Реферат: Модульная система

Доклад

з педагогіки на тему:

“Модульна система навчання”

План

1.   Поняття про навчальний модуль;

2.   Сутністьмодульно-розвиваючого навчання:

а) модульний процес і структуранавчального модуля;

б) змістова характеристика етапівнавчального модуля;

в) контроль знань і самостійної роботистудентів.

3.   Прогресивнасистема оцінювання успішності студентів.

1. Поняттяпро навчальний модуль

Модуль (modulus) – міра. У педагогіці модуль – це функціональний вузолнавчально-виховного процесу. Модульне навчання – це пакетнауково-адаптованих програм для індивідуального вивчення, що забезпечуєнавчальні досягнення студентів з різним рівнем попередньої підготовки. Навчальниймодуль – це система занять у вигляді сукупності систем знань, нормцінностей. Це поетапне відкриття студентом під впливом викладача цієї системи уході пошукової пізнавальної активності.

Модульне навчання зародилосяв кінці 60-х років у англомовних країнах. Принцип його полягав у тому, щостудент більш самостійно може працювати  із запропонованою йому індивідуальноюнавчальною програмою, яка включає цільовий план дій, банк інформації іметодичне керівництво щодо досягнення поставлених дидактичних цілей.

Основні принципи модульності:

-    Наявність самостійної групиідей (знань), якими оволодівають студенти за допомогою дидактично доцільнихзасобів.

-    Формування самостійноспланованої, цілісної одиниці навчальної діяльності, яка сприяла б досягненнюстудентом чітко визначених цілей. Складаються автономні порції навчальногоматеріалу для студентів. За умов модульності студент дістав право вибору шляхівіндивідуального навчання.

Чимвідрізняється модуль від кроку?

Крок – цечастина матеріалу від програмного навчання. Модуль – це частина матеріалу звідповідним ростом знань. Так пропонується семестровий лекційний курсрозподілити на 10-12 модулів. Наприклад, викладач з сестринської справи складаєалгоритм практичного навичка “Приготування і застосування дезінфікуючихрозчинів”, повинен починати з правил математики (скласти рівняння).

Реалізаціяпринципу модульності забезпечує оптимізацію психосоціального росту студента івикладача.

2. Сутність модульно-розвиваючого навчання

Змістмодульно-розвиваючого навчання визначається цілісною системою змістовихмодулей, що зафіксована у модульній програмі того або іншого навчального курсу.

Принципи формування модульних програм:

1.   Цільове призначення інформаційного матеріалу;

2.   Поєднання комплексних інтегруючих і окремих дидактичних цілей;

3.   Повнота навчального матеріалу в модулі;

4.   Відносна самостійність елементів модуля;

5.   Реалізація зворотного зв’язку;

6.   Оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу.

Умови модульно-розвиваючого навчання:

1.    Зменшення щоденногонавчального навантаження (замість 5-7 предметів вивчають 2-3, максимум 4).

2.    Впроваджено гнучкий розкладі скорочено заняття до 30 хв. – 3 міні-модуля. Міні-модуль (30 хв.) — Матеріал, що має смислову і логічну завершеність кожного.

Навчальнатехнологія, адаптована до основних завдань старшої школи тапсихолого-фізіологічних особливостей учнів, називаємо модульно-рейтинговою.

Модульнийпроцес і структура навчального модуля: Основним дидактичним засобом реалізації модульної програми повинністати міні-підручники.

Контрользнань і самостійної роботи студентів:Адміністрація вищих навчальних закладів в США ретельно контролює набуття знаньстудентами, їх рівень, участь в аудиторній (самостійній) роботі, успішністьтощо. Оскільки система вищої освіти відмінно комп’ютеризована, контрольнавчального процесу досить досконалий і миттєвий. Комп’ютерне тестуваннязаймає:

-    поточне –5-10 хв.

-    проміжне – 15-20 хв.

Щотижнястуденти виконують письмові тести а завданням викладача, щомісячно письмоветестування по 30-50 хв. (зараховують 3 кращі результати з 4-х тестів), а вкінці семестру – фінальний (підсумковий) екзамен або залік з письмовим тестом(2-3 години).

3. Прогресивна система оцінювання успішності студентів.

В СШАвикористовуєть система “балів якості знань”. Оцінка А+ (4 – “блискучізнання!”); А (дорівнює 3,8-3,9); А/В+ (3,6-3,7) і т.д.

Сумарнийсеместровий бал за пройдений курс (предмет) виводиться, приблизно, таким чином.По-перше, встановлюється загальна академічна активність і успішність студента(у відсотках); по-друге, відповідно до набраної кількості відсотків викладачвиставляє студенту фінальну (підсумкову) оцінку за пройдений курс (предмет).

Загальна академічна активність студента (у відсотках):

1.   Відвідування лекцій – 5%;

2.   Відвідування семінарів, практичних та лабораторних занять – 25%;

3.   Комп’ютерні або письмові тести (за завданням викладача) – 15 %;

4.   Три кращих результати щомісячних письмових тестів – 10 % + 10% +10% = 30%

5.   Фінальний екзамен або залік із письмовим тестом – 25 %%

Загалом – 100%.

Ганна Віватпропонує 1-бальну шкалу оцінювання знань і вмінь. Пр оцінюванні знань за10-бальною шкалою чіткіше можна буде показати відмінність між добрими і дужедобрими знаннями, між просто роботою і роботою-творчістю. 1 і 2 бали оцінюванняза 10-бальною шкалою вважатимуться оцінками негативними і відповідатимуть нинішнійоцінці “2”. Один (1) бал пропонуємо виставити при повному небажанні вчитись, адва (2) бали – при недостатньому рівні навчання.

Три,чотири, п’ять балів відповідатимуть нинішній оцінці “3”. Три бали отримуєстудент, який виявляє невеликі знання з предмета. Чотири бали – ученьстарається, але через невеликі здібності не може сягнути вищого рівня. П’ятьбалів ставлять учням, які працюють над собою, але підходять до роботи нетворчо, не можуть навести свої приклади, зробити узагальнення.

Шість і сімбалів відповідатимуть нинішній “4”. Шість балів відповідає  “4-“. Сім балівпропонуємо виставити за добру відповідь, але не досконалу. Вісім, дев’ять баліввиставляють на місці нинішній “5”. Балами вісім і дев’ять можна оцінювативідповіді дуже добрі та бездоганні. Десять балів – оцінка за талановитівідповіді.

В.Паламарчук пропонує 12-бальну систему оцінювання знань, умінь і навичок учнів.Автор статті обгрунтовую глибоку кризу 5-бальної шкали. Вчителі прагнутьзафіксувати крок уперед учня в рамках незграбної офіційної 5-бальної системиоцінювання. Це – доповнення у вигляді знаків “+” і “-”. В результаті із5-бальної системи виходила 15-бальна. Але практика зразу ж показала, що трибали (“1-”, “1+”, “2-”) ніколи і ніким не вживалися. Так стихійно виробилася12-бальна система.

І. Драч –автор статті “Психолого-педагогічні аспекти втілення модульно-рейтинговоїсистеми” знайомить читачів з основними принципами організації втіленнярейтингової системи оцінювання знань з дисципліни “Основи інформатики та ОТ”:

·    Встановлена максимальнакількість балів з дисципліни (100 балів);

·    Визначена максимальнакількість балів з кожного модуля дисципліни;

·    Визначена максимальнакількість балів з кожного виду контрольних завдань;

·    Встановлення відповідностіотриманих балів традиційній 5-бальній шкалі:

“5” – 91-100%;

“4” – 76-90%;

“3” – 60-75%;

“2” – менше 60%.

          * визначені умовипроведення заліку: залік проводиться у письмовій формі, максимальна кількістьбалів за залік – 20 балів.

Джерела

1.   А. В. Фурман, О.І. Кулагін. Школа розвитку: непізнані граніфундаментальної ідеї. Рідна школа, 1994 р., № 6. С.26 -32

2.   П.А. Юцівицене. Принципи модульного обучения. Советскаяпедагогика, 1990. №1. С 55-60

3.   А. В. Фурман. Принцип модульності в освітній практиці: два рівнівтілення. Рідна школа. 7-8, 1995 р.

4.   П.А. Юцівицене. Создание модульніх программ. Советская педагогика,1990, №2, с 55-60

5.   М.В. Гриньова. Впровадження модульного принципу навчання. Ріднашкола. 1993, № 7. С 50-51

6.   Вестник высшей школы, 1988, № 2, с 4.

7.   А. В. Фурман, О.І. Кулагін. Школа розвитку: непізнані граніфундаментальної ідеї. Рідна школа. Січень, 2000 р.

8.   В А. В. Фурман, О.І. Кулагін. Школа розвитку: непізнані граніфундаментальної ідеї. Рідна школа, 1994 р., № 6. С.26.

9.   В. Паламарчук. 12-бальна система. Рідна школа. Січень 2001. С.39-43.

10.            Особливості вищої освіти США№1 2000р.

11.            Г. Віват оцінювання знань івмінь учнів у загальноосвітній школі. Рідна школа, квітень 2000 р.

12.            Зварич. Проблемаудосконалення контролю і оцінки знань студентів. Рідна школа, квітень 2000 р.

13.            П. Сікорський. До проблемпереходу на 12-бальну систему оцінювання. Рідна школа, лютий, 2001. С 3-8.

14.            І.І. Драч.Психолого-педагогічні аспекти втілення модульно-рейтингової система. Проблемиосвіти. Науково-методичний збірник, випуск 22, с. 57-61.