Реферат: Використання комп’ютера на уроках мистецтва
Використаннякомп’ютера на уроках мистецтва
Зміст
Вступ
Розділ І. Проблема використання комп’ютера на урокахмистецтва у початковій школі1.1. Навчання задопомогою комп’ютера у початкових класах
1.2. Шляхи використання комп’ютера на урокахмистецтва в початковій школі
Розділ ІІ. Система уроків з використанням комп’ютерав початковій школі. Авторські пропозиціїВисновки
Список використаної літератури
Вступ
Людиназавжди прагне до краси. Вона насолоджується природою й архітектурними спорудами,прикрашає своє житло й одяг. Немає такого народу, якому невідоме почуття прекрасного.Людина має здатність знаходити, зберігати і створювати красу.
Іщоб навчити дитину цілісному сприйняттю навколишнього світу, навчити її переживати,ототожнювати цінності у своєму житті з ідеалами, звертаються до такої області знань,як естетика.
Урозв’язані задач естетичного виховання велику користь приносять сучасні технічнізасоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедіа.
Використанняінформаційних технологій у школі є достатньо складною проблемою, що вимагає детальногонаукового вивчення, психолого-педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярненавчання за допомогою комп’ютерних програм часто зазнають невдачі в першу чергутому, що через недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагувикористання комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Інша важливапричина – комп’ютер не завжди є загальнодоступним засобом навчання.
Розділ І. Проблема використання комп’ютера на урокахмистецтва у початковій школі
1.1 Навчання за допомогою комп’ютера у початкових класах
Модернізаціяшкільної освіти припускає використання засобів і форм пізнавальної діяльності учнів,відводячи вагому роль інформаційно-комунікаційним технологіям (ІКТ). Важко відмовитисявід потенціалу нових засобів і в початковій школі.
Назвемофактори, що можуть сприяти більш активному і ефективному використанню нових інформаційнихтехнологій (НІТ) у початковій школі:
· дидактичніможливості використання комп’ютера;
· наявністьна ринку численних програмних продуктів для школи;
· введення внавчальні плани багатьох шкіл пропедевтичного курсу інформатики (розвиток комп’ютерноїграмотності школярів);
· наявністьу багатьох сім’ях комп’ютерів, що сприяють тому, що в дітей формується готовність(психологічна, мотиваційна, практична) до використання комп’ютерів у навчанні нарізних навчальних предметах.
Використаннякомп’ютера як засобу навчання у навчальному процесі початкової школи вносить зміний у інші елементи педагогічної технології (процес навчання, організацію навчання,засоби навчання тощо). Це, на наш погляд, дозволяє вирішити декілька груп проблем:загальнодидактичних, методичних, інформаційних (тих, що стосуються комп’ютера якзасобу навчання), професійних й організаційних, кожна з яких, у свою чергу, дозволяєвирішити відповідні теоретичні і практичні завдання.
Організаційно-методичніпроблеми використання комп’ютера в навчальній діяльності молодших школярів:
· дотриманняспецифіки змісту навчального предмета;
· дотриманняособливостей методичної системи, що використовується при навчанні предмета;
· обґрунтуваннядоцільності використання комп’ютера;
· обґрунтуваннядидактичних і технічних вимог до педагогічних програмних засобів;
· виявлення,експертиза і добір педагогічних програмних засобів;
· проектуванняпедагогічних програмних засобів, систем комп’ютерних завдань або електронного дидактичногоматеріалу;
· використанняпрограмного продукту в технології навчання предмету.
Длябільш чіткої картини щодо навчання на уроці за допомогою комп’ютера наведемо певніпереваги та недоліки.
Перевагироботи з комп’ютером на уроці:
· скорочуєтьсячас вироблення необхідних технічних навичок учнів;
· збільшуєтьсякількість тренувальних завдань;
· природно досягаєтьсянеобхідний темп роботи учня;
· легко досягаєтьсядиференціація навчання;
· учень стаєсуб’єктом навчання, тому що програма вимагає від нього активного управління;
· з’являєтьсяможливість моделювати безліч процесів, за допомогою комп’ютерної анімації створюватина уроці ігрову пізнавальну ситуацію;
· урок можназабезпечити матеріалами, користуючись засобами телекомунікацій;
· діалог ізпрограмою отримує характер навчальної гри, і у більшості дітей підвищується мотиваціянавчальної діяльності.
Недолікироботи з комп’ютерними програмами:
· діалог ізпрограмою позбавлений емоційності і, як правило, одноманітний;
· програмістине можуть врахувати особливостей конкретної групи учнів, тут вкрай важлива рольвчителя;
· не забезпечуєтьсярозвиток мовної, графічної і писемної культури учнів;
· крім помилоку вивченні навчального предмета, що учень робить і на традиційних уроках, з’являютьсяще технологічні помилки при роботі з програмою;
· як правило,матеріал подається в умовній формі, сильно стиснутій й одноманітній;
· контроль знаньобмежений декількома формами – тестами або опитуванням;
· учителю потрібномати спеціальні знання, уміння і навички роботи з комп’ютерною технікою;
· серед наявногопрограмного забезпечення багато неякісного, що не враховує специфіку роботи із школярами,що має багато фактичних або методичних помилок. Програмісти часто просто не враховуютьзмісту шкільних навчальних програм.
1.2 Шляхи використання комп’ютера на уроках мистецтва в початковійшколі
Хочапредмет естетики історично рухливий і мінливий, а найбільш повно закони естетичногорозуміння світу виявляються в мистецтві, суб’єктом естетики була і залишається людина,яка відчуває. Тому завдання вчителів — через естетичне виховання та вміння працюватиз комп’ютером привести дитину до творчості, усвідомленню своєї індивідуальності,бажанню мріяти діяти, творити.
Досвіднауково-методичної та педагогічної роботи в комп’ютерному центрі КДАМ (Київськадитяча академія мистецтв) показав, що використання інформаційних технологій у професійніймистецькій освіті сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини,насамперед розвитку її творчих здібностей.
Використанняв процесі навчання нових медіа засобів допомагає розкрити природу створення дитиноютворчої роботи від задуму до втілення. Експериментальні авторські методики педагогівдають можливість побудуватити урок від мандрівки та малювання в уяві образів, навіянихчарівною музикою та розповіддю педагога, до виконання композиції комп’ютерною «мишею»з імпровізуванням формою, об’ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму.
Комп’ютерненавчальне середовище може використовуватись у спеціалізованому (музика, живопис,хореографія, театральне мистецтво) та в загальноосвітньому (математика, українськамова, природознавство, англійська, французька та німецька мови) циклах.
Використанняавторських програм на музичному, образотворчому, хореографічному та театральномунапрямках мають вирішити завдання всебічного розвитку природних, творчих здібностейучнів, а саме:
· фантазію іхудожню уяву;
· асоціативнесприйняття і мислення на основі художнього й музичного матеріалів;
· навички втіленняхудожнього образу за допомогою комп’ютерних засобів навчання;
· розумінняпоняття ритму в природі і мистецтві;
· розумінняпоняття «фактура», уміння віднайти необхідну «фактуру» з великоїкількості комп’ютерних варіантів;
· відчуття просторута форми, контрасту величин і форм, статики і динаміки, симетрії і асиметрії кольоровоїпалітри.
Робота з комп’ютером створює можливості для імітації різнихтехнік (аплікація, панно, вітраж, декоративний дизайн, гравюра тощо), створеннякомпозиції із застосуванням моделей геометричних та інших фігур, розвитку зоровоїпам’яті, фантазії, комбінаторних здібностей у синтезі з комп’ютерним мисленням,формування в юних студентів естетично-гармонійного світосприйняття.
Сучасніінформаційні технології, що передають навчальний зміст творчих дисциплін у мультимедійномусередовищі, сприяють засвоєнню знань через нову модель навчальної комунікації –«викладач — комп’ютер —учень», що є новим дидактичним засобом організаціїнавчального процесу та підвищує ефективність інтенсифікації та інтеграції наочних,організаційних та мотиваційних методів навчання.
Досвідекспериментальної роботи з існуючими навчальними середовищами підтвердив необхідністьстворення нових комп’ютерних програм для вивчення різних мистецьких дисциплін черезметоди алгоритмізації навчальних дій та інтеграції каналів передавання інформації.Назвемо такі програмні комплекси предметно-орієнтованими творчими середовищами,у яких проводитимуться навчальні дії через наочно-ілюстративну систему знань засобамитехнології мультимедіа, формуються вміння і навички через інформативно-пошукові,ігрові інтерактивні дії.
Нажаль, серед численної мультимедійної продукції, що заповнила зараз ринки України,абсолютно недостатньо допоміжних програм для курсу сольфеджіо або теорії музики.Так, наприклад, дуже доречним був би мультимедійний курс музичного диктанту (слуховогоі письмового), комплект для слухового аналізу (інтервального й акордового), нотні«ігрові» програми для початкових класів. Та деяка частина комп’ютерної продукції,що доступна нам, у більшості, це імпортні англомовні програми, важкодоступні дітям.
Зупинимосяна останній розробці комп’ютерного центру Київської дитячої академії мистецтв —програмі «Болгарська стовпиця», що застосовується для закріплення знаньзі структури діатонічного звукоряду, взаємовідносин стійких та нестійких сходинокмажору та мінору, а також одночасно і функціонального навантаження головних і побічнихсходинок гами.
Програма«Болгарська стовпиця», яка створена авторським колективом Академії мистецтвспрямована на формування і закріплення основ ладового мислення за допомогою візуалізаціїі конкретизації теоретичного матеріалу. Основою програми стала однойменна теоретичнаметодика Б. Тричкова, популярна в СРСР у 60-70 pp. Болгарська методика як один з елементівсистеми включає використання візуальної проекції шкали звукоряду.
Продостоїнства і недоліки подібних «графічних» (термін Е. Давидової) систем неодноразовописали музикознавці й теоретики того часу. Зокрема, А. Островський зауважує, що«… на початковому етапі навчання можна як допоміжний прийом зробити на дошці малюноку вигляді сходів (стовпиця—у пер. сходи). У ньому співвідношення тонів і півтонівнаочно відповідало б співвідношенню їх у гамі; педагог вимагає інтонування тонівта півтонів звукоряду, слідуючи за рухами руки по ступінях сходів». Однак він жезауважує, що «спів гам варто організувати так, щоб перебороти його вплив, що механізує,на слух».
Цейпринцип призводить до того, що рух гамою перестає асоціюватися в дитини з механічнимковзанням нагору і вниз; нудне ж повторення тих самих гам у різних тональностяхможна перетворити для нього в цікаву гру, привносячи в неї елемент співтворчості.Таким чином, учень поступово починає освоюватися і більш вільно орієнтуватися середсходинок гами. У той же час, багато представників педагогічної думки зауважують,що схема ладових тяжінь призводить до уявлення про лад як про застиглу систему взаєминтонів, де кожна нестійка сходинка міцно прив’язана до свого устою. Подібне «нав’язування»на початкових етапах є необхідним для формування й оформлення чітких представленьпро структуру і функції сходинок ладо-гами. Просторово-наочні співвідношення звуківу набудованій тональності, що виникають під час роботи зі стовпицею, дають «можливістьправильного інтонування в будь-якій тональності й активно розвивають уявлення пролінійну побудову мелодії». Стовпиця застосовує ці наочні схеми як у «донотному»періоді навчання (до знайомства з нотним рядком), так і протягом вивчення і закріпленнязнань про структуру ладу.
Стовпиця—неєдина схема, що сприяє візуалізації та зоровому і слуховому унаочненню в процесізасвоєння музично-теоретичних дисциплін. Методика сольфеджіо завжди прагнула конкретизаціїта різних форм наочності для полегшення викладання та сприйняття цієї дисципліни.Таким чином, зоровий, руховий, колірний, ігровий (дійовий чи активний), предметний,знаковий та інший методи викладання завжди широко використовувалися на практиці.
Близькодо стовпиці стоять так звані мануальні системи, у яких умовні рухи руки в просторізображують ті чи інші сходинки ладу. Усі ці системи спрямовані на одну й ту самумету — візуалізацію і схематизацію ладової структури, унаочнення і спрощення їїскладених. У цьому плані, гіпермедіальне середовище навчально-комп’ютерної продукціїможе служити особливо вдалим поєднанням схематичності та систематизації знань, зодного боку, і можливості імпровізації і творчості, з іншого.
Формуванняспеціалізованих знань у процесі виховання особистості в мистецтві з використанняммультимедійного тематичного середовища відкриває раніше незнані сучасні можливостіза новими педагогічними, інформаційними та методичними принципами.
Розділ ІІ. Система уроків з використанням комп’ютера в початковійшколі. Авторські пропозиції.
Вцьому розділі представлені фрагменти уроків з використанням комп’ютера. Основнаставка зроблена на навчанні образотворчого мистецтва у початковій школі. Поданіконспекти уроків в першому класі (нумерація складена за чинною програмою для початковоїшколи).
Передбаченопроведення кількох уроків, на яких по завершенню або в перерві між виконанням основноїкомпозиції кожен (або практично кожен) учень ознайомлюється з практичною роботоюна комп’ютері (6-10 хвилин за урок). На підсумковому уроці з теми вчитель ознайомлюєз деякими теоретичними аспектами проробленої на комп’ютері роботи (наприклад, розповідаєпро графічний редактор, його функції тощо). Дана бесіда проводиться за бажаннямвчителя і триває 7-8 хвилин.
Урок1. Краса природи і засоби її відображення в образотворчому мистецтві. Види лінійта їхніх напрямів. (образотворче мистецтво, 1 клас)
Мета.Формувати знання й уявлення учнів про образотворче мистецтво, його роль у життілюдей. Ознайомити учнів з видами ліній та їхніх напрямів, виражальними можливостямиліній. Сформувати вміння проводити різного виду лінії графічними інструментами,на елементарному рівні створювати певний за характером образ засобами лінії. Розвиватихудожньо-творчу уяву, оригінальне, нестереотипне асоціативно-творче мислення. Виховуватиінтерес до занять образотворчою діяльністю.
Обладнання:
1) репродукціїкартин О. Кульчицької „Стрийський парк”, С. Адамовича „Калина”; П. Пікассо „Голубмиру”, А. Матісса „Лебідь”;
2) запис мелодії„Пори року” П. Чайковського;
3) 3-4 комп’ютери(програма перегляду зображень, графічний та музичний редактори).
Плануроку
1.Організаційна частина – до 3 хв.
2.Теоретична частина – 12 хв.
3.Практична діяльність – 15 хв.
4.Перегляд і аналіз учнівських робіт – до 5 хв.
–Погляньтеза вікно. Краса природи милує око. Письменники передають її словами.
Красуняосінь – справжня чарівниця.
Милуємосьз її краси.
Яківеселі фарби, придивіться,
Поклалаосінь на гаї й ліси.
Стоять,немовби у казкових шатах,
Березив золоті – і знизу догори.
Природаготувалась теж до свята
Чарівноїосінньої пори.
В.Гончаренко
–Композитори відтворюють красу природи в музиці.
Учніслухають фрагмент „Осіння пісня” з альбому П. Чайковського „Пори року” (застосовуєтьсякомп’ютер).
–Художники зображують побачене на картинах.
Учительдемонструє репродукції картин О. Кульчицької „Стрийський парк”, С. Адамовича „Калина”(програма перегляду зображень).
–Чим користуються художники, пишучи картини? (Фарбами, олівцями.)
–Ми починаємо вивчати образотворче мистецтво. На уроках ви навчитеся працювати олівцями,фломастерами, фарбами тощо. Ви дізнаєтеся, як можна передавати красу довкілля, своїнастрої та почуття.
–Сьогодні ми малюватимемо олівцем. Саме ним створено чимало малюнків.
Учительдемонструє репродукції П. Пікассо „Голуб миру”, А. Матісса „Лебідь”.
–Розгляньте уважно репродукції. Чим вони відрізняються від інших малюнків, які вамдоводилось коли-небудь бачити? (Вони виконані олівцем, тільки лініями.) Придивітьсяуважніше до цих ліній. Які вони? (Прямі, ламані, хвилясті, тонкі й товсті, довгій короткі.)
–Сьогодні ми створимо власні малюнки, проводячи тільки лінії олівцем. Проте спочаткукраще зробити кілька вправ. На окремому аркуші паперу проведіть кілька таких ліній:прямих, ламаних, хвилястих, тонких і товстих, довгих, коротких і дуже коротких.Спробуйте нарисувати з цього те, що добре уявляєте. Кисть руки тримайте вільно,не кладіть на парту. Не натискуйте на олівець. Руку нахиляйте в той бік, куди ведетелінію. Як зміниться характер лінії зі зміною стану зображуваного?
Якщоучням буде важко виконати це завдання, можна запропонувати їм послухати вірші, загадкита уявити собі в лініях те, про що в них йдеться, а потім відтворити це у малюнку.