Реферат: Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації

<span Lucida Console"">Місце теми в курсі.Опис аудиторії слухачів. Мета і завдання роботи

.

            Банківськекредитування є основним джерелом доходів банків, тому в курсі “Основибанківської справи” йому приділяється багато уваги та часу.

Вивчення теми кредитний ризик неможливо без вивченя таких важливих питань як банківська система, її роль вгрошово-кредитній системі, процес створення комерційного банку, йоголіцензування, основні операції після цього доцільно перейти до детальноговивчення теми.

            Кредитніоперації банку є, як відомо, найдоходнішими, але й дуже ризикованими. Дужечасто банк стикається з проблемою неповернення кредитів. Отже, щоб уникнутиризику неповернення позики, треба досконало вивчити процес організаціїбанківського кредитування. Тому тема “Кредитний ризик і споби його мінімізації“є дуже важливою і цікавою в курсі основи банківської справи.

            Данатема розглядає різні способи впливу на крединий ризик, умови його зменьшенняабо причини його росту в конкретній кредитній угоді, етапи контролю над позикоюта можливі способи захисту від кредитного ризику.

            Такимчином, тема слугує логічним продовженням вивчення курсу і основою дляподальшого його успішного засвоєння.

Цілі та завдання теми

            Вивченняданої теми має за мету дати слухачам початкові знання про основні способиоцінки кредитного ризику, його суть та способи захисту від нього. Слухачиповинні усвідомити важливість впливу кредитного ризику на діяльності банку танавчитись вирішувати задачі, пов’язані з процесом кредитування, визначати різніфактори, які впливають на кредитну політику; аналізувати ситуації, визначатипроблемні кредити та шляхи виходу з проблемних ситуацій.

            Навчальнимпланом передбачено на вивчення цієї теми 2 лекційних та 2 семінарських години,що є дуже незначним для даної теми. Тому потрібно зупинитись на основнихмоментах, зважаючи на недостатність часу. Також частину матеріалу винесено длясамостійного вивчення.

            Основнамета — дати слухачам базові знання з даної дисципліни, адже інформаційна база внаш час дуже швидко змінюється і врахувати всі ці зміни дуже важко.

Програмакурсу “Основи банківської справи”

Тема 1.Організація комерційних банків.

              1.Комерційний банк як ланка банківської системию

            2. Порядок створення комерційногобанку.

            3. Доходи, витрати і прибуток банку.

Тема 2.Формування капіталу комерційного банку.

1.<span Times New Roman"">     

Структура капіталу комерційногобанку.

            2. Джерела капіталу банку.

            3. Формування власного капіталу.

            4. Операції по залученню вкладів ідепозитів.

            5. Управління ресурсами комерційнихбанків.

Тема 3.Управління пасивними операціями комерційного банку.

Тема 4.Управління активами. Активні операції КБ.

1.<span Times New Roman"">     

Суть і характеристика активнихоперацій комерційного банку.

Тема 5.Врахування ризику ліквідності при управлінні активами банку.

Тема 6. Організаціякредитування в банку.

            1. Класифікація кредитів комерційнихбанків.

            2. Умови і принципи надання кредиту.

            3. Позичковий процент  та його диференціація.

            4. Етапи процесу кредитування.

            5. Проблемні позики і банківськийконтроль.

Тема 7.Кредитний ризик і шляхи його мінімізації.

Тема 8.Різновиди кредитних операцій.

            1. Кредити, пов’язані з обігомвекселів.

            2. Кредити під цінні папери.

            3. Кредити по поточному рахунку.

            4. Споживні кредити.

            5. Сільськогосподарські позики.

Тема 9.Фінансування і кредитування капітальних вкладень.

            1. Основи фінансування ікредитування капітальних вкладень.

            2. Мобілізація коштів нафінансування капітальних вкладень.

            3. Особливості фінансуваннякапітальних вкладень за рахунок власних коштів.

            4. Довгострокове кредитування підприємстві організацій на капітальні вкладення.

            5. Довгострокове кредитуваннянаселення на споживчі цілі.

            6. Лізинг.

Тема 10.Організація безготівкових розрахунків.

            1. Суть і принципи організаціїбезготівкових розрахунків.

            2. Види і порядок оформлення розрахунковихдокументів.

            3. Форми безготівкових розрахунків іспособи платежів.

            4. Розрахунки з використаннямвекселів.

Тема 11.Організація і регулювання готівкового обігу.

            1. Організація готівково-грошовогообігу.

            2. Касові операції комерційнихбанків.

            3. Прогнозування і облік касовихоборотів банків.

            4. Взаємозв’язок касових і емісійнихоперацій банків.

Тема 12.Інвестиційна діяльність комерційних банків.

            1. Суть і цілі банківськихінвестицій.

            2. Схожість, відмінність і зв’язокінвестиційних і позикових операцій.

            3. Ризик і ліквідність інвестиційнихоперацій.

Тема 13.Система валютних відносин.

            1. Валютні системи.

            2. Конвертованість валюти. Валютнийкурс.

            3. Валютне регулювання.

Тема 14.Послуги комерційних банків та їх види.

            1. Банківські послуги та їх види.

            2. Факторинг.

            3. Лізинг.

            4. Гарантійні, посередницькі,консультаційні послуги.

            5. Трастові послуги.

Тема 15.НБУ, його задачі, функції, сфера діяльності.

            1. Стрктура і основні функції НБУ.Емісійні операції.

            3. Організація міжбанківськихрозрахунків.

            4. Касове виконання бюджету..

            5. Кредитні операції і політикарефінансування.

            6. Нагляд за діяльністю комерційнихбанків.

            7. Регулювання норм обов’язковихрезервів.

            8. Регулюванняліквідності комерційних банків.

Вікові особливості слухачів.

 

Особливості викладання даної темипевною мірою повинні бути пов’язані із особливостями обраної аудиторії слухачів(психологічними, віковими, професійними тощо). Сучасна психологія виділяє триперіоду розвитку психології дорослих.

Перший — 25-35 років, періодвстановлення близьких особистих зв<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢

язків,реалізаціі в професійні сфері, відчуття власних сил. В цей період важливим єпрофесійна самореалізація.

Другий – 35 – 45 (середня зрілість),період переоцінки цілей і досягнень. В ці роки більшість дорослих переживаютькризу середини життя. Вони співставляють цілі, які були встановлені ними вмолодості, із фактичними результатами. Залежно від перебігу цієї кризи людинаможе значно активізуватись у свої діяльності або повністю змінити орієнтири (втому числі і фах). На перший також виходить генеративність – бажання вплинутина наступне покоління через власних дітей. Тепер трудова діяльність – тепер елише спосіб самореалізації, але й і підтримка матеріального стану сім<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢

й. У випадку неверазного перебігу кризи доросла людина здатна втратитизацікавленність до подальшого професійного вдосконалення, а також до зниженняпродуктивності – і як результат – втрати робочого місця.

Третій – 45 – 60 (пізня зрілість), цейперіод визначається результатами перебігу другого періоду. Деякі дорослізавершують свою професійну діяльність, інші ж відчувають новий приплив сил і їхактивність значно зростає. Останні намагаються підвищити власну кваліфікацію,творчо відносяться до роботи.

Четвертий період – 60 –70 років не єхарактернем для продовження спеціальної освіти в Україні.

Одже кожна вікова група відрізняєтьсявід інших цілями, мотивацією у навчанні, відповідальністю та фізіологічнимиможливостями.

Зацікавленність дорослих у навчаннівідрізняється від підліткової та юнацької, вона витікає із реальної життєвоїнеобхідності і має практичний хараткер. Викладач відіграє роль помічика іконсультанта. Навчальний матеріал не повинен бути переобтяженний чистоенцикелопедичними знаннями, які відірвані від реалії. Матеріал повинен бутипідібраний за останнями науковими досягненнями. Слід враховувати, щодорослий  навчається з метою отриманняпевної користі (покращення матеріального стану, підвищення за посадою тощо).Доросла людина підходить до навчання із розумінням його необхідності, томубільш відповідально ставиться до нього. Важливу роль також відіграє набутийдосвід. Для людей, що проходять перекваліфікацію, такий досвід може бути доситьневдалим. Для них зв’язок між навчанням і подальшою роботою є більш відчутним.

Особливо слід виділіти здатність мозкудорослої людини до розумової діяльності на різних етапах розвитку. Так період з25 до 30 років характеризується піковою (найефетивнішою) стадією вищихпсихічних функцій. В більш пізні роки спостерігається погіршення роботи пам<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢

яті, зрілій людині важко вивчати матеріал напам<span Times New Roman";mso-hansi-font-family: «Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢ять. Потрібно більше часу для засвоєння, до того ж зріла людинаненатренована вчитися (деякі з них важко сприймають цілеспрямоване начання).Тепер її здібності і очікування максимально сформорвани і теж впливають напроцес навчання. Дорослим важко перевчатися, бо це може привести донеобхідності змінити свої погляди на деякі питання (вони можуть бутипомилкові).

Задачою викладача старшої віковоїгрупи є врахування всіх цих особливостей при плануванні та реалізації процесунавчання.

Конспект теми: Кредитний ризик і шляхи його мінімізації

 

Упроцесі проведення кредитних операцій банки стикаються з кредитним ризиком,тобто з ризиком несплати позичальником основного боргу і процентів,належних кредитору. Для кожного видукредитних операції характерні своїспецифічні причини і чинники, щовизначають міру ризику. Зокрема,  кредитний ризик може виникнути при погіршенні фінансового положення позичальника, виникненнінепередбачених ускладнень в його роботі,відсутності необхідних організаторських якостей у керівника позичальника, недостатньої професійної підготовленостібанківського працівника, що прийняв рішенняпро кредитування і інші обставини.

       Існує декількаспособів захисту від кредитногоризику:

лімітуваннякредитів, диверсифікація кредитних вкладень, вивчення і оцінкакредитоспроможності позичальника, вимога від клієнтів достатнього і якісногозабезпечення по виданих кредитах, оперативність при стягненні борга, страхування кредитних операцій.

Лімітування кредитів — це спосіб встановлення сум граничноїзаборгованості по позиках конкретному позичальнику. Воно здійснюється шляхомвстановлення лімітів кредитування, які являють собою зазделегідь встановлену граничну суму кредиту, якупозичальник має право отримати вбанку.

Упрактиці роботи колишніх державнихбанків використовувалися різні види лімітів і їх різновиди, вихідний,внутрішньоквартальний, ліміт видач, контрольна цифра, плановий розмір кредиту.Акціонерні комерційні банки використовують таку форму лімітування кредитів, яккредитна лінія, яка являє собою юридично оформлене зобов'язання банку передпозичальником надавати йому протягомпевного періоду кредити в межах узгодженого ліміту.

Кредитналінія звичайно відкривається притривалій і тісній співпраці між банкомі позичальником. Вона містить рядпереваг як для банку, так і для клієнта. Позичальник отримує можливість точніше оцінювати перспективи розвитку своєїдіяльності, скоротити накладні витрати і втрати часу, пов'язані з  веденням переговорів і укладанням кожноїокремої кредитної угоди. Банк має аналогічні вигоди. Крім того, він детально знайомиться з діяльністю позичальника.Відкривши кредитну лінію, банк незалежно від ситуації на ринку позиковихкапіталів зобов'язується надати кредитвідповідно до укладеної угоди.

Диверсифікація позик, як спосіб захисту від кредитного ризику, являєсобою розподіл грошових коштів, що позичаються між різними суб'єктами(юридичними і фізичними особами). Чим більшому числу позичальників будепереданий у тимчасове користуванняпозичковий капітал конкретного банку, тим,при інших рівних умовах, меншою буде міра ризику неповернення боргу, оскільки імовірність банкрутствабагатьох позичальників значно нижче за імовірністьбанкрутства одного або трьох позичальників. Для дотримання комерційнимибанками принципу диверсифікації кредитів Національний банк України встановив їмтакий економічний норматив, як максимальний розмір ризику на одного позичальника. Величина цього ризикуне повинна перевищувати 10 % власних коштівбанку.

Страхування кредитних операцій,як спосіб захисту від кредитногоризику, означає, що банки повинні створювати страхові фонди як на мікро- так іна макрорівні, а також страхувати окремі високо ризиковані кредитні операції в спеціалізованих страховихорганізаціях.

Організаційні формиі методи роботи. Рекомендації.

При навчанні дорослих ефетивнобуде застосування таких організаційних форм навчання, як лекція та семінарськіі практичні заняття. Викладання навчального матеріалу по темі пропонуєтьсяздійснювати у вигляді лекцій – евристичних бесід, лекцій розповідей. При цьомуслід актуалізувати вже набуті раніше знання. При виявленні помикових поглядіввикладач повинен зупинятись на цих питаннях. Можуть бути використанні короткідискусії для вияснення спірних питань. Викладач має спиратись на досвідслухачів і намагатись встановити зворотній зв<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol">¢

язок з аудиторією. Для закріплення матеріалу пропонується проводити одне –два практичних заняття. Для мотивації самостійної роботи дорослих можнавикористати вхідний контроль у вигляді тестів. Не слід акцентувати увагу тількина репродуктивному рівні засвоєння знань. Після короткого усного опитуваннянеобхідно відпрацювати навички щодо аналізу умов кредитної заявки, оцінюваннякредитоспроможності позичальника і кредитного ризику взагалі, встановленняпроцентної ставки відповідно до ступенню ризику, вміння формувати дотатковізахисні і негативні обмеження. Слухачі повинні навчатися використовуватиматематичні формули для розрахунку коефіцієнтів та процентів. Наступним етапомроботи на практичному заняті пропонується аналіз конкретних ситуацій, якіможуть виникнути під час роботи банка з позичальником. Це активізує роботуслухачів і закріпляє навички щодо прийнятя рішень. Як слухач сам аналізує умовинадання кредиту, йому легше зрозуміти вплив окремої кредитної угоди на якістькредитного портфелю взагалі. Також пропонується давати завдання для самостійноїроботи.

Погіршення  фінансового

стану позичальник.

Спричинюється багатьма факторами (невиконанням                    своїх зобов`язань контрагентами, іншими)

 

Погіршення кон`юнктури ринку, на якому працює позичальник.(пов`язане із життєвим циклом товару, загостренням конкуренції, т.д.)

Погана організаційна діяльність керівництва позичальника.(погане планування фінансових потоків у часі)

Законодавчі зміни(збільшення ставки податків, зміни в регулюванні цін)

Навмисні крімінальні дії(видача кредиту фіктивному підприємству, операції з інсайдерами тощо)

Некомпетентна робота працівників кредитного відділу при оцінці позичальника(враховані не всі фактори ризику)

Кредитор

комерційний банк, що надає кредити юридичним і фізичним особам

Позичальник

Юридична або фізична особа, що отримує кредит на певних умовах

Лімітування– це спосіб встановлення граничної суми заборгованості по позичках конкретному позичальнику (обмеження)

Диверсифікація– це розподіл грошових коштів, що позичаються, між різними суб<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol">¢

єктами та за видами (при більшому розпорошенні ризик менший)

Оцінка кредитоспроможності позичальника.

Аналіз репутації, порядності, професійних здібностей та матеріальної забезпеченності (метод коефіцієнтів та інше)

Забезпечення:

майно, гарантія, порука, переуступка вимог і інше.

Вимоги до забезпечення:

висока ліквідність, здатність до зберігання, стабільність цін …..

Договори страхування:

страхування відповідаоьності позичальника за непогашення кредиту, страхування забезпечення, страхування кредитного портфелю

КРЕДИТНИЙ РИЗИК –

Імовірність непогашення позичальником основної суми боргу за кредитом та процентів по ній.

Оцінка кредитного ризику (якісна і кількісна). Визначення імовірності непогашення боргу та міри ризику (бальні системи, статистичні, скоринг, коефіцієнтний тощо)

Прийняття ризику, і на яких умовах, чи відмова від нього

<img src="/cache/referats/3680/image001.gif" v:shapes="_x0000_s1173 _x0000_s1174 _x0000_s1175 _x0000_s1176 _x0000_s1177 _x0000_s1180 _x0000_s1181 _x0000_s1182 _x0000_s1183 _x0000_s1232 _x0000_s1233 _x0000_s1234"> <img src="/cache/referats/3680/image002.gif" v:shapes="_x0000_s1178 _x0000_s1240"> <img src="/cache/referats/3680/image003.gif" v:shapes="_x0000_s1239"> <img src="/cache/referats/3680/image004.gif" v:shapes="_x0000_s1193 _x0000_s1194 _x0000_s1195 _x0000_s1196 _x0000_s1197 _x0000_s1198 _x0000_s1199 _x0000_s1231 _x0000_s1237 _x0000_s1238 _x0000_s1241 _x0000_s1243 _x0000_s1245 _x0000_s1246 _x0000_s1247 _x0000_s1248 _x0000_s1249 _x0000_s1250 _x0000_s1251">

 


п/п

Рівні зас

воєння ін

формації

Основні вміння

і навики

Форми

і методи роботи

Форми

і методи контролю

1.

Понятійний

Вміти відрізняти і виявляти кредитний ризик серед банківських ризиків, вміти впізнавати різні шляхи мінімізації кредитного  ризику

Лекції, пояснення

Бесіда, усне

Опитування, тест вхідного контолю

2.

Репродуктивний

Вміти давати визначення кредитного ризику, описувати джерела його виникнення, порівнювати ефетивність різних способів мінімізації кредитного ризику

Семінари,

дослідження

Обговорення,

Дискусія, письмове опитування, тести І і ІІ рівня, доповіді,

3.

Алгорит-мічно-

Дійовий

Вміти вирішувати задачі, щодо розрахунуку коефіцієнтів кредитоспромоожності, розраховувати процентну ставку залажно від ркедитного ризику, оберати способи мінімізації за умовами конкретної кредитної заяви.

Практичне

заняття,

аналіз

ситуацій, самостійна робота ІІ і ІІІ рівня

Врави,

Задачі,

Активізаційні методи навчання, тести І І ІІ рівня

4.

Творчий

Вміти комбінувати різні способи мінімізації кредитного ризику, обгрунтовувати свої знання практичнимим прикладами, моделювати результати укладеної кредитної угоди, класифікувати джерела виникнення кредитного ризику

моделю-

вання.

аналіз ситуації, дискусії, ділові ігри, навчальне проектування, конференції

Дискусія, захист проектів, тести   ІІІ рівня

Модель інтерактивноїтехнології навчання.

 

Така модельпередбачає активізацію діяльності слухачів в прроцесі навчання. Їх дії повиннібути усвідомленими, з передбаченням можливих результатів. Для цього можназастосувати навчальну тренінгу: “Ризик і прибуток”

Проведеннятакої гри передбачає розподіл навчальної групи на три підгрупи:

1.<span Times New Roman"">     

Експерти. (Слухачі, обрані викладачем з участюучнів, які найкраще засвоїли дану тему);

2.<span Times New Roman"">     

Банкіри. (Слухачі, які вирішують питання щодонадання кредиту);

3.<span Times New Roman"">     

Позичальники. (Слухачі, які мають бажанняотримати позику).

Викладачвідіграє роль консультанта і помічника. Кожна з підгруп може звернутись донього із запитаннями.

Хід гри:

Викладачготує приблизний опис ситуації, яка склалась на підприємстві і видає, якдомашнє завдання для підготовки до гри Позичальникам. Всі підгрупи готуються потемі про кредитний ризик. На початку гри всім підгрупам пояснюються причини іумови на яких підприємство хоче отримати позичку. Далі іде обговореннямайбутньої кредитної угоди поетапно:

·<span Times New Roman"">       

Можливістьнадання кредиту.

·<span Times New Roman"">       

Сумакредиту.(можливі обмеження)

·<span Times New Roman"">       

Строккредиту.

·<span Times New Roman"">       

Процентза кредит.

·<span Times New Roman"">       

Умовиповернення кредиту.

·<span Times New Roman"">       

Додатковіобмежувальні умови.

·<span Times New Roman"">       

інше.

По кожномупункту виступають Кредитори, пропонуючи свої умови. Позичальники можутьприйняти їх або відмовитись. Експерти описують, який вплив це здійснило накредитний ризик комерційного банку. Відповідно до опису експертів Кредиториможуть змінити свої пропозиції так, щоб кредит був якомога вигіднішим і найменшризиковим .

Тобто при своїйвзаємодії учасники опираються на висновки, зроблені попередньою підгрупою.Виникає своєрідний ланцюг дій. І кожний учасник може спостерігати наслідкисвого рішення, несучи відповідальність за прийняте ним рішення.

Рольвикладача заключається у направленні обговорення у вірно русло і розв<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol;mso-no-proof:yes">¢

язанніспірних питань. Така гра не лише активізує роботу учасників, але може виступатиі методом контролю. Викладач оцінює роботу найактивніших учасників.

 

Завдання для різних форм контролю.

            Питання для усного опитування

1.<span Times New Roman"">     

Суть та поняттякредитного ризику.    

2.<span Times New Roman"">     

Джерелавиникнення кредитного ризику.

3.<span Times New Roman"">     

Залежністьпозичкового проценту від ступеню ризику.

4.<span Times New Roman"">     

Можливі шляхизахисту від кредитного ризику.

5.<span Times New Roman"">     

Робота зкредитним ризиком на основних етапах процесу кредитування.

6.<span Times New Roman"">     

Суть і значеннябанківського контролю за позичальником.

            Задачі

            1. Сума кредиту — 500тис.грн.

               Строк — 6 місяців.

               Ставка проценту — 65% річних.

             Знайти суму місячного платежу.

            2. Для реалізаціїпроекту фірмі “С” необхідно 700 тис.грн. Вона звернулась до банку з проханням надати кредит сумою 750 тис.грн.строком на 4 місяці під 67 % річних.

            Визначити суму кредитута місячний платіж.

           

Ситуаціїпроблемного характеру

            1) Фірма “А” звернуласядо банку з проханням надати кредит в сумі 450 тис.грн. строком на 6 місяців.

            У банка є наступні дані:

            власні кошти фірми “А”становлять 300 тис.грн.;

            застави немає, але єпоручитель — фірма “В”;

            фірма “В” є клієнтомбанку, на розрахунковому рахунку поручителя знаходиться 500 тис.грн… На складіу фірми “В” є товар на суму 300 тис.грн.

            Оцінити слабкі і сильністорони позичальника та вирішити: надавати кредит чи ні.

            Роботу виконувати малимигрупами.

            2) Працюючи малимигрупами, визначити шляхи вдосконалення управління ризиком в процесікредитування (визначити головне, на що потрібно звертати увагу при наданнікредиту).

            Тести

1.В якому документі обумовлюються умовикредитної операції?

            а) в договорі застави;

            б) в гарантійному листі;

            в) в кредитній угоді.

2.Що таке кредитний ризик?

            а) це ризик неповерненняпозики;

            б) це ризик втратипідприємством платоспроможності;

            в) це ризик неповерненняпозики та відсотків за користування нею.

3.Джереламикредитного ризику є:

а) погана організаційна діяльністькерівництва позичальника;

б) зміна процентних ставок на грошовомуринку;

в) нездатність банку розрахуватись посвоїх забов<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;letter-spacing:.1pt;mso-char-type:symbol; mso-symbol-font-family:Symbol">¢

язаннях.

4.Проблемна позика-це:

            а) позика, яку немаєможливості повернути;

            б) позика, що не можебути повернута в строк;

            в) позика, що надана длявирішення фінансових проблем, які виникли у клієнта.

5.Побудуйте алгоритм управління кредитнимризиком:

а) оцінка ризику;

б) оперативне стягнення боргу за позикою;

в) застосування заходів щодо мінімізаціїкредитного ризику;

г) виявлення ризику;

д) контроль за виконанням обмежуючихумов, умов договорів страхування, гарантії тощо.

 Рекомендована література до теми.

            1. Мороз А.Н. “Основибанківської справи”, К., 1994.

            2. Рід в. “Комерційнийбанк”, Нью-Йорк, 1984.

            3. Савлук М.І. “Вступ добанківської справи”, Київ, 1998.

Дидактичні матеріали “Це цікаво…”.

1.Вміле управління кредитним ризиком – це нелише запорука збільшення прибутку, але і укріплення іміджу банку, що в свій частакож сприяє покращенню фінансового стану .Ім<span Times New Roman";mso-hansi-font-family: «Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol; mso-no-proof:yes">¢

я банку вдеяких ситуаціях є більш вагомим крітерієм для позичальника, ніж вигідні умови обслуговуванняв ньому.

Так у 70-хроках нашого століття швейцарські банки вважались найбезпечнішими (зберігаласьтаємниця клієнта, а диверсифікація кредитного портфелю забезпечуваланадзвичайну довіру до банку з боку клієнтів). Один із письменників навіть якосьнаписав:”Якщо ви бачите, що швейцарський банкір стрибає із вікнабагатоповерхового будинку, то стрибайте слідом за ним – там обов<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol;mso-no-proof:yes">¢

язковобудуть гроші.”

Під час, такзваного, нафтового буму до швейцарських банків хлинув потік грошовихвкладів  (“нафтових доларів”) зарабського регіону. Банки відчуваючи свою “владу” над клієнтами, почали стрімкознижувати процентні ставки по вкладах, якими користувалися. А через декількароків, коли банки пропонували мінімальні ставки, а потік коштів не припинявся,банкіри почали нараховувати  на депозитивід<span Times New Roman"; mso-hansi-font-family:«Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family: Symbol;mso-no-proof:yes">¢

ємніпроценти. Тобто, якщо ви вкладали свої кошти в банк, то повинні були ще ідоплачувати за їх зберігання (тоді як банк отримував маржу підчас використанняцих коштів). Максимальний від<span Times New Roman";mso-hansi-font-family:«Times New Roman»; mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol;mso-no-proof:yes">¢ємний процент досягав 12% річних.

 

2.У 80-х роках США надавали кредити країнамЛатинської Америки (Аргентині, Бразилії, Мексиці та іншим). Суми цих позик вкінцевому рахунку досягли 100 млрд. дол. Але у зв<span Times New Roman";mso-hansi-font-family: «Times New Roman»;mso-char-type:symbol;mso-symbol-font-family:Symbol; mso-no-proof:yes">¢

язку зпоганим врахуванням ступеню кредитного ризику, позичальники виявилисьнездатними сплатити не лише проценти по кредиту, але й основну суму боргу.

3.В Україні за перше піврічча 1998 рокукредитний портфель комерційних банків склав 9523,5 млн. грн., що складає 54,2%від сумарних активів (це ще раз підтвержує, що кредитування – найголовнішаактивна операція для українських банків).В той же час за 6 місяців 1998 року зарахунок спеціально створених фондів банки списали заборгованість забезнадійними позиками на суму 44,2 млн. грн.

Що стосуєтьсяспособів мінімізації кредитного ризику, то найпоширенішим є – надання позикипід заставу (44,2%), другим іде кредити під страхування, гарантії, поруки(12,4%), та інші.

Завданнядля самостійної роботи.

Обравшипартнера для виконання завдання, слухачі розподіляють між собою функції Банкута Позичальника.Позичальник має бажання взяти позику. Він повинен скласти своюкредитну заяву, виклавши в ній умови, які його задовольняють. Кредитор маєприйняти і розглянути цю заявку, описавши на окремому аркуші всі її “плюси” і“мінуси”.Також він описує умови, на яких він згоден надати кредит(струкртуризує позичку).Наступний етап роботи – укладання кредитної угоди.Позичальник і Кредитор працюють разом над встановленням єдиних узгодженихпараметрів договору, оформляють свою домовленість в необхідних документах. Якщокредитною угодою передбачається забезпечення, то виконавці повинні оформититакож і  відповідні додаткові угоди.

(Завданнявиконується письмово і здається для перевірки викладачеві як єдина кредитнасправа. Позичальник може скласти умови як для юридичної, так і для фізичноїособи.Кредитор також представляє свої розрахунки по позичці ізпоясненнями.Документи мають відповідати реальним банківським вимогам.)

Якщо викладачвирішує, що доцільнішим буде проведення описаної вище гри, то у якості завданнядля самостійної роботи може бути використана ретельна підготовка до гри.

</

еще рефераты
Еще работы по банковскому делу и кредитованию