Реферат: Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
<span Arial Narrow",«sans-serif»">Миколаївськафілія Національного університету
<span Arial Narrow",«sans-serif»"> “Києво – Могилянська Академія”
Департамент політології
Кафедра політології
«Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України»
<span Arial",«sans-serif»;font-weight:normal">Кваліфікаційна робота
<span Arial",«sans-serif»;font-weight: normal">на здобуття академічного ступеню бакалавра
студента 431 групи Кутового Б.Б.
Декан департаменту політології:
д.п.н., професор Мейжис І.А.
Науковий керівник:
Викладач Левченко О.О.
<span Arial Narrow",«sans-serif»">Миколаїв– 2000
<span Arial Narrow",«sans-serif»;mso-ansi-language:RU">План.
1.<span Times New Roman"">
Вступначастина.2.<span Times New Roman"">
Теоретичначастина.<span Times New Roman"">
Духовні цінності в становленні особистості громадянина.<span Times New Roman"">
Виховання громадянина – головні аспекти проблеми.3.<span Times New Roman"">
Практичначастина.<span Times New Roman"">
Вплив моральних якостей вчителя навиховний процес.<span Times New Roman"">
Результатианкетного опитування на тему “Вплив моральних якостей вчителів на виховання майбутніх громадян”.4.<span Times New Roman"">
Висновки.5.<span Times New Roman"">
Використаналітература.-1-Вступна частинаЯк відомо, розбудова українськоїдержави, ставить на порядок денний надзвичайно важливе і невідкладне завдання –виховання справжнього громадянина і патріота рідної землі. Лише люди, безмежновіддані українській національній ідеї, здатні відстояти незалежність,соборність України, вивести її зтимчасових соціально – економічних труднощів на шлях прогресу і процвітання.
З огляду на це побудова новогодемократичного, гуманного суспільства, яке орієнтується на високі національні і загальнолюдські цінності,набуває, насамперед, виховного характеру. Особливо це стосується підростаючогопокоління, якому в недалекому майбутньому відстоювати та примножувати здобуткинашої незалежності. Зараз, в умовах економічної кризи, відбувається інтенсивнийпроцес соціальної і моральної деградації частини учнівської молоді, надмірногозахоплення негативними формами комерційного бізнесу і низькопробною зарубіжноюкультурою. Відтак, притуплюються природні потреби в пізнанні, втрачаєтьсяінтерес до чесної праці, знецінюютьсядуховні ідеали.
З огляду на викладене, актуальними єнаукове розроблення і практичне забезпечення, по суті нової системигромадянського виховання, мета якого - сформувати в учнів комплекс громадянських якостей, потребу захищатиінтереси України, реалізовувати свій особистісний потенціал на благо зміцненняУкраїнської Держави.
В нашій роботі ми намагаємосявстановити, як на процес виховання громадян України у середній школі впливають особисті моральні цінності інахили педагогів.
Наша робота складається з двох частин: теоретичної та практичної. В теоретичній частині проведено огляд наукових розробок вітчизняних
-2-
вчених-педагогівщодо ролі духовних цінностей в становленні особистостігромадянина — громадянина, роль, демократичніх цінностейв цьому становленні, наводяться головні вимоги до морально-психологічних якостей громадянина України: яким він повинен в ідеалі бути.
В практичній частині наводиться короткийогляд наукових розробок з питань ролі вчительської моралі в процесі вихованнямайбутніх громадян, наводяться данні теоретичних розробок та практичнихдосліджень в цій галузі, які проводилися раніше. Також містяться результатисоціологічного дослідження щодо впливу вчительської моралі на виховання учнів,як дослідницької частини даної роботи. В дослідженні нами використовувався метод анкетного опитування.
З огляду на те, що дана тема ввітчизняній науці опрацьована недостатньо, давався взнаки брак теоретичного і фактичного матеріалу.
В вітчизняній історіографії з даногопитання нашу найбільшу увагу привернули дослідження з проблеми ролі цінностей впроцесі громадянської освіти, таких авторів, як І. Бех,М. Боришевський, Б. Чижевський, І. Тараненко Р. Скульський, які ісклали основну масу використаної нами в процесі написання кваліфікаційноїроботи літератури. В ході написання практичної частини нашої роботи, мискористалися науковими розробками таких вітчизняних вчених, як Л. Крицька, Л. Хорунжі, Л. Старовойтта Р. Скульський.
Ми сподіваємося, що наша скромна праця станеновим внеском в справу розробки досконалої концепції громадянського вихованнямолоді в незалежній Українській державі.
-3-
2. Теоретична частина.2.1. Духовні цінності в становленні особистості громадянина.Ціннісна орієнтація слугує своєрідним критерієм, фільтром у визначенніставлення людини до матеріальних та духовних цінностей, системи установок, відстоювання принципів іпереконань. Вона передбачає позитивне чи негативне значення об’єктівнавколишнього світу для індивідууму чи суспільства і визначається не їхнімивластивостями як такими, а їх місцем та наявністю в людській життєдіяльностіінтересів і потреб, соціальних відносин, критеріями і способами оцінки цьогозначення, виражених в моральних принципах і нормах, ідеалах, установках і цілях.
Цінності, безумовно є тим феноменом, котрий найтісніше пов’язаний з сферою потреб людини, так як певнасистема цінностей втілюється,опредметнюється в тих чи інших конкретних феноменах, пов’язаних з відповіднимиформами життєдіяльності, в яких і здійснюється оволодіння цінностями, їхпоступове перетворення з явища “зовнішнього” у явище “для себе”, тобто відбувається переведення цінностей суспільнихв цінності суб’єктивно значущі для самого індивіда.
В наш час розгулу вседозволеності, втрати старих, непридатних для життяорієнтирів і тимчасового духовного бездоріжжя, важко переоцінити значенняціннісних орієнтацій як умови розвитку особистості, здатної досамостійного і відповідального вибору.
З огляду на сказане, стає цілком очевидною нагальна необхідність створитинову систему цінностей, яка б слугувала орієнтиром у вихованні молодогопокоління та громадян будь – якого віку. Така система загалом і кожен її структурнийкомпонент зокрема, мають становити одне ціле, в якому об’єднуючим началом є духовність людини.
Духовність – це втілення в світоглядних орієнтаціяхлюдини сподівань,
-4-
прагнень, ідеалів, духу народу, нації, щовизначає спрямованість особистісних потреб, бажань і зумовлює настанову навідповідний життєвий вибір. Це осмислення людиною гуманістичного сенсу мети людської життєдіяльності.<span Arial",«sans-serif»">¹
Приступаючи до дослідження психологічних закономірностей вихованнягромадянської свідомості та самосвідомості особистості, ми побудували концептуальну модель зрілої особистості громадянина.
Зараз є необхідність формування нових ціннісних орієнтацій, новихціннісних ідеалів, ціннісного світогляду людини, яка буде жити і працювати в ХХІ столітті в Україні – незалежній європейській державі, де цільові таціннісні орієнтації сполучатимуть творчість, нові оригінальні ідеї з народними традиціями та культурою.
Оскільки загальноприйнятою серед педагогів єдумка про те, що виховання на основіцінностей – це провідний шлях формування особистості, її духовногосвіту, то в сучасних умовах постає питання не лише про ціннісне виховання, алей про ціннісне навчання, тобто навчання, яке має своїм кінцевим результатом не знання, а формування“аксіологічного світогляду, який оперує ціннісними категоріями”.<span Arial",«sans-serif»">²
Це нова для нас проблема,яка потребує адекватного розв’язання.Сьогодні ми є не лише свідками, але й учасниками кризи моральності іправосвідомості, соціальної нестабільності, політичної дезорієнтації тадестабілізації молоді. Важливим чинником цієї кризи цінностей є крахтоталітарної системи, яка формувала у всіх єдину систему цінностей та
.........................................................................................................................................
1.<span Times New Roman"">
Бех І.М. Духовніцінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - 1997. — № 1. – С. 116.2.<span Times New Roman"">
БоришевськийМ.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. – 1997. — № 1. – С. 144.
-5-
ціннісних орієнтацій. Пошуки нових цінніснихорієнтацій важкі самі по собі,ускладнені соціально – економічною кризою, але стають життєво важливими інеобхідними засобами опори в життєвих колізіях. Сучасні цінності – актуально ідеологічна проблема,проблема формування світогляду, що виступає інтегративноюосновою діяльності, як окремого індивіду, так і будь – якої малої чи великоїсоціальної групи, колективу, нації, всього людства. Це також нова проблема, щомає проростати і кристалізуватися заново, причому вибір світогляднихпозицій, а отже і цінностей покладається на індивід, як суб’єктажиттєдіяльності. Це звичайно проблема загальної значущості, бо процесдержавотворення в Україні висуває на передній план такі спільні для всіх ідеологічні цінності,як патріотизм та громадянськість, та їх відображення у свідомості, світогляді та поведінці.<span Arial",«sans-serif»">¹
Цей процес відбувається водночас з іншим, не менш потужним і такожновим для нас – входженням до європейської спільноти, коли Українарозглядається, як частина загально – європейського культурного простору з йогобагатоманітністю культур, які об’єднуються на засадах демократизму тагуманізму, толерантності та відкритості, цивілізованості.
Всі ці процеси далеко не всіма розглядаються, як рівнозначними, вдекого виникають заперечення і протиставлення. Отже, значущою ціннісноюпроблемою виступає ставлення і оцінка цих процесів державотворення івходження в європейський ціннісний простір.
Зараз досить помітне місце в нашому житті посіли так звані предметні цінності які, ми вважали, булипритаманними лише капіталістичному суспільству і які досить інтенсивно іуспішно розроблялися на Заході. Це – особистий інтерес, корисливість, раціональність, прибуток. У повсякденному
.........................................................................................................................................
1.<span Times New Roman"">
Крицька Л.В.Громадянські ціннісні орієнтації учнівської молоді // Педагогіка і психологія. – 1997. — № 1. – С. 128.-6-
житті саме ці прагматичні раціональні цінностінабувають дедалі більшого значення, особливо для молоді і тому не можуть невиступати проблемою для педагогів.<span Arial",«sans-serif»">¹
Педагогів цікавить, як весь цей складний багаторівневий комплекспроблем, що стосується цінностей, відбивається в педагогічній науці та шкільнійпрактиці. Мета і завдання формування цінностей, ціннісних орієнтацій, їх змістта форма – це педагогічна проблематика, і саме вони повинні стати предметомспеціального розгляду.
Слід відзначити, що в своєму загалі цінності розглядаються передусім,як категорія моралі в найширшому її розумінні. У нас значно менше тяжіють дорозгляду цінностей в прагматично – раціональному розумінні, характерному дляпівнічноамериканської цивілізації, бо ми бачимо в цінностях, цінніснихорієнтаціях ідеали та ідеї моральності, тісно пов’язані більше з ідеалістичнимсвітоглядом, з осучасненою християнською культурною традицією.<span Arial",«sans-serif»">²
Так вважає переважна більшістьпедагогів.Приступаючи до розглядупедагогічної проблематики, педагоги замислюються надїї теоретико – методологічними засадами.
Педагогічні дослідження проблеми цінностей та ціннісних орієнтацій
можна умовно поділити за певними напрямками,серед них – питання громадянського виховання, в якому національні цінностіпосідають одне з головних місць. І це далеко не випадково, бо проблемаформування громадянина України сьогодні є однією з найактуальніших, яка вимагаєневідкладного розв’язання.
.........................................................................................................................................
1.<span Times New Roman"">
Нікітіна Л.Є. Соціальневиховання дітей – фактор стабілізації суспільства // Педагогіка. – 1998. — № 7.– С. 36.2.<span Times New Roman"">
ТараненкоІ.Г. Демократичні цінності у становленнігромадянина // Педагогіка і психологія. – 1997. — № 2. – С. 151.-7-
2.2 Виховання громадянина – головні аспекти.
Формування системи виховання безпосередньо пов’язане з основнимизасадами побудови держави: тоталітарної, демократичної, громадянської, відкритої.Якщо створення тоталітарного режиму зумовлює пригноблення особистості,відкритого суспільства і також часто поєднується з різновидами непримиренності,пошуку ворогів і неоколоніалізму, то перспективним в усі часи було, є і будеформування та розвиток демократично – громадянського суспільства. Тому особливоважливим є будівництво в Україні суверенної, незалежної, демократичної,соціальної, правової, цілісної держави і системи виховання на основі принципівгуманізму, демократичності, толерантності, пріоритетності загальнолюдськихдуховних цінностей, гнучкості та прогностичності. Проте доцільно врахувати, щоміж визначенням і проголошенням принципів до їх закріплення і утвердження всуспільстві лежить щоденний всебічний аналіз і праця інститутів держави,громадськості і конкретної особистості.
Система виховання є серцевиною системи освіти і розглядається якцілеспрямована, систематична дія на духовний і фізичний розвиток особистості,зумовлена законами розвитку суспільства, людини та об’єктивними і суб’єктивними умовами.
Її складовими є як система самовиховання особистості, так і спеціальноорганізований безпосередній і опосередкований вплив сім’ї, закладів освіти,педагогів, інформаційного простору та соціально – економічних умов.
Система виховання зумовлює формування навичок поведінки в сім’ї, підчас навчання, на виробництві, культурно – освітній, професійній та політичній діяльності. Зміст виховання визначається пріоритетністю вимог часу,потребами соціально – економічного розвитку і зумовлюється суспільними відносинами, станом науки, технологій, культури, родинно –
-8-
сімейними стосунками, традиціями та рівнемсистеми освіти. Дані аспекти євзаємозалежними, динамічними, тобто системавиховує особистість, а особистість виховує систему.
Необхідність виваженого розв’язання проблеми державотворення, розвиткусистеми виховання зумовлює потребу формування і збереження класичних таутвердження нових ціннісних орієнтацій. Центральним місцем в процесі державотворення є формування в учнівської тастудентської молоді демократичних цінностей, свобод та громадянської позиції.Проблема цінностейбула актуальною в різні періоди розвитку суспільства і мала конкретні орієнтації.
Якісні і кількісні характеристики цінностей перебувають в подвійнійзалежності від внутрішніх властивостей їх носія та від потреб і прагненьсуспільства, людини, яка є адресатом цінностей. Для періоду становлення державиє характерними тенденції збереження класичних цінностей, переосмисленняхарактерних національних цінностей та насадження чужих (нові лідери, нові ідеї, нове життя).
Для народів України завжди було характерним утвердження ідотримання засад гуманізму, зв’язку з природою та прагнення до освіти,освіченості та професіоналізму. Представники “нових” ціннісних орієнтаційвідхиляють принципи гуманізму і спрямовують вектор розвалу, руйнуванняпроти матері-жінки, сьогодення дітей і культури взагалі.
Збільшення і наростання якісноїрізноманітності людських потреб, особливо в критичних ситуаціях, поява новихзасобів їх задоволення, як порівняння свого рівня життєдіяльності з навколишнімсередовищем, так і в наслідок розвиткунауково – технічного прогресу, спричиняють виникнення суперечностей міжнеобхідністю дотримання цінностей і стимуляцією щодо їх порушення або ігнорування.Головним критерієм важливості формування, збереження і розвитку цінностей є практика життєдіяльності особистості,
-9-
нації, держави,Європи і світу в історичному, соціально-економічному, політичному аспектах та вплощині побудови демократичної держави як першооснови громадянського суспільства.
Формування такого суспільства створює передумови дляпобудови демократичного устрою та утвердження позитивних, реальних іпотенційних, безпосередніх і опосередкованих, абсолютних і відносних,політичних, соціальних, моральних, естетичних, наукових, християнськихцінностей і блокування негативних тенденцій. Беручи до уваги рівень розвитку іорганізації, саморганізації адресата, незалежно відрівня організації суспільнихвідносин розрізняють загальнолюдські, загальнонаціональні, народні, сімейні, колективні, особистісні цінності.
Під час побудови системи виховання доцільно враховуватирізні вектори державотворення таїх вплив на основну галузь державотворення і розвитку інтелектуальногопотенціалу нації – освіту. В демократичній основі чільне місце посідаєгромадянин, особистість, творча особистість. Тому дивною є тенденція насадженнянам поняття рівня мислення в площині пересічного педагога, пересічногостудента, пересічного жителя.
Складається небезпідставне враження про тенденціютрансформування представників гордого європейського народу в бездумних біороботів, наймитів та кріпаків. Тому доцільно васпекті побудови системи виховання з наукової, політичної, соціально – економічної, духовної точок зорувизначити, як відбувається “зазначена “різанина” – по горизонталі чи повертикалі і який життєвонеобхідний орган чи ступінь мислення особистості відсікається на рівнііндивідууму, сім’ї, колективу, закладів освіти, регіону, держави,європейського та міжнародного співтовариств”.<span Arial",«sans-serif»;mso-ansi-language:UK">¹
.........................................................................................................................................
1.<span Times New Roman"">
БехІ.М. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - 1997. — № 1. – С. 118.-10-
Ми поставлені перед вибором іутвердженням демократичних і “нових”цінностей, що приводять до проти дії між двома світоглядами. Перший спрямований на збереження духовних начал особистості, народу тапобудову демократичного суспільства. Другий породжує трансформацію (суспільстваі особистості), що утверджує реалії “кривих дзеркал”, насаджує супермодерне і нищить класичне, створює основу длянеоколоніалізму і знедолення особистості та держави, а також побудовирезервації в центрі Європи. Це утверджується за рахунок чужого капіталу іруйнування існуючих робочих місць, підсилюєтьсяукраїнськими “цензорами і крикунами”, внаслідок доларового диригування “новотворців”.Опорними тезами для них слугують: орієнтаціявибору в площинах чорного і білого, все змінності,вседозволеності. Зазначені елементи, сприяють формуванню психологічного тиску,особливо на дітей шкільного віку, сприяють їхній зневірі в суті і необхідності життя.
Як свідчить практика, розвиток цінностей в другійплощині, що зафіксовані в людській біомасі на енергетичному та біохімічномурівнях, призводить до духовних, психічних і соціальних катаклізмів.
З урахуванням об’єктивних та суб’єктивних умов виникаєпотреба побудови нової системи виховання в площині поєднання освіти, культури,духовності із збереженням ціннісних орієнтацій та критеріїв. Тому завданнясистеми виховання полягає в тому, щоб її учасники могли безболісно і повноцінновключитися в складну, а часто і в суперечливу систему стосунків між людьми,колективами, державами, що залежить від їхнього вміння самостійно мислити.
Система виховання забезпечується виконанням цілей освітиі розглядається як гарант демократичності суспільного устрою та державотворенняі служить ефективним засобом, за допомогою якого попереднє покоління і держава формують людей за власними аналогами.
-11-
Побудова ж демократичного суспільствабазується на національній ідеї, любові до Вітчизни, класичній культурі і спрямовується в площині Я-концепціїособистості, громадянина, патріота України. Тому до системи понять, які повиненглибоко знати педагог, формуючий в учнів громадянські якості, слід віднестипоняття “національна ідея, національний ідеал, національна ідеологія, національні інтереси та інші“.
В загальному плані національна ідея – це духовнапершооснова, джерело особистісногорозвитку людини; соціально – психологічний механізм інтеграції соціальних груп;джерело суспільного поступу того чи іншого етносу, його державотворчої енергії;механізм врівноваження та гармонізації життєдіяльності народів, що населяютьпевний географічний простір і мають єдину історико – політичну долю і орієнтацію на майбутнє. Це складний національно – політичний,морально – етнічний і психологічний феномен народного життя, його менталітету,це теорія і практика життя народуза період його національно – визвольних змагань, це історія його існування.<span Arial",«sans-serif»;mso-ansi-language:UK">¹
У вужчому і конкретному значеннінаціональна ідея – це відображення нацією свого місця на планеті та перспективвласного подальшого розвитку. Для світового українства такою ідеєю є розбудовасамостійної, соборної та незалежної Української держави, що й проголошено вДекларації про державний суверенітет України та в Акті незалежності України.Вона досить міцна, бо дозрівала протягом століть. До речі, боротьба занаціональну ідею, як вважають багато американських дослідників – рушійна силаісторії.
Протягом тривалого історичного періоду українціпересвідчились, як негативно впливає на їхнє буття відсутність власноїнезалежної держави. Ця обставина призводила до асиміляції і денаціоналізаціїукраїнців..........................................................................................................................................
1. Виховання громадянина / Під ред. І. Поплужного. – К., 1997. — С. 34.
-12-
Гіркий досвід зробив їхню національну ідею цілкомістинною та масовою.
Національна ідея підказує етносу, як треба жити, чомужити треба саме так, а не інакше, що і як слід робити з урахуванням близької і віддаленої перспективи, тобто вонавиконує орієнтувальну, організаційну та мотиваційну функції в життєдіяльності етносу.
Оскільки в національній ідеї не тільки фіксується реальнедержавне буття нації але йобґрунтовується, яким воно повинно стати в майбутньому, це пов’язує її з національним ідеалом.Національний ідеал – образ досконалого державного буття. Саме в національномуідеалі абстрактна і узагальнена національна ідея набуває конкретної форми.
В розбудові держави значну роль відіграютьі національні цінності – як соціально-матеріальні (демократія, гуманізм,свобода, добробут, соціальний захист тощо), так і духовно-культурні (принципи,погляди, моральні норми, традиції), які сповідує дана нація. Здебільшого вонимають загальнолюдській характер, хоча й багато в чому специфічні, бо залежатьвід світосприймання, світорозуміння таінших особливостей нації.
Національна ідеологія – це система політичних,правових, філософських, етнічних, релігійних ідей, ідеалів, поглядів, яківідображають ставлення нації крізь призму власних інтересів до навколишньогосвіту.
Як системне утворення, національна ідеологіявідрізняється від національної ідеї та національного ідеалу тим, що включає всебе такі компоненти, які хоча і мають національну забарвленість, але не єпріоритетними і винятковими.
Національні інтереси – це узагальнений виразактуальних потреб певноїнаціональної спільноти. Національні інтереси формуються на основі інтересівгромадян і соціальних груп, але не зводяться до них, чи навіть до їх суми в процесі взаємодії громадян і соціальних груп відбувається
-13-
формування інтересів національної спільноти в цілому.<span Arial",«sans-serif»;mso-ansi-language:UK">¹
В умовах незалежності національніінтереси українства модифікувались в державні. З огляду на це виникла проблемаїх оптимального співвідношення з інтересами особистими, які не завждизбігаються з першими. Їх поєднання можливе завдяки суспільним інтересам. Вонивитягають громадянина з кола егоїстичних інтересів, залучаючи його до широкоїспільної діяльності.
Як бачимо, національні цінності відіграють велику роль впроцесі виховання майбутніх громадян.
Громадянство передбачає насамперед правову належністьособи до конкретної держави, що визначає сукупність прав, свобод та обов’язківособистості і забезпечує їх правовий захист як в середині країни, так і за їїмежами.
Завдання демократичної держави полягають в тому, щобстворити умови для формуваннявиваженої громадянської позиції, громадянської думки, як цілеспрямовано підвпливом державних інститутів, так і волевиявленням особистості чи колективу,народу, духовна сфера якого включає таку систему цінностей та цінніснихорієнтацій: утвердження в між людських стосунках гуманних начал – доброти,справедливості, толерантності, щирості, сумлінності, власної гідності,взаємоповаги, відповідальності, принциповості і негативного ставлення до фальші, цинізму та лицемірства.
Треба виховувати у майбутніх громадян вміння робитивласні об’єктивні оцінки, щодорізних життєвих явищ та подій, щодо самих людей та сенсу життя і завдяки цьомупротистояти механічному та експансивному нав’язуванню ззовні готових, частосумнівного змісту і походження еталонів
.........................................................................................................................................
1. Киричук О.А.Національна ідея: витоки і шляхи об’єктивації // Матеріали науково-практичної конференції“Ідеологія та ідейно-політичні засади державного будівництва України”. – К., 1993.– С. 234.
-14-
та орієнтирів. Важливим є також виховання свідомого і відповідального
ставлення до прав та обов’язківгромадян відповідно до державного законодавства. Активна протидіяправовому нігілізму. Повага до Конституції, державних символів та їх активний захист від будь – якихпосягань з боку несвідомих членів суспільства. Отже головне в державі, на чомубазується її існування, розвиток і подальший поступ – це закони, з якихнайважливішим є Конституція – своєрідна модель державної та суспільноїсистеми України.
Основи громадянизації (унайпростішому значенні її можна розуміти як громадянську освіту дорослогонаселення і громадянське виховання дітей і молоді) закладено в Основному Законі, насамперед Конституція озброює громадян сукупністю систематизованихзнань про правові основи українського державного життя, сприяє формуваннюконституційної свідомості(правосвідомості), що означає здатність співвідносити свої дії і вчинки зОсновним Законом. До структури такої свідомості входять ті знання, якізабезпечують адаптацію до громадянської життєдіяльності за нових українськихумов. Без цих знань громадянин іде непрямим шляхом. Саме глибоке засвоєнняголовних понять, категорій, положень Основного Закону України формуєконституційно – правову свідомість громадян. Для виховної роботи з майбутніми громадянами особливо важливим єпідкреслення неперехідного значення Конституції України, завдяки якій, якдовгостроковому правовому документу, зростає патріотизм і висока громадянськавідповідальність, дисципліна і згуртованість, прагнення зберігати спокій усуспільстві, тобто те, що спонтанно перетворює населення на активнихгромадян, а територію – на державу.
Демократична держава, якою повинна настати Україна, прощо і записано в Конституції, ґрунтуєтьсяна визнанні громадянина, як найвищої цінності, як суверенної особистості, котра повністю розпоряджається
-15-
плодами своєї праці, користується найширшимиправами і свободами, на забезпеченні рівних можливостей для всіх, як основисоціальної справедливості.
Отже, другим, якщо не першим, центральним поняттям вКонституції є громадянин і дуже важливо щоб діти<