Реферат: Матеріально-технічна база підприємства оптової торгівлі та робота непродовольчого магазину самообслуговування

Міністерствоосвіти та науки України

Житомирськийдержавний технологічний університет

Кафедраменеджменту

Контрольнаробота

зкурсу «Організація торгівлі»

Виконала: студентка V курсу

групи ЗМО-07-1с

Карпінська Н. В.

Перевірила:

Осадчук Алла Борисівна

Житомир

2009

План

Вступ1.Матеріально-технічна база підприємства оптової торгівлі

2. Організація роботи непродовольчого магазину самообслуговування в умовахринкових відносин

3. Задача № 3

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Під час третьогозначного суспільного поділу праці виділяється прошарок людей (купці), якібезпосередньо вже не займаються виробництвом, їх пряма функція –– здійсненняобміну результатами праці між різними підрозділами (сферами) суспільноговиробництва. Тим самим вони звільняють і землероба, і скотаря, і ремісника віднеобхідності витрачати час на реалізацію своєї продукції, і останні мають змогузосередити свою увагу виключно на виробництві, що, безперечно, веде допідвищення продуктивності їх праці.

Таким чином можнавпевнено сказати, що торгівля як вид діяльності виникла дуже давно ізнаходиться в постійному розвитку донині, відіграючи важливу роль в життісуспільства.

Метою написанняконтрольної роботи є вивчення матеріально-технічної бази підприємства оптовоїторгівлі та роботи непродовольчого магазину самообслуговування в умовахринкових відносин.

Контрольна роботаскладається з теоретичної та практичної частин. Теоретична частина охоплює двапитання, кожне з яких покликане охарактеризувати один із двох видів торгівлі ––оптову та роздрібну. Перше питання присвячене оптовій торгівлі, а саме,матеріально-технічній базі підприємств оптової торгівлі. Друге питанняхарактеризує роботу магазину самообслуговування в наш час (роздрібна торгівля).При цьому за основу взято непродовольчий магазин самообслуговування. Практичначастина контрольної роботи містить розрахункову задачу, яка закріплює практичнінавички, отримані після вивчення курсу «Організація торгівлі».

1. Матеріально-технічна базапідприємства оптової торгівлі

До матеріально-технічної бази підприємства оптової торгівлі належить:

1. обладнаннядля зберігання товарів;

2. підйомно-транспортнеобладнання;

3. ваговимірювальнета фасувальне обладнання.

Обладнання для зберігання товарів.

Обладнання цієї групи поділяють на наступні підгрупи: для укладання ізберігання тарно- штучних товарів; для зберігання навалювальних і насипнихтоварів; для зберігання наливних товарів.

Для укладання і зберігання тарно-штучних вантажів широко застосовуютьсястелажі і піддони.

Стелажі запризначенням ділять на універсальні і спеціальні. Залежно від конструктивнихособливостей розрізняють збірно-розбірні і нерозбірні стелажі. Збірно-розбірністелажі збирають з уніфікованих деталей і вузлів, що забезпечує великукількість варіантів їх компонування.

Універсальні стелажі використовують для зберігання різних продовольчих іпромислових товарів в тарі або на піддонах. Вони бувають поличними, клітковими,ящиковими, каркасними і гравітаційними. Найпоширенішими є поличні стелажі, якіє декількома рядами горизонтальних полиць, укріплених на вертикальних стійках.В кліткових стелажах полиці розділені вертикальними перегородками. Їхвикористовують для зберігання дрібноштучних товарів в коробках або пачках, а також для розміщення товарів по сортах,видах і інших ознаках. Стелажі ящикові служать для зберігання дрібноштучнихтоварів — радіодеталей, світлочутливих фотографічних матеріалів і т.д.Комірками в них служать ящики. Каркасні стелажі складаються з вертикальноїметалевої рами і горизонтальної обрешітки. За допомогою перфорації в стійках можна переставляти обрешітку і змінювати висоту комірки стелажу.Використовують каркасні стелажі для зберігання товарів на піддонах іззастосуванням засобів механізації. В гравітаційних стелажах вантажні полицінахилені і вантаж переміщається під дією своєї сили тяжіння.

Спеціальні стелажі служать для зберігання певних товарів. Їх підрозділяють настійкові, консольні і механічні стелажі — вішала. Стійкові стелажі складаютьсяз горизонтальної рами і укріплених на ній стійок. В консольних стелажахвантажонесуща поверхня виконана у вигляді консолей. На стійкових і консольних стелажах розміщують для зберігання довгомірнівантажі (труби, сортовий метал і т. д.). Механічні стелажі — вішалавикористовують для зберігання верхнього одягу, костюмів на плічках.

На вибір того або іншого типу стелажу впливає асортимент товарів, щозберігаються, габарити тарних місць, що використовується для обробки вантажів, підйомно-транспортнеобладнання.

Потребу в стелажному устаткуванні можна визначити за формулою:

/>,

де Qст— кількість стелажів;

Qт — кількість товарів, щопідлягають зберіганню в стелажах, м3;

Vст — місткість стелажу, м3.

Піддони єпристроями, призначеними для формування вантажних пакетів, штабелюваннями ітранспортуваннями товарів. По своєму використанню вони універсальні.Виготовляються в основному з дерева. За конструкцією розрізняють плоскі,стійкові і ящикові піддони. Плоскі піддони застосовують для пакетування товарівв ящиках, мішках і іншій тарі. Стійкові піддони мають чотири стійки, якідозволяють проводити багатоярусне їх укладання з вантажами, які не забезпечуютьстійкість штабелю (товари в картонних коробках і ін.). Ящикові піддони маютьзнімні або незнімні стінки. В них укладають товари в коробках, зв'язках,згортках і вантажі, що легко пошкоджуються.

Використання піддонів на складах створює необхідні умови длякомплексної механізації навантажувально-розвантажувальних івнутрішньоскладських робіт, скорочення трудових витрат, більш ефективноговикористання площі і місткості складських приміщень. При цьому в 3-4 разизростає продуктивність праці, в 2-3 рази скорочується простій транспортнихзасобів.

Зберігання навалювальних і насипних вантажів(куховарської солі, будівельних матеріалів, зерна і т. д.) здійснюють вбункерних пристроях і засіках.

Бункерні пристрої є спеціально обладнаними вмістищами для тимчасового зберіганнянавалювальних і сипких вантажів.

Вони бувають прямокутної, круглої або конічної форми. Зверху маютьзавантажувальні пристрої, знизу — висипний люк із затвором. За матеріаломвиготовлення діляться на дерев'яні, залізобетонні і металеві. Можуть матимісткість від 20 до 100 м3 і більше.

Засіки —відгороджені вертикальною перегородкою місця для насипання навалювальних вантажів.Можуть мати чарунки, утворювані внутрішніми перегородками. Частіше за всезустрічаються залізобетонні і дерев'яні засіки.

Наливні вантажі (рослинні масла, нафтопродукти т. п.) зберігають врезервуарах (баках), а також в бочках, бідонах і т.п.

Резервуари частішевиготовляють із сталі. Можуть мати місткість 5, 10, 25. 50, 75, 100 м3.Забезпечені люками для вимірів, чищення і ремонту, а також пристосуваннями длязливу і наливання нафтопродуктів і для випуску повітря.

Для зберігання і перевезення наливних вантажів можуть використовуватисяспеціалізовані контейнери масою брутто 30, 20, 10, 5 і 1,25 т. Їх застосуванняє економічно вигідним, оскільки дозволяє максимально механізувати і спроститиоперації, пов'язані із зберіганням і перевезеннями наливних вантажів.

Підйомно-транспортное обладнання

Вживання підйомно-транспортного обладнання в складському технологічномупроцесі сприяє полегшенню важких і трудомістких робіт, прискорює виконаннянавантажувально-розвантажувальних операцій, скорочує час простою транспорту.Механізація складських робіт підвищує продуктивність праці працівників в 3-5разів.

Класифікують підйомно-транспортне обладнання за наступними основнимиознаками: функціональному призначенню; принципу періодичності дії; родувантажу, що переробляється; видам приводу; ступені механізації праці.

Розглянемо класифікацію підйомно-транспортного обладнання за однією знайважливіших ознак — функціональному призначенню. За цією ознакою вонопідрозділяється на три групи: вантажопідйомні машини і механізми; транспортуючімашини і пристрої; навантажувально-розвантажувальні машини.

До вантажопідйомних машин і механізмів відносять крани, вантажні ліфти, лебідки іелектричні талі.

Кранипризначені для переміщення вантажів у вертикальному і горизонтальному напрямах.Їх підрозділяють на мостові і консольні, козлові і автомобільні,крани-штабелери.

Мостові крани є вантажопідйомними машинами, що пересуваються по рейках, закріплених навиступах стін складу або спеціальних колонах. Застосовуються для переміщеннявантажів і контейнерів в закритих складських приміщеннях, під навісами або навідкритих майданчиках. На складах застосовують мостові крани вантажопідйомністю5-10 т, здатні піднімати вантаж на висоту 8-16 м.

Консольні крани призначені для роботи з вантажами невеликої маси і малихгабаритів, використовуються для переміщення вантажу від одного робочого місцядо іншого. Бувають напільні і настінні, можуть кріпитися до колони складськогоприміщення. Дуга повороту консолі крана досягає 360°.

Електричні козлові крани вантажопідйомністю до 30 т широко застосовуються привиробництві навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритих майданчикахскладів і баз. Переміщаються по підкранових рейках, укладених на землі. Маютьвисоку продуктивність.

Автомобільні крани застосовують для навантажувально-розвантажувальних робіт нарозосереджених об'єктах. Вони є самохідними навантажувально-розвантажувальнимимеханізмами, змонтованими на автомобільних шасі. Їх вантажопідйомність — від 3до 45 т. Піднімають вантаж на висоту більше 7 м.

Крани-штабелери призначені для механізації навантажувально-розвантажувальнихробіт в закритих складах для переробки тарно-штучних вантажів. Підрозділяютьсяна мостові і стелажні.

Мостовою кран-штабелер є механізмом, що складаєтьсяз моста крана, вертикальної колони і вантажного захвату. Переміщається порейкових шляхах, змонтованих на будівельних конструкціях будівлі складу.

Стелажний кран-штабелер — підйомно-транспортнамашина, що складається з візка і змонтованої на ній вертикальної рами, а такожпідйомної платформи, що пересувається по рамі на якій встановлено вантажнийзахват. Стелажні крани-штабелери залежно від конструкції можутьпересуватися по рейкових шляхах, укладених на підлозі або на стелажах.

Крани-штабелери використовують для укладання вантажів в штабеля і стелажізначної висоти, а також для комплектування асортименту товарів при їх отборці з місць зберігання.

Вантажний ліфт є вантажопідйомним пристроєм переривистої дії для підйому і спускувантажів. Вантажопідйомність — від 150 кг до 5 т.

Лебідкивикористовуються для вертикального (підйомні лебідки) і горизонтального (тяговілебідки) переміщення вантажів. Випускаються з ручним і електричним приводами.Можуть мати тягові зусилля від 1 до 10 т.

Електрична таль — механізм з електроприводом для вертикального і горизонтальногопереміщення вантажу, підвішеного на крюк. Горизонтальне переміщенняздійснюється уздовж підвісного однорельсового шляху. Управляють нею задопомогою кнопкового механізму. Випускається вантажопідйомністю 0,5; 1; 5 і 10т. Розрахована на висоту підйому вантажу від 4 до 30 м.

До транспортуючих машин і пристроїв відносяться конвейєри, гравітаційніпристрої, вантажні напільні візки і деякі інші види обладнання.

Конвейєри (транспортери) — транспортуючі машини безперервної дії. Залежно відконструктивних особливостей їх вантажонесучих органів вони буваютьстрічкові, пластинчасті і роликові. Застосовуються для горизонтального і слабонахильного переміщення сипких і штучнихвантажів.

До гравітаційних пристроїв відносяться гравітаційні конвейєри і вертикальні спуски.Вантаж за допомогою цих пристроїв переміщається під дією своєї ваги.

Вантажні напільні візки використовуються для горизонтального і слабоухильного переміщення вантажів. Вонибувають електричні і ручні. Електровізки застосовують для переміщення вантажівна відстань до 1 км. Їх вантажопідйомність — 500, 750,1000 і 2000 кг. Ручнівізки випускають на трьох-чотирьох колесах, вантажопідйомністю 0,25 і 1 т.Вантажні напільні візки застосовують для транспортування штучних вантажів.

Електротягачі застосовують для горизонтального переміщення причіпних візків і тари —обладнання на колесах. Загальна маса вантажів, що перевозяться, складає до 1500кг.

Навантажувально-розвантажувальні машини — вилочні навантажувачі і штабелери —призначені для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт,внутрішньоскладського переміщення і складування вантажів. Вилочні навантажувачіділяться на електронавантажувачі і автонавантажувачі.

Електронавантажувачі — машини напільного безрейкового електрифікованоготранспорту, що приводяться в рух електродвигуном з живленням від акумуляторнихбатарей.

Основним робочим органом є вила, що служать для підхоплення вантажу,його підйому, транспортування і укладання. Випускаються вантажопідйомністю від0,5 до 5 т, висота підйому вантажу — від 2,0 до 5,6 м. З його допомогоюпереміщають в горизонтальному напрямі і укладають в штабелю і стелажітарно-штучні вантажі. Володіють високою маневреністю. Широко застосовуються длянавантаження і розвантаження залізничних вагонів, бортових автомобілів іавтопричіпів.

Автонавантажувачі приводяться в дію за допомогою двигуна внутрішнього згорання, у зв'язкуз чим застосовуються для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт навідкритих майданчиках. Випускаються вантажопідйомністю від 3,2 до 10 т, висотапідйому вантажу — до 8,2 м.

Електроштабелери також відносяться до машин напільного безрейкового транспорту. Служатьдля виконання складських робіт в закритих приміщеннях з твердим і рівнимпокриттям підлоги. З їх допомогою проводиться укладання тарно-штучних вантажівв стелажі і штабелю на висоту до 4,5 м. Випускаються вантажопідйомністю 0,8; 1;1,25; 1,6 і 2 т.

При оснащенні складів підйомно-транспортним обладнанням враховують:пристрій складів; асортимент і габарити належних переробці вантажів; об'ємнавантажувально-розвантажувальних і складських робіт; продуктивністьмеханізмів; режим роботи складів.

Потребу в підйомно-транспортних машинах можна визначити за формулою:

/>,

де Qмаш — потрібна кількість машин,одиниць;

Vг.о. — річний об'єм вантажообігу, т;

Кн — коефіцієнт нерівномірності вантажообігу;

Рмаш — експлуатаційна продуктивність машини за 1 годину, т;

Тр — кількість годин роботи машини в зміну;

Ссм— кількість змін роботи машини в добі;

Nн — кількість робочих днів машини в році.

Для розрахунку експлуатаційної продуктивності машини можнавикористовувати формулу:

/>,

де Рмаш — експлуатаційна продуктивність машини за 1 годину, т;

Рт — технічна (конструктивна) продуктивність машини, т;

К1 — коефіцієнт використання машини по завантаженню;

К2 — коефіцієнт використання машини за часом.

При цьому К1 визначається як відношення середньої вагивантажу, що транспортується, за один цикл роботи до номінальноївантажопідйомності машини. Коефіцієнт використання машини за часом К2 рівнийвідношенню фактичної тривалості роботи машини (з урахуванням простоїв напрофілактику і т. д.) до нормативної тривалості робочої зміни.

Ваговимірювальне та фасувальне обладнання

Залежно від конструкції ваги, що використовуються на складах, діляться нагирьові, шкальні, шкально-гирьові, циферблати, напівавтоматичні і автоматичні.Крім того ваги підрозділяють на наступні різновиди: вагонні, автомобільні,кранові, товарні (платформені), настільні (звичайні, циферблатні, електронні).

Дляоснащення складів частіше всього використовують платформені пересувні істаціонарні ваги. Їх застосовують для зважування важких і великогабаритнихвантажів. Для зважування вантажів масою від 50кг до 3 т застосовують товарні ваги, що є пересувними напільними вагами. Вонибувають з наступними межами зважування: шкально-гирьові — 500 кг, 1, 2 і 3 т;шкальні — 50, 100, 200, 500 кг, 1, 2 і 3 т; циферблатні — 60, 100, 150, 300,600 кг, 1,2 і 3 т. Якнайменша межа зважування на всіх товарних терезах рівна1/20 найбільшої межі зважування.

На шкально-гирьових вагах масу вантажу визначають підсумовуваннямзначень маси накладних гирь і показників шкали. Вони є малопродуктивними. Длявизначення маси товару необхідно робити підрахунок. Разом з тим вони прості законструкцією, надійні і мають порівняно невисоку вартість.

Найбільш зручні в експлуатації шкальні і циферблати терези.

Ваги платформені стаціонарні призначені для зважування вантажів великоїмаси. Їх механізм монтується на спеціальному фундаменті в поглибленні. Прицьому для зважування вантажів з автомашиною застосовують автомобільні ваги знайбільшими межами зважування 10, 15, 30, 60, 100 і 150 т.

Для зважування вантажів разом з вагонами на складах оптових баззастосовують вагонні ваги. Вони бувають з межами зважування 7,5-100 і 10-200 т.

Деякі моделі стаціонарних ваг циферблатів виготовляють з реєструючимиприладами для місцевого або дистанційного запису показників.

На оптових базах широко використовується різне фасувальне обладнання. Запризначенням воно ділиться на обладнання для фасування і упаковки бакалійнихтоварів (автоматичні дозатори, механізовані потокові лінії) і обладнання дляфасування і упаковки картоплі, овочів і фруктів (напівавтоматичні ваги і лініїдля фасовки і упаковки).

Для фасування цукрового піску і крупи в паперові пакети порціями по 0,5 і1 кг застосовують автоматичні ваги. Їх продуктивність — 1500 пакетів в годину при масі порції 1 кг. Похибкидозування, що припускається ±0,5% номінальної маси.

Застосовують їх в цехах централізованого фасування. Вмонтовуютьстаціонарно на підлозі. Підлягають перевірці і тавруванню органами Держстандарту.

Фасування цукерок, пряників і інших продовольчих товарів проводять задопомогою установки для фасування в пакети з полімерної плівки. Масу порціївизначають на електронних вагах.

У крупних цехах централізованого фасування застосовують автомати дляфасування і упаковки товарів.

Для виготовлення подвійних паперових пакетів, фасування і упаковки в нихцукрового піску порціями до 1 кг застосовують автомати продуктивністю 3600пакетів в годину з похибки дозування кожної порції, що припускається, в межах±1,5%. Промисловість проводить автомати для фасування і упаковки в пакети зполімерної плівки цукрового піску, круп, куховарської солі і інших сипкихтоварів порціями 0,5-1 кг, продуктивністю до 2700 пакетів в годину при масіпорції 1 кг.

Для фасування і упаковки товарів можуть бути використані механізовані іавтоматизовані потокові лінії.

У механізованих лініях майже всі технологічні операції виконуються задопомогою машин, керованих персоналом. До складу таких ліній входятьавтоматичні ваги і автоматичні укладальники фасованих товарів втару-обладнання. Механізована лінія має продуктивність до 3000 пакетів в годинупри масі порції 1 кг.

Автоматизовані потокові лінії оснащені комплексом машин, що автоматичновиконують всі технологічні операції. Використовують їх для фасування і упаковкицукрового піску і круп.

Спеціальнімашини використовують для упаковки овочів, фруктів, картоплі в рукавнубавовняну і полімерну сітку. Її продуктивність — 1200 пакетів в годину при масіпорції не більше 3 кг. Для автоматичної упаковки овочів, фруктів і картоплі вполімерну сітку застосовують автомати продуктивністю 780-1200 пакетів в годинузалежно від маси порції. Є також механізовані потокові лінії для фасування іупаковки картоплі в полімерну сітку, а також моркву — в поліетиленові пакети іін. Їх продуктивність складає 600 порцій в годину при масі порції картоплі 3 кгі масі порції моркви 1 кг.

2. Організація роботи непродовольчогомагазину самообслуговування в умовах ринкових відносин

Прогресивні методу продажу товарів базуються на більш раціональнихспособах, прийомах обслуговування покупців і вдосконалення технічних операцій,застосування яких дозволяє забезпечити більше зручностей для ознайомленняпокупців з товарами, точніше виявити і забезпечити попит, скоротити час напридбання покупки у порівнянні з продажем товарів продавцями через прилавкиобслуговування.

Впровадження прогресивних методів продажу суттєво змінюєторгово-технологічний процес і порядок виконання основних операцій процесубезпосереднього обслуговування покупців та потребує застосування нових,сучасних видів торгового обладнання, поліпшення технічного забезпеченнямагазинів і забезпечення в роздрібній торговельній мережі широкого виборутоварів і стійкого їх асортименту.

Основними принципами організації прогресивних методів продажу товарівє:

– максимальне скороченню операцій обробки товарів узоні обслуговування або на робочому місці продавця;

– наближеннятоварів до покупців і створення найліпших умов для вільного ознайомлення зтоварами та їх відбору;

– розумнепоєднання в одному пункті операцій з розрахунку за продані товари і відпуску їхпокупцям.

Перехід до застосування прогресивних методів продажу товарів докоріннозмінює зміст процесу продажу товарів з психологічної точки зору. Поряд зі зменшеннямфізичного навантаження торгового персоналу, значно зростає роль їх особистихякостей, здібностей і професійних навичок. На відміну від традиційного методупродажу товарів, при якому переважають технічні операції, пов'язані з показом,відмірянням, зважуванням товарів, при застосуванні прогресивних методів продажуна перший план виходить необхідність швидкого орієнтування, спостережливості,урівноваженості, оволодіння основами психології торгівлі.

Найбільш розповсюдженим та економічно ефективним серед прогресивнихметодів продажу товарів традиційно вважається самообслуговування.

Самообслуговування — це метод продажу, при якому покупці мають вільний доступдо всіх товарів, відкрито викладених у торговому залі магазину на пристінномута острівному обладнанні, і повну можливість самостійно оглядати і вибиратитовари без допомоги продавця, а оплачувати покупки у вузлі розрахунку,розташованому при виході з торгового залу магазину. Процес продажу товарів умагазині самообслуговування схематично відображено на рис. 1.

Рис. 1. Схематоргово-технологічного процесу в магазині самообслуговування

Самообслуговування як метод продажу товарів базується як на принципах,які є загальними для групи прогресивних методів, так і на притаманних лише йомупринципах.

Принциповою відмінністю від традиційного методу продажу товарів є те, щопри застосуванні самообслуговування час і місце виконання допоміжних операційторгово-технологічного процесу не збігаються з часом і місцем виконанняоперацій з продажу товарів і обслуговування покупців. Технологічні операції зпідготовки товарів до продажу виконуються в спеціально призначених для цьогоприміщеннях, із застосуванням високопродуктивного торгово-технологічного(ваговимірювального, фасувального, пакувального, етикетувального) обладнання;ці операції здійснюються незалежно від наявності чи відсутності покупців упевному торговому відділі.

Завдяки цьому основна увага торгового персоналу зосереджується наякісному виконанні центральної операції торгово-технологічного процесу магазину— продажу товарів, а всі інші операції підпорядковуються цій меті і створюютьумови для її успішного здійснення.

Основними елементами процесу продажу товарів при самообслуговуванні є: самостійнийогляд і відбір товарів покупцями, доставка відібраних товарів до вузларозрахунку і розрахунок за покупку. Обов'язковою умовою самообслуговування єнадання додаткових послуг. Разом з тим самообслуговування не виключаєможливості відпуску товарів, які потребують нарізання, відміряння, зважуванняпродавцями за умови, що прилавки обслуговування розташовані в залісамообслуговування і товари відпускаються без попередньої оплати їх вартості вкасі.

Основними принципами продажу товарів за методом самообслуговування є:

– максимальнескорочення операцій обробки товарів у зоні обслуговування або на робочому місціпродавця;

– наближеннятоварів до покупців і створення їм найкращих умов для вільного ознайомлення зтоварами та їх відбору:

– об'єднанняв одному пункті операцій з розрахунку за продані товари і відпуску їх покупцям;

– розташуваннявузла розрахунку біля виходу з торгового залу;

– необмеженийдоступ покупців у торговий зал і вільний доступ до всіх викладених у торговомузалі товарів;

– обов'язкованаявність цінників на всіх реалізовуваних товарах;

– можливістьсамостійно оглядати і відбирати товари без допомоги продавця;

– можливістьу будь-який момент отримати консультацію або допомогу з боку продавця привиборі товару;

– використаннядля відбору і доставки товарів у вузол розрахунків інвентарних корзин абовізків;

– орієнтаціяпокупця в торговому залі завдяки застосуванню рекламних засобів, інформаційнихвказівників, визначеної системи розміщування торговельного обладнання;

– чіткийрозподіл в магазині вхідних і вихідних потоків покупців;

– високапитома вага товарів, реалізовуваних у торговому залі магазину за методомсамообслуговування (на рівні не нижче 70 %).

У магазині самообслуговування покупець діє самостійно, а тому в процесіпідбору товарів йому повинні бути створені найкращі умови. При підборі товаріву магазинах самообслуговування покупцям необхідно рекомендувати для зручностікористуватись інвентарними корзинами і візками, але при цьому пам'ятати, щозастосування їх доцільне не у всіх випадках. Певний ефект дає використанняінвентарних корзин у великих магазинах самообслуговування з широкимасортиментом товарів. У таких магазинах покупці здійснюють, як правило,декілька покупок і використання інвентарних корзин спрощує їм послідовний підбіртоварів у різних секціях.

У магазинах, які торгують непродовольчими товарами, не рекомендуєтьсязабороняти покупцям входити до залу самообслуговування без інвентарних корзин.Для зручності інвентарні корзини розміщують поруч із товаром. Розміщувати корзинибіля входу у торговельний зал доцільно тільки при наявності єдиного вузларозрахунків та контролю. При продажу товарів повсякденного попиту, а такожтоварів, які добре знайомі покупцям і які не потребують великих затрат часу напідбір, застосування інвентарних корзин є ефективним, оскільки в цьому випадкувони використовуються у повною мірою. Найбільш доцільно використовуватиінвентарні корзини при продажу господарчих, галантерейних, парфумерних,канцелярських товарів та іграшок. При продажу верхнього одягу головних уборів,сумок, музикальних інструментів застосування інвентарних корзин недоцільне,оскільки стримує споживчий потік покупців та перешкоджає підбору товарів ними.

Самообслуговування найбільш доцільно застосовувати при забезпеченнімагазинів фасованими товарами в широкому асортименті і високій інтенсивностіпотоків покупців для продажу готового одягу, взуття, трикотажних виробів,іграшок, грамплатівок, окремих парфюмерно-косметичних, канцелярських,господарських, спортивних товарів, товарів побутової хімії тощо. Практикапоказує, що впроваджувати цей метод можна для торгівлі переважною більшістюнепродовольчих товарів, за винятком відносно невеликої групи дорогих івеликогабаритних товарів, продаж яких об'єктивно вимагає участі продавця танадання ним консультацій покупцеві в процесі вибору товару — ювелірних виробів,годинників, сувенірів, радіо- і телеаларатури, радіодеталей, сервізів і виробівз кришталю, велосипедів, мотоциклів, моторів, човнів, холодильників, газових таелектричних плиток, пральних і швейних машин, побутових електроприладів,килимів і килимових виробів та деяких інших товарів. Також недоцільно продаватиза методом самообслуговування товари, які потребують відміряння, нарізання,зважування тощо.

Продаж товарів на основі самообслуговування передбачає активну участьперсоналу магазину в обслуговуванні покупців, надання їм допомоги при виборітовару, консультуванні щодо місць викладки товарів, правил використання,способів догляду, порядку ремонту виробів, виконанні операцій з упакуваннятоварів. При самообслуговуванні продавці виконують функціїпродавців-консультантів, що вимагає доброго знання асортименту, властивостей іособливостей товарів, способів догляду за ними, основ психології. Одночасно,продавці-консультанти звільняються від необхідності приймати від покупцівоплату за товари — ця операція виконується у вузлах розрахункуконтролерами-касирами.

Самообслуговування може бути повним або частковим. При повномусамообслуговуванні всі товари продають за цим методом, при частковому — деякітовари продають безпосередньо продавці через прилавок обслуговування. Якправило, розрахунки за ці товари теж ведуться через вузли розрахунку.

У невеликих магазинах самообслуговування, які мають прилавокобслуговування, всі товари оплачуються через цей прилавок. Продавець прилавкаобслуговування спочатку підраховує вартість товарів, відібраних покупцем взалі, а потім відпускає товари через прилавок, додаючи їх вартість до ранішепідрахованої суми. При цій системі розрахунків прилавок обслуговуваннярозташований біля виходу з торгового залу.

Впровадження самообслуговування змінює підходи до визначення схемитехнологічного планування приміщень магазину і його торгового залу, улаштуваннявузлів розрахунку, постачання магазину товарів, механізації процесів праці,організації матеріальної відповідальності тощо.

Принципова відмінність методу самообслуговування від традиційного методупродажу товарів полягає у значно більшій свободі покупців, які вільно рухаютьсяв торговому залі, самостійно вибирають і відбирають товари. Це дозволяє всімпокупцям, які перебувають в торговому залі або відділі, одночасно оглядати івідбирати необхідні їм товари, створює сприятливу психологічну обстановку дляздійснення комплексної купівлі, підвищує кількість імпульсних покупок, а такожспрощує і прискорює процеси продажу товарів.

Під час продажу за методом самообслуговування важливу роль відіграєрозміщення і викладка товарів, які повинні створювати зручні умови для огляду івибору товарів покупцями, скорочення витрат праці персоналу магазину напоповнення запасів у торговому залі.

Длязабезпечення самостійного огляду і відбору покупців при продажу товарів заметодом самообслуговування передбачають:

– застосування обладнання длявідкритого викладання товарів (тара-обладнання, піддони, кошики, острівні іпристінні гірки, холодильні прилавки відкритого типу);

– лінійну систему розташуванняобладнання в торговому залі;

– розташування товарів уторговому залі з урахуванням частоти і психології попиту, виключення зустрічнихі перехресних потоків покупців;

– використання найбільшефективних прийомів викладання товарів і способів розміщування на обладнанні;

– надання допомоги покупцям приогляді і виборі товарів;

– створення умов длясамостійної перевірки покупцям якості і маси товарів;

– чітке позначення цін,наявність плакатів, анотацій про споживчі властивості товарів;

– організаціювнугрішньомагазинної реклами та інформації про розташування товарів у торговомузалі, послуги, правила роботи магазину;

– забезпечення покупців індивідуальнимикошиками, візками та іншими засобами для відбору товарів і доставки їх до вузларозрахунку;

– організацію зберіганняособистих речей покупців.

Завершальний етап операцій продажу товарів за методом самообслуговуванняпередбачає, що покупці відібрані ними товари укладають в інвентарний кошик абовізок і доставляють до вузла розрахунків.

У вузлі розрахунку повинні проводитися розрахунки як за товари, відібраніпокупцем у зоні самообслуговування, так і отримані ним через прилавокобслуговування.

При цьому в обмін на гроші покупець отримує касові чеки, якіпідтверджують факт придбання ним товарів і правильність розрахунків, а такожслужать підставою для обміну чи повернення товарів відповідно до норм чинногозаконодавства.

Розрахунок за товари є невід'ємним елементом процесу продажу, тому якістьйого організації та виконання істотно впливає на рівень торговельногообслуговування населення.

Розрахунки за товари, куплені у продовольчому магазинісамообслуговування, у тому числі і за відпущені продавцем через прилавок,проводиться тільки в єдиному вузлі розрахунків та контролю.

Не дозволяється вимагати від покупців попередньої оплати товарів, якіпродані через прилавок у торговельному залі магазину самообслуговування, атакож перевіряти при виході з магазину покупки після сплати за них у вузлірозрахунків та контролю (подвійний контроль). Адміністрація магазину мас правопроводити лише вибіркову перевірку правильності оплати і контролювати роботукасира.

Практика організації торговельного обслуговування показує, що в структурівитрат часу покупців на придбання товарів до 25—30 % припадає на очікування тарозрахунок за покупку. Швидкість обслуговування покупців та культура торгівлі вмагазині залежать від точного дотримання правил розрахунку, вибору оптимальноговиду і типу ЕККА, забезпечення високого рівня професійної підготовки осіб,зайнятих у вузлах розрахунку. Робота з метою скорочення часу розрахунку зпокупцями за товари може бути умовно розділена на два основні напрямки:

1) впровадження більш ефективних систем і технологій розрахунків запокупки;

2) оснащення підприємств сучасними видами високопродуктивнихбагатофункціональних реєстраторів розрахункових операцій (ЕККА, касовітермінали, вагокасові комплекси та ін.).

Як відомо, отримання грошей за товари при застосуванні традиційногометоду продажу залежно від прийнятої в магазині схеми організаціїторгово-технологічного процесу здійснюють або продавці окремих відділів, абокасири вузлів розрахунку. При застосуванні методу самообслуговування ціоперації виконують контролери-касири, робочі місця яких розташовані або увідокремлених відділах (зональні вузли розрахунку, децентралізована формарозрахунків), або в єдиному вузлі розрахунку (загальні вузли розрахунку,цетралізована форма розрахунків).

У непродовольчих магазинах самообслуговування використовують централізовануі децентралізовану форми розрахунків на лініях обладнання.

При централізованій формі розрахунків покупець сплачує за товари,підібрані ним у різних секціях магазину, у будь-якій з кас єдиного вузларозрахунку та контролю, що розташований, як правило, біля виходу з магазину. Убагатоповерхових спорудах магазинів розрахунки проводяться у вузлі розрахунківта контролю, який розташований біля виходу з поверху.

При децентралізованій формі розрахунків покупці оплачують покупки укасах, розташованих у середині та кінці ліній обладнання.

У непродовольчих магазинах із розміром площі торговельного залу 1000-3000м, де на поверсі розташовано два і більше споживчих комплексів, можуть бутивстановлені єдині вузли розрахунків та контролю як на кожному поверсі, так і укожному споживчому комплексі.

У магазинах з розмірів площі торговельного залу одного поверху більше3000 м бажано поєднувати централізовану форму розрахунків із децентралізованою.

У централізованих вузлах розрахунків касові кабіни бажано розміщуватитак, щоб контролер-касир був звернений обличчям до потоку покупців, яківиходять з торговельного залу. При цьому прохід для покупців має бути зліва відконтролера-касира.

При децентралізованій формі розрахунків бажало використовувати касовустрічку з клейовою основою і касовий чек наклеювати на упаковку товару.

З погляду організації загального торгово-технологічного процесу магазинусамообслуговування найбільш ефективним вважається здійснення централізованихрозрахунків, яке дозволяє:

– звільнити продавців-консультантів від виконанняфункцій розрахунку з покупцями і упаковування товарів, натомість більше увагиприділяти консультаціям покупців;

– приздійсненні покупцем кількох купівель у різних відділах (секціях) магазинупровести одночасний розрахунок за них;

– рівномірнорозподілити потоки покупців між робочими місцями контролерів-касирів;

– підвищитипродуктивність праці контролерів-касирів і оптимізувати їх чисельність.

Форма розрахунків має тісний зв'язок із системою розстановки обладнання вторговому залі і його технологічним плануванням. Правильне вирішення цих питаньзабезпечує вільний доступ покупців до товарів і надання їм необхідноїконсультації, найкращі умови для руху потоку покупців у торговому залі, швидкийвідбір без перешкод від зустрічних та перехресних потоків, проведеннярозрахунків за всі товари в максимально короткий час тощо. Тому технологічнепланування магазинів самообслуговування при впровадженні єдиних вузліврозрахунків необхідно здійснювати в такий спосіб, щоб забезпечити:

– вибірнайбільш доцільних видів обладнання для застосування обраного варіанта схемирозстановки торгово-технологічного обладнання в торговому залі;

– підвищенняефективності використання торгової площі та оптимізацію значень коефіцієнтівзаставленої та демонстраційної площі;

– раціональнерозміщення товарних груп у торговому залі;

– можливістьефективного контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей в торговомузалі.

За своїм призначенням площа торговельного залу магазинусамообслуговування поділяється на такі зони:

– площу, щозайнята обладнанням для демонстрації та розміщення товарів;

– площу, щозайнята вузлами розрахунку та контролю;

– площу дляпроходів покупців.

Найбільш раціональним є лінійне планування торговельного залу, якестворює найкращі умови для згрупування і розташування товарів, і збільшуєдемонстраційну площу. При такому плануванні більш ефективно використовуютьсявнутрішні засоби реклами та інформації, раціональніше регулюється потік покупців.Обладнання розташовують у вигляді чітких ліній, паралельно напряму рухупокупців. Необхідно максимально використовувати пристінне обладнання іобладнання приміщень для підготовки товарів до продажу. При розміщенні товарнихсекцій у магазині самообслуговування основою є правильний розподіл площі підокремі групи товарів, який залежить від конкретних умов.

Якщо торговельний зал невеликий, то недоцільно ділити його на секції. Уцьому разі необхідно розмістити товари так, щоб задовольнити потреби покупців.

Чим більша частота придбання товарів окремих груп, тим більша площапотрібна для їх розміщення. Такий принцип розташування товарних секцій дозволяєрівномірніше поповнювати товарні запаси у торговельному залі та раціональнішевикористовувати торговельну площу.

При продажу товарів, які потребують значних затрат часу для їх огляду тавідбору, а також великогабаритних товарів, за інших рівних умов, дляорганізації секції відводиться більша площа. У магазинах, де товари згрупованоу споживчі комплекси, розмір площі торговельного залу для кожного з нихвизначається залежно від обсягу товарообороту, широти асортименту товарів, їхрозмірів, а також загальної торговельної площі магазину.

Одним з етапів планування торговельного залу є визначення послідовностірозміщення товарних секцій. Факторами, які впливають на розміщення товарнихсекцій у торговельному залі, є: характер і привабливий зовнішній вигляд товару,зручність у роботі для персоналу, рентабельність, необхідність запобіганнюкрадіжок, зручність для покупців. При розташуванні товарних секцій необхідновраховувати частоту попиту на товари окремих груп, комплектність придбання,розміри і вагу товарів, що пропонуються для продажу, стабільність їхасортименту.

У магазинах, які розташовані у багатоповерхових будинках на першомуповерсі, як правило, розміщуються товари повсякденного попиту і товари, які непотребують великих затрат часу для їх вибору, оскільки перший поверх є найбільшвідвідуваний покупцями. Окрім цього, розташування товарів за таким принципом дозволяєуникнути напруженого потоку покупців.

У одноповерхових, а також на окремих поверхах багатоповерхових будинківтовари повсякденного попиту розміщують, як правило, ближче до підсобнихприміщень, що дозволяє значно скоротити затрати часу на поповнення запасівтоварів у торговельному залі.

Секції з товарами підвищеного попиту не рекомендується розташовуватиблизько до входу, щоб уникнути скупчення покупців. Секції, у яких продаютьсяважкі та великогабаритні товари, доцільно розташовувати у кінці руху покупців,ближче до підсобних приміщень. За товарними секціями бажано закріплюватипостійні місця розташування у торговельному залі. Це дозволяє покупцям звикнутидо такого розміщення і скоротити час на покупку товарів.

Секції, в яких реалізуються товари, щопотребують спеціальних умов продажу (новинки, сезонні, модельні, складногоасортименту), доцільно розмішувати у найбільш оглядових місцях торговельногозалу. При цьому, незважаючи на нові види упаковки товарів, бажано дотримуватисьтоварного сусідства.

Удосконалення організації торговельного обслуговування населений іпідвищення економічної ефективності магазинів самообслуговування значною міроюзалежать від правильного формування асортименту товарів.

Формування товарного асортименту — це процес підбору і розміщення упевному порядку номенклатури товарів, торгівлю якими здійснює підприємствоторгівлі.

Структуру групового асортименту магазинів самообслуговування бажановизначати не за розміром площі, що займає кожна група товарів, а відповідно дообсягу товарообороту.

Асортимент непродовольчих товарів може включати від 500 до 2000найменувань. У одних магазинах самообслуговування непродовольчі товарипродаються виключно як супутні, у інших –– вони групуються і для нихвиділяються окремі секції.

Секції (відділи) непродовольчих товарів бажано розмішувати у місцях, депроходять інтенсивні потоки покупців. Необхідно, щоб у цьому відділі бувпредставлений такий асортимент непродовольчих товарів, який привертає до себеувагу. Невеликі відділи товарів повсякденного попиту мають бути орієнтовані наімпульсні покупки. Порівняно великі відділи непродовольчих товарів, і особливоті, яким відведено окремі площі торговельного залу, повинні мати відповіднийасортимент, зручність у здійсненні покупки, низькі ціни та інші фактори.

Рентабельно в асортимент непродовольчих товарів включати господарські,парфумерно-косметичні, канцелярські, дрібні текстильні, галантерейні та іншітовари. Більш ефективним є продаж тих непродовольчих товарів, які зустрічаютьсяна традиційному маршруті огляду торговельного залу.

У продажу непродовольчих товарів методом самообслуговування основою дляформування товарного асортименту є форма спеціалізації підприємства. Умовою правильногоформування асортименту є комплексна пропозиція товарів, яка включає згрупуванняза призначенням у споживчі комплекси.

Основний фактор, який визначає кількість комплексів, –– розмірторговельної площі магазину самообслуговування. При визначенні номенклатуриспоживчих комплексів необхідно враховувати структуру товарообороту та наявністьпоблизу інших типів магазинів з продажу непродовольчих товарів.

У споживчих комплексах з чисельністю працівників торговельного залу неменше 30 осіб виділяються мікрокомплекси, кількість яких у споживчому комплексіповинно бути не менше п'яти. Мікрокомплекси можуть організовуватись якпостійні, так і сезонні (діють обмежений час). Особливу увагу необхідноприділяти організації постійних мікрокомплексів. Їх кількість і найменуваннявизначаються спеціалізацією споживчих комплектів, розмірами торговельної площімагазину, структурою товарообороту та ін. При формуванні асортименту товаріввелике значення має число товарних груп і підгруп, що входять до асортиментногопереліку підприємства торгівлі, та число різновидностей товарів у кожномуспоживчому комплексі.

Формуючи асортимент товарів для цього підприємства, необхідно прагнути допідвищення у ньому питомої ваги товарів повсякденного попиту і забезпечення їхпостійної наявності. При формуванні асортименту в магазині необхідно:

– дотримуватисьустановленого асортиментного профілю магазину і споживчого комплексу;

– систематично,максимально розширювати і поновлювати асортимент товарів, який враховує змінипопиту, стимулює зростання товарообороту і підвищення ефективності роботипідприємств торгівлі;

– забезпечуватистабільність асортименту, а також періодично змінювати його залежно відособливостей сезонного, передсвяткового та іншого попиту.

Головну роль у забезпеченні підприємства широким і постійним асортиментомвідіграє чітке і регулярне постачання товарів, його досконалість, умінняманеврувати ним. Позитивно впливає на формування товарного асортименту ізадоволення попиту покупців.

Вирішуючи питання товарного забезпечення, комерційним службамторговельного підприємства у своїй роботі бажано:

– чіткокеруватись матеріалами з вивчення товарних ринків і попиту покупців на товари;

– здійснювати закупку товарів у обсязі та асортиментівідповідно до попиту населення;

– забезпечувати своєчасну подачу, а також наявністьповного асортименту товарів у торговельному залі.

Раціональне товарне забезпечення магазинів самообслуговування передбачаєсвоєчасне постачання товарів у необхідній кількості й асортименті длябезперебійної торгівлі з найменшими товарними запасами і втратами. Цього можна досягти тільки тоді, коликожному магазину товар буде поставлятись партіями таких розмірів, якізабезпечать рівномірне постачання при мінімальних витратах на постачання ізберігання товарів.

Важливою умовою підвищення рівня торговельного обслуговування єскорочення часу розрахунків з покупцями за відібрані товари, що може бутидосягнуто за рахунок раціоналізації технології проведення розрахунків зпокупцями.

У практиці організації вітчизняної торгівлі найбільш часто ці операціїздійснюються за однією з наведених нижче схем.

Схема 1. При застосуванні в магазині варіанта з організацією розрахунків уєдиному вузлі розрахунку покупець доставляє інвентарний кошик з відібранимитоварами до касової кабіни, ставить її на касовий прилавок; у свою чергу,контролер-касир перевіряє ціну, перекладає товари у порожню корзину або лоток,реєструє на ЕККА вартість покупки, чітко називає загальну вартість покупки ісуму отриманих грошей, видає касовий чек і здачу. Після остаточного розрахункугроші ховаються касиром у грошовий ящик ЕККА.

Схема 2. У магазинах, в яких прийнята схема розрахунку за участі продавцяторгового відділу і касира, покупець після оплати вартості покупки передаєкасовий чек продавцеві; продавець перевіряє достовірність чека, його реквізити,особливу увагу звертаючи на загальну суму покупки, після чого «гасить»чек шляхом надриву і видає оплачені та упаковані товари покупцеві. (Елементитехнології розрахунку та порядок їх виконання в магазині самообслуговуваннявідображені в табл. 1).

Таблиця 1 Технологіярозрахунків з покупцями в магазині самообслуговуванняЕлементи технології Умови і порядок виконання Підготовчі операції розрахунку Касир допомагає покупцеві встановити інвентарний кошик з товарами на полицю касової кабіни Реєстрація товару Лівою рукою касир виймає товари з кошика, правою реєструє їх на касовому апараті Установлення суми покупки Сума покупки встановлюється ЕККА автоматично на основі реєстрації кодів і кількості товарів та автоматичного виклику ціни товару з пам'яті ЕККА Оголошення суми покупки Сума покупки висвітлюється в індикаторах покупця і касира; касир зобов'язаний чітко назвати її Отримання грошей Касир чітко називає суму отриманих грошей, реєструє її в ЕККА, кладе гроші на виду в покупця; якщо гроші не приготовлені завчасно, касир може використати час на упакування покупки Друк чека Друк чека здійснюється на ЕККА автоматично після натискання клавіші «Оплата» Видавання чека і здачі Сума здачі визначається ЕККА автоматично і висвічується на індикаторі касира; касир голосно називає суму здачі і видає її покупцеві разом з касовим чеком (при цьому паперові банкноти і розмінні монети видаються одночасно) Завершальні операції розрахунку Після закінчення розрахунку касир кладе отримані від покупця гроші в касовий ящик, допомагає упакувати товари

На цей час у сфері торгівлі широкого розповсюдження набули технологіїштрихового кодування для маркування та автоматизованої ідентифікації товарів.Наявність штрихових кодів на товарах дозволяє максимально автоматизувати процесобліку руху товарів з часу їх надходження до магазину до часу їх продажу.Розрахунки за підібрані товари здійснюються покупцями у вузлах розрахунків та контролюз підключеними до них пристроями зчитування штрихових кодів. Технологіюштрихового кодування слід застосовувати і при розрахунках за технічно складніта великогабаритні товари на які покупець бере сам або йому продавець видаєетикетку чи бирку із штриховим кодом. Особливо доцільно та ебективнозастосовувати технології штрихового кодування у магазинах з великим асортиментомтоварів. Впровадження технології автоматизованої ідентифікації товарів наоснові штрихового кодування у магазинах самообслуговування значно полегшуєоблік товарів, спрощує та прискорює процес розрахунків покупців за придбанітовари, підвищує продуктивність праці касирів.

Центральне місце в складі автоматизованої системи управління торговимпідприємством у разі застосування такої технології мас касовий термінал, якийоб'єднує в єдиному корпусі комп'ютер, клавіатуру, принтер чекової таконтрольної стрічки, зчитувач магнітних карт, дисплей покупця і касовий ящик.

Для організації розрахунків з використанням магазинних карток у вузлірозрахунку може застосовуватися звичайний ЕККА, дооснащений пристроєм длязчитування даних з картки і клавіатурою введення персональногоідентифікаційного номера (ПІН-код) клієнта, або спеціалізований касовийтермінал, або ж звичайний персональний комп'ютер у поєднанні з принтером іпінпадом для введення ПІН-коду.

Після введення магазинної картки в пінпад клієнт набирає свій ШН-код, іпісля того, як карта відкриється, касир через клавіатуру касового терміналавводить інформацію про кількість та вартість придбаних товарів. Терміналпідраховує загальну вартість покупки, списує відповідну суму з рахунка клієнта,оновлює інформацію про залишок грошей на картці, запам'ятовує операцію вреєстрі і роздруковує чеки.

Крім прискорення і спрощення розрахунків за товари, перевагами магазиннихкарток є також те, що існує можливість отримувати цінну інформаціюмаркетингового характеру. Водночас впровадження таких технологій у кожномумагазині неможливе через значну вартість комплексу технічних засобів тадоцільність їх експлуатації лише в магазинах з великими обсягами реалізаціїтоварів.

У зв'язку з цим основним напрямком удосконалення організації розрахунківза товари в магазинах повинно бути підвищення обгрунтованості прийняттятехнологічних рішень, зокрема, щодо визначення необхідної кількості вузліврозрахунку в торговому залі магазину.

Усталена у вітчизняній торгівлі практика вирішення цієї проблемибазується на проведенні техніко-економічних розрахунків за формулою:

/>,

де Пт.з., — площа торгового залу, кв.м;

Чр.с. — середній час розрахунку з одним покупцем, сек;

Пс.т.з.п. — середня площа торгового залу, яка припадає наодного покупця (при розрахунках приймається рівною 2,5 м2);

Кв.р.ч.<sub/>— коефіцієнт використання робочого часу контролера-касира(при розрахунках береться рівним 0,9);

3600 — кількість секунд в 1 годині.

Проте отримані таким способом результати є дуже наближеними і потребуютьуточнення.

Важливу роль у забезпеченні високої культури обслуговування відіграютьдодаткові послуги, які надаються покупцям у магазинах самообслуговування.Кількість і різновидність додаткових послуг, які можуть бути запропонованіпокупцям, визначаються спеціалізацією і розміром торговельної площіпідприємства торгівлі.

Додаткові послуги, які надаються покупцям у магазині самообслуговування,можна поділити на:

– послуги, пов'язані з продажем товарів (продажтоварів на виплат, розкрій тканин, дрібна переробка виробів, нескладний ремонттоварів, граверні роботи, упакування товарів, придбаних у різних секціяхунівермагу);

– комплектуванняподарункових наборів з товарів, що є у продажу, доставка товарів на вказануадресу;

– послугикультурно-побутового характеру (інформаційні бюро, камери схову, театральнікаси, фотоательє, кафетерій, ощадна каса, стоянка для автотранспорту,відділення зв'язку).

Недоліки в організації продажу товарів при застосуванні даного методу:

– вузькістьасортименту товарів і недостатні обсяги промислового фасування-товарів;

– неповневикористання площі торгового залу для встановлення обладнання;

– нераціональнепланування торгового заду;

– недостатнякількість кабін контролерів-касирів і наявність черг у вузлах розрахунку;

– безсистемнерозміщення товарів у торговому залі;

– завищеннячисельності й неефективне використання праці персоналу;

– «подвійний»контроль;

– переважначастка продажу через прилавок обслуговування деяких товарів (в основномум'ясних, рибних, гастрономічних) у торгових залах самообслуговування.

Однією з визначальних причин є зростання втрат товарів, пов'язаних ззабудькуватістю покупців, крадіжками товарів ними та службовим персоналоммагазинів і постачальників.

Забезпеченнюзбереження товарів у магазинах самообслуговування сприяє використання такихметодів, як:

– установленнявідеокамер і телевізійних систем, які передають зображення на екран, апрацівник магазину у спеціальному приміщенні наглядає за тим, щоб своєчаснопоповнювались товарні запаси і покупці не могли залишити магазин, нерозрахувавшись чи придбаний товар:

– визначеннякількості та складу матеріально відповідальних осіб, організація контролю зазбереженням товарно-матеріальних цінностей.

При роботі магазинів самообслуговування широко використовується продажтоварів у складі споживчих комплексів (наприклад товари для жінок, товари длядітей, товари для спорту, товари для саду та городу та ін.), тобтоорганізовується продаж товарів для певного контингенту покупців або длязадоволення певного комплексу потреб.

Практика організації самообслуговування виробила такі рекомендаціїпревентивного характеру:

1. Розміщувати запаси товарів наодному рівні з торговим залом.

2. Ізолювати приміщення дляприймання товарів від комор, камер.

3. Не провозити запаси товарівчерез службовий вхід.

4. Мати планування торговогозалу у формі прямокутника.

5. Розташовувати обладнання длявикладання товарів на одній осі з касами.

6. Розташовувати найбільш зручнідля крадіжок товари в зоні ефективного спостереження.

7. Розташовувати поряд звходом-виходом засклену кабіну адміністратора, при цьому вона повинна бути накілька сходин вище від рівня підлоги.

8. Застосовувати прозоруупаковку товарів і достатньо жорсткі етикетки, які не відклеюються.

9. Перекривати перегородки істійки обладнання дзеркалами, особливо випуклими.

10.Використовуватинастінні дзеркала спеціального призначення, котрі в торговому заліпредставляють собою звичайне дзеркало, а зі сторони неторгових приміщень єпрозорим склом, через яке добре проглядається торговий зал

11.Встановлюватипри вході в магазин турнікет, який діє тільки в одному напрямі.

12.Використовуватипромислове телебачення та інші засоби контролю за оглядом і відбором товарів.

13.Застосовуватитактовні форми виховного впливу на покупців.

Соціальний таекономічний ефект самообслуговування полягає в тому, що застосування цьогометоду продажу дозволяє суттєво скоротити витрати часу населення на придбаннятоварів (за рахунок скорочення часу на очікування обслуговування в черзі);поряд з тим самообслуговування не тільки дозволяє збільшити вільний часнаселення, але й створює умови для підвищення пропускної спроможностімагазинів, нарощування обсягів продажу товарів, покращання використанняторгових площ і торгово-технологічного обладнання магазину, раціоналізаціївикористання торгового персоналу.

3. Задача № 3

Умова: ТОВ «Катерина» маєможливість укласти договір на поставку у плановому році 240 000 у.б. майонезу «Провансаль»із Львівським масложирокомбінатом на умовах передоплати АТ «Львівхолод»на умовах післяплати. Оптово-відпускна ціна 1 у.б. майонезу змасложирокомбінату –– 2 грн., з АТ «Львівхолод» –– 2,2 грн. Поставкатоварів буде здійснюватись 2 рази в місяць рівномірними партіями. Дляздійснення передоплати ТОВ «Катерина» буде вимушена брати кредит вбанку під 60% річних.

Кому із ймовірнихпостачальників ТОВ «Катерина» слід надати перевагу.

Розв’язання:

1. Розраховуєморозмір однієї поставки: Поставка здійснюється двічі на місяць, тобто 24 рази на рік.240 000 / 24 = 10 000 у.б.

2. Розрахуноквартості партії за умови взяття кредиту на одну поставку:

Припустимо, щопередоплата здійснюється щоразу перед поставкою товарів, а значить кредит вбанку беремо на одну поставку. Тоді щоразу за передоплату ТОВ «Катерина»має сплатити банку певну суму за користування кредитом. Кредит надається під 60% річних, тоді відсоткова ставка кредиту на місяць становить 60 % / 12 міс = 5%/міс., що в свою чергу складає 2,5 % за одну поставку.

Таким чином,вартість однієї поставки для ТОВ «Катерина» становить:

АТ «Львівхолод»:10 000 * 2,2 = 22 000 (грн.)

Масложирокомбінат:10 000 * 2,0 = 20 000 (грн.)

Вартість кредиту:20 000 * 2,5 % = 500 (грн.)

Вартістьзамовлення однієї партії на масложирокомбінаті складає 20 000 + 500 = 20 500(грн.). Тобто, економічно вигідно брати кредит і надати перевагу масложирокомбінатуза умови, що банк погодить давати кредит ТОВ «Катерина» на півмісяця,а передоплата здійснюється перед кожною поставкою.

3. Розрахуноквартості партії за умови взяття кредиту на один місяць:

Припустимо, щопередоплата здійснюється не за кожну поставку а за місяць роботи (двіпоставки). Беручи кредит на місяць, маємо відсоткову ставку за користування ним5 %, обсяг поставки 20 000 у.б.

Таким чином,вартість двох поставок для ТОВ «Катерина» становить:

АТ «Львівхолод»:20 000 * 2,2 = 44 000 (грн.)

Масложирокомбінат:20 000 * 2,0 = 40 000 (грн.)

Вартість кредиту:40 000 * 5 % = 2 000 (грн.)

Вартістьмісячного замовлення на масложирокомбінаті 40 000 + 2 000 = 42 000 (грн.).Тобто, економічно вигідно брати кредит і надати перевагу масложирокомбінату заумови, що банк погодить давати кредит ТОВ «Катерина» на місяць, апередоплата здійснюється за один місяць.

4. Розрахуноквартості партії за умови взяття кредиту на два місяці:

Припустимо, щопередоплата здійснюється за два місяці роботи (чотири поставки). Беручи кредитна два місяці, маємо відсоткову ставку за користування ним 10 %, обсяг поставки40 000 у.б.

Таким чином,вартість двох поставок для ТОВ «Катерина» становить:

АТ «Львівхолод»:40 000 * 2,2 = 88 000 (грн.)

Масложирокомбінат:40 000 * 2,0 = 80 000 (грн.)

Вартість кредиту:80 00 * 10 % = 8 000 (грн.)

Вартістьмісячного замовлення на масложирокомбінаті 80 000 + 8 000 = 88 000 (грн.).Таким чином за умови здійснення передоплати за два місяці наперед економічнавигода від вибору будь-якого з двох варіантів постачальників є однаковою.Байдуже якого постачальника обирати.

Висновок: За умови здійсненняпередоплати щомісяця чи двічі на місяць (перед кожною поставкою), зі згодибанку на таке кредитування, економічно вигідно надати перевагумасложирокомбінату. При цьому слід врахувати, що чим менший термін, на якийоформлено кредит, тим більшу економічну вигоду отримує ТОВ «Катерина».За умови незгоди банку на кредитування строком від півмісяця до двох місяцівекономічно вигідно надати перевагу АТ «Львівхолод», адже вже за умовивзяття кредиту на два місяці вартість замовлення в обох постачальниківоднакова. За умови взяття кредиту терміном більше ніж на два місяці доцільновідмовитись від кредиту та обрати постачальником АТ «Львівхолод».

Висновки

До матеріально-технічної бази підприємства оптової торгівлі належить:

1.обладнання для зберігання товарів:

Для укладання і зберігання тарно-штучних вантажів широко застосовуютьсястелажі (універсальні, спеціальні) і піддони.

Для зберігання навалювальних і насипних вантажів (куховарської солі, будівельних матеріалів, зерна і т. д.) здійснюютьв бункерних пристроях і засіках.

Для наливних вантажі (рослинні масла, нафтопродукти т. п.) зберігають врезервуарах (баках), а також в бочках, бідонах і т.п.

2.підйомно-транспортне обладнання:

Вантажопідйомні машини і механізми: крани, вантажні ліфти, лебідки іелектричні талі. Крани призначені для переміщення вантажів у вертикальному ігоризонтальному напрямах. Їх підрозділяють на мостові і консольні, козлові іавтомобільні, крани-штабелери.

Транспортуючі машини і пристрої конвейєри, гравітаційні пристрої, вантажні напільнівізки і деякі інші види обладнання.

3.ваговимірювальне та фасувальне обладнання:

Ваги, щовикористовуються на складах, діляться на гирьові, шкальні, шкально-гирьові,циферблати, напівавтоматичні і автоматичні. Крім того ваги підрозділяють нанаступні різновиди: вагонні, автомобільні, кранові, товарні (платформені),настільні (звичайні, циферблатні, електронні). Для оснащення складів частіше всього використовуютьплатформені пересувні і стаціонарні ваги.

Самообслуговування — це прогресивний методпродажу, при якому покупці мають вільний доступ до всіх товарів, відкритовикладених у торговому залі магазину на пристінному та острівному обладнанні, іповну можливість самостійно оглядати і вибирати товари без допомоги продавця, аоплачувати покупки у вузлі розрахунку, розташованому при виході з торговогозалу магазину.

Основними принципами продажу товарів за методом самообслуговування є:

– максимальнескорочення операцій обробки товарів у зоні обслуговування або на робочому місціпродавця;

– об'єднанняв одному пункті операцій з розрахунку за продані товари і відпуску їх покупцям;

– розташуваннявузла розрахунку біля виходу з торгового залу;

– необмеженийдоступ покупців у торговий зал і вільний доступ до всіх викладених у торговомузалі товарів;

– обов'язкованаявність цінників на всіх реалізовуваних товарах;

– можливістьсамостійно оглядати і відбирати товари без допомоги продавця;

– можливістьу будь-який момент отримати консультацію або допомогу з боку продавця при виборітовару;

– використаннядля відбору і доставки товарів у вузол розрахунків інвентарних корзин абовізків;

– чіткийрозподіл в магазині вхідних і вихідних потоків покупців;

Найбільш раціональним є лінійне планування торговельного залу, якестворює найкращі умови для згрупування і розташування товарів, і збільшуєдемонстраційну площу. При такому плануванні більш ефективно використовуютьсявнутрішні засоби реклами та інформації, раціональніше регулюється потікпокупців. При розташуванні товарних секцій необхідно враховувати частоту попитуна товари окремих груп, комплектність придбання, розміри і вагу товарів, щопропонуються для продажу, стабільність їх асортименту.

Товарний асортимент у магазинах самообслуговування бажано формувати у дваетапи. На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів івизначається його структура, а на другому — залежно від товарних груп,визначається кількість видів, найменувань товарів і оптимальна кількість їхрізновидностей, тобто розширений асортимент. У продажу непродовольчих товарівметодом самообслуговування основою для формування товарного асортименту є формаспеціалізації підприємства. Умовою правильного формування асортименту єкомплексна пропозиція товарів, яка включає згрупування за призначенням успоживчі комплекси.

Запровадження скануючих пристроїв іелектронно-обчислювальних машин ще більше прискорює розрахунки з покупцями ізабезпечує збір додаткової корисної інформації для підприємств торгівлі.Удосконалені електронні контрольно-касові апарати мають ряд технічнихособливостей, які значно спрощують роботу контролера-каспра. Центральне місце в складі автоматизованої системи управління торговимпідприємством у разі застосування такої технології мас касовий термінал, якийоб'єднує в єдиному корпусі комп'ютер, клавіатуру, принтер чекової таконтрольної стрічки, зчитувач магнітних карт, дисплей покупця і касовий ящик.

Додаткові послуги, які надаються покупцям у магазині самообслуговування,можна поділити на:

– комплектування подарунковихнаборів з товарів, що є у продажу, доставка товарів на вказану адресу;

– послуги культурно-побутовогохарактеру (інформаційні бюро, камери схову, театральні каси, фотоательє,кафетерій, ощадна каса, стоянка для автотранспорту, відділення зв'язку).

Недоліки в організації продажу товарів при застосуванні даного методу:

– вузькістьасортименту товарів і недостатні обсяги промислового фасування-товарів;

– неповневикористання площі торгового залу для встановлення обладнання;

– нераціональнепланування торгового заду;

– недостатнякількість кабін контролерів-касирів і наявність черг у вузлах розрахунку;

– безсистемнерозміщення товарів у торговому залі;

– завищеннячисельності й неефективне використання праці персоналу;

– «подвійний»контроль;

– переважначастка продажу через прилавок обслуговування деяких товарів (в основному м'ясних,рибних, гастрономічних) у торгових залах самообслуговування.

Забезпеченнюзбереження товарів у магазинах самообслуговування сприяє використання такихметодів, як:

Соціальний таекономічний ефект самообслуговування полягає в тому, що застосування цьогометоду продажу дозволяє суттєво скоротити витрати часу населення на придбаннятоварів; поряд з тим самообслуговування не тільки дозволяє збільшити вільнийчас населення, але й створює умови для підвищення пропускної спроможностімагазинів, нарощування обсягів продажу товарів, покращання використанняторгових площ і торгово-технологічного обладнання магазину, раціоналізаціївикористання торгового персоналу.

Списоквикористаної літератури

1. Апопій В.В., Міщук І. П., Ребицький В. М. Організація торгівлі: Підручник; 2-ге видання,прероблене і доповнене /За ред. В. В. Апопія. –– К.: ЦНЛ, 2005. –– 616 с.

2. ВиноградськаА. М. Технологія комерційного підприємництва: Навчальний посібник. –– К.: ЦУЛ,2006. –– 780 с.

3. Зубкова И. Н.Организация торговли непродовольственными товарами. –– М.: Дашков и К, 2000. ––218 с.

4. Комерційнадіяльність на ринку товарів та послуг /За ред. проф. Апопія В. В., проф. Гончарука Я. А. –– Львів: ВидавництвоЛКА, 2001. –– 450 с.

5. НовиковМ. Л. Организацияторговли непродовольственными товарами. –– М.: Экономика, 1989. –– 239 с.

6. ПанкратовФ. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа: навчальний посібник для вузів. ––Рівне: Вертекс, 2002. –– 352 с.

7. ВойцеховскийО. Что такое магазин самообслуживания // Маркетинг и Реклама, 2001. –– № 5-6.–– с. 46-52.

8. ВойцеховскийО. Выбор формата торговли дляукраинского рынка// Маркетинг и Реклама, 2001. –– № 5-6. –– с. 40-46.

9. Фильченков Д.Организация объектов самообслуживания // Маркетинг и Реклама, 2002. –– № 5-6. –– с. 56-59.

еще рефераты

Еще работы по маркетингу

Реферат по маркетингу

Матрица БКГ

31 Августа 2013

Реферат по маркетингу

Матрица выбора направлений развития, как средство стратегического планирования

31 Августа 2013

Реферат по маркетингу

Матрица потребностей

31 Августа 2013

Реферат по маркетингу

Медиаисследования

31 Августа 2013