Реферат: Ліцензування, квотування та митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності


Реферат

 

Ліцензування, квотуваннята митне регулювання

зовнішньоекономічноїдіяльності


1.        Ліцензування і квотування експорту й імпорту в Україні

Ліцензуванняі квотування експорту й імпорту вводяться Україною самостійно в особі їїдержавних органів у наступних випадках:

§  у випадку різкого погіршення розрахункового балансу України, якщонегативне сальдо його перевищує на відповідну дату 25 відсотків загальної сумивалютних вимог України;

§  у випадку досягнення установленого Верховною Радою України рівнязовнішньої заборгованості;

§  у випадку значного порушення рівноваги по визначених товарах навнутрішньому ринку України, особливо по сільськогосподарській продукції, продуктамрибальства, продукції харчової промисловості і промислових товарів народногоспоживання першої необхідності;

§  за необхідності забезпечити визначені пропорції між імпортною івітчизняною сировиною у виробництві;

§  за необхідності здійснення відповідних заходів на дискримінаційнідії інших держав;

§  у випадку порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльностіправових норм цієї діяльності, установлених Законом про ЗЕД (вводиться яксанкція режим ліцензування);

§  відповідно до міжнародних товарних угод, що укладає або до якихприєднується Україна (уводиться режим квотування).

Товарообмінні(бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, здійснювані безрозрахунків через банки, підлягають ліцензуванню Міністерством економіки та зпитань європейської інтеграції України у випадку негативного сальдо балансурозрахунків суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності за попередній фінансовийрік. Зазначений суб'єкт повинний прикласти банківську довідку про стан йогорозрахунків до заявки на ліцензію. Мінекономіки України не має права відмовитив ліцензії на товарообмінні (бартерні) операції у випадку, якщо сальдо балансурозрахунків суб'єкта є позитивним.

ВУкраїні вводяться наступні види експортних (імпортних) ліцензій:

§  ліцензія антидемпінгова – належним чином оформлене право на імпортв Україну протягом встановленого терміну визначеного товару (товарів), що єоб'єктом антидемпінгового розслідування і/або антидемпінгових заходів;

§  ліцензія компенсаційна – належним чином оформлене право на імпортв Україну протягом встановленого терміну визначеного товару (товарів), що єоб'єктом антисубсидійного розслідування і/або компенсаційних заходів;

§  ліцензія спеціальна – належним чином оформлене право на імпорт вУкраїну протягом встановленого терміну визначеного товару (товарів), що єоб'єктом спеціального розслідування і/або спеціальних заходів;

§  ліцензія відкрита (індивідуальна) – дозвіл на експорт (імпорт)товару протягом визначеного періоду часу (але не менш одного місяця) звизначенням його загального обсягу;

§  ліцензія генеральна – відкритий дозвіл на експортні (імпортні)операції по визначеному товару (товарам) і/або з визначеною країною (групоюкраїн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарам);

§  ліцензія експортна (імпортна) – належним чином оформлене право наекспорт (імпорт) протягом встановленого терміну визначених чи товарів валютнихзасобів з метою інвестицій і кредитування;

§  ліцензія разова (індивідуальна) – разовий дозвіл, що має іменнийхарактер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретнимсуб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менш того, який єнеобхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

Закожним видом товару встановлюється тільки один вид ліцензії.

Квотуванняздійснюється шляхом установлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причомузагальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинний перевищуватиобсягу встановленої квоти. в Україні вводяться наступні види експортних(імпортних) квот (контингентів):

§  квоти (контингенти) глобальні – квоти, установлювані за товаром(товарами) без указівки конкретних країн (груп країн), у які товар (товари)експортується або з якої він (вони) імпортується;

§  квоти (контингенти) групові – квоти, установлювані за товаром(товарами) з визначенням групи країн, у які товар (товари) експортується або з якоївін (вони) імпортується;

§  квота експортна (імпортна) – граничний обсяг визначеної категоріїтоварів, що дозволено експортувати з території України (імпортувати натериторію України) протягом установленого терміну і який визначається внатуральних чи вартісних одиницях;

§  квоти (контингенти) індивідуальні – квоти, установлювані затоваром (товарами) з визначенням конкретної країни, у яку товар (товари) можеекспортуватися або з якої він (вони) може імпортуватися;

§  квоти антидемпінгові – граничний обсяг імпорту в Українувизначеного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового розслідуванняі/або антидемпінгових заходів, що дозволено імпортувати в Україну протягомустановленого терміну і який визначається в натуральних і/або вартісних одиницяхвиміру;

§  квоти компенсаційні – граничний обсяг імпорту в Українувизначеного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидійного розслідуванняі/або компенсаційних мір, що дозволено імпортувати в Україну протягомустановленого терміну і який визначається в натуральних і/або вартісниходиницях виміру.

§  квоти спеціальні – граничний обсяг імпорту в Україну визначеноготовару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування і/або спеціальнихмір, що дозволено імпортувати в Україну протягом установленого терміну і який визначаєтьсяв натуральних і/або вартісних одиницях виміру.

Закожним видом товару може встановлюватися тільки один вид квоти.

Рішенняпро встановлення режиму ліцензування і квотування експорту (імпорту)приймається Верховною Радою України по представленню Кабінету Міністрів Україниз визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування іквотування, і термінів дії цього режиму зв кожним товаром.

Режимліцензування і квотування не поширюється на експорт і реалізацію компенсаційноїі прибуткової продукції, отриманої інвестором у власність на умовах угоди пророзділ продукції, укладеного відповідно до вимог Закону України «Про угодипро розділ продукції». Введення яких-небудь обмежень по експорту і реалізаціїтакої продукції, у тому числі кількісних, не допускається, якщо інше не передбаченоугодою про розділ продукції.

Ліцензіївидаються Мінекономіки України, а також у рамках наданих їм повноважень –відповідним республіканським органом Автономної Республіки Крим, структурнимпідрозділам обласних, Київської і Севастопольської міських державнихадміністрацій.

Ліцензуванняоперацій по переміщенню валютних засобів між суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності з метою інвестицій і/чи надання (одержання) кредитів здійснюєтьсяНаціональним банком України.

Забороняєтьсяодночасне встановлення по тим самим товарам режиму ліцензування і квотування,режиму оподатковування експорту (імпорту), за винятком випадків, передбаченихзаконодавством України, і режиму попередніх імпортних депозитів відповідно достатті 19 Закону про ЗЕД.

Попередніімпортні депозити – внесення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності набезпроцентні рахунки в банках, що обслуговують їх на території України, наперіод від моменту вступу договорів, що укладаються ними, (контрактів) уюридичну чинність до моменту проходження товарами, що поставляються відповіднодо зазначених договорів (контрактами), через митний кордон України або передачітоварів іноземними суб'єктами господарської діяльності на території України,коштів у валюті договору (контракту) у сумі, визначеної у встановлених відсоткахдо вартості відповідного договору (контракту).

Ліцензіївидаються на підставі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності,складених відповідно до форми, яка затверджується і публікується Міністерствомекономіки та з питань європейської інтеграції України.

Заявкана ліцензію повинна мати наступні реквізити: номер заявки, офіційненайменування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, найменування і кодтовару (товарів), виготовлювач, споживач товару, шифр і назва країни (країн), уяку (які) товар експортується або з якої (яких) він імпортується, термін дії,кількість або вартість товару (у випадку квотування експорту й імпорту і видачівідкритої індивідуальної ліцензії), митниця, повне найменування і адресапродавця і покупця, вид угоди, валюта платежу, одиниця виміру товару, ціна товару,узгодження, ім'я керівника подавця, орган, що видав ліцензію, особливі умовиліцензії.

Увипадку ухвалення рішення про видачу ліцензії на бланку заявки ставиться номері вид ліцензії, підпис посадової особи, що видали ліцензію, і печатка відповідноїустанови. Бланк заявки, на якому проставлені зазначені вище реквізити, є документом,що засвідчує наявність ліцензії.

Наявністьу подавця заявки контракту, укладеного до ухвалення рішення про видачуліцензії, не є підставою для її видачі.

Рішенняза заявкою на ліцензію реєструється в Державному реєстрі експортних і імпортнихліцензій, зміст якого відкрито для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.Рішення про відмовлення у видачі ліцензії повинне бути мотивованим інаправляється (видається) подавцю в писемній формі.

Завідсутності зареєстрованого рішення за заявкою на ліцензію у встановленийзаконом термін або у випадку необґрунтованості відмови у видачі ліцензіїподавець заявки може звернутися за захистом своїх прав в арбітражні чи судовіоргани України. За видачу ліцензії стягується державний збір, розмір якоговстановлюється Кабінетом Міністрів України і який повинний відповідати фактичнимвитратам держави на здійснення операцій по видачі ліцензії.

МінекономікиУкраїни не має права вимагати в подавця додаткової інформації, крім тієї, щоміститься в заявці.

Увипадку введення режиму квотування заявки на індивідуальні ліцензії розглядаютьсяМінекономіки України в порядку їхнього надходження, обумовленому відповідно додат їхньої реєстрації.

Якщона момент надходження заявки встановлена квота вичерпана, прийняття іреєстрація заявок не здійснюються. Про факт вичерпання квоти повинне бути протягомсеми робочих днів з моменту її вичерпання офіційно повідомлено суб'єкту зовнішньоекономічноїдіяльності, що подали відповідну заявку.

Копіяліцензії, що одержав суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається довантажної митної декларації і є підставою для пропуску через митницю вантажів,що підпадають під режим ліцензування і квотування. Органи державного митногоконтролю України направляють протягом трьох робочих днів у Мінекономіки Україниповідомлення про проходження через митний кордон товарів, що підлягаютьліцензуванню і квотуванню.

Ліцензуванняекспорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування, устаткування ісировини для їхнього виробництва здійснюється відповідно до Закону України „Проособливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання,зв'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних системзчитування”.


2. Митнерегулювання зовнішньоекономічної діяльності

Українасамостійно здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїйтериторії. Митну політику України визначає Верховна Рада України.

Митнерегулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до Законупро ЗЕД, законами України про митне регулювання, Єдиним митним тарифом Україниі міжнародних договорів України.

ТериторіяУкраїни складає єдиний митний простір, на якому діють митні правила України, здотриманням зобов'язань, що випливають з участі України в митних союзах.

Єдиниймитний тариф України визначається відповідно до відповідного закону України іміжреспубліканських договорів України. Єдиний митний тариф України встановлюєна єдиній митній території України обкладання митом предметів, що ввозяться доУкраїни або переміщаються транзитом по її території. Ставки Єдиного митноготарифу України повинні бути єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності ітериторіального розташування, за винятком випадків, передбачених законамиУкраїни і її міжнародних договорів.

Митнийконтроль і митне оподатковування на території спеціальних економічних зонрегулюються спеціальними законами України і міжнародних договорів, яківстановлюють спеціальний правовий режим цих зон у кожнім окремому випадку.

Досуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності), що здійснює демпінг, а також тих держав, що застосовують доУкраїни дискримінаційні дії, можуть застосовуватися митні заходи, передбаченістаттями 29, 31 і 37 Закону про ЗЕД (введення спеціального мита на ввезення тавивезення, компенсаційних та антидемпінгових мит).

Українаяк держава несе відповідальність за дії своїх митних органів у відповідності зістаттею 34 Закону про ЗЕД.

Стаття34 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”. ВідповідальністьУкраїни як держави

Українаяк держава несе майнову відповідальність у повному обсязі перед суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності за усі свої дії, що суперечатьдіючим законам України і спричинили за собою збитки (прямі, побічні), моральнийзбиток цим суб'єктам і приводять до втрати ними вигоди, а також за інші своїдії, у тому числі і регулюючі зовнішньоекономічну діяльність і прямо непередбачені в дійсному Законі, що спричинили за собою зазначені збитки (збиток)і приводять до утрати вигоди, крім випадків, коли такі дії обумовленінеправомірними діями зазначених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності йіноземних суб'єктів господарської діяльності.

Українаяк держава відповідає за дії, зазначені в дійсній статті, усім своїм майном.

Діїдержавних органів і офіційних посадових осіб цих органів вважаються діями Українияк держави в цілому. Держава несе за них відповідальність, як зазначено вдійсній статті.

Будь-якийсуб'єкт зовнішньоекономічної діяльності або іноземний суб'єкт господарської діяльностімає право подати позов до України як держави. Зазначені позови підсудні судамУкраїни у відповідності зі статтею 39 дійсного Закону.

Зазначенийпозов направляється суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності за місцем їхньогопостійного перебування або проживання, іноземними суб'єктами господарськоїдіяльності – за місцезнаходженням державного органа і/або посадової особи, щозробила дії, зазначені в дійсній статті.

Позовнаправляється в загальному порядку, визначеному цивільно-процесуальним законодавствомУкраїни. Від імені України як держави в процесі виступають державний органі/або посадова особа, зазначена в позові, і/або один із прокурорів України.

4.        Україна як держава має право на регресне відшкодування своїхзбитків, що виникли в результаті задоволення зазначеного позову з бокудержавних органів і/або посадових осіб за рахунок їх майна (відповіднобалансового або власного).

3. Оподаткуванняу зовнішньоекономічній діяльності

Оподаткуваннясуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за наступнимипринципами:

§  Україна самостійно встановлює і скасовує податки і пільги длясуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

§  ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною РадоюУкраїни за поданням Кабінету Міністрів України;

§  рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідностідосягнення і підтримки самооплатності і самофінансування суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності і з метою бездефіцитності платіжного балансуУкраїни;

§  стабільність кількості видів і розміру податків гарантуютьсядержавою на термін не менш 5 років;

§  забороняється встановлювати інші податки, крім затвердженихВерховною Радою України;

§  ставки податків є однаковими для всіх суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності і визначаються за товарною ознакою: для тогосамого товару діє єдина ставка податку;

§  заохочення експорту готової продукції.

Податковіпільги відповідно до законів України надаються суб'єктам зовнішньоекономічноїдіяльності, що відповідають критеріям, приведеним нижче:

§ експорт яких перевищує імпорт (нетто-експортери) за фінансовийрік;

§ обсяг експорту яких складає не менш 5 відсотків обсягуреалізованих за фінансовий рік товарів;

§ які стабільно експортують наукові, наукомісткі товари, а такожтовари, у вартості яких частка доданої вартості складає не менш 30 відсотків.

Зазначенимсуб'єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пільги по термінахамортизації основних виробничих фондів у виді:

§ норм прискореної амортизації основних виробничих фондів,використовуваних для виробництва експортних товарів;

§ пільгових норм амортизації основних фондів, створених за рахунокнових інвестицій, що використовуються для виробництва експортних товарів;

§ норм амортизації на імпортне устаткування, використовуване длявиробництва експортних товарів, не менше, ніж встановлені в країні походження такогоустаткування.

Зазначеніпільги застосовуються Міністерством економіки і з питань європейськоїінтеграції України за поданням суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Прицьому Мінекономіки приймає відповідне рішення, що є обов'язковим для державнихфінансових і податкових органів України.

Забороняєтьсяодночасне застосування за одними і тим же товаром податку на експорт і імпорт ірежиму ліцензування і квотування експорту у відповідності зі статтею 16 Законупро ЗЕД, за винятком випадків установлення режиму ліцензування і квотування яквідповідного заходу на дискримінаційні дії інших держав у відповідності зістаттею 16 Закону про ЗЕД і у випадку застосування санкцій у відповідності зістаттею 37 Закону про ЗЕД при порушенні суб'єктом зовнішньоекономічноїдіяльності встановлених правил цієї діяльності.

Основнимиподатками, використовуваними для регулювання доходів суб'єктів ЗЕД тауправління товарними потоками, є мито, митний збір, ПДВ, акцизний збір, податокна прибуток.

ПДВстягується на кожному етапі переходу права власності до іншого покупця впроцесі створення і реалізації кінцевої продукції, і всякий раз відрахуванняйдуть у державний бюджет.

Акцизамиобкладаються імпортні товари, перелік яких встановлюється в законодавчомупорядку. Ставки акцизів диференційовані по групах товарів, встановлюються увідсотках від митної вартості або в євро за одиницю виміру.

ПлатникамиПДВ і акцизів є декларанти (у момент митного оформлення) або контрактодержатели(при наданні відстрочки по оплаті, перерахуванні платежу, стягненні штрафів).Податкові суми сплачуються в гривнях за курсом НБУ і зараховуються надепозитний рахунок митного органа з метою наступного перерахування в доход державногобюджету. Підтвердження оплати – платіжне доручення з оцінкою уповноваженогобанку, що додається до митної декларації. У випадку погашення митних платежівпідакцизних товарів до моменту їхнього оформлення (фактичного перетинаннямитного кордону України) необхідна сума зараховується на депозитний рахунокмитниці, розмір якої визначається за формулою (1):

Т= С*К*В, (1)

де Т– сум а, що забезпечує митні платежі;

С –ставка для визначення розміру митних платежів, що підлягають внесенню надепозитний рахунок, встановлена урядовими органами і диференційована по групахтоварів;

К –курс євро;

В –кількість товарів.

Такіплатежі оформляються відповідним заявою і застосовуються у випадку доставкипідакцизних товарів на митницю автомобільним транспортом, у тому числі з місцяйого прибуття (авіа-, морського і річкового порту), а також переміщення його вмитному режимі транзиту.

Поверненняплатнику суми ПДВ, внесеної як митний платіж, передбачене для експортерів абовиникнення на цю суму податкового кредиту для імпортерів, здійснюється тількипісля сплати всіх нарахованих по митній декларації інших платежів.

Платникімпортних податків має право на відстрочку платежу до 30 днів, за умови наданнягарантійного зобов'язання уповноваженого банку або під заставу товару. Закожний день відстрочки виплачується пеня в розмірі 0,3%. У випадку ненадходженнязасобів на депозитний рахунок митниці (при будь-якому варіанті оплати) протягомдвох місяців, вони списуються з рахунка платника в безперечному порядку.

Численняакцизів, як і імпортних мит, здійснюється стосовно митної вартості товару заформулою (2) або до кількості товару визначеного виду (3):

А1= МВ*/>(2)

 

А2= К*Са2, грн/ед. товара, (3)

де А– сума акцизу, грн;

МВ –митна вартість, грн;

Са1– ставка акцизу, %;

Са2– ставка акцизу, грн за одиницю товару.

Навідміну від акцизу, ПДВ нараховується на суму митної вартості разом з імпортниммитом і акцизом. Тому ПДВ на імпорт розраховується для підакцизних товарів заформулою (4), а для товарів, не оподатковуваних акцизом – (5):

НДС= (МВ+ П + А)* /> (4)

НДС= (МВ + П)* /> (5)

где МВ – митна вартість;

П – сума мита;

А – сума акцизу;

Сндс – ставка податку на додану вартість.

Таблиця 2.2

Приклад розрахунку імпортних податків (курс євро – 6,55 грн)

Вид товару

Ціна за каталогом,

євро

МВ Ставки податків та суми платежів мито акциз ПДВ Усього % грн % грн % грн 1 2 3=2*курс 4 5 = 3*4 6 7 = 3*6 8 9 = (3+5+7)*8 10 = 3+5+7+9 Кофе натуральний зелений 1т 7800 51090 10 5109 15 7663,5 20 12772,5 76635

Узалежності від конкретного митного режиму порядок стягування імпортних податківзмінюється. Наприклад, від ПДВ і акцизу звільняються товари в режимі митноготранзиту, митного складу й в інших його видах.

Системоюподаткового регулювання імпорту для окремих категорій підакцизних товарівпередбачається особливий порядок стягування акцизів (алкогольні напої ітютюнові вироби) з метою забезпечення повноти зборів цього податку і запобіганнянелегального ввозу цих товарів в Україну, а також з урахуванням вимог Міжнародноговалютного фонду. Зміст цього порядку оподатковування полягає в маркіруванніввезених товарів маркою акцизного збору. Увіз немаркованих товарів допускаєтьсятільки в режимі реекспорту і транзиту, а також фізичними особами для особистогоспоживання у встановлених межах.

Дляпридбання марок акцизного збору імпортер представляє в акцизну митний пунктзаяву на їхнє придбання з указівкою кількості по видах, копію контракту іліцензії на право реалізації алкогольної продукції, а також платіжний документпро сплату марок, що купуються. При одержанні акцизних марок необхіднопредставити гарантійне зобов'язання уповноваженого банку на забезпечення сплатисуми митних платежів, що залишилася, (як різниці між сумою акцизів, щопідлягають сплаті при митному оформленні маркірованих підакцизних товарів, ісумою покупки марок) чи підтверджуючий платіжний документ про внесення надепозит акцизного посту в рахунок сплати суми митних платежів, що залишилася.Отримані марки імпортер передає виробнику для нанесення на товари.


Література

1.  Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від16.04.2008№959-ХІІ зі змінами та доповненнями.

2.  Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземнійвалюті” від 23.09.1994 №185/94-ВР зі змінами та доповненнями

3.   Гребельник О.П.Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Центр навчальноїлітератури. – 2008. – 384 с.

4.  Козик В.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О.Зовнішньоекономічні операції та контракти: Навчальний посібник. – К.: Центрнавчальної літератури, 2004. – 608 с.

5.  Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правоверегулювання та гарантії здійснення: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал»,2007. – 288 с.

еще рефераты
Еще работы по международным отношениям