Реферат: Правова регламентацiя организацii та дiяльностi судових органiв Украiни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ  УКРАЇНИ

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">ФІНАНСОВО – КРЕДИТНИЙ  ФАКУЛЬТЕТ

<img src="/cache/referats/9615/image002.jpg" v:shapes="_x0000_s1027"><span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

Р е ф е р а т

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">зкурсу

“Основи конституційного  права  України”

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">на тему

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

“Правова     регламентація

організації   та  діяльності
судових  органів  України”

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">


<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">                                Виконав

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">    студент  

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">                                гр.КФ-97-1 СвірС.В.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

ДНІПРОПЕТРОВСЬК  1998

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

План

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">І

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">. Вступ.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">ІІ

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">. Правова регламентація організації тадіяльності судових органів України.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">1. Деяківідомості з історії судочинства на території України.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">    2.Основні принципи та засади судочинства.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">    3.Верховний суд.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">    4.Військові суди.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">    5.Конституційний суд.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">    6.Арбітражні суди.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">    7.Третейські суди.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">8. Оскарження судового рішення.Апеляційний суд.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">    9.Суд присяжних.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">    10.Суддівське самоврядування.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">    11.Органи юстиції та їх участь в організації діяльності судів.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">    12.Судово-правова реформа в Україні.

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">ІІІ

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">. Заключення.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

Списоквикористаної літератури.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Конституція України, прийнята 28 червня1996р., закріпила визнаний світом демократичний принцип поділу державної владина законодавчу, виконавчу і судову. Всі три гілки влади є самостійними, кожнадіє лише в межах своєї компетенції, визначеної Конституцією та законами.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Особливо важливим є це положення длясудової системи. Конституція надає всі можливості для створення дійснодемократичної та незалежної судової системи, яка, в свою чергу забезпечуєзахист прав людини на державному рівні, тобто забезпечує головний принцип любоїправової держави– принцип верховенства права.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:EN-US">C<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">удова система є “лакмусовим папірцем”при вирішенні питання, чи є держава правовою.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Оскільки завданням судової влади єздійснення судочинства, яке в Україні здійснюється виключно судами, то дужеважливими є питання правового визначення організації та діяльностірізноманітних судових органів.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Саме деяким з цих питань присвячена цяроботі. В основному розглянуті різні види судових органів, передбаченихКонституцією та чинним законодавством, питання їх організації, складу,структури, визначені Конституцією, законами та іншими нормативними актами.Також розглядаються проблеми відповідності реально існуючої судової системиконституційним нормам; наведені деякі відомості з історії судочинства вУкраїні.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">*****

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">З прийняттям християнства на територіїУкраїни з’являються церковні закони, які були систематизовані і стали відоміпід назвою Устава Володимира. Серед іншого, Устав затверджує існуванняцерковного суду, який мав карати за здійснення язичницьких обрядів, розглядавсправи про неосвячений церквою шлюб, розлучення, майнові спори, побиття батькаабо матері. Діяльність цього суду базувалася на нормах церковного права.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">В Хст. був створений збірник законів“Закон руський”- прототип “Руської правди”, на основі якого велося судочинство.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">“Руська правда” Ярослава Мудрогопродовжує регламентувати діяльність судів, тут досить добре простежуєтьсятрансформація звичаїв у норми права, що стосується процесуального права. За“Руською правдою”, якщо відносини, присутні у справі, не врегульованінормативно- або звичаєво-правовими засобами, то судді мали приймати рішення,керуючись власною правосвідомістю. З часом такі рішення перетворювались вюридичну норму щодо подібних справ.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    Важливою рисоюсудово-адміністративного устрою Київської Русі був поділ судочинства насвітське і церковне.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    Найнижчою судовоюінстанцією були громадські суди, які складалися із сільських старшин. Складнісправи розглядали за участю представників декількох сіл.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    На рішеннягромадських судів можна було скаржитися до княжих судів. В них засідали абосамі князя, або їх представники. В процесі княжого судочинства брали участь“ябетник” (обвинувач), “метальник” (писар), “істці” (слідчі).

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    Існував також судфеодала-землевласника. Під його юрисдикцію підпадали холопи, наймити та закупи,причому щодо холопа рішення феодала оскарженню не підлягало.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    Церковні суди – цесуд митрополита і владики. Їх юрисдикція поширювалась на духовенство і на такзваних церковних людей.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    Таким чином, вКиївській Русі існувала станова судова система.

    Найвищоюсудовою установою Великого князівства Литовського був суд Великого князя абойого довіреної особи. Поруч із судом князя існував і суд Ради. Також судовіфункції виконували намісники, а потім воєводи та старости.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    Судебником 1468р.було узаконено одноособовий панський суд, тобто пан-шляхтич вершив суд надселянами.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">Існував також копний (народний) суд, діючий на основізвичаєвого права, до якого могли звертатися представники усіх станів населення.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    За статутом 1566р.у кожному повітовому міст було створено три судові установи: земські (обиралисяшляхтою), гродські (одноособові) і підкоморні суди.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    У містах зМагдебурзьким правом судові справи міщан розглядала судова колегія.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    Як бачимо, судовасистема за польсько-литовської доби теж була становою.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    В періоднаціонально-визвольної війни було введено систему козацьких судів, якіскладалися з сільських, сотенних та полкових судів. Діяли ці суди на основізаконів, прийнятих ще за польських королів та литовських князів. У 1760р. булапроведена судова реформа, яка поновлювала в Україні станову систему тавідокремила судову владу від адміністративної. За цїєю реформою судді буливиборними, найвищою інстанцією був Генеральний суд.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    Слід підкреслитивелику роль звичаєвого права в Україні. Наприклад, в Січі вищою судовоюустановою був кошовий суд, який своїх рішеннях виходив з норм звичаєвого правата здорового глузду.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    Після приєднанняУкраїни до складу Російської імперії в Україні діяли загальноросійські джерелапроцесуального законодавства. Веденням слідства і виконанням вироків займаласяполіція, вона ж була і судовим органом при розгляді незначних справ. Поміщикимали право чинити одноосібно чинити суд над селянами.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    У 1864р.  було проведено судову реформу: станові судискасовувалися і вводилися загальні судові установи, було введено інститутмирових суддів.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    В цей час взахідноукраїнських землях діялаавстрійська судова система, де верховна судова влада належала імператорові.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    В УНР законституцією найвищою судовою установою УНР був Генеральний Суд, який обиравсяВсенародними зборами. В період гетьманату вищою судовою інстанцією був Сенат.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    Щодо судовоїсистеми України за часів Радянського Союзу, слід відмітити те, що вона неохоплювала весь об’єм справ, пов’язаних із засудженням (особливо до 50-хроків). Йдеться про позасудові процеси щодо “ворогів народу”. Було створенеДержавне політичне управління, яке користувалося правом проведення позасудовихрепресій. Також слід відмітити так звані “трійки”, коли декілька партійнихкерівників вирішували справу щодо вчинків, що в той час кваліфікувалися якдержавні злочини.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">На даний момент організація ідіяльність судів в Україні регламентується розділом

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:EN-US">VIII<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»"> Конституції, Законом “Про судоустрійУкраїни”, Законом “Про Конституційний Суд України”, Законом “Про ВерховнийСуд”, Законом “Про арбітражний суд”, Законом “Про статус суддів”<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:RU">,<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»"> Цивільним процесуальним кодексом,Кримінальним процесуальним кодексом, Арбітражним процесуальним кодексом таіншими нормативними актами.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">В основному законі не дається повного визначеннясудової системи, а лише визначаються основні принципи та засади її створення тафункціонування. Більш детальна регламентація щодо організації та діяльностірізних судових органів подається у відповідних законах.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Ст. 124 Конституції визначає, що судовасистема України поділяється на дві гілки – суд конституційної юрисдикції тасуди загальної юрисдикції. Єдиним судовим органом конституційної юрисдикції єКонституційний суд.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Згідно ст. 125 Конституції судовасистема України будується за принципом територіальності та спеціалізації; щонайвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний СудУкраїни, а вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищісуди. За цією статтею відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    Принциптериторіальності означає, що юрисдикція окремих ланок судової системипоширюється на певні території, які можуть збігатися, а можуть і не збігатися задміністративно-територіальними одиницями. Побудова судової системи запринципом територіальності з урахуванням транспортних комунікацій і зв’язку міжнаселеними пунктами забезпечує наближеність судів до населення та їхдоступність. Спеціалізація суддів або цілих судів з розгляду справ певнихкатегорій сприяє підвищенню професіоналізму суддів завдяки поглибленомувивченню окремих галузей законодавства та практики його застосування.

<span Courier New";mso-bidi-font-family: «Times New Roman»">    На сьогодні доспеціалізованих судів можна віднести арбітражні(господарські) суди,функціонуючі як самостійний суб’єкт судової влади; та військові суди.

Згідно з ЗакономУкраїни “Про судоустрій”, систему загальних судів України складають ВерховнийСуд України, Верховний Суд Республіки Крим, обласні, Київський іСевастопольський міські суди, міжобласний суд, міжрайонні (окружні), районні(міські) суди та військові суди регіонів, Військово-Морських Сил і гарнізонів.

Місцеві суди(районні(міські), військові суди гарнізонів та арбітражні суди АвтономноїРеспубліки Крим, областей, міст Києва і Севастополя) є основною ланкою цієїсистеми. Це є суди першої інстанції, які розглядають переважну більшістьцивільних, господарчих, кримінальних та адміністративних справ. Саме тутповинна широко запроваджуватися спеціалізація судів. Конституція дає можливістьв новому законі про судоустрій створення спеціалізованих ланок місцевих судів,наприклад, сімейних, адміністративних, фінансових тощо. Передбаченіконституцією вищі спеціалізовані суди мають виконувати функції судового наглядуза діяльністю відповідних судів нижчого рівня.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Ст. 129 Конституції визначає основнізасади судочинства:

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">1. законність;

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">2. рівність усіх учасників судовогопроцесу перед законом і судом;

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">3. забезпечення доведеності вини;

4. змагальністьсторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судомїх переконливості;

5. підтриманнядержавного обвинувачення в суді прокурором;

6. забезпеченняобвинуваченому права на захист;

7. гласністьсудового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8. забезпеченняапеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків,встановлених законом;

9. обов'язковістьрішень суду.

В п.4 мова йде прозмагальність у судовому провадженні кримінальних справ, і цей принцип повиненактивно втілюватися в судове провадження. Можливості захисту та обвинувачення упровадженні кримінальних справ щодо збирання і представлення судові доказівповинні бути однаковими. Сьогодні ж підсудний і його захисник не мають такихправ, як державний обвинувач. Реалізація принципу змагальності тісно пов’язанаіз здійсненням прав і свобод людини.

Важливим є положенняст. 130 Конституції, що фінансування та належні умови функціонування судів тадіяльності суддів забезпечує держава. На утримання судів у Державному бюджетівизначається окрема видаткова стаття.

За ст.3 Закону “Просудоустрій” діяльність суду спрямована на зміцнення законності і правопорядку,запобігання правопорушенням і має завданням охорону від посягань на закріпленіу Конституції суспільний лад, його політичну та економічну системи; на права ісвободи громадян; права і законні інтереси державних підприємств, установ таорганізацій; а також виховання у громадян неухильного виконання Конституції тазаконів.

За ст.4 Закону “Просудоустрій” суди здійснюють свою діяльність шляхом розгляду і вирішення всудових засіданнях цивільних справ поспорах, що стосуються прав та інтересів громадян, підприємств, установ таорганізацій, та кримінальних справ,рішення за якими пов’язані з застосування встановлених законом мірпокарання до осіб, винних у вчиненні злочину, або виправдання невинних.

Згідно зі ст.8 всісуди України утворюються на засадах виборності суддів і народних засідателів.

Ст. 10передбачається як колегіальний, так і одноособовий розгляд справ. В судахпершої інстанції кримінальні і цивільні справи розглядаються судом у складітрьох суддів, двох суддів і трьох народних засідателів або суддею одноособово увипадках, передбачених Кримінально-процесуальним та Цивільним процесуальнимкодексами. Розгляд справ судами другої інстанції в касаційному та порядкунагляду, здійснюється тільки колегіально.

Народні засідателікористуються всіма правами суддів.(ст. 11).

Розгляд справ у всіхсудах України є відкритим, крім випадків, встановлених законом.

Закон передбачаєучасть в судовому процесі прокурора, який сприяє виконанню вимог закону провсебічний, повний і об'єктивний розгляд справи. Також в суді можуть прийматиучасть захист (адвокат) та представники громадських організацій та трудовихколективів.

Порядок провадженнясправ в судах визначається процесуальними кодексами.

Носіями судовоївлади є судді(ст. 1 Закону “Про статус суддів”), вони є недоторканими(ст.13).Згідно ст.9  Закону “Про статус суддів”судді районних (міських), міжрайонних (окружних) судів обираються відповіднообласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів. ВРеспубліці Крим судді районних (міських), міжрайонних (окружних) судівобираються Верховною Радою Республіки Крим. Судді інших судів обираютьсяВерховною Радою.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Згідно ст. 125 Конституції Українинайвищим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний суд України.Його діяльність регламентує гл. 4 Закону України “Про судоустрій”.

Верховний суд умежах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у касаційномупорядку, порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами; вивчає іузагальнює судову практику, аналізує судову статистику, вирішує в межах своїхповноважень питання, що випливають з міжнародних договорів України та ін.

В ст. 40 подано такеположення: “Відповідно до Конституції України Верховному Суду України належитьправо законодавчої ініціативи у Верховній Раді України”. Але ж це положеннявідповідає конституції 1978р.(ст.103), а в конституції 1996р. немає положенняпро те, що Верховний суд має право законодавчої ініціативи.

Ст. 41 Закону просудоустрій визначає, що Верховний Суд України обирається Верховною РадоюУкраїни строком на десять років у складі Голови, заступників Голови, членівВерховного Суду і народних засідателів.

Верховний Суд одинраз у п'ять років інформує Верховну Раду про свою діяльність.

Ст. 43 визначає, щоВерховний Суд діє в складі Пленуму Верховного Суду, судових колегій вцивільних, кримінальних та військових справах. Для розгляду організаційнихпитань роботи Верховного Суду утворюється президія Верховного Суду.

Ст. 44 та 45визначають, що Пленум Верховного Суду скликається не менш як один раз на тримісяці, очолює Пленум голова Верховного Суду. Пленум у межах своїх повноваженьрозглядає справи в порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами;розглядає матеріали узагальнення судової практики і судової статистики,даєкерівні роз'яснення судам у питаннях застосування республіканськогозаконодавства та ін. Пленум також затверджує склад судових колегій ВерховногоСуду.

Статус ПрезидіїВерховного Суду визначає ст.50 Закону Про судоустрій. Склад Президії ВерховногоСуду України, яку очолює Голова Верховного Суду, затверджується ПрезидієюВерховної Ради. Президія Верховного Суду України розглядає питання організаціїроботи судових колегій і апарату Верховного Суду України, а також подаєдопомогу нижчестоящим судам у правильному застосуванні законодавства,координуючи цю діяльність з Міністерством юстиції України.

Голова ВерховногоСуду, згідно ст.51, приносить у межах і порядку, встановлених законом, протестина рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справах; організує  роботу по вивченню і узагальненню судовоїпрактики, аналізу судової статистики; скликає Пленум та президію ВерховногоСуду; керує організацією роботи судових колегій, апарату Верховного Суду та ін

При Верховному судідіє науково-консультативна рада.

Організацію тадіяльність військових судів визначає гл. 3-1 Закону України “Про судоустрій”.Військові суди здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших  військових формуваннях, передбаченихзаконодавством України. Їх діяльність спрямована на охорону від будь-якихпосягань безпеки України, боєздатності і боєготовності її військових формувань,захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян.

Ст. 38-2. визначає,що в Україні утворюються військові суди гарнізонів, регіонів і Військово-МорськихСил.

    Як уже зазначалося, військові суди в Україні виділені успеціалізовану галузь системи судів загальної юрисдикції. Але ж справи, що нимирозглядаються, не мають якихось особливостей, що були б перешкодою для розглядуїх у мирний час судами загальної юрисдикції. Виняток становить тількиспеціальний суб’єкт злочину. Проте це не перешкода для розгляду справ у такихсудах, про що свідчить досвід Німеччини, Франції.

Конституційний судУкраїни діє незалежно від судів загальної юрисдикції. Організація, повноваженнята порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією тазаконом “Про Конституційний суд України”

Ст 2. цього Законувизначає, що Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенстваКонституції України як Основного Закону держави на всій її території.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Справи В Конституційному судірозглядаються лише колегіально.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Складається Конституційний Суд звісімнадцяти суддів (по шість від президента, Верховної Ради та з

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:EN-US">’<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">їзду суддів). Судді призначаються на 9років без права повторного обрання.

Згідно ст.13зазначеного закону, Конституційний Суд розглядає справи щодо конституційностізаконів та інших правових актів; відповідності Конституції України міжнароднихдоговорів(чинних або тих, що вносяться до Верховної Ради для приєднання до нихУкраїни); додержання   конституційноїпроцедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України зпоста в порядку імпічменту; офіційного тлумачення Конституції та законівУкраїни.

ГоловаКонституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданніКонституційного Суду зі

складу суддівКонституційного Суду на один трирічний строк(ст. 20). Голова організовує роботуколегій суддів, комісій та Секретаріату Конституційного Суду, скликає тапроводить засідання суду та ін.

Кожен суддяКонституційного суду має наукового консультанта і помічника.

Організаційне,науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльностіКонституційного Суду України здійснює Секретаріат Конституційного Суду на чоліз керівником (ст.32).

Конституційний СудУкраїни на своєму засіданні утворює з числа своїх суддів постійні комісії, що єдопоміжними робочими органами з питань організації його внутрішньої діяльності(ст.33). Також на пленарних засіданнях Конституційний Суд може створюватитимчасові комісії за участю фахівців відповідних галузей права(ст.34).

    Формами звернення до Конституційного Суду України є

конституційнеподання та конституційне звернення. Звертатися до Конституційного суду можутьяк фізичні, так і юридичні особи, а також президент, Верховна Рада або частинаїї складу, Верховний Суд та ін.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">В Конституції України немає окремогоположення про арбітражні суди. Тобто арбітражні суди є спеціальними судамизагальної юрисдикції. З їх створенням реалізується конституційний принципспеціалізації системи судів.

Організація ідіяльність арбітражного суду регламентуються Конституцією, Законом “Проарбітражний суд”, Арбітражним процесуальним кодексом, іншими законодавчимиактами та міждержавними договорами й угодами.

Арбітражний суд є незалежниморганом у вирішенні всіх

господарських спорів, щовиникають між юридичними особами, державними та іншими органами. Такожарбітражними судами розглядаються справи про банкрутство.

За ст.3 Закону “Проарбітражний суд” основним завданням арбітражного суду є захист прав таінтересів учасників господарських правовідносин, що охороняються законом;

Згідно ст.4Арбітражний суд утворюється на засадах призначення всіх арбітрів ВерховноюРадою.

Систему арбітражнихсудів України складають Вищий арбітражний суд, арбітражний суд Республіки Крим,арбітражні суди областей, міст Києва і Севастополя. Верховною радою можутьстворюватись і інші суди(міські, міжрайонні та ін.).

Згідно ст.7арбітражні суди складаються з голови, його заступників та арбітрів. Длявирішення організаційних питань арбітражний суд Республіки Крим, арбітражнийсуд області, міст Києва і Севастополя може утворювати президію.

За ст.10 найвищиморганом у вирішенні господарських спорів і здійсненні нагляду щодо рішень арбітражнихсудів України та контролю за їх діяльністю є Вищий арбітражний суд України,який складається з Голови, заступників Голови та арбітрів і діє у складіпленуму, президії та арбітражних колегій по розгляду спорів та переглядурішень, ухвал, постанов. Вищий арбітражний суд також розробляє пропозиції щодоорганізації і діяльності третейських судів на території України.(ст. 32)

Компетенцію різнихарбітражних судів та порядок провадження справ визначає Арбітражнийпроцесуальний кодекс та інші документи.

Найважливіші питаннядіяльності арбітражних судів України вирішує Пленум Вищого арбітражного Суду.Пленум також узагальнює арбітражну практику та статистику і дає керівніроз'яснення іншим органам щодо розв’язання спорів.

Президія Вищогоарбітражного суду України вирішує питання організації та діяльності, підборукадрів арбітражних судів України; переглядає в порядку нагляду рішення, ухвали,постанови Вищого арбітражного суду та переглядає за нововияленими обставинамисправи, розглядувані в минулому самою президією; призначає склад арбітражноїколегії Вищого арбітражного суду та ін.

Згідно зі ст.30. дляпідготовки науково обгрунтованих рекомендацій з питань організації тадіяльності арбітражного суду, розробки пропозицій щодо вдосконаленнязаконодавства та ін. при Вищому арбітражному суді утворюєтьсянауково-консультативна рада з провідних вчених та інших висококваліфікованихспеціалістів.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

Конституція також незабороняє створення третейських судів, тобто таких, що обираються сторонами,які вирішують спір. Щодо організації та діяльності третейських судів в Українідосі діє “Положення про третейський суд для вирішення господарських спорів міжоб'єднаннями, підприємствами, організаціями і установами”, затвердженепостановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 30 грудня 1975р.Слід зазначити, що це положення не виключає існування постійних третейськихсудів.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Третейські суди розглядають справи,віднесені до компетенції арбітражних судів. Обирається третейський судкерівниками юридичних осіб, виступаючих сторонами за справою, із складу осіб,компетентних у вирішенні даної справи. Це можуть бути керівники організацій, об

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:EN-US">’<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">єднань, підприємств, робітникинауково-дослідних закладів та ін. Суд обирається у складі одного або довільногонепарного числа суддів, які обирають голову.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Сторона, яка визнала за необхіднерозгляд справи третейським судом, повідомляє другу сторону про це та зазначаєосіб, яких вона обирає третейськими суддями. Якщо друга сторона не погоджуєтьсяз цим, справа передається на розгляд арбітражного суду. При досягненні згодиміж сторонами про розгляд спору в третейському суді зацікавлена сторонаписьмово викладає свої вимоги та подає їх одному із суддів. В процесі розглядусправи третейський суд має право вимагати від сторін необхідні матеріали; зобов

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»;mso-ansi-language:EN-US">’<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">язати сторони здійснити перевірку своєїдіяльності; призначити експертизу та ін.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Рішення виноситься в письмовій формібільшістю голосів(коли суд складається з трьох і більше суддів) і підписуєтьсявсім складом суду.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Як і рішення всіх судів, рішеннятретейських судів є обов

<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»; mso-ansi-language:EN-US">’<span Courier New";mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">язковимидля виконання.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Справи, розглядувані третейськимисудами, зберігаються у арбітражних судах за містом розгляду справи. До цихсудів подаються і скарги на рішення третейських судів.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Ст. 129 Конституції забезпечує правоапеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Ст. 125 визначаєможливість організації та діяльності апеляційних судів.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Касаційне оскарження досить добреопрацьовано як в процесуальному законодавстві України, так і на практиці. Що ждо апеляційного оскарження, то це нова форма для українського судочинства, їїнемає у чинному законодавстві. Відповідно не діють і апеляційні суди. Тому дляподальшого розвитку та демократизації судової влади, якнайшвидше требазаконодавчо визначити діяльність апеляційних судів. Апеляційні суди можутьстворюватись як окремі судові установи, а також у складі апеляційних колегій усудах другої інстанції. Введення апеляційних судів забезпечить можливістьвирішення справ по суті в двох судових інстанціях. При цьому апеляційна інстанціяне скасовує судове рішення з направленням справи на додаткове розслідування, априймає рішення самостійно, досліджуючи докази.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Апеляційне провадження відрізняєтьсявід касаційного тим, що перше служить для перегляду по суті як незаконних, такі несправедливих, з точки зору, фактичних обставин справи, рішень (питанняправа і факту), а касаційне провадження служить для відміни з направленням нановий розгляд у суд першої інстанції рішень, прийнятих з порушеннямпроцесуального або матеріального закону (тільки питання права). Тобтоапеляційне провадження є більш ширшим та демократичним. Тому створенняапеляційних судів є одним з перших завдань судово-правової реформи.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Ст. 124 Конституції визначає, що народбере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів та присяжних.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Інститут народних засідателів в Українізараз реально існує і діє. Ситуація ж з судом присяжних така сама, як і запеляційним судом – немає жодного закону або іншого нормативного документа,який би регламентував його організацію та діяльність. Взагалі серед правниківточаться дискусії щодо необхідності суду присяжних. Прибічники такої формиздійснення правосуддя вважають, що введення таких судів допомагає боротися зкорупцією в судових органах, допомагає позбавитися від звинувачувального нахилув кримінальному процесі, відділяє правосуддя від виконавчої влади( в тому числівід звинувачення). Суд присяжних діє у багатьох розвинутих у правовомувідношенні країнах: США, Канаді, Франції, Великобританії та ін.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Критики суду присяжних вважають цейінститут анахронізмом, аргументуючи це тим, що суд присяжних – це результатемоцій, а не правовиконавчої судової діяльності; що навіть у Англії, “матері”суду присяжних, спостерігається відхід від нього.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Враховуючи погляди прихильників такритиків, найбільш прийнятним для України є європейський аналог: суд присяжнихповинен складатися з професійних суддів та саме присяжних.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Згідно ст. 130 Конституції длявирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування,яке є однією з найважливіших ознак незалежності судів та суддів. Розкриваєтьсяце положення в Законі України про органи суддівського самоврядування.

Згідно ст. 1 цьогозакону суддівське самоврядування здійснюється через конференції суддівзагальних судів Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя,конференцію суддів військових судів України, збори суддів Верховного СудуУкраїни, збори суддів Вищого арбітражного суду України, конференцію суддіварбітражних судів України і найвищий орган суддівського самоврядування- з'їздсуддів України.

Органи суддівськогосамоврядування обирають членів кваліфікаційної комісії суддів; обговорюютьпитання застосування законодавства, обговорюють питання про організаційне таматеріально-технічне забезпечення діяльності судів та ін.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Згідно ст. 131 Конституції в Українідіє Вища рада юстиції, до відання якої належить внесення подання пропризначення або звільнення суддів; прийняття рішень стосовно порушення суддямиі прокурорами вимог щодо несумісності, здійснення дисциплінарного провадженнящодо суддів.

<span Courier New"; mso-bidi-font-family:«Times New Roman»">Хоча 15 січня 1998р. й було прийнятоЗакон Про Вищу раду юстиції, саму раду й досі не створено.

Конституційніповноваження Вищої ради юстиції та інші, згідно ст.19 Закону про

еще рефераты
Еще работы по нероссийскому законодательству