Реферат: Товарна стратегія маркетингу на підприємстві
1.Поняття товаруу маркетинговій діяльності
1.1 Поняття та класифікація товарів іпослуг, що використовуються у маркетингу
Товарнастратегія — довгостроковий курс товарної політики, розрахований на перспективу іпередбачене вирішення принципових задач.
Товарнаполітика — певний курс діяльності товаровиробника і принципи його поведінки, щозабезпечать формування асортименту і управління ним, створення і підтримкаконкурентоспорожності товарів на потрібному рівні, знаходження для товарівпевних товарних ніш, розробка і реалізація упаковки, маркіровки, система обслуговування(сервісу) товару.
Під продуктомрозуміють все, що можна запропонувати на ринку для купівлі, використання чиспоживання з метою задоволення певних потреб. Продукт — це все, що можезадовольнити будь-які потреби (фізичні потреби, послуги, види діяльності,ідеї). Як тільки продукту назначена ціна і він надійшов на ринок, він стаєтоваром. Тому термін «товар» використовується на рівні з терміном «продукт».
Товар — засібзадоволення певної потреби. Отже, товаром є все, що може задовольнити потреби(матеріальні вироби, послуги, ідеї, технології).
Товарна одиниця —відокремлена цілісність, що характеризується показниками величини, ціни,зовнішнього вида та інших атрибутів.
Для покупця товар— це користь, яку він приносить. Кожний товар — сукупність властивостей, тобтоодин і той же товар може задовольняти різні потреби, різні товари можутьзадовольнити одну потребу.
Одним ізспецифічних видів товару є послуга — нематеріальні блага, які одна сторона(продавець) передає іншій (клієнту) без передачі власності на них.
Зазвичай товариподіляють на групи за такими категоріями:
1. Сферавикористання: товари споживчого попиту, або споживчі товари; товарипромислового призначення, або промислові товари.
2. Тривалістьвикористання: товари короткочасного викоритсання і товари тривалоговикористання.
3. Матеріальність:товари і послуги.
В основукласифікації товарів покладений їх розподіл на два класи, відповідно до типупокупця: споживчі товари та послуги, товари виробничого призначення (промисловітовари).
Товари широкоговжитку (споживчі товари)—це товари, які споживачі купують для особистогоспоживання. Цей клас товарів поділяють:
1) Залежновід тривалості використання:
– товаритривалого використання, котрі вимагають від виробника надання більших гарантійщодо термінів післяпродажного обслуговування. Це пояснює той факт, що в умовахжорстокої конкуренції терміни гарантійного обслуговування становлять вже нерік, як раніше, а два, три або навіть п’ять років.
– товарикороткочасного використання, повинні бути доступними для споживачів (мається наувазі, що торгові заклади, де продаються ці товари, мають бути розташовані взручному місці і працювати за зручним для покупця графіком). При цьому торгованацінка має бути невеликою, а реклама та інші заходи щодо формування споживчихпереваг повинні мати досить активний характер.
2) Залежновід поведінки та звичок покупців:
– товариповсякденного попиту, купівля яких відбувається часто без роздумів, бездокладання значних зусиль на їх порвняння і купівлю (зубна щітка, хліб,журнал): товари постійного попиту (купуються регулярно), товари імпульсивноїкупівлі (купуються незаплановано—гумка, цигарки), товари для нагальних потреб(парасолька, обігрівач);
– товарипопереднього вибору—товари, які купуються нечасто і попередньо порівнюються міжсобою за окремими критеріями—якість, ціна, дизайн (квартири, електроприлади,меблі, побутова техніка). Розрізняють схожі і несхожі товари (одяг, меблі);
– товариособливого попиту—товари з унікальними характеристиками або товари певноїмарки, заради придбання якої споживачі згодні докласти додаткових зусиль(престижні марки автомобів, поїздка на Кіпр, антикваріат, шуба з дорогогохутра);
– товарипасивного попиту, про які споживач або не знає, або знає, але не задумуєтьсяпро їх купівлю (послуги страхування майна, здача донорської крові).
3) Споживчіпослуги—включають споживчі послуги, послуги з орендування товарів та послуги,спрямовані на власність споживачів. [4]
Товаривиробничого призначення (промислові товари)—це, товари, призначені длявикористання у виробничому процесі, для перепродажу або здавання в оренду. Вониподіляються:
1) Залежно від призначення і особливостей використання — натовари, що витрачають при використанні (сировина, природне паливо), та товари,що втрачають при використанні зношуються (машини, обладнання).
2) Залежновід характеру і терміну використання та ролі в технологічному процесі виділяютьтакі групи товарів промислового призначення:
– капітальнеустаткування — будівлі, споруди, стаціонарні установки;
– допоміжнеустаткування — рухоме виробниче обладнання та інструменти;
– сировина —продукти природи, призначені для подальшого використання, які, в свою чергу,можуть бути мінерального (нафта, природний газ) та натурального походження (бавовна,риба, деревина);
– напівфабрикатита деталі — товари, які стають частиною готової продукції;
– матеріали— товари, які є результатом переробки сировини.
3) Послуги виробничого призначення включають:
– виробничіпослуги (послуги з технічного обслуговування та ремонту обладнання, інжиніринг,лізинг);
– розподільчіпослуги (комерційні, транспортні);
– професійніпослуги (фінансові, інформаційні, консалтингові, банківські, рекламні,страхування);
– громадськіпослуги (освітні послуги).[4]
Послуги,як споживчі, так і виробничого призначення, враховуючи їх нематеріальнийхарактер, вимагають постійного контролю якості, більшість складових якоїстосується саме роботи персоналу (компетентність, ввічливість тощо).
Усіпослуги можна поділити на три класи залежно від того, хто (люди) або що(обладнання, устаткування) використовується для надання певної послуги. Першийклас представляють послуги, пов’язані з товарами (гарантійний ремонт,профілактика обладнання). До другого класу відносять послуги, основані навикористанні обладнання: автоматизовані (торгові автомати, автоматизованімийки), основані на використанні порівняно кваліфікованого персоналу(хімчистка), основані на використанні кваліфікованого персоналу (послуги авіакомпанії).Третій клас представляють послуги, основані на праці людей. Їх також можнаподілити на три групи: некваліфікована праця (прибирання приміщень),кваліфікована праця (малярні роботи), фахівці (лікарі, адвокати, економісти).[4]
Кожнийтовар має певну споживчу цінність для покупця, адже саме для задоволення певнихпотреб він і створюється. Основна вигода чи послуга—це серцевина товару,навколо якої виробники мають створити дві системи захисту.
Будь-якийтовар рано чи пізно вибуває з ринку по різним причинам, але головним чином внаслідокзниження інтересу до нього зі сторони споживачів. На протязі свого існуваннятовар проходить декілька фаз розвитку, що відображається в динаміці початковогозростання і подальшого зниження його збуту. Період існування товару (від йогоідеї і до припинення виробництва і збуту) називають економічним циклим життятовару.
З точкизору маркетингу нас цікавить цикл життя товару на ринку, який по тривалостікоротший за економічний цикл.
Життєвийцикл—тривалість знаходження товару на ринку та у споживача і додатково включаєчас середнього обслуговування, поставки запчастин тощо. Він залежить від ціни,попиту, витрат на збут, розподілу і т.д.
Зазвичайкожен товар проходить чотири фази: впровадження, рост, зрілість, спад. Табличнозобразимо маркетингову тактику на різних фазах життєвого циклу товару.
Маркетинговатактика на різних фазах життєвого циклу товару.
Впровадження Ріст Зрілість Спад Товар Основний Розширення номенклатури Створення нових товарів Вихід з ринку Ціна Низька або висока Ціна вища, ніж на попередній фазі або висока Знижки та технічні дії по відношенню до ціни Відповідна поведінка попиту Збут Розподіл товару обмежений, концентрація на одному сегменті Швидке зростання збуту. Вихід на нові сегменти Інтенсивний збут Вибірковий розподіл товару Просування товару на ринку Значні зусилля Максимально можливі зусилля Послаблення зусиль до рівня, що відповідає прибутку Зняття товару з ринку Сервіс Контроль, по можливості, централізований Контроль, по можливості, децентралізований Контроль, який здійснюється сервісним центром Використання сервісу з метою створення нових можливостей для продажуТак, якперехід від стадії до стадії проходить без різких стрибків, то службамаркетингу підприємства повинна постійно слідкувати за змінами на ринку ісвоєчасно вносити зміни в програму маркетингу. Важливо забезпечитивідповідність плану виробництва продукції і об’єму її продаж на ринку. Наявністьнепроданої продукції призведе до прямих втрат (затрати на матеріали, трудові тафінансові ресурси) і появі втраченої вигоди, коли дані ресурси можна булонаправити на виробництво та збут іншої рентабельної продукції.
Товарявляє собою об'єкт програми маркетингу. Звідси стає зрозумілим, що ефективномуформуванню товарного асортименту сприяє саме маркетинг, а точніше прерогативацієї області знань, яка називається маркетингові дослідження.
1.2Асортиментна політика і розробка упаковки
Кожнепідприємство прагне поліпшити своє становище на ринку, досягти бажанихгосподарських результатів. Проте успішне господарювання вимагає прийняття рядуоптимальних рішень, особливо щодо формування товарного асортименту. Це випливаєз того, що за умов товарного виробництва і ринкової економіки виготовленапродукція, виконана робота або надана послуга є товаром або всім тим, що можезадовольнити потребу і пропонується з метою привернення уваги, придбання,використання або споживання. Тобто, товар — це все те, що пов’язуєвиробника і споживача, що має принести прибуток виробнику і задоволенняспоживачу.
Товарнийасортимент — це вся сукупність виробів, які виготовляються підприємством іпропонуються ринку. Вона включає вид товару (автомобіль, трактор, телевізор) іподіляється на асортиментні групи у відповідності з функціональнимиособливостями, якістю та ціною. Кожна група складається з асортиментних позицій(різновидів чи марок), які створюють нижчий ступінь класифікації.
Формуваннюасортимента пердуює розробка підприємством асортиментної концепції — побудоваоптимальної асортиментної структури, товарної переваги, що з одного бокувраховує споживацькі вимоги певних сегментів, а з другого боку необхідністьраціонального використання підприємством ресурсів з метою зниження витрат.
В сучаснихумовах до товарного асортименту висуваються три основні вимоги:
1. економічність, тобто визначення того, на якихтоварах необхідно зосередити фінансові та маркетингові зусилля;
2. еластичність, тобто здатність асортименту своєчасноі раціонально оновлюватися;
3. оптимальність, яка виражається тоді, колиасортимент найкращим чином відповідає особливостям ринкового попиту івиробництва.
Безпосередньов асортиментній політиці лежить три теорії маркетингу:
1) Теорія життєвого циклу товару, прикладне значенняякої заключається у розгляді стану виробництва і ринку в динаміці. Це означає,що товар, який сьогодні приносить значний прибуток, в майбутньому може статипричиною значних фінансових проблем.
2) Теорія сегментації ринку, яка виходить з того, щоспроба підприємства задовольнити все різноманіття споживчих потреб навряд чиреальна. Тому необхідно сегментувати ринок із подальшим проникненням на тісегменти, де можливо проявити свої найсильніші сторони або ж, співставивши результатисегментації з оцінкою власних можливостей, обрати стратегію по відношенню доринку.
3) Теорія кристалізації ринку, яка передбачаєвпровадження в масовій кількості нововведення, в якому споживач відчувавпотребу або ж модифікацію базової моделі.
Яксвідчить практика, асортимент може бути сформований різними методами — взалежності від масштабів збуту, специфіки продукції, що виробляється, цілей тазадач виробників. Але всі ці методи передбачають, що управління асортиментузазвичай підпорядковується керівнику служби маркетингу. Іноді доцільно створитипостійний відділ, головною задачею якого було б прийняття принципових рішеньвідносно асортименту.
Характеристикатоварного асортименту включає в себе:
– Ширину — загальна кількість асортиментних товарів увиробника.
– Насиченість — загальна кількістьскладових асортименту конкретних товарів.
– Глибину — варіанти пропозицій кожного окремого товару врамках асортиментної групи.
– Гармонічність — ступінь наближенностітоварів різних асортиментних груп відносно їх кінцевого використання, вимог доорганізації вировництва, каналів розподілу й інших показників.
Товарнийасортимент повинен бути збалансованим, мати достатню кількість асортиментнихгруп (ширину), позиції в кожній асортиментній групі (глибину), а такожгармонічність.
Вивченняспоживчих переваг включає вивчення відносин споживачів до марки товару, їхвимог до упакування останнього і сервісу, ступеню впливу комунікаційноїполітики на вибір товару при покупці споживачами та ін.
Невід’ємноючастиною товарної політики являється упаковка товару, яка має наступні функції:
ü Вміщення і заміщення товару;
ü Спрощення використання товару;
ü Засіб комунікації зі споживачами;
ü Сприяння сегментації ринку;
ü Сприяння роботі каналів збуту;
ü Засіб формування нової продукції, її образу.
Прирозробці упаковки враховують прийняті на ринку норми стандартів і уніфікації,ретельно вибирають колір, форму і розміри упаковки, пакувальний матеріал,розробляють дизайн. Упаковка повинна забезпечити захист при транспортуванні,зберіганні та перевалку товару, бути візуально прийнятною, відповідати практицізберігання, вантажній обробці і експортування товару в торгових посередників,викликати сприятливу реакцію з боку споживачів.
Будь-якаупаковка потребує витрат, пов’язаних з виробництвом товарів. Розмір витратповинен знаходитись у відповідних пропорціях до вартості товару. Створеннюупаковки повинно передувати формування її концепції, що розкриває принципизапропонованої упаковки і її роль для конкретного товару. Формуючи концепцію,визначають основні функції упаковки, потім приймають рішення про розмірупаковки, матеріал, з якого вона буде виготовлена, колір, текстове оформлення,наявність товарного (марочного, фімового) знаку.
Післярозробки конструкції упаковки проводять серію випробувань:
· Технічні випробування повинні засвідчити, щоупаковка відповідає вимогам “нормальної” експлуатації;
· Випробування на обзорність і зовнішній вигляд — виявити,чи вважають посередники, що упаковка зручна при вантажообробці;
· Випробування на споживачу — виявити їх відношення нановинці.
В цілому затрати на упакування швидко окупаються зарахунок збільшення кількості покупців, яких приваблює нова упаковка товару, щовідповідає їх вимогам.
Невід’ємноючастиною стратегії проектування і використання упаковки є маркіровка товару звикористанням етикеток, ярликів, штрихового кодування й інших підсобнихзасобів. Вони можуть мати вигляд незалежної бірки, прикріпленої до товару, чисуцільної графічної композиції, яка являється невід’ємною частиною упаковки. Наетикетці може бути вказана тільки марочна назва товару або наведений великийоб’єм інформації про неї.
Відпродавця залежить, які конкретні функції повинна виконувати упаковка:ідентифікувати товар чимарку, вказувати на сорт товару, описувати товар,пропагувати його за рахунок привабливого графічного виконання тощо.
Недоліки врозробці упаковки, її низька естетичність та інформованість, невисока якістьупаковочних матеріалів негативно впливають на конкурентоспроможністьукраїнських товарів, створює труднощі при їх транспортуванні, розміщенні тапродажі, зменшують рівень інформованості потенційних покупців про товари.
На сучасномуетапі управління упакуванням товарів у торгівельному підприємстві набуває новийхарактер. Концепція упакування спрямована на психологічні аспекти діяльностіспоживачів, тобто вона розглядається як засіб просування товарної марки таторгівельного підприємства, зручності транспортування товару споживачами,задоволення потреб покупців з точки зору естетичних показників, прогнозуванняможливої повторної покупки.
Отже,упаковка являється не тільки “візитною карткою” продавця, але й важливимінструментом реклами, засобом формування попиту і його стимулювання. Упаковка,яка зберігає у повній цілості товар, не може бути нічим замінена й економитьнабагато більше засобів, ніж витрачено на її розробку.
Дляторгівельного підприємства необхідно систематично враховувати потребиспоживачів, їх переваги в умовах різноманіття торгових марок, мати чіткепредставлення про цілісний сегмент ринку, систематично аналізувати наступніосновні показники:
функціональній емоційні асоціації споживачів, які пов’язані з товарною маркою;
– рівень популярності марки серед споживачів;
– ступінь пізнання товарної марки споживачами;
– ступінь задоволеності покупців у залежності відмарки товарів;
– рівень контингенту постійних покупців;
– число повторних покупок однієї і тієї марки.
Товарнийзнак — це зареєстроване, в установленому порядку позначення, що присвоєнетовару для його відмінності від інших та вказує на ого виробника (підприємство,фірму). Він являє собою малюнок (символ, знак), певмвол, знак), певер, чисел.
З позиції маркетингу,виробничо-комерційної діяльності товарний знак особливий символ товарної відповідальності, який вказує кому належитьправо розпорядження даним товаром, отримувати прибуток і нести відповідальністьза постачання не якісного товару. Товарний знак, практично маловідчутнийфізично, дає його власнику відчутні матеріальні вигоди, створює йому високурепутацію.
Дотоварних знаків відносять: фірмовий товарний знак, асортиментний знак,експлуатаційний знак, маніпуляційний знак, економічний знак, штрих код.
Основніфункції товарного знаку—свідчити про високу якість товару, викликати довірупокупців завдяки сприятливому іміджу власника товарного знаку, що здійснюєконтроль за якістю товару. Товарний знак являє собою основу для реклами, але, всвою чергу, для стійкого функціонування, розпізнання і доброго запам’ятовуваннятоварного знаку сам потребує реклами, у поєднанні з якою являє собою важливийзасіб конкуренції.
Прагненнятоваровиробника офіційно зареєструвати товарний знак обумовлено також і з чистоекономічних поглядів: марочні (фірмові) товари зазвичай цінуються на 15—25 %вище, ніж немарочні.
Такимчином, ефективне впровадження управління ринковою атрибутикою товарівторгівельного підприємства, які було розглянуто, дає можливість матипідприємству довгострокові конкурентні переваги за допомогою високої довіриспоживачів.
2. Аналізпродукції підприємства
2.1 Стислахарактеристика підприємства
У 1925 році колгосп «Праця»Менського району Чернігівської області був організований на базі двох колгоспів“Перше травня” та “Праця”. Мав він у користуванні 120 га землі. У 1998 був реорганізований у сільськогосподарський кооператив “Праця”, який за данимина 2002 рік має 7087 га землі. З 2002 року ТОВ “Праця” був реорганізований утовариство з обмеженою відповідальністю Знаходиться ТОВ “Праця” упівнічно-східній частині Чернігівського Полісся.
Центральна садибагосподарства знаходиться в с.Стольне Менського району. Відстань до шосейногошляху “Чернігів — Мена” 5 км, до районного центру 15 км, до м. Чернігова — 52 км, до залізничної станції—16 км.
На території господарствазнаходяться два населених пункти: с. Стольне та м. Сосниця.
Пункти реалізації продукціїм. Чернігів, м. Сосниця, п. г. т. Короп, м. Мена, с. Нехаївка, с. Стольне.
Ефективне використання землі,трудових ресурсів, основних засобів у значній мірі обумовлюється галузевоюструктурою і спеціалізацією виробництва, що характеризують якісний біквиробництва і місце підприємств, районів і регіонів у суспільному поділі праці.
У зв’язку з переходом Українидо ринкових відносин, хоч у кожному регіоні і господарстві склалася певнаспеціалізація виробництва, сворились реальні умови її дальшого удосконалення.Ці процеси відбуваються і у ТОВ “Праця”.
Кожне аграрне підприємство,виходячи з власних потреб, розподіляє вироблену продукцію. В певних пропорціяхвоно спрямовує її на виробничі потреби для наступного циклу (кормів, насіння,садівного матеріалу, відтворення стада тощо), на оплату праці натурою і напродаж. Продукція, продана підприємством, а також використана на обмін забартерними угодами, називається товарною. Товарна продукція—це та частинавалової продука валової продуквана за межі підприємства різним споживачам.Кожним підприємством визначається структура товарної продукції, щоб визначитиспеціалізацію господарства. Отож визначимо напрям та рівень спеціалізації.
Таблиця 1
Обсяг і структура товарноїпродукції у ТОВ «Праця» за 2003—2005рр
Показники 2005 рік 2006 рік 2007 рік В середньому за 2005-2007 роки виручка, тис.грн питома вага, % Виручка, тис.грн питома вага, % виручка, тис.грн питома вага, % виручка, тис.грн питома вага, % Продукція рослинництва, усього у тому числі: 1823,00 74,50 1460,00 73,85 616,00 35,48 1299,67 70,60 Зернові і зернобобові всього 452,00 18,47 610,00 30,85 318,00 18,32 460,00 24,99 Картопля 1092,00 44,63 754,00 38,14 249,00 14,34 698,33 37,93 Овочі відкритого грунту 34,00 1,39 44,00 2,23 2,00 0,12 26,67 1,45 Інша продукція рослинництва 245,00 10,01 52,00 2,63 47,00 2,71 114,67 6,23 Продукція тваринництва, усього у тому числі 624,00 25,50 517,00 26,15 483,00 27,82 541,33 29,40 Вирощування в живій масі ВРХ 343,00 14,02 313,00 15,83 215,00 12,38 290,33 15,77 Свині 94,00 3,84 93,00 4,70 43,00 2,48 76,67 4,16 Молоко 143,00 5,84 73,00 3,69 220,00 12,67 145,33 7,89 Інша продукція тваринництва 44,00 1,80 38,00 1,92 5,00 0,29 29,00 1,58 Разом по рослинництву і тваринництву 2447,00 100,00 1977,00 100,00 1099,00 63,31 1841,00 100,00 Промислова продукція та реалізація іншої продукції, робіт і послуг 1264,00 34,06 682,00 25,65 637,00 36,69 861,00 31,87 Всього 3711,00 100,00 2659,00 100,00 1736,00 100,00 2702,00 100,00Розрахунки таблиці 1показали, що спеціалізація ТОВ “Праця” має напрямок картопляно-зерновий зрозвиненим виробництвом м’яса ВРХ.
Проаналізувавши дані,отримали, що в структурі товарної проукції найбільшу питому вагу в середньомуза 2005—2007 рр., займає картопля—37,93%, менша частина припадає на реалізаціюзернових, м’яса ВРХ та молока і становить відповідно 24,99%, 15,77%, 7,89%.
З огляду на те, що уструктурі товарной продукції господарства картопля займає 37,93 %, можемоконстатувати, що ТОВ “Праця” має різковиражену спеціалізацію.
Станом на 2006 рік поглиблення спеціалізаціїосновного виду не спостерігається, бо питома вага картоплі зменшується з 44,63%у 2005р. до 14,34% — у 2007р.
Додаткові галузі ТОВ “Праця”слабо розвинені, так як їх питома вага у виробництві підприємства доситьнизька. Рослинництво на господарстві розвинуте краще, ніж тваринництво, вонозаймає 70,6 % (за середніми показниками), тваринництво в свою чергу займає 29,4% загального виробництва по тваринництву і рослинництву. Отже, можна зробитивисновок, що галузь рослинництва, як основа кормової бази, сприяє позитивномурозвитку тваринництва. Оскільки на підприємстві досить висока питома вагавирощування в живій массі ВРХ та свиней, можна сказати, що тваринництво своєюпобічною продукцією, яка є основою утворення органічних добрив для покращеннявиробництва продукції рослинництва, майже повністю забезпечує останнє.
Динаміка промисловоїпродукції та реалізації іншої продукції за останні два роки (2005—2007рр.) маєтенденцію до збільшення, так у 2005 році вона становила 25,65 % від загальної виручки, а в 2006—36,69 %, тобто зросла майже упівтора рази, це пояснюється зростанням власної потреби у даному виді продукції(будівництво літніх майданчиків, ремонтні роботи тощо).
Отже, робимо висновок, щоспеціалізація, яка склалася на ТОВ «Праця» взагалі враховує природно-кліматичніумови господарства. Так як останнє знаходиться у північно-східній частинічернігівського Полісся, кліматичні умови якого вцілому сприятливі для веденнясільськогосподарського виробництва, а особливо створюються добрі умови длявирощування картоплі, льону, озимих і ярих зернових, овочів, ягід і фруктів, атакож різних кормових культур.
Проаналізувавши напрямок таглибину спеціалізацію переходимо до аналізу складу та структури земельногофонду.
Таблиця 2
Склад і структураземлекористування ТОВ «Праця»
Види угідь 2005 рік 2007 рік Відхилення площа, га Питома вага, % Площа, га Питома вага, % У т.ч. взято в оренду Усього с.-г. угідь 6414 100 6414 100 4057 - У т.ч.: рілля 4851 75,6 4851 75,6 3215 - сінокоси 1145 17,9 1145 17,9 674 - пасовища 418 6,5 418 6,5 168 -Приведені в таблиці 2 данісвідчать, що за досліджуваний період—2005-2007рр. — загальна земельна площаТОВ “Праця” не змінилася. Також не відбулося змін у структурісільськогосподарських угідь. Найбільша частка в ній належить ріллі—75,6%, меншесінокоси і пасовища. Розмір земельного паю на господарстві становить 12,5 га. Вартість земельного паю сягає 20 тис.грн. за пай. Кількість чоловік, яким належать паїстановить 510, майже всім видано Державні Акти на право приватної власності наземлю.
Вивчення землекористуваня ТОВ“Праця” дозволило встановити, що рівень сільськогосподарського використанняупродовж трьох останніх років залишився незмінним.
Отже, робимо висновок, що земляу господарстві використовується інтенсивно. З огляду на те, що виробництвовалової продукції сільського господарства в 2006 р., скоротилось, у порівнянні з 2005 р. майже на 1,5 тис. грн., можнаконстатувати про зниження ефективності використання земель, слід звернутибільше уваги на її поліпшення, зокрема за рахунок заходів по боротьбі з водноюерозією, яка спостерігається у досліджуваному регіоні, а також проведеннярізних агро- і гідротехнічних робіт.
Кожне аграрне підприємствоможе ефективно працювати за умови, коли воно має необхідний професійний ікваліфікаційний склад працівників.
Розглянемо забезпеченістьпідприємства трудовими ресурсами та визначимо показники, що її характеризують.
Таблиця 3
Динаміка середньорічноїчисельності працівників та ефективності використання робочої сили у ТОВ «Праця»за 2004—2006 роки
Показники 2005 рік 2006рік 2007 рік 2007р. у % до 2005р. Середньорічна чисельність працівників, чол 507 435 412 81,26 в т.ч. в рослинництві 169 139 112 66,27 в тваринництві 268 231 234 87,31 Відпрацьовано всього 1-м середньорічним працівником, люд-днів 228 201 137 60,08 в т.ч. в рослинництві 265 236 122 46,28 в тваринництві 264 236 183 69,04 Вироблено ВП у співставних цінах 2000 р. на 1 працівника, грн. 11515 10074 4532 39,35Аналізуючи динамікусередньорічної чисельності працівників, порівнюючи звітний період з базисним,відмічаємо зменшення загальної чисельності працівників на 18,74 %. При чомускорочення відбувається в основному за рахунок рослинництва, відхиленнясередньорічної чисельності працівників даної галузі у 2007 році від 2008р. становить 33,73 % або це 57чоловік. Причиною цього зниження стало зменшення посівних площ трудомісткихкультур, а також частково вихід людей на пенсію. Скорочення працівників утваринництві становить 12,69 %. Причиною зменшення кількості працюючих у галузітваринництва є введення нових технологій та часткового скорочення поголів’яВРХ.
Розрахунки показали, щокількість відпрацьованих одним працівником днів вцілому у 2007 р., порівняно з базисним 2005, зменшилась на 39,92 % (або це на 91день). Це відбулося в основному за рахунок рослинництва і в меншій мірі — тваринництва,тобто знизилась інтенсивність використання робочої сили, що зумовленезменшенням виробництва валової продукції.
Отже, вцілому по господарствуспостерігається зменшення в кількості працюючих, скореченні відпрацьованиходним середньорічним працівником днів та, як наслідок, виробництва валовоїпродукції у розрахунку на одного середньорічного працівника на 60,65 %.
Враховуючи те, що сілськамісцевість постійно є джерелом трудових ресурсів для інших галузей народногогосподарства, проблема підвищення продуктивності праці в сільськомугосподарстві залежить від науково-технічного прогресу, який повинен до мінімумузвести затрати живої праці при виробництві сільськогосподарської продукції, втому числі й картоплі.
Виробництво продукції значноюмірою залежить від використання основних виробничих фондів.
Таблиця 4
Забезпеченість виробництваосновними фондами та ефективність їх використання у ТОВ «Праця» за 2005 — 2007 роки
Показники 2005р. 2006р. 2007р. 2007р. у % до 2008р. В середньому по області Вартість ОВФ, тис. грн 36 248 35 841 35 283 97,34 Середньорічна чисельність працівників, чол. 507 435 412 81,26 Валова продукція, тис. грн 5838 4382 1867 31,98 Фондоозброєність, тис. грн 71,50 82,39 85,64 119,78 56,2 Фондозабезпеченість, тис. грн 5,65 5,59 5,50 97,34 11,6 Фондовіддача, грн 0,16 0,12 0,05 32,86 1,9 Фондоємкість, грн 6,21 8,18 18,90 304,37 0,5 Вироблена валова продукція на одного середньорічного працівника, тис. грн. 11,51 10,07 4,53 39,35 13,8Із даних таблиці 4 можнастверджувати, що у 2007 р.на підприємстві дещо погіршився стан засобіввиробництва. І, як наслідок, зменшились показники фондозабезпеченості тафондовіддачі, але підвищились показники фондо-озброєності та фондоємкості.Зменешення фондозабезпеченості на 2,66% відбулося за рахунок аналогічногозниження вартості основних фондів, на це дещо вплинули інфляційні процеси тапідвищення рівня цін, тобто фактори від яких не залежить ступінь використанняфондів. Підвищення фондоозброєності на 19,78 % у базисному році, порівняно зізвітним, відбулося за рахунок скорочення середньорічної чисельності працюючих.Різке зниження фондовіддачі на 67,14 % зумовлено зменшенням виробництва валовоїпродукції на 68,02 %. Збільшення фондоємкості є явищем позитивним, оскільки цесвідчить про зростання ефективності використання фондів більше, ніж у 3 рази.
Розглядаючи показники удинаміці продуктивності праці за 3 роки по підприємству, відмічаємо йогозниження на 60,65 %.
Таким чином, співставившипоказники фондоозброєності та продуктивності праці, робимо висновок, щозростання першого показника на фоні різкого скорочення останнього, не єпозитивним явищем і не означає покращення рівня механізації. Скоріше всього цеє наслідком інфляційних процесів.
Порівнявши показникиефективності виробництва по області з аналогічними по господарству, бачимо, щорівень всіх показників крім фондо-віддачі та продуктивності праці вищий, ніж всередньому по області. Тому можна сказати, що ТОВ “Праця” вцілому ефективновикористовує основні виробничі фонди.
Проведемо аналіз економічноїдіяльності аналізуємого підприємства.
Дані таблиці 5 свідчать, щовиробництво валової продукції у співставних цінах 2003 року, у 2007 році у порівнянні з 2005р. скоротилось. Так, виробництвовалової продукцї у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, зменшилосьна 68,02 %, на одного середньорічного працівника — на 60,65 %, на 100 грн. виробничихфондів — на 67,68 %, на 1 людино-годину прямих витрат праці — на 34,50 %. Таканегативна тенденція свідчить про зниження ефективності використання земель,продуктивності праці, та основних виробничих фондів.
Таблиця 5 Основні економічні показникидіяльності ТОВ «Праця» за 2005 — 2007 роки
Показники 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2007р. у % до 2005 р. В середньому по господарствам Чернігівської обл., 2007р. Вироблено ВП в співставних цінах у розрахунку на: 5838,0 4382,00 1867,00 31,98 100 га с.-г. угідь, тис.грн. 91,02 68,32 29,11 31,98 86,80 1-го працівника, тис.грн. 11,51 10,07 4,53 39,35 13,50 100 грн. ОВФ, грн. 27,34 20,58 8,84 32,32 48,90 1 люд-год прямих затрат праці 7,22 7,16 4,73 65,50 7,70 Товарна продукція на: 3711,0 2659,00 1736,00 46,78 100 га с.-г. угідь, тис.грн. 57,86 41,46 27,07 46,78 68,90 1-го працівника, тис.грн. 7,32 6,11 4,21 57,57 11,60 Валовий прибуток (+,-) на: 253,00 -658,00 -224,00 100 га с.-г. угідь, тис.грн. 3,94 -10,26 -3,49 1,60 1-го працівника, тис.грн. 0,50 -1,51 -0,54 307,00 Чистий прибуток (+,-) на: 15,00 -760,00 82,00 546,67 100 га с.-г. угідь, тис.грн. 0,23 -11,85 1,28 546,67 -5,90 1-го працівника, грн. 29,59 -1747,13 199,03 672,72 -947,00 Рівень рентабельності (+,-), % 0,43 -22,91 4,18 3,75 -8,10Обсяг товарної продукціїтакож має негативну тенденцію, як на 100 га сільськогосподарських угідь на 53,22 %, так і на одного середньорічного працівника на 42,43 %. Причиною цього єскорочення валової продукцї на 100га сільськогосподарських угідь і зниженнярівня товарності продукції господарства.
Валовий прибуток не маєчіткої тенденції. Порівнюючи з базисним 2005р. у 2007 році, він знизився на 477тис.грн., але порівняно з 2007 роком підвищився на 434 тис.грн. І все жпідприємство понесло збитки. Така динаміка валового прибутку пояснюєтьсяаналогічною зміною чистого прибутку та зниженням собівартості.
Рівень рентабельностіпідприємства у 2007 році, порівняно з базисним, підвищився на 3,75 п.в. Цепояснюється підвищенням чистого прибутку та зниженням собівартості.
Проаналізувавши основніекономічні показники діяльності підприємства, відмічаємо, що попри зменшеннявалового прибутку та товарної продукції, зріс чистий прибуток та скоротиласьсобівартість, і, як наслідок, це призвело до зниження показника рентабельності.
Порівнявши показники ТОВ“Праця” у звітному періоді з даними по області, можна зробити висновок, щобільшість показників на підприємстві нижчі за аналогічні по області. Протеспостерігається значний відрив чистого прибутку та рівня рентабельності впозитивну сторону.
2.2 Аналізобсягу і асортименту продукції ТОВ «Праця»
Як відомо,асортимент — товари різних видів, об’єднані за певною споживчою, торговою абовиробничою озакоюю в торгівельному асортименті виділяють наповненість товарноїгрупи, тобто види і різновиди товарів, що входять у кожну з товарних груп.Широта асортименту визначається кількістю підгруп і видів виробів певногопризначення. Розширення асортименту має бути оптимальним, відповідати розумнимпотребам і вимогам економічності. Повнота асортименту — кількість різновидів товарувсередині виду.
Дляаналізу асортименту товарів користуються відповідними показниками. Саме запоказниками асортименту судять про рівень маркетингової діяльності підприємства.Основною метою науково — обгрунтованої асортиментної політики єоптимізація товарного асортименту з урахуванням ринку, тобто досягнення йогозбалансованості.
Уявленняпро рівень роботи торгового апарату на виробничих підприємствах, зокрема про формуваннятоварного асортименту, дасть коефіцієнт асортиментної забезпеченості: />
/>
де /> середньоторговийасортимент,
/> середнійасортимент по області чи по Україні.
Чим ближчедо одиниці значення цього коефіцієнту, тим краще поставлена робота звиробниками товару з формування асортименту.
Роботуокремого виробничого підприємства у напрямі поповнення асортименту можнаоцінити порівнянням кількості нових різновидів товарів (Рнов) ззагальною кількістю товарів, які пропонуються в даному періоді (Рзаг).Цей показник називається коефіцієнт поповнення асортименту:
/>
Виробничепідприємство тим краще буде працювати з поновленням асортименту, чим ближче доодиниці буде значення коефіцієнту.
Такожможна розрахувати коефіцієнт широти і глибини асотименту:
/>
де Сп.кр<sub/>— кількість підгруп товарів, які представлені на даний момент підприємства,
Сп.заг— загальна кількість підгруп цієї товарної групи.
Коефіцієнтглибини асортименту:
/>
де Ср.пр<sub/>— кількість різновидів товарів підприємства,
Ср.заг<sub/>— загальна кількість різновидів товарної підгрупи.
Формуючитоварний асортимент торгового підприємства слід визначити оптимальнеспіввідношення між широтою і глибиною асортименту. Як правило, представитиширокий і водночас глибокий асортимент важко навіть великому товарномупідприємству.
Асортиментнаполітика повинна посідати важливе місце в роботі сільськогосподарськихпідприємств. Збалансованість асортименту є одним з головних чинників роботи.Асортимент ТОВ “Праця” представлений видами продукції рослинництва, яківідображені в таблиці 6.
Таблиця 6 Виробництво продукції рослинництва в ТОВ «Праця»
Види продукції 2005 2006 2007 Відхилення 2007р. до 2005р. у % Виробн, ц Реаліз., ц Виробн, ц Реаліз., ц Виробн, ц Реаліз., ц Виробництво Реалізація Зернові і зернобобові 25238 12003 48318 28968 13948 8176 55,27 68,12 Овочі 1149 658 3004 1068 2334 35 203,13 5,32 Картопля 59844 34010 20340 16933 6093 5523 10,18 16,24Проаналізувавшитаблицю, можна сказати, що у 2007 році порівняно з 2005 р. відбулось різкезниження виробництва картоплі, на що вплинуло зменшення посівних площ таврожайності даної культури. Аналогічні фактори вплинули і на зменшеннявиробництва зернових і зернобобових культур, які у 2007році становлять 44,73 % виробництва 2005 року. Урожайнимбув 2007 рік для вирощування овочів, їх виробництвозбільшилось на 103,13 %, в порівнянні з 2005 роком.
Що ж стосуєтьсяреалізації, то спостерігається тенденція до зниження, в основному це єнаслідком скорочення обсягів виробництва продукції. Винятком є реалізаціяовочів: при збільшенні обсягів виробництва, їх продаж значно знижується.Причиною цього є зростання потреби підприємства в даному виді продукції, а самевикористання овочей у власному консервному цеху.
Длярозрахунку коефіцієнта асортиментної забезпеченості по кожній асортиментнійгрупі (зернові та зернобобові, овочі, картопля) розрахуємо таблицю 7.
Таблиця 7 Дані про зміну асортименту і структури продукціїрослинництва в ТОВ «Праця»
Види продукції Обсяг виробництва продукції, ц Зараховано у виконання плану Структура виробництва, % Темпи зростання План Факт План Факт Зернові і зернобобові 25238 13948 12138 100,00 100,00 55,27 з них пшениця озима 12575 3490 3490 49,83 25,02 27,75 гречка 972 1479 972 3,85 10,60 152,16 кукрудза на зерно 6327 2578 2578 25,07 18,48 40,75 ячмінь 2897 2631 2631 11,48 18,86 90,82 овес 2467 3770 2467 9,77 27,03 152,82 Овочі 1149 2334 1099 100,00 100,00 203,13 з них огірки 512 462 462 44,56 19,79 90,23 морква 159 195 159 13,84 8,35 122,64 помідори 87 164 87 7,57 7,03 188,51 інші овочі 391 1513 391 34,03 64,82 386,96 Картопля 59844 6093 6093 100,00 100,00 10,18 з них Зарево 12211 1915 1915 20,40 31,43 15,68 Невська 10501 1071 1071 17,55 17,58 10,20 Поліська рожева 23409 2003 2003 39,12 32,87 8,56 Світанок київський 13723 1104 1104 22,93 18,12 8,04Розрахуємокоефіцієнт асортиментної забезпеченості по зернових:
/>
По овочам:/>
Покартоплі: />
Якзазначено вище, чим ближче даний коефіцієнт до одиниці, тим краще поставленаробота з формування асортименту. Розрахунки показали, що найкраще поставленаробота з формування асортименту по овочам, по зерновим і зернобобовим цейкоефіцієнт—середній. Незважаючи на те, що картопля є профілюючою культурою ТОВ“Праця”, формування асортименту продукції даного виду знаходиться на дуженизькому рівні.
Коефіцієнтишироти та глибини асортименту, а також коефіцієнт оновлення асортиментудорівнюють одиниці, так як асортиментні групи і підгрупи на протязідосліджуваного періоду не змінюються. Це є позитивним явищем, бо напідприємстві склався відносно стабільний асортимент.
2.3 Аналізконкурентоспроможності продукції ТОВ «Праця»
Конкурентоспроможністьтовару — це сукупність характеристик продукту і послуг, що відповідають йогопродажу та споживанню і які роблять його відмінним від аналогічних продуктів поступеню задоволення потреб.
Конкурентоспроможністьпродуктів потрібно розглядати як відповідність їх умовам ринку за технічними,економічними, комерційними та іншими характеристиками. Підвищення якостіпродукції тісно пов’язане з їх попитом, споживанням та розвитком виробництва.
Фактори,що впливають на конкурентоспроможність:
1. Якість товарів та послуг — це головна характеристикатовару. Товар може посісти належне місце серед аналогів (тобто статиконкурентоспроможним) тільки маючи певні якості. До поняття якості входитьдовговічність, надійність, точність, простота експлуатація, а також відсутністьдефектів і браку. Однак не всі ці якості є в кожному товарі необхідними, так,наприклад, годі чекати довговічності від одноразового товару. Тому є такийважливий показник якості як відповідність стандартам. Крім цього товар повинензадовольняти такі потреби споживачів, як: фізичні, технічні, експлуатаційні, естетичні,затратні.(цінові та витрати, пов’язані з експлуатацією), престижу та інші.
2. Ціна товару та послуги. Ціна—це економічнакатегорія, яка являє собою грошове вираження вартості товару. На визначенняціни впливають такі фактори: загальні витрати виробництва; затрати праці;якість товару; функції та якості товару; кваліфікація персоналу; технологічнийрівень виробництва; податкове законодавство країни; витрати, пов’язані зтранспортуванням і зберіганням товару; витрати, пов’язані з орендою приміщеньдля реалізації товару; упаковка товару; репутація фірми; рівень сервісного ігарантійного обслуговування; маркетингова діяльність фірми; попит і пропозиціяна даний товар; торгова націнка фірми.
3. Рівень кваліфікації персоналу. Наявністькваліфікованих працівників дозволяє постійно підтримувати високу якість товарівпри мінімальних витратах на витратні матеріали.
4. Технологічний рівень виробництва. Технологічнийрівень поряд з рівнем кваліфікації персоналу дозволяє виробляти продукціювисокої якості з незначними затратами та в найближчі строки. Однак виробництвавеликих партій товару вимагає постійного технологічного переозброєння, томувелике значення має доступність джерел фінансування.
5. Доступність джерел фінансування. Загаломвикористовується два види фінансування: залучений капітал (кредити банків,інвестиційні внески тощо) та емісія цінних паперів (в основному випуск такотирування акцій на біржі).
6. Насиченість ринку, попит та пропозиція.Відповідність попиту та пропозиції — це одина із головних передумов ефективної роботифірми та конкурентоспроможності її продукції на тому чи іншому ринку.
Формуваннята підвищення конкурентоспроможності продукції рослинництва починається звикористання землі. Перехід до ринкової економіки обумовлює необхідністьрозглядати використання землі як засобу виробництва продукції,конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринках. На сьогоднішнійдень спинити зарубіжну експансію на внутрішньому продовольчому ринку Україниможе лише виробництво високоякісної і дешевої продукції. Пробитися на зовнішнійринок поки що мають можливість лише зерно та олія. Картопля, маючи сьогоднівеликі перспективи, на жаль, на зовнішній ринок ще не експортується, аімпортується як у свіжому, так і в переробленому вигляді.
При оцінціякості продукції замість вартості і споживчої вартості, що характеризуютьвитрати на виробництво, використовується термін “рівень якості” як співвідношенняспоживчої вартості одиниці нового і базового продукту. Параметрами якості єознаки, що характеризують властивості продукції (надіїність, потужність,екологічність і т. п.). Одним із шляхів забезпечення високої якості продукції єїї сертифікація, яка представляє собою перевірку продукції на відповідністьпевним стандартам або іншим нормативно-технічним документам із наступнимотриманням відповідного документа — “сертифіката”. Тому досліджуваному підприємствупокращувати якість продукції шляхом сертифікації щоб підвищити їїконкурентоспроможність.
Ціна напродукцію рослинництва формується з урахуванням попиту та пропозиції на ринкупродовольства, якістю продукції, строками реалізації, а також податків,ринкових зборів тощо. Нижче приведено порівняння цін на основні види продукціїрослинництва ТОВ “Праця” та головного конкурента.
Таблиця 8
Порівнянняцін на основні види продукції рослинництва ТОВ «Праця» та ТОВ «Авангард» за 2007 рік
Види продукції Ціна грн/ц ТОВ «Праця» ТОВ «Авангард» Пшениця озима 43,34 43,15 Гречка 65,91 64,99 Кукрудза на зерно 49,69 49,98 Ячмінь 37,52 37,69 Овес 31,94 32,01 Огірки 56,17 56,08 Морква 74,69 74,39 Помідори 62,85 -- Картопля 47,50 46,02Данітаблиці свідчать про середню конкурентоспроможність продукції рослинництва, якувиробляє та реалізовує досліджуване підприємство.
Збільшеннявиробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва можливо лише на основівідтворення родючості грунтів і підвищення культури землеробства прираціональному використанні місцевих грунтово-кліматичних ресурсів таінтенсифікації вирощування сільськогосподарських культур за прогресивнимитехнологіями. Крім відтворення родючості грунту, конкурентоспроможністьпродукції рослинництва значною мірою обумовлюється структорою посівного клину.Дослідження переконують, що близько 70 % землі в обороті необхідно засіватизерновими культурами. Так, культурою великих можливостей є кукурудза, важливоюзерновою культурою для України є ячмінь.
Головноюланкою процесу виробництва будь-якої культури є технологія. В умовах новихвиробничих відносин на селі для підвищення конкурентоспроможності виробництварослинницької продукції, її роль і значення постійно зростають. Інтенсивнітехнології вирощування сільськогосподарських культур передбачають збільшеннявиходу продукції (зерна, овочів, картоплі) та скорочення між потенційною іреальною продуктивністю рослин. Вони спрямовують продуктивні процеси посівів задопомогою агротехнічних заходів на підвищення урожайності. Одним із основнихфакторів, що визначають і підвищують конкурентоспроможності рослинницькоїпродукції, є створення на підприємствах машинно-технологічних станцій тазастосування матеріально- та енергозберігаючих конкурентоспроможних технологійвиробництва сільськогосподарської продукції.
Службімаркетингу доцільно провести попередню оцінку регіональних ринків з тим, щобвизначити сигменти економічного та географічного простору, в якому єнайпривабливіші умови діяльності підприємства. Відібраний ринок має відповідатитаким основним критеріям: бути в даний момент досить містким і даватипідприємству можливості для подальшого зростання; давати необхіднуприбутковість; характеризуватися слабкою конкуренцією; бути доступним длявикористання ефективних методів збуту.
Доступністьджерел фінансування також має великий вплив на конкурентоспроможність продукціїпідприемства. Основними джерелами фінансування діяльності ТОВ “Праця” є власнийкапітал. Але також використовується і залучений капітал у вигляді кедитівбанку.
Наведенийвище комплекс заходів забезбечить високі врожаї, зниження собівартостіпродукції та підвищення її конкуренції.
3.Прогнозування споживацького попиту на продукцію
Прогнозуванняспоживацького попиту на продукцію є дуже важливим етапом проведення збутовоїполітики підприємства. Своєчасне та правильне використання прогнозу даєможливість:
– Задовольнити попит на продукцію на відповідномусегменті ринку.
– Продати товар по найбільш вигідній ціні.
– Використовувати ресурси, використовуючи їх унайвигідніших напрямках.
– Приймати оперативні заходи по збільшенню(зменшенню) виробництва у виподку очікування значного покращення (погіршення)кон’юнктури продовольчого ринку.
– Впливати на рівень забезпечення регіонів імпортноюпродукцією, зменшуючи її обсяги.
Апроведення власного маркетингового прогнозування продовольчого ринку даєможливість підприємництву:
– здійснювати стратегічне та поточне плануваннядіяльності;
– забезпечити бильш успішне здійснення економічної тасоціальної діяльності;
– визначити обсяги виробництва;
– розробити відповідну експортну політику;
– визначити стратегію, тактику. Методи та способиформування попиту та стимулювання збуту;
– оцінити ефективність господарської діяльності.
Попит напродукцію агропромислового виробництва існує завжди і не залежить від сезонногохарактеру виробництва. Але, вона, як і будь-який товар, потребує системистимулювання збуту. Вона передбачає застосування методів впливу на формуваннята стимулювання попиту, зокрема: надання зразків та організація виставок дляознайомлення з властивостями продукції та перевагами відносно аналогічної, якупропонують конкуренти, реклама, пропаганда тощо.
Щоб зпрогнозувати споживацький попит продукції ТОВ “Праця” на наступний рік,потрібно проаналізувати основні показники, які вплинули на обсяги реалізаціїпродукції за 2005—2007 роки.
Таблиця 9
Реалізаціяі товарність продукції рослинництва в ТОВ «Праця»
Показники 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2007 рік у % до 2005 р. Картопля Реалізовано, ц 34010 16933 5523 16,24 Ціна реалізації, грн/ц 32,11 44,71 47,50 147,93 Повна собівартість, грн/ц 25,75 48,77 49,07 190,56 Прибуток (збиток), грн/ц 6,36 -4,06 -1,57 -24,69 Рівень товарності продукції, % 56,83 83,25 90,65 159,50 Пшениця Реалізовано, ц 12003 7145 1169 9,74 Ціна реалізації, грн/ц 37,66 38,02 43,34 115,09 Повна собівартість, грн/ц 22,35 20,87 40,03 179,14 Прибуток (збиток), грн/ц 15,31 17,15 3,31 21,62 Рівень товарності продукції, % 95,45 52,15 33,50 35,09 Огірки Реалізовано, ц 128 208 16 12,50 Ціна реалізації, грн/ц 51,67 54,69 56,08 108,53 Повна собівартість, грн/ц 38,17 39,01 40,04 104,90 Прибуток (збиток), грн/ц 13,50 15,68 16,04 118,80 Рівень товарності продукції, % 28,32 45,22 3,46 12,23Розрахунки показали, що у 2007 році картоплі було реалізованоменше, ніж у 2005 р. на 84,76 %. Повнасобівартість продукції за той же період зросла на 23,32 грн/ц (90,56 %)внаслідок зниження урожайності. Ціна ж реалізації у 2007році підвищилась лише на 12,97 грн/ці склала 49,07. Така різниця відхилень собівартості та ціни реалізації (-10,35грн/ц) призвела до збитковості галузі картоплярства на підприємстві та зумовилазначне зниження рентабельності картоплі. Так, у 2005 році підприємство по даному видупродукції отримало прибуток у сумі 6,36 грн/ц, а у 2005 р. господарство понесло збитки урозмірі 1,57грн/ц. Отже, галузь картоплярства за період з 2006 року по 2007 рік є збитковою. Необхідновідмітити, що не вся продукція, яка виробляється товариством, реалізується.Значна її частина залишається на підприємстві у якості посадкового матеріалу тадля переробки у власних цехах. Так, у 2005 році обсяг картоплі, що залишилася на господарстві, склав 43 % від їїзагального виробництва, у 2006р.,відповідно — 17 %, і в 2004 — 10 %. Тому найвищий рівень товарності задосліджуваний період спостерігається саме у 2007 році.
Щодопшениці, відмічаємо різке скорочення реалізації даного виду продукції (на 90,26% у 2007 році, порівняно з 2005р.), поряд з поступовим підвищенням їїсобівартості (на 79,14 %) та, як наслідок зниженням прибутку по даній галузі (на78,38 %). Рівень товарності по пшениці також знизився на 64,91 %, що зумовленозниженням урожайності культури та підвищенням потреби, у даному виді продукції,власного виробництва.
Реалізаціяогірків знизилась на 87,5% у 2007 р., порівняно з 2005р., що зумовлено збільшенням потреби власного консервного цеху в даномувиді продукції (консервування корнішонів та салатів). Відбулося підвищеннясобівартості огірків на 4,9 %, але за рахунок збільшення ціни (на 8,53%)виробництво даного виду продукції залишається прибутковим. Порівнюючи рівеньціни даного виду продукції ТОВ “Праця” з аналогічним показником головногоконкурента (ТОВ “Авангард”) та собівартісю огірків, відмічаємо, що при зниженніціни досліджуване підприємство буде мати конкурентні переваги і при цьому непонесе збитків. Рівень товарності значно скоротився (на 87,77 %), що було обумовленообсягом виробництва консервованої продукції.
Рослинницькапродукція ТОВ “Праця” в основному оптом або праців-никам у рахунок оплатипраці. Для просування товарів власного виробництва на ринку та підвищенняспоживацького попиту, господарство використовує такі рекламні засоби якупаковка у вигляді пакетів з реквізитами підприємства, випуску фірменнихкалендарів, книжок про ТОВ “Праця”.
Однак, як ібільшість оптових торговців, досліджуване підприємство, не дуже задумується надстимулюванням споживацького попиту. Використання ним реклами в сфері торгівлі,стимулювання збуту, пропаганди і методів особистого продажу носить в основномувипадковий характер. Особливо відстає у них техніка особистого продажу,оскільки оптовики досі розглядають збут як переговори одного комівояжера зодним клієнтом, а не як колективні зусилля по забезпеченню продажу основнимклієнтам, зміцненню відносин з ними і задоволенню їх потреб в послугах. Крімтого, ТОВ “Праця” необхідно взяти на озброєння і деякі прийоми неособистогостимулювання, що застосовується роздрібними торговцями. Йому необхіднорозробити всеосяжну стратегію стимулювання споживацького попиту.
Одним зголовних факторів, який впливає на підвищення споживацького попиту, єзбільшення обсягів виробництва та реалізації продукції. Підприємство маєрезерви підвищення валового збору продукції рослинництва, основними з них єпідвищення урожайності за рахунок вчасної ліквідації втрат врожаю, виконанняплану внесення добрив, використання найкращих сортів та попередників, а такожзбільшення посівних площ.
Заобсягами споживання географія картоплі, овочів та зернових досить широка. Цікультури займають одне з провідних місць у структурі продовольчої продукції вУкраїні. Крім того, картопля та зернові в значній мірі використовуються яккормові культури, а також, як технічна сировина для виробництва крохмалю тамуки. Ще картопля використовується для виробництва чіпсів, картоплі-фрі;зернові—круп, макаронних та хлібобулочних виробів; овочі реалізуються у виглядіконсервів, томату, соків. ТОВ “Праця” має у своєму складі млин, цех повиробництву крохмалю, консерний цех. Продукція переробки, а також овочі усвіжому вигляді, продається у фірмових магазинах, які знаходяться у районномуцентрі Мена, селах Стольне, Дмитрівка, Бирківка, Синявка та інших населенихпунктах.
Основнамаса споживачів продукції ТОВ “Праця” знаходиться у вищенаведених населенихпунктах. Тому при виробництві та переробці продукції, маркетинговий відділгосподарства, має досліджувати і враховувати їх споживацькі смаки тавподобання.
Висновкита пропозиції
Ринковийуспіх являється головним критерієм оцінки діяльності вітчизняних підприємств, аконкретно ТОВ “Праця”, його ринкові можливості визначаються правильнорозробленою і послідовно здійсненою товарною політикою.
Основнимицілями товарної стратегії є:
· забезпечення прибутку;
· збільшення товарообігу;
· збільшення долі ринку, на якому діє фірма;
· зниження витрат на виробництво і маркетинг;
· підвищення іміджу;
· підвищення споживацького попиту.
Досягненняосновних цілей товарної стратегії здійснюється завдяки стратегічним рішенням вобласті створення і просування товару, таких як асортиментна політика,створення ринкової атрибутики товару, досягнення конкурентоспроможності товару.
Аналізтоварної стратегії ТОВ “Праця” свідчить про значне зниження обсягів виробництвата реалізації продукції, що було зумовлено зменшенням урожайності основнихвидів продукції рослинництва та скорочення посівних площ останніх. Це значноюмірою вплинуло на споживацький попит, бо через недовиконання плану повиробництву продукції підприємство втратило потенційних покупців, які малинамір придбати саме товари досліджуваного господарства.
В умовахпереходу до ринкової економіки багато підприємств України мають труднощі вреалізації споживчих товарів у зв’язку з посиленням конкуренції на товарномуринку, зниженням попиту покупців та якості продукції. Тому постало завданнявиділення у товарі таких елементів, які б приваблювали споживача та впливали найого рішеня купити даний товар. Досліджуване підприємство має середній рівеньконкурентоспроможності, але може його підвищити, зокрема, за рахунок зниженнясобівартості і, як наслідок, ціни на окремі види продукції рослинництва (овочі,зернові, картоплю).
ТОВ“Праця” проводить стабільну асортиментну політику.
Необхідноформувати нові канали реалізації: відкривати експортні шляхи за кордон,розширювати мережу фірмових магазинів.
Досліджуванепідприємство здійснює пряму оптову реалізацію товарів без залученняпосередників. Вона має ряд переваг. По-перше, при такій формі підприємство можекраще вивчати ринок своїх товарів, підтримувати тісну співпрацю з основнимиспоживачами. По-друге, проводяться наукові дослідження, направлені наполіпшення якості продукції, що випускається. По-третє, пряма оптова реалізаціяпродукції прискорює цикл реалізації і, отже, оборот капіталу, що дозволяєзбільшити загальну суму прибутку.
Добре булоб приділяти більше уваги рекламним заходам, а саме розмістити власну сторінку вінтернеті, проводити ярмарки, презентації та інші.
Незважаючина деякі недоліки, ТОВ “Праця” проводить ефективну товарну політику та маєрезерви для її поліпшення.
Списоквикористаної літератури
1. Антоненко М. Ю. Маркетинговий механізм формування товарного асортименту:Автореферат дис. канд. ек. наук.// Київ Нац. торг-ек. ун-т.--К., 2002 — 20 с.
2. Бажеріна К. Позиціонування торгової марки на споживчому ринку України//Сучасна технологія ведення бізнесу в Україні: Матеріал 1 Всеукраїнськоїконференції студентів і аспірантів (25—27 квітня 2002р., м.Київ).--К.: Економікаі право, 2002 р. с.154—155.
3. Бородко, Беляцкий «Мониторинг товарныхрынков»//Маркетинг в России и за рубежём — 2003г .— №5.с.74 — 80.
4. Гаркавенко С.С. Маркетинг. – К.: Лібра, 1998
5. Глухов А. “Оценка конкурентоспособности товара и способы её обеспечения”//Маркетинг.— 1999г. — №2.с.56 —64.
6. Дерев’яненко Т. В. “Маркетинговий аналіз кон’юнктури товарного ринку” Марого ринку” //Мар—2001р. №3.с.35—37.
7. Зозульов О. В. “Аналіз ставлення споживачів до торгової марки: оглядсучасних теорій і підходів” // Маркетинг в Україні—2002р. №1.с.4—8.
8. Киценко П.Ф. Монетний двір Полісся. АТ “Миронівськадрукарня”.—1999.—129с.
9. Киценко П.Ф., Киценко В.П., Киценко О.П. Картопля вінтер’єрі ринку.— Чернігів: РВК “Деснянська правда”.2003.—183 с.
10. Козін С.В. “Організаційна схема збутової мережі підприємства” Маркетингв Україні—2003р. №3.с.26—29.
11. Кравчук І. “Маркетинг на регіональному ринку харчових продуктів” ЕкономікаУкраїни—2000р.№6.с.84—86.
12. Ліпки Л.Г., Кощій О.В. “Маркетингові дослідження споживачів продовольчихтоварів”// Маркетинг в Україні—2003р. №4.с.12—15.
13. Майборода О.О. “Доходи споживачів та цінове стимулювання продажу товарів”//Стратегіяекономічного розвитку України: науковий збірник Вип.4 КНЕУ--К.,2001р.с.227—234.
14. Нянько В.М. “Роль маркетингових досліджень у формуванні оптимальноготоварного асортименту”//Сучасні технології ведення бізнесу в Україні: Мат.ІВсеукр. Конференції студ. і аспірантів.--К., 2002р.—с.203—204.
15. Старостіна А.О. інші “Стратегія збуту і просування товарів”//Маркетинг:навч. посіб.--К.: Знанняпрес.2002р.—с.171—172.
16. Хавалов А.А. “Управление каналами разпределения в оптовой торговле” Маркетингв России и за рубежём—2004г.—№3.с.52—60.
17. ЦиганковаТ.М. «Сучасні моделі та тенденції розвитку стратегічного маркетингу» // Маркетинг в Україні—2004р. №2.с.31—36.
18. Шевченко О.Л. “Якість і конкурентоспроможність продукції, їх місце встратегії маркетинга”// Стратегія економічного розвитку України: науковийзбірник Вип.4 /КНЕУ--К., 2001р.с.208 — 216.