Реферат: Європейський союз

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 1

1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ «ЄВРОНЕСТ»: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО ЧЛЕНСТВА В ЄС 1

1.2. ЕКОНОМІКА 3

1.3. СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО 4

1.4. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 5

1.5. ГУМАНІТАРНА СФЕРА 7

1.6. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС 7

УКРАїна - нато 12

2.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ЧИ ЗМОЖЕ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ПРО СТАТИ МІСТКОМ ДЛЯ ЗБЛИЖЕННЯ УКРАЇНИ, НАТО ТА РОСІЇ? 12

2.2. ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ 13

2.3. НАТО У ФОКУСІ ТИЖНЯ 15

3.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ПОВЕРНЕННЯ ІНТЕРЕСУ УКРАЇНИ ДО КРАЇН ГУАМ НА РІВНІ ДВОСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА 19

3.1.2. ПРЕЗИДЕНТ 21

3.1.3. ВИКОНАВЧА ВЛАДА 23

3.1.4. ПАРЛАМЕНТ 27

3.1.5. ОПОЗИЦІЯ 31

3.1.6. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 33

3.2.1. РОСІЯ 35

3.2.2. США 36

3.2.3. КРАЇНИ ЄВРОПИ 36

3.2.4. ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ 40



^ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ «ЄВРОНЕСТ»: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО ЧЛЕНСТВА В ЄС

Напередодні святкування другої річниці створення «Східного партнерства» ЄС 3 травня 2011 р., у Брюсселі було започатковано Парламентську асамблею «Євронест», за участі парламентів Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України. Білорусь, незважаючи на статус держави-учасниці «Східного партнерства», участі в «Євронестs» не взяла. Офіційне заснування багатостороннього парламентського форуму відкладалось неодноразово, головним чином, саме через антидемократичність білоруської влади. У своїй вітальній промові, Верховний комісар ЄС з міжнародних відносин і політики оборони, Кетрін Ештон, зауважила, що одним із завдань діяльності «Євронесту» буде моніторинг ситуації в Білорусі. У свою чергу, Національні збори Республіки Білорусь наголосили на відкритості діалогу з ЄС, але на засадах конструктивізму, взаємоповаги і партнерства.

Під час установчого засідання Парламентської асамблеї «Євронест» було ухвалено Акт про його заснування, прийняті правила процедури, а також створено дві робочі групи ( з питань Білорусі і з питань регламенту) і чотири комітети ( з питань політики, прав людини і демократії, з питань економіки, юридичного наближення до політики ЄС, з питань енергетичної безпеки, а також з питань культури, освіти та громадянського суспільства). Співголовами «Євронесту» було обрано євродепутата Крістіана Вігеніна («Соціал-демократи» Болгарії) та Бориса Тарасюка, голову Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. До складу Асамблеї буде входити 60 депутатів від Європейського парламенту і 10 парламентарів від кожної з країн-учасниць «Євронесту».

Голова Європарламенту Єжі Бузек, відриваючи установчі збори Парламентської асамблеї «Євронест», наголосив на головних завданнях об’єднання, до яких мають належати зміцнення демократії, ринкової економіки і верховенства права. Форум покликаний стати дієвою платформою багатостороннього співробітництва держав-учасниць, що має покращити спілкування не лише парламентарів, але й громадян держав, яких вони представляють, тим самим підтверджуючи побажання Є.Бузека щодо «об’єднання, створеного людьми і для людей».

Хочеться вірити, що парламентський форум «Євронест» не стане новим дублюючим органом на шляху наближення держав-учасниць до ЄС, адже доля розчарувань і скепсису на тлі відсутності практичних результатів дворічного існування «Східного партнерства», все ж таки присутня. У Празькій декларації від 7 травня 2009 р. закріплено пріоритетність більш амбітного партнерства ЄС та країн-партнерів у галузях лібералізації візового режиму, приєднання до зони вільної торгівлі, покращення енергетичної безпеки, а також надання засад для підписання Угоди про асоціацію. Новостворений «Євронест» має стати дієвим інструментом у просуванні інтересів держав-учасниць на європейські арені, з гарантованою перспективою членства держав у ЄС із можливим застосуванням ст. 49 Договору про ЄС, яка визначає умови вступу держави до Євросоюзу.

Для ЄС створення парламентського виміру «Східного партнерства» полегшує співпрацю з 5 державами, які мають спільну радянську історію, але різний стан розвитку і ступінь готовності до членства в Спільноті. Так, для України першочерговими видаються завдання щодо спрощення візового режиму, адміністрування кордонів і інституційної стабільності, без швидкого вирішення яких подальші дискусії щодо готовності держави до повноправного членства в ЄС будуть недоречними.

Україна має розглядати «Євронест» як додаткову можливість у формуванні власного бачення розвитку і покращення відносин з ЄС, здійсненням впливу на вищевказані процеси і реформи. Іншим шансом для Києва може стати головування Польщі в ЄС, адже саме Варшава виступала з підтримкою інституціалізації відносин східноєвропейських держав з ЄС в рамках і «Східного партнерства», і Парламентської асамблеї «Євронест». Нещодавні коливання нашої держави щодо політико-економічних принад Митного союзу за участі Білорусі, Казахстану і Росії та Зони вільної торгівлі з ЄС, все ж таки мають закріпитись у наближенні до ЄС і взятих Україною зобов’язань щодо реформування і розвитку держави на шляху до повноправного членства в Євросоюзі.

Як бачимо, незважаючи на помітні зміни у зовнішньополітичному курсі України, у зв’язку із минулорічними виборами президента держави, Брюссель дотримується відновлення активізації співробітництва з Києвом, який має використати існуючі можливості для реалізації домовленостей щодо підписання Угоди про асоціацію, створенні всеохоплюючої зони вільної торгівлі, а також лібералізації візового режиму з ЄС.

Умовним закріпленням такої прагматичної співпраці слід вбачати заплановані на 24 травня 2011 р. установчі збори групи друзів України зі складу депутатів Європарламенту, дехто з яких вже встиг наголосити на відмінностях між депутатськими структурами по лобіюванню інтересів України в ЄС і механізмі співпраці всіх без винятку груп і депутатських фракцій як Європарламенту, так і Верховної Ради України.

У свою чергу, ефективність «Євронесту» прямо пропорційно залежатиме від ступеню і швидкості виконання реформ державами-учасницями об’єднання. Україні слід ретельно підготуватись до реалізації внутрішніх перетворень, адже, кращого шансу для здійснення єврострибка вперед годі й шукати. Саме цього року, за головування Польщі в ЄС, нашого давнього «адвоката інтересів України в Брюсселі», а також за співголовування досвідченого євроатлантиста Б.Тарасюка в Парламентській асамблеї «Східного партнерства», можливим створенням групи друзів України, держава має гарні шанси прийти до грудневого саміту «Україна-ЄС» з прагматичними здобутками і аргументами в ході обговорення умов підписання Угоди про асоціацію.


1.2. ЕКОНОМІКА

Європейський простір

26.04.2011 Україна готова отримати перший транш від ЄС на транспорт

Україна успішно виконала всі умови для надання першого траншу фінансування Європейським Союзом програми «Підтримка впровадження транспортної стратегії України».

Як повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури, в рамках вказаної програми Європейський союз надасть Україні фінансову допомогу у розмірі 65 млн. євро для впровадження транспортної стратегії. Передбачено надання щорічних чотирьох змішаних траншей - фіксованих і обумовлених. 

Під час зустрічі представників українських міністерств-бенефіціарів і Європейської комісії була досягнута домовленість про створення Сумісної групи з моніторингу (одна з умов фінансування) виконання програми «Секторальна бюджетна підтримка», яка реалізується ЄС в Україні. Ще дві умови надання першого траншу були виконані в кінці 2010 року - ухвалення Держбюджету на 2011 рік і затвердження Національної транспортної стратегії України до 2020 року. 

Учасники зустрічі обговорили загальні і спеціальні умови надання коштів, затвердили план-графік проведення засідань керівного і технічного складів моніторингових груп. Зазначимо, що бюджетна підтримка ЄС направлена на реформування транспортного сектора України, зокрема, залізничного, поліпшення безпеки на автодорогах, в авіапросторі і судноплавстві, зростання транспортних потоків через Україну і приведення до міжнародного рівня законодавства роботи всієї транспортної галузі. 

Також повідомляється, що сумісна група з моніторингу буде створена спільно з Міністерством інфраструктури і Міністерством внутрішніх справ. До групи увійдуть представники Єврокомісії і низки міністерств України. Засідання групи пройде раз на рік на рівні керівного складу і щокварталу на рівні технічного складу для вирішення питань з виконання умов бюджетної підтримки. 

На першому засіданні групи, яке заплановане на червень 2011 року, учасники обговорять матрицю оцінки індикаторів національної транспортної стратегії для надання обумовлених траншей. Передбачається, що перший транш поступить в другому кварталі цього року у розмірі 12 млн. євро. Звітуватимуть щодо виконання загальнодержавного бюджету в транспортному секторі Міністерство інфраструктури і МВС, які є бенефіціарами проекту. 

Нагадаємо, сьогодні віце-прем'єр-міністр, міністр інфраструктури Борис Колесніков заявив, що через 5-7 років Україна отримає абсолютно нову дорожню інфраструктуру.


УНІАН

^ 12.05.2011 ЄБРР дасть Україні $1 мільярд на ГТС, якщо Нафтогаз «розділять»

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) готовий надати Україні кредит на 5 років під реалізацію проекту модернізації газотранспортної системи.

Про це з інтерв`ю газеті «День» заявив директор ЄБРР в Україні Андре КУУСВЕК.

За його словами, з 2009 року вартість проекту комплексної модернізації ГТС зросла з 1,5-2 млрд. дол. до 3-5 млрд. дол., з яких 1 млрд. дол. може бути наданий банком. На думку А.КУУСВЕКА, першочерговим проектом у рамках програми модернізації ГТС може стати модернізація і реконструкція газопроводу «Уренгой – Помари – Ужгород».

При цьому він відзначив, що однією з основних умов виділення грошей буде подальше реформування нафтогазового сектору, зокрема, шляхом проведення реструктуризації НАК «Нафтогаз України» з розділенням функцій видобутку, транзиту, придбання й продажу газу.

«Повинні з`явитися окремі компанії з видобутку, транзиту, продажу й купівлі газу із зрозумілим менеджментом, прозорою структурою управління і фінансів. Вони повинні стати прибутковими якщо не одразу, то в майбутньому», – відзначив А.КУУСВЕК.

При цьому директор ЄБРР в Україні не виключив фінансової участі банку в проекті модернізації ГТС навіть у разі створення відповідного консорціуму за участю російського «Газпрому».

«Не виключено. Але все залежатиме від структури, у кого буде контрольний пакет, чи буде ЄС в числі учасників тощо», – сказав А.КУУСВЕК, відзначивши при цьому, що останній візит до України прем`єр-міністра Російської Федерації Володимира ПУТІНА не дав певної відповіді з приводу такого формату співпраці.

А.КУУСВЕК також не виключив, що одним з можливих джерел фінансування проекту може стати вихід «Нафтогазу України» на IPO. «Це вписується в план необхідних реформ в енергетичному секторі. Крім того, залучені фінанси дійсно можна використовувати на оновлення нафтогазових мереж», – відзначив банкір.

Як повідомляв УНІАН, у серпні 2009 року Світовий банк, Європейський інвестиційний банк, ЄБРР заявили про готовність надати Україні 1,7 млрд. дол. кредиту на закупівлю газу й газові реформи. ЄБРР, зокрема, заявляв про готовність виділити 300 млн. дол. для поповнення оборотного капіталу НАК «Нафтогаз України» на закупівлю газу для закачування до підземних сховищ, а також 450 млн. дол. для фінансування інвестиційних програм з реабілітації існуючої системи транзиту газу.

Наприкінці квітня ц.р. на зустрічі з членом Єврокомісії з питань розвитку Андрісом ПІБАЛГСОМ перший віце-прем`єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій КЛЮЄВ заявив, що перший етап проекту модернізації української ГТС почнеться вже влітку цього року.

Загалом Міненерговугілля має намір залучити 6,5 млрд. дол. на реалізацію інвестиційних проектів з модернізації ГТС України до 2018 року. Зокрема, на модернізацію і реконструкцію газопроводу «Уренгой – Помари – Ужгород» планується залучити 1,3 млрд. дол.

Раніше очікувалося, що в середині 2011 року міжнародні банки нададуть Україні перший транш у розмірі 308 млн. дол. на модернізацію магістрального газопроводу «Уренгой – Помари – Ужгород».

Довідка УНІАН. Газотранспортна система України складається з магістральних газопроводів, розподільних мереж, газосховищ, компресійних і газовимірювальних станцій. Газотранспортна система України є другою в Європі і однією з найбільших у світі.

ГТС України складається з магістральних газопроводів протяжністю 37,6 тисяч кілометрів в однонитковому обчисленні, із 71 компресорної станції загальною потужністю 5405 МВт. Пропускна спроможність на кордоні РФ з Україною становить 288 млрд. куб. м, на кордоні України з Польщею, Румунією, Білоруссю, Молдовою – 178,5 млрд. куб. м, зокрема з країнами ЄС – 142,5 млрд. куб. м.


^ 1.3. СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

Європейський простір

04.05.2011 Європарламент і східні сусіди ЄС заснували EURONEST

У Європейському парламенті у вівторок започаткували парламентську асамблею країн-учасниць «Східного партнерства» та Євросоюзу. Цей багатосторонній діалог має на меті поглиблення співпраці країн співдружності й сусідів на сході Європи. Співголовою міжнародного формування під назвою EURONEST обрали представника України Бориса Тарасюка.Довгоочікувана інавгурація відбулася без участі Білорусі.

Офіційне заснування багатосторонньої платформи парламентарів EURONEST відкладалося кілька років. Головним чином, через антидемократичність білоруської влади. Тим часом Білорусь була й залишається однією з шести країн-учасниць «Східного партнерства», на основі якого віднині й діятиме ця парламентська асамблея. 

Виступаючи з інавгураційною промовою, обраний співголовою EURONEST український депутат Борис Тарасюк виділив проблеми Білорусі як головне завдання асамблеї. 

«Парламентська асамблея EURONEST має стати дієвою опорою «Східного партнерства» й сприяти підвищенню його практичної віддачі, – каже він. – Найважливішим політичним ефектом за два роки роботи «Східного партнерства» стало чітке відокремлення європейських східних сусідів ЄС від південних сусідів Європи. Другий пріоритет діяльності асамблеї – забезпечення її функціонування у повноцінному форматі 6 (кран-партнерів) плюс 1 (ЄС). Україна поділяє стурбованість міжнародного співтовариства ситуацією у Білорусі й закликає її владу до негайного звільнення всіх ув’язнених внаслідок подій 19 грудня 2010 року».

Десять порожніх місць для білорусів 

Борис Тарасюк, який головує в українському парламентському комітеті з питань євроінтеграції, додає, що останні висловлювання білоруського президента щодо України неприпустимі у міжнародному діалозі. Проте у EURONEST для представників Білорусі, яких не запросили на нинішню зустріч, все жзарезервували 10 місць, зауважив український депутат. 

Голова Європарламенту Єжи Бузек, котрий керував першим установчим з’їздом асамблеї, серед її голових цілей виділив розвиток демократії, поваги до прав людини та наближення до ринкової економіки східних сусідів об’єднаної Європи. Інші проблеми, що будуть в центрі уваги учасників цієї платформи, – розвиток спільних економічних проектів та встановлення міжлюдських контактів, зокрема, полегшення візових обмежень. 

«Справжня стабільність можлива тільки за демократії» – Бузек 

Даючи коротку характеристику кожній із 5 присутніх держав-сусідів, Єжи Бузек стосовно України зауважив: в ній «спостерігається стабілізація, що є важливо». «Але ми знаємо від часу надзвичайних змін у Північній Африці, що стабілізація можлива тільки на основі демократії. Лише вона приносить справжню й довготривалу стабілізацію і добробут громадянам. Африканські країни донедавна теж були стабільними, але це не принесло їм успіху», – наголосив голова Європарламенту, вказуючи на сигнали порушення засадничих цінностей, що надходять з України. 

Водночас Єжи Бузек запевнив, що ЄС не обділятиме увагою східних сусідів і не перерозподілятиме фінансування на користь держав середземноморського узбережжя Африки. 

Асамблея складатиметься з двох частин: 60 представників Європарламенту та з іншого боку – делегацій країн-партнерів. Кожна з них матиме у EURONEST по 10 своїх представників.

На установчому засіданні асамблеї також визначили правила й домовилися, що рішення вважатиметься ухваленим, коли за нього проголосують дві третини депутатів. Вже сформовані комітети та робочі групи. Одна з таких груп зокрема спеціалізуватиметься на проблемах Білорусі.


УНІАН

^ 04.05.2011 Тарасюк: EURONEST має допомогти у запровадженні безвізового режиму

Співголова Парламентської асамблеї EURONEST (ЄС – країни-учасниці «Східного партнерства»), голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис ТАРАСЮК вважає, що Асамблея має сприяти запровадженню безвізового режиму і чинити тиск на інститути Європейського Союзу.

Як передає власний кореспондент УНІАН у Брюсселі, про це він заявив у вівторок журналістам.

На думку Б.ТАРАСЮКА, створивши Асамблею, депутати парламентів країн «Східного партнерства» та Європарламенту,сформулювали два месиджі.

«Перший месидж людям східноєвропейських країн: що ми, парламентарії 5 національних парламентів і Європарламенту, об`єдналися, щоб наблизити ці країни, включаючи Україну, до стандартів і цінностей ЄС з метою, щоб мільйони жителів наших країн одержували переваги від цієї співпраці у вигляді поліпшення рівня життя, посилення демократії і верховенства права», - сказав Б.ТАРАСЮК.

«Якщо це буде досягнуто, якщо люди одержать безвізовий режим для подорожей країнами ЄС, це виправдає створення Парламентської асамблеї. Якщо цього не буде, ідея буде дискредитована в очах людей», - додав Б.ТАРАСЮК.

Другий месидж, за словами депутата, був адресований інститутам Євросоюзу.

«Ми, парламентарії, об`єдналися, щоб створити парламентський тиск на інститути ЄС, щоб ЄС не лише говорив про «Східне партнерство», але робив щось конкретне», - сказав Б.ТАРАСЮК.

Він відзначив, що сьогодні існує невдоволення тим, як інститути Євросоюзу реалізують рішення по «Східному партнерству». «І це не тільки у питанні ресурсів, фінансування», - підкреслив Б.ТАРАСЮК.

Як повідомляв УНІАН, 3 травня відбулося засновницьке засідання Парламентської асамблеї EURONEST. Був підписаний Акт про створення Асамблеї, ухвалені правила процедури, а також обрано керівництво.


^ 1.4. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Євроатлантична Україна

05.05.2011  Європол лякає безвізовим режимом з Україною

Скасування візового режиму для України та інших пострадянських країн криє у собі ризики, пов’язані з поширенням організованої злочинності у Європі. Таку думку висловив керівник поліційного відомства Європейського Союзу Роб Вейнрайт, представляючи у Брюсселі доповідь, присвячену питанням боротьби з організованою злочинністю у ЄС. «Якщо скасувати контроль на кордонах, це шанс для організованої злочинності», - заявив Вейнрайт. Ці слова керівника Європолу лунають як холодний душ на тлі заяв президента Януковича про те, що Україна домагатиметься скасування віз ще до Євро-2012.

Експерти Європолу називають українські злочинні угруповання однією з ключових ланок контрабанди наркотиків до ЄС. Якщо раніше головний маршрут наркоторгівлі до Європи пролягав з Афганістану через Туреччину та Балкани, то нині дедалі потужнішою стає мафія у країнах Чорноморського басейну, зазначають правоохоронці. Новий маршрут пролягає через Іран, Азербайджан, Грузію і Україну до Румунії та країн Балтії, а звідти – в решту країн ЄС. Центральну роль у транспортуванні героїну та кокаїну, за даними Європолу, відведено порту Одеси. Саме тут перетинаються кілька маршрутів наркотрафіку. Зокрема, сюди надходять наркотики зі Східної Африки - через Суецький канал і країни Східного Середземномор’я. «Заплановане запровадження безвізового режиму з Україною може сприяти трафіку через чорноморський маршрут», - йдеться у звіті Європолу.

«Недвозначний месидж»

Професор Німецької вищої школи поліції Дітер Кугельманн в інтерв’ю Deutsche Welle назвав пересторогу Європолу небезпідставною. За словами експерта, візова інформаційна система країн Шенгенського простору є важливим інструментом у руках правоохоронних органів і без неї протидіяти новим викликам буде важче. Водночас Куґельманн висловив здивування тим, що Європол саме нині наполегливо акцентує на ризиках скасування віз для України. «На мою думку, Європол забагато на себе бере. Адже візова політика не належить до сфери відповідальності Європолу. Ця організація має збирати інформацію і надавати її тим, хто приймає політичні рішення. Натомість Європол відкрито наголошує на своєму занепокоєнні, особливо у контексті можливого скасування віз для України. Гадаю, це свідомий публічний месидж», - сказав німецький експерт.

Дітер Куґельманн наголошує, що крім політичного діалогу центральне значення для скасування візового режиму з ЄС для України матимуть успіхи у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. При цьому встановити об’єктивні критерії успіху у цьому питанні важко, каже Кугельманн. «Звісно, можна порівняти статистику скоєння тих чи інших злочинів чи  кількість затриманих наркокур'єрів. Але звіти, які Єврокомісія отримує від Європолу, є дуже комплексними і докладними. Які саме критерії вони закладають у свої оцінки,  важко сказати. Адже ці документи, м’яко кажучи, не є публічними», - каже експерт Німецької вищої школи поліції.

На переконання Кугельманна, перспектива безвізового режиму з Україною з’явиться лише тоді, коли між Києвом і Брюсселем складеться атмосфера довіри, яка дозволить спільними зусиллями протидіяти організованій злочинності. Але статися це може ще нескоро: «Україні доведеться пройти той шлях, який свого часу пройшли Словенія або Польща, коли вони готувалися вступати до ЄС», ­ каже німецький експерт.

Не лише торгівля наркотиками

Як відзначають представники Європейського поліційного відомства, скасування віз для громадян України, Росії та Грузії може призвести до масштабних зловживань. При цьому фахівці Європолу вказують на досвід, отриманий після скасування віз для сербів, македонців та чорногорців. «Без сумніву, це відкриє нові можливості для організованих злочинних груп, які спеціалізуються на нелегальній міграції та торгівлі людьми», - йдеться у звіті.

Також Європол вказує на ключову роль пострадянських країн у контрабанді цигарок та тютюну до Західної Європи. При цьому вказується, зокрема, на співпрацю між українськими, литовськими та польськими злочинними угрупованнями: «компанії з України постачають тютюн, решта компонентів постачається через порт Клайпеди, цигарки нелегально виробляють у Польщі». «Злочинні угруповання з України, Молдови, Грузії, Росії та країн Західних Балкан чекають на вступ Румунії та Болгарії до Шенгенської зони, аби розширити свій вплив в ЄС», - підсумовують експерти Європолу.


Євроатлантична Україна

^ 11.05.2011 ЄС вкладе в Крим 12 млн євро

Кабінет Міністрів України затвердив проект угоди з Європейським союзом про реалізацію програми «Підтримка спільної ініціативи співпраці в Криму» і уповноважив голову Ради міністрів Автономної республіки Крим Василя Джарти підписати угоду. Про це повідомляє Головне управління інформаційної політики Ради міністрів АРК.

Згідно з проектом документа, Євросоюз протягом найближчих чотирьох років направить 12 млн євро на розвиток Криму і Севастополя. Програма співпраці, реалізація якої розпочнеться в поточному році, передбачає виділення 5 млн євро на розвиток туристичної сфери Криму, такої ж суми - на розвиток соціальних об'єктів автономії, і 2 млн євро - на залучення іноземних інвестицій в економіку Севастополя. 

Як зазначили в управлінні, гроші, направлені на розвиток туризму, підуть на створення довідково-інформаційних туристичних бюро, створення навчального центру для людей, що працюють в рекреаційній сфері, розробку розрахованого на 10 років плану реструктуризації здравниць Криму. В управлінні додали, що сума, виділена на розвиток соціальної сфери, буде витрачена на реконструкцію об'єктів інфраструктури в найменш забезпечених регіонах автономії. 

Практична реалізація програми розрахована на чотири роки, ще два роки відводиться на завершальну стадію, протягом якої будуть проведені аудити і оцінки використання грошей. Планується, що Василь Джарти і керівник Генерального директорату з питань розвитку і співпраці Єврокомісії «Europe Aid»Маркус Корнару підпишуть угоду 13 травня в Брюсселі.

^ 1.5. ГУМАНІТАРНА СФЕРА

Європейський простір

28.04.2011 Люблін і Львів претендують на титул «Європейська столиця культури 2016»

Польське місто Люблін поділиться зі Львовом титулом «Європейська столиця культури 2016», якщо, звісно, отримає це престижне звання. Комісія Євросоюзу оприлюднить своє рішення 21 червня. Якщо Люблін отримає перемогу, то Львів на місяць стане європейською культурною столицею.

На титул «Європейська столиця культури 2016» у фіналі претендують п’ять польських міст: Варшава, Катовіце, Вроцлав, Гданськ і Люблін. Однак Люблін створив прецедент, запропонувавши на конкурс у своїй заявці місяць європейської культури в українському місті Львів. Відтак, якщо саме це польське місто отримає титул, то у 2016 році протягом місяця мистецькі та культурні акції проходитимуть у Львові. А це для міста не лише престиж, туристична привабливість, а передусім розвиток культури. 

«Це діалог культур у східному пограниччі, активізація культурного середовища у місті. Надіюсь, що це сприятиме зміні поколінь у мистецтві. Це шанс для влади змінити своє ставлення до культури. Бо Львів – це простір культури», – зазначив голова правління «Мистецької ради «Діалог»» Зиновій Мазурик. 

Львів’яни мають бачення розвитку культури у місті 

Плани у львів’ян амбітні. У своїй заявці на розгляд комісії Євросоюзу «Мистецька рада «Діалог»», яка об’єднала понад 60 громадських і культурних організацій, запропонувала не лише традиційні у місті заходи, але й важливі культурні програми. 

До 2017 року бібліотеки у місті мають стати інноваційними центрами, своєрідними дискусійними клубами, культурними осередками. Передбачено заходи щодо поліпшення музейної справи. У планах також запровадження курсу історії культури та мистецтва до шкільної програми, щоб покращити загальний рівень освіченості молодих людей. Але усі ці проекти потребують вироблення окремих програм і лобіювання на усіх рівнях влади. 

«Це ті проекти, які творять тло для феномену культури. Ці проекти буде важко реалізувати без державної підтримки, без підтримки і розуміння місцевих органів влади», – зауважила представник «Мистецької ради «Діалог» Ірина Подоляк. 

Для Любліна Львів стратегічний проект 

Над підготовкою до конкурсу за титул «Європейська столиця культури» Люблін працює з 2007 року. Фахівці уже виробляють стратегію розвитку культури до 2020 року, залучивши до дискусії мешканців. 

«Одне місто, котре стане столицею культури у Польщі, буде репрезентантом польської культури у Європі. Для нас є стратегічним проектом, щоб Львів на місяць став столицею європейської культури», – наголосила Марія Артем’як, менеджер проекту «Люблін – Європейська столиця культури 2016». 

У 2003 році австрійське місто Грац було європейською столицею культури. Уже наступного року у місті на третину зросла кількість туристів, поліпшився інвестиційний клімат, новий палац мистецтв перетворився у великий мистецький центр, а ще змінилась структура міського управління культури: до роботи залучили городян. 

Люблін вирішив вирізнитись і ризикнув, запропонувавши Львів у своїй заявці на участь у конкурсі за титул «Європейська столиця культури». Позитивне рішення комісії Євросоюзу стало б ще й своєрідним сигналом для України щодо її європейських перспектив. 

У 1985 році на зустрічі Ради Європи міністр культури Греції вперше представила проект «Європейське місто культури». Щороку одне місто протягом 12 місяців проводить презентацію свого культурного життя, показуючи на міжнародній арені багатство, різноманітність і спорідненість культур спільної Європи. Цей проект покликаний зближувати народи Євросоюзу.

^ 1.6. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС

Європейський простір

26.04.2011 Париж і Рим хочуть тимчасово відновити прикордонконтроль у Шенгенській зоні

Італія і Франція просять Європейський союз відновити тимчасовий прикордонний контроль всередині Шенгенської зони. Про це йдеться у листі прем'єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі та президента Франції Ніколя Саркозі, адресованому голові Єврокомісії Жозе Мануелю Баррозу та голові Європейської ради Херману ван Ромпею.

У документі, який був направлений у вівторок, 26 квітня, після італійсько-французького саміту, зокрема, наголошується, що необхідно зміцнити роль агентства FRONTEX, яке координує співпрацю на зовнішніх кордонах держав-членів Євросоюзу. 

"Зміцнення контролю Шенгенської зони має бути засноване на більш жорстких і ефективних інструментах для досягнення більшої спільної дисципліни і згуртованості при охороні зовнішніх кордонів, у тому числі, з урахуванням розширення Шенгенської зони", - йдеться в листі. 

Крім того, на думку С. Берлусконі та Н. Саркозі, необхідно розглянути можливість тимчасового відновлення прикордонного контролю у Шенгенській зоні через "виняткові труднощі" управління зовнішніми кордонами.

Раніше президент Франції Ніколя Саркозі заявив, що реформи в цій галузі необхідні для того, щоб впоратися з нелегальною імміграцією. У свою чергу Берлусконі зазначив, що ні Рим, ні Париж не хочуть анульовувати Шенгенські угоди, та виступають за тимчасову зміну правил для посилення контролю за нелегальними іммігрантами у зв'язку з потоком біженців із Тунісу.


Євроатлантична Україна

^ 27.04.2011 У Чехії опозиція не змогла домогтися відставки уряду

У Чехії 26 квітня не вдалося відправити у відставку правоцентристський уряд.

 При голосуванні про довіру кабінету на його підтримку висловилися 114 депутатів, за відставку проголосували 84.

Опозиція домагається відставки уряду після серії скандалів, пов'язаних з корупцією та нелегальним стеженням за деякими політиками. У скандалах замішані представники однієї з партій правлячої коаліції.

Прем'єр-міністр Чехії Петр Нечас заявив, що його кабінет має намір здійснити заплановані реформи, в тому числі пенсійної системи та охорони здоров'я.


Європейський простір

^ 04.05.2011 Анкара не задоволена візовою політикою ЄС

Президент Туреччини Абдулла Гюль сказав, що небажання ЄС розпочати переговори щодо візового режиму з Анкарою дискредитує, насамперед, Євросоюз, а не Туреччину. За повідомленнями турецької агенції Анатолія, пан Гюль нагадав, що ЄС веде переговори у візовому питанні навіть із Росією та Україною, але не з Туреччиною. Пан Гюль сказав про це, промовляючи на прес-конференції у Відні разом з австрійським колегою Хайнцом Фішером.

Абдулла Гюль сказав, що турецька продукція може вільно рухатися всередині ЄС, тоді як турецькі громадяни не можуть цього робити, назвавши це разючим контрастом. 

Абдулла Гюль твердить, що Анкара очікує від країн ЄС і їх представників подумати про це і ухвалити справедливе рішення. 

Як повідомляє агентство Франс Пресс, турецький лідер закликав ЄС лібералізувати візовий режим для турецьких громадян. Президент нагадав, що Туреччина приєдналася до митного союзу ЄС 1995 року, але турецькі бізнесмени, за словами пана Гюля, досі зіштовхуються з труднощами в отриманні віз ЄС і не в змозі, приміром, брати участь у бізнес-ярмарках, аби продавати товари своїх компаній. 

Агенція нагадує, що минулого листопада ЄС і Україна погодили ’’дорожню карту’’, в рамках якої Київ намагається добитися для своїх громадян права подорожувати до 27 націй ЄС без віз.


Європейський простір

^ 04.05.2011 Німеччина і Австрія відкриваються "євроновачкам"

Першого травня 2011 року громадяни восьми перважно східноєвропейських країн, які вступили у ЄС у 2004-му році, зможуть без будь-яких перешкод працювати та жити в Німеччині та Австрії.

Досі ринки праці у тих країнах були закриті для громадян Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Естонії, Латвії, Литви та Словенії. 

У 2004 році країни ЄС домовились про семилітнє відстрочення відкриття своїх кордонів для нових членів ЄС, побоюючись напливу трудових мігрантів. 

Не всі "старі члени" скористались цією можливістю. Наприклад, Велика Британія та Ірландія одразу відкрили свої кордони. Згідно із дослідженням у Британії, іммігранти зі Східної Європи від 2004-го рокудодали майже 5 мільярдів до британської економіки. 

Німеччина та Австрія дозволяли працювати у себе легально лише зі спеціальними дозволами від роботодавців. 

Згідно із попередніми оцінками, в Німеччину зі східноєвролрейських країн приїдуть від 400 тисяч до мільйона людей. 

Як повідомляють, близько 40% німців вже побоюються, що нова хвиля "дешевої робочої сили" негативно вплине на їхні зарплати. 

Як очікують, найбільше трудових мігрантів приїдуть із Польщі - сусіда Німеччини, де вже й так працює багато поляків. 

Як продемонстрував досвід Великої Британії, точні прогнози стосовно хвилі трудових мігрантів зробити дуже важко. Уряд прогнозував, що в країну приїжджатимуть щорічно від 5 до 13 тисяч іммігрантів. Насправді ж щороку у Британію приїжджали 60 тисяч лише поляків. 

Найновіших членів ЄС - Румунію та Болгарію, які вступили у 2008-му, - наразі "старі" члени ЄС не пускають на свої ринки праці, їм потрібні дозволи на роботу.


УНІАН

^ 04.05.2011 Євросоюз отримав новий статус в ООН

Європейський Союз зміг одержати новий статус в Організації Об'єднаних Націй, як регіональна організація.

Відповідне рішення було прийняте 3 травня Генеральною Асамблеєю ООН.

У резолюції, підтриманій 180 країнами з 192, наголошується, що Генеральна Асамблея продовжить залишатися міжурядовим органом, участь в якому дозволена лише країнам-членам.

Разом з тим, згідно з документом, ЄС одержав ряд прав, як спостерігач.

Серед таких прав – виступи на сесіях Генеральної Асамблеї, робота в її комітетах, участь у загальних дебатах, подання пропозицій або поправок, якщо вони узгоджені країнами-членами ЄС.

Представники ЄС не отримають право на голосування і на висунення кандидатів.

ЄС – перша регіональна організація, що отримала такі права в ООН.

«Резолюція дасть змогу в майбутньому представникам ЄС представляти і просувати позицію ЄС в ООН», - заявила з цього приводу Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Кетрін ЕШТОН.

«Завдяки цій резолюції, ЄС здобув важливе визнання, як глобальний гравець в ООН», - зазначив Президент Європейської Ради Герман Ван РОМПОЙ.


Європейський простір

^ 04.05.2011 Підготовлено рятівний пакет ЄС для Португалії

Португалія стане третьою після Греції та Ірландії країною, над якою розкриють рятівну фінансову парасольку Євросоюзу. Лісабон дістане допомогу обсягом 78 мільярдів євро.

Португалія, що загрузла в боргах, дістане від Європейського Союзу фінансову допомогу. Виконуючий обов'язки глави уряду Жозе Сократеш повідомив у Лісабоні, що відповідні переговори з ЄС і Міжнародним валютним фондом успішно завершені. Португалії нададуть 78 мільярдів євро. 

Фінансова допомога, зо словами Сократеша, розрахована на три роки. До 2013-го року Лісабон має зменшити