Реферат: Флора судинних рослин правобережної частини долини р. Сула в околицях с.м.т. Недригайлів
ФЛОРА СУДИННИХ РОСЛИН ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ЧАСТИНИ ДОЛИНИ р. СУЛА В ОКОЛИЦЯХ с. м. т. НЕДРИГАЙЛІВ
Дипломна робота
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИКО – ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ
Розділ 3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
Розділ 4. ФЛОРА СУДИННИХ РОСЛИН ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ЧАСТИНИ ДОЛИНИ р. СУЛА В ОКОЛИЦЯХ с. м. т. НЕДРИГАЙЛІВ
4.1 Конспект флори
4.2 Систематичний аналіз флори
4.3 Екологічний аналіз флори
4.4 Народногосподарське значення та охорона судинних рослин околиць с. м. т. Недригайлів
Розділ 5. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК КАРТА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВСТУП
У сучасних умовах всебічного посилення антропогенного впливу на природні екосистеми особливої важливості набувають проблеми збереження природних ландшафтів, ценотичного та видового біорізноманіття. Проблема охорони флори й рослинності в сучасних умовах належить до однієї з найважливіших і невідкладних. Внаслідок прямої дії людини, її інтенсивної неконтрольованої господарської діяльності, а також опосередкованого впливу в зв’язку з цим – через зміни параметрів навколишнього природного середовища багато видів рослин і рослинних угруповань опинилися під загрозою зникнення. Вже кілька десятиріч у минулому столітті та протягом першого десятиріччя двадцять першого століття на Землі прискореними темпами відбувається зникнення багатьох видів рослин, збіднення ценотичної різноманітності, спрощення структури рослинних угруповань, їх деградація.
Рослини – важлива складова частина екологічного середовища, без якого неможливе нормальне повноцінне життя всього живого, в тому числі і людини. Тому нині дуже важливим є всебічне вивчення у кожному регіоні та куточку Землі дикоростучих рослин, їх видового складу, стану рослинних угруповань і популяцій окремих видів, передусім цінних у господарському відношенні, які широко використовуються людиною, виявлення рідкісних та зникаючих видів, які потребують першочергової охорони. А це неможливо зробити без попередньої оцінки сучасного стану, змін та прогнозів на флористичному, фітоценотичному та екологічному рівнях. Відомості про фітогенофонд кожного регіону є невід’ємною ланкою у вирішенні проблем інтродукції, селекції, сільського господарства та розвитку народного господарства в цілому.
У зв’язку з цим привертає увагу й нинішній стан рослинного покриву нашого рідного краю – околиці с. м. т. Недригайлів Сумської області, який дуже тривалий час відчуває на собі антропогенне навантаження в зв’язку з рекреаційним, інтенсивним сільськогосподарським використанням. Саме ці питання стосовно фіторізноманітності нашого краю й стали предметом нашого наукового інтересу [1, 15, 25, 39, 44].
У підготовці вчителя біології загальноосвітньої школи такі дослідження є також надзвичайно важливими не лише з точки зору формування його власної екологічної свідомості та грамотності, але й для реалізації визначених державою та сучасними проблемами завдань екологічної освіти та природоохоронного виховання підростаючої молоді, що навчається в школі. Природоохоронна тематика та формування основних екологічних понять передбачені програмами шкільних курсів з ботаніки та загальної біології, в яких виділений спеціальний розділ з екології, крім того рекомендуються спецкурси з екології, її поглиблене вивчення як на уроках, так і в позаурочний час. У навчальні програми включені питання, які передбачають роз’яснення учням значення державних заходів, спрямованих на охорону природи, зокрема створення заповідних об’єктів і територій – заповідників, національних природних парків, пам’яток природи, заповідних урочищ тощо [7].
Потреба в проведенні нашого дослідження з обраної теми визначається й відсутністю в опублікованих матеріалах конкретної, повної інформації про флору й рослинність околиць с. м. т. Недригайлів та про їх сучасний стан.
Виходячи з вище зазначеного, нами була вибрана тема дипломної роботи «Флора судинних рослин правобережної частини долини р. Сула в околицях с м. т. Недригайлів», визначені об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження.
Об’єкт нашого дослідження – судинні рослини.
Предмет дослідження – флора судинних рослин правобережної частини долини р. Сула в околицях с. м. т. Недригайлів.
Мета дослідження: вивчення судинних рослин правобережної частини долини р. Сула на обраній для дослідження території, встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному та фітоценотичному рівнях.
Основні завдання дослідження:
1) проаналізувати опубліковані матеріали з інформацією про фізико географічні умови, флору та рослинність району нашого дослідження;
2) провести польові дослідження по вивченню флори судинних рослин, зібрати і оформити гербарій рослин правобережної частини долини р. Сула на території району дослідження;
3) провести камеральну обробку матеріалів дослідження та узагальнити результати дослідження;
4) скласти конспект флори судинних рослин району дослідження;
5) провести систематичний, екологічний і господарський аналіз флори;
6) проаналізувати можливості використання матеріалів дослідження в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи та дати відповідні рекомендації.
Методи дослідження: при виконанні дипломної роботи використовувалися методи теоретичного (бібліографічний та історичний аналіз літератури), та практичного (польові дослідження, камеральна обробка) дослідження, а також аналіз і синтез, узагальнення та систематизація.
Наукова новизна проведеного дослідження: у дипломній роботі вперше наведені відомості про видовий склад судинних рослин правобережної частини долини р. Сула в околицях с. м. т. Недригайлів.
Практичне значення отриманих результатів: зроблена вперше інвентаризація видового різноманіття судинних рослин на обстежуваній території, результати якої можуть бути використані для оцінки флори рослинності, їх охорони та реалізація краєзнавчого принципу навчання біології в загальноосвітній школі.
Дипломна робота написана на матеріалах польових досліджень, які проводились нами протягом 2008 – 2010 рр., з використанням наявних опублікованих даних.
Розділ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
У результаті проведеного нами аналізу опублікованих матеріалів про флору й рослинність встановлено, що в долині р. Сули на території Недригайлівського району проводили геоботанічні дослідження П.П. Кожевніков і Ю.Р. Шеляг-Сосонко. В опублікованому в 1937 році «Екологічному нарисі дубових лісів Лівобережного Лісостепу УРСР» [24]. П.П. Кожевніков описує обстежені ним у 30-ті роки ХХ сторіччя нагірні діброви правого корінного берега Сули, що розташовані на території нинішнього Томашівського лісництва, проте вони не входять у район нашого дослідження. У статті Ю.Р. Шеляга-Сосонка «Дубові ліси других терас річок лісостепової зони України», опублікованій в 1985 р. [24], згадуються чисті дубові ліси в околицях с. Вільшана (теж за межами обстежуваної нами території). Територія нашого дослідження не привернула увагу ботаніків очевидно в зв’язку з тим, що тут збереглися лише дрібні лісові масиви між густо розташованими населеними пунктами Костянтинів, Бродок, Засулля, Терешки, Дремове, Цибулинки, а на лівому березі річки розкинулись село Березняки та с. м. т. Недригайлів. Колишні нагірні діброви тут давно в значній мірі знищені та трансформовані господарською діяльністю. Невеликі ділянки борової тераси на правобережжі в основному зайняті під забудови села Засулля, а їх залишки зайняті штучними насадженнями сосни. Вони теж не представляють інтересу для ботаніків-дослідників. Степові залишки на вершині правого корінного берега Сули теж настільки фрагментовані, дрібні й трансформовані від інтенсивного впливу людини, що теж залишились поза увагою дослідників. Те ж саме можна відзначити й про луки заплавні та материкові, вільхові ліси, біловербники, чагарники та водні угруповання.
Протягом 1989–1992 рр. долина р. Сула на території Недригайлівського району обстежувалась ботаніками природничо-географічного факультету Сумського педагогічного інституту ім. А.С. Макаренка у зв’язку з виконанням госпдоговірної теми «Вивчення природних ресурсів лікарських рослин Сумської області та розробка рекомендацій щодо їх раціонального використання й охорони» (науковий керівник – К.К. Карпенко, виконавці – К.Д. Гончарова, О.С. Родінка, Н.Г. Закорко, В.П. Суряднова, М.Г. Тельпухов і ін.) [27, 39]. В 1994 році долина р. Сули в Недригайлівському районі обстежувалась ботаніками Сумського педінституту в зв’язку з виконанням госпдоговірних тем «Наукове обстеження гідрологічних заказників у заплаві р. Сули на Сумщині» та «Вивчення поширення рослин і тварин, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку, на території Недригайлівського та Роменського районів Сумської області» (науковий керівник – К.К. Карпенко, виконавці – А.П. Вакал, О.С. Родінка та ін.) Маршрути польових досліджень пролягали й через територію нашого дослідження. Оглядались нагірні діброви від східної до західної окраїни території, соснові насадження, ділянки степу та материких лук, вільхові ліси, біловербники, чагарникові вербники, болотця, угруповання прибережної повітряно-водної та водної рослинності на правобережній частині заплави Сули. Оскільки промислових масивів лікарських рослин та рідкісних видів рослин на даній території не було виявлено, то результати ботанічного дослідження по даній території не були відображені в опублікованих роботах, а подані лише узагальнено (без посилань на цю територію) [19, 39].
Влітку 2006 року доц. кафедри ботаніки СумДПУ ім. А.С. Макаренка К. К. Карпенко за завданням Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області у зв’язку з проектуванням Верхньосульського національного природного парку здійснила дуже короткочасний ботанічний огляд дібров на правому корінному березі Сули, зокрема в місцях розташування літописного городища Попаш і інших історично цікавих місць, як «Гульбище», «Мазепина гора». Проте опублікованих матеріалів про ботанічну характеристику цих дібров немає.
У зв’язку з відсутністю опублікованих даних нами й була обрана тема дипломної роботи по вивченню флори судинних рослин даної території.
Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ
Територія, де проводились наші дослідження, знаходиться на північному сході Лівобережного Лісостепу України, в долині р. Сула (в середній частині її течії), в межах географічних координат 50° північної широти та 34° східної довготи [2, 4, 17, 19, 26, 34, 45]. Вона включає правобережну частину долини, розташовану в північній околиці селища міського типу Недригайлів – районного центру Недригайлівського адміністративного району Сумської області. Протяжність території із сходу на захід (вздовж долини) становить біля 10 км, ширина – від 1 до 2 км. Це земельні угіддя Засульської сільської ради Недригайлівського району. У межах території знаходяться населені пункти Засулля та Бродок, західна окраїна межує із с. Костянтинів, східна – з населеними пунктами Терешки та Дремове (Додаток). С. м. т. Недригайлів і його земельні угіддя розташовані в лівобережній частині долини. Межа між цими господарствами проходить по руслу річки Сула.
За фізико-географічним районуванням України обстежувана нами територія входить до складу фізико-географічної області Північний Полтавський лісостеп Лівобережнопридніпровської лісостепової провінції, розташованої на просторах Придніпровської (Полтавської) рівнини, приуроченої до Дніпровсько-Донецької западини [2, 4, 17, 26, 34, 43], за геоботанічним – до Прилуцько-Лохвицького геоботанічного району Роменсько-Полтавського округу Лівобережнопридніпровської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області Східноєвропейської провінції [8]. Для даного геоботанічного району найбільш характерними й типовими угрупованнями природної рослинності є нагірні діброви на правих корінних берегах річок та лучні степи на межиріччях. Згідно розробленої Б.М. Нешатаєвим схеми фізико-географічного районування Сумського Придніпров’я [30] ця місцевість знаходиться в складі Сульського ландшафтного району Роменсько-Конотопського округу Лівобережно-Дніпровської провінції лісостепової зони. Сульський ландшафтний район являє собою низинну лесову рівнину з середніми висотними відмітками 150–160 м, з улоговинними зниженнями, прохідними долинами, балками та ярами. Для його природної рослинності характерні діброви, що найкраще збереглися на правих берегах Сули й Терну, лучні степи, що нині майже повністю заміщені агроценозами, заплавні луки, вільхові ліси, вільхові та трав’яні болота. Зустрічаються ділянки байрачних і заплавних дібров. Борова тераса Сули місцями зайнята насадженнями сосни звичайної [17, 43, 45].
Особливість геологічної будови території району є те, що вона розташована в межах Дніпровсько-Донецької западини. Її формування пов’язане з системою великих глибинних розломів. Кристалічний фундамент западини занурений на глибину 4 – 7 км і перекритий товщею осадових порід, представлених послідовно девонськими, крейдовими, третинними та четвертинними відкладами. Четвертинні відклади представлені бурими глинами, які зверху перекриті лесами та лесовидними суглинками. Загальна товщина четвертинних відкладів досягає 20 – 40 м. Рельєф району характеризується певною складністю і строкатістю. Великий вплив на його формування спричинили льодовик і флювіогляційні потоки. Основним елементом рельєфу є долина річки Сули [2, 9, 34].
Клімат району помірно континентальний. Найтеплішим місяцем року є липень (середня температура становить плюс 19,7°С ). Найхолоднішим місяцем є січень (середня температура повітря становить мінус 7, 2°С ). За багаторічними даними Роменської метеостанції в межах району за період з температурами повітря вищими плюс 10°С випадає 300 – 350 мм, а середньорічна кількість опадів становить 550 мм. Більша частина опадів випадає у вигляді дощів. Максимум опадів спостерігається в липні, мінімум – у лютому (опади у вигляді снігу). Коефіцієнт зволоження по Недригайлівському району складає 0, 96. Зима здебільшого настає в другій декаді листопада. Стійкий сніговий покрив за середньорічними даними встановлюється у середині грудня і утримується протягом 100 – 105 днів. Товщина снігового покриву досягає в середньому 18 см, максимальна – 35 см, Максимальна глибина промерзання грунту становить 140 см, середня багаторічна – 70 см, мінімальна – 30 см. Зима характеризується нестійкою погодою. Поряд з низькими мінусовими температурами, (мінус 33°С ) часто спостерігаються відлиги з температурами повітря плюс 4 – 5°С. Відлиги інколи супроводжуються випаданням дощу. Тривалість періоду з температурою вищими 0 °С становить 240 днів, без заморозків – 160 днів, тривалість вегетаційного періоду – 198 днів. Літо розпочинається з кінця травня і триває 100 – 105 днів. Влітку середньодобові температури перевищують плюс 15 °С. Для цього періоду характерне також випадання опадів у вигляді злив. Дощі часто супроводжуються градом, шквалистими вітрами. Найбільша кількість опадів випадає саме в цей період (до 200 мл). Влітку вітровий режим в межах району складається в основному із вітрів північно-західного напрямку. Осінній період охоплює 2,5 – 3 місяці. Середній багаторічний показник температури повітря в осінній період становить плюс 5,7°С. Перші осінні заморозки наступають на початку жовтня, але можуть бути й між 11 вереснем і 27 жовтня [2, 20, 43].
Сула відносяться до рівнинних річок, переважно із сніговим живленням, проте велику роль у ньому відіграють і грунтові води. Замерзання річки починається у кінці листопада. В період замерзання рівень води перевищує меженний на 0, 3 – 0, 5 м. Тривалість льодоставу в середньому дорівнює 3 – 4 місяці. Найвищий рівень весняного паводку буває у кінці березня – на початку квітня. Літня межень продовжується до кінця вересня. На досліджуваній нами території в Сулу впадає її права притока Хусь. Біля с. м. т. Недригайлів ширина долини Сули становить 3 км. Правий корінний берег річки високий (з відмітками висоти до 180 м), крутий, сильно еродований ярами та балками, лівий – низький, з відмітками висоти до 100 – 130 м. У долині сформовані заплавна та перша надзаплавна тераси (на лівобережжі й правобережжі). Ґрунтовий покрив заплави сформований лучними та болотними грунтами, правого корінного берега – сірими лісовими, з вкрапленнями ділянок чорноземів на вершині схилу крутого корінного берега поблизу Костянтинова, в західній околиці Бродка, в північній околиці Засулля (Лиса гора), поблизу Терешків. Лучні грунти гумусовані на значну глибину (60 – 70 см). У нижній частині профілю спостерігається близьке залягання ґрунтових вод, що призводить до оглеєння з глибини 40 – 60 см. Для лучних грунтів характерна глибока вилугованість від солей та щорічне відкладання на поверхні грунту делювіальних наносів, що змиваються з вододілів дощовими і талими водами. У профілі лучних грунтів зустрічаються іржаво-бурі плями оксидів заліза. Атмосферні опади застоюються і спричиняють періодичне затоплення. Болотні грунти – це грунти, які залягають на низинному рівні заплави. Їм характерне близьке до поверхні залягання ґрунтових вод [9].
Рослинність району дослідження представлена такими типами: лісова, степова, лучна, болотна, чагарникова та водна [17]. На правому корінному березі річки розташовано три невеликих масиви нагірних дібров. На боровій терасі є три ділянки злакового та різнотравного соснового лісу штучного походження (біля с. Бродок, у східній околиці с. Засулля та в західній околиці с. Засулля). Вільховий ліс знаходиться біля с. Бродок і в східній околиці с. Засулля. Вздовж берегів русла річки та рукавів простягаються смуги й куртини біловербників. У заплаві поширена чагарникова рослинність із верб попелястої та трьохтичинкової. Лучну рослинність представляють остепнені, справжні, болотисті та торф’янисті луки. Дрібні ділянки степу трапляються у верхній частині схилу корінного берега біля с. Бродок, Засулля і поблизу с. Костянтинів. Повітряно-водна прибережна рослинність представлена угрупованнями очерету звичайного, рогозу вузьколистого, рогозу широколистого, лепехи звичайної, осоки прибережної тощо, справжньої водної – угрупованнями ряски малої, триборозенчастої, спіродели багатокореневої, кушира темно-зеленого тощо.
Розділ 3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
Матеріалами для написання бакалаврської роботи стали результати власних польових досліджень, що проводились нами за загальноприйнятими методиками в околицях с. м. т. Недригайлів Сумської області протягом 2008 – 2010 років, а також опубліковані матеріали інших дослідників стосовно фізико-географічних умов, рослинності та флори району дослідження, прилягаючих місцевостей, фізико – географічних та геоботанічних районів, областей і округів Лівобережного Лісостепу України [2, 4, 9, 19, 24, 30, 34].
Як основний використовувався маршрутно – діагностичний метод. Маршрути пролягали вздовж долини і впоперек долини річки Сула на правобережній її частині. Дослідженнями були охоплені характерні для обстежуваної нами території біотопи й рослинні угруповання – угруповання водної рослинності, прибережної повітряно-водної, чагарникової, заплавних і материкових лук, трав’яних боліт (осокових, очеретяних і рогозових), чагарникових боліт (угруповання верби попелястої), вільхових лісів (у притерасній частині заплави), соснових лісів (на боровій терасі), нагірних дібров (на правому корінному березі долини річки) і степових угруповань (на вершині крутого схилу правого корінного берега біля села Бродок і Засулля. Спостереження проводились протягом всього періоду вегетації рослин. Під час польових досліджень результати заносились до щоденника, зібрані гербарні зразки висушували в ботанічному пресі, окремі об’єкти фотографували. Ідентифікацію рослин проводили в лабораторії кафедри ботаніки СДПУ А.С. Макаренка з використанням визначника рослин України [32]. Відомості про поширення, екологію та значення виявлених видів подані в «Конспекті флори». При його написанні взята за основу класифікаційна схема А. Тахтаджяна, як і в «Определителе высших растений Украины» [32].
Гербарні зразки рослин передані на кафедру ботаніки СДПУ ім. А.С. Макаренка.
Розділ 4. ФЛОРА СУДИННИХ РОСЛИН ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ЧАСТИНИ ДОЛИНИ р. СУЛА В ОКОЛИЦЯХ с. м. т. НЕДРИГАЙЛІВ
4.1 Конспект флори
У «Конспекті флори» наведено 304 видів судинних рослин. Систематичний їх список поданий за системою А. Тахтаджяна, яка була прийнята й при написанні останнього видання Визначника вищих рослин України [32]. У відповідності з даним Визначником подаються назви всіх таксонів, скорочення прізвищ авторів видів. По кожному виду дані відомості про ценотичну приуроченість, належність до екологічних груп стосовно умов вологості, життєвих форм, господарських груп тощо. Вказані раритетні види.
У тексті Конспекту прийняті такі умовні позначення та скорочення слів:
д – дерево, кщ – кущ, нкщ – напівкущик, бт – багаторічна трав’яниста рослина, еф – весняний ефемероїд, одн. – однорічник, дв. – дворічник, гідат. – гідатофіт, гідр. – гідрофіт, гігр. – гігрофіт, мез. – мезофіт, ксер. – ксерофіт, лік. – лікарська, мед. – медоносна, дек. – декоративна, корм. – кормова, техн. – технічна, фарб. – фарбувальна, харч. – харчова, ефіроол. –ефіроолійна, ол. – олійна, водоох. – водоохоронна, отр. – отруйна, бур. – бур’ян, адв. – адвентивна, дуб. – дубильна; Червона книга України – ЧКУ, Обласний Червоний список – ОЧС.
Відділ Хвощеподібні (Equisetophyta)
Клас Хвощевидні (Equisetopsida)
Родина Хвощові (Equisetaceae)
1. Х. польовий (EquisetumarvenseL.). Луки, городи, поля, вологі світлі ліси; бт, мез., отр., лік., бур.
Відділ Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас Папоротевиді (Polypodiopsida)
Родина Щитникові (Aspidiaceae)
2. Щ. чоловічий, чоловіча папороть (Dryopterisfilix – max (L.) Schott. ).
Діброви, бт, мез., дек., отр., лік.
3. Щ. шартрський (Dryopteriscarthusiana (Vill.) H. P. Fuchs.). Діброви, вільхові ліси; бт, мез., дек., отр., лік.
Відділ Голонасінні (Pinophyta)
Клас Хвойні (Pinopsida)
Родина Соснові (Pinaceae)
4. С. звичайна (PinussylvestrisL. ). Соснові ліси; д, ксер., техн., лік., дек.
Відділ Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас Дводольні (Magnoliopsida)
Родина Хвилівникові (Aristolochiaceae)
5. Копитняк європейський (AsarumeuropaeumL. ). Діброви; бт, мез., отр., лік.
6. Хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis L. ). Узлісся діброви (заплава); бт, мез., отр., лік.
Родина Лататтєві (Nymphaeales)
7. Глечики жовті (Nupharlutea (L.) Smith.). Русло Сули; бт, гідат., дек., лік., водоох. Угруповання цього виду занесене до Зеленої книги України.
Родина Куширові (Ceratophyllaceae)
8. Кушир темно-зелений (CeratophyllumdemersumL. ). Стоячі, повільно плинні водойми; гідр.
Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)
9. Калюжниця болотна (CalthapalustrisL. ). Заболочені луки, болота; бт, гігр., дек., лік., отр.
10. Сокирки польові (Consolida regalis S. F. Gray). Поля, схили, чагарники; одн., ксер., дек., бур., лік.
11. Анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L. ). Діброви; бт, еф., мез., дек., отр.
12. Пшінка весняна (Ficaria verna Huds. ). Листяні ліси; бт, еф., мез., отр., харч., корм.
13. Жовтець повзучий (Ranunculus repens L. ). Вологі луки; бт, гігр., отр., дек., лік.
14. Жовтець багатоквітковий (RanunculuspolyanthemosL. ). Луки, ліс, галявини, узлісся, схили; бт, ксер., дек., отр.
15. Жовтець їдкий (Ranunculus acris L. ). Луки, ліс, галявини, трав’янисті схили; отр., мез.
Родина Макові (Papaveraceae)
16. Мак дикий (PapaverrhoeasL. ). Луки, поле, схили, вздовж доріг; одн., мез., дек., лік., бур.
17. Чистотіл великий (ChelidoniummajusL. ). Ліс, агроценози, рудеральні місця; бт, мез., отр., лік., бур.
Родина Руткові (Fumariaceae)
18. Ряст ущільнений (Corydalissolida (L.) Clairv. ). Діброви; бт, мез., еф., дек.
Родина В’язові (Ulmaceae )
19. В’яз гладкий (UlmuslaevisPall.). Заплавні діброви, схили; д, мез., фабр., лік., дуб.
20. В’яз граболистий (UlmuscarpinifoliaRupp. exG. Suckow). Ліс, серед чагарників, на схилах; д, мез., фарб.
Родина Коноплеві (Cannabaceae)
21. Хміль звичайний (HumuluslupulusL. ). Діброви, серед чагарники, вологі місця; кщ (ліана), мез., лік., харч.
Родина Кропивові (Urticaceae)
22. Кропива жалка (UrticaurensL. ). Рудеральні місця, вздовж доріг, на пасовищах; одн., мез., бур., корм., техн., лік.
23. Кропива дводомна (UrticadioicaL.). Ліси, луки, рудеральні місця, агроценози, населений пункт; бт, мез., лік., корм., харч., техн.
24. Кропива жабрійолиста (UrticagaleopsifoliaWierzb. exOpiz.). Ліс, болота, серед чагарників; бт, гігр., корм., техн.
Родина Букові (Fagaceae)
25. Дуб звичайний (QuercusroburL.). Діброви; д, мез., дуб., лік., корм.
Родина Березові (Betulaceae)
26. Береза бородавчаста (BetulapendulaRoth. ). Ліси; д, мез., лік., дек.
27. Вільха клейка, або чорна (AlnusglutinosaL. Gaertn.). Ліси, болота, річкові долини; д, гігр., лік.
28. Ліщина звичайна (CorylusavellanaL.). Ліси; кщ, мез., харч., лік., дуб., ефіроол., дек.
Родина Портулакові (Portulaceae)
29. Портулак городній (PortulacaoleraceaeL.). Город, поле; бур., сукулент, харч.
Родина Гвоздикові (Caryophyllaceae)
30. Зірочник ланцетовидний, лісовий (StellariaholоsteaL.). Ліси, серед чагарників; бт, мез., еф., дек.
31. Зірочник злаковидний (StellariagramineaL. ). Луки; бт, ксер., дек., лік.
32. Зірочник середній (Stellariamedia (L.) Vill. ). Агроценози; одн., мез., бур., лік., корм.
33. Роговик польовий (Cerastium arvense L. ). Луки, узлісся; бт, мез., дек.
34. Стелюшок червоний (Spergulagiarubra (L.) J. et С. Presl.). Піщані відкриті місця; бт, мез., бур.
35. Остудник голий (HerniariasuavisKlok. ). На відкритих місцях; бт, мез., бур.
36. Віскарія звичайна (ViscariavulgarisBernh. ). Заплавні луки, схили; бт, мез., дек., лік.
37. Куколиця біла(Melandrium album (Mill.) Garcke ). Луки, бори, узлісся; бт, мез., дек.
38. Смілка звичайна (Silenevulgaris (Moench) Garcke). Луки; бт, мез., дек., лік.
39. Гвоздика дельтовидна (DianthusdeltoidеsL.). Луки; бт, мез., дек.
40. Мильнянка лікарська (SaponariaofficinalisL.). Серед чагарників, берег річок; мез., лік., отр., дек.
Родина Щирицеві (Amaranthaceae )
41. Щириця загнута (AmaranthusretroflexusL.). Агроценози; одн., мез., корм., бур.
Родина Лободові (Chenopodiaceae)
42. Лобода біла (ChenopodiumalbumL.). Агроценози, рудеральні місця; одн., мез., бур., корм.
43. Лобода міська (ChenopodiumurbicumL.). Рудеральні місця; бур, мез.
44. Віниччя сланке (Kochiaprostratа (L.) Schrad.). Степові кам’янисті схили; одн., ксер., корм.
45. Лутига розлога (AtriplexpatulaL. ). Рудеральні місця; бур., мез.
Родина Гречкові (Polygonales)
46. Щавель кучерявий (RumexcrispusL.). Луки, узлісся, посіви; бур.
47. Щавель кінський (RumexconfertusWilld). Луки; бт, мез., корм., лік.
48. Щавель горобиний (RumexacetosellaL.). Луки; мез., харч.
49. Гірчак звичайний (PolygonymaviculareL.). Луки, узбіччя доріг, стежок; одн., мез., корм., харч., лік.
50. Гірчак перцевий (PolygonymhydropiperL.). Берег водойм, вологі луки; гігр., лік., харч., бур.
51. Гірчак березковидний (PolygonymconvolvulusL.). Посіви, рудеральні місця; бур., мез., мед.
52. Гірчак почечуйний (PolygonympersicariaL.). Берег водойм, вологі луки; мез., мед., отр.
Родина Звіробійні (Hypericaceae)
53. Звіробій звичайний (HypericumperforatumL.). Дубові, соснові ліси, узлісся, галявини, луки; бт, мез., дек., лік.
Родина Фіалкові (Violaceae)
54. Фіалка триколірна (ViolatricolorL.). Луки, узлісся; дв, мез., дек., лік.
55. Фіалка дивна (Viola mirabilis L.). Діброви; бт, мез., дек.
56. Фіалка польова (ViolaarvensisMurr.). Поля, городи, узбіччя доріг, луки, світлі ліси; дв., мез., дек., лік., бур.
57. Фіалка шершава (Viola hirta L.). Ліси, луки; бт, мез., дек.
58. Фіалка запашна (ViolaodorataL.). Дубові ліси; бт, мез., дек.
Родина Хрестоцвіті (Brassicaceae)
59. Редька дика (RaphanusraphanistumL.). Агроценози; одн., мез., бур., лік.
60. Хрінниця смердюча (LepidiumruderaleL.). Двори, вигони; одн., мез., лік., бур.
61. Талабан польовий (ThlaspiarvenseL.). Поля, біля жител; одн., мез., бур., лік.
62. Грицики звичайні (Capsella bursa – pastoris (L.) Medik.). Луки, вздовж доріг, агроценози; дв., мез., лік., бур.
63. Гикавка сіра (Berteroa incana (L.) Dc). Луки, світлі ліси, вздовж доріг; бт, ксер., дек., лік.
64. Сухоребрик лікарський (Sisymbriumofficinale (L.)Scop.). Вздовж доріг, на полях; бур., мез.
65. Сухоребрик високий (SisymbriumaltissimumL.). Вздовж доріг, поля, поблизу жител; ксер., харч., корм.
66. Кудрявець Софії (Descurainia Sophia (L.) Webb. ex Prantl.). Пустирі, вздовж доріг; бур., ксер., харч., отр.
67. Кінський часник черешковий (Alliariapetiolata (Bieb.) CavaraetGrande). Ліс, узлісся; дв, мез., харч., лік.
68. Гірчиця польова (Sinapis arvensis L. ). Поле, посіви; мез., мед., бур.
69. Гірчиця біла (SinapisalbaL. ). Поле; мез., корм., харч., мед.
70. Водяний хрін лісовий (Rorippasylvestris (L.) Bess.). Луки; бт, гігр., бур.
71. Водяний хрін земноводний (Rorippaamphibia (L.) Bess.). Стоячі водойми, мілководдя; бур., гідр.
72. Жовтушник лакфіолевидний (ErysimumcheranthoidesL.). Поле, вздовж доріг; бур., ксер.
73. Крупка дібровна (DrabanemorosaL.). Сухі схили, луки, чагарники, вздовж доріг; бур., мез.
74. Свербига східна (Bunias orientalis L.). Вздовж доріг; бур., мез., харч., мед.
75. Жеруха недоторкана (Cardamine impatiens L.). Ліс, серед чагарників, вздовж доріг; бур., мез.
76. Суріпниця звичайна (Barbarea vulgaris R. Br.). Луки, поля, схили; дв, мез., бур., мед.
77. Зубниця бульбиста (DentariabudbiferaL.). Діброва; бур., мез.
78. Зубниця п’ятилиста (DentariaquinquefoliaBieb). Діброва; бур., мез. ОЧС.
Родина Вербові (Salicaceae)
79. Верба тритичинкова (SalixtriandraL.). Заплава, береги водойм; кщ, гігр., дуб.
80. Верба попеляста (SalixcinereaL.). Заплава, чагарники, болота; кщ, гігр., дуб.
81. Верба ламка (SalixfragilisL.). Біля берегів; д, мез., лік., техн., корм.
82. Верба козяча (SalixcapreaL.). Заплава, чагарники, болота; кщ, мез., дуб.
83. Тополя біла (Populus alba L.). Заплава; д, мез., дек., техн.
84. Осика (PopulustremulaL.). Ліс; д, мез., корм., мед., дек.
Родина Первоцвіті (Primulaceae)
85. Первоцвіт весняний (PrimulaverisL.). Дубові ліси; бт, мез., дек., лік.
86. Вербозілля лучне (Lysimachia nummularia L.). Чагарники, ліси; гігр., харч., мед., лік., дек.
87. Вербозілля звичайне (LysimachiavulgarisL.). Болота, по берегам річок; гідр., мед., лік., дек.
Родина Липові (Tiliaceae)
88. Липа серцелиста (TiliacordataMill.). Діброви; д, мез., мед., дек., лік., техн.
Родина Мальвові (Malvaceae)
89. Калачики маленькі (MalvapusillaSmith.). Населений пункт; бт, мез., корм., харч., бур.
90. Лаватера тюрінгська (LavaterathuringiacaL.). Луки, чагарники, рудеральні місця; ксер., корм., лік., техн.
91. Алтей лікарський (AlthaeaofficinalisL.). Вологі луки, береги річок, чагарники; гігр., лік.
Родина Молочайні (Euphorbiaceae)
92. Молочай прутовидний (EuphorbiavirgultosaKlok.). Луки; бт, мез., бур.
Родина Товстолисті (Crassulaceae)
93. Очиток їдкий (SedumacreL.). Луки; бт, ксер. (сукулент), дек., мед., лік.
Родина Ломикаменеві (Saxifragaceae)
94. Жовтяниця черговолиста (ChysospleniumalternifoliumL.). Вологі місця, ліси, берег водойм; гігр.
Родина Розові (Rosaceae)
95. Ожина сиза (RubuscaesiusL.). Ліс, чагарники, діброви; кщ, мез., харч., лік.
96. Суниця зелена, полуниця (FragariaviridisDuch.). Степ, схили, чагарники; бт, ксер., харч., лік.
97. Суниця лісова (Fragaria vesca L.). Ліс, схили, луки; бт, мез., харч., лік., мед.
98. Перстач сріблястий (Potentilla argentea L.). Луки, вздовж доріг; бт, ксер., дек., мед., лік., бур.
99. Перстач гусячий, гусячі лапки (PotentillaanserinaL.). Луки, чагарники, вологі ліси; бт, гігр., дек., корм., харч., лік., техн., бур.
100. Перстач повзучий (Potentilla reptans L.). Луки, чагарники; бт, мез., дек.
101. Перстач неблискучий (Potentilla impolita Wahlenb.). Сухі відкриті схили, степ; бур., мез.
102. Перстач прямостоячий, калган (Potentillaerecta(L.) Raeusch.). Ліс, луки, болота; дек., гігр., дуб.
103. Гравілат міський (GeumurbanumL.). Діброви, чагарники; бт, мез., техн., лік., харч., бур.
104. Гравілат річковий (GeumrivaleL.). Вологі ліси, чагарники, вологі луки, заплавні осичники; бт, гігр., дек., мед., лік.
105. Гадючник оголений (Filipenduladenudate (J. etC. Presl.) Fritsch.). Болотисті луки, болота, береги водойм; бт, гігр., дек., мед., дуб., лік.
106. Парило звичайне (AgrimoniaeupatoriaL.). Луки, світлі ліси, відкриті схили; бт, мез., дек., лік., мед., фарб., бур.
107. Черемха звичайна (PadusaviumMill.). Чагарники, діброви, вільшняки; кщ, мез., дек., лік., харч.
108. Яблуня лісова (Malus sylvestris Mill.). Заплавні та нагірні діброви, чагарники, світлі ліси; д, мез., харч., мед., лік., дек.
109. Груша звичайна (Pyrus communis L.). Світлі діброви; д, мез., харч., дек., мед., лік.
Родина Бобові (Fabaceae)
110. Буркун білий (MelilotusalbusMedik.). Луки, схили; бт, мез., дек., лік., корм., мед.
111. Буркун лікарський (Melilotus officinalis ( L.) Pall.). Луки, схили, посіви; бт, мез., дек., мед., лік., корм.
112. Конюшина повзуча, біла (TrifoliumrepensL.). Луки; бт, мез., корм., лік., мед.
113. Конюшина гірська (Trifolium montanum L.). Остепнені луки, чагарники, світлі ліси; бт, ксер., дек., корм., лік.
114. Конюшина лучна (Trifolium pretense L.). Луки, ліс, вздовж доріг; бт, мез., мед., дек. лік., корм.
115. Конюшина гібридна (TrifoliumhybridumL.). Луки, лісові галявини; бт, мез., корм.
116. Конюшина польова (TrifoliumarvenseL.). Сухі схили, світлі ліси, поля; одн., мез., корм., дуб., лік.
117. Люцерна посівна (Medicago sativa L.). Луки, агроценози; бт, мез., корм., мед., лік.
118. Люцерна лежача (Medicago procumbens Bess.). Ліс, схили, луки; бт, мез., мед., корм.
119. Лядвенець український (LotusucrainicaKlok.). Луки, схили; бт, мез., дек., корм., мед.
120. Горошок мишачий (ViciacraccaL.). Луки; бт, мез., дек., мед., корм., лік.
121. Горошок тонколистий (ViciatenuifoliaRoth.). Луки, степ, схили; ксер., корм.
122. Дрік красильний (GenistatinctoriaL.). Світлі ліси, чагарники, сухі луки; кщ, мед., дек., лік., фарб.
123. Чина весняна (Lathyrusvernus(L.) Bernh.). Діброви, тіньові ліси, чагарники; бт, мез., дек., мед.
124. Еспарцет виколистий (OnobrychisvicifoliaScop.). Луки, поле; бт, мез., мед., дек., корм.
125. Заяча конюшина багатолиста (AnthyllismacrocephalaWend.). Луки; бт. мез., дек., мед., корм.
Родина Плакунові (Lythraceae)
126. Плакун верболистий (LythrussalicariaL.). Болотисті луки, болота, береги водойм; бт, гідр., дек., мед., лік., харч.
Родина Онагрові (Onagraceae)
127. Зніт шорсткий (EpilobiumhirsutumL.). Заболочені береги водойм, вологі луги, чагарники; бт, мез., дек.
128. Зніт дрібноквітковий (EpilobiumparviflorumSchreb.). Болотисті й торф’янисті вологі луки, болота, береги водойм; бт, гігр, дек.
Родина Кленові (Aceraceae)
129. Клен гостролистий (AcerplatanoidesL.). Діброви; д, мез., мед., дек., дуб., харч.
130. Клен польовий (Acer campestre L.). Діброви; д, мез., дек., техн., мед.
131. Клен татарський (AcertataricumL.). Діброви (узлісся); д, мез., дек., мед., техн.
Родина Квасеницеві (Oxalidaceae)
132. Ксантоксаліс рогата (Xanthoxaliscorniculata (L.) Small.). Сухі схили; мез., харч., мед., бур.
133. Ксантоксаліс Діллена (Xanthoxalisdilleniiljacа Holub.). Ліс; бур., мез.
Родина Геранієві (Geraniaceae)
134. Герань болотна (GeraniumpalustreL). Болота; дв, гігр., дек., лік., мед.
135. Герань лучна (Geranium platense L). Заплави: луки, узлісся; бт, гігр., дек., лік., мед.
136. Герань Робертова (GeraniumrobertianumL). Схили, чагарники; бур., мез.
137. Грабельки звичайний (Erodiumcicutarium (L.) L’Her.). Степ, поля, вздовж доріг; мез., корм., мед., лік., бур.
Родина Бальзамінові (Balsaminaceae)
138. Розрив-трава дрібноквіткова (ImpatiensparviforaDC.). Вільхові ліси, присадибні ділянки, рудеральні місця; одн., мез., бур., адв.
139. Розрив-трава звичайна (Impatiens nol–itangere L.). Заплава, лісові болота; одн., гігр., дек.
Родина Китяткові (Polygalaceae)
140. Китятки чубаті (PolygalacomosaSchkuhr.). Луки; бт, мез., дек.
Родина Зонтичні (Apiaceae)
141. Миколайчики польові (EryngiumcampestreL.). Сухі луки; бт, ксер., бур.
142. Миколайчики плоскі (EryngiumplanumL.). Луки, світлі ліси, узлісся; бт, мез., дек., лік.
143. Яглиця звичайна (AegopodiumpodagrariaL.). Діброви; бт, мез., харч., лік., корм., мед.
144. Бугила лісова (Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm.). Листяні ліси; бт, мез., мед., фарб.
145. Верх широколистий (SiumlatifoliumL.). Болотисті луки, болота; бт, гігр., отр.
146. Омег водяний (Oenanthe aquatica (L.) Poir.). Стариці, озера, вологі луки; бт, гідр., отр.
147. Дудник лісовий (Angelica sylvestris L.). Заплава: вологі луки, листяні ліси (узлісся); бт, гідр., харч., мед., лік.
148. Різак звичайний (Falcaria vulgaris Bernh.). Степ, сухі схили, вздовж доріг; ксер., харч., мед.
149. Кмин звичайний (CarumcarviL.). Луки; бт, мез., харч., лік.
150. Дягель лікарський (Archanngelica officinalis Hoffm.). Заплава: узлісся; бт, гігр., лік., харч.
151. Борщівник сибірський (HeracleumsibiricumL.). Ліси, чагарники; бт, мез., ефіроол., харч.
152. Морква дика (Daucus carota L.). Луки; мез., ефіроол., лік., бур.
153. Цикута отруйна (CicutavirosaL.). Болота; бт, гідр., лік., отр.
154. Болиголов плямистий (ConiummoculatumL.). Обочини доріг, рудеральні місця; отр., ефіроол., дуб., бур.
155. Ториліс японський (Torilis japonica (Houtt.) DC.). Ліси, обочини доріг; бур., мез.
Родина Бруслинові (Celastraceae)
156. Бруслина європейська (EvonimuseuropaeaL.). Діброви; кщ, мез., дек., лік., техн.
157. Бруслина бородавчаста (EvonimusverrucosaL.). Діброви; кщ, мез., дек., лік., техн.
Родина Жостерові (Rhamnaceae)
158. Крушина ламка (FrangulaalnusMill.). Заплава, діброви; кщ, гігр., лік., дуб., мед.
Родина Ремнецвітникові (Loranthaceae)
159. Омела біла (ViscumalbumL.). Лісосмуги; кщ, напівпаразит на деревах, лік., отр.
Родина Маслинові (Oleaceae)
160. Ясен звичайний (FraxinusexcelsiorL. ). Діброви; д, мез., дек., дуб., мед., техн., лік.
Родина Жимолостеві (Caprifoliaceae)
161. Бузина чорна (SambucusnigraL.). Соснові бори, лісосмуги, узлісся, ліси; кщ, мез., дек., харч., мед., техн.
162. Калина (ViburnumopulusL.). Заплава: вільшняки; кщ, гігр., харч., дек., мед., лік.
Родина Валеріанові (Valerianaceae)
163. Валеріана висока (ValerianaexaltataMikanfil.). Болота, болотисті луки; бт, гігр., лік.
164. Валеріана пагононосна (ValerianastoloniferaCzern.). Ліси; лік., мез.
Родина Черсакові (Dipsacaceae)
165. Свербіжниця польова (Knautiaarvensis (L.) Coult.). Луки; бт, ксер., дек., мед., лік.
Родина Маренові (Rubiaceae)
166. Підмаренник справжній (GaliumverumL.). Луки; бт, ксер., дек., лік.
167. Підмаренник м’який (GaliummollugoL.) Луки; бт, ксер., дек., фарб.
168. Підмаренник чіпкий (GaliumaparineL.). Посіви, рудеральні місця; бур., мез.
Родина Березкові (Convolvulaceae)
169. Березка польова (ConvolvulusarvensisL.). Агроценози, луки; бт, мез., бур.
170. Плетуха звичайна (Calystegiasepium (L.) R. Br.). Заплава, чагарники, береги; бт, гігр.
Родина Шорстколисті (Boraginaceae)
171. Синяк звичайний (EchiumvulgareL.). Агроценози, луки; дв, ксер., лік., мед.
172. Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.). Луки, береги; бт, гігр., лік., мед., отр.
173. Нонея звичайна, куряча сліпота (Noneapulla (L.) DC.). Луки, рудеральні місця; бт, гігр., дек.
174. Медунка темна (PulmonariaobscuraDumort.). Ліс, чагарники; бт, мез., дек., лік., мед.
175. Липучка відхилена (Lappulasquarrosa (Retz.) Dumort.). Рудеральні місця, узбіччя доріг; бур., ксер.
Родина Пасльонові (Solanaceae)
176. Паслін солодко-гіркий (SolanumdulcamaraL.). Болота; нкщ, гігр., лік., техн., отр.
177. Паслін чорний (SolanumnigrumL.). Рудеральні місця, узбіччя доріг; мез., лік., отр.
178. Дурман звичайний (DaturastramoniumL.). Поля, узбіччя доріг; одн., мез., отр., лік., бур.
179. Блекота чорна (HyosciamusnigerL.). Пустирі; дв, мез., техн., лік., отр., бур.
Родина Ранникові (Scropulariaceae)
180. Дивина борошниста (VerbascumlychnitisL.). Луки, узлісся; бт, ксер., бур.
181. Льонок звичайний (LinariavulgarisMill.).Луки; бт, мез., техн., дек., отр., лік., бур.
182. Вероніка дібровна (VeronicachamaedrysL.). Луки, узлісся; бт, мез., дек.
183. Вероніка колосиста (VeronicaspicataL.). Лісові галявини, степ; дек. ксер.
184. Петрів хрест лускатий (LathraeasquamariaL.). Ліси, паразитує на коренях граба, вільхи; бур.
185. Кравник звичайний (OdonatitesvulgarisMoench.). Луки, схили, узбіччя доріг; одн., мез., дек.
Родина Подорожникові (Plantaginaceae)
186. Подорожник великий (PlantagomajorL.). Луки, узбіччя доріг; дв, мез., лік.
187. Подорожник ланцетолистий (PlantagolanceolataL.). Луки, узлісся, галявини; бт, мез.
Родина Губоцвіті (Lamiaceae)
188. Розхідник звичайний (GlechomahederaceaL.). Луки, узлісся, галявини; бт, мез., бур.
189. Розхідник шорсткий (GlechomahirsutaWaldst. etKit.). Листяні ліси, чагарники; бт, мез.
190. Суховершки звичайні (PrunellavulgarisL.). Луки, узлісся, ліси; бт, мез., лік.
191. Глуха кропива крапчаста (Lamiummaculatum (L.) L.). Ліси, чагарники, штучні насадження дерев і чагарників; бт, мез.
192. Чистець болотний (StachyspalustrisL.). Луки, болота; бт, гігр., мед.
193. Чистець однорічний (Stachysannua (L.) L.). Поля, городи; бур., мез.
194. Шавлія лучна (SalviapratensisL.). Луки; бт, дек., мез.
195. Шавлія кільчаста (SalviaverticillataL.). Степ; мед.
196. Шавлія дібровна (SalvianemorosaL.). Степові схили, луки, ліс; лік. ксер.
197. Материнка звичайна (OriganumvulgareL.). Узлісся дібров; бт, мез., дек., лік.
198. М’ята польова (Mentha arvensis L.). Берег водойм; бур., гігр., лік.
199. Чебрець Маршалів (ThymusmarschallianusWilld.). Луки, степ;; ксер., дек., лік.
200. Вовконіг європейський (LycopuseuropaeusL.). Болото, вільшняки; бур., гігр.
201. Щебручка польова (Acinosarvensis (Lam.) Dandy.). Поля, степові схили, лісові галявини; бур., ксер.
202. Зеленчук жовтий (GaleobdolonluteumHuds.). Ліс, чагарники; бур., мез.
203. Шоломниця списолиста (ScutellariahastifoliaL.). Луки, вільшняки, вологі чагарники; бур., гігр.
204. Жабрій ладанний (GaleopsisladanumL.). Поля; бур., мез.
205. Залізняк бульбистий (PhlomistuberosaL.). Степові угруповання, узлісся; бур., ксер.
206. Собача кропива звичайна (LeonuruscardiacaL.). Рудеральні місця; бур., ксер.
207. Собача кропива п’ятилопатева (LeonurusvillosusDesf. exD’Urv.). Рудеральні місця; мез., лік., дуб., мед.
Родина Дзвоникові (Campanulaceae)
208. Дзвоники ріпчастовидні (CampanularapunculoidesL.). Ліси, чагарники, схили; мез., дек.
209. Дзвоники розлогі (CampanulapatulaL.). Луки, ліси (галявини, узлісся), чагарники; дв, мез., дек.
Родина Айстрові (Asteraceae)
210. Цмин пісковий (Helichrysumarenarium (L.) Moench.). Степові схили, ліси; бт., ксер., дек., лік.
211. Скереда покрівельна (CrepistectorumL.). Поля, городи, поблизу доріг; одн., мез., бур.
212. Нечуй вітер волохатенький (HieraciumpilosellaL.). Сосняки, сухі луки; бт, ксер.
213. Сідач конопляний (Eupatorium cannabinum L.). Заплава: вільшняки, чагарники, береги водойм; бт, гігр., дек., ол., техн. (волокниста), отр.
214. Оман британський (InulabritannicaL.). Луки; бт, мез., дек., лік.
215. Цикорій дикий (Cichorium intybus L.). Узбіччя доріг, рудеральні місця; бт, мез., лік., харч., корм., мед.
216. Злинка канадська (Erigeron сanadensisL.). Агроценози, луки; одн., мез., бур., адв.
217. Любочки осінні (Leontodonautumnalis). Луки; бт, мез., бур.
218. Козельці великі (Tragopogonmajorjacq.). Луки, степ; бт, ксер.
219. Латук дикий (LactucaserriolaTorner.). Узбіччя доріг, рудеральні місця; бур., мез., лік., корм.
220. Волошка синя (Centaurea cyanus L.). Посіви; одн., ксер., дек., лік., бур.
221. Волошка лучна (Centaurea jacea L.). Луки, чагарники; бт, мез., дек.
222. Волошка несправжньоплямиста (CentaureapseudomaculosaDobrocz.). Степові схили, узбіччя доріг; бур., ксер.
223. Волошка скабіозовидна (CentaureascabiosaL.). Ліси, чагарники; дек., мез.
224. Гіркуша нечуйвітрова (PicrishieracioidesL.). Поля, чагарники, рудеральні місця; бур., мез.
225. Галінсога дрібноцвіта (GalinsogaparvifloraCav.). Рудеральні місця, поля; бур., мез.
226. Череда трироздільна (BidenstripartitaL.). Заплава; вологі луки, краї боліт, береги водойм; одн., гігр., лік., фарб., бур.
227. Череда поникла (BidenscernuaL.). Береги водойм, краї боліт; одн., гігр., бур.
228. Нетреба звичайна (Xanthium strumarium L.). Рудеральні місця, узбіччя дорі; бур., мез.
229. Амброзія полинолиста (AmbrosiaartemisiifoliaL.). Поля, пасовища, узбіччя доріг; бур., мез.
230. Татарник звичайний (OnopordumacanthiumL.). Рудеральні місця, бур., мез.
231. Осот звичайний (Cirsiumvulgare (Savi.) Ten.). Рудеральні місця, бур., мез.
232. Будяк пониклий (CarduusnutansL.). Степові схили, відкриті місця; бур., ксер., харч., мед.
233. Будяк акантовидний (CarduusacanthoidesL.). Рудеральні місця, відкриті місця; бт, ксер., бур., харч., смол., мед.
234. Лопух великий (ArctiumlappaL.). Узбіччя доріг, чагарники; мез., лік., мед., харч.
235. Лопух малий (Arctiumminus (Hill.) Bernh.). Узбіччя доріг, чагарники; бур., мез., харч., мед.
236. Жовтий осот болотний (SonchuspalustrisL.). Болота, заболочені місця; бур., гігр.
237. Жовтий осот польовий (SonchusarvensisL.). Поля, городи, рудеральні місця; бт, мез., мед., ол., корм., бур.
238. Жовтозілля звичайне (SeneciovulgarisL.). Поля, узбіччя доріг; мез., лік.
239. Жовтозілля еруколисте (SenecioerucifoliusL.). Луки, степові схили; бур., ксер.
240. Жовтозілля весняне (SeneciovernalisWaldst. etKit.). Узбіччя доріг; бур., мез.
241. Мати-й-мачуха звичайна (TussilagofarfaraL.). Схили, луки, береги водойм; мез., лік., мед.
242. Полин звичайний (Artemisia vulgaris L.). Узлісся; бт, мез., фарб., лік., бур.
243. Полин гіркий (Artemisia absinthium L.). Пустирі, перелоги; бт, мез., бур., ефіроол.
244. Полин австрійський (Artemisiaaustriacajacq.). Луки; бт, ксер., мед., лік., бур.
245. Ромашка непахуча (Matricariaperforatа Merat.). Поля, посіви; дв, мез, бур.
246. Хамоміла запашна (Chamomillasuaveolens (Pursh.) Rydb.). Луки, поля, узбіччя доріг; одн., мез., бур., адв.
247. Королиця звичайна (LeucanthemumvulgareLam.). Луки, узлісся; бт, мез., дек., фарб.
248. Деревій майже звичайний (AchilleasubmillefoliumKlok. etKrytzka.). Луки, узбіччя доріг, світлі ліси; бт, мез., лік.
249. Деревій благородний (AchilleanobilisL.). Схили, луки; бт., мез.
250. Роман напівфарбувальний (AnthemissubtinctoriaDobrocz.). Степові схили, рудеральні місця; дек., ксер.
251. Роман собачий (AnthemiscotulaL.). Рудеральні місця, береги водойм; бур., мез.
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Родина Частухові (Alismataceae)
252. Стрілолист стрілолистий (SagittariasagittifoliaL.). Водойми; бт, гідр., корм., харч., дек.
Родина Лілійні (Liliaceae)
253. Зірочки малі (Gageaminima (L). Ker – Gawl.). Ліс, чагарники, схили; бт, мез.
254. Зірочки жовті (Gagealutea (L). Ker – Gawl.). Ліс, чагарники, схили; бт, мез.
255. Проліска сибірська (ScillasibiricaHaw.). Діброви; бт, мез., дек., еф., мед.
256. Конвалія звичайна (Convallaria majalis L.). Ліс, околиці лісу, чагарники; бт, мез., дек., лік., ефіроол., отр.
Родина Цибулеві (Alliaceae)
257. Цибуля Вальдштейна (AlliumwaldsteiniiG.Donfil.). Степ, схили, чагарники, узбіччя доріг; бт., ксер.
Родина Холодкові (Asparagaceae)
258. Холодок лікарський (AsparagusoffiicinalisL.). Степ, узлісся; бт, ксер., харч., лік.
Родина Півникові (Iridaceae)
259. Півники болотні (IrispseudocorusL.). Болота, береги водойм; бт, гідр., дек.
Родина Ситникові (Juncales)
260. Ситник розлогий (JuncuseffususL.). Болотисті луки, болота; бт, гідр.
261. Ситник стиснутий (Juncuscompressus Jacq.). Болотисті луки, болота; бт, гігр.
262. Ситник чорний (Juncus atratus Krock.). Вологі луки, в заплавах річок; бт., гігр.
263. Ожика волосиста (Luzulapilosa (L.) Willd.). Узлісся діброви; бт., мез.
Родина Осокові (Cyperaceae)
264. Комиш лісовий (ScirpussylvaticusL.). Болотисті луки, болота; бт, гігр.
265. Осока волосиста (CarexpilosaScop.). Листяні ліси; бт, мез.
266. Осока побережна (CarexripariaCurt.). Береги водойм, болота; бт, гідр.
267.Осока гостра (CirexacutaL.). Береги водойм, болота, болотисті луки; бт, гідр.
268. Осока гостровидна (CirexacutiformisEhrh.). Береги стариць, болота; бт, гідр.
269. Осока колхідська (CirexcolchicaJ. Gay). Схили (степ, материкові луки); бт., ксер.
270. Осока заяча (CirexleporinaL.). Узбіччя доріг, луки, світлі ліси; бт, ксер.
271. Осока рання (CirexpraecoxSchreb.). Остепнені луки, степ; бт, ксер., корм.
Родина Злакові (Poaceae)
272. Пирій повзучий (Elytrigiarepens (L.)Nevski.). Луки, степ, агроценози; бт, мез., корм., лік., бур.
273. Стоколос прибережний (Bromopsisriparia (Rehm.) Holub). Луки (материкові), степ; бт, мез., корм.
274. Стоколос Бенекена (Bromopsisbenekenii (Lange) Holub). Ліс; бт., мез.
275. Анізанта покрівельна (Anisanthatectorum (L.) Nevski.). Луки (з перевипасом), узбіччя доріг; одн., ксер., корм.
276. Щучник дернистий (Deschampsiacaespitosa (L.) Beauv.). Луки (заплавні торф’янисті); бт, гігр., корм.
277. Просянка розлога (MiliumeffusumL.). Діброви, чагарники; бт., мез.
278. Куничник наземний (Calamaqrostisepigeios (L.) Roth.). Луки, степ, соснові ліси; бт, мез., техн., корм.
279. Мітлиця тонка (AgrostistenuisL.). Луки; бт, мез., корм.
280. Тимофіївка лучна (PhleumprаtenseL.). Луки; бт, мез., корм.
281. Пахуча трава звичайна (AnthoxanthumodoratumL.). Луки, узлісся дібров, галявини; бт, мез., лік., корм.
282. Костриця лучна (FestucapratensisHubs.). Луки; бт, мез., корм.
283. Костриця борозниста (FestucarupicolaHeuff.). Остепнені луки, степ; мез., корм.
284. Пажитниця багаторічна (LoliumperenneL.). Луки, галявини, узбіччя доріг, рудеральні місця; бт, мез., корм.
285. Тонконіг лучний (PoapratensisL.). Луки; бт, мез., корм.
286. Тонконіг дібровний (PoanemoralisL.). Сосновий ліс; бт, мез., корм.
287. Тонконіг бульбистий (PoabulbosaL.). Степ; бт, ксер., корм.
288. Тонконіг стиснутий (PoacompressaL.). Луки (у місцях перевипасу), узбіччя доріг, стежок; бт, мез., корм.
289. Тонконіг болотний (PoapalustrisL.). Болота, болотисті луки; бт, гігр., корм.
290. Грястиця збірна (DactylisglomerataL.). Луки, соснові ліси; бт, мез., корм.
291. Лепешняк великий (GlyceriamaximaHartm.). Болота, водойми (береги), болотисті луки; бт, гідр., корм.
292. Очерет звичайний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Stend.). Водойми, болота; бт, гідр., харч., техн., корм.
293. Трясучка середня (BrizamediaL.). Заплавні луки; бт, мез., корм.
294. Мишій сизий (Setariaglauca (L.) Beauv.). Поля, городи; бур., ксер.
295. Мишій зелений (Setariaviridis (L.) Beauv.). Узбіччя доріг, рудеральні місця; бур., мез., лік.
296. Плоскуха звичайна (Echinochloacrusgalli (L.) Beauv.). Рудеральні місця, поля; бур., мез.
Родина Ароїдні (Araceae)
297. Лепеха звичайна (AcoruscalamusL.). Заболочені луки, болота; бт, гігр., лік., ефіроол.
Родина Ряскові (Lemnaceae)
298. Ряска мала (LemnaminorL.). Річка, стариці, озера; гідат., корм.
299. Ряска триборозенчаста (LemnatrisulcaL.). Водойми; бт, гідат., корм.
300. Спіродела багатокоренева (Spirodelapolyrhyza (L.) Schleid.). Водойми; бт, гідат., корм., лік.
Родина Їжачоголівкові (Sparganiaceae)
301. Їжача голівка зринувша (SparganiumerectumL.). По берегах русла та озер; бт, гідр.
302. Їжача голівка непомітна (SparganiumneglectumBeeby). Водойми (береги); бт, гідр.
Родина Рогозові (Typhaceae)
303. Рогіз вузьколистий (TyphaangustifoliaL.). Водойми, болота; бт, гідр., корм., дек., техн.
304. Рогіз широколистий (TyphalatifoliaL.). Водойми, болота; бт, гідр., корм., харч., техн.
4.2 Систематичний аналіз флори
У результаті проведеного протягом 2008–2010 років дослідження на правобережній частині долини р. Сула в околиця с. м. т. Недригайлів нами виявлено 304 види судинних рослин, які відносяться до 4 відділів, 5 класів, 34 порядків, 64 родин, 213 родів (табл. 4. 1.)
98,68% видового складу судинних рослин складають представники відділу Покритонасінних (300 видів). На цей відділ припадає 98,59% виявлених родів (210 абс. число), 95,31% виявлених родин (61 абс. число), 91,17 порядків (31 абс. число). Серед 5 класів провідне місце за кількістю видів займає клас Дводольних (251 вид із 180 родів, 52 родин, 23 порядків). У межах цього класу знаходиться 82,56% всього видового складу судинних рослин обстеженої нам території. На другому місці за кількістю видів знаходиться клас Однодольних (53 види із 33 родів, 12 родин, 11 порядків).
Таблиця 4. 1.
Систематична структура судинних рослин правобережної частини долини р. Сула
| Відділи | Кількість (абсолютне число) | ||||
| Класів | порядків | родини | родів | видів | |
| Хвощеподібні | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Папоротеподібні | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 |
| Голонасінні | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Покритонасінні | 2 | 31 | 61 | 210 | 300 |
| Всього: | 5 | 34 | 64 | 213 | 304 |
Із 34 порядків 8 (табл. 4. 2.) займають провідне положення за кількістю виявлених видів (165 види; 54,27 % від загального числа) і родів (119; 55,8 % від загального числа).
судинний рослина флора
Таблиця 4. 2.
Провідні порядки за кількістю виявлених видів і родів
| Порядки | Кількість | ||
| видів | родів | родин | |
| Гвоздикоцвіті | 11 | 9 | 1 |
| Каперцевоцвіті | 20 | 16 | 1 |
| Розоцвіті | 15 | 9 | 1 |
| Бобовоцвіті | 16 | 8 | 1 |
| Аралієцвіті | 15 | 14 | 1 |
| Губоцвіті | 20 | 15 | 1 |
| Айстроцвіті | 43 | 31 | 1 |
| Тонконогоцвіті | 25 | 17 | 1 |
У складі 8 провідних родин (табл. 4. 3.) знаходиться 54,27 % всього видового складу судинних рослин ( 165 – абсолютне число видів) і всіх родів (119 – абсолютне число родів).
Таблиця 4. 3.
Провідні родини за кількістю виявлених родів і видів
| № | Родини | Кількість родів | Кількість видів | |
| абсолютне число | % | |||
| 1. | Гвоздикові | 9 | 11 | 3,6 % |
| 2. | Капустяні | 16 | 20 | 6,5 % |
| 3. | Розові | 9 | 15 | 4,9 % |
| 4. | Бобові | 8 | 16 | 5,2 % |
| 5. | Зонтичні | 14 | 15 | 4,9 % |
| 6. | Губоцвіті | 15 | 20 | 6,5 % |
| 7. | Айстрові | 31 | 43 | 14,1 % |
| 8. | Злакові | 17 | 25 | 8,2 % |
| Всього: | 119 | 165 | 53,9 % |
Серед родів найбільшою кількістю представлені: фіалка (триколірна, дивна, польова, шершава, запашна), перстач (сріблястий, гусячий, повзучий, неблискучий, прямостоячий), конюшина (повзуча, гірська, лучна, гібридна, польова, заяча багатолиста), осока (волосиста, побережна, гостра, гостровидна, колхідська, заяча, рання), тонконіг (лучний, дібровний, бульбастий, стиснутий, болотний). По 4 види виявлено із родів: гірчак (звичайний, перцевий, березковидний, почечуйний), верба (тритичинкова, попеляста, ламка, козяча), волошка (синя, лучна, несправжньоплямиста, скабіозовидна). По 3 види виявлено із родів: жовтець (повзучий, багатоквітковий, їдкий), кропива (жалка, дводомна, жабрійолиста), зірочник (ланцетовидний, злаковидний, середній), щавель (кінський, кучерявий, горобиний), клен (гостролистий, польовий, татарський), герань (болотна, лучна, Робертова), підмаренник (справжній, м’який, чіпкий), шавлія (лучна, кільчаста, лікарська), жовтозілля (звичайне, еруколисте, весняне), полин (звичайний, гіркий, австрійський), ситник (розлогий, стиснутий, чорний).
У 40 родів виявлено по 2 види. Це щитник (чоловічий, шартрський), в’яз (гладкий, граблистий), лобода (біла, міська), сухоребрик (лікарський, високий), гірчиця (польова, біла), водяний хрін (лісовий, земноводний), зубниця (бульбиста, п’ятилиста), вербозілля (лучне, звичайне), суниця (зелена, лісова), гравілат (міський, річковий), буркун (білий, лікарський), люцерна (посівна, лежача), горошок (мишачий, тонколистий), зніт (шорсткий, дрібноквітковий), ксантоксаліс (рогата, Ділена), розрив-трава (дрібноквіткова, звичайна), миколайчики (польові, плоскі), бруслина (європейська, бородавчаста), валеріана (висока, пагононосна), паслін (солодко-гіркий, чорний), вероніка (дібровна, колосиста), подорожник (великий, ланцетолистий), розхідник (звичайний, шорсткий), чистець (болотний, однорічний), собача кропива (звичайна, п’ятилопатева), дзвоники (ріпчастовидні, розлогі), череда (трироздільна, поникла), будяк (пониклий, акантовидний), лопух (великий, малий), жовтий осот (болотний, польовий), деревій (майже звичайний, благородний), роман (напівфарбувальний, собачий), зірочки (малі, жовті), стоколос (прибережний, Бенекена), костриця (лучна, борозниста), мишій (сизий, зелений), ряска (мала, триборозенчаста), їжача голівка (зринувши, непомітна), рогіз (вузьколистий, широколистий). У решти 154 родів виявлено по одному виду.
4.3 Екологічний аналіз флори
Екологічні групи рослин. Аналіз видового складу рослин стосовно вимог до вологи показав, що за кількістю зростаючих видів переважають представники екологічної групи мезофітів (182 види; 59,86 %). 72 види представлені ксерофіти (23,6%), це (сокирки польові, жовтець багатоквітковий, зірочник злаковидний, віниччя сланке, гикавка сіра, сухоребрик високий, кудрявець Софії, жовтушник лакфіолевидний, лаватера турінська, очиток їдкий, перстач сріблястий, горошок тонколистий, миколайчики польові, різак звичайний, свербіжниця польова, підмаренник справжній та м’який, синяк звичайний, липучка відхилена, дивина борошниста, вероніка колосиста, шавлія дібровна, чебрець Маршалів, щебручка польова, залізняк бульбастий, собача кропива звичайна, цмин пісковий, нечуй-вітер волохатенький, козельці великі, волошка синя та несправжньоплямиста, будяк пониклий та акантовидний, жовтозілля еруколисте, полин австрійський, роман напівфарбувальний, цибуля Вальдштейна, холодок лікарський, анізанта покрівельна, костриця борозниста, тонконіг бульбастий та інші). Серед них 2 види відносяться до листових сукулентів. Це очиток їдкий та портулак городній. Решта ксерофітів – склерофіти.
31 видів (10,19 %) виявлено гігрофітів (калюжниця болотна, кропива жабрійолиста, вільха клейка, гірчак перцевий, водяний хрін лісовий, верба тритичинкова та попеляста, вербозілля лучне, алтей лікарський, жовтяниця черговолиста, гравілат річковий, гадючник оголений, зніт дрібноквітковий, верх широколистий, дягель лікарський, крушина ламка, калина, плетуха звичайна, живокіст лікарський, чистець болотний, м’ята польова, череда трироздільна, вовконіг європейський, шоломниця списолиста, сідач конопляний, жовтий осот болотний, комиш лісовий, тонконіг болотний та інші.
14 видів (4,6 % флори) відносяться до екологічної групи гідрофітів (вербозілля звичайне, плакун верболистий, омег водяний, стрілолист стрілолистий, півники болотні, осока побережна, гостра та гостровидна, лепешняк великий, очерет звичайний, їжача голівка зринувша та непомітна, рогіз вузьколистий та широколистий). 5 видів (1,3 %) гідатофіти (кушир темно-зелений, глечики жовті, ряска мала та триборозенчаста, спіродела багатокоренева).
Життєві форми рослин. За життєвими формами (згідно класифікації І.Г. Серебрякова) виявлені види розподіляють таким чином: чотирма відділами: деревні (30 видів, серед яких – 16 видів дерев і 14 видів чагарників), напівдеревні (2 види напівчагарничків – чебрець Маршаллів, паслін солодко-гіркий), наземні трави (273 види, із них – 220 видів полікарпічних наземних трав і 53 – монокарпічних наземних трав), водні трави (19 видів, із них – 5 видів справжніх водних трав і 14 видів земноводних трав).
Ефемероїдів (весняних) виявлено 6 видів (анемона жовтецева, пшінка весняна, ряст ущільнений, проліска сибірська, зірочки малі, зірочки жовті). Ефемери представлені крупкою дібровною.
Табл. 4. 4.
Поширення видів у різних ценозах
| Природні угруповання | Синантропні угруповання | ||||||
| Ліс | Степ | Луки | Болото | Водна рослинність | |||
| Повітряно-водна | Справжня водна | Рудеральні | Сегетальні | ||||
| 90 | 42 | 73 | 18 | 14 | 5 | 44 | 49 |
Найбільше видів рослин виявлено в лісі та на луках, оскільки степових ділянок не багато і знаходяться в деградованому стані, то й видове різноманіття відносно бідне, включає всього 23 види рослин, у болотних угрупуваннях нараховано 18 видів рослин, водна рослинність загалом складає 30 видів рослин. Рудеральні рослини – 44 видів рослин, сегетальні рослини – 49 видів рослин.
Більшість судинних рослин, представлені в конспекті видового складу, є видами з широкою амплітудою пристосувань до едафічного фактора, величини Ph, валового складу елементів мінерального живлення. На досліджуваній території відмічено масове поширення та високі показники рясності, частоти зустрічання, високий рівень життєвості у родини Макові передусім це – чистотіл великий; Родина Первоцвіті – первоцвіт весняний, вербозілля звичайне; Родина Геранієві – герань болотна, Родина Зонтичні – яглиця звичайна; Родина Геранієві – герань лучна; Родина Губоцвіті – шавлія лучна, шавлія кільчаста, шавлія дібровна, материнка звичайна; Родина Частухові – стрілолист стрілолистий; Родина Лілійні – зірочки малі, зірочки жовті, проліска сибірська; Родина Осокові – осока волосиста, осока побережна, осока гостра, осока гостро видна; Родина Злакові – стоколос Бенекена, анізанта покрівельна, щучник дернистий, мітлиця тонка, тимофіївка лучна; Родина Ряскові – ряска мала, ряска триборозенчаста, спіродела багато коренева; Родина Рогозові – рогіз вузьколистий, рогіз широколистий.
Типовими рослинами дібров є яглиця звичайна, зірочник лісовий, осока волосиста, копитняк європейський, медунка темна, весняні ефемероїди (проліска сибірська, пшінка весняна), щитник чоловічий, щитник шартрський. Нагірні діброви представлені субформацією липово-дубовою й кленово-липово дубовою, асоціацією лісів липово-дубових та кленово-липових лісів, яглицевих, волосисто-осокових, ланцетолисто-зірочникових.
Типовими рослинами степових угруповань є стоколос безостий, лещиця волосиста, різак звичайний, шавлія дібровна, шавлія кільчаста, костриця борозниста, стоколос прибережний, куничник наземний, пирій повзучий тощо. Степи представлені здебільшого угрупуваннями костриці борознистої [3, 5, 17, 24, 38, 47].
89,40% виявлених видів судинних рослин (272 абс. число) відносяться до автохтонних видів (місцевих, або аборигенів). 32 види є адвентивними. Це розрив-трава дрібноквіткова, злинка канадська, хамоміла запашна, гречка татарська, галінсога дрібноцвіта, амброзія полинолиста та інші).
4.4 Народногосподарське значення та охорона судинних рослин околиць с. м. т. Недригайлів
Про велике народногосподарське значення видів флори досліджуваної нами території можна судити з розподілу їх за господарськими групами (табл. 4.5.). Так, деревні рослини є постачальниками будівельного матеріалу, використовуються для виробництва меблів і різноманітних виробів, як паливо, як сировина для одержання численних цінних речовин, в тому числі й лікарських тощо. Давно визнане лікувальне значення березових бруньок, суцвіть вільхи клейкої, кори дуба, крушини, верби, ясена, калини, квіток липи, плодів калини, горобини, ожини і т. д. Береза та клени є постачальниками смачного та корисного соку навесні. Від сосни отримують скипидар. Дерева й чагарники мають також кормове значення. Плоди яблунь, груш, горобини, ожини мають харчове значення. Серед деревних рослин багато медоносів. У цьому на передній план виходять липа, види з родини розових. Різноманітне господарське значення й багатостороннє використання мають трав’янисті рослини.
Всього виявлено 122 види лікарських рослин, 62 – медоносних, 53 –кормових рослин, 42 – харчових, 28 – отруйних, 20 – технічних, 11 – дубильних, 7 – ефіроолійних, 10 видів фарбувальних рослин [11, 13, 27, 31].
Табл. 4. 5.
Розподіл видів за господарськими групами
| Відділи рослин | Господарські групи рослин | ||||
| Декоративні | Лікарські | Фарбувальні | Отруйні | Бур’яни | |
| Хвощеподібні | – | 1 | – | 1 | 1 |
| Папоротеподібні | 2 | 2 | – | 2 | – |
| Голонасінні | 1 | 1 | – | – | – |
| Покритонасінні | 90 | 118 | 10 | 25 | 92 |
| Разом: | 93 | 122 | 10 | 28 | 93 |
Серед дикоростучих кормових рослин на перші місця виходять родини айстрових, злакових і бобових, серед харчових – розові, серед декоративних – розові, лілійні, гвоздичні, айстрові, дзвоникові, півникові тощо.
До найцінніших, широко використовуваних лікарських рослин відносяться передусім: береза повисла, сосна звичайна, липа серцелиста, конвалія звичайна, звіробій звичайний, материнка звичайна, лепеха звичайна, крушина ламка, бузина чорна, калина звичайна, дуб звичайний, деревні й чагарникові види верб, вільха клейка, деревій майже звичайний та ін. Проте в районі дослідження промислових масивів їх немає, і використання їх має бути дуже обмеженим. Щодо лісових дерев та чагарників, то заготівля лікарської сировини їх може бути лише плановою, регламентованою в термінах, методах і об’ємах, на спеціально відведених ділянках, за дозволом лісництв [10, 12, 13, 14, 27, 31, 36].
Реліктові угрупування глечиків жовтих, занесених до Зеленої книги України підлягають охороні. Родина Лататтєві (Nymphaeales).
Глечики жовті – NupharluteumSibthetSm. Українська назва – глечики жовті, народні назви – жовта водяна лілія, жовте латаття; жовта маківка, бабка, збанок, збанятник, кувшинка, лопатень жовтий, лопушняк жовтий, мак водяний.
Зустрічається по всій Україні, у великих кількостях і часто в лісових і лісостепових районах, рідше в степових. Зростає у водоймищах, річках, старицах, озерах, старих ставках.Для лiкарських потреб заготовляють кореневища, якi пiд час цвiтiння i восени – виривають, попередньо пiдрiзавши ножем. Кореневище мiстить алкалоїди (нуфаридин, нуфлеїн, тiобiнуфурадин), смоли, гiркi i дубильнi речовини, цукри. Застосовують для лiкування захворювань шкіри i слизових оболонок та як протизаплiдний засiб. Вiдвар п'ють при запальних процесах травного тракту, ревматизмi, iмпотенцiї. Борошно кореневища – засiб для боротьби з тарганами. [15, 25].
Із декоративних рослин уваги заслуговують щитник чоловічий, щитник шартрський, глечики жовті, калюжниця болотна, анемона жовтецева, жовтець повзучий, жовтець багатоквітковий, ряст ущільнений, зірочник ланцетовидний, зірочник злаковидний, роговик польовий, віскарія звичайна, куколиця біла, смілка звичайна, гвоздика дельтовидна, мильнянка лікарська, звіробій звичайний, фіалка триколірна, фіалка дивна, фіалка польова, фіалка шершава, фіалка запашна, первоцвіт весняний, вербозілля лучне, вербозілля звичайне, перстач сріблястий, парило звичайне, буркун лікарський, конюшина гірська, лядвенець український, дрік красильний, чина весняна, еспарцет виколистий, заяча конюшина багатолиста, плакун верболистий, зніт шорсткий, зніт дрібноквітковий, герань лучна, розрив-трава звичайна, китятки чубаті, миколайчики плоскі, бруслина європейська, бруслина бородавчаста, бузина чорна, калина, підмаренник справжній, підмаренник м’який, нонея звичайна, медунка темна, льонок звичайний, вероніка дібровна, вероніка колосиста, кравник звичайний, шавлія лучна, материнка звичайна, чебрець Маршалів, дзвоники ріпчастовидні, дзвоники розлогі, цмин пісковий, сідач конопляний, оман британський, волошка синя, волошка лучна, волошка скабіозовидна, роман напівфарбувальний, стрілолист стрілолистий, проліска сибірська, конвалія звичайна, півники болотні, рогіз вузьколистий [11, 47].
Поширені угрупування таких рослин, як: кропива жалка, кропива дводомна, кропива жабрійолиста, фіалка триколірна, гикавка сіра, суниця лісова, розрив-трава дрібноквіткова, яглиця звичайна, дивина борошниста, материнка звичайна, шавлія лучна, шавлія кільчаста, шавлія дібровна, собача кропива п’ятилопатева, цикорій дикий, проліска сибірська, тимофіївка лучна, щучник дернистий, стоколос Бенекена.
В лісі знаходиться велика кількість засмічених ділянок, люди не бережно відносяться до природи, тому потрібно посилити роз’яснювальну роботу. На не великій частинці лук відзначається перевипас й збіднення видового різноманіття рослин. На території району дослідження виявлено рідкісний вид рослин – стоколос прибережний [17].
Із чагарникової рослинності найбільш поширеними на території дослідження є угрупування формації верби тритичинкової. У вологих місцезростаннях на торф’яних грунтах зустрічаються угруповання верби попелястої. В умовах великого затінення трав’яний покрив дуже розріджений і має мозаїчне розміщення. У ньому зустрічаються мітлиця тонка, живокіст лікарський, осока побережна. Із більш високих рослин зустрічаються чистець болотний, вербозілля звичайне.
Проблема охорони рослинності в сучасних умовах належить до однієї з найважливіших і невідкладних. Протягом агрокультурного періоду відбулися дуже великі зміни в структурі природних ландшафтів і природній рослинності. Прискореними темпами відбувається зникнення багато численних видів рослин, деградація. Рослини, як продуценти є невід’ємними компонентами екосистем. Вони створюють необхідне середовище для всіх живих істот екосистем. Тому першочергове місце в охороні природи, всієї біоти Землі належить охорона рослинності. Охорона полягає в раціональному природокористуванні, бережному відношенні до рослин, у відтворенні та збагаченні природних рослинних ресурсів.
На дослідженій території під охороною знаходиться частина заплави р. Сула, від західної окраїни села Засулля та Бродок – це східна окраїна Недригайлівського гідрологічного заказника. У перспективі обстежена нами територія запланована на включення до складу Верхньосульського національного природного парку. Особливу цінність тут представляє нагірна діброва на правому корінному березі Сули, розташована в східному напрямку від дороги Недригайлів – Хоружівка. Тут дуже високий, стрімкий і малодоступний заліснений корінний берег. У минулому ще до часів татаро-монгольської навали, ця місцевість відігравала велику оборонну роль від захисту кочових завойовників. Тут проходила Посульська оборонна лінія і знаходилось історично відоме літописне місто Попаш [11, 14, 17, 19, 37, 40].
На правому корінному березі р. Сула (в нагірній діброві). виявлений 1 вид із охоронним статусом. Це зубниця п’ятилиста, занесена до Червоного списку Сумської області [39] у заплаві річки (по руслу) трапляються угруповання глечиків жовтих, занесені до Зеленої книги України [17].
Розділ 5. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
Біологічна освіта передусім покликана сприяти вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі, сформувати екологічну свідомість формуванню цілісного уявлення про наукову картину світу, роль і місце людини в природі, розвитку умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою, формуванню емоційно-ціннісного ставлення до природи.
Природоохоронне виховання – одне з найважливіших завдань сучасної школи. У сучасний період загальновизнано, що одним із найважливіших заходів по збереженню природи Землі є формування природоохоронної поведінки кожної людини [11, 14, 17].
Виконана нами дипломна робота має велике значення в роботі вчителя біології загальноосвітньої школи, зокрема при викладанні розділів біології «Рослини», «Різноманітність рослин», «Організми і середовище існування» у сьомому класі, розділу «Надорганізменні системи» – в 11 класі.
При вивченні теми «Розмноження й розвиток рослин» у сьомому класі розглядаються сезонні явища в житті рослин. Тут необхідно ознайомити учнів з місцевими ранньовесняними ефемероїдами, їх різноманіттям, звернути увагу на екологічні особливості, декоративні властивості, необхідність їх охорони. Зібрана нами інформація про судинні рослини правобережної частини долини р. Сула в околицях с. м. т. Недригайлів стане базою для формування з використанням краєзнавчого принципу навчання понять про їх систематику, різноманітність, умови зростання, будову, розмноження, пристосування до умов існування, значення в природі та житті людини, роль у формуванні місцевих ландшафтів, господарські групи рослин, про раціональне природокористування, необхідність охорони рослин і шляхи їх реалізації. Вчитель повинен зробити все, щоб юні вихованці добре усвідомили, що вони в стінах школи осягли закони природи, щоб вони прагнули й уміли берегти природу, зокрема рослинний світ – першооснову життя, джерело незчисленних благ.
При вивченні заключної теми в цьому класі – «Організм і середовище існування» розглядаються питання про середовище існування і пристосування до них рослин, основні екологічні групи рослин, їх життєві форми (дерева, кущі, трави), їх адаптивні особливості, основні типи рослинних угруповань (лісові, лучні, чагарникові, водні тощо), про рідкісні рослини свого регіону, про вплив екологічних чинників середовища на організм рослин для обгрунтування заходів з охорони рослин і рослинних угруповань.
Матеріали нашого дослідження знайдуть широке використання при проведенні планових екскурсій з тем: Природа рідного краю; Ознайомлення з сезонними явищами в житті рослин; Пристосування рослин до життя в екосистемі (на прикладі будь-якої екосистеми своєї місцевості). Найкраще для цього вибрати діброву. [7, 17, 21, 22, 23, 27, 29, 37, 49].
Недригайлівщина приваблює своїми неповторними краєвидами. Цей край помережений звивистими річками і широкими ставками, крутими схилами, пагорбами, глибокими ярами з загадковими назвами, у яких відгукується прадавня історія краю. Густі ліси заховали у собі старі фортеці, укріплення городища [28].
Біля Недригайлова на правому березі Сули, археологи виявили сліди городища часів Київської Русі. В народі це місце називалось Мазепиною горою. Городищами в давньоруській державі називались невеликі укріплені населені пункти, які виконували роль прикордонних застав. Найукріпленіші частини городищ, цитаделі, утворювали невеликі дерев’яні фортеці, обнесені по периметру земляними валами і ровами. Під час ворожого нападу все населення ховалось і оборонялось за його стінами. Правий берег Сули дещо піднятий, і розташоване на ньому городище Мазепина гора (біля 43 метрів у ширину та до 70 метрів у довжину) займало мисоподібний виступ-плато, який нависав над посульською долиною і з обох боків обмежувався ярами, все це було серед дрімучих дібров.
Крім Мазепиної гори на території нашого дослідження знаходиться Городище Гульбище – цитадель літописного Попала (згадується під 1147 р.), що займає площу розміром 240х65 – 85 м. Городище Гульбище – це пам’ятка археології. Гульбище свого часу було найбільш укріпленою частиною Попаша, яке мало велике оборонне значення для захисників під час ворожих нападів.
Спільними зусиллями адміністрації району, місцевого господарства, підприємств райцентру, лісництва створено туристичний маршрут «Попаш – Гульбище – Мазепина гора», який урочисто був відкритий ще у травні 1997 року [28, 40, 41, 42].
Сьогодні у районі розроблені основні туристично-екскурсійні маршрути, які ознайомлять гостей, туристів з найпривабливішими місцями краю, пам’ятками, історії, археології, архітектури:
– городище Попаш, 12 ст. с. Засулля
– укріплення Мазепина гора, 1708 р. с. Засулля
Маршрут № 1.
Недригайлів – Мазепина гора – Костянтинів – Курмани.
Маршрут № 2.
Недригайлів – Мазепина гора – Хоружівка – Терни – Городище.
Будинок дитячої та юнацької творчості разом із школами району проводять туристичні злети в с. Засулля, де знаходиться Мазепина гора. Учні повинні знати, які рослини вашого краю є рідкісними, які взяті під охорону в Сумській області (у Червоний обласний список), які рослинні угруповання занесені до Зеленої книги України, чому і як їх охороняти. Всі ці відомості узагальнені в нашій роботі. Їх треба повідомити. Велике місце в реалізації цих завдань належить і позакласній роботі, зокрема гуртковій роботі [28, 40, 42].
ВИСНОВКИ
1. Аналіз опублікованих ботанічних праць показав, що конкретні відомості про флору й рослинність обстеженої нами території у них відсутні. Є лише узагальнена інформація в одній статті (Карпенко К.К. і ін., 1999) про рослинність заплави р. Сула в межах території Недригайлівського гідрологічного заказника місцевого значення.
2. У результаті проведеного протягом 2008–2010 років дослідження на правобережній частині долини р. Сула в околицях с. м. т. Недригайлів нами встановлене зростання 304 видів судинних рослин із 213 родів, 64 родин, 43 порядків, 5 класів, 4 відділів. 98,68% їх видового складу становлять представники відділу Покритонасінних (300 видів). На цей відділ припадає 98,59% виявлених родів (210 абс. число), 95,31% виявлених родин (61 абс. число), 91,17 порядків (31 абс. число).
3. Серед класів провідне місце за кількістю видів займають Дводольні (251 вид із 180 родів, 52 родин, 23 порядків). У межах цього класу знаходиться 82,56% всього видового складу судинних рослин обстеженої території. На другому місці за кількістю видів знаходиться клас Однодольних (53 види із 33 родів, 12 родин, 11 порядків). У складі 8 провідних родин (табл. 4. 3.) знаходиться 54,8 % всього видового складу судинних рослин (165 – абсолютне число видів) і всіх родів (119 – абсолютне число родів).
4. До провідних за кількістю виявлених видів порядків відносяться: Айстроцвіті (43 види), Тонконогоцвіті (25), Каперцевоцвіті, Губоцвіті (по 20 видів), Бобовоцвіті (16), Аралієцвіті, Розовоцвіті (по 15 видів), Гвоздикоцвіті (11 видів). У їх складі знаходиться 165 видів, що становить 54,27 % усього видового складу судинних рослин району нашого дослідження. Провідними родинами за кількістю видів виявились: Айстрові (43 види), Злакові (25), Губоцвіті, Капустяні (по 20 видів), Бобові (16 видів), Зонтичні, Розові (по 15 видів), Гвоздикові (11 видів), провідними родами є фіалка, конюшина, осока, тонконіг, перстач (по 5 видів).
5. За даними екологічного аналізу виявлені види відносяться до 5 екологічних груп за вимогами до умов вологості. 182 види (59,86 %) складають мезофіти, 72 (23,6 %) ксерофіти (70 видів склерофітів, 2 –листових сукулентів), 31 вид (10,19 %), гігрофітів, 14 видів (4,6 %) гідрофітів, 5 видів гідатофітів. За класифікацією І.Г. Серебрякова життєвих форм рослин виявлені види відносяться до чотирьох відділів: деревні (30 видів, серед яких – 16 видів дерев і 14 видів чагарників), напівдеревні (2 види напівчагарників), наземні трави (273 види, із них – 220 видів полікарпічних наземних трав і 53 – монокарпічних наземних трав), водні трави (19 видів, із них – 5 видів справжніх водних трав і 14 видів земноводних трав).
Ефемероїдів (весняних) виявлено 6 видів, ефемерів – 1 вид.
6. 90 видів рослин виявлено в лісах, 73 – на луках, 42 – у степових ценозах, 18 – на болотах, 19 – у водоймах, 44 – в рудеральних угруповання, рослини, 49 – в сегетальних. 89,40% виявлених видів (272 абс. число) відносяться до автохтонних (місцевих, або аборигенів), 32 види є адвентивними.
7. За даними господарського аналізу 122 види виявлено лікарських рослин, 62 – медоносних, 53 – кормових рослин, 42 – харчових, 20 –технічних, 11 – дубильних, 7 – ефіроолійних, 10 видів фарбувальних рослин, 93 види бур’янів. Найбільше небезпечним із них є амброзія полинолиста – карантинний вид, який спричиняє у період цвітіння захворювання людей.
8. На правому корінному березі р. Сула (в нагірній діброві) виявлений 1 вид із охоронним статусом. Це зубниця п’ятилиста, занесена до Червоного списку Сумської області. По руслу Сули трапляються угруповання глечиків жовтих, занесені до Зеленої книги України. В угрупованнях степу і материкових лук на правому корінному березі виявлений рідкісний вид – стоколос прибережний, який поширений в степовій зоні, Гірському Криму і лише зрідка трапляється в Правобережному і Лівобережному Лісостепу України.
9. На дослідженій території під охороною знаходиться частина заплави р. Сула, що входить до складу території Недригайлівського гідрологічного заказника місцевого значення. У перспективі обстежена нами територія включена до складу створюваного Верхньосульського національного природного парку. Особливу цінність тут представляє нагірна діброва на правому корінному березі Сули, розташована в східному напрямку від дороги Недригайлів – Хоружівка. Тут проходить туристично-екскурсійний маршрут «Попаш – Гульбище – Мазепина гора», які ознайомлюють гостей, туристів з найпривабливішими місцями краю, пам’ятками, історії, археології, архітектури. Одночасно є можливість і потреба в ознайомленні з природою, зокрема із розташованими тут дібровами, які в минулому в нашому краї мали важливе оборонне значення (Посольська оборонна лінія, літописні міста Попаш тощо), а нині представляють один із зональних типів його рослинності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрощук О.Ф. Актуальні питання охорони фітогенофонду // Укр. ботан. журн. – 1986. – Т. 43, № 2. – С. 75 – 82.
2. Атлас Сумської області – К.: Укргеодезкартографія, 1995. – 24 с.
3. Афанасьєв Д.Я. Рослинність УРСР. Природні луки. – К.: Наук. думка, 1968. – 254 с.
4. Белосельськая Г.А., Виленкин В.Л., Приходський С.И. Северная Лесостепная область Полтавской равнины // Физико-географическое районирование Украинской ССР / Под. ред. В.И. Попова, А.М. Маринича. – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. – С 307 – 324.
5. Білик Г.І. Лучні степи. Рівнинні лучні степи // Рослинність УРСР. Степи, кам’яні відслонення, піски. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 33 – 83.
6. Брадіс Є.М., Бачурина Г.Ф. Рослинність УРСР. Болота. – К.: Наук. думка, 1969. – 241 с.
7. Віркун В.О., Мирна Л.А. Навчальна програма: Біологія 7 – 11 класи. // Біологія «Основа» – 2009. – № 22 – 24. – С. 13.
8. Геоботанічне районування Української РСР / Т. Л. Андрієнко., Г.І. Білик., Є.М. Брадіс та ін. – К.: Наук. думка, 1977. – 302 с.
9. Грунти Сумської області. – Х.: Прапор, 1970. – 71 с.
10. Губанов И.А, Крылова И.Л, Тихонова В.Л. Дикорастущие полезные растения СССР. – М.: Мысль, 1976. – 360 с.
11. Дари лісів України / Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С. І. – К.: Урожай, 1975. – 432 с.
12. Дикоростучі рослини Сумщини, їх значення, використання та охорона / Карпенко К.К., Ковтун В.А., Родінка О.С. та ін. // Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Книга друга. – Суми: 1997. – С. 100 – 123.
13. Заверуха Б.В., АндриенкоТ.Л., Протопопова В.В. Охраняемые растения Украины. – К.: Наук. думка, 1983. – С. 72 – 80.
14. Заповідні скарби Сумщини / За заг. ред. Т.Л. Андрієнко. – Суми: Джерело, 2001. – 208 с.
15. Зелена книга України / Під заг. ред. НАН України Я.П. Дідуха – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с.
16. Карпенко К.К. Історія вивчення флори та рослинності Сумщини (з кінця XVIII до середини XX століття) // Біологічні науки: Збірник наук. праць СумДПУ ім. А. С. Макаренка. – Суми: СумДПУ, 2001. – С. 3 – 9.
17. Карпенко К.К., Ковтун В.А. Рослинність Сумської області, її сучасний стан і проблеми охорони / Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 1. – Суми, 1996. – С. 33 – 59.
18. Карпенко К. К., Ковтун В. А., Гончаренко І. В. До історії флористичних та геоботанічних досліджень на території Сумщини // Третя Сумська обласна науково-краєзнавча конференція (7-8 грудня 1999 р.): Збірник статей. – Суми: СумДПУ, 1999. – С. 166 – 168.
19. Карпенко К.К., Тюленєва В.О., Вакал А.П., Родинка О.С., Книш М. П., Кравченко В.М. Гідрологічні заказники в заплаві р. Сула на Сумщині // Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 3. – Суми: Джерело, 1999. – С. 86 – 98.
20. Климат Сумской области / Сост. В.А. Тюленева. – Сумы: СГПИ, 1989. – 24 с.
21. Ковтун В.А., Карпенко К.К. Урок-екскурсія на тему: «Біогеоценоз широколистяного лісу» // Біологія і хімія в школі. – 2003. – № 3. – С. 26 – 29
22. Ковтун В.А., Карпенко К.К. Урок -екскурсія на тему: «Фітоценоз лук» // Біологія і хімія в школі. – 2002. – № 2 – С. 25 – 27
23. Ковтун В.А., Карпенко К.К. Урокм – екскурсія на тему: «Що росте навколо нас?» // Біологія і хімія в школі. – 2002. – № 4 – С. 19 – 22
24. Кожевников П.П. Екологічний нарис дубових лісів Лівобережного Лісостепу // Труди н-д інституту ботаніки. – Харків: Вид-во Харків. Ун-ту, 1937. – Т. 2. – С. 117 – 134.
25. Конвенція про біологічне розмаїття: громадська обізнаність і участь / Відп. ред. Т.В. Паращук, Товариство «Зелена книга». – К.: Стилос, 1997. – 154 с.
26. Леонтьєва Г. Г., Тюленева В. О., Яценко Д. І., Черепанова Є. О. Географія рідного краю. – Суми: Реноме, 2000. – 76 с.
27. Лікарські та рідкісні рослини Сумської області (ресурси, використання, охорона) / Наук. ред. К.К. Карпенко. – Суми, 1994. – 66 с.
28. Ляскоронский В.Г. Городища, курганы и длинные валы в бассейне р. Сулы. – М.: 1901. – С. 11 – 12.
29. Мусієнко М.М. Екологія рослин. – К.: Либідь, 2006. – 432 с.
30. Нешатаев Б.Н., Корнус А.А., Шульга В.П. Региональные природно-территориальные комплексы Сумского Приднепровья // Екологія і раціональне природокористування: Наукові записи Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. – Суми, 2005. – С. 10 – 31.
31. Носаль І. М. Від рослини до людини: Розповіді про лікувальні рослини України. – К.: Веселка, 1993. – 606 с.
32. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов. М. И., Прокудин Ю. Н. и др. – К.: Наук. думка, 1987. – 548 с.
33. Панова Л.С. Протопопова В.В. Весенние растения. – К.: Рад. школа, 1987. – 160 с.
34. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование / Маринич А.М. и др. – К.: Наук. думка, 1985. – 224 с.
35. Протопопова В.В. Рослини-мандрівники. – К.: Рад. шк., 1989. – 240 с.
36. Рідкісні рослини флори України в культурі / Антонюк Н.Є., Бородіна Р.М., Собко В.Г., Скворцова Л.С. – К.: Наук. думка, 1982. – 216 с.
37. Родінка О.С. До збереження природної рослинності басейну річки Сули // Заповідна справа на Сумщині: Тези доповідей наукової конференції. – Суми, 1994. – С. 61 – 63.
38. Рослинність УРСР. Ліси. – К.: Наук. думка, 1971. – 459 с.
39. Рослини, занесені до Червоного списку Сумської області / Карпенко К.К., Родінка О.С., Вакал А.П., Гончаренко І.П. // Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Кн. 6. Част. 1. – Суми: ПП М. Д. Вінниченко, 2004. – 122 с.
40. Скрипченко І.В., Абаровський І.К. Недригайлівська старовина. – Суми: Макден, 2000. – 55 с.
41. Скрипченко І.В. Історія Недригайлова з найдавніших часів до кінця ХХ століття. Історико – краєзнавче видання. – Суми: Собор, 2000. – 128 с.
42. Сумська обласна туристична карта / Під. ред. Д.В. Ісаєв. – К.: Вид. Тов. Новий друк, 2008.
43. Сумська область: Географічний атлас. – К.: Мапа, 2006. – С. 8
44. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха — К .: Глобалконсалтинг, 2009.– 900 с.
45. Чижов М.П. Український Лісостеп. Фізико – географічний нарис. – К.: Рад. школа, 1961. – 204 с.
46. Чопик В.И., Дудченко Л.Г., Краснова А.Л. Дикорастущие полезные растения Украины. – К.: Наук. думка, 1983. – 399 с.
47. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Андриенко Т.Л. Растительность Украины // Природа Украинской ССР. Растительный мир. – К.: Наук. думка, 1985. – С. 130 – 200.
48. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Дубові ліси других терас річок лісостепової зони України // Укр. ботан. – журн. – Т. 28, № 2. – С. 186 – 191.
49. Шенников А.П. Экология растений. – М.: Советская наука, 1950. – 380 с.
ДОДАТОК
КАРТА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ