Реферат: Процесс создания открытого акционерного общества

План

Вступ………………………………………………………………………………6

1.

Законодавчі нормативи щодо создання відкритого

акціонерноготовариства……………………………………………………..8

1.1

Поняття та юридичнийстатус акціонерного

товариства…………………………………………………………………8

1.2

Засновники, учасникита порядок створення

акціонерноготовариства…………………………………………………10

2.

Установчі документи та формування статутного фонду

відкритого акціонерноготовариства……………………………………….12

2.1

Статут, як основнийустановчий документ відкритого

акціонерноготовариства…………………………………………………12

2.2

Установчій договірвідкритого акціонерного товариства……………..14

2.3

Статутний фондвідкритого акціонерного товариства та

йогоформування………………………………………………………….15

3.

Діяльність відкритого акціонерноготовариства..………………………….17

3.1

Місіяпідприємства……………………………………………………….17

3.2

Структура управлінняпідприємством…………………………………..18

3.3

Виробничо-фінансовіплани підприємства……………………………..23

4.

Гарантування прав акціонерам………………………………………………25

4.1

Мероприємства погарантуванню прав акціонерам……………….…...25

4.2

Захист правакціонерів при реорганізації підприємства………….……25

Висновки………………………………………………………………………….27

Список використаноїлітератури……………………………………………….28

Додатки…………………………………………………………………………..29

Вступ

Українає однією з найбільших держав Європи, вона має багату сировинну базу, великийвиробничий потенціал, значні науково-техничні досягнення і можливості. Алеступінь їх використання в сучасних умовах є ще вкрай низким і це поки щонедозволяє нашій державі посісти відповідне її можливостям місце на світовомуекономічому ринку. Добробут країни визначається ефективністю іі економіки, якав свою чергу залежить від поєднання сучасних технологій виробництва з системамиуправління.

Достатньоактуальним у сучасних умовах стає питання создання власної справи, тому, що цеє вижливим кроком для підвищення добробуту нашої країни взагалі.

Створеннявласної справи – це завжди величезний ризик і подолання опору, що неменучевиникає при народженні нового. Створюючи власну справу, потрібно знати, що цене тільки можливість (за сприятливих умов) користуватися благами, які пророкуєце починання, а й відповідальність за функціонування, розвиток, виживання її.Бізнесменом практично може бути будь-яка людина – інженер, економіст, технік,медпрацівник, продавець, винахідник, службовець, робітник, викладач, студент,домогосподарка, пенсіонер, школяр. Треба тільки визначити власні підприємницькіздібності та ймовірні можливості стати бізнесменом. Але залшатися бізнесменомзуміють лише ті, хто нестандартно мислить, має силу волі, цілеспрямованість,велику працездатність, націленість на пошук нового, тобто ті, які упідприємницькій діяльності вбачають зміст усього свого життя. Також вкрайнеобхідне знання законодавчої бази і класичних економічних законів.

Організаціябізнесу за своєю природою має процесуальний характер.

Організаційниймеханізм здійснення підприємницького бізнесу в умовах ринкової економікизакладений у Законі України “Про підприємництво”. Відповідно до ньогопідприємництво здійснюється на основі таких принципів:

-

вільний вибір видів діяльності;

-

самостійне формування програмдіяльності;

-

вільний найм працівників;

-

інші принципи.

Підприємницькийбізнес є не що інше як організація власного підприємства (фірми, рганізації) і,залежно від виду діяльності, воно може бути промисловим підприємством,адвокацькою конторою, консалтинговою фірмою, акціонерним товариством,товариством з обмеженою відповідальністю.

Різноманітністьформ власності зумовила різноманітність форм ведення господарства, тобто кожнійформі власності відповідає певна організаційна форма господарства.Організаційно-правові форми (види) підприємницьких структур закріплено у ЗаконіУкраїни “Про підприємства в Україні”.

Доосновних форм бізнесу відносять наступні(схема основних форм бізнесу та їх класіфікація наведені у додатку 3):

-

малий бізнес;

-

партнерство;

-

корпоративне підприємництво.

Уданій роботі буде розглянуто процес создання відкритого акціонерноготовариства, це різновид корпоративного підприємництва.

1.

Законодавчі нормативи щодо создання

відкритого акціонерного товарисва

Нормативищодо создання акціонерного товариства викладені у Законі України “Прогосподарські товариства”, у цьому Законі дано визначення акціонерноготовариства, а також відкритого акціонерного товариства.

1.1 Поняття та юридичнийстатус акціонерного товариства

Акціонернетовариство це так зване “товариство капіталів”. Особливості його правовогостатусу виражає визначення акціонерне. Ці особливості обумовлені акціонерноювласністю, акціонерним способом формування і функціонування статутного фондутовариства.

Акціонернимвизначається товариство, яке має статутний фонд поділений на визначенукількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність зазабов, язаннями тільки майном товариства. З визначення випливають особливостіакціонерного товариства, які обумовлюютьспецифіку його юидичного тсатусу:

-

по-перше, статутний фондакціонерного товарисвта має акціонерну природу, формується шляхом емісії тапродажу акцій фізичним та / або юридичним особам;

-

по-друге, акціонерне товариство маєпублічний статус еітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства немають статусу емітента акцій. Шляхом випуску і продажу акцій акціонеритовариства формують свої статутні фонди, і збільшують їх, якщо це необхідно.Акції відкритого акціонерного товарисвта допускаються до вільного продажу наумовах, визначених Законом “Про цінні папери та фондову біржу”, іншими актамипро фондовий ринок;

-

по-третє, фізичні та юридичніособи, які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у книгах реєстраціїакцій і набувають статусу акціонерів. Права та обов, язки акціонерів визначенівідповідними статтями Закону України “Про господарські товариства” та Закону“Про цінні папери та фондову біржу”.

Требавідилити такі основні особливості корпоративно-акціонерного підприємства:

-

акціонери не несутьвідповідальності за забов, язаннями товариства, його кредиторами. Майнотовариства відокремлене від майна окремих акціонерів. У разі неспроможностітовариства акціонери несуть лише ризик можливого знецінення акцій, що їм належать;

-

права акціонерів поділяють намайнові та особисті. До майнових належить право на одержання оголошеногодивіденту, а також частини вартості майна підприємства у випадку йоголіквідації, до особистих – право на участь у голосуванні на загальних зборахакціонерів;

-

акціонерна форма підприємства даєзмогу об,єднати практично небмежну кількість вкладників, у тому числі йдрібних, та зберегти при цьому контроль великих вкладників за діяльністюпідприємства;

-

акціонерне товариство – це найбільшстіка форма об,єднання капіталів, Вихід із товариства будь-якого з вкладниківне тягне за собою обов, язкового закриття підприємства. Вкладник має право вбудь-який момент продати свої акції без попередньої згоди акціонерів.

Юридичнийстатус акціонерного товариства характерезується і деякими іншими рисами. Так,товариство має засновницькі права щодо сворення господарських об,єднань.Акціонерне товариство має право сворювати дочірні підприємства, наділяти їхмайном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати іншіправа власника дочірнього підприємства.

Законодавствомпередбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак.

Відкритеакціонерне товариство – за визначенням законодавства України це акціонернетовариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки такупівлі-продажу на біржах.

Особливостіюридичного статусу акціонерних товариств врегульовані відповідно “Типовимстатутом відкритого акціонерного товариства”, “Установчим договором про своеннявідкритого акціонерного товариства”.

1.2 Засновники,учасники та порядок створення

акціонерноготовариства

Засновникамита учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи, які згідноЗакону України “Про підприємництво” та іншими законодавчими актами можуть бутисуб,єктами підприємницької діяльності.

Стосовноакціонерних товариств їх коло визначено статтями Закону Україн “Прогосподарські товариства”.

Засновникамиє особи, які викнують передбачені законом щодо заснування товариства, Основнаособливість їх правового статусу полягає в тому, що вони несутьвідповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так і перед тетімиособами за забов, язаннями, що виникли до реєстрації товариства.

Учасники– це особи, які виконують, обов, язки передплатників на акції перед товариствомзасновників та акціонерів перед акціонерним товариством.

Учасники товариства мають право:

-

брати участь в управлінні справамитовариства в порядку, визначеному в установчих документах, за виняткомвипадків, передбачених цим Законом;

-

брати участь у розподілі прибуткутовариства та одержувати його частку (дивіденди);

-

вийти в установленому порядку зтовариства;

-

одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасникатовариство забов, язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звітитовариства про його діяльність, протоколи зборів;

-

учасники можуть мати також іншіправа, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Дообов, язків учасників товариства відносять наступні:

-

додержання установчих документів товариства;

-

виконання своїх забов, язань передтовариством;

-

не розголошування комерційноїтаємниці;

-

інші обов, язки.

ГромадяниУкраїни можуть бути засновниками та учасниками акціонерних товариств згідно зправилом “крім випадків передбачених законодавчими актами України”.

Згідноіз зазначеним правилом засновниками та учасниками акціонерних товариств можутьбути особи без громадянства

2. Установчі документи таформування статутного фонду

відкритого акціонерного товариства

Доосновних установчих документів, як підтверджують статус юридичної особивідносяться статут та установчий договір. Створенння малих підприємств, фірм,товариств, банків, фінансових груп, бірж, асоціацій, концернів, об,єднань,підприємств та інших підприємницьких структур без цих документів неможливе.

Длязаснування відкритого акціонерного товариства необхідні оби два документи,тобто і статут і засновницький дорговір.

Статут та установчий договір мають самостійнезначення та однакову юридичну силу. Усі нормативи щодо створення статутут таустановчогоо договору викладені у Законі України “Про господарські товарства”.

2.1 Статут, як основнийустановчий документ відкритого

акціонерного товариства

Акціонернетовариство повинно діяти на підтаві Статуту, у відповідності до Закону України“ Про господарські товариства”.

Завданнястатуту – дати повне уявлення про правовий статус підприємства (товариства,фірми) як самостійного господарського суб,єкта, що має всі права юридичноїособи, про його внутрішній механізм управління і самоуправління, режимформування і використання майна підприємств (товариств), розпорядження йогокоштами і прибутком. У цьому розумінні статут – це акт підприємства, щовнутрішньо регламентується, доповнює та конкретизує більшість положеньзасновницького договору.

УЗаконі України “Про підприємства в Україні” названі обов, язкові положенняСтатуту кожного підприємства, ці положення також повинні бути відображені і у Статуті відкритого акціонерноготовариства, серед них:

-

власник та найменуванняпідприємства;

-

місце знаходження;

-

вид товариства;

-

склад засновників та учасників;

-

розмір та порядок утвореннястатутного фонду;

-

порядок розподілу прибутків тазбитків;

-

предмет та ціль діяльності (фірмаможе займатися різноманітними видами діяльності у контексті деверсифікації своєїдіяльності не забороненої законодавством);

-

відомості про види акцій, щовипускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів,кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання забов, язань повикупу акцій;

-

органи керування підприємством,порядок їх формування і компетенція;

-

повноваження трудового колективу тайого виборчих органів;

-

орган, який має право представленняінтересів трудового колективу;

-

порядок утворення майнапідприємства;

-

строк діяльності товариства;

-

порядок внесення змін до установчихдокументів;

-

умови реорганізації та ліквідаціїпідприємства.

Відсутністьзазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови удержавній реєстрації товариства.

Доустановчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечатьзаконодавству України

Установчідокументи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством,погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

2.2 Установчий договірвідкритого акціонерного товариства

Установчийдоговір являє собою різновид погодження про здійснення господарської діяльностіз утворюванням самостійної юридичної особи.

СутьЗасновницького договору полягає в тому, що він є одним з різновидів згоди просуспільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи,Його зміст – об,єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метоюотримання прибутку. Тому основним для установчого договору є визначення всіхпараметрів взаємовідносин між учасниками фірми, насамперед майнового таорганізаційного характеру

Обов, язковимиположеннями установчого договору для відкритого акціонерного товариства єнаступні:

-

предмет договору;

-

основні положення договору;

-

юридичний статус підприємства;

-

види діяльності підпиємства;

-

розмір статутного фонду та вкладизасновників;

-

права та обов, язки засновників;

-

керування підприємтвом;

-

розподіл доходів та відшкодуваннязбитків;

-

відповідальність за порушеннядоговору;

-

умови розторження договору;

-

умови і строки початку дії даногодоговору.

Приформуванні договору особливу увагу слід звернути на конкретні розміри, строки іпорядок участі партнерів у формуванні майнової бази; умови участі у розподіліприбутків та ризиків; порядок передавання прав на об,єкти промислової власності(винаходи, промислові зразки тощо) та їх комерційне використання;відповідальність партнерів за неналежне виконання своїх обов, язків;форс-мажорні обставини; порядок вирішення суперечок між учасниками і право, щозастосовується; конфіденційність у ході створення і діяльності фірми; строкдіяльності.

ІСтатут і установчий договір приймається та затверджується загальними зборамизасновників. Все повинно оформлюватися відповідним протоколом.

ІСтатут і установчий договір повинні бути підписані усіма засновниками, данідокуманти тиражуються у такому числі, скільки засновників. Реєструються данідокументи у відповідності до встановлених законодавчих норм.

2.3 Статутний фондвідкритого акціонерного товариства

та його формування

Основумайна підприємницьких структур становить статутний фонд, за допомогоюякогостворюється і функціонує підприємство (товариство).

Статутнийфонд створюється внесенням вкладів засновниками (учасниками) і можепоповнюватися за рахунок прибутку від господарської діяльності товариства.Вкладом до фонду можуть бути: всі види майна – будівлі, споруди, обладнання таінші матеріальні цінності; кошти засновників; усі види майнових прав.

Строки,розмір, порядок внесення та оцінка вкладів кожного засновника (учасника) встатутний фонд обумовлюється в установчих документах.

Обсягстатутного фонду може бути збільшений або зменшений, за умови, що всі учасникиповністю внесли свої вклади.

Коштистатутного фонду спрямовують на розвиток виробництва.

Державнареєстрація завершує процес створення підприємства (фірми, товариства).

3.

Діяльність відкритого акціонерного товариства

Упрактиці господарювання кожне підприємство (фірма), що являє собою складнувиробничо-економічну систему, здійснює багато конкретних видів діяльності,котрі за ознакою спорідненості можна об,єднати в окремі головні напрямки.

Відповіднодо логіки і послідовності стадій відтворювального процесу визначальнимнапрямком діяльності кожного підприємства є вивчення ринку товарів, потімінноваційна діяльність, комерційна діяльність, соціальна діяльність, але всепочинається з визначення місії підприємства.

3.1 Місія підприємства

Місіяу концентрованій формі виражає зміст існування фірми, її придназначення. Місіяповинна відображати інтереси шости суб,єктів, а саме:

-

влісника підприємства (товариства);

-

співробітників підприємства;

-

покупців;

-

ділових партнерів;

-

місцеого суспільства;

-

суспільства у цілому.

Взагалі місія підприємства повинна вироблятися зурахуванням таких факторів:

-

історія підприємства;

-

існуючий стиль поведінки;

-

становище середи існування;

-

ресурси підприємства;

-

відмінні особливості підприємства.

Урозшифровці місії повинні бути відображені характеристики підприємства, такіяк: цільові орієнтири, сфера діяльності, філософія фірми, можливості і способиздійснення діяльності підприємства.

Отжемісія створюється для:

-

вона дає уявлення суб,єктамзовнішнього середовища що собою являє підприємство, до чого прагне, якимизасобами воно володіє;

-

місія співдіє формуванню об,єднанняусередені підприємства та утворенню корпоративного духу;

-

місія створює можливості для більшдіючого управління підприємтсвом.

Хотілосяб відмітити, що місію організації чипідприємства не слід прлутати з ціллю діяльності фірми.

Якщомісія задає загальні орієнтири направлення, функціонування організації, виражаєзміст її існування то конкретні кінцеві умови до яких йде підприємтсвофіксуються її цілями. Таким образом ціль, це конкретний стан окремиххарактеристик підприємства. Цілі є початковою точкою планування, вони лежать уоснові побудови організаційних відносин, на цілях базується система мотивації.Цілі це початкова точка відліку у процесі котролю.

3.2 Структура управління підприємством

Господарськіфункції і права акціонерного товариства як суб,єкта права у правовідносинахреалізують його органи управління.

Акціонернетовариство є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, щообумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонернетовариство є об,єктом і суб,єктом права колективної (спільної) частковоївласності акціонерів, права на частки якої за загальним правилом єтрансферними, можуть вільно пеедаватися ними іншими особами.

Зурахуванням такої особливості даного виду спільної часткової власності світоватеорія акціонерного товариства виробила три основних принципи організаціїуправління товариством, які традиційно застосовуються загальним і статутнимакціонерним законодавством та практикою.

Першийпринцип – це розмежування компетенційними, правовими нормами (законодавчими,статутними) функцій колективного власника (акціонери) і функцій колективноговласника (акціонери) і функцій централізованного управління діяльністютовариства. Даний принцип втілює організацію і виражає діяльність тауправлінську компетенцію вищого органу товариства, яким закон визначив йогозагальні збори.

Другийпринцип – централізація керівництва поточною (звичайною ) діяльністю товариствав руках компетентного виконавчого органу на чолі з керівником, який бездоручення діє від імені товариства. Централізацію втілюють і виражаютьвиконавчі органи, якими закон за загальним правилом визначив правліннятовариства, голову і членів правління. Статутом товариства можуть бутипередбачені інші органи, наприклад, рада деректорів, президент. Це виконавчауправлінська влада в товаристві, яка складається з посадових осіб. Згідно звідповідно. Статтеє Закону України “Про господарські товариства” головою та членамиправління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством утрудових відносинах.

Третійринцип – вищиго і постійного поточного контролю акціонерів (як засновників іспіввласників товариства) за управлінською та фінансовво-господарською діяльністюправління. В організаційній структурі зазначені підконтрольні сфери традиційнорозділені. Тому товариство, за загальним првилом, має два контрольні органи –вищий контрольний і контрольний.

Вищийконтроль управлінської діяльності правління товариства здійсноє спостережнарада товариства. Це незалежна від правління контрольна влада, яка є однією зформ реалізації економічної влади колективної власності акціонерів.

Контрольфінансово-господарської діяльності правління здійснює ревізійна комісія товариства,яку обирають загальні збори з числа акціонерів. Голова і члени ревізійноїкомісії є посадовими особами.

Взаконодавстві функції та компетенцію органів товариства врегульовано методомвиключення. Відповідно діє відкритий перелік питань компетенції загальнихзборів.

Функції,компетенція та порядок діяльності загальних зборів врегульовані безпосередньоЗаконом “Про господарські товариства”. Залежно від змісту їх функції требакваліфікувати на організаційні та фінансово-господарські. Схема кваліфікації функційзагальних зборів зображена на рисунку 1.

Організаційні функції загальних зборів

Засновницькі (визначення організаційної структури товариства)

Нормотворчі (внесення змін до статуту)

Посадові (обрання та відкликання членів спостережної ради товариства, членів правління, членів ревізійної комісії)

Функції загальних зборів відкритого акціонерного товариства

Фінансово-господарські функції

Основні напрямки діяльності товариства

Порядок покриття збітків від виробничо-господарської діяльності товариства

Рис. 1 Загальна схема кваліфікування функції загальнихзборів акціонерного товариства

Правлінняє органом управління товариства, який здійснює оперативне управління йогодіяльністю. Це орган, підзвітний зборам. Збори визначають персональний складправління, стратегію його діяльності. Оперативне управління товариствомпередбачає, що правління вирішує усі питання, в тому числі делеговані зборами,діяльності товариства, крім питань компетенції зборів та спостережної ради.

Посадовимиособами правління є голова та члени. Відповідною статтею Закону України “Прогосподарські товриства” введені обмеження щодо посадових осіб товариств. Ціпосади не можуть займати члени виборних органів грмадських організацій,військові, посадові особи органів прокуратури, суду, служби нотаріату, а такожорганів державної влади і управління, які контролюють діяльність товариств.

Управовідносинах товариства правління діє від його імені в межах закону істатуту.

Головаі члени правління обираються або призначаються залежно від того, як цевизначено статутом.

Спостережнарада товариства є органом, який реалізує законодавчі і статутні контрольніфункції та повноваження акціонерів як колективного власника. Призначення цьогооргану і мета діяльності – захист інтересів акціонерів.

Функціїспостережної ради поділяються на контрольні в сфері управління та контрольні всфері господарської діяльності товариства. У першій сфері рада затверджуєголову правління, за його поданням – членів правління, аналізує дії правліннящодо управління товариством. У другій сфері рада розглядає і аналізує звітиправління, ревізійної комісії товариства; аналізує дії правління щодореалізації інвестиційної, технологічної та цінової політики, додержаннятовариством номенклатуори товару (послуг); є ініціатором позачергових ревізійта аудиторських пеевірок господарських і фінансових результатів роботипідприємства; вносить засновнику і зборам пропозиції з питань діяльностітовариства. Рада не має права втручатися в оперативні дії товарисвта.

Радапідзвітна засновникові і зборам. Вона подає їм річний звіт про свою роботу. Привизнанні цими органами роботи ради незадовільною вони подають комісіїпропозиції про зміни у складі ради. Утримується рада за рахунок акціонерноготовариства.

3.3 Виробничо-фінансові плани підприємства

Найважливішоюфункцією управління підприємством є планування його діяльності. Плануванняявляє собою процес визначення цілей, які підприємство (товариство) передбачаєдосягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення. Вонооб,єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає усімпроцесам однонаправленість і скоординованість, що дозволяє найбільш повно іефективно викоритовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та якомога швидковирішувати різноманітні завдання управління.

Процеспланування в максимальній мірі має передбачити всебічне вивчення дійсності,тенденцій та закономірностей розвитку об,єкту планування та середовища йогодіяльності. Найбільш загальною науковою основою планування є системаоб,єктивних економічних законів і, в першу чергу, закону попиту тапропонування.

Приплануванні діяльності підприємства розробляють плани для: різних підрозділівпідприємства та загальний план; всіх видів діяльності або цільові плани, щопередбачають завдання по якомусь одному напрямку роботи; різних періодів часу –довго-, середньо-, та короткострокові. Кожний вид плану має свої особливості вметодах та порядку його розробки, різні показники.

Взалежності від тривалості планового періоду планування поділяється наперспективне і поточне.

Перспективнепланування на товаристві охоплює довгострокове (стратегічне) ісередньострокове.

Довгосроковийплан виражає переважно стратегію розвитку підприємства.

Найважливішимискладовими елементами середньострокового плану є детальна хронологізаціяпроектів, повна номенклатура виготовлювальної продукції, більш конкретніінвестиційні та фінансові показники. Середньостроковий план – це більшдеталізований стратегічний план на перші роки діяльності товариства.

Поточнепланування полягає у розробці планів на всіх рівнях управління товариством тапо усіх напрямках його діяльності, а також планів на більш короткі періоди(квартал, місяць). Різновидом поточного планування є оперативно-календарнепланування, яке являє собою календарне ув, язування виробничого процесу міжструктурними підрозділами із врахуванням послідовності та параметрівтехнологічного процесу (схема взаємодії основних блоків процедури розробки планівдіяльності товариства зображена у додатку 4).

Ядром(визначальною ланкою) системи планів товариства виступає його стратегіярозвитку.

Плануваннядіяльності товариства здійснюється за допомогою різних методів, а саме:

-

ресурсний метод – із урахуванням ринковихумов господарювання та наявних ресурсів може застосовуватись при монопольномустановищі товариства або при слабо розвинутій конкуренції;

-

метод екстраполяції – заснований надинаміці різноманітних показників діяльності товариства у минулому;

-

інтерполятивний метод – товариствовстановлює ціль для досягнення в майбутноьму і виходячи з неї визначає довжинупланового періоду та проміжні планові показники;

-

спробно-статистичний метод –передбачає використання фактичних статистичних даних за попередні роки;

-

балансов

еще рефераты

Еще работы по менеджменту (теория управления и организации)

Реферат по менеджменту (теория управления и организации)

Политика государственных расходов в переходной экономике

29 Августа 2013

Реферат по менеджменту (теория управления и организации)

Оценка экономической эффективности инвестиционного проекта строительства цеха электролиза никеля

29 Августа 2013