порівнянно 2006р. збільшилось на 67,97%, а впорівнянні з 2007р. збільшилось на 21,86%;

-          отриманогоприбутку у 2008р. порівнянно з 2006р. збільшилось на 28,57%, а в порівнянні з2007р. збільшилось у 3 раз.

-          Виробництвовалової продукції (у поточних цінах) в розрахунку на 1 грн. витрат на їївиробництво у 2008р. порівнянно з 2006р. зменшилось на 0,92%, а в порівнянні з2007р. збільшилось на 33,33%.

На матеріалахдосліджуваного господарства проаналізуємо в динаміці рівень інтенсифікаціїземлеробства(табл. 2.10.).

Таблиця 2.10

Основні показники рівнявикористання землі в СПТ «Урожай» Братського району

Показники 2006р 2007р 2008р У % 2008p до 2006p 2007p Приходиться на 1 га оброблюваних земель: -      сума середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподар-ського призначення і поточних виробничих витрат (без амортизації), тис. грн. 0,41 0,51 0,29 70,92 56,83 -      виробничі витрати річні, тис. грн. 1614,53 2059,84 2705,25 167,56 131,33 -      середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогос-подарського призначення, тис.грн. 0,41 0,51 0,29 70,92 56,83

За показникамитаблиці 2.10 проаналізуємо основні показники рівня використання землі

На 1гаоброблюваних земель:

-        приходитьсясума середньорічної вартості основних виробничих фондів і поточних витрат (безамортизації) зменшилась на 29,08% та 43,17% порівнюючи 2008р з 2006р та 2007р відповідно

-          виробничівитрати річні у 2008р. порівнянно з 2006р. збільшились на 67,56%, і впорівнянні з 2007р. збільшились на 31,33%;

-          середньорічнавартість основних виробничих фондів с/г призначення у 2008р. порівнянно з2006р. зменшилась на 29,08%, і в порівнянні з 2007р. зменшилась на 43,17%;

Також необхіднорозглянути економічну ефективність інтенсифікації використання землі(табл.2.11.).


РОЗДІЛ3. ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТА ФАКТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА

 

3.1Динаміка валової продукції рослинництва на 100 га с.-г. угідь

Процесрозвитку, руху соціально-економічних явищ у часі в статистиці прийнято називатидинамікою. Для відображення динаміки будують ряди динаміки, які являють собоюряди значень, що змінюються в часі, статистичного показника, розташованих ухронологічному порядку.

Складовимиелементами ряду динаміки є показники рівнів ряду й періоди часу (роки,квартали, місяці, доба) або моменти (дати) часу.

Одним знайважливіших показників, що відображують стан сільського господарства є вихідвалової продукції. Валова продукція може розраховуватись на 100 га сільськогосподарських угідь, на 1 працівника, на 1 люд.-год. Під валовою продукцією розуміютькількість виробленої продукції у господарстві протягом певного періоду.[16, с.93-95]

Так як вихідвалової продукції здатний до коливань, тому його треба аналізувати за 6 – 7років. Для цього існують такі показники:

ü  абсолютний приріст, ц з 1 га;

ü  темп зростання, %;

ü  темп приросту, %;

ü  абсолютне значення 1% приросту,

якірозраховуються базисним або ланцюговим методами.


Таблиця 3.1

Показники динаміки валової продукції сільського господарства на 100 га с.г. Угідь в СПТ «Урожай» братського району роки Валова продукція на 100 га с. г. угідь, тис. грн. Абсолютний приріст, тис. грн. Темп зростання, % Темп приросту, % Абсолютне значення 1% приросту, тис. грн. Базисний Ланцюговий Базисний Ланцюговий Базисний Ланцюговий 2002 47,83 2003 45,52 -2,31 -2,31 95,2 95,2 -4,8 -4,8 … 2004 43,2 -4,63 -2,32 90,3 94,9 -9,7 -5,1 … 2005 44,8 -3,03 1,6 93,7 103,7 -6,3 3,7 0,432 2006 42,5 -5,33 -2,3 88,9 94,9 -11,1 -5,1 … 2007 53,86 6,03 11,36 112,6 126,7 12,6 26,7 0,425 2008 102,86 55,03 49 215,1 191,0 115,1 91,0 0,5386

Визначимо рівеньряду:

/>;

Середнійабсолютний приріст:

/> тис. грн.;

Середній темпзростання:

/>;

Визначимосередній темп приросту:


/>;

Аналізуючи даніпроведених розрахунків ми можемо зробити висновок, що середній заробітоквалової продукції на 100 га с.-г. угідь за період з 2002 по 2008 роки становить54,37 тис. грн… Встановлено, що максимальний показник валової продукції на 100 га с.-г. угідь був у  2008 році і він склав 102,86 тис. грн.., мінімальний у 2006 році – 42,50тис. грн.

Ланцюговіпоказники рівня ряду свідчать про досить помітне коливання виробництва валовоїпродукції на 100 га с.-г. угідь.

 

Таблиця 3.2

Вихідні та розрахункові показники для виявлення тенденції зміни виходу валової продукції на 100 га с.-г. угідь в СПТ «Урожай» Братського району роки Вихід валової продукції с. г. на 100 га с. г. угідь, тис. грн. t

t2

t3

t4

Yt

Yt2

2002 47,83 1 1 1 1 47,83 47,83 2003 45,52 2 4 8 16 91,04 182,08 2004 43,2 3 9 27 81 129,6 388,8 2005 44,8 4 16 64 256 179,2 716,8 2006 42,5 5 25 125 625 212,5 1062,5 2007 53,86 6 36 216 1296 323,16 1938,96 2008 102,86 7 49 343 2401 720,02 5040,14 Разом 380,57 28 140 784 4676 1703,4 9377,11

Таблиця 3.3

Вихідні тарозрахункові дані для визначення Yt

роки фактичні дані теоретичне значення різниця між реальним і теоретичним значенням квадрат різниці між реальним і теоретичним значенням вирівняні за рівнянням прямої вирівняні за параболою 2-го порядку вирівняні за рівнянням прямої вирівняні за параболою 2-го порядку вирівняні за рівнянням прямої вирівняні за параболою 2-го порядку 2002 47,83 34,967 53,845 12,863 -6,015 165,46 36,18 2003 45,52 41,434 41,434 4,086 4,086 16,70 16,70 2004 43,2 47,900 36,574 -4,700 6,626 22,09 43,91 2005 44,8 54,367 39,265 -9,567 5,535 91,53 30,64 2006 42,5 60,834 49,507 -18,334 -7,007 336,13 49,10 2007 53,86 67,301 67,301 -13,441 -13,441 180,65 180,65 2008 102,86 73,768 92,645 29,093 10,215 846,37 104,34 Разом 380,57 380,570 380,57 0,00 0,00 1658,94 461,51

/>

Рис.1. Динаміказміни валової продукції на 100 га с.-г. угідь

Аналізуючипроведені розрахунки можна сказати, що найкращим чином зміну динаміки валовоїпродукції на 100 га с.-г. угідь в СПТ «Урожай» Братського району за 2002-2008роки відображає рівняння параболи, тому що в цьому випадку сума квадратіввідхилень найменша.

 

3.2Кореляційний аналіз залежності виробництва валової продукції рослинництва віденерго- та фондозабезпеченості в СПТ «Урожай» Братського району

Кореляційноюназивається залежність при які кожному значенню факторної ознаки не завждивідповідає строго визначене значення результату. Саме цим кореляційний зв’язоквідрізняється від функціонального. Кореляційний зв’язок проявляється лише всередньому і тому він називається неповною статистичною залежністю.

Розрізняють формизв’язку прямі та зворотні. Прямий зв’язок – це такий зв’язок при якому іззбільшенням факторної ознаки результативність також збільшується. Зворотнийзв’язок – це, коли факторна ознака збільшується результативність зменшується. [15]

Крім того посвоєму математичному вираженню вони бувають прямо та криволінійними.

/>– залежна змінна;

Х1 –енергозабезпеченість, к.с.

Х – незалежназмінна; факторна ознака;         Х2 – фондозабезпеченість, тис.грн.

а0–вільний член;

У   –Вихід валової продукції с.г. на 100 га с.г. угідь, тис. грн.

а1 –коефіцієнт регресії.

Для визначенняпараметрів рівня множинної кореляції скористаємося таблицею 3.4.

 

Таблиця 3.4

Вихідні дані длярозрахунку залежності  виходу валової продукції сільського господарства відрівня інтенсивності виробництва в СПТ «Урожай»

Роки У

Х1

Х2

Х1У

Х2У

Х1Х2

Х12

Х22

2002 47,83 11,71 9,45 560,09 451,99 110,66 137,12 89,3 2003 45,52 11,7 9,46 532,49 430,62 110,66 136,84 89,49 2004 43,2 11,78 9,42 509,07 406,94 111,01 138,86 88,74 2005 44,8 11,83 9,47 530,07 424,26 112,05 140 89,68 2006 42,5 11,8 9,45 501,42 401,63 111,49 139,19 89,3 2007 53,86 11,64 9,58 626,82 515,98 111,49 135,44 91,78 2008 102,86 10,9 9,5 1121 977,17 103,53 118,77 90,25 Разом 380,57 81,36 66,3 30962 3608,6 5396,5 6619,1 4400 Середнє 54,367 11,62 9,48 4423,2 515,51 770,93 945,59 628,5

/>

/>;

/>

/>;

/>

/>;

2882,4=10,059а2;

а2 =286,5;

3000=а1+10*286,5;а1=135;

2081,5=а0+10,4286*135+9,4757*286,5

а0=-2041,1;

Модель рівняннязалежності виходу валової продукції від фондозабезпеченості таенергозабезпеченості має такий вигляд:

/>;


Коефіцієнтрегресії показує, що із збільшенням фондозабезпеченості на 1 тис. грн., вихідвалової продукції на 100 га с.г. угідь збільшується на 286,5 тис. грн., а такожіз збільшенням енергозабезпеченості на 1 к.с. вихід валової продукції на 100 га с.г. угідь збільшується на 135 тис. грн.

Крім параметріврівняння необхідно встановити щільність кореляційного зв’язку, який знаходитьсяза допомогою коефіцієнтів кореляції.

/>;

/>;

/>;

/> або 98,76%

Необхіднірозрахунки приводяться в таблиці 3.5.

 

Таблиця 3.5

Розрахункові данідля визначення парних коефіцієнтів кореляції

Роки Ланцюгові абсолютні прирости Квадрати приростів Добуток приростів

ΔХ1

ΔХ2

ΔУ

ΔХ12

ΔХ22

ΔУ

ΔХ1ΔУ

ΔХ2ΔУ

ΔХ1ΔХ2

2002 - - - - - - - - - 2003 -0,01 0,01 -2,3 0,0001 1E-04 5,3361 0,028 -0,0231 -0,0001 2004 0,086 -0,04 -2,3 0,0074 0,002 5,3824 -0,2 0,0928 -0,0034 2005 0,048 0,05 1,6 0,0023 0,003 2,56 0,077 0,08 0,0024 2006 -0,03 -0,02 -2,3 0,0012 4E-04 5,29 0,078 0,046 0,00068 2007 -0,16 0,13 11,4 0,0256 0,017 129,05 -1,818 1,4768 -0,0208 2008 -0,74 -0,08 49 0,5476 0,006 2401 -36,26 -3,92 0,0592 Разом -0,81 0,05 55 0,5842 0,028 2548,6 -38,09 -2,2475 0,03792

Аналізуючирозраховані данні можна зробити висновок, що множинний коефіцієнт кореляціїсвідчить про середній зв’язок між виходом валової продукції, фондо– таенергозабезпеченістю, а множинний коефіцієнт детермінації показує, що сукупнийвплив вказаних факторів на вихід валової продукції складає 98,76%, а інші 1,24%інших неврахованих факторів.


РОЗДІЛ4

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Cаме завдяки властивості родючостіземля є головним засобом виробництва в сільському господарстві. Важливоусвідомити сутність природної, штучної і економічної родючості ґрунту. Ефективністьвикористання земельних ресурсів доцільно визначати за натуральними і вартіснимипоказниками. Важливо засвоїти методику їх визначення двома способами зурахуванням і без урахування якості землі.

Один з таких радикальних шляхів забезпечення управління процесомзбереження та відтворення родючості грунтів, зокрема їх основного компонента — гумусу.Системних досліджень у цій сфері, наскільки відомо, поки що не існує. Немаєєдиних підходів до формування сучасної ідеологи раціоналізації землекористування,чітко окресленої методики визначення цінності такого енергоресурсу ґрунту, якгумус, не опрацьовано механізм управління відтворенням і збереженням родючості ґрунтів.Власне, усвідомлення необхідності управління енергоресурсом ґрунту й спонукало авторівпоставити мету — поглибити теоретико-методологічні засади та розробитипрактичні рекомендації щодо розвитку землекористування, яке базується набездефіцитному балансі гумусу в ґрунті.

Приобґрунтуванні важливості розв'язання цієї проблеми закономірним є перехід віданалітичної аргументації причинно-наслідкового зв'язку між балансом гумусу в ґрунті,тобто його надходженням і виносом з ґрунту, способом використання орних земель,до засобів, які забезпечують його бездефіцитний баланс.

Проблемабалансу гумусу в ґрунті є багатоаспектною, оскільки втрати його відбуваються, насамперед,в результаті ерозійних та дефляційних процесів, виносу його урожаємсільськогосподарських культур тощо. Причому група зернових культур виноситьйого менше, просапних — більше, а багаторічні та однорічні трави, навпаки,гумус у грунті нагромаджують. Баланс гумусу в ґрунті залежить і від способувикористання супутньої продукції (соломи, гички та ін.): при згодовуванні їїхудобі дефіцит гумусу буде більший, ніж при заорюванні в грунт. У цілому, залежновід структури посівних площ щорічний винос гумусу з ґрунту становить від 0,6 до1,4 т з га, що еквівалентне внесенню 12-28 т органічних добрив (гною) нагектар. Причому практика господарювання на землі показує, що за останні 15років у грунт вносилося в середньому лише 2-3 т органічних добрив на гектарчерез їх відсутність у суб'єктів господарювання.

Внаслідоквтрат гумусу (якщо їх не компенсувати) відбувається процес збіднення ґрунту, щопризводить до зниження його родючості і зменшення врожайності вирощуваних культур. Але, враховуючитой факт, що в основі ринкової економіки лежить госпрозрахунок, орієнтований наокупність втрат, зумовлених господарською діяльністю, то досягнення їїзабезпечується лише шляхом інтенсифікації землеробства, що, у свою чергу,«провокує» прискорену мінералізацію гумусу, тобто його втрату. У чомуж проявляється механізм зниження гумусності грунтів та поживних речовин, якімістяться у їх складі?

Існуючапрактика складання проектів контурно-меліоративної організації території орнихземель, які передбачають диференційоване їх використання, залежно від крутизни схилів,викликає певну настороженість. При так званих, «технологічних групах ґрунтів»з поділом орних земель за схилами

0-3,3-7 і більше 7градусів, ставлять за мету вилучення із структури посівів багаторічних іоднорічних трав, розміщених на рівнинних територіях, з наступним їх розміщеннямна схилових землях. Це призведе до того, що, з одного боку, схилові землі будутьпевною мірою захищені від процесів ерозії ґрунту, а з іншого — рівниннітериторії, на яких розміщуватиметься, головним чином, група просапних культур, зазнаватимутьінтенсивного виносу гумусу з ґрунту, що спричинятиме не менше зло, ніж ерозія ґрунтів.Тому навряд чи є доцільніші способи раціонального використання та охоронигрунтів на рівнинних територіях, ніж розміщення у структурі посівів багаторічнихі однорічних трав, післяжнивних культур тощо.

Щоправда,нині в наукових колах і серед практиків має місце спрощення ситуації щододефіциту гумусу в ґрунті; гумусність ґрунту, його родючість визначаються кількістю внесених наодиницю площі мінеральних добрив. Це стало головною причиною того, щодіяльність суб'єктів господарювання на землі спрямована не на пошуки шляхіввпровадження гумусобездефіцитних технологій землеробства, а на пошуки мінеральнихдобрив, які за своєю ціною не завжди їм доступні. Проте внутрішнясуперечливість використання мінеральних добрив полягає у тому, що вони не підвищуютьродючість ґрунту, а, навпаки, прискорюють процес мінералізації органічної речовини,в результаті чого втрати гумусу набувають більш інтенсивного характеру, ніж безвнесення мінеральних добрив. Тому необхідно розуміти, що внесенням мінеральнихдобрив у грунт забезпечується лише врожайність культур. Прикладом може бутигідропонний спосіб вирощування овочевих культур, урожайність яких формуєтьсяголовним чином за рахунок поживних речовин не органічного, а мінеральногопоходження.

Зрозуміло,що ситуація з органічними добривами нині в Україні є складною, тому постійновживаються заходи, спрямовані на їх пошуки. З цією метою суб'єктигосподарювання активізують роботу щодо збільшення поголів'я худоби на фермах.Але, на жаль, доводиться констатувати той факт, що збільшення поголів'я худобина одиницю площі ріллі не супроводжується зростанням гумусності ґрунтів на сівозміннійплощі.

Водночасне можна недооцінювати внесення гною в грунт. Його перевага полягає в тому, щовін забезпечує в концентрованій формі за рахунок інших площ сівозмінного масивупідтримання родючості конкретних земельних ділянок, на яких вирощуватимутьсягумусозалежні культури (цукрові буряки, картопля, овочі тощо).

Наведенірозрахунки мають стати основою для визначення ключового завдання нового етапууправління процесом збереження і відтворення родючості ґрунтів. Сьогодні ценабуває особливого практичного значення для протистояння деструктивним процесаму землекористуванні незалежно від форм власності на землю. Тому назаконодавчому рівні потрібно зобов'язати фермерів бути не тільки споживачамиякісних властивостей ґрунту, але й зберігати та відтворювати його родючістьшляхом забезпечення бездефіцитного балансу гумусу. Уряд України має розробити ізапровадити у практику механізми економічного стимулювання фермерів заорганізацію екологобезпечного землекористування


ВИСНОВКИ

На основіпроведених розрахунків по  СПТ «Урожай» Братського району можна зробити такі висновки.

СПТ «Урожай» є малим за розмірамигосподарством із вище середнього рівнем спеціалізації. Найбільшу частину увиробництві сільськогосподарської продукції займає рослинництво, зокрема вирощуваннязерна (53,95% всередньому за три досліджувані роки)та соняшнику(39,35% в середньому за три досліджуваніроки)

Дляпідвищення ефективності виробництва продукції рослинництва в господарствоповинні намагатись використовувати оптимальні сівозміни, що здійснити напрактиці не и легко адже соняшник, який займає 39,35% посівних площ, дужевиснажує землю тому потрібно для підтримання гумусового балансу та запобігання виснаженняродючих чорноземів у відповідних нормах вносити у землю органічні та мінеральнідобрива, які мало використовувались у даному підприємстві.

Потрібноввести  ефективневикористання зрошуваних земель, що в досліджуванім господарстві невикористовується, хоча сучасні умови господарювання на зрошуваних земляхдиктують необхідність застосування нових технологічних прийомів і методівполиву сільськогосподарських культур, але  з метою скорочення витрат ресурсів(води, електроенергії, палива тощо) при забезпеченні високого рівня іврожайності та валових зборів сільськогосподарських культур за якого можнадосягти високого рівня рентабельності.

І загалом поУкраїні потрібно переглянути аграрну політику нинішнього уряду, адже Українаналежить до аграрних країн тому агро-виробники потребують значних інвестиційзбоку держави або ж надання дешевих довгострокових кредитів для підтримання тарозвитку агропромислового комплексу в цілому


СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.        ЗаконУкраїни, ст. 2 „Про плату за землю”, від 19 вересня 1996р.

2.        Земельний кодекс України, з.п. 2 ст. 206 „Плата за землю”.

3.        Агросвіт,2005р.,№15,- 22-24с.

4.        Андрійчук В.Г. Економіка аграрногопідприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивченнядисципліни. — К.: КНЕУ, 2001. — 528 с.

5.        АндрійчукВ.Г. „Економіка аграрних підприємств”: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероб./К.: КНЕУ, 2002. — 624с.

6.        Вісникаграрної науки, липень 2005р., — 5- 10с.

7.        Вісникаграрної науки, липень 2006р.,- 5-6с.

8.        В’юнВ.Г., Мельниченко В.В., Горлачук В.В.”Управління землекористуванням”: Підручник – Миколаїв,2005р., — 388с.

9.        ЕкономікаАПК, 2007р., № 5. – 52-53с.

10.     ЕкономікаУкраїни, 2007р., №3. – 74-79с.

11.     МедведєваВ.”Чтобы не убывалоплодородие земли”.– К.,”Урожай”,1989р., — 192с.

12.      НазаренкоВ.И. Зарубежномопыте функционирования земельного рынка.— М., — 2002. — 252 с.

14. Опря А.Т.Статистика — К.: „Урожай”, 2002р.

15. Природо-ресурсний потенціалсталого розвитка України // Київ РВПС України. 1999. – 715с.

16.    Сайко В.Ф. та ін. Вилучення з інтенсивногообробітку малопродуктивних земель та їх раціональне використання: Метод, реком.— К.: Аграр. наука, 2000. — 38 с.

17.     СікачинаО. Стансільського господарства у 2004 році // Агроперспектива. — 2005,- №05(65). — С.6-9.

18.     Статистика.Підручник. За ред. Герасименка. К.: Вища школа, 2000.

19.     Чекотовський Е.В. Основи статистикисільського господарства. Навчальний посібник. К.: 2001

20.    Шмелев Г.И. К вопросу о концентрациисельскохозяйственных земель в рыночных условиях // Право и политика. — 2002. —№ 8. — С. 67-70.

еще рефераты
Еще работы по ботанике и сельскому хозяйству