Реферат: Поведінка споживача
Міністерствоаграрної політики України
Львівськанаціональна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького
кафедрамаркетингу
Курсоваробота
зкурсу «Маркетинг» на тему:
«Поведінкаспоживача»
Виконав:
СтудентIII- курсу
Ф-туекономіки
таменджменту
8підгрупи
КовталоОлег
Перевірила:
ПетринякУ.Я.
Львів– 2007
Зміст
Вступ-------------------------------------------------------------------------------------------2
1. Дослідження покупців та їхповедінки при здійснені купівлі.-----------------3
1.1 Дослідження потреб.---------------------------------- --------------------------------3
1.2 Мотивація здійсненнякупівлі товару і послуги.----------- --------------------10
2. Процес прийняття рішення про купівлю.------------------------------------------22
3. Фактори які впливають напроцес прийняття споживачем рішення про купівлю.--------------------------------------------------------------------------------------26
Висновки------------------------------------------------------------------------------------30
Список використаної літератури-------------------------------------------------------32
Вступ
В сучасних умовахшвидких темпів розвитку ринкової економіки перед нашою країною постало чималоважливих питань, які потребують якнайшвидшого вирішення. Серед них можнавиділити низку, пов’язаних із проблемами споживання. Це і задоволення споживчихпотреб, і дослідження мотивації споживача, і встановлення оптимальних цін навсі види продукції. Все це не раз досліджувалося українськими та іноземнимиекономістами і соціологами.
Окремимипитаннями стоїть визначити поведінку споживача і умови які впливають на вибіртовару і послуги.
Мета курсовоїроботи: пояснити поведінку споживача, дослідити їх специфіку та властивості,поведінку на сучасному етапі розвитку економіки України.
Завдання курсовоїроботи: дослідити мотивації українського споживача шляхомтестування цін, висвітлити так звану „філософію ” споживчого кошику, річнудинаміку доходів населення за останні роки та фактичні і рекомендовані нормиспоживання.
Як підсумок, ядослідив поняття задоволеності споживача, її передумови на основі певнихспоживчих показників. Головне питання курсової: „Як на вибір споживачавпливають його уподобання, дохід і ціни на товар?”
Робота виконанана основі дослідження навчальної літератури, статистичного та фактичногоматеріалу журнальної періодики, Інтернет-видань та інформаційних порталіворганів державної влади.
1. Дослідження покупців та їх поведінки при здійснені купівлі
1.1 Дослідження потреб.
Проектуваннябудь-якого товару (послуги) слід починати передусім із визначення комплексусоціально-економічних потреб людей, які необхідно задовольнити. Тому вивченняпотреб потенційних покупців є основним завданням підприємств в умовахмаркетингової орієнтації.
Поняттяпотреба можна розглядати як деякий специфічний стан індивіда (групи людей,суспільства загалом), зумовлений тим, що цей індивід існує, по-перше, сам пособі (як окрема біологічна особа); по-друге, є складовим елементом суспільноїсистеми; а по-третє, взаємодіє із зовнішнім середовищем.
Усучасній філософській і економічній літературі є різні погляди на визначенняпотреб.
Венциклопедичному словнику подається таке визначення цієї категорії.
Потреба— це нестатокчого-небудь, об'єктивно необхідного для підтримки життєдіяльності і розвиткуорганізму, людської особистості, соціальної групи, суспільства загалом,внутрішнє спонукання активності.
Відомиймаркетолог Ф. Котлер виділяє три категорії: нужда, потреба, попит.
Нужда— відчуттялюдиною нестачі чого-небудь.
Потреба— нужда, що набрала специфічної форми відповідно до культурного рівня йособистості індивіда.
Попит— потреба, підкріплена купівельною спроможністю.
Потребилюдей формуються під виливом безлічі різноманітних чинників, тому їх групуютьтак: соціально-економічні умови; звички, що історично склалися; умови життя,побуту і праці; національні особливості; географічні, кліматичні умови; інше.
Потреби— категорія динамічна, а не статична. У міру розвитку суспільства потреби людейзростають, підіймаючи тим самим суспільство (групу, особистість) на новийрівень, орієнтуючи їх на нові, більш високі потреби. Якісне зростання потреб якматеріальних, так і, особливо, духовних, безмежне.
Урозвитку конкретних (окремих) потреб виділяють чотири стадії:
Першастадія — виникнення (зародження) потреби.
Другастадія — поширення потреби, що зародилася в окремих групах споживачів, соціальнихгруп населення і населення загалом, та її прискорений інтенсивний розвиток.
Третястадія — насичення і стабілізація потреби.
Четвертастадія — стадія поступового згортання і відмирання окремої потреби.
Ціпослідовні стадії розвитку потреби є типовими. Однак є винятки із загального стадійногорозвитку конкретних потреб. Так, окремі потреби в продуктах харчування у своємурозвитку проходять тільки перші три стадії. Зародження нової потреби в новихпродуктах харчування не приводить до відмирання потреби, що є, а лише достабілізації або деякого її скорочення.
Потребиу процесі формування і розвитку підкоряються дії об'єктивних економічнихзаконів. Одним з найважливіших законів, що визначає рух потреб, є законпідвищення потреб (ЗПП).
Цейзакон діє об'єктивно, незалежно від волі і свідомості людей. У процесі свогорозвитку потреби йдуть від нижчих форм до вищих, постійно видозмінюючись іудосконалюючись разом з розвитком і удосконаленням суспільного виробництва,прискоренням НТП, що породжує нові потреби і засоби задоволення їх.
Умаркетингу величезного значення надають дослідженню потреб потенційнихспоживачів. Адже тільки усвідомивши ці потреби, людина стане цілеспрямованодіяти і, зрештою, вирішить зробити покупку. Звідси і необхідність у класифікаціїпотреб, щоб точно пов'язувати їх з товаром як у рекламі, так і у свідомостіпотенційних покупців. Класифікація має важливе значення для прийняття правильнихрішень у сфері черговості, міри і форм задоволення потреб, вибору засобів іметодів формування їх, для розробки методологічної основи вивчення потреб.
Особливемісце в маркетингу посідає класифікація, основана на послідовному розширеннімеж активності особистості, оскільки для вивчення потреб потенційних покупцівкористуються насамперед нею.
Відповіднодо цієї класифікаційної ознаки розрізняють чотири групи потреб:
1.Потреби, пов'язані з тим, що людина перебуває в колі зобов'язань, якіналежать його сім'ї і визначених йому соціальною роллю в сім'ї (батько,чоловік, брат, дід і под.).
2.Потреби, пов'язані із спілкуванням і діяльністю в малих соціальних групах(бригада, компанія друзів і т. ін.).
3.Потреби, пов'язані із залученням до діяльності великих колективів,зокрема і невиробничих (завод, об'єднання, спортивна організація, партія іпод.).
4.Потреби, пов'язані з належністю до певної соціальної системи і певногодержавного устрою і, відповідно, з дотриманням з боку людини законів,різноманітних підзаконних актів і норм, а також правил суспільного життя людей.
Такерозширення меж активності пов'язане як з бажанням індивіда бути часткою суспільстваі користуватися відповідними благами, так і з прагненням виділяти ідемонструвати своє «Я» як автономну одиницю суспільства.
Однакнеобхідно враховувати не лише потреби, а й умови здійснення відповідних видівактивності людини. Серед цих умов:
•ситуація взаємодії особистості з усілякими предметами (явищами) неживоїприроди і тваринами;
•умови групового спілкування, тобто ті вимоги, які висуває до особистостімала соціальна група, до якої ця особистість належить;
•вимоги і санкції, передбачені такими сферами активності людини, як сферапраці, побуту, дозвілля;
•вплив на формування вищого рівня активності особистості економічних,політичних, культурних та інших особливостей суспільства, до якого належитьлюдина.
Крімнаведених, розрізняють інші класифікаційні ознаки і відповідні до них видипотреб.
Розглянемосуть основних видів потреб, що посідають найважливіше місце в понятійномуапараті маркетингу.
Залежновід суб'єкта (або за типом спільності) потреби поділяють на суспільні іособисті.
Суб'єктомпотреб можуть бути окрема людина або соціальна спільнота людей (сім'я,виробничий колектив, клас, нація, держава).
Суспільніпотреби — це потребиокремих виробничих і соціальних груп, верств, суспільства загалом. Вонивключають потреби виробництва: природні ресурси (земля, надра, ліси, вода),засоби праці, предмети праці, транспорт, виробничу інфраструктуру, постачання ізбут, кадри; невиробничі потреби: торгівля, освіта та її органи, охороназдоров'я, фізкультура і спорт, наукові установи, установи культури, житлове ікомунальне господарство, суспільне управління і безпека.
Носіємособистих потреб є людина (сім'я). До особистих потреб належать матеріальніблага (їжа, одяг, житло, культурні і побутові предмети), матеріальні послуги(комунальні, транспорт, ремонт взуття, одяг), нематеріальні послуги (освіта,надбання досвіду, навичок, підвищення рівня культури, зміцнення здоров'я,фізкультура, спорт, туризм, відпочинок і розваги), потреби участі в суспільномужитті.
Зазмістом розрізняють: природні (первинні) потреби, задоволення яких служитьфізичному відтворюванню людини як біологічної істоти (потреба в їжі, одязі,житлі і т. д.), і соціальні.
Соціальніє вторинними потребамиі пов'язані з функціонуванням людини як члена суспільства, з виконанням певнихсоціальних функцій (потреба в спілкуванні, самовираженні, в суспільнійдіяльності, у забезпеченні соціальних гарантій права на працю, свободу словатощо).
Інтелектуальніпотреби також євторинними, вони пов'язані з інтелектуальнотворчою діяльністю людини (потреба впізнанні навколишнього світу, освіті, у різноманітних видах творчої діяльностіі под.).
Заформою виразу розрізняють потреби матеріальні і духовні.
Матеріальніпотреби. їхнімоб'єктом є конкретні матеріальні блага і послуги, що служать відтворюваннюлюдини як біологічної істоти (продукти харчування, предмети одягу, житло і т.д.).
Духовніпотреби. Задоволенняїх забезпечує «духовне відтворювання» людини. їхнім об'єктом єрезультати духовної діяльності людей (друковані видання, кінофільми, театральнівистави і т. ін.).
Залежновід об'єкта (від міри конкретизації) розрізняють загальні й окремі потреби.
Загальніпотреби — цепотреби, задоволення яких забезпечує певний самостійний вид життєдіяльностілюдини (потреба в їжі, одязі, житлі, освіті і т.д.).
Кожнугрупу загальних потреб можна задовольняти різноманітними наборами конкретнихблаг і послуг.
Окреміпотреби. їхнімоб'єктом виступають окремі конкретні блага і послуги (потреба в хлібі, м'ясі,меблях тощо). Окремі потреби не ізольовані одна від одної. Вони наче зливаютьсяміж собою, утворюючи блоки. Блоки потреб — це проміжна ланка між окремими ізагальними потребами, через яку здійснюється процес формування потреб населення.«Блочний» характер формування потреб виявляється в тому, що окреміпотреби формуються в рамках блоків, у тісному взаємозв'язку і взаємозалежності.
Замірою настійності розрізняють три види потреб.
Настійні— потреби, задоволенняяких є щонайпершою потребою життя людини (потреба в їжі, одязі, житлі).
Меншнастійні —потреби, що не становлять основу життєдіяльності людини, задоволення яких можнатимчасово відкласти.
Віддалені— потреби, беззадоволення яких людина може існувати.
Замірою раціональності розрізняють раціональні та ірраціональні потреби.
Раціональні— потреби,відповідні науково обґрунтованим і прийнятим у цьому суспільстві уявленням про розумнеспоживання.
Ірраціональні— потреби, щовиходять за рамки уявлень про розумне споживання та набирають гіпертрофованихформ.
Зпогляду часу потреби можуть бути поточними і перспективними.
Поточні— потреби, якіпідлягають обов'язковому задоволенню, бо забезпечують просте відтворюванняробочої сили в тих чи інших умовах.
Перспективні— потреби, щоорієнтуються на розширене відтворення робочої сили. Ця друга група виступаєспонукальним мотивом подальшого розвитку виробництва.
Замірою кількісної визначеності розрізняють чотири види потреб.
Абсолютні— ідеальнапотреба взагалі — у речах, у благах, нічим не обмежена: ні можливостями виробництва,ні платоспроможними можливостями споживачів.
Дійсні— займають деякепроміжне становище між абсолютними потребами, з одного боку, і платоспроможнимипотребами, з іншого. Дійсна потреба є ширшою за платоспроможну потребу, алевужчою, ніж потреба абсолютна. Дійсну потребу можна роз глядіти як деяке бажаневираження умов життя, до яких прагнув би споживач, маючи значно ширшіплатоспроможні можливості.
Задоволені— потреби, якіфактично задоволені. Платоспроможні потреби стають задоволені в тому разі, колина ринку є достатня кількість товарів і послуг, відповідних за своїми споживчимивластивостями вимогам покупців.
Платоспроможнапотреба виступаєяк потреба, яку задовольнимо реально, вона обмежена готівковою платоспроможноюможливістю споживача.
Потребимають три стани:
•рефакторний, коли ніякий чинник не сприяє виникненню потреб;
•навіяний, коли потреба пасивна, але ще не сформована;
•активний, при якому потреба визначає поведінку індивіда (групи,суспільства).
Слідвраховувати, що процес купівлі починається з усвідомлення покупцем відповідноїпотреби і уявного опису її характеру та інтенсивності.
Длятого, щоб уміти швидко визначати найбільш настійні потреби потенційних покупціві умови їхньої активності, необхідні відповідні дослідження, вимірюванняпотреб.
Вимірюванняпотреб — це присвоєння числових значень різним видам потреб.
Вивчаючипотреби, вимірюють:
•величини окремих потреб (у натуральному і вартісному вираженні).Наприклад, нормативні значення окремих потреб в одязі, взутті, які визначаютьексперти;
•склад окремих наборів, блоків окремих потреб, споживчих комплексів.Наприклад, склад блоку окремих потреб у верхньому одязі, склад споживчогокомплексу відпочинок;
•системи переваг, тобто визначення того, як той або інший суб'єкт споживанняоцінює міру настійності тих або інших потреб. Наприклад, що для нього єважливішим: придбання спортивної куртки чи плаща.
1.2 Мотивація здійснення купівлі товару або послуги.
Умаркетинговій діяльності велике значення мають знання про особливості поведінкиспоживачів і чинники, які визначають цю поведінку. При цьому слід враховувати,що метою поведінки споживачів є прагнення оптимізувати задоволення своїх потребз урахуванням диференціації й індивідуалізації їх.
Кожномутипу поведінки споживача на ринку відповідає своя структура потреб та ієрархіяпереваг. Кожний покупець сам визначає, який товар з його погляду найбільшкорисний.
Вумовах ринкової економіки споживач, та його поведінка і купівельні перевагивизначають напрями, обсяг і структуру виробництва товарів для задоволенняплатоспроможної потреби.
Увиробника має бути широка інформація про потреби населення і він має вироблятите, що потрібно, а не намагатися продавати із зусиллями те, що вже вироблено.
Розуміннярізноманітних мотиваційних чинників, що формують поведінку споживачів, значноюмірою сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємств.
Єбагато теорій мотивації.
Необхіднознати, що теорія мотивації Фрейда 3. основана на визнанні дії певнихпсихологічних сил, які формують поведінку людини. Реакції у відповідь людини надії внутрішніх і зовнішніх стимулів можуть бути різними. Так, купівля модногокостюму може бути викликана почуттям наслідування, переваги, самоствердження,престижем, бажанням виділятися серед інших, бути модним, сучасним.
Людине усвідомлюють реальних психологічних сил, які формують їхню поведінку,постійно придушують безліч потягів, але ці потяги не зникають і не перебуваютьпід постійним контролем.
Упсихологічній структурі особистості Фрейд виділив три позиції:
по-перше,існує несвідоме "ід" (воно) — сфера потягів, інстинктів.
По-друге,існує «его» (я), що сприймає інформацію про навколишній світ і станорганізму, а також стримує імпульси, регулює дії По-третє, існує «суперего»— сфера соціальних норм і етичних настанов.
Ієрархіяпотреб за Маслоу
1.Фізіологічні потреби необхідні для виживання (потреби в їжі, воді і т.д.).
2.Потреби в самозбереженні охоплюють потреби в захисті від фізичних іпсихічних небезпек з боку навколишнього світу і упевненість у тому, що фізіологічніпотреби буде задоволено в майбутньому. Наприклад, виявом потреби в упевненостів майбутньому є купівля страхового поліса або пошук надійної роботи зпривабливими сподіваннями щодо пенсії.
Іншітри групи є вторинними, тобто соціогенними, вони зумовлені тим, що людина живев певному суспільстві.
3. Соціальніпотреби:
•відчуття належності до чого-небудь або до будь-кого;
• відчуття, що тебе приймаютьінші;
• відчуття прихильності іпідтримки.
4.Потребив повазі: у самоповазі, особистих досягненнях, компетентності, повазі з бокунавколишніх, у визнанні.
5.Потребив самоповазі — потреби в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанніяк особистості.
Такимчином, за теорією Маслоу, усі потреби можна подати у вигляді сувороїієрархічної структури. Потреби нижніх рівнів вимагають задоволення і впливаютьна поведінку людини раніше, ніж на мотиваціях почнуть позначатися потреби вищихрівнів.
Людинапрагне задовольнити передусім найважливішу потребу і вона на якийсь часперестає бути рушійним мотивом. Водночас появляється спонукання до задоволенняіншої важливішої потреби.
Первинніжиттєві потреби людини не безмежні, межі задоволення їх чітко визначені.
Нарівнііз задоволенням цих потреб відбувається випереджальне зростання так званихвторинних потреб — потреб вищого рівня: соціальних і інтелектуальних. Тож першніж потреба вищого рівня стане важливим визначальним чинником у поведінцілюдини, має бути задоволено потребу нижчого рівня.
Оскількиз розвитком людини як особистості розширюються її потенційні можливості,потребу в самовираженні ніколи не можна повністю задовольнити. Тому і процесмотивації поведінки через потребу нескінченний.
Длятого, щоб наступний вищий рівень ієрархії потреб почав впливати на людину, необов'язково задовольняти потребу нижчого рівня повністю.
Зцього випливає, що ієрархічні рівні не дискретні рівні. Наприклад, великуважливість для примітивних культур мають ритуали і спілкування, хоч там є іголод, і небезпеки.
Тобто,якщо в той чи інший момент одна потреба домінує, то діяльність людини при цьомустимулює не лише вона. Отже, хоч ієрархічні рівні потреб мають фіксованийпорядок, ця ієрархія не є «жорсткою». Є і винятки: потреба всамоповазі важливіша, ніж любов.
Досвідмаркетингової діяльності свідчить, що орієнтація на корисність продукціїпотребує глибокого знання психологічних, мотиваційних чинників, які стаютьтакими, що впливають на купівлю товарів.
Якбачимо, з таблиці випливає, що мотиви можуть бути найрізноманітніші.
Томуважливою частиною процесу вивчення поведінки споживачів є виявлення й оцінка відносноїсили мотивів, що впливають на придбання конкретних товарів. До того ж наповедінку споживачів можуть впливати одночасно кілька чинників. Можезмінюватися і структура мотивації.
Мотивиможуть бути первинні (природжені, біогенні) і вторинні (придбані, соціогенні).Крім них виділяють ще відносини, вірування, звички, звичаї. Усе це необхідновраховувати у формуванні маркетингової політики.
Споживачісхильні купувати товари, до яких ставляться позитивно і менш схильні купувативироби, до яких склалося негативне ставлення.
Підвіруваннями розуміютьсуб'єктивні поняття про правду (те, у що люди вірять, не завжди виявляєтьсяправдою). Вірування основані на емоціях і почуттях. Тому товар кожний споживачоцінює через призму власного сприйняття.
Звичкиі звичаї вважаютьтісно пов'язаними. Перші відносять до окремих людей, другі — до суспільства.Звички можуть стати рушійною силою купівельної активності. Звичаї можутьпослужити причиною відмови від купівлі якогось товару або, навпаки, регулярногойого споживання.
Маркетинговідослідження дозволяють встановити загальні напрями мотивації, які можутьпояснити неоднакову поведінку, і є чинниками (детермінантами), що сприяютьпоясненню загального добробуту індивіда. Знання мотиваційних чинників дозволяєефективніше використовувати маркетинг у практичній діяльності.
Інтенсивневикористання маркетингу у сфері постійного оновлення товарів, щораз глибшої диференціації,ефективного позиціювання для сприйняття реклами, що орієнтується на різні стиліповедінки, насправді є лише реакцією на потреби в насолоді, що зросли, істимулювання, які спостерігаються в суспільстві, де базові потребизадовольняються добре, але при цьому такі потреби, як новизна, неординарність,ускладненість і ризик стають життєво необхідними.
Дослідженняповедінки покупців
Маркетинговадіяльність у сфері вивчення поведінки покупців має базуватися на такихпринципах:
•незалежність покупця;
•мотивація і поведінка покупців — об'єкт системного дослідження;
•поведінка покупців піддається впливу;
•купівельна поведінка соціально законна.
Розглянемозміст кожного із цих принципів.
Незалежність(суверенітет) покупця виявляється в тому, що його поведінка орієнтована на досягнення певноїмети. Товари і послуги, які пропонує продавець, покупець приймає або відкидаєзгідно з відповідністю їх потребам і попиту. Тому підприємству для виживання вумовах конкуренції, для досягнення ринкового успіху необхідно систематичнодосліджувати поведінку покупців і постійно пристосовуватися до її змін.
Уширокому значенні поведінку покупців можна визначити як дії, пов'язані з отриманням,споживанням і розпорядженням товарами і послугами, а також як процеси прийняттярішень, які передують і слідують за цими діями.
Наповедінку покупців впливає як система макрочинників (економічних, соціальних,культурних), чинників індивідуальних відмінностей (доходи, мотивація, рівеньзнань, захоплення, стиль життя, демографічні характеристики), так і психологічнийпроцес, що характеризує реакції покупця.
Маркетингможе виливати на мотивацію і поведінку покупців, якщо товар, що пропонується, іпослуги справді є засобом для задоволення його потреб.
Свободапокупця основується на його правах згідно із законом «Про захист правспоживачів», дотримання яких обов'язкове для кожного підприємства,суспільства загалом. Соціальна законність прав споживачів служить гарантієюповного задоволення їхніх потреб.
Процесвивчення поведінки покупців на ринку має кілька етапів:
І.Перший етап — визначення завдань — базується на аналізі:
•внутрішнього становища;
• />вторинних джерел інформації;
• зовнішнього становища.
Аналізвнутрішнього становища проводять на основі звітних документів підприємства,бесід з керівниками, експертних оцінок. Вивчають дані про товар, його сильні іслабкі сторони порівняно з товарами конкурентів, маркетингову стратегію, їївідповідність зусиллям підприємства. Розглядають у динаміці показники роботипідприємства за кілька минулих років, виявляють тенденції в розвиткувиробництва товару, розраховують прогнози на перспективу.
Аналізвторинних джерел інформації передбачає вивчення статистики й інформації, опублікованоїв статзбірниках, інформаційних оглядах, періодичній пресі.
Аналіззовнішнього становища виконують на основі опитувань покупців, дилерів (посередників),торгових посередників; досліджують кон'юнктуру ринку.
Післяпроведення цього аналізу визначають мету.
II.Другий етап — складання плану дослідження включає:
• визначення складу вибірки;
• вибір методу комунікації(методу збору даних);
• розробку анкети для зборуданих.
Визначенняскладу вибірки передбачає підбір типу і кількісного складу вибірки, якийзабезпечить отримання репрезентативної (представницької) інформації змінімальними витратами.
Вибірметоду комунікації означає визначення методу збору інформації:
• поштою;
• особисте інтерв'ю;
• спостереження за купівельноюповедінкою.
Єкілька форм інтерв'ювання: пряме опитування, глибинне інтерв'ю, проектніметоди.
Пряжеопитування проводятьза заздалегідь складеним переліком запитань, в якому передбачено варіанти всіхможливих альтернативних відповідей. Пряме опитування використовують тоді, колипокупці хочуть і можуть дати потрібні відомості.
Глибиннеінтерв'ю — це методз'ясування прихованих мотивів споживання, взаємин і вірувань. У такому разінеобхідні продумані перехресні запитання у формі вільної бесіди.
Проектніметоди включаютьпропонування покупцям різноманітних завдань (тестів). У ході тестування покупцірозкривають свою індивідуальність, не усвідомлюючи цього. Такий методзастосовують під час збору інформації про дійсні мотиви і становлення покупця,які він не бажає розкривати або просто не може пояснити.
Прибезпосередньому спостереженні за купівельною поведінкою, як правило, реєструютьфактичну поведінку і, меншою мірою, дізнаються про мотиви поведінки покупців.На цьому самому етапі розробляють анкети для збору даних, які являють собоюуніфіковані переліки, що включають питання, котрі забезпечують збір доситьширокої цільової інформації. Цю інформацію потім можна легко узагальнити,проаналізувати з використанням комп'ютерної технології.
III. Етапзбору даних охоплює:
• позакабінетну роботу;
• редагування і кодування;
• табулювання.
Позакабінетнаробота — церобота із споживачами за межами підприємства: збір даних, інтерв'ювання, анкетніопитування, бесіди, спостереження за поведінкою покупців.
Редагуванняі кодування передбачаютьобробку анкет, тестів. Якщо цю роботу проводять з використанням комп'ютерноїтехнології, то інформацію необхідно кодувати.
Табулювання.Кодовануінформацію обробляють на комп'ютерах. Дані узагальнюють, зводять у таблиці іроблять кількісну оцінку отриманої інформації.
IV. Доетапу аналізу і інтерпретації входять:
• статистичний аналіз;
• висновки;
•рекомендації.
Упроцесі статистичного аналізу з'ясовують значущість залежності, що склалася,міру впливу різноманітних чинників, виявляють закономірності.
Основнимпитанням дослідження поведінки покупців на ринку є з'ясування того, як вониреагують на спонукальні прийоми маркетингу, які застосовує підприємство.
Висновкиформулюють наоснові вивчення отриманих даних і результатів обробки їх, експертної оцінки зурахуванням встановленої мети дослідження поведінки споживача на ринку.
Рекомендаціїбазуються наоснові проведеного дослідження і розрахунків прогнозування дій підприємства наринку з максимальним урахуванням інтересів споживача.
Дослідженняповедінки покупців проводять шляхом моделювання цих процесів. Для моделюванняповедінки покупців постає необхідність виділення їхніх типів. Є два типипокупців: кінцеві покупці (фізичні особи) і підприємства (організації) —покупці (інституціональні споживачі, юридичні особи).
Кінцевіпокупці (індивідуальніспоживачі, сім'ї) купують товари і послуги для особистого користування, а підприємства-покупці(виробничі підприємства, підприємства оптової, роздрібної торгівлі,некомерційні організації і т. ін.) — для виробництва і перепродажу товарівіншим споживачам, здійснення діяльності, формування матеріально-технічної базиустанов.
Міжцими покупцями, поряд з деякими загальними рисами, є відмінності, зумовлені:
•типами товарів, які пропонують на продаж, і способами придбання їх;
•характером відносин між продавцем і покупцем.
Розглянемоособливості інституціональних покупців. Типи товарів для інституціональнихпокупців — це сировина, матеріали, засоби виробництва (товари виробничогопризначення), послуги, споживчі товари. Обсяг закупівлі — великий, що потребуєвеликих витрат; купівлі здійснюють рідко; період планування купівель тривалий;мотиви купівель зумовлені економічними міркуваннями; купівлі підприємствпов'язані з більшим ризиком, ніж індивідуальні; мета купівель різноманітна.
Підприємстваздійснюють закупівлю за допомогою торгових агентів, закупівельної групи; позаяк інституціональних покупців менше, ніж кінцевих, до них часто застосовуютьіндивідуальний підхід; відносини між постачальниками та інституціональними покупцями,як правило, бувають стабільними і тривалими (вірність постачальнику).
Типологія споживачів.
Теоріяі практика маркетингу виробили методи диференційованого підходу до вивченняпотреб споживачів. Одним з таких методів є типологія споживачів.
Типологіяпередбачає виділення із сукупності споживачів з безліччю різних ознак поведінкитипових груп, для яких характерні одні й ті ж ознаки. Типологія являє собоюнемов зворотну сторону сегментації. Якщо метою сегментації є виявленнявідмінностей у поведінці споживачів за окремими ознаками, то типологія має наметі виявити схожість у поведінці споживачів і згрупувати їх за найсуттєвішимиознаками.
Воснові типології споживачів лежить поділ сукупності споживачів, щодосліджуються, на досить однорідні і стійкі групи.
Розрізняютьдва підходи до типології споживачів:
типологіяза чинниками-детермінантами;
емпіричнатипологія.
Найпоширенішатипологія, в основі якої лежить багатомірне групування споживачів з урахуваннямсоціально-економічних і демографічних характеристик (прибуток, умови і місцемешкання, стать, вік, склад сім'ї, рід занять).
Однакщораз більшого розвитку набуває емпірична типологія, що здійснюється на основіпсихографічного аналізу поведінки споживачів (інтереси, хоббі, уявлення прожиттєві цінності, консервативність і прогресивність щодо нововведень).
Побудоватипології споживачів, як правило, необхідна у тому разі, коли мають справу ізсукупністю об'єктів багатомірних спостережень.
Багатомірністьінформації виражається у великому числі показників характеристик кожногооб'єкта досліджень і у великому числі самих об'єктів. Це призводить до складнихі трудомістких завдань великої розмірності. Вирішення таких завдань можливе задопомогою методів багатомірної класифікації з використанням сучасної технологіїобробки даних. При цьому здійснюється поетапне укрупнення типових груп шляхомзнаходження загальних ознак (або головних компонентів). Наприклад, спочатку —за прибутками, потім за віком, місцем мешкання і т. д.
Урезультаті цього формуються однорідні групи, суттєво відмінні за своєюповедінкою від інших груп.
Джереломінформації для розробки типології споживачів є панельні обстеження.
Панельнеопитування являє собою специфічну форму вибіркових опитувань, при яких одну іту саму сукупність обстежуваних одиниць опитують багато разів протягом певногоперіоду часу. Мета таких опитувань — виявити тенденції процесу, що вивчається.Панельні опитування дозволяють виявити чинники і їхню динаміку, вивчити думки йоцінку споживачів, встановити їхні наміри, проаналізувати мотиви купівлі іповедінки споживачів.
Формуванняі функціонування споживчих панелей основується: на визначенні вибірковоїсукупності споживачів залежно від завдань обстежень; на встановленні розміру іскладу панелі; на організації і плануванні панельних обстежень; на виборіадекватних методів обробки отриманих даних.
Упрактиці маркетингу розрізняють багато видів панелей: споживча панель (індивідів,сімей, виробничих споживачів); торговельні панелі (роздрібної торгівлі, оптовоїторгівлі); спеціальні панелі; професійні панелі (лікарів, юристів,автомобілістів); панелі окремих підприємств, що обслуговують населення (аптеки,кінотеатри, музеї).
Задопомогою споживчої панелі можна отримати різноманітну інформацію: прокількість товару, що купується; про розміри витрат на купівлю; про частку ринкуосновних виробників; про ціни, яким надається перевага; про види товару,упакувань, підприємств роздрібної торгівлі; про відмінності в поведінціспоживачів, що належать до різних соціальних груп, живуть у різних містах,регіонах; про прихильність до марки, підприємства, про дієвість заходівмаркетингу.
Торговельніпанелі даютьінформацію:
•про стан і динаміку продажу товарів конкретних груп, зокрема кінцевимспоживачам у натуральному і вартісному вираженні;
•про надходження (закупівлю), про товарні запаси;
•про ціни на конкретні товари і зміну їх;
•про швидкість продажу товарів.
Емпіричнатипологія має своюспецифіку:
•будується на інформації, яку отримано шляхом панельних опитувань;
•використовує обчислювальну систему ієрархічного аналізу даних;
2.Процес прийняття рішенняпро купівлю
Акткупівлі супроводжується важливим процесомприйняття рішення
прокупівлю. Цейпроцес складається з таких етапів: усвідомлення проблеми інформації: оцінка варіантів; рішення про купівлю;
(констатаціяринку певних товарів) або складнішим стимулюється зовнішніми чинниками(рекламою;). Наприклад, в найшовши в холодильнику порожні пакета під молока,споживач вирішує купити молока; першокурсник інституту, помітивши, що його одяг- не відповідає стилю одягу інших студентів, вирішує оновити свій гардеробтощо.
Наньому етапі необхідно виявити обставини, які звичайно підштовхують людину доусвідомлення проблеми. Передусім слід з'ясувати:
* які саме відчутні потреби абопроблеми виникли і коли;
* чим викликана їх поява;
* яким чином вони вивелипокупця на конкретний товар.
Рекламаабо торговельний персонал здатні активізувати процес прийняття рішенняспоживачем, у тому числі шляхом демонстрації переваг нових товарів порівняно зтими, якими споживач уже користується. Наприклад, реклама цифрового відеодиска(DVD) може стимулювати покупця усвідомити проблему. оскільки наголошує навищійякості зображення нових DVD-плеєрів порівн но з відеомагнітофоном, що є успоживача.
Пошукінформації: визначення цінності
Розумінняпроблеми змушує споживача шукати інформацію, яка б допомогла цю проблемувирішити. Передусім відбувається внутрішній пошук, тобто пошук інформації у власному досвіді.Якщо цього замало, а ризик прийняття хибного рішення дуже високий, починаєтьсяпошук ловпішнїй. Основні джерела зовнішньої інформації такі;
1)особисті джерела (родичі, друзі, знайомі, яким споживач довіряє);
2)загальнодоступні ожерела (різні організації, що складають рейтинги товарів,наприклад, журнали «Споживач» і «Попит», телевізійна програма для споживачів<<Телемегаполіс>. «Споживач», а також відповідні державні установи);
3)маркетингові джерела (реклама, виставки, презентації, дисплеї товарів у місцях продажу,продавці, веб сайти компаній).
Уявімо,що ви бажаєте придбати програвач компакт-дисків MP;} CD пле- єр.Ви, ймовірно,скористаєтеся такими джерелами інформації: друзі, знайомі і рідні, рекламні оголошення, спеціалізовані журнали,веб-сайпі компаній, демонстрація МКЗ-СО-плеєшв в торговельній точні з можливоюконсультацією
Оцінка варіантів
Пошук інформації прояснює для споживачапроблему, оскільки;
І)озброює його критеріями, які можна використати, здійснюючи купівлю;
2)підвищує його поінформованість про марки, що можуть відповідати цим критеріям;
3)розширює його уявлення про споживчу цінність товару
Усіці фактори називають оцінними критеріями споживача. Вони являють собою якоб'єктивні властивості конкретного товару (наприклад, функціональніхарактеристики, ціна, дизайн), так і суб'єктивні (наприклад, пре стижність),які ви можете використовувати для порівняння товарів. Споживач схильнийнадавати властивостям, які він вважає актуальними для себе, різні показникизначущості: кожній.властивості приписується й)функція корисності, тобто міра очікуваного задоволення.Припустімо,обмірковуючи купівлю плеєра, ви робите свій вибір на підставі трьох критеріїв:
а)ціна до І 100 гри;
б)наявність антишоку;
в)комплект акумуляторів. Усі торговельні марки, що відповідають цим критеріям,становлять бажаний набір, тобто групу марок, які споживач вважає прийнятними зусієї сукупності відомих йому марок у певному класі товару.Оцінившиальтернативні варіанти, ви майже готові прийняти рішення про купівлю.
Нерідкоприйняття рішення про купівлювключає одночасно і оцінку властивостей товару, і характеристик продавця.Наприклад, вибираючи МРЗ-С D-п.теєр, ви можете знехтувати певнимифункціональними характеристиками програвана, віддаючи перевагу магазину, щопрактикує діберальпіший підхід до повернення придбаних клієнтами товарів танадання додаткового сервісу.
Рішенняпро час купівлі часто визначаєтьсяцілим рядом факторів, Приміром. ви можете купититовар швидше, якщо одна з марок, якій ви віддаєте перевагу наявна упродажу або якщо її виробник пропонує знижку.
Поведінкаспоживача після купівлі
Останнійетап процесу прийняття рішення про купівлю — це поведінка споживача післякупівлі, тобто порівняння споживачем придбаного товару зі своїм и надіями чисподіваннями. Якщо товар відповідає очікуванням, то споживач — задоволений,якщо перевищує їх — щасливий, якщо не відповідає очікуванням — розчарований.
Занизького рівня задоволеності споживача маркетолог повинен з'ясувати, чомуз'явилася ця незадоволеність: через недоліки товару чи внаслідок того, щосподівання споживача були завищеними. Недоліки товару потребують внесення зміну його конструкцію. Якщо ж сподівання виявилися завищеними, то це можеозначати, що реклама або продавці компанії перебільшили переваги товару.
Чутливістьклієнта до досвіду споживання чи використання продукту відіграє надзвичайноважливу роль у сприйнятті ним споживчої цінності. Задоволений покупець ділитьсясвоїми приємними враженнями в середньому із вісьмома співрозмовниками, тоді якнезадоволений висловлює своє негативне враження двадцяти двом. Крім топузадоволений споживач, імовірно, купить товар у того самого продавця інаступного разу Повторні купівлі дають значний фінансовий ефект. Тому такіфірми, як General Electric,Johnson & Johnson і British Airways зосереджуютьувагу на поведінці споживача після купівлі, прагнучи максимізувати рівень йогозадоволення і прихильності до товару чи марки. Подібні компанії виділяють длясвоїх клієнтів безкоштовні телефонні лінії, застосовують ліберальнішу процедуруповернення придбаних товарів. а також навчають свій персонал роботі зі скаргамиклієнтів: як відповідати на запитання, як реєструвати і враховувати пропозиціїтощо.
Найчастішеспоживач має можливість вибирати двох чи кількох поспіль привабливих варіантів.Але, уже вибравши, наприклад, марку River, споживач може поставити собізапитання: «А чи не краще було купити плеерфірми SONY. Відчуття психологічноїнапруженості чи занепокоєння, що виникає після купівлі, входить до ширшогопоняття, відомого у психології як когнітивний резонанс. Щоб послабити цей резонанс,покупець намагається переконати себе в тому,що він зробив правильний вибір. вінможе взятися за пошуки сприятливоїінформації, що підтверджує правильність його вибору наприклад, звертається додрузів або починає читати рекламні оголошення компанії, товар якої він придбав.Часто пробує знайти негативну інформацію про ту компанію, товаром якоїскористався.
Значущість придбання і варіанти вирішення проблем
Споживачне завжди проходить усі п'ять етапів процесу прийняття рішення про купівлю,іноді він пропускає один a ( кілька етапів — це залежить від рівнязацікавленості, від особистої, соціальної чи економічної значущості придбання дляспоживача. Придбання високого рівня значущості мають, як-правило, принаймніодну із трьох характеристик:
І)високу вартість;
2)товар.можевикликати відчутні особисті наслідки:
3)товар може позначитися на іміджі споживача.
Утаких ситуаціях споживач включається в інтенсивний пошук інформації: вивчаєчисленні параметри продукту і марки, формує стосунки і бере участь в обмініінформації. Придбання низької значущості (як, приміром, зубну пасту абомило) навряд чи мають значення для більшості з нас, а от стереоапаратуру чиавтомобілі ми зазвичай зараховуємо до категорії товарів високої значущості.
3.Фактори що впливають на процес прийняття споживачем рішенняпро купівлю впливають.
Мотиваціяй особистість ці поняття, переходячи із психології до маркетингу, набуваютьспецифічних значень.
Мотивація- це спонукальнасила, що зумовлює дії, спрямовані на задоволення певної потреби. Оскількиосновним об'єктом уваги в концепції маркетингу є погреби споживачів,маркетологи намагаються активізувати ці потреби.
Потребилюдей безмежні. Людям властиво відчувати первинні (фізіологічні) потреби уводі. їжі, сексі, а також набуті потреби: повагу, визнання, любов. Психологивважають, що ці потреби розміщуються за ієрархією значущості: як тількизадовольняються первинні потреби, людина прагне задовольнити свої потребинабуті.
Соціальніпотреби дружби і любові стають об'єктом уваги і стимулювання з боку парфумернихкомпанії і служб знайомств. Особисті потреби представлено потребами успіху,суспільного статусу, престижу і самоповаги… На задоволення цих потребспрямовані, наприклад, золоті кредитні картки American Express. Visa. Іноді длястимулювання усвідомлення проблеми компанії намагаються активізувати в покупцявідразу кілька потреб. Так. компанія Місіїеііп пов'язала потребу в безпеці ізпотребою батьківської любові, абo спонукати споживачів замінити тини своїхавтомобілях, вибравши саме марку за пропоновану компанією.
Потребисамореалізації полягають у прагненні людини до особистого самовираження. Наоснові цієї потреби будується бізнес, пов'язаний із хобі, елітним спортом, художніми витворами тощо.
Особистість- це сукупністьпсихологічних характеристик людини, що обумовлює її відносно постійні іпослідовні реакції на впливи чинників навколишнього середовища. Більшість численнихтеорій описує особистість на під ставі її ключових рис: впевненість у собі,комунікабельність, поступливість, впливовість, агресивність. І наприклад,курців визначають як людей, що відріняютьея агресивністю, впливовістю,непоступливістю. Дослідження свідчать про те. що поступливі люди віддаютьперевагу товарам відомих марок. Люди агресивного типу, наприклад, вважаютьдоцільнішим голитися лезами, а не електричними бритвами, купують товари, які бсвідчили про їхній високий статус у суспільстві.
Результатианалізу культурних відмінностей свідчать також про те, що жителі кожної країнимають свій національний характер — відмінний намір загальних особистісниххарактеристик, властивих народу конкретної країни чи представникам певногосуспільства. Наприклад, американці і німці самовпевненіші, ніж українці чианглійці.
Прихильністьдо марки формується під впливом позитивного попереднього досвіду. У ційситуації споживач знижує ступінь ризику і заощаджує час, постійно купуючи, приміром, ту саму марку шампунюі незмінно одержуючи сприятливий результат здорове блискуче волосся. Існуютьдокази того, що прихильністю то торговельної марки характеризується багатотоварів повсякденного попиту, що продаються на світовому ринку.
Наприклад,до системи ваших індивідуальних цінностей належить ощадливість, отже, під часвибору автомобіля для вас матиме значення така властивість товару, як витратипального. І якщо ви дізнаєтеся, що цей автомобіль економний, то у вас будесприятливе ставлення до нього.
Переконання- це суб'єктивнесприйняття споживачем якості товару чі товарної марки за різними параметрами.Переконання формуються під впливом особистого досвіду, реклами ії обмінупоглядами з іншими.людьми.
Стильжиття. Стійкі поведшкові характеристики людей — як вони витрачають свій час іресурси, що вважають важливим у своему оточенні, що думають про себе і світ(думки) — називаються у маркетингу — стилем життя. Крім зазначених елементів, устилі життя відображається уявлення людини про саму себе — образ власного «я»,те. як людина бачить себе, і те. як. на її думку, бачать людину інші
Аналізстилю лспття споживача (психо/г.рафіка) надає багато цікавої інформації проповедінку споживача, що забезпечує можливість створити його профіль, з такожстає у пригоді у процесі сегментації і вибору цільових ринків для нових і вженаявних товарів.
Соціально-культурніфактори, що впливають на поведінку споживача є:
1) особистий вплив.
2)референтні.тупи.
3)сім'я,
4) соціальний клас.
Особистийвплив. Иа купівельну поведінку споживачів часто впливають погляди, думки чиповедінка інших людей. Для маркетингу мають значення два аспекти особистоговпливу:
1)думка лідерів:
2)думка, що передається з уст в уста.
Людей,які прямо чи непрямо соціально впливають на формування думок інших людей, називаютьлідерами думок. Найчастіше зони впливають на придбання тих товарів, які служатьформою самовираження: автомобілі, одяг, членство у клубі, персональнікомп'ютери тощо.
Виявленнялідерів думок, налагодження з нимиконтакту і вплив на них є важливим завданням маркетологи. Деякі компаніїзалучають до реклами своїх товарів відомих і популярних осіб у надії, що самеволи є лідерами думок (наприклад, Сергій Бубка. відомий олімпійський чемпіон,рекламує одного з операторів стільникового зв'язку).
«Ізуст в уста» Групу.людей, що передають інформацію і виливають на думки одинодного у перебігу особистих контактів, називають каналом одержання інформаціїіз уст в уста”
Споживатськігрупи — це люди,думка яких служить споживачевіпідґрунттям для самооцінки або для формування особистих стандартів і в такийспосіб впливає на його купівельну поведінку. Це.умовлено тим. їло референтнігрупи впливають на інформацію, ставлення і рівень сподівань, що сприяютьформуванню стандартів споживача.
Споживачаоточує безліч референтних груп, але для маркетингу особливе значення мають гриз них: членська група, група прагнення і небажана (лисо ціативна) група. Членськагрупа — це група: членом якої є сам с поле и вам < партії, релігійніорганізації, клуби, общини, друзі, співробітники і сім'я). Такі групи легковиявити, і па них, зокрема, орієнтуються компанії, що продають страховіпослуги, путівки на відпочинок істатусні товари (які свідчать про статус власника).
Впливсім'ї. В основі впливу сім'ї на поведінку споживача лежать гри фактори:соціальне виховання споживача (соціалізація), проходження через етапи життєвогоциклу сім'ї (це дає соціальний досвід), а також прийняття рішень у рамкахсім'ї.
Соціалізаціяспоживача — процес набуття людиною знань, навичок, формування ставлення, необхідних їй, щобдіяти як свідомий і соціально відповідальний споживач діти вчаться купувати:
1)беручи участь разом із дорослими в ситуаціях купівлі:
2)нагромаджуючи власний досвід придбання і використання товарів.
Дослідженнясвідчать, що діти починають віддавати перевагу тим чи іншим маркам товарів вжеу дворічному віці, і ці переваги можуть залишатисянезмінними протягом усього життя.Ґрунтуючись на цьому феномені, гоні відеокамеру Cool Cam, призначену длядітей віком від 9 до 14 років. Інтєрнет-компашї Yahoo і America Online створилина своїх сайтах спеціальні зони, де юні глядачі можуть переглядати дитячі меню- Соціальний клас Опосередкований вплив на поведінку споживача справляєсоціальний клас, до кого належить людина. Соціальні класи можна визначити як відносію стабільні та однорідні групи суспільства, що характеризуються схожимицінностями, інтересами і поведінкою. Належність людини до певного соціальногокласу визначається джерелом її доходів (але не рівнем), рівнем освіти і родомзанить. Загалом існує три великі соціальні класи вищий, середині і нижчий;кожен із них поділяється на підкласи. Така структура суспільства існує в Сполучених Штатах.Великобританії. Західній Свропі й у Латинській Америці Тенденція до подібноїструктуризації спостерігається тепер і в Україні.
Споживачі,що належать до одного соціального класу характеризуються схожим стилемспоживання і купівельною поведінкою. Споживачі, яка належать до вищих класів, єцільовим ринком таких товарів, як фінансові вкладення, одяг для вечірніхприйомів і дорогі автомобілі. Представники середнього класу становлять основнийцільовий ринок товарів для облаштування будинку, автозапчастин і засобівособистої гігієни. Нижчі класи є цільовими споживачами таких товарів, як дешевідрібнички і бульварні газети. Компанії також
Висновки
В даній курсовійроботі я на основі вивчення наукової літератури. Дослідив їх специфіку тавластивості, поведінку на сучасному етапі розвитку економіки України; вивчиламотивації українського споживача..
Кожин індивід,використовуючи блага для задоволення своїх потреб, виступає у ролі споживача.Здійснюючи вибір необхідних йому товарів та послуг за ринковими цінами, щосклалися, він оцінює діяльність їх виробників. Така оцінка впливаєбезпосередньо на об’єм продажу того чи іншого товару, тому від неї залежитьдоля виробників даних благ. Маючи на увазі цей факт, економісти говорять про „суверенітет” виробника, тобто його здатність визначати виробництво.
Таким чином,сьогодні задоволення потреб споживачів є базовим принципом здійсненняуправлінської діяльності будь-якої організації. І особливу увагу потрібноприділяти задоволенню українського споживача саме вітчизняною продукцією.
Існує поняттянаціонального індексу задоволеності споживача, який теж повинен враховуватисята аналізуватися як провідний індикатор економічної діяльності. Для цьогоіснують певні форми соціологічного опитування. Деякі з них наведені івисвітлюються поняття корисності і задоволеності споживача із врахуваннямспоживчих показників.
Отже, уважнодослідивши і висвітливши деякі з цих питань в моїй роботі, можна зробитивисновок про необхідність ґрунтовного вивчення українськими підприємствамипроблем поведінки споживачів. Саме за такого підходу можна досягнути високоїконкурентоспроможності вітчизняного виробника на внутрішньому і світовомуринках. Це сприятиме розвитку ринкової економіки в Україні та руху нашоїдержави до процвітання.
Список використаноїлітератури:
1. Задоя А.О., Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Знання, 2002. – 216 с.
2. Кириленко В. І., Мікроекономіка.– К.: Таксон, 1998. – 334 с.
3. Лисовицкий В. Н., Мікроекономіка:учебное пособие для эконом. спец. вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВС „Студцентр”, 1997. – 160 с.
4. ЛісовийА. В., Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: ЦУЛ, 2003. – 192 с.
5. Піндайк Роберт С., РубінфелдДеніел Л., Мікроекономіка /пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський. – К.:Основи, 1996. – 646 с.
6. Ястремський О. І., Гринченко О.Г., Основи мікроекономіки. – К.: Знання, 1998. – 714 с.
7. БондаренкоСвітлана, кандидат економічних наук, „Задоволення споживача як основа успіху вбізнесі”, журнал „Економіст”, №12, грудень 2004, с. 35-37.
8. ГолкунБ., кандидат економічних наук, „Формування споживчого кошику”. с. 13-16.
9. КорінєвЖ., доцент, кандидат економічних наук, „Дослідження мотивації споживача шляхомтестування цін”, журнал „Економіка України”, № 4, квітень 2003, с. 31-35.
10. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент:Підручник—К.: КНЕУ, 1998.-268с.
В.Н.Парсяк, Г.К.Рогов. Маркетинговые исследования. 2-е доработанное издание.-К.:«Наукова думка».2000г.-172с.
11. Гаркавенко С.С. Маркетинг.—К.: Лібра, 1998 р.,384с.
12. Гилберт А. Черчиль. Маркетинговыеисследования.-Спб.: Издательство «Питер»,2000.-752с.
13. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория,методология и практика.-2-е издание, переработанное и дополненое.-М.:Издательство «Финпресс», 2000.-464с.
14. Голубков Е.П. Основы маркетинга.-М.: Издательство«Финпресс», 1999.-656с.
15. Котлер, Филип, Армстронг. Основы маркетинга: Пер. сангл.-2-е европ. изд.—К.; М.; Спб.:»Вильямс»,1998- 1056с.—Парал. тит. англ.
16. Панкрухин А.П. Маркетинг.-М.: Институтмеждународного права и экономики им. А.С. Грибоедова, 1999.-398с.
17. Старостіна А.О. Маркетинговідослідження.—К.; М.; Спб.: Видавничий дім “Вільямс”, 1998.-262 стор., іл.