Реферат: Сучасне соціально-економічне становище Ісландії

Сучасне соціально-економічне становище Ісландії

Зміст

 Вступ1. Соціально-економічне становище Ісландії2. Фінансова криза Ісландії 2008-2009років3. Ісландія відвернула можливість національногодефолту4.Допомога Росії для ІсландіїВисновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальністьтеми. Ісландія — острівна держава, що знаходиться у північній частиніАтлантичного океану (до північно-заходу від Великобританії). Територія державискладається з острова Ісландія і невеликих острівків біля нього. Назва країниозначає «Льодяна країна». Триває стійкий технологічний розвиток рибальськоїгалузі, незважаючи на скорочення рибних ресурсів. Фінансова криза в Ісландії2008 — 2009 року — економічна криза в Ісландії, що був викликаний крахом трьохголовних банків країни через труднощі в рефінансуванні їхніх короткостроковихборгів і перетікання внесків у Великобританію. Щодо розміру економіки країни,криза 2008-2009 року в Ісландії — сама більша в історії економічна катастрофа вмасштабах однієї держави.

ДопомогаРосії для Ісландії — що це — безглузда щедрість або далекоглядний геополітичнийкрок? І взагалі, 4 мільярди євро — це багато або мало? Доля Ісландії донедавніх пор росіян не хвилювала зовсім.

Метароботи – розглянути особливості економіки Ісландії, вплив фінансової кризи2008-2009 років на економіку держави, розглянути причини надання Росією кредитудля Ісландії.

Об’єкт дослідження – соціально-економічне становище Ісландії,особливо у 2008-2009 роки.

1. Соціально-економічне становище Ісландії

 

РанішеІсландія була практично країною монокультурного господарства — основнимджерелом доходів були рибальство й рибообробка (32% промисловості в 2001-муроці).[1]

Органиконтролю за біоресурсами, опираючись на постійний моніторингморських акваторій, визначають квоти на вилов риби. Розподіляються вони черезаукціони без втручання держави. Тверда конкуренція привела до зниження числавласників квот і значної концентрації капіталу, завдяки чому ісландські рибалкиконкурентоспроможні на світовому ринку. Продуктивність на одного рибалкустановить в Ісландії більше 200 т у рік, у той час як у наступної за неюНорвегії — 60 т, а в країнах ЄС — 30 т.

УрядІсландії оголосив про масштабну програму по будівництву алюмінієвих заводів.Також активно розвиваються біотехнології, туризм, банківський бізнес, інформаційнітехнології.[2] За структурою зайнятостіІсландія виглядає як промислово розвинена країна: у сільському господарстві 7,8%, у промисловості 22,6 %, а в сфері послуг 69,6 %. ВВП склав в 2003 близько9,5 млрд дол. США (36320 дол. США на душу населення).

Основнапродукція — головним чином оселедець і тріска: морожена, солона (оселедець) ісушена риба, риб'ячий жир і рибне борошно.

Другимстовпом національного багатства є гідроенергія, запаси якої обчислюються в 30млрд кВт/рік, а запаси геотермальної оцінюються в 1,5 млн Гвт/рік щорічно.Використовується тільки 1/8 енергопотенціалу рік. Виробництво електроенергії в2001 8,02 млрд кВт (28 тис. кВт — 3-є місце у світі по споживанню на душунаселення). Зроблено на ГЕС 16,7% енергії, геотермальної — 55,4%, а наімпортних нафті й вугіллі — 28%. 3/4 населення живе в будинках, щообігріваються геотермальними водами.

Ісландціпрагнуть диверсифікувати на основі енергетики свою промисловість, у якійзайняте 1/3 населення. Головне промислове виробництво — алюмінієвий комбінат,що працює на місцевій електроенергії й імпортованій сировині.

Єбагато дрібних судноверфей і судноремонтних підприємств, що обслуговуютьрибальський флот. Для внутрішнього ринку виробляється ряд товарів харчової,швейної, меблевої, електротехнічної промисловості й будівельних матеріалів.Країна бере участь у процесах глобалізації за допомогою інформаційнихтехнологій, що належать до нової економіки: дизайнові й по виробництвупрограмного забезпечення. Ісландці прагнуть розвивати альтернативні джерелаенергії, ведуться НИОКР по виробництву водневого палива шляхом електролізуводи. Уряд субсидіює проект використання гідрогенної енергії за участюзакордонних компаній. Протягом 20 років уряд має намір перевести автотранспорті рибальський флот на так звані паливні елементи шляхом одержання з водню йвуглекислого газу метанолу, що може поширюватися через існуючу мережуавто-заправлень.

Сільськегосподарство орієнтується винятково на м’ясо-хутряне вівчарство й молочнетваринництво. Сільськогосподарські землі становлять 23% території (2,3 млн. га)і використовуються під луги й пасовища. На оброблюваних 1 тис. га вирощуютькормові трави й картоплю. Значні успіхи в розвитку парникового господарства (напівдні острова) на базі використання термальних джерел. Країна забезпечує себем'ясом, свіжими овочами й молочними продуктами, але імпортує зернові й іншівиди продовольства. Держава надає підтримку 6 тис. ферм, виділяючи субсидії йобмежуючи імпорт.

Утранспортній системі провідну роль грає судноплавство — 1,2 тис. судівзагальною водотоннажністю 233 тис. т, з них: торговельний флот — 40 судівтоннажем 10 тис. реєстрових тонн, 1 тис. траулерів і інших рибальських судів — 200 тис. т. Внутрішні перевезення здійснюються авто- і авіатранспортом,каботажними судами. Залізниць немає. Довжина автомобільних доріг 13 тис. км, зних із твердим покриттям 4 тис. км. Більшість доріг мають гравійне покриття.Кільцева дорога Hringvegur довжиною 1400 км. Налічується 160 тис. автомашин,548 авто на 1 тис. чол. В 2001 році 12 аеропортів з бетонною злітно-посадочноюсмугою перевезли 1,36 млн. пасажирів.

Уряд,як в інших скандинавських країнах, проводить економічну політику, спрямовану наекономічний ріст і повну зайнятість. Суспільний сектор 43,9% ВВП в 2000 році.Основними проблемами є обсяг вилову риби, коливання цін на неї й рівень витрат,пов'язаний із цінами на паливо, оскільки рибопромисловий флот залишитьсяголовним споживачем імпортних нафтопродуктів. Тут орієнтуються на модель«держави загального добробуту», у якому широко діють соціальні програми (25,9%ВВП 2000 році). Ріст заробітної плати в 2002 році склав 5,6%. Завдяки політицівлади рівень безробіття не перевищує 3,9% при 43-годинному робочому тижні йрівні інфляції 6,7%.

Головноюпроблемою зовнішньої торгівлі є забезпечення позитивного сальдозовнішньоторговельного балансу (в 2001 р. — 0,9% ВВП), що пов'язане зобмеженістю природних ресурсів і кон'юнктурою світового ринку. Загальний борг96,2% від ВВП в 2001 р. Експорт 2 млрд. дол. (25% ВВП), а імпорт 2,5 млрд дол. (27,4%).Зовнішня заборгованість країни на рівні 2,2-2,6 млрд. дол. Географія експорту:країни ЄС 65%, США 13%, Японія 5%. Географія імпорту: ЄС 56%, Норвегія 9%, США11%. Країна прийняла 1,2 млн. туристів. Товарообіг між Ісландією й РосійськоюФедерацією — 43,8 млн. дол. при позитивному сальдо Російській Федерації.

Щодосоціальної політики держави, то заходи щодо страхування на випадок хвороби іпри втраті працездатності було прийнято ще в кінці 19 ст., а в 1936 булазатверджена розширена програма соціального страхування по хворобі і віднещасних випадків, особам літнього віку і інвалідам. Програма поширюється навсіх громадян Ісландії.

Переважноу пенсійному забезпеченні в Ісландії вкоренилася «універсальна» системасоціального забезпечення. Тут право на пенсію мають всі громадяни, які досяглипенсійного віку, які стали інвалідами або втратили годувальника. Пенсіївиплачуються в однакових для всіх, твердо фіксованих розмірах. Кошти на виплатистворюються шляхом стягування особливого податку з усіх громадян з 16-18 роківдо пенсійного віку (у Швеції та Норвегії, наприклад, пенсійний вік длячоловіків 67 років).

Ісландія- гарний приклад того, як бідна країна з мізерною кількістю населення близько300 тисяч людей може досягти добробуту та стабільності. Динамічним розвиткомекономіки за останні десятиліття країна зобов'язана колишньомупрем'єр-міністрові Девіду Оддсону. Отримавши в управління типову економічновідсталу скандинавську країну, Оддсон за короткий термін провів реформи.Відбулася приватизація державних підприємств; крім того, ринок робочої силибуло лібералізовано, проведені реформи фінансової системи. Головним же успіхомОддсона можна вважати масивне скорочення податків: наприклад, ставку податку накорпорації знизили з 50 до 18%, а податок на успадкування скорочений до 5%.Соціальна система Ісландії стала однією з найсильніших і найбільш успішних усвіті після переходу від державної пенсійної системи до змішаної системидержавного і приватного соціального страхування і успадкування.

Згідноз нещодавнім дослідженням міжнародної організації Transparency International, вІсландії майже немає корупції. Індекс корумпованості цієї країни складає 9,6 — при 10-бальній шкалі, де 10 означає повну відсутність корупції. Індекскорумпованості України, для порівняння, складає 2,8 — таким чином, Україназнаходиться на однакових позиціях з Грузією, Малі, Домініканською Республікою,Монголією та Мозамбіком.

2.Фінансова кризаІсландії 2008-2009 років

В2007 році ООН визнала Ісландію кращою країною для життя у світі. Світовафінансова криза 2008 року відбилася й на Ісландії. Курс ісландської крони впавна 60%, дуже сильно впав фондовий ринок. У банківській системі країни почалисядуже серйозні проблеми. Країна фактично виявилася на грані банкрутства. КраїниЄвросоюзу досить прохолодно поставилися до запитів про фінансову допомогу збоку Ісландії, займаючись рішенням своїх проблем. Більше того, частинаісландських активів була заморожена урядом Великобританії, з посиланням наантитерористичне законодавство.

Фінансовакриза мала серйозні наслідки для ісландської економіки: вартість валюти країнивпала щодо долара вдвічі, угоди по іноземній валюті були фактично припиненіпротягом багатьох тижнів, ринкова капіталізація ісландської фондової біржі, уякої 60% активів були акціями збанкрутілих банків — понизилася більш ніж на90%.

Прем'єр-міністрГейр Хаарде у звертанні до громадян попередив, що країна може стати банкрутом.Економічна ситуація в країні викликала масове невдоволення й протести, якіпривели 23 листопада 2008 року до масових безладь у Рейк'явіку. Поглибленнякризи підігрівало подальші безладдя, що привело до 25 січня 2009 року довідставки міністра торгівлі Ісландії Бьоргвина Сигурдссона, а 26 січня 2009року прем'єр-міністр Ісландії Гейр Хорді оголосив про негайну відставку всьогоуряду країни.

1лютого 2009 тимчасовий уряд очолила Йоханна Сигурдардоттир.

3січня 2010 парламент Ісландії прийняв законопроект про виплату вкладникам зВеликобританії й Нідерландів 3,4 млрд. дол., однак президент Ісландії ОлафурРагнар Гримссон (Olafur Ragnar Grimsson) наклав вето на законопроект. Парламентпризначив на 6 березня всенародний референдум по прийняттю законопроекту провиплату вкладникам компенсації. Жителі Ісландії проголосували проти виплатикомпенсації.

У лютому 2009 року ГоловуНаціонального банку Ісландії Девіда Оддсона звинуватили у фінансовомубанкрутстві країни. На ці закиди він відповів заявою на звільнення за власнимбажанням. Що цікаве, заяву містер Оддсон написав за кілька хвилин до того, якпарламент розглянув питання щодо його звільнення та призначення новогокерівника Нацбанком. До речі, епопея зі звільненням тепер вже екс-керівника НБІтривала майже місяць На початку лютого новий прем'єр-міністр країни ЙоханнаСігурдардоттір заявила, що має намір виконати вимогу учасників багатоденнихманіфестацій і звільнити Девіда Оддсона. Але чомусь голова Нацбанку затримавсяна своїй посади ще на три тижні. Додамо лише, що Ісландія через світовуфінансову кризу зазнала чи не найсерйозніших втрат. Після кількох років підйомуфінансова система країни опинилася на межі банкрутства. Влада країни, щобврятувати ситуацію, націоналізувала три найбільші комерційні банки.

РішенняІсландії приєднатися до ЄС головним чином виникло під руйнівною дією кризиліквідності, котрої зазнала країна в жовтні 2008 року. Протягом лише декількохмісяців після кризи державний борг Ісландії у 8 разів перевищив розмірвнутрішнього валового національного продукту країни (ВВП).

«Ценайісторичніше голосування в нашому парламенті після заснування республіки»,- вважає Джоана Сігурдардоттір, Прем'єр-міністр Ісландії. Заяву Ісландії,ймовірно, розглянуть в Брюсселі протягом подальших двох років перед двомаіншими кандидатами — Туреччиною та Хорватією, питання з якими повинновирішитися до 2015.

«Ящасливий бачити, що перспективи розширення ЄС досягли також Північно-Західногокута Європи»,[3] — сказав Олі Рейн,спеціальний уповноважений по розширенню ЄС.

«Вибірпарламенту Ісландії показує „живучість“ європейських програм, івидно, що з Європи прибуває надія», — заявив спеціальний уповноважений ЄСЖозе Мануель Баррозо.

Зжовтня 2008 року ісландська крона втратила 85 відсотків своєї вартості повідношенню до євро. Ще до кризи кожен з трьох найбільших ісландських банків — Glitnir, Landsbanki і Kaupthing — мав непомірну кількість іноземного боргу.Нездатні сплатити борги у зв'язку з послабленням ісландської валюти, банкизбанкрутіли, а за ними і весь ісландський фінансовий сектор потрапив у повнебанкрутство.

Рішенняприєднатися до ЄС пройшло певні протиріччя. Якщо воно буде схвалене, тоІсландія повинна буде розділити свої території рибного лову з іншими державамиЄС. Рибальство — безумовно, найбільша частина промислового сектора в Ісландії.Воно забезпечує 40 відсотків доходів країни.

Дотого ж, Ісландія відчуває нестачу в будь-яких інших важливих природнихресурсах. Проте замість того, щоб імпортувати нафту і газ, Ісландія компенсує99 відсотків потреб енергії у вигляді електрики через поновлювані джерела — гідроелектричну та геотермічну енергії.

Доекономічної кризи за показниками Індексу розвитку людського потенціалу ООНрозмістила Ісландію у списку розвинених країн під номером один. Вона також була5-ою серед найпродуктивніших країн у світі з внутрішнім валовим продуктом урозмірі $54 858 на душу населення.

Длятого, щоб боротися з інфляцією, що «знецінює» валюту країни, Ісландія піднялаїї процентну ставку до 18 відсотків у жовтні минулого року.

У2009 році кількість туристів, що відвідали Ісландію, майже в 2 рази перевищилачисельність населення країни. «Немає лиха без добра» – в умовах кризинаціональної економіки з'являється гарна можливість для розвитку в'їзноготуризму.

Ісландіявже більше року занурена у важку економічну ситуацію через банкрутства головнихбанків країни та необхідності повернення інвестицій іноземним компаніям іприватним особам, які вкладали кошти в ісландські фінансові інститути та різнісфери місцевого бізнесу в епоху економічного буму. Наслідком критичногостановища в економіці стала різка девальвація національної валюти і через це –рекордний приплив туристів у 2009 році, що досяг рівня 566 тисяч чоловік. І цедля країни з населенням трохи більше 300 тисяч!

Наприкінці2008 року Ісландія вже пропонувала знижки туристам, тому 2009 став найбільшпідходящим для відвідування країни гейзерів. Минулорічні статистичні даніпідтвердили прогноз аналітиків – Ісландія продовжує залишатися досить «дорогий»країною, але вартість послуг і товарів в ній вже набагато нижче, ніж у їїпівнічних і, тим більше, південних європейських сусідів.

Щетри роки тому Ісландія вважалася, чи не найдорожчою країною Європи, алеастрономічні ціни епохи «жирних корів» пішли в минуле, і тепер туристичнапоїздка сюди стала досить вигідною. Поки ісландську крону не чекає переоцінка,що разом з появою 12 нових авіамаршрутів, дає підставу припустити, щотуристичні результати 2010 року в Ісландії будуть дуже хорошими. Длямандрівників настав чудовий період, щоб без особливої шкоди для свого гаманцянасолодитися термальними басейнами і національними парками цій красивійпівнічної країни.

Економічнакриза дозволила Ісландії зайняти перше місце в списку найбільш привабливих длятуристів країн, який щорічно складає видавництво Lonely Planet, щоспеціалізується на випуску путівників.

Подорождо Ісландії, чия економіка сильно постраждала від світової кризи, стало значнодоступнішою, зазначають укладачі рейтингу Best In Travel 2010, опублікованого 2листопада 2009.

3.Ісландіявідвернула можливість національного дефолту

Ісландськийуряд не буде оголошувати дефолт по національному боргу. Про це заявив міністрфінансів країни Стейнгримур Сигфуссон (Steingrimur Sigfusson), повідомляєBloomberg. Заява міністра пролунала наступного дня після того, як Ісландіявідмовилася виплачувати компенсації вкладникам потерпілий крах банку Icesave(інтернет-підрозділу провідної кредитної установи країни Landsbanki).[4]

5січня агентство Fitch понизило суверенний рейтинг Ісландії до рівня«BB+», на один щабель нижче інвестиційного. У свою чергу,Великобританія, одна із країн, що зробили допомогу Ісландії, пригрозилаостанній заморозити її вступ у Євросоюз у майбутньому.

Навиплату компенсацій по боргах Icesave повинне було бути виділене 3,8 мільярдиєвро з бюджету, так що на кожного жителя країни довелося б по 12 тисяч євро. Урезультаті ісландці виразили невдоволення цим рішенням парламенту. Під тискомсуспільної думки президент країни Олафур Рагнар Гримссон наклав вето навідповідний законопроект. Тепер рішення про виплату компенсацій буде прийнятона всенародному референдумі.

Вартовідзначити, що виплати по втратах від краху Icesave були однією з умов наданняІсландії стабілізаційного кредиту МВФ наприкінці 2008 року. Клієнтами Icesaveбули, у числі інших, 300 тисяч британців, загальна сума внесків яких досягалачотирьох мільярдів фунтів стерлінгів (близько 5 мільярдів євро).

Ісландіяпостраждала від світової фінансової кризи сильніше більшості країн світу. Увересні-жовтні 2008 року уряд змушений був націоналізувати три найбільших банкикраїни. Держава змогла запобігти можливий дефолт завдяки фінансовій допомозіз-за кордону, у тому числі й від МВФ. Серед можливих кредиторів Ісландії такожназивалася й Росія.

4. Допомога Росії для Ісландії

Росіяпогодилася допомогти Ісландії, маленькій острівній державі, надавши їйвеличезний стабілізаційний кредит за неймовірно низькою на сьогоднішній деньставкою. Що це — безглузда щедрість або далекоглядний геополітичний крок? Івзагалі, 4 мільярди євро — це багато або мало? Доля Ісландії до недавніх пірросіян не хвилювала зовсім.

Тимчасом, у Європі ісландська тема обговорюється вже давно. Ця «країна — хедж-фонд», країна-зразок ліберального економічного регулювання й зразковамодель економіки, що розвивається швидко, ще наприкінці 2007 року, першою усвіті, зштовхнулася з повноцінною економічною кризою. Валюта Ісландії — крона — з початку 2008 року втратила вже третину своєї вартості стосовно євро. Провідніісландські банки — Kaupthing, Glitnir і Landsbanki — впали жертвою атакміжнародних фінансових спекулянтів. Наприкінці вересня влади країни викупили(читай — націоналізували) банк Glitnir, 7 жовтня — Landsbanki, а банк Kaupthingу цей же день одержав від національного банку Ісландії кредит в 500 млн євро.Восени 2008 року стало очевидно, що Ісландія може виявитися першою у світікраїною, доведеною поточною світовою кризою до стану країнового дефолта.

Чомутак оглушливо лопається міхур ісландської економіки? Занадто швидко ріс — уважають у МВФ. За 2003-2007 роки внутрішній валовий продукт (ВВП) країни вирісна 25%, причому цей бадьорий ріст відбувався в основному за рахунок зовнішніхзапозичень. Щоб залучити іноземні інвестиції, влади країни зміцнювали валюту йзадирали процентні ставки (до початку 2008 року вони були найвищими в Європі — 15,5% річних). У результаті сформувався дивовижний дисбаланс: скромний ВВП, зодного боку, і величезні фінансові активи вкупі з дивовижними заборгованостями,з іншого. За підсумками 2007 року ВВП Ісландії становив усього $16 млрд.,активи фінансового сектора — 1000% ВВП, зовнішній борг — 550% ВВП.

Утравні 2008 року, коли Ісландія вже щосили тонула, центробанки трьохскандинавських країн — Швеції, Данії й Норвегії — створили спеціальний фонд дляекстреної підтримки валюти Ісландії розміром в 2,3 млрд доларів. Зараз однаРосія готова на ті ж цілі дати Ісландії майже у два з половиною рази більше.Тобто 4 млрд. євро по ісландських мірках — це багато, дуже багато.

Судячиз повідомлення Нацбанку Ісландії, Росія обіцяла їм кредит по ставці LIBOR+(0,3-0,5)%. Для порівняння: російський Центробанк буде кредитувати ВЕБ підLIBOR+1%. У ситуації, коли російські чи влади не щодня проводять екстренінаради по розробці антикризових мір, це виглядає як мінімум дивно.[5]Отут самим би впору врятуватися, а не кредитувати когось на пільгових умовах –скаже обиватель. І буде не цілком правий.

Єяк мінімум кілька резонів, по яких Росії варто погодитися видати Ісландії цейкредит.

Першийі головний — геоекономічний.

Лідерирізних країн поступово починають розуміти, що врятувати світ, що потопає вбезодні фінансової кризи, можна лише усім світом. Зовсім недавно глава ВБРоберт Зеллик уже виступив із пропозицією про розширення великої вісімки зарахунок країн БРИК, Мескики, Саудівської Аравії й ЮАР. Про необхідність забутина час про особисті амбіції, припинити політичні дрязги, світові лідериговорять все частіше. Пора вже щось і робити.

Прийтив такий момент на допомогу Ісландії для Росії — це рішення, продиктованепекучою потребою. У Росії зараз є накопичені в період дуже дорогої нафтизапаси. Міжнародні резерви ЦБ за станом на кінець вересня — це 566 млрд.доларів, ще 32 із зайвим мільярда доларів складено у Фонді національногодобробуту й Резервному фонді.

Аджечисленні кредитори Ісландії, у яких вона набрала величезні кредити — цепереважно європейські банки. Оголоси Ісландія дефолт — у штопор піде всяЄвропа. І обов'язково потягне за собою Росію, що має шанси вибратися із кризи,що називається, «малою кров'ю». Виходить, що, рятуючи Ісландію, Росія рятуєнасамперед себе.

Єменш глобальні й сугубо прагматичні міркування.

Кризирано або пізно проходять. А союзники (іноді) залишаються. Та ж Ісландія,бурхливим розвитком якої з вигодою для себе кілька років користувалисяпідприємці з різних європейських країн, після такого жесту стане напевно більшприхильно ставитися до російських інвестицій. Поки російсько-ісландськийтоварообіг становить приблизно 100 мільйонів доларів у рік. А російський бізнес(в особі Романа Абрамовича й Олега Дерипаски) зовсім незадовго до кризи почавцікавитися можливістю інвестицій у цю країну. Зараз, до слова, ціна входження вісландську економіку може виявитися досить низькою.

Та й літати вЛатинську Америку через Ісландію зручно.

Висновки

Отже,основнимджерелом доходів в Ісландії були рибальство й рибообробка. Однак в останні рокивідбувається інтенсивна диверсифікованість промисловості на основі дешевоїпоновлюваної енергії (в основному — геотермальні джерела й гідроенергія).Ісландія – держава загального добробуту, в якому широко діють соціальніпрограми.

Ісландіяможе стати наступною країною, що приєднається до Європейського Союзу у зв'язкуз критичним станом її економіки.

Економістивважають, що якби Ісландія використовувала євро як свою основну валюту, ційкризі в значній мірі можна було б запобігти, оскільки євро може забезпечитистабільність щодо таких коливань валюти. І це, можливо, не завдало б економіціІсландії такої сильної шкоди. Окрім сильного євро, приєднання до ЄС могло бнадати країні кращу фінансову та політичну підтримку для того, щоб благополучнопережити економічну кризу.

Росіяв допомогу Ісландії виділила 4 мільярди євро. Маючи на увазі преддефолтний станІсландії, згода Росії допомогти їй стабілізаційним кредитом у розмірі 4 млрдєвро (міністр фінансів Олексій Кудрин все-таки зізнався, що Росія погодиласявидати цей кредит, хоча до цього спростовував заяви ісландського нацбанку) — церятувальне коло. Причому досить солідне коло.

Якщоб Ісландія оголосила дефолт, то у штопор піде вся Європа. І обов'язково потягнеза собою Росію. Тобто, рятуючи Ісландію, Росія рятує насамперед себе.

Список використаної літератури:

 

1. Большая советскаяэнциклопедии. – Исландия.

2. Ісландіяподала заявку на вступ до Євросоюзу // Євробюлетень. Інформаційне виданняПредставництва Європейської Комісії в Україні. – №8-9, серпень-вересень 2009року. – с.18.

3. Исландияотвергла возможность национального дефолта // Портал новостей Автоман www.automan.kz. — 06 января2010.

4. КупимИсландию. Дорого. Звонить: Москва, Кремль // Елена Загородняя, экономическийобозреватель РИА Новости — 08 октября 2008.

5. Сайт свободнойэнциклопедии Википедия ru.wikipedia.org/wiki/ Исландия.

6. Сайт свободнойэнциклопедии Википедия ru.wikipedia.org/wiki/ Финансовый_кризис_2008_года_в_Исландии.