Реферат: Планування діяльності підприємства

Міністерствоосвіти і науки України

Розрахунковаробота

«Плануваннядіяльності підприємства»


Вступ

Планування — це процес формування мети діяльностіпідприємства, визначення пріоритетів, засобів і методів їх досягнення на основікомплексу робіт, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, необхідних дляїх виконання. Планування діяльності підприємства зводяться до розробки плану.

План – це система сформульованих в його рамках цілей, якамістить комплекс завдань, робіт, методів, способів їх виконання, необхіднихматеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів, ряду управлінських рішеньта заходів для їх реалізації.

Згідно з Законом «Про підприємства в Україні» об’єктомпланування на підприємстві є: виробнича, соціальна, екологічна діяльність.

Поточнимзавданням виробничої, господарської, комерційної діяльності підприємства єотримання прибутку та задоволення потреб, соціальних, економічних інтересівокремого споживача і суспільства в цілому при раціональному використані всіхвидів ресурсів.

Розрахункова робота з дисципліни «Планування діяльностіпідприємства» передбачена робочою програмою з дисципліни і є обов’язковою частиноюнавчального процесу і призначена для набуття навиків розрахунку та аналізусистеми планових показників планування діяльності підприємства, оволодінняосновними методами планування, а також для засвоєння основних напрямківпланування витрат ресурсів підприємства для забезпечення виконання виробничоїпрограми.

Крім того, практична частина призначення для набуттястудентами навиків розрахунку й аналізу показників планування діяльностіпідприємства.

Основні теоретичні поняття та положення, які необхіднозасвоїти при виконанні розрахункової роботи, розроблені за такими темами:

Тема 1. «Теоретичні основи планування діяльності підприємства»

Тема 2. «Планування основної діяльності підприємства»

Тема 3. «Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства»

Тема 4. «Планування праці і персоналу на підприємстві»

Тема 5. «Планування оплати праці на підприємстві».

Тема 6. «Планування витрат виробництва».

Тема 7. «Планування фінансів підприємства»

Крім того, розрахункова робота передбачає виконання 5 задач за темами:

Тема 1. «Планування основної діяльності підприємства»

Тема 2. «Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства»

Тема 3. «Планування праці і персоналу на підприємстві»

Тема 4. «Планування оплати праці на підприємстві»

Тема 5. «Планування фінансів підприємства»

Робота виконана на 31 аркушах, містить 3 таблиці та списоквикористаних джерел.


Теоретичначастина

7.  Основні методи та принципипланування

Під методологією планування розуміють систему підходів,принципів, показників, методів розробки і _абл._ього ди планових рішень.

Основними складовими елементами методології планування єпринципи, методи, показники.

Принципи планування – це основні вихідні положення, правила формування,_абл._ього ди і організації розробки планових документів.

Основними методологічними принципами планування є:

· принцип еволюційного розвитку;

· принцип науковості, оптимальності;

· принцип соціальної спрямованості;

· принцип підвищення ефективності виробництва;

· принцип пропорційності і збалансованості;

· принцип пріоритетності.

Принцип еволюційного розвитку передбачає врахування того, щовиробничо-економічні процеси не відбуваються раптово, негайно, Для усвідомленнянових спрямувань і прийомів на виробництві та втілення їх у життя необхідназміна психології людей та людських відносин, а для цього потрібний певнийперіод часу. До небажаних негативних результатів приводять рішення, щоспрямовані на негайні принципові зміни у людських відносинах.

Принцип науковості, оптимальності. Планові документирозробляють на основі використання економічних законів розвитку суспільства і впланах відображаються науково-обгрунтовані, оптимальні рішенні на рівніпідприємства, окремої території, держави в цілому, що забезпечують досягненнямаксимального соціально-економічного ефекту. Застосування наукового методудозволяє об’єктивно оцінити тенденції, _абл._ього д перспективи розвиткупідприємства, розробити прогнози і техніко-економічне _абл._ього ди темпів іпропорцій економічного росту.

Принцип соціальної спрямованості означає, що в плануваннідіяльності підприємства необхідно враховувати інтереси людей, забезпечуватисоціальні потреби [5, .c.28-38].

Принцип досягнення ефективного виробництва. Усі завдання, щопередбачені в планах діяльності підприємства мають впроваджуватися з найменшимизатратами, з максимальною економією суспільно необхідної праці при виготовленніодиниці продукції. Принцип реалізується через різноманітні формиресурсозбереження, систему показників ефективності, що передбачають зниженняматеріале- і енергомісткості виробництва, підвищення фондовіддачі тощо.

Принцип пріоритетності. Необхідність вибору пріоритетнихнапрямків в діяльності підприємства обумовлена вимогами ринку, обмеженістюресурсів, невідкладністю виконання першочергових завдань, що визначаютьсядержавним замовленням.

Принцип пропорційності і збалансованості. Ринковий механізмекономіки забезпечує виробництво тієї продукції, яка задовольняє потребиспоживачів. Однак принцип пропорційності і збалансованості може бутиреалізований в результаті загальнодержавного планування. Реалізація цьогопринципу передбачає:

• еквівалентний обмін результатів виробничої діяльності увсіх сферах народного господарства;

• рівновагу попиту та пропозиції, що стосується всіх галузейвиробництва;

• раціональне співвідношення між мінімально необхіднимипотребами і наявними ресурсами.

Методи планування являють собою сукупність способів іприйомів, за допомогою яких забезпечується розробка і _абл._ього ди плановихдокументів.

До основних методів планування відносяться: системний,балансовий, нормативний, програмно-цільовий, математичні методи.

Системний метод. Поняття «система» визначається яквпорядкована сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, щоутворюють єдине ціле. Система являє собою одне із основних понять кібернетики –науки про управління складними динамічними системами. До системи належитьбудь-яке ціле, що складається із пов’язаних між собою окремих елементів.Властивістю динамічної системи є те, що окремі елементи утворюють єдине ціле зякісно новими властивостями. Розподіл системи на окремі підсистеми та елементиздійснюється таким чином, що зберігається загальна цілеспрямованість уфункціонуванні системи.

Елементи в системі об’єднані причинно-наслідковими зв’язками.Зміна стану окремих елементів або зв’язків протягом певного часу приводить дозміни стану самої системи. Це означає, що система функціонує.

Застосування системного методу дозволяє розглядатипідприємство як складну динамічну систему, дослідити та на етапі плануванняпередбачити вплив на діяльність підприємства зовнішніх та внутрішніх факторівта їх наслідки на кінцеві виробничі, економічні та соціальні результати.

Балансовий метод в плануванні означає, що план виробництваматеріальних ресурсів, машин, обладнання, предметів споживання обґрунтовують врезультаті розробки балансів, в яких визначають потреби і джерела задоволенняцих потреб, тобто балансується. Оскільки сукупні потреби, як правило, більшіможливих обсягів ресурсів, то в процесі розробки конкретних балансів проводятьранжування потреб – розподіляють їх по рангах на першочергові і менш важливі.Відповідно визначають обсяг ресурсів, що задовольняють спочатку першочерговіпотреби, а згодом – інші потреби.

Нормативний метод оснований на визначенні та використанні вплануванні діяльності підприємства прогресивних норм і нормативів, яківідображають досягнення науково-технічного прогресу, завдання стосовно розвиткуокремих галузей економіки, що мають важливе значення для держави.

Програмно-цільовий метод передбачає розробку цільових комплекснихпрограм і призначений для обґрунтування вирішення крупних народногосподарськихпроблем, визначення шляхів розвитку провідних підприємств галузей економіки, щомають загальнодержавне значення.

Математичні методи дають можливість використовувати вплануванні економіко-математичні моделі з метою забезпечення науковоїобґрунтованості і оптимізації планів.

Процес планування виробництва на промисловому підприємствівимагає систематичного вирішення великої кількості питаньтехніко-технологічного, організаційного, економічного, соціального та правовогохарактеру. Оптимальне вирішення цих питань може бути досягнуто на основівикористання економіко-математичних моделей, враховуючи складність процесупланування та наявність значної кількості факторів, що впливають на кінцевірезультати. На великих підприємствах функціонує комплексна система оптимальноговиробничого планування, використання якої дає позитивні результати.

В залежності від змісту техніко-технологічних, організаційнихта соціально-економічних задач для отримання оптимального плану застосовуютьекономіко-математичні методи, до складу яких входять методи математичногомоделювання, лінійного, динамічного, стохастичного та інших видівпрограмування, стохастичного моделювання, моделі, що побудовані на використаннітеорії черг (масового обслуговування), теорії управління запасів, теорії ігорта інших математичних теорій.

Економіко-математичне моделювання дозволяє значно збільшитианалітичні можливості керівника підприємства та його апарату, дозволяє проаналізувативелику кількість можливих варіантів планів організації виробництва, виявитиіснуючі резерви. Одночасно застосування цих методів не підміняє досвід таінтуїцію керівника.

Використання того чи іншого методу планування залежить відцілей та завдань, які стоять перед економікою, тривалості планових періодів,кваліфікації працівників тощо. Так, при перспективному плануванні найчастішевикористовують програмно-цільовий метод, а при розробці поточних планівпереважають балансовий і нормативний методи [5, .c.28-38].

 Балансовий метод в плануванні діяльності підприємства

Макроекономічна збалансованість у суспільстві виступає яксукупність пропорцій між виробництвом і споживанням, ресурсами та їхвикористанням, пропозицією та попитом, факторами виробництва і йогорезультатами, матеріальними і фінансовими потоками.

Баланс відображає співвідношення між взаємопов’язанимичастинами, сторонами будь-чого, між тим, що надходить і що витрачається. Вконкретній практичній діяльності широко застосовують поняття «баланс» яксистему взаємопов’язаних показників, що характеризують наявність матеріальних,енергетичних, трудових, фінансових ресурсів та використання цих ресурсів.Відповідно до ролі в плануванні суспільного виробництва баланси поділяються натехнологічні та економічні.

Технологічні баланси використовують для оцінки обсягіввиробництва та споживання конкретних видів продукції і включають матеріальнібаланси предметів праці (сировини, палива, матеріалів), баланси засобів праці(машин, обладнання, приладів) та баланси предметів споживання (продуктівхарчування, одягу, взуття тощо)., Економічні баланси характеризують сукупністьпредметів та явищ які не можуть порівнюватися між собою з використаннямнатуральних показників, складаються із-за цього тільки у грошовому виразі. Цефінансові баланси підприємств, бюджетних організацій, банків, місцевих органіввлади, народного господарства країни.

Балансовий метод базується на тому, що кожний вид продукції,роботи чи послуги є, з однієї сторони, результатом будь-якої діяльності, а зіншої – ресурсом для використання, що дозволяє планомірно встановлювати і пов’язуватинатуральні та вартісні пропорції в народному господарстві.

Найбільш чисельні та розповсюджені – матеріальні баланси, якіхарактеризують процес виробництва та споживання, складаються по окремих видахпродуктів виробництва в натуральному виразі (видах машин, обладнання, видахсировини, паливно-енергетичних та матеріальних ресурсів).

Основне призначення матеріальних балансів – збалансуваннязагальних потреб в певних видах продукції з наявними ресурсами. В ринковихумовах матеріальні баланси повинні створювати умови для раціонального розподілупродукції між товаровиробниками та між регіонами.

Матеріальні баланси складаються в натуральних показниках іподіляються на _абл._ього динн, _абл._ього динну_ (зведені, комплексні,міжгалузеві). Узагальнюючі матеріальні баланси складають у вартіснихпоказниках.

Основним видом матеріальних балансів, який використовують навсіх стадіях і рівнях планування, є _абл._ього динну матеріальний баланс.

За структурою _абл._ього динну матеріальний балансскладається з двох частин: наявні ресурси та використання ресурсів (_абл… 1.1.)

Таблиця 1.1

Структура _абл._ього динну_ матеріального балансу

І. Наявні ресурси II. Використання ресурсів

1. Залишки на початок року:

— у постачальників

— у споживачів

2. Виробництво

3. Імпорт

4. Інші надходження

1. Виробничі потреби

2. Капітальне будівництво

3. Ринковий фонд

4. Експорт

5. Інші витрати

6. Залишки на кінець року:

— у постачальників

— у споживачів

Усього ресурсів Усього використано

Однопродуктові баланси розробляються по конкретних видах матеріальнихресурсів і повинні забезпечити рівність між обсягами наявних ресурсів заджерелами одержання і потребами в цих ресурсах за напрямами використання.

/>

де Qij – обсяг i-го виду матеріального ресурсу з n-го джерелапостачання;

Рik – потреба в i-му виді матеріальногоресурсу k-го напряму використання.

Збалансуванняпотреби в ресурсах з обмеженим обсягом наявних ресурсів досягається шляхомправильного планування структури та обсягів виробництва, раціональноговикористання сировини, матеріалів на виробництві, вдосконаленнямекспортно-імпортних операцій тощо.

Сукупність_абл._ього динну балансів, об’єднаних за певною ознакою (галузеве призначення,технологічна належність продукту тощо) являють собою зведений баланс. Прирозробці зведених балансів _абл._ього динн баланси приводять до одного видубазисної продукції і відповідних одиниць виміру.

Комплекснібаланси розробляють по окремих групах взаємозамінних матеріальних ресурсів длявикористання підприємствами однієї або декількох галузей. В таких балансахвраховують фактори виробництва, можливості взаємозаміни ресурсів, регіональніособливості використання місцевих ресурсів тощо.

Нормативною базою матеріальних балансів є система норм, яківизначають витрати різних матеріальних ресурсів на виробництво одиниціпродукції або на виконання одиниці обсягу певної роботи.

Матеріальні баланси розробляються по типових формах зурахуванням особливостей того чи іншого продукту та його призначення.Принципова схема матеріальних балансів – це двохстороння таблиця, в лівійчастині якої показують можливі джерела надходження ресурсів, а в правій –можливі шляхи їх розподілу. Обов’язковою вимогою при складанні матеріальнихбалансів є рівність двох частин: ресурсної і розподільчої.

В умовах ринкових відносин постає питання перетворенняматеріальних балансів «ресурси-розподіл» в баланси «попит-пропозиція». Кожнийваріант такого балансу можна розробляти тільки для фіксованого рівня цін, томув дійсності він стає багатоваріантним і ступене-вим. Розробка таких балансівдосить трудомістка і тривала в часі робота.

Аналогічно матеріальним балансам розробляють балансивикористання трудових ресурсів підприємства, використання робочого часупрацюючих, використання основних засобів та виробничих потужностейпідприємства, баланси використання фінансових ресурсів _абл._ього д [5,.c.28-38].

1.2 Нормативний метод

Нормативний метод в плануванні – це один із методів розробкипланових документів, оснований на розробці і використанні норм та нормативів.

Використання нормативного методу для _абл._ього дипрогресивних норм і нормативів виступає основою для забезпечення міжнароднимстандартам рівня економічного та соціального розвитку, досягнення оптимальноїзбалансованості виробництва та споживання, своєчасного пошуку резервів, їхефективного використання, впровадження прогресивної організації праці, розвиткуринкових відносин.

Достовірністьнормативної бази має бути особливо необхідною в умовах формування новихекономічних відносин в Україні у зв’язку із здійсненням ринкових перетворень.Актуальність застосування на підприємствах достовірної нормативної бази, яка бвідповідала сучасним вимогам розвитку економіки, зростає, підвищується вумовах, коли відбувається становлення виробничої сфери.

Необхідно відрізняти такі поняття як «норма» та «норматив».

Норма — це науково _абл._ього д максимально допустима величинаабсолютних витрат сировини, матеріалів, палива, електроенергії, трудовихзатрат, інших ресурсів, необхідних для виготовлення одиниці продукції,виконання робіт, надання послуги заданої якості протягом планового періоду(наприклад, норма витрати металу показує, скільки кілограм металу необхідновикористати на один виріб).

Норматив – відносний показник, що характеризує _абл._ього дскладові норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, затрат праці наодиницю роботи, ступінь ефективного використання ресурсів (наприклад, витратизаробітної плати на 1 грн. готової продукції). Норматив встановлює величинупараметрів, які визначають, регламентують значення конкретної норми або певногозавдання на виконання конкретної роботи.

В нормах та нормативах має бути відображений динамізм у змініорганізації та технології виробництва. Нормативна база має систематичнооновлюватися та вдосконалюватися, враховуючи що на підприємствах здійснюютьсярізноманітні зміни, що безпосередньо впливають на використання матеріалів і пов’язаніз постійними змінами техніки та технології виробництва, зміною замовлень тавиготовлення тої чи іншої продукції в залежності від вимог ринку, що в своючергу впливає на обсяг виробничої програми.

Система норм і нормативів — це комплекс науково _абл._ього диматеріальних, трудових, фінансових норм і нормативів, їх формування, поновленняі використання при розробці планових документів.

Норми і нормативи, які використовують для розробки планівроботи підприємства, розділяють на такі основні групи:

1. Норми витрат живої праці (норми часу, трудомісткості,тарифні ставки, коефіцієнти, нормативи заробітної плати тощо).

2. Норми витрат предметів праці (норми витрат сировини,матеріалів, палива, електроенергії, комплектуючих деталей технічних відходів,виробничих запасів тощо).

3. Нормативи використання засобів праці (машин, обладнання,споруд, тривалості освоєння проектної потужності підприємств, цехів, агрегатів,які вводяться в експлуатацію).

4.Нормативи для оцінки стану організації виробництва (тривалість виробничихциклів, питомі обсяги незавершеного виробництва, потреба в обладнанні, нормативзавантаження обладнання, коефіцієнт змінності).

5. Нормативи для оцінки стану фінансової діяльності (нормативобігових коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, рентабельності тощо).

6. Нормативи, що використовують у природоохоронній діяльності(кількість шкідливих речових, допустимих викидів в атмосферу, норми скидівстічних вод тощо).

Для ефективного використання в процесі плануваннягосподарської діяльності підприємства норми і нормативи класифікують за такимиознаками [5, .c.28-38].

1. За терміном дії: перспективні – використовують длярозробки стратегічних планів; поточні – поділяють на річні, квартальні,місячні. На основі цих норм розробляють поточні плани діяльності підприємства;оперативні – використовують для оперативно-виробничого планування, для видачі вцехи матеріалів на декаду, зміну.

2. За характером поширення: цехові, заводські, якірозробляються на підприємстві; міжзаводські, які розробляються до однотипноговиробництва; галузеві, які розробляються для підприємств галузі; міжгалузеві,які розробляються на певні види робіт і процесів, які виконують в однаковихумовах на підприємствах різних галузей промисловості.

3. За ступенем деталізації: специфіковані — являють собоювеличину витрат конкретного матеріалу (марки, сорту, типорозміру) навиробництво одиниці продукції; зведені, які складаються по угрупованійноменклатурі матеріалів.

4. За об’єктом нормування:готова продукція; напівфабрикати; види робіт.

5. За методами розробки: дослідно-статистичні, основані навстановленні норм і нормативів як середньоарифметичне значення фактичних затратпраці і матеріалів на одиницю продукції в минулому періоді;розрахунково-аналітичні, основані на вивченні факторів, які визначають витратуресурсів, встановлюють кількісний вплив кожного з них чи їх сукупності навеличину норми; експериментально-аналітичні, що встановлюють норми на основіспостережень, хронометражу, фотографії робочого дня.

Економічна нормативно-довідкова інформація в свою чергуподіляється на планову та звітно-облікову.

В залежності від часу використання нормативно-довідковаінформація може бути постійною, умовно-постійною і змінною Норми та нормативирозробляють, головним чином, на підприємстві, але в деяких випадках можливевикористання спеціальних науково-дослідних підрозділів, дослідницьких центрівдля обґрунтування конкретних норм для конкретних окремих підприємств або групипідприємств конкретної галузі економіки.

1.3 Програмно-цільовий метод

Програмно-цільовий метод – це спосіб формування системипланових рішень стосовно визначення шляхів вирішення важливихнародногосподарських проблем. В особливих випадках програмно-цільовий методможе застосовуватися для планування діяльності великих промислових підприємствметалургійної, машинобудівної галузей економіки. Сутність методу полягає увиборі основної мети науково-технічного, економічного та соціального розвитку,розробці основних заходів для їх досягнення у визначені терміни при збалансованомузабезпеченні виробництва ресурсами. Для досягнення мети економічного тасоціального розвитку окремих підприємств розробляють комплексні програми, Вонирозробляються на весь період, необхідний для реалізації поставленої мети, звиділенням планових періодів і основних етапів. Комплексними вони називаютьсятому, що в них передбачаються виконання необхідних заходів виробничого,організаційно-господарського, соціально-економічного характеру для досягненнякінцевої мети.

Цільова комплексна програма – документ, в якому визначенамета та комплекс виробничих, організаційно-господарських, соціально-економічнихта інших заходів, направлених на вирішення конкретної народногосподарськоїпроблеми з врахуванням наявних трудових та матеріально-технічних ресурсів. За змістомцільові комплексні програми поділяють на науково-технічні,виробничо-економічні, територіальні, соціально-економічні, екологічні.

Науково-технічні програми передбачають вирішення наукових ітехнічних проблем, використання досягнень науки в народному господарстві,впровадження інноваційних програм.

Виробничо-економічніпрограми направлені на вирішення важливих галузевих та міжгалузевих проблем увиробництві, підвищення його ефективності, розвиток нових видів виробництвапродукції технологічних процесів, впровадження нових транспортно-технологічнихзв’язків.

Територіальні програми передбачають комплексний господарськурозвиток виробничої сфери окремих регіонів, формування нових виробництв тасприяння забезпеченості зайнятості населення та покращення умов життя людей.

Соціально-економічні програми направлені на створення сприятливихсоціальних умов для населення, покращення матеріального культурного життянаселення, розвиток науки, освіти, культури, мистецтв, національних традиційтощо.

Екологічні програми включають комплекс заходів _абл._ього динну_характеру, що спрямовані на забезпечення раціонального використання та охоронуземельних, водних, лісових ресурсів, ліквідації негативного впливу шкідливихвиробництв на здоров’я людей.

Потривалості цільові комплексні програми можуть бути довго строковими,розробленими на термін 5 і більше років, і середньостроковими – до 5 років [5,.c.28-38].


2. Результати і показники виробничої програми підприємства

Важливим розділом тактичного плану є виробнича програма абоплан виробництва і реалізації продукції.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництвапродукції в плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі, якості,вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання щодо введення нових виробничихпотужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності персоналу,транспорті. Цей розділ плану тісно пов’язаний з планами по праці та заробітній платі,витратах виробництва, прибутках, рентабельності, фінансовим планом.Підприємства промисловості формують виробничу програму на основі державногозамовлення, замовлень споживачів, виявленого в процесі вивчення ринкуспоживчого попиту.

Державне замовлення доводиться тим підприємствам, яківипускають продукцію, що має важливе народногосподарське значення. Системадержавних замовлень поширена в усіх країнах з розвинутою ринковою економікою іне суперечить її принципам. Більш того, отримання державного замовленняпідприємством підвищує його імідж і проводиться на конкурсній основі.

Виробнича програма складається з двох розділів: планувиробництва продукції» в натуральних показниках, плану виробництва у вартісномувиразі.

План виробництва продукції в натуральному виразі міститьпоказники випуску продукції визначеної номенклатури, асортименту, якості вфізичних одиницях виміру (тонах, м2, м3, _аб.). Приплануванні випуску однакових по призначенню видів продукції, але які маютьрізні споживчі властивості чи технічні характеристики, можуть використовуватисьумовно-натуральні одиниці виміру. Так, наприклад, виробництво парових котліввимірюють в штуках, тисячах тон пару в годину і квадратних метрах.

Планування виробництва в натуральних показниках даєможливість погодити випуск конкретних видів продукції з потребами ринку,виробничими потужностями підприємства, наявними ресурсами, необхідними для їївиробництва.

Однак плани в натуральних показниках не дозволяють визначитизагальний обсяг і структуру виробництва на багатопрофільних диверсифікованихпідприємствах, розрахувати затрати, прибуток підприємства від реалізаціїпродукції, тому розробляють план виробництва продукції у вартісному виразі.

План виробництва продукції у вартісному виразі міститьнаступні показники: реалізована продукція (валовий дохід); товарна продукція;валова продукція.

Основним вартісним показником цього розділу є реалізованапродукція. Реалізованою вважають продукцію, яка оплачена покупцем або збутовоюорганізацією.

Плановийобсяг реалізованої продукції Qр визначається за формулою:

/>

де /> - обсяг товарної продукції i-го виду в оптових цінахпідприємства, _абл.;

/> — залишки готової продукції i-го виду наскладі підприємства на початок і кінець планового періоду, _абл.;

/> — залишки готової продукції i-го виду,відвантаженої, але не оплаченої споживачем на початок і кінець плановогоперіоду, _абл.;

п – кількість видів товарної продукції.

Реалізована продукція характеризує валовий доход підприємствав плановому періоді, який визначається як добуток ціни та кількості одиницьпроданого товару.


/>

де /> - валовий доход підприємства від реалізації i-го видупродукції, _абл.;

/> — ціна одиниці i-го виду продукції(оптова, договірна), _абл.;

/> - плановий обсяг продажу i-го виду продукції внатуральних показниках.

Крім валового доходу, план може передбачати отримання середньогодоходу – тобто грошовихкоштів, які отримає підприємство від продажу одиниці продукції чи наданоїпослуги.

Величина середнього доходу /> визначається відношенням загальної виручкивід реалізації i-го виду продукції до кількості проданих одиниць товару.

/>

Якщо в плановому періоді передбачається зміна ціни товару, тосередній доход дорівнює середній ціні товару.

Товарнапродукція включає вартість: запланованих до випуску готових одиниць товару(прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих, відправлених на складготової продукції підприємства), призначених для капітального ремонтупідрозділів підприємства власними силами, інструментів та оснасток власноговиробництва.

Плановий обсяг товарної продукції розраховується за формулою:

/>


де /> — ціна одиниці i-го видупродукції (оптова, договірна), _абл.;

/> - плановий обсяг продажу i-го виду продукції внатуральних показниках.

П – кількість видів товарної продукції;

/> -обсягпослуг та робіт промислового характеру, _абл.;

т – кількість видів робіт промислового характеру.

Валова продукція включає вартість всієї виготовленоїпродукції і виконаних робіт чи послуг, в тому числі незавершеного будівництва.Вона оцінюється в порівняних цінах. Обсяг валової продукції розраховується заформулою:

/>

де />, /> - залишкинезавершеного виробництва у вартісному виразі відповідно на кінець і початокпланового періоду, _абл.;

/>,/> - залишки інструментів іоснастки власного виробництва на кінець і початок планового періоду увартісному виразі, _абл.

Чиста продукція характеризує новостворену на підприємствівартість, в яку не входять витрати підприємства на закупівлю сировини іматеріалів, а також амортизаційні відрахування, що включені в собівартістьпродукції. В чисту продукцію включають витрати на оплату праці і прибутокпідприємства. Плановий обсяг чистої продукції визначається за формулою:

/>

де /> - матеріальні витрати, що включені всобівартість продукції _абл.;

А – амортизаційні відрахування на повне відновлення основних

фондів, _абл.;

/> - заробітна плата, _абл.;

/> — прибуток від реалізаціїпродукції, _абл.

Показник чистої продукції служить для аналізу структуривиробничої програми, планування фонду оплати праці [5, .c.49-55].

Затвердженийваріант виробничої програми оформлюють по формі таблиці 2.1.

Таблиця2.1.

План виробництва і реалізації продукції підприємства внатуральному виразі______

Найменування продукції Звіт за попередній період Кількість продукції в натуральному виразі очікуване виконання (факт) план в тому числі по кварталах 1 2 3 4 1. Державне замовлення

1.1. Виробництво профілюючих видів продукції, всього в тому числі:

— експорт

— нова продукція

2. Продукція, план продажу якої формується підприємством

2.1. Готові вироби, всього

в тому числі:

— експорт

— нова продукція

2.2. Продукція із давальної сировини 2.3 Роботи промислового характеру і послуги на сторону

2.4. Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію

2.5. Інші види продукції


3. Планування незавершеного виробництва

Забезпечення безперебійної і ритмічної роботи підприємствавимагає створення нормативної величини незавершеного виробництва на випадокаварій або інших непередбачених обставин.

Величина незавершеного виробництва на початок плановогоперіоду розраховується на основі даних про його наявність на кінець звітногоперіоду.

Нормативна величина незавершеного виробництва розраховуєтьсяв натуральних та вартісних показниках з врахуванням типу виробництва та методівйого організації. Нормативна величина незавершеного виробництва на кінецьпланового періоду при масовому типі виробництва визначається за формулою:

/>

де /> - нормативна величинанезавершеного виробництва, _абл.;

/> — кількість робочихмісць, _аб.;

/> - кількість одночаснооброблюваних деталей, шт.;

/> - кількість деталей, які знаходяться міжтехнологічними операціями, шт.;

/> - величина транспортноїпартії, шт.;

/> - собівартість одного і-го виробу, _абл./_аб.;

п – загальна кількість виробів.

При серійному типі виробництва нормативна величинанезавершеного виробництва залежить від середньодобового випуску певноїпродукції, тривалості виробничого циклу, коефіцієнту готовності виробів довиробництва та собівартості [5, .c.61-63].

Для її визначення використовують наступну залежність:

/>

де /> — плановий випуск і-го виробув натуральному виразі;

т – кількість робочих днів вплановому періоді, год.;

/>-коефіцієнтзростання витрат у виробництві по і-му виробу;

/> - собівартість і-го виробу,_абл.шт.;

/> - тривалістьвиробничого циклу виготовлення одного виробу, год.


4. Розрахунок повної трудоємності робіт для виконання планувиробництва

Трудоємністьрозраховують на одиницю продукції та весь товарний випуск продукціїпідприємством. При цьому розглядають нормативну, планову і фактичнутрудоємність.

Під нормативною трудоємністю розуміютьзатрати праці на виготовлення продукції або на виконання певного обсягу робітпо діючих на підприємстві нормах.

Планова трудоємність – це затрати праці навиготовлення одиниці продукції або на виконання певного обсягу робіт позмінених нормах в плановому періоді в результаті впровадженняорганізаційно-технічних заходів.

Фактична трудоємність визначаєтьсяпо фактичних затратах праці.

Завидами затрат праці, які включають в трудоємність, розрізняють:

- технологічну трудоємність ;

- виробничу трудоємність;

- повну трудоємність ;

- трудоємність обслуговування;

- управління виробництвом.

Між перерахованимивидами трудоємності існує відповідний зв’язок

/>,

де Кс – відношення числаспеціалістів, службовців та інших категорій (Чс) до числа робітниківпідприємства (Чр).

Виробничатрудоємність визначається за формулою:

/>


де Кв –відношення числа допоміжних працівників (Чд)до числа основних (Ч0).

Технологічна трудоємність дорівнює:

/>

де /> - відношення числа погодинників (Чп)до числа відрядних (Чвід)<sub/>

Таким чином, повна трудоємність визначається:

/>.

Виробнича трудоємність робітскладається з технологічної трудоємності виробництва та з трудоємності робіт пообслуговуванню даного виробництва:

/>

Всвою чергу, повна трудоємністьпо обслуговуванню виробництва складається з трудоємностіобслуговування основного технологічного процесу та трудоємності обслуговуваннявиробництва в цілому:

/> = /> + />

Трудоємність обслуговування основного технологічного процесу включаєзатрати часу допоміжного персоналу, зайнятого на транспортних тарозвантажувально-навантажувальних роботах, нарегулювальних роботах, наконтрольних роботах, нароботах по прийманню, зберіганню, видачі матеріалів, наорганізаційно-технологічних роботах та трудоємності підсобних робіт [5, .c.75-79].Тобто:


/>

Трудоємність обслуговування виробництва в цілому включаєтрудоємність робіт по підтриманню обладнання та механізмів в робочому стані повиготовленню _абл._ього д та оснастки по енергозбереженню, по підтримці в робочомустані будинків та споруд та по забезпеченню охорони праці та техніки безпеки, тобто:

/>

В склад трудоємності управління включають затрати праціспеціалістів, які об’єднують за наступними функціями:

— лінійне керівництво основним виробництвом (Zл);

— розробка і вдосконалення конструкцій виробів (Zв);

— технологічна підготовка виробництва (Zmn);

— забезпечення виробництва інструментом та оснасткою (Zin);

— вдосконалення організації виробництва та управління (Zoy);

— ремонтне і енергетичне обслуговування (Zpe);

— організація праці та заробітної плати (Znn);

— оперативне управління виробництвом (Zyв);

— стратегічне та тактичне планування (Zcm);

— бухгалтерський облік (Zбo);

— матеріально-технічне забезпечення (Zmt);

— маркетинг та збут продукції (Zмб);

— комплектування та підготовка кадрів (Zкn);

— загальне документовиробництво (Zзд).

Отже, трудоємність управління рівна (Zупр)

Zупр =Zл+Zв+Zmn+Zin+Zoy+Zpe+Znn+Zyв+Zcm+Zбo+Zmt+Zмб+Zкn+Zупр+Zзд


Повна трудоємність затрат праці в цілому по підприємству будедорівнювати:

Zпов =Zвир+Zупр

або Zпов = Zтехн+Zобсл+Zупр


5. Плануваннясередньої заробітної плати на підприємстві

Приплануванні середньої заробітної плати встановлюють середню заробітну плату покатегоріях працюючих, яку поділяють на _абл._ьогодинну, середньоденну, середньомісячну.

Середньогодинна заробітна плата одногопрацівника визначається діленнямпланового фонду погодинної заробітної плати на кількість людино-годин, якінеобхідно відпрацювати працівникам в плановому періоді. Вона характеризуєсередній розмір заробітної плати за одну годину роботи одного працівника.

Середньоденна заробітна плата одногопрацівника розраховується діленнямпланового фонду денної заробітної плати на кількість людино-днів, що необхідновідпрацювати працівнику в плановому періоді.

Середньомісячна заробітна плата одногопрацівника визначається діленнямпланового фонду місячної заробітної плати на середньоспискову кількістьпрацівників в плановому періоді.

Приплануванні середньої заробітної плати по підприємству в цілому до її складунеобхідно включити виплати з фонду матеріального заохочення (за виключенням сумодноразових допомогу та премій за економію матеріалів та енергоресурсів).

Середнязаробітна плата визначається розрахунково-аналітичним методом з врахуваннямвпливу окремих факторів, серед яких:

-  підвищеннямінімуму заробітної плати;

-  змінаумов праці:

-  скороченнявтрат робочого часу;

— зростання продуктивності пращ.

Длякожного з перерахованих факторів обчислюють відповідний індекс.

Приплануванні середньої заробітної плати необхідно врахувати рівень вартостіжиття, фінансовий стан підприємства, заборгованість перед кредиторами, темпизростання продуктивності праці тощо [5, .c.93-94].


6. Планування зниження собівартості продукції потехніко-економічних факторах

 

Економія затрат за рахунок підвищення технічного рівня виробництва розраховується по плану технічного розвитку і організації виробництва. Сума економії по цих факторах складається із зменшення витрат матеріальних ресурсів та витрат на оплату праці.

Економія від зниження матеріальних витрат визначається за формулою:

 

/>;

 

де НQо і НQ1 – норма витрат сировини, матеріалів, палива на одиницю продукції до і після проведення відповідних заходів.;

ЦМ – ціна одиниці сировини, матеріалів, палива, грн.,

QВіЗАХ – кількість продукції, виготовленої з початку введення заходу до кінця планового періоду, шт., визначається виходячи з величини планового виробництва продукції QВПЛ

Зниження собівартості продукції за рахунок впливу структурних зрушень у виробництві визначається за формулою:

 

/>

 

де СВБ – собівартість 1-го виробу в базовому році, грн.,

QВБ і QВПЛ – обсяг виробництва в натуральному вираженні відповідно в базовому та плановому періодах.

 

 /> 

 

де ВЗМБ – змінні затрати на виробництво одиниці продукції у базисному році, грн./шт. ,

ВПОСТБ – постійні затрати у базисному році, грн.,

QВБ – обсяг виробництва у базисному році, шт.

Зниження собівартості за рахунок зміни обсягів виробництва визначається за формулою:

 

/>

 

де /> – темпи приросту товарної продукції в плановому періоді в порівнянні з базовим роком, %

 

/> = (QТПЛ – QТБ) / QТБ*100

 

Економія на амортизаційних відрахуваннях рівна:

 

/> =

 

де АБ і АПЛ – загальна сума амортизаційних відрахувань в базовому та плановому періодах, грн., для визначення використовується величина постійних затрат у базовому та плановому роках та питома вага амортизації в постійних затратах;

QТБ і QТПЛ – обсяг товарної продукції в базовому та плановому періодах відповідно, _абл…

7. Структурафінансового плану

Річнийфінансовий план підприємства являє собою заключний розділ плану господарськоїта соціальної діяльності підприємства. У фінансовому плані узагальнюються угрошовому виразі всі планові показники роботи підприємства, визначаютьсяобсяги, напрями використання грошових коштів, відображаються економічнівідносини підприємства з його працівниками, з іншими підприємствами, банками,бюджетом. За економічним змістом у фінансовому плані відображаються результатигосподарської діяльності підприємства протягом певного періоду, джерела іобсяги формування та напрями використання фінансових ресурсів, в тому числі длявнутрішньогосподарських потреб.

Фінансовийплан підприємства складається у вигляді балансу доходів і витрат, а такожрозрахункових форм для визначення статей балансу.

Балансдоходів та витрат складається з таких розділів:

• доходи і надходження коштів;

• витрати і відрахування коштів.

Зіставленнядоходів і надходжень коштів з витратами дає можливість визначити надлишокфінансових ресурсів, або їх дефіцит. У першому випадку визначають напрямивикористання надлишкових ресурсів для забезпечення відтворюючого процесу напідприємстві, в другому випадку – здійснюється пошук джерел фінансування,надходжень коштів.

Балансдоходів і витрат представлений в _абл… 7.1.

Обґрунтуванняфінансового плану – складний, творчий процес, для здійснення якого необхідним єзалучення кваліфікованих кадрів економістів-фінансистів. При обґрунтуванніплану необхідна активна участь усіх працівників апарату управлінняпідприємства.

планування трудоємність собівартість виробничий


Таблиця7.1.

Балансдоходів і витрат на рік

№ Статі балансу План на рік В т.ч. по кварталах І II III IV І. Доходи і надходження коштів 1. Прибуток від реалізації продукції 2. Прибуток від іншої реалізації 3. Прибуток від позареалізаційних операцій 4. Амортизаційні відрахування 5. Цільове фінансування та надходження з бюджету 6. Цільове фінансування і надходження з позабюджетних фондів 7. Довгострокові кредити 8. Довгострокові фінансові позики 9. Доходи від емісії акцій 10. Короткострокові кредити банків 11. Спонсорська допомога 12. Інші надходження Усього доходів і надходжень ІІ. Витрати і відрахування 1. Податок на прибуток 2. Податок на землю 3. Податок на транспортні засоби 4. Капітальні вкладення 5. Довгострокові фінансові інвестиції 6. Поповнення обігових коштів 7. Погашення довгострокових позик 8. Погашення довгострокових кредитів 9. Виплата дивідендів 10. Відрахування в резервний фонд 11. Відрахування у фонди стимулювання і розвитку 12. Інші витрати Усього витрат і відрахувань Загальний об 'єм фінансових ресурсів Усього доходів, надходження коштів, кредитів банку, асигнувань з бюджету Усього витрат, відрахованих коштів, погашення кредитів, платежі в бюджет

Дляскладання фінансового плану використовують такі вихідні матеріали: показникиплану виробництва і реалізації продукції, кошторис затрат на виробництво, даніпро обсяги планових інвестицій, розрахунки відпускних цін, нормативиамортизаційних відрахувань та платежів у бюджет, результати аналізу виконанняплану за попередній період, фактичні дані бухгалтерського балансу на першечисло планового періоду.

Роботапо складанню фінансового плану (балансу доходів і витрат) здійснюють в декількаетапів. На першому етапі розробка фінансового плану починається із серединироку, що передує плановому періоду, з використанням звітних матеріалів пророботу підприємства та його фінансову діяльність за перше півріччя тапрогнозних даних щодо оцінки можливих результатів роботи протягом усього року.Такий підхід дозволяє використати реальну інформацію щодо фактичного місцяпідприємства на ринку, конкурентоспроможності продукції, що виготовляється,впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на фінансові результати діяльностіпідприємства. На наступних етапах здійснюються узгодження виробничих тафінансових показників діяльності підприємства, розрахунки кожної статті доходівта надходжень коштів та кожної статті витрат. Визначають загальну суму всіх доходіві витрат.

Перевірочнатаблиця до балансу доходів і витрат складається з двох частин. В підметітаблиці (її вертикальній частині) відображають витрати і відрахування коштів, вприсудку таблиці (її горизонтальній частині) — доходи і надходження коштів.


Таблиця7.2.

Перевірочна таблиця до балансудоходів і витрат

/> Доходи і надходження коштів

Витрати і відрахуваннях

Прибуток від реалізації продукції Прибуток від іншої реалізації Прибуток від позареалізаційних операцій Амортизаційні відрахування Цільове фінансування та надходження з бюджету Цільове фінансування та надходження з позабюджетних фондів Довгострокові кредити Довгострокові фінансові позики Доходи від емісії акцій Короткострокові кредити банків Спонсорська допомога Інші надходження Усього витрат і вирахувань Податок на прибуток Податок на землю Податок з транспортних засобів Капітальні вкладення Довгострокові фінансові інвестиції Поповнення обігових коштів Погашення довгострокових позичок Погашення довгострокових кредитів Виплата дивідендів Відрахування в резервний фонд Відрахування у фонди стимулювання і розвитку Інші витрати Усього надходжень і прибутків

Приздійсненні розрахунків практичного змісту на етапі фінансового плануваннякористуються такою послідовністю складання перевірочної таблиці. Спочаткузаповнюють останню підсумкову графу по вертикалі «Усього витрат і відрахувань»,де відображають інформацію щодо витратної частини річного балансу доходів івитрат. Після цього заповнюють підсумкову графу по горизонталі «Усього доходіві находження коштів», де проставляють дані про джерела доходів (прибуток, амортизаційнівідрахування, цільове фінансування, кредитування тощо). Тільки після цьогозаповнюють графи окремих видів витрат відповідними сумами доходних надходжень. Необхідно, при цьому,враховувати, що, наприклад, витрати, що здійснюються за рахунок прибуткупідприємства, повинні дорівнювати загальній сумі балансового прибутку. Витратиза рахунок амортизаційних відрахувань мають дорівнювати загальній сумі цихвідрахувань і т. д. Після цього підсумовують загальні суми коштів, щозараховані в доходи та інші надходження (вертикальна графа), а також загальнусуму витрат і відрахувань, що буде здійснювати підприємство протягом плановогоперіоду ( горизонтальний рядок). Ці суми мають співпадати.

Прискладанні перевірочної таблиці до балансу доходів і витрат необхідновраховувати, що деякі витрати здійснюють тільки за рахунок прибутку[5, .c.11-115].


Практичначастина:

 

Задача №1(3)

Підприємство „Оріон" в плановому періоді переходить натрьохзмінну роботу з тривалістю зміни 8 годин.

Визначити календарний та номінальний фонди часу длярозрахунку виробничих потужностей підприємства.

Розрахувати робочий фонд часу підприємства та одногопрацівника, якщо невиходи на роботу працівника протягом планового періодусклали:

-  відпустка — 28 днів;

-  хвороби — 7 днів:

-  з дозволу адміністрації підприємства — 3 дні.

Рахунок провести в табличній формі.

Розв’язання:

Таблиця 1

№ п/п Показник Фонд часу підприємства працівника 1 Число календарних днів 365 365 2 Кількість неділь 52 52 3 Кількість субот 53 53 4 Святкові дні 10 10 Корисний фонд часу 250 250 5 Невиходи: — відпустка 280 — хвороба 7 — з дозволу адміністрації 3 Корисний фонд часу 250 212

Розраховуємо робочий фонд часу працівника в годинах =8*3*212 = 5088 годин.

Відповідь: робочий фонд часу працівника в годинахстановить 5088 годин.


Задача № 2 (6)

Визначити повну потребу підприємства «Прогрес» вматеріалі «А», який використовується для виготовлення основної продукції,випуск якої заплановано в обсязі 8618 шт. Норма витрат даного матеріалу навиготовлення одиниці продукції складає 110 м/шт.

Визначити витрати підприємства на придбання даногоматеріалу, якщо ціна одиниці ресурсу 0,93 грн.

Розв’язання:

1. Повнапотреба в матеріальному ресурсі, який використовувався в основному виробництвівизначається за формулою:

/>

де Hi<sub/>– норма витрат матеріалу навиготовлення одиниці і-тої продукції, м/од;

Gпл – обсяг виробництва і-го видупродукції в плановому періоді, од.

Тоді, />

2. Витратипідприємства на придбання даної кількості матеріалу А:

/>

Відповідь: витрати підприємства на придбання матеріалу «А»становитимуть 881621,4 грн.


Задача № 3(14)

З метоюрозширення виробничих потужностей підприємство «Каскад» в плановому періодізакуповує чотири одиниці нового обладнання. Загальна кількість обладнання напідприємстві в плановому періоді складе Nзаг = 18 од.<sub/>Кількість одиниць обладнання, що підлягає обслуговуваннюодним працівником рівна Но= 2 одиницям. Підприємство працює в однузміну. Номінальний та корисний фонд робочого часу відповідно становить<sub/>Фн=255 днів, Фк = 207 днів.

Визначитичисельність робітників, необхідних для експлуатації даного обладнання.

Розв’язання:

Чисельністьробітників, необхідних для експлуатації машин, обладнання, визначається звикористанням норм обслуговування обладнання і визначається за формулою:

/>,

де /> - кількість машин,обладнання, що підлягає обслуговуванню, од.;

/> – кількість змін роботи підприємства задобу, n=1;

/> - коефіцієнт приведенняявочної кількості робітників до спискової;

/> - норма обслуговування,тобто кількість обладнання, що підлягає обслуговуванню одним працівником.

1. Коефіцієнтприведення явочної кількості робітників до спискової визначається відношеннямномінального фонду робочого часу в днях до планового числа робочих днів:


/>

2. Чисельністьробітників дорівнює:

/>

Відповідь:чисельність робітників, необхідних для експлуатації даного обладнання складає 7чоловік.

Задача № 4(18)

Визначити тарифний фонд заробітної плати наладчиків2-го розряду при вихідних даних:

-  явочне число наладчиків Чн — 57 чоловік;

-  тарифна ставка — ТС — 53 коп.;

-  число годин роботи наладчика в році Тр =2074години

Розв’язання:

Тарифний фонд заробітної плати наладчиків визначаємоза формулою:

Фтар = Чн * ТС* Тр

де Чн — явочне число наладчиків;

ТС — тарифна ставка;

Тр — число годин роботи наладчика в році

Фтар = 57 * 0,53*2074 = 62656 грн<sub/>

Відповідь: тарифний фонд заробітної плати наладчиківстановить 62656 грн.

Задача №5 (24)

Визначитиприбуток від реалізації продукції при обсязі виробництва товарної продукції />8640 шт. Ціна реалізаціїодиниці продукції />/>2,6 грн. Змінні та постійнівитрати виробництва в плановому періоді відповідно склали /> 3120 грн. і /> 500 грн.

Розв’язання:

1. Визначаємосуму виручки від реалізації продукції:

/>

/> грн.

2. Визначаємосуму собівартості реалізації продукції ( Сі ):

/>

/> = 3120 + 500 = 3620 грн.

3. Визначаємосуму доходу від реалізації продукції (/>):

/>/>/>

/> = 22464 – 3620 = 18844 грн.

4. Визначаємосуму прибутку від реалізації продукції (/>):


/>

/> = 18844 – 22464/6 = 15100грн.

Відповідь: прибуток від реалізації продукціїстановить 15100 грн.


Висновки

За результатамивиконання розрахункової роботи робимо наступні висновки: планування — це процес формування мети діяльностіпідприємства, визначення пріоритетів, засобів і методів їх досягнення на основікомплексу робіт, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, необхідних дляїх виконання.

Під методологією планування розуміють систему підходів,принципів, показників, методів розробки і обгрунтування планових рішень.

Основними складовими елементами методології планування єпринципи, методи, показники.

Принципи планування — це основні вихідні положення, правила формування,обгрунтування і організації розробки планових документів.

Методи планування являють собою сукупність способів іприйомів, за допомогою яких забезпечується розробка і обгрунтування плановихдокументів.

До основних методів планування відносяться: системний,балансовий, нормативний, програмно-цільовий, математичні методи.

Важливим розділом тактичного плану є виробнича програма абоплан виробництва і реалізації продукції.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництвапродукції в плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі, якості,вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання щодо введення нових виробничихпотужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності персоналу,транспорті. Цей розділ плану тісно пов’язаний з планами по праці та заробітній платі,витратах виробництва, прибутках, рентабельності, фінансовим планом.Підприємства промисловості формують виробничу програму на основі державногозамовлення, замовлень споживачів, виявленого в процесі вивчення ринкуспоживчого попиту.

Забезпечення безперебійної і ритмічної роботи підприємствавимагає створення нормативної величини незавершеного виробництва на випадокаварій або інших непередбачених обставин.

Величина незавершеного виробництва на початок плановогоперіоду розраховується на основі даних про його наявність на кінець звітногоперіоду.

Нормативна величина незавершеного виробництва розраховуєтьсяв натуральних та вартісних показниках з врахуванням типу виробництва та методівйого організації.

Трудоємністьрозраховують на одиницю продукції та весь товарний випуск продукціїпідприємством. При цьому розглядають нормативну, планову і фактичнутрудоємність.

Приплануванні середньої заробітної плати встановлюють середню заробітну плату покатегоріях працюючих, яку поділяють на середньогодинну,середньоденну, середньомісячну.

Економія затрат за рахунок підвищення технічного рівня виробництва розраховується по плану технічного розвитку і організації виробництва. Сума економії по цих факторах складається із зменшення витрат матеріальних ресурсів та витрат на оплату праці.

Річнийфінансовий план підприємства являє собою заключний розділ плану господарськоїта соціальної діяльності підприємства. У фінансовому плані узагальнюються угрошовому виразі всі планові показники роботи підприємства, визначаютьсяобсяги, напрями використання грошових коштів, відображаються економічнівідносини підприємства з його працівниками, з іншими підприємствами, банками,бюджетом. За економічним змістом у фінансовому плані відображаються результатигосподарської діяльності підприємства протягом певного періоду, джерела іобсяги формування та напрями використання фінансових ресурсів, в тому числі длявнутрішньогосподарських потреб.


Списоквикористаних джерел:

1. Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року (в редакціїзмін та доповнень).

2. Бондар І.Ю., Пахомов В.Г. Управління витратами та собівартістюпродукції: — Київ. КНТЕУ, — 2000.

3. Бондар І.Ю., Чаюн І.Ю. Планування виробничої програми підприємствата її ресурсне обгрунтування. — Київ. КДТЕУ. — 2000.

4. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства:Підручник. — К.: ВД «Професіонал», 2004. — 320 с.

5. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства:Навчальний посібник. — Рівне: НУВГП, 2008. — 136 с.

6. Павлов В.І. Основи підприємництва: бізнес-планування / Навчальнийпосібник. Т.1. — Луцьк: Надстир'я, — 1998.

7. Турченюк М.О., Полюхович О.Г. Управління використанням матеріальнихресурсів. — РДТУ. — Рівне. — 1999.

8. ТурченюкМ.О. Маркетинг. 4.1 Стратегія і тактика маркетингової діяльності підприємства: Конспектлекцій. — РДТУ. — Рівне: 1997. -С.81.

9. Турченюк М.О. Маркетинг. Ч. 2 Стратегія і тактика маркетингової діяльностіпідприємства: Конспект лекцій. — РДТУ. — Рівне: 1998. -С.137.

еще рефераты
Еще работы по менеджменту