Реферат: Взгляд на личность в чань-буддизме

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Факультет інформатики та обчислювальної техніки

Кафедра: АСОІУ

Контрольна робота з курсу: «Релігієзнавство»

Тема:

Погляд на особистість в

Чань-буддізмі

Виконав:                                                                              Прийняв:

Студентка групи ЗІС-01                                                   Викладач

Соколова Наталія Сергіївна                                           м.Київ

2002р.

<span Times New Roman",«serif»; mso-fareast-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language: RU;mso-bidi-language:AR-SA">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">План:

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">1.Вступ.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">2. Чань-буддізм і чанська філософія особистості.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">2.1.Виникнення і історія заснування Чань-буддізму.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">2.2. Основні доктрини Чань-буддізму.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">2.3. Людина, особистість в Чань-буддізмі.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">3. Висновок.

<span Courier New"; mso-fareast-font-family:«Times New Roman»;mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-language:AR-SA">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Минаютьроки, десятиріччя… Одне покоління змінює інше. В кожну епоху людське життяфіксується в матеріальних і письмових пам'ятках культури, залишаючи длянаступних поколінь свій слід: хороший чи поганий, глибинний або поверхневий,помітний, або захований. Нове покоління будує своє життя не у вакуумі: воно такчи інакше сприймає матеріальні і духовні цінності, що були створеніпопередниками. Це відноситься як до людства в цілому, так і до окремого народу.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Востаннє десятиріччя Україна і весь колишній Радянській Союз перетерпіли великіісторико-культурні зміни, які відобразилися на стані людини в суспільстві.Людина опинилася в складній ситуації. Змінився рівень благосостоянія,змінилося все, до чого ми звикли. Для багатьох постало питання виживання. І якзавжди вихід з такої складної ситуації людина шукає в духовному житті. Ось чомуособливу цікавість викликає питання культури розвитку особистості, питанняфілософії психічної діяльності. Відповіді на ці питання деякі знайшли успадщині народів Сходу.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Вивченнякультури психічної діяльності народів Сходу, їх культурно-психологічнітрадиції, цікавий погляд на особистість представляють собою новий напрямок усходознавстві, який виниклий на перехресті різноманітних наукових дисциплін:культурології, історії, психології, філософії, етнографії.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Традиційнакитайська культура, котра, як відомо, є одною з найдавніших і розвинутих,досягла в процесі багаторічного розвитку високого ступеню культуризаціїявищ дійсності. по глибокому і точному визначенню відомого дослідникакитайської культури академіка Алєксєєва, традиційнийКитай — це «країна інтенсивної культури, котра не залишила жодного явищажиття в первинній формі».

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Традиційнакитайська культура намагалася максимально упорядкувати первинний хаос, зменшитиміру ентропії в навколишньому світі, не тільки на макрокомічному рівні, а й намікрокосмічному, на якому протікає внутрішнє духовне життя людини. Тому, насамих ранніх етапах розвитку китайської культури, під процес культуризації підпадала і психічна діяльність людини, врезультаті чого, в рамках загального складного і багатоаспектного культурногоорганізму сформувалася самостійна культурно-психологічна традиція, яку мивизначаємо, як культуру психічної діяльності або психічну культуру.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Вширокому і найбільш загальному визначенні культура психічної діяльності — цеступінь психічного розвитку особистості в напрямку, який визначаєтьсязагальними тенденціями розвитку всієї культури, той рівень психічноговдосконалення людини як особистості, який був досягнутий в процесі засвоєнняцінностей даної культури, набуття характеристик «культурної людини». Психічна культура є основною івизначною рисою культури особистості.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Культураособистості в китайській культурі набувала значної специфікації  в залежності від того, в рамках якої підкультури (буддійської, конфуціанської,даоської) вона сформувалася. Але головним завданням її були розвиток івдосконалення, виховання і тренування природних психічних здібностей людини зметою максимальної реалізації всіх потенційних можливостей його психіки длятого, щоб оптимізувати свій фізіологічний і біоенергетичний статус увідповідність з відповідними релігійно-філософськими і соціально-психологічниминормами, які були сформовані в тій чи іншій школі традиційної китайської думки.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Культурупсихічної діяльності не можна розглядати як чисто психічний або соціальнийфеномен, а як інтегральний фактор, який формується і функціонує в процесі  інтенсивної взаємодії, взаємопроникненнякультурних, соціальних і психологічних аспектів.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Всилу практичної направленості і традиційно китайських навчань велике значення вних надавалося винищенню дуалізму знань і дійсності, теорії та практики. Це всвою чергу визначило найбільш пристальну увагу допроблеми людини взагалі. Китайські мислителі підкреслювали, що з двох елементівкорелятивної пари «знання — суб'єкт знання» останній є визначальним.Знак типу особистості таким чином можна вважати центральним, найглибшим іуніверсальним знаком в будь-якому китайському вченні, і це в повній мірі  відноситься до чань-буддізмі,в якому особистісному фактору також надавалося вирішальне значення.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Буддизм —

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">одна знайдавніших на землі релігій. Буддизм виник в Індії в 16 в. до н.е. і широкорозповсюдився, особливо в Китаї, Монголії, Таїланді, Бірмі, Японії, Кореї.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Пробуддійську релігію та її засновника написано багато книг. Приведемо одну злегенд життя та діянь Будди.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">В16 віці до н.е. в князівському роді Шакьев народивсяхлопчик. Назвали його Сіддтхардха. Він жив у розкоші, отримав блискучу світськуосвіту. Він відрізнявся виключними здібностями і розумом, силою. Коли він ставповнолітнім його нарекли Гаутамою.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Хлопцятримали у невідєнні стосовно важкого життя простогонароду.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Одногоразу він помітив старого жебрака. іншим разом — важкохворого, що лежав білякраю дороги. В третій раз — померлого, якого оплакували жінки. В четвертий раз- жебракуючого монаха, який просив милостиню. Цічотири зустрічі вирішили його долю.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Глибоковражений біллю та горем людей, Гаутама був здивованийщасливим і спокійним обличчям монаха-жебрака. Він став розмовляти з ним і неочикувано для себе, молодий принц знайшов вирішення усіхпроблем. Він вирішив: «Я зроблю те, що зробив цей молодий монах. Явідмовлюся від усіх багацтв, піду своїм шляхом. Япокину світ з його задоволеннями, знайду спокій, пізнаю істину, за допомогоюякої навчу людей поборювати жебрацтво земного життя».

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">У29 років Гаутама таємно покинув рідний дім, залишивмолоду дружину і сина. Він скочив на улюбленого скакуна, якого підвів до ньогойого вірний служник, принц тихо проїхав сплячими вулицями. Щоб не було чутностукоту копит, служник розкидав на його шляху квіти…

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Довгоїхав Гаутама і лише коли зник місяць і  з'явилися промені сонця, він зупинився білярічки Анома. Він зняв дорогоцінну корону, сережки,віддав їх служнику, щоб він відніс їх до батьківського дому. Потім Гаутама відрізав своє довге волосся, скинув багату одежу,одягнувся як жебрак і став жити життям аскета. Тільки так, за звичаями давніхчасів, можна було очиститися.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Щобстати святим, треба було безропітно переноситижиттєві негаразди і фізичні страждання, відмовитися від особистого. Цьогонамагався досягти Гаутама: шість років він провів у скитаннях, зате прозрів духовно.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Одногоразу вночі настав той довгоочікуваний час, коли на нього зійшло просвітлення.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Людипридаються пристрастям, бажанням, роздумував Гаутама. Люди прагнуть володіти чимось. Вони радіють,страждають, не замислюючись, що причина радощів та страждань ховається вземному, тілесному, руйнівному. Якщо вони бачать зміст життя в цому, то вонинеодмінно повинні страждати і помирати. Той, хто вільний від насолоди, тойвільний і від страждань.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Люди,які вважають, що володіють землею, будинком, худобою, думають, що їм такожналежать і дружина, сини, дочки, отже такі люди неодмінно будуть страждати. Всеце недовговічне, і тому немає сенсу намагатися володіти чимось. Єдине, чим можеволодіти людина — це мудрість і до пізнання її повинна прямувати людина.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">ТакГаутама зрозумів шлях, яким потрібно йти, щобзвільнитися від страждань.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Життя,як вважають буддійські канони — це те, що сходить від наших думок, народжуєтьсяу нашому серці. Люди створюють собі невірне життя, яке знищується смертю. Алеможна створити життя, над яким не володарює смерть — істинне життя. Єдиний шляхдо безсмертя — пізнати, в чому ж істинне життя.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Отже,вихідний пункт буддійської доктрини — відречення від світу почуття.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Крімтого, в багатьох школах і направленнях буддизму, в тому числі китайського,будь-яка активна діяльність розглядалася як перешкода досягненню ідеальногостану нірвани, що буквально означаєзгасання, закінчення будь-якої активності. Навіть ті діяння, які вважалисяблагими з точки зору буддійської етики і корисними для досягнення вищого стану,ті форми релігійної практики, її атрибути (тексти, ритуали, практика медитаціїін.), котрі повинні були допомагати моральному у психічному вдосконаленнюбуддійських адептів, вважалися всього-на-всього «засобами спасіння» (упайя),котрі треба спалити, знищити після того, як вони виконали своє призначення.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Так,в буддизмі ханаяни благою справою вважалася участьмонахів у будівництві і ремонті храмових споруд. Однак, оговорювалося, щотакого роду діяльність потрібна тім, чиї злі намагання не знищені остаточно.Той же, хто досяг цього, не повинен брати участь у такого роду діяльності. В обов

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:EN-US">'<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">язки<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»"> монахіввходило виконувати також дрібні господарські роботи: шити, ремонтувати, пратисвій одяг, слідкувати за чистотою, виготовляти і ремонтувати інвентар та ін.однак, вони не повинні були приділяти багато уваги цим господарським справам,інакше їх звинувачували у «схильності до діяльності».

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Особливосувора заборона була накладена на сільськогосподарські роботи, оскільки приобробці землі могли загинути «живі істоти» і значить, адепт порушувавзакон ахісми(не-насильства), створюючи "адськукарму". Оскільки самим монахам було заборонено це робити, цимзаймалися монастирські раби, послушники, орендарі. Більшість заборон взятимайже дослівно з індійського оригіналу. Так, в одному перекладі Винаю (монастирського статуту) було вказано,що «не дозволено приймати участь у торгівля, обробці полів, будівництвіспоруд, утримувати рабів і вирощувати тварин. Забороняється займатися сільськимгосподарством, городництвом, … забороняється різати траву і рубатидерева».

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Школачань була єдиною школою середньовічного китайського буддізму, котра свідомо ігнорувала ці заборони. Новіправила вперше були введені в монастирі Да-чжифен-шен чаньси і саме з цього часу починаєтьсяісторія «монастирського» чань-буддізму,тому що до цього чань-буддійські монахи велимандрівний спосіб життя.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Згіднонового статуту чанські монахи мали у вільний відмедитації і лекцій час займатися різноманітною сільськогосподарською роботою (пу-цин).Участь у цієї роботі була обов'язковою для усіх. За нею спостерігали«чергові монахи» (вейна). Більш того, приймаючи участь у пу-цин, монах не просто виконував своє завдання, але мавповністю поглинути у роботу, віддати їй усі свої фізичні і духовні сили. Цестосувалося не тільки простих монахів, а й патріархів. Наприклад, відомий Байчжан щоденно трудився. Він був вже дуже старий і йогоучні одного разу сховали його робочий інвентар. Тоді він відмовився від їжі ітоді з'явився дуже максималістський лозунг" День без праці — день безїжі!".

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Такимчином, чань-буддіст допускав для своїх послідовниківучасть у будь-якій людській діяльності, не розрізнюючи «мирські» і«немирські», «повсякденне» і «сакральне». прицьому чань-буддіст повинен був зберігати спокійний,стан, котрий він набував в процесі медитації, а це означало, що будь-який видпрактичної діяльності може бути продовженням практики психічногосамовдосконалення. Одним з різновидів чанської«медитації в труді» і є пу-цин, який втакому разі виступає як необхідна умова життя чанськоїспільноти, а також важливий елемент чанської психокультури.

Виховуючи любов і повагу до фізичного труду івиконуючи інші психопропедевтичні функції, пу-цин, в той самий час, використовувався як засібпсихофізичної підготовки і адаптації людини в соціокультурному і природничомусередовищі, засобом, за допомогою якого моделювалася важливіша умова виживаннялюдини на біологічному і соціальному рівнях — важкий і упорний труд.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Необхідновідмітити, що розподіл на «активні» і «пасивні» формипсихотренінгу на прикладі чань-буддізму дуже умовне івідносно відображає зовнішню динаміку процесу психічної саморегуляції. З одногобоку, навіть при бурній зовнішній активності чань-буддістповинен зберігати спокійний стан, а з іншій — досягнення спокійного стану неозначає згасання всілякого психічного життя, а лише звільнення психіки віднегативних факторів, які вносять в неї хаос і дезорганізацію. Тому навіть«сидячу медитацію», яка практикувалася в нерухомій позі, можнаназвати лише відносно пасивною формою чанськогопсихотренінгу.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Хочавсі форми і методи психічного тренування потрібні були для досягнення однієїмети — досягнення просвітлення, пробудженню в людині інтуїтивної мудрості,багато чань-буддістів віддають перевагу саме активнимформам медитації.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Яквідмічав Судзукі, ідеал чанськогожиття повинен бути «не у простому баченні істини, а в тому, щоб жити нею,не допускаючи ніякого дуалізму в житті людини: бачення повинно бути життям, ажиття — баченням, без будь-якої різниці між ними, крім як на словах».

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Томучань-буддізм не просто знімав заборони на мирську діяльність,а й рішуче і енергійно пробуджував своїх послідовників до самої активної участів неї і більш того, вважав гріховною не практичну діяльність, а пасивнеспостереження, містичне заглиблення і уход від життя.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Такимчином, чань-буддіст не тільки міг, а й бувзобов'язаний виконувати світські обов

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language: EN-US">'<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">язки<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">. Тому, хоча озаріння займало важливе місце в теорії і практиці чань-буддізма і вважалося центральним психологічнимдосвідом, воно не було самоціллю. В кінці кінців, зміст його в тому, щобпідготувати людину до виконання його соціальних і культурних функцій ікульмінаційний момент актуалізації істини заключенийв акту творення, або, точніше, будь-якого діяння, котре перетворюється в поривітворчого натхнення. "Істина не є відкриття, істина є творення", — писавпо цьому поводу Р.Блайс.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Звільняючисвідомість людини від емоційно-психічної омраченності,яка заважає розвитку творчих здібностей, інтуїтивне озаріннявідкривало в людині деколи втрачені здібності, присутні в поетів, художників ідітей «читати кожний лепесток як найглибшутаємницю буття» і «перетворювати наше повсякденне життя в щосьподібне мистецтву».

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Чань-буддісти

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">стверджували, що в будь-якій людині живе художник. Не обов'язково художникслова або пензлику, але «художник життя».

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Судзукі

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»"> писав: «Від нас неможна очікувати, щоб усі ми були вченими, але природа створила нас такими, щоми всі можемо бути художниками, не буквально як живописець, скульптор, музика,поет, а художниками життя. … Руки, ноги, туловолюдини є пензликами, а весь всесвіт — холстом, наякому вона пише своє життя на протязі семидесяти, восьмидесяти або навіть дев'яноста років».

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Протиставленнялюдини природі, суб'єкта пізнання і діяльності об'єкту, як і протиставлення«природного» і «культурного» було глибоко противно чанській культурі.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Дихотоміяприродного і культурного розглядалася в чанській психокультурі, як окремий випадок бінарного поділеннясвіту, штучного розколу і протиставлення окремих частин природному в цілому.Основною проблемою для чань-буддістів булопредставлення про власне «Я» як про незалежну реальність. Коли людинав процесі психічного саморегулювання виходить за рамки своєї відокремленості ів стані просвітлення звільняється від ілюзії свого «Я», коли їїсвідомість стає подібна дзеркальній поверхні спокійної води, природнім способомзникають різниці між суб'єктом і об'єктом сприймання і реагування, пізнання ідії, між внутрішньою психічною реальністю і навколишнім середовищем. Вонизливаються в єдине ціле і перестають сприйматися і переживатися як два окремихпротиставлених феномена.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Намагаючисьпримирити і збалансувати два протилежних початку як на рівні окремоїособистості, так і на метакультурному рівні, чанська психокультура знімала психологічні бар'єри між людиною іприродою.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Рольчань-буддизму в історії і культурі середньовічногоКитаю була не однозначною. Хоча це релігійно-філософське вчення і психокультурні традиції протистояли офіціальній ідеології ікультурі, в них проявилася тенденція до знищення протиріч між класами,соціального протесту саме в силу того, що він приймав релігійний характер.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Психологічнаспадщина чань-буддізму в сучасному світі теж маєважливе значення. В процесі інтенсивного діалогу між культурами Сходу та Заходучань-буддізм відіграє безумовно прогресивну роль.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Крімтого, тепер, коли набуває все більш важливе значення охорона навколишньогосередовища, ідея єдності людини і природи стає позитивним фактором.

В цілому безумовно, що в чань-буддізмі був накопичений великий психологічний досвід,який потребує вивчення і здатний допомогти людині адаптуватися в сучасномусвіті, який постійно змінюється.

<span Courier New";mso-fareast-font-family:«Times New Roman»; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language: RU;mso-bidi-language:AR-SA">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Список літератури:

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-fareast-font-family:«Courier New»">1.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Сидихменов<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»"> В.Я. «Китай: страницыпрошлого» М.: Главная редакция восточной литературы издательства«Наука», 1987.

<span Courier New"; mso-fareast-font-family:«Courier New»">2.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Абаев<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»"> Н.В. "Чань-буддизми культурно-психологическиетрадиции в средневековом Китае", Новосибирск: Наука, Сибю отд-ние, 1989.

<span Courier New"; mso-fareast-font-family:«Courier New»">3.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">"Индийскаякультура и буддизм", М.: Наука, 1976.

<span Courier New"; mso-fareast-font-family:«Courier New»">4.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Васильев<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»"> Л.С. "Культы,религии, традиции в Китае", М.: Наука, 1970.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

еще рефераты
Еще работы по религии