Реферат: Операції з торгівлі інженерно-технічними послугами
Операції з торгівлі інженерно-технічними послугами
Одним із видів науково-технічної продукції, який значноюмірою впливає на міжнародну торгівлю товарами і є додатковим засобом підвищенняїх конкурентоспроможності, просування на закордонний ринок, є інженерно-технічніта консультативні послуги. Наприклад, спорудження об'єктів „під ключ”обов'язково супроводжується наданням проектно-дослідницьких послуг; створеннянових товарів, технологій, наступний продаж ліцензій на винаходи та ноу-хаунеможливі без виконання науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських,технологічних робіт, без проведення маркетингових досліджень, проведеннярекламних компаній, навчання кадрів немає сенсу укладати зовнішньоторговіконтракти.
Інжиніринг – це один із видів ЗЕД, який передбачає надання на підставіконтракту на інжинірингові послуги однією стороною, яка іменується консультантом,іншій стороні, яка іменується замовником, комплексі/ або окремих видів послугвиробничого, комерційного та науково-технічного характеру.
Інжинірингові послуги можуть бути зв'язані із:передпроектними техніко-економічними дослідженнями та обґрунтуваннямзапланованих капітальних вкладень; проектуванням, будівництвом та введеннямоб'єкта в експлуатацію, з розробкою нових технологічних процесів на підприємствізамовника, вдосконаленням наявних виробничих процесів; лабораторною абоекспериментальною доробкою технології чи прототипу, їх промисловою проробкоювід ескізного варіанта до детального проекту виробу або об'єкта з видачеюспецифікацій компонентів чи обладнання; впровадженням виробу у виробництво;формуванням або вдосконаленням управлінської структури підприємства, системиконтролю якості, системи збуту; консультуванням та навчанням персоналузамовника при виконанні проектних, будівельно-монтажних та інших робіт;підготовкою та навчанням інженерних кадрів; консультуванням уряду та йогокомісій закордонними експертами; управлінням складними технологічними лініямита об'єктами, наприклад, готелями.
Об'єктами інжинірингу можуть бути: цілі проекти, які вперше розробляються тареалізуються; окремі самостійні, різні за масштабами технічні, економічні, фінансові,організаційні та інші заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва.
Інжинірингові послуги надаються у вигляді технічноїдокументації, результатів досліджень, вихідних даних для будівництва,економічних розрахунків, кошторисів, рекомендацій тощо.
Інжинірингові послуги надають інжинірингові фірми різнихтипів: проектні фірми в будівництві; інженерно-консультаційні фірми; фірмиінформаційного інжинірингу; консультаційні фірми з питань організації тауправління; маркетингові фірми; інженерно-будівельні фірми-контрактори (надаютьвесь комплекс послуг, зв'язаних зі створенням промислових та інших об'єктів наумовах „під ключ”), інженерно-дослідницькі фірми (спеціалізуються, головнимчином, на розробці технологічних процесів та технологій виробництва новихматеріалів). Взаємовідносини між інженерно-консультаційною фірмою (ІКФ) та замовникомрегулюються підписаною між ними угодою, а між ІКФ та підрядником – основнимконтрактом, укладеним підрядником та замовником, в якому ІКФ виступає якпредставник замовника з усіма правовими наслідками.
Міжнародна регламентація інжинірингу була розроблена американськоюАсоціацією інженерів цивільного будівництва у 1981 р. та відображена у Порадникуіз використання послуг інженерів, де розглянута практика інженерногоконсультування, дана класифікація інженерних послуг, показана процедура виборуінженерно-консультаційних фірм та інші супутні питання. Згідно з Порадником послуги,які пропонуються сучасними інженерно-консультаційними фірмами, включають у себеконсультації, поради та експертизи, а також виконання широкого діапазону іншихробіт та поділяються на дві категорії: 1) консультації, дослідження тадоповіді, які здійснюються на стадії теоретичної проробки, підготовки ТЕО тареалізації проекту (передпроектні, проектні, післяпроектні та спеціальні); 2)послуги, зв'язані з безпосереднім виконанням технічного проекту та спорудженнямоб'єкта (оптимізація процесу експлуатації, управління та реалізації продукції).
Повний комплекс послуг і поставок, необхідних для спорудженнянового промислового підприємства або об'єкта, називається комплексним інжинірингом.Він включає чотири окремі види послуг, кожний із яких може бути предметомсамостійного договору:
проектно-консультативний, або чистий, інжиніринг – передбачає надання інтелектуальнихпослуг з проведення техніко-економічного обґрунтування проекту, проектуванняоб'єкта, розробки планів будівництва і контролю за проведенням робіт(авторський нагляд), підготовки торгів на інженерно-будівельні роботи;
технологічний інжиніринг – включає надання замовнику технологіїабо технологій, необхідних для будівництва промислового об'єкта та йогоексплуатації, розробку проектів водопостачання, енергопостачання та транспорту;
будівельнийінжиніринг та/або загальний інжиніринг-включає,головним чином, проектування та поставки обладнання, техніки, монтажустаткування, включаючи у разі необхідності інженерні роботи. Інжиніринговіфірми можуть брати на себе виконання функцій генерального підрядника тазалучати до виконання робіт будівельні і монтажні субпідрядні фірми,залишаючись при цьому повністю відповідальними за виконання усіх зобов'язань задоговором;
управлінський інжиніринг – передбачає надання послуг зорганізації виробничої структури і системи управління підприємством, включаючирозробку принципів планування виробництва, способів статистичного обліку тощо.
В основі торгівлі інжиніринговими послугами лежить методздійснення контрактних робіт між інжиніринговою фірмою та замовником. Видконтракту з надання інжинірингових послуг залежить від способу здійсненняпроекту та набору послуг закордонної фірми, які та надає замовнику у данійкраїні. У світовій практиці відомі три основні схеми здійснення комплексногоінжинірингу при спорудженні промислових об'єктів:
1. Значна частина робіт виконується персоналом замовника абомісцевими фірмами. Закордонна інжинірингова фірма виступає як консультант припідготовці та здійсненні проекту, як представник замовника при здійсненні наглядута проведенні переговорів з проектантами, будівельними підрядниками тощо.Імпорт послуг з-за кордону зводиться до консультування та навчанняспеціалістів. Контракт не передбачає відповідальності консультанта заздійснення проекту.
2. Іноземна інжинірингова фірма виконує проектування,управління будівництвом, керує здійсненням проекту у цілому. Угода укладаєтьсяна повний інжиніринг (мається на увазі відповідальність інжинірингової фірми завиконання проекту).
3. Укладання контракту „під ключ” із закордонним підрядником,на якого покладається уся відповідальність за проведення комплексу робіт,включаючи будівництво об'єкта. У цьому випадку послуги надаються генеральнимбудівельним підрядником, а не спеціалізованою фірмою.
Форми контрактів на надання інжинірингових послуг дужерізноманітні і залежать від характеру послуг та умов їх надання. У загальномувипадку контракт на інжинірингові послуги включає ряд специфічних обов'язків тау мов: перелік зобов'язань та робіт зі строками і графіками їх виконання;кількість персоналу інжинірингової фірми, який бере участь у виконанні робіт намісці, та умови проживання, забезпечення; ступінь відповідальності сторін запорушення зобов'язань; умови поступки частини контрактних послуг іншій фірмі напринципах субпідряду; оплата навчання персоналу. Можливе включення умови продовженняконтракту на наступній стадії робіт за умови успішного закінчення попередньогоетапу.
Вартість інжинірингових послуг оцінюється як:
— погодиннаоплата спеціалістів;
— оплатафактичних послуг та фіксованої винагороди;
— процентвід вартості будівництва або монтажу об'єкта;
— оплатафактичних послуг плюс процент прибутку від експлуатації.
Вартість послуг інжинірингової фірми, яка виконує підряднудіяльність, в залежності від характеру об'єкта, може становити 5-20% загальнихзатрат на його спорудження. Тому для визначення оптимальних цін замовникививчають кон'юнктуру ринку: направляють аналогічні запити одразу декількомінжиніринговим фірмам, або оголошують міжнародні торги на комплекс потрібних послуг,або визначають базу цін шляхом розрахунків. При цьому слід враховувати такірекомендації:
§розрахунокціни на інжинірингові послуги повинен здійснюватись з урахуванням ставокзарплати та інших розцінок, які діють у країнах можливих конкурентів:
— урозрахунок повинні вноситись поправки, які враховують різницю у продуктивностіпраці спеціалістів, що працюють на українських та іноземних фірмах;
— урозрахунок не слід приймати ставки відшкодування на оплату спеціалістів, якізафіксовані у ряді угод про надання економічного та технічного сприяння,оскільки вони носять пільговий характер і їх величина значно відрізняється відсвітового рівня;
— увипадку, коли замовлення на інжинірингові послуги розміщуються без торгів, у цінислід включати великий резерв на вторгування у розмірі до 50% від базової ціни,оскільки розрахунки цін на послуги носять орієнтовний характер.
Надання різних видів інжинірингових послуг має своїособливості.
Проектно-дослідницькі роботи зв'язані зі спорудженням цивільних тапромислових об'єктів «під ключ» на умовах тендера при міжнароднихторгах або шляхом прямого укладання підрядного контракту. Ці послуги можутьвиконуватись самостійно або у рамках основного підрядного контракту.Проектувальники, дослідники, які виступають у ролі виконавців, виконують своїроботи тільки на підставі виданих їм замовниками завдань. Замовники приймаютьзвіти та документи про виконання робіт, перевіряють їх на відповідність вимогамвиданих завдань і лише після цього оплачують послуги, після чого уся документація,креслення, звіти стають власністю замовників.
Надання послуг з проектування та досліджень передбачаєзастосування кошторисів з додатковим урахуванням фактичних витрат тастимулюванням економічного виконання робіт. Проте визначення вартостідослідницьких та проектних робіт має певні відмінності:
Дослідницькі роботи зв'язані з невизначеністютрудозатрат, з можливими географічними, геологічними особливостями місць їхпроведення. Тому їх можлива вартість оцінюється орієнтовно. Для дотриманнявзаємних інтересів сторони визначають орієнтовний кошторис з правом наступногоузгодження змін у вартості окремих видів затрат у залежності від різниці вобсягах та умовах робіт. Орієнтовний кошторис включає такі види затрат:
— постійні затрати на транспортнівитрати до місця досліджень, амортизацію приладів, механізмів, обладнання, наоформлення звітної документації;
— змінні затрати, які залежать відобсягу конкурентних видів дослідницьких робіт (дослідження, замовлення, буріннятощо) та визначаються за узгодженою вартістю кожного виду робіт;
— зміннізатрати, які залежать від строків проведення робіт та визначаються за ставкамикваліфікації виконавців.
Якщо при остаточному розрахунку орієнтовний кошторис є вищимабо нижчим не більш ніж на 5%, то він не корегується, а якщо відхилення становитьбільшу величину, то економію чи перевитрати кошторису сторони ділять між собоюу погодженому співвідношенні (наприклад, порівну).
Контрактнувартість проектних робіт оцінити простіше, оскільки вона залежить від обсягу та складностіробіт. Якщо замовник та проектувальник встановили обсяг проектних робіт таточну кількість виконавців необхідної кваліфікації, вони визначають тверду сумуза надання послуг. Якщо проектування має на меті наступне створення тавипробовування моделей, то до твердої суми додається додаткова складова, виплатаякої залежить від результатів випробовувань. У цих двох варіантах сторониможуть використати спосіб стимулювання проектувальника шляхом установлення цільовоїціни та погодження розподілу між сторонами економії або перевитрат затрат.
Надання проектних послуг супроводжується поетапною оплатоюробіт у міру їх виконання. Наприклад, послідовно оплачуються розробка ТЕО, компонуваннята затвердження генплану будівництва, розробка та захист техпроекту, визначеннятехнічних умов контракту на спорудження та поставку обладнання. Кожний платіжслід зменшувати на погоджений платіж гарантійного утримання.
Якщо проектні та дослідницькі роботи оплачуються протиналежно оформленої документації, звітів, то порядок оплати передбачає аванс тасуму гарантійного утримання. Наприклад, по завершенні робіт виплачується авансу розмірі 30%, після оформлення усієї документації та передачі її замовнику –ще 50%, після перевірки документації на відповідність її вимогам завдання – ще20%, які є сумою гарантійного утримання. Разом із виплатою суми гарантійногоутримання замовник повертає виконавцю банківську гарантію належного виконаннязобов'язань. Гарантію належного виконання зобов'язань та суму гарантійногоутримання замовник може утримати у разі серйозних претензій до виконавця:невідповідність виданому замовленню, порушення термінів проведення робіт танеподання документації. Якщо претензії стосуються недоліків в оформленнідокументації, то замовник гарантію належного виконання може повернути, агарантійне утримання виплатити після усунення підрядником недоліків.
Право власності на результати проектно-дослідницьких робітпереходить до замовника після повної їх оплати.
Консультаційні та інформаційні послуги включають проведення комплекснихмаркетингових досліджень, підготовку інформаційних оглядів по ринках тарегіонах, проведення рекламних кампаній, організацію робіт тендерних комітетівдля конкурсних торгів, виконання функцій генеральних підрядників у підряднихконтрактах тощо. У широкому розумінні ці послуги відносяться до консалтингу,який являє собою надання професійних послуг з метою сприяння у підготовці тазабезпеченні виробництва і збуту товарів. Ринок консультаційних послуг стрімкорозвивається стосовно не тільки ЗЕД, а й управління, права, фінансів,бухобліку, аудиту, оцінки бізнесу, інвестування, приватизації тощо. Згідно зЄвропейським довідником консультантів нараховується 84 види консультаційнихпослуг. Тому останнім часом консалтинг виділяють в окремий вид ЗЕД, дещо відміннийвід інжинірингу.
Особливістю міжнародної торгівліконсультаційно-інформаційними послугами є те, що досягнення результатівконсультаційних робіт, інформаційних технологій (документи, огляди, дискети) супроводжуєтьсяпереміщенням у країну імпортера професійного персоналу (консультанти, експерти,спеціалісти-виконавці), що необхідно враховувати у взаємовідносинах сторін.Характер взаємовідносин замовника та виконавця регулюється підряднимконтрактом, який має певні особливості:
— критеріямивибору виконавця є його професіоналізм, досвід, ділова репутація, членство уміжнародних професійних спілках та асоціаціях (наприклад, у Міжнароднійфедерації інженерів-консультантів);
— уконтракті слід заздалегідь зазначити особу, яка уповноважена замовником дляприйняття документації на усіх етапах роботи;
— графік виконання робітповинен містити точне визначення не тільки строків виконання контракту, а йобсяг робіт, дату початку та закінчення робіт, перелік документів, якіготуються на кожному етапі;
— уконтракті слід передбачити сприяння замовника в отриманні віз, відвідуваннярегіонів країни, тимчасове проживання, забезпечення житлом, транспортом таіншими супутніми послугами;
— витратипо усіх додаткових супутніх послугах відшкодовуються виконавцю та непозначаються на його винагороді;
— інтересизамовника захищає застереження про його права на ревізію рахунків у тому разі,якщо оплата здійснюється в залежності від затрат, які поніс виконавець під часвиконання робіт;
— контрактмістить статті про нерозголошення конфіденційної інформації, про недопущенняконфлікту інтересів сторін та про дотримання авторських прав;
— наданнявиконавцю допоміжного персоналу замовника з метою додаткового контролю за ходомвиконання робіт, більшої ефективності та зменшення додаткових затрат;
— замовникмає право відмовитись від виконання підрядного контракту за умови оплативиконавцю фактично понесених витрат, а виконавець — за умови відшкодуваннязбитків замовнику.
Виплата винагороди виконавцю в залежності від затрат означає визначення фактично понесенихвитрат (командировочні, транспортні, обробка даних, ксерокопіювання тощо) плюсфіксована винагорода, яка встановлюється у вигляді погодженої суми абовстановленого відсотка (10%) від загальної вартості робіт. Фіксована винагородавиплачується виконавцю у вигляді авансу проти банківської гарантії належноговиконання зобов'язань. Остаточний розрахунок здійснюється після прийняттядокументів.
Виплата винагороди виконавцю в залежності від затраченогочасу означаєвизначення суми винагороди за часовими ставками зарплати залучених експертів,спеціалістів з урахуванням їх категорії та кваліфікації. Розміри ставокпокривають витрати по зарплаті, премії, накладні витрати та прибуток.
Науково-дослідницькі та технологічні роботи включають проведення науковихдосліджень, розробок, створення нових виробів, розробку технічних вимог тадокументації, оформлення авторських прав, патентування винаходів у країні та закордоном. Спектр застосування науково-дослідницьких послуг: електронна,хімічна, авіаційна, автомобільна, електротехнічна промисловість, створенняресурсозберігаючих та безвідхідних технологій, нових субститутів натуральноїсировини тощо.
Особливості умов контрактів на виконаннянауково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт:
— вониповинні відповідати законам про охорону інтелектуальної та промисловоївласності і містити обов'язок виконавця забезпечити конфіденційність отриманихрезультатів та порядок використання результатів, у тому числі тих, що підлягаютьправовій охороні;
— виконавецьзобов'язаний провести дослідження без залучення третіх осіб; таке залучення наумовах субпідряду можливе лише зі згоди замовника;
— виконавецьмає гарантувати замовнику, що у результатах його робіт немає порушення авторськихправ третіх осіб;
— виконавець несе збитки,зв'язані із невиконанням, включаючи втрачену вигоду, у розмірі, який неперевищує загальної вартості робіт;
— замовникповинен видати разом із завданням усю наявну у нього інформацію з необхіднимивихідними даними, погоджувати з виконавцем тематику та програму робіт зпроміжними та граничними строками виконання;
— ризикнедосягнення бажаних результатів та заданих параметрів несе замовник, тому що удоговорах рідко використовуються гарантії належного виконання, а самідослідження та розробки часто називають ризиковими, венчурними;
— вартісна оцінка робіт рідко базуєтьсяна твердо зафіксованій сумі. Краще передбачити узгодження кошторису зі зміннимискладовими, які враховують можливі відхилення в обсягу трудовитрат, потребі удодаткових та кваліфікованих спеціалістах, приладах, інструментах таматеріалах. Найбільш оптимальним способом визначення остаточної вартостінаданих послуг досліджень та розробок є система „вартість плюсвинагорода". При цьому у вартість включають у розширеному вигляді такі підтвердженідокументами затрати: амортизація основного дослідницького обладнання тадодатково придбаних приладів, інструментів, оснащення; оренда приміщень,лабораторій, дослідницького обладнання; вартість спожитих матеріалів,комплектувальних виробів, енергоресурсів; адміністративно-господарські витрати,які зв'язані із виконанням робіт; зарплата дослідницького та допоміжногоперсоналу з урахуванням ставок за категоріями, кваліфікацією та затраченимчасом.
Застосування системи „вартість плюс винагорода” не суперечитьта не виключає погодження сторонами орієнтовного кошторису, який необхідний дляпланування затрат, стимулювання виконавця при економному використанні коштів, атакож при можливому розміщенні замовлення через торги.
Інжиніринг має суттєві принципові відмінності від торгівлінауково-технічними знаннями. Основна з них полягає в тому, що об'єктом купівлі-продажу приреалізації ліцензій є певні знання, а при реалізації інжинірингу — послуги звикористання знань. Ці послуги є відтворюваними, тобто на ринку таких послугдіє багато агентів, а вартість послуг визначається суспільне необхіднимизатратами часу на їх виробництво. Виробник послуг, у якого витрати у розрахункуна одиницю корисного ефекту менші за суспільні, одержить додатковий прибуток. Увипадку продажу ліцензій відбувається реалізація нових, у даний моментневідтворюваних знань виробничого призначення, якими володіє обмежена кількістьпродавців. У результаті ціна ліцензій визначається не затратами праці наотримання відповідних знань, а співвідношення попиту та пропозиції на них і ємонопольною ціною.
Операції з технічного обслуговування і забезпеченнязапасними частинами машинотехнічної продукції
Рівень технічного обслуговування і надійність забезпеченнязапасними частинами машин та обладнання, які експортуються, є важливим факторомїх конкурентоспроможності на світовому ринку. Процес технічного обслуговуваннямашинотехнічної продукції є виробничим процесом, який здійснюється як у сферіобігу, так і в сфері особистого та виробничого споживання. Підготовка дотехнічного обслуговування ведеться заздалегідь до поставки товару на ринок. Воназазвичай включає такі заходи:
— створеннязбутової мережі;
— створеннямережі технічного обслуговування;
— підготовката видання інструкцій з експлуатації та ремонту виробу;
— підготовката видання посібників для ремонтного персоналу;
— підготовката видання каталогів запасних частин;
— виготовленняспеціального діагностичного та ремонтного обладнання та пристроїв;
— створенняскладів запасних частин;
— підготовкаспеціалістів для технічного обслуговування тощо.
Технічне обслуговування у сфері обігу включає здійснення операцій:
— передпродажнийсервіс, якийохоплює: розпакування товару; усунення пошкоджень, отриманих при транспортуванні;випробовування вузлів і систем; інструктаж споживачів і надання їм допомоги привстановленні чи монтажі;
— передпродажнедороблення, якепередбачає: доукомплектування експортної продукції з урахуванням вимогкраїни-імпортера та її адаптацію до місцевих умов; заміну вузлів та деталей увідповідності з національними стандартами країни-імпортера; усунення виробничихнедоробок та дефектів.
У сфері споживання технічне обслуговування включає два види операцій:
— технічнеобслуговування у гарантійний період, яке передбачає надання таких послуг: сприяння вмонтажі та пуску в експлуатацію; консультування споживачів; усунення виявленихдефектів; здійснення профілактичних оглядів — без додаткової їх оплатипокупцем;
— технічнеобслуговування в післягарантійний період передбачає надання таких же послуг, які надаються підчас гарантійного періоду, та додаткове забезпечення запасними частинами, ремонтвиробів та їх модернізацію, причому усі вони надаються за додаткову оплату їхпокупцем.
Забезпечення запасними частинами потребує:
1) виробництва необхідної кількості запасних частин силамивиробника готової машинотехнічної продукції (машин, обладнання, устаткування,приладів) або на його замовлення;
2) організації мережі складів запасних частин (центрального складуфірми, складів дилерів, складів на станціях та пунктах технічногообслуговування).
Контракт натехнічне обслуговування та поставку запасних частин найчастіше укладаєтьсяодночасно з основним контрактом на імпорт.
Література
1. КозикВ.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічніоперації та контракти: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури,2008. – 608 с.
2. Грачев Ю.Н.Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций:Учебно-практическое пособие. – М.: Бизнес-школа „Интел-Синтез”, 2009. – 592 с.
3. Учет и техникапроведения внешнеэкономических операций: Учебное пособие /Ермаченко В.Е.,Лабунская С.В., Маляревская О.Г., Маляревский Ю.Д. – Харьков: ИНЖЭК, 2009. – 468 с.
4. Мамутов В., Кияненко Б., Чиленко А. Толлинговые схемы:плюсы и минусы – Экономика Украины. – 2009. — №1. – с.44-50.