Реферат: Стратегічне партнерство України і Польщі

Реферат на тему:

Стратегічне партнерство України і Польщі у державно-політичному аспекті

Вступ

Якщо подивитися на мапу Європи: центр континенту його найвигідніший Балто-Чорноморський перешийок монопольно тримають у своїх руках (фактом існування поряд двох народів) лише дві держави Україна і Польща. Через територію цих двох країн проходять всі автомобільні, залізничні, повітряні шляхи, газо- і нафтопроводи, що забезпечують економічні, інформативні, політичні і культурні контакти між Сходом і Заходом.

Поляки залишили виразний слід в історії Української держави. Рік Польщі в Україні – це дуже важлива подія для встановлення більш дружніх відносин між країнами-сусідками і реалізація цього заходу потрібна українцям, насамперед для того, щоб зробити більш впевнений крок у європейській простір і у світ загалом.

Актуальність теми обумовлена необхідністю комплексного аналізу українсько-польських відносин, починаючи з 1997 до сьогодення. Одним із актуальних питань історії слов’янських народів є налагодження українсько-польського партнерства, а одним із актуальних питань ХХ століття є висвітлення місця та ролі відносин між Україною та Польщею.


Стратегічне партнерство України і Польщі у державно-політичному аспекті

З якого боку не подивитися, близькості між народами-братами, народами-сусідами годі шукати. Більше того, ці два народи – український і польський, що походять від одного полянського кореня,- поставлені Творцем поряд саме для створення культури майбутнього; культури, яка об’єднує класику Латинського Заходу з традиціями православного Сходу; культури чітких структур і технологічного порядку організації життя з культурою широкого спектра почуттів і емоцій. Дві багатющих ментальності, два взаємодоповнюючі способи мислення українського і польського народів у центрі Європи — це унікальний арсенал цінного історичного і генетичного досвіду, багатюще джерело нових ідей і можливостей.

На жаль, значна частина публікацій, присвячених Польщі в українських ЗМІ подають образ нашої безпосередньої сусідки на Заході з виразним негативним відтінком. Особливо старанні в цьому російські видання і телеканали в Україні, котрим ніколи не бракує сарказму і винахідливості, аби представити чергову подію за Бугом у компрометуючому аспекті чи під сумнівним кутом зору.

Не бракує подібних старань і серед авторів, які вважають себе представниками українського національно-демократичного відродження. Антипатія, а подекуди і вороже ставлення до поляків є очевидним рудиментом російсько-імперської епохи і відповідної пропаганди, мета якої — не допустити зближення України і Польщі, позаяк в такому разі Росія втрачає шанси на панування в Європі і світі, а її інтелектуальний потенціал значно слабшає.

З підручників історії, створених впродовж радянської доби, ми дізнаємося про «польське панство», «самозакохану шляхту», яка пригнічувала українців, «самовпевнену польську аристократію», «буржуазну Польщу», тощо. Але не лише у підручниках, а й в усій українській історіографії не досить об’єктивно представлено майже 2 століття активного розвитку України, починаючи од приєднання Галицько-Волинського князівства до Королівства Польського та ще 1362 року, коли населення Русі зустрічало литовського князя Ольгерда як визволителя від татаро-монгольського ярма.

Іван Крип’якевич у своїй «Історії України» так характеризує цей період: «Два століття, прожиті у Великому князівству, позитивне значення для українського народу. Бо хоч національно-політичне життя не могло розвинутись у повних формах і зустрічало різні перешкоди, все-таки для розвитку української культури і національної свідомості це був щасливий час». Безперечно, поляки залишили виразний слід в історії української держави.

Альтернативи немає! Польща, яка практично вже увійшла у всі структури об’єднаної Європи, запрошує також і Україну, щедро ділиться своїм досвідом просування шляхом, який вже пройшла. Одним із привабливих для українців дороговказів на цьому шляху є й таки: середня місячна зарплата у Польщі становить близько 600 доларів США, середня пенсія — 300 доларів, допомога безробітним до 135 доларів, а бюджет Польщі з її 40- мільйонним населенням в майже 5 разів перевищує бюджет України. Поляки дуже добре поінформовані про події в Україні завжди з співчуттям ставляться до українців. Вони давно зрозуміли, що потужним чинником і джерелом конфліктів між поляками і українцями, а водночас блокуючою силою на шляху розвитку української культури була третя сторона.[4;4]

1997 рік був позначений значним пожвавленням між Україною і Польщею. Цьому сприяла інституціоналізація співпраці України з НАТО та ЄС, що остаточно змінило її негативне ставлення до запрошення Польщі стати членом НАТО. Сторони дійшли також згоди щодо розміщення ядерної зброї на території нових потенційних країн-членів Північно-Атлантичного альянсу.[6;34]

Важливість для України розвитку всебічного співробітництва з Польщею підкреслив на прес-конференції Президент України Леонід Кучма, який перебував у Варшаві з однодневним робочим візитом. Він відзначив, що в ході переговорів обговорювалось широке коло як економічних, так і зовнішньополітичних відносин. Леонід Кучма подякував польській стороні за підтримку в інтегруванні України в європейські політичні і економічні структури. Він повідомив, що Україна з нетерпінням чекає офіційного візиту в травні нинішнього року Президента Польщі Олександра Кваснєвського. «Ми справді підтвердили бажання сторін підбити підсумки всієї історії наших багатовікових відносин, дати їм оцінку, щоб нічого не заважало в майбутньому»,- сказав Леонід Кучма.

Президент Польщі Олександр Кваснєвський відзначив, що минулий рік був вдалим у розвитку відносин між нашими країнами. Він висловив надію, що плідний діалог буде продовжено і в нинішньому році. Олександр Кваснєвський висловив задоволення «контактами без протоколів» з Леонідом Кучмою, які стають вже традиційними. Торкаючись розширення НАТО, Президент Польщі висловився за «окремий трактат альянсу з Україною».

Значну увагу на прес-конференції було приділено співробітництву сторін з Білоруссю. Відповідаючи на запитання Леонід Кучма, зокрема, підкреслив, що «політична і економічна блокада Білорусі не сприяє стабільності на континенті. Я за конструктивний широкий діалог з Білоруссю»,- сказав він. Леонід Кучма не виключає зустрічі президентів України, Білорусі і Польщі. Олександр Кваснєвський схвалив позицію України з цього питання. Ми не виступаємо проти інтеграційних процесів, але ми за суверенну, незалежну Білорусь, сказав Президент Польщі.

Леонід Кучма повідомив про те, що в недавній телефонній розмові з Президентом Росії Борисом Єльциним йшлося про проведення 29 січня саміту глав країн-членів СНД у Москві, на якому буде підбито підсумки п’ятирічної діяльності Співдружності.

22-23 січня в Варшаві відбулася чергова пленарна сесія Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща. На сесії Консультаційного комітету головували представники обох президентів: Володимир Горбулін – секретар Ради національної безпеки і оборони України та Єжи Мілевський — Керівник Бюро Національної безпеки канцелярії Президента РП.

На новий якісний рівень підняла роботу Консультаційного комітету участь президентів України та Республіки Польща Леоніда Кучми і Александера Квасьнєвського у підбитті підсумків сесії.

У посольстві України в Республіці Польща, під час засідання комітету українська та польська сторони звітували про виконання попередніх рішень, було порушено й обговорено актуальні питання двосторонніх українсько-польських взаємин, зокрема в політичній, економічній і гуманітарній сферах.

Особливу увагу було приділено питанням будівництва системи європейської безпеки. Зазначалося, що позиції України і Польщі в контексті рішень НАТО стосовно нерозміщення ядерної зброї на території нових потенціальних членів альянсу, а також намірів цієї організації реформуватися співпадають. Увага сторін акцентувалася також на реалізації ідеї спеціального партнерства між Україною і НАТО та на корисності інтенсифікації відносин Північно-Атлантичний союз — Росія.

Обговорювалося питання надання Польщею підтримки і намірів України стати асоційованим членом ЗЄС, активного підключення нашої держави до співпраці в рамках Веймарського трикутника та взаємодії в ОБСЄ і ЦЄІ. Аналізувалася ситуація в українсько-польських економічних і торговельних стосунках, а також перспективи і напрями їх розвитку. Зазначалося, що рівень економічної співпраці ще не відповідає потенційним можливостям обох держав. Сторони прихильно поставилися до підписання Меморандуму про заходи щодо лібералізації торгівлі між Україною та Республікою Польща як до принципового кроку до укладення Угоди про вільну торгівлю і наступного приєднання України до Угоди про зону вільної торгівлі Центральній Європі.

Було досягнуто принципової згоди щодо звернення до ЄС з питань фінансової підтримки у розбудові українсько-польського кордону.

Наголошувалося на важливості розвитку процесів європейської інтеграції, зокрема прикордонного та регіонального співробітництва між двома державами в рамках єврорегіонів «Буг» та «Карпати».

Президенту України Леоніду Кучмі в урочистій обстановці у Королівському замку вручено «Оскар польському бізнесу».В церемонії взяв участь Президент Республіки Польща Олександр Кваснєвський.

Я був зворушений, дізнавшись про рішення вашого Товариства,- сказав Леонід Кучма. Присудження цієї відзнаки, якої у попередні роки удостоювалися видатні діячі світу, розглядаю як високу честь і визнання здобутків України у проведенні радикальних ринкових реформ, забезпеченні прогресу у взаємовигідній співпраці з Республікою Польща.

Із світової практики відомо, продовжував глава Української держави, що процес державотворення завжди нелегкий і непростий. І Україна, яка недавно відзначила п’яту річницю своєї незалежності, не стала винятком. Однак, попри всі труднощі, досягнуто помітних позитивних зрушень в усіх сферах суспільно-політичного та економічного життя. За 11 місяців минулого року зовнішньоторговельний оборот України збільшився майже на 20 відсотків і досяг близько 50 мільярдів гривень.

Є підстави для висновку, що закладено основу переходу до політики економічного зростання, яка визначатиме нову економічну ситуацію в Україні на найближчі роки. Леонід Кучма ознайомив з основними напрями і важелями цієї політики. Назвав на першому місці проведення глибокої податкової реформи, яка зменшить майже на 25 відсотків податковий тиск на товаровиробника.

До найголовніших елементів пріоритетів Леонід Кучма відніс подальше реформування зовнішньоекономічної сфери. Президент України відзначив, що активність України у поглибленні економічних реформ не залишається поза увагою іноземних держав та міжнародних фінансових структур. Хоча і повільно, але неухильно зростає обсяг іноземних інвестицій у нашу економіку, розширюються і диверсифікуються зв’язки з діловим світом у різних галузях економіки, науки, техніки. Свою стратегічну мету, підкреслив Президент України, ми вбачаємо у побудові сучасної ринкової відкритої економіки, входженні України до загальноєвропейського та світового економічного простору. Польський досвід, сказав Леонід Кучма, переконливо демонструє народам Східної та Центральної Європи, як за короткий проміжок економічного зростання та суттєвого підвищення рівня життя людей. Республіки Польща — стратегічний партнер України, підкреслив Леонід Кучма. Але потенціал двостороннього співробітництва міг би використовуватися, на його думку, повніше і з більшою вигодою для обох сторін. Таке завдання ми вже поставили з Президентом Кваснєвський перед своїми міністрами, додав він.

Наше глибоке переконання, підвищенню ефективності взаємодії у торговельно-економічній сфері сприяло б поетапне введення режиму вільної торгівлі між двома країнами. Ми завжди відкриті для польського бізнесу, сказав на закінчення Президент України.[10]

20-23 травня 1997 р. відбувся візит Олександра Кваснєвського до Києва, під час якого було підписано Спільну заяву Президентів України і Республіки Польща «До порозуміння і єднання», яка підвела риску під непростим минулим двох народів і закликало молоде покоління українців і поляків жити в злагоді й мирі, закріпила принцип стратегічного партнерства між державами, поглибила українсько-польські відносини у політичній, економічній та гуманітарній сферах. Проте громадськість обох держав сприйняла все досить холодно. Крім всього, невдовзі після підписання спільної заяви президентів у Львові було спалено польський прапор.

1998 р. проходив під сприятливим для українсько-польських взаємин знаком. Відбувся ряд зустрічей на найвищому рівні – зокрема, Леонід Кучма і Олександр Кваснєвський відкрили новий митний перехід Корчова-Краковець (3 січня), 23-24 травня президенти України та Польщі взяли участь у церемонії відкриття пам’ятника жертвам концтабору у місті Явожно, відкрили пам’ятник польським та українським жертвам тоталітаризму у Харкові (26 червня).[6;34] Ця зустріч двох Президентів великих європейських держав Леоніда Кучми та Олександра Кваснєвського стала визначною подією в контексті українсько-польських відносин пострадянського періоду. Зустріч є свідченням щирого прагнення слов’янських народів до ділового партнерства, співпраці, демократичних перетворень в ім’я піднесення економіки України і Польщі, заради спільного блага, безпечної і процвітаючої Європи.

Актом глибокої спокути перед світлою пам’яті жертв сталінського тоталітаризму можна назвати закладення каменя майбутнього меморіалу на українсько-польському цвинтарі в Лісопарку у Харкові.

-В Україні і Польщі багато є таких місць, які стали символами найбільших трагедій ХХ століття. Таке не повинно повторитися: ні сталінізм, ні фашизм, ні будь-який інший режим, спрямований як проти власного народу, так і проти всього людства. І сього не буде, поки живе в серцях, увічнюється в меморіальних комплексах та обрізках пам’ять тих, кого перемололи безжалісні жорна тоталітаризму,- сказав у своїй промові на урочистій церемонії закладення наріжного каменя під українсько-польський цвинтар президент Леонід Кучма. — Зводячи такі меморіали українці і поляки не лише роблять нові кроки на зустріч. В камені і бронзі пам’яті полягли і пересторога живим, — зазначив Леонід Данилович.

Церемонії закладення українсько-польського цвинтаря жертвам тоталітаризму передувала низка робочих поїздок президентів України та Польщі по Слобожанщині. Зокрема Президент України Леонід Кучма відвідав ВАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» у Чугуївському районі». За підсумками робочої зустрічі президентів України та Республіки Польща відбулася прес-конференція, під час якої Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський відповіли на актуальні економічні та політичні питання польських та українських журналістів. [11]

10-11 листопада 1998 р. у Варшаві Президент України взяв участь у урочистостях, присвячених 80-й річниці відновлення незалежності Республіки Польща. Важливим був економічний саміт, що відбувався 23-24 травня у Жешуві. Президенти обох держав взяли його під свій патронат.

У зв’язку з виборами на Україні 1998 р. певної стагнації зазнали міжпарламентські контакти. Лише під кінець року розпочала свою діяльність Українсько-польська група. Її голова, Дмитро Павличко, відвідав у грудні 1998 р. Варшаву, де зустрівся з головою Польсько-української парламентської групи.

1999 р. був роком виборів Президенту України, тому Україна була більше сконцентрована на внутрішніх справах і особливих змін в українсько-польських відносинах не сталося.

Початок 2000 р. виглядав багатообіцяючим щодо реформ та розвитку взаємин з Польщею. 17 січня на зустрічі президентів обох країн у Кракові було обговорено питання створення Польсько-українського університету. Кваснєвський пообіцяв провести переговори з ЄС щодо безвізового режиму з Україною. 19 лютого нарешті відбулося перше засідання Польсько-українського форуму. Пройшла також низка зустрічей на високому рівні. Та потім змінилася внутрішньополітична ситуація в Україні. Замість В.Тарасюка міністром закордонних справ знову став Адлєнко, що у світі сприйняли як згортання прозахідної політики України. Співпраця української сторони з Польщею почала характеризуватися радше «як добросусідська», ніж як «стратегічна».

Крім того цей рік в україно-польських відносинах можна було б назвати «роком труби» — весь час точилася суперечка навколо будівництва трубопроводу Ямал-Франкфурт-на-Одрі. З боку України лунали заяви, що це зрада принципам стратегічного партнерства, а польські урядовці заявляли, що Польща ніколи не піде на ущемлення інтересів України і цей трубопровід українцям не завдасть. Щоб підсолодити пілюлю Ямальського проекту, відбулися переговори про спільне спорудження терміналу в Одесі та закінчення будівництва трубопроводу Одеса-Броди.

У 2001 р. у зв’язку з внутрішньополітичними причинами Україна опинилася якщо не в міжнародній ізоляції, то у досить прохолодному середовищі. Тому й у польському середовищі почали лунати заклики відмінити зустріч Олександра Кваснєвського та Леоніда Кучми, яка була запланована на 15 березня. Однак канцелярія президента Польщі заявила, що ізолювання України — це найгірше, що можна зробити у ситуації, що склалася. 15 березня він зустрівся з групою українських опозиціонерів і намагався спонукати їх до діалогу з Президентом, але українська делегація залишилась незадоволена результатом зустрічі. Під час зустрічі 15 березня у Казімієжі Дольному А. Кваснєвському не вдалося схилити Л. Кучму до переговорів з опозицією.

Тим часом 6 червня 2001 р. міністр закордонних справ Польщі В.Бартошевський представив Сеймові зовнішньополітичну програму, в якій Україна навіть не згадувалася серед партнерів. Стосовно контактів з нею мінистр заявив, що Польща намагається існуючими засобами вплинути на процес трансформації в Україні.[6;36]

8 жовтня 2001р. голова Української держави провів переговори зі своїм польським колегою Олександром Кваснєвським. Окрім того, лідери обох держав взяли участь в урочистій інавгурації Європейського колегіуму українських та польських університетів у Любліні, зустрілися з керівництвом Люблянського воєводства та представниками органів місцевого врядування.

Відкриття Європейського колегіуму українських та польських університетів у Любліні створюється якісна нова модель відносин та взаємодій між молодими поколіннями українців та поляків. Вона сприятиме зближенню двох народів і водночас їхньому входженню в об’єднану Європу. На цьому наголосив Президент України Леонід Кучма, виступаючи на інавгурації Європейського колегіуму українських та польських університетів у Любліні. За словами голови Української держави, спільними зусиллями обидва народи вписують ще одну помітну сторінку в літопис українсько- польського стратегічного партнерства. Віднині його активно розвиватиме і студентська молодь обох країн, будуючи одночасно своє власне майбутнє, підкреслив Президент України.

— Як справжні друзі і партнери ми ввійшли разом у ХХІ століття, підтримуючи один одного в реалізації європейського вибору. Саме ця підтримка є сьогодні без перебільшення, квінтесенцією українсько-польської співпраці,- наголосив Леонід Кучма. На його переконання Європейський колегіум має стати повноцінним Українсько-Польським університетом. Глава Української держави запевнив, що може розраховувати на всебічну підтримку з боку Президента України в реалізації його перспективної багатообіцяючої мети.

Леонід Кучма побажав професорсько-викладацькому складу та студентам Колегіуму плідної роботи та успіхів на ниві подальшого утвердження та зміцнення України і Польщі, їхнього входження в сім’ю народів Європи.

Президент Республіки Польщі Олександр Кваснєвський, у свою чергу, зазначив, що Європейський колегіум має стати вагомим чинником у процесі євроінтеграційних прагнень України і Польщі. Він також наголосив, що одним з пріоритетних напрямів стратегічного партнерства двох країн є розвиток співробітництва у сфері науки, культури та технології. На його глибоке переконання, співпраця на культурному рівні є сильнішою «за існування кордонів, віз та паспортів».

Від української сторони в урочистій інавгурації Колегіуму брали участь ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Віктор Скопенко, ректор Львівського національного університету Іван Вакарчук.

— Можна з переконаністю сказати, що в українсько-польських відносинах за останні роки відбулися кардинальні зміни,- підкреслив Президент України Леонід Кучма.

Як запевнив Леонід Кучма, сьогодні Україна і Польща вже зовсім інші, ніж були п’ять чи десять років тому. Акт порозуміння, який підписали президенти, дає свої плоди. Леонід Кучма висловив глибоку подяку організаторам і всім, хто причетний до відкриття Європейського колегіуму. Президент вважає, що українські студенти, які навчатимуться у Любліні своїми справами зможуть підтвердити український шлях до європейської інтеграції.

Зі свого боку Президент Польщі Олександр Кваснєвський підкреслив, що стратегічне партнерство з Україною й надалі буде зміцнюватися та посилюватися на якісному рівні, незалежно від того, який уряд буде сформовано в Україні в результаті завершення парламентських виборів.

Нова кандидатура посла України в Республіці Польща узгодилася з польською стороною. Зміна дипломатів в цій країні є закономірною, оскільки завершився термін дипломатичної роботи нинішнього Надзвичайного і Повноваженого Посла України в Республіці Польща Дмитра Павличко. Глава Української держави не став називати ім’я майбутнього посла, мотивуючи тим, що ще не отримано агреман з польської сторони.

Президент України та Республіки Польща Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський підтвердили обопільність мети духовного розвитку та зміцнення зв’язків та контактів українського і польського народів. На цьому лідери двох держав наголосили під час зустрічі з керівництвом Люблінського воєводства, яка відбулася у будинку Коронного трибуналу. Глава Української держави підкреслив: у обох держав є спільний розвиток, зв’язаний з європейським. Усі кроки, які робляться українською та польською сторонами, пов’язаний подальшим посиленням контактів.

Леонід Кучма передав місту Любліну срібну медаль, виготовлену до 10 річниці Незалежності України.

Лідери обох держав побували на військовому православному цвинтарі, де поховані воїни Української народної армії, які боролися за волю українського народу.[12]

2002 р. почався з візиту президента Росії Володимира Путіна до Варшави. Ця подія, також зміна прем’єр-мінистра, була сприйнята Україною як відхід Польщі від партнерства з Україною на користь Росії. Польські політики обіцяли продовжити будівництво трубопроводу Одеса-Броди до Гданська, запевняли, що Польща й надалі захищатиме інтереси України перед ЄС. Проте, всупереч цим заявам 12 лютого уряд Польщі ухвалив рішення про запровадження з 1 липня 2001 р. віз для громадян України.

До того ж події, що розгорнулися у Львові, зокрема рішення Львівської міської ради, яка не погодилась з написом, який поляки хотіли зробити на території польських військових поховань на Личаківському цвинтарі, привели до того, що відкриття цвинтаря та зустріч обох президентів перенесли. Після внесення змін у тексті напису Олександр Кваснєвський відмовився від поїздки до Львова. Ця подія викликала широкий міжнародний резонанс.

Важливим і символічним жестом була пропозиція прем’єра Польщі Л.Міллера посадити за стіл переговорів українську владу і опозицію. В результаті цього 15-16 жовтня у Варшаві відбулась конференція «Україна в Європі» за участю української влади і опозиції, польських перших осіб і представників Євросоюзу. Президент Леонід Кучма, назвавши це втручанням у внутрішні справи України, в ній участі не брав, але прилетів для короткої зустрічі з польським колегою та представником Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Х.Соланою.

13 лютого 2003 р. відбулась чергова зустріч президентів України та Польщі у резиденції українського глави в Синьогорі на Івано-Франківщині, під час якої вони домовились, що візи для українських громадян будуть безкоштовними, а польські громадяни їздитимуть до України без віз, а також про вшанування 60-ої річниці волинської трагедії, і визначили, що 2004 рік буде роком Польщі в Україні, 2005- роком України в Польщі.[6;7]

23 червня 2003р. у Одесі почалась зустріч Президента України Леоніда Кучми і Президента Польщі Олександр Кваснєвський. На думку польського президенту до ЄС не повинно віддаляти її від східних сусідів, які тільки прагнуть потрапити у цю організацію. За його словами україно-польські відносини мають великий потенціал для співпраці у сфері економіки між великими та малими підприємствами. У зв’язку з цим Олександр Кваснєвський підкреслив, що це « велике поле праці для місцевих влад і підприємців по обидві сторони кордону». Особливо актуальними для України президент Польщі назвав загальний пошук рішень, які будуть спонукати включенню України до європейської співпраці. Він повідомив про трьохсторонню програму співпраці між Україною, Польщею та Білоруссю. Також він наголосив на тому, що щорічно на реалізацію цієї програми буде надходжу вати 8-9 млн. євро. «Ці гроші будуть використовуватися на модернізацію інфраструктури прикордонної території, а також на розвиток прикордонних регіонів та транскордонної співпраці»,- зазначив польський президент.

Серед важливих аспектів українсько-польських відносин він також виокремив розвиток туризму, загальнокультурних та освітніх програм. За словами Олександра Кваснєвського, вагомість українсько-польського форуму підкреслюється й місцем його проведення. « Одеса – це місто зустрічі культур багатьох народів. Це місто увійшло в історію. Одеса близька серцям багатьох поляків»,- підкреслив президент Польщі.

У Одесі одночасно почалася ІІ конференція керівників регіонів України та Польщі. Вона проходить за участю президентів Леоніда Кучми та Олександра Кваснєвського. Президент України привітав польську сторону з результати референдуму про ступ Польщі в ЄС. Глава нашої держави зазначив, що важкий шлях пройде й Україна. Леонід Кучма заявив, що офіційний Київ постійно відчуває зі сторони Польщі підтримку у своїх європейських прагненнях, у контексті формування «Східної міри» ЄС. Завдяки поглибленню співпраці між українськими та польськими регіонами, Україна отримує великі можливості у включенні до перспектив трансєвропейської інтеграції.

Президент Польщі Олександр Кваснєвський заявив про те, що його країна бажає провести Рік України у 2005 р. «Ми бажаємо, щоб 2005 р. був Роком України у Польщі»,- зазначив глава держави на засіданні конференції « Керівники регіонів України та Польщі», яка пройшла в Одесі. Олександр Кваснєвський запропонував щоб у рамках такої акції більшу участь приймали не політики, а польське суспільство. На його думку, проведення Року Польщі в Україні у 2004 р. і Року України в Польщі у 2005р. могли б підбити підсумок українсько-польських відносин періоду перебування у влади лідерів — Олександра Кваснєвського та Леоніда Кучми.

У ході конференції керівників регіонів була прийнята структура та основний зміст документу «Стратегія українсько-польської співпраці» у контексті членства Польщі в ЄС. Крім всього, було підписано звернення учасників конференції до ЄС до надання підтримки розвитку україно-польської міжрегіональної та прикордонної співпраці.

Євроінтеграційні наміри України потребують введення нових принципів взаємин між центром та регіонами, які сприяли би загальноєвропейським принципам регіональної політики. Про це заявив глава Одеської облдержадміністрації Сергій Гринавецький.

24 червня було відкрито Генеральне консульство Польщі у Одесі. Головою представництва став Анджей Сабчак. Того ж дня завершився VІ економічний форум «Україна-Польща», де приймали участь президенти обох країн.

— Я дуже радий, що тут, у Одесі, пройшла зустріч представників регіональної влади й самоврядування, було підписано комюніке, — підкреслив Олександр Кваснєвський. — Це дуже важливий елемент співпраці, тому що таким чином співпраця між країнами переноситься на місцевий рівень міст, молоді, туризму, тощо. У зв’язку з тим, що Польща вступає до ЄС з 1 травня 2004р. президент цієї країни Олександр Кваснєвський заявив у Одесі, що офіціальна Варшава зробить усе щоб підтримати європейські прагнення України. Він зазначив, що політика Польщі сформульована у таких словах: « Європі потрібна Україна, Україні — Європа»[8].

Під час візиту до Києва прем’єр-міністра Л. Міллера (30 липня 2003 р.) було підписано угоду про умови поїздок громадян, яка вирішила проблему візового режиму між Україною та Польщею і яка стала взірцем для вирішення візового питання між Україною та іншими державами. Партнерські відносини між Україною і Польщею розвиваються в усіх напрямах, зазначив Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, підбиваючи підсумки двохсторонніх переговорів урядових делегацій. Позитивною є і динаміка торговельних, економічних відносин.

Віктор Янукович зазначив також, що сторони дійшли єдиної думки в питаннях європейської інтеграції двох країн.»Ми обговорили з польським колегою ситуацію, пов’язану з перспективою вступу України до ЄС, домовилися про продовження діалогу з приводу проекту нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ, про нові кроки на шляху до зближення двох народів»,- повідомив Віктор Янукович журналістам на спільним з польським колего прес-конференції.

За словами Лешика Міллера у відносинах двох країн немає ані найменших розбіжностей, що заважають розвитку політичних, економічних, культурних і людських зв’язків. Він назвав польсько-українське партнерство стратегічним і відзначив зростаючий інтерес польських інвесторів до української економіки.

Щодо співпраці України і Польщі по проекту нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ Голова Ради Міністрів Республіки Польща зазначив:» Це комерційний проект, яким цікавиться також Брюссель, і політичні умови для цього проекту, безумовно, сприятливі»[14].

Подією надзвичайної ваги стало відзначення 60-ої річниці Волинської трагедії, що викликало широкий резонанс і неоднозначне ставлення в українському і польському суспільствах. У значної частини громадськості намір України провести ці урочистості викликав негативну реакцію. Такі політичні партії, як СНПУ, УРП-Собор, Батьківщина, УНА-УНСО організували мітинги протесту у Львові, Одесі, Києві і вимагали, щоб Президент України не просив вибачення у польського народу. Після того, як депутати Луцької міської Ради заблокували рішення про встановлення пам’ятника і проведення урочистостей у м. Луцьку, вибрали для цього с. Павлівка. Після тривалих дебатів були прийняти заяви Сейму Республіки Польща та Верховної Ради з сього питання. Урочисті заходи відбулися 11 липня 2003 р. за участю обох президентів. Вони відкрили каплицю і пам’ятник, на якому українською і польською мовами висічено слова «Пам’ять. Скорбота. Єднання.».

Прогресивним було те, що на початку 2004 р. Україна нарешті остаточно визначилася з використанням вже збудованого нафтопроводу Одеса-Броди для транспортування каспійської нафти до Європи. Та не зважаючи на велике стратегічне значення цього об’єкта, не передбачається його державне фінансування. Реалізацією проекту займається польська фірма «Пшиязнь» і українська «Укртранснафта».

30 березня 2004 р. обидва президенти в Національній опері України урочисто відкрили рік Польщі в Україні. Однак через складну внутрішньополітичну ситуацію в Польщі Олександру Кваснєвському довелося суттєво скоротити свій візит до Києва. Та й саме відкриття року Польщі в Україні Залишилося практично не поміченим польськими ЗМІ.

Нещодавно ратифікацію угоди про Єдиний економічний простір світова громадськість сприйняла як зміну орієнтації зміни в бік Росії, особливо після заяви Леоніда Кучми, що ми не можемо чекати поки нас приймуть в Європу, а повинні створювати європейський рівень життя в межах Єдиного економічного простору.

Надзвичайно важливою подією, яка визначальним чином вплине на стосунки між нашими державами, є набуття Польщею 1 травня 2004 р. повноправного членства в ЄС. Попри ряд негативних моментів ця подія має й позитивне значення для України. Так, наприклад, хоча шенгенська система й обмежує в’їзд громадян третіх країн в ЄС, але одночасно розширює свободу просування в середині ЄС для тих, хто має шенгенську візу. Прикордонне співробітництво для таких умов сприятиме пристосуванню української економіки до вимог ЄС. Крім того Польща могла б допомогти залучати гроші ЄС для фінансування проектів у Польщі та Україні, які будуть приносити користь економікам обох країн.

Отже, можна зробити висновок, що Польща та Україна мають однакові стратегічні цілі, а саме інтеграцію європейських і євроатлантичних структур, існує спільна база для стратегічного партнерства, і взаємини між обома країнами є досить перспективними.[6;37-39]

Висновки

Українсько-польські єднання є надзвичайно важливим фактором, тому що це — гарант стабільності та безпеки в Європі, а також тому, що ці дві слов’янські держави мають однакові стратегічні, а саме: інтеграцію до європейських структур і у них існує спільна база для стратегічного партнерства.

За останні роки відносини України і Польщі перебували у сприятливому становищі: було підписано багато договорів, які сприяли встановленню більш дружніх стосунків між країнами.2004 р. був визнаний Роком Польщі в Україні. Хоча він був не зовсім вдалим через внутрішні політичні складності, Рік України в Польщі (2005 р.) був найбільш сприятливим для обох держав, тому що девіз цього року, який звучав як «Україна – Польща — разом в Європі !» є ознакою того, що проведення Року України в Польщі зміцнює національно-складову культури обох країн і загалом сприятиме збагаченню європейської культури.

Польща для України — міст у Європу та шлях до демократії. Польща – це велика держава, яка демонструє і буде демонструвати свою політичну активність. Тому Польща може суттєво вплинути на те, що вже зараз називають» східною мірою Європейського Союзу».


Список літератури

1) Історія України: Підручник: 3-е видання/ За ред. Ю.Сливки.-Львів: Світ;2002.-520с.; ил.

2) Історія України: навчальний посібник.- 3-е видання.-К.: Альтернативи,2002.-472с.

3) Голибрад Є.Українсько-польське єднання –вимога часу\\ Освіта.- 2004.-31.03-07.04.-№2.

4) Зельке К.Україна та Польща після розширення НАТО\\Політична думка.-2000.-07.05.-№3.

5) Знахоренко О.Стратегічне партнерство у українсько-польських відносинах: державно-політичний та військовий аспекти\\Людина і політика.-2004.-№3.

6) Найдер З.Польсько-українські асиметрії\\Политіка і культура.-2001.-20-26.10.-№3.

7) Рибачук П.Саміт у Одесі\\Одеські відомості.-2003.-03.06.-№5.

8) Симоненко І. Рік Польщі в Україні\\Руська община.-2004.-22.04.-№4.

9) Україна — Польща: контакти без протоколів\\ Урядовий кур’єр.-1997.-25.01.-№ 13-14.

10) Україна – Польща: новий крок у спіівпраці\\ Урядовий кур’єр.-1998.-30.06.-№123.

еще рефераты
Еще работы по международным отношениям