Реферат: Охорона праці на підприємстві
51.АНАЛІЗ ПРИЧИН ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
У виробничій сфері рівень травматизму іпрофесійних захворювань взаємопов’язаний з технологічними процесами,обладнанням, а також науково обґрунтованою організацією виробництва таергономічною організацією робочого місця. Статистика свідчить про те, щобільшість виробничих травм в межах держави скоюється через ігнорування танехтування працюючими елементарних вимог правил і норм безпеки під часвиконання робіт. В процесі розслідування й аналізу нещасних випадківвстановлено, що переважна більшість (до 80%) їх трапляється не з технічних читехнологічних причин, а через неправильну організацію праці та дію людськогочинника. Дослідженням причин виробничого травматизму і професійних захворюваньвстановлено таку їх класифікацію:Організаційні причини, Технічніпричини, Психофізіологічні причиниДо організаційних причинналежить: неправильна організація праці або робочого місця,відсутність інструктажів або неякісне їх проведення, порушення технологічногорежиму або трудової дисципліни, відсутність інструкцій з безпеки праці наробочих місцях, неузгодженість у діях, відсутність ПВР (проектів виробництваробіт), а також нагляду й контролю за виробничою діяльністю, відсутністьзасобів захисту, спецодягу і т. ін..До технічних причин належить:проектні і конструктивні недоліки, невідповідність обладнання, транспортних таенергетичних пристроїв вимогам безпеки, недосконалість конструкцій машин,блокувальних систем, сигналізації, неправильний режим технологічного процесу,недосконале його виконання, відсутність інженерних розрахунків і т. ін..До психофізіологічних причин належить: невідповідність умов праці анатомо-фізіологічнимі психологічним характеристикам організму людини, незадовільний психологічнийклімат в колективі, хворобливі стани, високий ступінь ризику, вживанняалкоголю, втома і т. ін… Така класифікація причин виробничого травматизму єдосить умовною. Причинами виробничого травматизму та професійних захворювань,як показують результати розслідування, слід вважати групу взаємодіючихчинників, що пов’язані з організацією виробничої діяльності яка може спричинятирізний негативний вплив на організм людини. Здебільшого виробничі нещаснівипадки та професійні захворювання носять не однопричинний, або багатопричиннйхарактер.
Для вивчення причин виробничого травматизму і професійних захворювань,використовують: Технічний; Груповий; Топографічний; Монографічний;Статистичний методи.
Технічний метод дослідження використовується у тих випадках, коли необхідновстановити ступінь небезпечних та шкідливих виробничих чинників (рівень шуму,загазованості, горючості, випромінювання, параметри виробничого середовища таін), що дає підстави для впровадження необхідних заходів та засобів безпеки.
Груповий метод встановлює ступінь повторюваності нещасних випадків. Методхарактеризується вивченням великої кількості нещасних випадків на одномуконкретному об’єкті. Цим методом переважно користуються науково – дослідніінститути з проблем охорони праці для складання правил та норм з технічноїбезпеки.
Топографічний метод аналізу причин виробничого травматизму полягає утому, що на плані підприємства графічно зображуються місця, де трапилисянещасні випадки. Виявлення концентрації нещасних випадків на окремих місцяхспонукає роботодавців до більш ретельного обстеження таких ділянок дляз’ясування обставин і причин виникнення негативних подій.
Монографічний метод аналізу причин виробничого травматизму передбачаєдетальне обстеження окремого об’єкта, що експлуатується, проектується абобудується, особливості потенційних небезпек і які вони можуть спричинитинаслідки, вразі їх реалізації в небажану подію. Цим методом передбачаютьнаскільки ймовірні і серйозні можуть бути нещасні випадки. Результатимонографічного аналізу можуть використовуватися при проектуванні новихпідприємств або реконструкції існуючих, що дає можливість найбільш повно іточно врахувати запобіжні заходи в проектній документації.
Статистичний метод аналізу офіційно застосовується длявивчення та обміну виробничого травматизму й професійних захворювань. Цей методбазується на вивченні матеріалів реєстрації та обліку нещасних випадків навиробництві за формою Н-1. Для цього методу застосовуються відносні показники(коефіцієнти) – частоти, тяжкості й загальних втрат.
63.Аналіз гігієнічних умов праці
Важливу роль у забезпеченні здоров’я населення відіграє гігієна якпрофілактична наука та санітарія як її практичне втілення.
Гігієна – наука, що вивчає вплив оточуючого середовища на організмлюдини й суспільне здоров'я з метою обґрунтування гігієнічних нормативів,санітарних правил та заходів, що мають забезпечувати здорові санітарні умови тазапобігати захворюванням.
Складовою частиною загальної гігієни є гігієна праці, що вивчає вплив наорганізм чинників виробничого середовища з метою усунення їх несприятливої діїна здоров'я людини.
Практичне втілення гігієнічних нормативів у виробничу, побутову та іншісфери існування людини є завданням санітарії.
Можливий вплив на працівників шкідливих виробничих чинників і розвитокпрофесійних захворювань вивчає виробнича санітарія, яка розробляє системуорганізаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії шкідливих виробничихчинників на організм людини.
Організаційні заходи передбачають правильну організацію робочого місця,дотримання відповідних режимів праці, навчання з питань охорони праці, а такожпостійний контроль та нагляд за виконанням робіт.
Технічні заходи – це розробка та застосування спеціальних колективних таіндивідуальних засобів захисту від небезпечних та шкідливих виробничихчинників.
Санітарно-гігієнічні умови праці визначають наявність фізичних, хімічних,біологічних та психофізіологічних чинників.
На людину як істоту соціальну впливає психогенний (інформаційний) чинник– через засоби масової інформації.
Характер впливу цих чинників на організм людини, у реальному житті,залежить від санітарно-гігієнічних умов праці, побуту, гігієнічної культури івиховання та всього того з чого складається життя.
Оптимізація цих чинників на виробництві забезпечується гігієнічниминормативами та санітарними рекомендаціями.
Гігієнічний норматив – це визначений діапазон виробничого середовища, якийє безпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності та здоров'ялюдини.
Об’єктами гігієнічного нормування є чинники антропогенного походження(шум, пил, вібрація і ін.) і чинники природного середовища (мікроклімат,ультрафіолетове опромінення і ін.).
Гранично-допустимим нормативом (ГДК, ГДР, ГДД) шкідливих виробничихчинників вважається такий, який при щоденній роботі протягом 8 годин, впродовжусього робочого стажу не може викликати змін у стані здоров'я працівника абойого нащадків.
Гігієнічні нормативи узагальнюються у спеціальних документах, щоназиваються санітарними нормами.
Санітарні норми використовуються при проектуванні та організаціївиробництва, при контролюванні стану охорони праці на робочих місцях,проведенні паспортизації, впровадженні стандартів, а також при розробціконкретних заходів щодо нормалізації умов праці.
13.Види штучного освітлення. Характеристика джерелштучного освітлення
Штучне освітлення буваєзагальним, місцевим і комбінованим. Загальне штучне освітлення проектуєтьсятак, щоб світло розподілялося по всьому освітлюваному просторі. Його проектуютьна всю площу приміщення для виконання робіт невисокої точності. Місцевеосвітлення проектується для створення відповідного освітлення тільки в зонівиконання робіт. Використання лише місцевого освітлення не допускається,оскільки може призвести до контрасту між яскраво освітленою поверхнею танедостатньо освітленими предметами, що шкідливо позначається на зоровій функціїлюдини й може бути причиною нещасного випадку. Тому використовують поєднаннязагального й місцевого освітлення. Таке комбіноване освітлення створюється там,де проводяться роботи високої точності, де потрібно спрямовувати світловийпотік на робочу поверхню, коли характер робіт вимагає напруження органу зору. Розміщеннясвітильників загального освітлення повинно бути рівномірним і симетричним.Висота підвісу світильників залежить від їх конструкції і потужності ламп (2-4м). За функціональним призначенням штучне освітлення буває робочим, аварійним,евакуаційним та охоронним. Робоче освітлення служить для забезпеченнянормальної світлової обстановки на робочих місцях. Аварійне освітленняпроектується на випадок виходу з ладу робочого освітлення. Розрізняють дварізновиди аварійного освітлення: аварійне освітлення для продовження роботи тааварійне освітлення для безпечної евакуації людей.Аварійне освітлення дляпродовження роботи передбачається в тому випадку, коли вихід з ладу робочогоможе спричинити вибух, пожежу, отруєння людей або призведе до порушеннятехнологічного процесу, нормальної роботи життєво важливих об'єктів —електростанцій, диспетчерських пунктів, вузлів зв'язку, насосних установок таін. До найбільш розповсюджених джерел світла належать лампи розжарювання —нормальні, дзеркальні та прожекторні. Джерелом світла в них є спіральнавольфрамова нитка, а основним параметром — температура її розжарювання.Найважливішою характеристикою лампи є світлова віддача — відношення світловогопотоку лампи до потужності, яку вона споживає. З метою підвищення світловоївіддачі лампи випускають з подвійною спіраллю вольфрамової нитки (біспіральні).Недоліками ламп розжарювання є велика яскравість і блиск, які спричинюютьсліпучу дію на очі, що може призвести до травм та аварій. У спектрівипромінювання ламп розжарювання домінують жовто-червоні промені з недостатньоюкількістю синіх та фіолетових порівняно з природним світлом. Тому складвипромінювання цих ламп змінює кольорову передачу, яка не дозволяє ефективновикористовувати їх для освітлення при роботах, пов'язаних з необхідністю точногорозпізнавання кольорів. Суттєвим недоліком цих ламп є висока температуранагрівання (140 °С), що робить їх пожежонебезпечними. Недоліки лампрозжарювання зумовили пошук нових джерел світла. Цю проблему вдалося вирішитизавдяки використанню явища люмінісценції. Відкриття й використаннялюмінісцентних ламп розширило можливості використання світла в житті людини.Перевагою цих ламп є те, що поверхня трубки нагрівається лише до 40-50 °С, щомає неабияке значення, особливо за умов жаркого мікроклімату. нь яскравості, нечинять сліпучої дії, дають м'яке розсіяне світло з майже повною відсутністютіней і блисків. Основним недоліком люмінісцентних ламп є пульсація світловогопотоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту.Стробоскопічнийефект — це явище спотворення зорового сприйняття об'єктів, що рухаються чиобертаються. Воно виникає тоді, коли збігається кратність змін частотниххарактеристик об'єктів і світлового потоку. Це може стати причиною аварій ітравм, оскільки об'єкт, що рухається чи обертається, може здатися нерухомим.Тому ці лампи не використовуються для місцевого освітлення. Недоліком цих лампє й те, що вони потребують додаткових пристроїв для вмикання їх у мережу(дроселі й конденсатори). Це ускладнює конструкцію, спричинює шум (дроселів) ізбільшує час між вмиканням і запалюванням ламп.
Серед інших джерелосвітлення велика роль належить дуговим ртутно-люмінісцентним лампам високоготиску (ДРЛ), які використовуються для освітлення вулиць, площ, архітектурних іпромислових комплексів. Лампи дають біле світло, яке забезпечує точневідтворення природних кольорів.
44.ВІБРАЦІЯ, ЇЇ ДІЯ НА ОРГАНІЗМ, НОРМИ І МЕТОДИ ЗАХИСТУ
Вібрація як чинник шкідливості у виробничій діяльності зустрічається в багатьохтехнологічних процесах. Причиною виникнення вібрації може бути незрівноважністьі незбалансованість частин механізмів, що обертаються чи здійснюютьзворотно-поступальний рух.
Вібрація – це коливальні процеси, що відбуваються у механічнихсистемах. Найпростішою формою вібрації є гармонійні синусоїдні коливальні рухи.
Основні параметри синусоїдного коливання: частота в Герцах, амплітудазміщення – А (м або см); коливальна швидкість – V (м/с); прискорення – W (м/с2).В практиці віброакустичних вимірювань використовують не абсолютні значенняпараметрів, а відносні величини –віброшвидкості і рівень віброприскорення, яківизначаються відносного опорного значення й вимірюються в децибелах (дБ).
У виробничих умовах майже не зустрічаються прості гармонійні коливаннятам переважають аперіодичні, квазіперіодичні, імпульсивні або поштовхоподібнівібрації.
Залежно від джерела вібрації і характеруконтакту з тіломлюдини вібрація умовно поділяється на місцеву (локальну), загальну тазмішану.
За спектральним складом умовно виділяють низьку йвисокочастотну вібрацію. Вібрація з частотою 16-32 Гц єнизькочастотною, а з більшими частотами – високочастотною.
За часовими характеристиками вібрація поділяється на постійну,рівень якої змінюється не більше як на 6дБ за 1хв, і непостійну,що за той же час змінюється більше ніж на 6дБ.
Відчуття вібрації виникає тоді, коли людина дотикається до предметів, щоколиваються під дією відповідних сил.
Сила впливу вібрації і характер її дії на організм людини залежить від кількості поглинутоїенергії, найбільш адекватним виразом якої є віброшвидкість.
Вібрація викликає в організмі людини реакцію аналогічну багатократномуструсу мозку і є причиною функціонального розладу різних систем та органів.
Тіло людини можна розглядати як сполучення мас з пружними елементами. Підвпливом коливань деяких частот на організм людини може виникати таке явище, якрезонанс внутрішніх органів, вони починають поводитись як звичайні маятники. Для більшостівнутрішніх органів власні частоти лежать в діапазоні 6-9Гц, а в межах частот25-30Гц – резонанс голови відносно плечей. Систематична і тривала дія вібраціїв резонансній чи близькій до неї зоні може бути причиною вібраційної хвороби.
Особливості дії вібрації визначаються частотними спектрами імаксимальними рівнями енергії коливання. Місцевавібрація має найбільшу питому вагу серед професійнихвібраційних хвороб. Місцева вібрація в діапазоні низьких частот викликаєвібраційну патологію з переважним ураженням нервово-м’язового, опорно-руховогоапарату. Локальна вібраціяширокого спектра (35-125 Гц) викликає судинні, нервово-м’язові,кістково-суглобні та інші порушення різного ступеня. Погіршується постачаннякінцівок кров’ю, порушується чутливість шкіри, відбувається закостеніннясухожилків, м’язів, виникає сильний біль, відкладаються солі в суглобах рук іпальців, що призводить до деформації і зменшення їх рухливості.
Низькочастотні вібрації призводить до захворювання через8-10 років роботи з вібраційним обладнанням, а високочастотні вібрації – через5 і менше років. Під дією загальноївібрації виникають зміни у центральній і вегетативній нервовійсистемах, серцево-судинній системі, обмінних процесах, вестибулярному апараті,виникають спазми церебральних і периферійних судин. Унаслідок дії загальноївібрації на центральну нервову систему може розвиватися церебральна формавібраційної хвороби. Ця хвороба порушує фізіологічні функції організму йпроявляється у вигляді головного болю, запаморочення, нудоти, що настають безвидимих причин. Важливу роль у розвитку вібраційної хвороби відіграють супутнічинники: мікро травматизація, переохолодження, великі статичні м’язовінавантаження та ін. Ефективне лікування вібраційної хвороби може бути лише наранніх стадіях захворювання. В особливо тяжких випадках в організмі настаютьнезворотні зміни, що призводять до інвалідності та часткової чи повної втратипрацездатності. За організаційними ознаками методи віброзахистубувають колективні та індивідуальні.
1 Колективні методи передбачають такі заходи:послаблення енергії вібрації в джерелі її виникнення; послаблення параметріввібрації на шляху її розповсюдження від джерела збудження;організаційно-технічні; санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні.
Організаційно-технічні заходи передбачають: заміну операцій, що вимагаютьвикористання вібромашин дистанційним або автоматичним управлінням; своєчасніпланово-попереджувальні ремонти; контроль за вібраційними параметрами ручнихмашин не рідше ніж 1раз на 6 місяців;
змащування та зрівноваження деталей машин, що рухаються.
Основним технічним заходом є створення нових конструкцій машин, вібраціяяких не виходить за безпечні межі, а зусилля не перевищує 15-20кг.
Вібронебезпечними вважаються такі машини, які хоча б в одному з режимівексплуатації генерують вібрації, що вимагають забезпечення вібробезпечних умовпраці.Чинне місце в системі захиступрацюючих займає: вібропоглинання; вібродемпфування; віброізоляція;віброгасіння.
Вібропоглинання та вібродемпфування вібруючих конструкцій здійснюється зарахунок збільшення втрат енергії в коливальних системах. В якості вібродемпфуваннявикористовують матеріали, що мають велике внутрішнє тертя (магнітні сплави,пластмаси, мастики, пінопласти, гума, пластикати і ін.).
На конструкціях, що вібрують шар пружнов’язких матеріалів збільшує уколивальній системі внутрішнє тертя. Товщина покриття мастиками маєперевищувати товщину вібруючих конструктивних деталей у 2-3 рази.
Віброізоляція – це єдиний засіб зменшення вібрації, що передається на рукивід ручного механізованого інструмента. Для цього в коливальну системувводиться пружний елемент, коефіцієнт пористості якого зменшується, колизбільшується сила натиску.
Пружні елементи віброізоляторів і амортизаторів можуть бутигумово-металевими, гумовими, пружинними, або прокладками з ребристої тадірчастої гуми і т. ін. Їх параметри визначаються розрахунками.
Для пружинного амортизатора найчастіше добирають пружини круглогоперерізу. Вони є кращими за гумові. Їх проектують для ізоляції як низьких, такі високих частот. Вони довше зберігають пружні властивості, добре протистоятьдії мастил і високих температур. Пружинні амортизатори використовують длявіброізоляції насосів, електродвигунів і двигунів внутрішнього згоряння.
Для зменшення вібрації, що передається на робочі місця використовуютьспеціальні амортизуючи сидіння з пасивною пружинною ізоляцією з гумовим абоіншим віброгасним покриттям.
Віброгасіння досягають шляхом збільшення маси агрегату чи підвищення йогожорсткості.
Віброгасіння за принципом дії поділяється на ударне та динамічне.Динамічне віброгасіння досягається установкою агрегатів на самостійніфундаменти або масивні плити. Фундамент добирають відповідно до маси агрегату;його розраховують так, щоб амплітуда коливань підошви фундаменту неперевищувала 0,1 – 0,2мм, а для особливо відповідальних випадків – 0,005мм. Щобколивання не передавалося на грунт навколо фундаменту створюють розриви – такзвані акустичні шви без заповнення або з заповнювачем.
Важливим профілактичним заходом є правильна організація режиму праці осібвібронебезпечних професій. Сумарний час контакту з вібруючим обладнанням має неперевищувати 2/3 тривалості робочого дня, а тривалість безперервної діївібрації не повинна перевищувати 15-20хв.
З лікувально-профілактичною метою рекомендується надавати двірегламентовані перерви для виробничої гімнастики й гідропроцедур.
Для роботи з вібруючими машинами й механізмами допускаються тільки тіпрацівники, які досягли 18 років, пройшли попередній медичний огляд, а впроцесі роботи мають не рідше, ніж один раз на рік проходити періодичні огляди.
2 До засобів індивідуального віброзахисту належать віброгасячі рукавиці таспеціальне взуття. Для захисту тіла використовують нагрудні пояси і спеціальнікостюми з пружно-демпоруючих матеріалів.
Нормування вібрацій.
Нормативними характеристиками, що служать для оцінки впливу вібрацій налюдину є:
Середньоквадратичні значення віброскоростіі виброприскорения та їхні показники. Понад 10 Гц — нормуються Vt і wt. Менше 10 — Lw Lv.
По способу передачі на людину вібраціявимірюється в 3 ортогональних осях: x, y, z. Нормування здійснюється в різнихінтервалах частот:
Для загальної вібрації — 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 Гц
Для локальної — 8, 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000Гц.
79.ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ПРАЦІВНИКАМ ЗАУШКОДЖЕНЕ ЗДОРОВЯ
КЗоТ Украины Глава XI. Охорона праці Стаття 173. Відшкодуванняшкоди в разі ушкодження здоров'я працівників
Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленомузаконодавством порядку.
Відшкодування шкодипрацівникам за ушкодження здоров’я
У разі нещасноговипадку потерпілий має звернутися до роботодавця, з вини якого йому булозаподіяно шкоду, з письмовою заявою про відшкодування матеріальних та моральнихзбитків. У поданій заяві слід навести обставини й докази вини власника, розмірзаробітку, що передував травмі, висновок ЛКК про ступінь втрати професійноїпрацездатності та потребу в медичній та соціальній допомозі.
У разі втрати годувальникадо заяви додається довідка про смерть потерпілого, довідка про складутриманців, про дітей, що навчаються віком до 23 років, рахунок про суми,сплаченні на поховання і т. ін..
Суми відшкодуванняшкоди визначаються залежно від тяжкості нещасного випадку.
Одноразова допомоганадається у разі:
· тимчасовівтрати працездатності відшкодування шкоди обчислюється із середнього заробіткуза період перебування потерпілого на лікарняному;
· смертіпотерпілого сім’ї надається допомога у розмірі п’ятирічного заробітку померлогой однорічного заробітку на кожного його утриманця;
· стійкоївтрати працездатності допомога надається у розмірі, що дорівнює середньомузаробітку потерпілого за кожен відсоток втраченої ним професійноїпрацездатності.
Ступінь втрати працездатностіпід час виконання працівником трудових обов’язків і потребу у соціальнійдопомозі визначає ЛКК.
Чинне законодавствопередбачає відшкодування моральної шкоди, якщо умови праці призвели доморальних втрат.
Моральна втрата– це шкода заподіяна працівникові іншою особою, якщо її поведінку можнаохарактеризувати як неетичну або таку, що суперечить системі поглядів тауявлень, які регулюють поведінку людей у суспільстві.
Згідно з чиннимзаконодавством до моральної шкоди відноситься: приниження честі, гідності,моральне переживання у зв’язку з ушкодженням здоров’я або інші негативнінаслідки морального характеру навіть без втрати потерпілим працездатності.
Роботодавець маєвідшкодувати моральну шкоду потерпілому, якщо не доведе, що шкода заподіяна не зйого вини, а умови праці не були причиною моральних втрат.
Вину роботодавця таправо на відшкодування працівникові моральної шкоди можуть підтвердити такідокументи :
· актпро нещасний випадок або професійне захворювання;
· висновокконтролюючих та медичних органів щодо причин ушкодження здоров’я і т. ін.
Розмір відшкодуванняморальної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітноїплати. Рішення про відшкодування моральної шкоди оформляється роботодавцем увигляді наказу із зазначенням терміну її виплати.
Особа, яка не задоволена рішенням роботодавця може звертатися до комісіїз трудових спорів (КТС) або з позивною заявою до суду.
41.ВПЛИВ ХАРАКТЕРУ ПРАЦІ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗМУ
Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці.
Важкість праці – це ступінь залучення до роботи м’язів і фізіологічнівитрати внаслідок фізичних навантажень.
Напруженість праці – це навантаження на ЦНС, яке оцінюється за показниками, щохарактеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні і т. ін. навантаження.
Важкість та напруженість праці — це ступінь сукупної дії всіхелементів, що становлять умови праці й впливають на працездатність і здоров'ялюдини та відтворення її сил.
Поняття “важкість” праці однаково може застосовуватись як до фізичної,так і щодо розумової праці, а також до тих видів робіт, що виконуються ушкідливих або небезпечних умовах.
Отже, важкість праці – це функціональне напруження організму абоокремих його систем під дією фізичних або нервово-емоційно-психічнихнавантажень. Ступінь функціональних змін залежить від умов праці.
За комфортних умов праці поліпшуються функціональні можливості організмуза рахунок тренованості.
За несприятливих умов знижується продуктивність праці, накопичуєтьсявтома або перевтома, а з часом розвиваються професійні або виробничо-обумовленіхронічні захворювання.
Відомо три функціональні якісно відмінні стани організму підчас трудовоїдіяльності:
1. нормальний;2. граничний(між нормою та патологією); 3. патологічний.
Такі функціональністани організму можуть проявлятися при самих різних видах як фізичної, так ірозумової діяльності.
В процесі трудовоїдіяльності у людини може сформуватися лише один з трьох вище вказанихфункціональних станів. Вони є критерієм для встановлення категорії важкостіпраці.
Гігієнічнимкласифікатором обґрунтовано шість категорій важкості (тяжкості) праці.
1. категоріяважкості праці – це роботи, що виконуються в оптимальних умовах виробничогосередовища, де людина зберігає здоров'я і високу працездатність;
2. категоріяважкості праці – роботи, що виконуються в умовах, що відповідають гігієнічнимнормативам, у здорових людей не виникає відхилень у стані здоров'я, пов’язанихз професійною діяльністю;
3. категоріяважкості праці – це роботи з підвищеними м’язовими танервово-емоційно-психічними навантаженнями. За таких робіт погіршуютьсяфізіологічні та техніко-економічні показники і формується пограничний станорганізму;
4. категоріяважкості праці – це роботи, що призводять до більш глибокого пограничного стану.У практично здорових людей можуть виникати професійні хвороби;
5. категоріяважкості праці – це роботи, що формують паталогічний функціональний станорганізму. Для цієї категорії важкості праці характерна наявність професійнихвиробничо-обумовлених захворювань;
6. Категоріяважкості праці – це роботи в умовах надмірних перенавантажень, стресовихпсихічних ситуацій, що призводить до гострих паталогічних реакцій і тяжкихпорушень функціонування організму.
Для адекватної оцінки конкретної категорії важкості умов праці має бутирозроблений і впроваджений у виробничу діяльність комплекссанітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та технічних засобівпрофілактики професійних захворювань.
47.Дія шуму на людину. Методи та засоби захисту
Вплив шуму на організмлюдини може проявлятися як у вигляді специфічного ушкодження органів слуху, такі у функціональних змінах з боку багатьох органів і систем. До специфічноїнегативної дії шуму на організм відносять пошкодження органів слуху.
Було встановлено, щовік не впливає на гостроту слуху, і лише несприятливе акустичне середовище можепризвести до розвитку слухової патології — професійної глухоти.
Шум може впливати наслух людини по-різному — викликати миттєву глухоту або пошкодження органівслуху (акустична травма). При тривалій дії шуму різко знижується чутливістьслуху до звуків окремих частот або чутливість на обмежений час (хвилини, тижні,місяці), після чого слух відновлюється майже повністю внаслідок проявуадаптаційної захисної пристосувальної реакції слухового органа.
Адаптацією до шумувважається тимчасове зниження гостроти слуху не більш як на 15 дБ звідновленням його протягом декількох хвилин після припинення дії шуму.
Найшкідливішим дляслуху є шум великої інтенсивності з довгим періодом неперервної дії. Якщо налюдину кілька хвилин діє звук середньої чи високої частоти з рівнем понад 90дБ, у неї настає тимчасовий зсув порогу чутливості. Зі збільшенням часу дії іпідвищенням рівня шуму збільшується тимчасовий зсув порогу й подовжується періодвідновлення.
Зміна слухової функціїможе мати різні стадії — короткочасне й стійке зниження гостроти слуху.Короткочасне зниження гостроти слуху вказує на адаптаційно-пристосувальнуреакцію органа слуху на дію шуму.
Інтенсивний шум прищоденній дії може призвести до вираженого професійного захворювання —туговухості (неврит слухового нерва). Ознакою туговухості є втрата слуху впершу чергу на ділянці високих частот, а пізніше — і на найбільш низькихчастотах.
Розвиток професійноїтуговухості залежить від виробничого стажу в умовах шуму, характеру шуму,тривалості дії протягом дня, інтенсивності та спектрального стану. Доведено, щоімпульсний шум діє на організм більш несприятливо, ніж суцільний прианалогічній сумарній потужності.
Визнано, що початковастадія професійного пошкодження слуху спостерігається в робітників зі стажем до5 років. Пошкодження слуху на всіх частотах настає при роботі в умовах шумупонад 10 років. Коли звуковий тиск великий, може виникнути розрив барабанноїперетинки. Найбільш ранні виражені зміни спостерігаються на частоті 4000 Гц і вблизькій до неї зоні.
Крім вказаноїнегативної дії, шум спричинює ушкодження багатьох органів і систем організму,бо є вираженим загальнобіологіч-ним подразником, у першу чергу, нервової ісерцево-судинної систем. Більш ранні порушення настають у нервовій системі, азміна органа слуху розвивається значно пізніше. У якому напрямку будеспрямована дія шуму через центральну нервову систему — сказати важко, але,безперечно, на ті внутрішні органи, які певною мірою вже ослаблені. Оскількислуховий аналізатор через центральну нервову систему пов'язаний з різнимижиттєво важливими органами людини, тому шум чинить вплив на весь організм. Звуковіколивання людина сприймає не лише органом слуху, а і через кістки черепа (такзвана кісткова провідність). При невисоких рівнях шуму кісткова провідністьневелика, а при високих вона зростає і посилює шкідливий вплив на організмлюдини. У робітників, що працюють в несприятливому акустичному середовищі,раніше, ніж порушення слухової чутливості, виникають такі симптоми, якроздратування, пригнічений настрій, послаблення пам'яті, апатія, зміначутливості шкіри, уповільнення швидкості психічних реакцій, розлади сну та ін.Під впливом сильного шуму зменшується гострота зору, з'являються головні болі йзапамороченая, змінюється ритм дихання. ї На фоні шуму прискорюється настаннявтоми, уповільнюється темп праці, її якість, продуктивність, увага та психічніреакції, що може призвести до виробничого травматизму. Офіційно професійним захворюваннямунаслідок шкідливої дії виробничого шуму поки що визнається лише пошкодженняоргана слуху.
Методи та засобизахисту
Боротьба із шумомздійснюється різними засобами та методами. Загальну класифікацію засобів таметодів захисту від шуму наведено в ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ «Заходи та методизахисту від шуму. Класифікація».
Заходи щодо боротьби ізшумом поділяються на дві групи: ко-, лективні та індивідуальні. Відносноджерела шуму, боротьба із шумом поділяється на засоби, що знижують шум уджерелі його виникнення і такі, що зменшують шум на шляху його поширення.
Найефективнішими єзаходи, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення — шляхомполіпшення конструкції машин, застосування матеріалів, що не викликають сильнихзвуків, забезпечення мінімальних допусків у сполучених вузлах, замінипря-мозубих шестерень шевронними та інше.
За способом реалізації методи й способи колективного захисту, що зменшують шумна шляхах його поширення, поділяються на такі:
1. акустичні;
2. архітектурно-планувальні;
3. організаційно-технічні.
Акустичний захист відшкідливої дії шуму — це зменшення шуму за допомогою методу звукопоглинання таметоду звукоізоляції.
Метод звукопоглинаннябазується на перетворенні енергії звукових коливань частинок повітря на теплотуза рахунок втрат на тертя в порах звукопоглинаючого матеріалу.
У виробничих приміщеннях рівень шуму значно підвищується внаслідоквідбиття його від огороджуючих будівельних конструкцій та обладнання. Длязменшення частки відбитого звуку застосовують спеціальну акустичну обробкуприміщень. Вона полягає в тому, що внутрішні поверхні облицьовуютьзвукопоглинаючими матеріалами. Чим більше звукової енергії поглинається, тимменше її відбивається назад у приміщення.
61. Розрізняють дві форми негативного впливу на організм людини електромагнітного випромінювання діапазону радіочастот — гостру і хронічну, яка, у свою чергу, поділяється на три ступені: легкий, середній і тяжкий. Хронічна форма характеризується функціональними порушеннями нервової, серцево-судинної та інших систем організму, що проявляються астенічним синдромом, і вегетативними порушеннями, переважно серцево-судинної системи.
Особи, які перебувають під впливом хронічного випромінювання ЕМП, частіше, ніж ті, хто не зазнає опромінення, скаржаться на незадовільний стан здоров'я, у тому числі на головний біль, біль у серці, серцебиття, загальну слабкість, сонливість, шум у вухах, парестезію тощо.
Електромагнітне випромінювання — потужний фізичний подразник. Різні організми мають різну чутливість до природних та антропогенних (штучних) ЕМП: характер і вираженість біологічного ефекту залежать від параметрів ЕМП і рівня організації біосистеми.
Захисно-пристосувальні реакції, що з'являються у людини під впливом електромагнітного випромінювання, мають неспецифічний характер(наприклад, збудження центральної нервової системи і підвищення рівня обміну речовин).
Ефекти від впливу на біологічні тканини людини електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону малої потужності поділяються на теплові й нетеплові. Тепловий ефект може виявлятись у людини або підвищенням температури тіла, або вибірковим (селективним) нагріванням окремих його органів, терморегуляція яких утруднена. Дія електромагнітного випромінювання на біологічний об'єкт виявляється тоді, коли інтенсивність випромінювання нижча від теплових порогових його значень, тобто спостерігаються нетеплові ефекти або специфічна дія радіохвиль, яка визначається інформаційним аспектом електромагнітного випромінювання, що сприймається організмом і залежить від властивостей джерела ЕМП та каналу зв'язку.
Причини ураження можна згрупувати за наступними чинниками:
— дотик до струмоведучих частин під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу електрообладнання;
— дотик до неструмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;
— помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;
— відсутність надійних захисних пристроїв.
ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ, ДІЯ НА ОРГАНІЗМ, НОРМУВАННЯ І МЕТОДИЗАХИСТУ
Розрізняють три діапазони радіочастот:
1. ВЧ — високочастотні100 КГц — 30 МГц.
2. УВЧ — ультрависокочастотна30 МГц — 300 МГц.
3. НВЧ — надвисокочастотні300 МГц — 300000 МГц.
ВЧ — застосовуються при індукційної термообробки металів (пайка, загартування,випал), радіозв'язок.
Джерелами ЕМП всіх перерахованих вищечастот можуть бути:
1. Неекрановані високочастотні елементи.
2. Індуктори, трансформатори, конденсатори.
3. Антенні системи.
4. Генератори і блоки НВЧ пристроїв.
5. Високовольтні лінії електропередач.
6. Атмосферну електрику.
ЕМП поля характеризуються:
1. Векторами напруженості електричного поля, Е В / м.
2. Векторами напруженості магнітного поля, Н А / м.
Вектори біжучої хвилі завжди взаємно перпендикулярні і пов'язаніспіввідношенням Е = 377 Н (при поширенні в повітрі).
Поширення ЕМ хвилі пов'язане з перенесенням енергії в просторі. ЕнергіяЕМ поля визначається густиною потоку енергії або інтенсивністю I.
Вплив змінних електромагнітних полів на людину
В електричному полі атоми і молекули людського тіла поляризуються, аполярні молекули (води), крім того, орієнтуються по напрямку поширення ЕМ поля.У електролітах (кров, міжклітинна рідина та ін) після прикладення зовнішньогополя з'являються іонні струми. За цих явищах відбувається нагрів тканин людини.Надмірне тепло організмом відводиться до певної межі. При I = 10 Вт/м2 — тобто прит.з. тепловому порозі, підвищується температура тіла, як би зсередини, арецептори, включаючи терморегулятори, знаходяться зовні тіла.
Нагрівання особливо небезпечний для тканин зі слаборозвиненою судинноюсистемою або з недостатнім кровообігом і недостатньо розвиненою системоютерморегуляції (очі, мозок, нирки, сечовий міхур). Так, наприклад, опроміненняочей викликає помутніння кришталика (катаракта). Причому, вона з'являється невідразу, а через кілька днів або тижнів.
Крім того, відбувається також вплив на нервову систему, склад крові,біохімічну активність білкових молекул.
Вплив ЕМ полів на людину залежить від:1. Напруженості складових полів.2. Інтенсивностіпотоку енергії.3. Частоти коливань.4. Локалізації на поверхні тіла.5. Часу.6. Відстані.7.Індивідуальних особливостей, організму.
Нормування електромагнітних полів
Нормування здійснюється за ГОСТ 12.1.006-84 «Електромагнітні полярадіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведенняконтролю» з теплового впливу.Відповідно до теорії ЕМ поля простір біляджерела змінного електричного або магнітного полів ділиться на дві зони:1)ближню зону або зону індукції на відстані 2) дальню зону — зону випромінюванняна відстані У зоні індукції ще не сформувалася біжить електромагнітна хвиля іелектричне та магнітне поле можна вважати незалежними один від одного. Нормуєтьсянапруженість поля в цій зоні по обидва складовим ЕМ поля.У зоні випромінюванняполе характеризується хвилею, що біжить, важливим параметром якої є щільністьпотоку енергії (ППЕ)
Методи захисту
Ослаблення потужності ЕМ поля на робочому місці можнадосягти:1) шляхом збільшення відстані від джерела;2) зменшенням потужностівипромінювання генератора;3) встановленням навколишнього або поглинаючогоекранів між антеною і робочим місцем;4) застосуванням ЗІЗ.
1. Захист «відстанню» — найбільш простий іефективний метод. Приміщення, де йдуть роботи НВЧ елементами мають бутидостатніх розмірів і може бути застосоване дистанційне керування.
2. Зменшення потужності випромінювання може бутидосягнуто за рахунок застосування поглинаючих навантажень — еквівалентів антенабо ослабітелей потужності (атенюаторів).Поглинаючі навантаження буваютькоаксіальні і хвилеводні.
3. Поглиначем енергії служить графітовий складу абоспеціальний вуглецевий склад, а також різні діелектрики з втратами.
Екранувати можна або сам джерело випромінювання аборобоче місце. Типи екранів — відображають і поглинають (суцільні, сітчасті),замкнуті, незамкнуті, плоскі, граничний хвилевід, коаксіальні.
4. До ЗІЗ відносяться халати, комбінезони, окуляри. Халатита комбінезони роблять з трьох шарів тканини — зовнішній і внутрішній з х / бдіагоналі і ситцю, а середній — з радіотехнічної тканини РТ арт.155I/2I58, щомає провідну сітку.
Для більшої впевненості у неможливості поразки ЕМполями можна заземляти одяг. Очі захищають окулярами марки ГРЗ-5, вмонтовані вкаптури або ж приємним окремо.Скельця окулярів покриті напівпровідниковимоловом (SnO2).
29.Закон України “Про охорону здоров’я”; “Про забезпечення санітарноепідеміологічного благополуччя населення”; “Про охорону навколишнього природного середовища”
Законодавство Українипро охорону праці являє собою систему взаємозв’язаних нормативно-правовихактів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодоправових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічнихі лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’яі працездатності людини в процесі праці. Воно складається з Закону України «Проохорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Прозагальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку навиробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Законодавство України проохорону здоров'я базується на Конституції України і складається з Основцього закону та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, щорегулюють суспільні відносини у галузі охорони здоров'я.
Даний закон визначаєосновні принципи охорони здоров’я, права та обов’язки громадян з приводуохорони здоров’я, основи організації охорони здоров’я, забезпечення здорових ібезпечних умов життя, лікувально-профілактична допомога, забезпеченнялікарськими і протезними засобами, охорона здоров’я матері та дитини,медико-санітарне забезпечення санітарно-курортної діяльності та відпочинку,медична експертиза, медична та фармацевтична діяльність, відповідальність запорушення законодавства.
Закон визначає основнізасади державної політики в галузі охорони праці, які базуються на принципах:
— пріоритету життя іздоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних,безпечних і здорових умов праці;
— підвищення рівняпромислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю застаном виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам устворенні безпечних та нешкідливих умов праці;
— комплексногорозв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих,регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямівекономічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки таохорони довкілля;
— соціального захиступрацівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещаснихвипадків на виробництві та професійних захворювань;
— встановлення єдинихвимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницькоїдіяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
— адаптації трудовихпроцесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я тапсихологічного стану;
— використанняекономічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуваннізаходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходженьна ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
— інформуваннянаселення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищеннякваліфікації працівників з питань охорони праці;
— забезпеченнякоординації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднаньгромадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, атакож співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками(їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень зохорони праці на місцевому та державному рівнях;
— використаннясвітового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпекипраці на основі міжнародного співробітництва.
З метою реалізаціївищенаведених принципів, а також з метою чіткого визначення правовідносин міжроботодавцем і працівником щодо питань охорони праці, які є однією ізнайважливіших суспільних проблем, правове поле Закону України «Про охоронупраці» охоплює основні аспекти цих правовідносин, а сам закон містить 44статті, об‘єднаних у 8 розділів.
ЗУ «Про забезпеченнясанітарного та епідемічного благополуччя населення» регулюєсуспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного таепідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державнихорганів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядокорганізації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державногосанітарно-епідеміологічного нагляду в Україні. Він базується на КонституціїУкраїни і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, цьогоЗакону, законів України «Про захист населення від інфекційних хвороб»,«Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», «Про запобіганнязахворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захистнаселення», інших нормативно-правових актів та санітарних норм.ЗУ «Проохорону навколишнього природного середовища» Охорона навколишньогоприродного середовища, раціональне використання природних ресурсів,забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини –– невід'ємна умовасталого економічного та соціального розвитку України.
/>Зцією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовануна збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишньогосередовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу,зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягненнягармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використанняі відтворення природних ресурсів.
/>ЦейЗакон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охоронинавколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніхпоколінь. Завданням законодавства про охорону навколишнього природногосередовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворенняприродних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідаціїнегативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природнесередовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи,ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природнихоб'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Українірегулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним,водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охоронуатмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світута іншим спеціальним законодавством.
30.Запобігання вибуху газо-, паро- і пилоповітряних сумішей
У звичайних умовах горінняє процесом окислення або з'єднання горючої речовини із киснем повітря, якийсупроводжується виділенням тепла і світла. Проте деякі речовини, наприклад,стислий ацетилен, озон, вибухові речовини, можуть вибухати і без кисню повітряіз утворенням тепла і полум'я.
Пил горючих речовин небезпечний.Пил, який осів на устаткуванні або виступаючих частинах конструкцій будівель,може тліти і горіти, а той, що знаходиться в повітрі, здатний утворювативибухонебезпечну суміш. Швидкість реакції горіння зростає із збільшеннямпитомої поверхні пилу.
Тому при визначенні ступенянебезпеки пилу, що знаходиться у виробничому приміщенні передусім необхідновраховувати здатність пилу утворювати із повітрям вибухонебезпечні суміші, атакож чутливість таких сумішей до різних джерел запалювання.
Нижні концентраційнімежі запалювання пилоповітряних сумішей коливаються для більшості речовин від2,5 до 30 г/м3. Такі концентрації пилу можуть спостерігатися тільки всерединіхімічних апаратів або в дуже сильно запорошеному приміщенні. При такихконцентрація предмети на відстані 1-2 м вже не розрізняються.
Для запобігання вибуху пилоповітрянихсумішей або зменшення руйнуючої дії такого вибуху на апаратах ( бункерах,млинах, сепараторах) встановлюються розривні мембрани, а також пристрої дляподачі в пилопроводи інертних газів (двоокису вуглецю або водяної пари).
Впровадження сучасних технологічних процесів на підприємствах неможливобез засобів автоматизації, керування та контролю технологічними процесами. Томущо велика кількість пилів різних речовин, які використаються у технологічнихпроцесах, ставиться до пальних і вони можуть створювати вибухонебезпечні сумішіз повітрям, то необхідно приймати заходи щодо запобігання підпалювання цихсумішей електроустаткуванням цих технологічних установок.
49.ІНСТРУКТАЖІ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Мета інструктажу — навчити працівника правильно ібезпечно для себе і оточуючого се-редовища виконувати свої трудові обов'язки. Інструктажіза часом і характером проведення поділяють на: 1. Вступний інструктаж проводиться зусіма працівниками, які щой-но прийняті на роботу (постійну аботимчасову).Метою вступного інструктажу є: роз'яснення значення виробничої ітрудової дисципліни, ознайомлення з характером майбутньої роботи, загальнимиумовами, з вимогами безпеки; ознайомлення з основними положеннями законодавствапро працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку, основними правиламиелектробезпеки, порядком складання актів про нещасний випадок, порядок наданняпершої допомоги потерпілому; загальними вимогами до організації та утриманняробочих місць; вимогам особистої гігієни та виробничої санітарії; призначення івикористання засобів індивідуального захисту, спецодягу і спецвзуття;ознайомлення з основними вимогами пожежної безпеки.2. Первинний інструктаж проводитьсяна робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником абопрацівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом, учнем тавихо-ванцем перед роботою в майстернях, лабораторіях, дільницях тощо. Первиннийінструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху запрограмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праціта інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації іорієнтованого пере-ліку питань первинного інструктажу, викладених в додатку доТипового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охоронипраці. Усі робітники і випускники професійних навчальних закладів післяпервинного інструктажу на робочому місці повинні пройти стажування протягом2-15 змін під керівництвом досвідчених кваліфікованих робітників абоспеціалістів, що призначаються наказом (розпорядженням) по підприємству, цеху,дільниці, виробництву. В окремих випадках стажування може не призначатися, якщоробітник має стаж роботи за своєю професією не менше трьох років, а робота, якувін виконуватиме, для нього знайома з попереднього місця праці.3. Повторний інструктаж проводитьсяна робочому місці з усіма працівниками, незалежно від кваліфікації, освіти істажу роботи: на роботах із підвищеною небезпекою праці — один раз на квартал;на інших роботах — один раз у півріччя. Мета інструктажу — поновити знання тауміння виконувати працівником роботу пра-вильно і безпечно. Проводитьсяінструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипніроботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.4. Позаплановий інструктажпроводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці увипадках: -при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охоронупраці;-при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування,приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, щовпливають на охорону праці;-при порушенні працівником нормативних актів, щоможе призвести до травми, отруєння або аварії;-на вимогу працівника органудержавного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарськоїорганізації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомівпраці і нормативних актів про охорону праці;-при перерві в роботі виконавцяробіт більше, ніж 30 календарних днів (для робіт із підвищеною небезпекою), адля решти робіт — більше 60 днів.
Інструктаж проводиться індивідуально або для групи працівників спільногофаху. Обсяг і зміст інструктажу визначається для кожного окремого випадкузалежно від причин і обставин, що викликали необхідність його проведення.
5. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками увипадках: -при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо зосновними роботами працівника (завантажування, розвантажування, одноразовіроботи поза підприємством і т.д.);
при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;- при виконанні робіт,що оформлюються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами; — вразі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями тавихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).
Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском абоіншим документом, що дозволяє проведення робіт.
57.Інструкції про заходи пожежної безпеки
На об’єктах де існує потенційна загроза виникнення пожежі, длявстановлення належного протипожежного режиму, мають бути розроблені відповідні інструкціїпро заходи пожежної безпеки, які затверджуються керівником підприємства.Вони вивішуються на робочих місцях, персонал підприємства має дотримуватисявимог інструкції у повному обсязі з метою поліпшення протипожежного стануоб’єкта.
Інструкції мають розроблятися як загальнообов’язкові, для підприємств дляокремих структурних підрозділів, а також окремих технологічних операцій, машині обладнання.
Розробку інструкцій здійснюють після детального аналізу пожежноїнебезпеки підприємства, дільниці чи технологічного процесу на підставінормативно-технічної документації та правил пожежної безпеки.
В інструкціях вказується категорія приміщень за вибухопожежноюнебезпекою, дається повна характеристика пожежної небезпеки об’єкта,протипожежні заходи перед початком роботи, під час роботи, та після їїзакінчення.
В інструкціях визначаються вимоги до протипожежного режиму на територіїпідприємства, на шляхах евакуації, на робочих місцях, а також місцях зберіганняЛЗР і ГР і т. ін.
В інструкціях мають бути вказівки щодо зупинки технологічного обладнанняна випадок виникнення пожежі та приведення в дію стаціонарних автоматичнихзасобів пожежогасіння.
При розробці інструкціймає враховуватися специфіка пожежної небезпеки технологічних процесів, виробничогообладнання, категорія приміщень, будівель і зовнішніх установок і т. ін.
52.ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ, ДІЯ НА ОРГАНІЗМ, НОРМУВАННЯ ІМЕТОДИ ЗАХИСТУ
До іонізуючих відносяться корпускулярні випромінювання,що складаються з частинок з масою спокою, котра відрізняється від нуля (альфа-,бета-частинки, нейтрони) та електромагнітні випромінювання (рентгенівське тагамма-випромінювання), котрі при взаємодії з речовинами можуть утворювати в нихіони.
Альфа-випромінювання— це потік ядер гелія, що випромінюєтьсяречовиною при радіоактивному розпаді ядер з енергією, що не перевищує кількохмегаелектровольт (МеВ). Ці частинки мають високу іонізуючу та низьку проникнуздатність. Бета-частинки— це потік електронів та протонів.Проникна здатність (2,5 см в живих тканинах і в повітрі — до 18 м)бета-частинок вища, а іонізуюча — нижча, ніж у альфа-частинок. Нейтронивикликають, іонізацію речовини та вторинне випромінювання,яке складається із заряджених частинок і гамма-квантів. Проникна здатністьзалежить від енергії та від складу речовин, що взаємодіють. Гамма-випромінювання— це електромагнітне (фотонне)випромінювання з великою проникною і малою іонізуючою здатністю з енергією0,001—3 МеВ.Рентгенівськевипромінювання — випромінювання, яке виникає в середовищі, котреоточує джерело бета-випромінювання, в прискорювачах електронів і є сукупністюгальмівного та характеристичного випромінювань, енергія фотонів котрих неперевищує 1 МеВ. Характеристичним називають фотонне випромінювання з дискретнимспектром, що виникає при зміні енергетичного стану атома.Гальмівне випромінювання— це фотонне випромінювання знеперервним спектром, котре виникає при зміні кінетичної енергії зарядженихчастинок.
Впли на організм людини:
Радіотоксичність — це властивість радіоактивних ізотопів спричинюватипатологічні зміни у випадку потрапляння їх до організму. Радіотоксичністьізотопів залежить від низки моментів, основними з яких є: 1) вид радіоактивногоперетворення; 2) середня енергія одного акту розпаду; 3) схема радіоактивногорозпаду); 4) шляхи надходження радіоактивних речовин до організму;5) розподіл в органах та системах; 6) час перебування радіонукліда в організмі;7) тривалість надходження радіоактивних речовин до організму людини.
Основними шляхами надходження радіоактивнихречовин до людського організму є: дихальні шляхи, кишково–шлунковий тракт і шкіра.Найнебезпечнішим вважається потрапляння радіоактивних ізотопів через верхні дихальні шляхи, звідкивони попадають у шлунок і в легені. Через неушкоджену шкіру резорбція в 200–300разів менша, ніж через травний канал, і не відіграє суттєвої ролі, за виняткомізотопу водню — тритію, який легко потрапляє через шкіру. Додаткове внутрішнєопромінення можливе у випадку надходження радіоактивних речовин під часспоживання забруднених харчовихпродуктів.
Іонізуюче випромінювання має високубіологічну активність. Залежно від дози опромінення та низки іншихумов воно здатне негативно впливати на людину вплоть до її загибелі. Біологічнадія радіоактивного випромінювання полягає в ушкодженні; іонізації або збудженнімолекул (у тому числі ДНК), загибелі клітин, виникненні мутацій.
Відзначають такі ефекти впливуіонізуючою радіації на організм людини: соматичні (гострапроменева хвороба, хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження);сомато–стохатичні (злоякісні новоутворення, порушення розвитку плода,скорочення тривалості життя); генетичні (генні мутації, хромосомні аберації).
Доза опромінення до 0,25 Гр[1] (25 рад) звичайно не спричинює значнихвідхилень у загальному статусі та крові. Доза 0,25–0,5 ГР (25–50 рад) можепризвести до окремих відхилень у складі крові. Доза 0,5–1 Гр (50–100 рад)зумовлює нерізко виражені зміни в картині крові, порушення функції нервовоїсистеми. Пороговою дозою для гострого променевого ураження прийнято вважатиодноразове опромінення дозою 1 Гр (100 рад). У випадку подальшого опроміненнядозою 150 рад і більше ймовірною є можливість виникнення хронічної променевоїхвороби, яка проявляється вегетосудинними порушеннями, функціональними змінамицентральної нервової системи, токсичним ураженням печінки, зменшенням числалейкоцитів до 2 тис/мм3 у крові, переродженням нейтрофільних гранулоцитів тощо.
Серозну загрозу для здоров’я людини, яка перенесла гостру чи хронічнупроменеву хворобу, становлять віддалені наслідки променевого ураження. Вониможуть проявитися через 10–20 років після опромінення. До основних віддаленихнаслідків відносяться, зокрема, захворювання, що пов’язані зі змінамигенетичного апарату (пошкоджуються хромосомний апарат, порушуються механізмиділення (мітозу), відбувається блокування процесів відновлення тадиференціювання клітин тощо), злоякісні пухлини, захворювання крові, скороченнятривалості життя.
Нормування іонізуючих випромінювань
Допустимі рівні іонізуючого випромінювання регламентуються „Нормамирадіаційної безпеки НРБ 76/87" та „Основними санітарними правилами роботиз радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючоговипромінювання" ОСП 72/87.
Згідно з цими нормативними документами опромінювані особи поділяються нанаступні категорії: А — персонал — особи, котрі постійно або тимчасово працюютьз джерелами іонізуючого випромінювання; Б — обмежена частина населення — особи,що не працюють безпосередньо з джерелами випромінювань, але за умовамипроживання або розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню; В —населення області, країни.
За ступенем зниження чутливості доіонізуючого випромінювання встановлено 3 групи критичних органів, опроміненнякотрих спричиняє найбільший збиток здоров'ю:
I — все тіло, гонади та червоний кістковий мозок;
II — щитовидна залоза, м'язи, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка,шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик очей;
III — Шкіра, кістки, передпліччя, литки, стопи. Дози опромінення наведенов табл. 2.13.
Таблиця 2.13 Дози зовнішнього та внутрішнього опромінень
В залежності від групи критичних органівдля категорії А встановлена гранично допустима доза (ГДД) за рік І-5, ІІ – 1,5,ІІІ – 30 бер, для категорій Б — границя дози (Гд) за рік І-0,5, ІІ – 1,5, ІІІ –3 бер.
ГДД — найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, котрепри рівномірному впливі протягом 50 років не викликає в стані здоров'яперсоналу несприятливих змін, котрі виявляються сучасними методами.
Еквівалентна доза Н (бер),накопичена в критичному органі за час Т (років) з початку
Захист від іонізуючих випромінювань можездійснюватись шляхом використання наступних принципів: — використанняджерел з мінімальним випромінюванням шляхом переходу на менш активні джерела,зменшення кількості ізотопа; — скорочення часу роботи з джерелом іонізуючоговипромінювання; — віддалення робочого місця від джерела іонізуючоговипромінювання; — екранування джерела іонізуючого випромінюванн.
Екрани можуть бутипересувні або стаціонарні, призначені для поглинання або послабленняіонізуючого випромінювання. Екранами можуть бути стінки контейнерівдля перевезення радіоактивних ізотопів, стінки сейфів для 'їх зберігання
Альфа-частинки екрануються шаром повітрятовщиною декілька сантиметрів, шаром скла товщиною декілька міліметрів. Однак, працюючи з альфа-активнимиізотопами, необхідно також захищатись і від бета- або гамма-випромінювання. Зметою захисту від бета-випромінюваннявикористовуються матеріали з малою атомноюмасою. З метою захисту відрентгенівського та гамма-випромінювання застосовуються матеріали з великою атомною масою та з високоющільністю (свинець, вольфрам).Для захисту від нейтронного випромінюваннявикористовують матеріали, котрі містять водень(вода, парафін), а також бор, берилій, кадмій, графіт. Враховуючите, що нейтронні потоки супроводжуються гамма-випромінюванням, слідвикористовувати комбінований захист у вигляді шаруватих екранів з важких талегких матеріалів (свинець-поліетилен).
Дієвим захисним засобом є використаннядистанційного керування, маніпуляторів, роботизованих комплексів.
В залежності від характеру виконуваних робіт вибираютьзасоби індивідуального захисту: халати та шапочки з бавовняноїтканини, захисні фартухи, гумові рукавиці, щитки, засоби захисту органівдихання (респіратор „Лепесток"), комбінезони, пневмокостюми, гумовічоботи. Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричнийконтроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньомусередовищі
26. Кодекс законів про працю
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Кодекс затверджено Законом Української РСР від 10 грудня 1971 р. і введено в дію з 1 червня 1972 р. До нього неодноразово вносилися зміни і доповнення.
Кодекс законів про працю України (КЗпП) визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної та творчої праці.
Глава 1. Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників (громадян України, які проживають на території держави та за її межами), сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. КЗпП надає гарантії забезпечення права громадян на працю
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників. Глава 2. Кзпп містить відомості про сферу та особливості укладання колективного договору, його строки дії, зміст. Глава 3. Кзпп містить відомості про сферу та особливості укладання трудового договору, його строки дії, зміст, особливості розірвання. А також відомості про основні документи трудової діяльності працівників (трудова книжка, довідка про роботу, та зарплату). Глава 4. Кзпп повідомляє про норми тривалості та скорочення робочого часу, перерв, вихідних та святкових днів. Глава 5. Кзпп містить всі відомості про відпочинок працівника. Глава 6. Кзпп про норми праці. Глава 7. Кзпп про оплату праці. Глава 8. Кзпп про гарантії компенсації для працівників.Глава 9. Кзпп про гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації Глава 10. Кзпп про трудову дисципліну.Глава 11. Кзпп про охорону праці.Глава 12. Кзпп про працю жінок.Глава 13. Кзпп про працю молоді.Глава 14. Кзпп про пільги працівникам, які поєднують роботу з навчанням. Глава 15. Кзпп про індивідуальні трудові спори.Глава 16. Кзпп про профспілки та участь працівників в управління підприємствами, установами, організаціями.Глава 17. Кзпп про загальнообов’язкове соціальне страхування та пенсійне забезпечення.Глава 18. Кзпп про нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.
36Мікроклімат виробничих приміщень
- це умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають натепловий обмін працюючих з оточенням. Як фактор виробничого середовища,мікроклімат впливає на теплообмін організму людини з цим середовищем і, такимчином, визначає тепловий стан організму людини в процесі праці.
Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такимипоказниками:
— температура повітря (0С),
— відносна вологість повітря (%),
— швидкість руху повітря (м/с),
— інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінювання (Вт/м2) відповерхонь обладнання та активних зон технологічних процесів (в ливарномувиробництві, при зварюванні і т. ін.).
При виконанні роботи в організмі людини відбуваються певні фізіологічні(біологічні) процеси інтенсивність яких залежить від загальних затрат навиконання робіт і які супроводжуються тепловим ефектом і завдяки якимпідтримується функціонування організму. Частина цього тепла споживається самиморганізмом, а надлишки тепла повинні відводитись в оточуюче організмсередовище.
Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття тапрацездатність людини і, як наслідок цього, рівень травматизму. Тривала діявисокої температури повітря при одночасно підвищеної його вологості приводитьдо збільшення температури тіла людини до 38-40 0С (гіпертермія), в наслідокчого здійснюється різноманітні фізіологічні порушення у організмі: зміни уобміні речовин, у серцево-судинної системи, зміни функцій внутрішніх органів(печінки, шлунка, жовчного міхура, нірок), змінні у системі дихання, порушенняцентральної та периферичної нервових систем .
При підвищенні температури значного збільшується потовиділення, внаслідок чого здійснюється різке порушення водного обміну. З потом із організмувиділяється значна кількість солей, головним образом хлористого натрію, калію,кальцію. Зростає вмісту у крові молочний кислоти, мочевини. Перегрів тілалюдини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальноюслабістю, часом могуть виникати судоми та втрата свідомості. Негативна діявисокої температури збільшується при підвищеної вологості, тому що при цьомузніжує процес випарювання поту, тобто погіршується тепловіддача від тілалюдини. Зміни в організму при підвищеної температурі безумовно відображаютьсяна працездатність людини. Так, збільшення температури повітря виробничогосередовища з 20 0С до 350С приводить до зниження працездатності людини на50-60%.
Суттєві фізіологічні зміни в організмі здійснюються також при холодовомувпливу, яке приводить до переохолоджуванню організму (гіпотермія). Найбільшвиражені реакції на низку температуру є звуження судин м’язів та шкіри. Прицьому зніжується пульс, збільшується об’єм дихання і споживання кисню. Триваладія знижених температур приводить до появи таких захворювань як радикуліт,невралгія, суглобного та м’язового ревматизму, інфекційних запалюваньдихального тракту, алергії і та ін. Охолоджування температури тіла викликаєпорушення рефлекторних реакції, зниження тактильних і других реакцій,утруднюються рухи. Це також може бути причиною збільшення виробничоготравматизму.
Недостатня вологість повітря (нижче 20%) приводять до підсихання слизовихоболонок дихального тракту та очей, в наслідок чого зменшується їх захисна здатністьпротистояти мікробам.
Фізіологічна дія рухомого потоку повітря пов’язана з змінами утемпературному режиму організму, а також механічної дії (повітряному тиску),яка вивчена ще недостатня. Встановлено, що максимальна швидкість повітря наробочих місцях не повинна перевищувати 2 м/с.
Шкідливі речовини
В даний час близько 60 тисяч хімічних речовин знаходять застосування вдіяльності людини. Шкідливими називаються речовини, що при контакті зорганізмом можуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стануздоров'я, що виявляються сучасними методами як у процесі контакту з ними, так іу віддалений термін, в тому числі і в наступних поколіннях. По ступеню впливуна організм шкідливі речовини підрозділяються на чотири класи небезпеки: надзвичайнонебезпечні, високо небезпечні; помірковано небезпечні; мало небезпечні.
Освітлення виробничих приміщень
Світло – один із суттєвих чинниківвиробничого середовища, завдяки якому забезпечується зоровий зв’язок працівниказ його оточенням. Відомо, що біля 80% всієї інформації про навколишнєсередовище надходить до людини через очі – наш зоровий апарат. Правильноорганізоване освітлення позитивно впливає на діяльність центральної нервовоїсистеми, знижує енерговитрати організму на виконання певної роботи, що сприяєпідвищенню працездатності людини, продуктивності праці і якості продукції,зниженню виробничого травматизму тощо. Вважають, що 5% травм можутьспричинюватись такою професійною хворобою як робоча міокопія (короткозорість).
Вібрації
Вібрація це механічні коливання пружних тіл або коливальні рухимеханічних систем. Для людини вібрація є видом механічного впливу, якій маєнегативні наслідки для організму.
Захист від вібрації є складною і багатоплановою в науково-технічному таважливою у соціально-економічному відношеннях проблемою нашого суспільства.
За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та локальну(місцеву) вібрацію. Загальна вібрація та, що викликає коливання всьогоорганізму, а місцева (локальна) –– втягує в коливальні рухи лише окремі частинитіла (руки, ноги).
Виробничий шум
Шум це будь-який небажаний звук, якій наносить шкоду здоров’ю людини,знижує його працездатність, а також може сприяти отриманню травми в наслідокзниження сприйняття попереджувальних сигналів. З фізичної точки зору –– цехвильові коливання пружного середовища, що поширюються з певної швидкістю вгазоподібній, рідкій або твердій фазі.
Звукові хвилі виникають при порушенні стаціонарного стану середовища внаслідок впливу на них сили збудження и поширюючись у ньому утворюють звуковеполе. Джерелами цих порушень бути механічні коливання конструкцій або їхчастин, нестаціонарні явища в газоподібних або рідких середовищах
Людина сприймає звуки в широкому діапазоні інтенсивності (від нижньогопорога чутності до верхнього – больового порога ). Але звуки різних частотсприймаються неоднаково. Найбільша чутність звуку людиною відбувається удіапазоні 800-4000 Гц. Найменша – в діапазоні 20-100 Гц.
Ультра та інфразвук
Ультразвук широко застосовують в техніці для диспергування рідин,очищення частин, зварювання пластмас, дефектоскопії металів, очищення газів відшкідливих домішок тощо.
У техніці застосовують звукові хвилі частотою вище 11,2 кГц, тобтозахоплюється частина діапазону відчутних для людини звуків. На організм людиниультразвук впливає, головним чином, при безпосередньому контакті, а також черезповітря. При дотриманні заходів безпеки робота з ультразвуком на стані здоров’яне позначається.
Коливання та звук інфразвукових частот широкорозповсюджені в сучасному виробництві й на транспорті. Вони утворюються під часроботи компресорів, двигунів внутрішнього згоряння, великих вентиляторів, рухулокомотивів та автомобілів. Інфразвук є одним з несприятливих факторіввиробничого середовища, і при високих рівнях звукового тиску (більше 110-120дБ) спостерігається шкідливий вплив його на організм людини.
7Освітлення виробничих приміщень
Вимоги до виробничого освітлення та його вплив на зоровуфункцію
Для нормальної зорової роботи необхідно створювати такі умови, щоб невиникали професійні захворювання або виробничий травматизм. Освітлення маєвідповідати встановленим нормативам та характеру зорової виробничої діяльності:
1. забезпечуватидостатню рівнозмінність та постійність освітлення відсутність умов переадаптаціїорганів зору;
2. нестворювати сліпучої дії від джерела світла і предметів, що знаходяться в полізору;
3. нестворювати на робочих поверхнях різких та глибоких тіней, бути рівномірним наплощині, що освітлюється.
Здатність окапристосовуватися до зміни яскравості навколишнього фону називається адаптацією.Адаптація буває темнова – при переході від більшої яскравості до меншої, ісвітлова – при зворотному переході.
Регулятором кількостісвітла, що надходить в око є зіниця від розширення або звуження якої залежитьяскравість зорового бачення.
Порушення зоровоїфункції може бути пов’язане з рядом професій або бути наслідком нераціональногоосвітлення робочих місць. Функціональні зрушення з боку зорового аналізатораможуть призвести до погіршення:
1. гостротизору;
2. контрастноїчутливості;
3. швидкостізорового сприйняття;
4. стійкостіясного бачення;
5. здатностіока чітко розпізнавати предмети і т. ін.
Нераціональнеосвітлення приміщень призводить до зорового дискомфорту, знижує розумову йфізичну працездатність, посилює зорову втому, сприяє розвитку ряду захворювань.
Невідповідне освітленняпризводить до професійного захворювання – ністагми, ознаками якогї є судорожнийрух яблука ока, трясіння головою, і різке падіння видимості при заході сонця.Хворий бачить світло нерухомої лампи стрибаючим. Причиною ністагму є частазміна світла і тіней при слабкому штучному освітленні. Зниження зорової функціїведе до виникнення катаракти, близорукості та ін. Надмірно яскраве освітленнятакож погано позначається на зоровій функції організму.
Освітлення виробничихприміщень може бути природним, штучним та інтегральним, коли не достатнє занормами природне освітлення доповнюється штучним.
Штучне освітленнябуває: загальним, місцевим і комбінованим.
За функціональним призначеннямштучне освітлення буває робочим, аварійним, евакуаційним та охоронним.
Аварійне освітленняпроектується на випадок виходу з ладу робочого освітлення. Аварійнеосвітлення буває двох видів:
для продовження роботи;
для безпечної евакуаціїлюдей.
Аварійне освітлення дляпродовження роботи проектується у тому випадку, коли вихід з ладу робочого можеспричинити вибух, пожежу, отруєння людей або порушення технологічного процесу,нормальної роботи життєво важливих об’єктів (електростанції, вузлів зв’язку,насосних станцій і т. ін).
Аварійне освітлення маєавтономне джерело струму, що гарантує не менше 10% робочого освітлення, але неменше як 2лк всередині приміщення.
Евакуаційне освітленняпроектується для забезпечення евакуації людей при аварійному вимкненні робочогоосвітлення. Мінімальна освітленість у цьому випадку має бути не менше 0,5лк, ана відкритих майданчиках не менше 0,2лк.
Природне освітлення
Природне, або денне,світло – це поєднання сонячного світла й дифузного світла небосхилу. Сонячнесвітло має величезне біологічне й гігієнічне значення, бактерицидні таоздоровчі властивості, дає змогу мати у приміщенні здоровий контакт знавколишнім світом.
Проектування природногоосвітлення має здатність до того, щоб раціонально використовувати природнийресурс сонячної енергії в даній місцевості.
Природне освітленнябуває одно – або двостороннє бічне, що здійснюється через вікна у зовнішніхстінах, верхнє (через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях) та комбіноване(поєднання верхнього та бічного освітлення).
Штучне освітлення
Найбільшрозповсюдженими джерелами штучного освітлення є лампи розжарювання (нормальні,дзеркальні та прожекторні) хоч вони мають відповідні недоліки. До недоліківможна віднести велику яскравість і блисткість, що спричиняє сліпучу дію і можепризвести до травм і аварій. Окрім цього в спектрі ламп домінують жовто-червоніпромені з недостатньою кількістю синіх та фіолетових, що змінює кольоровупередачу та не дозволяє ефективно використовувати їх при роботах, пов’язаних знеобхідністю точного розпізнавання кольорів. Суттєвим недоліком також є високатемпература нагрівання (140С), що робить їх пожежонебезпечними.
Прожекторне освітлення
Для освітлення фасадівбудівель, відкритих кар’єрів, будівельних майданчиків використовують прожекторнеосвітлення.
Основним недолікомпрожекторного освітлення є висока сліпуча дія і труднощі боротьби з тінями.Особливо глибокими тіні бувають у тих випадках, коли прожектори розміщуютьгрупами з 10-15 або більше прожекторів. Групове розміщення прожекторівзастосовують для освітлення територій площа яких перевищує 5000м або коликількість опор потрібно звести до мінімуму.
20Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
Обов'язки і повноваження роботодавця й працівників у сфері охорони працівизначає чинне законодавство. Згідно з КЗпП на всіх підприємствах повинністворюватися здорові й безпечні умови праці, забезпечення яких покладається нароботодавця (р. XI, ст. 153-173).
Роботодавець несе персональну відповідальність за порушення вимог,визначених законодавством про охорону праці.
Виробничі будівлі, споруди, устаткування, технологічні процеси маютьвідповідати вимогам, які забезпечують здорові й безпечні умови праці. Ці вимогизобов'язують роботодавця раціонально використовувати територію і виробничіприміщення, здійснювати захист працюючих від впливу шкідливих чинників,утримувати робочі місця у відповідності до санітарно-гігієнічних норм.
Нині введено вимоги щодо проведення аудиту охорони праці. Процедуравключає самостійне проведення роботодавцем внутрішнього аудиту. Якщо зарезультатами внутрішнього аудиту буде встановлено, що охорона праці та безпекавиробництва не відповідають встановленим вимогам, роботодавцю будезапропоновано проведення зовнішньої перевірки. Така законодавча норма даєможливість поліпшити ситуацію з охороною праці на виробництві.
Згідно з чинним законодавством роботодавець забезпечує належне технічнеобладнання всіх робочих місць і створює на них умови праці, які повиннівідповідати Правилам охорони праці. До таких Правил належать єдині для всіхгалузей народного господарства міжгалузеві або галузеві правила й норми.
Виконуючи свої трудові обов'язки, працівники повинні дотримуватисявказаних правил і норм, а також інструкцій з охорони праці, які встановлюютьправила виконання робіт і правила поведінки у виробничих приміщеннях. Постійнийконтроль за їх дотриманням покладається на роботодавця або уповноважений ниморган трудового колективу.
Трудовий колектив — це утворення громадян, які своєю працею беруть участьу діяльності підприємства на підставі трудового договору.
Відповідно до номенклатурних заходів стосовно охорони праці роботодавецьзобов'язаний розробити план таких заходів, затвердити його за погодженням зпрофесійними спілками й включити до колективного договору (КЗпП, ст. 161).
Взаємовідносини між роботодавцем і професійними спілками та працівникамипідприємства визначаються у КЗпП (р. XVI, ст. 243-251). Професійні спілкипредставляють інтереси працівників у галузі виробництва, праці, побуту йкультури. Роботодавець за погодженням з професійними спілками встановлює умовипраці, заробітну плату та використання суспільних доходів споживання.
Для проведення номенклатурних заходів з охорони праці роботодавецьзобов'язаний виділяти цільові кошти та необхідні матеріальні ресурси, витрачатиякі на інші цілі заборонено. Порядок використання цих коштів визначається вколективному договорі і контролюється трудовим колективом.
Кошти, що виділяються на охорону праці, витрачаються на покращення умовпраці, на заходи колективного та індивідуального захисту, ЛПХ, медичні оглядипрацівників та на все те, що роботодавець зобов'язаний забезпечити задлястворення безпечних і нешкідливих умов праці.
В обов'язки роботодавця входить правильна організаціяпроцесу праці, створення відповідних умов, забезпечення трудової і виробничоїдисципліни, дотримання законодавства про працю й правил охорони праці
1.Основні параметри, що характеризують здорові умови роботи
Умови праці – це сукупність чинників виробничого середовища трудовогопроцесу, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі предметноїдіяльності.
Умови праці формуються під дією відповідних чинників. До них належать :
· санітарно-гігієнічніелементи зовнішнього середовища: мікроклімат, шум, вібрація і т. ін;
· психофізіологічніелементи, робоча поза, фізичні та нервово-емоційні навантаження;
· естетичніелементи, культура виробничого середовища;
· соціально-психологічніелементи: тривалість робочого часу, режим праці та відпочинку, пільги такомпенсація за роботу, пов’язану з дією шкідливих чинників, а також певнийпсихологічний клімат у якому відбувається трудовий процес.
Оцінка умов праці має включати сукупну дію всіх елементів виробничогосередовища на організм людини. Із цією метою необхідно провести аналіз умовпраці в рамках кожного структурного підрозділу підприємства, та розробитисистему профілактичних заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці.
Формальне завершення робочого дня не призводить до припинення професійноспрямованої розумової діяльності, що викликає стан втоми і перевтоми.
Втома – це сукупність тимчасових змін в фізіологічному тапсихічному стані людини внаслідок реакції ЦНС на фізичну або розумову працю.
Залежно від характеру предметної діяльності втома буває фізичною, розумовоюта емоційною.
Втома – це нормальний природний стан організму, який усуваєтьсяпісля одноразового відпочинку, а перевтома – це паталогічний стан якийзвичайним відпочинком зняти не вдається. Для зняття перевтоми необхідно медичневтручання.
Фактори санітарно-гігієнічних умов праці та контроль задотриманням вимог санітарного законодавства/>Важливу роль у забезпеченні здоров’я населеннявідіграє гігієна як профілактична наука та санітарія як її практичне втілення.
Гігієна – наука, що вивчає вплив оточуючого середовища на організмлюдини й суспільне здоров'я з метою обґрунтування гігієнічних нормативів,санітарних правил та заходів, що мають забезпечувати здорові санітарні умови тазапобігати захворюванням.
Складовою частиною загальної гігієни є гігієна праці, щовивчає вплив на організм чинників виробничого середовища з метою усунення їхнесприятливої дії на здоров'я людини.
Можливий вплив на працівників шкідливих виробничих чинників і розвитокпрофесійних захворювань вивчає виробнича санітарія, яка розробляє системуорганізаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії шкідливихвиробничих чинників на організм людини.
Санітарно-гігієнічні умови праці визначають наявністьфізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників.
На людину як істоту соціальну впливає психогенний (інформаційний) чинник– через засоби масової інформації.
Трудовий процес визначається показниками важкості танапруженості праці.
Важкість праці – це ступінь залучення до роботи м’язів і фізіологічнівитрати внаслідок фізичних навантажень.
Напруженість праці – це навантаження на ЦНС, яке оцінюється запоказниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні і т. ін.навантаження.
Важкість та напруженість праці — це ступінь сукупної дії всіхелементів, що становлять умови праці й впливають на працездатність і здоров'ялюдини та відтворення її сил.
Поняття “важкість” праці однаково може застосовуватись як до фізичної,так і щодо розумової праці, а також до тих видів робіт, що виконуються ушкідливих або небезпечних умовах.
Отже, важкість праці – це функціональне напруженняорганізму або окремих його систем під дією фізичних абонервово-емоційно-психічних навантажень.
За несприятливих умов знижується продуктивність праці, накопичуєтьсявтома або перевтома, а з часом розвиваються професійні або виробничо-обумовленіхронічні захворювання.
Відомо три функціональні якісно відмінні стани організму підчас трудовоїдіяльності:
· нормальний;
· граничний(міжнормою та патологією);
· патологічний.
Такі функціональні стани організмуможуть проявлятися при самих різних видах як фізичної, так і розумовоїдіяльності.
Метеоумови виробничого середовища значно впливають на протікання життєвихпроцесів в організмі людини і є важливою характеристикою санітарно-гігієнічнихумов праці.
У процесі життєдіяльності людина постійно споживає кисень 02, а виділяєвуглекислий газ С02 і значну кількість тепла. Людський організм — це своєріднатермостатична система з внутрішнім джерелом тепла, а одяг — тепловий бар'єр міжорганізмом людини і зовнішнім середовищем.
Життєдіяльність людини завжди протікає у певних метеорологічних умовах,що визначаються поєднанням температури повітря, швидкості його руху і відносноївологості, барометричним тиском та інтенсивністю теплового випромінювання. Ціпоказники в сукупності (за винятком барометричного тиску) характеризуютьметеорологічні умови середовища (мікроклімат) виробничого приміщення. Якщоробота виконується на відкритих майданчиках, то метеорологічні умовивизначаються кліматичним поясом і сезоном року. Проте і в цьому випадку вробочій зоні створюється певний мікроклімат.
Коротко охарактеризуймо основні параметри метеорологічних умов(мікроклімату).
Температура (t,°С) є одним з основних параметрів повітря, що характеризуєйого тепловий стан (ступінь нагрітості), тобто кінетичну енергію молекулярнихрухів повітря.
Вологовміст повітря у виробничому приміщенні оцінюється відносноювологістю (ф,%), тобто відношенням абсолютної вологості до максимально можливоїпри цій температурі.
Швидкість (рухливість) повітря (V, м/с) оцінюється вектором усередненоїшвидкості переміщення повітряних потоків (струменів) під дією різних сил, що їхвикликають.
Під атмосферним тиском (Р, мм рт. ст.) розуміютьмодуль величини, яка характеризує інтенсивність сил, зумовлених масою вищогостовпа повітря на одиницю поверхні. Нормальним прийнято вважати тиск, щодорівнює 1013,25 ГПа (760 мм рт. ст.). Для перерахування в гектопаскалі тиску,вираженого в мм рт. ст., користуються таким співвідношенням: Р, ГПа = 4/ЗР, ммрт. ст. Інші фактори мікроклімату: тиск повітря, концентрація кисню в повітрі,ступінь іонізації повітря, а також температура навколишніх поверхонь — будутьрозглянуті далі у відповідних підрозділах.
58.Основні шкідливі чинники на робочому місці
Виробнича діяльністьлюдини відбувається в складних ергатичних системах: людина — технологічнийпроцес та обладнання — трудовий процес — виробниче середовище. Ця система єоб'єктом дослідження, мета якого — виявлення небезпечних і шкідливих виробничихчинників, притаманних даному технологічному процесу, визначення можливихситуацій, за яких виникають нещасні випадки або професійні захворювання.
Такі дослідження даютьможливість зрозуміти, у яких умовах відбувається виробничий процес: без впливушкідливих і небезпечних чинників чи за наявності таких. Можливість впливунебезпечних і шкідливих виробничих чинників на працюючих визначає ступіньвиробничої небезпеки.
Небезпечним називаєтьсявиробничий чинник, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить дотравми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.
Шкідливим називаєтьсявиробничий чинник, дія якого на працюючого призводить до захворювання чизниження рівня працездатності.
Залежно відінтенсивності й часу дії виробничий чинник може бути небезпечним або шкідливим.У разі миттєвої дії він стає небезпечним, а при тривалому впливі — шкідливимчинником.
Згідно з державнимстандартом шкідливі й небезпечні чинники за природою впливу та дії поділяютьсяна фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні.
Фізичні небезпечні йшкідливі виробничі чинники:
1.рухомі машини та механізми, незахищені рухомі елементи обладнання, рухомізаготовки, конструкції, що руйнуються або обвалюються2. підвищеназапиленість й загазованість повітря; 3.підвищена або знижена температураповітря, поверхонь обладнання, вологість повітря, тиск повітря або швидкістьруху повітря; 4.підвищений рівень шуму й вібрації, ультразвуку таіонізуючого випромінювання;5.небезпечний рівень напруги в електричніймережі, замикання якої може відбутися через тіло людини, підвищений рівеньстатичного струму, підвищена напруженість електричного й магнітного полів; 6.відсутнєабо недостатнє природне світло, недостатня освітленість робочої зони, підвищенаяскравість світла, відсутність контрасту між фоном та об'єктом розрізнення,блиск, підвищена пульсація світлового потоку, підвищений рівеньультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання; 7 гострі краї,зазубреність і шерехуватість поверхонь заготовок, інструментів та обладнання; 8.розташуванняробочого місця на значній висоті відносно землі або підлоги; 9.невагомість.
Хімічні небезпечні йшкідливі виробничі чинники поділяються: а) за характером впливу на організмлюдини на:
1. подразнюючі;2.токсичні; 3.сенсибілізуючі; 4.канцерогенні; 5.мутагенні; 6.такі, що впливаютьна репродуктивну функцію.
б) за шляхамипроникнення в організм людини на такі, що діють через:
1. «органи дихання;2.шлунково-кишковий тракт; 3.шкіряні покрови й слизові оболонки.
Біологічні небезпечні йшкідливі виробничі чинники включають біологічні об'єкти, вплив яких напрацюючих викликає травми або захворювання: патогенні мікроорганізми (бактерії,віруси, спірохети, гриби, найпростіші та ін.).
Психофізіологічнінебезпечні й шкідливі виробничі чинники поділяються за характером дії на:
а) фізичніперенавантаження (статичні й динамічні) і гіподинамія;
б) нервово-психічніперенавантаження — розумова та емоційна перенапруга, перенапруга аналізаторів,монотонність праці.
Важко провести межу міжвиробничими небезпеками й професійними шкідливими чинниками. Один і той женебезпечний і шкідливий виробничий чинник за природою своєї дії може належатиодночасно до різних груп. Наприклад, виробничий пил, який надходить в організм,може викликати професійну хворобу, а потрапивши в око — травму; іонізуюча радіаціяможе викликати променеву хворобу, але може бути і причиною миттєвогопроменевого ураження («смерть під променем»); шум може бути причиноюпрофесійної хвороби й слухової травми.
Під час виробничогопроцесу на працівника може впливати комплекс небезпечних і шкідливих виробничихчинників: підвищений рівень шуму, вібрації, підвищена концентрація хімічнихречовин, підвищена запиленість, високий рівень іонізуючого випромінювання й т.ін.
Відповідно довищенаведеного державного стандарту чинники виробничого середовища умовно можнаподілити на дві взаємопов'язані групи:
1. чинникипершої групи — це санітарно-гігієнічні умови виробничого середовища:температура й чистота повітря, освітленість, звук і т. ін.;
2. чинникидругої групи — засоби праці (машини, механізми, інструменти, обладнання).
Відповідна формаорганізації праці усуває дію психофізіологічних виробничих чинників, знімаєнесприятливі навантаження як фізичного (піднімання вантажів), так і психічногохарактеру (підвищена напруженість уваги, органів слуху, зору й т. ін.) істворює умови для збереження здоров'я і високого рівня працездатності.
Збереження здоров'я і високого рівня працездатності в процесі трудовоїдіяльності базується на високій санітарно-гігієнічній культурі працюючих,дотриманні ними технологічної і трудової дисципліни, а також на знанні норм,правил, інструкцій у галузі безпеки праці та безперечному їх виконанні.
14.Охорона праці жінок
Трудове законодавство, враховуючи фізіологічні особливості організмужінки, інтереси охорони материнства і дитинства, встановлює спеціальні норми,що стосуються охорони праці та здоров'я жінок. Відповідно до ст. 174 КЗпПзабороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах ізшкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крімдеяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовомуобслуговуванню).
Забороняється також залучати жінок до підіймання і переміщення речей,маса яких перевищує встановлені для жінок норми. Міністерство охорони здоров'яУкраїни 10 грудня 1993 року видало наказ № 241, яким встановлені граничні нормипідіймання і переміщення важких речей жінками:
— підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2разів на годину) — 10 кг;
— підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни — 7кг.
Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочоїзміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні — 350 кг; з підлоги — 175кг.
Залучення жінок до робіт у нічний час недопускається, завинятком тих галузей народного господарства, де це викликається необхідністю ідозволяється як тимчасовий захід (ст. 175 КЗпП).
У законодавстві про охорону праці приділяється значна увага наданню пільг вагітним жінкам і жінкам, які маютьдітей віком до трьох років. Таких жінок забороняється залучати дороботи у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а такожнаправляти у відрядження (ст. 176 КЗпП). Крім цього, жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцятироків або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робітабо направлятися у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП). Вагітним жінкам, відповідно домедичного висновку, знижують норми виробітку, норми обслуговування, або вонипереводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливихвиробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою(ст. 178 КЗпП).
Відповідно до Закону України „Про відпустки" (ст. 17) на підставімедичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністюта пологами тривалістю 126 (або 140 якщо ускладнення або більше 1 дит.)календарних днів (70 днів до і 56 після по'югіь). Після закінчення відпустки узв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка длядогляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та додаткова неоплачуванавідпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку шести років. Час цихвідпусток зараховується як в загальний, так і в безперервний стаж роботи і встаж за спеціальністю (ст. 181 КЗпП).
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про відпустки" жінці, якапрацює і має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, за їїбажанням щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5календарних днів без урахування вихідних.
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу ізнижувати їм заробітну плату за мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністюдітей віком до трьох років. Звільняти жінок, які мають дітей віком до трьох(шести) років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу недопускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи,організації, але з обов'язковим працевлаштуванням (ст. 184 КЗпП).
11. ПІЛЬГИ Й КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ВАЖКІ Й ШКІДЛИВІ УМОВИ
Законодавство проохорону праці передбачає створення здорових і безпечних умов праці згідно з тимрівнем розвитку науки й техніки, що існує в державі й передбачений діючиминормативними актами про охорону праці. Там де неможливо забезпечити належніумови праці, передбачене надання працівникам різних пільг і компенсацій.Доних відносяться :
· Наданняпрацівникам спецхарчування, молока.
· Надбавкидо тарифної ставки (окладу) від 2% до 24 % за роботу в шкідливих й в особливошкідливих умовах праці.
· Щорічнідодаткові відпустки. Вони відповідно до Закону «Про відпустки» надаються :
· зароботу у шкідливих й важких умов праці — до 35 календарних днів;
· заособливий характер праці. Тривалістю до 35 календарних днів.
Також передбачененадання додаткової відпустки працівникам з ненормованим робочим днем тривалістюдо 7 календарних днів.
· Пільговіпенсії відповідно до Закону « Про пенсійне забезпечення » надаються зарезультатами атестації робочих місць відповідно до Списку №1 професій дляпрацівників, які працюють на підземних роботах, на роботах зі шкідливимиумовами праці й у гарячих цехах. Для цих професій вік, що надає право напенсію, знижений на 10, а стаж на 5 років.
Для працівників,зайнятих на інших роботах з важкими умовами праці, передбачених Списком № 2,обсяг пільг менше: знижений тільки вік, що надає право на пенсію, причому нена 10, а на 5 років.
9.Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
Серед параметрів навколишнього середовища найважливішу роль відіграє повітряробочої зони – це основний чинник, що забезпечує життєдіяльність людини увсіх сферах її перебування.
Одиниця об’єму чистого повітря містить у собі такі компоненти: азот(78,08%), кисень (20,94%), вуглекислий газ (0,04%), аргон та інші інертні гази(0,94%), водяну пару. При такому складі повітря організм людини перебуває унормальному фізіологічному стані.
У виробничому середовищі де перебувають люди вміст кисню має становити неменше як 20% за об’ємом. При вмісті кисню 12-15% неможливо виконувати фізичнупрацю, дуже скоро настає явище ядухи, а за 9% настає запаморочення і смерть відкисневого голодування (аноксемія).
Гігієнічний стан виробничих приміщень оцінюється за вмістом вуглекислогогазу в повітрі. Вміст вуглекислого газу в робочій зоні не повинен перевищувати0,5% за об’ємом. Токсичну дію на організм людини вуглекислий газ чинить лише увеликих концентраціях. При вмісті вуглекислого газу 10% і вище людина можезнепритомніти, а при концентрації 20% людині загрожує смерть від ядухивнаслідок порушення окислювально-відновлюваних процесів і накопичення у кровівуглекислоти.
За деяких видів робіт в атмосферне повітря надходить дуже небезпечний длялюдини оксид вуглецю. В організмі оксид вуглецю поглинається гемоглобіном кровіу 250-300 разів сильніше, ніж кисень. Унаслідок чого створюється стійкакарбоксигемоглобінова сполука і частина крові перестає виконувати свої функції,що призводить до різкого кисневого голодування і настає смерть людини.
Допустимий вміст оксиду вуглецю у повітрі 20 мг/м3, або 0,0016% відоб’єму повітря, 0,01% оксиду вуглецю призводить до хронічного отруєння, а при0,12% — до втрати свідомості, паралічу дихання і смерті.
Основною складовою повітря є азот. Він розчиняє кисень в атмосферномуповітрі, знижує його токсичну дію на організм людини, бо дихання чистим киснемпризводить до незворотних змін в організмі. В умовах підвищеного тиску азотповодиться як наркотична отрута, що проявляється збудженістю, сплутаністюдумок, а іноді галюцинаціями і втратою свідомості.
При високих температурах азот має властивість частково окислюватись,внаслідок чого у повітря надходить оксид азоту. Його отруйна дія проявляється унабуханні легенів унаслідок опіку легеневої тканини. Гранично допустимаконцентрація діоксидів азоту становить 0,0001% або 5мг/м3.
Хімічний склад повітряробочої зони не є постійним – він змінюється від надходження у виробничесередовище різних за хімічним складом газів. Залежно від їх концентрації цеможе зумовлювати негативні зміни у функціонуванні організму або його окремихсистем.
76.Причини виробничого травматизму
У системі профілактики виробничого травматизму й професійних захворюваньмає, бути аналіз причин, що їх зумовлюють та особливий контроль і нагляд затравмо небезпечними ділянками робіт, та параметрами виробничого середовища.
У виробничій сфері рівень травматизму і професійних захворюваньвзаємопов’язаний з технологічними процесами, обладнанням, а також науковообґрунтованою організацією виробництва та ергономічною організацією робочогомісця.
Статистика свідчить про те, що більшість виробничих травм в межах державискоюється через ігнорування та нехтування працюючими елементарних вимог правилі норм безпеки під час виконання робіт.
В процесі розслідування й аналізу нещасних випадків встановлено, щопереважна більшість (до 80%) їх трапляється не з технічних чи технологічнихпричин, а через неправильну організацію праці та дію людського чинника.
Отже у виробничій сфері в процесі взаємодії виробничих елементів наорганізм людини діють, як засоби так і предмети праці, а від так організаційніі технічні чинники, а також чинники особистого характеру, що стосуютьсядотримання технологічної та трудової дисципліни.
Дослідженням причин виробничого травматизму і професійних захворюваньвстановлено таку їх класифікацію:
· Організаційніпричини
· Технічніпричини
· Психофізіологічніпричини
До організаційнихпричин належить: неправильна організація праці або робочого місця, відсутністьінструктажів або неякісне їх проведення, порушення технологічного режиму аботрудової дисципліни, відсутність інструкцій з безпеки праці на робочих місцях,неузгодженість у діях, відсутність ПВР (проектів виробництва робіт), а такожнагляду й контролю за виробничою діяльністю, відсутність засобів захисту,спецодягу і т. ін..
До технічних причинналежить: проектні і конструктивні недоліки, невідповідність обладнання,транспортних та енергетичних пристроїв вимогам безпеки, недосконалістьконструкцій машин, блокувальних систем, сигналізації, неправильний режимтехнологічного процесу, недосконале його виконання, відсутність інженерних розрахунківі т. ін..
До психофізіологічнихпричин належить: невідповідність умов праці анатомо-фізіологічним іпсихологічним характеристикам організму людини, незадовільний психологічнийклімат в колективі, хворобливі стани, високий ступінь ризику, вживанняалкоголю, втома і т. ін..
Така класифікаціяпричин виробничого травматизму є досить умовною. Причинами виробничоготравматизму та професійних захворювань, як показують результати розслідування,слід вважати групу взаємодіючих чинників, що пов’язані з організацієювиробничої діяльності яка може спричиняти різний негативний вплив на організмлюдини. Здебільшого виробничі нещасні випадки та професійні захворювання носятьне однопричинний, або багатопричиннй характер.
Усі зазначені причинивиробничого травматизму та іншого негативного впливу мають бути системоюорганізаційних і технічних засобів, що запобігають діям шкідливих танебезпечних виробничих чинників на організм людини.
Під організаційнимизаходами розуміють правильну одеанізацію праці та робочих місць, дотриманнявідповідного режиму праці та відпочинку, проведення якісного навчання таінструктажів. Сюди слід віднести: постійний нагляд і контроль за дотриманнямвимог законодавчих актів, огородження об’єктів, небезпечних зон, облаштуванняпроходів і проїздів, забезпечення системи освітлення та санітарно-побутовогообслуговування працюючих і т. ін..
Під технічними заходамирозуміють належне використання існуючих спеціальних колективних таіндивідуальних засобів працюючих, виконання відповідних інженерних розрахунків,що забезпечують безпечне виконання робіт при використанні електричного струмуфізичних, біологічних або інших потужностей, що певною мірою можуть спричинятивиникнення небезпечних або шкідливих обставин у виробничій сфері.
Встановлення причин виробничого травматизму і професійних захворювань маєзапобіжну мету, а також міру визначення відповідальності посадових осіб.
21.Профілактичнізаходи щодо захисту від дії електромагнітних полів
Для забезпеченнябезпеки персоналу від дії ЕМП необхідно використовувати комплекс засобівзахисту. Усі засоби й заходи умовно поділяються на три групи: організаційні,інженерно-технічні, лікувально-профілактичні.
Організаційні заходивикористовуються як при проектуванні нових об'єктів, так і на тих об'єктаз, що експлуатуються.Це такі заходи, як оптимальне розміщення радіотехнічних пристроїв різногопризначення, розробка відповідних режимів праці та відпочинку, при яких можливезниження до мінімуму часу перебування людей у зоні опромінення і запобіганняпотраплянню їх у зони високої щільності потоку енергії (ЩПЕ).
Важливим гігієнічнимзаходом є створення санітарно-захисних зон навколо антенних спорудрізноманітного призначення.
Інженерно-технічнізаходи захисту залежать від типу джерела випромінювання, його потужності йпризначення. Виходячи із цього, використовують герметизацію установок з метоюзниження чи усунення електромагнітного випромінювання; захист працюючихздійснюють шляхом екранування або віддалення їх на безпечну відстань відджерела випромінювання (захист відстанню).
Екранування є одним зосновним методів захисту від електромагнітного випромінювання. Екранування можебути повним або частковим. Для електромагнітного екранування використовуютьпереважно матеріали з високою електричною провідністю (мідь, латунь, алюмінійта його сплави, листові стальні матеріали).
Для екрануванняробочого місця використовують різноманітні типи екранів: відбиваючі, сіткові,еластичні, поглинаючі. Форма і розмір, а також характер матеріалу в кожномуконкретному випадку має забезпечувати в приміщенні інтенсивність опромінюванняне вище допустимої величини. В екранованих приміщеннях для зниження відбитоїенергії необхідно стіни, підлогу й стелю покривати такими матеріалами, щопоглинають енергію.
Для захисту відвипромінювання ЕМП радіочастотного діапазону використовують спеціальний одяг,виготовлений із металізованої тканини у вигляді комбінезонів, халатів,фартухів, курток із капюшонами, з вмонтованими в них окулярами, скельця якихпокриті шаром оксиду олова, що послаблює потужність хвиль.
Долікувально-профілактичних заходів захисту належить виявлення на ранній стадіїушкодження стану здоров'я шляхом проведення попередніх та періодичних медичнихоглядів.
При виявленніпочаткової форми радіохвильової хвороби, яка має зворотний характер, працівникатимчасово переводять на іншу роботу, не пов'язану з опроміненнямЕМП. Жінок у період вагітності та годування також тимчасово переводять на іншіроботи. Особи, які не досягли 18-річного віку, до робіт з генераторамирадіочастот не допускаються. Особам, що контактують з джерелами ЗВЧ і УВЧвипромінювання, надається додаткова відпустка та скорочується тривалістьробочого дня.
32. Конституцією України гарантовано, що кожен має право на соціальнийзахист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової аботимчасової втрати працездатності.
Це право гарантується, зокрема, загальнообов’язковим державним соціальнимстрахуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ іорганізацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування.
За настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещаснихвипадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та вповному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідокушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам,які перебували на його утриманні:
— допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновленняпрацездатності або встановлення інвалідності;
— одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатностіабо смерті потерпілого;
— щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності,що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
— пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві абопрофесійного захворювання;
— пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасноговипадку на виробництві або професійного захворювання;
— допомогу дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування навиробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності.
Щодо визначення ступеня втрати працездатності потерпілим слід зазначити,що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю ФССНВі визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий доушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльностіпотерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину,час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а такожвизначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.
Щодо щомісячної страхової виплати слід зазначити, що така виплатавстановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності тасередньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Сумащомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячногозаробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я.
У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатоюпризначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещаснимвипадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, якийпотерпілий мав до ушкодження здоров’я. Визначені раніше сума щомісячноїстрахової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.
Щодо виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю слідзазначити, що така допомога виплачується в розмірі 100 відсотків середньогозаробітку. При цьому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуютьсявласником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства,установи, організації.
У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійногозахворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим зап’ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічнийзаробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а такожна його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строкупісля смерті потерпілого.
Так, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страховихвиплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого абомали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитинапомерлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку післяйого смерті.
У разі смерті потерпілого суми страхових виплатособам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробіткупотерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого тапрацездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на цівиплати.
64.Стаціонарні засоби гасіння пожеж
На тих промислових підприємствах, де пожежі можуть дуже швидкорозповсюджуватися проектують установки пожежогасіння, які спрацьовують уавтоматичному режимі.
Автоматичні установки пожежогасіння класифікуються за:
· призначенням;
· принципомдії;
· режимомроботи;
· видомвогнегасної речовини;
· способомподавання вогнегасних речовин в осередок вогню і т.і.
За призначенням установкиавтоматичного пожежегасіння поділяють на такі, що призначенні для:
· попередженняпожеж;
· гасінняпожеж;
· локалізаціїпожеж;
· блокуванняпожеж.
За тривалістю пускупожежні установки поділяються на:
· надшвидкодіючі(тривалість пуску до 0,1с);
· швидкодіючі(тривалість пуску 0,1-0,3с);
· середньоінерційні(3-30с);
· інерційні(понад 0,5 хв).
За тривалістю гасінняпожежні установки можуть бути короткочасної дії (до 15хв), середньої тривалості(до 30 хв) і тривалої дії (понад 30хв).
Серед стаціонарних засобівпожежогасіння найбільш розповсюджені сприклерні і дренчерні установкиавтоматичного водного пожежогасіння. За обліковимим даними, у будівлях,обладнаних цими установками, 96% пожеж було погашено до прибуттяпожежно-рятувальних підрозділів.
Обладнанню спринклернимиі дренчерними установками підлягають деревообробні комбінати площею 700м2,склади целулоїду, кіноплівки й цехи з сировиною для їх виготовлення обладнуютьцими установками незалежно віж їх площі.
Автоматична спринклернаустановка — це мережа водопровідних труб під перекриттям приміщення, обладнанетак званими спринклерними головками, отвори яких закриті легкоплавкими замками.
Спринклерні установкиобладнані конрольно-сигнальними клапанами, які при відкритті головкиспрацьовують і подають сигнал тривогиі воду у мережу.
При пожежах успринклерних установках відкриваються лише ті головки, що перебувають у зонівисокої температури, крім того вони мають досить високу інерційність —відкриваються лише через 2-3 хвилини з моменту підвищення температури уприміщенні.
Дренчерні установки немають легкоплавких замків, вони є сухотрубними і постійно відкритими.
Дренчерні установкиобладнують для захисту поверхонь стін, вікон, дверей, для створення локальних іблокуючих водяних завіс, для зрошення елементів технологічного обладнання,всередині будівель з високою пожежною небезпекою, де можливе швидкерозповсюдження вогню.
Автоматичні установкипожежогасіння мають постійно бути готовими до гасіння пожеж. Керівник об'єктанаказом призначає особу, яка відповідає за справність спринклерних і дренчернихустановок. Справність установок перевіряється один раз на тиждень, аконтрольно-сигнальна апаратура — щоденно, до початку зміни.
Для протипожежногозахисту об'єктів хімічної та нафтової промисловості, а також там, де увиробничому циклі задіяні легкозаймисті та горючі рідини облаштовуютьспринклерні пінні установки.
Спринклерні пінніустановки за принципом дії схожі на водяні спринклери. Вони включаютьсяавтоматично при відкриванні замка, конструкція якого суттєво відрізняється відводяного спринклера.
Автоматичне джерелоспринклерної піни має високий напір води, що забезпечує безперебійну роботувідразу ж після відкриття пінного спринклераю
Дренчерні пінніустановки використовують для захисту таких об'єктів, де пожежі можуть швидкорозповсюджуватися на значну площу і де потрібне зрошення повітряно-механічноюпіною розрахункових площ, окремих частин будівлі або всієї площі об'єкту. Привиникненні пожеж у дренчерних установках спрацьовує пожежний сповіщувач, який запускаєконторльно-пусковий вузол для пуску водного розчину, піноутворювача йгенератора піни.
13.Глава IV КЗпПУ. Робочий час
Як передбачено ч. 1 ст. 50 Кодексу законівпро працю України (далі — КЗпП) нормальна тривалість робочого часу працівниківне може перевищувати 40 год. на тиждень.Підприємства й організації під час укладенняколективного договору можуть установлювати меншунорму тривалості робочого часу. У разі встановлення меншоїнорми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьомувипадку має провадитись за повноютарифною ставкою, повним окладом.Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часувстановлюється:1) дляпрацівників віком 16 — 18 років — 36 год. на тиждень, для осіб віком 15 — 16років (учнів віком 14 — 15 років, які працюють у період канікул) — 24 год. натиждень.Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягомнавчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половинимаксимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цьогопункту для осіб відповідного віку;2) дляпрацівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36год. на тиждень.Перелік виробництв, цехів, професій і посад зішкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалістьробочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України.Крім того, законодавством установлюється скороченатривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарівта інших).Скорочена тривалість робочого часу можевстановлюватись за рахунок власнихкоштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до14 років або дитину-інваліда.
Для працівників установлюєтьсяп'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. На тихпідприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва таумовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним,встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Пришестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4годин при тижневій нормі 24 години. Забороняєтьсязалучення до роботи в нічний час:1) вагітних жінок і жінок, щомають дітей віком до трьох років 2) осіб, молодших вісімнадцяти років 3) іншихкатегорій працівників, передбачених законодавством.
Надурочні роботи, як правило, недопускаються.категорій працівників, передбачених законодавством.Власник абоуповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у такихвиняткових випадках
1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а такожвідвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайногоусунення їх наслідків;2) при проведенні громадсько необхідних робіт поводопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту,зв'язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушуютьправильне їх функціонування;3) при необхідності закінчити почату роботу, якавнаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умоввиробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час
До надурочних робіт забороняється залучати: 1) вагітних жінок і жінок,які мають дітей віком до трьох років; 2) осіб, молодших вісімнадцяти років;
3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах іпрофесійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.
Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України підприємство самостійновстановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.
Напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП)тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених ст. 51 КЗпП (девочки, див. више), скорочується на одну годину як зап'ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня, а напередоднівихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не можеперевищувати 5 год.
23. Факторисанітарно-гігієнічних умов праці
Фактори, що визначаютьсанітарно-гігієнічні умови праці, чинять постійний вплив на здоров'я людиничерез фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники. Крім цього, налюдину як на істоту соціальну безпосередньо впливає психогенний (інформативний)чинник — через засоби масової інформації, окреме слово або мову, звуки абомузику, колір або зображення й т. ін.
У реальному житті цічинники можуть впливати на організм людини одночасно або окремо, бутималопомітними або чинити суттєву дію — сприятливу або шкідливу — аж досмертельних наслідків. Характер впливу цих чинників на організм людини залежитьвід умов праці та побуту, навчання, виховання, харчування та всього того, щоскладає разом поняття санітарно-гігієнічного та соціально-економічного укладусуспільства.
Оптимізація чинників,що безпосередньо чинять ту чи іншу дію на організм людини, перебуває в прямійзалежності від поліпшення соціально-економічних та санітарно-гігієнічних умовпраці та побуту.
На виробництві длязабезпечення сприятливих умов праці використовуються гігієнічні нормативи тасанітарні рекомендації.
Гігієнічні нормативи —це визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зорузбереження нормальної життєдіяльності та здоров'я людини.
Об'єкти гігієнічногонормування умовно можна поділити на дві групи.
До першої групиналежать чинники антропогенного походження, здатні завдати шкоду організмулюдини, — тому вони не потрібні для нормальної життєдіяльності (виробничий шум,пил, вібрація, іонізуюче випромінювання й т. ін.).
До другої групиналежать чинники природного середовища, що у відповідних межах необхідні дляжиттєдіяльності, — мікроклімат, освітлення, сонячна радіація, ультрафіолетовеопромінення й т. ін.
Абсолютно безпечнимвпливом виробничих чинників на організм людини вважають такий, що не завдаєжодної шкоди в генетичному розумінні.
Шляхом гігієнічногонормування встановлюються гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливиххімічних домішок у повітрі робочої зони (воді, ґрунті, продуктах харчування),гранично допустимі рівні (ГДР) і гранично допустимі дози (ГДД) шкідливо діючихна людину чинників, оптимальні й допустимі параметри мікроклімату, освітлення,опромінення і т. ін.
Гранично допустимимнормативом (ГДК, ГДР, ГДД) шкідливих виробничих чинників вважається такий, якийпри щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин або іншої тривалості,але не більш як протягом 41 години на тиждень, упродовж усього робочого стажуне може викликати змін у стані здоров'я працівника або його нащадків.
Допустимі рівні, дози,концентрації шкідливих чинників встановлюються шляхом гігієнічного нормування йузагальнюються в соціальних документах, що називаються санітарними нормами.Санітарні норми використовуються при проектуванні та організації виробництва,контролі стану охорони праці на робочих місцях, проведенні паспортизації,впровадженні стандартів, а також при розробці конкретних заходів щодонормалізації умов праці.
Оптимальні умови праців будь-якій виробничій діяльності людини забезпечуються шляхом розробкисанітарно-гігієнічних заходів. Впровадження санітарно-гігієнічних заходів убудь-яку сферу існування людини ґрунтується та забезпечується завдяки чинномузаконодавству.
1. За який рахунок робітникам видається спеціальний одяг, взуття та іншізасоби індивідуального захисту?
(а)за рахунок заробітної платні працівника; (б)за рахунок Фондусоціального страхування; (в)за рахунок роботодавця
2. Які нещасні випадки відносяться до таких, що трапились навиробництві?:
(а)сталися на території підприємства перед початком роботи іпісля її закінчення, якщо робота виконувалася за дорученням роботодавця; (б)на території підприємства, алепрацівник використовував устаткування роботодавця, виконуючи власну роботу;(в)на транспортному засобі підприємства під час переїзду на роботу чи з роботіабо при використанні власного транспорту в інтересах підприємства; (г)позамежами підприємства, якщо робота пов’язана з обслуговуванням об’єктів,переходами між ними, при прямуванні у відрядження чи в зворотному напрямку задорученням роботодавця; (д)під час прямування на роботу чи з роботипішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який неналежав підприємству
3. Що відноситься до особистих чинників, які можуть спричиняти виробничийтравматизм? (а)ненормальні метеорологічні умови; (б)емоційназбудливість;
(в)недостатня професійна підготовка; (г)втома
4. Які чинники, що формують умови праці будь-якого виробництва,відносяться до санітарно-гігієнічних елементів зовнішнього середовища?
(а)мікроклімат; (б)нервово-психологічні навантаження; (в)естетичнеоформлення робочого місця; (г)тривалість робочого часу;
5. Що розуміють під технічними засобами захисту?
(а)правильна організація праці на робочих місцях, дотриманнявідповідного режиму праці, проведення навчання та інструктажів; (б)організація постійного нагляду йконтролю за дотриманням санітарних норм і правил при використанні речовин іматеріалів з токсичними властивостями; (в)належне використання існуючихспеціальних колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих дляборотьби зі шкідливими чинниками;
6. Які закони та підзаконні акти регулюють правові відносини у сфері охоронипраці в умовах виробництва і загалом у суспільстві?
(а)Конституція України; (б)Кодекс законів про працю; (в)Закони: „Проохорону праці”, „Про охорону здоров’я”, „Про пожежну безпеку”, „Провикористання ядерної енергії та радіаційний захист”, „Про забезпеченнясанітарного та епідеміологічного здоров’я населення”; (г)всівищезазначені варіанти вірні;
7. За яких обставин виплачується допомога в розмірі повного заробітку узв’язку з тимчасовою непрацездатністю?
(а)у разі хвороби; (б)каліцтва; (в)при догляді задитиною в декретній відпустці;
(г)при догляді за хворим членом сім’ї;
8. В якій кількості повинно видаватися молоко за одну зміну працівникам,які працюють в умовах постійного контакту з фізичними виробничими чинниками йтоксичними речовинами в процесі їх виробництва, переробки та застосування?
(а)0,25 л; (б)0,5 л; (в)1 л; (г)1,5 л
9. Які чинники, що формують умови праці будь-якого виробництва,відносяться до соціально-психологічних елементів зовнішнього середовища?:(а)освітлення; (б)режим праці та відпочинку; (в)пільги та компенсаціїза роботу
10. Які показники вказують на те, що настав стан втоми?
(а)знижується ступінь автоматизму; (б)порушується точність та координаціярухів;
(в)послаблюється воля і рішучість; (г)знижується контроль за діями; (д)всівищезазначені варіанти вірні
11. За нормальних умов який відсоток тепла людина віддає за рахунокконвекції?
(а)30% (б)45% (в)60%
12. Не пізніше якого терміну роботодавець повинен письмово інформуватипрацівника про зміни виробничих умов, розмірів пільг і компенсацій?
(а)1 доби; (б)1 тижня; (в)1 місяця; (г)2 місяців; (д)3місяців;
13. У разі тимчасової втрати працездатності за який термін обчислюєтьсясередній заробіток працівника?
(а)2 останні повні календарні місяці; (б)3 останні повні календарнімісяці;
(в)6 останніх повних календарних місяців; (г)12 останніх повнихкалендарних місяців
14. В якому розмірі видається одноразова допомога сім’ї особи, якапомерла внаслідок нещасного випадку на виробництві?
(а)в розмірі п’ятирічного заробітку померлого й дворічного на кожногойого утриманця; (б)в розмірі п’ятирічного заробітку померлого йоднорічного на кожного його утриманця; (в)в розмірі трирічногозаробітку померлого й дворічного на кожного його утриманця; (г)в розмірітрирічного заробітку померлого й однорічного на кожного його утриманця;
15. В якому розмірі надається допомога працівнику у разі стійкої втратиним професійної працездатності?
(а)середнього заробітку за кожен відсоток втраченоїпрацездатності;(б)середнього заробітку за кожні 2 відсотки втраченої працездатності;(в)середнього заробітку за кожні 5 відсотків втраченої працездатності;(г)середнього заробітку за кожні 10 відсотків втраченої працездатності
16. За який рахунок здійснюються витрати на лікування, супровід досанаторію, проїзд до місця лікування й назад працівника, що втративпрацездатність під час виконання трудових обов’язків?
(а)за рахунок потерпілого; (б)за рахунок Фонду соціальногострахування; (в)за рахунок роботодавця;
17. Безпека праці це
(а)властивість устаткування зберігати безпечний стан при виконаннізаданих функцій в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією;(б)видимі тверді та (або) рідкі частки в газах, утворені внаслідок горіння абопролізу (розпаду) матеріалів (в)стан умов праці, при якому виключенийвплив на працюючих небезпечного і шкідливого виробничого факторів;(г)сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, якіздійснюють вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці
18. За нормальних умов який відсоток тепла людина віддає за рахунокконвекції?
(а)дуже високому; (б)високому; (в)низькому
19. За яких умов встановлюється скорочений робочий день для працівників?
(а)коли працюючий виконує роботу в шкідливих умовах протягом не менш як100% робочого часу; (б)коли працюючий виконує роботу в шкідливих умовахпротягом не менш як 75% робочого часу; (в)коли працюючий виконує роботув шкідливих умовах протягом не менш як 50% робочого часу
20. До скритих джерел запалювання належать
(а)тепло хімічних реакцій, адсорбції, мікробіологічних процесів,тертя тощо
(б)видимі тверді та (або) рідкі частки в газах, утворені внаслідокгоріння або піролізу (розпаду) матеріалів (в)відкритий вогонь, полум'я(г)іскра, розжарені предмети
21. Який вид вентиляції застосовується в приміщеннях, у яких необхіднозабезпечити підвищений та надійний повітрообмін?
(а)природна вентиляція; (б)механічна вентиляція; (в)загальнообмінна механічнавентиляція;
(г)припливно-витяжна загальнообмінна вентиляція
22. Речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушеннявимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання чипогіршення стану здоров'я, що виявляються сучасними методами, як у процесіроботи, так і у віддалений термін життя сучасного і наступного поколінь це
(а)гранично припустимі концентрації (б)шкідлива речовина(в)гранично припустимий рівень виробничого фактора (г)шкідливий виробничийфактор
23. До яких порушень зору може призвести нераціональне освітлення робочоїзони?:
(а)гостроти зору, тобто здатності розпізнавати предмети; (б)контрастноїчутливості, тобто здатності розпізнавати яскравість; (в)швидкості зоровогосприйняття, тобто мінімального проміжку часу, необхідного для розпізнаванняоб’єкта; (г)стійкості ясного бачення, тобто здатності тривалий час розпізнаватиконтури дрібних предметів; (д)видимості об’єкта, тобто здатності ока чіткорозпізнавати предмети, що розглядаються; (д)всі вищезазначені варіантивірні
24. Раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чисередовища, в наслідок якого заподіяна шкода здоров 'ю або настала смерть це
(а)професійне захворювання (б)нещасний випадок на підприємстві(в)виробнича травма
(г)нещасний випадок
25. За яких умов роботодавець має право застосовувати надурочні роботи?
(а)при невиконанні робочого плану; (б)для ліквідації наслідківаварії чи катастрофи; (в)проведення робіт з водопостачання,газопостачання, опалення, освітлення; (г)всі вищезазначені варіантивірні
26. За якими професіями забороняється працювати жінкам?
(а)машиніст екскаваторів; (б)професіями, що пов’язані зверхолазними роботами;
(в)тракторист-машиніст; (г)водій вантажних автомобілів звантажопідйомністю до 2,5 т
26. При якому мінімальному віці у виняткових випадках дозволяєтьсяприймати на роботу підлітків, якщо на це є згода одного із батьків та є медичнийдозвіл й певне навчання з охорони праці?
(а)13 років; (б)14 років; (в)15 років; (г)16 років;
27. В яких випадках допускається перенесення й пересування важких речейпонад 4,1 кг неповнолітніми чоловічої та жіночої статі? (а)коли це пов’язано звиконанням ними постійної роботи й займає не більш ніж 1/3 робочого часу;(б)коли це пов’язано з виконанням ними постійної роботи й займає не більш ніж1/2 робочого часу; (в)коли це пов’язано з виконанням ними постійноїроботи й займає не більш ніж 2/3 робочого часу
28. На який термін жінкам надаються відпустки по вагітності і пологах?
(а)56 календарних днів до пологів та 70 після; (б)70 календарнихднів до пологів та 56 після;
(в)70 календарних днів до пологів та 70 після
29. Які рекомендації дають гігієністи для зменшення шкідливого впливуштучного освітлення?:
(а)зміна спектрального складу освітлення протягом доби а саме вдень теплітони а ввечері холодні;
(б)зміна спектрального складу освітлення протягом доби а самевдень холодні тони а ввечері теплі;
(в)забезпечення світлового комфорту за допомогою кольорового оформленнявиробничих приміщень в холодних тонах
30. Рівень виробничого фактора, вплив якого при роботі встановленоїтривалості протягом усього виробничого стажу не приведе до травми, захворюваннячи відхилення в стані здоров 'я в процесі роботи чи у віддалений термін життядійсного і наступного поколінь це
(а)гранично припустимий рівень виробничого фактора (б)гранично припустимі концентрації
(в)шкідлива речовина (г)шкідливий виробничий фактор
31. Для організації виконання правових, організаційно-технічних,санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичнихзаходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійнимзахворюванням і аваріям в процесі праці створюється
(а)професіональні спілки (б)служба охорони праці (в)рададиректорів (г)адміністрація
41. На який термін жінкам за бажанням надаються частково оплачуванівідпустки по догляду за дитиною?
(а)1 рік; (б)3 роки; (в)6 років
42. До досягнення якого віку особи що приймаються на роботу та яким невиповнилося 18 років повинні проходити щорічний медичний огляд?
(а)до 18 років; (б)до 20 років; (в)до 21 року; (г)до 22років
43. Особам, яким не виповнилося 18 років щорічні відпустки надаються:
(а)тривалістю в 1 календарний місяць в літній період або забажанням в будь-яку іншу пору року;
(б)тривалістю в 56 календарних днів в літній період або за бажанням вбудь-яку іншу пору року;
(в)тривалістю в 1 календарний місяць але період відпустки визначаєроботодавець
44. Пожежна небезпека об 'єкта це
а) сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, якіздійснюють вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці (б) станумов праці, при якому виключений вплив на працюючих небезпечного і шкідливоговиробничого факторів с) стан об'єкта, при якому з встановленоюймовірністю виключається можливість виникнення та поширенняпожежі до дії на людей небезпечних факторів, а також забезпеченнязахисту матеріальних цінностей
в) можливість виникнення та (або) розвитку пожежі
45. Вібрація якої частоти співпадає з вібрацією більшості внутрішніхорганів, що може визивати явище їх резонансу?
(а)1-5Гц; (б)6-9 Гц; (в)25-30 Гц; (г)100-300 Гц
46. Самозаймання, яке виникає під дією життєдіяльності мікроорганізмів умасі речовини (торфі, сіні тощо) називається
(а)тепловим (б)спалаховим (в)хімічним (г)мікробіологічним
47. Дисциплінарна відповідальність включає
(а)накладання штрафних санкцій (б)включає звільнення з посади, або штраф,або позбавлення волі, або притягнення до виправно-трудових (в)догануабо звільнення з роботи (г)відшкодування збитків потерпілому внаслідокнещасного випадку
48. За який рахунок забезпечується проведення попереднього та періодичнихмедичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливимичи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба в професійному доборі?
(а)за рахунок працівника; (б)за рахунок Фонду соціального страхування;(в)за рахунок роботодавця
49. На що має право роботодавець, якщо працівник ухиляється відпроходження обов’язкового медичного огляду?
(а)притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності;
(б)усунути працівника від роботи із збереженням мінімальноїзаробітної плати
(в)усунути працівника від роботи без збереження заробітної плати;
50. Не пізніше якого терміну роботодавець має право застосуватидисциплінарну відповідальність від дня виявлення правопорушення працівником?
(а)1 тиждень; (б)1 місяць; (в)2 місяці; (г)3 місяці
51. За які порушення, згідно чинного законодавства, встановлюєтьсяадміністративна відповідальність?
(а)санітарно-гігієнічних умов праці; (б)правил пожежної безпеки;(в)правил охорони атмосферного повітря, ґрунтів, надр, лісів, водних ресурсів,рибних багатств; (г)правил безпечної експлуатації та використання транспортнихзасобів, дорожнього руху;(д)всі вищезазначені варіанти вірні
52. Які адміністративні стягнення можуть застосовуватися заадміністративні правопорушення?
(а)попередження або штраф; (б)оплатне вилучення предмета, який ставзнаряддям правопорушення або конфіскація всього того, що було об’єктом абонаслідком правопорушення;
(в)позбавлення спеціального права;(г)виправні роботі абоадміністративний арешт;
(д)всі вищезазначені варіанти вірні
53. До якого максимального за розміром штрафу можуть бути притягнутіюридичні або фізичні особи, які використовують найману працю, за порушеннязаконодавства про охорону праці та невиконання розпоряджень посадових осіборганів державного нагляду?
(а)штраф не перевищує 1% місячного фонду заробітної плати юридичної чифізичної особи;
(б)штраф не перевищує 3% місячного фонду заробітної плати юридичної чифізичної особи;
(в)штраф не перевищує 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чифізичної особи;
54. Не пізніше якого терміну з дня вчинення правопорушення може наступатиадміністративне стягнення?
(а)1 тиждень; (б)1 місяць; (в)2 місяці
55. До якого стягнення притягують громадянина за порушеннясанітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм?
(а)від 1 до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; (б)від 1 до 10неоподаткованих мінімумів доходів громадян; (в)від 3 до 20 неоподаткованихмінімумів доходів громадян
56. План пожежегасіння об 'єкта (план пожежегасіння)
(а)система організаційних і технічних заходів та засобів, якізабезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричногоструму, електричної дуги, електромагнітного поля та статичної електрики(б)система організаційних і технічних заходів та засобів, які запобігаютьвпливу на працюючих небезпечних виробничих факторів
(в)документ, який встановлює основні вимоги до організації гасіння пожежіна об'єкті
(г)комплекс організаційних і технічних заходів, які спрямовані назабезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її поширення, атакож створення умов для успішного гасіння пожежі
57. Система організаційних і технічних заходів та засобів, якізапобігають впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів це (а)вимогибезпеки праці (б)виробнича санітарія
(в)охорона праці (г)техніка безпеки
58. Засоби, застосування яких запобігає чи зменшує вплив на працюючихнебезпечного або шкідливого виробничого фактора це (а)техніка безпеки(б)охорона праці (в)виробнича санітарія (г)засоби захисту працюючих (засобизахисту)
59. Служба охорони праці створюється на підприємствах з числом працюючих(а)до 50 чоловік
(б)до 100 чоловік (в)50 і більше чоловік
(г)більше 100 чоловік
60. Як називається інструктаж, що проходять при оформленні на роботу абоз працівниками, що перебувають у відрядженні на підприємстві й берутьбезпосередньо участь у виробничому процесі?
(а)вступний; (б)первинний; (в)цільовий; (г)позаплановий
61. Як називається інструктаж, що проходять безпосередньо на робочомумісці, коли наймаються вперше на роботу, але і кожного разу при зміні місцяроботи, переведенні з одного виду робіт на інший?
(а)вступний; (б)первинний; (в)цільовий; (г)позаплановий
62. Як називається інструктаж, що проводиться з працівниками, перерва уроботі яких сягає більше ніж 30 календарних днів для робіт з підвищеноюбезпекою та 60 днів для решти робіт?
(а)первинний; (б)повторний; (в)цільовий; (г)позаплановий
63. Як називається інструктаж, що проводиться при виконанні разовихробіт, що не пов’язані з безпосередніми обов’язками за фахом, при ліквідаціїаварії, стихійного лиха або інших негативних наслідків а також при проведенніробіт, на які оформлюється наряд-допуск, дозвіл або інші документи?
(а)вступний; (б)первинний; (в)цільовий; (г)позаплановий
64. Пожежна профілактика
(а)комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих назапобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі й обмеженняматеріального збитку від нього
(б)комплекс організаційних і технічних заходів, якіспрямовані на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження їїпоширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі (в)можливість виникнення і/чирозвитку пожежі, яка пов'язана з речовиною, станом чи процесом. (г)станоб'єкта, при якому з встановленою імовірністю виключається можливістьвиникнення і розвитку пожежі і впливу на людей небезпечних факторів пожежі, атакож забезпечується захист матеріальних цінностей
65. Вимоги, встановлені законодавчими актами, нормативно-технічноюдокументацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпечніумови праці це
(а)вимоги безпеки праці (б)техніка безпеки (в)виробничасанітарія (г)охорона праці
66. Який рівень звуку високої чи середньої частоти на протязі декількоххвилин викликає тимчасовий зсув порогу слухової чутливості?:
(а)60 дБ; (б)70 дБ; (в)80 дБ; (г)90 дБ
67. Швидке перетворення речовин, яке супроводжується виділенням енергіїта утворенням стиснутих газів, здатних здійснювати роботу це
(а)загоряння (б)вибух (в)горіння (г)пожежа
68. Безпосередня відповідальність за організацію роботи з охорони праці ізабезпечення здорових і безпечних умов навчання і праці покладається
(а)на керівників структурних підрозділів (б)директора навчального закладу(в)заступника директора з навчально-виховної роботи (г)інженера з охорони праців навчальному закладі
70. Комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих назапобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі й обмеженняматеріального збитку від нього це
(а)пожежна безпека (б)пожежна профілактика (в)пожежна небезпека
(г)система пожежного захисту
71. Відкритий вогонь, полум 'я, іскра, розжарені предмети належать до
(а)відкритих джерел запалювання (б)факторів пожежі (в)скритихджерел запалювання (г)небезпечних факторів
73. Які бувають причини смерті від електричного струму?:
(а)припинення роботи серця в результаті проходження струму через ньогоабо рефлекторно через центральну нервову систему; (б)порушення системи диханняв результаті порушення роботі м’язів, які приймають участь у процесі дихання; (в)всівищезазначені варіанти вірні
74. Служба охорони праці створюється для
а) забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель іспоруд
(б)організації виконання правових, організаційно-технічних,санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичнихзаходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійнимзахворюванням і аваріям в процесі праці (в)професійної підготовки і підвищення кваліфікаціїпрацівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних умов праці г) виборуоптимальних режимів праці і відпочинку
75. Які струми викликають фібриляцію серця?
(а)20-25 мА; (б)25-100 мА; (в)100 мА – 5 А; (г)більше 5А
76. Який метод аналізу причин виробничого травматизму самий дійовийстосовно попередження травматизму й професійних захворювань?
(а)технічний; (б)груповий; (в)топографічний;(г)монографічний;(д)статистичний
77. Який струм вважається безпечним але при зниженню опору шкіри моженавіть призвести до смертельного ураження?
а) 10-20 мА; б) 30 мА; в) 50 мА; г) 100 мА
78. Інженер з охорони праці в навчальному закладі
(а)здійснює контроль за своєчасним навчанням педагогічних працівниківнавчального закладу з охорони праці на короткочасних курсах і семінарах на базіметодкабінету управління освіти
(б)забезпечує проведення періодичних аналізів повітряного середовища вусіх приміщеннях на вміст пороху, газу і парів шкідливих речовин; проведенняобов'язкових інструктажів молодшого обслуговуючого персоналу та іншихпрацівників; облік і звіти про витрачання коштів, асигнованих на поліпшенняохорони праці; розслідування і складання актів і звітів про нещасні випадки (в)опрацьовуєсистему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності в цьомунапрямку кожного структурного підрозділу й кожної посадової особи; проводитьоперативно-методичне керівництво роботою з ОП; разом з структурнимипідрозділами складає комплексні заходи щодо досягнення на робочих місцяхвстановлених норм з ОП, а також розділ «Охорона праці» в колективномудоговорі (г)забезпечує дотримання правил і норм техніки безпеки в приміщеннях;експлуатацію і утримання території, будівель і споруд у відповідності звимогами техніки безпеки і виробничої санітарії; безпечний рух людей ітранспорту на території закладу
79. В якому віці людина найбільш стійка до іонізуючого випромінювання?:
(а)15-20 років; (б)25-30 років; (в)40-50 років; (г)60-70років
80. Який рівень випромінювання радіочастотною енергією допускається длямобільних телефонів за міжнародними стандартами?
(а)0,5 Вт/кг; (б)1 Вт/кг; (в)1,6 Вт/кг; (г)3 Вт/кг
81. Адміністративна відповідальність включає
(а)накладання штрафних санкцій (б)догану або звільнення з роботи (в)включаєзвільнення з посади, або штраф, або позбавлення волі, або притягнення довиправно-трудових
(г)відшкодування збитків потерпілому внаслідок нещасного випадку
82. Самозаймання, яке є результатом хімічної взаємодії речовин називається
(а)мікробіологічним; (б)хімічним; (в)тепловим;(д)спалаховим
83. При якому рівні вологості людина значно легше переносить високу абонизьку температуру?
(а)дуже високому; (б)високому;(в)низькому.
84. При значних вологовтратах рекомендують пити підсолену воду, яка:
(а)запобігає згущенню крові; (б)сприяє утриманню вологи ворганізмі;
(в)підвищує працездатність; (г)всі вищезазначені варіанти вірні.
85. Стан об'єкта, при якому з встановленою ймовірністю виключаєтьсяможливість виникнення та поширення пожежі до дії на людей небезпечних факторів,а також: забезпечення захисту матеріальних цінностей це
(а)пожежна безпека (б)електробезпека (в)пожежна небезпека об'єкта(г)техніка безпеки
86. Матеріальна відповідальність підприємства включає
(а)звільнення з посади, або штраф, або позбавлення волі, або притягненнядо виправно-трудових
(б)накладання штрафних санкцій (в)відшкодування збитківпотерпілому внаслідок нещасного випадку (г)відшкодування грошовихзбитків підприємству або органам соціального забезпечення, стягнених ззаробітної плати адміністративної особи в разі нещасного випадку з працівником,якому ці органи відшкодували непрацездатність, котра настала з виниадміністративної особи
87. Тепло хімічних реакцій, адсорбції, мікробіологічних процесів, тертяналежать до
(а)відкритих джерел запалювання (б)скритих джерел запалювання(в)факторів пожежі
(г)небезпечних факторів
88. Електромагнітні хвилі яких частот більш небезпечні для здоров’ялюдини?
(а)високі і дуже високі; (б)середні; (в)довгі
89. Як змінюється опір електричному струму тіла людини в залежності відзволоження?:
(а)збільшується; (б)зменшується; (в)залишається незмінним;
90. Сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, якіздійснюють вплив на здоров 'я і працездатність людини в процесі праці це
(а)безпека праці (б)умови праці (в)безпека виробничого устаткування(г)охорона праці
91. Професійне захворювання це
(а)раптовий вплив на працівника небезпечного виробничогофактора чи середовища, в наслідок якого заподіяна шкода здоров'ю або насталасмерть (б)ситуаціяпідвищеної можливість виникнення нещасливого випадку (в)патологічний станлюдини, який зумовлено працею і пов'язано з перенапруженняморганізму чи дієюшкідливих виробничих факторів
(г)порушення анатомічної цілісності організму людини чи його функцій внаслідок дії виробничих факторів
92. Простір, в якому існує можливість впливу на працюючого небезпечнихі/чи шкідливих виробничих факторів це
(а)виробниче приміщення (б)робоча зона (в)робоче місце (г)небезпечназона
93. Сукупність властивостей (показників), що характеризують здатністьматеріалів (речовин) до виникнення і поширення горіння це – пожежовибухонебезпека
(а)техніка безпеки (б)пожежна небезпека матеріалів (речовин)(в)електробезпека (г)пожежна небезпека об'єкта
94. Яка напруга вважається безпечною для людини незалежно від опору шкіриорганів та сили струму ?:
(а)12 В; (б)32 В; (в)55 В; (г)110 В
95. Вагітним жінкам згідно з медичним висновком:
(а)знижуються норми виробітку без збереження середнього заробітку;
(б)переводяться на іншу роботу, що виключає вплив негативних чинників беззбереження середнього заробітку; (в)знижуються норми виробітку або жвони переводяться на іншу роботу, що виключає вплив негативних виробничихчинників, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою
96. Який шлях проходження струму через тіло людини вважається самимнебезпечним?:
(а)голова – руки; (б)голова – ноги;[ (в)нога – нога;
97. Які наявні ознаки не відповідають умовам з підвищеною небезпекоюураження електричним струмом?
(а)струмопровідний пил, що вкриває провідники та проникає в машини іапарати;
(б)можливість одночасного дотикання людини до металевих корпусівелектрообладнання і заземлених металевих конструкцій будівлі або виробничогообладнання; (в)наявність струмопровідних підлог;
(г)сухе приміщення без наявності струмопровідного пилу; (д)приміщення, деобладнання, стіни, підлога вкриті вологою
98. Кримінальна відповідальність включає
(а)відшкодування збитків потерпілому внаслідок нещасного випадку
(б)звільнення з посади, або штраф, або позбавлення волі, абопритягнення до виправно-трудових
(в)відшкодування грошових збитків підприємству або органам соціальногозабезпечення, стягнених з заробітної плати адміністративної особи в разінещасного випадку з працівником, якому ці органи відшкодували непрацездатність,котра настала з вини адміністративної особи
(г)догану або звільнення з роботи
99. Якому значенню повинен відповідати опір захисного заземлення щобзахистити людину від враження електричним струмом?
(а)не більше 2 Ом; (б)не більше 4 Ом; (в)не більше 8 Ом; (г)не більше 16Ом
100. Травма, викликана впливом електричного струму чи електричної дуги це
(а)професійне захворювання (б)електротравма (в)виробничатравма (г)травма
101. Концентрації, які при щоденній (крім вихідних дні (в)роботі протягом8 годин чи при іншій тривалості (але не більш 41 години у тиждень) протягомусього робочого стажу не можуть викликати захворювань чи погіршення стануздоров'я, які виявляються сучасними методами досліджень, у процесі роботи чи увіддалений термін життя сучасного та наступних поколінь це
(а)гранично припустимий рівень виробничого фактора (б)шкідливийвиробничий фактор
(в)гранично припустимі концентрації (г)шкідлива речовина
102. Куди зараховується стаж роботи працівника під час перебування ним наінвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві?
(а)до стажу роботи для призначення пенсії за віком; (б)до стажу роботи зі шкідливимиумовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах; (в)всівищезазначені варіанти вірні
103. Якої межі не може перевищувати розмір відшкодування моральної шкоди?
(а)50 мінімальних розмірів заробітної плати; (б)100 мінімальних розмірівзаробітної плати;
(в)200 мінімальних розмірів заробітної плати; (г)300 мінімальнихрозмірів заробітної плати;
(д)500 мінімальних розмірів заробітної плати
104. Яка концентрація СО вважається смертельною через 5-10 хв?:
(а)6 мг/л; (б)10 мг/л; (в)25 мг/л; (г)50 мг/л;
105. Якої межі, згідно КЗпП, не може перевищувати тривалість робочогочасу для осіб, що працюють у шкідливих умовах, на тиждень?
(а)24 год;(б)36 год; (в)40 год; (г)41 год;
106. Яка температура при пожежі в приміщеннях вважається небезпечною длялюдини?
(а)не нижче 100° С; (б)не нижче 80° С; (в)не нижче 55° С
107. Фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить дотравми чи іншому раптовому різкому погіршенню здоров 'я це
(а)шкідлива речовина (б)пожежонебезпечні фактори (в)небезпечнийвиробничий фактор
(г)шкідливий виробничий фактор
108. Ендотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжуєтьсявиникненням полум'я та (або) випромінюванням світла та (або) виділенням диму це
(а)загоряння (б)пожежа (в)вибух (г)горіння
109. Ультрафіолетове випромінювання якого діапазону найменш шкідливе дляорганізму?:
(а)400-320 нм; (б)320-275 нм; (в)275-180 нм
110. Які матеріали під дією вогню або високої температури спалахують,тліють або обвуглюються й продовжують горіти, тліти або обвуглюються занаявності джерела запалювання а після його вилучення горіння або тлінняприпиняється?
(а)негорючі; (б)важкогорючі; (в)горючі
113. Якій температурі відповідає червоний та темно-червоний колір полум’яна пожежі?
(а)550° – 700° С; (б)900° – 1100° С; (в)1400° С і більше
114. Адміністративна відповідальність включає
(а)накладання штрафних санкцій (б)догану або звільнення з роботи;(в)включає звільнення з посади, або штраф, або позбавлення волі, абопритягнення до виправно-трудових; (г)відшкодування збитків потерпіломувнаслідок нещасного випадку
115. Які рідини належать до категорії легкозаймистих?
(а)бензин; (б)ацетон; (в)дизельне паливо; (г)рослинні олії
116. Який колір використовується на сигнальних знаках для приверненняуваги працівників, коли треба дати інформацію про заборону та явну небезпеку?:
(а)червоний; (б)жовтий; (в)зелений; (г)синій
117. Що відноситься до системи попередження пожеж?;
(а)попередження утворення горючого вибухонебезпечного середовища таутворення в горючому середовищі джерел запалювання та ініціювання вибуху;(б)підтримування температури горючого середовища нижче максимально допустимоїщодо горючості; (в)зменшення об’єму горючого середовища нижче максимальнодопустимого щодо горючості, тобто забезпечення пожежної безпеки технологічногопроцесу, обладнання, електроустановок, систем опалення й вентиляції;(г)підтримка тиску в горючому середовищі нижче максимально допустимого щодогорючості; (д)всі вищезазначені варіанти вірні
118. Які існують способи припинення процесу горіння?
(а)припинення надходження кисню до осередку горіння; (б)розбавлянняповітря негорючими газами; (в)зменшення температури горючої речовини до рівня,нижчу за температуру спалахування; (г)зниження концентрації горючих речовиншляхом додавання негорючих матеріалів; (д)механічний зрив полум’я сильнимструменем води, порошку чи газу; є) всі вищезазначені варіанти вірні;
119. Вогнезахист це
(а)комплекс організаційних і технічних заходів, які спрямовані назабезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її поширення, атакож створення умов для успішного гасіння пожежі (б)зниження пожежноїнебезпеки матеріалів і конструкцій шляхом спеціальної обробки;(в)сукупність властивостей (показників), що характеризують здатність матеріалів(речовин) до виникнення і поширення горіння (г)система організаційних ітехнічних заходів та засобів, які запобігають впливу на працюючих небезпечнихвиробничих факторів
120. Який вид ураження електрострумом найнебезпечніший для організму?:
(а)механічний, коли відбувається скорочення м’язів і як наслідок розривкровоносних судин, м’язів, сухожилків, що може спричинити вивих суглобів іперелом кісток; (б)електрофтальмія, коли при горінні електродуги відбуваєтьсяураження ультрафіолетовим випромінюванням зовнішніх оболонок очей;(в)термічний, коли при проходженні струму великої сили відбувається термічневраження і як наслідок тканини висушуються, обвуглюються і навіть безсліднозгорають; (г)електричний удар, при якому відбуваються порушення роботівнутрішніх органів
121. Система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних,санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів,спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці це
(а)охорона праці (б)безпека праці (в)умови праці (г)безпека виробничогоустаткування
122. Яка концентрація СО2 при використанні засобів інертного пожежогасіннянеобхідна для задовільного ефекту пожежогасіння?
(а)15%; (б)25%; (в)30%; (г)40%;
123. Якої межі, згідно КЗпП, не може перевищувати тривалість робочогочасу для робітників і службовців, на тиждень?
(а)24 год; (б)36 год; (в)40 год; (г)41 год
124. Стан умов праці, при якому виключений вплив на працюючихнебезпечного і шкідливого виробничого факторів це
(а)умови праці (б)безпека виробничого устаткування (в)охорона праці (г)безпекапраці
125. З розрахунку на яку площу території об’єкта необхідно встановлюватипожежні щити з усіма необхідними засобами первинного пожежогасіння?
(а)5000 м2; (б)6000 м2; (в)10000 м2;
126. Патологічний стан людини, який зумовлено працею і пов 'язано зперенапруженням організму чи дією шкідливих виробничих факторів це (а)захворювання(б)нещасний випадок на підприємстві (в)професійне захворювання(г)виробнича травма
127. Коли може виникати враження людини електрострумом?
(а)при наближенні на небезпечну відстань до неізольованих струмопровіднихчастин електроустановки під напругою; (б)якщо людина доторкнулася до металевихкорпусів електрообладнання, що перебуває під напругою в результаті ушкодженняелектричної ізоляції; (в)коли потрапила під „крокову” напругу, що виникає вмісцях розтікання струму в землі; (г)доторкнулася до однієї або двох фазелектроустановки під напругою; (д)доторкнулася до накопичувачів енергії, щовідключені від мережі (батареї конденсаторів, кабельні чи повітряні лінії); (д)всівищезазначені варіанти вірні
128. Комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих навиключення можливості виникнення пожежі це (а)система запобіганняпожежі (б)система пожежного захисту (в)пожежна профілактика (г)пожежнанебезпека
129. Як називається дія струму що викликає електроліз органічної речовиниі крові, які просочують тканини організму? (а)термічна; (б)хімічна; (в)механічна;(г)біологічна;
130. Який основний недолік вогнегасників з порошковим гасінням?:
а) злежування порошку; б) низька ефективність гасіння вогню; в) сумішщо утворюється при виході з вогнегасника небезпечна для здоров’я людини
(д)3 місяців
131. З розрахунку на яку площу території об’єкта необхідно встановлювати пожежніщити? а) 5000 м2; б) 6000 м2; в) 10000 м2
132. Який середній час роботі вуглекислотного вогнегасника об’ємом 8л?
(а)близько 20 сек; (б)близько 40 сек; (в)близько 60 сек;(г)близько 90 сек;