Реферат: Розробка іміджу модельної агенції

Зміст

 

Вступ

Розділ І. Загальне поняття „імідж”, типологія та іміджмодельної агенції

1.1Поняття іміджу

1.2Типологія іміджу

Розділ ІІ. Формування іміджу модельної агенції

2.1 Роль іміджу модельної агенції

2.2Іміджотворчі елементи

2.3 Візитна картка, як елементіміджу модельної агенції

Розділ ІІІ. Сучасні тенденції іміджу модельних агенцій

3.1Аналіз впливу іміджу керівника на успішність модельної агенції

3.2Створення іміджу модельної агенції

Висновки

Використана література


/>/>Вступ

Кожнепідприємство має свій образ у свідомості інших учасників ринку, незалежно відтого, усвідомлює воно це чи ні. У будь-якої організації існує імідж незалежновід того, хто над ним працює і чи працюють над ним узагалі. У випадкуігнорування керівництвом підприємства питання формування іміджу він складетьсяв споживачів стихійно, і немає ніякої гарантії, що він буде адекватним ісприятливим для фірми. Тому реально можна вибирати не в площині «хочуімідж — не хочу імідж», а між керованим і некерованим іміджем. Іформування сприятливого іміджу для організації — процес більш вигідний і менштрудомісткий, ніж виправлення спонтанного несприятливого образа, щосформувався. Тому в сучасних умовах актуальними стають питання оцінки таформування позитивного іміджу підприємства.

Методикаформування корпоративного іміджу модельної агенції може бути представленанаступною послідовністю кроків :

1.Аналіз маркетингового середовища і виділення цільових (найбільш важливих для їїдіяльності) груп громадськості.

2.Формування набору найбільш істотних іміджетворчих факторів для кожної зцільових груп громадськості.

3.Розробка бажаного образа (з погляду встановлених стратегічних цілей) для кожноїцільової групи громадськості.

4.Оцінка стану іміджу в кожній з цільових груп громадськості.

5.Розробка і реалізація плану заходів щодо формування позитивного іміджу усвідомості цільових груп.

6.Контроль результатів, що досягаються, і корекція (при необхідності) плану.

Існуютьнаступні ключові моменти будь-якого плану по створенню ефективного, всебічногоіміджу:

•створення « фундаменту»,

•зовнішнього іміджу,

•внутрішнього іміджу .

Длябудівлі фундаменту іміджу і репутації необхідно провести ретельну ревізіюділових принципів, спираючись на які підприємство може розробити положення процілі свого бізнесу. Потім необхідно відобразити принципи і цілі в простому ікороткому робочому варіанті філософії корпорації. Наступний крок — — визначеннядовгострокових задач. Після того як підприємство визначилося з цілями,необхідно вирішити, яких стандартів повинні додержуватись робітники. Ці правилаабо стандарти, необхідні для досягнення цілей, найкраще сформулювати письмово.Вони повинні випливати з результатів ревізії принципів і визначення цілей.Підпорядкування стандартам і правилам — метод, що допоможе зберегти в цілостіфундамент нового іміджу

Складанняплану по зовнішньому іміджу означає ретельний аналіз усього того, що в першучергу упадає в око суспільству і конкретному покупцеві. Зовнішній іміджкомпанії формується за допомогою наступних елементів

•якість продукту

•реклама

•суспільна діяльність

•зв'язки з засобами масової інформації

•зв'язки з інвесторами

•відношення персоналу до роботи і його зовнішній вигляд.

Доважливих частин плану по іміджу, якими часто зневажають, відносяться елементивнутрішнього іміджу, і, насамперед, поводження персоналу і його відношення дороботи, атмосфера усередині компанії, позитивне і негативне відношенняробітників до керівників і політики компанії. Виконання цієї частини плануповинне передбачати підвищення морального настрою робітників. При створеннівнутрішнього іміджу компанії немає дрібниць, істотно важливо все, починаючи відможливостей кар'єрного росту робітників і закінчуючи програмами їх стимулювання. Формування внутрішнього іміджу містить у собі такі аспекти :

•фінансове планування

•кадрова політика компанії

•орієнтація та тренінги робітників

•програма заохочення робітників

Розробкаплану з формування іміджу спрямована на досягнення 3 головних задач:

1.Досягнення високого рівня компетенції й ефективна робота з покупцем.

2.Підтримка іміджу успішної компанії, що формує довіру покупця до підприємства.

3.Встановлення емоційного зв'язку з покупцем і суспільством.

Іміджпідприємства виступає як один з інструментів досягнення стратегічних цілейорганізації, що торкаються основних сторін її діяльності та орієнтовані наперспективу. Переваги позитивного іміджу очевидні. Однак позитивна популярністьне з'являєтьсясама собою і не існує сама по собі. Вона вимагає цілеспрямованої систематичноїроботи з формування позитивного іміджу підприємства.

 


/>/>РозділІ. Загальне поняття „імідж”, типологія та імідж модельної агенції

 

/>/>1.1 Поняття іміджу

Поняття"імідж" походить від лат. imago (зображення, відображення,видимість), пов’язаного з латинським словом imitare, що означає"імітувати". Згідно з тлумачним словником Вебстера, імідж — цеімітація, тобто подання зовнішньої форми якогось об’єкта чи особи. Він єуявленням про людину, товар чи інститут, що цілеспрямовано формується в масовійсвідомості за допомогою засобів масової інформації, реклами або пропаганди.

Імідж — поняттявідносно нове для нашого лексикону. Разом з тим буде цілком обґрунтованимговорити про імідж організації, якщо під ним розуміти образ, який виникає всуспільній свідомості.

Узагалі іміджувластива стисла характеристика. Вона складається внаслідок злиття уявлень суб’єктаполітики про себе і зафіксованих засобами масових комунікацій думок осіб, якіоточують його.

Для розумінняприроди іміджу важливо враховувати таке: імідж несе узагальнену і спрощенуінформацію не тільки про реальні особливості свідомості й поводженняорганізації та лідера, а й про особливості, які існують лише в уяві людей. Підвпливом сприятливих чи несприятливих обставин у суспільній свідомостіскладається й закріплюється відповідна оцінка достоїнств і вад лідера, якійпритаманне самостійне існування і яка змушує суб’єкта діяти згідно зсуспільними очікуваннями.

Працюючи надтим, щоб налагодити плідні й взаємовигідні відносини між організацією йрізноманітними групами громадськості, піармени намагаються подати оцінкусоціальному оточенню в привабливому, хоч і спрощеному, вигляді. У своїйпрактичній діяльності вони виходять з того, що сприйняття, імідж багато в чомувизначаються тим, що саме той чи інший соціальний інститут і навіть окремалюдина робить і говорить. Тобто імідж можна спрямовано формувати, уточнювати чипереробляти за допомогою модифікації діяльності, вчинків і заяв соціальногосуб´єкта. І все ж імідж багато в чому залежить і від природи соціальногостереотипу. Соціальні стереотипи являють собою основний розумовий матеріал, наякому будується масова свідомість. Стереотипи — стійкі, емоційно забарвлені,спрощені моделі об´єктивної реальності, що викликають у людини почуттясимпатії чи антипатії до явища, яке асоціюється з певним набутим нею досвідом.Стереотипізація процесу мислення в психологічному плані пов´язана зустановкою, що формується в процесі попередньої практики людей. Під установкою,що складає психологічний ґрунт стереотипу, мають на увазі готовність сприйматиявище чи предмет відповідним чином, під відповідним кутом зору, виходячи зпопереднього досвіду сприйняття.

Щоб статизрозумілими й доступними для всіх (чи для абсолютної більшості громадськості),стереотипи (ними можуть виступати відповідні оцінки, судження, що набуваютьформи понять) не мають бути занадто багатогранними й різноманітними. Вониповинні абстрагуватися від деталей, зрозумілих лише фахівцям, і передавати сутьподії чи явища одним словом, пропозицією чи малюнком, зрозумілим усім чибільшості.

Стереотип, як івсяке психічне утворення, поєднує в собі два взаємодіючі начала: знання таставлення, кожне з яких може бути домінантою. Для соціального стереотипупереважного значення набуває ставлення, тобто емоційно забарвлене оцінковеутворення, що одночасно все-таки пов´язане з волею і мисленням людини.Саме це й прокладає місток до єдності ставлення і знання як раціональногоелемента стереотипу.

Ступіньістинності оцінок чи суджень, які склала особа на підставі стереотипів(образів), прямо пропорційний глибині її знань у тій галузі життя, де вониформуються. Тут дуже важливо, який зміст ховається за стереотипом, наскількиглибоко він схоплює істотні взаємозв´язки явищ, типові риси, властивіподіям чи цим явищам. Якщо зв´язки, на які звертається особлива увага, чириси, що підкреслюються, несуттєві і поверхові, то створюваний стереотип(образ) буде далеким від життя. Це буде перекручений

стереотип, псевдостереотип(псевдообраз). Нині в Україні, як справедливо вважає В. Королько, такимстереотипом можна, наприклад, вважати поширюване кліше типу «ринок — цепроцвітання». Такі стереотипи не так уже й важко фабрикувати, оскількивони схоплюють лише найвиразніше і найпривабливіше, — те, що справляє зовнішнійефект і сильно «б´є» по емоціях, викликаючи у більшості людейбурхливу реакцію. Але при цьому куди менше уваги звертається на те, якимскладним явищем є ринок і як важко зробити його цивілізованим.

І навпаки, якщозв´язки і риси реальних явищ, схоплені стереотипом, істотні йвизначальні, у такому разі він наближається до істинного. Такий стереотипскладається повільно і формується за участі апарата логічного мислення,ґрунтуючись на реальному досвіді. Якщо взяти той самий«ринково-процвітаючий» стереотип, то в переважної більшості населенняУкраїни він викликає емоції протилежного емоційного відтінку. Щирий стереотип,що складається за обставин конкретно-історичного змісту, служить міцним фундаментомсвідомого ставлення людини до життя, до різного роду явищ і процесів, єнадійним орієнтиром її поводження.

Отже, стереотипимають важливе значення для людини. Вони дають їй змогу оцінювати соціальні явищаі процеси, однак відіграють при цьому як позитивну, так і негативну роль. Зодного боку, стереотипи досить «ощадливі» для свідомості та поведінкилюдей, оскільки сприяють значному «скороченню» процесу пізнання йрозуміння всього, що відбувається у світі й навколо людини, а також швидкому(нерідко автоматичному) прийманню необхідних рішень. Не сприяючи точності йаналітичності пізнання, вони збільшують можливості поведінкової реакції наоснові насамперед емоційного сприйняття чи несприйняття інформації, її«влучання» чи «невлучання» в жорсткі, але визначені рамки. Томув повсякденному житті люди часто поводяться шаблонно, відповідно до сформованихстереотипів. Ці стереотипи допомагають швидко орієнтуватися в тих життєвихобставинах, які не потребують особливих розумових аналітичних зусиль і особливовідповідальних індивідуальних рішень.

З іншого боку,спрощуючи процес соціального пізнання, стереотипи ведуть до формуванняпримітивної соціальної свідомості, для якої вагомими є насамперед усілякіупередження, а це часто зводить поводження людей до набору простих, у чомусьнеадекватних автоматичних емоційних реакцій. Подібні стандарти автоматичноїреакції (поводження) відіграють негативну роль у ситуаціях, де необхідна повнай об´єктивна інформація, аналітична оцінка її, прийняття самостійнихрішень, здійснення складного соціального вибору. Саме через це в масовійсвідомості нерідко й складаються стереотипи, які сприяють виникненню йзакріпленню упереджень, неприйняття нового та ін. "І все ж мова іміджівпанує скрізь. Вона повсюдно замінила мову ідеалів" (Д. Бурстін).

Слід зазначити,що в іміджі організації та лідера мають місце загальне й окреме.

Загальне:

· образ створюється в масовій свідомості ймає характер емоційно забарвленого стереотипу;

· формування іміджу відбувається значноюмірою стихійно і внаслідок спеціалізованих дій (застосування технологій згалузі психології, політології, реклами, маркетингу, соціології такомунікативної системи);

· імідж відображує соціальні очікуваннявідповідних соціальних груп, звідси — здатність уловити ці очікування з бокусуб´єкта діяльності і втілити їх у гаслах, закликах і діях;

· відображує з´єднання в іміджі двохначал: «що ти є насправді» і «як тебе уявляють інші» (твійпортрет, який намалювали сподвижники, реклама та засоби комунікації); останнєможе виявитися сильнішим, і в цьому разі можливий образ, далекий від дійсності,від реального прототипу.

Водночас є йдеяка специфіка іміджу організації та лідера. Зумовлена вона природою феноменусукупності, групи людей, об´єднаних загальною метою й діяльністю.

Абстрагуючисьвід труднощів теоретичного плану, Д. Бурстін підсумував загальні ознаки іміджу,які складаються на практиці.

По-перше, іміджповинен бути синтетичним, плануватися, щоб створювати відповідне враження задопомогою фірмового знаку.

По-друге,«образ корпорації» має бути правдоподібним, достовірним. Нікому непотрібен імідж, якщо він не корис-тується довірою в людей. Імідж повиненідентифікуватися з конкретною корпорацією чи особою. Щоб заслужити великупопулярність, сам оригінал (тобто корпорація як така), повинен відповідативимогам здорового глузду. Найкращий шлях до правдоподібності — стриманівисловлювання, деякі применшення, замовчування.

По-третє, іміджповинен бути пасивним. Оскільки він належною мірою відповідає дійсності, то,створюючи його, суб´єкт (у даному разі корпорація) прагне скорішеуподібнитися іміджеві, ніж робити імідж своєю подобою. Споживачі (потенційніклієнти) також якоюсь мірою повинні відповідати іміджеві. Усі ці співвідношенняза своєю сутністю є пасивними. Основні зусилля в справі творення іміджу докладаєне корпорація взагалі, а експерти і службовці, в обов´язки яких входитьзберігати його. І якщо імідж уже сформувався, він стає настільки важливоюреальністю, що зумовлює поводження корпорації. Спочатку імідж є подобоюкорпорації, а потім корпорація стає подобою іміджу.

По-четверте,образ повинен бути яскравим і конкретним. Він краще спрацьовує, якщо апелює допочуттів, швидше сприймається, коли зосереджується на відповідних рисах іяскраво висвічує одну чи кілька характерних ознак корпорації.

По-п´яте,образ корпорації має бути спрощеним. Щоб уникнути небажаних ефектів, вінповинен бути простішим за об´єкт, який репрезентує. Найефективніший імідж— простий і такий, що швидко запам´ятовується.

По-шосте,незважаючи на конкретність, образ повинен бути до деякої міри невизначеним івитати десь між почуттями й розумом, між сподіваннями й реальністю. Він маєвстояти перед несподіваним розвитком подій, перед змінами в смаках, відповідатибажанням різних людей.

З усіх наведениххарактеристик іміджу випливає, що Д. Бурстін зовсім не наполягає на тому, щобімідж давав повне аналітичне уявлення про корпорацію. Але такої мети, як буловже відзначено, піармени й не ставлять. Імідж повинен почати існувати, статиокремою цінністю та використовуватися скрізь, де це вигідно. Імідж — цевраження, що його створює людина, компанія чи інститут, на одну або кілька групгромадськості. Він — не малюнок, не калька, не розроблене в дрібних деталяхточне відображення, а скоріше кілька деталей, які здійснюють емоційний вплив.

/>/>1.2 Типологія іміджу

 

В основутипології встановлений погляд на три можливі підходу до іміджу.

Зупинимосяна цих можливих підходах до іміджу: функціональному, при якому виділяютьсярізні його типи, виходячи з різного типу функціонування; контекстному, приякому ці типи ми знаходимо в різних контекстах реалізації, і порівняльному, приякому має місце порівняння близьких іміджів.

Алеособливий інтерес, в контексті нашого об'єкту і предмету дослідження,представляє функціональний підхід. Сучасна наука виділяє декілька можливихваріантів іміджу які властиві функціональному підходу: дзеркальний, поточний бажаний,корпоративний і множини. Розглянемо їх докладніше:

1.ЗЕРКАЛЬНИЙ.Це імідж властивий нашому уявленню про себе. Ми як би виглядаємо в дзеркало іміркуємо, які ж ми. Звичайно цей варіант іміджу більш позитивний, бопсихологічно ми завжди висуваємо на перше місце позитив. Тому цей мінус — мінімальний облік думки із сторони. Цей імідж може визначати характеристики яклідерів, так і організацій.

2.ПОТОЧНИЙ. Цей варіант іміджу характерний для погляду із сторони. Саме в ційобласті знаходить своє застосування ПР, оскільки недостатня інформованість,нерозуміння і упередження формують імідж керівника або організації в не меншомуступені чим реальні вчинки. Це не просто погляд зовнішній публіці взагалі (хочавін може бути вельми істотним для даної організації або даного керівника), цеможуть бути погляди клієнтів, персоналу журналістів. І найважливішою задачеютут стає отримання не стільки сприятливого, скільки вірного, адекватного типуіміджу.

3.БАЖАНИЙ. Цей тип іміджу відображає те, до чого ми прагнемо. Він особливоважливий для створюваних структур. Про них ще нікому нічого не відомо, томусаме цей бажаний імідж і може виступати в виді єдиного можливого. Ми достатньочасто зустрічаємося з таким підходом в описах і самоописах нових суспільних рухів.Кожний прихід нової особи в стару структуру теж відразу ув'язується з її новимбажаним іміджем.

4.КОРПОРАТИВНИЙ. Це імідж організації в цілому, а не якихось підрозділів аборезультатів її роботи. Тут і репутація організації, і її успіхи, і ступіньстабільності.

5.МНОЖИННИЙ. Це імідж, який утворюється за наявності ряду незалежних структурзамість єдиної корпорації. До доброго єдиного іміджу прагнуть, наприклад,авіакомпанії, що використовують власну символіку, єдину уніформу. Пасажирповинен визнавати символіку своєї авіакомпанії на всьому шляху свого руху вкожній дрібниці, а звідси слідує «золоте правило» імідж повинен носитицілісний, злагоджений характер, окремі риси його не повинні суперечити однаінший.

Іще один можливий зріз іміджу — СОПОСТАВЛЕННИЙ. В цьому випадку ми порівнюємоіміджеві характеристики, наприклад, дві компанії, два виду продуктів і ін. Такабільш чітка класифікація необхідна для того, щоб мати конкретну мету, надосягнення якої і може бути направлена рекламна кампанія. Якщо перед нами двіфірми працюючі, наприклад, у сфері постачання гербіцидами, то зіставленняіміджу може йти по таких параметрах: добре або погане обслуговування, стабільноабо нестабільно йде доставка, дешево або дорого стоїть продукція, можна або неможна довіряти фірмі.

В основі цієїтипології встановлений погляд на імідж з різних позицій: з сторони свого я і збоку інших, з боку реалій і із сторони бажань.

САМОІМІДЖ — витікає з минулого досвіду і відображає нинішній стан самоповага.

СПРИЙМАНИЙ ІМІДЖ- це то, як бачать нас інші. Природно що ця точка зору може відрізнятися відпопередньої. Ми часто не знаємо, як реально про нас озиваються.

НЕОБХІДНИЙ ІМІДЖ- ряд професій вимагає певних іміджевих характеристик. У ряді випадків цьомудопомагає тип одягу. Військова форма додає авторитетність. Судова мантіявідділяє від повсякденності буття. Царська корона на голові виділяє середпідданих

До елементівіміджу належать: уявлення про себе, думки й оцінки навколишніх, характеристикаякостей, що подаються засобами масової інформації, та емоційні стереотипи, щосклалися. До чинників формування належать: об´єктивні обставини,суб´єктивні чинники, зміст і стиль діяльності, харизматичність образу,використання психології, політології, соціології тощо.

Напсихологічному рівні образ лідера найчастіше відповідає одному з поширенихобразів-архетипів:

· «мудреця», який володіє таємнимизнаннями;

· «воїна-захисника»(«доброго молодця»);

· «доброго царя-годувальника»;

· «слуги народу» («борця засправедливість»).

Зрозуміло, лідерповинен мати в своїй біографії такі життєві епізоди, які відповідали б уявленнюпро «доброго молодця», «мудреця» і т. ін. У будь-якому разібіографія й сама логіка поведінки повинні подаватися через призму архетипу якуніверсальної інтерпретаційної схеми. Основна проблема полягає в тому, щоб сам лідерорганізації беззастережно вірив в інтерпретацію подій, яку він запропонував, ісвою роль у ній.


/>/>РозділІІ. Формування іміджу модельної агенції

/>2.1 Рольіміджу модельної агенції

 

Існуютьзагальні правила формування іміджу підприємства. Фахівці зі створення іміджувважають, що імідж підприємства охоплює такі складові: фундамент, або базис;імідж зовнішній, внутрішній і невідчутний.

Фундаментзабезпечує створення, розвиток і зберігання позитивного іміджу компанії. Дляпобудови іміджу ретельно ревізуються ділові принципи компанії, які потімвідображаються в простому і стислому варіанті філософії підприємства.Визначаються довгострокові завдання та стандарти, якими керуватимуться працівникипідприємства у своїй діяльності. Такі стандарти чітко формулюються,викладаються письмово і доводяться до відома всіх працівників. Вони є логічнимпродовженням принципів філософії підприємства, інструментом, за допомогою якогодосягаються певні константи або кваліфіковано виконані персоналом дії, а такожсвідченням наявності позитивного іміджу підприємства.

Зовнішнійімідж підприємства — це сприйняття підприємства суспільством, засобами масовоїінформації, споживачами. Складовими зовнішнього іміджу є продукт і його якість,усе, що супроводжує продукт на ринку, — реклама, спосіб пропонування, зовнішнійвигляд персоналу та об'єктів підприємства. Якість продукту є найважливішимелементом ділової репутації, оскільки доведено, що жодна, навіть надзвичайно ефективнареклама не врятує товар низької якості. Вдала реклама за наявностівисокоякісного продукту є потужним інструментом формування іміджу, що активносповіщає ринок про продуцента, підкреслюючи унікальність пропозиції, наголошуєна відмінності її від пропозицій конкурентів, створює емоційну залежність міжфірмою і споживачами її продукції. Індивідуальність та зовнішній виглядпрацівників на багатьох підприємствах вважаються невіддільними складовимиіміджу підприємства.

Зовнішнійімідж формується також інструментами паблік рилейшнз. Це висвітленнягромадської діяльності компанії та її керівництва, спонсорські акції, контактиіз засобами масової інформації та забезпечення їх матеріалами для висвітленняпозитивного іміджу підприємства.

Внутрішнійімідж підприємства створюють відносини персоналу і керівництва, їх загальнеспрямування, атмосфера. У дещо ширшому розумінні — це і фінансове планування, ікадрова політика підприємства, і орієнтація, і тренінги співробітників тощо.Формуванню внутрішнього іміджу сприяють такі цілеспрямовані програми, якпідвищення кваліфікації, спеціалізоване навчання персоналу, програми заохоченняспівробітників. Реалізація означених програм створює у працівників сталіуявлення про компанію, її діяльність, стандарти цієї діяльності, надаєперсоналові знання і мотивацію, необхідні для презентації компанії клієнтам,орієнтує на професійне і компетентне виконання своїх обов'язків, підвищуєзначущість персоналу у формуванні іміджу. Потрібно також враховуватинерозривний взаємозв'язок зовнішнього і внутрішнього іміджу підприємства —сприйняття суспільством підприємства можна суттєво поліпшити, налагодившироботу з персоналом, спрямовану на підвищення рівня обслуговування клієнтів.

Невідчутнийімідж іміджу — це ставлення персоналу до роботи, його емоційний настрій, щотакож впливає на репутацію підприємства, ставлення до неї клієнтів, адже самеспівробітники підприємства представляють його перед споживачами, створюютьпевну атмосферу прихильності, уваги, допомоги. Невідчутний імідж базується навідчуттях, відносинах, емоційному сприйнятті широким колом зацікавлених осібдіяльності підприємства та його продукції.

Усіскладові іміджу спрямовані на досягнення трьох основних цілей: досягненнявисокого рівня компетентності та ефективності в роботі з клієнтамипідприємства; створення і підтримка такого позитивного іміджу, який, безумовно,змушує споживачів довіряти підприємству; встановлення емоційного зв'язку зпокупцем і суспільством.

Підґрунтямформування іміджу має бути сформована цілісна філософія компанії. Поведінкаперсоналу, його ставлення до роботи і клієнтів, корпоративна культура — усе цесуттєво впливає як на процеси розробки іміджу, так і на можливості йогоефективної реалізації. Створення позитивного іміджу — це дещо більше, ніжзвичайна успішна рекламна кампанія, це складний і багатоаспектний процес,складові якого взаємопов'язані і взаємозалежні.

Звичайно,формування і утвердження позитивного іміджу компанії потребують певних витрат,зокрема високих стандартів якості продукції, візитних карток співробітників,фірмового одягу, благодійності та участі у суспільному житті. Якщо сформуватидовгострокові цілі підприємства, пов'язані з іміджем, а потім визначити основнівиди робіт, що їх потрібно виконувати для досягнення цих цілей, то можна доситьточно визначити грошові витрати, необхідні для створення іміджу підприємства.

Комунікативнийінструментарій формування іміджу підприємства

Комунікативнийінструментарій, за допомогою якого можна донести імідж до суспільства тацільових груп, являє собою своєрідний індивідуальний набір графічних,кольорових, пластичних, семантичних та інших констант, які здатні забезпечитивізуальну та змістову єдність товарів та послуг підприємства і донести її доринку. Такий набір інструментів називають фірмовим стилем, або системоюфірмової ідентифікації (корпоративної ідентичності). Основною метою фірмовогостилю є поліпшення ділової репутації і підвищення рівня популярностіпідприємства.

Фірмовийстиль сприймається безпосередньо, візуально, запам'ятовується завдяки тому, щомає складові, які впливають на органи чуттів — це звуки, аромати, кольори. Вініснує фізично, реалізуючись у продукції підприємства, його інтер'єрах,документації, упаковці, фірмовому одязі, у всіх видах рекламних матеріалівтощо. Передусім маються на увазі фірмова графіка і колір, що допомагаютьзабезпечити єдність, узагальненість усіх об'єктів підприємства. Фірмовий стиль— це характерна для конкретного підприємства мова для ведення переговорів зпартнерами, яка відрізняється від мови конкурентів, це своєрідне посвідченняособи (підприємства), його візитна картка, пізнавальний знак.

/>/>2.2 Іміджотворчі елементи

 

Елементи іміджумодельної агенції:

— відчутнийімідж (перше враження від агенції);

— невідчутнийімідж (реакція покупця на обслуговування й ставлення до нього співробітниківагенції);

— внутрішнійімідж (ставлення співробітників до керівництва);

— зовнішнійімідж (дія перших трьох елементів плюс громадська думка про модельну агенцію).

Велику роль уформуванні іміджу модельної агенції відіграє фірмовий стиль.

Фірмовий стиль —це поняття, сформульоване рекламістами як «система ідентифікації»,«проектування зовнішнього образу агенції». Явище, позначуване як фірмовий стиль,— це цілий ряд прийомів (графічних, колірних, пластичних, мовних та ін. ) які,з одного боку, забезпечують певну єдність модельної агенції, що сприймаєтьсябудь-яким спостерігачем (не тільки потенційним споживачем), а з другою —протиставлення агенції та його продуктів конкурентам.

Основнимиелементами фірмового стилю є:

знак —зареєстроване в установленому порядку позначення;

логотип —спеціально розроблене оригінальне зображення повного або скороченогонайменування модельної агенції;

фірмовий блок —об'єднаний в єдину композицію знака і логотипу, а також різного родупояснювальні написи, зокрема фірмовий слоган; фірмові кольори, шрифт, модульнісітка та система верстки.

Фірмовий стильвиконує роль візитної картки агенції модельної, за якою її відвідувачі, в т. ч.потенційні, ідентифікують її щодо конкурентів. Фірмовий стиль нерозривнопов'язаний з поняттям іміджу модельної агенції.

Імідж — не точней однозначне віддзеркалення переваг і характеристик модельної агенції, аспроектований фахівцями образ, основою якого є реальні, об'єктивні риси і, крімтого, риси, привнесені для формування відповідного образу. Імідж повинен бутиадекватним реальному образу і адресованим конкретній групі споживачів,залишаючись при цьому пластичним і динамічним.

/>/>2.3Візитна картка, як елемент іміджу модельної агенції

 

Агенція— це в певному сенсі промоутер, продюсер моделі. У професійної агенції завждинапрацьовано контакти з іменитими компаніями, імідж яких також впливає настворення імені моделі. Є кілька українських дівчат, які працюють у великихєвропейських агенціях, що уклали контракти зі знаними компаніями. Вони, звісно,поки що не досягли рівня світових «зірок», таких як Лінда Євангеліста чи НаоміКемпбел. Та чи варто загадувати наперед? За кордоном спостерігається тенденціязакріплювати за своєю торговою маркою одне «обличчя», яке репрезентує компаніюі рекламує її продукцію. Шукати обличчя допомагають, зазвичай, модельні агенції.Останні швидко пристосовуються до потреб ринку і, окрім моделінгу, в структуріагенцій, переважно регіональних, тепер можна знайти власні шоу-центри, рекламнігрупи, фотостудії, креатив-бюро тощо.

Основнимизамовниками на пошук образів є рекламні агенції, особливо мережевики (до 70%замовлень), а також продакшн-студії, дизайнери одягу, глянцеві журнали,фотографи тощо. Зазвичай доводиться працювати за «технічнимизавданнями», т. зв. брифами: тобто замовник зазначає, який типаж іпараметри моделі його цікавлять, і за кілька днів агенції влаштовують для ньогокастинги. Ось тут і розгоряється конкуренція між агенціями, адже зазвичайзамовник звертається до кількох водночас, тому успішне укладення контрактузалежатиме саме від професійно підібраного персоналу, зокрема букерів – агентівмоделі.

Тенденціїдо зростання попиту саме на послуги професійних моделей, а не симпатичнихзнайомих чи родичів, підтверджені тим, що кількість звернень до провіднихукраїнських агенцій зросла порівняно з минулими роками у 8-10 разів. Але це невідбилося на розцінках агенцій, які на основний спектр послуг (покази колекційодягу, організація та проведення презентацій і PR-акцій, стендистки, рекламніфото- та відеозйомка, школа моделей) залишаються сталими вже протягом багатьохроків.

Яквідомо, сталими є лише офіційні розцінки. Це в основному «сірий»бізнес, через податковий тиск – готівковий. Простіше кажучи – з кишені клієнтадо кишені моделі переходить не багато, відсоток комісійних осідає в агенції.Крім того, спрацьовує ще й регіональний фактор.

 


/>/>РозділІІІ. Сучасні тенденції іміджу модельних агенцій

/>/>3.1 Аналіз впливу іміджу керівника на успішність модельноїагенції

 

Імідж керівника модельноїагенції (йдеться про індивідуальний імідж кожного керівника) — це уявлення пронаміри, мотиви, здібності, установки, ціннісні орієнтації та психологічніхарактеристики засновника (керівників) на основі сприйняття відкритих дляспостереження характеристик (зовнішність, соціально-демографічна приналежність,особливості вербальної та невербальної поведінки, вчинки й параметри неосновноїдіяльності).

Зовнішність.Зовнішність є найбільш відкритою для спостереження характеристикою людини, щоне вимагає для свого пізнання тривалого часу, є одним з джерел невербальноїінформації про людину. Особливе значення має зовнішність у модельній індустрії.Зовнішність — поняття збірне, зовнішній вигляд людини створюють одяг, зачіска,фізичні характеристики (тип статури та ін. ). Зовнішність значно впливає надумку про особу, оскільки люди схильні пов'язувати окремі зовнішніхарактеристики з певними характерологічними рисами.

Особливостямивербальної та невербальної поведінки є міміка; жестикуляція; усмішка; контакточей і, нарешті, мовлення, яке характеризується тембром, тоном, гучністюголосу, артикуляцією та вимовою.

Соціально-демографічніхарактеристики — стать, вік, рівень освіти, доходи, житло, життєвий цикл сім'їта ін.

Вчинок — формаповедінки людини в певній ситуації. Саме вчинки є основою для виділення рисособи.

Параметринеосновної діяльності — соціальне походження, етапи професійної кар'єри, сім'яінтереси, думки, активність особи поза роботою (спорт, хобі, манера проводитивідпустку та ін.). Заповнити цей інформаційний осередок дуже важливо. На думкузахідних іміджмейкерів: «Імідж будується не на абстрактних поняттях, а наневеликих, але переконливих фактах з життя особи».

1. Іміджперсоналу — це збірний узагальнений образ персоналу, який розкриває найбільшхарактерні для нього риси.

Характерні рисиперсоналу організації та їхні основні змінні

Компетентність —ступінь підготовленості людини до різних видів діяльності, володіння широкимкласом навиків, досвід, уміння спілкуватися з людьми та ін.

Культура —доброзичливість, акуратність, ввічливість, терпимість, уважність, ерудиція,відповідальність, вільне володіння мовами та ін.

Соціально-демографічнийпрофіль — вік, рівень освіти, співвідношення чоловіків та жінок.

Імідж персоналуформується, перш за все, на основі прямого контакту з працівниками. При цьомукожен працівник може розглядатися як «обличчя» агенції, за якими складаєтьсявраження про персонал в цілому.

2. Візуальнийімідж модельної агенції — це уявлення про агенцію, субстратом якого є зоровівідчуття, що фіксують інформацію про інтер'єр і екстер'єр офісу, торгові йдемонстраційні зали, зовнішній вигляд персоналу, а також фірмову символіку(елементах фірмового стилю).

На візуальнийімідж організації впливають індивідуальні (естетичний смак), психологічні таетнічні (символіка кольору в різних національних культурах) особливостісприйняття предметів, зокрема одягу, приміщень та їхнє оформлення. Крім того,на візуальний імідж модельної агенції впливають соціальні чинники (мода, думказначущих інших).

3. Соціальнийімідж агенції — це уявлення широкої громадськості про соціальні цілі та роль агенціїв економічному, соціальному й культурному житті суспільства. Соціальний іміджформується за допомогою інформування громадськості про соціальні аспектидіяльності агенції (спонсорство, меценатство, підтримка громадських рухів,участь у рішенні проблем екології, зайнятості, охорони здоров'я та ін.,сприяння конкретним особам).

4. Бізнес-імідж агенції— це уявлення про організацію як суб'єкті певної діяльності. Основнимидетермінантами бізнес-іміджу агенції є ділова репутація, абосумлінність/несумлінність (дотримання етичних норм поведінки) в здійсненніобслуговуючої діяльності,

Потрібнийтривалий час і великі зусилля, щоб змінити уявлення людей, оскільки людиназавжди йде по шляху досягнення максимальної внутрішньої узгодженості. Згідно зтеорією когнітивного дисонансу, уявлення, відчуття та ідеї, які суперечатьіншим уявленням, відчуттям та ідеями індивіда, приводять до порушення гармоніїособи, до ситуації психологічного дискомфорту. Випробовуючи потребу вдосягненні внутрішньої гармонії, людина готова робити різні дії, які сприяли бвідновленню втраченої рівноваги. Тому дуже важливо, щоб кожен елемент структуриіміджу був інформаційно заповнений самою агенцією, інакше масова свідомістьчерез певні стереотипи наповнить змістом бракуючий елемент самостійно, що незавжди може піти на користь агенції — у подальшому, впроваджуючи в масовусвідомість нову інформацію, доведеться долати бар'єр вже існуючої установки.

/>/>3.2 Створення іміджу модельної агенції

 

Імідж модельноїагенції є цілісне сприйняття (розуміння і оцінка) організації різними групами громадськості,що формується на підставі що зберігається в пам'яті інформації про різністорони її діяльності. Здійснюючи управління корпоративним іміджем, необхідномати чіткі уявлення про особливості психологічних і соціальнихпроцесів формуванняорганізаційного іміджу.

Дуже важливовраховувати всі складові іміджу модельної агенції, а саме:

1. Іміджперсоналу (зовнішній вигляд, рівень культури, рівень професіоналізму,лояльність до установи, комунікативні вміння, володіння техніками ділового спілкування);

2. Стильуправління модельною агенцією (демократизація процесів управління, формуваннякоманди);

3. Рівенькорпоративної культури (система цінностей, вірувань, переконань, правил,традицій, що існують у закладі та визначають поведінку кожного йогопрацівника);

4. Створеннязворотного зв’язку, який дозволяє перевірити, чи працює імідж вашої модельноїагенції.

Позитивний іміджмодельної агенції передбачає безумовно високий рівень професійної освітиперсоналу та його інноваційну активність. Для цього керівникові необхіднозабезпечити колективну можливість професійного та особистісного розвитку зарахунок обміну досвідом з іншими навчальними закладами, вивчення передовогопедагогічного та психологічного досвіду, презентацій нової професійної літератури,відвідування різноманітних семінарів, конференцій, тренінгів.

Крім цього, цедуже ефективний метод боротьби із чутками, що можуть бути серйознимдестабілізуючим фактором.

Для позитивногоіміджу модельної агенції важливим є перехід від авторитарно-дисциплінарного додемократичного стилю управління. Це відбувається за рахунок демократизаціїпроцесів управління, коли спілкування керівника з колективом — це рівноправнеспілкування.

Звідси випливаєтрансформація функції контролю роботи підлеглих у функцію їх самоконтролю і якнаслідок виховання в них відповідальності перед командою і самим собою. Другимфактором упровадження демократичного стилю керівництва є формування команди.Може існувати постійний склад команди, яка спільно з керівником приймає важливідля організації рішення. Безумовно, останнє слово все одно залишається закерівником, бо він несе адміністративну та юридичну відповідальність задіяльність організації. Але при такому підході колектив розділяє цювідповідальність на психологічному рівні.

Важливе значеннядля створення позитивного іміджу модельної агенції має здійснення зворотногозв’язку як процесу взаємодії з родиною, вивчення її точки зору з метоюврахування в наступній роботі і, як наслідок, подальшого розвитку організації.


/>/>Висновки

Такимчином імідж — це форма комунікації для впливу на свідомість людей. Вінхарактеризується:

— по-перше, чисельністю людей, які знайомі з інформацією про бізнес-об`єкт(людину, підприємство, продукт, марку, послугу та ін.),

по-друге,характером відношення до цього об`єкту, враженням від нього.

Якщорозуміти імідж, як комунікацію від бізнес-об`єкту до цільових аудиторій, тостає очевидним, що імідж є керованим інструментом впливу на поведінку покупців,а в результаті — і на рівень продаж. Він, в тому числі, є чудовим методомконкурентної боротьби. Адже з поміж однотипних товарів покупець вибирає той,який ближче йому до душі, який відповідає ситуації чи меті покупки. Тому іміджє комунікаційним критерієм ефективності брендінгу (розвитку марки).

Організаційнийімідж — це образ організації в представленні груп громадськості. Організаційнийімідж виступає як один з інструментів досягнення стратегічних цілейпідприємства, які зачіпають основні сторони його діяльності і орієнтованих наперспективу.

Позитивнийімідж підприємства підвищує конкурентоспроможність комерційної організації наринку. Він привертає споживачів і партнерів, прискорює продажі й збільшує їхоб'єм. Він полегшує доступ організації до ресурсів (фінансовим, інформаційним,людським, матеріальним) і ведення операцій. Переваги позитивного іміджуочевидні. Однак позитивна популярність не з'являється сама собою і не існуєсама по собі. Вона вимагає цілеспрямованої систематичної роботи, пов'язаної зперетворенням реального іміджу підприємства в позитивний.

Процесформування іміджу організації рекомендується починати з формулювання бачення, апотім місії як соціально-значимого статусу організації. Тоді ж визначаєтьсяіндивідуальність організації (корпоративна індивідуальність), що відображаєорганізаційну (корпоративну) культуру — цінності, судження і норми поведінки.

Існуютьзагальні правила формування іміджу підприємства. Фахівці зі створення іміджу вважають,що імідж підприємства охоплює такі складові: фундамент, або базис; іміджзовнішній, внутрішній і невідчутний.

Так,фундамент забезпечує створення, розвиток і зберігання позитивного іміджукомпанії.

Зовнішнійімідж підприємства це сприйняття підприємства суспільством, засобами масовоїінформації, споживачами.

Внутрішнійімідж підприємства створюють відносини персоналу і керівництва, їх загальнеспрямування, атмосфера. У дещо ширшому розумінні — це і фінансове планування, ікадрова політика підприємства, і орієнтація, і тренінги співробітників тощо.

Невідчутнийімідж — це ставлення персоналу до роботи, його емоційний настрій, що такожвпливає на репутацію підприємства, ставлення до неї клієнтів, адже самеспівробітники підприємства представляють його перед споживачами, створюютьпевну атмосферу прихильності, уваги, допомоги.

Післятого, як імідж про підприємство складений потрібно ним управляти. Управлінняіміджем — це заплановане, спрямоване подання інформації з прогнозованиминаслідками реагування цільової аудиторії на цю інформацію. Раціональнеуправління іміджем має враховувати рівні іміджу (продукція — послуги, марка,країна, споживачі) і чинники, що впливають на нього (поведінка, комунікація,символіка).


/>/>Використана література

1.Браун Л. Имидж –путь к успеху.- СПб., Питер Пресс,2006.-288с.

2. Деревлева М. Ульянова М. Имиджруководителя//Формирование имиджа руководителя.-2009.-№7-8.(www. laboratoria@adw.ru.)

3. Етика ділового спілкування: Курслекцій/Т.К. Чмут, Г.А. Чайка., М.П. Лукашевич., І.Б. Осічінська.-К., МАУП,2009.-208с.

4. Козева В.В. Внутренний имиджруководителя// «Бизнес без проблем – Персонал».-март 2010.-№3.

5. Кузин Ф.А. Имидж бизнесмена. — М.,«Ось-89»,2006.-304с.

6. Монахов Г.А Мелочи создаютсовершенство. Деловой и светский этикет. Благоприятный персональный имидж. К.,Альтер-прес.-2007.-474с.

7. Палеха Ю. І. Іміджологія: Навч.Посібник/за ред. З.І Тимошенко.-К., Вид-во Європ. Ун-ту.-2009.-323с.

8. Палеха Ю. І Ділова етика: Навч.метод. посіб. – 5-те вид. випр. і доп.-К., Вид-во Європ. Ун-ту.-2008.-309с.

9. Пелих А.С., Кизилова Т.Г., ПронченкоА.Г. Имидж делового человека.-М.,”ПРИОР”,2007.-112с.

10. Почепцов Г.Г. Имиджеология.-М.,„Реал – бук”, К.,”Ваклер”.-2007.-704с.

11. Почепцов Г.Г.Профессия:имиджмейкер.-2-е изд., испр. и доп.-К., ИМСО МО Украины.,2008.-256с.

12. Секреты умелого руководителя. — М., Экономика,2009.

13. Сорины, сестры Необходимый имидж иликак произвести нужное впечатление с помощью одежды.- М., Изд-во „Гном иД”.,2009-208с.

14. Холод А.М. Основы имиджологии.- К.,ЕУФИМБ,2008.-142с.

15. Честара Дж Деловой этикет: Павликрилейшнз для всех и для каждого/Пер. с анг. Л.Бесковой.-М., ФАИР-ПРЕС, 2007.-336с.

16. Чмут Т.К., Частка Г.Л. Етикаділового спілкування. — К., Вікар.-2009-223с.

17. Шепель В.М. Имиджеология. Секретыличного обаяния. — М.,2004.-324с.

еще рефераты
Еще работы по маркетингу