Реферат: Позиціонування товару

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра маркетингу

Контрольна робота

з дисципліни: “Міжнародний маркетинг”

Виконала:

студентка 6 курсу

(з.ф.н.) спеціальність МЗЕД

Казакова Ірина

Перевірив:

Викладач

Крайнюченко Ольга Феодосіївна

Київ – 2009


Зміст

1.   Типи маркетингу, їх спільні риси та відмінності

2.    Позиціонуваннятовару на зарубіжному ринку

3.    Задача

4.    Списоквикористаної літератури


Теоретичні питання (згідно з порядковим номером у списку — 4)

1. Теоретичне питання 4

 

Типи маркетингу, їх спільні риси та відмінності

Типимаркетингу, формиміжнародного маркетингу [1]

Замайже сторічну історію розвитку концепція маркетингу еволюціонувала відпереважно внутрішнього, оперативного та промислового до міжнародного,стратегічного та розгалуженого за об’єктами маркетингу (промисловість,банківська сфера, послуги, інвестиції тощо). Можна виділити чотири критеріїтипізації маркетингу та шість форм міжнародного маркетингу (рис. 1).

Залежновід геополітичних меж діяльності суб’єктів виділяються два типи маркетингу:внутрішній та міжнародний.

Внутрішніймаркетинг — маркетингова діяльність, націлена на внутрішній (основний дляфірми) ринок.

Міжнародниймаркетинг — маркетингова діяльність фірми за межами національних кордонів.

Маркетингтоварів народного споживання, виробничо-технічного призначення, послуг,промисловий, аграрний та банківський маркетинг — це типи маркетингу залежно відоб’єкта, тобто суттєвих особливостей товару та відповідного товарного ринку,які визначатимуть особливості побудови маркетингового комплексу (товарнаполітика, цінова політика, політика розповсюдження та комунікаційна політика).

Стратегічнийта оперативний — це два типи маркетингу, які характеризують ступінь ринковоїорієнтованості фірми.

Стратегічниймаркетинг — маркетингова діяльність щодо створення усталеної (довгострокової)конкурентної переваги шляхом постійного та систематизованого моніторингубізнес-середовища та потреб ринку і формування на цій основі ефективногомаркетингового комплексу.

Оперативниймаркетинг — маркетингова діяльність, метою якої є використання певної ринковоїситуації або швидке пристосування маркетингового комплексу до неї.

Мікромаркетингта макромаркетинг виділяються за критерієм особливостей суб’єкта:диверсифікованості діяльності та належності до певного ієрархічного рівняуправління в структурі національної економіки.

Мікромаркетинг— маркетингова діяльність стосовно конкретного виду товару, що продукується.

Макромаркетинг— маркетингова діяльність відносно широкого кола типів товарів (послуг) абосфер діяльності на рівні як фірми, концерну, фінансово-промислової групи, так ідержави в цілому.

/>

Рис.1. Типи маркетингу та форми міжнародного маркетингу

(Джерело:<http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,129/id,3733/>)

Міжнароднадіяльність грунтується на використанні таких форм міжнародного маркетингу:

—імпортний,

—експортний,

—зовнішньоекономічний,

—транснаціональний,

— мультирегіональний,

—глобальний.

Імпортниймаркетинг — маркетингова діяльність, спрямована на закупівлю (імпорт) товарівчи послуг із зарубіжних ринків.

Експортниймаркетинг — маркетингова діяльність щодо реалізації продукції за межінаціональних кордонів, при якій відбувається фізичне транспортування товару зоднієї країни в іншу.

Зовнішньоекономічниймаркетинг — маркетингова діяльність, зумовлена стабільністю чи зростаючимиможливостями перебування фірми (у вигляді представництва, філіалу з продажу...)на зовнішньому ринку, який включає вже, як правило, декілька країн.

Транснаціональниймаркетинг — маркетингова діяльність, що виникла з практики функціонуваннятранснаціональних корпорацій.

Вирішуючипроблему інтернаціоналізації ринків, ТНК повинна:

*мислити глобально, здійснюючи стратегічний маркетинг;

*діяти локально, здійснюючи маркетинг операційний.

Мультирегіональниймаркетинг — форми та методи маркетингової діяльності, що застосовують фірми,працюючи в окремих регіонах чи в межах інтеграційних угруповань.

Глобальниймаркетинг — маркетингова діяльність фірми, яка розглядає світовий ринок якєдине ціле («Весь світ — мій ринок!»).

Основніпричини появи концепції глобального маркетингу:

формуванняоднорідного ринку країн «Тріади» завдяки інтенсивному розвитку зв’язку,транспорту, туризму (рис. 2).

/>

Рис.2. «Тріада» та її характеристики

(Джерело:<http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,129/id,3733/>)

Населення— 700 мільйонів чоловік (15 % — населення Землі);

Часткау світовому виробництві — 67 %;

Часткау світовій купівельній спроможності — 85 %;

Часткау світовому обсязі інвестицій — 80 %.

Правило«Тріади» у глобальному маркетингу: якщо товари (послуги) користуються попитомна ринках Північної Америки, Західної Європи та Японії, то воникористуватимуться попитом у всьому світі.

необхідність стрімкого розповсюдження технічних та технологічних винаходівунаслідок високого рівня конкуренції всередині «Тріади»;

економічна необхідність інтернаціоналізації діяльності внаслідок того, щовартість розробки деяких видів обладнання настільки висока, що досягти окупностіможливо лише на світовому рівні;

критична питома вага «Тріади» у світовій економіці: 70 — 80 % виробництвата споживання багатьох товарів та послуг здійснюється на території країн«Тріади»;

 наявність товарів «глобальної природи» (рис. 3).

/>

Рис.3. Узагальнена класифікація товарів залежно від рівня їх природної глобальності

(Джерело:<http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,129/id,3733/>)

Різноманітністьформ міжнародного маркетингу віддзеркалює історичні етапи його розвитку залежновід ступеня інтернаціоналізації діяльності суб’єктів міжнародного маркетингу. Інтернаціоналізаціядіяльності — формування та розвиток економічних зв’язків з іншими суб’єктамиміжнародного бізнесу (рис. 4).

/>

Рис.4. Еволюція типів маркетингу, форм міжнародного маркетингу залежно від ступеняінтернаціоналізації

1 —внутрішній

2 —імпортний

3 —експортний

4 —зовнішньоекономічний, транснаціональний, мультирегіональний

5 ––глобальний

Спільніриси та відмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу [2]

/>

Рис.5. Спільні риси та відмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу

(Джерело:<http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,129/id,3734/>)

Внутрішній та міжнародний маркетинг: загальні риси і відмінності [3]

На думку А. Оллівьє й А. Дайана, “маркетинг — це система заходів ісукупність технічних прийомів, що дозволяють підприємству завоювати, а згодомзберегти вигідну клієнтуру за допомогою постійного спостереження за ринком зметою надання впливу на його чи розвиток у гіршому випадку пристосування донього”.

Процесреалізації маркетингу складається з 3 основних фаз:

вивченняринку за допомогою спостереження й аналізу

попиту,конкуренції посередників, а також середовища — законодавчої технічної,економічної социокультурной;

визначення,за допомогою політики продукту цін і установлення визначених зв'язків, такоїкомерційної пропозиції, що буде відповідати обраній меті і бажаному положеннюна ринку;

реалізаціятоварів і послуг завдяки проведенню рекламної і збутової політики.

Цяпостійно поновлюваний ланцюг заходів є предметом планування, враховується прискладанні бюджету і підлягає контролю з погляду обґрунтованості вжитих заходів.

Перерахованіфундаментальні правила маркетингу цілком залишаються в силі для того щоборієнтувати комерційний розвиток підприємства за кордоном і очевидно, що неможе бути ефективного міжнародного маркетингу на тім підприємстві яке не будеїх дотримувати.

Основніформи і методи практичного застосування маркетингу на підприємствах характернідля всіх його моделей можуть, в однаковій мірі бути використані в маркетингу якусередині країни, так і на зовнішніх ринках. Незалежно від сфери діяльності ігеографічного охоплення ринків підприємства компанії використовують ті саміметоди дослідження попиту, пропозиції діяльності конкурентів аналізу власноїдіяльності, будують производственно збутову діяльність на основі тих самихстратегічних альтернатив.

Разомз тим міжнародний маркетинг має ряд відмінних рис обумовлених специфікою ринківокремих країн тому кожен етап маркетингової діяльності на світовому ринкувимагає обліку не тільки социальноэкономических, психологічних, але інаціонально історичних особливостей попиту. Так, при аналізі закордонних ринківі їхніх сегментів значне місце займає проблем пристосування (адаптації)параметрів продукції до умов її споживання в тій чи іншій країні.

Такожвін має специфічні особливості й аналіз конкурентної боротьби. У деякихвипадках прогнози конкурентів виявляються неточними з тієї причини щопідприємство експортер недоценилосильные позиції місцевих фермерськихгосподарств із погляду їхнього впливу на органи державного регулювання вкраїні.

Відомо,що перед підприємством, що бажає вийти на закордонний ринок, устають крімзагальних специфічні проблеми, зв'язані з вибором форм експансії. Вони дужерізноманітні, експорт, збут ліцензії на виробництво, утворення змішанихпідприємство з виробництва і (чи) збуту продукції, відкриття власної справи зарубежем, приєднання закордонних фірм. Кожен варіант стратегії має своїдостоїнства і недоліками. Основною задачею служби (підрозділу) маркетингу єпроведення попереднього комплексного дослідження стану ринку країни, на якийпідприємство збирається виходити зі своїм товаром (послугами).

Міжнародниймаркетинг відрізняє від внутрішнього і те, що для кожної країни необхідновиділяти зовнішнє і внутрішнє навколишнє оточення. Звичайно фірма, приймаючирішення внутрішнього маркетингу, орієнтується і на зовнішню і на внутрішнєнавколишнє середовище. Фактори внутрішньої обстановки представляють восновному, мети компаній, її організацію і структуру, приступність для неїресурсів. Фактори зовнішньої обстановки включають конкуренцію, зміни впсихології споживача, політичні умови, соціальні і культурні зміни, вимогинаціонального законодавства і т.д. Для задоволення вимоги оптимізаціїдіяльності фірми на міжнародному ринку і вивчення факторів зовнішньої івнутрішньої обстановки використовується сегментація ринку.

Разомз тим для розуміння сутності маркетингової діяльності як такий важливо чіткоусвідомлювати її місце у функціональному, соціальному протистоянні двохвзаємозалежних і зумовлюючих одна іншу сфер — чисто господарських ринковихвідносин і державного втручання.

Впливдержави на маркетингову, международно-маркетинговую сферу здійснюється шляхоморганізаційного, институционно-нормативного встановлення правил гри сприятливихрозв'язанню підприємницької ініціативи максимально повної реалізації впрактичних результатах наявного виробничо-підприємницького потенціалу —капіталу, матеріальних ресурсів, интеллекты, робочої сили, а також за допомогоюцілеспрямованого державно-монетарного, фіскального регулювання.

Теоретичне питання 36

 

2. Позиціонування товару на зарубіжному ринку

Позиціонуваннятовару на зарубіжному ринку [4]

Всередині обраного цільового сегмента товар потрібно позиціонувати.Позиціонування визначає характер сприйняття товару, фірми споживачамивизначеного сегмента.

Позиціонування— розробка і створення іміджу товару таким чином, щоб він посів у свідомостіпокупця гідне місце, яке відрізняє його від товарів-конкурентів.

Американськиймаркетолог Бінг сформулював шість альтернативних типів позиціонування марки:

– позиціонування,яке грунтується на якості товару;

– позиціонування,яке грунтується на перевагах або на вирішенні проблеми;

– позиціонування,яке грунтується на особливому засобі використання;

– позиціонування,орієнтоване на певну категорію споживачів;

– позиціонуваннящодо конкуруючої марки;

–         позиціонування, яке грунтується на бойкоті певної категоріїтоварів.

Позиціятовару – місце, яке займає певний товар у свідомості споживачів порівняно заналогічними конкуруючими товарами. Позиціювання товару – спосіб, відповідно доякого споживачі ідентифікують той чи інший товар за його найважливішимихарактеристиками. Позиція товару – це цілий набір поглядів, вражень івідчуттів, що формується у споживача під час порівняння певного товару зтоварами-конкурентами. Формування позитивного ставлення споживачів до товарукомпанії – наслідок дій її стратегії позиціювання. Особливе місце в цьомупроцесі займає політика маркетингових комунікацій. Наприклад, завдяки рекламіможе бути створено певний імідж марки товару. Хоча престижність товарупідтримується також рівнем ціни, місцем продажу та ін. Вибір позиції товаруповинен грунтуватися на реальних перевагах товару (послуги). Необхідновраховувати позицію, яку займають у певному сегменті ринку конкуренти, а потімвизначати найкращу позицію.

Конкурентніпереваги – це сильні сторони товару. Споживачі можуть здійснювати позиціюваннясамостійно або за допомогою маркетологів. Проте маркетологи розробляють маркетинговіпрограми для зайняття таких позицій, які б забезпечили товарам компаніїнайбільшу перевагу на визначеному цільовому ринку.

Карти-схемисприйняття (перцепційні карти) – інструмент позиціювання товарів, якийвикористовують для наочного зображення у багатовимірному просторі близькостіміж товарами або сегментами, що вимірюється в термінах психологічних чинників,для оцінки яких застосовують метод багатовимірного шкалювання споживчогосприйняття і уподобань. Найпростіший випадок – двомірна карта-схема сприйняття.

Основніетапи розробки карти-схеми сприйняття:

·          ідентифікація сукупності конкуруючих торгових марок;

·          визначення переліку важливих атрибутів, якими споживачі керуютьсяу виборі торгової марки;

·          оцінка споживачами торгових марок;

·          відображення позицій торгових марок на двомірній діаграмі.

Приклад. На українському ринку концерн Electrolux представляєтовари трьох торгівельних марок: Zanussi, Electrolux, AEG (пральні машини, холодильники, газові іелектричні плити та ін.). За даними досліджень 1999 року, позиціюванняпродукції торгівельних марок Electrolux і Zanussi (пральні машини) на українському ринкупобутової техніки стосовно конкурентів відображено на перцептивній карті«ціна/якість» (рис. 6). Таке становище давало змогу максимально охопитицільову аудиторію, яка визначалася експертами представництва як групаспоживачів із середньою або вище за середню заробітною платою однієї особи.Продукція торгівельної марки AEG в Україні позиціюється як високовартісна івисокоякісна (технічно високого класу) для ексклюзивного продажу, якийвідбувається на замовлення окремих клієнтів. У роздрібному продажу товарівмарки AEG практично немає. На українському ринку побутової техніки ціна іякість продукції марки Electrolux за більшістю моделей перевищує ціну і якістьтоварів конкурентів.


/>

Рис.6.Фрагмент карти-схеми сприйняття пральних машин компаній-виробників (торгівельнімарки) на українському ринку побутової техніки (за даними дослідження 1999 р.)

(Джерело:Маркетинг: Ситуаційні вправи / За ред. Н. Головкіної. – К.: Студцентр, 2002, c. 8.)

Стратегіїпозиціювання

Можнавикористовувати кілька стратегій позиціювання. Під час позиціювання товарівкомпанії можна спиратися на:

·          специфічні характеристики (властивості) товару (представницьківластивості автомобіля BMW);

·          низьку ціну;

·          співвідношення «ціна–якість» (засіб для чищення Gala);

·          сервіс (три роки гарантії на товар);

·          вигоди, які надають товари, або потреби, які вони задовольняють(зубна паста зменшує небезпеку карієсу);

·          певну групу споживачів (підлітки, літні люди та ін.);

·          обставини, в яких використовується товар (один і той самий товар улітній і зимовий періоди можна позиціювати по-різному);

·          місце походження товару («японська якість»);

·          клас товару (вершковий маргарин на противагу вершковому маслу);

·          порівняння товару компанії з товарами конкурентів (зіставлення абопротиставлення товарам конкурентів);

·          умови застосування товару (засіб для прання в холодній воді);

·          різновид товару (праски з вертикальною подачею пару);

·          позитивні особливості технології (технологія приготуваннявишуканих страв);

·          імідж (товар асоціюється з особистістю або певним видомдіяльності);

·          «перший номер» товару серед аналогів на ринку (захарактеристиками, терміном появи на ринку та ін.).

Вибірта реалізація стратегії позиціювання

Якщона одну й ту саму позицію претендують кілька компаній, кожна з нихнамагатиметься знайти свої способи вирізнити себе серед конкурентів. Кожнакомпанія повинна диференціювати свою пропозицію, створюючи унікальний набірконкурентних переваг. Для інших компаній вибір стратегії позиціювання не будеважкою справою. Компанії, які добре відомі високою якістю товарів або послуг упевних сегментах ринку, під час проникнення у новий сегмент триматимуться тієїсамої позиції, якщо у ньому є достатня кількість споживачів, які цінують високуякість як додаткову перевагу.

Процеспозиціювання складається з трьох етапів:

·          визначення потенційних конкурентних переваг;

·          вибір найперспективніщих конкурентних переваг;

·          конкретні заходи для формування і закріплення обраної позиції наринку.


3. Задача

Наоснові наведених у таблиці 1 даних оцінити рівень інтенсивності конкуренції натоварному ринку за допомогою показників, що характеризують рівень монополізаціїта ступінь концентрації ринку (індекс Харфіндела-Хіршмана та чотирьохдольногопоказника).

Методичнірекомендації щодо розв’язання задачі

Існуєкілька методів оцінки ступеню інтенсивності конкуренції на зарубіжному ринку:чотирьохдольний показник (ЧДП), індекс Лернера, індекс Харфіндела-Хіршмана(ІХХ), індекс Розенблюта, показник ентропії, коефіцієнт варіації тощо. Найбільшпоширеними є ЧДП та ІХХ.

Чотирьохдольнийпоказник (CR – Concentration Ratio) – (ЧДП) являє собою загальну частку чотирьохперших підприємств ринку, що реалізують максимальні обсяги продукції взагальному обсязі реалізації продукції на ринку, що розглядається.

/> (1) [5]

деОРi — загальний обсяг реалізації продукції заданого асортименту, тис. грош.од.;

ОР1;ОР2; ОР3; ОР4 – обсяг реалізації продукції заданого асортименту, відповіднопершим, другим, третім та четвертим виробником за розміром реалізації, тис.грош.од.

З1968 по 1984 рр. цей показник використовувався Департаментом юстиції США дляоцінки ступеня концентрації товарних ринків. У випадку, коли ЧДП перевищував0,75 (75%), вводилися обмеження для злиття підприємств, оскільки даний ринокрозглядався як об’єкт монопольної практики.

Сьогоднікоефіцієнти концентрації розраховуються і відслідковуються національноюстатистикою Франції та США для 4, 8, 20, 50 та 100 ведучих підприємств ринку, вНімеччині, Англії, Канаді – для 3, 6 і 10. З середини 1980-х CR4 ставвикористовуватися в країнах Східної Європи.

Середпоказників, що використовуються для оцінки рівня монополізації ринку,найпоширенішим є індекс Харфіндела-Хіршмана (ІХХ) — сума квадратів ринковоїчастки фірм, що діють на ринку:

/>, (2) [6]

де хі- частка ринку і-ї фірми, виражена у відсотках;

n — загальна кількість фірм на ринку.

Індексможе набирати значення від 0 (повна децентралізація виробництва) до 10 000(абсолютна монополія). Емпірично визначено, що при значенні індексу:

0 –1000 – ринок є немонополізований (нормальний для конкуренції – конкурентний)ринок;

1000-1800– перехідний від конкурентного до монополізованого;

≥1800 (1800 – 10000)– монополізований (неконкурентний) ринок.

Окрімрозглянутих показників, що характеризують рівень монополізації ринку, дляоцінки інтенсивності конкуренції приймаються до уваги так звані умовибезпечності конкуренції.

Розрізняютьумови безпечності конкуренції:

·         теоретичні, рекомендовані науковцями з маркетингу;

·         затверджені законодавчо.

Теоретичнимиумовами безпечності конкуренції є такі:

·         на ринку діють 10 і більше підприємств;

·         одне підприємство займає не більше 31% ринку;

·         два – не більше 44%;

·         три – не більше 54 %;

·         чотири – не більше 63%.

Затвердженізаконодавчо умови безпечності конкуренції розглянемо на прикладі України.Згідно зі статтею 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»,монопольним вважається такий стан, коли на ринку один суб’єкт господарюваннязаймає більше 35%, не більше трьох суб’єктів господарювання займають часткуринку, яка перевищує 50%, або не більше п’яти суб’єктів займають частку ринку,що перевищує 70%.

Умовазадачі

На основінаведених у таблиці 1 даних оцінити рівень інтенсивності конкуренції натоварному ринку за допомогою показників, що характеризують рівень монополізаціїта ступінь концентрації ринку (індекс Харфіндела-Хіршмана та чотирьохдольногопоказника).

Таблиця1.

Рейтингвиробників

Назва підприємства Обсяг реалізації продукції, тис. одиниць продукції ВАТ "Імперія" 241400,8 Концерн «Надія» 135044 ЗАТ «Зеніт» 26546,4 ЗАТ «Візар» 14985,9 ЗАТ «Дніпро» 3254,1 ВАТ «Октава» 2312,1 ВАТ «Меридіан» 1541,4 Концерн «Вітал» 1027,6 ЗАТ «Весторіс» 599,4 ВАТ «Тікаб» 342,5 ВАТ" Іберус" 299,7 Концерн «Терра» 256,9 ВАТ «Корал» 214,1 ЗАТ «Троянда» 171,3 ЗАТ «Спектр» 128,5 ЗАТ "Інфут" 42,8 Концерн «Глобус» 0,00 ЗАТ «Вікос» 0,00 ТОВ «Кенді» 0,00 Концерн "Інком" 0,00 ВАТ «Сігма» 0,00 Розв’язок

Дляоцінення ступеня інтенсивності конкуренції на даному товарному ринку застосуємодва найбільш поширені методи оцінки рівня монополізації ринку: індекс ринковоїконцентрації Харфіндела-Хіршмана (ІХХ) та чотирьохдольний показник (CR –Concentration Ratio) як це і оговорено умовою задачі.

Розрахунокпоказника «індекс Харфіндела-Хіршмана» передбачає обчислення ринкових частоквсіх виробників (у %), квадратів цих ринкових часток та знаходження сумарнихзначень останніх по всім виробникам. Означені розрахунки будемо виконувати таподавати у табличній формі (таблиця 2).

Таблиця2.

Розрахунок показника«індекс Харфіндела-Хіршмана»

Назва підприємства Обсяги реалізації, млн. одиниць продукції Частка ринку, % Квадрат частки ринку ВАТ "Імперія" 241400,80 56,38 3178,70 Концерн «Надія» 135044,00 31,54 994,77 ЗАТ «Зеніт» 26546,40 6,20 38,44 ЗАТ «Візар» 14985,90 3,50 12,25 ЗАТ «Дніпро» 3254,10 0,76 0,58 ВАТ «Октава» 2312,10 0,54 0,29 ВАТ «Меридіан» 1541,40 0,36 0,13 Концерн «Вітал» 1027,60 0,24 0,06 ЗАТ «Весторіс» 599,40 0,14 0,02 ВАТ «Тікаб» 342,50 0,08 0,01 ВАТ" Іберус" 299,70 0,07 0,00 Концерн «Терра» 256,90 0,06 0,00 ВАТ «Корал» 214,10 0,05 0,00 ЗАТ «Троянда» 171,30 0,04 0,00 ЗАТ «Спектр» 128,50 0,03 0,00 ЗАТ "Інфут" 42,80 0,01 0,00 Концерн «Глобус» 0,00 0,00 0,00 ЗАТ «Вікос» 0,00 0,00 0,00 ТОВ «Кенді» 0,00 0,00 0,00 Концерн "Інком" 0,00 0,00 0,00 Концерн "Інком" 0,00 0,00 0,00 Разом: 428167,50 100,00 4225,26 Значення показника «ІХХ» - - 4225,26

Розрахованізначення індексу Харфіндела-Хіршмана для виробників даного товарного ринкусвідчать про те, що цей ринок є монополізованим (розрахункове значенняпоказника ІХХ знаходиться в інтервалі від 1800 до 10000), тобто ненормальнимдля конкуренції. Окрім того, цей ринок повністю не задовольняє умовам безпекиконкуренції як на теоретичному, так і на законодавчому рівнях.


Таблиця 3.

Становище суб’єктів господарюваннявідносно норм теоретичних

Показники За теоретичними умовами безпечності конкуренції Фактично на ринку Кількість підприємств на ринку 10,00 16,00 Питома вага одного підприємства на ринку, % 31,00 56,38 Питома вага двох підприємств на ринку, % 44,00 87,92 Питома вага трьох підприємств на ринку, % 54,00 94,12 Питома вага чотирьох підприємств на ринку, % 63,00 97,62

Так,згідно з теоретичними умовами безпеки конкуренції ситуація на даному товарномуринку була така:

·         Кількість виробників дорівнювала 16 (що в 1,6 рази більше за 10 );

·         Ринкова частка лідера ринку (ВАТ «Імперія») становила 56,38 %(більше 31 %, необхідного для дотримання умови конкурентного ринку);

·         Частка ринку двох провідних виробників (ВАТ «Імперія» і концерну«Надія») дорівнювала 87,92 % (більше 44 %);

·         Три провідні виробники (ВАТ «Імперія», концерну «Надія» і ЗАТ«Зеніт») займали частку ринку у розмірі 94,12 % (більше 54 %);

·         Частка ринку чотирьох найбільших виробників (ВАТ «Імперія»,концерну «Надія», ЗАТ «Зеніт» і ЗАТ «Візар») дорівнювала 97,62 % (значно більше63 %).

Такяк теоретичні умови для даного ринку не дотримано, то цей ринок ємонополізованим.

Так само і за законодавчо затвердженимиумовами безпеки конкуренції даний товарний ринок є абсолютно небезпечним, тобтомонополізованим, бо законодаві умови безпеки конкуренції не дотримано, про цесвідчать дані табл.4.

Таблиця 4.

Становище суб’єктів господарюваннявідносно норм українського законодавства

Показники За законодавчими умовами безпечності конкуренції Фактично на ринку Питома вага одного підприємства на ринку, % 35,00 56,38 Питома вага трьох підприємств на ринку, % 50,00 94,12 Питома вага пяти підприємств на ринку, % 70,00 98,38

Попереднівисновки цілком підтверджує розрахунок ще одного показника, що характеризуєінтенсивність конкуренції на ринку.

Розрахуємочотирьохдольний показник (CR – Concentration Ratio), що являє собоюзагальну частку чотирьох перших підприємств ринку, що реалізують максимальніобсяги продукції в загальному обсязі реалізації продукції на ринку, щорозглядається:

Чотирмапершими підприємствами ринку є ВАТ «Імперія», концерну «Надія», ЗАТ «Зеніт» іЗАТ «Візар». Їхня загальна ринкова часткаскладає:

56,38 + 31,54 + 6,20 + 3,50 = 97,62 %.

Розрахунковізначення чотирьохдольного показника – значно більші за (0,75) 75 %, свідчать,що даний товарний ринок близький монопольного стану (є об’єктом монопольноїпрактики) і можуть існувати обмеження щодо злиття підприємств.

Висновок:виконані розрахунки промовисто свідчать про те, що розглянутий товарний ринок єринком монопольним і входження на нього є непростим.

еще рефераты
Еще работы по маркетингу