Реферат: Ролевые игры на уроках английского языка на основной ступени обучения в средней школе

 

Зміст

 

1.           Психолого-педагогічнеобґрунтування доцільності  використання рольових ігор на уроках іноземної мовив середній школі………………………………………………………

2.           Віковіособливості учнів основної школи, які необхідно враховувати при організаціїрольових ігор…………...

3.          Характеристика рольовоїгри як ефективного прийому навчання іноземним мовам у середнійшколі…………………………………………………………………

3.1. Навчальні івиховні можливості рольової гри…………

3.2. Вимоги до  рольових ігор науроці………………………

      

    3.3. Місце рольової гри в навчальномупроцесі……………

3.4. Структура рольовоїгри…………………………………

3.5. Етапи рольовоїгри………………………………………

3.5.1.Підготовкадо рольової гри……………………………

3.5.2.Проведення рольової гри……………………………..

3.5.3.  Обговорення рольової гри. Аналіз помилокучнів….

3.6. Класифікація ролей. Формипроведення рольових ігор…………………………………………………………………...

4.           Прикладирольових ігор на уроках англійської мови в п'ятих і сьомих класах.

4.1. Приклади рольових ігор науроках англійської мови в п'ятих класах.

4.1.1. Гри зпредметами……………………………………..

4.1.2. Гри злялькою…………………………………………

4.2. Приклади рольових ігор науроках англійської мови в сьомих класах……………………………………………………….

4.2.1. Рольова гра “Дискусія міжукраїнськими й англійськими однолітками”………………………………………..

4.2.2. Рольова гра “Моє рідне місто”……………………….

4.3. Рольові ігри для формуваннянорм мовного етикету і виховання культури поведінки для учнів усіх віків………………

Висновки……………………………………………………...

Resume..………………………………………………………

Література……………………………………………………


«Без гри немає і не може бутиповноцінного розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке вдуховний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишнійсвіт. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості».

В.О. Сухомлинський 


Вступ

 

Комунікативний підхід до навчанняіноземним мовам є сьогодні методичним стандартом. Реалізація комунікативногопідходу означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і уміньвідбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної мовленнєвоїдіяльності, а процес навчання іноземної мови будується адекватно реальномупроцесу мовленнєвого спілкування.   [15, 39].

 Комунікативний підхід зумовлюєцілі, принципи, зміст і методи навчання іноземних мов, а методи навчання, усвою чергу, реалізуються в методичних прийомах. Одним з найбільш ефективних ідоцільних прийомів       при роботі зі школярами II  ступеня навчання(основна   школа) є  рольова гра, яка розглядається в цієї роботі.

 

Актуальність дослідження:

Досягти високогорівня  комунікативної компетенції в англійській мові, не знаходячись серед їїносіїв,  справа  дуже  важка.  Тому важливою задачею вчителя є створення на уроці  іноземної  мови реальних і уявлюваних ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні  прийоми роботи. Одним з таких прийомів єрольова гра.

Рольова гра –  простий і природнийспосіб пізнання людиною навколишньої дійсності, найбільш доступний шлях дооволодіння  знаннями, уміннями, навичками.    Необхідність   раціональноїпобудови, організації і застосування  рольових ігор у процесі навчання івиховання школярів засобами іноземної мови вимагає  ретельного і детальноговивчення цього питання.

Метадослідження:

Розкритизначення рольової гри на уроці іноземної мови   не тільки як засобу оптимізаціїі стимуляції процесу навчання, але і як важливого аспекту психологічногокомфорту і  зняття розумової перенапруги учнів.

Завданнядослідження:

1)                      Обґрунтування необхідності застосування рольової гри як прийому навчанняіноземним мовам у середній школі.

2)                       З'ясування вимог до рольових ігор на уроці.

3)                      Розгляд структури, етапів, форм проведення рольових ігор, місця рольовоїгри на уроці в 5-9 класах середньої школи.

Об'єктдослідження: вплив гри на процес навчання і на процес формуваннязнань, умінь, навичок.

 

Предметдослідження: рольова гра як засіб підвищення ефективностінавчального процесу на уроках іноземної мови в 5-9 класах.

Методидослідження: критичний аналіз літературних джерел, вивчення таузагальнення позитивного досвіду роботи вчителів у ході педагогічної практики, наукове спостереження, пробне  навчання, розвідувальний методичний експеримент.

 

Практичнезначення роботи полягає в розробці методичних рекомендацій із творчоговикористання рольової гри вчителями середньої школи  для  активізації навчально-виховного процесу.

 

1.       Психолого-педагогічнеобґрунтування доцільності  використання рольових ігор на уроках іноземної мовив середній школі

 

Гра поряд із працеюй навчанням — один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування.Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, даєвідпочинок,  вносячи в зміст дозвілля нескінченні сюжети і теми.  Російськийписьменник Ю. Нагибін так оцінює значення  гри в дитинстві: «У грі виявляється характер дитини, його погляди на життя,його ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються дорішення складних життєвих проблем».

К.Д. Ушинський (1824– 1871), автор теорії духовного розвитку дитини в грі,  уперше висунув ідею провикористання гри в загальній системі виховання, у справі підготовки дитиничерез гру до трудової діяльності. К.Д. Ушинський  стверджував, що в гріз'єднуються одночасне прагнення, відчування і представлення [21, 315].

 По визначенню, “гра – це вид діяльності в умовах ситуацій,спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складаєтьсяй удосконалюється самоврядування поводженням” (Селевко, 1998:12).

У людській практиці рольова ігра виконує такі функції [24, 96]:

— розважальну (це основна функціягри — розважити,   надихнути, розбудити інтерес);

— комунікативну: освоєннядіалектики спілкування;

-  самореалізації в грі якполігоні людської практики;

— терапевтична: подолання різнихтруднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;

— діагностичну: виявленнявідхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;

— функцію корекції: внесенняпозитивних змін у структуру особистісних показників;

-  міжнаціональної комунікації:засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;

— соціалізації: включення всистему суспільних відносин, засвоєння норм людського гуртожитку.

Рольові ігри мають  чотири головніриси [24, 117]:

 - вільна розвиваюча діяльність,що починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесудіяльності (процедурне задоволення);

-  творчий, значною міроюімпровізаційний, дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»);

— емоційна піднесеністьдіяльності,  емоційна напруга;

— наявність прямих чи непрямихправил, що відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.

У структуру рольової гри якдіяльності органічно входить з’ясуваннямети, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, у якихособистість цілком реалізує себе як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльностізабезпечується її добровільністю, можливостями вибору й елементамизмагальності, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації.

У структуру гри як процесувходять: а) ролі, узяті на себе граючими; б) ігрові дії як засіб реалізації цихролей; в) ігрове вживання предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими,умовними; г) реальні відносини між граючими; д) сюжет (зміст) — областьдійсності, умовно відтворена в грі.

Значення рольової гри неможливовичерпати й оцінити розважально-рекреактивными можливостями. У тім іскладається її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна переростив навчання, у творчість, у терапію, у модель типу людських відносин і проявів упраці.

 Сюжетно–рольові ігри створюються самими дітьми. Вони розрізняються по змісту(відображення побуту, праця дорослих, громадське життя); по організації,кількості учасників (індивідуальні, групові, колективні); по виду (гри, сюжетяких придумують самі діти, гри-драматизації – розігрування казок і оповідань).

Ідея використання рольовоїповедінки на уроці одержала підкріплення з боку теорії ролей, розробленоїсоціологами і соціопсихологами. Соціальне середовище, у якій людина живе,виступає стосовно ней як первинна соціалізація. У ній вона поступово засвоюєсоціальний досвід, зафіксований у мові. Природно, що при оволодінні іноземноюмовою як засобом спілкування необхідно відтворити умови, подібні до умов, щоіснують при оволодінні рідною мовою. У цьому зв'язку соціологи говорять провторинну соціалізацію, що імітує першу. Соціальні ролі в рамках вторинноїсоціалізації носять неминуче штучний, умовний характер. Міра умовності можебути різної: перевтілення в реальних людей, у літературних персонажів, у героївказок і т.д. Елемент умовності і перевтілення присутній в усіх різновидахрольової гри.

Психологами встановлено, що врольовій грі насамперед розвивається  уява, увага й образне мислення дітей,закладається здатність оперувати образами дійсності, що, у свою чергу, створюєоснову для подальшого переходу до складних форм творчої діяльності. Крім того,розвиток уяви важливо саме по собі, адже без нього неможлива  навітьнайпростіша людська діяльність.

Великийвплив оказує рольова гра на розвиток у дітей здатності взаємодіяти з іншимилюдьми. Відтворюючи в грі  взаємини дорослих, дитина освоює правила і способиспілкування, здобуває досвід  взаєморозуміння, учиться пояснювати свої дії інаміри, коордінувати їх з іншими дітьми.


2.Вікові особливості учнів основної школи, які необхідно враховувати приорганізації рольових ігор

Визначальною особливістю учнів 5-9класів (підлітковий вік) є прагнення самостійності, самоствердження, досягненнястатусу рівності з дорослими. Підлітку нецікаві елементарні завдання, постійнийконтроль з боку вчителя, тобто те, що обмежує його ініціативу. Суттєвоюособливістю учнів цієї вікової категорії є розвиток складніших форм мислення взв'язку з засвоєнням абстрактного матеріалу при вивченні інших дисциплін.Психологи вказують на достатній рівень розвитку в учнів цього віку такихякостей мислення як логічна послідовність, критичність, самостійність,цілеспрямованість, зростання самосвідомості, контроль за власною діяльністю. Удосконалюється механізм відбору мовних засобів, формується індивідуальнийстиль мовлення  [15, 226]. Проте в 5-9 класах учителеві доводитися прикладатизначних зусиль для підтримання  мотивації та інтересу учнів, тому що в багатьохпідлітков відсутні широкі пізнавальні інтереси та зацікавленість у розширеннісвоїх знань. На цьому етапі  необхідно обирати прийоми навчання, якіактивізують розумову-мовленнєву діяльність і ініціативу учнів, спонукають учнівдо спілкування, бо спілкування з однолітками — невід'ємна частина життяпідлітка. Групова діяльність впливає на особистість підлітка, і рольова гра надаєширокі можливості для активізації навчального процесу. Ефективність навчаннятут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу допредмета, адже рольова гра являє собою  відтворення її учасниками реальноїпрактичної діяльності людей, створює умови реального спілкування.    

  Задопомогою рольової гри вчитель може розвивати усі види мовленнєвої діяльностіучнів, і перш за всі усне мовлення, яке є провідним видом мовленнєвойдіяльності на середньому ступені навчання.   Рольова гра сприяє тому, щомовлення учнів стає змістовнішим, аргументованішим, складнішим за структуроюмовного та мовленнєвого матеріалу.

Учителіповинні розуміти, що правильно організована рольова гра на уроці — зовсім непорожнє заняття, вона не тільки доставляє максимум задоволення дитині, але  ємогутнім засобом його розвитку, засобом формування повноцінної особистості.


3.Характеристика рольової гри як ефективного прийому навчання іноземним    моваму школі

3.1.Навчальні і виховні можливості рольової гри

Рольова гра володіє великими навчальнимиможливостями [27,110]:

1) Рольову гру можна розцінювати як самуточну модель спілкування. Вона  наслідує дійсність в її найбільш істотнихрисах. У рольовій грі, як і в  житті, мовна і немовна поведінка партнерів переплітаєтьсянайтіснішим образом. Наприклад, розігрується ситуація “Ранок школяра”. Мативходить у кімнату. Ласкаво стосуючись сплячого, вона говорить: “Уставай сынок,уже сьома година, пора...” Дійсність – кімната, у якій спить хлопчик і вкоторую входить мати, час і місце дії складають фон, на якому відбуваєтьсямовленнєвий учинок (звертання до сина), тобто здійснюється функція мови якзасобу спілкування. 

2)          Рольова грамає великі можливості мотивационно- – спонукального плану. Спілкування, яквідомо, немислимо без мотиву. Однак у навчальних умовах не просто викликатимотив до висловлення. Труднощі полягають у тім, що вчитель повинний обрисуватиситуацію таким чином, щоб виникла атмосфера, що викликає в учнів внутрішнюпотребу у вираженні думок. В умовах іншомовного спілкування важливо, однак, щобучні змогли виразити те, що їм хочеться сказати. Мовне забезпечення(словниковий і граматичний матеріал, навички в користуванні ними) частозаслоняють саму мету – спілкування і від учнів і від учителів. На уроках переважаютьвисловлення, викликані до життя директивно: “Розповіж про свого друга”,“Розповіж про свою родину”, тому що вчителю хочеться перевірити, як учні вміютькомбінувати відповідний мовний матеріал. Мотив же, яким керуються при цьомуучні, лежить за межами мови: їм важливо відповісти вчителю. Положеннязмінюється, якщо учні  залучені до рольої гри. Точно визначені “запропонованіобставини” створюють загальне спонукальне тло, а конкретна роль, що одержуєучень, дає йому  суб'єктивний мотив. Наприклад, розігрується сцена в гурткуфілателістів. Учень – член цього гуртка приводить сюди свого друга. Керівникгуртка повідомляє хлопцям, що гурток уже цілком укомплектований. Тоді ученьрозповідає про свого друга, переконуючи керівника гуртка, що друг вартий бути прийнятиму цей гурток. Сама ситуація диктує лінію мовленнєвої поведінки.

3)          Рольова грапридатна для кожного виду роботи з мовою: у ході рольової гри використовуютьсярізноманітні граматичні структури, інтонаційні моделі, значний обсяг лексичногоматеріалу. Велика роль приділяється непідготовленої мови учнів.   У цьомуплані  рольова гра може перевершити  можливості  будь-якої  іншої парної ігрупової діяльності. Рольова гра  тренує учнів  говорити в будь-якій ситуації на будь-яку тему.

4) Рольова гра припускаєпосилення особистісної причетності до усього, що відбувається. Учень входить уситуацію, хоча і не через своє “Я”, але через “Я” відповідної ролі. Рольова грапостачає соромливих, невпевнених у собі учнів «маскою», за  який вониможуть сховатися. Значна частина учнів маєь величезні утруднення, колиосновний  упор  у навчанні робиться  на їхній безпосередній досвід. У  рольовійгрі такі учні одержують  “звільнення”, оскільки їхня особистість не порушена,їм не потрібно розкриватися. Коли учні приймають роль, то вони грають її увизначеній ситуації.  Група  учнів, що грає роль у класі, уподібнюється групідітей, що грають у школу, лікарню, зоряні війни і т.д. І ті й інші несвідомостворюють свою власну реальність і, роблячи це, оперують  своїми  знаннями  реального світу, розвиваючи свої здібності взаємодіяти з іншими  людьми. У цій ситуаціїнемає глядачів. У ситуації відсутній ризик невдалого акту комунікації реального світу. Діяльність  не загрожує особистості дитини, зміцнює їївпевненість у собі.

 

5)Рольова гра сприяє розширенню асоціативної бази при засвоєнні мовногоматеріалу. Наприклад, репліка “Have you done your homework?”, що часто сприймається учнямимеханічно, здобуває значимість у рольовій грі. Учень, що грає роль батька,звертається до іншого учня, що виконує роль недбайливого сина, з питанням, щовиражає докір, збурювання і навіть погрозу. Емоція, що супроводжує тепер цюрепліку, додає їй природну однозначність, установлюючи прямі зв'язки ізситуацією і створюючи сприятливі умови для запам'ятовування.

6) Рольова гра сприяє формуваннюнавчального співробітництва і партнерства, адже виконання етюду припускаєохоплення групи учнів (рольова гра будується не тільки на основі діалогу, але іполілогу), що повинні злагоджено взаємодіяти.  При розподілі ролей вартовраховувати як мовні, так і “акторські” можливості учнів, доручаючи одним більшвербальні, іншим – пантомімні ролі, третіх же призначаючи на ролі “суфлерів”,даючи їм право підказувати на основі тексту.  Практично весь навчальний час у рольовійгрі відведено на мовленнєву практику, при цьому не  тільки учень, що говорить,але і слухаючий максимально активний, тому що він повинний зрозуміти ізапам'ятати репліку партнера, співвіднести її із ситуацією, визначити наскількивона релевантна ситуації і задачі спілкування, і правильно відреагувати нарепліку. Гри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів,сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Учні активно працюють,допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; учитель лише керуєнавчальною діяльністю.

7) Рольова  гра  приємна дляучнів. Як тільки учні починають розуміти, що  саме від них  потрібно, вони ззадоволенням дають волю своїй уяві. А оскільки  це  заняття їм подобається, навчальний матеріал засвоюється набагато ефективніше.

8) У ході рольової гри учні, хочай в елементарній формі, знайомляться з технологією театру. Учитель повинний піклуватися про простий реквізит. Заохочується усяка вигадка, тому що внавчальних умовах можливості в цьому відношенні обмежені. Саме ж перевтіленнясприяє розширенню психологічного діапазону, розумінню інших людей.

 

    Якщо ж педагог вважає своєю задачею не тільки навчання своїх учнів іноземніймові, але     і їхнє виховання, то рольова гра — це саме той прийом, задопомогою якого можна скласти     об'єктивну думку про загальну обстановку вгрупі. Вчитель відмовляється від своєї     традиційної ролі контролера ікерівника, і атмосфера в групі залежить у більшій мері від     самих учнів.Ризик «злитися» із групою і втратити об'єктивність оцінки зводитьсядля вчителя до     мінімуму. Хто лідирує в групі, хто є аутсайдером, якийзагальний настрій? Відповіді на ці     питання вчитель може одержати,спостерігаючи за ходом рольової гри. При роботі з підлітками (7-9 класи), щоволодіють іноземною мовою на належному рівні, але не  мають достатнього досвідусаме в цьому виді роботи, можна використовувати наступний прийом: час від часупереривати хід гри і пропонувати учасникам наступні питання. «Який     я вцій грі? Чи часто я помиляюся? Що мені хотілося б змінити у власномуповодженні?» і     т.д. Відповіді фіксуються учнями на папері йобговорюються після закінчення гри. Подібний     вид роботи дозволяє учасникамгри об'єктивно глянути на себе з боку й у ході     наступних ігор домогтисякращих результатів.

Істотноюперевагою рольової гри перед іншими формами навчання є     стовідсотковазайнятість учнів, а також концентрація уваги учасників протягом усієї     гри.Ці переваги докладно розглядаються в  [12].

Такимчином, рольова гра має великі можливості в практичному, освітньому і виховномувідношеннях.

3.2.Вимоги до  рольових ігор на уроці

Рольова гра повинна відповідатитаким вимогам [17,31]:

— Гра повинна стимулюватимотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарне виконатизавдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуаціїспілкування.

          — Рольову гру потрібно добрепідготувати і чітко організувати з погляду як змісту, так і форми.

                  -  Рольова гра повинна бути прийнята всієюгрупою.

— Вона неодмінно проводиться вдоброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення,радості.

 - Гра організується таким чином,щоб учні могли в активно спілкувантися, з максимальною ефективністю використовуючимовний матеріал, що відпрацьовується.

— Учитель неодмінно сам вірить урольову гру, у її ефективність.  Роль вчителя в процесі підготовки    іпроведення гри постійно змінюється. На початковій стадії роботи вчитель активноконтролює діяльність учнів, але поступово він стає лише спостерігачем.

Гри, щовідпрацьовуються, заучуються і програються для інших учнів, не є  рольовимиіграми. Це — драматичні  представлення.  Рольова гра стосується  процесу гри, ане готового продукту. Це повинно бути з'ясоване із самого початку, оскількибагато учнів дуже соромливі і вони бояться, коли їх змушують брати участь успектаклі. І  крім того, вони часто переконані в тім, що  вони  не мають талантгри. У  рольовій  грі вони не беруть участь у спектаклі, там немає публіки.Навіть учитель повинний відійти на задній план, оскільки  його  присутністьможе перешкоджати — своєю готовністю “накинутися” на учня щораз, колидопускаються помилки. Навчання найбільш ефективне в атмосфері, вільної віднапруги. Рольова гра може бути показана  іншим учням чи записана на плівку, алеце не обов'язково.

3.3.    Місцерольової гри в навчальному процесі.

Більшість авторів вважає задоцільне проводити гру на     заключному етапі роботи над темою, оскільки невсі учні можуть вільно     імпровізувати в рольовій грі без попередньоїпідготовки.    «У процесі рольової гри відбувається одночасне удосконалювання ірозвиток навичок у використанні мовного матеріалу, але це на даному етапіпериферійна задача, головне – це спілкування, мотивоване ситуацією і роллю.Тому рольовій грі варто відводити місце на завершальному етапі роботи надтемою» (Діанова 1988:13). Деякі автори вважають,     що ігри можуть бутивикористані на всіх етапах навчання, не даючи при цьому ніяких     рекомендаційщодо дозування і послідовності введення ігор у навчальний процес [28, 172].  Не позбавлено справедливості твердженнябагатьох авторів, що невеликі рольові     ігри варто вводити в навчальнийпроцес уже на початковій  стадії роботи над темою, щоб учні звикали до цьоговиду роботи поступово, тому що в противному випадку від ігор     не вдаєтьсядомогтися бажаних результатів через бар'єр, що виникає при незвичній формі    спілкування, характерної для рольової гри.

 

3.4.       Структурарольової гри

У структурі рольової гривиділяються такі компоненти: ролі, ситуація, рольові дії [24, 68].

Перший компонент — ролі. Ролі, щовиконують учні на уроці, можуть бути соціальними і міжособистісними. Першіобумовлені місцем індивіда в системі об'єктивних соціальних відносин(професійні, соціально-демографічні), другі визначаються місцем індивіда всистемі міжособистісних відносин (лідер, друг, суперник і ін.) Підбір ролей угрі повинний здійснюватися таким чином, щоб формувати в школярів активнужиттєву позицію, кращі людські якості особистості.

Другий компонент рольової гри — вихідна ситуація -виступає як спосіб її організації. При створенні ситуаціїнеобхідно враховувати й обставини реальної дійсності, і взаємини комуникантів.Виділяються наступні компоненти ситуації: 1) суб'єкт, 2) об'єкт (предметрозмови), 3) відношення суб'єкта до предмета розмови, умови мовленнєвого акта.

Третій компонент рольової гри — рольові дії, що виконують учні, граючи визначену роль. Рольові дії як різновидігрових дій органічно зв'язані з характреом ролі і  включають вербальні іневербальні дії, використання бутафорії.

Як показують результати навчання [22, 42], застосування рольової гри на урокахіноземної мови сприяє позитивним змінам у мовленні учнів як у якісномувідношенні (розмаїтість діалогічних єдностей, ініціативність мовних партнерів,емоційність висловлення), так і в кількісному (правильність мови, обсягвисловлення, темп мови).

 

3.5. Етапи рольової гри

3.5.1.          Підготовкадо рольової гри

Вчитель найчастішепроводить рольову гру на завершальному етапі  роботи над темою при закріпленнімовних навичок і умінь. Однак підготовка до гри  здійснюється  завчасно, ізсамого початку вивчення теми. У ході роботи по підготовці до рольової грипрограються мікроситуації, невеликі сценки, розігруються діалоги. Дуже частопідготовка починається з вступної бесіди.

Продумуючи рольовугру  вчитель повинен враховувати наступні її ознаки:

1.           Ситуаціяповинна бути найбільш наближеної до життя.  У ситуації необхідно дати зведенняпро соціальні взаємини партнерів, наприклад, офіційні, неофіційні).

2.     Ролі, обраніучнями, повинні найбільшою мірою підходити  даної    ситуації. Опис ролідається в рольовій картці, при цьому інформація може бути представленадетально:  зведення про людину (добрий, чесний, ледачий і т.д.), про йогожиттєвий і мовленнєвий досвід, про звички, захоплення і т.п. Однак інформаціяне повинна викладатися занадто докладно, тому що в цьому випадку учасник грипозбавляється можливості виявити свою творчість. Опис може бути коротким, щобучень міг “додумати” образ персонажа, роль якого він буде виконувати. Учнямпотрібно дати час, щоб вони ввійшли в роль. Ролі звичайно розподіляє вчитель,проте їх можуть вибрати і самі учні. Це залежить від особливостей групи йособистісних характеристик учнів, а також від ступеня володіння ними іноземноюмовою.   Якщо передбачається використання  якихось лінгвістичних  структур, тоучні  повинні бути з ними добре  ознайомлені.

3.     Учасникирольової гри повинні враховувати наявність різних рольових цілей (якщо касирпродає   квиток покупцю, то покупець не тільки  купує квиток, але і   запитуєнеобхідну інформацію, а також відраховує гроші, довідується про багаж і т.д.).

4.     Учасникирольової гри не повинні діяти індивідуально, а тільки колективно, репліки  одного повинні викликати відповідну реакцію іншого, а за реакцією слідує діяпартнера.

5.           Наявністьзагальної мети у всього колективу.

6.     Учасники гриприходять до власного рішення, підказаному ситуацією і думками    самого учня;куди поїхати відпочивати, яку книгу прочитати і т.д.

7.     Наявністьсистеми групового й індивідуального оцінювання діяльності учасників гри.Кожен    учасник гри в залежності від виконання заданої ролі оцінюється абоекспертом з    числа самих учасників, або викладачем.

8.           Наявністькерованої емоційної напруги. Створення доброзичливої атмосфери.

 9.  Учительповинний намагатися передбачати можливі типові помилки учнів у ході рольовоїгри, тому що вони будуть аналогічними помилкам при використанні будь-яких іншихприйомів навчання, і попередити їх, продумавши попередні вправи на використаннявизначених граматичних структур, лексичних одиниць, що обов'язково будутьвикористовуватися в рольовій грі.

 Учителю, що включиврольової гри в практику    своєї роботи, варто критично ставитися до механічнихтренувальних вправ (виконання відрізняється крайньою монотонністю, матеріалдалекий від зразків реального спілкування)      і віддати перевагу таким видамроботи, як діалоги (драматизація, піднесення нового      матеріалу у формімікродіалогів), зображення (один учасник за допомогою жестів зображує     яке-небудь  слово, вираження чи дію,  а інші повинні угадати і прокоментуватийого дії). Зображення сприяє ламанню психологічних бар'єрів,     що в наслідкупозитивно позначиться на проведенні рольових ігор. 

Підготовкадо гри може тривати від декількох уроків (з моменту роздачі карток з ролями),до декількох      тижнів, у залежності від рівня підготовки учнів.

      

3.5.2. Проведеннярольової гри

Проробившинеобхідну підготовчу роботу, учитель може приступити безпосередньо до     організації рольової гри. Він повинний чітко сфоромулювати ситуацію,обрисувати       функціональну спрямованість кожної ролі. Наприклад, позакінченні вивчення теми «Особисті      інтереси. Дозвілля»проводиться рольова гра «Батьківські збори».  Вік учасників — 14/15  років.

    Ситуація: батьки учнів, стурбовані погіршенням поведінки у класі, обговорюютьна зборах, як      краще організувати дозвілля учнів, щоб зайняти їх корисною ізахоплюючою справою.

    Ролі: Класний керівник, голова батьківського комітету, батьки, керівники   гуртків і клубів.

    Рівень спілкування: формальний.

    Мовні функції всіх ролей: уміння висловлювати й аргументувати свою точку зору.Уміння      погоджуватися чи чемно висловлювати свою незгоду. Уміння ввічливеперервати співрозмовника.

У залежності відуспішності оволодіння іноземною мовою ігрове спілкування може носитирепродуктивний, напівтворчий і творчий характер. Репродуктивний спосібмовленнєвого спілкування використовується учнями з низьким рівнем навченості поіноземній мові. Їхня задача полягає в тім, щоб відтворити в ігрових обставинахтекст – зразок. Учням із середнім рівнем навченості пропонується самостійновключити в текст–зразок додаткові елементи, наприклад, змінити послідовністьреплік. Спілкування школярів з достатньо високим рівнем навченості — більштворче, у ньому виявляється ініціатива учасників гри, їхня здатність досамостійності в іншомовній мовленнєвій діяльності. Регулярна організаціярольової гри на уроках іноземної мови дозволяє поступово підвищувати рівеньнавченості школярів.

Рольовагра може співвідноситися з обома формами мовлення: підготовленим інепідготовленим, створюючи передумови для природного переходу першого в друге.Для переведення підготовленого  мовлення в непідготовлене перш за все підходятьрольові ігри, які умовно називаються “багатоактними”. Перший акт вартозабезпечити опорами, наступні акти учні зможуть грати самостійно, преутворитимовний матеріал для вираження потрібного змісту й імпровізуючи.

Рольова гра  належитьдо  технології навчання мові,  що має “низький вхід і високий вихід”. Цеозначає, що сконцентрована навколо учителя фаза презентації дуже  коротка.Після невеликого вступу учні занурюються в діяльність, у якій  виконання завдання набагато важливіше, ніж використання точних слів; діяльність, у якійшвидкість превалює над акуратністю. Природно, що мовний матеріал, що учнівикористовують у рольовій грі, має бути введений на більш ранніх стадіяхнавчання.

У процесі гривчитель іноді може взяти собі якусь роль, але не головну, щоб гра неперетворилася в традиційну форму роботи під його керівництвом. Звичайно вчительбере собі ролі лише на початку, коли школярі ще не освоїли даний вид роботи.Надалі необхідність у цьому відпадає. У процесі гри сильні учні допомагаютьслабким. Учитель же керує процесом спілкування: переходить від групи до групи,допомагаючи учням, що потребують допомоги, вносить необхідні корективи вроботу, замічає  помилки, щоб після рольової чи  гри на наступному уроціприступити  до роботи над  ними.

У ході гри учителюварто бути дуже тактовним і не засмучуватися, якщо хтось з учнів  не приймає активної участі в грі.

Якщо гра викликаєемоційне перевантаження учнів, вони можуть перейти на рідну мову, але доневеликого “вторгнення” рідної мови варто ставитися терпимо, якщо це сприяєпросуванню гри.

Ефективністьрольової гри як методичного прийому навчання підвищується, якщо вчительправильно визначає тривалість мовленнєвого спілкування учасників. За данимидосліджень  [13, 58] тривалість оптимальної працездатності у спілкуванніп'ятикласників -  п'ять хвилин, семикласників — до десяти хвилин, адев'ятикласників – до п'ятнадцяти хвилин. Тому на кожен етап гри вчитель маєустановити ліміт часу і домагатися, щоб кожен етап йому відповідав. Учитель завжди  повинний продумувати  наступні види  діяльності  для  тих чи груп пар,що закінчують гру раніш інших.

3.5.3.Обговореннярольової гри. Аналіз помилок учнів

Недоцільноприступати до аналізу помилок відразу по закінченні гри.      Коли гра закінчиться,бажано провести обговорення, з'ясувати, що учні вважають     удалим, а що — ні. 

Обговорюючипроведену гру, оцінюючи участь у ній школярів, учителю варто виявити такт,особливо при оцінці результатів першої рольової гри. Негативна оцінка діяльностіїї учасників неминуче приведе до зниження активності. Бажано почати обговореннярезультатів гри з удалих моментів і лише потім перейти до недоліків.

Помилкиє  невід'ємною  частиною процесу навчання мові, і можливість вільно робитипомилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж стримує його.  Помилки поступовозникають у міру того, як учні стають більш компетентними й упевненими всобі.       При  роботі над помилками дуже важливо змусити учнів самим дати правильний  варіант  фрази чи слова, у якому були  допущені помилки, написати їх на дошці і супроводити їх  коррективными вправами, що могли б найкращесприяти відпрацьовуванню правильного варіанта  самими учнями.

В оптимальномувипадку, учитель записує всю гру на магнітофонну стрічку — так жодна     помилкане буде пропущена. Якщо вчитель не має достатніх технічних засобів,      тойому доведеться запам’ятовувати помилки або записувати їх в зошиті,не перериваючи гри і не перебиваючи її учасників.

3.6.Класифікаціяролей. Форми проведення рольових ігор

Існує такакласифікация ролей [22,43]:

— статусні ролі, що не маютьособистісних характеристик і діють в стандартних ситуаціях повсякденного життя,наприклад, професійна роль;

— позиційні ролі: звичайнокодовані правилами, що визначають деяку позицію в суспільстві, зокрема, сімейний стан, стать, вік,  особисті якості.Наприклад: “На вулиці холодно, йде сніг, а шестикласниця Ганна збирається йтипогуляти без теплого шарфа і рукавичок. Члени родини  (дідусь, старший брат ібатьки) намагаються переконати дівчинку одягтися тепліше”;

-    ситуативніролі, представлені у виді фіксованих стандартів поводження і діяльності, дляпрогравання яких досить бути короткочасним учасником ситуації спілкування: рольгостя, туриста, пішохода та інші.

Рольова гра може зображуватиелементарний комунікативний акт (покупка, поздоровлення, знайомство) іскладний  комунікативний акт, що складається із серії елементарних актів (вибірмаршруту подорожі  у бюро подорожей, у залізничній касі).

Найбільшрозповсюджені форми рольових ігор: презентація, інтерв'ю, заочна подорож,прес-конференція, круглий стіл, телеміст,  екскурсія, казка, репортаж, клуб поінтересах.

 

 


4. Прикладирольових ігор на уроках англійської мови в п'ятих і сьомих класах.

4.1. Приклади рольових ігор на уроках англійської мови вп'ятих класах.

Вікові особливості  учнів п'ятих  класівдозволяють використовувати різні варіанти рольової гри. У сюжетних рольовихіграх із предметом можна використовувати фотоальбоми, книги і журнали, ілюстрації,предмети побутового призначення, ляльку з набором одягу, іграшки. П'ятикласникизберігають деякі особливості попереднього вікового періоду, коли ведучоюдіяльністю була дитяча рольова гра. Вони охоче приймають уявлювану ігровуситуацію, нереальний, казковий чи фантастичний сюжет. Це дозволяє застосовуватина уроках як сюжетні рольові ігри казкового змісту, так і рольові ігри на темиреального життя. Наприклад, коли діти учаться описувати зовнішність людей,можна використовувати рольову гру «Друг заблукав»:

 Teacher: You are in London withyour friend. Suddenly you see that your friend is no longer with you. He haslost his way. You come to a policeman and tell him about it. The policeman asksyou to describe your friend. Do it for him.  (Типові питання «поліцейського»можна оформити у виді плаката, а для відповідей на його питання, якщо ценеобхідно, використовувати підстановчі таблиці).

Policeman: Good morning.

Pupil: Good morning.

Policeman: You look sad. What isthe matter?

Pupil: I lost my friend somewherehere.

Policeman: What is your friend’sname?

Pupil: His name is Eugene.

Policeman: How old is he?

Pupil: He is 12 years old.

Policeman: Describe him, please.

Pupil: My friend is not tall. Hishair is dark. His eyes are gray.  

Policeman: What is he wearing?

Pupil: My friend is wearing a redsweater and blue jeans. He has gray sneakers and  a cap on.

Policeman: Wait here, please. Відходить, “шукає” друга,знайшовши по описі, говорить:  Is this your friend?

Pupil: Yes, thank you very much.

Policeman: You are welcome.

Наступна гра має назву “Навулиці”. В ній беруть участь поліцейський і учень.

Policeman (свистить): Wait alittle, young man!

Pupil: What is it, officer?

Poliсeman: You can’t cross the street here.

Pupil: Why not?

Policeman: There is no pedestriancrossing here.

Pupil: I am sorry. I haveforgotten about it.

Policeman: You must alwaysremember the traffic rules, or you will be in trouble!

Pupil: Good. I see. May I go now? 

Pupil: Yes, but be careful!Good-bye.

Pupil:  Good-bye.

 

 

4.1.1. Рольовіігри з предметами

Гра 1. Учням пропонується наступний сюжет.

Teacher: “You have a brother (asister, a younger friend). Your brother is 5 years old. He does not go toschool because he is too small. But he wants to go to school very much. Helikes your schoolbag. There are so many interesting things in it. Please showhim your schoolbag and tell him what things you have in it.”

У цій грі один учень відіграєроль  школяра (Pupil 2), а його сусід по парті – маленького брата, що ще неходить у школу (Pupil 1). У ході гри учні відкривають портфель і називаютьречі, що там є, обговорюючи їхнє призначення.

Можливі такі діалоги:

Pupil 1: Sasha, please show meyour schoolbag. What have you got in it?

Pupil 2: I have many things. Ihave two copybooks in my bag.

Pupil 1: What is this?

Pupil 2: This is my textbook. Itis an English textbook. I study English at school.

Pupil 1: What is that?

Pupil 2.: It is a pencil.

Pupil 1: What can you do with yourpencil?

Pupil 2: I can draw.

Потім учні міняються ролями, ізадаються питання про інші речі, що є в портфелі. Можна також створити сюжет, уякому маленький брат розпитує школяра про те, що є в класній кімнаті і навіщопотрібні ці речі. Наприклад:

Pupil 1: What is there in yourclassroom?

Pupil 2: There is a blackboardwith chalk and a duster in my classroom.

Pupil 1: What can you do with theblackboard?

Pupil 2: Our teacher and pupilswrite on the blackboard.

Pupil 1: What is there on thewall?

Pupil 2: There is a map of Englandon the wall, etc.

Так можна повторити лексичніодиниці по темі «Школа», опрацювати граматичну конструкцію «there is/thereare”, навчити учнів правильно задавати спеціальні питання і т.д.

4.1.2.     Рольові ігри з лялькою

Лялька-персонаж, що утілює певнілюдські риси, дозволяє більш спрямовано і гнучко мотивувати мовлення учнів науроці. 

  Можливі наступні функції лялькина уроці:

Лялька – маска

Лялька, особливо лялька-звіринка,має ясно виражений характер, що підходить, наприклад, для навчання діалогу –волевиявленню. Впертий ослик на будь-яке спонукання відповість відмовленням,хитра лисиця переадресує  наказ чи прохання іншому, а повільне ведмежаперепитає, чим викликає хорове повторення наказу. Примхлива лялька нічого нехоче робити і на будь-яке твердження: “You must…”відповідає: “I do notwant to do it…”Йдетренування вживання модальних дієслів.

Щоб відпрацювати правильнупобудова учнями негативних речень, можна використовувати, наприклад, рольовугру «Упертий Хома»:

Teacher: We have a guest today. Doyou know who came to us?  The stubborn Khoma  from a fairy-tale. You know this fairy-tale, don’tyou? This boy does not agree with anyone. If you say, “It is cold today”, hewill say, “No, it is not cold today”. Misha, what do you think Phoma willanswer if tell him:

“You must  do your homework,Khoma.”

Pupil 1: He will say: “I will notdo my homework”.

Teacher: Good!  What will Khomasay if I ask him: “Put on your warm coat, Phoma!”

Pupil 2: He will say: “I will notput on my warm coat!”

Teacher: I say: “It is rainy today”.What will Khoma say?

Pupil 3: It is not rainy today,etc.

Лялька – знак ситуації

Перед класом з'являється незнайомалялька. Це створює стимул до діалогу – розпиту: “What is your name? How old areyou? Do you go to school? What marks do you get at school?” і т.д. За діалогомвипливає узагальнення усього, що учні довідалися про ляльку.

Лялька – партнер, адресат мови

Ось приклади ігровихзавдань з лялькою в цій функції:

Teacher: We are all grown-ups, andthe dolls are our children. Tell your children how they must cross the street.Tell your children to put on warm clothes because it is cold and windy today. Tell your children to read (to walkthe dog, to feed the cat, etc.) when they come home from school.

 Якщо при звичайній парній роботітакого роду половині групи приділяється роль слухаючих (часто пасивна), то задопомогою ляльки – партнера збільшується індивідуальний час говоріння учнівудвічі.

Лялька – третій персонаж, обєкт  розмови

Учитель може дати дітям такезавдання. Teacher: “Your doll is now big. It can run, it can jump, it can sing,it can dance. It can do many things. Tell your friend what your doll can do andask him what his doll can do. Whose doll can do more things?” 

З лялькою можна піти в магазин,щоб купити їй одяг, її можна повести до лікаря і т.д. Як і звичайна рольовагра, гра з лялькою дозволяє будувати сюжетні ланцюжки завдань.

Отже, лялька – це особливий,“діючий”, активний вид наочності на уроці. Рольова гра з лялькою різноманітитьзаняття, організує увагу, внутрішньо мотивує мову учнів і сприяє, таким чином,комунікативної спрямованості уроку.

 

4.2. Приклади рольових ігорна уроках англійської мови в сьомих класах.

В учнів старшого підліткового вікупідвищується інтерес до міжособистісного спілкування. У цих умовах зростаєзначення сюжетних рольових ігор побутового змісту, що відбивають різні сторонижиття школяра (навчання, працю, дозвілля), що відтворюють фрагменти йогожиттєвого досвіду. В умовах поступового переходу підлітків до старшогошкільного віку підвищується значення ігрових ситуацій, що розширюють уявленняучнів про навколишній світ, що активують наявний у них життєвий досвід, щопідготовляють учасників гри до їх майбутньої соціальної ролі. Адекватною формоюігрового спілкування стає імітаційна рольова гра. Імітаційні ігривикористовуються з метою формування в школярів соціально–політичної зрілості,моральних знань і переконань, виховання  стійких моральних цінностей.

4.2.1. Рольова гра «Дискусія міжукраїнськими й англійськими однолітками»

 Половина класу бере на себе рольукраїнських школярів, інші учні – «гості з Англії». Учні розповідають“закордонним гостям” про свою країну, її географічне положення, столицю,традиції, права і обов'язки громадян України і задають «англійцям» аналогічніпитання. У школі, де я проходила практику, таку гру було особливе доцільно провести в четвертій чверті для семикласників, що навчаються по підручнику Н.К.Скляренко,   оскільки відповідно до програми підручника діти протягом усьогонавчального року знайомилися з географічним положенням, політичним устроєм,визначними пам'ятками Англії, Шотландії, Уельсу. Кожен «українець» і кожен«гість» повинні задати хоча б одне питання і дати відповідь хоча б на однепитання.

Типові питання були такими:

1)          What countriesdoes Ukraine (the UK) border on?

2)          What is thearea of your country?

3)           What is itsclimate like?

4)          What are itsmain mineral resources?

5)          What is itsrelief like?

6)          What are themain rivers of your country? How long are they?

7)          What is thecapital of your country? Its main economic and cultural centers?

8)          What is thepopulation of your country?

9)          Speak aboutthe emblem of your country.

10)        What do youknow about its flag?

11)        What do youknow about the political system of your country?

12)        What are themain historic periods of your country?

13)        What monumentsof Kyiv (London) would you recommend us to see?

14)        Speak aboutyour favourite monument of your home city.

15)        Whatindustries are most developed in your country?

16)        Whatenvironmental problems does your country have?

У ході дискусії учні могликористатися таблицями, у яких містяться  дані про площу і політичні системиУкраїни й Англії, а також довідковими даними про клімат, рельєф, кориснікопалини, водяні ресурси цих країн. Використовувалися також фотографії з видамиЛондона, визначними пам'ятками Києва і Севастополя.

4.2.2.    Рольовагра  «Моє рідне місто»

У ході гри учні учатьсязаповнювати анкети,  моделюється інтерв'ю з роботодавцем, діти одержуютьмотивоване завдання розповісти про своє місто.

Обладнанняя: анкети длязаповнення; фотографії, листівки, плакати з видами Севастополя.

  Опис гри.

Етап 1. Відкриття рекламної фірми.

Перед проведенням гри вчительзаздалегідь вибирає на роль президента фірми  учня,  що здатний весь урок бути“мовленнєвим лідером”,  знаходитися в центрі уваги.

Також розподіляються наступніролі: секретар, програміст, головний редактор, журналісти. Всі інші учні хочутьулаштуватися на роботу в цю фірму.

Teacher: Dear friends! I haveinteresting and unexpected news for you. A new advertising agency will work inSevastopol. Mister President, please tell us about your agency and introducethe people who already work for it.

 

President:  I am John Brown, thePresident. The agency is new, and we need many workers. We need designers andeditors. We have already hired a programmer, the chief editor, journalists anda secretary. Today these people and I will look for the specialists we need.First of all everyone who wants to get a job must fill out a questionnaire.Please write your personal information and also why you want to work for the agency,what wages you want to get, where you worked before. When you are ready, comehere for an interview.

Учні, «шукаючі роботу», заповнюютьанкету і проходять на співбесіду з президентом, журналістами, головнимредактором, програмістом і секретарем, що задають різні питання, що стосуютьсяїх особистих даних і “професійного досвіду”.

Етап 2. President: Everyone has passed theinterview. I am ready to hire all of you, but let’s have the final check.  Ihave signed a contract with VisaTour travel agency to make an ad aboutSevastopol. It must attract foreign tourists to the city. We’ll have two teams.Each team must make a speech about Sevastopol and prove why it is worth seeing.You may use photos, cards and posters. You have 15 minutes.

     

Через 15 хвилин учитель,“президент” і його “співробітники” заслуховують повідомлення і визначаютькоманду-переможця. Президент поздоровляє її і повідомляє, що йому сподобалисяобидва рекламних ролика, і на роботу приймаються всі бажаючі.

   

4.3. Рольові ігри для формуваннянорм мовного етикету і виховання культури поводження для учнів усіх віків.

Крім форм рольовогоспілкування, що враховує вікові особливості школярів,  з учнями усіх віківварто проводити рольові ігри, призначені для формування норм мовного етикету івиховання культури поведінки.

Така гра в п'ятомукласі може виглядати так

In the library

Teacher (учням, щовиконують ролі читачів): You are in the library. You want to take aninteresting book and read it at home. Greet thelibrarian and ask him for the book. Thank him. Say good-bye.

Teacher (учням, що виконують ролі бібліотекарів): You arelibrarians. Greet your client, ask him what book he wants, give the book to himand say good-bye.

У результаті вийдедіалог з використанням формул етикету:

Pupil 1(the reader):Good morning. How are you?

Pupil 2 (thelibrarian): Good morning. I am fine, thank you. How are you?

Pupil 1: Very well,thank you.

Pupil 2: What can Ido for you?

Pupil 1: I’d like toread the book “…” by “…”.

Pupil 2: Just amoment, please. Here you are.

Pupil 1: Thank youvery much. Good-bye.

Pupil 2: You arewelcome. Good-bye.

Важливо навчити дітей починатидіалог, подавати ініціативну репліку. Це можна робити, використовуючи,наприклад, таку  рольову гру:

Teacher: I am a volleyball playerfrom Birmingham. You are fond of volleyball and want to talk to me. How wouldyou start the conversation?

Можна дати зразок початку розмови:

– Excuse me, please. My name is Oleg. Istudy English and I am fond of volleyball. I would like to ask you a questionor two if you do not mind it. Could you spare me a couple of minutes?

Висновки

 

Завданняпедагога полягає в тім, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких можебути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагогповинний постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно іякісно засвоювати програмний матеріал. Тому так важливо використовувати рольовіігри на уроках.

Рольова градопомагає спілкуванню,  сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню новихзнань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, їїсприйняття, пам'яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм,активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність. Крім того, щорольові ігри мають величезну методичну                  цінність, вони простоцікаві як учителю, так і учню. 

Більшістьучнів оцінюють рольові ігри позитивно, вбачаючи в них велику практичну користь.Це доводиться результатами досліджень Е. С. Аргустанянц, О. А. Колесникова, Г.М. Фролова, О. В. Шадрина [9, 14] і закордонних фахівців,     таких як J. С. Shwerdfeger,Н. Rosenbuch, М. Knight [30, 625].

     Що стосуєтьсявчителів,  тут думки різко розходяться. Частина з них відноситься до рольовихігор      різко негативно. На їхню думку, розучування ролей приводить до“примітивізації” мовлення     учнів, збільшенню кількості помилок, збільшеннюдисциплінарних проблем.     Дійсно, з подібними ускладненнями приходитьсязіштовхуватися при проведенні ігор, але     недоліки цього прийому з лишкомзаповнюються його достоїнствами. Деякі викладачі навіть     вважають, що оволодінняформами усного іншомовного спілкування можливо тільки     в рольових іграх,причому успішність гри залежить від рівня і старанності її підготовки,правильності організації,  регулярності застосування даного прийому навчання і,звичайно, від майстерності вчителя і його відданості своїй справі. 

Прийомрольової гри має безсумнівну дидактичну цінність, адже рольова гра сприяє     ефективному засвоєнню матеріалу і поліпшенню загального настрою в класі, атакож ламанню      психологічних бар'єрів, як у самому класі, так і між класомі педагогом. 

Такимчином, рольова гра додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість,зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодінняім. Рольова гра — могутній фактор психологічної адаптації дитини в новомумовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницькоговпровадження іноземної мови у світ дитини.

Resume

 

Thepresent work is devoted to role-playing games as an effective technique thatcan be successfully used at English lessons in secondary schools of notEnglish-speaking countries. The central attention is given to role-playinggames in the 5th-9th forms of  Ukrainian secondary schools.

Theactuality of this research is doubtless. Achieving a high level ofcommunicative competence in a foreign language is a difficult task, especiallyfor students living beyond its natural environment. Therefore, the teacher’saim is to create real and imaginary communicative situations motivatingprepared and spontaneous speech of the students. Role-playing games are one ofthe most effective ways of motivating the students’ speech activities. Besides,role-playing games are an important aspect of creating psychological comfortand removal of intellectual overexertion in class. The necessity of rationalorganization of role-playing games for educational and upbringing purposesrequires thorough investigation.

Theobject of the research is the influence of role-playing games on the educationalprocess. The methods used in the research include critical analysis oftheoretical works on the subject, generalizing of teachers’ experience, trialteaching and observation. The practical value of the research lies in thedevelopment of methodic recommendations as to how to use role-playing games forstirring up the process of education and upbringing.

Theintroduction of the document outlines the scope of the research. Thetheoretical part (chapters 1-3) describes in detail the educative andupbringing abilities of role-playing games, the present-day requirements forthem, dwells on the structure, phases and forms of role-playing games andclassification of roles. The practical part (chapter 4) provides examples ofrole-playing games practically tested in the 5th and 7thforms of a secondary school taking into account age-specific peculiarities ofthe students. TheConclusions chapter sums up the key issues of thedocument. The list of literature on the subject mentions Ukrainian and foreignprinted materials devoted to role-playing games. The attachment provides aquestionnaire for the role game “My home city” developed for students of the 7thforms.

Role-playinggames are of great didactic value as a teaching technique, as they contributeto the effective learning of the material, improve psychological atmosphere inclass, break psychological barriers among the students and between the studentsand their teacher. Role-playing games give communicative orientation to theeducational process, strengthen motivation for mastering a foreign language andconsiderably improve students’ linguistic knowledge and speech skills.Role-playing games are a powerful lever of psychological adaptation of thechild in the lingual reality, an approach that can solve the problem ofnon-violent introduction of foreign languages into a child’s inner world.

 

Key words: role-playing games, roles, role behavior,educational process, communication, communicative orientation, motivation,psychological comfort.

Cписок використаної літератури:

 

1.  Берн Э. Люди, которые играют вигры. Игры, в которые играют люди. М.: Прогресс, 1992. – 399 с.

2.  Бим И. Л. Подход к системеупражнений с позиции иерархии целей и задач // Общая методика обученияиностранным языкам. Хрестоматія. М.: Высшая школа, 1991. –319 с.

3.  Выготский Л. С. Игра и ее роль впсихологическом развитии ребенка // Вопросы психологии. — 1966. -  № 6. – с.5-16.

4.  Дианова Е.М., Костина Л. Т.Ролевая игра в обучении иностранному языку // Иностранные языки в школе.- 1988.-№ 3. –с.12-16

5.  Димент Л. Г. Организация игр науроке // Иностранные языки в школе.- 1987.- № 3. –с.10-16.

6.  Дзагания Н. Б.Урок-телемост«Москва- Лондон»//Иностранные языки в школе. –1999. -.№2. – c/

7.  Дмитриева О.В. Ролевая игра вбизнес курсе. Http://www.mstu.edu.ru/publish/conf/11ntk/section3/section3_3.html.

8.  Калаева Г. Г. Интенсификацияобучения французскому языку при помощи учебных языковых игр // Иностранныеязыки в школе/- 1995.- № 6. –c.31-38.

9.  Калаева Г. Г. Интенсификацияобучения французскому языку при помощи языковых игр // Иностранные языки вшколе.- 1996.- № 3. –c.13-17.

10.            Китайгородская Г. А., БухбиндерВ.А. Методика интенсивного обучения иностранному языку. – К.: Освіта, 1988.- 279 с.

11.            Колесникова О. А. Ролевые игры вобучении иностранным языкам // Иностранные языки в школе.- 1989. -№4. –с.38-42.

12.            Ливингстоун К. Ролевые игры вобучении иностранным языкам. М.: Высшая школа, 1988. – 328 с.

13.            Люшер М. А.Сигналы личности.Ролевые игры и их мотивы. Воронеж: Реал, 1995. – 180 с.

14.            Маслыко Е.А., П.К.БабинскаяНастольная книга преподавателя иностранного языка. Игровое обучение иностраннымязыкам и иноязычному общению. Минск:  Вышейная школа, 1999. – 214 с.

15.            Методика навчанняіноземних мов у середніх навчальних закладах/ Сост.Ніколаєва С.Ю., Бігич О.Б., Бражник Н.О. та ін. – К.: Ленвіт, 1999. -  320 с.

16.            Пассов Е. И. Урок иностранногоязыка в средней школе.Игра — дело серьезное. — М.: Просвещение, 1988г. – 130 с.

17.            Перкас С. В. Ролевые игры на урокеанглийского языка. //Иностранные языки в школе.- 1999.- №4. – c.31-36.

18.            Олейник Т. И. Ролевая игра вобучении диалогической речи шестиклассников. //Иностранныеязыки в школе.-1989.- №1. –c.24-27.

19.            Селевко Г.К.Современные образовательные технологии: Учебноепособие. – М.: Народноеобразование, 1998. – 231 с.

20.            Скляренко Н. К., Олейник Т. И.Обучение диалогической речи с школе//Иностранные языки в школе.-1985.- № 1. –с.22-26.

21.            Ушинский К.Д. Человек как предметвоспитания. Опыт педагогической антропологии: Педагогические сочинения: в 6 т. – М.: Педагогика,1990. – Т.2. – 441 с.

22.            Филатов В.М. Методическаятипология ролевых игр//Иностранные языки в школе.-1988.- № 2.- с.41-47.

23.            Эльконин Д.Б. Психология обучениямладшего школьника. М.: Просвещение, 1974. – 345 с.

24.            Эльконин Д.Б. Творческие ролевыеигры детей дошкольного возраста. М.: Просвещение, 1957. – 289 с.

25.            Яцковская Г.В. Кукла в ролевойигре//Иностранные языки в школе.- 1985.-№ 5.- с.12-17.

26.            Bryant W. H. RealisticActivities for the Conversation Class .- The French Review.- V.59(3).- Feb. 1986.- p. 347-354.

27.            Ladousse G. P. Role Play.Oxford English Resource Books for Teachers Series edited by Alan Maley. Oxford:Oxford University Press, 1987.– 214 p.

28.            Mugglestone P.,Elsworth S., Rose J. Teacher’s resource book. – Longman, 1987. –282 p.

29.Mugglestone P. The PrimaryCuriosity Motive// English Language Teaching Journal, V.31(2).- p.111-116.

30. Philips B.D. Role-playing games in the English as a ForeignLanguage Classroom.-Crane Publishing Ltd.,1994.-729 p.

31. Swink D.F.,  Dale R. B. The Effects of Sociodramatic Goal-Oriented RolePlay and Non-Goal-Oriented Role Play on Locus of Control //Journal of Clinical Psychology.- V.40(5). — Sept. 1984. – p.1178-1183.

32.Tucholka R.Fringeworthy: The  Role-PlayingGame as  InterdimensionalAdventure. — Madison Heights,  1992. – 153 p.    

еще рефераты
Еще работы по педагогике