Реферат: Основы права
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИУКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙУНІВЕРСИТЕТІнститут заочного ідистанційного навчанняКонтрольна роботаОснови права
Виконав: —
-------------------------------------
------------------
м. Київ
2003 рік
Завдання №3
1. Функції наукизагальної теорії держави і права.
2. Вибори вконституційному праві. Види виборів. Виборча система України.
3. Директорпідприємства “Оболонь” підписав наказ про прийняття на роботу Квіткаєва І. слюсарем,з випробувальним строком 3 місяці. Чи передбачено законодавством Українивстановлення строку випробування при прийомі на роботу? Якщо так, то пояснітьпорядок прийняття на роботу працівників з випробувальним терміном.
1. Функції науки загальної теорії держави і права.
Предметом теоріїдержави і права є найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку йфункціонування держави і права, а також система основних правових понять ікатегорій.
Теорія держави іправа як фундаментальна теоретична наука виконує ряд специфічних функцій:
Онтологічнафункція.
Виконуючи цюфункцію, теорія держави і права відповідає на запитання, що таке держава йправо, як вони виникли і що являють собою в даний час.
Методологічнафункція.
Будучифундаментальною наукою, теорія права йдержави виконує стосовно галузевих юридичних наук методологічну функцію,задаючи їм визначений рівень, теоретичну й логічну цілісність. Узагальнюючидержавно-правову практику, теорія держави і права формулює ідеї й висновки, щомають принципове значення для юриспруденції у цілому. Вони є «несучимиконструкціями» галузевих і спеціальних юридичних наук, наприклад,категорії «система права», «система законодавства»,«правовий інститут», «норма права» і т.д. При цьомуметодологія теорії права й держави формується в результаті застосування законівдіалектики, філософських категорій, соціологічних закономірностей до аналізуправа й держави, державно-правових явищ.
Ідеологічнафункція.
Під ідеологієюрозуміється система поглядів і принципів тієї чи іншої групи населення,суспільства, соціального шару. Іноді для великої групи чи населення нації існуєєдина ідеологія. Як приклад можна привести колишній СРСР, де існувала тількиодна ідеологія — марксистко-ленінська. Якщо взяти день сьогоднішній, то як прикладможна привести США, де існує так називана американська мрія, де коженамериканець вірить, що в нього їсти шанс стати процвітаючим людиною. При втратісуспільством ідеологічного орієнтира в державі починають відбуватися смути йхвилювання, різко виростає крива злочинності. Тому теорія держави і прававиробляє свого роду рекомендації, які варто застосовувати для вироблення всуспільства визначеної правової й політичної культури, не суперечній політиці,що проводиться державою. Для цієї мети держава може використовувати різнізасоби й методи.
Евристичнафункція (від грецького слова "еврика" — відкриття).
Теорія держави іправа досліджує не тільки відомі вже закономірності понять держави і права ізв'язаних із ними явищ, але і знаходить нові закономірності, породжені реаліямигромадського життя.
Практично-прикладнафункція.
Будь-яка держава,яким би розвитим воно ні було, чи рано пізно зіштовхується з проблемами, на яківідразу відповідь важко знайти. Тоді теорія держави і права, ґрунтуючись нанаявному практичному й теоретичному матеріалі, дає рекомендації як вирішити тучи іншу виниклу проблему.
Прогностичнафункція.
Як нам відомо,предметом теорії держави і права є загальні закономірності виникнення,функціонування й розвитку держави і права, їхнього місця в житті суспільства іполітичній системі. Вивчаючи ці закономірності, теорія держави і правапрогнозує подальший розвиток цих понять, зміна державно-правової сфери, що усвою чергу дозволяє уникнути непоправних помилок.
Слід зазначити,що усі функції теорії держави і права тісно переплетені й взаємне доповнюютьодин одного. Лише у своїй сукупності вони дають нам повне представлення пропризначення теорії держави і права.
Гносеологічнафункція (функція пізнання).
Виконуючи цюфункцію, теорія держави і права виробляє теоретичні прийоми й способи пізнання,що в остаточному підсумку приводить до розвитку правового пізнання.
Виявляється втім, що в її рамках пізнаються всі державно-правові явища, у першу чергу, правой держава, процес їхнього функціонування. Важливе місце в пізнавальнійдіяльності належить концепціям, тобто визначеним способам розуміння,трактування державно-правових явищ. Процес пізнання права й держави лише тодіплідна, коли є не одна, а ряд концепцій по однойменних проблемах. Творчий аналізрізних концепцій, дискусії по актуальних питаннях права й держави збагачують ірозвивають юридичну науку, дозволяють виробити визначений варіант по тому чиіншому питанню.
Політико-управлінськафункція.
Держава і право — це політичні поняття, вони необхідні для утримання політичної влади в рукахтого чи іншого соціального прошарку. Для того щоб знати, як керувати державою,як користатися таким могутнім засобом впливу на маси, як право, необхідно матинаукові основи внутрішньої й зовнішньої політики, що і покликано робити теоріядержави і права.
Інформаційнафункція.
Виражається впередачі зведень, їхньої трансформації у знання про право й державу, правовіпочуття і духовні цінності на основі узагальнення отриманих даних про зміст ісутність права й держави. У свою чергу це сприяє упорядкуванню знань,приведенню їх у визначену систему по конкретних юридичних дисциплінах.
Аналітичнафункція.
Полягає вдослідженні діючого законодавства, у його систематичному викладі. Функція цяскладається насамперед у з'ясуванні змісту закону, ретельному вивченні йогозмісту. Задача теорії права й держави — вивчити практику застосування закону,ефективність його впливу на ті чи інші суспільні відносини, що дозволяєз'ясувати як достоїнства, так і недоліки законодавства.
2. Вибори в конституційному праві. Види виборів.Виборча система України.
Вибори єнайважливішим інститутом сучасної демократії, однієї з головних форм вираженняволі народу і його участі в керуванні державними й суспільними справами, черезїхнє посередництво народ визначає своїх представників і наділяє їх мандатом наздійснення його суверенних прав по реалізації влади.
Вибори можутьбути парламентськими і президентськими; органів держави і місцевогосамоврядування; черговими, повторними й позачерговими (достроковими); наальтернативній основі і безальтернативними (якщо висувається тільки одинкандидат) і т. д
Вибори зв'язанізі складним комплексом суспільних відносин, учасниками яких є державу в особіуповноважених на те органів державної влади, виборчі комісії, політичніпартії, виборчі блоки, громадські організації, збори виборців, трудовіколективи, кандидати в депутати, їхні довірені особи, виборці й ін.
Стаття2. Види виборів
Виборидепутатів можуть бути черговими, позачерговими, повторними, а також замістьдепутатів, що вибули.
Виборчасистема — це сукупність упорядкованих суспільнихвідносин, зв'язаних із виборами органів держави і місцевого самоврядування.
У своїй основі цясистема регулюється нормами конституційного права, але не зводиться лише доконституційних правовідносин. Вона регулюється і не правовими нормами — корпоративними, моральними й ін.
Поняття «виборчасистема» уживається також і в іншім значенні як спосіб розподілу депутатськихмандатів між кандидатами в залежності від результатів голосування. Основними виборчими системами в цьому змісті є мажоритарна, пропорційна і змішана.
Мажоритарнавиборча система (від французького majore — більшість) передбачає голосування за персонального кандидата. Перемагає той,хто одержить більш 50% голосів виборців (мажоритарна система абсолютноїбільшості), чи той, хто набере голосів більше, ніж кожний з його конкурентівокремо (мажоритарна система відносної більшості).
Пропорційна (від лат. prorportio — співвідношення, визначена частина)виборча система передбачає вибори депутатів по партійних списках убагатомандатних округах. Виборці голосують за список тієї чи іншої партії. Аледля проходження партії у парламент установлюється процентний бар'єр голосіввиборців – 3-5%.
Змішанасистема передбачає сполучення мажоритарної йпропорційної систем.
В Україні змішанасистема виборів. Вона передбачена Законом «Про вибори народних депутатівУкраїни» від 24 вересня 1997 р. з наступними змінами й доповненнями.
Депутатиобираються громадянами України на основі загального, рівного, прямого виборчогоправа шляхом таємного голосування по змішаній (мажоритарно-пропорційної)системі. Виборчий процес здійснюється на засадах вільного, рівного висуваннякандидатів у депутати, гласності й відкритості, рівних можливостей для всіхкандидатів.
Участь громадянУкраїни у виборах є добровільним. Вважається, що виборці, що не прийняли участьу голосуванні, підтримують волевиявлення виборців, що прийняли участь уголосуванні.
Усього обирається450 депутатів. З них 225 по одномандатних округах і 225 по списках кандидатів удепутати від політичних партій, виборчих блоків партій по багатомандатномувиборчому окрузі на основі пропорційного представництва.
Одномандатніокруги утворяться Центральною виборчою комісією з приблизно рівним числомвиборців у кожнім виборчому окрузі. Територією багатомандатного виборчогоокругу є територія України, а його центром — місто Київ. Виборцями цього округує всі громадяни України, що мають виборче право.
Виборче право — це система правових норм, що регулюють суспільні відносини, зв'язаніз виборами органів державної влади і місцевого самоврядування.
Виборче право — один з інститутів конституційного права.
Джереламивиборчого права України, що закріплюють порядок організації й проведеннявиборів в Україні є Конституція, Закон України «Про вибори народних депутатівУкраїни», Закон України «Про вибори Президента України», Закон України «Провибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних умістах, обласних Рад».
Поняття «виборче право»також може використовуватися в іншім значенні (у суб'єктивному змісті) яксуб'єктивне право громадянина обирати (активне виборче право) і бути обраним(пасивне виборче право) у державні органи й органи місцевого самоврядування.Активне виборче право виникає з 18 років (ст. 70), а пасивне — з 21 року (ст.76).
При цьомувиділяється активне виборче право — право обирати, тобто брати участь увиборах; і пасивне виборче право — право бути обраним в органи державної владиі місцевого самоврядування.
Основою виборчогоправа України є демократичні принципи загального, рівного і прямого виборчогоправа при таємному голосуванні.
Законом України«Про вибори народних депутатів України» передбачені етапи організації йпроведення виборів:
— висування йреєстрація кандидатів у депутати;
— передвиборнаагітація;
— голосування;
— підрахунокголосів і визначення результатів виборів.
Кожен виборецьодержує два бюлетені: один для голосування по виборам в одномандатному і другійдля голосування по виборам у багатомандатному загальнодержавному виборчихокругах.
У бюлетень дляголосування по одномандатному виборчому окрузі вносяться за абеткою всізареєстровані в цьому окрузі кандидати в депутати з указівкою прізвища, імені,по батькові, року народження, посади (заняття), місця роботи й проживання,партійності.
У бюлетень дляголосування по багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі вносятьсяназви політичних партій, виборчих блоків партій у порядку, визначеномужеребкуванням, що проводить центральна виборча комісія після реєстрації списківкандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій зобов'язковим переліком політичних партій, що утворили виборчий блок, а також зуказівкою прізвища з ініціалами перших п'яти кандидатів із внесеного кожною політичноюпартією, виборчим блоком партій списку кандидатів у депутати.
Обраним поодномандатному виборчому окрузі вважається кандидат у депутати, що одержалабільшість голосів виборців, що прийняли участь у голосуванні, щодо іншихкандидатів, що балотувалися в даному виборчому окрузі.
Право бутиобраним по багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі одержуютькандидати в депутати від політичних партій, виборчих блоків партій, щоперебороли 4 % бар'єр голосів виборців. Депутатські мандати між ними розподіляютьсяпропорційно числу отриманих ними голосів.
Списки кандидатіву депутати від політичних партій, виборчих блоків партій, що одержали менш 4%голосів виборців, що прийняли участь у голосуванні, не одержують право научасть у розподілі депутатських мандатів.
Депутатоммісцевої ради може бути обраний громадянин України, що на день виборів досяг 18років, має виборчі права і постійно чи проживає працює на територіївідповідного ради
Народнимдепутатом України може бути громадянин України, що досяг на день виборів 21року, що має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років
Прямі чи непрямічи пільги обмеження виборчих прав громадян України в залежності від походження,соціального і майнового положення, расової і національної приналежності,підлоги, утворення, мови, відносини до релігії, політичних переконань, роду йхарактеру занять, не передбачені чинним законодавством, заборонені.
Не мають праваголосу громадяни, визнані судом недієздатними.
Здійсненнявиборчого права припиняється на відповідний період для облич, що містяться повироку суду в місцях позбавлення волі, а також обличчя, що знаходяться зарішенням суду в місцях примусового лікування.
Принцип рівноговиборчого права означає, що кожен виборець в Україні має, на виборах ПрезидентаУкраїни і на виборах народних депутатів України один голос. Під час виборівдепутатів і голів місцевих Рад виборець має один голос по виборам депутатіввідповідних місцевих рад і один голос на виборах голови відповідного ради.
Усі виборціберуть участь у виборах на рівних підставах, тобто голос кожного виборцядорівнює голосу будь-якого іншого виборця і жоден виборець не має ніякихпереваг перед іншими виборцями.
Наявність укожного виборця тільки одного голосу забезпечується тим, що виборець не може бутивключений більш ніж в один список виборців; він голосує особисто і дляодержання виборчого бюлетеня потрібно пред'явлення документа, що засвідчуєособистість виборця, а в списку виборців робиться оцінка про видачу виборчогобюлетеня.
Участь у виборах нарівних підставах забезпечується тим, що виборчі округи по кожним виборамутворяться з приблизно рівним числом виборців. Таким чином, голос виборця водному виборчому окрузі дорівнює голосу виборця в будь-якому іншому виборчомуокрузі.
Принцип прямоговиборчого права виражається в тім, що Президент, народні депутати й головимісцевих рад обираються громадянами безпосередньо, а не нижчестоящимипредставницькими чи органами спеціальними вибірниками, тобто виборецьсамостійно виражає свою волю, особисто подає свій голос за той, кому віндовіряє представництво своїх інтересів.
Принцип таємногоголосування полягає в тому, що контроль за волевиявленням голосуючих недопускається. Таємне голосування забезпечується поруч гарантій: виборецьособисто заповнює виборчий бюлетень, залишаючи в ньому прізвище того кандидата,за який він голосує Заповнений бюлетень виборець особисто опускає у виборчуурну, не проставляючи своє прізвище В приміщенні для виборів приділяютьсяспеціальні чи кімнати обладнаються окремі кабіни для заповнення виборчихбюлетенів, у яких забороняється присутність кого-небудь, крім голосуючого,причому виборчі урни встановлюються таким чином, щоб голосуючі при підході доних обов'язково проходили через кабіни для таємного голосування.
Вибори народнихдепутатів України проводяться в останню неділю березня четвертого рокуповноважень Верховної Ради України. (Чергові вибори у Верховну Раду Українибудуть проведені в березні 1998 р.).
Позачерговівибори у Верховну Раду України призначаються Президентом України і проводятьсяв період шістдесятьох днів із дня опублікування рішення про достроковеприпинення повноважень Верховної Ради України.
Проведеннявиборів народних депутатів України організують виборчі комісії: Центральнавиборча комісія з виборів народних депутатів України; окружні виборчі комісії;дільничні виборчі комісії.
Виборипроводяться по 450 одномандатних виборчих округах на основі абсолютноїбільшості, тобто від кожного виборчого округу обирається тільки один депутат ітільки в тому випадку, якщо він одержить абсолютну більшість голосів виборців,що прийняли участь у голосуванні.
Для проведенняголосування й підрахунку голосів виборчі округи поділяються на виборчі дільниціз числом від 20 до 3000 виборців. По кожній виборчій дільниці складаютьсясписки виборців, у які включаються всі громадяни України, що досягли до дня чивиборів у день виборів 18 років, що проживають на момент складання списку натериторії даної виборчої дільниці і маючи право брати участь у голосуванні,Виборець може бути включений у список виборців лише на одній виборчій дільниці
Право висуваннякандидатів у депутати належить громадянам України, що має право голосу. Цеправо реалізується як безпосередньо, так і через політичні партії і їхнівиборчі блоки, зареєстровані відповідно до законодавства, і трудові колективи
Висуваннякандидатів у народні депутати України проводиться у два етапи. На першомувисувається претендент на кандидати — у депутати, на другому — безпосередньокандидат у депутати.
Партії, їхнівиборчі блоки, що беруть участь у виборчій кампанії, після їхньої реєстраціїЦентральною виборчою комісією мають право висунути лише по одному кандидаті вдепутати по кожнім виборчому окрузі через свої регіональні відділення(осередку)
При висуванніпретендента на кандидата в депутати виборцями необхідно, щоб не менш десятивиборців, що проживають у межах виборчого округу, по якому висуваєтьсякандидат, підписали заяву про це з указівкою прізвища, імені, по батькові, датинародження, серії й номери паспорта, домашньої адреси.
При висуванніпретендента на кандидата в депутати трудовим колективом заява від іменіколективу підписується обличчям, уповноваженим на те чи зборами конференцією,що висунули претендента.
На другому етапіпретендент на кандидата в депутати, висунутий виборцями, партією (виборчимблоком), трудовим колективом, може бути зареєстрований як кандидат у депутати,якщо його підтримають своїми підписами не менш 300 виборців даного виборчогоокругу. Один виборець вправі підписатися в підтримку тільки одного претендентана кандидата в депутати по своєму виборчому окрузі. » Списки виборців, щопідтримують претендента на кандидата в депутати, представляються в окружнувиборчу комісію не пізніше чим за 45 днів до виборів -
Реєстраціюкандидата в депутати здійснює відповідна окружна виборча комісія.не пізнішечим на п'ятий день після представлення всіх необхідних для реєстраціїдокументів і внесення грошової застави в розмірі п'яти мінімальних заробітнихплат, що повертається, якщо кандидат одержить на виборах не менш п'ятивідсотків голосів виборців, що прийняли участь у виборах. Те саме обличчя неможе бути зареєстроване більш ніж в одному виборчому окрузі.
Усі зареєстрованікандидати в депутати з указівкою прізвища, імені, по батькові, року народження,партійності, посади (заняття), включаються за абеткою у виборчий бюлетень.
З моментуреєстрації кандидат у депутати має право проводити передвиборну кампанію. Дляведення передвиборної кампанії законом установлені визначені гарантіїдіяльності кандидатів: рівне право брати участь і виступати на передвиборнихзборах, мітингах, нарадах, засіданнях, у печатці, по телебаченню, радіо;можливість викладати програму своєї майбутньої діяльності; можливість матидовірених осіб, що допомагають у проведенні виборчої кампанії; звільненнякандидатів від виробничих чи службових обов'язків для участі в передвиборнихзаходах; право на безплатний проїзд на усіх видах пасажирського транспорту(крім таксі) у межах відповідного виборчого округу; недоторканність кандидата,що виражається в тім, що кандидат не може бути притягнутий, до карного.відповідальності, арештований, або піддадуть мірах адміністративного стягнення,що накладається в судовому порядку, без згоди Центральної виборчої комісії.
Голосуванняпроводиться в день виборів з 7 до 20 годин. Для виборів депутатів кожномувиборцю видається бюлетень для голосування. Виборчі бюлетені видаютьсядільничною виборчою комісією на підставі списку виборців виборчої дільниці попред'явленні виборцем чи паспорта іншого документа, що засвідчує особистість.Про одержання виборчого бюлетеня виборець розписується в списку виборців. Коженвиборець голосує особисто. Голосування за інших облич не допускається. Виборчийбюлетень заповнюється голосуючим у чи кабіні кімнаті для таємного голосування.При заповненні бюлетеня забороняється присутність кого б те ні було, крімголосуючого. Голосуючий може залишити в бюлетені прізвище лише одного чикандидата не залишати ні однієї, викреслюючи в бюлетені для голосуванняпрізвища тих кандидатів, проти яких він голосує.
Після закінченняголосування дільничною виборчою комісією на підставі списку виборцівустановлюється загальне число виборців, що прийняли участь у голосуванні івиробляється підрахунок голосів окремо по кожнім кандидаті в депутати.
Установленнярезультатів виборів по виборчому окрузі виробляється відповідної окружноювиборчою комісією.
Обранимвважається кандидат, що одержав на виборах більше половини голосів виборців, щоприйняли участь у голосуванні, але не менш 25% від числа виборців, внесених усписки виборців даного округу.
Вибори визнаютьсящо не відбулися, якщо в них узяло участь менш 50% від числа виборців, внесениху списки виборців даного округу, а також у зв'язку з вибуттям усіхзареєстрованих по окрузі кандидатів.
Окружна виборчакомісія може визнати вибори недійсними, якщо в ході їхнього чи проведення припідрахунку голосів мали місце порушення Закону, що істотно вплинули нарезультати голосування.
Якщо у виборчийбюлетень було включено більш двох кандидатів і жоден із них не був обраний, окружнавиборча комісія призначає повторне голосування по двох кандидатах, що одержавнайбільше число голосів, не вважаючи тих кандидатів, що перед повторнимголосуванням вибули з балотування. Повторне голосування у виборчому окрузіпроводиться не пізніше двотижневого терміну після загальних виборів.
Президент Україниобирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхомтаємного голосування терміном на п'ять років.
ПрезидентомУкраїни може бути обраний громадянин України, що досяг тридцяти п'яти років, щомає право голосу, що проживає в Україні протягом десяти років і володієдержавною мовою. Те саме обличчя не може бути Президентом України більш двохтермінів підряд.
Чергові вибориПрезидента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноваженьПрезидента України.
У випадкудострокового припинення повноважень Президента України вибори ПрезидентаУкраїни проводяться в період дев'яноста днів із дня припинення повноважень (ст.103 Конституції) Призначення дострокових виборів Президента Україниздійснюється на основі рішення Верховної Ради України (ст. 85 Конституції).
Виборчий процесздійснюється на засадах: вільного і рівноправного висування кандидатів уПрезиденти України; гласності і відкритості; рівності можливостей для всіхкандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів ізбоку державних органів, установ і організацій, органів місцевогосамоврядування; волі агітації.
Проведеннявиборів Президента України організують виборчі комісії: Центральна виборчакомісія з виборів Президента України (її повноваження покладені на Центральнувиборчу комісію з виборів народних депутатів України; окружні виборчі комісії;дільничні виборчі комісії).
Для проведеннявиборів Президента України Центральна виборча комісія утворить 27 виборчихокругів (по одному в Автономній Республіці Крим, областях України, містах Києвіі «Севастополеві).
Для проведенняголосування й підрахунку голосів виборчі округи поділяються на виборчі дільниціз числом від 20 до 3000 виборців. По кожнім виборчому окрузі складаються спискивиборців, у які включаються всі громадяни України, що досягли до дня чи виборіву день виборів 18 років, що проживають на момент складання списку на територіїданої виборчої дільниці і маючи право брати участь у голосуванні. Виборець можебути включений у список виборців лише на одній виборчій дільниці.
Право висуваннякандидатів у Президенти України належить громадянам України, що має правоголосу. Це право реалізується через політичні партії і їхні виборчі блоки,зареєстровані відповідно до законодавства, а також збори виборців.
Висуваннякандидатів у Президенти України проводиться у два етапи. На першому етапівисувається претендент на кандидати в Президенти. України, а на другомувизначається кандидат у Президенти України.
Партії (виборчіблоки), що нараховують не менш 1000 членів, мають право висунути кандидата вПрезиденти України після їхньої реєстрації Центральною виборчою комісією вякості, що беруть участь у виборах Президента України.
Претендентвисувається партією на з'їзді, чи конференції іншому форумі, що є вищимстатутним керівним органом партії. Порядок проведення з'їзду (конференції,загальних зборів і т.п.) партії визначається її статутом.
З'їзд(конференція) правомочний вирішувати питання висування претендента, якщо наньому присутні більш 2/3 обраних делегатів, але не менш 200 обличчя.
Збори виборцівмає право висунути кандидата в Президенти України, якщо в ньому беруть участьне менш 500 громадян України, що мають право голосу. Збори виборців можутьпроводитися за місцем проживання чи на підприємствах, в установах,організаціях. Те саме обличчя не може бути учасником більш одних зборіввиборців по висуванню претендента. Кожен учасник зборів можуть запропонуватидля обговорення будь-яку кандидатуру, у тому числі і свою. Висунутими зборамивиборців як претендента вважається обличчя, за яке проголосували не менш 2/3учасників зборів.
Претендент можебути зареєстрований як кандидата в Президенти, якщо його кандидатурупідтримають своїми підписами не менш 100000 громадян України, що мають правоголосу, у тому числі не менш 1500 громадян у кожнім з 2/3 загального числавиборчих округів. Реєстрація кандидатів у Президенти здійснюється Центральноювиборчою комісією не пізніше чим на п'ятий день після представлення всіхнеобхідних документів
Обличчя, щоодержало посвідчення про реєстрацію його як кандидата в Президенти України, маєправо вести передвиборну агітацію.
Час і місце,організація і порядок голосування, підрахунок голосів на виборчій дільниці повиборам Президента України визначаються відповідно до Закону України «Провибори народних депутатів України»
Вибори визнаютьсящо не відбулися, якщо у виборах узяло участь 50 і менш відсотків виборців,внесених у списки виборців, а також у зв'язку з вибуттям усіх зареєстрованихкандидатів у Президенти України.
Установленнярезультатів виборів Президента України виробляється Центральною виборчоюкомісією Обраним — Президентом України вважається кандидат, що одержав навиборах більш половини голосів виборців, що прийняли участь у голосуванні,
Вибори ПрезидентаУкраїни можуть бути визнані недійсними, якщо в ході чи виборів при підрахункуголосів мали місце порушення, що істотно вплинули на підсумки голосування.
Якщо у виборчийбюлетень було включено більш двох кандидатів у Президенти України і жоден з нихне був обраний, Центральна виборча комісія призначає повторне голосування повиборам Президента України по двох кандидатах, що одержав найбільше числоголосів, не вважаючи тих кандидатів, що після першого голосування зняли своїкандидатури Якщо в результаті зняття кандидатур залишився один кандидат уПрезиденти України, повторне голосування проводиться по цій кандидатурі.Повторне голосування проводиться не пізніше чим у двотижневий термін післявиборів Президента України. Обраним Президентом України вважається кандидат, щоу результаті повторного голосування одержав більше, ніж інший кандидат, числоголосів, поданих за нього, перевищує число голосів, поданих проти нього. Якщоповторне голосування проводилося лише по одній кандидатурі, кандидат вважаєтьсяобраним Президентом України, якщо він одержав більшість голосів виборців, щоприйняли участь у голосуванні
Якщо на виборахПрезидента України балотувалося не більш двох кандидатів у Президенти України іжоден з них не був обраний, а також у випадку визнання виборів ПрезидентаУкраїни що не відбулися чи недійсними, чи якщо повторне голосування недозволило визначити кандидата, обраного Президентом України, Центральна виборчакомісія не пізніше чим на десятий день після встановлення результатів виборіввносить у Верховну Раду України представлення про призначення виборів ізповторним висуванням кандидатів у Президенти України.
Верховна РадаУкраїни не пізніше чим у двомісячний термін після дня виборів приймає рішенняпро проведення повторних виборів Президента України
Нормативноюосновою виборів депутатів і голів місцевих рад є Конституція (ст. 141) і ЗаконУкраїни від 24 лютого 1994 м «Про вибори депутатів, голів сільських, селищних,районних, міських, районних у містах, обласних Рад» (який ще не приведений увідповідність із Конституцією).
Стаття3. Виборчий процес здійснюється на основах вільного і рівноправного висуваннякандидатів у депутати, гласності і відкритості, волі агітації, рівнихможливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії, неупередженостідо кандидатів із боку органів державної влади, органів місцевогосамоврядування і посадові і службові обличчя цих органів.
Стаття4. Участь громадян України у виборах є добровільним. (Друге речення частиничетвертої статті 1 утратило дію, як таке, котре не відповідає КонституціїУкраїни (є неконституційним) на підставі Рішення Конституційного Суду України N1-рп/98 (v001p710-98) від 26.02.98) Вважається, що виборці, що не брали участів голосуванні на виборах, підтримують результати волевиявлення тих виборців, щовзяли участь у голосуванні на виборах.
Законодавствопро вибори в Україні
ЗАКОН УКРАЇНИ Про вибори народнихдепутатів України (Відомості Верховної Заради (ВВР), 1997, N 43, ст. 16у
Рішенні Конституційного Суду України N3-рп/98 (v003p710-98) від 25.03.98) (Із змінами, внесеними згідно із Законом N1668-III (1668-14) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 30, ст.234)
3. Директор підприємства “Оболонь” підписав наказ проприйняття на роботу Квіткаєва І. слюсарем, з випробувальним строком 3 місяці.Чи передбачено законодавством України встановлення строку випробування приприйомі на роботу? Якщо так, то поясніть порядок прийняття на роботупрацівників з випробувальним терміном.
Кодексзаконів про працю України
Глава IIIТРУДОВИЙДОГОВІРСтаття 26. Випробуванняпри прийнятті на роботу.
При укладенні трудовогодоговору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевіркивідповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробуванняповинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
В період випробування напрацівників поширюється законодавство про працю.
Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які недосягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійнихнавчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищихнавчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної(невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно дорекомендації медико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється такожпри прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство,в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбаченозаконодавством. (Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12від 20.03.91, № 6/95-ВР від 19.01.95)
Стаття 27. Строквипробування при прийнятті на роботу.
Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановленозаконодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремихвипадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, — шести місяців.
Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не можеперевищувати одного місяця.
Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язкуз тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробуванняможе бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він буввідсутній. (Стаття 27 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 5938-11 від27.05.88; Законами № 871-12 від 20.03.91, № 263/95-ВР від 05.07.95)
Стаття 28. Результативипробування при прийнятті на роботу.
Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, товін вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудовогодоговору допускається лише на загальних підставах.
Якщо протягом строкувипробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку йогоприйнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправірозірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав можебути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудовихспорів у питаннях звільнення. (Стаття 28 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом № 871-12 від 20.03.91)