Гречихіна В.О., Анісімова Г.Ю.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Тугана-Барановського

ПОЛІТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ

ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ

При характеристиці виборчих процесів застосовуються найрізноманітніші дефініції. Дуже часто вживається такий терміни, як "політичний маркетинг".

Поняття "політичний маркетинг" є достатньо актуальним в українському суспільстві, бо його часто використовують стосовно різних аспектів політики, політичних "паблік рілейшнз", особливо - коли мова йде про організацію виборчих кампаній. Завдяки йому задовольняються такі суспільно значимі потреби особистості, як реалізація її громадянських прав і свобод, потреба в участі в управлінні державою, у безпеці, у реалізації принципів соціальної справедливості.

Проте теоретичні проблеми політичного маркетингу не є достатньо розробленими, не існує відповідного осмислення та висвітлення цієї проблеми. Це пов’язано із складністю самого предмета вивчення та з нерозробленістю його цілісної концепції. Але дослідження в цій області усе ж-таки проводилися відомими українськими вченими, такими як В. Бебик, А. Пойченко, Г. Почепцов, Ф. Рудич, В. Полторак та іншими.

Політичний маркетинг розвивається швидко і багатоаспектно, усе ширше входить у науку, стає пріоритетним напрямком наукових досліджень і практичного застосування їхніх рекомендацій у політику.

Політологічний словник пропонує таке визначення: "Політичний маркетинг - це різновид некомерційного маркетингу, діяльність, спрямована на створення, підтримання чи зміну поведінки людей щодо конкретних політичних лідерів, організацій, ідей громадського значення. Вдале застосування прийомів маркетингу у політиці дозволяє досягати популярності, перемагати на виборах і триматися на вершині політичного олімпу".

Американський політолог Г. Маузер виокремив три основні паралелі, які

можна провести між комерційним маркетингом і організацією виборчої кампанії:

1. існування конкуренції між різними організаціями, які змагаються за лояльність певної групи виборців, пропонуючи при цьому певних кандидатів;

2. і виборці, і споживачі відіграють аналогічні ролі і на комерційному, і на політичному ринку: вони виявляють "попит", приймають рішення щодо вибору певного товару чи кандидата із запропонованих їм альтернатив відповідно до своїх цілей і на підставі аналізу доступної їм інформації;

3. схожі канали комунікації: особистий контакт, телефонні дзвінки, особисті поштові послання громадянам, ЗМІ, наочна агітація та реклама тощо.

У політиці, особливо під час виборів, застосовують такі ж маркетингові інструменти, що й на товарному ринку. Однак їх компонування та взаємозв'язок обумовлені особливим впливом людського фактора і специфікою ринку політики. Тому і політичний маркетинг, і виборчі кампанії - явище комплексне.

Якщо розглядати в комплексі весь процес організації виборчої кампанії в демократичному суспільстві, то він може бути представлений у вигляді технології, найважливішими елементами якої виступають наступні:

1. прийняття рішення щодо участі у виборчій кампанії, типі й активності участі;

2. організація виборчої інженерії - етап, що передбачає адаптацію найважливіших виборчих процедур для ефективної реалізації інтересів тих або інших кандидатів або політичних еліт, що беруть участь у виборах;

3. аналіз соціально-політичної ситуації й проведення діагностичних соціологічних і політологічних досліджень з метою вибору виборчого округу для балотування того або іншого кандидата або визначення його шансів на обрання у випадку, якщо проблема округу вже тим або іншим способом "вирішена";

4. розробка стратегії виборчої кампанії - визначення того, з опорою на які соціальні або інші групи електорату буде організовуватися конкретна виборна

кампанія;

5. аналіз ресурсів виборчої кампанії;

6. вироблення тактики проведення виборчої кампанії й створення її організаційної структури: штаб кампанії, її менеджер, комітет підтримки, комерційна структура й скарбник, юрисконсульт, групи добровольців, дільничні координатори, прес—секретар, консультанти, керівники спеціальних програм і акцій і т.д.;

7. безпосередня організація виборчої кампанії.

Сучасний політичний маркетинг - це методологія і практика політичного життя сучасних демократій. Вона дозволяє, використовуючи сучасні політичні технології, представити розмаїтість "товарів" на політичному ринку і забезпечити кожному громадянину можливість зробити свій вибір. У цьому випадку є надія на формування легітимної, а отже авторитетної й ефективної державної влади. Новизна багатьох політичних технологій, їх значні можливості поряд з недостатньо високим рівнем політичної культури в суспільстві приводять найчастіше до практики відвертого маніпулювання свідомістю людей в інтересах певних політичних сил і кандидатів.

Проаналізував проблеми політичного маркетингу й використання маркетингового підходу в політиці хотілося б зупинитися не на його недоліках (використанні "чорного" піару, некоректному застосуванні політичних і виборчих технологій), а на головних перевагах, а саме:

- звільнення політичної думки від макроісторичного й макросоціологічного детермінізму;

- сприяння реабілітації індивіда, який переслідує особисті інтереси та діє в політичному просторі автономно й усвідомлено;

- можливість інтерпретації поведінки основних діючих осіб політичного ринку - виборця, депутата, чиновника.

Тому подальший розвиток маркетингового підходу до політики дасть нові імпульси розвитку політичної теорії в цілому.