Реферат: Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів

ІНСТИТУТПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИФЕДУСЕНКО ЮРІЙ ІВАНОВИЧУДК 371.382

Авторефератдисертації на здобуття наукового ступеня

кандидатапедагогічних наук

ДИДАКТИЧНА ГРА ЯК ЗАСІБ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВМОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

13.00.09 – теорія навчання

Київ – 2009


Дисертацією є рукопис.

Роботувиконано в Інституті педагогіки АПН України.

Науковийкерівник кандидат педагогічних наук, доцент

РЕДЬКОВалерій Григорович,

Інститутпедагогіки АПН України,

завідувачлабораторії навчання

іноземнихмов.

Офіційніопоненти:     доктор педагогічних наук, професор

КУДИКІНАНадія Василівна,

Інститут дошкільної,початкової і

мистецької освіти Київськогоміського

педагогічногоуніверситету імені Б.Д. Грінченка,

завідуюча кафедриметодики і

технологій дошкільноїосвіти;

кандидатпедагогічних наук, доцент

КВАСОВАОльга Геннадіївна,

Інститут філологіїКиївського національного

університету імені ТарасаШевченка, доцент кафедри методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики.

Захистдисертації відбудеться “28” травня 2009 р. о 1600 годині назасіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПНУкраїни за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Здисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

Авторефератрозісланий “22” квітня 2009 р.

Вченийсекретар

спеціалізованоївченої ради                                       Л.Д. Березівська


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

дидактична гра іноземна мова

Актуальністьтеми. Одним із важливих кроків до реформування і модернізаціїсистеми іншомовної освіти в Україні стало навчання іноземної мови у початковійшколі. У зв’язку з цим виникла необхідність в оновленні змісту і цілей навчанняцього предмета, в розробленні нових стандартів, навчальних планів, програм,сучасних комунікативно орієнтованих підручників, переходу в навчанні відтрадиційного накопичення знань до вмотивованого засвоєння навчальної інформаціїта вмінь реалізовувати здобуті знання у практичній діяльності. Іншим аспектомуспішної реалізації зазначених процесів є потреба у перегляді та уточненніокремих усталених поглядів на засоби навчання шкільного предмета “Іноземнамова”. А відтак, пошук і відбір таких із них, які, з одного боку, були бспрямовані на розв’язання комунікативних завдань навчання іноземних мов, а зіншого – відповідали б психолого-віковим особливостям і фізіологічнимможливостям учнів початкової школи, враховували потреби та інтереси дітей цієївікової категорії, а також активізували комунікативну, пізнавальну і творчудіяльність молодших школярів. Одним із таких засобів навчання іноземних мов єдидактична гра, оскільки, з точки зору вчених, вона спрямована на засвоєння івикористання конкретних знань, умінь, навичок і є засобом навчання, основнийпедагогічний зміст і призначення якого – навчати діяти. Дидактична гра ємеханізмом цілеспрямованого керування учителем розумовою діяльністю учнів, атакож засобом формування таких пізнавальних структур, які уможливлюють їмсамостійно регулювати свою розумову діяльність.

Останнім часом спостерігається підвищення інтересу дидактіві методистів до проблем використання навчально-ігрових технологій. Накопиченопозитивний досвід упровадження дидактичної гри у процес навчання іноземних мовучнів молодшого шкільного віку. Питання розроблення і використання дидактичноїгри висвітлено у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених(Л. В. Артемова, Ю. К. Бабанський, О. О. Барташников,Н. М. Бібік, П. П. Блонський, В. І. Бондар,С. С. Вдовенко, О. О. Вербицький,І. М. Верещагіна, Л. К. Грицюк, І. А. Данилович,О. О. Деркач, Т. А. Жукова, Д. Б. Ельконін,Р. І. Жуковська, О. Г. Квасова, М. В. Кларін,В. А. Крутій, Н. В. Кудикіна, Ю. І. Мальований,О. В. Малихіна, М. М. Микитянська,Р. М. Миронова, О. І. Негневицька,В. І. Решетняков, Г. В. Рогова, К. А. Родкін,О. Я. Савченко, В. Г. Семенов, М. Ф. Стронін,А. П. Усова, Г. С. Швайко, Г. І. Щукіна та ін.).На їхню думку, застосування педагогічної технології використання дидактичноїгри у процесі навчання активізує навчально-пізнавальну діяльність молодшихшколярів, сприяє розвитку творчого мислення, умотивовує навчальну діяльністьучнів.

Констатуючи суттєвий внесок названих дослідників, слідзауважити, що донині недостатньо обґрунтованими залишаються дидактичні умовивикористання гри на уроках іноземних мов у початковій школі. Увага дослідників,яких цікавила ця проблема, здебільшого зосереджується на з’ясуванні сутностінавчально-ігрової діяльності, визначенні її дидактичних можливостей унавчально-виховному процесі тощо. Як правило, поза увагою учених залишаєтьсятой факт, що саме по собі застосування дидактичної гри не може цілкомгарантувати підвищення ефективності навчальної діяльності учнів. Лише за певнихдидактичних умов педагогічна технологія використання дидактичної гри можесприяти активізації пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку.

Недостатня розробленість дидактичних засад організації тапроведення дидактичної гри з позицій особистісно орієнтованого та комунікативнодіяльнісного підходів до навчання іноземних мов у початковій школі обмежуєможливості її застосування у навчально-виховному процесі. У зв’язку з цимвиникла необхідність у визначенні та обґрунтуванні сукупності дидактичних умов,які сприяли б ефективному формуванню іншомовної комунікативної компетенціїмолодших школярів у процесі навчально-ігрової діяльності, умотивовували її,стимулювали активну міжособистісну взаємодію суб’єктів навчального процесу,забезпечували позитивний вплив дидактичної гри на розвиток учнів молодшогошкільного віку, на формування у них умінь використовувати свої знання упрактичній діяльності тощо.

Аналіз спеціальної літератури показав, що у вітчизняній ізарубіжній науці відсутні усталені погляди на класифікацію ігор взагалі йдидактичних зокрема, що не дає змоги віднести ту чи іншу дидактичну гру допевної групи. Не існує і чітких підходів до визначення дидактичного статусугри. Вчені пов’язують її з методами навчання (А. І. Буновер,Л. В. Волкова, Г. І. Вороніна, Т. А. Жукова таін.), з прийомами навчання (Л. К. Грицюк, В. В. Давидов),із формами навчання (А. К. Бондаренко, С. С. Вдовенко), звидами навчальної діяльності (Т. І. Олійник,Т. А. Чистякова), а також категоризують дидактичну гру як засібнавчання (О. О. Деркач, В. М. Плахотник,О. Я. Савченко, С. Ф. Щербак та ін.).

Прогалини у цій галузі підтверджують і результатианкетування учителів іноземних мов, які працюють у початковій школі. Аналізодержаних даних показав, що із 120 респондентів у педагогічній діяльностіпостійно використовують дидактичні ігри 73,5 % опитаних, зрідка –19,5 %, зовсім не використовують – 7 % педагогів. Додатковідослідження показали, що вчителі мають практичні труднощі з організацією іпроведенням ігор. На думку педагогів, це зумовлено нестачею спеціальноїлітератури і рекомендацій щодо застосування дидактичної гри, недостатнімдосвідом учителів, браком навчального часу тощо.

Багатогранність і складність зазначених проблем,необхідність визначення місця дидактичної гри в сукупності засобів навчання, аотже, розроблення моделі процесу навчання іноземних мов молодших школярів ізвикористанням педагогічної технології дидактичної гри, обґрунтуваннядидактичних умов організації навчально-ігрової діяльності учнів початковоїшколи зумовлюють вибір теми дослідження “Дидактична гра як засіб навчанняіноземних мов молодших школярів”.

Зв’язокроботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану наукових дослідженьлабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України“Науково-методичне забезпечення системи навчання іноземних мов у початковійшколі” (протокол № 1, від 09.01.2003 р.).

Тему роботи узгоджено в Раді з координації науковихдосліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від26.10.2004 р.).

Метоюдослідження є теоретичне обґрунтування і розробленняпедагогічної технології дидактичної гри у навчанні іноземних мов молодшихшколярів.

Для реалізації поставленої мети передбачено розв’язаннятаких завдань:

1) здійснити теоретичний аналіз проблеми,визначити стан її розв’язання у практиці навчання іноземних мов учнівпочаткової школи, з’ясувати дидактико-методичні передумови використаннядидактичної гри та її функції як засобу навчання молодших школярів;

2) розробити класифікацію ігор і на її основі –систему дидактичних ігор, яка відповідала б цілям і змісту навчання іноземнихмов учнів початкової школи;

3) визначити сукупність дидактичних умовупровадження педагогічної технології дидактичної гри у процес навчанняіноземних мов молодших школярів;

4) експериментально перевірити вплив педагогічноїтехнології дидактичної гри на формування і розвиток іншомовної комунікативноїкомпетенції учнів початкової школи, емоційно вольову та мотиваційну сферишколярів, продуктивність пізнавальної діяльності, творчу активність ізадоволення від навчання, міжособистісні стосунки у дитячому колективі,особливості взаємодії учителя і учнів та сформулювати висновки.

Об’єктдослідження – процес навчання іноземних мов учнівпочаткової школи.

Предметдослідження – дидактична гра як засіб навчання іноземнихмов учнів 2–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Гіпотезадослідження полягає у тому, що процес навчання іноземнихмов молодших школярів із використанням педагогічної технології дидактичної грибуде ефективнішим, якщо будуть дотримані такі умови: дидактична гра будедоступною за змістом і відповідатиме психологічним особливостям і віковимможливостям учнів початкової школи, їхньому навчальному досвіду, потребам таінтересам; зміст дидактичної гри відповідатиме меті й завданням уроку;використовуватимуться різні види дидактичної гри, що забезпечить стійкийінтерес учнів до навчання іноземних мов; застосовуватимуться ігри, якістимулюють розвиток мотиваційної сфери і пізнавальної діяльності учнів,сприяють удосконаленню їхніх фізіологічних якостей та адаптації до шкільногосоціуму; здійснюватиметься навчальна співпраця вчителя і учнів на підготовчому,діяльнісному і завершальному етапах дидактичної гри.

Методидослідження. Для досягнення мети, розв’язання поставленихзавдань, перевірки гіпотези використано комплекс загальнонаукових методів:теоретичного рівня – аналіз, порівняння, абстрагування, конкретизація,узагальнення, класифікація, систематизація, схематизація, моделювання –застосовувалися для розроблення теоретичних засад дослідження; емпіричні методидослідження – тестування, інтерв’ю, пряме та опосередковане спостереження,метод експертних оцінок, самоаналіз, педагогічний експеримент (констатувальнийі формувальний), статистичне оброблення одержаних результатів –використовувалися для одержання фактичних даних щодо стану досліджуваноїпроблеми на практиці та кількісного і якісного аналізу проміжних показників іостаточних результатів експериментальної діяльності.

Теоретико-методологічноюосновою дослідження є концепція сутності дидактичних ігор,їхніх функцій (Л. В. Артемова, Д. Б. Ельконін); теоретичніположення психології про вікові та індивідуальні особливості учнів початковоїшколи (В. А. Артемов, П. П. Блонський,Л. І. Божович, А. І. Буяновер, Н. О. Головань,Д. Б. Ельконін, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв,В. С. Мухіна та ін.); теорія мовленнєвої діяльності(І. О. Зимня, О. М. Леонтьєв, О. Й. Негневицька,В. В. Сафонова та ін.); теорії ігрової діяльності(З. М. Богуславська, Л. І. Божович, Л. С. Виготський,Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, О. П. Усова);психологічні основи використання дидактичної гри у процесі навчання молодших школярів(Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Ф. І. Фрадкіната ін.); наукові дослідження функцій, можливостей, значення та місцядидактичної гри у процесі навчання іноземних мов у початковій школі(О. О. Барташніков, Н. А. Бойченко,І. А. Данилович, О. О. Деркач, О. Г. Квасова,В. А. Крутій, Н. В. Кудикіна, Р. М. Миронова,Н. І. Подгорна, Т. І. Олійник, Г. В. Рогова,К. А. Родкін, С. В. Роман, М. Ф. Стронін,Т. А. Чистякова та ін.); загальнодидактичні та методичні принципиіншомовного навчання молодших школярів (Н. П. Басай,П. О. Бех, І. Л. Бім, І. М. Верещагіна,Л. К. Грицюк, С. Ю. Ніколаєва, Д. В. Ольшанський,В. М. Плахотник, В. Г. Редько, Т. В. Рогова,С. В. Роман, В. Л. Скалкін та ін.).

Науковедослідження здійснювалось у чотири етапи:

На першому етапі (2002–2003 рр.) було теоретичноопрацьовано наукові дослідження із дидактики та психології навчання дітеймолодшого шкільного віку, методики навчання іноземних мов. Результати цьогоетапу роботи узагальнено у І-му розділі дисертації.

На другому етапі (2003–2005 рр.) було обґрунтованопедагогічну технологію дидактичної гри та умови, що забезпечують їїефективність у процесі навчання іноземних мов учнів молодшого шкільного віку,зібрано матеріали для проведення педагогічного експерименту.

На третьому етапі (2005–2006 рр.) проведено педагогічнийексперимент, який передбачав перевірку вірогідності гіпотези, визначенняефективності запропонованої педагогічної технології дидактичної гри, здійсненопроміжний аналіз результатів експерименту.

Четвертий етап (2006–2008 рр.) передбачав узагальненнярезультатів здійсненого дослідження, його оформлення та редагування.

Експериментальнабаза дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проводили набазі середніх загальноосвітніх закладів: Кагарлицький районний ліцей,Кагарлицька ЗОШ І–ІІІ ступенів № 1, Слобідська ЗОШ І–ІІІ ступенів,Переселенська ЗОШ І–ІІІ ступенів Київської області, Перша міська гімназія містаЧеркас, Нововолинський навчально-виховний комплекс “Спеціалізована школа І–ІІІступенів – колегіум”.

В експериментальній роботі брало участь близько 450 учнів і120 вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Науковановизна і теоретичне значення одержаних результатів. Упершерозроблено модель процесу навчання іноземних мов звикористанням педагогічної технології дидактичної гри, обґрунтовано її зміст іструктуру; визначено сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективністьреалізації педагогічної технології. Такими є: організація навчальної співпрацівчителя й учнів на підготовчому, діяльнісному та завершальному етапахдидактичної гри; доступність змісту гри психологічним особливостям та віковимможливостям учнів початкової школи, їхньому навчальному досвіду, потребам таінтересам; урізноманітнення видів дидактичної гри у навчальному процесі;застосування ігор, які стимулюють розвиток мотиваційної сфери і пізнавальноїдіяльності учнів, сприяють удосконаленню їхніх фізіологічних якостей таадаптації до шкільного соціуму; відповідність змісту дидактичної гри меті тазавданням уроку; з’ясовано оптимальний режим розгортання дидактичної гри, їїмісце на уроці іноземної мови та способи вмотивування навчальної діяльностігравців.

Уточнено навчальну, розвивальну,виховну, оздоровчу, контролюючу, компенсаційну, релаксаційну, мотиваційну, атакож комунікативну функції дидактичної гри як засобу навчання.

Подальшого розвитку набулакласифікація дидактичних ігор для формування у молодших школярів іншомовноїкомунікативної (мовної, мовленнєвої, соціокультурної) та загальнонавчальноїкомпетенцій.

Практичнезначення одержаних результатів.Розроблена та експериментально перевірена педагогічна технологія дидактичноїгри, а також дидактичні умови її реалізації дають змогу ввести науковообґрунтовані корективи у навчальні плани, програми і підручники з іноземних мов(англійської, німецької, іспанської). За матеріалами дослідження розробленопосібник “Пізнавати світ у грі”, що може бути використаний учителями,укладачами підручників і посібників з іноземних мов для початкової школи.

Сформульовані у дослідженні теоретичні положення івисновки, одержані експериментальні дані дозволяють осмислити ефективністьзастосування дидактичної гри у навчанні іноземних мов молодших школярів тапрогнозувати доцільні напрями її дальшого вдосконалення.

Розроблену педагогічну технологію дидактичної гри унавчанні іноземних мов молодших школярів упроваджено у навчальний процесКагарлицького районного ліцею, Кагарлицької ЗОШ І–ІІІ ступенів № 1,Слобідської ЗОШ І–ІІІ ступенів, Переселенської ЗОШ І–ІІІ ступенів Київськоїобласті (Довідка № 04/22–147 від 25.05.2006 р.), Першої міської гімназіїм. Черкас (Довідка № 02/26–345 від 29.05.2006 р.), Нововолинськогонавчально-виховного комплексу “спеціалізована школа І–ІІІ ступенів – колегіум”(Довідка № 1364 від 29.05.2006 р.).

Вірогідністьрезультатів наукового дослідження забезпечено комплекснимвикористанням методів і методик, адекватних меті й завданням дисертації,якісним та кількісним аналізом одержаних даних, результатами експериментальногонавчання, використанням методів математичної статистики.

Апробаціярезультатів наукового дослідження. Основні положення і результатинаукової роботи викладено на засіданнях лабораторії навчання іноземних мовІнституту педагогіки АПН України (2002–2006), науково-практичних конференціях ісемінарах: “Використання сучасних технологій у навчанні іноземних мов” (Київ,2002), “Актуальні проблеми теорії та практики навчання іноземних мов талітератури” (Херсон, 2002), “Зміст і технології шкільної освіти” (Інститутпедагогіки АПН України, Київ, 2005), а також на семінарах для учителівіноземних мов (м. Кагарлик, Київської області, 2003–2006).

Публікації.Основні положення дисертації викладено у 6-ти одноосібнихпублікаціях, чотири з яких – у фахових виданнях, затверджених ВАКом України тау тезах двох наукових конференцій.

Структурадисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділіві висновків. Дисертація містить 15 таблиць і 18 рисунків. Загальний обсягроботи – 205 сторінок (основна частина – 166 сторінок). Список використаноїлітератури налічує 222 джерела, розміщених на 19 сторінках. П’ять додатківрозміщено на 20 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

 

У вступіобґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об’єкт,предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, розкрито його методологічні йтеоретичні засади, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи,наведено дані про апробацію результатів дослідження і впровадження їх упрактику, дані про структуру дисертації та її обсяг.

У першому розділі “Теоретичні засади використаннядидактичної гри у процесі навчання іноземних мов учнів початкової школи”представлено історико-педагогічний аналіз проблеми дидактичної гри, дослідженочинні підходи до використання дидактичної гри у процесі навчання іноземних мовмолодших школярів.

З’ясовано,що гра – явище багатогранне. Вчені розглядали її з різних позицій: основнаформа активної діяльності дитини (П. П. Блонський,Л. І. Божович, Р. С. Костюк); засіб підвищення ефективностінавчання, пізнавальної активності учнів (М. Ф. Стронін); інструментрозв’язання суперечностей між характером мотивацій, пізнавальною спрямованістюособистості та об’єктивною необхідністю оволодіння новими знаннями, міжсприйняттям явищ та усвідомленням їх як наукових фактів, між знаннями, що маютьучні, і тими, що повинні бути (А. С. Макаренко) та ін. Навіть цейнеповний перелік визначень гри дає змогу стверджувати, що на сьогодні не існуєчіткої дефініції гри як педагогічного явища, недостатньо точно визначенодидактичний статус ігор.

Упроцесі дослідження ми проаналізували погляди вчених на функціональніможливості дидактичної гри. З’ясовано, що у навчальному процесі дидактична грареалізує навчальну, комунікативну, виховну, розвивальну, контролюючу,релаксаційну, мотиваційну, компенсаційну та оздоровчу функції.

Порівняльнийаналіз спеціальної наукової літератури дозволив визначити принципи використаннядидактичної гри на уроках іноземних мов: комунікативного спрямування ігор,доступності дидактичної гри, мотиваційного забезпечення навчального процесузасобами гри, активності, динамічності, зацікавленості, колективності,зворотного зв’язку, результативності, принцип змагання.

Висновки,сформульовані на основі теоретичного аналізу літературних джерел, дали змогурозробити класифікацію дидактичних ігор, які проводять на уроках іноземних мов.Відповідно до цієї класифікації, ми диференціювали дидактичні ігри на такі, щоготують до комунікативної діяльності (сприяють формуванню мовної компетенції)та ті, що забезпечують комунікативну діяльність (сприяють формуваннюмовленнєвої та соціокультурної компетенцій).

Спираючисьна наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних учених(Н. О. Головань, Д. Б. Ельконін,О. І. Ковальська, Н. А. Корнієнко, Т. В. Косма,Г. С. Костюк, В. С. Мухіна та ін.), у розділі розглянутопсихологічні чинники, що впливають на процес оволодіння іноземними мовами учнівпочаткової школи. Значної уваги приділено особливостям розвитку і своєрідностіосновних психічних процесів учнів цієї вікової категорії. Визначено впливнавчально-ігрової діяльності на розвиток уваги, уяви, сприймання, пам’яті,процесів мислення, пізнавальної та комунікативної ініціатив учнів досліджуваноїгрупи.

У другому розділі “Педагогічна технологія дидактичної гри”проаналізовано цілі та зміст навчання іноземних мов учнів початкової школи.Результати цього дослідження були основою для підготовки експериментальнихматеріалів і розроблення системи дидактичних ігор, яку використано у процесіекспериментального навчання.

Згідно із метою дослідження розроблено педагогічнутехнологію дидактичної гри, спираючись на положення комунікативно діяльнісногота особистісно орієнтованого підходів. З одного боку, навчання іноземної мови упочатковій школі, як відомо, збігається у часі зі становленням особистостімолодшого школяра, виявленням його здібностей, формуванням умінь і бажаньучитися, навчанням культури мовлення і поведінки. Тому вимоги до навчання цьогопредмета дітей молодшого шкільного віку, визначені на основі особистісноорієнтованого підходу, а відтак мають враховувати такі аспекти, як: гуманізаціянавчального процесу; співпраця вчителя і учнів; задоволення особистісних потребучнів у пізнанні; вмотивування навчальної діяльності школярів; усебічнапідтримка розумової діяльності учнів; урахування особливостей індивідуальногорозвитку учнів та ін. (І. Д. Бех, Н. М. Бібік,О. Я. Савченко та ін.). З іншого боку, комунікативний підхід є переважниму сучасній методиці навчання іноземних мов. Його положення передбачаютьсуб’єкт-суб’єктні відносини учасників навчального процесу, створення умов длянавчання учнів не мови як знакової системи, а мовленнєвого спілкування засобамисистеми мови, тобто оволодіння навичками і вміннями використовувати іноземнумову у ситуаціях спілкування. Розроблена педагогічна технологія дидактичної грипередбачає такі етапи реалізації: підготовчий, діяльнісний, завершальний (рис.1).

Враховуючи наукові дослідження О. О. Деркач,Т. А. Жукової, О. Г. Квасової, Н. В. Кудикіної,Г. В. Рогової, К. А. Родкіна, О. Я. Савченко,Н. В. Слюсаренко, О. П. Янковської та інших, визначено таобґрунтовано сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективністьреалізації педагогічної технології дидактичної гри у навчальному процесі.Такими є: організація навчальної співпраці вчителя і учнів на підготовчому,діяльнісному та завершальному етапах дидактичної гри; доступність змісту грипсихологічним особливостям і віковим можливостям учнів початкової школи,їхньому навчальному досвіду, потребам та інтересам; урізноманітнення видівдидактичної гри у навчальному процесі; застосування ігор, які стимулюютьрозвиток мотиваційної сфери і пізнавальної діяльності учнів, сприяютьудосконаленню їхніх фізіологічних якостей та адаптації до шкільного соціуму;відповідність змісту дидактичної гри меті й завданням уроку.

Діагностика мотивів навчання учнів початкової школисвідчить про те, що вони нестійкі й епізодичні. У процесі безпосередньогоспостереження за молодшими школярами з’ясовано, що в них привалює інтерес дозовнішнього боку шкільного життя: зустрічі з однолітками, змагання, ігри,екскурсії тощо. Результати опитування учнів показали, що процес навчанняіноземних мов у початковій школі характеризується наявністю у школярів такихмотивів: новизна навчального предмета “Іноземна мова” (9,5 % опитаних),авторитет учителя (16 %), бажання вивчати іноземні мови у процесі ігор(24 %), бажання розуміти зміст іншомовних мультиплікаційних фільмів,пісень, віршів тощо (17 %), бажання спілкуватися з однолітками, які живутьза кордоном (10 %), можливість спілкуватись іноземними мовами(16,5 %).

Аналіз різних мотивів включення учнів початкової школи удидактичну гру дав змогу визначити переважні: прагнення до самовираження,можливість стати лідером, бути негіршим, подолати втому, відчути себе членомколективу, займатися руховою діяльністю, перемогти у грі, успішно виконати своюроль, зацікавленість та інтерес. Таким чином, з’ясовано, що дидактична гра єдієвим мотивом навчання у початковій школі, а також сильним емоційнимподразником, який знімає психологічні бар’єри, що заважають іншомовномуспілкуванню. Навчально-ігрова діяльність підвищує ініціативність і активністьучнів, стимулює позитивні емоції, сприятливо розвиває зацікавленість учнівіноземною мовою, яка з’являється завдяки задоволенню і радості від участі угрі, що є одним із найважливіших завдань навчання.

У третьому розділі дисертації “Експериментальнаперевірка ефективності використання педагогічної технології дидактичної гри упроцесі навчання іноземних мов” висвітлено результатиапробації експериментальної педагогічної технології дидактичної гри і перевіркивірогідності гіпотези дослідження.

Експеримент проводили в три етапи: підготовка експериментальнихматеріалів; експериментальне навчання; аналіз результатів експериментальноїдіяльності. Матеріалом для проведення експериментального навчання булипідручники з німецької мови для другого класу (автор З. Л. Павлюк), занглійської мови для третього класу (автор О. Д. Карп’юк), зіспанської мови для четвертого класу (автор В. Г. Редько).

Процедурою експерименту передбачалося, що у навчальномупроцесі (на уроках) в експериментальних групах будуть використані запропонованінами дидактичні ігри, відповідно до раніше описаних умов. Контрольні ж групипрацюватимуть відповідно до запропонованих у змісті підручників видівнавчальної діяльності й навчально-тематичних планів учителів.

До експериментального навчання було залучено 401 учень. Векспериментальних групах було 201 учень, а в контрольних – 200 учнів. На етапіпідготовки експериментальних матеріалів в усіх групах було проведеноанкетування і опитування школярів, яке виявило особистісні характеристики учнівта їхнє ставлення до іноземної мови і дидактичної гри. Опрацьовані анкетні даніуможливили визначити індекс задоволеності учнів вивченням іноземної мови.Виявлено, що 105 учнів мають максимум задоволеності від вивчення іноземноїмови, 145 – задоволені, 96 школярів виявили байдуже ставлення до цього навчальнопредмета, 31 – незадоволені, а 24 учні показували максимум незадоволеності.Здійснивши відповідні розрахунки, ми з’ясували, що індекс задоволеностімолодших школярів становив І = + 0,34.

На підготовчій стадії другого етапу експерименту булопроведено анкетування учителів іноземних мов. Обстеженням було охоплено 120педагогів. Аналіз одержаних даних свідчить, що більшість учителів (96,5 %)вважають за необхідне використання дидактичних ігор у процесі навчання і лише3,5 % – необов’язковим. Спостереження за навчальним процесом у початковійшколі дозволило з’ясувати, що вчителі, які використовують дидактичні ігри, незавжди враховують мету і завдання уроку, не дотримуються етапів організаціїнавчально-ігрової діяльності тощо. Практично відсутня аргументована іцілеспрямована система дидактичних ігор, яка здатна сприяти ефективномуформуванню іншомовної комунікативної компетенції школярів, удосконалюватитехнологію навчання, оптимізувати навчальну діяльність учнів, задовольняти їхнівікові потреби у грі під час виконання непростої для їхнього віку діяльності,якою є оволодіння іноземними мовами.

Основна стадія експериментального навчання передбачалаапробацію експериментальної педагогічної технології дидактичної гри. У процесіекспериментального навчання учні експериментальних і контрольних групвиконували всі навчальні завдання, передбачені змістом підручників. Їхнякількість для обох груп була однакова. Проте різниця полягала в тому, що длянавчання учнів експериментальних груп виконання близько 40 % із цих завданьпропонувалися у процесі проведення дидактичних ігор різних видів, задотриманням сукупності дидактичних умов.

Частка ігор для формування фонетичних навичок становила9,6 % від загальної кількості дидактичних ігор, запропонованих у циклі,лексичних – 14,4 %, граматичних – 9,6 %, орфографічних – 9,6 %.Ігри, спрямовані на розвиток умінь аудіювання, становили 9,6 % відзагальної кількості дидактичних ігор, умінь говоріння – 19,2 %, читання –9,6 %, письма – 9,6 %. Ігри, що сприяють формуванню соціокультурноїкомпетенції – 9,6 %.

На початку експериментального навчання було помічено, щоучні одержують задоволення від навчально-ігрової діяльності. З кожною наступноюгрою уроки ставали емоційнішими, насиченішими, закладалися основи длядоброзичливих стосунків у дитячому колективі. Завдяки цьому у дітей з’являлисятісні міжособистісні стосунки, які, зазвичай, впливали на розвиток у школяріввідчуття відповідальності за результатами власної діяльності. Учніпідтримували, довіряли й допомагали одне одному. Вони порівнювали свій внесок уперемогу з іншими гравцями, намагалися бути сильнішими, швидшими, помітнішимита спритнішими. Діти самі знаходили правильні відповіді, розмірковували,розвивали уміння контролювати свою комунікативну діяльність, а також комунікативнудіяльність інших учасників гри.

Удосконалення мовленнєвих умінь і навичок учнівекспериментальних груп, розвиток їхніх творчих здібностей, емоційно-вольовоїсфери, покращення стосунків у групі сприяли підвищенню індексу задоволеності,який, за нашими розрахунками, становив І = + 0,49 (І = + 0,34 на початкуексперименту). Цей факт підтвердив ефективність дидактичних ігор не лише упроцесі вивчення іноземної мови, а й для розвитку і виховання особистості учнята формування позитивного мікроклімату в дитячому колективі. В учнівконтрольних груп індекс задоволеності залишився практично на тому самому рівні,що і на початку експериментального навчання, і становив І = + 0,36.

Мала місце позитивна динаміка змін стану сформованостімотивації учасників експериментальних груп до вивчення іноземних мов. Кількістьучнів експериментальних груп з високим рівнем мотивації у 2-х класах становила49,5 % (43,5 % – на початку експериментального навчання), 46,4 %(40,6 %) – у 3-х класах, а у 4-х – 47,9 % (38,9 % – на початкуексперименту).

Дещо інші результати були у контрольних групах. У 2-хкласах кількість учнів із високим рівнем мотивації до вивчення іноземних мовзросла відносно до аналогічного показника перед початком експерименту на1,6 % і становила 43,6 %, у 3-х і 4-х класах на 3 % (41,9 %і 42 % відповідно). Кількість учнів експериментальних груп з низькимрівнем мотивації у середньому знизилася на 2,7 %, а у контрольних групах –на 1,2 %.

Завдяки систематичному застосуванню дидактичних ігормолодші школярі мали змогу постійно задовольняти свої потреби у грі. Такимчином, підтверджено припущення, що дидактичні ігри можна використовувати нарізних етапах уроку. Учителі-експериментатори відзначали, зокрема, методичнудоцільність застосування їх під час вивчення нового матеріалу, закріплення ісистематизації знань учнів, перевірки домашніх завдань, на початку уроку дляактуалізації навчального досвіду школярів. Застосування дидактичних ігор різнихвидів сприяло тому, що діти усвідомлювали, що лише достатнє володіння іншомовнимизасобами спілкування може забезпечити їм участь і перемогу в грі.

Учні початкової школи сприймали навчальну діяльність якгру. Вони не замислювались над тим, що, граючись, навчаються. Ці чинникизначною мірою впливали на ефективність і швидкість формування у школярівіншомовних навичок і вмінь, оскільки гра, практично, створювала їм умови ісередовище для іншомовного спілкування, чого вони самі не завжди усвідомлювали.

Організовуючи навчально-ігрову діяльність, ми виходили ізположень вікової психології про потенційні можливості молодшого школярасприймати пізнавальні завдання і цілеспрямовано розв’язувати їх. Складність іпоступовість запропонованих ігор перебувала у прямій залежності від віку учнів.Спочатку керування дидактичною грою здійснював безпосередньо вчитель, а пізнішедіти вже самі пропонували свої варіанти організації гри, розробляли правилатощо. Іноді вони виконували роль учителя, організовуючи гру. Учні активновключались у процес визначення ведучого, капітанів команд, приносили свої іграшки,а також власноруч виготовляли дидактичний матеріал, який використовували упроцесі навчально-ігрової діяльності. Звичайно, цьому передувала змістовнапідготовка школярів, у процесі якої вони могли неодноразово спостерігати, яквиконує цю роботу сам учитель. Діти пропонували свої плани проведення ігор, ароль учителя, у такому випадку, зводилася до підбору навчального матеріалу, щовивчався і був адекватний меті уроку. Таким чином, стимуляцію пізнавальноїактивності учнів у процесі експериментального навчання забезпечували череззалучення їх до організації та активної участі у грі, до підбору ігровогоматеріалу, до допомоги вчителеві тощо.

Аналіз результатів експериментального дослідження показав,що на початку експериментального навчання 35,2 % учнів експериментальнихгруп виявляли незначний інтерес до вивчення іноземної мови, 23,5 % – булибайдужими, 7,9 % – мали негативне ставлення, 25,9 % – виявляли значнузацікавленість іноземною мовою. Після експериментального навчання динаміка розвиткузацікавленості школярів докорінно змінилася. Так, 51 % учнів виявили чітковиражені позитивні враження від вивчення іноземних мов і лише у 28,8 %школярів оволодіння мовою викликало певною мірою зацікавленість. Причиною цьогобув різний рівень готовності учнів до оволодіння іноземною мовою. Аналізанкетних даних підтвердив це припущення. Ми з’ясували, що, крім іноземної мови,молодші школярі (16,5 % респондентів) виявляють зацікавленість і увивченні інших навчальних предметів. 12,3 % дітей подобається іноземнамова поряд із рідною мовою, фізичним вихованням, музикою, образотворчиммистецтвом та ін. В учнів контрольних груп аналогічні показники були такими:37 % школярів (36,5 % – на початку) виявляли інтерес і зацікавленістьуроками іноземної мови, 20,5 % (24,5 % – на початку) були байдужими ілише 27,5 % (26 % – на початку) мали стійкі мотиви до вивчення цьогонавчального предмета.

Аналіз показників індексу задоволеності учнівекспериментальних груп демонстрував тенденцію до зростання. На початкуекспериментального навчання він становив І = + 0,34, у процесі навчання – І = +049 (І = + 0,36 – в учнів контрольних груп) і І = + 0,60 (І = + 0,39 – в учнівконтрольних груп) наприкінці експерименту.

Здійснивши моніторинг стану сформованості мотиваціїмолодших школярів до вивчення іноземних мов, ми з’ясували, що кількість учнівекспериментальних груп з високим рівнем мотивації до вивчення іноземних мов у2-х класах зросла, порівняно з аналогічним показником перед початкомексперименту, на 14,7 % (5,9 % – у контрольних групах), у 3-х класах– на 14,6 % (6,2 % – у контрольних групах), на 17,7 %(7,5 % – у контрольних групах) у 4-х класах. У 2-х і 4-х класахекспериментальних груп школярів із низьким рівнем мотивації не виявилосязовсім. Кількість таких учнів наприкінці експериментального навчання усередньому по класах становила 0,5 %, а у контрольних групах – 6,4 %.Результати цього моніторингу переконливо свідчать про ефективністьзапропонованої педагогічної технології для формування в учнів позитивноїмотивації учіння. Окрім того, ці зміни ми пояснюємо і доцільною дидактичнодібраною і реалізованою системою ігор, які проводилися з дотриманням визначеноїнами сукупності дидактичних умов.

Під час експериментальної діяльності зафіксовано показникиособливостей взаємодії учителя та учнів у процесі навчально-ігрової діяльності,а також динаміку розвитку пізнавальної активності школярів. Якщо перед початкомекспериментального навчання в експериментальних групах високий рівеньсприятливості психологічного мікроклімату становила 8 % (8 % – уконтрольних групах), то після експерименту він становив 12 % (9 % – уконтрольних групах). Середньо-низький рівень несприятливості на початкуекспериментального навчання становила 7 % (6 % – у контрольнихгрупах), а після експерименту 0,5 % (4 % – у контрольних групах).

Результати експериментальної діяльності свідчать пропереваги педагогічної технології дидактичної гри у навчанні іноземних мовмолодших школярів для оптимізації навчального процесу. В експериментальних іконтрольних групах за один і той самий проміжок часу комунікативні вміння зіноземних мов досягли різного рівня розвитку, а це означає, що експериментальнапедагогічна технологія забезпечує ефективніші умови для інтенсифікації процесуформування і розвитку іншомовної комунікативної компетенції учнів початковоїшколи, ніж умови, в яких навчались школярі контрольних груп.

Одержані дані свідчать про те, що в учнів експериментальнихгруп рівень сформованості мовної компетенції виявився дещо вищим. Усередньому 65 школярів (31,9 %) експериментальних груп неприпустилися жодної помилки, виконуючи тест. У контрольних групах цей показникстановив 27,5 % (55 учнів).
А відтак, різниця між експериментальними і контрольними групами становила4,4 %.

Компетенція в аудіюванні.Результати тестування показали, що жодної помилки під час його виконання неприпустилося 19,6 % учнів експериментальних груп та 15 % уконтрольних групах.

 

Таблиця 1

Результати тестування рівня сформованостів учнів

компетенції ваудіюванні

Групи Кількість допущених помилок 1 2 3 4 5 6 7 8 ЕГ К-сть учнів 39 48 37 34 24 19 - - - % 19,6 24,2 18,4 16,4 11,8 9,6 - - - КГ К-сть учнів 30 45 38 34 26 25 2 - - % 15 22,5 19 17 13 12,5 1 - -

 

Компетенція у говорінні. Яквидно з таблиці, найбільшої кількості балів (17) досягли 9 учнів ізекспериментальних груп і лише двоє дітей із контрольних груп. Найменшийпоказник у контрольних групах – 3 бали (5 дітей), а в експериментальних – 4бали (троє дітей).

 

Таблиця 2

Результати тестування рівня сформованостів учнів

компетенції уговорінні

Групи Кількість балів 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ЕГ Учнів - 3 9 14 16 16 21 17 21 20 14 16 13 12 9 КГ Учнів 5 9 13 18 21 17 26 24 18 18 9 8 8 6 2

 


Компетенція у читанні.Аналіз одержаних даних дав змогу з’ясувати, що коефіцієнт помилковості в учнівекспериментальних груп становив 9,9 %, а в контрольних – 11,1 %.Відрізняються і показники техніки читання слів і речень.

 

Таблиця 3

Результати тестування рівня сформованостів учнів компетенції у читанні

Техніка читання ізольованих слів Техніка читання речень у % Групи Темп читання сл./хв. Кількість помилок Коефіцієнт помилковості у % Техніка читання слів у % ЕГ 54 5,4 9,9 90,1 92,3 КГ 51 5,7 11,1 87,9 90,1

 

Компетенція у письмі. Дані,наведені у таблиці, вказують на те, що учасники експериментальних груп досягливищих результатів. Мінімальний показник в експериментальних групах – 60 %,у контрольних – 58,7 %. Максимальний показник в експериментальних групах –98,7 %, а в контрольних – 96,3 %.

 

Таблиця 4

Результати тестування рівня сформованостів учнів компетенції у письмі (у середньому в групах)

Рівень сформованості навичок техніки письма Група На рівні окремих слів На рівні речень Тест 1 Тест 2 Тест 3 Орфографічні навички Орфографічні й лексичні навички Орфографічні й лексичні навички Граматичні навички Експериментальна 95 % 89 % 83,4 % 78,3 % Контрольна 93,5 % 88,5 % 82,6 % 77,5 %

Результати теоретичного та експериментальногодослідження довели вірогідність гіпотези дисертації, ефективність розробленоїпедагогічної технології дидактичної гри у навчанні іноземних мов молодшихшколярів та дали підстави сформулювати певні висновки.


ВИСНОВКИ

Удисертації теоретично обґрунтовано і запропоновано нове розв’язання проблемивикористання дидактичної гри як засобу навчання іноземних мов учнів молодшогошкільного віку. Ми визначили принципи, на основі яких конструюється навчальнийпроцес і які є значущими під час організації та проведення дидактичних ігор,зокрема: комунікативного спрямування ігор, доступності дидактичної гри,мотиваційного забезпечення навчального процесу засобами гри, системності,активності, динамічності, зацікавленості, колективності, зворотнього зв’язку,результативності, принцип змагання.

Упроцесі дослідження проаналізовано погляди вчених на функціональні можливостідидактичної гри. З’ясовано, що в навчальному процесі дидактична гра реалізуєнавчальну, комунікативну, виховну, розвивальну, контролюючу, релаксаційну,мотиваційну, компенсаційну та оздоровчу функції.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури удисертації обґрунтовано дидактико-методичні й психологічні передумовивикористання дидактичної гриу навчанні іноземних мов учнів молодшогошкільного віку.

У роботі уточнено психологічні чинники впливу на процесоволодіння іноземними мовами молодших школярів. Значної уваги приділеноособливостям розвитку і своєрідності основних психічних процесів учнів цієївікової категорії. Визначено вплив навчально-ігрової діяльності на розвитокуваги, уяви, сприймання, пам’яті, процесів мислення.

Принциповим для дослідження було створення класифікаціїдидактичних ігор, які проводяться на уроках іноземних мов у початковій школі.Ми розширили чинне поняття “дидактична гра” і виділили з нього групу ігор, щоготують до комунікативної діяльності (ігри, спрямовані на формування івдосконалення мовних навичок), та ігри, що забезпечують комунікативнудіяльність (сприяють формуванню мовленнєвої, соціокультурної тазагальнонавчальної компетенцій учнів початкової школи).

Визначено та обґрунтовано дидактичні умови, що забезпечуютьреалізацію педагогічної технології дидактичної гри, а саме: доступність змістугри психологічним особливостям і віковим можливостям учнів початкової школи,їхньому навчальному досвіду, потребам та інтересам; відповідність змістудидактичної гри меті й завданням уроку; урізноманітнення видів дидактичної гриу навчальному процесі; застосування ігор, які стимулюють розвиток мотиваційноїсфери та пізнавальної діяльності учнів, сприяють удосконаленню їхніхфізіологічних якостей та адаптації до шкільного соціуму; організація навчальноїспівпраці вчителя і учнів на підготовчому, діяльнісному та завершальному етапахдидактичної гри.

Спостереження за навчальним процесом у початковій школі,бесіди та анкетування учителів дозволили нам з’ясувати, що найоптимальніший режимтривалості дидактичної гри на уроці становить 8–12 хвилин, аполіфункціональність цього засобу навчання молодших школярів дає змогузастосувати дидактичні ігри на всіх етапах уроку іноземної мови. На основіодержаних у процесі дослідного навчання результатів виділено чинники, щовизначають тривалість дидактичної гри у часі та її місце на уроці: рівеньскладності іншомовного навчального матеріалу, що пропонується у змістідидактичної гри; досвід учителя в організації та проведенні навчально-ігровоїдіяльності; досвід участі учнів у дидактичних іграх; особливості учнівськогоконтингенту (інтелектуальна готовність, мотиваційна і комунікативна готовність,фізичні здібності школярів, кількісний склад групи).

Аналіз різних точок зору щодо визначення мотивів включенняучнів початкової школи у дидактичну гру дозволив нам визначити такі з них:прагнення до самовираження – змога проявити себе у колективній діяльності;стати лідером (капітаном); бути не гіршим за інших; докласти власні зусилля дляперемоги команди; успішно виконати свою роль у грі; можливість здобути іпоглибити власні знання; наявність неформального оточення у процесі дидактичноїгри; наявність особистої зацікавленості та інтересу до ігрової діяльності;задоволення фізіологічних і духовних потреб: подолати втому; займатися руховоюдіяльність; відчути себе членом колективу; переключити увагу з одного видудіяльності на інший.

З’ясовано, що дидактична гра виступає як дієвий мотивнавчання у початковій школі, а також є сильним емоційним подразником, якийзнімає психологічні бар’єри, що заважають іншомовному спілкуванню, підвищуєініціативність й активність учнів, стимулює позитивні емоції, сприятливорозвиває зацікавленість до іноземної мови, яка з’являється внаслідокзадоволення і радості від участі у грі.

Проаналізовані нами напрацювання з дидактики, методики,психології стали науковим підґрунтям для створення моделі процесу навчанняіноземних мов молодших школярів із використанням педагогічної технологіїдидактичної гри, яка складається з таких компонентів: мета навчання іноземноїмови; комунікативно-діяльнісний підхід; особистісно орієнтований підхід; видидіяльності (функції) учителя і учнів на підготовчому, діяльнісному ізавершальному етапах навчально-ігрової діяльності; цілі та зміст навчання іноземнихмов у початковій школі; педагогічна технологія дидактичної гри у навчаннііноземних мов молодших школярів; результат навчально-ігрової діяльності.

З метою обґрунтування механізмів функціонування моделі удисертації розроблено педагогічну технологію дидактичної гри, в основу якоїпокладено такі етапи: підготовчий, діяльнісний і завершальний. Крім того,визначено зміст діяльності (функції) учителя і учнів на кожному з цих етапів.

Ефективність розробленої педагогічної технології перевірялиу процесі експериментального дослідження, яке здійснювали у три етапи:підготовка експериментальних матеріалів; організація експериментальногонавчання; аналіз результатів експериментальної діяльності.

Аналіз результатів експериментальної діяльності підтвердив,що дидактична гра є ефективним засобом організації навчального іншомовногокомунікативного середовища і сприяє розвитку пізнавальної активності учнів;створює умови для дружніх міжособистісних стосунків і співпраці у дитячомусередовищі; сприяє набуттю досвіду працювати в колективі, знаходити оптимальнішляхи розв’язання навчальних завдань у процесі дидактичної гри; удосконалюєособливості взаємодії учителя і учнів; розвиває емоційно-вольову сферу дітей(самостійність, активність, ініціативність, відповідальність, емоційність);забезпечує механізми формування та розвитку мотиваційної сфери учнів молодшогошкільного віку.

Водночас доцільно зазначити, що проведене дослідження невичерпує вивчення та осмислення окресленої проблеми засобами навчальноїдисципліни “Іноземна мова”, а його практичні результати свідчать про можливістьдальших досліджень функцій дидактичної гри: уточнення структурних компонентівгри, розроблення і упровадження у навчальний процес комп’ютерних ігор,застосування системи дидактичних ігор у змісті підручників із іноземних мов (утому числі й електронних), широкого застосування дидактичних ігор у процесінавчання рідної мови тощо.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮДИСЕРТАЦІЇ

1. Федусенко Ю.І. Пізнавати світ у грі / ЮрійФедусенко // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2003. – № 1 (3). – С.78–84.

2. Федусенко Ю.І. До проблеми використанняігор у змісті сучасного підручника іноземної мови для початкової школи / Ю. І.Федусенко // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць. – К.: Пед. думка,2004. – Вип. 5. – С. 124–131.

3. Федусенко Ю.І. Особливості впливунавчально-ігрової діяльності на розвиток основних психічних процесів умолодшому шкільному віці / Юрій Федусенко // Рідна шк. – 2005. – № 4(903). – С. 23–25.

4. Федусенко Ю.І. Граючись – перемагаємо!Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів: результатипедагогічного експерименту / Юрій Федусенко // Рідна шк. – 2007. –№ 11–12. – С. 30–34.

5. Федусенко Ю.І. Особливості організації ігровоїдіяльності на уроках іноземних мов у початковій школі / Ю. І. Федусенко // Пед.науки: зб. наук. праць. – Херсон: ХДПУ, 2002. – Вип. 32. – С. 190–193.

6. Федусенко Ю.І. Дидактичні умови ефективноговикористання ігрової діяльності у навчанні іноземних мов учнів початкової школи/ Ю. І. Федусенко // Зміст і технології шкільної освіти: звітн. наук. конф.Ін-ту педагогіки АПН України, 30–31 бер. 2005 р. – К.: Пед. думка, 2005. – С.69.


АНОТАЦІЇ

Федусенко Ю.І.Дидактичнагра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидатапедагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 – теорія навчання. – Інститутпедагогіки АПН України, Київ, 2009.

У дисертації обґрунтовано дидактичну доцільністьзастосування педагогічної технології дидактичної гри як ефективного засобунавчання іноземних мов учнів початкової школи. Досліджено сутність дидактичноїгри, її функції та принципи застосування у навчальному процесі. Визначеносукупність дидактичних умов, що забезпечують ефективність її реалізації унавчальному процесі. Такими є: організація навчальної співпраці вчителя й учнівна підготовчому, діяльнісному та завершальному етапах дидактичної гри;доступність змісту гри психологічним особливостям та віковим можливостям учнівпочаткової школи, їхньому навчальному досвіду, потребам та інтересам;урізноманітнення видів дидактичної гри у навчальному процесі; застосуванняігор, які стимулюють розвиток мотиваційної сфери і пізнавальної діяльностіучнів, сприяють удосконаленню їхніх фізіологічних якостей та адаптації дошкільного соціуму; відповідність змісту дидактичної гри меті та завданнямуроку.

У процесі експериментального навчання підтвердженоефективність формування в учнів початкової школи іншомовної комунікативноїкомпетенції з використанням дидактичних ігор за визначених нами дидактичнихумов.

Ключовіслова: дидактична гра, дидактичні умови використання ігор,педагогічна технологія дидактичної гри, іншомовна комунікативна компетенція,пізнавальні інтереси учнів, мотивація.

Федусенко Ю.И. Дидактическая игра каксредство обучения иностранным языкам младших школьников. –Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наукпо специальности 13.00.09 – теория обучения. – Институт педагогики АПН Украины,Киев, 2009.

В диссертации определена и обоснована дидактическая целесообразностьиспользования дидактических игр в качестве эффективного средства обученияиностранным языкам учащихся младшего школьного возраста. Для теоретического обоснованияиспользования дидактических игр как средства обучения проанализированыпедагогические и психологические исследования, посвящённые возрастнымспособностям и психологическим особенностям учеников начальной школы, уровнюразвития их психических процессов, познавательных интересов, потребностей,мотивации, эмоционально-волевой сферы и формирования иноязычной коммуникативнойкомпетенции. Проанализированы научные исследования, которые касаются функций,сути и определения дидактической игры. В диссертации предлагается классификациядидактических игр как средства формирования у младших школьников иноязычнойкоммуникативной компетенции.

Полагаясь на результаты анализа психолого-педагогической литературы вдиссертации определены дидактико-методические и психологические предпосылкииспользования дидактических игр в качестве средства обучения иностранным языкаммладших школьников.

Установлены мотивы участия младших школьников в дидактической игре:стремление победить, проявить себя в коллективе, стать лидером, быть не хужеостальных, приложить усилие для победы своей команды, успешно выполнить своюроль в игре и др.

В ходе теоретико-экспериментального исследования определена наиболееоптимальная продолжительность дидактической игры по времени, а также её местона уроке иностранного языка.

Разработана модель процесса обучения иностранным языкам младшихшкольников с использованием педагогической технологии дидактической игры.Обоснованы механизмы её реализации. Предложенная модель включает в себя такиекомпоненты: цели обучения иностранным языкам, виды деятельности учителя иучеников, содержание обучения иностранным языкам в начальной школе,педагогическая технология дидактической игры, результат.

С целью обоснования механизмов функционирования модели в диссертацииразработана педагогическая технология использования дидактической игры в основукоторой положено организацию определенных этапов её подготовки и проведения:подготовительного, деятельностного изавершающего. Кроме того, определены функции учителя и учеников на каждом изэтих этапов.

Эффективность разработанной педагогической технологии для обученияиностранным языкам младших школьников подтверждена в процессеэкспериментального исследования, которое проводилось в три этапа: подготовкаэкспериментальных материалов; организация экспериментального обучения; анализрезультатов экспериментальной деятельности.

Определены и теоретически обоснованы условия использованиядидактической игры как средства обучения иностранным языкам младших школьников.Среди них – сотрудничество учителя и учеников в ходе дидактической игры;доступность содержания игры психологическим особенностям и возрастнымвозможностям учеников начальной школы, их учебному опыту, требованиям иинтересам; использование дидактических игр различных видов; использование игр,которые стимулируют развитие мотивации и познавательных процессов учеников,способствуют усовершенствованию их физиологических качеств и адаптации кшкольной среде; соответствие содержания дидактической игры цели и заданиямурока.

В результате соблюдения условий использования педагогическойтехнологии, определённых и обоснованных в процессе исследования,экспериментально подтверждена её эффективность в качестве средства обученияиностранным языкам учеников начальной школы.

Ключевыеслова: дидактическая игра, дидактические условия использованияигр, педагогическая технология дидактической игры, иноязычная коммуникативнаякомпетенция, познавательные интересы учеников, мотивация.

Fedusenko Y. Game as a Means of Teaching Primary School Children ForeignLanguages. – Manuscript.

The thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Sciencesin speciality 13.00.09 – Theory of teaching. – The Institute of Pedagogy of APS(Academy of Pedagogical Science) of Ukraine, Kyiv, 2009.

In the dissertation the didactic expediency of the use of agame as an effective means of teaching primary school children foreignlanguages is founded. The essence, functions and principles of using games aredefined. With the aim of theoretical foundation of the games use for teachingprimary school children the didactic conditions of games use are determinated.We offer the model of study intended for the development of foreign languagecommunicative competence by means of game teaching technology use.

Analyzing the result of the experiment we came to theconclusion that the pupils had positively attitude to the games.

Reliable increasing of all data in the experimental groupstestifies the positive influence of games on the development of foreignlanguage communicative competence and personal relatives, which included: relationsduring joint activity, emotional-relations, trend to communication.

Keywords: game, didactic conditions of games use, gameteaching technology, foreign language communicative competence, cognitiveinterests of primary school children, motivation.


еще рефераты
Еще работы по педагогике