Реферат: Використання комп'ютера на уроках навчання грамоти

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Особливостівивчення комп’ютерних дидактичних засобів для навчання грамоти на урокахукраїнської мови в початковій школі

1.1. Методична системавивчення навчання грамоти

1.2 Психолого-педагогічні аспективикористання комп’ютера

при створенні дидактичних засобів дляуроків навчання грамоти

1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів дляуроків навчання грамоти

Розділ 2. Конспектиуроків навчання грамоти з використанням комп’ютера

2.1 Урок читання вдобукварний період

2.2 Урок письма вдобукварний період

2.3 Урок читання вбукварний період

2.4 Урок письма вбукварний період

2.5 Урок читання впіслябукварний період

Висновки

Список використаноїлітератури


Вступ

 

Навчання грамоти – перший етап вивчення школярами українськоїмови, на якому діти 6-річного віку (1 клас) навчаються звуків мовлення,ознайомлюються із способом їх позначення на письмі – буквами.

Величезне завдання у цей період покладається на першого вчителя,адже саме від його майстерності і залежить якість знань першокласників у мові.

Багато в чому вчитель покладається на дидактичні засоби (малюнки,схеми, таблиці тощо), які допомагають дитині сформувати в своїй уяві ті закони,про які говорить їй вчитель.

Одним із засобів створення дидактичних посібників є комп’ютер.

Предметом курсової роботи є розгляд можливостейвикористання комп’ютера на уроках навчання грамоти.

Об’єкт – педагогічний процес на уроках навчання грамоти.

Мета – розробити фрагменти використання комп’ютерадля створення дидактичних засобів, а також охарактеризувати таке використання.


Розділ 1. Особливості вивчення комп’ютерних дидактичнихзасобів для навчання грамоти на уроках української мови в початковій школі

 

1.1 Методична система вивчення навчання грамоти

У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками:

а) за основним предметом навчання – уроки читання і уроки письма;

б) за часом, за періодами і етапами навчання – уроки в добукварний,букварний і післябукварний період;

в) за наявністю чи відсутністю нової теми на одному уроці:

уроки вивчення нового звука і букви або навчання письмубукви, великої і малої (рядкової);

уроки закріплення, на яких нова буква не вивчається;

— особливий тип уроку – урок повторення і узагальнення;

обов’язковим є також щотижневий урок читання, наякому до 20 хвилинвідводиться на позакласне читання.

До уроків навчання грамоти ставляться загальнодидактичні іспеціальні методичні вимоги.

Загальнодидактичні вимоги:

а) виховний характер уроку, чіткість виховної мети: які моральніякості будуть розвиватися на даному уроці;

б) чіткість навчальної мети уроку: що нового діти дізнаються, чогонавчаються, які навички і вміння будуть розвиватися, яка стадія розвитку цихумінь і навичок, який буде рівень їх пізнавальної активності, мислення, якийбуде етап вивчення теми і т. ін.;

в) наступність і перспективність уроку, його зв’язок ізпопередніми і наступними уроками, його місце серед уроків з даної теми, зданого розділу програми;

г) розмаїття методичних засобів і прийомів роботи, варіативністьроботи над матеріалом, залежність вибору методичних засобів від характеру матеріалуі завдань навчання, доступність методики – її цікавий та ігровий характер;

г) диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесіуроку; наявність зворотного зв’язку (від учнів – до вчителя) на всіх етапах уроку;

д) навчання учнів прийомів розумової праці („вчити учитися”), тимумінням, які є необхідною умовою успішного навчання в школі;

є) обов’язкові також й інші дидактичні вимоги – науковість, доступністьматеріалу і т. ін.

Спеціальні (методичні) вимоги:

а) обов’язковою умовою будь-якого уроку рідної мови є турботавчителя про мовленнєве середовище: на уроці має звучати правильне, виразне,образне, точне, логічне мовлення; панувати атмосфера культури мовлення. Усе, щовикористовується на уроці, має бути зразковим і за формою, і за змістом. Кожнийурок має виховувати „мовне чуття”, любов до рідної мови, до живого, яскравого,виразного слова;

б) на кожному уроці, як читання, так і письма, обов’язково повиннамати місце робота з розвитку мовлення учнів: збагачення, уточнення і активізаціясловника, складання і аналіз речень, робота над словосполученням, уснівисловлювання, переказ, читання напам’ять, драматизація і т. ін.; часто ці видироботи переплітаються з іншими – зі звуковим аналізом і синтезом, із читанням, письмом і т. ін.;

в) на кожному уроці читання і письма необхідними елементамиповинні виступати різноманітні прийоми звукового і буквеного аналізу і синтезу – підготовка до читанняабо, що важливо, письма, а також самостійні вправи;

г) безпосередня робота для формування умінь і навичок читання іписьма повинна займати приблизно 2/3 уроку за часом (у поняття „читання” входитьпідготовча робота перед читанням, а також аналіз змісту прочитаного; це можнасказати і про поняття „письмо”);

г) на кожному уроці читання і письма має використовуватися матеріалдля зразка – додаткові тексти для усної роботи: уривки з творів поетів, письменниківукраїнської і зарубіжної літератури, фольклорні твори;

д) уроки читання і письма складають нерозривну єдність: урокчитання готує учнів до уроку письма, а урок письма є продовженням попередньогоуроку читання, тобто реалізується принцип наступності і перспективності.

Ці вимоги можуть розглядатися одночасно як критерії оцінки запланованогочи проведеного уроку і як орієнтовна схема аналізу уроку.

Загальна структура уроку опрацювання нової букви має відповідатисформульованій темі, наприклад: „Звуки [р], [p’], позначення їхбуквою „ер”, тобто у ній повинен відображатися провідний принципаналітико-синтетичного методу навчання грамоти – від звука до букви.

Урок, на якому учні ознайомлюються з новоюбуквою, може складатися з таких етапів:

1. Повторення вивченого на попередньому уроці.

Види робіт:

ü   читання учняминапам’ять віршів, скоромовок про вивчену букву;

ü   розгадуваннязагадок;

ü   словниково-логічнівправи;

ü   розв’язуванняфонетичних задач з якісною характеристикою звуків;

ü   конструювання імоделювання слів, словосполучень, речень;

ü   алфавітненазивання вивчених літер;

ü  розпізнавання знайомих літер серед інших і т. ін.

2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.

Види робіт:

ü   заучування напам’ять(загадки, прислів’я, скоромовки);

ü   виділення звуківіз зручної позиції: активне вимовляння виділених звуків;

ü   спостереження заартикуляційними особливостями (якими мовними органами і в який спосібстворюється перешкода на шляху струменя видихуваного повітря);

ü   віднесеннявиділених звуків до голосних чи приголосних (якщо приголосні звуки, тозіставлення твердого і м’якого звуків на слух та за способом вимовляння);

ü   позначення звуківумовними значками (фішками): о, о’, –, =;

ü   вправи навпізнавання звуків у заданих учителем словах;

ü   самостійний добіручнями слів із звуками в різних позиціях;

ü   аналітичні ісинтетичні вправи із звуками (на утворення та аналіз складів-злиттів).

3. Ознайомлення з буквою.

Види робіт:

ü   алфавітна назвабукви;

ü   демонстраціямалої і великої літери, їх структурний аналіз;

ü   ознайомлення змісцем букви у касі розрізної азбуки;

ü   друкування буквина дошці (зошитах, повітрі);

ü  ігрові вправи.

4. Вправи з читання.

Види робіт:

ü   складанняскладів, слів із букв розрізної азбуки демонстраційного характеру та віндивідуальних касах;

ü   читання складовихтаблиць;

ü   читання слів,поданих в аналітико-синтетичній формі;

ü   читання слів уколонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці, картки);

ü   читання колонокслів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком.

5. Робота з підручником.

Види робіт:

ü   читання колонокслів за букварем;

ü   аналізілюстрацій;

ü   робота з моделямислів, речень, їх аналіз;

ü   бесіда-аналіз натему тексту;

ü   читання текстувчителем (учнями);

ü   колективне(індивідуальне) читання – аналіз речень, тексту.

6. Творча робота.

Види робіт:

ü   складання моделейскладів, слів, речень за ознакою, вказаною учителем;

ü   читання-прогнозування;

ü   піктографічнечитання;

ü   гра-мініатюра;

ü   складання реченьза малюнком (предметним, сюжетним);

ü   словниково-логічнівправи на класифікацію, групування, вилучення зайвого, на доповнення, напідведення родових понять під видові і навпаки;

ü   впізнаваннялітери за описом;

ü   утворенняскладів, слів за вказаною ознакою;

ü   добір до моделейскладів слів, речень;

ü   складаннярозповіді (казки) про букву і т. ін.

7. Підсумок уроку.

Види робіт:

ü   алфавітненазивання вказаних літер;

ü   читання прямих іобернених складів із вивченою літерою;

ü   розгадуванняфонетичних задач;

ü   порівняльнахарактеристика звуко-складової (звуко-буквеної) структури слова (слів);

ü   аналітико-синтетичнівправи;

ü   гра;

ü   знаходження насторінці букваря матеріалу за вказаною ознакою;

ü   розповідь учнів пронайцікавіші завдання уроку;

ü   пригадування вивченогонапам’ять і т. ін.

1.2 Психолого-педагогічні аспекти використання комп’ютера при створеннідидактичних засобів для уроків навчання грамоти

 

Аналізотриманих результатів та відповідної літератури дозволив нам сформулювати деякізагальні положення щодо використання комп’ютера на уроках української мови в 1класі та, зокрема, для створення дидактичних засобів у навчанні грамоти.

Перш завсе, вважаємо, що методика застосування комп’ютера на уроках з різнихпредметів, у різні періоди навчання (не однакові вікові групи) не може бутиоднаковою. Адже і саме використання комп’ютера виконує тоді різні психологічніі педагогічні завдання.

Зміст навчальногопредмета, різноманітні можливості педагогічних програмних засобів, не однаковийфаховий рівень підготовки вчителів у галузі комп’ютерних технологій впливаютьна методичні прийоми використання комп’ютера. Вирішальне значення мають такожвікові особливості учнів та їх знайомство з комп’ютерною технікою.

Розглянемо деякіпсихолого-педагогічні принципи використання комп’ютера у 1 класі (зокрема нанавчанні грамоти) для розробки дидактичних засобів на уроках наступних типів:

ü   засвоєння нових знань(вивчення нової літери у букварний період);

ü   узагальнення і систематизаціязнань (закріплення однієї або декількох вивчених літер);

ü   комбіновані уроки.

I.           Урокзасвоєння нових знань (вивчення нової літери).

Урокицього типу при традиційній методиці мають таку структуру:

1.        Перевіркадомашнього завдання (у першому класі майже не задається), корекція знань учнів(взаємозв’язок із попереднім матеріалом).

2.        Оголошеннятеми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності.

3.        Первиннепізнання учнями конкретного нового матеріалу.

4.        Узагальненняі систематизація знань.

5.        Підведенняпідсумків.

Під часпроведення уроків цього типу в комп’ютерному класі учні розподіляються на 3групи. Урок має наступну структуру:

1.        Актуалізаціяі корекція опорних знань учнів перевіряється за допомогою комп’ютера (першасильна група). Для них вчитель може запропонувати виконання різних посильнихцікавих завдань (ребуси з теми, кросворди тощо) або дидактичні ігри.

Інші працюють зучителем за запитаннями, картками (5-10 хвилин).

2.        Пізнанняучнями конкретного нового матеріалу: група учнів із високим рівнем підготовкививчає матеріал за комп’ютером (до них можуть бути направлені за бажаннямвчителя і учні з інших груп), аналізують малюнки, схеми, написання букви тощо.

Іншіслухають пояснення вчителя (5-10 хвилин).

3.        Систематизаціязнань: учні з високим рівнем підготовки виконують завдання за підручником чи узошиті з друкованою основою.

Слабшіучні працюють з учителем.

Третя група(посередні учні) перевіряє рівень засвоєння матеріалу за допомогою комп’ютера(посильні кросворди, логічні завдання тощо).

4.        Підсумокуроку проводиться разом для всього класу.

II.          Урокузагальнення і систематизації знань (закріплення однієї або декількох вивченихлітер).

Тутвиділяють такі складові:

1.        Постановкамети уроку і мотивація навчальної діяльності учнів.

2.        Відтворенняі корекція опорних знань.

3.        Узагальненняі систематизація основних понять, засвоєння системи знань і їх застосування дляпояснення нових фактів. Виконання практичних завдань.

Класділиться на групи:

a)     Першапрацює на комп’ютерах 5-7 хвилин (використовуються кросворди, ігри, завданнятворчого характеру, на розвиток логічного мислення тощо);

b)    Другагрупа дітей самостійно працює з картками (завдання творчого характеру, нарозвиток логічного мислення). Після виконання поставлених завдань учніміняються місцями.

c)     Третя групапрацює з учителем і виконує цікаві завдання творчого характеру.

4.        Широкасистематизація знань. Учитель ставить проблемні запитання на які учні даютьвідповіді.

5.        Підведенняпідсумків уроку.

В даномувипадку наявність вже розроблених тестових завдань, спеціальних програм, якімають навчально-інформаційну мету (звичайно, розрахованих на учнів 1 класу) даєможливість зберегти час у процесі узагальнення і повторення та полегшити роботувчителя.

III.        Комбінованийурок.

На уроках цього типу комп’ютер можна використовувати на будь-якомуетапі. Загальна схема комбінованого уроку така: перевірка засвоєних знань +вивчення нового матеріалу.

Методикароботи та поділ класу на групи аналогічний до попередніх уроків (див. вище).

Рольвчителя на уроці із використанням комп’ютерів:

1.     Використання(або розробка) відповідних дидактичних засобів корисних для дитини, їїпсихічного і фізичного розвитку.

2.     Гнучкістьметодів, що використовуються.

3.     Забезпеченняналежного рівня підготовки всіх учнів.

4.     Забезпеченняпозитивної психологічної атмосфери у класі.

При використаннікомп’ютерних дидактичних засобів навчання (особливо при безпосередній роботіучнів за комп’ютером) необхідно використовувати відповідні засоби розрядкипсихіки та фізичного навантаження: фізкультхвилинки, різноманітні вправи назниження емоційного та іншого навантаження, фізкультпаузи (якщо заняттяоб’єднане у 2 уроки).

Позитиви, які намітилися при використанні дидактичних засобів,створених чи використаних за допомогою комп’ютера:

Ø  диференціація класу;

Ø  високий рівень контролю такорекційної роботи;

Ø  високий рівень самостійності учнів,пошуково-дослідницької та іншої роботи.

Негативні явища, які можливі за умови використання комп’ютера унавчанні дітей 6-7 річного віку:

Ø  негативний вплив на дитячу психіку;

Ø  погіршення самопочуття, зору тощо удітей;

Ø  погана психологічна атмосфера у класі(одні учні працюють з комп’ютером, інші – з учителем).

За умовиправильної поведінки вчителя, умілої організації навчально-виховного процесувищезазначених труднощів можна уникнути, натомість отримати додаткові позитивнімоменти.

1.3Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів для уроків навчання грамоти

У пункті1.2. ми намітили певні напрямки використання комп’ютера у навчанні грамоти,деякі види дидактичних засобів для уроків української мови, а зараз женамагатимемось сформулювати певні принципи створення таких засобів та описатицей процес на прикладі кількох найпоширеніших програм.

Длястворення найпростіших ребусів (учням 1 класу) вчителю потрібно лише деякіпрограми, що працюють з графічним зображенням. Це, звичайно може бути іграфічний редактор PAINT, або більш складні програми, що створені дляпрофесійної обробки графіки.

Нижченаведені приклади ребусів, зроблені у PAINT.

/>Вовк

/>Вода

 

Длястворення таблиць можна використовувати WORD. Нижче продемонстровано таблицюскладів, у якій діти (за логікою) вставляють пропущені склади (усно абописьмово, використовуючи клавіатуру).

/>


ма

на мо но ? ни ? ні ме ? му ?

Аналогічнодо минулої таблиці учні поступово заповнюють цю, але вже складаючи у склади запропонованілітери.

А О У И І М ма мо ? ? ? Н ? ? ? ? ?

Такожучням можна запропонувати самостійно побудувати слова із складів (тежвикористовуємо WORD):

/>/>/>/>/>

Василь

Вулики

У текстовогопроцесора WORD є ще безліч кориснихфункцій, які можуть бути використані в роботі вчителя, а саме:

—    створення гіперпосилань;

—    робота над правописом;

—    робота з шрифтами тощо.

Для самостійногодрукування учням можна запропонувати Блокнот. Це найпростіша малофункціональнапрограма для друкування.

Також длявикористання у першому класі є багато комп’ютерних ігор, як педагогічного, такі не педагогічного спрямування, граючи у які в певний відведений для цьоговчителем час будуть збагачувати свою уяву, покращувати мислительні процеси.


Розділ 2. Конспекти уроків навчання грамоти з використаннямкомп’ютера

 

2.1 Урок читання в добукварний період

 

Тема: Звуковий аналіз слів.

Мета. Розвивати уміння розрізняти голосні й приголосні(тверді та м'які) звуки. Вчити будувати звукові моделі слівта добирати слова до поданих моделей.

Розширити знання учнів про види транспорту.

Зміст уроку

I. Повторення вивченого на попередніх уроках.

— Послухайте текст. Визначте, скільки в ньому речень.

Для прослуховування використовуємо запис звуку у програмі WORD

— Про що йшлося в тексті? Повторіть перше речення. Скільки слів уцьому реченні?

Позначте речення схематично в зошитах.

Порівняйте із схемою у комп’ютері.

/>

— Поділіть на склади слово діти. Назвіть ланцюжокзвуків у цьому слові. Складіть звукову модель слова ліс.

II. Вправи на удосконалення навичок звукового аналізу

1. Виділення першого звука у словах.

Учитель показує (програма перегляду зображень) малюнки різнихвидів транспорту. Учні називають слова, виділяють у кожному перший звук: трактор,автомобіль, велосипед, поїзд, літак, корабель, ракета.

— Які слова починаються голосним звуком? приголосним звуком? Якіслова двоскладові? трискладові?

2. Гра «Відшукай слово».

Поруч із малюнками учитель розміщує схеми слів. Учням потрібно засхемою впізнати слово.

Наприклад:

/>   />

3. Моделювання слів.

Учитель загадує загадки. Учні складають звукові моделіслів-відгадок

Не птах, а летить. (Літак)

По дорозі урочисто

На колесах їде місто.

У будиночках — звірята.

Що за місто це, малята? (Поїзд)

Використовуються відповідні малюнки.

III. Робота за букварем (с. 16-17).

1. Розгляд малюнків. Бесіда про машини, що полегшують працю людей. — Назвіть машини, якіполегшують працю людей. Які види транспорту

допомагають долати великі відстані? (Автомобілі, поїзди, літаки,теплоходи.) Який із цих видів транспорту найшвидший? (Літак.) Щодопомагає людині швидко одержувати інформацію? (Телевізор, радіо,комп'ютер.) Які прилади полегшують домашню роботу? (Пилосос, праска.) Якви гадаєте, для чого людина створює нові машини?

2. Складання речень за схемами, поданими в букварі.

3. Називання ланцюжків звуків у словах машина, ракета,корабель.

IV. Підсумки уроку.

2.2 Урок письма в добукварний період

Тема: Письмо малих та великих овалів

Мета. Розвивати рухи пальців правої руки. Вчити писатималі та великі овали. Закріплювати вміння орієнтуватися в сітці зошита.Виховувати акуратність, увагу.

Зміст уроку

І. Повторення відомостей про слово, поділ слів на склади.

1. Робота за предметними малюнками (зроблено в PAINT).

— Розгляньте малюнки. Як одним словом назвати зображені предмети? (Фрукти.)Де ростуть фрукти? саду.) Сьогодні ми «побуваємо» у саду.

2. Робота за малюнком у прописах (с. 11).

— Хто прийшов у сад? (Дідусь з онуками.) Які фрукти доспіли? {Яблука,груші, сливи.) Що зриває дівчинка? (Яблука.) Що зібрали у кошикдідусь і хлопчик? (Груші.)

— Поділіть на склади слова фрукти, дерева, садівник. Позначтескладову будову слів у рамках.

II. Виконання завдань сторінки.

1. Розгляд першої вправи.

— На який фрукт схожий перший елемент? (На сливу.) Елемент,який нагадує сливу, називається овал. Спочатку повчимося писати малі овали.

— Дивіться, як я пишу: починаю нижче від верхньої рядкової лінії,веду вгору до лінії, заокруглюючи ліворуч, потім униз, теж заокруглюючи. Білянижньої рядкової заокруглюю праворуч і веду вгору. Закінчую писати там, депочинала.

— Обведіть кілька овалів у повітрі. Овал треба писати похило,орієнтуючись на контрольну лінію. Перевірте, чи готові ви до роботи (як сидите,тримаєте ручку, положення зошита). Починайте працювати у рядку.

2. Аналогічно виконують завдання у другому рядку.

Після цього самостійно працюють над третім завданням. Учительдопомагає дітям, стежить за правильністю постановки дитячої руки. Звертає увагуна дотримання однакової відстані між овалами.

3. Виконання завдань у нижній частині сторінки.

— Які фрукти намальовані у рядках? (Сливи, вишні, яблука.) Яківони за формою? (Сливи овальні, вишні круглі, яблука складаються з двохпівовалів.)

—    Виконайте завдання кольоровими олівцями.

4. Для тих, хто виконав роботу, вчитель пропонує розмалюватималюнки в графічному редакторі.

III. Розвиток зв'язного мовлення.

Учні складають розповідь «У саду» за малюнком.

IV. Підсумки уроку.


2.3 Урок читання в букварний період

 

Тема:Закріплення звукового значення букви «ка». Читання текстів.

Мета. Закріпити уміння читати склади, слова з новоюбуквою. Вдосконалювати уміння робити звуко-буквений аналіз слів.

Зміст уроку

І. Повторення вивченого про звуки і букви.

1. Повторення вивчених звуків і букв.

Учні показують у касі вивчені букви, називають звуки, які вонипозначають. До кожної літери добирають по кілька слів.

2. Гра «Луна».

— Слухайте слова і повторюйте лише перший звук: кава, кома,крапка, кіно, крейда, кішка, клітинка, книга, князь.

3. Скоромовка (використовуємо запис голосу вчителя: 1 раз –повільне читання, 2 – пришвидшене і т.д. до швидкого і надшвидкого).

Кіт котив коток по току.

Коток накотився на лапу коту.

Котик заплакав і з току утік — Не потикайся, котусю, на тік.

(О. Орач)

II. Закріплення читацьких навичок.

1. Читання складів та слів із карток.

Учитель на комп’ютері на кілька секунд показує картки зі складами,а потім зі словами. Учні прочитують уголос.

Використовуємо презентацію.


/>

2. Робота за таблицею складів.

ка а ко о ? и ? і к е к у

3. Читання колонок слів.

— Прочитайте слова першої колонки. Яка спільна частина в усіхсловах? Якими літерами відрізняються друге й третє слово? Складіть речення зкожним словом.

Комп’ютер використовуємо аналогічно.

4. Читання тексту «Скакалки».

III. Виконання логічних завдань.

IV. Друкування.

Учні передруковують у зошити текст «Скакалки». Перед друкуванняманалізують кожне речення, згадують, як потрібно друкувати імена.

V. Підсумки уроку.

Складання і друкування слів із вивчених літер. Учні можуть скластитакі слова: сік, мак, ніс, ліс, кава, клас, коса, кіно, квас, слон, вінок,вікно тощо. Учитель може уточнити завдання: скласти односкладові (дво-,трискладові) слова; скласти слова із трьох (чотирьох, п'яти) літер.


2.4 Урок письма в букварний період

 

Тема: Закріплення вміння писати малу букву с. Написання слів, складів.

Мета.Закріплювати уміння писати рядкову букву с,склади, слова з нею. Розвивати зв'язне мовлення. Продовжувати формувати навичкизвукового аналізу слів.

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Фронтальне опитування.

— Назвіть вивчені букви. Складіть пари друкованих і рукописнихлітер. Які літери позначають голосні звуки? Викладіть картки з цими літерами наверхню поличку. Які літери позначають приголосні звуки? Викладіть картки з цимилітерами на нижню поличку.

2. Виділення звуків [с], [сََ’ََ] із вірша.

Якось в січні у суботу

Спав в ставочку сом.

І такий смачний приснився

Тому сому сон.

Сом спросоння облизнувся,

І не взнали ми,

Що за сон приснився сому

Посеред зими.

(О. Лещак, Е. Міляновський)

II. Розвиток зв'язного мовлення.

Робота за сюжетним малюнком.

— Розгляньте малюнок. Хто зображений на ньому? Де знаходяться цілюди? Дайте їм імена, які починалися б звуком [с].

III. Виконання завдань у прописах.

1. Повторення письма рядкової букви с.

2. Письмо буквосполучень із буквою са, сі, су.

3. Робота з предметними малюнками.

Виконуються аналогічно до минулого уроку у графічному редакторі(слова з буквою с).

Слова: оса, слон, сом, слива, сосна, ананас, сани.

4. Списування з рукописного шрифту.

На дошці записані речення: Алла і Ліна у лісі. Ліно,он лис!

Учні читають речення, аналізують з'єднання букв, пояснюютьвживання великої літери. Після цього самостійно переписують речення у прописи.

IV. Підсумки уроку.

 

2.5 Урок читання в післябукварний період

 

Тема: Леся Українка — українська поетеса. Опрацювання вірша ЛесіУкраїнки «Вишеньки»

Мета. Ознайомити учнів із творчістю Лесі Українки.Формувати вміння читати різні за метою висловлювання речення.

Зміст уроку

I. Повторення вивченого на попередньому уроці.

II. Ознайомлення з творчістю Лесі Українки.

Використовуємо презентацію.

 

/>


— Леся Українка — це літературне ім'я великої поетеси. Справжнє її ім'я — Лариса Петрівна Косач.Прислухайтеся, яке гарне й ласкаве ім'я поетеси, послухайте її вірші, йнеодмінно полюбите її. Свій перший вірш Леся Українка написала, коли їйвиповнилося 9роківі десь у той же час вона тяжко захворіла. З малих років Леся намагаласяпереборювати всі труднощі. Леся Українка написала багато віршів. Вона добрезнала історію свого краю, усього світу. Дуже любила музику, вміла фати нафортепіано.

III. Читання тексту з букваря, уточнення значення слова поетеса.

— Що дізналися про Лесю Українку? Як вона ставилася до України? Якітвори написала Леся Українка? Що означає слово поетеса! Розгляньте збірочкитворів поетеси. Прочитайте їх назви.

IV. Читання вірша «Он ярочки зелененькі».

Учитель пояснює значення слів яр (глибока довгазападина, що утворилася внаслідок розмиву землі водяними потоками), показуємалюнок.

IV. Опрацювання вірша «Вишеньки».

1. Читання вірша вчителем.

Використовуємозапис голосу.

— Про що ви прослухали вірш? Що на дереві привернуло увагу маленькихдіток? Чому вони не могли дістати вишеньок?

2. Читання уривка вірша з букваря.

Вироблення інтонації звертання, інтонування питальних речень.

3. Колективне відтворення змісту прослуханого.

4. Створення малюнків до вірша.

Використовуємо графічний редактор.

Фізкультхвилинка після малювання у комп’ютері.

5. Слухання віршів «Як дитиною бувало», «Тішся, дитино...».

V. Заучування напам'ять вірша зі слів учителя.

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша — солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

VI. Підсумки уроку.


Висновки

 

Використання комп’ютера на всіх предметах у початковій школі нелише можливе, але й потрібне в сучасних умовах. Причини тому є різні:

ü   комп’ютеризаціясуспільства;

ü   великий обсягінформації, який подає вчитель;

ü   значний часпошуку даної інформації тощо.

Аналізотриманих результатів та відповідної літератури дозволив нам сформулювати деякізагальні положення щодо використання комп’ютера на уроках української мови в 1класі та, зокрема, для створення дидактичних засобів у навчанні грамоти.

Перш завсе, вважаємо, що методика застосування комп’ютера на уроках з різнихпредметів, у різні періоди навчання (не однакові вікові групи) не може бутиоднаковою. Адже і саме використання комп’ютера виконує тоді різні психологічніі педагогічні завдання.

Зміст навчальногопредмета, різноманітні можливості педагогічних програмних засобів, не однаковийфаховий рівень підготовки вчителів у галузі комп’ютерних технологій впливаютьна методичні прийоми використання комп’ютера. Вирішальне значення мають такожвікові особливості учнів та їх знайомство з комп’ютерною технікою.

 


Список використаної літератури

1.        Наумчук М.М. Сучасний урок української мови у початковій школі. –Тернопіль, — 2001 р.

2.        Методика викладання української мови. / За ред. Дорошенка. – К.,1994 р.

3.        Методикапреподавания русского языка. / За ред. Львова. – М., 1972 г.

4.        Блінова Г.Й. Дидактичний матеріал для подолання вад письма у дітей/ Блінова, Пічугіна; під ред. Нізельського.

5.        Агапова Р. Про три поколения компьютерных технологий обучения в школе. //Информатика и образование. – 1994. – №2.– С.96-98.

6.        Белавина И.Г.Сприйняття дитиною комп’ютера й комп’ютерних ігор. // Питання психології. –1993. – №3.

7.        БуцинЕ.С. Обучение младших школьников началам информатики. // Информатика иобразование. – 1991. – №3.

8.        ВєтроваІ. Г., Вербунко В. А. Використання комп’ютера у навчанні молодших школярів і його вплив на формування їхньоїпсихіки // Комп’ютер у школі та сім’ї – 2001 – № 2. – С. 22 –25.

9.        ВитухновскаяА.А., Марченко А.С. Проектирование технологии подготовки к обучению младшихшкольников с использованием компьютера. // Информатика и образование. – 2004.-№8.– С.83-87.

еще рефераты
Еще работы по педагогике