Реферат: Розробка стратегії міжнародного маркетингу для бурошнекового комплексу БШК-2ДМ
ВСТУП
Зростаюча інтеграціясвітової економіки, що відбувається завдяки інтенсивному обмінові товарами іпослугами, інтернаціоналізації ринку капіталу, сприяє збільшенню міжнародноїкооперації виробництва і тим самим росту прямих зарубіжних інвестицій, всебільше примушує навіть середні підприємства розширювати поля їх діяльності назарубіжні ринки.
На даному етапі розвитку,у період пострадянської трансформації, питання про вихід на зовнішні ринки дляукраїнських підприємств став найбільш актуальним. Для деяких з них експортніоперації, через неплатоспроможність вітчизняного попиту, мають вирішальнезначення. Особливо виразно це показують приклади промислових гігантів, щопереборюють наслідки трансформаційного шоку повільніше і складніше.Актуальність проблеми освоєння зарубіжних ринків збуту буде розглянута наприкладі ДП ”Завод імені В.А. Малишева”.
Основною метою даноїроботи є розробка стратегії міжнародного маркетингу для бурошнекового комплексуБШК-2ДМ, виробленого ДП “Завод імені В.А. Малишева”. Для досягнення поставленоїмети необхідно вирішити наступні задачі: проаналізувати спеціалізованулітературу та переодичні видання, розглянути і проаналізувати станпідприємства, основні техніко-економічні характеристики даного бурошнековогокомплексу, конкурентну ситуацію в галузі, розглянути потенційних покупців.Після виконання перерахованих вище задач можна розробити оптимальну стратегіюосвоєння і закріплення своїх позицій на зарубіжному ринку.
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇМІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ
1.1 Міжнародний маркетинг та його роль напідприємстві
міжнародниймаркетинг стратегія бурошнековий комплекс
Незважаючи на те, щотермін “міжнародний маркетинг” сьогодні досить розповсюджений серед фахівців,загальноприйнятого визначення поки немає. У більшості міжнародний маркетингвизначають як маркетинг товарів і послуг за межами національних границь, або якмаркетинг, реалізований міжнародною компанією [1, c.7].
Пилип Котлер даєвизначення міжнародного маркетингу в такий спосіб: “Глобальний маркетинг – цемаркетинг, оснований на інтеграції або стабілізації маркетингової діяльності нарізних географічний ринках” [2, c.183].
Відомі американськімаркетологи Верн Тернстра і Рави Сарати запропонували наступне визначення:“Міжнародний маркетинг складається у виявленні та задоволенні потребглобального споживача краще, ніж це можуть зробити як національні, так ізарубіжні конкуренти при координації маркетингової діяльності в рамках обмеженьз боку глобального навколишнього середовища” [3, c.20].
З цього можна зробитивисновок, що міжнародний маркетинг – це вид діяльності, спрямований назадоволення потреб, засобами збуту продукції або надання послуг на зарубіжнихринках.
Будь-яке підприємство абокомпанія на певному етапі розвитку усвідомлює необхідність виходу на зарубіжніринки. Причини цього досить різноманітні: це і насиченість внутрішнього ринку,і відсутність сильних конкурентів на конкретному зарубіжному ринку, іекономічний спад на внутрішньому ринку, і рух за покупцем, і зниження ризиків,і багато інших. У будь-якому випадку варто розуміти, що компанія, що прагнеуникнути конкуренції на світовому ринку, рано чи пізно зіштовхнеться з нею, однакуже на своєму національному ринку.
Міжнародний маркетинг частоасоціюється з діяльністю мультинаціональних компаній – це компанії, що маютьосновні інвестиції в декількох зарубіжних країнах і які одержують більш ніж 20%свого прибутку у результаті зарубіжних підприємств.
Маркетинг міжнародноїфірми спрямований на орієнтацію науково-технічної і виробничо-збутовоїдіяльності на потреби конкретних національних ринків [4, c.435]. Тобтоміжнародний маркетинг являє собою визначений підхід до прийняття рішень длянайбільш повного задоволення вимог як місцевих, так і іноземних споживачів.Міжнародний маркетинг спирається на принципи національного маркетингу і маєсхожу з ним структуру. Однак разом з тим він специфічний, тому що має справу ззовнішньо-торгівельними операціями. Крім мікро- і макросередовища, варторетельно вивчати міжнародне маркетингове середовище – соціокультурні,політико-правові та економічні зміни на кожному зарубіжному ринку. Аналізміжнародного маркетингового середовища включає постійний збір, систематизацію іпорівняльний аналіз різних аспектів діяльності компанії за рубежем. Цездійснюється для визначення стимулюючих або перешкоджаючих факторів діяльностікомпанії на зарубіжному ринку.
О. Канищенко виділяєнаступні рівні інтенсивності дослідження зарубіжних ринків [5]:
I рівень — Моніторинг(фіксація) ситуації на ринку – періодичне відстеження змін.
II рівень — Дослідженняринку з метою удосконалення маркетингової стратегії й оптимізаціїбізнесу-поводження в конкретних умовах іноземного середовища.
III рівень — Дослідженняринку з метою прогнозування ефективності розвитку бізнесу на зарубіжному ринку(у глобальному сегменті).
Незважаючи на те, щоміжнародний маркетинг базується на тих же принципах (корисність, диференціація,концентрація) і концепціях, що і внутрішній маркетинг, він має особливі риси,що формуються унаслідок функціонування на зовнішніх ринках. Зовнішні ринки висуваютьособливі вимоги, як до товару, так і по всього комплексу маркетингу. Ці вимогискладалися десятиліттями й в основному базуються на специфіці окремих риків іїхніх сегментів. Для успішної діяльності тут доводиться додавати більш значнізусилля, ніж на внутрішньому ринку. Вивчення зарубіжних ринків, їхніхможливостей і вимог більш складний і трудомісткий процес, ніж вивченнявнутрішнього ринку (це пов'язано в першу чергу з різнорідністю міжнародногомаркетингового середовища).
Так, при аналізі зарубіжнихринків і їхніх сегментів значне місце займає проблема адаптації продукції доумов її споживання в тій або іншій країні.
Свої специфічні риси маєй аналіз конкурентної боротьби. У деяких випадках прогнози конкурентіввиявляються неточними з тієї причини, що недооцінено сильний вплив місцевихвиробників на органи державно регулювання в країні [1, c.19].
Необхідно такожвраховувати основні організаційно-практичні риси міжнародного маркетингу [3,c.18]. З цього погляду він складається з комплексу програмно-цільових методіворганізації і функціонування виробничо-збутового процесу, що охоплює сферипланування, вивчення попиту на світових ринках, конкурентних товарів івиробництв, науково-технічних перспектив, а також ціноутворення, продажу іпісляпродажного обслуговування (доставка товару, надання різних послуг) таіншє. Крім того, переслідується мета одержання максимального прибутку унаслідку задоволення потреб конкретних споживачів.
Хоча всі заходиздійснюються відповідно до загальновизнаних методик, принципів та критеріїв,необхідно конкретизувати й адаптувати їх до конкретних споживачів.
Потреба компаній у виходіза рубіж сьогодні значно більше, ніж ще 10 років тому, однак ступінь ризикутакож зросла. Менеджери повинні передбачати ризики та перешкоджати їхньомувпливові. Пилип Котлер виділяє наступні проблеми при виході на зовнішні ринки:
— висока зовнішнядержавна заборгованість;
— мінливість валютнихкурсів;
— вимоги іноземних урядівпри вступі на їхні ринки;
— витрати на адаптаціюмаркетингового комплексу;
— інші проблеми (війни,корупція) [2,c.184].
На мій погляд, при роботіна зовнішніх ринках також варто враховувати проблеми, пов'язані з особливостямикультури (мова, ділові продукції і стандарти), різними умовами використанняпродукції і методами конкуренції.
Таким чином, міжнародниймаркетинг пов'язан з інтеграцією у світовому господарстві. Він має на увазі підсобою, як і пристосування маркетингового комплексу до окремих ринків, так івикористання подібностей ринків для одержання конкурентних переваг. Усісуб'єкти світового господарювання усе тісніше і тісніше взаємодіють між собою,а це означає, що кожна компанія, яка діє у “своїй” галузі повинна знайти своюнішу в ній (у відповідності зі своїми можливостями).
1.2 Стратегія міжнародного маркетингу і їїрозробка
Маркетингова стратегія –це логічна схема маркетингових заходів, за допомогою яких компанія сподіваєтьсявиконати свої маркетингові задачі. Вона складається з визначених стратегій для:
— цільових ринків;
— позиціонування;
— маркетинговогокомплексу;
— рівнів витрат намаркетингові заходи [2, c.124].
У залежності відпоставлених цілей і засобів їхнього досягнення можна виділити кілька видівстратегій: стратегія завоювання або розширення частки ринку; стратегіяінновацій; стратегія диференціації продукції; стратегія зниження витратвиробництва; стратегія вижидання; стратегія індивідуалізації споживача.Реалізація ринкової стратегії припускає вибір засобів і методів досягненняпоставлених цілей: вибір цільових ринків, методів і часу виходу на них,визначення перспективної ефективності виробництва і збуту шляхом розробкипрограм маркетингу [4, c.442].
Стратегія завоюваннячастки ринку або її розширення здійснюється шляхом випуску і впровадження наринок нової продукції, формування нових запитів у споживачів. Розширення часткиринку можливо лише за рахунок відходу з ринку конкурента (придбання йогочастки, зниження частки конкурента, усунення його з ринку); упровадження наринок нових моделей; застосування як прямих, так і схованих методівконкурентної боротьби (знижки, гарантії, споживчі кредити, що супроводжуютьпослуги). Структура ринку змінюється в зв'язку з появою нових фірм, а такожторговельних посередників, що поставляють імпортні товари.
Стратегія інноваційприпускає створення принципово нових продуктів, що орієнтовані на нові потребиі не мають аналогів на ринку. Дана стратегія передбачає як розробку принциповонових ідей, так і копіювання нововведень, розроблених конкурентами. Однак такастратегія вимагає значних капітальних вкладень, хоча коли товар копіюється уконкурентів, витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботизнижуються.
Стратегія диференціаціїпродукції припускає модифікацію й удосконалення традиційних виробів, за рахунокнових технічних принципів, що можуть задовольняти нові потреби і створюватинові сфери використання товару. Дана стратегія досить ефективна і не вимагаєвідносно високих витрат. Однак варто враховувати, що обсяг продажів в основномузабезпечує унікальність продукту.
Стратегія зниження витратвиробництва вимагає: масового впровадження економічного устаткування ітехнологій; контролю над витратами; зниження витрат на науково-дослідні ідослідно-конструкторські роботи, рекламу; обслуговування; легкий доступ досировинних ресурсів; орієнтації системи збуту на широкі групи споживачів набагатьох національних ринках. Така стратегія звичайно досить ефективна, тому щона багатьох ринках і їхніх сегментах основний критерій покупки – ціна.
Стратегія вижиданнявикористовується, коли тенденції розвитку кон'юнктури і попиту не визначені. Утаких умовах варто утриматися від упровадження товару на ринок, а більшдетально вивчити дії конкурентів. При виникненні стійкого попиту на новийтовар, велика фірма, що розташовує необхідними ресурсами в найкоротший термінрозвиває масове виробництво і збут, і тим самим, придушує фірму-новатора. Однакперш, ніж вкладати кошти в нововведення, варто провести всебічні маркетинговідослідження і провести розрахунки рентабельності нового виробництва.
Стратегіяіндивідуалізації споживача особливо широко застосовується виробниками виробничогоустаткування, орієнтованими на індивідуальні замовлення покупців (розробкаунікальних проектів).
Однак виділяють і іншішість стратегічних можливостей діяльності компанії на світовому ринку [6,c.284]:
1) Передати іноземнимфірмам право на використання її власних технологій або на виробництво йпоширення її продукції.
2) Зміцнювати національневиробництво і вивозити товари на зарубіжні ринки, використовуючи як власнізбутові канали, так і контрольовані іноземними компаніями канали.
3) Дотримуватисьбагатонаціональної стратегії, тобто розробити особливу стратегію для кожноїкраїни, де фірма здійснює свою діяльність, щоб вона відповідала смакамспоживачів і конкурентних умов цих країн.
4) Дотримуватисьглобальної стратегії низьких витрат, тобто коли фірма прагне забезпечитинизькозатратне виробництво на стратегічно важливих ринках збуту, тобто рівеньвитрат повинен бути нижче, ніж у конкурентів у рамках світового ринку.
5) Стратегія глобальноїдиференціації, при якій фірма диференціює свій товар по однаковиххарактеристиках у різних країнах для створення постійного іміджу у світовомумасштабі і завоювання міцних конкурентних позицій.
6) Дотримуватисьглобальної стратегії фокусування, коли метою стратегії фірми є обслуговуванняідентичних ніш на кожнім стратегічно важливому національному ринку.
Навіть, виходячи з цихдвох типологій, можна помітити, як загальні, так і відмітні риси. Але зараз вжерозробляються сучасні моделі і тенденції розвитку стратегічного маркетингу [7].На мій погляд, слід зазначити наступні:
1) Концепція“інтелектуального лідерства” (Г. Хемел і К.К. Прахолад) – затверджує, щоперспективи фірми залежать від лідерства не на функціонуючих ринках, а намайбутніх, тобто формуючи потреби споживача створювати собі ринок.
2) М. Греси і Ф. Вирсенапропонують при розробці маркетингової стратегії визначити свою унікальнуцінність і перетворити її на довгострокову стратегію.
3) “Коэволюция” Дж.Мура,переносить закони живої природи на бізнес і на перший план виносить неконкуренцію, а співробітництво.
При виборі стратегій необхідновраховувати наступні критерії [2, с.97]:
— ресурси фірми;
— ступінь однорідностіпродукції;
— етапи життєвого циклутовару;
— ступінь однорідностісвітового ринку;
— маркетингові стратегіїконкурентів.
Виходячи на зовнішнійринок, а потім, підсилюючи на ньому свої позиції, підприємство відчуває потребув ясному розумінні механізмів поводження покупців і посередників, дійконкурентів, державних організацій та інше, тому що завдяки такому розуміннюнароджується здатність до адаптації на зарубіжних ринках – запорука подальшоїефективної діяльності на них.
Універсальний процес стратегічногопланування відображений на рисунку 1.1[8, c258].
/>
Рисунок 1.1 – Процес стратегічногопланування
Однак при розробці стратегіїміжнародного маркетингу, значне місце варто приділити аналізові політичного(стабільність, різноманітні обмеження), економічного (структура господарства,характер розповсюдження прибутків), соціального (особливості сприйняття тих чиінших товарів), технологічного (рівень розвитку та впровадженнянауково-технічного прогресу), а також правовому і культурному середовищукожного зарубіжного ринку, тобто провести PEST аналіз. Розробка маркетинговоїстратегії з урахуванням міжнародного маркетингового середовища вносить великуступінь невизначеності і, як слідство, потребує більш ретельного стратегічногоаналізу, потрібно ретельно розібратися в особливостях міжнародногомаркетингового середовища. Також доводиться враховувати індивідуальніособливості ринку і при безпосередній розробці комплексу маркетингу. Виходячи зцього, процес розробки стратегій міжнародного маркетингу можна представити внаступному вигляді (рисунок 1.2).
/>
Рисунок 1.2 — Розробкастратегії міжнародного маркетингу
У першу чергу, компаніяоцінює свої сильні і слабкі сторони, враховує потенційні погрози і можливостізовнішнього середовища (SWOT-аналіз), а також доцільно проаналізувати тенденціїзміни міжнародного маркетингового середовища (PEST-аналіз). Однак,використовуючи методику PEST, варто пам'ятати, що крім основних чотирьох групфакторів (політичні, економічні, соціальні і технологічні фактори), на практиціаналізується більш широкий набір факторів. Не можна не враховувати тенденціїзмін у правовій, демографічній, природній, культурній та інших сферах – усівони впливають на вибір стратегії фірми. Після цього приймається рішення провихід па конкретний зарубіжний ринок.
Найперше, з чимзіштовхується компанія при виході на зовнішній ринок – це вибір форми виходу назовнішній ринок. Найбільш розповсюдженими формами є: експорт, спільнапідприємницька діяльність і пряме інвестування [9, c.620]. Компанія повиннавибрати найбільш прийнятну для себе форму, з огляду на усі її позитивні танегативні сторони.
Виходячи на зовнішнійринок, а потім, підсилюючи на ньому свої позиції, підприємство відчуває потребув ясному розумінні механізмів поводження покупців і посередників, дійконкурентів, державних організацій і інше, тому що завдяки такому розуміннюнароджується здатність до адаптації на зарубіжних ринках – запорука подальшоїефективної діяльності на них.
Далі здійснюєтьсярозробка комплексу міжнародного маркетингу і приймається рішення про йогоадаптацію (розробка стратегічного маркетингового плану). Існують компанії, щовикористовують стандартизований комплекс маркетингу скрізь (характерно дляглобальних стратегій), але багато хто використовує і індивідуалізованийкомплекс маркетингу, тобто адаптують окремі його елементи до специфіки кожногоринку (мультинаціональні стратегії) [9, c.624].
Даний комплекс складаютьті ж самі компоненти, що входять й у комплекс маркетингу, здійснюваного навнутрішньому ринку країни. А саме [1, с.43]:
— вивчення ринку(споживчого поводження; попиту, конкурентів і конкурентноздатності товарів іпослуг; посередників, що здійснюють транспортування, збут і інше), а такожзовнішнього середовища, у якій діє фірма (законодавчого, економічного,політичного, соціо-культурного, технологічного та інших);
— формування товарної(асортиментної) політики
— формування ціновоїполітики підприємства, що буде відповідати обраним ринковим цілям;
— розробка і здійсненнястратегії просування товарів і послуг на обраних ринках (рекламних компаній,заходів щодо формування суспільної думки, стимулюванню збуту й ін.);
— вибір і організаціяоптимальних каналів руху товарів (збуту) продукції і послуг (з використанням уразі потреби надійних посередників і партнерів і забезпечення ефективноївзаємодії з ними).
Останні чотири складовіявляють собою ті основні об'єкти, впливати на які повинні маркетологи компаній,як на вітчизняному, так і на закордонних ринках, Важливо враховувати, що змістміжнародної маркетингової роботи залежить від характеру діяльності підприємствана зовнішніх ринках.
Після розробки комплексумаркетингу, керівництво, як правило, організовує команду для втілення стратегіїв життя (у міру еволюції міжнародного маркетингу на підприємстві, відбувається еволюціяй від експортного відділу до міжнародного підрозділу [2, с.218]). Варто такожпам'ятати про оцінку результатів і методах контролю за досягненням поставленихцілей.
Таким чином, при виході назовнішній ринок компанія зіштовхується з наступними стратегічнимиальтернативами:
— вибір ринків збуту;
— вибір форми виходу;
— позиціонування товаруна ринку і розробка комплексу маркетингу для нього.
1.3 Особливості ринку промислових товарів
Найперша і найбільшважлива відмінність промислового ринку від споживчого у тому, що напромисловому ринку діють компанії й організації, що не є тільки продавцями аботільки покупцями. Діячі промислового ринку в різних країнах виступають у різнійякості – можуть бути і покупцями, і продавцями, і партнерами. Цей різний станкомпаній забезпечує їхню активну позицію стосовно вибору партнера по угоді.Обидві частини промислового ринку – що купує і продає однаково активні у виборіконтрагентів, вони проводять аналіз і оцінку потенційних постачальників,витрачають значні ресурси на ухвалення рішення про здійснення угоди, підписуютьконтракти і таке інше.
Наступною особливістю єнабагато менше число покупців на промисловому ринку в порівнянні зі споживчим.Фірми, що продають, розглядають кожного конкретного покупця окремо, особливо,якщо він великий. І такі предмети угоди як ціна, якість (у тому числіупакування), умови постачання й оплати – є об'єктом переговорів і підписанняконтракту з кожним покупцем окремо.
Наступна принциповавідмінність промислового ринку від споживчого полягає у тому, що промисловіпродавці і покупці володіють високими професійними навичками в областіпродукції, що продають або купують, а також навичками комерційної роботи.Завжди складніше переконати фахівця у тому, що йому необхідний саме твій товар- повинні приводитися серйозні і реальні аргументи, оскільки покупець практичнозавжди вже знає достоїнства і недоліки вашої продукції в порівнянні зпродукцією ваших конкурентів.
Важливо відзначити, що напромислових ринках конкурентами є не тільки виробники однотипних товарів, як наспоживчих ринках, а всі промислові діячі, що здійснюють операції на даномуринку – продавці, покупці, банки, держава і т.д. Так, наприклад, якщо фірма неможе погасити банківський кредит, її конкурентом стає банк, що може за несплатуборгу стати власником майна компанії.
Попит на продукціюпромислово-технічного призначення носить виробничий (вторинний характер).Вторинним він є тому, що виникає не сам по собі, а внаслідок попиту на споживчітовари і послуги, для виготовлення або надання яких потрібна продукціяпромислово-технічного призначення. По такому ж принципі розділяєтьсяпромисловий і споживчий маркетинг. Це проілюстровано на рисунку 1.3 [10, с.97].
/>
Рисунок 1.3 – Ілюстраціявторинного характеру промислового маркетингу
У рамках планування полючи діяльності промислових підприємств мова йде не тільки про те, щоб вибратицільові групи покупців, для рішення проблем яких товари повинні виконувативизначені споживчі функції (набір функціональних характеристик) за допомогоюконкретних технологій. Крім цього необхідно також розглянути питання, для якихсаме географічних ринків повинні виробляються ці товари, тобто визначитистратегію вибору ареалу діяльності. Вибір національних ринків є, таким чином,поряд з визначенням виду вироблених товарів і купівельних сегментів, для якихвони призначаються, складовою частиною вибору стратегічного поля діяльності імає істотне значення для успішної довгострокової діяльності підприємства. Уцьому легко переконається, якщо взяти до уваги, що для виробників промисловогоустаткування вибір ринків збуту має стратегічне значення, тому що набірфункціональних характеристик у залежності від конкретної країни можуть значноваріюватися, так що при обробці різних національних ринків сегменти споживачіві їхніх вимог до пропонованих товарів і послуг сильно відрізняються
Правильність виборустратегічного поля діяльності визначається шляхом:
— аналізу, у якихобластях ринку підприємство може щонайкраще реалізувати свої можливості іресурсний потенціал;
— виявлення, які значимідля підприємства ринки будуть розвиватися у майбутньому особливо інтенсивно;
— визначення, чи є упідприємства шанси впровадитися на ринки на основі своїх можливостей,виробничих процесів і ресурсів[11, с.153].
Варто пам'ятати, щообране поле впливає на розвиток підприємства (його ресурси, структуру івиробничі процеси). Однак будь-яке обране стратегічне поле піддається впливунавколишнього середовища і тому вимагає постійного відстеження й аналізу.
При покупці напромисловому ринку на поведінку потенційного покупця впливає ряд особливихфакторів: фактори навколишнього середовища (рівень первинного попиту, умовипостачання, темпи науково-технічного прогресу, розвиток політичних подій іметодів регулювання, конкуренція), організаційні фактори (політика організаціїі методи її роботи, організаційна структура, внутріорганізаційні системи), міжособистісніфактори (повноваження, статус, переконливість), і індивідуальні фактори (вік,статус, посада, відношення до ризику, а також тип особистості) [2, с. 280].
Потрібно відзначити, щоучасть компанії на торгівельних виставках тісно пов'язана з експортом [12].Участь у торгівельних виставках дозволяє розраховувати на іноземнихвідвідувачів і розширювати тим самим можливості експорту. Хоча і є присутнімскладність в оцінці потенційних покупців, компаніям варто шукати новіможливості на вже зарекомендувавших себе виставках. Відкриття торгівельногопредставництва – ще один засіб для розширення експортної діяльності [12]. Напромислових ринках також часто використовується система “зустрічних постачань”.Наприклад, подібний договір існує між Китаєм і Бразилією (у Бразилію з Китаюдоставляється вугілля, а на зворотному шляху в Китай везеться руда) [13]. Крімістотного зниженню витрат, аж до 50%, це сприяє і більш тісному співробітництвуміж країнами.
Таким чином, для успішноїроботи на промисловому ринку, необхідно чітко усвідомлювати його специфіку івідповідати його “запитам”. Можливо, саме тому все частіше використовуєтьсяпоняття ”промисловий маркетинг”.
2.АНАЛІЗ ПІДПРИЄМСТВА, ТОВАРУ І КОН'ЮНКТУРИ РИНКУ
2.1Опис ДП “Завод імені В.А. Малишева”
ДП “Завод імені В.А.Малишева” – унікальне многопрофільне підприємство транспортного й енергетичногомашинобудування, що працює в наступних напрямках: гусенична спеціальна ітранспортна техніка, колісна спеціальна і транспортна техніка, двигунивнутрішнього згоряння, продукція виробничого призначення, товари побутовогопризначення. Завод надає наступні послуги: виготовлення будь-якої складностізаготівель з литих і чорних металів методом холодного і гарячого штампування,куванням, литтям у землю, у кокіль, під тиском, по виплавлюваних моделях,відцентровим литтям; виробів гумовотехнічних, пластмасових, дерев'яних 9столярних), залізобетонних. Виробництво жаростійких і неспалених виробів зістеклотканей, азбестової полотнини, каолінових і базальтових волокон,призначених для теплоізоляції і захисту вузлів деталей від впливу високихтемператур.
У зв'язку із широкимспектром видів діяльності і наданих послуг, продукція підприємства встиглазарекомендувати себе в багатьох галузях промисловості, таких як:машинобудування тракторне і сільськогосподарське, машинобудування для легкої іхарчової промисловості, підйомно-транспортного устаткування, важкої йенергетичної промисловості, хімічної і нафтогазової промисловості,промисловість електроенергетична, виробництво зварювального устаткування іматеріалів, промисловість автомобільне, вуглевидобувна, машинобудуваннябудівельної і дорожньої комунальної техніки, промисловість лісова,деревообробна та целюлозно-паперова.
Усі ці галузі ДП “Заводімені В.А. Малишева” забезпечує досить великою номенклатурою цивільноїпродукції: агрегат для капітального ремонту, освоєння і буравлення шпар А-125М,з навантаженням на гаку 1250; ваговоз гусеничний ПГ-70; вкладиш роликовийнаправляючий; муфти кулачкові; вал карданний; конічна шестірня НГ; пневматичнийключ бурової; захоплення клиньевої пневматичний; вал приводу дизеля головногофрикціону БУ-2500 ДГУ; вал муфти; напрямна крейцкопфа верхня і нижня; накладкакрейцкопфа; стовбур вертлюга УВ-250; плашки і запчастини до клиньевогозахоплення ПКР 560М; труба вертлюга; плашка машинного ключа; зірочка НГ 157.00.100;бурошнековий комплекс БШК 2 ДМ для безлюдної виїмки вугілля; електростанція набазі газового дизель-генератора 11 ГД100М потужністю 1000квт [14, с.10].
За багаторічну історіюіснування підприємство придбало визначений імідж і популярність.
ДП “Завод іменіВ.А.Малишева” заснований у 1895 році у вигляді акціонерного товариства“Російське паровозобудівне і механічне суспільство” (Рпімс).
На початку 1919 рокудекретом Ради Народних Комісарів Харківський паровозобудівний завод бувнаціоналізований.
До 1 травня 1920 рокузавод випустив перші радянські паровози. В наступні роки була розробленаконструкція й організована випуск нового могутнього і швидкого вантажногопаровоза серії 3 (“Серго Орджонікідзе”).
У 1924 р. був випущенийгусеничний трактор “Комунар”.
У 1945р. завод освоїввипуск шахтних електровозів.
У 1947 р. підприємствовипустило перший дизельний тепловоз ТІ-1. З 1947 р. по 1978 р. на заводі булостворено більше 10 модифікацій дизельних тепловозів для вантажних іпасажирських перевезень.
У 1957 р. заводовіпривласнене ім'я В.А.Малишева.
У 1955 р. на заводіпочався випуск першого вітчизняного безкомпресорного дизельного двигуна Д-50.Потім була розроблена більш могутня модель Д-100. На її базі в наступні рокибуло створено більш 15 модифікацій вітчизняних дизельних двигунів і рядстаціонарних дизельно-электричних агрегатів.
У 1978 р. указом Главиоборонної промисловості №156 на базі заводу було створено виробниче об'єднання“Завод імені В.А.Малишева”. До цього моменту в основному склалася сучасна структуразаводу.
З 1993 р. виробничеоб'єднання перереєстроване в державне підприємство “Завод імені В.А.Малишева”.До складу заводу ввійшло десять виробничих підприємств, двадцять філій ігоспрозрахункових підрозділів, об'єкти соціально-побутового і культурногопризначення.
Підприємство є головнимвиробником військово-гусеничних машин і дизельних двигунів.
Сформована економічнаситуація в Україні, положення справ у галузі, рішення поточних конверсійнихзадач не могли не вплинути на ділову активність заводу. За період з 1992 по1996 року помітно знизилися масштаби виробничої діяльності через відсутністьзамовлень на військову техніку з боку Міністерства Оборони, а такожнеплатоспроможності попиту з боку споживачів дизельної продукції.
З моменту висновкуконтракту №1346/38 від 01.07.96р. ДП “Завод імені В.А.Малишева” провівреструктуризацію своїх підрозділів, у результаті чого він став єдинимструктурним підрозділом, а його філії були перетворені у виробництва. Указом№1106 від 08.19.97р. Фонд Державного Майна України припинена дія указу №50-гпвід 11.07.95р. “Про приватизацію Державного підприємства “Завод іменіВ.А.Малишева”[15, с.686].
Впливзовнішньоекономічної діяльності на фінансово-економічний стан підприємства.Специфіка ДП “Завод імені В.А. Малишева” така, що виробництво спецпродукції(військової техніки: танків, бронетранспортерів і т.д.) складає 70% узагальному обсязі випуску, а цивільної – 30%. Тому раніш керівництво робилоставку в основному на свій основний вид діяльності, за рахунок чого підприємствозавжди було прибутковим і досить успішним. Цивільної продукції приділялосянабагато менше уваги.
Останнім часомфінансово-економічний стан ДП “Завод імені В.А. Малишева” можна булохарактеризувати як незадовільний. Про це свідчать ряд показників. Так, спостерігалосярізке зниження обсягів виробництва і реалізації. Але головною причиною важкогоекономічного стану підприємства була відсутність експортних замовлень навиготовлення спецпродукції. Наприклад, відсутність фінансування з бокуМіністерства оборони України державного замовлення на виготовлення десятитанків Т-84 призвело до зростання незавершеного виробництва, що спричинило засобою значні втрати. Від замовлень на багато дорогих товарів держава булазмушена відмовитися взагалі, тому у виробничих запасах мали місце великізалишки комплектуючих і спецпрофілей від виготовлення спецпродукції знятої звиробництва. Використання цих залишків у цивільній продукції обмежено. Узв'язку з чим не було можливості поповнення оборотних коштів за рахунок продажузайвих залишків виробничих запасів. Це теж зіграло значну роль у погіршенніфінансово-економічного стану підприємства.
Недолік оборотних коштівпривів до зменшення запасів готової продукції і дебіторської заборгованості.
Скорочення обсягіввиробництва і недолік оборотних коштів спричинило за собою зменшеннячисельності працюючих.
У зв'язку зі сформованоюситуацією, керівництво вирішило переглянути свою політику і, з огляду нанеплатоспроможний попит України на спецпродукцію, зайнялося освоєннямзовнішнього ринку. Завод одержав трохи великих замовлень на бронетехніку,оголосив набір робітників і інженерів по багатьом спеціальностям. У результатіуспіхів на зовнішньому ринку удалося серйозно поправити фінансово-економічнуситуацію – завод майже на 100% розрахувався з банками-кредиторами і намагаютьсязароблені засоби направляти не на погашення кредитів, а на зарплату, придбаннянового технологічного обладнання й інші виробничі цілі
Однак Юрій Миргородський,заступник генерального директора по маркетингу і зовнішньоекономічноїдіяльності, відзначив, що новий підйом підприємства можна прискорити, вивівшина міжнародний ринок виробу цивільної продукції. Це – дизелі для тепловозів,комбайни, бурошнекові комплекси й устаткування для нафтогазового комплексу. Цедозволить підприємству не залежати від успіху або провалу окремих проектів.Тепер у найближчих планах менеджерів по зовнішньоекономічній діяльності імаркетологів визначення нових перспективних ринків збуту для цих товарів.
2.2Основні характеристики бурошнекового комплексу БШК- 2ДМ
Перспективи використаннявугілля ставлять задачу по розробці нових ефективних методів його видобутку.
Фахівці ДП “Завод ім.Малишева” — основного виробника бронетехніки в Україні — створили машину, щодозволяє добувати вугілля з тонких шарів без присутності гірників у зонівироблення.
Аналіз покладів вугільнихшарів показує, що 68% запасів вугілля зосереджено в шарах потужністю 0,9 м., а33% у шарах потужністю 0,7 м. При цьому в зазначених шарах зосереджений, восновному, високоякісний коксівний (40%) і енергетично коштовне вугілля.Заповнити необхідні обсяги видобутку вугілля із шарів з потужністю більш ніж0,9 м, неможливо, тому що найбільш продуктивні шари цього діапазону, загалом,вироблені, а інші запаси, на думку фахівців, будуть вичерпані в найближчі 10 –15 років.
Розробка шарів потужністю0,7 – 0,9м з використанням традиційних технологій і техніки супроводжуєтьсянизькою ефективністю використання засобів механізації, великими витратамиважкої ручної праці (до 70%), високим рівнем травматизму і профзахворювань і,як наслідок, низькими техніко-економічні показниками видобутку вугілля.
Проведені дослідженняпоказали, що найбільш перспективним рішенням проблем вироблення тонких шарів єтехнологія буравлення вугілля бурошнековими комплексами. З цією метоюрозроблена конструкторська документація бурошнекового комплексу БШК 2ДМ длявиїмки вугільних шарів потужністю 0,5 – 0,9 м.
Комплекс має високуокупність. Так, у середньому, при двозмінній роботі в шахті з його допомогоюдобувається 140 тонн високоякісного вугілля, що не потрібно збагачувати. Цінатонни вугілля на світовому ринку приблизно дорівнює 50 доларам. Фонд корисногочасу на вуглевидобувних підприємствах дорівнює 300 днів у році. Таким чином,маємо: 140 * 50 =7000; 7000 * 300 = 2100000 (доларів у рік). Тобто менше, ніжза рік придбання комплексу буде виправдано при існуючій ціні 387 492доларів. У таблиці 2.1 приведена калькуляція витрат навиробництво бурошнекового комплексу і його ціна.
Таблиця 2.1 – Калькуляціявитрат на виробництво БШК-2ДМ
№№ Найменування калькуляційних статей Сума, грн. п/п ф725 останнє 1 Сировина і матеріали 234 801.46 2 Покупні вироби 596 662.14 3 Транспортно-заготівельні витрати 58 202.45 4 Разом матеріальних витрат 889 666.05 5 Основна заробітна плата вироб. робітників 77 890.00 6 Додаткова заробітна плата 27 261.50 7 Відрахування на соц.страхування 40 262.51 8 Знос інструментів і пристосувань цел. назн. і ін. 4 673.40 9 Загальновиробничі витрати 440 857.40 10 Інші витрати 11 Разом виробнича собівартість 1 480 610.86 12 Адміністративні витрати 124 624.00 13 Витрати на збут 110 000.00 14 Разом повна собівартість виробу 1 715 234.86 15 Прибуток 115 908.14 16 Оптова ціна без ПДВ 1 831 143.00 Оптова ціна без ПДВ, дол. США 17 Гарантійне обслуговування 234 190.00 Шефмонтажні роботи, дол.США Навчання, дол.США 18 УСЬОГО, грн на умовах EXW, м.Харків 2 065 333.00 19 УСЬОГО, дол.США на умовах EXW, м.Харків 387 492.00Виробництво комплексу БШК2ДМ освоєно на ДП «Завод імені В.А. Малишева» у 1999 році.Експлуатація бурошнекового комплексу показала ріст продуктивності праці на 40%,у порівнянні з традиційною технологією, зниження травматизму, можливістьвикористання схованих запасів вугілля в шарах малої потужності без кріпленнявиробленого простору і присутності в ньому робітників.
Бурошнекова технологіявидобутку вугілля, будучи перспективною, у випадку її широкого впровадження,дозволила б додатково добувати Україні близько 10 млн. тонн вугілля в рік, однаквітчизняні вуглевидобувні підприємства не платоспроможні, а профільніміністерства не виділяють засобів для закупівлі такого виду устаткування.Придбання БШК 2ДМ могло дозволити замість закриття шахт продовжити терміниїхньої експлуатації і більш повно задовольнити потреби України у вугільнійсировині.
Технічні характеристики.Бурошнековий комплекс призначений для виїмки досить тонких і тонких вугільнихшарів без кріплення виробленого простору і без присутності в ньому робітників.Виймає вугілля без присічки порід шляхом підбора діаметрів коронок, щозабезпечує його високу якість.
Область застосування:вугільні шари потужністю від 0,6 до 0,9 м. Опірність вугілля різанню до 350кН/м.
Бурошнековий комплексБШК-2ДМ забезпечує вибурювання шару вугілля виемочними смугами шириною 1,9-2,05і довжиною 85 м.
Комплекс забезпечуєбуравлення виемочних смуг з горизонтальних шарів вироблень перетином 11 м2і більш по повстанню шару до 250і по падінню до 150, атакож по простяганню шару з похилих пластових вироблень з кутом нахилу до 80.При відпрацьовуванні некондиційних запасів вугілля, охоронних цілин, областьзастосування комплексу розширюється на шари, потужністю до 1,2 м.
Комплекс оснащенийтехнологічним устаткуванням для доставки, наращування і складування секційшнекового става, монтажних робіт.
Продуктивність комплексу,при опорі вугілля різанню до 200 кн/м, складає 2 т/хв., а при опорі вугіллярізанню до 350 кн/м, складає 1,5 т/хв.
Габарити комплексу — 9830Х3300Х2240 мм. Маса комплексу, 54,2 тонн.
Як виявилося, проблемарозробки тонких і досить тонких шарів актуальна не тільки для України, але ідля більшості вуглевидобувних країн. Зокрема, така проблема гостро стоїть передпідприємствами КНР, і вони готові масово впроваджувати бурошнекову технологію.
У листопаду 2003 р. ДП«Завод імені В.А.Малишева» для однієї фірми із провінції Шандун,Китай поставив два бурошнекових комплекси БШК 2ДМ.
У рамках укладенихконтрактів планується навчання китайських фахівців, що передбачає теоретичнийкурс і практичні заняття в Українській вугільній шахті по зборці, експлуатаціїі технічному обслуговуванню устаткування. Для проведення пуско-налагоджувальнихробіт з кожної установки в Китай будуть спрямовані фахівці ДП «Завод іменіВ.А Малишева».
Слід також зазначити, щобурошнековий комплекс для безлюдної виїмки вугілля відповідає усім вимогаміснуючих в Україні стандартів (Держстандарту України – ДСТУ, галузевомустандартові – ГСТУ і стандартові підприємства – СТП), а також міжнародномустандартові ISO, установленому міжнародною організацією стандартів; має довідкупро включення товару в український СЕПРО – реєстр сертифікованої продукції істандарт ISO. Маючи в наявності останній, товар вважається офіційно відповіднимтехнічним стандартам усіх країн світу.
У висновку хотілося б відзначити,основні переваги даної технології має у порівнянні з традиційними (таблиця2.2):
Таблиця 2.2 – Перевагибурошнекового комплексу БШК 2ДМ
Критерій порівняння Характеристика 1 Продуктивність— при анологічних умовах підвищує продуктивність праці гірників у 2 рази;
— забезпечує високу якість вугілля, що виймається.
2 Економічність— зводить до мінімуму витрати дефіцитних лісоматеріалів;
— забезпечує виїмку, як підготовлених запасів вугілля на досить тонких шарах, так і запасів з високим ступенем геологічних порушень, що дозволяє збільшити обсяги видобутку вугілля та знизити втрати в його недрах;
— знижує витрати на підтримання ділянкових виработок, за рахунок залишення міжполосних вугільних целіков.
3 Зручність у використанні — забезпечує зручність обслуговування і ремонту комплексу, розташованого на штреку. 4 Вплив на робітників— забезпечує виїмку вугілля без присутності гірників;
— виключає застосування важкої праці;
— знижує травматизм та число профзахворювань;
2.3 Аналіз стану іструктури світової вуглевидобувної галузі
Вугілля є важливимнаціональним природним ресурсом у першу чергу завдяки своїй енергетичнійцінності. Серед ведучих світових держав тільки Японія не має у своємурозпорядженні великі запаси вугілля. Хоча вугілля – найпоширеніший виденергоресурсів, на нашій планеті маються великі території, де вугільних родовищнемає. Світовий видобуток вугілля складає 4,7 млрд. т у рік (2000). Однак увсіх країнах в останні роки виявляється тенденція до зниження його видобутку,оскільки він поступається місцем іншим видам енергетичної сировини – нафти ігазу. У ряді країн видобуток вугілля стає нерентабельним в зв'язку звідпрацьовуванням найбільш багатих і порівняно що неглибоко залягають шарів.Багато старих шахт закриваються як збиткові. Перше місце по видобутку вугіллязаймає Китай, за ним випливають США, Австралія і Росія. Значна кількістьвугілля добувається в Німеччині, Польщі, ПАР, Індії, на Україні й у Казахстану.
Але виснаження запасівнафти і газу на планеті диктує необхідність пошуку альтернативних енергоносіїв.У зв'язку з цим у світі намітилася тенденція повернення до вуглевидобутку, щотрадиційно вважалася нерентабельним, высокозатратним виробництвом. Три чвертісвітових його запасів, що складають по наближеній оцінці 10 трлн. т,приходяться на країни колишнього СРСР, США і КНР.
У таблиці 2.3представлені світові запаси вугілля, у тому числі кам'яного і кількість йоговидобутку [16, с.147].
Таблиця 2.3 – Світовізапаси вугілля, у тому числі кам'яного і кількість його видобутку
Запаси Видобуток Регіони усього кам'яного усього
кам'яного
Європа 156667 59060 810,38 354,46 Азія 220742 133040 1835,96 1649,43 Африка 61672 60405 214,05 214,05 Північна Америка 250392 111864 1021,29 932,95 Південна Америка 10197 5649 37,84 37,79 Австралія та Океанія 90940 45340 246,22 195,22 УВЕСЬ СВІТ 790610 415358 4165,74 3383,9 Країни усього кам'яного усього кам'яного КНР 114500 62200 1340,88 1277,22 Росія 200000 95000 400,16 297,34 США 240558 106495 937,09 858,97 Індія 69947 68047 282,19 261,69 ФРН 67300 24000 248,75 55,95 Австралія 90940 45340 243,10 192,35 ПАР 55333 55333 206,21 206,21 Польща 42100 29100 197,45 135,90 Канада 8623 4509 74,92 64,18 Чехія 1510 1600 71,32 70,28 Великобританія 2500 2000 47,50 47,50 Колумбія 600 300 70,85 44,22 КНДР 4539 4240 26,23 26,23 Індонезія 32063 962 37,62 37,62З приведеної вище таблиціможна зробити наступні висновки.
Викопне вугілля –найважливіший і найбільш розповсюджене джерело енергії в США. Країна має усвоєму розпорядженні найбільші у світі промисловими запасами вугілля (усіхтипів), що оцінюються в 444,8 млрд. т, загальні запаси в країні перевищують1,13 трлн. т, прогнозні ресурси – 3,6 трлн. т. Найбільший постачальник вугілля– штат Кентуккі, за ним випливають Вайоминг і Західна Віргінія, Пенсільванія,Іллінойс, Техас, Віргінія, Огайо, Індіана і Монтана. Приблизно половина запасіввисокосортного вугілля зосереджена в Східній (або Аппалачской) провінції, щопростягнулася з півночі на південь від північно-західної Пенсільванії допівнічної Алабами. Ці високоякісні вугілля кам'яновугільного періодувикористовуються для виробництва електроенергії та одержання металургійногококсу, споживаного при виплавці заліза і стали. До сходу від цього вугленосногопояса в Пенсільванії знаходиться вугільний басейн площею близько 1300 кв. км,на який приходиться майже весь видобуток антрациту в країні.
Вугільні поклади Канадизосереджені в основному в східних і західних провінціях, де добувається близько64 млн. т бітумінозних і 11 млн. т бурих вугіль у рік. Покладу високоякіснихвугіль кам'яновугільного віку маються в Новій Шотландії і Нью-Брансуике, більшмолодих вугіль не настільки високої якості – у межах триваючих до півночівугленосних басейнів Великих рівнин і Скелястих гір у Саскачеване й Альберті.Високоякісні нижнемелові вугілля залягають на заході Альберти й у БританськійКолумбії. Вони інтенсивно розробляються в зв'язку зі зростаючим попитом накоксівне вугілля металургійними заводами, розташованими на Тихоокеанськомуузбережжі країни.
В Азії самі великі запасивикопного вугілля зосереджені в Китаї, де на цей вид енергетичної сировиниприходиться 76% споживаного палива. Загальні ресурси вугілля на території Китаюперевищують 986 млрд. т, приблизно половина їх знаходиться в Шуньси іВнутрішньої Монголії. Великі запаси маються також у провінціях Аньхой, Гуйчжоу,Шиньси й у Нинся-Хуейском автономному районі. З загальної кількості 1,3 млрд. твугілля, добутого в Китаї в 2000, біля половини приходиться на 60 тис. дрібнихвугільних копей і розрізів місцевого значення, інша половина – на великідержавні шахти, такі, як могутній розріз Аньтайбао в провінції Шеньси, дещорічно добувається до 15 млн. т сирого (незбагаченого) вугілля. Важливимивуглевидобувними країнами в Азії є Індія (278 млн. т у рік), Північна Корея (50млн. т), Туреччина (53,2 млн. т), Таїланд (19,3 млн. т).
У Росії на основіспалювання вугілля виробляється в два рази менше енергії, ніж у результатіспалювання нафти і газу. Однак вугілля продовжує відігравати важливу роль венергетику. У 2000 понад 260 млн. т вугілля було використано як паливо для ТЕСі в сталеливарній промисловості. Приблизно 2/3 копалин вугіль у Росії складаютькам'яні, а 1/3 – бурі. Самі великі кам'яновугільні басейни Росії: Кузнецький(найбільший по обсязі видобутку), Тунгусский, Таймирський, Ленский, Іркутський,Південно-Якутський, Минусинский, Буреинский, Печорський, Карагандинський.Важливе промислове значення мають також Челябінський і Кизеловский басейни наУралі, Сучанский на Далекому Сході і ряд дрібних родовищ у Забайкалье.Донецький вугільний басейн із високоякісними коксівними вугіллями й антрацитомлише частково заходить на територію Ростовської області РФ, а в основномурозташований на Україні. У нашій країні, крім Донбасу, маєтьсяЛьвівсько-Волинськ кам'яновугільний басейн, у Казахстану – велике Экибастузскоекам'яновугільне родовище і Тургайский буроугольний басейн, в Узбекистану –Ангренское родовище бурих вугіль.
Видобуток вугілля вЦентральній і Західній Європі в 2000 складав 1/9 від світової. Високоякісневугілля, що добувається на Британських островах, має в основномукам'яновугільний вік. Велика частина родовищ вугілля знаходиться в південномуУельсі, на заході і півночі Англії і на півдні Шотландії. У межахконтинентальної Європи вугілля добувають приблизно в 20 країнах, головним чиномна Україні і у Росії. З вугілля, що добувається в Німеччині, близько 1/3складає високоякісне коксівне вугілля Рурского басейну (Вестфалия); у Тюрінгіїі Саксонії й у меншій кількості в Баварії в основному добувають буре вугілля.Промислові запаси кам'яного вугілля у Верхнесилезском вугільному басейні напівдні Польщі займають друге місце після запасів Рурского басейну. У Чехіїтакож маються промислові запаси кам'яних (бітумінозних) і бурих вугіль.
Видобуток вугілля уФранції значно скоротився в порівнянні з кінцем 1950-х років, коли вонаперевищувала 58 млн. т у рік. У 1997 було добуто всього 7,3 млн. т вугілля.Через високі виробничі витрати і виснаження запасів у 1995 усі шахти на півночікраїни (у планово-економічному районі Нор-па-де-кале), були закриті і теперексплуатуються тільки вугільні родовища Лотарингії. У 1997 було імпортовано, восновному зі США й Австралії, більш 15 млн. т вугілля. У загальномуенергобалансі на долю вугілля приходиться лише 5,8%.
Африка досить біднародовищами копалинами вугіль. Тільки в ПАР (в основному на півдні іпівденно-сході Трансваалю) кам'яне вугілля добувається в значній кількості(близько 202 млн. т у рік) і в невеликому обсязі – у Зімбабве (4,9 млн. т урік).
Австралія – один знайбільших у світі виробників вугілля, експорт якого в країни Тихоокеанськогобасейну постійно росте. Видобуток вугілля тут перевищує 277 млн. т у рік (80%бітумінозного, 20% бурого вугілля). Найбільший обсяг видобутку вугілляприходиться на Квинсленд (вугленосний басейн Боуэн), за ним випливають НовийПівденний Уельс (родовище в долині р. Хантер, Західна і Південна прибережне),Західна Австралія (родовища в околицях Банбери) і Тасманія (родовище Фингал).Крім того, вугілля добувають у Південній Австралії (Чи-Лемент) і Вікторії(вугленосний басейн Латроб-Вэлли) [17, с.224].
В індустріальнорозвиннених країнах паливна генерація електроенергії складає більш 40 % відповної кількості магістральних постачань. Австралія в цьому змісті«вдала» країна через наявність великих відкритих родовищ вугілляпоблизу головних міських центрів у східних штатах. Це дало можливістьрозмістити основні електростанції поблизу вугільних родовищ і, таким чином,мінімізувати економічні втрати на транспортуванні великих кількостей вугілля.Енергетичні втрати при передачі електроенергії також відносно низькі. Нарисунку 2.1 показана частка вугілля у виробництві електроенергії [18, с.151].
/>
Рисунок 2.1 — Паливо длявиробництва електроенергії
В усіх країнах потреби велектроенергії постійно збільшуються (приблизно на 3-4% щороку). З діаграмивидно, що вугілля є основним видом палива в США і Європі, і набагато меншевикористовується в Японії і Канаді.
Вугілля з усіх видівпалива для базисного виробництва електроенергії, у даний час найбільш важливий.Вугілля відіграє визначальну роль у постачанні енергією більшості країн і вданий час дають 39 % всієї електроенергії у світі. Сучасні вугільніелектростанції є більш ефективними ніж у минулому, і при невеликих додатковихвитратах їхній вплив на навколишнє середовище, викликане спалюванням вугілля звисоким змістом сірки, може бути значно зменшено. Видобуток вугілля на великихкар'єрах обходиться досить дешево, але витрати на його транспортування навеликі відстані роблять цей вид палива менш привабливим. Якщо великі кількостівугілля, добуті в одному місці, відправляються впродовж континенту або черезокеан в інше місце (наприклад, з Австралії або Канади в Японію або Європу), тотранспортування приводить до таких витрат, що вартість одержуваноїелектроенергії стає занадто висока. Подібно нафті і газові, вугілля має важливізастосування не тільки як паливо. Вуглець, наприклад, що утримується в куті,необхідний у великих кількостях для виплавки металів. Хоча природні ресурсивугілля досить великі, питання його збереження сьогодні стають усе більш ібільш важливими.
Хоча вугілля на Землінабагато більше, ніж нафти і природного газу, його запаси не безмежні. У 1990-хроках світове споживання вугілля складало більш 2,3 млрд. т у рік. На відмінувід споживання нафти, споживання вугілля істотно збільшилося не тільки в щорозвиваються, але й у промислово розвитих країнах. За прогнозами, запасів вугілляповинне вистачити ще на 420 років. Але якщо споживання буде рости нинішнімитемпами, те його запасів не вистачить і на 200 років.
Таким чином, при розглядіпотенційних ринків збуту для БШК-2ДМ варто враховувати положення країни усвітовому видобутку вугілля. Тут перше місце займає Китай, за ним випливаютьСША, Росія й Австралія. Не варто виключати і Німеччину, Польщу, ПАР, Індію іКазахстан. У такій послідовності можна розглядати послідовність просування БШК2ДМ.
2.4Конкурентне середовище
Враховуючи те, що товар,пропонований для реалізації на закордонному ринку (бурошнековий комплекс БШК2ДМ), є свого роду революційною знахідкою в області вуглевидобутку, дляпідприємства складається найбільш сприятлива конкурентна ситуація. На даниймомент існує лише єдиний конкурент з аналогічною продукцією – партнерамериканської компанії BryDet підприємство WESLO, Ink, що працює в штатіІллінойс відносно недавно (з 1985 року). Підприємство спеціалізується навипуску устаткування для електроенергетичного комплексу.
Технічні характеристикитовару-конкурента аналогічні, крім незначних розходжень у габаритах нашого БШК2ДМ від американського BUA 600.
Однак продукція ДП “Заводімені В.А. Малишева” має значну конкурентну перевагу, що полягає в ціні товару,яка складає 387492,00 дол. США
У конкурентів трохи іншийспосіб установлення ціни на свій виріб, ніж в Українських виробників. Вінполягає у тому, що за одним кілограмом установки зафіксована вартість від 12 до15 доларів США (у залежності від інших супутніх умов), що в середньому складає742500 доларів за одиницю продукції, з огляду на вагу рівний п'ятдесятьохп'ятьом тоннам. Як видно, це на 52.18% вище, ніж у нас.
Також при продажіБШК-2ДМ, завод надає такі послуги, як навчання фахівців клієнтів на нашихшахтах по зборці й експлуатації і післяпродажне обслуговування на місці роботинашими майстрами.
Що стосується, такзваних, товарів-замінників для альтернативних способів видобутку вугілля,такими вважаються автоматизовані стругові системи для шарів середніх і малихпотужностей. Основним виробником цього устаткування у світі є “DBT Gmbh” — німецька фірма, заснована в 1995 році в місті Люнене.
Стругова система являєсобою набір із трьох складових: стругового комплексу, механізованої кріпи ісистеми електрогидравличного керування кріппю. Вона теж дозволяє керувативиробничим процесом автоматично, без участі людини у вибої – з виносом пультакерування на комп'ютер центральної диспетчерської, розташованої на поверхні.Донедавна така система була найкращим варіантом видобутку вугілля, що підходитьдля шахт із різними геологічними умовами. Але виробництво бурошнековихкомплексів дозволило до мінімуму знизити строки окупності й основний недолікстругових – необхідність додаткового збагачення вугілля. Так, якщо БШК 2ДМокупається менш, ніж за рік, те тільки один елемент системи – струговийкомплекс – за 1,5 – 2,5 роки. Тому, якщо врахувати ще і витрати на кріпь,систему керування, а також додаткове збагачення, можна зробити висновок про те,що пропонований новий спосіб видобутку вугілля за допомогою бурошнековихкомплексів набагато ефективніше і вигідніше.
У СНД також займаютьсявипуском устаткування для видобутку вугілля по бурошнекової технології.Зокрема, ТОВ “Шахтинский завод горношатного устаткування” (ШРМЗ) і ТОВ ТПК“Буран”
Дочірнє підприємство ТОВ”Компанія “Ростовуголь” Товариство з обмеженою відповідальністю “Шахтинскийзавод гірського устаткування” виконує повний комплекс ремонтних робітгірничо-шахтного устаткування і робить велику номенклатуру запасних частин донього. Заводом освоєний випуск ряду позицій гірничо-шахтного устаткування навласній базі, у першу чергу — стругового механізованого комплексу “Дон-Фалия” іскрекового конвеєра “PF-дон”. Виробляються сталеве і чавунне лиття, металлокріплення.Ведеться активне співробітництво з фірмами Польщі і Німеччини. Для “Компанії”Ростовуголь” спроектований комплекс безлюдної виїмки “Вектор”.
ТОВ ТПК “Буран” робитькомплекси БШК-2Д “Бураншнек”. Машини зроблені на цьому підприємстві працюють нашахті Моспинская ГХК Донуголь і шахті ім. Кисева ГП Торезантрацит. Вартістьмашини в залежності від комплектації 800-1200 тис.грн.
У підприємства ВАТ“Скопинский машинобудівний завод” також є наробітку в даному напрямку(Бурошнековий агрегат). Однак самостійно робити цей агрегат підприємство неможе, тому ведеться активний пошук партнерів для спільного виробництвабурошнекових агрегатів (інформація з реклами даної машини дана в Інтернету).
Таким чином, для ДП“Завод імені В.А.Малишева” складається досить сприятлива ситуація. Подібнібурошнекові комплекси поки що рідкість на ринку, по суті на ринку працює тількиодин конкурент (США), деякі підприємства мають наробітку в даній області, алевипуск для них поки що є складним.
3. РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ
3.1SWOT – аналіз ДП “Завод імені В.А.Малишева”
Виходячи з аналізудіяльності підприємства, можна провести SWOT — аналіз, що полягає у виявленнівнутрішніх сильних і слабких сторін підприємства, а також потенційних зовнішніхможливостей і погроз.
До сильних сторінпідприємства можна віднести накопичений досвід роботи на ринку і сформованийімідж на ньому, а також наявність кваліфікаційного персоналу, що має досвідроботи у даній сфері. Потрібно також відзначити і широкий спектр видівдіяльності і наданих послуг.
Слабкими сторонамипідприємства є: недолік грошей на фінансування необхідних заходів щодополіпшення діяльності, а також велика заборгованість, особливо короткострокова.Сформована ситуація спричинила за собою наявність великої частки застарілого ізношеного устаткування, у зв'язку з чим рівень собівартості виробів вище, ніж узакордонних конкурентів. Негативно відбилося на діяльності підприємства йвтрата старих зв'язків з підприємствами країн колишнього СРСР. Ці зв'язкипоступово відновлюються, але, на даному етапі, вони ще не на необхідному рівні.Оскільки попит на продукцію, що випускається, упав, а на деяку платоспроможнийпопит слабкий, то в підприємства прибутковість низька.
У випадку поліпшеннягосподарської діяльності в підприємства існує потенційна можливість розширенняпроміжного асортименту продукції, що випускається, а отже, вийти на новісегменти ринку даної галузі. Крім цього можливий також і вихід на новізакордонні ринки. Також реальною можливістю підприємства є розробка новихтехнологій виробництва, наприклад технології, спрямовані на зниженнясобівартості продукції, що приведе до росту її конкурентноздатності.
Зовнішньою потенційноюпогрозою для підприємства є погіршення економічної і політичної ситуацій україні, нестабільність законодавства. Негативно може відбитися на діяльностіпідприємства збільшення конкуренції на внутрішньому ринку, а також поява новихконкурентів на світовому ринку.
З огляду на усевищесказане SWOT-аналіз ДП ”Завод імені В.А.Малишева” можна зобразити у таблиці3.1.
Таблиця 3.1 – SWOT-аналіз ДП “Завод iменi В.А. Малишева”
Сильні сторони Слабкі сторони— досвід роботи на ринку та імідж на ньому;
— кваліфікований персонал;
— широкий спектр діяльності.
— недолік фінансових заходів;
— висока собівартість;
— застаріле обладнання;
— втрата старих зв’зків;
— низька прибутковість.
Потенційні можливості Потенційні погрози— розширення асортименту (вихід на нові сегменти);
— вихід на закордонні ринки;
— впровадження нових технологій виробництва.
— погіршення економічної та політичної ситуації;
— зміни у законодавстві;
— збільшення конкуренції як на внутрішньому, так і на світовому ринку.
З огляду на усевищесказане, можна відзначити наступне:
— імідж підприємства наринку може допомогти в конкурентній боротьбі;
— конструкторським ітехнологічним розробкам сприяє висока кваліфікація персоналу;
— вихід на нові сегментиринку (у тому числі і на зарубіжні ринки) може полегшити і поправити фінансовийстан заводу;
— велика частка зношеногоі застарілого обладнання спричиняє підвищення собівартості, що у свою чергунегативно позначається на конкурентноздатності .
Таким чином, у першучергу потрібно поправити фінансовий стан заводу. Це можливо здійснити шляхомвиходу на нові ринки, у тому числі і на нові сегменти. Стабілізація фінансовогостану (усунення заборгованості) забезпечить як відновлення устаткування, так ібуде сприяти науково-дослідної і опитно-конструкторській роботі, що у своючергу позитивно позначиться на конкурентноздатності продукції підприємства.
3.2Огляд ситуації на ринку КНР
Виходячи з аналізувуглевидобувної галузі, зробленого в підрозділі 2.3 і даних таблиць 2.1 послідовністьпросування БШК на зарубіжні ринки може бути наступної: Китай (займає першемісце по видобутку вугілля), США, Австралія, Росія, Індія, Німеччина. Значнакількість вугілля добувається також у Польщі, ПАР, Казахстану і на Україні.
З огляду на приступністьринку, потрібно врахувати, що з усіма країнами СНД і Балтії в України укладенідоговори про режим вільної торгівлі (не застосовується мито). А в режимінайбільшого сприяння Україна торгує з Канадою, Чехією, Великобританією,Польщею, США і КНР (діє пільгова ставка мита).
З огляду на конкурентнесередовище, розглянуту в підрозділі 2.4, з потенційних покупців можнавикреслювати США (має свій аналогічний комплекс), Німеччину (розвитевиробництво стругових систем фірмою “DВТ Gmbh”) і Росію (крім власних розробокв області бурошнекових технологій, основні шахти цілком укомплектованінімецьким устаткуванням (співробітництво Росії і Німеччини в областівуглевидобутку досить тісне), а обновляти свої основні фонди російські шахтипоки не в змозі).
Так, найбільш удалимринком збуту бурошнекового комплексу на даний момент є Китай, тим більше, щодіє режим найбільшого сприяння і вже є договір про постачання 10 БШК 2ДМ упровінції Шандун і Шанси. Таким чином, уже закладений фундаментукраїно-китайських відносин у даній області, а в перспективі можливий вихід наприлеглі Китаю ринки КНДР, Індонезії.
У Китаї 80% вугільнихбасейнів мають робочі тонкі шари (менше 1,3 м). Запаси вугілля в них складають67 млрд. тонн, тобто 17,5% загальних запасів. Однак у провінції Сичуано кутнахилу шару досягає 75 градусів, що на дозволяє експлуатувати них за допомогоюБШК 2ДМ у його нинішнім виконанні. Тонкі шари мають такі провінції: Хунан,Шансі, Хебей, Шандун, Сичуань, Хейлунзян, Ляозин, Шеньси, Аньхой. У Китаї існує77 вугільних трестів, що включають 424 шахти (765 шарів тонких шарів вугілля).
Причинами попиту набурошнековий комплекс у Китаї можна вважати наступні факти [19]:
— на більшості шахтвироблені могутні і середньомощні шари, для продовження терміну служби шахтвиникає гостра потреба розробки тонких шарів;
— на державних шахтах (їху КНР більш 50%) з боку державних органів ведеться постійний контрольтравматизму – це обумовлює зацікавленість у безлюдній технології видобутку;
— вугілля тонких шарівмає високу якість і мають високу вартість;
— завдяки виїмці вугілляз тонких шарів, можна знизити гірський тиск і зберегти раціональне виробництво.
Вуглевидобувна галузь єпріоритетною для уряду Китаю. Крім того, що державні органи стежать за станомбезпеки в шахтах, вони здійснюють аналіз кон'юнктури ринку і відслідковують їїзміни з метою запобігання повторення кризи 90-х роках [20]. На даному етапівідзначений ріст, як видобутку, так і обсягів реалізації вугілля. На 2004 р.видобуток вугілля склав 719 млн. т, що на 24,7% вище попереднього (142 млн. т);а обсяг реалізації збільшився на 14,8% (88,12 млн. т).
У Китаї також проводятьщорічно “Міжнародну виставку устаткування і технологій вуглевидобувної галузіКитаю” (на 2004 р. їхній пройшло вже 11) і Міжнародні конференції по науковихдослідженнях в області вугільної промисловості (ICCR).
Слід також зазначити, щовугілля – основний вид палива для виробництва електроенергії в КНР, тут нанього приходиться більш 75% [16,c.454]. Якщо враховувати той факт, що світовапотреба в електроенергії постійно збільшується, відповідно до підрозділу 2.3, інаселення Китаю зростає, попит на вугілля й обсяг його реалізації будуть такожзростати.
Використовуючи методикуPEST-аналізу, можна відзначити наступне:
— у Китаї зараз стабільнаполітична ситуація; країна не бере участь у збройних конфліктах і спостерігаєтьсяослаблення напруженості в різних регіонах. З Україною складаються стабільні 2-хсторонні відносини, а також діє режим найбільшого сприяння [21, c97];
— на даному етапі в КНРспостерігається ріст ВВП і рівня доходів населення, стабілізація галузевоїструктури економіки, стабільні курси валют і зниження рівня безробіття [21,c122];
— у КНР швидким темпомрозробляються і впроваджуються новітні технології, спостерігається прискоренийрозвиток науково-технічного прогресу, удосконалюються існуючі і виробляютьсянові товари. Усе це спостерігається на фоні державної політики безпекипрацівників і населення в цілому;
— населення Китаю зростаєз кожним роком, на сьогоднішній день воно вже перевищило за 1,2 млрд. людина. Зцього випливає, що споживання ресурсів також буде постійно зростати, у томучислі і споживання вугілля, що служить основою вироблення електроенергії;
— Китай має величезнукількість ресурсів. Крім лідерства у вуглевидобувній промисловості (покладувугілля складають 114 млрд. т., а його видобуток 1294 млн т.), на територіїдержави знаходяться місця розташування залізних руд, нафти мідних івольфрамових руд і т.д.).
Таким чином, крім того,що Китай – найбільш перспективний світовий ринок, він є основним ринком збутуБШК 2ДМ на найближчі 5-10 років. Видобуток вугілля в тонких шарах займає 7,2%від загального видобутку вугілля, а покладу – 17,5%. Тобто вона інтенсивнорозвивається, гірська техніка для видобутку вугілля з тонких шарів має широкуперспективу застосування в Китаєві. Для неї в Китаєві склалася доситьсприятлива політична, економічна і демографічна ситуація, однак вартовраховувати і прискорений розвиток науково-технічного процесу, і можливістькитайських технологів розробити свою систему видобутку вугілля в тонких шарах.
3.3 Пропозиції в областімаркетингової стратегії
З огляду на усевищесказане, найбільш оптимальною формою виходу на китайський ринок є експорт.Однак варто розглянути перспективу відкриття представництва в Китаї. Цепредставництво можна відкрити у м. Пекін (усі державні відомства таміністерства з вуглевидобувної галузі розташовані соме у столиці КНР, до тогож, там розташовані представництва усіх найкрупніших підприємства з видобуткувугілля). З одного боку, відкриття представництва буде сприяти просуваннюбурошнекового комплексу на ринках Китаю, а з іншого боку – знизить ризик того,що китайці можуть попросту скопіювати дану машину без залучення ДП “Завод іменіВ.А. Малишева” (з обліком їхнього технологічного розвитку це досить істотна обставина).
На мій погляд, приохопленні ринку КНР варто використовувати стратегію концентрованого маркетингу.Крім того, що даний бурошнековий комплекс призначений для розробки тонкихшарів, придбати його в стані досить багаті шахти, що мають достатні засоби дляйого придбання і з його допомогою зможуть поліпшити свій добробут. Данийсегмент ринку досить великий (80% вугільних басейнів Китаю мають тонкі робочішари) і перспективний (це вугілля має високу якість, а внаслідок цього має івисоку ціну – отже його розробка вигідна і для виробників вугілля).Зосередження зусиль по просуванню БШК 2ДМ на визначеному сегменті ринку, а нерозпилення своїх зусиль на багато хто, вигідна для ДП ”Завод іменіВ.А.Малишева” через обмеженість його фінансових ресурсів (за допомогоюспеціалізації виробництва можна домогтися економії в багатьох сферахдіяльності). Завдяки стратегії концентрації ДП “Завод імені В.А.Малишева” можезабезпечити собі міцну ринкову позицію на даному сегменті вуглевидобувногоустаткування, тим більше, що на даному сегменті склалася досить сприятливаситуація для нього. Потім уже можна буде просуватися і на інші. Таким чином,цільовий сегмент для бурошнекового комплексу БШК 2ДМ із компаній, щорозробляють тонкі шари вугілля і достатні ресурси, що мають, для удосконаленняробочого процесу. Даний бурошнековий комплекс можна позиціонувати як безлюдну йекономічно ефективну технологію, що має швидку окупність.
При розробці комплексумаркетингу варто враховувати, що життєвий цикл даного товару перебуває в стадіївиведення товару на ринок (подібні комплекси поки рідкість на світовому ринку).Отже, підприємству потрібно приділити особливу увагу комплексові стимулюванню,щоб проінформувати потенційних покупців про новий товар і спонукати них до йоговипробування. Разом з цим підприємство повинне вирішити і свої технічніпроблеми (розширити виробничі потужності, усунути дефекти виробництва і т.д.).По мимо підбора ефективних методів стимулювання і просування, варто враховуватиреальні вимоги ринку, можливості конкурентів, а також установити оптимальнуціну. На мій погляд, установленню міцних зв'язків зі споживачами сприяєзворотний зв'язок, тобто завжди потрібно враховувати побажання замовників,умови експлуатації і бути готовим до створення товару, з огляду на специфікузамовників.
Бурошнековий комплекс длябезлюдної виїмки вугілля відповідає міжнародному стандартові ISO, установленомуміжнародною організацією стандартів і проблем з його якістю бути не повинне.Однак, у перспективі, з огляду на особливості вугільних шарів Китаю можнаспробувати пристосувати бурошнековий комплекс до цих умов.
На даний момент привизначенні ціни на БШК 2ДМ використовується метод “середні витрати плюсприбуток”. Приймаючи в уваги ціну американських виробників (ціна вище на52,18%), ДП “Завод імені В.А. Малишева” знаходитися в більш сприятливеположення. На даний момент варто використовувати стратегію міцного впровадженняна ринок, а невисока ціна сприяє його розширенню і зміцненню позицій на ньому.На мій погляд, дана ціна БШК 2ДМ є незаперечною конкурентною перевагою.
Підприємство не в змозінадавати знижки і знижувати ціну, тому можна зробити акцент на додатковихпослугах при покупці бурошнекового комплексу, таких як:
— навчання фахівцівклієнтів по зборці, встановленню й експлуатації на місці експлуатації;
— забезпечити технічнеобслуговування на місці експлуатації;
— адаптація комплексу до основнихнестатків клієнтів;
— забезпечити клієнтаспеціалізованою літературою, довідниками і т.п.
Відкриття представництваДП ”Завод імені В.А.Малишева” у КНР уплине на багато складових політиківзаводу, воно може виконувати наступні функції:
— інформуюча функцію;
— здійснювати контроль зароботою;
— стимулювати збут;
— установлювати контактиз потенційними покупцями і вести з ними переговори;
— організовувати рухтоварів усередині КНР;
— враховувати недоліки іприводити товар у відповідність з вимогами.
Відкриття представництва будесприяти і розподілові бурошнекового комплексу на території КНР. При формуванніканалу розподілу варто також врахувати, що з 424 шахт близько 50% є державними.Крім державних органів, «Юнмэй» — є найбільшим підприємством по видобуткувугілля.
Таким чином, попереднійканал розподілу можна представити в наступному виді (рисунок 3.1).
/>
Рисунок 3.1 — Розробкаканалу розподілу
Даний бурошнековийкомплекс перебуває в стадії виведення на ринок, тому особливу увагу потрібноприділяти просуванню його на ринок. Потрібно проінформувати потенційнихпокупців про наявність БШК 2ДМ на ринку. З огляду на специфіку здійсненняпромислових закупівель, можна проінформувати і про саме підприємство,переконати в його надійності, тобто спробувати максимально розташувати до себе.При цьому, при звертанні до аудиторії варто акцентувати на раціональностіпокупки, тобто продемонструвати якість товару, економічність, технічніхарактеристики і його цінність для покупців.
При визначення структурикомплексу стимулювання для товарів промислового призначення, найбільшу увагуварто приділити особистим продажам, хоча реклама теж відіграє визначену роль.За її допомогою можна створити поінформованість про товар і його особливості. Унашому випадку це можливо за допомогою публікацій у спеціалізованих виданнях, атакож участі в спеціалізованих виставках.
У відношенні просування істимулювання важливу роль також грає представництво в країні. Крім наданнякваліфікованої інформації про товар, надання допомоги при виникненні ускладненьу процесі експлуатації, представники ДП ”Завод імені В.А.Малишева” можутьналагоджувати контакти з потенційними клієнтами, проводити переговори щодо умовспівробітництва, проводити презентації і демонстрації. Крім цього, не вартозневажати участю в торговельних виставках, тим більше, що в Китаєві проходить”Міжнародна виставка устаткування і технологій вуглевидобувної галузі Китаю”.Тим більше, що на підприємстві мається відділ реклами і виставок (включає бюрореклами і виставок і бюро по підготовці друкованої продукції). Крім просуванняна території КНР, участь у подібних заходах сприяє розвиткові зв'язків і зіншими потенційними клієнтами.
При втіленні данихзаходів у життя, потрібно враховувати структуру підприємства, функціїконкретних підрозділів, а також спільна робота багатьох підрозділів, щопідтримують відділи маркетингу і збуту. Так, безпосередньо на відділ маркетингупокладені наступні задачі:
— розробка стратегіївиробництва і збуту продукції;
— підготовка інформаціїдля керівництва про ситуації на ринку для прийняття рішень;
— координація діяльностівсіх основних підрозділів підприємства (виробництво, конструкторське бюро,збут, фінанси і т.д.)
— надання підтримкивідділові збуту по просуванню продукції.
У свою чергу відділ збутупросуває продукцію на ринки, забезпечує якість сервісного обслуговування клієнтів,підготовляє інформацію для відділу маркетингу про продажі і перевагиспоживачів, а також здійснює адміністративну підтримку збутової діяльності(обробка паперових протоколів, контроль дебіторської заборгованості й ін.).
При цьому, для успішноговиконання задач відділами маркетингу і збуту необхідна спільна робота знаступними підрозділами підприємства:
— юридичної групи(розробка контракти);
— відділу постачання(здійснює обмін інформацією);
— складів готовоїпродукції (керування збереженням і відвантаженням продукції);
— фінансового відділу(відстеження дебіторської заборгованості, допомога агентам в одержанніплатежів);
— конструкторського бюро(контроль над впровадженням основних рекомендацій покупців по існуючихмоделях).
Таким чином, ми бачимо,що при втілення стратегії в життя, потрібно враховувати весь взаємозв'язокпідрозділів підприємства і розподіляти утілення всіх маркетингових заходів міжними відповідно до покладеного на них задачами. Так модернізація і впровадженняосновних рекомендацій покупців, тобто адаптація товару, лежить наконструкторському бюро. Просуванням товару на ринок займається безпосередньовідділ маркетингу – він забезпечує просування на ринок, організує участь увиставках і рекламній компанії, розробляє системи стимулювання покупців. Навідділ маркетингу покладені задача і розширення, коректування і поліпшеннюканалів розподілу. А от організацією зворотного зв'язку з покупцями,забезпеченням післяпродажного обслуговування, поліпшенням сервісу займаєтьсяуже відділ збуту.
Таким чином, припросуванні бурошнекового комплексу БШК-2ДМ на ринок КНР доцільно враховуватинаступні моменти:
— завод не в змозізнижувати ціну, тому потрібно акцентувати увагу покупців на сервісному іпісляпродажному обслуговуванні, тим більше, що на ринку промислових товарів цеграє досить істотну роль;
— відкриттяпредставництва ДП ”Завод імені В.А.Малишева” у КНР може істотно вплинути напросування БШК-2ДМ. Він може на нього можуть бути покладені задачі щодоорганізації рекламних компаній і післяпродажного обслуговування, налагодженняконтактів з потенційними покупцями і ведення переговорів з ними, організаціяруху товарів безпосередньо на території КНР, надавати інформацію про товар.Представництво також є і важливою ланкою в каналі розподілу. Крім цього вонобуде здійснювати контроль за роботою бурошнекового комплексу і роботоюкитайських фахівців
— участь у торговельнихвиставках безпосередньо впливає просування бурошнекового комплексу і сприяєпошукові нових ринків збуту.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Управління охороноюпраці в економічній структурі
Вивчення та вирішенняпроблем, зв'язаних з забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких протікаєпраця людини — одна з найбільш важливих задач у розробці нових технологій і системвиробництва. Вивчення і виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків,професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів і вимог, спрямованихна усунення цих причин дозволяють створити безпечні і сприятливі умови дляпраці людини. Комфортні і безпечні умови праці — один з основних факторів,впливаючих на продуктивність і безпеку праці, здоров'я працівників. Охоронапраці — система забезпечення безпеки життя і здоров'я працівників у процесітрудової діяльності, що включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні,санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні й інші заходи[22,c.9]. Виражені в правовій формі й у першу. черга закріплені в трудовомузаконодавстві, усі ці норми утворять найважливіший правовий інститут особливоїчастини трудового права, хоча, звичайно, не можна при цьому не враховувати, щопід охороною праці в широкому змісті слова варто розуміти все трудове право, оскількивсі його норми спрямовані на захист інтересів усіх працюючих.
У вузькому змісті словапід охороною праці розуміється правовий інститут трудового права, що поєднуєнорми, безпосередньо спрямовані на забезпечення умов праці, безпечних для життяі здоров'я працівників. Він включає наступні групи норм (подінститути): — правилапо техніці безпеки і виробничої санітарії; — спеціальні норми охорони праціосіб, що працюють у важких, шкідливих і небезпечних виробничих умовах;
— норми з охороні праціжінок, неповнолітніх і осіб зі зниженою працездатністю;
— норми, що регулюють діяльністьорганів державного нагляду і суспільного контролю, а також установлюють відповідальністьза порушення законодавства про охорону праці;
— норми, що регулюють плануванняй організацію роботи з охорони праці. Охорона праці спрямована на збереженняздоров'я і працездатності в процесі праці. Вона полягає в комплексі правових,соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних заходіві засобів.
Закон “про охорону праці”від 21.11.2002 [24] визначає основні положення, спрямовані на реалізацію правгромадян на охорону життя і здоров'я в процесі їхньої трудової діяльності,регулює відносини між власником підприємства і працівником з питань безпеки ігігієни праці, установлює єдиний порядок організації охорони праці на Україні.Правову основу охорони праці складає:
1) Конституція України [23];
2) Закон України “про охорону праці” [24];
3) Кодекс законів про працю;
4) Інші правові тазаконодавчі акти, стверджені Президентом України.
На підприємстві зкількістю працюючих більше 50 чоловік, роботодавець створює службу охоронипраці. Якщо менше 50 чоловік, то функції служби охорони праці можуть виконуватив порядку сумісництва особи, що мають відповідну підготовку. Якщо менше 20чоловік, то для виконання функції охорони праці можуть залучатися сторонніфахівці (або керівник). Служба охорони праці підкоряється безпосередньокерівникові підприємства. На ДП ”Завод імені В.А. Малишева” працює більш ніж50 робітників, тому організована служба охорони праці ( рисунок 4.1).
/>
Рисунок 4.1 – Схемавідділу охорони праці на підприємстві
Серед завдань службиохорони праці вирізняють:
— відпрацювання заходівдержавної політики з охорони праці на заводському рівні;
— підготовка, прийняттята реалізація заходів з забезпечення безпечних умов праці; утримуванняобладнання, споруд та будівль у належному стані;
— організація тапроведення навчання робітників з охорони праці;
— облік, аналіз, оцінкастану умов охорони праці;
— забезпеченнястрахування робітників від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань;
— впровадженняпозитивного досвіду з охорони праці на підприємстві.
4.2 Організаціябезпечних умов праці на робочому місці
При виконанні робітекономіста у відділі крім рутинної канцелярської праці, багато видів роботиприходиться виконувати з застосуванням ПЭВМ. При роботі на ПЕОМ на людинувпливають ряд шкідливих і небезпечних факторів, що класифікуються відповідно доГОСТ 12.0.003-74 [25].Шкідливі фактори перераховані в таблиці 4.1
Таблиця 4.1 – Перелікшкідливих і небезпечних факторів
Найменування фактора Джерело його виникнення Характер впливу на людину Рентгенівське випромінювання Монітор ПК Втома очей та захворювання шкіри Висока напруга ЕОМ Нервово-психічні захворювання Монотонність праці та емоційні перегрузки Багаторазове повторення одних і тих самих операцій Порушення репродуктивної функціїДля виконання робітпотрібен певний температурний режим, нормовані значення швидкості повітря,відносної вологості. Робота оператора ЕОМ відноситься до категорії 1а (витратаенергії організму при виконанні роботи до 139Вт) і не вимагає фізичної напруги.Але оскільки робота оператора по обробці програми є нервово-напруженою працею,то мікроклімат приміщення повинен бути оптимальним.
З урахуванням ГОСТ12.1.005-88, [26]. оптимальні метеорологічні умови приведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Оптимальніметеорологічні умови
Категорія робіт Період рокуТемпература, t0C
Відносна вологість, % Швидкість руху повітря, м/с Легка–Iа Холодний 22-24 40-60 0,1 Легка–Iа Теплий 23-25 40-60 0,1Виміряні метеорологічніумови у відділі відповідають оптимальним значенням. Забезпечення цих параметрівна підприємстві досягається у теплий період року вінтеляцією, а у холодний –системою опалення від централізованої теплосіті.
У досліджуваномуприміщенні існує природне бічне освітлення. Світловий проїм загальною площею 3кв. м орієнтован на північ. Робоче місце розташоване щодо світлового прорізутак, що природне світло падає збоку. Таким чином, у приміщенні досягаєтьсянайкраще використання природного висвітлення для роботи. У приміщенні такожвикористовується загальне рівномірне штучне освітлення (3 люмінесцентні лампиЛБ20 з розсіювачами з органічного скла)
Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99[27] і СНіП ІІ–4–79[28], виконувана зорова робота відноситься до третьогорозряду, подрозряд – г. Нормуеме значення величин для цього розряду наступні:КПО при природному висвітленні – 2%, освітленість – 300лк.
Характеристика освітленняу відділі приведена у таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 –Характеристика освітлення
Мінімальний розмір об’екту розлічення, мм Фон Контраст Розряд зорових робіт Освітлення/>Природне
ШтучнееНIV, %
Еmin, лк
від 0,15 до 0,3 Світлый Средній ІІІ, г 1.8 300еНIV = еНIII×m×c,
де m – коефіцієнтсвітового климата;
с – коефіцієнтсонечности;
еН — нормоване значення КПО.
еН = 2 * 0,9 * 1 = 1,8
Шум – це один знайпоширеніших у виробництві шкідливих факторів. Шум створюють переферічніприлади (принтер, ксерокс та інші). Згідно з ГОСТ 1.21.003-83[29] у приміщенніна робочому місті для вирішення завдань, які потребують уваги, рівень шуму неповинен бути більше ніж 50дБ. Але для зменшення його рівня використовуютьдемпфіруючи матеріали (гумові прокладки).
Електробезпека – цекомплекс організаційних та технічних заходів, які спрямовані на захист людинивід шкідливої дії електрики ( ГОСТ 1.21.019-79[30]). Передбачають такі заходиелектробезпеки, як конструкторські, схемно-конструктивні та експлуатаційні.
При роботі на ЕОМнеобхідно дотримуватись правил техніки безпеки при праці з високою напругою, атакож наступні заходи обережності:
1) не підключати та невідключати раз’єм кабелю при включеному постачанні;
2) технічнеобслуговування та ремонт проводити лише при відключеному постачанні.
Приміщення, де працюємаркетолог по ступеню враження можна вважати з підвищеною опасністю, а такожнормальним за характером середовища. На робітників діє рентгенівськевипромінювання, джерелом якого є моніторне покриття. Щоб запобігти йогошкідливому впливу на усіх ПЕОМ встановлені захисні екрани. Згідно з НРБУ-97[31]доза рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрану не перевищує100мкР/год.
4.3Пожежна безпека
Пожежна безпека – цекомплекс організаційних заходів та технічних заходів, які спрямовані нанеможливості виникнення та розвитку пожежі у будь-якому стані, процесі,речовині.
Згідно з вимогами ГОСТ12.1.004-91 [32] пожежна безпека забезпечується наступними заходами:
— системою запобіганняпожеж ;
— системою пожежногозахисту;
— організаційнимизаходами з пожежної безпеки.
Серед первинних засобівпожежної безпеки можна відзначити: ручні вогнегасники, внутрішні пожежнікрани, скрині з піском, а також противопожежні щити з набором інвентарю.
Згідно з ОНТП-24-86[33],споруда, де знаходиться відділ маркетингу, відноситься до категорії В, тобто у відділііснують тверді важкогорючі речовини і матеріали та пристрої, які можуть бутипричинами пожежі при окремих умовах.
4.4Загальні питання охорони довколишнього середовища
Охорона довколишньогосередовища – це система заходів, спрямованих на підтримання раціональноївзаємодії між діяльністю людини до довколишнього середовища, яка забезпечує їхсохранність, раціональне використання природних ресурсів та попереджує прямийабо побічний вплив результатів суспільства на природу та здоров’ю людини ( ГОСТ17.0.0.01-75)[34].
Основними законом у сферіохорони довколишнього середовища є Закон України про «Про охорону довколишньогосередовища» від 25.06.91[35], який визначає правові, економічні та соціальніоснови охорони довколишнього середовища.
Серед заходів захистудовколишнього середовища виділяють:
1) Технологічні:
— прямі ( зниження змістушкідливих речовин у сировині, створення безвідхідних технологій);
— косвенні ( збільшеннявикористання вихідної сировини для зниження відходів)
2)Організаційно-технічні:
— розсредоточення джерелзабруднення;
— локалізація джерелзабруднення;
— очистка вибросів убіосферу.
Питання з охорони праці єодним з найважливіших на сучасному етапі розвитку: роботодавці не приділяютьпотрібної уваги, а інколи й зовсім ігнорують вимоги безпеки праці.
На ДП ”Завод імені В.А. Малишева”створені необхідні умови для трудової діяльності маркетологів (оптимальніметеорологічні вимоги, освітлення, захист від шуму, а також заходи електро- тапожежної безпеки).
4.5 Індивідуальнезавдання: розрахунок штучного освітлення відділу маркетингу на ДП ”Завод іменіВ.А. Малишева”
Метою даного індивідуального завдання є визначеннякількості світильників, які необхідні для забезпечення у відділі збутунормованого освітлення.
Розрахунок штучного освітлення проводиться за методомрозрахунку кількості світильників.
Формула розрахунку кількості світильників:
N = Emin * k * S * Z / Фл * n *η,
де Emin — мінімальне нормоване освітлення,лк;
k – коефіцієнт запасу;
S – площа, що освітлюється, м2 ;
Z – коефіцієнт мінімальної освітленості;
N – число світильників;
Фл – світовий потік однієї лампи, лм;
n – кількість ламп у світильнику;
η – коефіцієнт використання світового потоку вдолях одиниць.
Потужність установки для освітлення Р визначається звиразу:
Р = n * N * Рі ,
Де:
Рі – потужність, що використовується однієюлампою, кВт.
Алгоритм розрахунку:
1) Уприміщенні відділу збуту використовують систему загального рівномірногоосвітлення;
2) Оскількирозряд зорових робіт ІІІ, а під розряд – б, то мінімальне нормоване освітленняповинно бути Emin = 300 люкс;
3) Уприміщенні використовуються люмінесцентні лампи ЛБ 40-4. Світовий потік Фл= 2850 люменів.
4) Використовуютьсясвітильники типу ЛД 2+40 – дві лампи потужністю 40 Вт з отворами у відбивачі,умовний номер групи 2.
5) Коефіцієнтзапасу для газорозрядних ламп у жилих, адміністративних та офісних приміщеннястановить k = 1,2. Коефіцієнт мінімальної освітленості для люмінесцентних лампстановить 1,1.
6) Длявизначення коефіцієнту використання світового потоку знаходимо індексприміщення та попередньо коефіцієнти відбиття поверхностей приміщення: стелі рп= 70%, стін рс = 50%, підлоги рр = 30% (значеннядля адміністративних, офісних приміщень).
7) Розрахунокпроводиться для відділу збуту: геометрична висота приміщення (H) становить 3 м,довжина (А) = 5 м, ширина (В) = 4 м, площа приміщення (S) становить 20 м2.Спочатку визначимо розрахункову висоту приміщення за формулою:
h = H — hсв — hр,
де hсв – звис світильника; hр –висота робочої поверхні.
hсв = 0,2 м; hр = 0,8 м.
h = 3 — 0,2 — 0,8 = 2 м
Індекс приміщення знаходиться за формулою:
і = А*В / h*(A+B).
і = 5*4 / 2*(5+4) = 20/18 = 1,11
8) Коефіцієнтвикористання світового потоку при даному індексі приміщення (і»1,0) та коефіцієнтів відбиттяповерхностей приміщення (стелі рп = 70%, стін рс = 50%,підлоги рр = 30%) становить 49 %.
9) Розраховуємонеобхідну кількість світильників:
N = 300 * 1,2 * 20 * 1,1 / 2850 * 2 * 0,49 = 2,8 » 3
10) Розраховуємопотужність установки для освітлення:
Р = 2 * 3 * 40 = 240 Вт
Розрахунок схематичного розташування світильників уприміщенні приведений на рисунку 4.2.
/>
Рисунок 4.2 – Схема розташування світильників уприміщенні відділу збуту
У цій частині роботи були викладені вимоги до робочогомісця менеджера зі збуту. Створені умови повинні забезпечувати комфортнуроботу. На підставі вивченої літератури по даній проблемі, були зазначеніоптимальні розміри робочого столу і крісла, робочої поверхні, а також уіндивідуальному завданні був проведений розрахунок штучного освітлення, якенеобхідне для даного приміщення. Дотримання умов, що визначають оптимальнуорганізацію робочого місця менеджера зі збуту, дозволить зберегти гарнупрацездатність протягом усього робочого дня, підвищить, як у кількісному, так ів якісному відношеннях продуктивність праці менеджера зі збуту.
ВИСНОВКИ
У ході виконаннядипломного проекту було розроблено стратегію міжнародного маркетингу длябурошнекового комплексу БШК-2ДМ, виробленого на ДП ”Завод імені В.А. Малишева”.
У теоретичній частинідипломного проекту було розглянуто методики розробки стратегії міжнародногомаркетингу та особливості ринку товарів промислового призначення. Міжнародниймаркетинг є одним з головних інструментів, які сприяють успішній діяльностіпідприємств на зовнішніх ринках. В умовах інтеграції у світовому господарстві,він робить можливим пристосування до окремих зарубіжних ринків та одержаннюконкурентних переваг на них. При виході на зовнішні ринки підприємство маєрозробити таку стратегію, щоб вироблена продукція, пройшовши усі етапивиробничого процесу, знайшла свій шлях до кінцевого споживача закордоном.
Після проведеногоаналізу стану ДП ”Завод імені В.А. Малишева”, технічних характеристик БШК-2ДМта кон’юнктури ринку, можна відзначити наступне:
— на даному етапірозвитку підприємству необхідно виводити на зарубіжні ринки товари цивільноїпродукції;
— виробництвобурошнекового комплексу БШК-2ДМ є перспективним напрямком діяльностіпідприємства;
— у світовійвуглевидобувній галузі існує тенденція розробки тонких шарів вугілля;
— для БШК-2ДМсклалася досить сприятлива конкурентна ситуація, тому що подібні буро шнековікомплекси поки що рідкість на світовому ринку.
Основним ринком збутудля БШК-2ДМ є КНР. Враховуючи його специфіку, запропонована стратегія включаєсебе наступні моменти:
— даний бурошнековийкомплекс відповідає світовим стандартам, але при модернізації слід враховуватиособливості вугільних шарів Китаю та адоптувати його до них;
— акцентувати увагупокупців не на знижуванні ціни, а на сервісному та після продажномуобслуговуванні;
— враховуючи, щотовар знаходиться на стадії впровадженні на ринок, особливу увагу слідприділити комплексу стимулювання, а саме участь у спеціалізованих виставках,публікації у спеціалізованих виданнях, проведення презентацій;
— участь уторгівельних виставках безпосередньо впливає на просування БШК-2ДМ та пошуковінових ринків збуту;
— важливу роль будевідігравати відкриття представництва ДП ”Завод імені В.А. Малишева” у Пекіні.Воно сприятиме налагодженню контактів з потенційними покупцями і веденнюпереговорів з ними, стимулюванню збуту, організації руху товару безпосередньона території КНР;
— при організаціїканалу розподілу треба приділяти увагу внутрішнім державним каналам КНР.
У роботі такожрозглянуті питання охорони праці, організації безпечних умов праці на робочомумісті та питання з охорони довколишнього середовища.
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1. Азарян Е.М. Международный маркетинг:учебно-практическое пособие.- К. ИСМО МО Укр.; НВФ “ Студцентр”, 1999. – 200 с.
2. Ф. Котлер, Г. Армстронг, Дж. Сондерс, В. Вонг –Основы маркетинга. Пер. с англ. 2-е Европ. Изд.- М: СПб; К.; Издат дом“Вильямс”, 2000. – 944 с.
3. Черенков В.И. Международный маркетинг: Учебнрепособие – СПб.: ИВЭСЭП, Знание, 2003. – 848 с.
4. Маркетинг./ Учебник под ред. Романова А.Н. – М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. – 560 с.
5. Капщенко О. Проблемы международного маркетинга вУкраине. //Маркетинг в Украине, 2004. — №6 (28) – с. 33-34.
6. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. – Стратегическийменеджмент. Искусство разработки и реализации стратегий: Учебник для вузов /пер. с англ. под ред. Зайцева Л.Г., Соколовой М.И. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,1998. – 576 с.
7. Циганкова Т.М. Сучасні моделі та тенденції розвиткустратегічного маркетингу//Маркетинг в Україні – 2004. — №2(24) – с.31-36.
8. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента:Пер. с англ. – М.: Дело, 2000. – 704 с.
9. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер с англ. / Общ.ред. и вступ. ст. Пеньковой Е.М – М.: Прогресс,1990. – 736 с.
10. Маркетинг: учебник для вузов / под ред. Ващекина Н.П. – М.: ИДФБК –ПРЕСС, 2003. – 311 с.
11. Шнайдер Д. Введение в маркетинг технологий и высокотехнологичныхтоваров производственного назначения: учебное пособие для студентов инженерныхи экономических специальностей. / русск. изд. под ред. Грабченко А.Н. –Харьков: НТУ ”ХПI”, 2003. – 454 с.
12. Сергеева О. Закупка и поведение покупателей во время осуществленияпромышленной закупки // Маркетинг и реклама.- 2005 — №6 (28). – с.18-25.
13. www.gazeta.asia-press.ru
14. ГП “Завод имени В.А. Малышева” – Х.: РИС ”Иллюзон”, 1999. – 50 с.
15. ХПЗ – Завод имени Малышева. 1895 – 1995. Краткая история развития./А.В. Быстриченко, Е.И. Доброаольский и др. – Х.: Прапор, 1995. – 792 с.
16. Масляк П.О., Олійник Я.Б. Географія.: навч. посібник. – К.: Товариство”Знання”, 2001. – 829 с.
17. Економічна і соціальна географія світу: підручник за ред. Б.П. Яценко –К.: “Гала”, 2000. – 351 с.
18. Всемирная география / Адамс С. и др… — М.: Слово, 2000. – 304 с.
19. http.//www. asia-business.ru
20. http///www. press-release.ru
21. Китай 2000: Факты и цифры – Пекин: ”Синьсин”, 2000. – 206 с.
22. Жидецкий В.И. и др. Основы охраны труда. – 2-е изд. Львов: “Афиша” –2000. – 350 с.
23. Конституція України від 28.06.96.
24. Закон України “про охорону праці” від 21.11.02.
25. ГОСТ 12.0.003 – 74 – Опасные и вредные производственные факторы.
26. ГОСТ 12.1.005 – 88 – Общие санитарно-гигиенические требования к воздухурабочей зоны.
27. ДНАОП 0.00. – 1.31. – 99 – Правила эксплуатации ЭВМ.
28. СНиП 2-4-79 — Естественное и искусственное освещение. Нормыпроектирования. – М.: Стройиздат, 1980. – 110 с.
29. ГОСТ 12.1.003-83 – ССБД. Шум. Общие требования и безопасность.
30. ГОСТ 12.1.019-76 – Электробезопасность.
31. Нормы радиационной безопасности НРБУ-97 и основные санитарные правилаработы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующихизлучений. – М.: Энергоатомиздат, 1997. — 160 с.
32. ГОСТ 12.1.004-91 – ССБД. Пожарная безопасность. Общие требования.
33. ОНТП-24-86 — Общесоюзные нормы технологического проектирования.Определение категории зданий и сооружений по взрывоопасной и пожарнойопасности. М.: Стройиздат, 1991.
34. Охрана окружающей природной среды: Учебник для ВУЗов / под ред.Дуганова Г.В. – К.: Вища школа, 1988. – 304 с.
35. Закон України”про охорону довколишнього середовища” від 25.06.91.
36. Крамаренко С.Б. Новая маркетинговая стратегия как фактор промышленногоразвития // Економіка. Фінанси. Право.,2005 — №1 с.37-38.
37. Маркетинг: принципы и функции: учебно-практич. Пособие / под ред.Е.М.Азорянаю. – М.: МЦВО МО Укр: Студцентр, 2000. – 320 с.
38. Маркетинг: учебник для вузов /под ред. Эриащвили. – 2-е изд. перераб.и доп. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 623 с.
39. О’Шонесси Дж. – Конкурентный маркетинг: стратегический подход. – 2-еизд. СПб: ПИТЕР, 2002. – 857 с.
40. Основи охорони праці: Навч. посібник за ред. проф. Б.В. Березуцького. –Х.: Факт, 2005. – 480 с.
41. Управління зовнішньоекономічноюдіяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид./ за заг. ред. А.І. Кредісова – К.:ВІРА-Р, 2002. – 552с